Матковська Т. В.

Т. В. Матковська Кам’янець-Подільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 Використання особистісно зорієнтованих технологій на уроках української літератури Вступ Якщо ми будемо вчити сьогодні так, як ми вчили вчора, ми крадемо в наших дітей завтра. Джон Дьюї Одне з актуальних завдань сучасної школи – пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їхньої розумової активності, спонукання до творчості, виховання школяра як життєво й соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, вироблення вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань. Це означає, що вчитель має орієнтуватися на використання таких педагогічних технологій, за допомогою яких не просто поповнювалися б знання й уміння з навчального предмета, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання. Двадцятиоднорічний досвід роботи дає можливість стверджувати, що забезпечити якісну навчально-пізнавальну активність учнів можливо шляхом використання особистісно зорієнтованих технологій. Основна частина Особистісно зорієнтоване навчання – це таке навчання, центром якого є особистість дитини, її самобутність, самоцінність. Метою особистісно зорієнтованого навчання є процес психолого-педагогічної допомоги дитині в становленні її суб’єктивності, культурної ідентифікації, соціалізації, життєвому самовизначенні. Як головні – можна виділити такі завдання особистісно зорієнтованого навчання: ― розвинути індивідуальні пізнавальні здібності кожної дитини;

― максимально виявити, використати індивідуальний досвід учня; ― допомогти особистості пізнати себе, самовизначитись та самореалізуватися; ― сформувати в особистості сучасного школяра культуру життєдіяльності, яка дає можливість продуктивно будувати своє повсякденне життя. Кожен урок несе певний обсяг інформації, однак саме від учителя залежить, скільки її зможуть сприйняти, засвоїти учні, якими навчальними методами і прийомами при цьому слід скористатися. Якість уроку залежить від процесу взаємодії вчителя й учнів, їх співробітництва на уроці, налагодження зворотного зв’язку. Необхідно створити такий урок, який би розкривав творчі можливості як вчителя, так і учнів, і передбачав: ― визначення мети і змісту навчального матеріалу; ― оптимальний вибір технології, форм, методів і засобів навчання; ― розробку структури і змісту уроку, спрямованих на ефективність розв’язання дидактичних завдань. З-поміж розмаїття особистісно зорієнтованих технологій найбільш ефективними є ті, що

сприяють розвитку пізнавальної активності учнів, умінню працювати в групах,

створенню власних проектів, формуванню творчої, самостійно мислячої особистості. Особистісно зорієнтовані технології (за О. М. Пєхотою): 1. Вальдорфська педагогіка.

2. Технологія саморозвитку (М. Монтессорі).

3. Технологія організації групової навчальної діяльності.

4. Технологія розвивального навчання.

5. Технологія формування творчої особистості.

6. Технологія навчання як дослідження.

7. Проектна технологія.

8. Інформаційні технології.

9. Технологія колективного творчого виховання.

10. Сугестивна технологія. В останні роки у психолого-педагогічній літературі велика увага приділяється технології організації групової навчальної діяльності (В. К. Дяченко, В. В. Котова, Г. О. Цукерман, О. Г. Ярошенко та інші), хоча немає єдиного підходу до її визначення. Групова навчальна діяльність – це форма організації навчання в малих групах, об’єднаних загальною метою при керівництві вчителя і в співпраці з учнями. Досвід роботи свідчить, що стосунки між учителем та учнями при груповій діяльності набувають характеру співпраці, тому що педагог безпосередньо втручається в роботу груп

тільки тоді, коли в учнів виникають запитання і вони самі звертаються по допомогу до вчителя. Групова навчальна діяльність, на відміну від фронтальної та індивідуальної, не ізолює учнів один від одного, а навпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співпраці. Робота в групах дає можливість ефективно працювати як на засвоєння нового матеріалу, так і на повторення вивченого. Групи можуть мати одне завдання до різного текстового матеріалу (як наведено вище), так і різні завдання до одного текстового матеріалу. Застосування технології організації групової навчальної діяльності дає змогу поєднати її з технологією навчання як дослідження (М. В. Кларін, В. І. Андреєв, В. А. Бухвалов та інші), яка спрямована на становлення в школярів досвіду самостійного пошуку нових знань і використання їх в умовах творчості. Література як наука дає багатий матеріал для дослідження. Завдання для літературного дослідження можуть ставитись як перед цілим класом, так і перед окремими групами. Доволі часто на уроках літератури використовуються такі форми роботи як проблемні питання, проблемні ситуації, які відрізняються від традиційних шкільних запитань насамперед тим, що в них, крім інформаційного, наявний також емоційний компонент (подеколи він навіть переважає). Це дає можливість активізувати не лише інтелектуальну, а й чуттєво-емоційну сферу дитини, спонукати її до творчості. Технологія

формування

творчої

особистості

(Ю.

К.

Богоявленська,

Р. М. Грановська, Н. В. Кузьміна та інші), безумовно, переплітається з іншими технологіями. Діяльність учнів не повинна постійно регламентуватися, а бути організованою так, щоб у ній були хоча б елементи творчості. Потрібно викликати в них інтерес, що виступає важливою умовою творчої діяльності. У процесі розвитку творчих здібностей учнів виділяю три етапи. Початковий етап. Аналіз уривків класичних художніх творів (наявність і роль найрізноманітніших художніх засобів). Проміжний етап. Творчі завдання на основі поданих зразків (переказати, завершити, дібрати тощо). Творчий етап. Побудова власного художнього висловлювання (твір, оповідання, вірш, інсценізація тощо). Технологія формування творчого учня орієнтована на особистість, виховання творчого читача.

Учень, беручи участь в різних видах художньої діяльності, вчиться самостійно відшукувати образи, символи, які б підтверджували його думки, ідеї. Таким чином, дитина пізнає радість пошуку й радість відкриття. Учитель, який формує творчу особистість, повинен бути новатором по суті своїй. Тільки тоді нові ідеї та прийоми допоможуть йому впроваджувати різноманітні інновації в навчально-виховний процес. Все це неможливо було б здійснити без використання інформаційних технологій навчання (Ю. І. Машбіц, Т. В. Тихонова та інші). Адже сучасне суспільство зазнає швидких та фундаментальних змін, які криються в нових способах створення, збереження, передачі та використання інформації. Необхідною умовою сучасного уроку є вільний доступ учнів і вчителя до мережі Інтернет: користування електронними словниками, прослуховування аудіокниг, перегляд відеосюжетів, науково-популярних і художніх фільмів, відеокліпів, буктрейлерів, доступ до мистецьких

порталів,

онлайн-спілкування

з

відомими

сучасними

мовознавцями,

письменниками, культурними діячами, виконання онлайн-тестів при підготовці до ЗНО. Інтернет дозволяє організувати реальне, мобільне інформаційне середовище, в якому можна не тільки черпати інформацію, а й вирішувати безліч інших комунікативних завдань. На новому етапі розвитку освіти все більш поширеною стає технологія проектування, завданням якої є розв’язання групою осіб якої-небудь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів і прийомів, засобів навчання, а з другого – інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості. Тема проекту може бути висунена вчителем з урахуванням навчальної ситуації, інтересів і здібностей учнів. Тематику проектів можуть запропонувати й самі учні. Результати

проектів

оформлюються

у

вигляді

малюнків,

плакатів,

схем,

фотоматеріалів, газет чи альманахів, презентацій, відеосюжетів, буктрейлерів, сценаріїв свят, фільмів тощо. Висновки Отже, дитина як Людина творча, грамотна, ерудована, комунікабельна, культурна починається, хоч це звучить незвично, із залюбленості вчителя у слово, з його бажання відкрити вихованцям прекрасний світ літератури, показати своїм прикладом, яким потрібно бути. А для цього треба дуже любити маленьку людину, щоб не позбавити її високої радості стати особистістю.

Використана література 1. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Наук.-мет. Посібник. – К. : ІЗМН, 1998.

– 204 с.

2. Макрідіна Л. Сучасні технології навчання (Формування творчої особистості) // Рідна школа. – 1997. - № 6. – С. 46-49.

3. Освітні технології у школі та вузі: Матеріали науково-практичної конференції / За ред. О. М. Пєхоти . Миколаїв: МФ НаУКМА, 1999.

4. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко та ін.; За заг. ред. О. М. Пєхоти. – К. : АСК, 2001. – 256 с.

5. Павлів І. Новий вид учнівської творчості / Ірина Павлів // Дивослово. – 2013. – № 7-8. С. 639.

6. Педагогічна технологія: Посібник / І. Ф. Прокопенко, В. І. Євдокімов. – Х. : Основа, 1995.

7. Проектне навчання на уроках української мови та літератури. Учитель року – 2005 / [упоряд. Є. І. Науменко, О. М. Чхайло]. – Х. : Основа, 2008. – 122 с.

8. Романенко О. В. Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури / О. В. Романенко, В. І. Щербина. – Х. : Основа, 2005. – 96 с.

9. Ярошенко О. Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. – К. : Партнер, 1997. – 193 с.