Криниці духовності Духовне виховання дітей шкільного віку

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра Міністерство освіти і науки України Департамент освіти інауки Хмельницької облдержадміністрації Кам’янець-Подільська міська рада Управління освіти і науки Міська асоціації Шкіл сприяння здоров’ю «Паростки майбутнього»

Криниці духовності Формування духовно-морального здоров’я особистості школяра

Кам’янець-Подільський - 2016 1

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Укладачі: 1. Дюднєва Н.М., методист науково-методичного центру управління світи і науки Кам’янець-Подільської міської ради.

2. Мельник

Н.Д.,

заступник

директора

з

виховної

роботи

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 м.Кам’янця-Подільського, координатор міської асоціації Шкіл сприяння здоров’ю «Паростки майбутньго».

3. Байгота С.В, вчитель основ здоров’я загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 12 ім. Л. Дмитерка м. Кам’янця-Подільського.

Рекомендовано до друку на засіданні науково-методичної ради управління освіти і науки (протокол № 6від 14. 12. 2016 року).

У збірці розкрито сутність духовного виховання дітей шкільного віку, його завдання, зміст, ефективні методи та прийоми. Представлено авторські розробки виховних заходів педагогів міста на теми духовно-морального виховання. Пропоновані методичні матеріали апробовані в загальноосвітніх навчальних закладах м. Кам’янця-Подільського і можуть бути використані вихователями, учителями, класними керівниками, усіма, хто цікавиться проблемами духовного виховання дітей та молоді.

2

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

ЗМІСТ ВСТУП …………………………………………………………………….............4 1. СУТНІСТЬ І ЗАВДАННЯ ДУХОВНОГО ВИХОВАННЯ В СИСТЕМІ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ …………………………………………...........5 2.ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОГО ЗДОРОВ’Я У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ 2.1. Духовність і здоров'я ……………………………………………………….11 2.2. Життєві цінності і здоров’я ………………………………………………..16 2.3. Використання історій, притч на уроках …………………………………..24 3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ВИХОВНИХ ЗАХОДІВ З ДІТЬМИ ШКІЛЬНОГО ВІКУ НА МОРАЛЬНО-ДУХОВНІ ТЕМИ 3.1. Стратійчук Л.М.Спасибі Богові за маму…………………………………..31 3.2. Семенюк Н.А.Несемо свої серця з любов’ю мамі ………………………..48 3.3. Гринчук Н.В.Турбота людей про птахів і звірів узимку ………………59 3.4. Голованчук Т.В.Охорона зимуючих птахів……………………………….66 3.5. Дякіна І.П.Українцю, будь гідний хліба, який ти їш……………………..73 3.6. Вітрук О.В.Мова – скарбниця нашого народу…………………………….86 3.7. Похно В.В.Ми всі одна сім’я, єдина ми родина ………………………….93 3.8. Портна Л.П. Хай усмішка дарує Вам добро………………………………99 3.9. Гончарук В.В.. Земля – наш дім …………………………………………113 3.10. Байгота С.В.З народного напившись джерела………………………….121 Урок доброти і милосердя……………………………..…130 3.11. Мулик В.В. Толерантність ……………………………………………...135 3.12. Чесановська В.І. Традиції і звичаї народу як невід’ємна складова морально-духовного виховання ……………………………………141 3.13. Хіміч Н.О. Збираємо воєдино усю свою родину……………………….149 ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК……………………………………………168 ВИСНОВКИ ……………………………………………………………….......170 БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК ………………………………………………172 3

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

ВСТУП Результатом нових уявлень по світ має стати встановлення гармонійних людських відносин, що знайде своє відображення в усіх сферах життя. Духовність — це особлива діяльність свідомості, направлена на збагнення мети і смислу життя, загального світовідчування. Духовність завжди позитивна, в її основі лежить любов до всього сущого. Під впливом духовності у людини формуються критерії добра і зла, оцінки людей і подій, нарешті, життєва позиція. З точки зору духовності, що відбувається зараз в нашому суспільстві? Якщо говорити про окрему людину, то на перший план виступає апатія, втрата ідеалів, мети життя. Це для більшості населення. Існує і інша група людей, для яких в житті головне нажива, владолюбство, зневаження всіх етичних принципів. Відповідно до Статуту Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ) під здоров'ям розуміється «стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів». Такий підхід до пояснення проблем здоров'я розглядає людину як цілісну систему з трьома рівнями ієрархічної організації — духовним, психічним, соматичним. В практиці сучасної школи поняття «духовність» і «моральність» розглядаються нероздільно і складають таку частину роботи як духовноморальне виховання. У посібнику представлено методичні розробки виховних заходів, що мають на меті розвиток морально-духовних рис особистості учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів міста Кам’янця-Подільського.

4

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

1.

СУТНІСТЬ І ЗАВДАННЯ ДУХОВНО - МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ В СИСТЕМІ ОСВІТИ Морально

прекрасною

людинудосконалої моральнукрасу

називають

гідності…Адже говорять

доброти:морально справедливу,мужню,

з

прекрасним благородну

про приводу

називають і

взагалі

володіючу всімадобротами людину. Арістотель Проблема духовно-морального виховання особистості завжди була однієї з актуальних, а в сучасних умовах вона здобуває особливе значення. Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що вихованню духовності було приділено чимало уваги. Багато з цих досліджень були виконані давно, що свідчить про те, що ця проблема завжди вважалася важливою при вихованні кожного громадянина. У короткому словнику по філософії поняття моральності прирівняне до поняття мораль. «Мораль (латинське mores-вдачі) – норми, принципи, правила поведінки людей, а так само, саме людське поводження (мотиви вчинків, результати діяльності), почуття, судження, у яких виражається нормативна регуляція відносин людей один з одним і суспільним цілим (колективом, класом, народом, суспільством)». Сухомлинский

вважав,

що

«непорушна

основа

морального

переконання закладається в дитинстві і раннім отроцтві, коли добро і зло, честь і безчестя, справедливість і несправедливість доступні розумінню дитини лише за умови яскравої наочності, очевидності морального змісту того, що він бачить, робить, спостерігає». Школа є основною ланкою в системі виховання підростаючого покоління. На кожнім етапі навчання дитини домінує своя сторона 5

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

виховання. У вихованні молодших школярів, вважає Ю. К. Бабанский, такою стороною буде моральне виховання: діти опановують простими нормами моральності, учаться випливати їм у різних ситуаціях. Розглядаючи систему духовно-морального виховання, Н.Е. Ковальов, Б.Ф. Райський, Н.А. Сорокін розрізняють кілька аспектів: по-перше, здійснення погоджених виховних впливів вчителя й учнівського колективу в рішенні визначених педагогічних задач, а усередині класу – єдність дій всіх учнів; по-друге, використання прийомів формування навчальної діяльності духовно-моральним вихованням; по-третє, під системою духовно-морального виховання розуміється також взаємозв'язок і взаємовплив моральних якостей, що виховуються в даний момент, у дітей; по-четверте, систему духовно-морального виховання варто вбачати й у послідовності розвитку тих чи інших якостей особистості в міру росту і розумового дозрівання дітей. Теоретико-методологічні

основи

духовно-морального

виховання

глибоко і всебічно розкриті у Законі "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", "Про охорону дитинства", в національній програмі "Діти Україні", "Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти", Концепції позашкільної освіти та виховання, Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді. В "Основних напрямах реформи загальноосвітньої і професійної школи" визначено, що "школа зобов’язана виробляти внутрішню потребу жити і діяти за принципами моралі, неухильно додержуватись правил співжиття. З ранніх років вона повинна виховувати в учнів колективізм, чесність і правдивість, вимогливість і принциповість, стійкість і мужність характеру". У сучасних наукових уявленнях моральне виховання характеризується за допомогою таких понять: "мораль", "моральність", "моральна свідомість", 6

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

"моральні

почуття",

"моральні

звички",

"моральна

спрямованість".

Розглянемо сутність споріднених понять з тим, щоб ґрунтовно розкрити сутність процесу морального виховання: мораль – специфічний тип регуляції відносин між людьми,



спрямованої до їх гуманізації на засадах спільного блага; моральність – внутрішнє налаштування індивіда діяти відповідно до



своєї совісті та свободи, волі; моральні почуття – почуття, у яких виявляється стійке ставлення



людини до суспільних подій, до інших людей і до себе; моральна свідомість – якість, що відображає реальні стосунки і



регулює моральний аспект діяльності людини; моральні звички – стійкі форми поведінки, які є внутрішньою



потребою особистості та виявляються в будь-якій ситуації й умовах; моральна спрямованість – стійка суспільна позиція особистості, що



базується на світоглядній основі мотивів поведінки й виявляється в різних умовах як властивість особистості; моральна вихованість – інтегральна якість особистості, що



характеризується певним рівнем сформованості морально-ціннісної сфери особистості; моральні



цінності

–

вибіркова,

відносно

стійка

система

спрямованості інтересів і потреб особистості до норм загальнолюдської моралі; моральне виховання учнівської молоді в умовах загальноосвітньої



школи – взаємодія учнів і вчителів у спеціально створених умовах з метою залучення їх до суспільного досвіду та культури (соціалізації), з одного боку, та розвитку в них унікальних особистісних якостей (індивідуалізації) з іншого. Аналіз педагогічної теорії і практики дає змогу визначити, що важливу роль у духовно-моральному вихованні дитини відіграє сім’я. У процесі 7

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

духовного розвитку на людину впливає соціальне оточення: сім’я, “близьке коло”, етнічні, релігійні й інші соціальні, світоглядні групи, ЗМІ. Основні найпоширеніші й значущі відповіді на питання про буття склалися й існують історично в духовній культурі суспільства. Вони беруться людиною звідти й особистісно освоюються (ухвалюються, відкидаються, переосмислюються) – у мисленні, емоційній сфері, життєвому досвіді, що в цілому становить духовне життя особистості. І поступово формує її духовну культуру міжособистісних і соціальних відносин людини. За цим стоїть напружена внутрішня концентрація психічної активності, яка виявляється в зниженні індивідуальної чутливості до зовнішніх впливів, другорядних внутрішніх переживань, сторонніх дій. Система моральних цінностей в українців сформувалася здавна, у сім’ї, родині, під впливом національної ментальності, природного демократизму, звичаїв та традицій. На їх основі впродовж віків у нашого народу культивувалися гуманізм і любов до рідної землі, патріотизм і громадянський обов’язок, волелюбність і самовідданість, високе людське сумління, шанобливе ставлення до батьків. Пошук шляхів до цілісного, гармонійного світу та людського буття не може не зачіпати проблем освіти й виховання. Духовно-моральне виховання спрямоване на прищеплення і розвиток моральних почуттів, міцних переконань і потреби поводити себе згідно з моральними нормами, прийнятими в суспільстві, виховання патріотизму, колективізму, свідомої дисципліни та організованості, громадянської і соціальної відповідальності, непримиренності до аморальних вчинків людей, до порушення норм і правил культурної поведінки, таких гуманістичних рис, як доброта, чуйність, милосердя, увага, толерантність, совість, чесність, справедливість, людська гідність, повага і любов до людей, правдивість і скромність, сміливість і мужність. Зміст морального виховання включає принципи, норми, правила моралі та прогресивні традиції, які становлять частину духовного життя народу. Це 8

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

народні традиції, шанобливе ставлення до батьківщини, суспільства, праці, до людей і самих себе. Важливим також є формування ціннісного ставлення особистості учня до суспільства і держави, до себе і людей, до природи, праці та мистецтва, що має виявлятися в особистісному зростанні кожного, становленні громадянина України, здатного виявляти національну гідність, успішно реалізовуватися в соціумі як сім’янин, професіонал, носій культури. Це планомірний, цілеспрямований вплив на морально – емоційний розвиток людини через організацію умов, в яких формуються її духовна, емоційна, світоглядна сфери та поведінка відповідно до загальнолюдських та національних морально-етичних цінностей. В умовах навчального закладу духовно-моральне виховання учнівської молоді реалізувати потрібно щоденно, використовуючи різні засоби, форми та методи.Важливе значення в духовно-моральному вихованні учнівської молоді має позакласна робота – різноманітна освітня й виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей на основі різних форм організації навчально-виховної діяльності, серед яких у сучасності вагоме значення мають колективні спільні справи (у них беруть участь усі вихованці – обговорюють пропозиції, обирають справи, планують і виконують роботу, несуть відповідальність за результати). Методика колективного творчого виховання розроблена та апробована І. Івановим з метою створення учнівського колективу в середовищі, яке сприяє становлення особистості. Згуртування такого колективу вимірюється здобутками особистості – моральними і творчими, – мотивами і вчинками, цінностями й цілями, інтересами та потребами, ідеалами й самооцінкою. Практика свідчить, що організовуючи в загальноосвітніх навчальних закладах різноманітні заходи з метою духовного та духовно-морального виховання,

педагогічні

колективи

формують

в

учня

національну

спрямованість, любов до рідної мови та свого народу, національну гідність, 9

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

шанобливе ставлення до культури, духовної спадщини, народних традицій і звичаїв, національно-етнічної обрядовості всіх народів, які населяють Україну. Отже, проблема формування в учнівської молоді духовності й моралі на сьогодні надзвичайно важлива і актуальна. Духовно-моральне виховання школярів є цілісним процесом засвоєння моральних норм і правил, розвитку моральних мотивів і навичок поведінки. На формування духовності та моральності особистості мають вплив суспільство, сім’я як соціальний інститут та навчальні заклади.

10

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

2. ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОГО ЗДОРОВ’Я У НАВЧАЛЬНОВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську. Григорій Сковорода 2.1 ДУХОВНІСТЬ І ЗДОРОВ'Я Кожну епоху розвитку людства визначає тип моральної свідомості, який виступає домінуючим для даного часу, певного народу, конкретних соціально-економічних умов. В усі часи людство надзвичайно бережно, делікатно ставилося до становлення духовності особистості, адже на міцному ґрунті духовності, моральності, культури зростає особистість відповідальна за думку, слово, вчинок. Духовність — цеідеал, до якого прагнула й прагне людина у її власному розвитку, орієнтація на вищі, абсолютні цінності, а також це є прояв зрілостіпсихікиособистостідіяльністюсигнальної системи. Духовність – це стан душі, поведінка кожного з нас у різних життєвих ситуаціях, це наші думки, мова, вчинки, внутрішні чинники людини. Якщо немає духовних потреб, нічого говорити і про духовний розвиток людини та її духовне здоров'я. Духовність надзвичайно багатогранний і складний феномен. Сучасна гуманітарна наука говорить про те, що саме духовність робить людину людиною. Якщо індивід відмовляється від своєї людської сутності, від гуманності, то в такому випадку він стає антигуманним, бездуховним. Духовність включає в себе сукупність різноманітних форм свідомості – від найвищих її форм (світогляду, ідей, цінностей, ідеалів, переконань) до буттєвих (життєвих інтересів), ментальних особливостей та психоемоційних 11

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

станів окремої людини чи народу, що обумовлює розуміння та ставлення людини чи багатьох людей до буття. Духовне здоров'я — це такий динамічний стан людини, який характеризується жагою до життя і творчості, прагненням до пізнання, самопізнання, самовдосконалення, високим рівнем культури, духовності, моралі, здатності людини співчувати, надавати допомогу іншим, бажання покращити навколишнє життя і активно сприяти цьому, чесність і правдивість, відповідальне ставлення до самого себе і свого життя. В. О. Сухомлинський вважав, що велике

значення має фізичне,

психічне, моральне й духовне здоров'я вчителів, тому що без нього важко досягти очікуваних результатів і в дітей. Душа кожної дитини – це квітка, але проросте вона чи ні – залежить від духовності, виховання і навчання високодуховних принципів моралі – основи здорового способу життя. Обов'язок батьків, педагогів перед майбутнім – не втратити душі дітей, а виплекати їх на основі найвищих людських цінностей, духовних потреб, що забезпечують здоров'я. Духовна складова здоров'я є своєрідною вершиною, яка збирає все найкраще в людині, завдяки чому індивід стає особистістю. Духовні потреби є системою складних і неоднозначних за характером і силою внутрішніх спонукань

людини,

які

піднімаються

на

задоволення

потреб

її

безпосереднього існування. Протягом усього життя людина прагне до духовного розвитку і самовдосконалення. Розкривається вона через неповторні поєднання: - бачення прекрасного у довкіллі та в самій собі; - вироблення певних правил поведінки щодо навколишнього світу як за законами суспільства, так і за внутрішнім моральним кодексом; - розуміння сутності навколишнього світу, місця людини в природі й суспільстві, її життєвих цінностей, вибору способу власного життя, відповідальності за здоров'я і життя своє та інших людей.

12

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Внутрішнім регулятором духовності людини є її совість. Видатний німецький філософ Кант казав, що совість – це закон, який живе в нас самих, а французький філософ Гольбах називав совість нашим внутрішнім суддею. Сучасна наука довела правильність учення стародавніх філософів, що перш за все треба прагнути закладати в свої душі милосердя, доброту, справедливість, розуміння душі іншої людини, кращих звичаїв предків, тобто берегти духовне здоров'я. Від духовного стану залежить її фізичний розвиток. Без душі немає особистості, без особистості немає прогресу цивілізації, без руху немає життя. Духовність як форма прояву морального потенціалу

людини

спрямована

на

доброзичливість,

співучасть

та

безкорисливість. Щоб стати фізично здоровим, потрібно щиро прагнути закладати міцний фундамент духовності, тоді подолаєш хвороби, будеш здоровим і щасливим. Висока духовність – це мета всіх оздоровчих систем. Важливим складником шкільної освіти є формування мотивації до збереження та зміцнення здоров'я. Саме на досягнення цієї мети й спрямований курс «Основи здоров'я», який відіграє найважливішу роль у системі навчання і виховання учнів. Його завдання — формування здоров'язбережувальної компетентності учнів на основі 

оволодіння ними знаннями про здоров'я та безпеку, практичними

навичками здорового способу життя і безпечної поведінки, 

виховання ціннісного ставлення до життя і здоров'я,



сприяння всебічному розвитку дітей.

Відповідно результатом навчання має стати «пакет» життєвих цінностей, соціально-психологічних компетентностей і соціальних навичок, які допоможутьучням вести здоровий і продуктивний спосіб життя. Формування культури здоров’я учнів за допомогою навчального курсу «Основи здоров’я» відбувається на засадах розвитку життєвих навичок. Розвиток життєвих навичок — це ефективна педагогічна технологія, спрямована на формування здорової і просоціальної особистості. Вона 13

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

гармонійно поєднує функції освіти і виховання. Навчає розв’язувати конфлікти,

справлятися

з

тривогою,

гнівом,

стресами,

допомагає

налагоджувати стосунки. Сприяє кращій академічній успішності, розвитку почуття відповідальності й активної життєвої позиції. Допомагає краще адаптуватися в часи катаклізмів та змін. Це допомагає зберігати емоційну рівновагу. Сприяє обізнаності з питань здоров’я, прав людини, відповідального громадянства і позитивним змінам у поведінці. Завдяки цьому формується своєрідний «поведінковий імунітет» до ризикованої поведінки, наприклад, до вживання психоактивних речовин. Тому їх ще називають «життєвими навичками, сприятливими для здоров'я». Згідно даних Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), здоров'я визначається надзвичайно різними складовими. Вони взаємопов'язані, й кожна з них робить свій внесок у здоров'я людини. Людину вважають здоровою тільки тоді, коли вона здорова фізично, соціально, психічно і духовно. (мал. 1) Фізичне здоров’я людини залежить від того, наскільки добре

14

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

виконують свою роботу опорно-рухова, кровоносна, травна, нервова, видільна та інші системи організму. Людина — істота і соціальна. Вона є особистістю — представником суспільства. Людина, як особистість, вільно й свідомо обирає ту чи іншу соціальну роль, усвідомлює можливі наслідки своїх дій, бере на себе відповідальність за їхній результат. Якщо вона вміє це робити, то її можна вважати соціально здоровою. Психічна складова здоров'я включає в себе здатність правильно оцінювати й сприймати свої почуття та відчуття, свідомо керувати своїм емоційним станом. Духовнаскладова— основа здоров'я, що показує самовдосконалення і духовний розвиток особистості, який виявляється у розуміннісутності довкілля, набутті унікальної властивості вибору власної віри. Духовний розвиток людини визначає мету її існування, ідеали і життєві цінності.

15

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

2.2. ЖИТТЄВІ ЦІННОСТІ І ЗДОРОВ’Я Без цінностей людина зноситься течією, як дерево в бурхливих водах моря. О. Вінсент Думінуко, італійський філософ Проблема формування духовних цінностей учнів – завдання актуальне і таке, що потребує нагальної уваги. У процесі розвитку людина дізнається багато про світ, в якому живе. У неї виникають звички, переваги, неприязнь заборони, формуються фактори, які впливають на поведінку, формується система цінностей і позицій. На відміну від звичок, побоювань, переваг і неприязні, які виникають головним чином з їх особистого досвіду, узагальненого підсвідомістю, цінність і позицію беруть від оточення. Дитина переймає їх спочатку від батьків, потім від учителів, товаришів, нарешті, утверджує їх у процесі роботи і суспільного життя. Є й інші опосередковані джерела. Ми формуємо та змінюємо систему цінностей і свою позицію під впливом засобів масової інформації. Великий тиск, особливо на дітей, здійснює телебачення. Наші цінності і позиції формуються під впливом цих систем і позицій інших людей. Підлітковий вік – важливий етап духовного розвитку людини: формування особистої системи цінностей, спільних для всіх людей, становлення

моральності,

усвідомлення

пріорітету

духовних

потреб,

визначення життєвої мети. Цінності – все те, що ми вважаємо важливим для себе, відповідно до чого діємо й оцінюємо події та людей. Цінності, в які ми віримо і яких дотримуємося, є своєрідним компасом у прийнятті рішень, отже вони впливають на наші думки, дії і поведінку. Цінності формують характер людини, її особисті якості, мораль і ставлення до світу, отже – визначають її долю.

16

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Існує кілька десяиків цінностей, спільних для всіх людей, незалежно від того, у що вони вірять і де живуть. Це – любов, дружба, оптимізм, толерантність, чуйність, довіра, самоповага тощо.Цінності, які виробило людство впродовж всієї історії, називають вищими, універсальними, або загальнолюдськими. Молодь легше формує і змінює позиції, оскільки в систему її цінностей легше ввести нове, ніж в систему зрілої людини. На уроках основ здоров’я вчитель має змогу впливаючи в першу чергу на емоційну сферу дитини, коригувати її систему цінностей, розширювати її кругозір, формувати її духовну сферу. Вдало підібрані твори, ситуаціїї для обговорення, відповідні методи й прийоми роботи здатні успішно впливати на формування критеріїв духовності людини. Пошуки

шляхів

удосконалення

освіти

в

загальноосвітній

школі

спричинили до впровадження методики розвитку життєвих навичок.Під час викладання предмета «Основи здоров’я» широко використовуються методи навчання, що базуються на принципі активної участі самих учнів: обговорення у класі актуальних проблем; “мозковий штурм”;рольова гра;кооперативне навчання;дебати, дискусії;проведення тренінгів;спільне виготовлення

плакатів;розгляд

та

аналіз

конкретних

життєвих

ситуацій;складання планів дій у проблемних ситуаціях тощо. Конспект уроку- тренінгу з основ здоров’я, 7 клас Тема: Психологічний розвиток підлітка Мета: Ознайомити учнів з

особливостями інтелектуального та

емоційного розвитку підлітків, роллю цінностей в житті людини;навчити розрізняти справжні цінності і свідомо формувати шкалу цінностей; орієнтування на сприйняття загальнолюдських цінностей. Обладнання та матеріали: папір, олівці, ножиці, скотч, фломастери, маркери.

17

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Хід уроку: Привітання: Грає весела музика. Учасники, виконуючи танцювальний ритмічний рух і плескаючи в бубен, виходять один за одним у центр кола і голосно промовляють своє ім'я, наприклад: "Вікторія!". Всі інші учасники плескають у долоні і відповідають: "Вітаємо!!!". Вікторія, танцюючи, повертається в коло, а той, кому вона віддасть бубен, ритмічно виходить в центр кола, і вітання продовжуються. Знайомство: Вправа «Криголам». Продовжити речення «Мало хто про мене знає, що…» Повторення правил Інформаційне повідомлення: Підлітковий вік – період суттєвих психологічних змін, розвитку інтелектуальної та емоційної сфер, появи нових потреб і можливостей, формування характеру і особистої системи цінностей. Повідомлення теми та мети уроку. Вправа «Очікування». Учні пишуть на стікерах, що вони очікують від вивчення нового розділу, і прикріплюють до плаката біля підніжжя гори. По завершенні вивчення розділу ті, чиї очікування виправдались, перенесуть стікери на вершину гори. Виявлення рівня поінформованості Мозковий штурм: Учні по черзі називають те, що вважають основною перевагою і найбільшим недоліком підліткового віку. Вчитель записує на дошці: Переваги підліткового віку

Недоліки підліткового віку 18

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Робота в групах : Об'єднатись у 3 групи (думки, почуття, потреби) і підготувати повідомлення про: група «думки» - про особливості інтелектуального розвитку підлітків; група «почуття» - про особливості їх емоційної сфери; група «потреби» - про структуру потреб підлітків. Презентації груп. Робота з підручником: Читання і обговорення вірша Тараса Шевченка «Мені тринадцятий минало... » Запитання для обговорення: 

Які особливості емоційної сфери підлітка описано в ньому?



Які інтелектуальні особливості змушують хлопця замислитися

над несправедливістю, що існує в суспільстві? 

Як вплинуло на нього спілкування з дівчиною?

Руханка «Тік-так-вау» 1. Вчитель говорить і показує, учасники повторюють: 

«Тік» - руки до плечей;



«Taк» - руки на поясі;



«Bay» - стегнами «намалювати» будь-яку цифру від 1 до 9.

Повторити 5 разів. Інформаційне повідомлення: Цінності – це те, що є важливим для людини, за допомогою чого вона звіряє й оцінює будь-що у своєму житті, визначає власні пріоритети. Гра «Аукціон життєвих цінностей» Перед початком кожному з учасників роздати по 10 жетонів і повідомити, що їх можна обміняти на певний лот. Максимальна кількість лотів — 10, але вони можуть коштувати по-різному, тобто будуть лоти, ціна яких вища, ніж один жетон.

19

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Якщо учасник використає всі жетони, він уже нічого не зможе купити. В одному лоті на продаж водночас виставляють дві цінності. Учасник може обрати одну з них або нічого не купити. Назву того, що він готовий купити, він пише на жетоні й відкладає як використаний. Свій вибір потрібно робити швидко. Перехід до наступного лота означає, що попередній знято з торгів. Після того як пояснили правила, називають пари лотів, виставлених на продаж. Асистенти з-поміж учасників стежать за ходом гри. Після завершення «Аукціону» доцільно дати учасникам змогу висловити свої почуття, думки, асоціації, пов'язані з покупками, запитати, чи вони сумнівалися щодо правильності вибору. У заключному коментарі звернути увагу на те, що ситуації вибору життєвих цінностей досить різноманітні й часом є дуже складними. Для будь-якої людини надзвичайно важливо навчитися робити вибір і нести за нього відповідальність. Перелік лотів 1.

Квартира в центрі міста або приватний будинок (1 жетон)

Автомобіль (остання модель) (1 жетон) 2.

Відпочинок у будь- якому куточку планети протягом одного

місяця з найкращим другом (2 жетони) Підвищення по службі (2 жетони) 3.

Стрімка політична кар'єра (2 жетони)

Можливість постійного самовдосконалення (2 жетони) 4.

Щаслива сім'я (2 жетони)

Підприємство, що дає високі прибутки (2 жетони) 5.

Чиста совість (3 жетони)

Світова слава (3 жетони) 6.

Спокій (2 жетони)

Успіх за будь-якою ціни (2 жетони) 7.

Матеріальне благополуччя (1 жетон) 20

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Повага і визнання однодумців (1 жетон) 8.

Керувати і розпоряджатися (2 жетони)

Працювати в команді (3 жетони) 9.

Випадкова стрімка кар'єра (2 жетони)

Поступове сходження до успіху, самовдосконалення (2 жетони) 10.

Додаткові роки життя (3 жетони)

Безболісна смерть, коли настане час (2 жетони) 

Чи легко вам було зробити вибір? Чому?

Читання притчі «Найважливіші речі»: Один юнак постійно непокоївся з приводу свого життя і майбутнього. Якось, гуляючи берегом моря, зустрів він мудрого старця. Що тебе тривожить, юначе? - запитав старець. Здається, я не можу збагнути, що в житті для мене найважливіше, — відповів юнак. Це дуже просто, — сказав старець. Він підняв із землі порожнього глечика і почав заповнювати його камінням завбільшки з кулак. Заповнивши глечик по вінця, запитав: — Цей глечик повний, чи не так?

— Так, — погодився юнак. Старець мовчки кивнув, узяв жменю дрібних камінців, кинув їх у глечик і злегка потрусив. Камінці заповнили пустоти між великим камінням. Він усміхнувся і запитав: — А тепер глечик повний? Юнак ствердно кивнув. Тоді старець узяв пригорщу піску і висипав його у глечик. Пісок заповнив пустоти, що залишилися.

— Ось відповідь на твоє запитання, — сказав старець. — Велике каміння — це найважливіші речі в житті: родина, кохана людина, рідна

21

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

земля, мудрість. Якщо втратиш усе, крім цього, твоє життя все одно буде повним. Він хвильку помовчав, а відтак мовив: — Дрібні камінці — це також важливі для тебе речі: робота, дім, матеріальний добробут. А пісок — дрібниці, які насправді не мають жодного значення. Юнак слухав дуже уважно, і старець продовжив: Деякі люди роблять помилку. Вони спочатку засипають у глечик пісок, і в ньому не лишається місця для каміння. Так і в житті.Якщо витрачати сили на дрібні й незначущі речі, у ньому не буде місця для найважливіших цінностей. Тому передусім подбай про велике каміння, не забувай і про дрібне. А пісок хвилі життя самі наб'ють у проміжки між ними. Запитання для обговорення: 

Які життєві цінності схожі на велике каміння, які - на мале, а які - на

пісок? 

У якому порядку ви «наповнюєте глечик» на цьому етапі свого життя?



Як можна більше дбати про «велике каміння»? Інформаційне повідомлення: Життєві цінності і здоров'я. Підсумок уроку: Усе, що ми цінуємо, поділяють на те, що можна придбати за гроші, й

те, чого за гроші не купиш: 

«Можна купити ліки, та не купиш здоров'я».



« Можна купити дім, та не купиш затишку».



« Можна купити ліжко, та не купиш спокою».

Зворотній зв’язок: Тепер по черзі висловіть свою думку про те, які цінності для вас є важливішими - матеріальні чи духовні й чому. Повернення до очікувань Домашнє завдання: 22

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Опрацювати матеріал параграфу №22. Прощання: Прочитати вірш. Эдуард Асадов «Что же такое Счастье?» Что же такое счастье? Одни говорят: «Это страсти: Карты, вино, увлеченья – Все острые ощущенья». Другие верят, что счастье В окладе большом и власти, В глазах секретарш плененных И трепете подчиненных. Третьи считают, что счастье Это большое участие: Забота, тепло, внимание И общность переживания. По мненью четвертых, это С милой сидеть до рассвета, Однажды в любви признаться И больше не расставаться. Еще есть такое мнение, Что счастье - это горение : Поиск, мечта, работа И дерзкие крылья взлета! А счастье, по-моему, просто Бывает разного роста: От кочки и до Казбека, В зависимости от человека!

23

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

2.3. ВИКОРИСТАННЯ ІСТОРІЙ, ПРИТЧ НА УРОКАХ Притчі, як дорогоцінне каміння, віками культури

передавались до

універсальною

від

іншої, мовою

однієї стали

духовного

спілкування народів. В.Н. Кляпіков Тисячі років усна народна творчість існувала не лише для розваг. З давніх часів дійшли до нас різні види усної народної творчості: казки, легенди, міфи, байки. Колись давно вони слугували мало не єдиним засобом передачі інформації наступним поколінням. Для чого взагалі потрібні притчі? Вони допомагають у житті. Це не просто цікаві історії, написані з метою когось навчити. Притчі – це короткі історії з повчальним змістом, які витримали випробування часом і сповнилися мудрості сторіч. Кожна притча може чогось навчити, у кожній закладено певний життєвий урок. Тому подібні оповідки з давніх-давен переходили від однієї людини до іншої: від батька до сина, від учителя до учня. Написані просто та зрозуміло, притчі здатні відкрити очі на дійсно важливі речі й дати підказку, як слід діяти в тій чи іншій ситуації. Німецький письменник Карл Іммерман наголошував, буцімто «повчання швидше сягне розуму, якщо вкласти його в коротке оповідання, аніж у довгу проповідь». А середньовічний східний мудрець Абу-аль-Фарадж називав притчі «оповідками, що збадьорюють розум і звільняють серце від горя й туги», «цілющим зіллям, що лікує розбиті серця, провідною зіркою для тих, хто полюбляє напучування, і найліпшим другом для поціновувачів дотепів та гумору». Такі оповідки збагачують наше розуміння світу, визначаючи, що є головним, а чого варто позбутись як швидкоплинного непотребу. А ще притчі допомагають подивитися на звичні речі під новим кутом і помітити дещо важливе, чого раніше ми не помічали. Тож, читаючи 24

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

ці стислі історії, ми стаємо більш досвідченими, виявляємо справжні морально-етичні цінності, необхідні задля нашого емоційного та духовного розвитку. Саме завдяки притчам нам стає доступною неминуща мудрість поколінь, котра робить нас гідними людьми, які крокують життєвими стежинами з високо піднесеною головою. Історії, зображені у притчах, не втратили сьогодні свого значення. Інформація у формі цікавої історії сприймається і запам’ятовується краще, ніж у вигляді сухих фактів чи інструкцій. Школярам потрібно розповідати притчі, щоб вони визначали для себе життєві пріоритети. Молодь знайде в притчах багато цікавого про сенс життя. Вчителі, психологи, класні керівники можуть за допомогою притч дати своїм учням знання, що проникають глибоко в серце і подібно насінню проростають і дають свої паростки. Не відносьтесь до притчі зневажливо. Подібно тому, як при світлі найдешевшої свічки можна знайти золоту монету або перлину, так і з допомогою притчі пізнається істина. Дві відповіді Одного дня до оази прийшов юнак. Попивши води, він спитав у старого, який відпочивав коло джерела: — Скажи, що за люди тут живуть? Старий гмикнув і собі запитав: — А що за люди мешкають там, звідки ти йдеш?

— Ох, у нас повно жадібних до грошей, черствих лиходіїв, — мовив юнак.

— От таких самих ти зустрінеш і тут, — похитав головою старий. Того самого дня біля джерела з’явився ще один мандрівник. Він також утамував спрагу, а тоді привітався з дідом і поцікавився: — Скажи-но мені, батьку, що за люди мешкають у цій місцині? Старий знову відповів питанням на питання: 25

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

— А які люди мешкають там, звідки ти крокуєш?

— О, ті люди пречудові! Чесні й чемні, гостинні та привітні…

— Таких самих ти побачиш і тут, — посміхнувся дід. Потому хлопчик, що повсякчас сидів коло старого і чув обидві розмови, здивовано пролопотів: — Чому на одне питання ти дав такі різні відповіді? На що дід мудро прорік: — Кожен із нас може бачити лиш те, що носить у своєму серці. Той, хто не виявив нічого гарного в жодному місці, де б він не був, не здатен відшукати добро ані тут, ані деінде. Індійська притча Почни із себе Жив собі один раджа. І був він настільки могутнім та величним, що вирішив змінити весь світ на краще. Підкотивши рукави, раджа взявся до справи — одначе роки невтомної праці не принесли плодів. Світ лишився таким, яким і був до того! Засмучений, раджа помізкував-помізкував — і вирішив: «Ну, гаразд, нехай зі світом нічого не вийшло. Але ж країну свою я можу поліпшити! Недарма мене обрано раджею!» І знову закипіла, завирувала робота. Але все було марно. Яких би зусиль не докладав володар, його країна анітрішечки не змінювалася! Тоді раджа вирішив удосконалити хоча б власне місто. І знов отримав той самий незадовільний результат! Розпалений жагою перемоги, володар заповзявся змінювати свій палац, свою родину… Та оскільки нічого в нього не виходило, він узявся за самого себе. І — диво дивне! — йому вдалося! А змінивши себе, раджа побачив, що змінився і весь світ навколо! Тож, прагнучи перемінити світ, спершу попрацюй над собою, адже кожен — господар свого світу!

Індійська притча 26

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Цвяхи у паркані Жив колись вельми нестриманий та гарячий юнак. Та одного дня його батько дав йому торбинку із цвяхами й наказав щоразу, як у нього вихоплюватиметься лихе слово, вбивати цвях у паркан. Першого дня парубок забивав цвяхи майже безперервно. Другого він уже намагався стримуватися, тому забив у паркан значно менше цвяхів. Із кожним днем молодик стукотів молотком рідше і рідше, аж поки не настав той день, коли він жодного разу не торкнувся паркана. Тоді він прийшов до батька й радісно повідомив, що навчився опановувати себе.

-

Гаразд, – лагідно посміхнувся батько, – відтепер щоразу, і той

сказав, коли зможеш стриматися, витягай із паркана по цвяшку. Час спливав, і одного дня в паркані не залишилося жодного цвяшка. Побачивши це, батько гукнув сина, вказав на паркан і мовив: - Ти добре впорався, та бачиш, скільки лишилося дірок? Ці дошки вже ніколи не стануть такими, як раніше. Отак і в житті: коли говориш людині щось образливе, в її серці залишається шрам. І скільки б ти не просив вибачення, нікуди шрам не подінеться. Індійська притча Притча про образи Якось учень запитав у свого вчителя: – Ви такий мудрий. Ви завжди в гарному настрої, ніколи не ображаєтеся. Допоможіть і мені бути схожим на вас. Учитель погодився і попросив учня принести йому декілька картоплин і прозорий пакет.

– Якщо ти на кого-небудь затаїв лють і забажав образитися, – сказав учитель, – то візьми картоплину. Напиши на ньому ім’я людини, з якою стався конфлікт, і поклади цю картоплинку в пакет.

– І це все? – Здивовано запитав учень.

27

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

– Ні, – відповів учитель. – Ти повинен завжди цей пакет носити з собою. І кожен раз, коли на кого-небудь образишся, повинен додавати в нього картоплю. Учень погодився. Пройшов якийсь час. Пакет учня поповнився декількома картоплинками і став досить важким. Його дуже незручно було завжди носити з собою. До того ж та картопля, що лежала в пакеті з самого початку, почала псуватися. Вона почала гнити, вкрилася пліснявою і стала видавати різкий неприємний запах. Учень прийшов до вчителя і сказав: – Це вже неможливо носити з собою. По-перше, пакет занадто важкий, а по-друге, картопля зіпсувалася. Запропонуйте щось інше. Але вчитель відповів: – Те ж саме відбувається і з тобою. Просто ти це відразу не помічаєш. Вчинки перетворюються в звички, звички – в характер, який народжує смердючі пороки. Я дав тобі можливість поспостерігати цей процес з боку. Кожен раз, коли ти вирішиш образитися або, навпаки, образити когось, подумай, чи потрібен тобі цей вантаж. Дерев’яна миска Один старий чоловік переїхав жити до свого сина, невістки та чотирирічного внука. Його руки тремтіли, очі погано бачили, під час ходьби він накульгував. Сім’я їла разом за одним столом, але старі, тремтячі дідусеві руки та слабкий зір ускладнювали цей процес. Горошини сипалися з ложки на підлогу, коли він затискав у руках склянку - молоко виливалося на скатертину.Син і невістка стали все більше дратуватися через це.

- Ми повинні щось зробити, – сказав син. –З мене досить того, як він шумно їсть, вилитого ним молока й розсипаної їжі на підлозі. Чоловік і дружина вирішили поставити окремий маленький столик у кутку кімнати. Там дідусь став їсти наодинці, в той час як інші члени сім’ї 28

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

насолоджувалися обідом. Після того як дідусь двічі розбивав тарілки, йому стали подавати їжу в дерев’яній мисці. Коли хтось із родини одним оком поглядав на дідуся, іноді в нього бачили сльози в очах, тому що він був зовсім самотній. Із тих пір єдиними словами, які він чув на свою адресу, були ущипливі зауваження, коли він упускав виделку чи розсипав їжу. Чотирирічний хлопчик спостерігав за всім мовчки. Одного вечора, перед вечерею, батько помітив, як він грався з дерев’яною трісочкою на підлозі. Він ласкаво запитав малюка: -

Чим ти займаєшся? Так само довірливо хлопчик відповів:

-

- Я роблю маленьку миску для тебе й мами, з якої ви їстимете, коли я

виросту. Хлопчик

усміхнувся

і

продовжив

працювати.

Ці

слова

так

приголомшили батьків, що вони втратили дар мови. Потім сльози покотилися на їхніх обличчях. І хоча жодного слова не було вимовлено, обидва знали, що треба зробити.Того вечора чоловік підійшов до дідуся, взяв за руку й ніжно провів його назад до сімейного столу. Усі наступні дні дідусь їв разом із сім’єю. І чомусь ні чоловік, ні дружина більше не непокоїлися, коли падала виделка, розливалося молоко чи бруднилася скатертина. Притча про двох вовків Колись давно старий індієць відкрив своєму внукові одну життєву істину: «В кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк являє зло, заздрість, ревнощі, жаль, егоїзм, амбіції, брехню… Інший вовк представляє добро, світ, любов, надію, істину, добро, вірність…» Маленький індієць, зворушений до глибини душі словами діда, на якусь мить задумався, а потім запитав: «А який вовк в кінці перемагає?» Старий індієць ледве помітно посміхнувся і відповів: «Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш».

29

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Срібло -

Ребе, я не розумію: приходиш до бідного – він привітний і

допомагає, як може. Приходиш до багатія – він нікого не бачить. Невже це тільки через гроші?

-

Визирни у вікно. Що ти бачиш?

-

Жінку з дитиною., віз, що їде на базар…

-

Добре. А зараз подивись у дзеркало. Що ти там бачиш?

-

Ну що я можу там бачити? Тільки себе самого.

-

Так от: вікно зі скла і дзеркало зі скла. Варто додати трохи

срібла – і вже бачиш тільки себе. Притча про яблука Купив чоловік собі новий будинок, великий, гарний і сад з фруктовими деревами. Поряд в старому будинку жив заздрісний сусід: то сміття під ворота підкине, то ще якусь гидоту витворить. Одного разу прокинувся чоловік у гарному настрої, вийшов на ганок… а там – відро з помиями. Взяв він відро, вилив помиї, відро вичистив до блиску, назбирав у нього найкращих, найспіліших і найсмачніших яблук. Сусід, почувши стукіт у двері, злорадно подумав: Накінець то я дістав його!!!». Відчинив двері, сподіваючись на скандал, а сусід простягає йому відро з яблуками і каже: «Хто чим багатий, той тим і поділився!»

30

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

3.МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ВИХОВНИХ ЗАХОДІВ З ДІТЬМИ ШКІЛЬНОГО ВІКУ НА МОРАЛЬНО-ДУХОВНІ ТЕМИ Стратійчук Любомира Миколаївна, вчитель початкових класів загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №7 ПЛАН – КОНСПЕКТ виховного заходу на тему: «Спасибі Богові за маму!» (родинне свято) Мета: виховання любові і шани до матері як продовжувача роду людського, берегині домашнього вогнища, збереження сімейних, родинних і народних традицій українців, центральне місце у яких відводиться Жінці. О, Мати Божа, ясна зірко, Вкраїну-неньку захисти, Щоб слово матір в слові жінка Змогло відлунням процвісти. (Звучить тиха мелодія) 1. Одного разу дитина, яка готувалася до народження, сказала Богові: - Уже завтра я відправляюся на Землю. Мені трохи боязко, адже я беззахисна і маленька. Бог відповів: 2. - Про тебе буде піклуватися ангел. Ти почуєш з його уст пісні, відчуєш любов і будеш щасливою.

- Але як я буду говорити з ангелом, адже його мова мені не знайома .

- Твій ангел навчить тебе всього, що потрібно.

- А хто буде оберігати мене від зла?

- Цим теж займеться твій ангел. Він буде захищати тебе іноді навіть ціною власного життя.

31

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Дитина трохи подумала і сказала: - Мені обов'язково потрібно знати ім'я мого ангела.

- Зараз це неважливо. Ти станеш називати цього ангела Мамою, ласкаво усміхнувся Бог.

3. Ростуть діти, і з ранніх літ славлять Бога за все, що мають у житті: яскраве сонечко, голубе небо, джерельну водицю, за місяць і зорі, за мальовничі краєвиди. Але найбільше – за своїх матерів.

4. Велике і прекрасне слово – Мама. Від нього все на світі. Навіть світ. О, як їй легко на руках тримати Дитину, як найвищий заповіт. Мама, матуся, ненька! Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, яким ми звертаємось до Найближчої... Найдорожчої… Найріднішої… Найдобрішої… Наймилішої для нас людини, людини з прекрасним і гордим іменем — Мати! Її очі супроводжують своїх дітей у далеких життєвих мандрах. Материнська ласка гріє нас упродовж усього нашого короткого чи довгого, щасливого чи не дуже життя. У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Матері. Народилося воно 1914 року в Сполучених Штатах Америки. Американська дівчинка Анна Джервіс раптово втратила матір. Дуже боляче це пережила, а згодом звернулася до президента країни й запропонувала: хоч би раз на рік особливо вшановувати матерів. Цю ідею підхопив світ. Уперше в Україні свято відзначали у Галичині у 1929 році і святкують до сьогоднішнього дня. Не забули про це свято і ми. Сьогодні хочемо подякувати Богові за своїх матерів, за їх золоті руки і безмежно люблячі серця. Виразити слова вдячності найдорожчим людям за дароване життя, за щоденні молитви, за турботу, що не знає меж. Сценка «Розмова про маму» 32

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Що то є за днина? Що то є за свято? Що сюди зійшлося люду так багато? Знаю, що за днина і це варто знати, То прийшли всі люди мамі честь віддати. Бо Матуся рідна для дітей працює, Сорочинку шиє, бавить їх, годує. Як вони веселі, матінка радіє, Як їм щось бракує, помогти уміє. Знаю, сестро, знаю! Матінка єдина Трудиться всю днину для дочки чи сина. В радості і в смутку завжди з діточками. Все, що тільки маємо – маємо від мами.

5.

За давнім українським звичаєм у дні свят в кожній хаті запалювали

свічку. Давайте запалимо її і ми. Нехай цей маленький вогник зігріє наші серця та залишиться у кожній душі, як символ добра, людяності, ніжності, терпимості та милосердя до всіх, що живуть на нашій землі. А тепер треба доторкнутися до свічки і передати один одному. Мама! Матуся! Ненька! І букви-крапельки та звуку сльозинки народжується одного дня на світ святе слово мама, мовлене устами янголятка, і осяє хату, як дар Божий. Хоч і не дано нам запам’ятати цю мить, як і не згадати того дня, коли над колискою вперше нахилилась мама, та маму ми любимо з перших хвилин свого життя і до останнього подиху.

6. Наша любов до матері – це вічність, бо мати завжди з нами: вона живе спочатку в нас, потім в наших дітях і онуках. Знаю я слово у цілому світі Краще й тепліше від сонця і квітів. Слово це пестить, голубить і гріє, В душу дитячу вселяє надії. Слово лягло у родинну основу, 33

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Стало початком рідної мови. Помандрувало від роду й до роду І освятило людину й природу. Хай же це слово завжди буде святом – Будемо маму свою шанувати. Шанувати своїх батьків, а значить і матір, вчить книга книг Біблія. Майже три з половиною тисячі років тому на кам’яних табличках, які отримав пророк Мойсей, були вирізьблені слова: 7. «Шануй батька свого і матір свою, щоб довгими дні твої були на землі». Берегти і шанувати своїх матерів закликають і герої казки 8. «Серце матері». Пташка От я й дочекалася свiтлого дня: Шкарлупу сьогоднi проб’є пташеня! Незабаром вийдуть на свiт дитинчата мої, Буде щастя і радiсть у нашiй сiм’ї! Мої любi! На хвильку залишу я вас, Вашiй мамi водицi напитися час. (Пташка знову бере два яйця, цiлує їх, кладе до гнiздечка і, змахуючи руками-«крильми», вiддаляється. Звучить музика. До гнiзда прямують хлопчик i дiвчинка. У дiвчинки в руках букетик квiтiв.) Дiвчинка Он пташка злетiла! Там, певно, гнiздечко... Так, дiйсно! Дивись, тут маленькi яєчка! Гарненькi якi! Я вiзьму їх собi, Як хочеш, одне подарую тобi. (Дає одне хлопчиковi.) Пташка (швидко повертається і розпачливо змахує руками) Залиште яєчка! Куди ж ви, куди?!

34

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Ну хто мiг чекати такої бiди?! То ж дiти мої! То надiя моя! Вiддайте, благаю! Благаю вас я! Дiвчинка(озираючись на пташку) Кумедна пташина! До нас причепилась... За нами летить.. Ой, яєчко, розбилось... (Озирається на пташку, впускає яєчко додолу. Пташка, опустивши крила, сiдає, бiдкається.) Хлопчик Розiб’ємо й друге! (Кидає яйце.) Пташка(схоплюється) Не треба! О, нi... Якi ви жорстокi! О, горе менi... Як стогне, як плаче пташине серденько... Мої сизокрилi! Мої ви рiдненъкi... (Звучить музика. Дiти йдуть лiсом, а пташка зникає.) Дiвчинка Пташка нас облишила, вiдстала... Хлопчик (занепокоєно, озираючись) Здається, ми з тобою заблукали: Куди йти далi, просто невтямки... (Тут до них наближаються з рiзних сторiн лiсовi духи - троє хлопцiв у плащах, на яких нашито листя, шишки. У них кумеднi капелюхи з нашитими шишками, жолудями та листям.) Лiсовi духи (сердито). Це ми вам усi заплутали стежки! Хлопчик Ви хто?! Лiсовi духи: Ми — духи лiсовi: Ох, Ух i Ах!

35

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

На злих людей наводимо ми жах! Дiвчинка А ми не злi... Лiсовi духи Тодi чому з гнiздечка Взяли та ще й розбили два яєчка? Розбили серце матерi-пташинi, Яка вiд горя гiрко плаче нинi! Хлопчик Ми не хотiли... Правда, ми не знали... Ми просто так яєчка тi дiстали... Дiвчинка Пробачте нам, будь ласка... Ми не злi. Ми просто неосвідченi, малi... Лiсовi духи(невблаганнi) Ми за жорстокiсть покараймо вас! Провину вам спокутувати час! (Ідуть геть.) Дiти — Що нам робити, брате?

— Невтямки.

— Настане нiч, i нас з’їдять вовки...

—І мама буде плакати за нами, як пташка за своїми дiтлахами... (Хлопчик пригортає сестру, вони вдвох починають плакати. Тут з’являється пташка-мати.) Пташка Фiть, фiть! Вперед, за мною йдiть!

36

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Хлопчик Дивись, пташина щось нам гомонить! Пташка Фiть, фiть! Ідiть за мною, йдiть! Хлопчик Вона нас кличе, кличе за собою! (Звучить запис пташиного спiву, потiм музика. Дiти прямують за пташкою.) Хлопчик Нарештi стежка! Бачиш, вона ось! Нам все-таки знайти її вдалось! Дiвчинка Це пташка нам дорогу показала. Ми скривдили її — вона нас врятувала! Спасибi, пташечко! Пробач нам, прощавай! Хлопчик Нам дуже соромно... Пробач. Нам жаль. Бувай! (Дiти йдуть. До пташки пiдходять лiсовi Духи. Звучить сумна мелодiя.) Лiсовi духи — Ми так старалися, заплутали стежини.

— Щоб не дiйшли тi хулігани до хатини.

— Навiщо ти ж сама їх врятувала? Нехай би вони в лiсi ночували! Пташка Я бачила бiду на власнi очi, І горя їхнiй матерi не хочу…

37

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

(Встає й повiльно залишає сцену) Лiсовi духи(звертаючись до глядачів) Це казка. Вона трiшечки сумна. Нас доброти й любовi вчить вона. І людяностi вчить, вчить шанувати Тi почуття, що має в серцi мати.

9.

Це казка. Та, будь ласка, у життi Не кривдiть матерiв! Вони святi! Пісня про маму (мультик)

10. Наші матері – це наші найперші вчителі

на світі. Вони вчать нас

людських правил, збагачують наш розум, вкладають в наші вуста добрі слова, виховують нас щедрими на ласку, тепло і повагу. Д о н я: Мамо люба! Глянь, як сяють Ясно зорі золоті! М а м а: Кажуть люди, то не зорі, Сяють душі то святі. Кажуть, хто у нас на світі Вік свій праведно прожив, Хто умів людей любити, Зла ніколи не робив, Бог узяв того на небо Ясно зіркою сіять... Д о н я: Правда, мамо, то все душі, А не зорі там горять? Так навчи ж мене, голубко, Щоб і я так прожила, 38

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Щоб добро робити вміла І робить не вміла зла. Я хочу вирости такою, Щоб ти могла пишатись мною. Ах люба матінко моя, Дай же сили, дай добра! Мамо! Матусю! Ненько! Ці прості і ніжні слова ведуть нас все життя. Закрий очi i прислухайся. I ти почуєш мамин голос. Вiн живе в тобi, такий знайомий, рiдний. Його не сплутаєш нi з яким iншим. Навiть, коли станеш дорослим,завжди пам’ятатимеш маминi руки, маминi очi, пам'ятатимеш мамин голос – голос маминої колискової. Лагiдний материн наспiв засiває дитячу душу любов'ю до людей, до природи, до усього живого! Якби не мамина пiсня, яким убогим було б наше життя.

11.Колискова пісня, колискова — то найперша материнська мова. Пахне вона м’ятою і цвітом, чебрецевим і суничним літом. Пахне молоком і споришами... Скільки в ній ласкавості і шани, скільки в ній тривожності людської, і надій, і сивини гіркої... Колискова пісня, колискова — то солодка материнська мова. Колискова пісня(виконує мама учениці) 12.Мамині руки – це найтепліші, найніжніші руки на землі. Вони випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали нас і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали нам ранець до школи. Мама тримала нас за руку, коли вела у перший клас. Коли захворієш, то мама 39

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

обов’язково пригорне до себе, приголубить. Її ніжні руки, мабуть, вміють і лікувати. Мамині руки трудящі, вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує смачні сніданки, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Не можна сказати краще про мамині, ніж сказав поет: 13. «Мамині руки – колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія». Здавна відомо всім дітям Істина щира й проста: Все найдорожче на світі З маминих рук пророста. Мамині чудо-долоні Сіють, плекають і жнуть З рук цих синочки і доні, Птиці і квіти ростуть. Мамині руки – щедрі, робочі – Втоми не знають з ранку до ночі. Вранці, коли ще усі спочивають, Сонце, напевно, вони піднімають. Мамині руки – ніжні і милі – Воду ранкову з криниці носили. Діти плескались, діти вмивались, Сонцю і матері щиро всміхались. Мамині руки спокою не знали, Коли ще маленьким я був… І сповивали мене, й годували, І обнімали, як вперше ступив! Мамині руки – то диво велике; 40

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Їх цінувати вчимось у житті… З них ми отримали щастя без ліку... Мамині руки, насправді, святі! Ми не завжди цінуємо все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук.

14. Можна допомогти їй по господарству: прибрати в кімнаті, помити посуд, підмести підлогу. А можна навіть просто підійти та поцілувати мамині теплі руки і сказати слова подяки. Здавна в українців однією з найбільших доброчинностей була любов і повага до матері і батька. Змалечку привчали дітей молитися за батьків і за всю свою сім'ю. Виявом шанобливого ставлення до них було звертання на "ви". Вітаючись, діти мали вклонятися. У багатьох родинах був звичай "віддавати чолом", тобто цілувати руку батькам. І сьогодні, шановні матусі, ваші діти хочуть поцілувати вас в руку в подяку за те, що у них є ви. (Діти підходять і цілують матерям руки.) Пісня про маму.

15. Мати – символ усього найкращого на землі, найдобрішого і найсвятішого. В одному арабському прислів’ї говориться, що Бог сотворив на світі матерів, щоб заступити Бога там, де його немає. А Тарас Григорович Шевченко в своєму вірші впевнено написав: 16. «Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим». І це є істина. У всіх народів і у всі віки Жінка-Мати була охоронницею, добрим ангелом домашнього тепла і затишку. Зі словом мати в нас пов’язане все добре, все щире, людське. Все це насамперед проявляється у відношенні до матері, бо тільки перед нею ми все життя в боргу. В боргу і за той біль, що супроводжував нашу появу на світ. І за недоспані ночі, і за важку щоденну працю.

41

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Багато клопоту приносять діти своїм матерям, але ж яка то радість – мати своїх дітей. Як дітей колишеш ти недремно, То не раз змахнеш краплини поту. Що ж, прислів'я мовить недаремно. «Хто не мав дітей — не мав клопоту». А зростуть, то скільки дум у неньки, І тривог за їхнє кожне діло. Голова боліла від маленьких, Від дорослих — серце заболіло. Але що ті клопоти й тривоги, Бо хіба із щастям їх зрівняти, Як дитя, зіп’явшися на ноги, Перший крок ступає по кімнаті, Як почуєш ти уперше: "Мамо", Як до школи поведеш за руку, Як уже одержиш телеграму: "Мамочко, вітаю із онуком". Добре ж, як себе пізнать в дитині. Знать, твої вона продовжить роки. Добре дати світові людину І людині дати світ широкий. Дарувати їй цвітіння рясту, Сині гори, неспокійні ріки... Хто не мав дітей, не звідав щастя, Долею обкрадений навіки. Так, не мати дітей для жінки велике горе. Така жінка нещаслива та й сім’я теж. С и н.

Чом у тебе в косі ясна 42

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Забіліла раптом сивина? М а т и. Од любові, од тривог, надій. Ти ж один у мене, сину мій. С и н.

А в бабусі голова біліша. То ж мене бабуся любить більше?

М а т и. У неї діти — доньки і сини — Додають, сердешній, сивини. С и н.

Чом же тітка біла, як зима, В неї ж діточок не було й нема?

М а т и. Так, синочку, біла геть вона. Бо нудьгує цілий вік одна. Танець Тільки мама нічого не пошкодує для своєї дитини. У хвилини небезпеки вона ніколи не згадає про себе, все віддасть для того, щоб захистити свою дитину, зазнає будь-яких труднощів, тільки, щоб її кровинці жилося краще. Віддасть усю мудрість душі, тепло серця, здоров'я. Материнська любов не знає страху. Вона очищає нас, зігріває, зупиняє перед безоднею. Мати — захист і притулок для дитини, вона її опора і совість. Все, що є в нас найкращого, все від неї, від рідної неньки. Тож будьмо гідні материнської любові й пронесімо через усе своє життя це ніжне і прекрасне слово Мама. Можна у світі чимало зробити. Зиму на літо перетворити, Можна моря й океани здолати, Гору найвищу штурмом узяти. Можна пройти крізь пустелі та хащі. Тільки без мами не можна нізащо, Бо найдорожче стоїть за словами — В світі усе починається з МАМИ!

43

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Якби ви тільки знали, як мало потрібно матері для щастя. Щоб ви були здорові, щоб не скупилися на добрі, ніжні слова, щоб цілували матусю не тільки в дні свят, а завжди, коли зустрічаєтеся з нею. Пам'ятайте, скільки б людині не було - 5 чи 50, їй завжди потрібна мама. І як би не склалася ваша доля, знайте: материнське серце завжди болить за вами. Як би ви далеко чи близько не були, повсякчас повинні відчувати серце матері, бачити її очі, які недосипали ночей, руки, які пестили в дитинстві; її душа завжди з нами, підтримуючи нас у години радості й печалі. Тож цінуйте матерів своїх, оберігайте від злих очей, необдуманих вчинків. Будьте з ними завжди. Як добре нам бачити й знати І вірити, друзі, весь час, Що кращого слова, як мати, Немає у світі для нас. Вона, мов зоря світанкова, Хліб і людська доброта. Як мова твоя колискова. Як доля і правда свята. Якщо говорити між нами, то все починається з мами. І казочка перша у світі, і сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки і сяюча диво-ялинка. Від мами — і літери, й слово, і зроблена разом обнова.

17. Так, все починається з мами: і перше слово, і перший крок у житті, і перше щось зроблене своїми руками. Але сьогодні діти приготували для своїх матусь маленькі подаруночки, які частково зробили самі. (Діти вручають матерям подарунки.)

44

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Пісня «Мам» Минають літа, діти виростають і вирушають у світ, в’ють свої родинні гніздечка, матері залишаються, старіють поволі рідненькі. Цього не зміниш, бо це і є життя. В народі живе хвилююча притча про Матір. Молода Мати тільки вступила на шлях материнства. Тримаючи малюка на руках і посміхаючись, вона задумалась: «Як довго триватиме це щастя?» А Янгол промовив до неї: «Шлях материнства довгий і важкий. І ти постарієш, перш ніж досягнеш кінця його. Але, знай, кінець буде кращим, ніж початок ". Та молода Мати була щаслива, і вона не могла припустити, що може бути що-небудь краще, ніж ці роки. Вона гралася зі своїми дітьми і по дорозі збирала для них квіти, купала дітей у потоках чистих вод. Сонце їм радісно світило, і молода Мати кричала: «Ніщо не може бути більш прекрасним, ніж цей щасливий час!» І коли настала ніч, і почалася буря, і темна дорога стала не видною, а діти тремтіли від страху і холоду, Мати обняла їх, притиснула близько до серця і заспокоїла. Тоді діти сказали: «Мамо, ми не боїмося, тому що ти поруч і нічого страшного статися з нами не може». А коли настав ранок, Матір і діти побачили гору перед собою. Стали вони разом підніматися вгору, і діти швидко стомилися. Мати теж була стомлена, але весь час казала дітям: «Потерпіть ще трохи, і ми – там». І коли діти піднялися, досягли вершини, то сказали: «Мамо, ми ніколи б не зробили цього без тебе!» І тоді Мати, лягаючи вночі, подивилась на зірки і сказала: «Це - кращий день, ніж минулий, оскільки діти мої показали силу духу перед обличчям труднощів. Вчора я дала їм хоробрість. Сьогодні дала їм силу». І наступного дня з'явилися дивні хмари, які затемнювали землю. Це були хмари війни, ненависті і зла. Діти знову почали шукати в темряві свою Матір і коли натрапили на неї, Мама сказала їм: «Підніміть свої очі до Світла». І діти подивилися і побачили вище цих хмар Вічну Славу Всесвіту, і це вивело їх з темряви.

45

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

І тієї ночі Мати сказала: «Це – найкращий день з усіх, оскільки я показала моїм дітям Бога». Дні проходили, і тижня, і місяці, і роки, і Мати постаріла, і трохи згорбилась ... Але діти її були високими і сильними, і сміливо йшли по життю. Мати сказала: «Я досягла кінця мого шляху. І тепер я знаю, що кінець кращий, ніж початок, тому що мої діти можуть йти самі, а їх діти – за ними». І мати покинула дітей, але назавжди залишилася в їх серцях. Ця притча говорить про те, що Мама – завжди з нами. Вона - наша перша любов і наше перше велике горе. Але ніщо на землі не може розділити нас з матір’ю. Ні час, ні місце, ні, навіть, смерть. Мама вічно живе в наших помислах і в наших серцях (читання вірша «Пісня про матір» в особах). Посіяла людям літа свої, літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу, Навчила дітей, як на світі по совісті жити, Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу.

- Куди ж це Ви, мамо?! - сполохано кинулись діти.

- Куди ж Ви, бабусю? - онуки біжать до воріт.

- Та я недалечко... де сонце лягає спочити. Пора мені, дітки... А ви вже без мене ростіть.

- Та як же без Вас ми?... Та що ж ви намислили, мамо?

- А хто ж нас, бабусю, у сон поведе по казках?

- А я вам лишаю всі райдуги із журавлями, І срібло на травах, і золото на колосках.

- Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злота, Аби тільки Ви нас чекали завжди край воріт. Та ми ж переробим усю Вашу вічну роботу, Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть! Вона посміхнулась, красива і сива, як доля, Махнула рукою - злетіли увись рушники.

46

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

— Лишайтесь щасливі... - і стала замисленим полем На цілу планету, на всі покоління й віки.

18. Кажуть, молитва дітей за своїх матерів – найсвятіша справа на землі. Тож давайте і ми помолимося за своїх рідненьких матусь. Є в мене найкраща у світі матуся, За неї до тебе, Пречиста, молюся. Молюся устами, молюся серденьком До тебе, Небесна Ісусова Ненька! Благаю у тебе дрібними сльозами Опіки та ласки для рідної мами. Пошли їй не скарби, а щастя і долю, Щоб дні їй минали без смутку і болю. Рятуй від недуги матусеньку милу, Даруй їй здоров'я, рукам надай силу… Малих пташеняток, щоб вивела в люди, Щоб нами раділа, пишалась усюди, За це я складаю в молитві долоні До тебе, Царице, на сонячнім троні. «Три біди є у людини: смерть, старість і погані діти», — говорить українська мудрість. Старість неминуча, смерть невблаганна — перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім зберегти, просто треба бути добрими дітьми.

19. Тож будьте добрими дітьми! Любіть і шануйте своїх батьків, любіть свою рідну землю, свою рідну Україну. Пам’ятайте, що ви наше майбутнє, наша надія і наша любов. Пісня «Діти України»

47

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Семенюк Наталія Анатоліївна, учитель зарубіжної літератури, класний керівник загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №16 ПЛАН – КОНСПЕКТ виховної години на тему: «Несемо свої серця з любов’ю мамі!» (родинне свято) Мета: •усвідомлення цінностей соціального спілкування; •формувати справедливості,

моральні гідності,

якості:

чуйності,

толерантності,

чесності,

милосердя,

правдивості,

взаємодопомоги,

співпереживання, поваги до особистості.

• формування уміння подолання конфліктів; • виховувати ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей; • формувати культуру поведінки вдома, у школі у громадських місцях; • розвиток творчих здібностей у дітей.

48

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Не прошу в Бога ні грошей, ні слави, а прошу лише, щоб вічно билося серце у Мами. Звучить музика.Виходить Дівчина-Весна (на фоні музики) Дівчина –Весна Я – Весна, я – сонячний вінок, Навколо мене райдуги цвітуть В моїй душі прозоряться озерця І щастям переповнюється серце. Коли життя свою являє суть. Я – дівчина, я – весна, Я вас благословляю, Як березнево небо воскреса Як урочисто і прозоро всюди Це все для вас, це ваше, наші рідні мами. Я – доброта, я – дівчина, я – весна. Учитель Весна … Лагідна, загадкова, тендітна. Ми так чекаємо її завжди, але приходить вона раптово, бурхливо, змінюючи все навкруги, пробуджуючи природу і наші почуття. З ледь відчутним весняним подихом приходить до нас чудове жіноче свято – 8 Березня. Цей день несе у світ ніжність і красу. Адже усе найдорожче, що є у нашому житті – щастя, радість, надія, кохання, пов`язане з жінкою. І перш за все з жінкою-матір`ю. Сьогодні ми із найщиріших слів поваги, любові, подяки сплетемо весняний віночок вітань і подаруємо його нашим мамам. Тож любові забагато не буває. Прийміть її шановні матері від своїх дітей, вони вас щиро і віддано люблять. Учні 1.

Земля зітхає ледве чутно 49

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

І прокидається від сну А березень дарує чудо Розпочинаючи весну.

2.

8 Березня співзвучне зі словом мама. Вона як молитва оберігає

нас, прощає. Усе прекрасне на землі від сонця і матері.

3.

Перші весняні квіти і мама

Вони так схожі між собою Бо дають життя Весна – Землі, А мати – дитині 4.

Квіти розцвітають ранньою весною

А мати – як сама весна. (Виходять 3 хлопчики) Хлопчики 1.Чоловіки стають на коліна в 3-х випадках: - Щоб з джерела напитися води; - Зірвати квітку для коханої - І щоб вклонитися матері; 2. І ми низько вклоняємось тобі мати роду людського, ім`я в якій – жінка!

3. Миру і щастя землі, по якій ти ідеш Жінко – Матір.

1. Зі святом весни Вас, дорогі! Учитель Діти низько вклонилися вам, тому що ви – жінки, ви матері. Це ви дали їм життя, це ваші безсонні ночі, зробили із безпорадних крикунів справжніх дівчаток і безстрашних хлопців. Це без Вас, шановні матері, не мислять себе діти. Це Ви той струмочок сонячного світла, без якого не можливо прожити ні в будні, а ні в свята… Фотомонтаж – презентація.(діти і мами, перегляд).

50

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

(Виходять три дівчинки: 1 – Мрія, 2- Любов, 3- Радість). Дівчатка 1.

Я Мрія! Кожен із нас – це здійснена мрія наших батьків. Мрія є у

кожного з нас. Ми наближаємося до своїх мрій, все робимо для того щоб матері ними пишалися.

2.

Я – Любов! Найвище в світі почуття, без якого не може бути

самого життя. Любов – найбільше в світі почуття. Воно не має меж, безкрає. З любові починається життя Вона усе найкраще починає. У серці матері така любов живе Як всесвіт – безкінечна і велика Вона рікою дивною пливе І не скінчиться поки мами віку.

3.

Я – Радість. Дарую Вам її не тільки в свята.

Як без мене жити Я з задоволенням іду до всіх Щоб у весняне свято, Мами, вас розвеселити. Подарувати Вам веселий сміх. (Звучить музика) Учитель Найніжніші, найсокровенніші, найкращі слова ми беремо у своїй душі для мами. Наш народ віками шанував матерів. Імення матері святилося відколи на світі наша земля названа Україною. При зустрічі і прощанні діти цілували мамі руку. Це була духовна потреба очищення перед мамою. (Виходять діти, 6 осіб) 1.

Хто годував мене дитину, 51

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

І заспокоював маленьким У ніжних лагідних обіймах? Це ж моя люба рідна ненька.

2.

А хто схилявся наді мною Коли я в ліжку спав маленьким? Ласкаво пестив хто рукою? Це ж моя люба, рідна ненька.

3.

Коли страждання, біль і слабкість Сповняли очі ці сльозами, Хто дарував тепло і радість? Це ж моя люба рідна мама.

4.

Хто завжди вмів допомагати Вдягнути ляльку так яскраво? Хто вчив мене, як треба гратись? Це є моя люба рідна мама.

5.

Хто в скруті завжди допоможе І казку розповість гарненько? Звичайно, це зробити може Моя кохана рідна ненька.

6.

Чи можна жить людині в світі Без тої ніжності й любові. Яку дарує своїм дітям Матуся милим своїм словом? Діти співають пісню «А сорочка мамина».

Учитель Мати – символ усього найкращого, найдобрішого, найсвятішого. В одному арабському прислів`ї мовиться, що Бог створив на світі матерів, щоб створити маму, він роздумував 6 днів, 6 ночей. Аж поки не з`явився Ангел. Інсценізація легенди «Коли Бог творив маму» 52

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

АнгелТи стільки часу тратиш на неї… Бог Так… Але чи ти читав вимоги замовлення? Вона мусить складатися із 180 рухомих частин, які можна було б при потребі замінити. Її поцілунок має лікувати все - від зламаної ноги до розчарування в коханні, також вона мусить мати 6 пар рук. Ангел Шість пар рук? Бог. Не в руках проблема, а в трьох парах очей, що вона мусить мати. Ангел. Аж стільки? Бог.Аж стільки! Одну пару, щоб бачити через зачинені двері, коли питає: «Що ви там робите, діти?», навіть, якщо вона вже знає, що вони роблять. Іншу пару – на потилиці, щоб бачити те, що не мала би бачити, але що має знати. Ще іншу пару, щоб таємно сказати синові, який попав у халепу: «Розумію, сину, і все одно люблю тебе». Ангел. Господи, вже пізно, іди відпочивати. Бог. Не можу. Вже майже закінчую. (Знімає простирадло). Ангел (обходить навколо моделі матері). Надто тендітна. Бог. Але витривала. Ти не можеш уявити собі того, що може зробити і перетерпіти мати. Ангел. Чи вміє вона думати? Бог.Не лише думати. А вміє також дуже добре користуватися своїм розумом і пристосовуватися до обставин. Ангел.(доторкнувся пальцем до її щоки). Тут щось стікає. Бог. Так, це сльоза. Ангел. Але для чого вона? Бог. Щоб висловити радість, смуток, розчарування, біль… Ангел. Господи, ти справжній геній! Бог(тихо прошепотів). Правду кажучи, це не я створив … ту сльозу… Виходить два ведучих.

53

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

1-й ведучий.Отже Бог не творив у мами сліз. Значить їх творимо ми – ваші діти? Чому так часто ми змушуємо маму переживати і плакати?

2-й ведучий.Нехай же з приходом весни прийде до вас надія на краще, а в серці розтане біль нездійсненого. А ми постараємося бути кращими, обіцяємо. Виходять учні 1-учень. Із добра і любові створили матір. Чи є на світі слово більш прекрасне і ніжне?

2-й учень.А скільки теплоти і ніжності в поезіях, присвячених рідній неньці. Вірші про маму читають учні.

1.Від тебе все: І хліб, і весен перший цвіт, І срібний обрій, і криниця чиста І серця жар, і мрій стрімких потік, І за селом стежина серед жита Від тебе все Любов і радість визнання, І пристрасть ласк, і щедрість долі. На тебе я рівняюся щодня, Радію і милуюся тобою.

2.Мамо, мамо, моя прехороша! Як загляну в очі я твої – Затихає вмить страшна пороша, І піснями линуть солов`ї Мамо, мамо, ніжна моя нене, Усмішка твоя – як сонце те. Квіти квітнуть, листячко зелене – Яке щастя! Все навкруг цвіте! Мамо, мамо, що мені ще треба?

54

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Хай живе у серці й не згаса Колискова пісня й просінь неба, І твоя нев`януча краса…

3.В хаті сонячний промінь косо На долівку ляга вікна… Твої чорні шовкові коси Припорошила вже сивина. Легкі зморшки обличчя вкрили – Це життя трудового плід. Але в кожному русі – сила. В очах юності видно слід. Я таку тебе завжди бачу, Образ в серці такий несу – Материнську любов зрячу І твоєї душі красу. Я хотів би, як ти, прожити, Щоб не тліти, а завжди горіть, Щоб уміти, як ти, любити, Ненавидіть, як уміть.

4.Ти усіх святих святіша, ненько! Моя ти квіточка біленька, Моя любове, де причал Знайшли і радість , і печаль. Моя маленька й неозора, Моя і втіха, і опора. Моя весела і сумна, Моя небесна і земна. Моя стежина й Батьківщина, Моя, як білий світ, єдина, 55

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Як білий світ, Як білий квіт, З якого створюється світ Учитель Нема друга ближчого і ріднішого, ніж мама. Всі наші радості і печалі, мрії і прагнення – разом з нею. І все розуміє щире материнське серце. Діалог дочки і матері. Дочка Скажи, Матусенько, мені, За що ти так мене кохаєш? Ти бережеш мене у сні І вдень мене ти доглядаєш. Мама Люблю тебе, бо чемна ти, Бо слухаєш мене ти завжди І любиш рано в школу йти. Люблю тебе, що ти весела, Мов ластів`ятко чарівне, А ти скажи мені, маленька, Чому так любиш ти мене? Дочка За твою працю люблю тебе я – За те, що ти так дуже дбаєш, Щоб жила в щасті завжди я. За все тебе я люблю, нене, Люблю матусю я свою. Я і сказати не умію. Як я тебе люблю, люблю! Учитель 56

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

А якщо так трапилося, що ви завинили перед своєю мамою, не втрачайте час, підійдіть до неї, поцілуйте, попросіть вибачення і вам відразу стане легше на душі, а у маминих очах знов засяє радість. Учні 1.

Мамо..

Вимовляєш до болю слово, і перед тобою постає образ її єдиної, наймудрішої, найсвятішої. І де знайти

ті слова, якими можна було б

виразити свою безкінечну любов до матері.

2.

Мама дала нам життя, навчає всіх життєвих примудрощів, вчить

розуміти людей і творити добро, шанувати хліб і правду.

3..Мамо! Це ти вчиш мене жити по закону любові і правди. Це ти не даєш мені спіткнутися на щоденних життєвих дорогах, будиш в мені совість, вчиш добру.

4.

О, руки мами! Вони вночі не сплять,

Оберігаючи рожевий сон дитяти, З віків у вічність проліта земля, Нас на руках тримаючи, як мати. З чужих країв, вертаючи, домів Після далеких мандрів і розлуки, Цілуймо руки наших матерів, Натруджені, ласкаві рідні руки.

5.

Вони нас від колиски повели.

Й сорочки шили нам, і вишивали. І підкидали в небо нас, малих, Щоб і в житті ми високо літали… Ніщо не вічне, вічні матері, Уже й тоді, як нікому стрічати. Допоки сонце сяє угорі,, 57

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Вона живе, многостраждальна мати. Учитель Воістину небесна і земна Заквітчана і терном і барвінком Свята і грішна, рідна й чарівна Повіки будь, повіки слався, Богине, Берегине, Мати, Жінко! Учень Дамо любов нашим матерям Дамо пошану Мольбу зі шлем самому Богу Щоб беріг для нас, Вас коханих І літ дожить дав Вам много Щоб діти всі цілого світу Вам співали Многая літа. Звучить пісня «Многая літа».

58

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Гринчук Надія Василівна, вчитель початкових класів, класний керівник навчально-виховного комплексу №13 ПЛАН-КОНСПЕКТ виховної години на тему «Турбота людей про птахів та звірів узимку» Все на землі, все треба берегти – І птаха й звіра, і оту рослину, Не чванься тим, що цар природи ти –Бо врешті, ти його частинка. Богдан Лепкий Мета: 

поглиблювати і розширювати знання дітей про птахів та тварин;



формувати необхідність берегти птахів та тварин;



розвивати пізнавальний інтерес учнів;



виховувати чуйне ставлення до природи.

Обладнання: диск з голосами птахів та тварин, альбом «Птахи та звірі», картки зі словами, картонні маски тварин. Вступне слово вчителя Біла і холодна прийшла на землю зима. Потонув у снігу ліс, і сховалися під ним плоди і насіння рослин. Немає ні соковитої трави, ні м’якого листя на деревах.Не бояться звірі зими. Від лютої холоднечі їх рятує пухнаста шерсть. У деяких звірів змінюється її забарвлення. Не страшний їм і голод. Хоч і немає в лісі ні горіхів, ні грибів, але білка зробила запаси ще влітку і восени. А тепер відшукує свої комори за запахом. Окрім запасів білка їсть із задоволенням насіння ялинових шишок. Ведмідь непогано влаштувався: спить усю зиму в барлозі і нічого не їсть.

59

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Спить і борсук у своїй норі. У цей час вони живуть за рахунок накопиченого жиру. Зима навела строгий лад у лісі. Дерева стоять в однакових нарядах.Багато тварин шукають майже весь день корм, оскільки нічого не запасають на зиму. Це зайці, лосі, вовки, лисиці і зимуючі птахи. Птахи живляться бруньками, насінням, плодами дерев і кущів. Часто відшукують корм біля житла людини.Багато птахів узимку гине від голоду. Жаби, ящірки, тритони, вужі й гадюки влаштовуються в ямах, норах, печерах, під старими пеньками, під купами листя, хмизу, під камінням, в погребах, в підвалах і впадають у сплячку. В одному місці збирається їх часом по п’ять, по десять, по двадцять і навіть більше. Озерні жаби зариваються в мул на дні водойм. У печерах, дуплах дерев, на горищах старих будинків зимують кажани. Гострими кігтиками задніх лапок вони чіпляються за склепіння печери чи дупла, обгортаються крильцями і повисають до весни.

2.Робота в групах Кожна група отримує картки із назвами тварин: білка, бобер, їжак, сойка, змії, лисиця, лось, миші, жаби, ящірки, кабан, вовк, дятел, заєць Розподіліть тварин на 3 групи. Роблять запаси

Білка Бобер Миші Сойка

Впадають у сплячку Їжак Змії Жаби Ящірки Кажан

Шукають корм у природі Лось Лисиця Кабан Заєць Вовк Дятел

1 ведучий: Ось і дочекались ми з вами першого снігу. Взимку ще буваютьзавірюхи, хуги, заметілі.Зима – нелегка пора для всіх, а особливо для 60

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

лісових мешканців. Мороз, вітер… Як же непросто звірятам знаходити собі їжу під товстим шаром снігу, а дрібним тваринкам взагалі важко пересуватися поміж снігових заметів. Та винахідливі звірі пристосувалися до зими, кожен по-своєму. Їжак: Я міцно сплю з листопада до квітня і зовсім нічого не їм. А, от за літо і осінь дуже добре наїдаюся, а під час зимового сну лише дуже повільно худу. І всю зиму з нетерпінням чекаю літа. Ведмідь: А я, всю зиму сплю в теплому, затишному барлозі. За літо та осінь, я стараюся добре наїстися, та поповнити свої запаси жиру, щоб змогти усю зимову сплячку спати спокійно, та не думати про те, що нечайно можу проснутися від голоду.

2 ведучий: Зима для тварин — важкий час: холодно, обмаль їжі. Бродять лісом олені, лосі, об'їдають тоненькі гілочки дерев і кущів. А кабани навпаки, довго на одному місці тримаються. Залягають звірі, дрімають, а просинаються під кучугурами. Там мороз м'якший, і вітру нема. Білка: Я, перечікую сильні морози та завірюху у теплому гніздечку. Кубельце я облаштовую у дуплі або ж будую сама з гілок і хмизу – кругле, як м’ячик. Я сплю, загорнувшись клубочком, а пухнастим хвостом вкриваюся, наче ковдрою.За погожої днини виходжу шукати свої запаси, зроблені влітку і восени. Жолуді, горіхи, зернята ховаю у дуплах дерев, у щілинах кори або закопую, гриби та ягоди сушу, наштрикуючи на гілочки. Таких маленьких комірчин роблю дуже багато.Як же всіх запам’ятати? Я просто шукаю запаси всюди – не лише свої, а й заготовлені іншими білками. Лисиця: Вгадайте хто я? (розказує загадку) 61

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Прийшла кума із довгим віником На бесіду із нашим півником. Схопила півня на обід, Та й замела мітлою слід. У мене, лисички, пухнасте руде хутро. Тіло дуже рухливе. Ноги гнучкі, тонкі. Лапи вкриті шерстю і не мерзнуть навіть у люті морози. Моя їжа: миші, птахи, ягоди, насіння. Сойка: Мені зима не страшна – всю осінь я ховала під корінням дерев жолуді і ягоди. У таких моїх коморах буває по декількакілограмів жолудів! Часто я забуваю, де що сховала, а потім на місці комори виростаютьмаленькі дубки. Заєць: Я міняю свою сіру шубку на білу, щоб стати непомітним на білому снігу.Багато

тварин

і

птахів

теж

надягають

зимові

шубки.

Наприклад,горностай і ласка. Улисиць і білокшубка стаєгустішою і теплішою. З таким хутром нам жодні морози не страшні.

3. Гра «Четвертий зайвий» Ведмідь, вовк, лисиця, заєць (Ведмідь єдиний впадає у сплячку.) Вовк, лисиця, лось, оленя. (Оленя — дитинча, усі решта — дорослі.) Кішка, ведмідь, заєць, білка (Кішка — свійська тварина, усі решта — дикі.)

3 ведучий: Куди комарі взимку поховалися? На зиму комарі поховалися в різні щілини, в старі дупла. Вони й біля нас зимують. Позлітаються в підвал або погріб, багато їх там у кутку назбирається. Причепляться комарі своїми довгими ніжками до стелі, до стін та й сплять цілу зиму.

4 ведучий: Розкажу я вам деякі цікаві факти про тварин:

62

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра



Ведмідь старанно готує барліг під корінням дерев або в сушняку.

Бурий ведмідь — всеїдна тварина. Він любить ласувати корінцями, ягодами, дрібними тваринками. Взимку йому не знайти такої їжі. До зими у ведмедів відкладається багато жиру під шкірою і вони залягають в сплячку. 

Передні лапи кажанів перетворилися на крила.



Восени частина кажанів відлітає в теплі краї, а інші зимують у

печерах та будівлях. Там кажани сплять повиснувши вниз головою і склавши крила.

4. Гра «Що? Де? Коли?» Вчитель: А тепер, давайте поділимося на 4 групи, та подумаємо, як відповісти на ці запитання: 

I група — Які звірі сплять узимку?



II група — Кому що до смаку?



III група — Які птахи зимують у нас?



IV група — Чим живляться лисиці, зайці, лосі?

Вчитель: — Давайте згадаємо про ведмедя, їжака, борсука.Що спільного між цими тваринами?

— Чим ласує ведмідь, їжак?

— Чи можна знайти цю їжу взимку?

— Як живуть косулі, лосі взимку?

— Хто допомагає цим тваринам вижити?

5 ведучий: 

Давайте відгадаємо декілька цікавих загадок:



Ягода, якою живиться ведмідь.(Малина)



Стрункий, швидкий, роги гіллясті. Пасеться весь день. Хто це? (Олень)

63

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра



Прийшла вона з довгим віником на бесіду із нашим півником.

Схопила півня на обід, та й замела мітлою слід.(Лисиця) 

Плоди, якими живиться дикий кабан.(Жолуді)



Житло білки.(Дупло)



Невеличка лісова тварина, яка живиться взимку корою дерев. (Заєць)



Тварина руда влітку, сіро-коричнева взимку, живе на

дереві. (Білка) 5. Підсумок виховної години — Чи сподобалась вам виховна година? Які завдання були найцікавішими?

—

Хочу звернутися, діти, до вас із проханням.

Холодно взимку зайчатам і білці, Песику — в будці, в сараї — корівці. Мерзнуть у котика лапки і вуха, Мерзне ворона в лиху завірюху. Горю зарадити можемо — В будку Шаркові настелим соломи, Зайчикові покладемо під кущик кілька морквинок, листочок капусти, теплу корівці поставим водичку, птицям насиплемо крихт в годівничку. Як допоможемо дружно, малята, — виживуть взимку птахи і звірята. Додатки

64

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

65

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Голованчук Тетяна Вікторівна, вчитель початкових класів, класний керівник НВК №3 ПЛАН-КОНСПЕКТ виховної години на тему: «Охорона зимуючих птахів» Мета: 

ознайомити учнів з птахами, які зимують у наших краях, навчити їх

розрізняти серед розмаїття зимуючих птахів; 

виховувати в учнів любов та бережливе ставлення до природи та

птахів; 

розвивати зв’язне мовлення, спостережливість, милосердя. Ніколи не зробимо шкоди Ми пташці у нашім краю, Хай лине в гаї і на води, Співає для нас у маю I. Вступне слово вчителя Зараз зима. Багато птахів залишаються зимувати у нас. Але це для них

не так просто. Найважливіші та найтяжчі зимові місяці для птахів — грудень і січень, саме тоді потрібна допомога, увага людини, і справа тут не тільки в морозі. Птахам важко пережити скорочений світловий день. За якихось 6—7 годин, їм потрібно не лише знайти їжу, а й засвоїти її, щоб пережити довгу зимову ніч. Виявляється, що в грудні птах робить у середньому за світловий час доби біля 800 рухів, а в січні — 1200, тобто, додається час, а тому й збільшується шанс дістати їжу та вижити взагалі. Тому взимку у птахів

66

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

залишається одна надія — на людину. Які з птахів залишаються зимувати у нас?

II.Повідомлення учнів про зимуючих птахів, робота в групах 1 група«Синичка» Всяк у чорнім піджачку, у жовтій сорочці, В нас зимою по ліску гуляє , як гостя (Синичка)

Про те, що синиця дуже корисний птах, відомо людині ще з давніх давен. Взимку синиці їдять у садах яйця та зимуючих гусениць золотогуски, деяких шовкопрядів. Щоб приваблювати синицю у сади, слід вивішувати їжу для них. Синиці починають гніздування рано навесні. Тому дуплянки для них розвідують з осені. Спочатку птахи ховаються в них від морозу, а потім залишаються і виводять пташенят з настанням пори гніздування. Хоча

синички і тримаються поблизу людини, свої гнізда часто

будують в дуплах дерев, у щілинах будівель, на балконах, але завжди зберігають певну дистанцію. Житла споруджені дуже старанно: вимощують порожнину дупла або щілини в стіні будинку сухим мохом, сухою травою і листям. пташенят. Синички — це одні з найбільш корисних пташок, які не тільки милують око і дарують насолоду своїм веселим співом, але й допомагають людям у боротьбі за високі врожаї садів та городів. Бережіть цих чудових пташок!

67

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

2 група« Горобець» Сіренький, маленький На соняшник сів, Надзьобався добре Й далі полетів. ( Горобець) Горобці — це маленькі пташки сірого або сіро-коричневого кольору, з круглою головкою і коротким дзьобом. Живуть вони в містах і дуже залежать від людини. Навесні горобці будують нові гнізда і ремонтують старі. Хитрі й кмітливі пташки прагнуть у цей час зайняти «чужу квартиру» - шпаківня, де їм буде набагато комфортніше і безпечніше висиджувати пташенят, ніж у звичайному гнізді. Влітку горобці харчуються черв'ячками, комахами, зернятками - всім, що знайдуть на землі в місті чи в полі. Взимку ж життябагатьох з цих птахів залежить від людської доброти і щедрості. Особливо важко доводиться маленьким непосидам в дні снігопадів і сильних морозів. У цей час горобці намагаються триматися якомога ближче до людського житла і з радістю приймають будь-частування.

3 група «Дятел» Вірно людям я служу, Їм дерева стережу. Дзьоб міцний і гострий маю, Шкідників ним добуваю (Дятел) Забарвлення оперення в дятлів здебільшого строкате, яскраве, іноді одноманітне (чорне, зелене) і майже у всіх видів самців і деяких самок на голові є червона «шапочка». Голова в них порівняно велика, дзьоб міцний, конічний, на кінці долотоподібний. Язик надзвичайно довгий (8-14 см), 68

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

завжди змочений липкою слиною. Це в дятлів найбільш чутливий орган дотику. Ним вони добувають з-під кори і навіть з деревини комах та їх личинок. За допомогою коротких і сильних ніг з гострими загнутими кігтями всі дятли чудово лазять по стовбурах дерев, спираючись на цупкий хвіст. Літають неохоче, але швидко, то різко піднімаючись, то ніби падаючи з складеними крилами.

4 група «Ворона» Хто це каже: «Кар-кар-кар»? Хто літає поміж хмар? Це дзьобата горда пані Ходить в сірому жупані. Як зоветься ця матрона? Знають всі, що це… Ворона сіра, або ґава — добре відомий усім птах. За будовою тіла вона нагадує крука, але менша за нього (вага 500 - 700 г). Голова, горло, крила, хвіст, дзьоб і ноги чорні, решта оперення сіре. Ворона живиться комахами, гризунами. Може заподіювати шкоду, коли знищує яйця і пташенят як комахоїдних, так і мисливських птахів, нападає на домашніх курчат, поїдає насіння на посівах. У зв'язку з цим її відносять до шкідливих птахів. Проте влітку і восени ворона сіра знищує багато шкідливих комах і приносить тим самим велику користь. Відомо, що ворона разом з галками та граками під час оранки визбирує із землі личинок хрущів та дротяників.

5 група « Сорока» Чорна латка, біла латка По березі скаче ( Сорока)

69

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Має чорно-біле строкате оперення, довгий східчастий хвіст. Сорока всеїдний птах. Живиться різноманітними комахами, а також зерном диких трав та злакових культур. Але там, де сорок багато, вони шкодять, знищуючи багато пташенят як диких так і свійських птахів. Коли пташенята підростуть сорока починає полювати за мишовидними гризунами та комахами і знову стає дуже кориснимптахом. Взимку знаходить корм і на смітниках.

6 група «Снігур» Груди в нього, мов калина Любить їсти горобину (Снігур) З'являється в лісах і парках пізно восени. Він більший за горобця (вага 32-34 г). Має чорний короткий і товстий дзьоб, м'яке, довге та густе оперення. Самці досить нарядні взимку. Вони червоногруді, з чорною синюватого блиску «шапочкою» на голові, таким же чорним підборіддям, хвостом і крилами та сіро-голубою спинкою, з білим попереком і надхвістям. В самок замість червоних і голубих кольорів бурувато-сірі. Взимку снігурі поїдають насіння бур'янів, різні ягоди та бруньки дерев.

III. Вікторина « Життя птахів» 1.

Пташиний будинок (гніздо)

2.

Лісовим лікарем є (дятел)

3.

За любов до блискучих предметів її називають злодійкою (сорока)

4.

Де взимку й восени сплять ворони? (на деревах)

5.

Як називається самець ворони? (ворона)

6.

О котрій годині прокидається горобець? (о 5-6 годині ранку)

7.

Які зимуючі птахи виводять пташенят двічі за літо? (синички і голуби)

8.

У яких з зимуючих птахів співають самки? (снігур) 70

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

9.

Основна причина загибелі птахів взимку (голод)

10.

Чому дятла називають «помічником» інших птахів? (бо він залишає їм

будиночки) 11.

Яких птахів використовували для відправлення повідомлень на далекі

відстані? (голуби) 12.

Яка пташка любить їсти сало? (синичка)

13.

Якій пташці в Америці споруджено пам’ятник? (горобцю)

Учні відповідають на запитання і кожна група за правильну відповідь отримує «пташку» в свою годівничку.

IV. Практична частина Ніколи не зробимо шкоди Ми пташці у ріднім краю. Нехай звеселяють природу – Співають для нас у гаю. Ми друзі і вірні, і щирі, Бо ми бережем повсякчас Пташок, що літають у вирій, І тих, що зимують у нас. Ми зробимо їм годівнички, Насиплемо їм пшонця, 71

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Поможемо маленьким пташкам Зими діждатися кінця. Діти йдуть на шкільне подвір’я і вішають годівнички, виготовлені ними .

V.Підведення підсумків Учитель: -

Яких зимуючих птахів ви спостерігали в нашій місцевості?

-

Чому вони не полетіли до теплих країв?

-

Які можна зробити годівниці для птахів?

-

Які птахи прилітають до годівниць?

-

Який корм краще поїдають?

-

Яке правило ви засвоїли при підгодівлі птахів?

-

Чим віддячують птахи?

Отже, ви для себе зробили висновок: кожен, хто любить і цінує рідну природу, повинен постійно дбати про її збагачення, вміти зберігати і розумно використовувати її скарби. Отож, необхідно завжди охороняти птахів, стежити за тим, щоб ніхто не кривдив їх, не забирав яєчок, не руйнував гнізд, не здіймав галасу там, де вони гніздяться!

72

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Дякіна Інна Петрівна, вчитель англійської мови, класний керівник5 класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 ПЛАН-КОНСПЕКТ виховної години на тему: «Українцю, будь гідний хліба, який ти їси» Мета: довести до відома дітей, що хліб – результат праці людей багатьох професій; познайомити учнів з особливим ставленням нашого народу до хліба як до одного з символів України, правилами хлібного етикету; виховувати повагу до праці хлібороба, прищеплювати дбайливе та шанобливе ставлення до хліба. Обладнання:

хлібина на вишитому рушнику, колоски

з пшениці,

малюнки,мудрі народні вислови, мультимедійна дошка та проектор, відеоролик . Епіграф уроку: Гірка робота, та хліб солодкий План заходу 1.

Хліб – усьому голова.

2.

Шана хліба в Україні.

3.

Цікаві факти про хліб

4.

Народні прикмети селян під час сівби.

5.

Прислів'я про хліб.

6.

Правила поводження з хлібом.

7.

Правила хлібного етикету.

8.

Секрети випікання хліба.

9.

Пам'ятка. ХІД ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДУ Відеоролик на пісню Оксани Білозір «Батьківське жито» 73

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Учениця з хлібом на рушнику читає вірш. ХЛІБ Що є найкраще як хліб на столі? В ньому є сила, родючість землі, Вдячність, прибуток, здоров`я і лад, Батькова хата, заквітчаний сад. Хлібом і сіллю стрічаєм гостей, Краєм дорогу, шануєм людей, Хліб уособлює мирне життя, Радість дитинства і шлях в майбуття. На скатертині лежить коровай Сонця і степу духмяний розмай. Знову збереться навколо родина: Ось воно щастя – «Не хлібом єдиним!» Вступне слово вчителя. Доброго дня, любі друзі! Щиро вітаємо вас на святі присвяченому хлібу і нелегкій праці хлібороба! Мало у світі цінностей, котрі, як хліб, ні на день, ні на годину не втрачали б свого значення. У всіх народів в усі часи хлібові поклоняються. Його не порівняти ні з якими багатствами. Хліб українці називають „Святим”, „Божим даром”, „Годувальником”, „Батьком”,

„Головою”,

„Розпорядником”. Кожний рік від зерна до колосу приходить до нас наш сьогоднішній хліб. Такий вже древній звичай хліборобський, Як гості завітають у наш край, На рушнику барвистому підносим, Їм запашний, український коровай. У цім дарунку хлібороба праця 74

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

І будні трудові робітника, У нім – народу нашого гаряча, Дбайлива і мозолиста рука. У нім – минуле порохом пропахле, І материнська сива гіркота, І пам’ять про бійців, які упали, За те, щоб колосилися жита. Вчитель Прекрасна, хвилююча робота - ростити хліб; з маленької зернини починається він.Ось вона – на долоні золота краплина. Кидаєш її в землю і чекаєш, чекаєш, коли з’явиться на світ зелений паросток-провісник майбутнього врожаю. Століттями хліб був обов'язковим атрибутом, що супроводжував найважливіші події в житті людини. Учень 1. Здавна хлібові надавали круглої форми, ототожнюючи його із сонцем. Якщо у домі пахне хлібом — тут злагода та щастя. Якщо в державі колосяться хлібні поля—тут мир і достаток. Учень 2. Коли народжувалась дитина і йшли на хрестини, неодмінно клали в колиску срібний карбованець і хлібину — на здоров'я і достаток. Коли дитина йшла на навчання до дяка, батько ніс пучок різок, горщик каші та хлібину — на розум, силу та здоров'я. Учень 3. На весіллі молодих зустрічали хлібом-сіллю і молоде подружжя схилялоголови перед хлібом, цілувало його, приймаючи благословення. На тому місці, де мали ставити хату, сіяли пшеницю. Якщо вона добре сходила, це означало, що місце добре, чисте і хату можна будувати.

75

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Учень 4. У нову хату входили тільки з хлібиною. Вважалося великою невихованістю і неприязню до господарів оселі зайти без хліба. Принести хліб — означало щире побажання достатку, здоров'я та добра. Учень 5. Майже всі свята були пов'язані з хлібомНа Різдво обов'язково пекли пироги з капустою і маком, пампушки, дрібні пиріжки, якими частували дітей, готували кутю з товченої пшениці, вносили сніп жита — «злото, щоб увесь рік ми жили багато». Учень 1. На Великдень у красному куті виставляли високі паски, прикрашені гілочками свяченої верби і свічками. Навколо пасок — барвисті крашанкита писанки. Учень 2. На Трійцю обов'язково на великих листках пекли з доброго тіста пироги із солодкою літньою начинкою… Пиріг ставили посередині столу і прикрашали духмяною м'ятою, квітами, пахучими травами. На свято Андрія влаштовували вечорниці, на яких основним дійством було кусання калити. Калита — великий корж із білого борошна. Учень 3. Печений хліб був і в давні часи основним продуктом харчування українців. Деякі вчені не без підстав вважають, що саме предкихліборобисучасних українців - орії - винайшли колесо, віз, плуг, вони ж проклалипершу борозну та спекли перший хліб. Учень 4. Особливе місце у давні часи відводилося хлібу «житньому». «Жито» означало як їжу взагалі, так і хліб зокрема. У свідомості нашого народу це слово асоціювалося із поняттям «жити», «життя». А ось поняття «хліб» 76

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

з'явилося пізніше й означало спочатку «борошно», тобто те, з чого виготовляють хлібні вироби. Вчитель. Пропоную переглянути презентацію . Презентація «Цікаві факти про хліб»

 Вперше хліб з’явився на землі 15 тисяч років

тому. У пошуках їжі перші люди звернули увагу на злакові рослини - предків сучасних пшениці, жита, вівса.  Тривалий час люди вживали свіжі зерна, пізніше навчилися розмелювати їх між каміннями, отримуючи крупу.

 Перший хліб мав вигляд

рідкої каші. Зерно мололи, змішували з водою і тому їли як кашу.  Ручний млин, ступки були винайдені 6-5 тисяч років тому. Археологивважають, що одного разу каша випадково витекла і на гарячій плиті перетворилась на рум’яну паляницю. З тих пір хліб почали пекти.

 Під час розкопок в

Україні знайдено зерносховища, печі, зернотерки, глиняний посуд для зерна.  Виготовлення хліба вважалося важкою і виснажливою працею аж до середини XIX століття, поки не з'явилися механізми і машини.

Вчитель. Колективно прошу скласти асоціативний кущ про хліб

77

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Учень 5. Чи знаєте Ви, якінародні прикмети враховували селяни під час сівби? Очікувані відповіді. 

Не можна починати роботу, коли господар хворий - «буде

мізерне зерно». 

Не можна лихословити та лаятись, «щоб чорт не ходив слідом та

не розсівав бур'янів». 

Не можна губити крихт від їства, бо «миші трубитимуть

збіжжя». 

Не можна в цей день позичати посівного зерна, «аби до нового

врожаю не йти в позички». Учень 1. Ви тільки вдумайтесь: із одного зернятка можна отримати приблизно 20 міліграм борошна. А для того, щоб приготувати тісто на один батон, треба обмолотити близько десяти тисяч зернинок. Учень 2. Якщо після обіду кожен учень класу залишить на столі шматок хліба,то ми втратимо: за день -- 2 кг хліба За місяць – 60 кг, За чверть року – 180 кг, А за рік – 720 кг хліба. І, як прикро, що в нашій школі іноді недоїдений хлібний окраєць можна побачити на підвіконні, підлозі чи за батареєю. Учень 3. Вашій увазі пропонується переглянути сценку «Трудівник і ледар». Сценка«Трудівник і ледар» Ледар. Нащо тримаєш хліб в руках? Дай його мені.

78

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Труд. Я б тобі його дав, але він дуже дорогий для мене. Щоб його дістати, треба спершу впорати землю. Ледар. Тоді вже можна їсти? Труд. Ні, треба ниву як слід заволочити. Ледар. Після цього можна їсти? Труд. Ні, треба дочекатися доки виросте злак! Ледар. І їсти? Труд. Ні треба його скосити. Ледар. А тоді вже їсти? Труд. Ні необхідно його просушити і змолотити. Ледар. Тоді вже їсти? Труд. Ні, треба зерно ще змолоти на борошно, а потім випекти хліб. Ледар. І вже їсти? Труд. Так, але такому ледачому не дадуть!!! Вчитель З давніх часів прийшли до нас мудрі прислів’я і приказки про хліб. Давайте пригадаємо їх та спробуємо пояснити значення. Учні складають народні вислови із двох частин: Хто невтомно працює,

той без хліба не буває.

З хлібом і пісня миліша,

і хата тепліша

Їж хліб із сіллю і водою,

живи правдою святою

Найсмачніший хліб

од свого мозоля

Риба – вода, ягода – трава,

а хліб – усьому голова

Нема хліба без роботи,

а роботи без хліба

Коли є хліба край,

то й під вербою – рай

Не вчи вченого

їсти хліба печеного

Хліб на столі –

Бог у хаті

Вчитель Хліб – це святиня, тому кожен має знати, як поводитись з хлібом 79

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Правила поводження з хлібом 1) Хліб ріж тільки у руках – лівою тримай паляницю, а правою – ножа.

2) Відрізавши шматок, буханець не став догори ногами.

3) Скибочку, що впала додолу, підніми, поцілуй та поклади край .

4) Ніколи не кажи про хліб, що він поганий, говори: невипечений, сирий, глевкий підгорілий, зачерствілий.

5) Не залишай недоїденим шматок хліба, бо сили твоєї убуде.

6) Ніколи не викидай крихти на сміття – віддай птахам…

7)Знайдений на дорозі окраєць хліба потрібно обтрусити і покласти на високому місці для пташок. Вчитель. Хліб супроводжує нас все життя. Ми настільки звикли до нього, що навіть не задумуємось над питанням як правильно їсти хліб. Хліб, насправді, делікатний продукт, і їсти його теж треба вміти. Існують певні правила хлібного етикету. Правила хлібного етикету 1. Хліб ніколи не беруть виделкою - його слід брати рукою.

2 Їдять хліб маленькими шматочками, для цього від цілого шматка відламують маленькі над своєю тарілкою.

3. Існує спеціальна пиріжкова тарілка, куди потрібно класти хліб із загальної тарілки для хліба. Тут же, в пиріжковій тарілці, прийнято намазувати хліб маслом (ікрою тощо).

4. Бутерброди беруться руками. Якщо вони приготовані для закуски, то їдять їх із допомогою ножа і виделки.

5. Не можна кришити хліб в тарілку, для того щоб збирати ним соус з тарілки.

6 Правило поєднання хліба з іншими продуктами: продукти з великим вмістом жиру слід істи з житнім хлібом, а пісні продукти - з пшеничним. Овочі і зелень ідеально смакують із будь-яким видом хліба.

80

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Учень 4 Україна славиться на весь світ своїми диво-короваями. Кожне село, кожний хутір має свої традиції та секрети випікання хліба. Має їх і наша місцевість на Поділлі. Учень 5 Із слів бабусі Ткачишина Олександра, учня 5 –А классу, Ганни Василівни, що із села Гуменці Камянець – Подільського району записано традиції, щодо випікання хліба Ось деякі з них: 

хліб пекли зазвичай у суботу, розраховуючи так, щоб до

наступної випічки його вистачило на сім'ю. 

не можна пекти хліб у п'ятницю та неділю,



не можна стукати діжею для хліба та бити по ній руками,



хліб треба качати до себе (тоді і сім'я буде при ньому),



на лопату не можна класти по дві хлібини,



не можна тримати відчиненими двері в хату в момент, коли хліб

саджають у піч, 

не можна спечений хліб класти на столі, перевертаючи його.



глевкий хліб — на сльози, підгорить — на смуток, потріскається

— чекай новин. Вчитель. Отже, Хліб – це найвища Святість. Хліб – це є символ Сонця, символ єдності Роду. Пропоную послухати легенду « Хліб і золото» «Хліб і золото» (Легенда) Пекли в пекарні хліб. Одна паляниця схопилася і покотилася дорогою. Прикотилася до воріт одного пана. Почала у двері стукати й говорити: - Прийміть мене до себе! Усі будете ситі!..

- У нас і калачів досить, - каже пан.

81

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Хлібина покотилася далі. Докотилася вона на край села, до хати бідняка. Надворі бавились діти. Побачили її, вхопили в обійми і радо занесли до хижі. Тут же діти почали краяти її ножем та їсти. З’їли майже всю, залишився тільки окраєць. А з окрайця виросла нова хлібина. І так у хаті бідного був хліб, і не було більше голоду. Одного разу з високої гори відірвалося золото. Покотилося золото й зупинилося перед хатою бідняка. Стукає у двері й просить, щоб його прийняли. Вийшов бідняк, подивився й каже: - У нас тепер є що їсти, нам тебе не треба… Покотилося золото далі й зупинилося перед палацом. З того часу діти пана почали погано вчитися в школі, панська земля перестала родити, худобина – множитися, а слуга що не робив – усе було погано. Не стало у пана хліба. Як не шкодував, а взяв кусень золота і поніс до бідняка, щоб поміняти на хліб. Бідняк не взяв золота, але відрізав половину хліба панові, половину залишив собі. З окрайця у бідняка виросла нова хлібина. З окрайця у пана хлібина не виросла… Учень 1 Загадки про хліб.

1. По них ходять, їх засівають, зрошують.

(Поля)

2. Одне кинув – цілу жменю взяв.

(Зерно)

3. М’яли, били і місили, і качали, і ліпили, залишили підрости, щоб рогалики спекти. (Тісто) 4. Відгадай загадку: кину її в грядочку, нехай моя загадочка лежить до весни. (Озимина) 5. Ноги на полі, середина надворі, голова на столі. (Корінь, стебло, зерно) 6.У хлів іде без шкіри, а виходить із шкірою. (Хліб у піч та з печі) 7. Б'ють мене, товчуть, ріжуть, а я все терплю, усім добром плачу. (Хліб) 82

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

8. Маю жовтий вусок, Запашний колосок. Буде з мене мука, І хлібина м'яка.

9.

(Колосок)

Лежить мужичок в золотім піджаці Підперезаний, та не поясом, Не підіймеш, сам не встане. (Сніп)

10.

Залізний кінь, В животі вогонь. Сіна не просить, Паше, сіє, косить. (Комбайн)

11. Хто в дальню путь без нього йде, либонь, голодний там буде. І як узяв його з собою, Будеш ти запивати водою. (Хліб) 12.

Дивні скарби вона має, Їх від ледаря ховає. А хто любить працювати, Сил для неї не шкодує, Тих вона, мов рідна мати, Одягає і годує. (Земля)

13.

Круглий, мов сонечко, щедрий, мов літечко, на черінь просунеться, стоїть — красується. З печі — на блюдо, їжте мене, люди, наздоров'ячко. (Коровай)

Учень 2 Із незапам’ятних часів Хліб на столі – це свято.

83

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Скажіть, святіше щось за хліб Чи будемо ми мати? Учень 3 Чого ж так часто хліб святий Кидаємо під ноги? Лежить він скривджений такий На всіх шляхах-дорогах. Учень 4 Лежить, буває, під столом, Під партою, під килимом, Здобутий нелегким трудом, Политий щедро потом. Учень 5 А десь в молитві день і ніч Про хліб нужденні мріють І руки вмілих трударів Зерно у землю сіють. Учень 1 І кожен день, і кожну мить Дай, Боже, Хліб насущний, Щоб ми могли у мирі жить, Щоб не були бездушні. Учень 2 Молись до хліба, не кидай, Хай хліб спасінням буде, Бо не черствіє хліб святий, Черствіють тільки люди. Колективна робота. Складання пам'ятки.

1. Пам’ятаю, що хліб – святий.

84

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

2. Бережу хліб, не викидаю.

3. Пильную, що не падав додолу.

4. Як упаде хліб, підніму його, перепрошу, поцілую і з’їм.

5. Недоїденим хлібом пригощаю пташок.

6. Беру хліба стільки, скільки подужаю з’їсти.

7. Шаную працю людей, які виростили хліб. Звучить пісня Оксани Білозір «Ой, зелене жито, зелене» Вчитель. Нехай не переводиться селянський рід на українській землі, а праця відданих їй трударів буде належно поцінованою. Бережіть ХЛІБ – найвище земне багатство. Джерела: 1. Ковальчук.О.О. Ти споконвіку на покуті, хлібе, у нас // Позакласний час. – 2007.

2. Ковтун В.А. Найдорожчий за все золото світу // Позакласний час. – 2002. – №10.

3. Сухомлинський В. Батьківська педагогіка. – К.: Радянська школа, 1978.

4. Філіпчук В.І. Образу хліба вклонімося // Позакласний час. – 2002. – №18.

5. Чегодар І.В. Хліб наш насущний // Позакласний час. – 2003. – №9.

85

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Вітрук Оксана Василівна, учитель української мови, класний керівник 5 –А класу НВК №14 ПЛАН-КОНСПЕКТ виховного заходу «Мова – скарбниця нашого народу» Мета: поглибити знання учнів про рідну мову та історію її розвитку; розвивати вміння і бажання учнів спілкуватися рідною мовою; виховувати повагу і любов до рідної мови Обладнання.Святково оформлена сцена: вислови про мову видатних українських діячів, портрет Т. Шевченка – основоположника української літератури та мови, обрамлений вишитим рушником, квітами, стрічками; учасники, одягнені в національний одяг. Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздум, досвід, почування Панас Мирний Хід заняття І Ведучий. Доброго дня шановні гості та учасники нашого заходу! Вітаю Вас на світлому святі, яке зібрало нас у цьому залі, святі традицій народних, пісень вольних, мови рідної. Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

86

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

ІІ Ведучий. Мово моя українська, Батьківська, материнська, Я знаю тебе не вивчену — Просту, домашню, звичну, Не з-за морів покликану, Не з словників насмикану. Ти у мені із кореня, Полем мені наговорена, Дзвоном коси прокована, В чистій воді смакована, Болем очей продивлена, Смутком багать продимлена, З хлібом у душу всмоктана, В поті людськім намокнута, З кров'ю моєю змішана І аж до скону залишена В серці моїм. Ти звеш сюди Добрих людей до бесіди. ІІ Ведучий. Ми – українці, перестали цінувати свою мову. А вона, між іншим, визнана всім світом однією з наймелодійніших. Учень І О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! В горі спинися Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним. І Ведучий.А що в нас залишилось сьогодні від тієї солов’їної мови наших дідів та прадідів?

87

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

ІІ Ведучий. Залишилось небагато, та й то лише в пам’яті. В повсякденні ж нас заполонили як не русизми, так американізми. Ми намагаємося вживати нові модні словечка, нехтуючи славними українськими відповідниками. Чому? Бо так круто, стильно. Так ми здаємось розумнішими, самим собі здаємось. А хотілося б знати, що про нас думають ті ж американці, коли ми ламаючи собі язика, намагаємося вимовити те, чого і в природі нашій нам не закладено? І Ведучий. Мова – це символ народу. Отож, шановне панство, пропоную хоча б один день на рік спілкуватися нашою рідною мовою (для кожного своєю), аби зберегти її хоча б для кількох наступних поколінь. Спробуйте уявити один день свого життя без мови: ось ви прокинулись, мовчки одягаєтесь, снідаєте, йдете до школи. А тут? Мовчазні учні походжають широкими коридорами – і ні з ким не сперечається, не розповідає про вчорашні пригоди... Стоїть мертва тиша. Лунає дзвоник. Ви тихенько заходите в клас, сідаєте за парту. А що далі? Підручник у вас немає, бо немає писемної мови. Вчитель мовчить. Чи змогли б ви в таких умовах стати фармацевтом, акушером, медсестрою? Отже, мова — найважливіший засіб спілкування. Життя без неї уявити неможливо, це «найбільше і найдорожче добро, кожного народу». Учень ІІ Як довго ждали ми своєї волі слова І ось воно співа, бринить, Бринить – співає наша мова, Чарує, тішить і бринить.

88

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

ІІ Ведучий.Щасливі ми, що народилися і живем на такій чудовій, багатій мальовничій землі – у нашій славній Україні. Тут жили наші славні прадіди, діди, тут живуть наші батьки – тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини, і де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово. (Перегляд презентації «Мова – душа народу») Учень 3.

Які чудесні барви у нашій рідній мові, Які відтінки різні від Сейму аж по Сян! У Києві говорять інакше, ніж у Львові, — І чорногуз, і бусол, лелека і боцян... Так наче називаєш різновиди лелек ти, А це лиш різні назви, синонімічний ряд. А є ще риси мови, що звуться діалекти: Де говори місцеві на дещо інший лад. На Київщині (в Липках) взуття зовуть обувка, А огірок звичайний в Чернігові — гурок, А кошик на Поліссі (в Іванкові) — кошувка, І назви, і вимова різняться що не крок. Д. Білоус

ІІ Ведучий. Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. У народу немає скарбу більшого, як його мова. Слова – це крила ластівки, вона їх не почуває, але без них не може злетіти. Тож маємо зробити все для того, щоб не згорнулися крила, щоб не обірвалася золота нитка, яка веде з давнини в наші дні. Учень 4 Спитай себе, дитино, хто ти є, І в серці обізветься рідна мова; І в голосі яснім ім’я твоє Просяє, наче зірка світанкова.

89

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Ти полетиш, де світу далечина, Та в рідній мові буде вся душа І вся твоя дорога, вся вітчизна. У просторах, яким не має меж, Не згубишся, як на вітрах полова. Моря перелетиш і не впадеш, Допоки буде в серці рідна мова. Д. Павличко І Ведучий. Наша мова розвивається, вона постійно збагачується новими словами, новими виразами. Мова – це показник культури людини. Недаремно кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив». На жаль, сьогодні не так багато людей, які володіють рідною мовою досконало. Причиною цієї прикрості стало насамперед те, що в результаті злиття української і російської мов утворився так званий «суржик», який є небезпечним і шкідливим, оскільки засмічує і поганить одну з найяскравіших мов світу. Максим Рильський закликав: «Пильно і неперестанно політь бур’ян…». А «бур’яну» ж у нашій мові так багато! Навіть ті, хто на уроках досить вправно спілкується рідною мовою, після уроків уживають українськоросійську мовну суміш. А говорити слід правильно, бо перед нами відповідальне завдання - узяти все краще з надбання наших предків, сконцентрувати весь розум і духовний потенціал нації, щоб відродилася і розквітла Україна, щоб усміхнулася доля нашому народу. Учень 5.

Рідна мова сонцесяйна, Шум гаїв, спів солов’я… Ти, як матінка, прекрасна, Люба мовонько моя.

Учень 6.

Як же можна не любити, Не леліяти її, Коли в ній ї сонце, й квіти, 90

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

І співучі солов’ї. Учитель. Отже, рідною мовою потрібно розмовляти нею правильно і красиво. Треба завжди пам’ятати, що рідна мова – то неоціненне духовне народне багатство, яке передається від покоління до покоління і несе в собі народну мудрість, славу, культуру і традиції.

91

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Список використаних джерел 1. Аврамишин А. Рідна мова - життя духовного

основа

:

[сценарій]/

А.

Аврамишин //Позакласний час. - 2012. N19/20. - C. 39 - 40.

2. Алексєєва О. Наша мова - мова вічної землі, наше слово - слово вічного народу : сценарій вечора-конкурсу для старшокласників / О. Алексєєва //Дивослово. - 2012. - №11. - C. 14 – 17.

3. Багмут Л. В. В океані рідного народу відкривай духовні острови : [сценарії про мову]/ Л. В. Багмут //Позакласний час. - 2013. - N 13|14. - C. 39 – 41.

4. Бєляєва І. Мужай, прекрасна наша мово!/ І.

Бєляєва, Г.

Кочерга

//Початкова школа. - 2013. - №11. - C. 60 - 63.

5.Вчитель української мови в позаурочний час : [сценарії заходів для предметного тижня з рідної мови] //Позакласний час. - 2012. - N1/2. - C. 98 106.

6. Гарбуз Л. Перлини народної мудрості : [сценарій про мову]/ Л. Гарбуз //Позакласний час. - 2012. - N19/20. - C. 96 - 97.

7. Жукова О. Ток-шоу "Гімн рідній мові"/ О. Жукова //Позакласний час. 2011. - N12. - C. 85 – 86.

9. Звучи, рідна мово! //Шкільна бібліотека. - 2010. - №10. - C. 73 - 79.

10. Кращенко Л. І. Плекатимеш мову - цвістимуть слова : сценарій/ Л. І. Кращенко //Шкільна бібліотека. - 2013. - №13/14. - C. 71 - 74.

11. Кухарчук І. Культура спілкування як засіб духовного розвитку особистості : лінгвістичний КВК для старшокласників/ І. Кухарчук //Дивослово. - 2011. - №2. - C. 23 – 26.

12. Кушнір Л. Барви рідного слова : [Міжнародний день рідної мови]/ Л. Кушнір //Позакласний час. - 2010. - N1. - C. 33 - 36.

13. Мельничук Г. Безцінна спадщина мого народу : [сценарій про мову]/ Г. Мельничук //Позакласний час. - 2011. - N10. - C. 13 - 17.

92

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Похно Віта Вікторівна, вихователь групи продовженого дняНВК № 9 ім. А. М. Трояна ПЛАН-КОНСПЕКТ «Ми всі одна сім’я, єдина ми родина» (Родинне свято) Мета: удосконалювати уявлення про сім’ю як об’єднання рідних людей; учити розрізняти поняття рід, рідня, родина, сім’я; сприяти формуванню шанобливого ставлення дітей до своєї сім’ї, до своїх батьків, до рідних і близьких людей, родичів, своєї домівки; згуртовувати учнівський та батьківський колективи групи продовженого дня; розвивати в учнів почуття обов’язку перед родиною, старшими і молодшими членами сім’ї; виховувати гуманну, творчу, соціально активну особистість, а також гордість за свій рід. Обладнання: аудіозаписи пісень, стендиз фотографіями родин; малюнки дітей: плакати – родовідні дерева; коровай, вишиті рушники; стрічки. Підготовча робота: підготувати виставку малюнків «Моя сім’я»; виготовити родовідне дерево. На світі білому єдине, Як і Дніпрова течія, Домашнє вогнище родинне, Оселя наша і сім’я. Хід виховного заходу: Вчитель:Доброго дня, шановно родино! Я сказала так, бо думаю, що сьогоднішнє свято – це ще одна сходинка до нашого зближення, до родинного єднання «в сім’ї вольній, новій». Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі, на нашій Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, відчуваємо поклик

93

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

рідної землі. Шановні батьки, діти, гості запрошуємо Вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято родини. В Україні завжди цінували щедрість та гостинність, давайте привітаємо наших гостей за українською традицією 1-й учень:Гостей дорогих ми вітаємо щиро, Стрічаємо хлібом, любов’ю та миром!

2-й учень:Хліб ясниться в класі, сяють очі щирі, Щоб жилось по правді, щоб жилось вам в мирі. (Діти вручають гостям хліб. Учень заносить до класу кошик з пиріжками і ставить на столі).

3-й учень:А для нас любі матусі Спекли пиріжки й палянички. Щоб були ми завжди в русі, Рум’янілись наші щічки. Скуштував би по дорозі, та дав мамі слово Дочекатися серйозної розмови. Вчитель:Сьогодні ми поговоримо про сім’ю, родину, рід. Адже всі ми – український народ, який складається з родин малих і великих, дружніх і працьовитих. Як могутня річка бере силу з маленьких джерел, так і наша українська культура збагачується маленькими родинами, сім’ями. Для того, щоб річка була повноводною, а велика родина українська щасливою нам потрібно любити шанувати свій народ.

-

А хто мені скаже, що таке «Сім’я», «Родина», «Рід», «Родовід»?

(відповіді учнів). Бесіда: -

Кожен член сім’ї має свої обов’язки, своє заняття вдома. Назвіть,

які ваші обов’язки в сім’ї.

-

Як розподіляються обов’язки між іншими членами вашої сім’ї?

-

Чи бувають випадки, коли батьки зайняті, а ви заважаєте?

94

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

-

Розкажіть, як мама або тато переживає за вас, коли ви хворієте або у вас

які небудь проблеми.

-

Чи переживаєте ви за маму або тата, коли у неї труднощі або вона хворіє? Висновок:у дружній родині всі піклуються одне про одного. Дітям

необхідно шанобливо ставитися до старших членів сім’ї. Їм потрібні увага, турбота, ласка, розуміння. Колискові пісні Діти, коли ви були ще зовсім маленькими, ваші мами наспівували вам колискові пісні. (Співають дівчата разом з мамами, заколисуючи ляльок). Поетична хвилинка Діти(по черзі) 1.

Батьки і діти! Діти і Батьки!

Нерозділиме і довічне коло; Ми засіваємо житейське поле, І не на день майбутній - на віки!

2. Між нас не ляжуть вирвами роки, Бо наша кров пульсує в нашій долі. Батьки і діти! Діти і батьки. Нам нічого ділить на спільнім полі.

3.

Найкращі дні для наших матерів –

Це дні, коли щасливі їхні діти. Від нас залежить скільки днів таких Ми можемо для матері зробити. Дорогі діти, подумайте і продовжіть речення: «Я поважаю своїх батьків за те, що…». Шановні батьки, а вам пропонуємо закінчити таке речення: «Більше всього я ціную в своїй дитині…».

95

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Учитель: Як бачимо, усі люблять один одного. Тож не ховайте гарних слів, не соромтесь зайвий раз говорити слова вдячності. Любіть і поважайте свою сім’ю, родину. Пісня про родину (Наталія Май «Родина») Вчитель:У багатьох родинах із покоління в покоління передаються певні традиції: в одній сім’ї - жінка рукодільниця, у другій – чоловіки мають «золоті руки», інша родина з діда-прадіда є дуже співучою, а ще в іншій – діти наслідують професію своїх батьків. (Виходять дівчата імітують вишивання) 1-а учениця: Білосніжний рушничок Вже чекає ниточок Їх веселка дарувала, В різний колір фарбувала. Вишивають пальчики По самому крайчику.

2-а учениця: Оживають в світі Дивовижні квіти, Ягідки в садочку, І вода в ставочку, І травичка у степах, І дерева у лісах.

3-тя учениця: Рано-вранці, на світанку, Вишиваю вишиванку. Виходять мама і син. Мама:

Вишивала мати Синові сорочку 96

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

І добром хрещато Сіяла рядочки. Хрестиком червоним – На палке кохання. Чорним – то на вроду, А не на страждання. Щедро дарувала І тепло, і вміння, У нитки вплітала, Радості проміння. Довго вишивала, Мріями зігріла, І, як доля стала Та сорочка біла. Син:

Стала вишиванка, Як веселка серця, Кольоровим ранком, Зоряним відерцем. Лине над світами Ніжна пісня мами, Розпустивши крила Диво рукавами.

Розповідь про родини. Вчитель: Про свою родину, захоплення, особистість сім’ї розповість родина Кліщ Наталії. Також у нашому класі є родина, яка дуже любить подорожувати, але з часом їхнє захоплення переросло у професію – про свою родину розповість мама Мусія Едвіна.

97

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Вчитель:Як бачимо, кожна родина цікава, талановита, має свої надбання і у вихованні дітей, ів побуті, і у відпочинку. Сьогодні ми зустрілися з двома родинами. З іншими родинами ми будемо зустрічатися на інших виховних годинах. У залі лунає плач динини. Вчитель:

- Чому плаче дитина? Та це тому, що народилася нова

родина – родина 1-Б класу. А цей коровай на честь нашої шкільної родини, на якому горить 34 свічечки. Адже 34 родини у нашому класі. Загадуйте гарне бажання і задуйте свічки.Прекрасно, коли в сім’ї панує мир і злагода, взаєморозуміння і повага, кохання і вірність, теплота і затишок. Нехай наші славні родини примножуються, процвітають, зберігають свої традиції та передають їх від покоління в покоління. Сім’я – що значить це, то кожен знає, Хто зріс в сім’ї і хто сім’ю сам має. І хоч як не приховуй, не таї: Залежить наше щастя від сім’ї. Якщо зміцніє хоч одна родина – Міцною стане й наша Україна. І на завершення: в кожного із вас є кольорова стрічка. Тож давайте із них зробимо коло єднання, нашої шкільної родини. Так, як кожен колір несе якесь значення, так і кожна родина має свої звичаї, традиції. Тож будьте дружніми, здоровими, щасливими, нехай над вашими головами завжди панує мир. Вчитель:Щиро дякуємо за те, що взяли участь у нашому святі. Хочу побажати усім – дорослим і дітям – завжди пам’ятати про тих, хто дав нам життя. Тож бережіть батьків, діти, будьте їх опорою та надією. Бажаю вам усім любові від батьків, поваги від дітей, а щастя й здоров’я від Бога.

98

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Портна Лілія Павлівна, вихователь ГПДНВК №14 у складі спеціалізованої загальноосвітньої школи І-го ступеня з поглибленим вивченням англійської мови та гімназії Хмельницької області ПЛАН-КОНСПЕКТ виховного заходу на тему: «Хай усмішка дарує Вам добро» (присвячено Всесвітньому дню вітань ) Мета:вчити дітей бути привітними і щирими, усміхненими і добрими. Розвивати вміння випромінювати тепло до навколишнього світу через усмішку. Виховувати доброзичливість, привітне ставлення до людей. Місце проведення: актова зала Наочне оформлення: плакати, квіти, 4 голуба з паперу, запрошення. Обладнання: мультимедійний проектор, ноутбук, акустична система, екран, мікрофони.

99

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Проектується слайд №1

Звучить музика ( уривок з рок опери «WarOfTheWorlds» ) Ведуча Вітаємо Вас! Ця проста дія знайома кожному з нас. Ми здійснюємо її, майже не замислюючись. Своїм привітанням ми розташовуємо до себе співрозмовника. Привітанням можна передати безліч почуттів та емоцій! Ведучий Всесвітній день вітань став щорічно відзначатися починаючи з 1973-го року. Своїм виникненням він зобов’язаний двом братам - Брайану і Майклу Маккомак. Проживаючи в Сполучених Штатах Америки на піку холодної війни їм, як і іншим простим людям, неможливо було не відчувати ту гостру напруженість, яка панувала в той час між двома ядерними супердержавами. Учениця Не зрозуміло, до чого тут наше ХХІ сторіччя? Ведучий На жаль і ми опинилися у подібних обставинах … Під музичний супровід (Hans_Zimmer Call of Duty Modern Warfare3OST Roach and Ghost death Betrayer Nikolay)діти піднімають постери із зображенням дітей війни

100

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Проектуються слайди №2-9

Очі дитини (декламує вчитель) Очі дитини не брешуть Чисті, мов янгольські сльози Світлі, як сонце і небо Безмежні, як море і гори Очі дитини палають Любов’ю, життям, одкровенням 101

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

В них сховано те, що шукають, Що робить життя менш буденним Очі дитини не знають Про заздрість, війну та розлуки Їх кожен день захищають Рідні матусині руки Очі дитини прекрасні Відверті, відкриті до світу Про тяжке життя ще не знають Яскраві, як сонячне літо Очі дитини, мов зорі, Що сходять на небо щоразу Як чують батьківську мову Наймилішу для серця відраду Очі дитини – найдорожче у світі Безцінні скарби поряд з ними згасають Тендітні, вразливі, мов янгольські квіти Нехай вони завжди палають. Учениця Кому це треба: горе і війна? Звисає прапор, чорна стрічка в’ється, Хоч дні стоять погожі і ясні. І біль стискає груди, серце рветься. Учениця І дуже страшно робиться мені. Щасливо хочу в мирнім світі жити, Щоб радість квітла сонечком ясна. Пісні співати, за дітей радіти… Діти співають пісню «Ми не хочемо війни!»

102

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Проектується слайд №10

(на початку пісні всі учні крокують повільно до 7 учнів біля краю сцени) Учень Нам всім потрібен мир, а не війна Й хороші, світлі, радісні новини, Які б всім людям щастя принесли. Й квіткові, гарні, сяючі світлини… Учениця Ну, а на них, щоб посмішки цвіли. Й були живі й здорові наші діти, Училися, трудилися, росли. А всюди щастя, музика і квіти, І на Землі у мирі всі жили… (кажуть всі разом) Під супровід музики Hans Zimmer Call Of Duty Modern Warfare 3 OST Makarov s Last Standдіти перегортають плакати на «посмішку»

103

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Проектується слайд №11.

Учень Кажімо більше ніжних слів Знайомим, друзям і коханим Нехай комусь тепліше стане Від зливи наших почуттів. Учениця Нехай тих слів солодкий мед Чиюсь загоїть рану (Чи перший біль, чи то останній)Коли б то знати наперед! Учень Кажімо більше ніжних слів, Комусь всміхаймось ненароком, То не життя людське коротке, Короткі в нас слова черстві Кажімо більше ніжних слів...(всі діти кажуть разом) Проектується слайд №12. Учениця Ах, посмішка — не так уже й багато… Подумаєш, всміхнувся, та й усе. А в когось на душі від цього свято, 104

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Когось вона до сонечка несе. Учениця Підносить вгору, до вершин, високо… Лиш посмішка, а творить чудеса. То ж поміча її не тільки око, Але й душа. І квітне скрізь краса. Учениця А на душі стає і затишно, й спокійно, Вона несе і щирість, й доброту. І виростає радість вже подвійно, Як хтось дарує посмішку просту. Учениця То ж не скупіться, усміхніться щиро. Нехай вона, як маківка цвіте. І буде більше радості і миру — Усім проблемам рішення просте. Діти співають пісню «Подарую посмішку я тобі»

105

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Проектується слайд №13-14

Учень Я всім-усім добра й тепла бажаю, Щоб йшло воно до кожного у дім. А без добра прожити важко, знаю, Бо щастя, світло, радість тільки в нім. Учениця У тім добрі — від матері до сина, До донечки і до старих батьків. Де доброта, там почуттів вершина Й при цьому, навіть, не потрібно слів. Учень Де є добро, там ніжність є і ласка, Повага, щирість, щастя і любов. Й життя тоді, немов чарівна казка, Бо доброта — основа із основ. Учениця Як доброта в душі — людина світла, Бо сонечко тоді у ній бринить. Вона немов та квіточка розквітла, Й несе тепло і радість кожну мить. Учень 106

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Все в доброті, що ллється до сердечка Й до тебе прихиляє цілий світ. То й днів сумних заплутана вервечка Вже й не така страшна на схилі літ. Учениця З добром у серці легко простувати І все долати, щоб не довелось. Добро приємно людям дарувати, Щоб всім на світі радісно жилось. Учень Добра вам, люди, світлого, ясного, Тепла і щастя, цілий світ до ніг. Щоб кожен, навіть, в лиха час сумного Добро і сонце в серденьку зберіг Діти співають пісню «А я бажаю вам добра». Учениця Не лінуйтесь робити добро. Лише зла не бажайте нікому. Бо воно,як велика гора, Стане вам на шляхові земному. Учень І заступить навколишній світ. Зробить серце жорстоким, холодним. Ви з любов’ю живить з юних літ, Будьте чуйним, веселим і добрим. Учениця І старайтесь робити добро – День і ніч, і у кожну хвилину, Щоб серденько,як сонце цвіло, 107

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Це хорошою робить людину! Учень Хай душа буде світлою в вас, Й промениться завжди добротою. Йдіть робити добро! В добрий час! І живіть в цьому світі з красою! Учениця Земляни! Люди! Хай життя буяє! По правді й щирості, по доброті живіть. Хай над Землею мирне Сонце сяє! Не допустіть війни! Не допустіть! Учень Ми маєм здатність мріяти й любити. То ж усміхайтеся, радійте і любіть. Нам дав Господь велике щастя жити. Не допустіть війни! Не допустіть! Учениця І будьте дружні, працьовиті, сильні, Сади плекайте і дітей ростіть. Летіть у космос, але будьте пильні... Не допустіть війни! Не допустіть! ВедучаПротестуючи проти такої ситуації, брати знайшли простий і ефективний спосіб боротьби за мир. Склавши листи зі щирими і привітними вітаннями, відправили їх у всі кінцівки світу. У текстах цих листів вони не нав’язували ідеї боротьби за мир, а лише просили одержувача просто привітати ще кого-небудь таким же чином, хоча б декілька людей ! Ведучий Ця чудова ідея знайшла відгук як серед керівників окремих держав, так і серед широкої маси простих людей. З цих пір щорічно 21-го

108

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

листопада став відзначатися воістину народний Всесвітній день привітань, день позитивного настрою і радісних емоцій! Проектується слайд №15

Виходить 4 дитини з голубами миру, виготовленими з паперу

Учень Голубко біла, ти лети у світ, Хай буде мир у небі голубому. Бо голуб миру, кажуть з давніх літ, Приносить радість родові людському. Учениця Бо що ж дорожче в світі є за мир? Та й за життя — ціннішого немає. Коли піснями сповнений ефір, 109

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Сміються діти і душа співає. Учень Коли панує щастя і любов, Танцює понад квітами комашка, У світі мир — основа із основ, І символ миру — білосніжна пташка. Учениця Голубко біла, ти лети у світ, Хай буде мир у небі голубому! Неси всім щастя, передай привіт Усім народам, людові земному... Ведуча21 листопада жителі планети посилають один одному листи з розповідями про себе і добрими побажаннями . Учні нашої школи вирішили приєднатись до цієї акції і передати у формі паперових голубів щирі вітання бійцям АТО! Під супровід пісні «Голуб мій паперовий» діти з 4 класів опускають голубів (заздалегідь вирізаних) у конверти.

Виходять батьки Учень Мир на землі — це затишок і тиша, 110

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Це сміх дитячий і душі політ! Коли поет чарівні вірші пише Про незвичайний, дивовижний світ. Учениця Мир на землі — це росяні світанки, Краса і творчість, пісня у гаях. Мир на землі — це вечори і ранки Із радістю і щастям у серцях. Учень Це дні роботи, сповнені натхнення, Щасливі сім’ї, здійснення надій. Й нас не лякають вибухи страшенні, Й солдати не кидаються у бій. Учениця Мир на землі — це дім і мама, й тато, Й любові стільки — просто через край! Це та земля, де щастя є багато І в кожнім домі — хліба коровай! Учень Це та земля, де сміх і пісня лине, А діти йдуть до школи знов і знов. Й ніколи у боях ніхто не гине, Бо там господар — щастя і любов! Проектується слайд №16

111

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Декламують батьки. Сторінку хочу я відкрити, А там — ні горя, ні біди, Лише любов, кохання, квіти… І так щодня, і так завжди! Нема війни, а мирне небо, І щастя ллється з висоти. Нам радості і світла треба, Та щастя, миру й доброти… Щоб люди про любов писали Найкращі вірші на Землі! Про щастя й доброту співали Усі — дорослі і малі. Щоб сонцем всі були зігріті, Жили у щасті і теплі. І щоб цвіли волошки в житі, І мир щоб був на всій землі! Сторінку хочу я відкрити, А там — ні горя, ні біди… Я дуже хочу в мирі жити Сьогодні, завтра і завжди…(кажуть всі разом) Діти разом з батьками співають пісню «Сонячний круг»

112

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Гончарук Віра Василівна, вчитель біології, загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 12 ім. Л. Дмитерка ПЛАН-КОНСПЕКТ виховної години на тему: «Земля – наш дім» Мета: -

привернути увагу учнів до екологічних проблем Землі,

-

розвивати в них почуття відповідальності за майбутнє планети;

-

виховувати відповідальне ставлення до природи;

-

виховувати прагнення до гармонії, людяності, доброти, почуття

патріотизму. ХІД ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДУ Продавець повітря. Чисте гірське повітря! Купуйте живу воду! Остання жива вода на Землі! Парасольки від кислотних дощів для всіх і для кожного! Купуйте цілюще чисте повітря! Тільки у нас натуральна жива вода! (На сцену вибігають актори). Продавець повітря. (Знову повторює те ж саме).

1-й актор. Парасольки від кислотного дощу?

2-й актор. Жива вода?

3-й автор. Чисте повітря? Та це бабусині казки! Продавець. Бабусині казки... Ні, молоді люди, це вже не казки, це сумна статистика. Ще трохи і на Землі не залишиться ні краплини справжньої чистої води, котру я називаю живою! Ах, за один вдих скоро доведеться платити таку ціну!..

1-й актор. Яку ж?

113

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Продавець. Навіть страшно вимовити... Ціною всьому може стати людське життя! Наше і наших дітей.

2-й актор. Та вона знущається з нас! Яка нісенітниця! Нові хустинки від смогу, парасольки від кислотних дощів. Продавець. Так-так, чудові парасольки від кислотних дощів...

3-й актор. Та вона божевільна!

1-й актор. Повітря о-о-он скільки!

2-й актор. А води? Пий — не хочу! І все безкоштовно.

3-й актор. Та вона звичайна шахрайка!

1-й актор. Ходімо, не має чого з нею розмовляти!

2-й актор. На наш вік всього вистачить! Продавець. А після вас?

3-й актор. Що буде пісня нас, нікому не-ві-до-мо.

1-й актор. Після нас хоч потоп! Продавець. Люди, невже вам не страшно?! (Гуркоче грім, чути шум дощу). Продавець. Ось... Я ж казала, кислотний дощ!

1-й актор. Накаркала!

2-й актор. Не може бути! Продавець. Швидше беріть парасольки! Це страшний дощ: від нього шкіра стає сірою, життя згасає...

3-й актор. Ущипніть мене, я, мабуть, сплю. Продавець.

Ні-ні,

це

останнє

попередження!

Швидше

беріть

парасольки!

1-й актор. Мені страшно... Продавець. Страшно... Скоро лише в кіно можна буде побачити світанки й присмерки, лише в музеях збережеться чисте повітря й жива вода, ранкова роса і грибний дощ. Та й хто буде ходити в такі музеї?

2-й актор. А сонце?

114

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

3-й актор. Невже зникнуть птахи?!

1-й актор. І ми ніколи не побачимо пролісків?

2-й актор. Не вдихнемо аромат конвалій?

3-й актор. Як же так? Це не справедливо! Невже я ніколи не побачу райдугу?! Всі. Ні! Ми не згодні! Нехай буде райдуга! (Виходять учні ) 1-й учень. Цвітуть дерева з краю в край, Буяє лист зелений. Дерева, друже, не ламай — вони наші легені.

2-й учень. А в полі як зустрінеш ти В гнізді перепелят, то краще поруч обійти, Не зачіпай пташаток.

3-й учень. Не рви, не нищи, не руйнуй — Це заповідь для тебе.

4-й учень. Краси планети не зіпсуй — Вона одна під небом.

5-й учень. Змайструй шпаківню, посади калину біля хати.

6-й учень. В природу із добром іди, вона ж тобі як мати. Й пташки на різні голоси співатимуть для тебе. У краплях срібної роси побачиш чисте небо. Й віддячить за добро тобі земля теплом родинним, Люби і бережи її, будь гідним її сином!

115

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

(Всі виходять за сцену) Пісня «Білі гуси» 1-й учень. Бездумне ставлення до навколишнього середовища призведе до того, що на початку століття ми втратимо близько 20 відсотків усіх видів нині існуючих організмів. Промислові і побутові відходи, нерозумне використання

агрохімікатів

отруюють

по¬верхневі

і

підземні

води,

порушують родючість ґрунтів.

2-й учень. На сьогодні в світі втрачено 1200 видів тварин.

3-й учень. Нині щороку зникає один вид тварин.

1-й учень. Протягом останніх років минулого століття в Україні повністю зникли тарпан (дикий кінь), тур та український степовий сайгак, на грані зникнення світлий тхір, норка, горностай, вовк.

2-й учень. Зникнення загрожує більше ніж 150 видам рослин України.

3-й учень. Зникнення тільки одного виду рослин може спричинити зникнення від 10 до 30 видів комах.

1-й учень. Лише 5 грамів нафтопродуктів затягують плівкою 50 кв.м поверхні, спричиняючи кисневі голодування й отруєння водних організмів, призводячи до загибелі ікри і мальків.

2-й учень. Попіл Чорнобиля стукає в наших серцях ось уже 30 років. Доля дала можливість людству зазирнути за край ночі, тієї ночі, яка настане, коли почнуть вибухати атомні боєголовки.

3-й учень. Говорять, що гряде кінець життя, Що вже з 'явилися дірки озонні. Ми теж не віримо в наше майбутнє, Бо вже давно живемо в чорній зоні. Здавалось, все по-Божому було: Жилося і кохалося, родило, І раптом зашуміло-загуло.

116

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

І в душах наших тугою завило.

1-й учень. Зірвавсь реактор за незриму мить, На нашу Землю вилилась отрута. Чом довелось нам це пережити? І за які гріхи така спокута? Чи є надія в нас на майбуття? Чи виживемо? За яким законом?

2-й учень. Чорнобиль. Чорна хмара. Чорний біль. Таке нехай ніде не повториться. На щемну рану я не сиплю сіль Вона й без того болісно ятриться. Пісня «Sweet People».

2-й учень. Загрозлива екологічна ситуація склалася в Україні. Природоохоронними органами визначено найбільш забруднені, екологічно несприятливі місця.

1-й учень. Чому шалені бузувіри Природу нищать, мов кати, Невже їх породили звірі? Та й звір не зробить підлоти. Де наші ріки та озера, Де кришталева та вода, Чому замулені джерела ? Чому спіткала нас біда ? Голос диктора.Пам'ятайте! Кожної години на нашій планеті: 1-й учень. 1700 акрів продуктивної землі стає пустелею; 2-й учень. Близько 2000 дітей помирають з голоду; 117

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

3-й учень. 55 чоловік отруюються й гинуть від пестицидів та інших хімічних речовин; 1-й учень. 1000 чоловік вмирають від отруєння водою; 2-й учень. 2000 тонн кислотних дощів випадає у Північній півкулі; 3-й учень. 5-6 видів тваринного чи рослинного світу зникає; 1-й учень. Знищується більше 51 акрів тропічних лісів; 2-й учень. Використовується більше 35000 барелів нафти; 3-й учень. Знищується 50 тонн родючого ґрунту через неправильне використання; 1-й учень. Виділяється більше 12000 тонн вуглекислого газу в атмосферу; 2-й учень. Щороку землі України втрачають близько 24 млн тонн гумусу; 3-й учень. Підприємства Мінхімпрому й Міндоб-рив скидають у водойми України близько 50 млн тонн агресивних речовин.

1-й учень. Як вважають спеціалісти, з 1980 р. до 2000 р. майже 1 млн видів не змогли витримати антропогенного тиску.

2-й учень. Близько 500 видів шкідників вже виробили імунітет проти одного чи кількох отрутохімікатів.

3-й учень Щоб привернути увагу до проблеми забруднення Землі, пропонуємо вмступ театру ЕКОМОДА. Учні виготовили свої моделі звідходів, упаковок, паперу, пластику, целофану. Вчитель біології. До недавна людина вважала себе царем природи і втручалась, і втручається до сьогоднішнього дня: вирубує ліси Карпат, осушує болота Полтавщини, риє канали, робить штучні моря. Природа в свою чергу «віддячує» людині буревіями, засухами, пожарами, неврожаями. Тому людина розуміє своє місце в природі і створює заповідні території,

118

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

заказники, сади, парки. І Червона Книга створена для того, щоб занести зникаючі та рідкісні види рослин і тварин.

3-й учень. Природа! З дитячих років ми звикаємо до її чарівної краси. Любимо бувати в лісі, полі. Дивимося на квіти, дерева, радіємо спілкуванню з природою, милуємося її красою. Дуже часто почуття Вітчизни, приходить до нас через природу, її красу, яка повністю захоплює людину.

4-й учень. Людина — це частина природи. І саме природі ми зобов'язуємо своїм існуванням, своєю досконалістю, своєю могутністю. (На сцену виходять продавець, актори). Продавець. Дуже хочеться вірити, що людські душі стануть добрішими, серця теплішими, і ви наза¬вжди запам'ятаєте, що...

1-й учень. ...Земля — не рабиня, а мати.

2-й учень. Сонце — не вітчим наш, а батько.

3-й учень. Ліси — наші брати, річки — сестри.

1-й учень. Дощі, вітри, сніги мусять бути добрими гостями.

2-й учень. А ми на своїй планеті — не тимчасові мешканці, а мудрі господарі.

1-й учень. Хоч скільки б ти не жив на світі літ, Та завжди викликає хвилювання Оцей вишневий буйно пінний цвіт, Рожеве яблуневе квітування В зеленому мереживі листків, Черемхи молочно-білі кисті Рясним дощем злітають пелюстки І падають на трави гостролисті.

119

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

2-й учень. Біля дороги гілку нахилю, Пахучу гілку вишні, ще з росою, Он клен схиляє голову свою Перед її чарівною красою. Стоять сади в вінчальному вбранні, І соловей весільну їм співає, На росяних стежках веселка грає — Серця радіють сонцю і весні. Пісня «Квітка-душа»

120

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Байгота Світлана Віталіївна, вчитель основ здоров’я , класний керівник 5-А класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 12 ім. Л. Дмитерка ПЛАН-КОНСПЕКТ «З народного напившись джерела» (Родинне свято) Мета:згуртовувати учнівський та батьківський колективи; розвивати в учнів почуття обов’язку перед родиною, старшими і молодшими членами сім’ї, вміння слухати й підтримувати мир і злагоду в родині; виховувати повагу до усіх членів родини. Обладнання:квіти, рушники, серветки, народні прислів’я про родину, заголовок великими літерами, повітряні кульки, дитячі малюнки та учнівські твори про сім’ю. ХІД ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДУ Зал прикрашений святково.Біля центральної стіни — виставка з виробами мам, татусів,бабусь,а також — сімейні реліквії. (Предмети і сувеніри, що передаються з покоління в покоління). Ведуча 1.

Дорогі гості, вчителі, учасники свята!

Ведуча 1.

В нас прийнято гостей вітати Із хлібом-сіллю, що на рушникові, Здоров'я, щастя, злагоди бажати, Достатку, щедрості й любові.

Ведуча 2.

Родина наша – це великий дім Де є батьки, учителі та учні, Завжди комфортно й затишно у нім, 121

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Де кожен почуває себе зручно. Ведуча 1.

Трудитись – це основа у житті. А вміти все робити – це прекрасно, Творити власноручне, гарне все, Вчимося ми і на уроках в школі.

Ведуча 2. У народі говорилося: дім без рушників, як сім'я без дітей. Рушники — обереги дому. Вони супроводжували людину від народження і до смерті. На рушниках люди записували свою долю. У кожний рушник вкладалося багато дівочих мрій. Рушник і нині символізує чистоту почуттів, глибину любові до своїх дітей, до народу. Хай символ рушника завжди буде з вами, хай на ваших життєвих дорогах - рушниках будуть тільки світлі, радісні кольори і не буде чорних - журби і печалі. (Танець "Рушничок" ) Ведуча 1. Згадаймо, що ж таке родина, родове дерево. Так, це мама і тато, бабуся і дідусь, братики і сестрички. Але родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, і школа, і весь наш народ український. Родина до родини – народ. Як могутня ріка бере силу у маленьких джерел, а зруйнуй їх – і ріка засохне, так і наша українська культура збагачується маленькими родинами – сім’ями. ( Звучить пісня "Пісня солов’їна ") Ведуча 2. Мама — це символ усього найкращого, найріднішого, найсвятішого. Вона завжди була, є і буде берегинею роду, родинного вогнища і затишку. Мама – це перше слово, яке найчастіше повторює людина в години радості і смутку. ( Пісня "Матуся").

122

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Ведуча 1. Отже, дітям найкраще біля мами. Та й увесь дім тримається на жінці. А щоб в домі був лад, господиня повинна багато чого вміти і знати: пекти хліб, варити їсти, в'язати, ще й на роботу ходити. Найголовніше – всі дорогі, прекрасні мами вчать дітей добру і правди. ("Молитва за маму" ) Є в мене найкраща на світі матуся, За неї до Тебе, Пречиста, молюся. Молюся устами, молюся серденьком До Тебе, небесна Ісусова Ненько. Благаю у Тебе дрібними словами Опіки та ласки для любої мами. Пошли їй не скарби, а щастя і долю, Щоб дні їй минали без смутку, без болю. Рятуй від недуги матусеньку милу, Даруй їй здоров'я, рукам подай силу, Щоб вивела діток у світ та й у люди, Щоб ними раділа-пишалась усюди. За це я складаю в молитві долоні До Тебе, Царице, на соняшнім троні. Ведуча 2 Батько – слово, що його вимовляємо з повагою, любов'ю та ніжністю. "Вся сім'я вмісті й душа на місці". Так твердить тисячолітня народнямудрість («Пісня для татуся») Ведуча 1 Ми, українці, нація дуже давня. І свою духовну культуру наші пращури почали творити задовго до прийняття християнства. Протягом своєї багатовікової історії наш народ склав безліч казок, приспівів, але особливо 123

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

багато — пісень. Пісня є найдавнішим і найпопулярнішим видом усної народної творчості. Навесні є й такий день, коли українці славлять природу, землю, Бога! Це Великдень! Великодні гаївки ( Виходять на зустріч один одному дівчинка і хлопчик) Хлопчик. Христос Воскрес! Дівчинка. Воістину Воскрес! ( Хлопчик не дає дівчинці пройти). Дівчинка. Та пусти вже. Хлопчик.А куди ти йдеш? Дівчинка. На галявину до дівчат, будемо веснянок співати. Так за піст скучила за танцями, співами нашими! Сьогодні Великдень, таке велике свято, тільки б поспівати! Хлопчик. А що в тебе в кошику? Дівчинка. Крашанки, писанки, ось подивись які гарні! Хлопчик. І у мене теж є. А пограємо у «підбитки». Дівчинка. Христос Воскрес! Хлопчик.Воістину Воскрес! ( Хто виграв, забирає крашанку собі) Хлопчик.Давай я тебе проведу до дівчат на галявину. (Виходять дівчата). Ой, виходьте, дівчата, Та сьогодні на вулицю Весну красну стрічати Весну красну вітати. Будем весну стрічати Та віночки сплітати, А віночки сплетемо, 124

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Хороводом підемо. Дівчинка. Дівчаточка, вороб’ята, радьмося, Та виходім на травицю – граймося! Та виходім на травицю – в добрий час, Нема таких співаночок, як у нас! Дівчинка. Дівчата, давайте кривого танцю заведемо, А ми йому й кінця не знайдемо. (Виконують кривий танець) Ми кривого танцю йдемо, Кінця йому не знайдемо, А хто хоче кінець знайти, Тому треба вінець сплести. Ми кривого танцю йдемо, Кінця йому не знайдемо. А хто йому кінець знайде, Той із нами в танець піде. Дівчинка. Дівчатонька, граймося! Дівчинка. А у що будемо грати? Дівчинка. У соловейка. Дівчинка. А я буду соловейком. (Діти виконують гру-веснянку) Соловеєчку, сватку-сватку, Чи бував ти у нашім садку, Чи видав ти як мак сіють? Ось так, ось так, Ось так сіють мак. Соловеєчку, сватку-сватку, Чи бував ти у нашім садку, Чи видав ти як росте мак?

125

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Ось так, ось так, Ось так росте мак. Соловеєчку, сватку-сватку, Чи бував ти у нашім садку, Чи видав ти як рвуть мак? Ось так, ось так, Ось так рвуть мак. Соловеєчку, сватку-сватку, Чи бував ти у нашім садку, Чи видав ти як їдять мак? Ось так, ось так, Ось так їдять мак. Дідусь.Добридень вам, дівчата! Дівчатка.Добридень! Добридень, дідусю! Дідусь.Мені так захотілось розважитись коло вас, помолодіти, повеселитися та трішки погомоніти. ( Діти зручно вмощуються біля старенького) Діти.Дідусю, розкажіть нам цікаву казку. Дідусь.Я вам розповім цікаву казку, у якої немає кінця, слухайте… (Дідусь хитро поглядає на дітей) Був собі дід Неряжка, Була в нього синя сермяжка, На голові – шапочка, На спині – латочка, Чи хороша моя казочка? Діти.Хороша! Хороша! Дідусь.І ти кажеш хороша, І я кажу хороша. (Починає знову) 126

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Був собі дід Неряжка, Була в нього синя сермяжка, На голові – шапочка, На спині – латочка, Чи хороша моя казочка? (Діти весело сміються) Діти.Та ну вас, діду, краще ми пісень послухаємо. Дідусь.В мою бувальщину дівчата «Вербовую дощечку співали», та витакої і не знаєте! Дівчата. Знаємо, слухайте. Вербовая дощечка, дощечка, дощечка По ній ходить Насточка, Насточка, Насточка. Де ти Насте бувала, бувала, бувала, Як діброва палала, палала, палала? Решетом воду носила, носила, носила, Та діброву гасила, гасила, гасила. Дідусь.Та ви, мабуть, ніяких ігор не знаєте. Дівчинка.Давайте пограємо «А ми просо сіяли» (Діти виконують великодню забаву «А ми просо сіяли, сіяли, сіяли.) Дівчата стають у два ряди один проти другого, кожен ряд по черзі співає, кланяючись.

-

А ми просо сіяли, сіяли,

-

А ми просо витопчем, витопчем.

-

А як же ви витопчете, витопчете?

-

А ми коні випустим, випустим,

-

А ми коні злапаєм, злапаєм.

-

Та чим же вам лапати, лапати?

-

Ой шовковим неводом, неводом.

-

А ми коні викупим, викупим.

127

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

-

А за що вам викуплять, викуплять?

-

А ми дамо сто срібних, сто срібних.

-

Не візьмем і тисячі, тисячі.

-

А ми дамо дівчину, дівчину.

-

А дівчину візьмемо, візьмемо.

( Одна дівчина перебігає з першого ряду в другий, гра повторюється, аж поки всі не перейдуть у другий ряд) Дівчина. Співали, дівочки, співали, В решето пісні складали, Та й поставили на вербі: Де взялися горобці, Звалили решето додолу Час нам, дівочки, додому. Дівчинка. Вийшла зірка з-під вечірка, Та й впала додолу. Збираймося подруженьки, Та й ходім додому. А вже весна скресла, скресла, Що ти нам принесла, Що ти нам принесла? Гей, дівчата, весна-красна, Зілля зелененьке. Гей, дівчата, весна-красна, Зілля зелененьке. Принесла вам росу, росу І дівочу красу, і дівочу красу Гей, дівчата, весна-красна, Зілля зелененьке. Гей, дівчата, весна-красна, 128

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Зілля зелененьке. А дівоча краса, краса Як весняна роса, як весняна роса Гей, дівчата, весна-красна, Зілля зелененьке. Гей, дівчата, весна-красна, Зілля зелененьке. Парубоцька краса, краса Як осіння роса, як осіння роса Гей, дівчата, весна-красна, Зілля зелененьке. Ведуча 1. Ось завершилось наше родинне свято. Тож дай вам Бог добра і сил багато, Щоб сонце піднімалося в росі, Щоб зігрівало вас тепло і ласка, А доброта всіх пригортала вас. Й життя хай буде, ніби добра казка. Живіть усі щасливо! В добрий час.

129

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

ПЛАН-КОНСПЕКТ виховної години на тему: «Урок доброти і милосердя» Мета:

дати визначення поняттю "Добро";

вчити дітей творити

добро, радіти за інших, сприймати чужий біль, як свій; виховувати в собі милосердя,добре ставлення до оточуючого світу, до старших, до слабших за себе. ХІД ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДУ Милосердя

щиросердність,

-

співчуття, готовність робити добро всякому, любов на ділі, здатність відгукнутися на чужий біль. Людям милосердним притаманне співчуття по відношенню до сироти, інваліда, тяжко хворої людини, людини похилого віку, людини, що потрапила в біду. Тлумачний словник Добро все переможе Народна мудрість Учитель. Людина приходить у світ для добра. Вона наділена розумом, тому може дуже багато чого навчитися, здатна творити сама свою долю. Але щоб бути господарем власної долі, їй потрібно з дитинства вчитися, багато працювати над собою, гартувати волю і характер, набувати добрих звичок, вдосконалювати дух і тіло, виробляти різні вміння і навички. Все це під силу кожній людині, бо знання, вміння і навички самі не приходять, їх треба здобувати наполегливою працею. З дитинства людина повинна зайняти активну життєву позицію і досягати всього сама. І щоб жити в цьому багатогранному і складному світі гідно, треба багато чого навчитись, знати, вміти, а головне – бути доброю і мудрою людиною.

- Як ви гадаєте, що таке доброта? У чому вона виявляється?

130

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

-Як ви ставитеся до тих людей, котрі з вами добрі, лагідні та щирі?

- Наведіть приклади людської доброти, що їх ви бачили чи відчули на собі?

-Як ви гадаєте, що таке жорстокість? У чому вона може виявлятись?

- Чи хотіли ви жити з жорстокими людьми або просто зустрітися з ними? Чому?

- Якими б ви хотіли бути в цьому житті: жорстокими чи добрими? Чому? Доведіть це.(Відповіді дітей).

- Бачу, ви розумієте, що таке доброта і що таке жорстокість і не хотіли б зустрітись у своєму житті з жорстокою людиною. Тому давайте поговоримо про те, як не стати жорстоким, а вирости добрим, чуйним, співчутливим до чужого горя. Милосердя, доброта ще з давніх часів були притаманні нашому українському закономірним

народовi,

нашiйбагатiй

вважалося

землi.

допомагати

Цiлком

знедоленому,

природним

i

поділитися

шматкомхлiба, захистити старiсть, порятувати хворого, заступитися за скривдженого. Учень Доброта i чуйність, співпереживання i щиросердечність, уміння розділити чужий біль, підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й бiдi – це в характері нашого народу. Не говорипро доброту, Колитинеюсамнесяєш, Коли урадощахлiтаєш , Забувшипрочужубiду. Бо доброта — не тільки те, Що обіймає тепле слово, В цім почуттi така основа, Яка з глибин душi росте. Коли її не маєш ти, 131

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

То раниш людяне в людинi, Немає вищої святинi, Нiж чисте сяйво доброти. Ми багато разів говорили про самовиховання. А самовиховання — це насамперед робота душі. І перевіряються її якості вашим ставленням до людини. У ставленні до ближнього, у здатності любити людину, у прагненні і готовності робити добро виявляється велич людини. Святковий обід Ніна живе у великій родині. В неї мати, батько, два брати, дві сестри і бабуся. Ніна в родині найменша, їй сімнадцятий рік. Бабуся найстарша: їй уже вісімдесят два. Коли сім'я обідає, в бабусі тремтять руки. Несе вона ложку до рота, ложка тремтить і з неї капає на стіл. Незабаром у Ніни день народження. Мама сказала, що на її іменини буде в них святковий обід. На обід Ніна запросить своїх подруг. Ось і гості прийшли. Мама накриває стіл білою скатертиною. А Ніна думає: "Це ж і бабуся за стіл сяде. А в неї руки тремтять... Подруги сміятимуться. Розкажуть потім у школі: "В Ніниної бабусі руки тремтять”. Ніна тихенько каже: - Мамо, нехай бабуся з нами за стіл не сідає.

- Чому? - дивується мати.

- У неї руки тремтять. На стіл капає.

- Мама зблідла. Не сказала ні слова, зняла зі столу білу скатертину й сховала її в шафу.

- Вона довго сиділа мовчки. А потім сказала: "Бабуся нездужає. Тому святкового обіду не буде. Вітаю тебе, Ніно, з Днем народження. Моє тобі побажання: бути людиною". Запитання: Що це означає: бути людиною?

132

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Висновок: Бути Людиною - це поважати старість, дбайливо й терпимо відноситися до проявів старості, пам'ятаючи, що ніхто в цьому житті не вічний, кожен буде старим і немічним. Розповідь учнів про історію виникнення організації "Червоний Хрест", принципи діяльності. Випробування Діти розв'язували задачу. Стояла тиша. Раптом в двері хтось постукав. В клас зайшов директор і сказав: "Привів нову ученицю". Всі побачили маленьку ученицю. Тридцять пар очей дивилися на нову школярку. Дівчинка була горбатою. В учителя забилося серце. Він дивився в очі школярам, сам відчував, що в його очах - молитва: Хай не побачить дівчинка в ваших поглядах, дорогі діти, ні подиву, ні насмішки. В дитячих очах учитель побачив радість: приїхала нова учениця. Вони дивилися тільки в очі - і ласкаво посміхалися. Учитель сказав: "Її звати Оля. Вона приїхала до нас здалеку. Хто уступить їй місце за першою партою? Бачите, яка вона маленька". Всі шість хлопчиків і дівчаток, які сиділи за першою партою, підняли руки і стали просити: "Я перейду..." Оля сіла за першу парту. Питання: Як ви гадаєте: клас витримав випробування? Висновок: Бути добрим - це бережливо ставитись до слабших за себе, до інвалідів, розуміючи, що здоров'я - це божий дар і ми не повинні хизуватися ним перед слабшими за себе. Здорова і красива фізична оболонка не завжди свідчить про духовне багатство і душевну красу, а в немічному тілі може бути багатий внутрішній зміст, любов до оточуючих, милосердне ставлення до інших. "Не будьте байдужими, байдужість смертоносна для душі" (М. Горький).

133

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Добре ставлення — що ж це означає? Як кожен з нас Це розуміє? Звичайно, по-своєму, залежно від того, наскільки миле його власне серце. Наприклад, Ф. Бекон говорив: «...Чим гіднішою є людина, тим більшій кількості істот вона співчуває». Тобто важливо, наскільки в тобі самому достатньо пошани і доброти до світу і людей. У староіндійському афоризмі мовиться: «Співчуття править світом». Тобто важливо, щоб серця наші не зачерствіли, і ми відчували біль ближніх, особливо якщо вони від нас залежать. Конфуцій же говорив: «Хто сповнений милосердя, неодмінно володіє мужністю». Що означає готовність і рішучість милосердної людини допомогти і утішити тих, хто цього потребує, а не боязко спостерігати за чужим горем з боку. Лев Толстой справедливо зазначив: «Милосердя полягає не тільки в речовій допомозі, скільки в духовній підтримці ближнього. Духовна ж підтримка перш за все не в засудженні ближнього, а в пошані його людської гідності». Люди по-різному потрапляють у важкі обставини. Буває, що ми засуджуємо або дорікаємо близьких в необережності або нерозсудливості, коли треба просто сказати добре слово і пожаліти. Це і буде дійсним милосердям — розуміння і жалість до того, хто серцю твоєму милий. Поспішайте творити добро, вчіться співчувати. Не намагайтеся комусь зробити зло, причинити біль, тому що за це рано чи пізно ви будете покарані. Колись ви також можете опинитись у скрутній ситуації, і вам ніхто не подасть руки. Пам’ятайте! Як ви ставитесь до цього світу, таким боком і світ до вас повернеться. Якщо ви зростете добрими людьми, то буде й вам всюди добре, бо, як каже народна мудрість: «Доброму скрізь добре!» А коли ви будете робити зло, коли ваше серце стане жорстоким, то і світ до вас повернеться жорстокістю і злом. Не забувайте про це ніколи. Нехай у вашому серці завжди живуть велика любов і доброта, щирість і співчуття, людяність і щедрість.

134

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Мулик Вікторія Вікторівна, вчитель інформатики, класний керівник 7-Б класу Кам’янець-Подільської спеціалізованої загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи №5 з поглибленим вивченням інформатики ПЛАН-КОНСПЕКТ тренінгової гри у 5 класі на тему: «Толерантність» Мета: 

навчати доброзичливого, терпимого, стриманого ставлення один

до одного; в соціальних відносинах – до індивідуальних та групових відмінностей; 

розвивати світоглядну основу толерантності: поціновування

різноманітності – природної, індивідуальної, суспільної, культурної 

виховувати

взаємоповагу, милосердя, доброту та глибоке

переконання, що, не дивлячись на те, що всі учні різні, в класі може бути дружелюбна, толерантна атмосфера. І тур. Підготовчий Кожен рік змінюється колектив класу. Одні учні переходять вчитися в ліцеї, інші навпаки приходять вчитися до нас у школу. Класному керівнику дуже важливо знати відношення дітей один до одного, чи влилися в колектив «нові» учні, чи з’явився в класі новий лідер і чи позитивними будуть від цього зміни в дитячому колективі. На початку всіх попередніх років таке анкетування з учнями проводив практичний психолог школи. В цьому році виявилося, що планового анкетування учнів 9-х класів не буде, і я як класний

135

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

керівник почала вишуковувати можливість розібратися в цих питаннях самостійно. Для вивчення цих питань я використала наступні діагностичні методи.

1.

«Фотографія нашого класу». Всім учням класу потрібно було

виступити в ролі фотографів, тобто зробити «фото» (малюнок) свого класу. Я по черзі називала імена учнів класу, а вони повинні були намалювати вираз обличчя, який асоціюється в них з тим чи іншим учнем. Були запропоновані такі вирази обличчя: Мені приємно спілкуватися з цим учнем. Я не хочу спілкуватися з цим учнем. Якщо є потреба, я можу спілкуватися з цим учнем. Цей учень викликає в мене відверту іронію.

2.

«Школа моєї мрії». Кожен учень повинен був заселити свою

школу тими вчителями і учнями, які йому подобаються. Результати даних діагностик виявили наступне: -

колектив класу дуже дружній (з 27 учнів 21 був прийнятий в

«Школу мрії»); -

визначилась група дітей, які випадають із загального кола

спілкування (з однією ученицею класу учні відверто не хочуть спілкуватися); -

учні за рівнем вихованості і освіченості дуже різні.

Щоб учні в майбутньому змогли стати повноцінними громадянами нашої країни, необхідно ще в шкільному віці навчити їх спілкуватися з людьми, вміти вливатися в будь-який колектив, але в той самий час вміти чітко розмежовувати «позитив» і «негатив». Маючи вище вказані результати, можна розпочинати заплановану грутренінг. Отже, розпочинаємо…

136

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

П тур.

1)

На дошці розміщується плакат у вигляді пазлів, де на кожному

фрагменті зображена фігура школяра і один фрагмент відсутній Напис на плакаті закритий листком паперу.

2)

Бесіда з класом:



Що тут зображено? (картина-пазл)



А що зображено на плакаті? (колектив, група, клас)

3)

Клас ділиться на п’ять частин. Кожній групі видається гра. В

найсильнішої групи відсутній один фрагмент. Учням пропонується дуже швидко зібрати малюнок. Найсильніша команда програє, тому що в них відсутній один фрагмент.

4)

Бесіда з класом:



Що сталося? Чому при виконанні простого завдання виявилися

учні, які не змогли впоратися з завданням?

5)

Увага учнів знову звертається на плакат із пазлів. Бесіда з класом:



Чому саме цей плакат я вибрала для вас? Про що я хочу з вами

поговорити? 

Який зв’язок між грою «Пазл» і вашими взаємостосунками?

Пригадайте роботу в групах, щоб скласти пазли необхідно враховувати колір, розмір, форму і наявність кожного фрагмента. Пригадайте, як важко було групі, в якої не вистачало одного фрагмента картини. 

А ми з вами різні? ( зріст, очі, зачіска, колір волосся, фігура,

характер…)

6)

Розглядаємо другий плакат на якому діти зображені у вигляді

геометричних фігур, ліній, кольорів. Бесіда з класом: 

Як з різних фрагментів (пазлів) ми можемо скласти єдине ціле –

малюнок, так з вас різних можна скласти єдиний, дружній колектив, об’єднаний спільною метою, інтересами.

137

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра



Давайте подумаємо, що в нас спільного? (навчання, бажання

отримати освіту, клас, колектив, вікові інтереси…) 

Отже, всіх нас об’єднує єдина мета – отримати освіту. І щоб

досягти цієї мети треба ставитися один до одного по-доброму, дружелюбно, з терпінням, з повагою. Неможливо подобатися всім, неможливо любити всіх, неможливо, щоб всі учні класу були друзями. Тому, що в нас різне виховання, освіта, інтелект, бажання навчатися, потреби, характер, смаки, темперамент і т.д. Але ми можемо жити у злагоді один з одним, цінувати один одного, приймати його таким, яким він є, тобто бути толерантними.

7)

Виступи учнів класу:

1 учень. Інтерес до толерантності як до однієї зі сторін людської психіки й соціального життя виник порівняно недавно. Толерантність

–

досить

абстрактне

поняття,

недоступне

для

спостереження і вимірювання стандартними методами. Вимірюють лише її окремі аспекти. Складність розуміння терміна «толерантність» полягає в його різному значенні в різних мовах. У багатьох культурах воно неоднозначне і залежить від історичного досвіду народу.

2 учень. В Англії толерантність – готовність і здатність без протесту сприймати особистість або річ. У Франції – повага до свободи іншого, його способу мислення, поведінки, політичних і релігійних поглядів. У Китаї бути толерантним – означає дозволяти, припускати, виявляти великодушність щодо інших. В арабських країнах толерантність – це прощення, полегшення, м’якість, поблажливість, жалість, прихильність, терпіння до інших.

3 учень. Більшість учених-росіян, українців виходять з того, що в російській мові існують два слова з подібним значенням – толерантність і терпимість. Отже, толерантність припускає готовність прийняти інших такими, якими вони є.

138

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

8)

Повертаємось до роботи з плакатом з мозаїкою. Бесіда з класом:



Як ви думаєте, чому малюнок не складений повністю? Кого тут

не вистачає? (учні висувають свої версії) 

Що потрібно зробити, щоб мозаїка, тобто колектив, були зібрані?

(Створити атмосферу, щоб цій людині було тут комфортно) 

З яким закликом ви могли б звернутися до людини, яку до цих

пір ви не приймали в свою компанію? Вважали його недостойним вашого товариства? 

Так що написано на цьому плакаті? ( Увага дітей звертається на

перший плакат) 9)

Діти висувають свої версії. Потім знімається листок паперу і учні

самі можуть оцінити правильність своїх міркувань. 

Дуже хотілося б, щоб ви ніколи про це не забували. Наприклад,

така ситуація: ви просите класного керівника, щоб вас відсадили від того…, від тієї…, тому що він такий-то … 

А ви задумувалися над тим, чи приємно йому це чути? А ти сам

достойний з ним сидіти?

10)

Увага дітей звертається на інший плакат. Пробуємо визначити,

що там написано. Всі варіанти, які пропонують учні записуємо на дошці. Після цього відкриваємо закрите слово.

11)

На минулій виховній годині ми малювали «Школу своєї мрії».

Всі діти здали заповнені малюнки. Дуже приємно, що, крім учнів класу, ви в свою школу прийняли і вчителів. Прошу вас, зверніть увагу на малюнок, скільки учнів ви бачите у школі? А скільки нас в класі? Отже, давайте будемо толерантними і переглянемо своє відношення один до одного.

12)

Творче завдання«Намалюй себе через художній образ». А

якими ви бачите себе? Не тільки зовнішність, але й характер. Вам необхідно намалювати себе у вигляді будь-якої геометричної фігури, лінії, кольору, або якогось художнього образу. (Класний керівник малює малюнок також). Після 139

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

завершення малювання починаємо монтувати вернісаж картин. Подивіться, який різний колектив нашого класу, але я сподіваюся, що ми будемо дружніми. Ми всі індивідуальні і дуже різні, але варто зрозуміти одне одного! Будьмо толерантними! Список використаної літератури: 1.

Н.И.Дереклеева. “Справочник классного руководителя 5 – 11

классы” - М.: “ВАКО”, 2002 г.

2.

Н.П.Аникеева.

“Учителю

о

психологическом

климате

в

коллективе” - М.: Просвещение, 1983 г.

3.

И.Ахметова и др. “Мой выбор”. Учебно – методическое пособие

для учителя средней школы. Издание третье, исправленное и дополненное. М.: ЗАО “Учительская газета”, 2002 г.

4.

Н.В. Ковалёва. “Родительские собрания в 5-7х классах” Издание

2-е. – Ростов н/д: Издательство “Феникс”, 2004 г.

140

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Чесановська Валентина Іванівна, вчитель початкових класів, класний керівник 4 класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 іменТ.Г.Шевченка ПЛАН-КОНСПЕКТ виховної години на тему: «Традиції і звичаї народу як невід’ємна складова морально-етичного виховання» Мета: розкрити багатство і красу українських звичаїв та традицій; розвивати в учнів уміння бачити та шанувати красу, зміцнювати почуття національної гордості, повагу до свого народу та його історичного минулого; виховувати любов до батьків, родини. ХІД ВИХОВНОГО ЗАХОДУ: Класний керівник: Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група мають свої традиції, звичаї, обряди та свята, становлення яких відбувалося протягом багатьох століть. Обрядово-звичаєва сфера – це ті прикмети й ознаки, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, але й у його історичному минулому. Адже вона охоплює всі ділянки особистого й суспільного життя кожної окремої людини. Святково-звичаєва спадщина, а також мова – це ті найміцніші елементи, що об’єднують і цементують окремих людей в один народ в одну націю, в одну родину. У народі існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Максим Рильський любив повторювати: "Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього". Кожен народ, кожна нація тримається на прадідівських традиціях, звичаях, символах, віруваннях. І тільки вивчаючи і знаючи ці традиції, ми зможемо передавати культурну 141

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

спадщину свого народу, набуту віками, нащадкам. Український народ має безліч прекрасних і цікавих традицій та звичаїв. Учень 1 Традиція (від лат. traditio – передача, оповідання, переказ) – це те, що передається

від

покоління

до

покоління

як

загальноприйняте,

загальнообов’язкове, перевірене минулим досвідом, визнане необхідним для забезпечення подальшого існування й розвитку індивіда, колективу, держави, суспільства. Мета традиції полягає в тому, що закріплювати й відтворювати в нових поколіннях уставлені способи життєдіяльності, типи мислення і поведінки. Форми реалізації традиції різноманітні, але основними з них є звичай, свято й обряд . Учень 2 Звичай – загальноприйнятий порядок, спосіб дій, загальноприйнята норма поведінки: те що стало звичним, засвоєним, визнаним, що увійшло у вжиток. Слово звичай походить від дієслова звикнути, тобто привикнути, привчитися до чогось, взяти щось за звичку. Таким чином, звичай – це звичка робити щось певним чином у праці, в побуті, в суспільному, духовному житті; це звичайний давно заведений, який став звичайним порядок, однотипні масові дії, які відтворюються тривалий час. Соціальна роль звичаю та ж, що й традиції. Вона служить засобом збереження та передачі досвіду, освячення порядків і форм життя, які встановилися, регламентації й контроль поведінки індивідів, зміцнення їх зв’язку із тією нацією, суспільством, до якої вони належать. Учень 3 Обряд – це особлива колективна символічна дія, яка призначена для того, щоб наочно – образними засобами оформити й відзначити важливі події суспільного й особистого життя. Відмінною особливістю обряду є його символічність, умовність, образність. Характерним для обряду є художнє оформлення всього його комплексу. Український термі “обряд” походить від 142

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

слова обряджати, що значить приводити в належний вигляд, упорядкувати, прикрасити, прибрати, зробити красивим, ошатним. За винятком похоронних і поминальних, всі обряди є радісними й святковими подіями. Нема жодної людини, яка б з великим задоволенням не згадувала ті перші дитячі враження: - від колядування; - від Великодніх писанок, пасок, та освячення верби у Вербну неділю; - від Купальських вінків, жіночих хусток; - від пісенного українського весілля; - від вишитих жіночих та чоловічих сорочок; - від вишитих рушників та багато інших народних обрядів. Учень 4 Але якщо в обряді головним є особлива символічна дія, то у святі – безпосередній вираз почуттів, настроїв, переживань у зв’язку з пам’ятними подіями в житті суспільства, колективу, сім’ї, особи. Свята й обряди були і є відносно самостійними явищами культури, засобами передачі досвіду від покоління до покоління. Класний керівник: Роль традицій в розвитку людства можна порівняти з роллю пам’яті в розвитку окремої людини. Основна функція пам’яті полягає в збереженні набутого досвіду. Коли б людина не володіла пам’яттю, коли б вона не зберігала попередніх вражень, уявлень і думок, вона не тільки не рухалась би вперед, а взагалі не могла б існувати, бо тільки попередній досвід дає їй можливість з успіхом пристосуватись до умов життя й боротись за своє існування. Таке ж саме значення в розвитку людства й окремих націй. Поступ можливий лише тому, що молодші покоління отримують від старших певні здобутки культури. Через це молодшим поколінням не треба започатковувати культурний рух: їм залишається продовжувати і вдосконалювати те, що вже здобули предки. Націю звичайно визначають як цілісність поколінь минулих, 143

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

сучасних і майбутніх. Таку цілісність підтримують передусім традиції. Завдяки їм зберігається все те, що створює обличчя народу, що відрізняє його від інших народів. Отже, відмовлення від національних традицій рівнозначне відмовленню від своєї національності. Тому поки нація дотримується своїх традицій, можна сказати, що вона справді існує. Свята й обряди можна поділити на трудові, календарні, родинні. Календарні свята та обряди Свят-вечір, Колядування, Зірка, “Коза”, Вертеп, Новий рік, “Маланка”, Ряджені,

Щедрування,

Засівання,Хрещення,

Масляна,Благовіщення,

Великдень, Писанки, Зільницький обряд, Купала, Зелені свята, “Гонити шуляка”, Маковія, Спаса, Покрови, Введення, Полазник, Катерини, Андрія, Миколая. Поза календарним циклом свят є ще події в житті людей та родин, що не зв'язані з якоюсь окремого порою року, але мають своє велике значення. Це : народження, іменини,

одруження, щоденний побут, смерть.

Довкруги них маємо особливо багато різних обрядів та звичаїв, бо ж мова тут не лиш про життя та добробут одиниць, а й цілої родини - роду. Від числа його членів, від добре дібраних подружь, залежало його життя, добробут та живучість. А хто вмирав, залишався далі в роді і відроджувався в нащадках. Тому й був звичай надавати дітям імена померлих предків. І як ми знаємо, покійних членів роду, поминають при нагоді кожного великого свята в році. Кожна людина завжди з великою любов'ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її босоноге дитинство з дивосвітом — казкою, у затишній батьківській оселі, згадує традиції і звичаї, які шанувалися нашим народом з діда-прадіда. Сьогодні ми з вами будемо вести мову про важливу родинну традицію – шанобливе ставлення та любов до найдорожчих, найрідніших людей – батьків. Батьки дарують нам не тільки життя, а й розуміння його, і любов до 144

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

нього. Материнська любов дає наснагу й силу, впевненість і захищеність, вона надихає його окрилює. Дитина, сповнена любові, і сама учиться любити навколишній світ. Батькова порада, мудрість, підтримка – це основа розуміння великої книги людського життя. Давайте згадаємо прислів'я які виражають ставлення нашого народу до батьків. Учні: 1 Все купиш, лише тата й маму – ні.

2 Мати одною рукою б’є, а другою гладить.

3 У дитини заболить пальчик, а в матері серце.

4 Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде, та скоро розтане.

5 У кого є ненька, у того й голівонька гладенька.

6 Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько. Класний керівник: Згадаймо і прислів’я в яких містяться поради батькам щодо виховання дітей. Учні: 1 Гни дерево поки молоде, учи дітей поки малі.

2 Коли дитини не навчиш у пелюшках, то не навчиш у подушках.

3 Добрі діти доброго слова послухають, а лихі – й дрючка не бояться.

4 Добрі діти – батькам вінець, а злі діти – кінець.

5 Де одинець – хазяйству кінець, а де сім – щастя всім. Класний керівник: Видатний український педагог В. Сухомлинський написав багато притч і оповідань, у яких містяться поради й настанови дітям любити, шанувати й берегти своїх батьків. Учень 5: Шануй і поважай матір та батька, які своєю працею і піклуванням несуть тобі радість. Пам’ятай, що вони також мають право на радість.

145

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Дорожи честю родини, оберігай її як святиню. Де б ти не був, не забувай про рідну домівку. Завжди пам’ятай про неї.

(За В. Сухомлинським)

Учень 6: Бути добрими дітьми для своїх батьків означає приносити в родину тільки мир і спокій, радість і щастя. Не приносьте батькам тривоги, горя, прикрості, ганьби! Турбота про мир і спокій в родині, про радість і щастя батьків повинна стати головним бажанням вашого життя. Якщо в родині горе, нещастя, неприємність, то ваша відповідальність за благополуччя сім’ї зростає в сто раз.

(За В. Сухомлинським)

Класний керівник:В народі існує така легенда: «Доживши до глибокої старості немічна жінка вирішила доживати свій вік у сина. Син деякий час добре ставився до матері, а коли побачив що вона не може нічого робити, що за нею потрібен догляд, вирішив відвести її на смітник. Син посадив матір у візок і повіз. Побачивши, що батько везе бабусю у візку, внук поцікавився: "Тату, куди ти везеш бабусю?» Батько відповів: «На смітник». Тоді син додав «А коли ти станеш старий, то я теж змушений буду тебе відвести на смітник?». Пам’ятайте, що колись і до вас в гості завітає старість. Давайте спробуємо узагальнити все, про що говорили сьогодні на виховній годині. Що ж означає по-справжньому любити своїх батьків? Учні: 1 Це значить піклуватися про них.

2 Не завдавати їм душевного болю.

3 Не засмучувати негідною поведінкою.

4 Трудитися, щоб полегшити їм життя.

5 Називати їх найніжнішими словами.

6 Учитися у них любити й поважати людей.

7 Усі свої вчинки звіряти з ними.

146

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Класний керівник: Як підсумок нашого заняття нехай прозвучать поради В. Сухомлинського про святий обов’язок дітей перед своїми батьками. Учень 15: - Для батька й матері ти завжди будеш дитиною. Кожен твій крок, кожен вчинок – хороший чи поганий – відгукується в материнському й батьківському серці радістю чи болем, щастям чи стражданням. Пам’ятай, що ти – сенс життя, радість і горе твоїх батьків. Учень 16: - У своїй безмежній любові до тебе вони часом забувають про те, що прийде час, коли у них не залишиться сил для того, щоб давати тобі матеріальні радощі буття. У них залишаться сили тільки на те, щоб любити тебе. Учень 17: - Знай, що людський обов’язок дітей – платити батькам за їхнє піклування про тебе, за безмежну любов і відданість – платити тим самим: піклуванням, любов’ю, відданістю. Борг дітей перед батьками не можна виміряти ніякою міркою. Учень 18: - Питай у батька й матері дозволу на те, що без їхньої волі робити не можна. Підкорення волі батьків – перша школа громадянського виховання, перша дисципліна твоєї совісті. Якщо не навчишся підкорятися волі батьків, ти не зможеш стати стійким, дисциплінованим, духовно непохитним. Класний керівник: Ми сьогодні ще раз впевнились, що тато сім’ї – то фундамент, опора, а мама – берегиня. То ж пам’ятайте народну мудрість: Яке дерево – такі й квіти, які батьки – такі й діти. По вас будуть судити про ваших батьків. У вас чудові батьки, будьте розумними, слухняними дітьми, пам’ятайте заповіді наших предків, ростіть гідними своїх батьків.

147

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Хай тішаться онуками бабуся й дід! Хай татко та мама радіють дитині! Хай буде, як дуб, могутній ваш рід! Хай злагода й мир панують в родині! Класний керівник: Багатющий скарб звичаїв нашого народу ви отримали в спадок і мусите зберегти його та, нічого не втративши, передати вашим дітям, щоб не перервався зв'язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам'ять нашого народу. Стародавні українські звичаї настільки гарні, змістовні й надто дорогі нам, щоб могли зникнути. У чому ж вони проявляються? Учні 1 У любові до землі, де народився, зростав, де твій рід і народ; 2 У любові до рідної мови – основи духовного життя; 3 У любові до батька – матері, братів і сестер, до роду свого; 4 У пошані до звичаїв і традицій, культури і святинь свого народу.

5 У звичаях і традиціях українського народу виявився його потяг до краси,

поетичність,

пісенна

вдача,

висока

естетична

культура

й

обдарованість. Класний керівник: Щораз нові покоління перебирають їх за свої і, практикуючи їх, продовжують і розвивають найкращі традиції нашого народу. Митці черпають із них натхнення, а діти вчаться поважати й піддивляються в них скарби духу свого народу.

148

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Хоміч Наталія Олександрівна, вчитель початкових класів, Кам’янець-Подільського НВК №14 з поглибленим вивченням англійської мови та гімназії ПЛАН-КОНСПЕКТ відкритого виховного заходу на тему: «Збираємо воєдино усю свою родину» Мета: 

згуртувати учнівський та батьківський колективи; створити

позитивний емоційний настрій; 

сприяти творчому залученню дітей до навчально-виховного

процесу та батьків до загальношкільних справ; 

розвивати творчі здібності учнів, навички колективної роботи;



виховувати повагу до родини, любов до батьків, братів і сестер;



розвивати в учнів почуття обов’язку перед родиною, старшими та

молодшими членами сім’ї, вміння слухати і підтримувати мир і злагоду в родині. Підготовча робота: підготовка членів родин, що беруть безпосередню участь у святі, ведучих, читців, хористів і танцюристів; святкове оформлення зали;

запис

фонограм,

відеоролика

«Звернення

дітей

до

батьків»;

виготовлення запрошень на свято. ХІД ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДУ Вступне слово вчителя: Дорогі діти, шановні батьки та гості. Сьогодні ми підготували для Вас незвичайне дійство,зіткане з добра,щирості і ніжності! Бо воно родинне,сімейне. Учень 1: Родина, дорога родина! Що може бути краще в світі цім?

149

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Чим більше дорожить людина За батьківський і материнський дім? Учень 2 Що може бути краще за вечерю в домі За батьківським, міцним столом, Де в шумнім гомоні і в кожнім слові Все сповнене любов’ю, а не злом ? Учень 3 Де можна більше зачерпнуть любові? Де взяти більше доброти? Як в материнськім ніжнім слові, Як з батька щедрої руки. Учень 4 Отож: зібралися ми нині На святі нашім гомінкім, Щоб поклонитися родині І побажати щастя всім. Вистава «Небесні світлячки» Ведуча: Якщо ви вірите в дива - то ми про них розкажемо, Якщо не дуже вірите - то краще ми покажемо! Ведучий: Десь на Лисій горі, У печері, в норі Дві чаклунки жили. Вони сестри були. Старшу звали Нехочуха, а молодшу — Вередуха. Щоб без діла не сидіти, стали капості робити. (На сцені Нехочуха і Вередуха. Нехочуха, сидячи на стільці, читає «Енциклопедію дрібних капостей і великих паскудств»). Нехочуха. Ось послухай, Вередухо, 150

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Я такий рецепт знайшла! Не якесь дрібне паскудство — Геніальний витвір зла! Вередуха.(бере книгу і читає «рецепт»). «З трьох калюж води набрати, На всі боки поплювати, Двічі по три рази чхнути, Пляшку пробкою заткнути, Розмішати й проказати: Чумба-румба-карабумба, Карабумба-рубма-чумба!» Нехочуха.(зловтішно потирає руки). Перетворимо батьків На небесних світлячків! Вередуха(дістає з кишені пляшечку з-під парфумів). Нехочухо, води сюди З трьох калюж понабирай, Тільки не під самий край. (Нехочуха бере пляшечку, ходить біля сцени. Нагинається у трьох місцях, ніби набирає воду з калюж) Разом.Будем справу починати. Спершу треба поплювати. (Плюють на всі боки) А тепер три рази чхнути...(Обидві чхають над пляшечкою) «Чхи-чхи-чхи! Чхи-чхи-чхи!» Нехочуха. Треба пробкою заткнути! (Закручують кришечку) Вередуха. Треба добре розмішати... (Розбовтують) А тепер давай казати! Разом. Чумба-румба-карабумба, Карабумба-рубма-чумба!»(Удвох беруться за пляшечку і несуть її по сцені) 151

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Вередуха. Покладем її під стільчик! Нехочуха. Не помітять. Вередуха. То під ноги кинем прямо на дорогу! (Кладуть плячешку, ховаються в кутку сцени) Нехочуха. Он дивись: уже діти йдуть, Зараз пляшечку знайдуть! Вередуха. Хтось із них її відкриє, І інфекція подіє!(Зловтішно регочуть, плескають у долоні. Йдуть зі сцени.) (На сцені з’являються діти) 1-ша дитина:

Раді будуть мама і тато: Бо я дуже їх люблю!

2-га дитина:

Я також! Ой, що це, Нато? Кинув хтось таку красу! (Піднімає пляшечку)

3-тя дитина:

Це якісь парфуми, мабуть... В мами є такі духи... (Відкриває) Дивний запах... Чим це пахне? Ось понюхай...(Разом чхають. ) Чхи-чхи-чхи! (Підходять ще діти)

4-та дитина:

Чим це пахне? Дивний запах...

5-та дитина:

Ви знайшли якісь духи? Відчуваєш? Дивний запах!

6-та дитина:

Відчуваю…

Діти: (разом).

Чхи! Чхи! Чхи!

Вередуха. (із «засади»). Все! Подіяло! Ура!!! Заразилась дітвора! (Діти кидають портфелі.)

1-ша дитина:

Як мені набридла школа! Це для мене — як уколи!

152

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

2-га дитина:

А зарядка? Просто жах!

3-тя дитина:

А книжки читати? Страх!

4-та дитина:

Ці уроки проклятущі!

5-та дитина:

А у мене мама злюща: Посуд заставляє мити!

Усі хором:

Хіба можна це терпіти?!

6-та дитина:

Хто придумав тат і мам? Краще б жив я вдома сам!

1-ша дитина:

Так, якби їх не було, От би добре всім було!

Нехочуха:

Вередухо, нам пора. Вже «готова» дітвора! Підходять до дітей. Ми це можемо зробити. Ну, то як? Ви згодні, діти? Перетворимо батьків На небесних світлячків? (Діти кричать «Так!», плескають у долоні, раді.)

Вередуха:

Я задам три запитання. Це початок чарування. Найсолодше що на світі?

Діти:

Мед! Морозиво! Халва!

Нехочуха.

Молодці! Розумні діти! Дуже правильні слова!

Вередуха.

Найтепліше що на світі?

Діти.

Ковдра з пуху! І кожух!

Нехочуха.

Молодці! Розумні діти! Ну звичайно, хутро й пух!

Вередуха.

От вам ще одне питання.

153

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

Приготуйтесь, це останнє. Наймиліше що на світі? Діти:

Спати! Гратися в ляльки.

Нехочуха:

Молодці! Розумні діти!

Вередуха:

Так, розумні, ще й які! Зразу видно: наша «школа»! А тепер ставайте в коло! (Усі стають у коло.)

Нехочуха:

Зараз зникнуть тата й мами, Тільки повторіть за нами: «Чумба-румба-карабумба! Карабумба-румба-чумба!»

(Діти, беручись за руки, ходять по колу і повторюють хором ці слова) Нехочуха:

Здійснилося! Зникли І мами, й батьки. Тепер залишились Самі школярі!

2-га дитина:

Нехай тепер дивляться з неба на нас! Ні сварок не буде тепер, Ні образ!

(Діти веселі розбігаються, і стають маленькими колами на таночок) Вередуха.

Тепер без батьків Школярі залишились! Яке геніальне Неподобсство звершилось!

(Беруться з Нехочухою заруки і, стрибаючи, залишають сцену.) Ведуча.

Проходили ночі, Проходили дні, А діти голодні були І сумні...

154

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

3-тя дитина:

Так хочеться їсти, я так зголоднів! Я ще з позавчора нічого не їв!

4-та дитина:

Хіба ти один? Я також зголодніла! Я б зараз гарячого супу поїла... (Зітхає.)

5-та дитина:

Бабуся з квасолькою борщ готувала... Та ще й пампушки до борщу подавала. (Зітхає.)

6-та дитина:

А в мене розбилося вдома вікно...

1-ша дитина:

А в мене колготки порвались давно...

2-га дитина:

Від мене втекла навіть Мурочка, киця...

3-тя дитина:

А в мене лишилися тільки кислиці...

4-та дитина:

Я хочу, щоб мама назад повернулась! Я скучила дуже за нею...

5-та дитина:

І я!

6-та дитина:

Я хочу, щоб знов повернулась бабуся, Дідусь мій і тато, вся наша сім'я! (Вмикається гірлянда.)

1-ша дитина:(дивиться вгору). Дивіться! З'явилися вже зірочки! З'явилися в небі нічні світлячки!

2-га дитина:

Це ж ми їх самі Відіслали на небо...

3-тя дитина:

Як їх повернути? Придумати треба.

4-та дитина: (до зірок). Як вас повернути? Ви нам підкажіть... Пробачте, будь ласка! І допоможіть!

5-та дитина:

Матусю, скажи мені, люба, Хоч слово! Солодша від меду мені твоя мова!

6-та дитина:

Мені твоя ласка Від сонця тепліша! У світі родина За все наймиліша!

Усі:

Пробачте нам, любі! Ми любимо вас!

155

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра

(Вмикається гірлянда.) Ведучий:

Світлячки небесні з неба впали, Світлячки батьками знову стали! Світлячки батьками стали знов, Бо немає чар, сильніших за любов! Танець зі свічками «Небесні світлячки». Відеозвернення дітей до батьків.

Учень 1: Де сонце засинає вечорами Під тихі колискові давніх літ, У спогадах живе разом з піснями Родинного тепла безмежний світ. Учень 2 Примножить щастя й радість із роками Тепло родинне, вишите добром, Якщо плекають діти із батьками У люблячих серцях його разом. Учень 3 Літа гайнуть у вирій за птахами, Минуле перейде у спогад-дим, Та вічно залишатиметься з нами Тепло, яке нам дав батьківський дім. Притча про любов і злість (Мати та донька) Ведучий: Злість у домі поселилась. Зразу всі пересварились, Стали все не так робить: Слів немає – лише крики, Звинувачень ллються ріки 156

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра По причинах і без них. Злість у хаті - наша ненька! Хто там схлипує тихенько?!! То в куточку – Доброта Донька: Матусю, чому, коли люди сваряться, вони кричать? Мати: Це відбувається, донечко, тому, що коли люди незадоволені один одним і сваряться, то їхні серця віддаляються. Для того щоб покрити цю відстань і почути один одного, їм доводиться кричати. Чим сильніше вони сердяться, тим голосніше кричать. Донька: А чому серця віддаляються? Мати: Тому що, коли людина злиться, з її серця зникає любов. Люди ж, серця яких сповнені любов, не кричать, а, навпаки, говорять тихо. Тому, що їх серця знаходяться дуже близько, і відстань між ними зовсім маленька. Чим більше любові, тим тихіше розмовляють люди. Врешті, стається так, що навіть слова бувають зайвими. Вони тільки дивляться один на одного і все розуміють без слів. Таке буває, коли поруч люди з люблячими серцями. Донечко, не дозволяй любові зникнути з твого серця. І тоді поруч будуть тільки люблячі люди. Донька:Матусю, я намагатимуся так робити. Мати: (до залу): Коли сперечаєтесь, не дозволяйте вашим серцям віддалятися один від одного, не вимовляєте слів, які ще більше збільшує відстань між вами. Тому що може прийти день, коли відстань стане таке велике, що ви не знайдете зворотного шляху. Батьківські поради (Мати, батько, син) Мати: Прислухайся, дитино, до батьківського слова, Що сповнене терпіння, мудрості й любові. Збери усі поради, не загуби нічого.

157

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра Про тебе також скажуть « Прислухайтесь до нього » На сцені батько з сином. Батько: - Слухай , сину і живи так, щоб ти мав у кожному селі хату, на кожний день нові чоботи і щоби тобі всі люди кланялися. Син: - Як це , батьку, я можу поставити в кожному селі хату, купувати щодня нові чоботи і примусити всіх мені кланятися? Батько(посміхаючись): Дуже легко, сину! Матимеш у кожному селі доброго товариша – будеш мати і свою хату. Щоб на кожний день були нові чоботи, треба їх щовечора чистити, і на ранок вони будуть як нові. І вставай, сину, рано – раніше всіх, і йди на роботу, і роби, а ітимуть на роботу люди, то всі будуть тобі кланятися і вітатися. Син: Дякую тобі, тато, за мудрі поради. Коробка з поцілунками (Мати та донька) Ведуча: Небо над крилами, землю під п 'ятами, Пісню, словами чужими полатану, Мамину зірку над шляхом вночі Ми не цінуємо, поки не втратимо! Цінуйте, любіть, бережіть кожну мить у житті! Мати:Доню, я щось не можу знайти той красивий обгортковий папір, який я нещодавно купила? (Донька тримає коробочку за спиною) Донька:Мамочко, я його витратила. Мати:Як ти могла це зробити?! Ти знаєш скільки він коштує. Він мені потрібен для важливої події. А ти знову якусь дурницю зробила? Донька:Мамочко, це не дурниця! (Простягає коробочку мамі.) Це для тебе подарунок!

158

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра (Мама збентежена тим, що накричала на доньку. Відкриває її, коробка... порожня ) Мати: Доню, вона порожня! Хіба порожню коробку можна вважати подарунком? (з докором) (Донька глянула на маму сумно, з жалем.) Донька:Мамочко, вона не порожня. Я наповнила її своїми поцілунками. Вони всі твої! Я хочу, щоб з тобою завжди були мої поцілунки і моя любов. (Мати вражена. Вона ніжно обійняла доньку) Мати: Вибач мені,доню. Це, справді, безцінний подарунок. Я берегтиму його. Мати:(до залу) - Різними способами упродовж життя таку золотисту коробку, сповнену любов’ю і поцілунками від батьків, дітей, близьких родичів чи друзів, отримує кожен з нас. Але далеко не кожен може розгледіти й зрозуміти такий скарб. Цінуйте любов, увагу та почуття своїх ближніх! (Діти вручать батькам виготовлені власноруч коробки «з своїми поцілунками».) Притча про багатство, якого ми не бачимо (Батько і син) Ведучий: Три біди є у людини – смерть, старість і погані діти – говорить українська народна мудрість. “Старість неминуча, смерть невблаганна, перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а від самих дітей”. Від того, яка система цінностей сповідується у родині. Ведуча: Одного разу батько заможної сім’ї взяв свого сина в подорож до села, маючи твердий намір показати своєму спадкоємцю, як бідно там живуть люди. Упродовж дня і цілу ніч вони гостювали в оселі дуже бідної селянської 159

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра сім’ї. Коли ж подорож добігла кінця, і гості вирушили додому, батько поцікавився в сина: Батько:Сподобалася тобі подорож? Син: Так, татку, дуже сподобалася! Батько:Ти бачив, якими бідними можуть бути люди? Син:Так, бачив! Батько: І які висновки ти для себе зробив? Син: Я зрозумів, що у нас один собака вдома, а в них аж чотири. У нас є один басейн на половину подвір’я, а в них потічок, який ніколи не закінчується. Ми їмо смажену курку раз на тиждень, а в них живі бігають подвір’ям. У нас у дворі є імпортні ліхтарі, а їм вночі присвічують зорі. Наш двір доходить до високого цегляного паркану, а їхній тягнеться аж до обрію. Вони мають час, щоб розмовляти одне з одним, а ти з мамою мусите багато працювати, і я вас майже не бачу, перебуваючи в товаристві няні… Дякую, таточку, що ти показав мені, якими багатими ми можемо стати!!! Тато :Цінуйте справжні речі. Адже життя занадто коротке, щоб витрачати його на «фальшивки». Притча «Година часу»(Батько та донька) Ведучий: Сім'я в житті-це головне, Все інше - діло набувне. В сім’ї мене завжди почують, І пригорнуть, і поцілують, Для зради місця тут не має, Промінням щастя розцвітає. Ведуча: Сім’я – це радість, це любов І захист щирих молитов, 160

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра Немов священний оберіг, Врятує від всіляких бід. (Донька сидить у себе в кімнаті за столиком, заходить втомлений батько, який щойно повернувся з роботи.) Донька: (Підходить до батька) - Тату, можна у тебе дещо запитати? Батько: Звичайно, що сталося? Донька: Тату, а скільки ти отримуєш? Батько: (Обурено) А, взагалі, навіщо це тобі? Донька:

Просто хочу знати. Будь ласка, ну скажи, скільки ти

отримуєш в годину? Батько: Ну, взагалі-то, 100 гривень. А що? Донька: Тату, ти можеш позичити мені 50 гривень? Батько:

(невдоволенно) Ти запитувала

для того, щоб я тобі дав

грошей на яку-небудь дурницю? Займися краще своїми справами. Дай мені спокій, я страшенно втомлений. Донька тихо йде сідає за столик. Батько: (обурено) "Тату дай, тату дай. Де ж їх на всіх взяти? А може, йому дійсно щось дуже важливе треба купити? (Йде до доньки). Батько:У мене був важкий день, і я просто зірвався. Ось, тримай гроші, які ти просила, але використай їх з користю. Донька: Ой, спасибі! (Потім дістає декілька зім'ятих купюр, складає усі гроші разом, ретельно перераховує їх. ) Батько : (здивовано дивиться на доньку) Навіщо ти просила грошей, якщо вони у тебе вже є? Донька:

Тому що у мене було недостатньо. Але тепер мені якраз

досить.Тату, тут рівно 100 гривень.- Можна я куплю одну годину твого часу? Будь ласка, прийди завтра з роботи раніше, я хочу, щоб ми повечеряли усією родиною разом.

161

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра Батько (до залу):Нам просто хотілося усім вам нагадати, що життя занадто коротке, щоб жити на роботі. Усіх грошей не заробиш! А в житті є речі набагато важливіші за матеріальні цінності та блага. Тож не забувайте про тих, хто дійсно вас любить і потребує вашої уваги. „ Заповіт сину ”(Мати та син) Ведучий: Прислухайся, дитино, до рідної матусі, Якій дістались ніжність і ласка від бабусі. Збери усі поради, не загуби нічого. Про тебе також скажуть « Прислухайтесь до нього » Мати: Ти добре, сину, проживеш, Як знатимеш, куди, ідеш, І як зумієш там, де став, Стояти так, щоб не упав. Ти добре, сину, проживеш, Коли нікого не пригнеш І пройдеш так життєйську путь, Щоб ані бити, ні битим буть. Ти добре, сину, проживеш, Як сироті сльозу утреш, Слабких від сильних захистиш, Живих із духом підкріпиш Ти чесно, синку, проживеш, Коли з неправдою порвеш. Бо правдою ти пройдеш світ – Це мій святий тобі заповіт. Син:Дякую, матусю за мудрість. Я намагатимусь так жити. «Що у світі найкраще?»(Брат та сестра) 162

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра Брат:«Що в світі найкраще?» – таке запитання поставив один часопис у Швеції. Читачі часопису надіслали тисячі відповідей, але нагородою було відзначено тільки дві відповіді. Першу нагороду дано за відповідь: «Найкраще у світі – це мамині очі». (Брат та сестра виконують пісню Софії Яремової « Мамині очі») Бабусина мудрість (Бабуся та онук) Ведучий:Здавна існує народна легенда про те , що раніше людей похилого віку скидали зі скель. Це тривало доти, поки одна донька не заховала свою матусю в печері. Одного дня своєю порадою стара жінка врятувала плем’я від голоду. І плем’я зрозуміло, що йому потрібні досвід та мудрість, які мають

літні люди. Ми з повагою ставимося до дідусів та

бабусь. Ці мудрі люди прожили нелегке життя, виростили наших батьків, піклуються про нас — онуків і правнуків. Бабуся:Казати усе, «що спаде на думку», - найпопулярніша мова світу. мільярди слів щоденно ранять серця і душі людей. Здатність промовляти великий дар. Щоб людина не говорила надто багато непотрібних слів, Бог дав їй 10 пальців на руках, щоб запам’ятати. Його мудрі поради: 1. Щоб перше слово було добрим; 2. Щоб друге слово було правдивим; 3. Щоб третє слово було справедливим; 4. Щоб четверте слово було щирим; 5. Щоб п’яте слово було відважним; 6. Щоб шосте слово було делікатним; 7. Щоб сьоме слово несло втіху; 8. Щоб восьме слово було ласкавим; 9. Щоб дев’яте слово було сповненим поваги; 10. Щоб десяте слово було мудрим! Далі просто мовчи... Онук: Дякую тобі, бабусю за твоє мудре слово.

163

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра Сторінка гумору Ведучий:Сміх - це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя: сказав відомий французький письменник Вікто́р Гюго́. Ведуча: А данський піаніст і комедіант Віктор Борге сказав: «Сміх – це найближча відстань між людьми.» Тож давайте максимально скоротимо відстань між нами. Сімейний статут Ведучий:Кожна сім’я має свій статут. Сімейний статут – це набір всіх існуючих у сімейному колі правил. Звичайно, у кожній сім’ї він має свої особливості. Ведуча: Але ми поспілкувалися із однокласниками і з’ясували, що в тій частині, що стосується мами, розбіжностей немає. Ведучий: Отже, пропонуємо Вашій увазі зведений сімейний статут. Розділ «Мама» Ведуча:Пункт 1- ий. Мама права. Ведучий:Пункт 2. Незважаючи ні на що, мама все одно права. Ведуча:Пункт 3. Мама не кричить - вона звертає увагу на важливі речі. Ведучий:Пункт 4. Мама не лається - вона радить. Ведуча:Пункт 5. Мама не пиляє - вона акцентує деталі. Ведучий:Пункт 6. Мама не сперечається - вона пояснює ситуацію. Ведуча:Пункт 7. Мама не висить в Інтернеті - вона йде в ногу з часом. Ведучий:Пункт 8. Мама не валяється на дивані - вона медитує. Ведуча:Пункт 9. Мама не байдикує - вона розслабляється. Ведучий:Продовжуємо знайомство із розділом «Мама» Ведуча: Чого вчить мама? Ведучий:. Мама вчить ПОВАЖАТИ ЧУЖУ ПРАЦЮ: Ведуча:"Якщо ви зібралися повбивати один одного - ідіть на вулицю, я тільки що підлогу вимила". Ведучий:Мама вчить МИСЛИТИ ЛОГІЧНО: 164

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра Ведуча:"Тому що я так сказала, ось чому!" Ведучий: . Мама вчить ДУМАТИ ПРО НАСЛІДКИ: Ведуча:"Ось випадеш зараз з вікна - не візьму тебе з собою в магазин!" Ведучий:Мама пояснила ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ'ЯЗКИ: Ведуча:"Якщо ти зараз же не перестанеш ревти - я тебе відшльопаю". Ведучий:Мама вчить ДОЛАТИ НЕМОЖЛИВЕ: Ведуча:"Закрий рот і їж суп!" Ведучий:Мама навчила СТІЙКОСТІ: Ведуча:"Не вийдеш з-за столу, поки не доїси". Ведучий:Мама вчить НЕ ЗАЗДРИТИ: Ведуча:"Та у світі мільйони дітей, яким не так пощастило з батьками, як тобі". Ведучий:Мама вчить СМІЛИВО ДИВИТИСЯ В МАЙБУТНЄ: Ведуча:"Ну, начувайся, вдома я з тобою поговорю!". Ведучий:. Мама навчила ОСНОВАМ САМОЛІКУВАННЯ: Ведуча:"Якщо не перестанеш косити очима - на все життя таким залишишся". Ведучий:Мама навчила ЕКСТРАСЕНСОРИКИ: Ведуча:"Одягни светр - я ж знаю, що тобі холодно!" Ведучий: Мама навчила ЯК СТАТИ ДОРОСЛОЮ: Ведуча:"Якщо не будеш їсти овочі - ніколи не виростеш". Ведучий:Мама дала ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ: Ведуча:"Це у тебе все від батька!" Ведучий:Мама навчила ВИЩОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ: Ведуча:"Щоб твої діти були такі ж, як ти! Притча про користь читання (Шкільний бібліотекар) Ведучий:Батькова порада, мамина молитва, бабусина мудрість звучали сьогодні для нас. Хочемо також надати слово ще одному члену нашої шкільної родини, шкільному бібліотекареві, Галині Станіславівні.

165

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра Бібліотекар: Запитала у мудреця людина: - Навіщо Ти читаєш книги, адже ти вже і так мудрий? На що мудрець відповів зустрічним запитанням: -А навіщо ти їв сьогодні, ти ж їв вчора? Людина, подумавши сказала: - Щоб підтримувати життя в тілі. Я їм щоб не померти. Мудрець відповів: -Так. Ось і я, читаючи книги, підтримую життя свого духу, живлячи його мудростями. Щоб дух мій не вмер. Притча про чотири свічки (Чотири мами із запаленими свічками) Вчитель: Чотири свічки спокійно горіли і потихеньку танули ... Було так тихо, що можна було почути, як вони розмовляють.

1-ша мама: "Я - Спокій. На жаль, люди не вміють мене зберігати. Думаю, мені не залишається нічого іншого, як згаснути! " (Задула вогник) 2-га мама: "Я - Віра. На жаль, я нікому не потрібна. Люди не хочуть нічого знати про мене, тому немає сенсу горіти далі. "(Задула вогник) 3-тя мама: "Я - Любов. У мене немає сил горіти далі. Люди не цінують мене. Вони не вміють ні дарувати любов, ні отримувати її. "(Задула вогник) (На сцену вибігає дитина. Побачивши три згаслі свічки, вона злякано закричала) Дитина. "Що ви робите?! Ви повинні горіти! Я боюся темряви! ".

4-та мама: "Не бійся і не плач! Поки я горю, можна запалити і інші три свічки. Я - Надія". Звучить фінальна пісня «Хай живе надія» Заключне слово вчителя: Дорога моя класно родино! Дякую усім за участь у сьогоднішньому святі.Бажаю миру і щастя дому Вашому, сім’ям вашим, роду Вашому.

166

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра Миру і щастя землі , по якій Ви ходите!Хай же будуть Ваші руки сильними, А душі зрячими. Хай поруч з матір ю завжди йтиме батько! Хай кожна дитина, яка приходить у цей світ, Матиме два крила Не задля того, аби літати, А, щоб впевнено ходити по землі.

167

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙСЛОВНИК Гуманність - людяність, любов до людей, повага до їхньої індивідуальності, увага до потреб і почуттів. Духовність - такий рівень розвитку і саморегуляції особистості, коли головними орієнтирами власної життєдіяльності є вищі загальнолюдські цінності. Душевний - властивий психологічному стану людини. Поняття використовується у розумінні "душевне, внутрішнє життя особистості". Ним позначається те, що стосується людської свідомості, психологічного "Я". Воно походить від слова "душа", тобто психіка. У перекладі з грецької «психологія» - вчення про душу. Душевний - такий, що характеризується моральними рисами: щирий, приязний, сердечний, який відчуває свою причетність до подій, учинків та переживань інших людей; здатний до рефлексії. Індивідуалізація - набуття особистістю самостійності, можливості для більш повного самовираження. Здійснюється в єдності із соціалізацією. Мораль - норми, принципи, правила поведінки людей, а так само сама людська поведінка (мотиви вчинків, результати діяльності), відчуття, думки, в яких виражається нормативна регуляція відносин людей між собою і суспільством (колективом, класом, народом). Соціалізація - розвиток особистості в процесі взаємодії із соціальною дійсністю, який триває впродовж усього життя людини. Соціальний досвід дитини - сукупність знань, умінь та навичок взаємодії із соціальною дійсністю, система ставлень до неї. Соціальна ситуація розвитку – «своєрідний, специфічний для даного віку, винятковий, єдиний і неповний стосунок між дитиною і навколишньою дійсністю,насамперед соціальною» (Л.Виготський).

168

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра Спілкування - взаємодія дитини з людьми, які її оточують, та однолітками задля обміну пізнавальною чи емоційною інформацією, знаннями, вміннями та навичками. Ціннісне ставлення дитини до світу - сукупність сформованих уявлень та вибіркових ставлень як результат усвідомлення соціальної дійсності та взаємин людей.

169

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра ВИСНОВКИ Шкільний вік - важливий період формування духовності особистості. Саме в цей період закладаються основи формування духовності, моральних почуттів, сприйняття світу та світогляд, любов до всього живого. Держава, суспільство, батьки прагнуть виховати в дитині найважливіші людські чесноти, закласти основи моральності, прагнення до краси та творчості та, як зазначив М.Пирогов, - «усі, хто готується стати корисним громадянином, повинні спочатку навчитися бути людьми». Духовність кожної дитини, її людяність починається з рідної домівки, світла домашнього вогнища, материнської колискової пісні, бабусиних казок та пахучого хліба серед вишневого саду, батьківського надійного плеча та дідусевих порад, вірних друзів з їх гумором, іграми та забавами. У науковій літературі ми зустрічаємо різні підходи до обґрунтування понять, змісту, принципів духовності, духовного світу особистості, духовних цінностей. Дитина перебуває в середовищі, яке постійно змушує зіставляти гарне й погане, добре і зле, сумне та радісне, щире й лицемірне, красиве й потворне. Хто ж допоможе їй розібратися у сутності цих понять, у власному «Я»? Звісно це - авторитетні для неї дорослі, які вже мають життєвий досвід, - батьки та педагоги. Педагогам особливу увагу рекомендуємо звертати на психологопедагогічні аспекти процесу духовного виховання: 1. Дитина лише тоді починає ставитись гуманно до інших людей, які поряд з нею, коли навчиться узагальнювати власний досвід регулювання поведінки й використовувати його в житті. Головне, чи вона насправді поводиться морально, чи лише має певні «теоретичні» знання про духовність та моральність поведінки.

2. Педагог має створити такі умови, використовувати такі методи та методики,

які

б

давали

дитині

змогу

індивідуально

розвиватися,

170

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра самовдосконалюватися,

задовольняти

свою

цікавість,

успішно

налагоджувати міжособисті стосунки.

4. У педагогічній практиці слід уникати ситуацій, коли намагання вихованця вдосконалити свою поведінку проходять повз увагу педагога, й натомість акцентується увага на помилках та прорахунках дитини. Сила радісних почуттів відіграє провідну роль у становленні духовних цінностей юної особистості.

5. Лише гуманний, високо духовний наставник зможе виховати справді духовну особистість. Вихователь є для дитини еталоном правильної поведінки. А отже, має бути високоморальним і високодуховним не лише на словах, а й у власних діях.

6. Закріплювати моральні настанови в свідомості дитини слід на прикладах з авторитетних для неї джерел: позитивних вчинків її батьків, друзів, улюбленого героя літературного твору чи мультфільму, якщо їх можна вважати зразком моральності та духовності.

8. Формування духовності - складний і суперечливий процес, особливо якщо погляди сім'ї та виховного закладу щодо цієї проблеми розбіжні. Щоб забезпечити єдність у духовному вихованні, педагог має постійно спрямовувати батьків на формування в дітей людяності, моралі. Сьогодні це актуально, як ніколи. Адже не можна не згодитися з думкою В.Сухомлинського: «Я не боюсь ще і ще раз сказати: турбота про здоров’я - найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їх духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили».

171

Криниці духовності: духовно-моральне виховання особистості школяра СПИСОК ВИКОРИТАНИХ ДЖЕРЕЛ Бех І.Д. Цінності як ядро особистості / І.Д.Бех // Цінності освіти і

1.

виховання : науково-методичний збірник / за заг. ред. О.В. Сухомлинської. – К., 1997. – с. 8–11. Бердяев Н.А. Философия свободного духа / Н.А. Бердяев. – М: Республика,

2.

1994. – 480 с. Богуш А.М. Дефініції "духовність" і "моральність" в аспекті національного

3.

виховання в Україні / А.М. Богуш // Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах : збірник наукових праць. – К., 2000. – Кн.1. – С.18–23. Гончаренко С. Педагогічний словник / С. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. –

4.

375 с.

5.

Словник-хрестоматія педагогічних понять : навчальний посібник. –

Луганськ, 2004 – 272 с.

6.

Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка : навчальний посібник /

М.Г. Стельмахович. – К. : Інститут системних досліджень освіти,1996. – 288 с.

7.

Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві / В.О. Сухомлинський // Вибрані

твори в 5 т. – К. : Радянська школа, 1976. – Т.2. – 670 с.

8.

Сухомлинський В.О. Про стан теорії і практики виховання в освітньому

просторі України / В.О. Сухомлинський // Збірник наукових праць Полтавського педагогічного інституту ім. В.Г.Короленка. – Полтава, 1999. – Вип.1(5). – (Серія "Педагогічні науки"). – С. 4–13.

9.

Чорна К.І. Основні пріоритети виховання громадянина-патріота в умовах

української державності / К.І.Чорна // Проблеми українського національного виховання : збірник наук. праць / Дрогобицький держ. пед. ун-т ім. Івана Франка.

– Дрогобич, 2013. – С. 63–73.

10. Ярмусь С. Досвід віри українця: Вибрані твори / упорядн. А. Колодний / С. Ярмусь. – К. : Світ знань, 2002. – 512 с. Інтернет – посилання: See more at: http://kpi.ua/524-11#sthash.Ar230Xhv.dpuf 172