Новини

Серед факторів, від яких залежить здоров’я і тривалість життя людини, найважливішим є спадковість. Генетичний код визначає особливості життя людини від народження і до смерті.

Незважаючи на достатню стійкість, гени можуть змінюватися під впливом зовнішніх і внутрішніх мутагенних чинників, зокрема радіації, хімічних речовин, біологічних агентів. На сьогодні відомо близько 3,5 тис хімічних сполук, які мають мутагенні властивості. Частину з них виявлено у тютюновому димі та смолі. Маючи достатню мутагенну здатність, ці сполуки непомітно змінюють життєздатність клітин організму. Курець, як правило, не помічає впливу цих мутагенів, проте їхня дія може позначитися на здоров’ї його нащадків.

Нині у світі налічується понад 600 млн осіб із фізичними та психічними вадами. Щорічно народжується ще 200 млн неповноцінних дітей. За даними ВООЗ, хронічний алкоголізм і куріння є причинами інвалідності 10% всіх дітей планети.

яК КИНУТИ КУРИТИ

Існує три стадії нікотинової залежності.

I стадія — побутове несистематичне куріння по 5 сигарет щоденно, при якому немає нікотинової абстиненції, відсутні або слабовиражені та зворотні вегетосоматичні явища в організмі.

II стадія — звичайне регулярне куріння по 5–15 сигарет щоденно, при якому мають місце фізична залежність від тютюну, підвищена стійкість до дії нікотину, незначне ураження внутрішніх органів, певною мірою виліковне після припинення куріння.

III стадія — інтенсивне куріння по пачці або півтори пачки щоденно, для якого характерні висока стійкість до дії нікотину, ускладнені розлади в організмі, фізична залежність від тютюну, непоборний потяг до нього, звичка курити натще й відразу після вживання їжі, а також серед ночі, значні ураження внутрішніх органів і нервової системи.

Як свідчить практика, багато людей молодого й середнього віку в I чи II стадії тютюнової залежності можуть відносно легко кинути курити.

Людям похилого віку рекомендований поступовий відхід від куріння протягом 15–30 днів: перші 5–10 днів викурювати звичну кількість сигарет тільки до половини, далі — щоденно зменшувати їхню кількість до повного припинення куріння.

Прийнявши рішення кинути курити, робіть щоденно загальнозміцнювальні вправи, більше рухайтеся на свіжому повітрі, плавайте, займайтеся аутогенним тренуванням. На цей період необхідно виключити з раціону алкоголь, міцний чай, каву, гострі страви, споживати більше овочів, фруктів, соків, мінеральної води. Якщо немає протипоказань, доцільно вживати продукти, які містять багато вітаміну С (лимони, чай із шипшини тощо).

Якщо людина обирає метод поступової відмови від тютюну, то потрібно ставити перед собою допоміжні завдання. Наприклад, щоденно зменшувати кількість викурених сигарет або зменшувати кількість викурених сигарет кожні 5 днів тощо.

Якщо відчуваєте сильну потребу в курінні, краще кидати курити відразу ж. Для цього за день або два до остаточної відмови від куріння потрібно вдвічі збільшити щоденну норму викурених сигарет. Відчувши перенасичення організму нікотином та іншими небезпечними компонентами тютюну, легше відмовитися від шкідливої звички. Якщо обстановка на роботі спонукає до куріння, для повної відмови обирайте неробочі дні.

лариса Дедишина

Всього місяць прогулянок та ігор не на асфальті, а в природному середовищі— в лісі, на річці, в полі, значно поліпшує функції імунної системи дитини за рахунок більшого різноманіття мікробіоти шкірі та кишечнику. Користь природи та «природного бруду» для дітей в черговий раз довели в клінічному дослідженні, проведеному вченими з Університету Гельсінкі (Фінляндія)*

Вчені обстежили 75 дітей віком 3–5 років із 10 дитячих садочків у двох фінських містах — Лахті і Тампере. Вони шукали зв’язок між змінами середовища для ігор, складом мікробіоти шкіри та кишечнику, а також рівнем імунних маркерів у крові. Чотири садочки переоблаштували свої дитячі майданчики — замість піску та гравію вони застосували в якості покриття грунт, лісову підстилку та траву. У трьох садочках таке природне покриття вже існувало деякий час, а в трьох — залишалися гравій та пісок. Як на початку дослідження, так і через місяць після переоблаштування майданчиків у дітей взяли аналізи крові, калу, шкіри.

Попри те, що минуло лише кілька тижнів, дослідники були вражені змінами, що відбулися у дітей, які отримали можливість проводити час на природному покритті. Мікробіота цих дітей швидко змінилася та стала подібною до такої у малюків із садочків, що вже мали «природні умови» на початку дослідження. Також змін зазнали їхні імунні маркери: підвищилося відношення протизапальних факторів до прозапальних, що є позитивною тенденцією.

Зв’язок між мікробіотою людини та її здоров’ям, зокрема функціями різних систем, відомий давно та наразі активно досліджується. Мікробіота впливає не лише на травлення і обмін речовин, а й на функціонування серцевосудинної, нервової та імунної систем. Тож, через вплив на мікробіоту середовище, в якому ми живемо, впливає на різні аспекти нашого здоров’я. Мікробіота представників племен мисливцівзбирачів із джунглів Амазонії значно багатша та різноманітніша, ніж мікробіота мешканців великих міст. Недостатній контакт із природним середовищем, особливо у ранньому дитинстві, може бути причиною порушень у становленні та розвитку імунної системи і, відповідно, надзвичайного поширення алергічних та аутоімунних хвороб у сучасному світі.

Фінське дослідження — ще один невеличкий крок до розуміння зв’язку між середовищем, в якому зростають наші діти, та їхнім здоров’ям. * Roslund MI, Puhakka R, Grönroos M et al. Biodiversity intervention enhances immune regulation and health-associated commensal microbiota among daycare children. Science Advances, 2020, 6(42): eaba2578. DOI: 10.1126/sciadv.aba2578