Катерина Липа. Твердині князів Острозьких by Laurus Press

Катерина Липа

ТВЕРДИНІ КНЯЗІВ ОСТРОЗЬКИХ За м к и , м о н а ст и р і , х р ам и X I V–X V I I стол і т ь

І С Т О Р І Я Н А В Л АС Н І О Ч І : Б У Д І В Л І L A U R U S

Катерина Липа

ТВЕРДИНІ КНЯЗІВ ОСТРОЗЬКИХ Замки, монастирі, храми XIV–XVII століть

І С ТО Р І Я НА ВЛ АС Н І ОЧ І : Б УД І ВЛ І

Св. Димитрій Солунський. Фрагмент ікони XVI ст.

Стілець XVІ ст. «Новий заповіт з Псалтирем» Івана Федоровича 1580 р.

Замкова челядь

Скляний дзбан поч. XVIІ ст.

Гармата XVI ст. Сучасне відтворення

І С ТО Р І Я Н А В Л АС Н І О Ч І

Катерина Липа Родовий герб князів Острозьких

ТВЕРДИНІ КНЯЗІВ ОСТРОЗЬКИХ

Гальшка Острозька. З картини Я. Матейка «Проповідь Скарги»

Замки, монастирі, храми XIV–XVII століть

Ключі XVIІ ст.

Канделябр кін. XVI ст.

Шабля польсько-угорського типу XVІ–XVІІ ст.

Київ

L A U R U S 

УДК94+72](477.81)"13/16'(031) ББК 63.3(4Укр-4Рів)4я2+85.113(4Укр-4Рів)я2 Л6

Л6

Липа, Катерина. Твердині князів Острозьких: Замки, монастирі, храми XIV–XVII cтоліть. Катерина Липа. – К.: Laurus, . – 6 с.: іл. ISBN 978-966-2449-52-5 Ця книжка – візуальна енциклопедія, що у яскравій і доступній формі розповідає про фортифікаційні споруди, зведені кількома поколіннями князів із славетного роду Острозьких: замки, оборонні споруди міст, укріплені монастирі та храми. Читач дізнається не тільки про будівлі, а і про те, як жили, розважалися й воювали українські аристократи у XІV–XVIІ ст. Захопливу подорож крізь віки допоможуть здійснити авторські фотографії пам’яток архітектури і предметів побуту з музеїв України, Польщі та Німеччини, а також численні репродукції творів мистецтва. У книжці понад  ілюстрацій, за якими читач зможе уявити барвисте життя наших предків і відчути гордість минулим України.

Стрільниця Богоявленської церкви

Усі права застережено. Жодна частина цієї книжки не може бути відтворена або скопійована без письмової згоди правовласників. У книжці використано фотографії експонатів музеїв: Державного історико-культурного заповідника м. Острог, Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви», Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», Музею книги і друкарства України, Чернігівського обласного історичного музею імені В. В. Тарновського, Рівненського обласного краєзнавчого музею, Музею зброї «Арсенал» (Україна), Імператорського замку у Нюрнберзі, Будинку-музею Альбрехта Дюрера, Музею імперського міста Ротенбург-об-дер-Таубер (Німеччина), Національного музею у Варшаві, Окружного музею Торуня, Музею-замку у Квідзині (Польща).

Фрагмент ікони «Юрій-Змієборець». Кін. XVI – поч. XVIІ ст.

ISBN 978-966-2449-52-5

Ініціал з «Апостола» Івана Федоровича 1564 р.

Мисливський арбалет і болт XVI ст.

Фото: М. Бендюк, А. Будник, К. Липа, А. Шарапа Видавництво дякує за допомогу Миколі Бендюку, мистецтвознавцю, художнику-реставратору Державного історико-культурного заповідника м. Острог; художнику Юрію Нікітіну, а також студентам КНУКіМ за технічну підтримку проекту в обробці фотоілюстрацій: С. – – Побережець Оксана С. – – Земетіс Людмила Умивальник С. 6– – Бондарець Валерія кін. XV ст. С. – – Бражененко Світлана С. – – Голуб Яна С. – – Кулік Олена С. – – Забуга Богдан С. – – Карапиш Анастасія С. – – Геренко Софія С. – – Білан Інна С. 8– – Нисинець Андрій С. – – Назаренко Інна С. – – Коваленко Аліна С. – – Бендюг Олена С. – – Моргунова Анастасія С. – – Бурковська Аліна © Катерина Липа, ідея серії,  С. – – Заліпська Олеся © Андрій Будник, дизайн серії,  С. – – Журавель Станіслав © «Laurus»,  © Катерина Липа, текст, 

ЗМІСТ Януш (Іван) Острозький (1554–1620)

Величний рід володарів Русі 6

Острозький замок 8

Вежа мурована 

Життя у замку 

Нова, або Кругла башта

Фрагмент ікони «Різдво Христове». 1580-ті рр.



Богоявленська церква 

Облога та оборона міст 

Міські укріплення Острога 

Битва під Оршею 

Історія Гальшки Острозької 

Дубно: замок 

Дубно: міські укріплення 

Волинські Афіни Титульний аркуш «Нового заповіту з Псалтирем». 1580 р.



Острозька друкарня 

Дермань

Острозька Біблія, надрукована Іваном Федоровичем у 1581 р.

6

Межиріч Острозький 8

Старокостянтинів: замок 

Старокостянтинів: міські укріплення 6

Занепад славетного роду 8

Остання твердиня 

Спадщина Острозьких 

Фрагмент ікони «Усікновіння глави Івана Предтечі». Середина ХVІІ ст.

Величний рід володарів Русі В історії будь-якої країни не часто можна знайти рід можновладців, у кожному поколінні якого з’являлася б видатна особистість. В Україні таким родом були князі Острозькі – протягом кількасот років вони давали світу блискучих полководців або, щонайменше, хоробрих воїнів-лицарів, будівничих замків, фундаторів монастирів, захисників своєї землі та віри. Князі володіли величезними землями на Волині, Київщині, Поділлі, у Галичині, в Польщі. Сучасники називали їх некоронованими королями Русі, а про заможних людей у ті

Родовий герб князів Острозьких

Фото Острозького замку кін. ХІХ ст. На старій листівці добре видно панораму замку, яку сьогодні частково затуляє міська забудова та рослинність.



часи казали «багатий, як князь Острозький». Володарі Острога не витрачали своїх статків на марнославні дрібниці – вони будували твердині, засновували нові міста й села, щедро підтримували православні храми і монастирі, опікувалися освітою, були покровителями вчених, митців, літераторів та музикантів.

Симон Пекалід був придворним поетом князя Василя-Костянтина Острозького. У своїй поемі «Про острозьку війну під П’яткою проти низових» він оспівав могутність роду Острозьких, красу і багатство їхніх володінь.

Золота медаль з портретом Василя-Костянтина Острозького. Кін. XVI ст.

Славетні представники роду Острозьких

Данило. ?–1376 Перший достовірно відомий представник роду.

Федір. 1360–1446 Луцький староста, видатний полководець, наприкінці життя постригся у монахи в Києво-Печерській лаврі під іменем Феодосія. На зламі XVI–XVII ст. канонізований як святий. Василь Красний. ? – бл. 1453 Намісник турівський, видатний полководець, фундатор низки православних монастирів. За вроду отримав прізвисько Красний.

Костянтин I. 1460–1530 Староста брацлавський, звенигородський і вінницький, Великий гетьман Литовський, маршалок волинський, староста луцький, каштелян віленський, каштелян троцький. Один з найвидатніших полководців свого часу. Ілля. 1510–1539 Намісник брацлавський і вінницький.

Василь-Костянтин II. 1525–1608 Староста володимирський, воєвода київський, маршалок волинський, сенатор. Видатний полководець та культурний діяч. У 2008 р. канонізований як благовірний праведник.

Герб Василя-Костянтина Острозького

У гербі князя, надрукованому у «Читанці» 1578 р., родовий герб Острозьких поєднано з гербами «Погоня Руська» (св. Юрій-Змієборець) і «Погоня Литовська» (кінний лицар з піднесеним мечем). Св. Юрій був гербом давньоруських князів Рюриковичів, від яких буцімто вели рід Острозькі, а лицар з мечем – гербом Великого князівства Литовського, до якого належали їхні володіння.

Олександр. 1570–1603 Волинський воєвода.

Буквиця з «Нового заповіту», надрукованого в Острозі

Іван-Януш. 1554–1620 Староста білоцерківський, богуславський, канівський, черкаський, переяславський, воєвода волинський, каштелян краківський. Останній представник роду Острозьких по чоловічій лінії.

«Біля міських нив діброва говорить про повний достаток: Скільки у кого худоби і скільки молочних продуктів, Кожен побачить це зараз, як тільки підходить до міста. Тут дуже часто бички молоді стоять, тут же на луках Сита худоба пасеться й брикає кругом з табунами Коней, а вівці блукають постійно на пагорбах диких. Тож відпочинь тут у затінку тихім, пастуше, безпечно, Можна заграть на сопілці і пісню собі заспівати: Скрізь по пасовиську стадо бичків собі бродить спокійно, Вся у безпеці худоба, здоровий козел і козлята. Земле врожайна, радій! Веселися, прекраснеє місто! Мати Природа тобі не відмовила зовсім ні в чому!» – писав Симон Пекалід про околиці Острога.



Острозький замок Родове гніздо однієї з наймогутніших князівських династій України-Руси височіє на пагорбі вже  років. Спочатку укріплення було дерев’яне, а з виникненням вогнепальної зброї на замковому подвір’ї збудували муровані споруди, які вдосконалювали відповідно до розвитку військової науки. З усіх будівель княжого дитинця до нашого часу дійшли основні: Вежа мурована, Нова, або Кругла башта та замкова Богоявленська церква. Територію двору у давнину оточували земляні вали з частоколом. Богоявленський собор

Брама

Вежа мурована

Нова, або Кругла башта

План Острозького замку

На плані добре видно, що усі муровані споруди твердині розташовані таким чином, щоб забезпечити круговий обстріл із замкового пагорба і по можливості уникнути недосяжних для куль і ядер мертвих зон.

Брама

Нова, або Кругла башта

Місце пролягання оборонної огорожі

ХІІІ ст.

На замковому пагорбі споруджено дерев’яний дитинець

XIV ст.

Збудовано Вежу муровану

Перша пол. XV ст.

Збудовано замкову Богоявленську церкву

Кін. XV – поч. XVI ст.

До Вежі мурованої добудовано напівкруглий у плані об’єм, підпертий величезним контрфорсом

 р.

Богоявленську церкву пристосовано до оборони

XVI ст.

Збудовано Нову, або Круглу башту

Кін. XVI – поч. XVIІ ст.

Вежу муровану підсилено додатковими контрфорсами

 р.

Відбудовано сильно пошкоджений верхній поверх Вежі мурованої

– рр.

Сильно пошкоджену Богоявленську церкву відбудовано у неовізантійському стилі

 р.

Збудовано браму замку

Богоявленський собор

Місце пролягання оборонної огорожі Вежа мурована

Замок і рельєф

На сучасному архітектурному малюнку Острозького замку, виконаному Оленою Годованюк, добре видно, як давнє укріплення було пристосоване до рельєфу місцевості. Обриси твердині збігаються з обрисами вершини пагорба, а ровом слугує природний яр.

Вежа мурована Найстаріша мурована споруда замку – типова для феодальних твердинь Західної Європи і рідко подибувана в Україні житлова вежа-донжон. Збудували її, імовірно, за панування князя Федора Острозького у XIV ст. У давніх описах Острога донжон називали «Вежа мурована» і навіть «Хата мурована». Остання назва підкреслює саме житлову функцію споруди. Це було справді надійне житло – стіни зав-

Контрфорс

Масивний вертикальний виступ муру, що підсилює стійкість стіни. Контрфорс своєю вагою протидіє розпору склепінь, що перекривають споруду. Стрілками показано сили, які діють на будівлю і передаються на контрфорс.

товшки –, м та глибока криниця на нижньому поверсі давали мешканцям замку змогу відносно спокійно витримати тривалу облогу. Вежа мурована з напільного боку має три поверхи на високому цоколі, а з боку подвір’я вона двоярусна. Парадний вхід до княжої оселі розташовано в середньому ярусі, з якого можна було піднятися нагору або спуститися вниз.

«Правом литовським живе височенна острозька фортеця, Давні ж права зберігає та шляхта, що тут, на острозьких Землях, осіла…» – писав Симон Пекалід. З боку рову замок справді здавався височенним, хоча з двору донжон виглядав не надто великим. Литовський статут 1588 р. Цей звід законів діяв у Великому князівстві Литовському.

Донжон

Прибудова поч. XVI ст.

Готика на Волині

Готичний стиль загалом не був притаманний середньовічній українській архітектурі. Однак чимало будівель на Волині зазнало впливу Контрфорс готики і має властиві цьому стилю елементи конструкцій. Зокрема у деяких залах Вежі мурованої можна побачити стрілчасті готичні склепіння. Контрфорси, що запобігають сповзанню будівлі у рів, також належать до конструктивних винаходів готичної архітектури.



Вежа мурована

Малюнок оборонної споруди Великий німецький художник Альбрехт Дюрер був також і видатним фортифікатором. Він запропонував напівкруглі та круглі у плані оборонні споруди, які були менш вразливими для ворожих ядер. Вежа мурована. План Напівкругла у плані прибудова до донжона подібна до фортифікацій, запропонованих Дюрером. Отже, князі Острозькі реконструювали замок за останнім словом військової науки.

Острог. Гравюра Н. Орди Художник зафіксував Острозький замок у найсумніший період – у ХІХ ст., до того, як твердиню було відреставровано.



Давня частина донжона

Прибудова

Контрфорс

Наполеон Орда Польський художник (1807–1883), який виконав понад 1000 малюнків, акварелей і гравюр із зображеннями історичних споруд України, Білорусі та Литви. Його твори є цінним джерелом з історії архітектури.

Фрагмент різьблення Колись князівські палати прикрашало багате білокам’яне різьблення. Нині у музейній колекції зберігаються поодинокі фрагменти давньої розкоші.

Вежа мурована. Розріз На розрізі можна добре роздивитися пропорції поверхів будівлі, товщину мурів, готичні склепіння.

Контрфорс

Кахля Барвисті полив’яні кахлі з рельєфним візерунком використовувалися в оздобленні інтер’єрів замку, зокрема печей.

Гравюра ХІХ ст. На листівці зображено Вежу муровану та Луцьку браму міських укріплень. Старовинні листівки є цінним джерелом відомостей для істориків і реставраторів архітектури.

Стрільчасті склепіння нижнього ярусу

Вояки Автор ікони XVI ст. «Воскресіння», напевне, бачив чимало таких хлопців – у шоломах та кірасах, озброєних мечами й алебардами, от і зобразив на іконі типових вояків свого часу. Люди у такому озброєнні, імовірно, були і при дворі князів Острозьких.



Занепад славетного роду Василь-Костянтин Острозький старів і з гіркотою спостерігав, як зростає неприязнь між двома його синами – православним Олександром, що в усьому підтримував батька, і католиком Янушем, який, попри зміну віросповідання, ставився до старого князя із синівською пошаною. Тож у  р. Василь-Костянтин Острозький розділив свої маєтки між двома спадкоємцями, щоб не перетворити синів на смертельних ворогів під час поділу спадщини. Але того ж року князя спіткало горе – несподівано помер -річний син Олександр, на якого батько покладав великі надії. Василь-Костянтин пережив молодУспенський костел Костел було збудовано на підзамчому у 1582 р. – Василь-Костянтин Острозький не ображав підданих-католиків. У споруді, яка дійшла до нашого часу, важко роздивитися первинний архітектурний образ, оскільки вона зазнала значних перебудов. У 1617 р., коли парафіяльний костел перейшов у власність чернечого ордену бернардинів, його перебудували вперше. У 1880-ті споруду увінчали високі неоготичні шпилі. Але невдовзі сталася пожежа, після якої костел знову перебудували – тепер уже у формах неокласицизму. Саме у такому вигляді споруда і збереглася донині. Початково князя Олександра було перепоховано у цьому храмі. Русти

Купол

шого сина лише на п’ять років. У  р. помер останній з князів Острозьких – Януш. Він передав значну частину своїх маєтків Мальтійському чернечо-лицарському ордену (госпітальєрам). А у родовому гнізді запанувала дочка князя Олександра – жорстока і фанатична Анна-Алоїза. Олександр Острозький Улюбленець старого князя порівняно з батьком не був видатною людиною. Але він намагався допомагати Василю-Костянтину в обороні православної віри, а на полях битв виявляв властиву цій сім’ї хоробрість. Найвиразніша «пригода» трапилася з князем Олександром… після смерті. Його дочка Анна-Алоїза вирішила «виправити» покійного батька і через 34 роки після поховання звеліла витягти його тіло з крипти під Богоявленською церквою, охрестити за католицьким обрядом і перепоховати у католицькій святині. Портик

Капітель

Стовбур

База



Ян Кароль Ходкевич На відміну від дружини, видатний полководець не був ворогом православних. У 1621 р. його гусари боронили Хотин від турків пліч-о-пліч з козаками гетьмана Петра КонашевичаСагайдачного.

«Сам київський воєвода князь Костянтин Острозький з двома синами, один вбраний поіталійськи, а другий – по-козацьки, прибули в дорозі до цього зібраного коронного рицарства», – писав хроніст Олександр Гваньїні про появу Острозьких на придворному святі у Кракові. Чи міг старий князь уявити, що невдовзі відмінність між синами виявиться не тільки в одязі, а онуки плюндруватимуть те, чому він присвятив життя?

Острог. Малюнок кін. XVIII ст. Єзуїтський колегіум став помітною домінантою міської забудови. Але залишався нею недовго.

Анна-Алоїза Острозька Втратила батька у трирічному віці і виховувалася матір’ю-католичкою, з юних літ виявляла побожність, що межувала з фанатизмом: наприклад, носила під одягом волосяницю. У 20 років вийшла заміж за 60-річного Великого коронного гетьмана Яна Кароля Ходкевича. Але за рік чоловік загинув під Хотином, відтоді княгиня присвятила себе релігії: закривала православні церкви та катувала підданих грецької віри. Вона заборонила служби у замковій Богоявленській церкві, яка потроху руйнувалася аж до ХІХ ст.

Н. Орда. Єзуїтський монастир в Острозі Анна-Алоїза заснувала в Острозі єзуїтський монастир. Коли монастирський костел було освячено, княгиня перепоховала у ньому (нарешті остаточно) тіло свого батька. Ще не добудований ансамбль монастиря і колегіуму у 1648 р. спалили козаки Богдана Хмельницького. У XVIII ст. монастир нарешті добудували, але вже на початку ХІХ ст. він був сильно пошкоджений двома пожежами, а на кінець того ж століття мури розібрали на будівельні матеріали.



Остання твердиня Острозькі володіли маєтками по всій Україні, а також землями у Польщі. Останню твердиню славетних князів було зведено у Галичині. У – рр. за наказом Василя-Костянтина Острозького розпочали будівництво замку у Старому Селі. Було зведено мури й башти з характерним для фортифікацій Острозьких оздобленням, але робота просувалася мляво, а після смерті князя і зовсім припинилася. Спадкоємець вимерлого роду, Владислав-Домінік Заславський-Острозький, у  р. спробував продовжити будівництво замку, однак почалася

Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, і козацька армія без особливого клопоту взяла недобудовану твердиню. Проте у –1654 рр. пошкоджений штурмом і часом замок таки завершили. Уже застарілу на той час систему башт, пунтоне та довгих куртин підсилило зовнішнє пасмо оборони – земляний вал і рів.

Південна башта До споруди з двох боків прилягали житлові корпуси.

Архітектурні смаки Жоден із руських князів та польських магнатів не приділяв стільки уваги зовнішньому оздобленню оборонних споруд, як князі Острозькі. Башти їхніх твердинь зазвичай прикрашають розкішні аттики. 1. Луцька брама (Дубно) 2. Бастея (Старокостянтинів) 3. Луцька брама (Острог)



Замок у Старому Селі. Реконструкція О. Годованюк Попри застарілі форми оборонних споруд, замок міг би бути боєздатним – якби його вчасно добудували.

Б. Стробель. Портрет Владислава-Домініка Заславського-Острозького. 1635 р. Онук Януша Острозького і правнук Василя-Костянтина закінчував будівництво замку, розпочате майже сто років тому. Князь долучив до маєтків Заславських багатства Острозьких, але не успадкував їхньої хоробрості та інших лицарських чеснот. Сучасники називали Владислава-Домініка «Периною» за його зманіженість, любов до коштовних речей і повну відсутність вояцьких здібностей.

Житловий корпус

Східна башта

Південна башта

Замковий двір

План замку

Аттикове завершення башти

Декоративна аркатура Оборонний мур

Східна башта За цією не надто добре збереженою спорудою можна судити про розмах князівського задуму: вочевидь, твердиню було задумано не тільки величезною, а й розкішно оздобленою. Коли башту, яку могли пошкодити ворожі ядра, прикрасили таким пишним різьбленням, то князівські покої мали б бути ще гарніші.



Спадщина Острозьких У XVII ст. після смерті Івана-Януша, останнього з роду Острозьких по чоловічій лінії, здавалося, що все створене кількома поколіннями князів руйнується на очах: занепадали без господарів та благодійників замки і монастирі, руйнувалися храми, припинила існування Острозька академія, а неозорі володіння розпорошилися, потрапили до рук різних спадкоємців – далеких родичів. Та суд історії, перед яким постає кожна значна особистість, виявився прихильним до князівського роду. Скільки твердинь можновладців знищили війни та занедбання, а замки

Острозьких стоять і донині. Скільки храмів та монастирів було спаплюжено й зруйновано за радянських часів, а у святинях, фундованих князями, і нині відправляють службу Божу. Справжнім спадком Острозьких виявилися не землі й гроші, а великі діяння на благо батьківщини. Тож кожен із нас є спадкоємцем частки духовних надбань славетних князів.

Острозька Біблія Золота пам’ятна монета, випущена Національним банком України в обіг у 2007 р.

Родина Острозьких Срібна пам’ятна монета, випущена Національним банком України в обіг у 2004 р. На реверсі монети – портрети князів Костянтина, Василя-Костянтина та князівни Гальшки.

Ю. Нікітін. Святий благовірний князь Василь-Костянтин Острозький Сучасна ікона не відступає від церковного канону і водночас стилізована під парадний «сарматський» портрет XVI ст.



У незалежній Україні 1994 р. було відроджено Острозьку академію. Нині це сучасний університет, добре відомий в Україні й у світі. Завдяки появі великого і престижного навчального закладу древній Острог перетворився на місто молоді й знову, через століття, став одним з інтелектуальних центрів України.

Університетський храм преподобного Федора Острозького На фасаді церкви вміщено ікону святих з роду Острозьких, Федора та Василя-Костянтина, написану київським митцем Юрієм Нікітіним. Символічно, що за церковним календарем день пам’яті святого Федора Острозького, канонізованого ще на зламі XVI–XVII ст., припадає на 24 серпня – День Незалежності України.

Острозька академія Ювілейна монета, випущена Національним банком України в обіг у 2001 р., присвячена заснуванню першого вищого навчального закладу України.



Науково-популярне видання Липа Катерина Анатоліївна

Твердині князів Острозьких

–XVII століть Замки, монастирі, храми XIV– Редактор і коректор Тетяна Кришталовська Верстка, дизайн, художнє оформлення Андрій Будник Відповідальний за випуск Микола Климчук Здано до набору 01.01.2014. Підписано до друку 01.04.2014. Формат 84 x 108/16. Гарнітури PT Serif Pro, Candara. Друк офсетний. Папір крейдований. Ум. друк. арк. 6,72. Ум. фарбовідб. 29,34. Обл.-вид. арк. 8,30. Наклад 2000 прим. Зам. № 14-082. Видавництво «LAURUS» Свідоцтво ДК № 4240 від 23.12.2011 04114, Київ, вул. Дубровицька, буд. 28, тел./факс: +380 (44) 234-16-30 Інші книжки видавництва http://issuu.com/laurus_press laurus.info@yahoo.com laurus.me Віддруковано у ТОВ «Друкарня “Бізнесполіграф”». ДК № 2715 від 07.12.2006 02094, Київ, вул. Віскозна, 8. Телефон/факс: 0 (44) 503-00-45

За мк и , м он а ст и рі , х р а м и X I V–X V I I стол і т КОЗАЦЬКА ь ТВЕРДИНІ КНЯЗІВ ОСТРОЗЬКИХ ПОРОХІВНИЦЯ Катерина Липа

Людмила Білоус, Катерина Липа

64 стор., тверда оправа

Катерина Липа

ОФІСИ: КРІЗЬ ВІКИ 64 стор., тверда оправа

Людмила Білоус, Катерина Липа

КОЗАЦЬКА ПОРОХІВНИЦЯ

L A U R U S

ВІ ЙН А

Ця книжка – візуальна енциклопедія, що у яскравій і доступній формі розповідає про фортифікаційні споруди, зведені кількома поколіннями князів із славетного роду Острозьких: замки, оборонні споруди міст, укріплені монастирі та храми. Читач дізнається не тільки про будівлі, а і про те, як жили, розважалися й воювали українські аристократи у XІV–XVIІ ст. Захопливу подорож крізь віки допоможуть здійснити авторські фотографії пам’яток архітектури і предметів побуту з музеїв України, Польщі та Німеччини, а також численні репродукції творів мистецтва. У книжці понад  ілюстрацій, за якими читач зможе уявити барвисте життя наших предків і відчути гордість минулим України.

І С Т О Р І Я Н А В Л АС Н І О Ч І : Б У Д І В Л І

КОЗАЦЬКА ПОРОХІВНИЦЯ Амуніція вояків відкриває Катерина Липа Катерина Липа, Людмила Білоус свої секрети КОЗАЦЬКА ПОРОХІВНИЦЯ

ТВЕРДИНІ КНЯЗІВ ОСТРОЗЬКИХ 64 стор., тверда оправа

64 стор., тверда оправа

Катерина Липа

ОФІСИ: КРІЗЬ ВІКИ 64 стор., тверда оправа

Катерина Липа

ТВЕРДИНІ КНЯЗІВ ОСТРОЗЬКИХ Ця книжка – візуальна енциклопедія, що у яскравій і доступній формі розповідає про фортифікаційні споруди, зведені кількома поколіннями князів із славетного роду Острозьких: замки, оборонні споруди міст, укріплені монастирі та храми. Читач дізнається не тільки про будівлі, а і про те, як жили, розважалися й воювали українські аристократи у XІV–XVIІ ст. Захопливу подорож крізь віки допоможуть здійснити авторські фотографії пам’яток архітектури і предметів побуту з музеїв України, Польщі та Німеччини, а також численні репродукції творів мистецтва. У книжці понад  ілюстрацій, за якими читач зможе уявити барвисте життя наших предків і відчути гордість минулим України.

ІС Т ОР І Я Н А В Л АС Н І О Ч І:

L A U R U S

ІС ТОРІ Я НА ВЛ АСН І ОЧІ : БУД І ВЛІ

Катерина Липа

ТВЕРДИНІ КНЯЗІВ ОСТРОЗЬКИХ

КНИЖК ОВА СЕ РІ Я

Людмила Білоус

Катерина Липа

ОФІСИ: КРІЗЬ ВІКИ Канцелярії, ратуші, магдебурське право, сучасні офіси з XIV до XХI століть

Катерина Липа

ВІ ЙНА

Людмила Білоус, Катерина Липа

І СТОРІ Я Н А ВЛ АС НІ ОЧІ :

І С Т О Р І Я Н А В Л АС Н І О Ч І : Б УД І В Л І

І СТ ОР ІЯ Н А ВЛ АСН І О ЧІ : Б У ДІВ Л І

КНИ ЖКОВА С Е РІ Я

Катерина Липа

ІС ТО РІ Я НА В Л АС НІ ОЧ І:

64 сторінки, палітурка

ТВЕРДИНІ КНЯЗІВ ОСТРОЗЬКИХ

к в

Катерина Липа

ОФІСИ: КРІЗЬ ВІКИ

Катерина Липа

и,

ІС ТО РІ Я Н А В Л АС Н І ОЧ І : Б УДІ В ЛІ

БУД І ВЛІ

КОЗАЦЬКА ПОРОХІВНИЦЯ

К НИЖ КОВ А СЕ Р ІЯ

В ІЙ Н А

L A U R U S

ІС Т ОР І Я Н А В Л АС Н І О Ч І: Б У ДІ ВЛ І L A U R U S

Катерина Липа

Катерина Липа, Людмила Білоус

Катерина Липа

ТВЕРДИНІ КНЯЗІВ ОСТРОЗЬКИХ

КОЗАЦЬКА ПОРОХІВНИЦЯ

ОФІСИ: КРІЗЬ ВІКИ

64 сторінки, палітурка

Катерина Липа ТВЕРДИНІ КНЯЗІВ ОСТРОЗЬКИХ

ISBN 978-966-2449-52-5

L A U R U S www.laurus.me