Олена Теліга

Кам’янець-Подільська міська центральна бібліотека Методико-бібліографічний відділ

/105 років від дня народження О.І. Теліги/ рекомендаційний список літератури

м. Кам’янець-Подільський 2012

Матеріал підібрала і надрукувала бібліограф міської центральної бібліотеки Дачковська О.В.

Біографія Олена Іванівна Теліга (з дому: Шовгенова або Шовгеніва, *21 липня 1906, Іллінське (Московська область), Московська губернія, Росія — †22 лютого 1942, Київ) — українська поетеса, літературний критик, діяч української культури. Народилась в Іллінському під Москвою в інтелігентній, напівбілоруськійнапівукраїнській родині: мати — дочка православного священика; батько Іван Опанасович Шовгенів — знаний фахівець, гідротехнік-практик. Коли дівчинці було п'ять років, Шовгенови переїхали до Петербурга. 3 1918 року родина мешкає в Києві. У Києві Олена вчиться в Жіночій гімназії Дучинської; вивчає українську мову поряд з російською, німецькою, французькою. Вивчає і такі дисципліни, як Закон Божий, російська граматика, історія, арифметика, географія, чистопис, малювання та креслення; проте на основі віднайдених оцінок юної Олени тих років, можна сказати, що вчилася посередньо. Зі згортанням приватної освіти та вказівкою, що, всі діти повинні навчатися в єдиних трудових звичайних школах, Олена потрапляє до саме такої. Батько, урядовець УНР, разом зі старшим сином у 1920 році опинилися в еміграції в Чехословаччині. Навесні 1922 року матері Олени разом дочкою та сином Сергієм вдається вибратися з радянської України спочатку в Польщу, а в липні 1922 року оселитися в Подєбрадах у Чехословаччині, де на той час ректором Української господарської академії був її чоловік. Саме в Чехії Олена спочатку отримує «матуру» — атестат, а потім закінчує історикофілологічне відділення Українського педінституту в Празі. Тут вона знайомиться зі своїм вірним другом Михайлом Телігою, одружується з ним — з ним згодом і піде на розстріл. Саме в Чехії відбувається її становлення як поетки, публіциста-літературознавця. З вибухом Другої світової війни Олена Теліга перебувала в Польщі — ще з 1929 року жила тут, коли у Варшаві померла її мати. Тоді ж настали злигодні та нестатки: іноді їй доводилося працювати з музичними номерами в нічних кабаре — і навіть манекенницею, але потім вдалося влаштуватися вчителькою початкових класів. Проте тяжіння до Києва жило в її душі постійно: «трагічний» Київ чекав її — і вона не сподіваючися, що на неї чатує небезпека, вирушила разом із Уласом Самчуком і кількома друзями до міста юності. У грудні 1939 року в Кракові Олена Теліга запізналася з Олегом Ольжичем (Кандибою): тоді ж вступила в Організацію Українських Націоналістів (ОУН), де тісно співпрацювала з ним у культурно-освітній референтурі. 22 жовтня 1941 р. на автомашині через Святошин та Брест-Литовське шосе вона мчить Києвом і щемить її серце поблизу КПІ і тих місць, які вона колись залишила. У Києві Олена Теліга організовує Спілку українських письменників, відкриває пункт харчування для своїх соратників, співпрацює

з редакцією «Українського слова» Івана Рогача, що знаходилась на Бульварно-Кудрявській вулиці, видає тижневик літератури і мистецтва «Літаври». В останньому листі з міста Києва вона напише: «...Ми йшли вчора ввечері коло засніженого університету, самі білі і замерзли так, що устами не можна було поворухнути, з холодного приміщення Спілки до холодного дому... Але за цим снігом і вітрами відчувається вже яскраве сонце і зелена весна». Зi слів очевидців дізнаємося, що жила О. Теліга в Києві «в якомусь провулку, в старому двоповерховому будинку, її помешкання було на першому поверсі. Вікна з усіх кімнат виходили на подвір'я. Господинею була похилого віку бабуся... На двох стінах — суцільні картини, портрети й ікони. Дуже багато словників — українських, російських, чеських...» У київський період серед найближчих співробітників О. Ольжича та О. Теліги були Іван Рогач, Орест і Анна Чемеринські, Іван Кошик, Михайло Теліга. Після арешту редакції «Українського слова» О. Теліга не брала до уваги постанов німецької влади: ігнорувала вказівки німців зухвало і принципово.

7 лютого 1942 р. почалися арешти. Друзі її попереджали, що ґестапо готує засідку на вул. Трьохсвятительській, де розміщувалася Спілка; проте знала, на що йде, тікати не збиралася. У приватній розмові з М. Михалевичем уперто підкреслила: «Ще раз із Києва на еміграцію не поїду! Не можу...» Це був її свідомий вибір, це був її шлях, який вона гідно пройшла до останнього подиху. Олена пішла на стовідсоткову загибель, з нею пішов і її Михайло. Під час арешту він назвався письменником, щоб бути разом з нею. В київському ґестапо Олена Теліга перебувала у камері №34. Тоді ж відбулася її зустріч із сестрою Лесі Українки, з якою вона обмовилася кількома фразами. На сірому ґестапівському мурі залишила вона свій останній автограф: угорі намальовано тризуб і напис — «Тут сиділа і звідси йде на розстріл Олена Теліга». За даними істориків, 22 лютого 1942 р. українську письменницю-патріотку було розстріляно в Бабиному Яру разом із чоловіком та соратниками. Поетична творчість              

Поворот «Сьогодні кожний крок хотів би бути вальсом...» Літо «Я руці, що била, — не пробачу...» Вірність Без назви 1933 — 1939 «Гострі очі розкриті в морок...» «Махнуть рукою! Розіллять вино!..» Напередодні «Усе — лише не це! Не ці спокійні дні...» Безсмертне Неповторне свято Чоловікові

                

Вечірня пісня Мужчинам «Моя душа й по темнім трунку...» Життя Лист Сучасникам Засудженим Танґо Весняне Відповідь Подорожній Радість I. Чужа весна II. Сонний день III. Пломінний день «Не треба слів. Хай буде тільки діло...» «Ніч була розбурхана та тьмяна...»

Пам’ять У Києві на території сквера біля навчального корпусу № 12 Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» 31 серпня 2009 року відбулося урочисте відкриття пам'ятника Олені Телізі.[1] У Києві за адресою вулиця Олени Теліги, 5 є школа імені Теліги — спеціалізована школа з поглибленим вивченням англійської мови № 97 ім. О.Теліги. В ній, на четвертому поверсі, відкрито музей. /книги О.Теліги/ Теліга О. Листи. Спогади /О.Теліга . –К.:Видавництво імені Олени Теліги, 2003. -400с. Теліга О. Лірика/О.Теліга. –Львів: Сполом, 2006. -68с. Теліга О. О краю мій...: твори, документи, бібліогр. нарис /О.Теліга. –К.: Видавництво ім. О.Теліги, 2006. -496с. /статті з періодичних видань/ Шпак В. Олена Теліга: життя за Україну: [70 років тому загинула поетеса О.Теліга] /В.Шпак //Уряд.кур’єр. - 2012. - 21 лют. –С.10 Унгурян О. Когда друзья отговаривали Елену Телигу отправляться в оккупированный гитлеровцами Киев, она сказала: Как я могу пойти против

своей поэзии?:[ к 70-летию со дня смерти О.Телиги]/О.Унгурян //Факты. 2012. - 21 февр. –С.12. Жежера В. Життя, рівне віршам: [до 70-річчя з дня загибелі в Бабиному Яру поетеси Олеги Теліги] /В.Жежера //Голос Укр. - 2012. -18 лют. –С.23. Пастернак Н. Живописець слова, патріотка, діяч культури: [Олена Теліга] /Н.Пастернак //Культура і життя. -2012. -17 лют. –С.8. Смотрич О. Моя сусідка Олена Теліга: [осінь року]/О.Смотрич //Л-на Укр. – 2009. -24 груд. –С.7.

1941-

зима

1942

Сапеляк С. Велика правда Олени Теліги /С.Сапеляк //Л-на Укр. -2009. -26 листоп. –С.7. Сюндюков І. Життя, віддане за нас: [у Києві відкрито меморіальну дошку на будинку, де у 1941-1942 рр. жила видатна українська поетеса Олена Теліга] /І.Сюндюков //День. -2009. – 27 лют. –С.2. Кармаш С. Разом – у любові, праці й смерті: [долі Олени Теліги і Михайла Теліги] /С.Кармаш //Л-на Укр. -2008. -6 берез. –С.7.

Сайти poetryclub.com.ua›metrs.php?id=138&type=biogr uk.wikipedia.org›wiki/ tvory.br.com.ua› ukrcenter.com› pisni.org.ua›persons/541.html topkatalog.at.ua›…biografiji/biografiji…teliga/28… istorik.lg.ua›index.php?option…article galsite.at.ua›publ/ uk.wikipedia.org/ www.ukrlitzno.com.ua/olena-teliga-biografi www.pisni.org.ua/persons/541.html lib.misto.kiev.ua/UKR/BIOGRAPHY/teliga1.txt www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id... svoboda-vo.at.ua/publ/olena_teliga / www.ukrlit.vn.ua/author/teliga.html netreferata.com/biograf-19308.html www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id...

Наша адреса:

Україна 32300, Хмельницька об., м. Кам’янець-Подільський, вул.. Кн.Коріатовичів, 3 Тел: (03849)2-44-52 E-mail: XDR123@rambler.ru