Історична доля Роксолани (подорож по книзі)

Кам'янець-Подільська центральна бібліотека Читальний зал

подорож по книзі

2015

Сценарій розробила бібліотекар читального залу ЦБ Катерина Бояршинова

Сценарій розрахований на широке коло користувачів

Комп’ютерна верстка та художнє оформлення Катерини Бояршинової

Мета: возвеличити життєвий жінки України – Роксолани, значимість у багатовіковій історії що жінка – це особистість, майбутнього.

подвиг відомої підкреслити її народу, довести, творець свого

Обладнання:   

книжкова виставка «Гомонять історії сторінки про українську диво-жінку» комп’ютерна техніка вислови про Роксолану

Греки мали Таїс, римляни – Лукрецію, єгиптяни – Клеопатру, французи – Жанну д’Арк, а ми – Роксолану? Павло Загребельний „Пам’ять про тебе, українська жінко – полонянко, житиме у віках, бо і в тяжкій неволі ти не втратила краси, мужності, любові до рідного народу, до рідної України. То ж нехай святиться ім’я твоє, велична красуне роду нашого, роки і віки”. Павло Загребельний

Декор: Портрети Роксолани у різні періоди життя, українські вишиті рушники, серветки, декоративні квіти. Дата проведення: 13.03.2015 Місце проведення: Читальний зал ЦБ Запрошені: диктор радіо «FM», викладачбандурист дитячої музичної школи, бібліотекарі центральної бібліотеки, «Університет ІІІ-го віку». Присутні: слухачі «Університету ІІІ-го віку», користувачі бібліотеки.

Зала, де проводиться вечір прикрашена вишиванками, портретом Насті Лісовської. На столах вази з живими квітами. Ведуча вечора та виконавці поетичних творів зодягнуті в українські народні костюми. Виконавиця ролі Роксолани в костюмі тієї епохи. Звучать акорди бандури Читець:

Дніпро-Славута лодії несе. Знає історію, знає про все. На берегах священної ріки Живуть літописів рядки.

– Про родовід наш, долю, славу, Про вистраждану цю державу, Несе Дніпро погідні води І болі, й тріумфи народу. І знаємо, хвиля, як сторінка, Розкаже й про вкраїнську жінку. І їй, прадавній Берегині, Присвятимо цю повість нині.

Ведуча: Настя, Роксолана, Хасекі, Хуррем, Місафір... Які різні і таємничі ці імена. Чому вони стоять поруч? Кому належали і хто вимовляв їх уночі чи ранком, під плескіт хвиль моря чи в осінню студінь? Настя, Роксолана, Хасекі, Хуррем, Місафір... Ніби діаманти тримаєш на долонях, зачарований їх блиском. Що то за жінка така, яка мала аж п’ять імен і чому не одне? Що зробила вона прийшовши до нас і ставши відомою всьому світові? Художній літопис часів Османської імперії — історичний роман Павла Загребельного «Роксолана», знайомить нас з Настею Лiсовською, єдиною донькою священика з маленького провінційного Рогатина, яка ступає до нас сьогодні з 16-го століття і впродовж віків залишається невмирущою, нев’янучою квіткою. Жінка, яка майже 40 років потрясала безмежну і владну імперію Османів і всю Європу. Найулюбленіша дружина грізного і всемогутнього турецького султана. Донька України, наша землячка яка в світову iсторiю увійшла під ім’ям Роксолана. Тому про велику українку, що сяяла умом і веселістю, безоглядністю й милосердям, кров’ю і перлами ми будемо сьогодні вести мову. Протягом століть її образ обріс різними легендами, домислами… Тому звернемося до історичних джерел….

Читець: Історичні джерела про Роксолану зібрав знаменитий український академік-тюрколог Агатангел КРИМСЬКИЙ у книзі «Історія Туреччини», виданій 1924 року. Вони свідчать, що ім’я Роксолани дістала дівчина-українка з Рогатина, яка 1520 року була захоплена в полон і продана в гарем. Пізніше вона стала дружиною турецького султана Сулеймана Пишного, мала неабиякий вплив на чоловіка та на справи в державі. Проте подільський священик-краєзнавець XIX століття Михайло ОРЛОВСЬКИЙ (1807-1889) в історичній повісті «Роксолана, або Анастасія Лісовська», надрукованій 1882 року в Кам’янціПодільському в «Подольских епархиальных ведомостях», повідомляв, що Анастасія ЛІСОВСЬКА, була попівною з містечка Чемерівці Кам’янецького повіту Подільської губернії. Цей факт підтверджується народною піснею: А то ж тая Роксолана, Що трясла всім Сходом, Була наша подолянка, З Чемерівців родом.

Ведуча: Кожен з авторів по-своєму трактує цей образ, спираючись на історичний факт, що Роксолана, дружина уславленого султана Сулеймана Пишного, походила з України. Послухаймо біографію Читець: У Чемерівцях, невеликому подільському містечку, існувала колись церква Втечі Богородиці

в Єгипет, настоятелем якої був Гаврило ЛІСОВСЬКИЙ. У родині ЛІСОВСЬКИХ підростала рудоволоса донька Настя. Вона в сльозах прибігла додому: однолітки не приймали її до гурту, тому що в народі існувало повір’я: руді – то лихі люди, народжені від нечистої сили. Отець Гаврило ЛІСОВСЬКИЙ був мудрою людиною. Щоб відволікти доньку від сліз, він заохотив її до науки. Навчив писати, арифметиці і навіть латині та давньогрецькій мові. (Настя, крім Святого письма й арифметики, знала латинь, старогрецьку й церковнослов’янську мови, рідну українську й польську — бо ж значна частина України належала тоді до Польського королівства) Згодом ЛІСОВСЬКИЙ отримав парафію в містечку Вусятин (Гусятин), що розташовувалося по обох берегах Збруча (нині це два однойменні населені пункти – селище міського типу, один із районних центрів Тернопільської області та село Чемеровецького району Хмельницької області). Життя прикордонного краю було вкрай небезпечним. Раз по разі з-за Дністра на Поділля налітали озброєні молдовани та татари, які грабували села, брали на викуп людей. Щоб убезпечити себе від нападів, ЛІСОВСЬКІ подалися до неприступного Кам’янця-Подільського, захищеного могутньою фортецею. У 1510-х роках в нашому місті ще не було зведено ані Іоанно-Предтеченської, ані Петропавлівської церков, ані Троїцького собору. П’ятницька церква занепала та стояла пусткою. Діяла лише Покровська замкова церква з

усипальнею литовських князів КОРІАТОВИЧІВ – засновників міста. Отець ЛІСОВСЬКИЙ взявся за навчання грамоті купецьких дітей. Але тут у Кам’янці спалахнула пошесть чуми, тож Лісовські знову рушили в путь. Облаштувалися вони в Рогатині – в місті, яке входило в систему Дністровської течії. Купили хату, зайнялися сільським господарством. Анастасія підросла, вирівнялася в граціозну панночку, бліде обличчя якої прикрашало довге золотаво-руде волосся. Ведуча: Роман Павла Загребельного розпочинається розповіддю про підготовку до весілля Насті Лісовської і Степана, сина львівського купця. Та, як говорить народне прислів’я – «Не знаєш ранком, що буде ввечері». На містечко напали турки і взяли в полон чоловіків і жінок. Серед них була й 15 Настуся… На невільничих базарах дівчину тричі перепродавали і така, мабуть, воля Божа – вона потрапила до гарему Сулеймана. Хочу нагадати, що майбутня володарка могутньої імперії йшла на чужину дорогою туги та сліз, як усі інші бранки. Павло Загребельний пише: «Вона йшла, бездомна сирота, нещасна бранка, продана й проклята, під чужим небом, безжальним і блідим». Її думки линули в Україну, і смертельний сум охоплював душу.

ІНСЦЕНІВКА Звучить мелодія сходу НАСТЯ

Нема нікого... Євнухи, гарем і одаліски, і... нема нікого. Вже продали і зрадили мене, Мою журбу поклали на коліна, І навіть пісню, рідну, журавлину арканом вітру вирвали з небес? А дім палав і плакали дощі, і дух живиці гіркнув на долонях, І падав щит, чужий, багряний щит на гострий крик, народжений в полоні. Мої сліди, мої гіркі сліди, Ви поросли рожевою травою, Коли я залишаюся живою, коли в мені вирує джерело, палає ватра вирваної пісні... Хоча б на мить від серця відлягло – о, як йому на цьому світі тісно! У рідний край немає вороття, на чужині не прийметься калина І тільки тінь незгасної журби на Україну лине, Україну.

Ведуча: Настя тяжко страждала, але своїх справжніх почуттів намагалася не виявляти. Ніхто не бачив її сліз. Навпаки — українська дівчина вразила всіх тим, що співала, танцювала, сміялася. Ці люди бачили майже все, але сміх замість відчаю, сліз і прокльонів... ні. Так у султанському гаремі їй дали ім’я Хуррем, що (сміється). Ведуча: Гарем розташовувався в старовинних палатах на узбережжі протоки Босфор. У води Босфору кидали невільниць, які бунтували проти свого рабства. Хочу зауважити, що у Туреччині кожен суспільний стан мав особливу смертну кару. Розбійників садили на кіл. Гаремних аристократок, неугодну дружину або наложницю живцем саджали в шкіряний мішок, кидали туди ж розлючену кішку і отруйну змію, зав’язували мішок і по кам’яному жолобу спускали його з прив’язаним каменем у води Босфору. Духовних осіб у кам’яному жолобу спускали його з прив’язаним каменем у води Босфору. Духовних осіб товкли живими в кам’яній ступі, що стояла в центрі Стамбула. Придворних душили мотузкою. Ті, хто провинилися, вважали за щастя, якщо їх швидко задушать шовковим шнурком. Вона не бажала бути удавлена одним з євнухів, тому існує легенда про те, як Хуррем потрапила на очі султанові. Коли султанові представляли нових рабинь (більш красивих і дорогих, ніж вона) до кола танцюючих одалісок

раптом влетіла маленька фігурка і, відштовхнувши «солістку», розсміялася. А потім заспівала свою пісню. Після такої витівки вона отримує хустку султана, то є можливість провести ніч з ним. Подивимося як це було… фрагмент відео Ведуча: Роксолана і далі шокує його своєю освіченістю та інтересом до життя. Уявляєте, що перше попросила Хуррем для себе після милості повелителя? Відповідь дивовижний і для багатьох сучасних жінок. Можна уявити собі, як був вражений Сулейман? Вона попросила про можливість відвідування палацової бібліотеки. Незабаром після чергового переможного походу Сулеймана, вона вже опанувала досконало перську, арабську та турецьку мови. Сулейман був вражений її розумом, охотою до читання, знанням мов. Вона володіла п’ятьма європейськими мовами – і тому вільно спілкувалася з дипломатами… Усю Європу вразила звістка, що султанша розмовляє з послами латинською мовою. А вона пояснювала, що в Україні в кожному селі є школа, яку веде священик або колишній писар війська Запоріжського. Вони вчать дітей церковнослов’янської та латинської мовам.

Європейські посли рознесли відомості про високу культуру в Україні. Ведуча: Завдяки своїм відмінним внутрішнім здібностям, вона змогла досягти висот у політичній справі, вміло плетучи інтриги. Сулейман чітко бачив, наскільки добре вона орієнтується в його гаремі, в політичних справах. Вони навіть декламують один одному вірші. Більш хорошого порадника йому було не знайти. Тому офіційно він поєднується з нею шлюбом. Вона приймає іслам і народжує йому первістка. А з часом ще двох синів і дочку. Крім того, Хуррем вміло вела господарство . Перед початком одного з походів, Сулейман вишкріб всю казну, але Роксолану це анітрохи не збентежило. Вона наказує поставити в портових районах Стамбула та європейському кварталі винні лавки, поглибити бухту Золотий Ріг і реконструювати причали в Галаті. Це дозволило скарбниці повністю наповнитися. Султан, який повернувся з довго походу, не впізнав навіть власний палац. Будує школи та будинки для престарілих. Знаючи, як Роксолана піклується про бідних, зокрема про невільників з України, Сулейман наказав щоранку видавати з кухні їжу для бідних. Наказ Сулеймана виконувався майже три століття – до 1922 року. Роксолана єдина жінка в султанському гаремі, що мала офіційний титул. Вона – султанша Хасекі, і султан Сулейман розділяє з нею свою владу. Вся Європа хотіла знати подробиці про жінку, яка на останньому прийомі в палаці в сукні із золотої парчі піднялася з султаном на трон з

відкритим обличчям! Про жінку, яка змусила султана назавжди забути про гарем. А всім нам відома прірва, що розділяє європейський і мусульманський світи, і жінка, що зуміла не тільки вижити в останньому з них, а й підкорила його, зуміла перемогти, змусивши гордих і владних чоловіків схилитися до її ніг. ПІСНЯ РОКСОЛАНИ (муз. Олександр Сичов, вик. Яна Кравчук) Твоя раба – в полон тебе взялá я, Так, як ніхто, зробити це змогла я. Тепер тебе нікому не віддам, Великий мій, могутній Сулейман! Нехай душа моя вся рветься в клоччя, З тобою буду я і дні, і ночі. Ти будеш мій єдиний володáр. Нікому не згасити серця жар!” Роксолана, Роксолана – Дружина грізного султана! В неволі ти зуміла полюбить, Могутнього султана підкорить! “Ти будеш називати мене своєю І легко править долею моєю… Але навік, султане, без проблем, Для мене, ти забудеш свій гарем. Лишé мені ти будеш довірятись Лишé зі мною будеш милуватись

Тепер ти лúше мною будеш жить, Лишé мені одній, султан, служить”. Співала так прекрасна Роксолана В обіймах у турецького султана… І пісня ця дійшла до наших днів, Бо все збулося, як співалось в ній. ………………………………………………. Дочкá вкраїнських вільних козаків Ввійшла навік в історію віків, В історію буття землі своєї… Бо і в неволі – думала про неї! Ведуча: Дочкá вкраїнських вільних козаків Ввійшла навік в історію віків, В історію буття землі своєї… Бо і в неволі – думала про неї!

Ведуча: Настя не забувала про рідний край ніколи. Вона любила свій народе свою Батьківщину пам’ятала розорено Поділля на той час, коли сама стала полонянкою. Настя не раз утримувала султана від нападів на цей край‚ допомагала при змозі полоненим людям з її рідної землі.

Ведуча: Минали роки, а її становище при дворі було непохитним. «Сонце його великих володінь»‚ − називали Роксолану. Якщо Сулейман володів трьома частинами світу‚ то вона володіла ним цілковито: знімала голови візирам, ставила на їх місце нових і готувала дорогу до престолу своїм синам. Так стала непрямою учасницею страти Мустафи, першого сина Сулеймана, який повинен був стати його спадкоємцем. Багато інших вельмож впали жертвою на шляху здійснення нею своїх честолюбивих задумів. Зі своїми суперницями розділювалася швидко і без жодних вагань. Вона навчилась грати за правилами чужої, жорстокої країни, в якій вона жила. Це була перша жінка на турецькому престолі‚ яка видавала свої накази‚ приймала чужоземні посольства та вирішувала долю держав. Вона цілковито довела‚ що з султанського гарему‚ навіть будучи невільницею‚ але маючи надзвичайні здібності‚ можна управляти імперією і вирішувати важливі політичні справи. Ведуча: В останні роки життя Роксолана намагалася не розлучатися з чоловіком. Вона запропонувала султанові збудувати мечеть‚ названу його ім’ям – Сулейманіє Джамі. Туга за рідним квітучим краєм почала гнітити її, позбавила сну і спокою; відчуваючи близьку смерть, могутня Роксолана відкликала

сина з далекого походу, щоб передати останнє прохання щодо рідної землі. Читець: «Помираю, сину, – мовила Настя.

–Помираю, так і не побачивши України, тихого гаю біля річки. Так і не вклонившись могилам батьків. Не почувши ні зозулі, ні соловейка. Хоч би на мить усе це побачити і почути».

15 квітня 1558 року вона померла. Її поховали зі всілякими почестями, адже вона була Хуррем Султан – місяцеподібна і усміхнена любов Сулеймана. "Такою вона була жінкою, що її очі проникали в моє серце, губи, в мій розум. Навіть один єдиний погляд я б не проміняв ні на що на цьому світі. Кожен раз коли вона вимовляла – "Сулейман" – я опинявся в Раю. Вона була не тільки жінкою – вона була поезією, квіткою, моєю любов’ю, моєю султаншею, вона була всім! (мова Сулеймана перед Диваном після смерті Хуррем) Ведуча: Султан помер в ніч з 5 на 6 вересня 1566 року під час походу на Угорщину. Тіло падишаха перевезли до Стамбулу і поховали поруч з Роксоланою – в Мавзолеї‚ збудованому на подвір’ї мечеті Сулеймана.

Мечеть Сулеймана, Стамбул, 2012

Мавзолей (тюрбе) Роксолани на кладовищі мечеті, 2009

Гробниця Роксолани, 2006

У середині під високим куполом Сулейман звелів вирізьбити алебастрові розетки й прикрасити кожну з них безцінним смарагдовим, улюбленим самоцвітом Роксолани. Коли помер Сулейман, його гробницю так само прикрасили смарагдами, забувши, що його улюбленим каменем був рубін.

510 років у Стамбулі стоїть кам’яна восьмигранна усипальниця Роксолани — єдиної султанші в тисячолітній історії могутньої Османської імперії. Більше того — єдиної жінки в усій історії цієї землі, що була удостоєна таких почестей. Усипальниця Роксолани-Хуррем-Хасекі – національна святиня Туреччини. Ведуча: Після смерті Сулеймана Пишного на престол вступив його син Селім Другий (правив із 1566 до 1574 року), якого турецькі історики називали Селімом-п’яничкою. Від Селіма Другого, вважають турецькі історики, і розпочався занепад Турецької імперії, який закінчився на початку ХХ століття. Мовби це була своєрідна помста Роксолани за горе та сльози, які принесли турки їй і сотням тисяч українських невільників. Ведуча: Анастасія Лісовська (Роксолана) залишила на згадку про себе низку пам’яток на території Османської держави. Вони свідчать про те, що вона була досить активним діячем, який реалізовував свій потенціал у благочинних акціях.

Своїм коштом будувала турецькі лазні, мечеті, притулки для бідних, лікарні, школи, караван-сараї у Стамбулі. Відома в літературі та історії, пам’ятник славетній землячці встановлено на її батьківщині в Рогатині Івано-Франківської області.

Площа в Рогатині з пам’ятником Роксолані, 2008

Постать на пам’ятнику, 2008

Напис на пам’ятнику, 2008

Ведуча: Славетна українка стала героїнею не тільки роману Павла Загребельного «Роксолана» (1980 р), а й повісті Осипа Назарука «Роксолана» (1930 р.), Сергія Плачинди і Юрія Колісниченка «Неопалима купина» (1968 р.), драми Гната Якимовича (1869 р.), романів Миколи Лазорського «Степова квітка»(1965 р.) опери Дениса Січинського «Роксолана» (1908–1909 рр.). Про султаншу знято телесеріал «Роксолана» (1997) з Ольгою Сумською в головній ролі (виробництво — Україна). Вся земна куля з трепетом і з великим задоволенням дивилася турецький телесеріал «Величне століття. Роксолана» («Muhtesem Yuzyil», 2011–2013) знятий режисером Тайланом Бирадерлером на основі декількох історичних матеріалів та історичних джерелах по телевізору. Ведуча: Ну і на закінчення хочеться сказати, що Павло Загребельний у своєму історичному романі «Роксолана» показав мудру, розумну, чарівну українську дівчину, яка із найскладніших умов залишилася особистістю, зберегла почуття власної гідності, а головне — ніколи не забувала рідний народ і Батьківщину. Роман Роксолана належить до тих творів, які хочеться перечитувати ще i ще.

Список використаної літератури Книги: 1. Вінюкова В.М. Романтичне Поділля / В.М. Вінюкова.

– Кам’янець-Подільський: Медобори, 2006, – 72 с.

2. Загребельний П.А. Роксолана: роман / П.А. Загребельний. – Харків: Фоліо, 2007. – 685 с.

3. Колісниченко Ю. Плачинда С. Неопалима купина / Ю. Колісниченко. – Київ «Молодь», 1968. – 249 с.

4. Назарук О. Роксоляна: історична повість з 16 ст. / Осип Назарук. – Репринт. відтвор. вид. 1930 року. – Львів: Нова зоря, 1930. – 301 с.

5. Хто вона, Роксолана? / упоряд. Г.І. Юркова. – Кам’янець-Подільський: Медобори-2006, 2010. – 84 с.: іл. Статті: 1. Блажевич Ю. Роксолана – вигадана і справжня: до 510-річчя з дня народження / Ю. Блажевич // Календар знаменних і пам’ятних дат Хмельниччини на 2015 рік: реком. бібліограф. довідник. – Хмельницький, 2014. – С.150.

2. Загребельний М.П. Павло Загребельний / М.П. Загребельний. – Харків: Фоліо, 2013. – 121 с.

3. Іванова Г. Із рабині – у царствені дами / Г. Іванова // Демокр. Укр. – 2010. – 2 квіт. – С. 15.

4. Космолінська Н. Роксолана Роксоланії Н. Космолінська // Міжнародний туризм.

2004. – № 6. – С. 9.

/ –

5. Старенький І.О. Маловідома повість про Роксолану Михайла Орловського / І.О. Старенький, В.В. Щегельський // Краєзнавець Хмельниччини: науковокраєзнавчий збірник / гол. ред. Л.В. Баженов. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка, 2004. – Вип. 6. – С. 22. Сайти: uk.wikipedia.org/wiki/Роксолана starogit.do.am › Статті › www.history.vn.ua/article1/y920k.html vivposter.com › Статті k-ua.net/Роксолана-лісовська-настя www.ukrlit.vn.ua/lesson/8klas/54.html rogatyn.info/?m0prm=40&showItem=106

ФОТОВЕРНІСАЖ

Ведуча заходу Катерина Бояршинова

Олександра Торжинська, учениця НВК № 9 та диктор радіо «FM» Павло Тихонов

Аліна Зелінська, студентка ІІ курсу коледжу культури і мистецтв спеціальності «Видовищнотеатралізовані заходи»

Аліна Зелінська, студентка ІІ курсу коледжу культури і мистецтв спеціальності «Видовищнотеатралізовані заходи»

Фото на згадку

Книжкова виставка «Гомонять історії сторінки про українську диво-жінку»

В’ячеслав Заїка, учень НВК № 8, шанувальник творчості Павла Загребельного