фі лософі я середні х віків •
прог ра м а к у рс у
Цей курс — своєрідний вступ до середньовічної філософії, одного з найтриваліших періодів в історії філософії. За час навчання ви ознайомитеся з основними ідеями та працями середньовічних мислителів латинського Заходу й арабо-мусульманського світу. Крім того, ви нарешті дізнаєтеся, в чому полягає різниця між «субстанцією» і «акциденцією», скільки є рівнів розуміння тексту, хто такий Абубацер, чому «лезо Окама» популярне в серіалах і, зрештою, що мав на увазі Ґреґорі Хауз, коли у 20-й серії 3-го сезону сказав: «Симптом пацієнтки — втрата свободи волі. Прекрасно. Можемо покликати Тому Аквінського на консультацію».
© Михайло Кольцов, текст та упорядкування (2016) © Тетяна Карташева, ілюстрації (2013) © Микола Ковальчук, дизайн (2016)
I
Огл я д к у р с у
Викладач — Михайло Кольцов, кандидат філософських наук. Семестр викладання — ІІІ (3 години на тиждень). 15 лекцій, 7 семінарів, 1 консультація. Форма контролю — іспит. Кредитів за курс — 2. Перед курсом «Філософія Середніх віків» бажано прослухати курс «Антична філософія». Якщо ви не слухали цього курсу чи не дуже добре його засвоїли, обов’язково ознайомтеся з двома працями, які допоможуть вам почуватися впевненіше під час читання середньо вічних текстів. Перша з них — «Аристотель для всіх» Мортімера Адлера. В ній доступно викладено основні ідеї аристотелівської фі лософії, тож вона згодиться для початку. Друга праця, «Плотін, або Простота погляду» П’єра Адо, ознайомить вас із ідеями неоплато нізму, без розуміння яких сприйняття середньовічних мислителів значно ускладниться. Щоб ознайомитися з майже тисячолітньою історією середньо вічної філософії за такий короткий час, доведеться попрацювати. Щотижня вам треба буде приділяти від 5 до 10 годин роботі з пер шоджерелами і критичною літературою. Майте на увазі: більшість критичної літератури доступна лише англійською мовою. Усім слухачам курсу слід дотримуватися приписів корпоративної етики Києво-Могилянської академії. Мова не тільки про толе рантне ставлення до різних віросповідань (у межах курсу вам доведеться мати справу з католицькою і православною релігія ми, ісламом та іудаїзмом), а й про етичні норми поведінки під час семінарських занять та, особливо, у написанні письмових робіт.
‹ 1 ›
Nota Bene! Звинувачення в плагіаті — чи не найгірше, що може трапитися
з репутацією студента й науковця в академічному середовищі, на віть якщо плагіат був ненавмисним.
Плагіат — це запозичення чужого тексту, формулювань, роботи чи ідей та подання цих запозичень у вигляді власних оригіналь них напрацювань. У студентських роботах часто трапляються такі форми плагіату:
• Роботу, що належить іншому студентові, видано за власну. • Пряме цитування слів іншого автора без лапок чи перефра зування зі збереженням загальної форми оригіналу — без зазначення імені автора та/або без посилання на відповідне джерело.
• Відсутнє, зумисно неправильне або неточне посилання на
цитоване джерело (загальна назва збірки замість імені авто ра і назви статті з неї, адреса головної сторінки сайту замість точного посилання на відповідну сторінку).
• Копіювання, перефразування або цитування авторських слів
із посиланням на джерело, з яким ви не працювали (скажімо, використовуючи другорядне джерело, у якому цитують пер винний матеріал, ви посилаєтеся на джерело-оригінал, не вка зуючи другорядне джерело, з якого запозичили цитату; це су перечить природі наукового дослідження — якщо не читали первинну публікацію, не вдавайте, що ви її використали).
Саме остання форма дуже часто трапляється в студентських ро ботах. Ще одна поширена (і також дуже помітна для викладача) форма плагіату — подання ключових фраз певного автора як сво їх власних із некоректним посиланням на джерело (тобто, поси лання або не конкретизовано до рівня номера сторінки, або ж кон кретизовано тільки для одного-двох запозичень,— таким чином студент намагається привласнити решту).
‹ 2 ›
Не забувайте, передусім плагіат — це гарний спосіб пошитися в дурні та отримати дуже погану оцінку — замість чесно заробленої непоганої.
Політик а відвідування Відповідно до правил Києво-Могилянської академії, відвід ування лекцій курсу вільне. Присутність, відсутність чи запізнення на лекційні заняття жодним чином не позначаться на вашій оцінці (хоча, певна річ, негативно позначаться на рівні ваших знань). Разом із тим, відвідування семінарських занять обов’язкове. Якщо ви не прийдете на семінарське заняття, ви вже не зможете його відпрацювати, і це неминуче знизить ваш загальний рейтинг. На віть якщо ви принесете медичну довідку, яка підтверджуватиме, що ви хворіли під час занять, або знайдете іншу поважну причи ну — відпрацювати пропущене заняття можна буде тільки під час консультації перед іспитом (і тільки в тому разі, якщо на це зали шиться час). Обґрунтування такої політики просте: ваше відпрацювання пе редбачає додаткову роботу викладача, а оскільки викладач цьо го заняття не пропускав, немає жодних підстав вимагати у нього проводити заняття ще раз. Майте на увазі: і під час лекцій, і під час семінарських занять телефонні дзвінки, обмін повідомленнями через sms, чати чи скайп, відвідування соціальних мереж та інших інтернет-сторі нок — власне, будь-яка несумісна з історичним періодом курсу діяльність суворо заборонена. Приділіть час минулому і зоставте накопичення соціального капіталу на майбутнє.
‹ 3 ›
Оцінювання Протягом курсу треба виконати кілька різновидів робіт, і сума оцінок за кожну з них складатиме ваш остаточний бал за курс. Складові оцінки Практичні заняття Письмова робота Проміжний тест Іспит Разом
35 балів 15 балів 10 балів 40 балів 100 балів
Університетська шкала оцінювання 91–100 A (відмінно) 81–90 B (дуже добре) 71–80 C (добре) 66–70 D (задовільно) 60–65 E (достатньо) 30–59 FX (незадовільно, можна повторно скласти іспит) 1–29 F (незадовільно, треба повторно прослухати курс) Nota Bene! Щоб отримати можливість складати іспит, потрібно набрати при
наймні 30 балів. Якщо ви не наберете їх протягом семестру, авто матично отримаєте недопуск, і тоді вам доведеться переслухати курс наступного року. Якщо ви отримали допуск, але не склали іспит, ви маєте право повторно його скласти у терміни, які визна чає деканат. Без «бігунка» перескласти іспит не можна. Вашу поточну оцінку можна побачити онлайн за посиланням: https://goo.gl/1pj7AX Можете дати це посилання батькам чи друзям, аби вони стежили за вашими успіхами. Оцінки оновлюються наприкінці семінарського заняття, тому стежте за змінами, щоб вас не пропустили.
‹ 4 ›
Оцінки за семінарське заняття За кожне семінарське заняття ви можете отримати щонайбільше 5 балів. Кількість балів прямо залежить від якості вашої відповіді. 1 бал Ви частково прочитали першоджерело, можете поясни ти окремі ідеї автора. 2-3 бали Ви повністю прочитали першоджерело, можете пояс нити більшість ідей автора та його логіку. 4-5 балів Ви повністю прочитали першоджерело і рекомендова ну літературу, можете не тільки пояснити ідеї та логіку автора, але й проаналізувати їх наслідки та порівняти з ідеями інших мислителів. Телепатію як спосіб відповіді та підставу для оцінювання знань Nota Bene! у Києво-Могилянській академії офіційно не визнано. Якщо ви промовчали все заняття, то отримаєте 0 балів — так, наче вас на семінарі не було. Запевняння на кшталт: «Я все читаю, але не маю змоги відповісти!» не вплинуть на вашу оцінку.
Поширені помилки в роботі на семінарах • Переказування тексту (це безглуздо, оскільки викладач не може ставити оцінку Аврелію Августину чи Вільяму Окаму).
• Читання першої або останньої частини першоджерела з наді
єю, що під час семінару вдасться відповісти саме за нею, або ж підготовка лише одного питання семінару (у розмові з викла дачем під час відповіді так чи інакше буде обговорено подро биці принаймні кількох питань).
• Переказування статті з «Вікіпедії» або з іншого джерела (дру кованого чи електронного) сумнівної якості (викладачеві це досить легко виявити, оскільки такі відповіді переповнені штампами та помилками).
‹ 5 ›
• Мовчазна медитація «Я все знаю,
але нічого не казатиму» (дивіться зауваження щодо телепатії вище).
Не рекомендовано вдаватися до пере лічених способів роботи, позаяк балів вони вам не додадуть, однак можуть позбавити ваших колег часу та нагоди виступити.
Оцінки за письмову роботу Письмову роботу треба подати щонайпізніше на 10-му навчально му тижні семестру. Відповідно оформлений електронний файл треба надіслати на адресу електронної скриньки викладача до 20:00 у день семінарського заняття, котре відбудеться на 10-му на вчальному тижні (число та день тижня залежить від розкладу, ви кладач уточнить його на перших заняттях курсу). За письмову роботу можна отримати щонайбільше 15 балів, і ця оцінка має такі складові: 2 бали Відповідність вимогам оформлення та надсилання роботи. Правильне оформлення посилань та списку літератури. 7 балів Якість аналізу першоджерела. 3 бали Якість використання критичної літератури. 3 бали Чіткість логіки викладу. Усі роботи буде перевірено протягом трьох тижнів. Кожну з них викладач прочитає та прокоментує. Ви маєте право на апеляцію щодо отриманої оцінки.
‹ 6 ›
Оцінки за іспит Іспит проходитиме в письмовій формі. Треба буде відповісти на 20 тестових питань (перевірка рівня засвоєння лекційного матеріа лу) та на одне відкрите питання вартістю 20 балів (питання взято із семінарських занять, вони стосуються текстів, які було розгля нуто на цих заняттях). Під час іспиту заборонено користуватися книжками, конспектами та електронними приладами. Будь-яке шахрайство під час іспиту (як-от списування у колег, із конспектів, книжок, будь-яких при ладів чи зі шпаргалки, прояви щирої дружньої взаємодопомоги тощо) призведуть до анулювання результатів іспиту для всіх при четних студентів. Будь ласка, приділіть увагу потребам свого організму перед іспи Nota Bene! том, адже виходити з аудиторії під час іспиту можна тільки після того, як здасте роботу. Зразки тестових питань 1. Вираз «Душа по природі своїй є християнкою» належить: A Орігену
B Філону Олександрійському
C Тертуліану
D Юстину Філософу
2. Яке з зазначених положень Аристотеля не суперечило христи янському вченню? A Вічність космічного процесу
B Одушевленість зір
C Циклічність розвитку Всесвіту
D Автономія розуму
Зразки відкритого питання — В чому полягає катафатика та апофатика за Діонісієм Ареопагітом? — Які є докази існування Бога в «Суммі проти поган» Томи Аквінського?
‹ 7 ›
Вимоги до письмових робіт Розгорнута відповідь на питання, сформульоване в темі роботи, повинна мати аналітичний характер і враховувати відповідні першоджерела та критичну літературу. Логіка відповіді має бути послідовною і завершуватися самостійними висновками. Роботи, у яких буде виявлено плагіат, не отримають жодного бала. Тему письмової роботи можна буде вибрати з запропонованих на заняттях третього навчального тижня. Подати роботу треба не пізніше ніж на 10-му навчальному тижні семестру (дивіться розділ «Оцінки за письмову роботу»). Роботи, надіслані після цього терміну, викладач не читатиме й не оціню ватиме. Nota Bene! Загибель жорсткого диска або флешки з вашою роботою, поганий
інтернет-зв’язок або його відсутність не є підставами для пору шення термінів. Дедлайн варто розглядати як останній, а не єдино можливий день подання роботи. Візьміть собі за правило не пра цювати над дослідженням у день дедлайну.
Вимоги до оформлення Ці вимоги сформульовано не тільки для того, щоб ваші роботи мали гарний вигляд, але й щоб зберегти здоров’я викладача під час читання ваших робіт. Зокрема, вимога щодо шрифту пов’язана з тим, що викладач читатиме ваші роботи з дисплея, тому дуже важливо, щоб шрифт був читомим і не перенапружував очі. Крім того, не забувайте, що на любителів набирати суцільний текст ПРОПИСНИМИ БУКВАМИ, зловживати розділовими!!! знаками!!! чи р оз ря д ж ат и ря дов і б у к в и чекає спеціальне місце в пеклі † Обсяг — до 5 сторінок (орієнтовно 10 тисяч знаків із пробілами), не враховуючи титульну сторінку та список літератури.
‹ 8 ›
Шрифт — «Noto Serif» (для виділення заголовків, підзаголовків, окремих слів чи фраз дозволено використовувати нариси Italic, Bold і Bold Italic). Файли можна знайти в папці з матеріалами кур су і на сайті виробника: https://fonts.google.com/specimen/Noto+Serif Якщо не знаєте, як встановити шрифт у своїй операційній систе мі, скористайтеся Гуглом (безкоштовний варіант) або попросіть когось із друзів допомогти вам із тим (не забудьте про шоколад). Використовувати будь-які інші шрифти (як-от «Arial», «Times New Roman», «Comic Sans») не варто. Інші параметри набору тексту, яких вам слід дотримуватися:
• Поля сторінки: вгорі й ліворуч — 2 см, праворуч і внизу — 3 см. • Кегль (розмір шрифту) — 10 пунктів (10 pt). • Міжрядковий відступ: 1,5 рядка. • Вирівнювання заголовків: по центру (без абзацних відступів). • Вирівнювання основного тексту за шириною сторінки (justify), без автоматичних переносів.
• Абзацний відступ (відступ першого рядка) — 1 см (у першому
абзаці після заголовка відступ не потрібен). Відступи над чи під абзацом не потрібні (у Word зверніть увагу на меню «Абзац»).
• Нумерація сторінок: наскрізна, номер у правому кутку внизу. • Примітки — посторінкові, нумерація наскрізна, обов’язково треба вказувати номер сторінки джерела.
Оформлення бібліографії: http://www.library.ukma.edu.ua/?id=214 (дсту 7.1:2006). Ще можна використовувати H arvard Citation Style: www.isa-sociology.org/publ/sociopedia-isa_harvard-style-guidelines.pdf В останньому випадку я рекомендую користуватися генератором RefME: http://www.refme.com/citation-generator/harvard — він авто матично оформлює бібліографію, якщо ви надасте йому всі дані.
‹ 9 ›
Виконані роботи надсилайте на електронну скриньку викладача: koltsov.michael@gmail.com — роздруковувати роботи не треба! Рекомендований формат файлів — .docx або .doc. Маколюби та лінуксоїди можуть надсилати роботи у форматі .pdf. У назві документа обов’язково слід вказати ваше прізвище латин кою. Наприклад: Martynenko.docx У темі листа обов’язково вкажіть своє ім’я і тему роботи. Це потріб но для того, щоб ваша робота не загубилася. Щодо оформлення титульної сторінки роботи: не варто псувати очі поцупленими в інтернеті та розтягнутими гербами Могилянки з низькою роз дільною здатністю. Достатньо грамотно написати кількома ряд ками назву університету, кафедри, а також тему, прізвище та ім’я студента. Викладач не є науковим керівником вашої роботи, тому його ім’я, наукове звання та науковий ступінь вказувати не треба. Про те, що викладач отримав вашу роботу, ви дізнаєтеся завдяки кольоровій помітці в документі з оцінками. Тільки якщо такої по мітки немає, ви можете перепитати, чи отримав викладач вашу роботу. Враховуючи кількість студентів, знадобиться близько трьох тижнів, щоб перевірити всі роботи. Тож протягом цього часу ви отримаєте назад вашу роботу з коментарями та оцінкою. Якщо якийсь із пунктів технічних вимог вам видається незрозу мілим, можете перепитати викладача.
‹ 10 ›
Вимоги до змісту Письмова робота — це передусім аргументована відповідь на пи тання, сформульоване в обраній темі роботи, заснована на тексті першоджерела, вказаного після питання. Обов’язково використо вуйте критичну літературу, яка:
• Введе відповідь у ширший контекст (як-от розгляд природи
інтелекту від Альберта Великого в контексті дискусії з латин ськими авероїстами про єдність потенційного інтелекту);
• Доповнить відповідь зауваженнями на основі інших праць фі лософа або праць інших філософів зі схожою проблематикою (наприклад, окреслить відмінність розуміння «філософії» аль‑Газалі від того, як її розуміли аль‑Фарабі або Ібн‑Сіна).
Використовувати підручники, довідники та «Вікіпедію» як кри тичну літературу суворо заборонено. Тільки оригінальні дослі дження — тільки хардкор. Довідковими текстами з питань аргументації, логіки викладу Nota Bene! і композиції досліджень варто вважати такі праці: Бут У. К. Исследование: шестнадцать уроков для начинающих авторов / У. К. Бут, Г. Дж. Коломб, Дж. М. Уильямс; пер. с англ. А. Станиславского. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Флинта, На ука, 2007. — 360 с. Райкинг Дж. Э. Композиция: 16 уроков для начинающих авторов. — М.: Наука, 2009. — 464 с. Ружиэйро В. Р. Мышление. 15 уроков для начинающих авторов. — М.: Наука, 2006. — 440 с. Уэстон Э. Аргументация: 10 уроков для начинающих авторов. — М.: Наука, 2005. — 96 с. Эко, Умберто. Как написать дипломную работу. Гуманитарные на уки: Учебно-методическое пособие. — М.: Книжный дом «Уни верситет», 2003. — 2 изд. — 240 с.
‹ 11 ›
Поширені помилки в письмових роботах • Неправильна назва документу: «міністерство освіти та
науки україни», «Dokument», «Абеляр і я», «гуго сен-віктор ський», «MC Areo Di», «Без назви».
• Формулювання в загально-безглуздо-улесливому стилі: • «Творча спадщина Григорія Богослова є досить великою і не вичерпною. Він залишив значний слід у тлумаченні християн ських творів»
• «Його заслуги перед філософською наукою і всіма її „підвод ними течіями“ не обмежуються...»
• «Дуже широко і детально він досліджував поняття істини, не абияк важливого поняття для філософії, тож слід поринути в світ його міркувань, щоби більш повно зрозуміти, безпосе редньо, вчення мислителя»
• «Центральним поняттям трактату „Про безсмертя душі“ є без смертя душі»
• «…її місце на перетині вічного та тлінного за Августином» • «Але не секрет, що подібні релігійні інтерпретації філософ ських джерел та адаптація їх під потреби часу були звичною справою в добу Середньовіччя»
• Приписування середньовічним авторам сучасних видань їх ніх творів і оформлення літератури за принципом «як знайд у, так і скопіюю» (так одного разу Оріген ненароком умудрився написати працю «Одесская богословская семинария»):
• Августин «Творения: Научно-популярное издание» • Боеций «„Утешение философией“ и другие трактаты» • Ансельм «Сочинения» ‹ 12 ›
• Використання як критичної літератури «Вікіпедії» та сумнів них джерел із сайтів рефератів, цитування підручників, ін телектуально застарілих досліджень та «Великої радянської енциклопедії».
• Використання Google Translate та інших електронних пере кладачів для перекладу фрагментів творів без подальшого редагування перекладеного тексту.
• Переказ біографії мислителя. • Використання логіки викладу «Я все поставлю на свої місця»:
«Всі думають, що було погано ››› Я доведу, що це не так ››› Давайте візьмемо двох: Августина і Аверроеса ››› Августин був хороший, але так собі ››› Аверроес також був хороший, але не красень ››› Все було не дуже».
• Побудова викладу з позиції людини XXI століття, апеляція до незнання середньовічними мислителями сучасних законів квантової механіки, генетики тощо:
— Роберт Гросетест: Бог є формою всіх речей. — Максим: У мене є iPhone 7. — Роберт Гросетест: ???
‹ 13 ›
II
Матеріа ли
Для того, щоб звільнити час лекції для аналізу найбільш цікавих та важливих елементів філософських систем середньовічних мислителів, вам доведеться самостійно освоювати фактичну ін формацію до лекційних занять. Nota Bene! Це означає, що до лекції ви маєте прочитати вказані тексти, щоб
розуміти, про кого і про що йдеться.
Вашим основним довідковим джерелом з середньовічної філо софії є Encyclopedia of Medieval Philosophy: Philosophy between 500 and 1500. 2 volumes / edited by Henrik Lagerlund. — Heidelberg: Springer Reference, 2011. — 1423 p. Ви знайдете її серед матеріалів курсу. Звісно, ви можете також користуватись «Вікіпедією» різних мовних версій, але якщо ви кладач перевірятиме на лекції прочитаний матеріал, то орієнту ватиметься саме на цю енциклопедію. Викладача часто запитують: «Чи існує чарівний підручник, який можна читати і не перейматися пошуком іншої літератури?». Від повідь: «Так, існує». Передусім це праці Етьєна Жільсона «Філо софія в середні віки» і Фредеріка Коплстона «Середньовічна фі лософія». Якщо ви ознайомитеся принаймні з ними, цього буде достатньо, щоб отримати мінімальну оцінку. Матеріали до курсу доступні за адресою: https://goo.gl/PlTUiW
‹ 14 ›
Лекцій ні заняття Лекція 1. Що таке середньовічна філософія? Вступ // Коплстон Ф. Ч. Середньовічна філософія. — К. 1997, С. 9–26. 1. Основні інгредієнти 2. Хронологія, періодизація та географія 3. Античність, мова та релігія 4. Чим займаються медієвісти? Лекція 2. Апологетика та Олександрійська богословська школа Стаття «Church Fathers» 1. Як критикували християнство і як воно захищалось 2. Антіохійська та Каппадокійська богословські школи 3. Вчення Філона Олександрійського про Логос 4. Космогонічні й антропологічні концепції Климента й Орігена 5. Квінт Септимій Флоренс Тертуліан про філософію та релігію Лекція 3. Патристика та Аврелій Августин Стаття «Augustine» 1. Августин, платоніки та єретики 2. Вчення про Бога 3. Взаємодія між душею та тілом 4. Чому існують гріх та зло, якщо Бог благий і всемогутній? 5. Якими є і якими мають бути історія та соціум? Лекція 4. Раннє Середньовіччя. Боецій і Псевдо-Діонісій Ареопагіт Статті «Boethius» та «Pseudo-Dionysius the Areopagite» 1. Ареопагітики та вчення про ієрархію 2. Онтологія створеного 3. Логіка і діалектика Боеція 4. Проблема універсалій 5. Йоан Дамаскін про індивідуальне
‹ 15 ›
Лекція 5. Каролінгське відродження. Йоан Скот Еріугена та Ансельм Кентерберійський Статті «Anselm of Canterbury» та «John Scottus Eriugena» 1. Як ірландці врятували Європу? 2. Алкуїн та заснування школи при дворі Карла Великого 3. Йоан Скот Еріугена та неоплатонізм 4. Петро Даміані про логіку як служницю теології 5. Ансельм Кентерберійський про істину та універсалії Лекція 6. Рання схоластика. П’єр Абеляр Стаття «Peter Abelard» 1. Як навчали в XI столітті? 2. Шартрська школа і відродження платонізму 3. Абеляр про універсалії та діалектику 4. Гріх та інтенція у етиці Абеляра 5. Сен-Вікторська школа та п’ять способів споглядання Бога Лекція 7. Середньовічна арабо-мусульманська філософія. Ібн Сіна (Авіценна) Стаття «Ibn Sına» 1. Фалсафа, політика та релігія: калам, ісмаїлізм і суфізм 2. Аль-Кінді та відродження Аристотеля 3. Систематичне осмислення античних ідей аль-Фарабі 4. Ібн Сіна про можливості людини пізнавати світ 5. Необхідносуще та безсмертя душі Лекція 8. Арабо-мусульманська філософія в Андалузії. Ібн Рушд Стаття «Ibn Rushd» 1. Аль-Газалі про три помилки філософів 2. Ібн Баджжа про співвідношення між філософією і релігією 3. Природний розвиток людини за Ібн Туфейлем 4. Ібн Рушд (Аверроес) критикує аль-Газалі 5. Єврейська філософія: Ібн Гебіроль та Мойсей Маймонід
‹ 16 ›
Лекція 9. Висока схоластика та латинський аверроїзм Статті «Boethius of Dacia», «Parisian Condemnation of 1277» 1. Розвиток католицьких орденів: домініканці та францисканці 2. Чим займався середньовічний студент? 3. Чому переклади Аристотеля шокували тогочасну Європу? 4. Латинський аверроїзм та криза схоластики 5. Засудження 1277 року Лекція 10. Схоластичний ренесанс XII століття. Бонавентура та Альберт Великий Стаття «Bonaventure» та «Albert the Great» 1. Олександр Гельський і францисканська кафедра університету 2. Хіліазм Йоахима Флорського 3. Бонавентура: «Чи є теологія наукою, окремою від інших наук?» 4. Адаптація Аристотеля до християнського вчення Альбертом Великим 5. Альберт Великий про проблему універсалій та метафізику Лекція 11. Схоластика досягає досконалості. Тома Аквінський Стаття «Thomas Aquinas» 1. Тома Аквінський про співвідношення філософії та теології 2. Докази існування Бога 3. Вчення про аналогію та розрізнення сутності й існування 4. Вчення про душу та проблема універсалій 5. Етика та політична філософія Лекція 12. Оксфордська школа. Роберт Гросетест і Роджер Бекон Статті «Robert Grosseteste» та «Roger Bacon» 1. Філософський синтез теології і природознавства Р. Гросетеста 2. Метафізика світла та творіння світу 3. Роджер Бекон і мистецтво компіляції 4. Проблема універсалій і питання єдності знання 5. Моральна філософія та експериментальна наука
‹ 17 ›
Лекція 13. Пізнє середньовіччя. Йоан Дунс Скот та Вільям Окам Статті «John Duns Scotus» та «William of Ockham» 1. Чому кожен філософ обов’язково має відвідати могилу Дунса Скота? 2. Метафізика, теологія та вчення про унівокацію та дистинцкцію 3. Проблема універсалій та співвідношення між волею та розумом 4. Що таке «лезо Окама» і як ним користуватися? 5. Логіка, епістемологія і політика Лекція 14. Осінь середньовіччя. Раймунд Луллій та Мейстер Екхарт Стаття «Meister Eckhart» та «Ramon Llull» 1. Чи можливий діалог релігій без нетерпимості? 2. Луллій про мистецтво систематизації: Ars Magna 3. Мейстер Екхарт і жага особистого спілкування з Богом 4. Що таке Бог? 5. Екхарт про порядок світу та Богопізнання Лекція 15. Жіночий містицизм 1. Чи була в Середньовіччі містика? 2. Анджела з Фоліньйо та Подруги Христа 3. Тома Кемпійський та «Наслідування Христа» 4. Юліана Норіджська про одкровення Божественної любові
‹ 18 ›
Семінарські заняття Для участі в семінарському заняття вам треба прочитати першо джерело і критичну літературу. Якщо першоджерело є обов’язко вим для ознайомлення, то у виборі дослідницької літератури ви не обмежені. Можете читати тільки рекомендовану, а можете знайти й іншу. Головне, щоб це була література належної якості, а не ури вок із сумнівного підручника. Семінар 1. Апологетика: Філон, Климент і Тертуліан Основні питання 1. В чому полягає сутність людини, за Філоном? 2. Як філософія взаємодіє з богослов’ям, за Климентом? 3. Про що свідчить душа, за Тертуліаном? 4. Чи можна уникнути єресі? Першоджерела Филон Александрийский. Тексты // История средневековой фило софии. Хрестоматия. В 2 ч. Ч. 1. Патристика — Мн.: ЕГУ, 2002. — С. 16–20. Климент Александрийский. Строматы // История средневековой философии. Хрестоматия. В 2 ч. Ч. 1. Патристика — Мн.: ЕГУ, 2002. — С. 62–76. Тертуллиан. О прескрипции [против] еритиков // Тертуллиан. Избранные сочинения: Пер. с лат. / Общ. ред. и сост. А. А. Сто лярова. — М.: Издательская группа «Прогресс», «Культура», 1994. — С. 106–129. Тертуллиан. О свидетельстве души // Тертуллиан. Избранные со чинения. — М.: «Прогресс», «Культура», 1994 — С. 83–89. Критична література Столяров А. Т ертуллиан. Эпоха. Жизнь. Учение // Тертуллиан. Избранные сочинения. — М.: «Прогресс», «Культура», 1994. — С. 7–34.
‹ 19 ›
Семінар 2. Аврелій Августин Основні питання 1. Які основні риси Августинового доведення існування Бога? 2. Що таке мудрість? 3. Чи безсмертна душа? 4. Як душа співвідноситься з розумом? Першоджерела Аврелий Августин. О свободе воли // Антология средневековой мысли: В 2 т. Том 1 / Под ред. С. С. Неретиной; сост. С. С. Нерети на, Л. В. Бурлака. — СПб.: РХГИ, 2001. — С. 29–56. Блаженный Августин. О бессмертии души // Блаженный Авгус тин. Творения: В 4 т. Том 1: Об истинной религии. — СПб.: Але тейя; Киев: Уцимм-Пресс, 2000. — С. 373–393.
Семінар 3. Ансельм Кентерберійський та Йоан Скот Еріугена Основні питання 1. Що означають слова Ансельма «Дещо, більше за що не можна уявити»? 2. Чому Бога не можна побачити? 3. Що таке природа за Еріугеною? Першоджерела Ансельм Кентерберійський. Прослогіон // Ансельм Кентерберій ський. Монологіон. Прослогіон / Переклав з латинської мови Ростислав Паранько. — Львів: Видавництво Українського Ка толицького університету, 2012. — С. 165–243. Иоанн Скотт. П ерифюсеон. Книга I [фрагменты 441а–446а; 462б–463с; 474в–500с] / перевод и примечания В. В. Петрова // Философия природы в Античности и в Средние века / Общ. ред. П. П. Гайденко, В. В. Петров. — М.: Прогресс-Традиция, 2000. — С. 480–491.
‹ 20 ›
Критична література Баумейстер, Андрій. А нсельм Кентерберійський: fidens quaerens intellectum // Ансельм Кентерберійський. Монологіон. Просло гіон / переклав з латинської мови Ростислав Паранько. — Львів: Видавництво Українського Католицького університету, 2012. — С. xliii–liv. Петров В. В. Т отальность природы и методы ее исследования в «Перифюсеон» Эриугены // Философия природы в Античнос ти и в Средние века / Общ. ред. П. П. Гайденко, В. В. Петров. — М.: Прогресс-Традиция, 2000. — С. 435–448.
Семінар 4. П’єр Абеляр Основні питання 1. Якою є природа гріха? 2. Як здійснюється нагорода чи кара за вчинки? 3. Чи можна однією доброю справою перекрити багато поганих справ? 4. Що таке розкаяння? Першоджерело Абеляр П. Э тика, или познай самого себя // Абеляр П. Тео-логичес кие трактаты. — М.: Прогресс, Гнозис, 1995. — С. 247–302. Критична література Неретина С. С. Абеляр и специфика средневекового философство вания // Абеляр П. Тео-логические трактаты. — М.: Прогресс, Гнозис, 1995. — С. 5–49.
‹ 21 ›
Семінар 5. Бонавентура Основні питання 1. Що таке шість крил серафима? 2. Що треба робити, щоб уникнути гріха? 3. Скільки є шляхів до Бога? Першоджерело Бонавентура. Путеводитель души к Богу / пер. с лат. В. Л. Задвор ного. — М.: Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, 1993. — С. 41–159. Критична література Задворный В. Л. С вятой Бонавентура и его эпоха // Бонавентура. Путеводитель души к Богу / пер. с лат. В. Л. Задворного. — М.: Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, 1993. — С. 4–29.
Семінар 6. Тома Аквінський Основні питання 1. Яким способом можна викласти божественну істину? 2. Чи вступають християнські істини в суперечність із розумом? 3. Як можна довести існування Бога? 4. Яким чином Бог тотожний своїй сутності? Першоджерело Фома Аквинский. С умма против язычников. Книга первая / Пе ревод, вступительная статья, комментарии Т. Ю. Бородай. — Долгопрудный: Вестком, 2000. — С. 33–137. Критична література Бородай Т. Ю. Фома Аквинский и его «Сумма против язычников» // Фома Аквинский. Сумма против язычников. Книга первая / Перевод, вступительная статья, комментарии Т. Ю. Бородай. — Долгопрудный: Вестком, 2000. — С. 9–31.
‹ 22 ›
Семінар 7. Роберт Гросетест і Роджер Бекон Основні питання 1. Що таке істина? 2. Що таке знак і який для нього існує поділ? 3. Що можуть позначати слова? 4. Чи є імпозиція подвійною? Першоджерела Роберт Гроссетест. О б истине // Роберт Гроссетест. Сочине ния. — М.: Едиториал УРСС, 2003. — С. 179–199. Роджер Бэкон. О знаках // Космос и душа (Выпуск второй). Учения о природе и мышлении в Античности, Средние века и Новое время. — М.: Прогресс-Традиция, 2010. — С. 356–378. Критична література Вдовина Г. В. Трактат Роджера Бэкона «О знаках» // Космос и душа (Выпуск второй). Учения о природе и мышлении в Античнос ти, Средние века и Новое время. — М.: Прогресс-Традиция, 2010. — С. 349–355.
‹ 23 ›
Що ще варто почитати Першоджерела Абеляр, П’єр. Історія моїх страждань. Утішне послання до друга; Листування Абеляра й Елоїзи. Ісповідь віри Елоїзі / П’єр Абе ляр. — Львів: Літопис, 2004. — 129 с. Августин, Аврелій. Сповідь / Святий Августин. — Видання тре тє. — К.: Основи, 1999. — 319 с. Аверроэс (Ибн Рушд). Рассуждение, выносящее решение относи тельно связи между религией и философией // Сагадеев А. В. Ибн Рушд (Аверроэс). — М.: Наука, 1973. — С. 169–199. Ал-Кинди. Трактат о количестве книг Аристотеля и о том, что не обходимо для усвоения философии // Средневековая арабомусульманская философия в переводах А. В. Сагадеева. В 3-х томах. Том 1. — М.: Изд. дом Марджани, 2009. — С. 31–43. Альберт Великий. О б интеллекте и интеллигибельном // Анто логия средневековой мысли (Теология и философия евро пейского Средневековья): В 2 т. Том 2. — СПб.: РХГИ, 2002. — С. 49–80. Ансельм Кентерберийский. О свободе выбора // Ансельм Кентербе рийский. Сочинения. — М.: Канон, 1995. — С. 198–220. Бернар Клервоский. О благодати и свободе воли // Средние века. — 1982. — Вып. 45. — С. 265–303. Бонавентура. О возвращении наук к теологии // Знание за преде лами науки. — М., 1996. — С. 315–323. Боэций Дакийский. О вечности мира // Боэций Дакийский. Сочи нения. — М.: Едиториал УРСС, 2001. — С. 170–233. Боэций. К аким образом Троица есть Единый Бог, а не три божества // Боэций. «Утешение Философией» и другие трактаты. — М.: Наука, 1990. — С. 145–157. Боэций. Комментарий к Порфирию // Боэций. «Утешение Филосо фией» и другие трактаты. — М.: Наука, 1990. — С. 5–144.
‹ 24 ›
Боэций. Могут ли «Отец», «Сын» и «Святой Дух» сказываться о бо жестве субстанциально // Боэций. «Утешение Философией» и другие трактаты. — М.: Наука, 1990. — С. 161–166. Боэций. Против Евтихия и Нестория // Боэций. «Утешение Филосо фией» и другие трактаты. — М.: Наука, 1990. — С. 167–189. Боэций. Утешение Философией // Боэций. «Утешение Философи ей» и другие трактаты. — М.: Наука, 1990. — С. 190–290. Габироль, Соломон ибн. Царская Корона (Кетер Малхут). — Ростовна-Дону: ООО «Сигма», 2005. — 294 с. Григорий Нисский. Об устроении человека. — СПб.: Axioma, 2000. — 220 с. Гуго Сен-Викторский. О созерцании и его видах // Герменея. — 2009. — №1. — С. 3–33. Гуго Сен-Викторский. Семь книг назидательного обучения, или Дидаскалион // Антология средневековой мысли (Теология и философия европейского Средневековья): В 2 т. Том 1. — СПб.: РХГИ, 2001. — С. 298–341. Дамаскин, Иоанн. И сточник знания. — М.: Индрик, 2002. — 416 с. Иоанн Дунс Скот. Т рактат о первоначале. Изд. 2-е, испр. и доп. — М.: КРАСАНД, 2011. — 200 с. Иоанн С. Эриугена. Фрагменты из «О божественном предопределе нии» // Знание за пределами науки. — М., 1996. — С. 294–303. Луллий, Раймунд. Краткое искусство // Антология средневековой мысли (Теология и философия европейского Средневековья): В 2 т. Том 2. — СПб.: РХГИ, 2002. — С. 188–199. Моше бен Маймон (Маймонид). Путеводитель растерянных. — М.: Гешарим, 2010. — 565 с. Ориген. О Началах. — Самара: ичл «Лазарев В. В. и О.», 1993. — 383 с. Тертуллиан, Квинт Септимий Флорент. К язычникам // Тертул лиан. Избранные сочинения. — М.: Прогресс, 1994. — С. 37–82. Уильям Оккам. И збранное. — М.: Едиториал УРСС, 2002. — 272 с. Фома Аквинский. О сущем и сущности // Историко-философский ежегодник. — 1988. — С. 230–251.
‹ 25 ›
Дослідницька література Medieval philosophy: from 500 to 1500 ce / ed. by Brian Duignan. — NY: Britannica Educational Publishing, 2011. — 206 p. А вгустин: pro et contra. — СПб.: Издательство Русского Христианс кого Гуманитарного Института, 2002. — 964 с. Аль-Джанаби, Майсем Мухаммед. Т еология и философия ал-Газа ли / М. М. Аль-Джанаби. — М.: Изд. дом Марджани, 2010. — 240 с. Апполонов А.В. Л атинский аверроизм XIII века. — М.: Институт философии РАН, 2004. — 215 с. Бицилли П. М. Элементы средневековой культуры. — СПб.: Миф рил, 1995. — 244 с. Бородай Т. Ю. Вопрос о вечности мира и попытка его решения Фомой Аквинским // Интеллектуальные традиции античнос ти и средних веков (Исследования и переводы). — М.: Кругъ, 2010. — С. 107–121. Доддс, Эрик Робертсон. Язычник и христианин в смутное время: некоторые аспекты религиозных практик в период от Марка Аврелия до Константина / Эрик Робертсон Доддс. — СанктПетербург: Гуманитарная академия, 2003. — 317 с. Душин О. Э. Исповедь и совесть в западноевропейской культуре XIII-XVI вв / О. Э. Душин. — СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 2005. — 151 с. Либера, де Ален. Средневековое мышление / Ален де Либера. — М.: Праксис, 2004. — 359 с. Неретина С. Слово и текст в средневековой культуре. Концептуа лизм Абеляра. — М.: Гнозис, 1995. — 182 с. Панофский, Эрвин. Г отическая архитектура и схоластика // Паноф ский, Эрвин. Перспектива как «символическая форма». — СПб: «Азбука-классика», 2004. — С. 213–311 с. Рабинович В. Л. Исповедь книгочея, который учил букве, а укреп лял дух. — М.: Книга, 1991. — 496 с.
‹ 26 ›
Роузентал Ф. Торжество знания. Концепция знания в средневеко вом исламе. — М.: Наука, 1978. — 372 с. Уколова В. И. А нтичное наследие и культура раннего средневеко вья (конец V — начало VII века). — М.: Наука, 1989. — 320 с. Уколова В. И. Последний римлянин Боэций. 2-ое изд. — М.: Изда тельство ЛКИ, 2011. — 162 с. Фролова Е. А. Проблема веры и знания в арабской философии. — М.: Наука, 1983. — 168 с. Шаймухамбетова Г. Б. Арабоязычная философия средневековья и классическая традиция. — М.: Наука, 1979. — 151 с. Эко У. Искусство и красота в средневековой эстетике / У. Эко. — СПб.: Алетейя, 2003. — 252 с. Эко У. Эволюция средневековой эстетики / У. Эко. — СПб.: «Азбу ка-классика», 2004. — 288 с.
Подивитися Шерман, Нат. ( 2008) Середньовічний розум / Inside the medieval mind. [документальний серіал] 4 серії. Великобританія: ВВС Four & The Open University. Гордон, Марія Габріела. (2004) Філософи / Filosofos. [документаль ний серіал] Іспанія: канал «365». Серії «Святий Тома Аквінсь кий» та «Вільям Окам». Джонс, Террі. ( 2004) Середньовічне життя з Тері Джонсом / Terry Jones’ Medieval Lives. [документальний серіал] 8 серій. Велико британія: BBC . Борде, Хорхе. (2002) Середньовічна Іспанія / Medieval Spain. [доку ментальний фільм] Іспанія: New Atlantis. Зінграф, Ерік. ( 2008) Середньовічний Париж / Paris au Moyen-Age. [документальний серіал] 3 серії. Франція: GrEz Productiones. Робінсон, Майк. ( 2011) Краса книг / The Beauty of Books. [докумен тальний серіал] 4 серії. Великобританія: Tern Television Produc tions.
‹ 27 ›
Daileader, Philip. (2004) The Early Middle Ages. Course No. 8267. USA: TTC Video. Daileader, Philip. ( 2001) The High Middle Ages. Course No. 8269. USA: TTC Video. Daileader, Philip. ( 2008) The Late Middle Ages. Course No. 8296. USA: TTC Video. Дюге, Крістіан. ( 2010) Святий Августин / Sant’Agostino. [історична драма] 2 серії. Німеччина, Італія. Росселіні, Роберто. (1972) Августин Гіппонський / Agostino d’Ippona. [історична драма] Італія.
Послухати Bob Dylan. (1967) I Dreamed I Saw St. Augustine. Album: John Wesley Harding. Adamson, Peter. H istory of Philosophy. iTunesU: King’s Colledge London, 2013. Freedman, Paul H. St-Augustine’s Confessions // Early Middle Ages. iTunesU: Yale University, 2012. Freedman, Paul H. Monasticism // Early Middle Ages. iTunesU: Yale University, 2012. Freedman, Paul H. Intellectuals and the Court of Charlemange // Early Middle Ages. iTunesU: Yale University, 2012.
‹ 28 ›
Правила читання в латинській мові * Буква (букви)
Вимова
Буква (букви)
Вимова
а
а
p
п
о
о
r
р
u
у
s
і
і; перед та між голосними — й
с; між голосними — з
е
е
t
т
y
і
v
в
ae (æ)
е
z
з
oe (œ)
е
с
b
б
к; перед e, і, у — ц
d
д
x
f
ф
кс; перед голосними — кз
g
ґ
ch
х
h
г
ph
п
k
к
rh
р
l
ль
th
т
m
м
qu
кв
n
н
ti
ті; перед голосними — ці
Найчастіше наголошено другий склад із кінця, інколи — третій. Приклади: forma [фóрма], materia [матéріа], substantia [субстáнціа], accidens [áкціденс], philosophus [фільóзофус], lingua [лíнґва], habitus [гáбітус], quidditas [квíдітас], ratio [рáціо], existentia [екзістéнціа], intellectus [інтеллє´ктус], obiectum [об’є´ктум], corpus [кóрпус], Cicero [цíцеро], sensus [сéнсус], visio [вíзіо], physica [фíзіка]. * У клав кандидат філософських наук Микола Симчич. Тут подано правила читання, визнані в Україні, в інших мовах вони можуть відрізнятися.
‹ 29 ›
Правила читання в давньогрецькій мові ** Τὸ ἀλφάβητον Ἑλληνικόν — грецький алфавіт Буква
Назва та вимова назви
Вимова
Αα
ἄλφα
альфа
а
Ββ
βῆτα
бета
б
Γγ
γάμμα
ґамма
ґ
Δδ
δέλτα
дельта
д
Εε
ἒ ψιλόν
е псилон
е
Ζζ
ζῆτα
дзета
дз
Ηη
ἦτα
ета
е
Θθ
θῆτα
тета
тх
Ιι
ἰῶτα
iота
i
Κκ
κάππα
каппа
к
Λλ
λάμβδα
лямбда
ль
Μμ
μῦ
мю
м
Νν
νῦ
ню
н
Ξξ
ξῖ
ксi
кс
Οο
ὂ μικρόν
о мiкрон
о
Ππ
πῖ
пi
п
Ρρ
ῥῶ
ро
р
Σσς
σῖγμα
сiґма
с — ς називається кінцева сигма, ставиться тільки в кінці слова, σ тільки в середині й на початку
Ττ
ταῦ
тау
т
Υυ
ὖ ψιλόν
i псилон
ü — як німецький умлаут, в середині слова — ю
Φφ
φῖ
фi
ф
Χχ
χῖ
хi
х
Ψψ
ψῖ
псi
пс
Ωω
ὦ μέγα
о меґа
о
‹ 30 ›
Сполучення
Вимова
Сполучення
Вимова
αι
ай
γγ
нґ
ει
ей
γκ
нк
οι
ой
γξ
нкс
υι
üй, юй
γχ
нх
αυ
ау
ᾳ
а
ευ
еу
ῃ
е
ου
у
ῳ
о
Якщо слово починається з голосного, то над голосним завжди сто їть знак придиху: легкого «᾽» (не вимовляється) або щільного «῾» (вимовляється як «г»). Наголос у давньогрецьких словах позначається на письмі. Давні греки розрізняли три види наголосу: акут «´», циркумфлекс «῀» та гравіс «`», які вимовлялися по-різному, але в сучасній практиці за звичай усі типи наголосу вимовляються однаково. Приклади: ἀλήθεια [алетхейа] — істина, ἄγνοια [агнойа] — незнання, γλῶττα [ґльотта] — мова, γνῶσις [ґносіс] — пізнання, ἐπιστήμη [епістеме] — знання, ζωή [дзое] — життя, θέλημα [тхелема] — бажання, ἱστορία [гісторіа] — історія, κακία [какіа] — вада, λόγος [льоґос] — слово, вчення, μάκαρ [макар] — щасливий, νοῦς [нус] — розум, πνεῦμα [пнеума] — дух, Σφίγξ [сфінкс] — сфінкс, міфічна істота, ὕβρις [гюбріс] — гордість.
** Уклав Кирило Огарков, викладач перших київських курсів латинської та давньогрецької мови. За зразок взято систему читання за Еразмом Роттердамським. Є й інші системи читання давньогрецьких текстів.
‹ 31 ›
Зміст І. Огляд курсу 1 Політика відвідування 3 Оцінювання 4 Вимоги до письмових робіт 8 ІІ. Матеріали 14 Лекційні заняття 15 Семінарські заняття 19 Що ще варто почитати 24 Правила читання в латинській мові 29 Правила читання в давньогрецькій мові 30
Основні проблеми та питання середньовічної філософії 1. Як ми отримуємо знання? 2. Проблема існування Бога та його атрибутів. 3. Яким чином щось загальне існує? 4. Як співвідносяться віра та розум? 5. Я ким чином щось індивідуальне отримує свою індивідуальність? 6. Проблема мови, якою говорять про Бога. 7. Як співвідносяться теологія та метафізика? 8. Якою є душа і чи безсмертна вона? 9. Чому і яким чином існує зло? 10. Ч и є у людини свобода волі та як вона узгоджується з божественним напередзнанням?
Вперше програма курсу «Філософія Середніх віків» побачила світ у 2013 році з єдиною метою: допомогти студентам засвоїти чималий обсяг незнайомого, але цікавого матеріалу і при тому не сконати від докладених зусиль. Тож довгий час вона існувала лише в паперовій формі, як довідник та орієнтир. Щороку програма вдосконалювалась і змінювалась, але незмінним залишилось те, що своїм існуванням вона завдячує співпраці кількох добрих друзів автора курсу. Ілюстрації Тетяни Карташевої передали атмосферу художніх марґіналій із середньовічних манускриптів. Микола Ковальчук розробив дизайн видання і щороку намагається оформити його ще краще. Оксана Плаксій кожного разу редагує та вдосконалює оновлені тексти. А Олена Бондарук координує роботу і стежить за тим, щоб докладені зусилля не вийшли за межі бюджету і здорового глузду. Окремо варто згадати студентів, які долучилися до курсу протягом попередніх років. Душевні муки, яких вони завдавали викладачеві, плутаючи зміст понять existentia та essentia в метафізиці Абу Алі аль-Хусейна ібн Абдаллаха ібн Сіни, стали стимулом шукати нових способів викладу матеріалу. Були й ті, хто прогризав собі шлях крізь хронологічні та контекстні перепони і, попри все, досягав розуміння. Зрештою всі вони склали іспит.
Н а ц іон а л ь н и й у н і в е р с и т е т « К иє в о - Мог и л я нс ь к а а к а д е м і я » К и ї в — 2 0 1 6