Philosophy Introduction 2017

н а ц іон а льний у ніверси т ет «k иєво -мог и л янсьk а а k а д емі я»

в с т у п до фі ло с о фі ї п р о г ра м а k у р с у д л я с о ц і о л о г і в •

k иїв ‧ 2017

◆

Ex praeterito ◆ Praesens prudenter agit ◆ ◆

Ni futuru actione detur�et ◆

T i t i a n u s , I n A l l e g or i a m de P ru de n t i a

Вступ

Мета і завд ання к у рсу Основна мета курсу — ​дати вам базове розуміння філософії в тому обсязі, в якому ви її потребуватимете для професійного зростання. Зрозумійте правильно — знання філософських концепцій та інструментарію є базовими для підготовки соціолога, оскільки саме вони лежать в основі соціології як науки. Пізніше, коли ви освоїте соціологічний інструментарій, предметом ваших дискусій можуть бути такі питання: «SPSS чи R?», «контент-аналіз чи фокус-група?», «чи INDEX та MATCH кращі, ніж VLOOKUP?». Але без розуміння, як правильно аргументувати власну позицію, чому ваше дослідження повинно мати саме таку структуру, а не інакшу, і, врешті-решт, «що таке су­ спіль­ство, якщо в реальності його не існує?» — ваші професійні інструменти можуть не спрацювати. Тому впродовж курсу ми спробуємо виконати такі завдання: ◆◆ Засвоїти основні філософські концепції, відмінності між ними та їх історичні форми ◆◆ Навчитися ставити питання та відповідати на них ◆◆ Засвоїти логіку аргументації та навчитися розпізнавати основні помилки в судженнях ◆◆ Навчитися розуміти філософські тексти та розрізняти смисли, закладені в них, у залежності від зміни контексту ◆◆ Навчитися викладати свою думку структуровано — і під час дискусії, і в письмовому тексті

‹ 1 ›

Для виконання цих завдань вам доведеться мати справу з філо­ софськими текстами різних історичних епох, спрямованими на вирішення таких питань, як «Що таке реальність?», «Якою є природа знання і чим достовірне знання відрізняється від хибного?», «Що таке справедливість?», «Чим людина відрізняється від інших форм життя?» і т. ін. Уже зараз ці питання видаються вам такими, на які ви не зможете дати відповіді. Але в цьому і полягає основна риса філософії, яку, до речі, завважив Бертран Расселл у своїй праці «Філософія логічного атомізму»: «Позиція філософії полягає в тому, щоб почати з чогось настільки прос­ того, що, здавалося б, не варте навіть згадування, і закінчити чимось настільки парадоксальним, що ніхто в це не повірить». Тож будьте готові продемонструвати такий підхід під час семінарських та лекційних занять. Ві д ві д у в а н н я Відповідно до правил Києво-Могилянської академії, відвіду­ вання лекцій курсу вільне. Відсутність чи запізнення на лекційні заняття жодним чином не позначаться на вашій оцінці (хоча можуть вплинути на рівень ваших знань, особливо якщо ви необачно позичите конспект у колеги з нерозбірливим почерком). Щоб цього не трапилося, використовуйте під час конспектування такі хмарні сервіси як Word Online або Google Docs. Оскільки вони дозволяють працювати в одному документі кільком користувачам, ви зможете підстраховувати одне одного, якщо раптом чогось не дочули чи не встигли записати. Такі конспекти можуть знадобитись вам у підготовці до заліку. Щодо відвідування семінарських занять — то воно обов’язкове. Якщо ви не прийдете на семінарське заняття, то вже не зможете його відпрацювати, і це неминуче знизить ваш загальний

‹ 2 ›

рейтинг. Якщо ви пропустили заняття з поважної причини, принесіть відповідну довідку до деканату, і тоді зможете усно відпрацювати пропущене заняття під час консультації перед заліком. Якщо таку консультацію не буде передбачено розкладом, вам доведеться самоорганізуватися з іншими студентами і узгодити зі мною зручний час та аудиторію. Ком у н і к а ц і я Якщо у вас виникають питання, які стосуються курсу, ви можете писати на вказану електронну адресу. Будь ласка, не забувайте зазначати тему листа і підписуватися під ним (не завж­ди вдається ідентифікувати відправника, якщо його пошта виглядає як ja_lev_a_ne@gmail.com). Здебільшого я відповідаю протягом 24 годин, якщо відповіді немає довше — перевірте, чи правильно вказали адресу, і надішліть нагадування. З а га л ьн а і нф ор м а ц і я п р о к у р с Викладач — ​Кольцов Михайло Олександрович koltsov.michael@gmail.com Семестр викладання — перший (3 години на тиждень): 15 лекцій, 7 семінарів, 1 консультація. Форма контролю — ​залік. Кредитів за курс — ​2.

‹ 3 ›

Семінарські заняття Коли ви потрапите до Оксфорду, вас можуть запитати «What are you reading?». Таким чином вас питають не про те, що ви саме в цей час читаєте, а про спеціальність, на якій ви навчаєтеся. У такому значенні reading та studing стають синонімами. Саме тому пропонуючи вам прочитати певні тексти до семінарського заняття я прошу не «подивитися» на них і не «проглянути» — я прошу вас дослідити ці тексти. А до цього не завадить підготуватись. Докладніше про читання філософського тексту ви дізнаєтеся у відповідному розділі цієї програми. Тут додам лише, що вам варто зарезервувати близько 5 годин на тиждень для якісної підготовки. Одразу хочу застерегти вас від кількох помилок, що їх дуже часто роблять студенти. Відповідаючи на поставлене питання, не намагайтеся переказати текст. Мені відомий його зміст, і вашим колегам також. Краще продемонструйте розуміння цього тексту. Не бійтеся помилятись у інтерпретації, адже основна мета семінарського заняття — не знайдення єдиної правильної відповіді, а демонстрація вашого вміння зрозуміти сам текст і його контекст, вміння формулювати позицію й аргументовано її доводити. По суті, на семінарі ви навчаєтеся вести наукову дискусію на підставі прочитаних текстів, які утворюють спільний предмет обговорення. У відповіді на питання намагайтеся користуватись «Я-суд­жен­ ня­ми». Не потрібно ніяких «Багато людей думають, що…» — краще почніть формулювання своєї позиції з «Я думаю, що…». І головне — від формулювання перейдіть до аргументів: «тому що… пункт 1, пункт 2 і пункт 3». Завершіть висновком «отже,…». Це орієнтовна структура, можете використовувати інші слова

‹ 4 ›

й послідовність, але позиція, аргументи та висновки у вашій відповіді мусять бути, бо від цього залежить її якість, а отже і ваша оцінка. Оскільки групи завеликі, мені доводиться балансувати між прагненням з’ясувати істину і необхідністю опитати всіх присутніх, тож намагайтесь не перебивати колег. У мене прекрасний зір, я бачу всіх присутніх, але якщо відразу кілька студентів висловлять бажання відповісти на питання, я буду обирати тих, хто ще не висловлювався. Утім, як ви зможете побачити у розділі про оцінювання, ваша оцінка за кожен окремий семінар залежить не від частоти висловлювань на ньому, а від якості відповіді; для доброї оцінки може бути достатньо й однієї відповіді на кожному семінарі. Унаслідок тяжкої несправедливості та попри на численні прохання, телепатію як спосіб відповіді та підставу оцінювання знань у Києво-Могилянській академії офіційно не визнано. Якщо ви промовчали все заняття, я буду змушений поставити вам 0 балів — так, наче вас на семінарі не було. Тому спробуйте подолати свій страх помилитися та хибне уявлення про те, що ваша позиція неважлива. Усі тексти доступні вам за посиланням: https://goo.gl/kY6Cvx

‹ 5 ›

Т е м и с е м і н а р і в т а ор іє н т овн і п и т а н н я до н и х Семінар 1. Що таке реальність?

1. Що означає Платонів «міф про печеру»?

2. Що таке універсальний сумнів, за Декартом?

3. Що таке реальність повсякденного життя? Тексти — ​фрагменти з творів: ◆◆ Платон («Держава») ◆◆ Декарт («Метафізичні розмисли») ◆◆ Пітер Бергер, Томас Лукман («Соціальне конструювання реальності») Семінар 2. Що таке знання та істина?

1. За Декартом, якими є правила методу?

2. У чому відмінність між апріорним та апостеріорним?

3. Що таке істина, за Ніцше? Тексти — ​фрагменти з творів: ◆◆ Рене Декарт («Міркування про метод») ◆◆ Іммануїл Кант («Критика чистого розуму») ◆◆ Фрідріх Ніцше («Весела наука»)

‹ 6 ›

Семінар 3. Що таке наука?

1. Що Кун називає парадигмою?

2. Як відбувається наукова революція?

3. В чому полягає науковий метод?

4. В чому особливість соціологічного погляду на світ? Тексти — ​фрагменти з творів: ◆◆ Томас Кун («Структура наукових революцій») ◆◆ Морріс Коен, Ернст Нагель («Вступ до логіки та наукового методу») ◆◆ Пітер Людвіг Бергер («Запрошення до соціології») Семінар 4. Що таке людина?

1. Навіщо потрібна філософська антропологія, за Шелером?

2. Якими є лінії витлумачення людини?

3. Що таке екзистенціалізм, за Сартром?

4. Якими є основні принципи екзистенціалізму? Тексти — ​фрагменти з творів: ◆◆ Макс Шелер («Людина та історія») ◆◆ Жан-Поль Сартр («Екзистенціалізм — це гуманізм»)

‹ 7 ›

Семінар 5. Що таке справедливість?

1. Що таке категоричний імператив?

2. Яким є основний принцип утилітаризму?

3. Що таке мораль, за Ніцше?

4. Що таке колективна відповідальність? Тексти — ​фрагменти з творів: ◆◆ Іммануїл Кант («Основи метафізики моральності») ◆◆ Джон Стюарт Міль («Утилітаризм») ◆◆ Фрідріх Ніцше («По той бік добра та зла») ◆◆ Ханна Арендт («Колективна відповідальність») Семінар 6. Що таке суспільство?

1. Якими є форми державного устрою, за Аристотелем?

2. Що таке держава і природне право?

3. Як утворюється суспільство, за Локом?

4. Що таке влада? Тексти — ​фрагменти з творів: ◆◆ Аристотель («Політика») ◆◆ Томас Гоббс («Левіафан») ◆◆ Джон Лок («Два трактати про правління») ◆◆ Стівен Люкс («Влада: радикальний погляд»)

‹ 8 ›

Семінар 7. Що таке мистецтво?

1. Що таке прекрасне?

2. Як пов’язані естетика та герменевтика?

3. В чому полягає мова мистецтва?

4. Чи можна зрозуміти спектакль? Тексти — ​фрагменти з творів: ◆◆ Іммануїл Кант («Критика естетичної здатності судження») ◆◆ Ганс-Георг Гадамер («Естетика і герменевтика») ◆◆ Еріка Фішер-Ліхте («Естетика перформативності»)

‹ 9 ›

Оцінювання Протягом курсу вам треба буде виконувати кілька різновидів робіт. Сума оцінок за кожну роботу становитиме ваш остаточний бал за курс. Тож ваша оцінка матиме такі складові: Практичні заняття . . . . . . 35 балів Письмова робота . . . . . . . . . . . . 15 балів Проміжні контрольні . . . . . 20 балів Залік . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30 балів Разом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100 балів Університетська шкала оцінювання: 91–100 A (відмінно) 81–90 B (дуже добре) 71–80 C (добре) 66–70 D (задовільно) 60–65 E (достатньо) 30–59 FX (незадовільно, можна повторно скласти залік) 1–29 F (незадовільно, слід повторно прослухати курс) Щоб мати можливість складати залік, спершу треба отримати принаймні 40 балів. Якщо ви не наберете цих балів протягом семестру, автоматично отримаєте недопуск, і вам доведеться переслухати курс наступного року. Якщо ви отримали допуск, але не склали залік, можна повторно скласти його у терміни, які визначає деканат. Без «бігунка» зробити це неможливо. Вашу поточну оцінку (оновлену в кінці кож­но­го семінару) ви можете побачити за посиланням: https://goo.gl/bUiY8L

‹ 1 0 ›

О ц і н к и з а с е м і н а р с ьк е з а н я т т я За одне семінарське заняття ви можете отримати щонайбільше 5 балів. Кількість балів залежить від якості вашої відповіді.

1 бал У вашій відповіді наявний лише один із елементів (позиція, аргументи, висновки), і ви можете пояснити окремі ідеї авторів текстів.

2-3 бали У вашій відповіді наявні всі елементи, хай навіть поєднані сумбурно, і ви можете пояснити більшість ідей авторів текстів та їхню логіку.

4-5 балів У вашій відповіді наявні всі елементи, вони узгоджені між собою, і ви можете пояснити більшість ідей авторів текстів, їхню логіку, а також порівняти їх між собою та з іншими текстами. Оцінки за за лік Залік проходитиме в письмовій формі. Треба буде відповісти на 20 тестових питань (перевірка рівня засвоєння теоретичного матеріалу) та на одне відкрите питання вартістю 10 балів (питання взято з семінарських занять, вони стосуються текстів, які було розглянуто на цих заняттях). Під час заліку заборонено користуватися книжками, конспектами та електронними приладами. Будь-яке шахрайство під час заліку (наприклад, списування у колег, із конспектів, книжок, будь-яких приладів чи зі шпаргалки, прояви щирої дружньої взаємодопомоги тощо) призведуть до анулювання результатів заліку для всіх причетних студентів.

‹ 1 1 ›

З ра зк и т е с т ови х п и т а н ь 1. Твердження про те, що «Предмет пізнання створюється мовою його опису» властиве: A Емпіризму B Епістемологічному релятивізму C Раціоналізму D Логічному позитивізму 2. Що зі вказаного не належить до сфери метафізики: A Дослідження принципів буття та мислення B Дослідження структури дійсності C Обґрунтування можливості філософування D Дослідження паранормальних явищ З ра зк и ві д к р и т ог о п и т а н н я ◆◆ У чому полягає цінність науки, за Файєрабендом? ◆◆ Згідно з Беконом, що собою являють ідоли розуму?

‹ 1 2 ›

О ц і н к и з а п ис ь мов у р об о т у Письмову роботу ви маєте подати не пізніше ніж на десятому навчальному тижні семестру. Належно оформлений електрон­ ний файл (деталі — на сторінках 14–18) треба надіслати на мою електронну пошту до 20:00 на наступний день після семінарського заняття, котре відбудеться на 10-му навчальному тижні (тобто, якщо семінар буде в середу, то дедлайн — 20:00 у четвер). Коли я отримаю вашу роботу, я поставлю спеціальну помітку в таблиці з оцінками, щоб ви знали про це. Роботи, надіслані після дедлайну, я не читатиму й не оцінюватиму. За письмову роботу можна отримати щонайбільше 15 балів, і ця оцінка має такі складові: 2 бали Відповідність вимогам оформлення та надсилання роботи. Правильне оформлення посилань та списку літератури. Зверніть увагу, що у випадку виявлення плагіату, бали за оформлення не нараховуються.

7 балів Якість аналізу першоджерела (Чи всі складові помітили? Чи відрізнили головне і другорядне?).

3 бали Якість аргументації.

3 бали Чіткість логіки викладу. Усі роботи я перевірю протягом трьох тижнів. Будь ласка, наберіться терпіння, адже мені треба не тільки прочитати вашу роботу, але й оцінити та прокоментувати її. Ви маєте право на апеляцію щодо отриманої оцінки.

‹ 13 ›

Вимоги до письмових робіт Між відомими персонажами Бена Ваттерсона, Кальвіном та Гоббсом, відбувся такий діалог: Гоббс:

Чи ти вже маєш ідею для свого есе?

Кальвін: Ні, я чекаю натхнення. Ти не можеш просто ввімкнути креативність як якийсь прилад. Ти маєш бути у правильному настрої. Гоббс:

І що ж це за настрій?

Кальвін: Паніка останньої хвилини. Він яскраво демонструє, як студенти, здебільшого, пишуть свої есе. Але це зовсім не означає, що немає іншого способу. Як альтернативу я б запропонував такий підхід. На третьому тижні я надам вам список тем, із них ви зможете вибрати одну, якій і буде присвячено ваше есе. Свій вибір ви зможете зробити протягом двох тижнів і закріпити за собою обрану тему в таблиці зі списком. Так я буду знати про ваш вибір, а у вас залишиться достатньо часу, щоб написати письмову роботу відповідно до викладених нижче вимог. Але відразу зверніть увагу, що загибель жорсткого диска або флешки з вашою роботою, поганий інтернет-зв’язок або його відсутність, помилка в електронній пошті одержувача не є підставами для порушення термінів. Дедлайн варто розглядати лише як останній, а не єдино можливий день подання роботи. Візьміть собі за правило не працювати над дослідженням у день дедлайну..

‹ 1 4 ›

Ви мог и до о ф ор м л е н н я Ці вимоги сформульовано не тільки для того, щоб ваші роботи мали гарний вигляд, але й щоб зберегти моє здоров’я під час читання цих робіт. Зокрема, вимога щодо шрифту пов’язана з тим, що я читатиму ваші роботи з екрана, тому дуже важливо, щоб шрифт був читомим та не перенапружував очі. Крім того, не забувайте, що на любителів набирати суцільний текст ПРОПИСНИМИ БУКВАМИ, зловживати розділовими!!! знаками!!! чи р о з ря д ж а т и ря дов і б у к в и чекає спеціальне, дуже неприємне місце в пеклі † Обсяг — до 5 сторінок (орієнтовно 10 тисяч знаків із пробілами), не враховуючи титульну сторінку та список літератури. Зверніть увагу, що я вказав верхню межу, а не нижню. Це означає, що обсяг, менший за 5 сторінок, є цілком прийнятним. Головне — щоб від цього не постраждав зміст. Шрифт — ​«Brill» (для виділення заголовків, підзаголовків, окремих слів чи фраз дозволено використовувати нариси Italic, Bold і Bold Italic). Файли знайдете в папці з матеріалами або на сайті виробника: https://goo.gl/5xfoSw Якщо не знаєте, як встановити шрифт у своїй операційній системі, скористайтеся порадами Google (безкоштовний варіант) або попросіть когось із друзів допомогти вам із тим (не забудьте про шоколад). Використовувати будь-­які інші шрифти (як­-от «Arial», «Times New Roman», «Comic Sans») не варто. Інші параметри набору тексту, яких вам слід дотримуватися: ◆◆ Поля: вгорі й ліворуч — 2 см, праворуч і внизу — ​3 см. ◆◆ Кегль (розмір шрифту) — ​10 пунктів (10 pt).

‹ 1 5 ›

◆◆ Міжрядковий відступ: 1,5 рядка. ◆◆ Вирівнювання заголовків: по центру (саме тут відступи першого рядка не потрібні). ◆◆ Вирівнювання тексту між полями сторінки (justify) — без автоматичних переносів. ◆◆ Абзацний відступ (відступ першого рядка) — 1 см (у першому абзаці після заголовка він зайвий). Відступи над чи під абзацом не потрібні (у Word зазирніть у меню «Абзац»). ◆◆ Нумерація сторінок: наскрізна, у правому кутку внизу. ◆◆ Примітки посторінкові, їх нумерація наскрізна, обов’язково треба вказувати також номер сторінки джерела. Для оформлення бібліографії використовуйте Harvard Citation Style: https://goo.gl/g6VMW9. Але якщо вам важко зрозуміти ці вимоги, раджу скористатися генератором від Queen’s University Belfast: https://www.qub.ac.uk/cite2write/harvard3l.html — він авто­матично оформлює бібліографію, якщо ви надасте всі дані (я б радив звернути увагу на функцію ISBN Search, вона може зекономити вам купу часу). Виконані роботи надсилайте на електронну скриньку викладача: koltsov.michael@gmail.com — роздруковувати їх не треба! Рекомендований формат файлів — .docx або .doc. Маколюби та лінуксоїди можуть надсилати роботи у форматі .pages або .odt У назві документа обов’язково слід вказати ваше прізвище латинкою. Наприклад: Martynenko.docx У темі листа обов’язково вкажіть своє ім’я і тему роботи. Це потрібно для того, щоб ваша робота не загубилася.

‹ 1 6 ›

Будь ласка, не псуйте титульну сторінку поцупленими в інтернеті розтягнутими гербами Могилянки з низькою роздільною здатністю. На титульній сторінці має бути тільки тема, ваше прізвище та ім’я. Ви мог и до з м іс т у Письмова робота — це передусім аргументована відповідь на питання, сформульоване в обраній темі роботи, заснована на тексті першоджерела, вказаного після питання. Рекомендую використовувати критичну літературу, яка: ◆◆ Введе відповідь у ширший контекст (як-от розгляд сутності людини в Томаса Куна в контексті конфлікту між науковим і релігійним уявленням про природу людини); ◆◆ Доповнить відповідь зауваженнями на основі інших праць філософа або праць інших філософів зі схожою проблематикою (наприклад, окреслити відмінність у розумінні поняття «істина» у Аристотеля і Канта). Не можна посилатися як на критичну літературу на підручники, довідники, енциклопедії, сумнівні інтернет-ресурси чи Вікіпедію. Щодо останньої слід зробити окреме зауваження. Поява Вікіпедії — це найбільше щастя, яке могло спіткати людство. Вона досі є важливою точкою входу практично в будь-яку сферу досліджень. Але це зовсім не означає, що вона має бути єдиним ресурсом, який ви прочитаєте з певної теми. Намагайтеся йти далі — до оригінальних досліджень. Я аж ніяк не забороняю вам використовувати Вікіпедію, щоб розібратись у темі, але ви не можете її цитувати та вказувати в списку літератури — звертайтеся до першоджерел самої Вікіпедії.

‹ 17 ›

Довідковими текстами з питань аргументації, логіки викладу і композиції досліджень варто вважати такі праці: Бут У. К. Исследование: шестнадцать уроков для начинающих авторов. — 2-е изд. — М.: Флинта, Наука, 2007. — 360 с. Ружиэйро В. Р. М ышление. 15 уроков для начинающих авторов. — М.: Наука, 2006. — 440 с. Уэстон Э. Аргументация: 10 уроков для начинающих авторов. — М.: Наука, 2005. — 96 с. Эко, Умберто. Как написать дипломную работу. Гуманитарные науки: Учебно-методическое пособие. — М.: Книжный дом «Университет», 2003. — 2 изд. — 240 с.

Graybosch, A. J., Scott, G. M., Garrison, S. M. (2014) The Philosophy Student Writer's Manual, 3rd edn., Boston: Pearson.

Harrel, M. (2016) What is the argument? An introduction to phi­lo­so­ phi­cal argument and analysis. Cambridge, MA: MIT Press. Плагіат Звинувачення в плагіаті — ​чи не найгірше, що може трапитися з репутацією студента й науковця в академічному середовищі, навіть якщо плагіат був ненавмисним. Плагіат — ​це запозичення чужого тексту, формулювань, роботи чи ідей та подання цих запозичень у вигляді власних оригінальних напрацювань. У студентських роботах часто трапляються такі форми плагіату: ◆◆ Роботу, що належить іншому студентові, видано за власну. ◆◆ Пряме цитування слів іншого автора без лапок чи перефразування зі збереженням загальної форми оригіналу — ​без зазначення імені автора та/або без посилання на джерело.

‹ 1 8 ›

◆◆ Відсутнє, зумисно неправильне або неточне посилання на цитоване джерело (загальна назва збірки замість імені автора й назви статті з неї, адреса головної сторінки сайту замість точного посилання на відповідну сторінку). ◆◆ Копіювання, перефразування, цитування авторських слів із посиланням на джерело, з яким ви не працювали (скажімо, використовуючи другорядне джерело, в якому цитують первинний матеріал, ви посилаєтеся на джерело-оригінал, не вказуючи другорядне джерело, з якого взяли цитату — ​ це суперечить природі наукового дослідження, тому якщо ви не читали первинну публікацію, не вдавайте, що використали її). Саме остання форма дуже часто трапляється в студентських роботах (і неминуче призводить до втрати балів). Ще одна поширена (і також дуже помітна для викладача) форма плагіату — ​подання ключових фраз певного автора як своїх власних із некоректним посиланням на джерело (тобто, посилання або не конкретизовано до рівня номеру сторінки, або ж конкретизовано тільки для одного-двох запозичень,— таким чином студент намагається привласнити решту). Не забувайте, передусім плагіат — ​це гарний спосіб пошитися в дурні та отримати дуже погану оцінку замість чесно заробленої непоганої.

‹ 19 ›

Контрольні роботи Протягом курсу відбудуться дві контрольні роботи, які перевірять ваш рівень засвоєння семінарських текстів і здатність розпізнавати поширені помилки в аргументації. Кожна конт­ роль­на робота складатиметься з відкритого питання (приклади наведено на сторінці 12) та твердження, у якому допущено помилку в аргументації. Вам треба буде знайти помилку, назвати її та пояснити, чому саме твердження є хибним. Для підготовки вам знадобиться збірник хиб у аргументації: http://www.nizkor.org/features/fallacies — ​т ут є перелік із 42 прикладів хибної аргументації. Також можете скористатися роботами «Недолугі докази» Алі Альмоссаві або «Освоєння логічних помилок» Майкла Візея (вони є в теці з матеріалами). У крайньому разі попросіть конспекти для конт­рольних у попередніх курсів, серед них були дуже талановито зроблені. На першій контрольній роботі вам треба продемонструвати вміння виявляти та пояснювати помилковість таких 15 хиб: Ad Hominem: Abusive

Appeal to Pity

Ad Hominem: Circumstantial

Appeal to Ridicule

Appeal to Authority

Appeal to the Moon

Appeal to Celebrity

Begging the Question

Appeal to Common Belief

Fallacy of Composition

Appeal to Desperation

Fallacy of Division

Appeal to Emotion

False Dilemma

Appeal to Novelty

‹ 20 ›

У другій контрольній їх буде трохи більше — ​20: Ad Hominem: Guilt by Association

Non Sequitur

Appeal to Fear

Post Hoc

Appeal to Normality

Proving Non-Existence

Appeal to Tradition

Red Herring

Biased Sample

Shoehorning

Gambler’s Fallacy

Slippery Slope

Hasty Generalization

Spotlight

Just Because

Straw Man

Ludic Fallacy

Two Wrongs Make a Right

Lying with Stats

Unfalsifiability

П р и к л а д пом и л ков ог о с у д ж е н н я «На контрольній роботі можна списувати, бо всі так роб­лять». Варіант відповіді У цьому судженні допущено помилку «Звернення до загальної практики». За її допомогою автор твердження намагається переконати, що його теза прийнятна, бо начебто її підтримують більшість учасників. Однак те, що більшість людей робить щось, ніяк не свідчить на користь істинності судження, оскільки існує ризик, що більшість людей вчиняють неправильно, а також тут немає вказівки на те, що до вас ця загальна практика застосовна в силу відсутності значущих відмінностей. Наприклад, твердження «Я можу списувати під час контрольної, бо всі дурні так роблять, а я якраз дурень» уже не буде містити цієї хиби в аргументації.

‹ 21 ›

Я к ч и т а т и фі ло со ф с ьк ий т е кс т ? У фільмі «Гельветика», присвяченому мис­тец­тву шрифтарства та типографії, дизайнер Девід Карсон висловив прекрасне суд­ ження: «Не плутайте читомість із порозумінням. Якщо текст легко прочитати, це ще не означає, що його легко зрозуміти, а головне — ​це не означає, що його легко зрозуміти правильно».

(Don’t confuse legibility with communication. Just because something is legible doesn’t mean it communicates and, more importantly, doesn’t mean it communicates the right thing.) У нашому курсі те саме: хоч ви і вмієте читати, це зовсім не значить, що прочитаний текст буде для вас зрозумілим. Тому заголовок розділу можна замінити на такий: «Як зрозуміти філософський текст?». Філософські тексти здебільшого мало чим відрізняються від текстів із інших дисциплін — ​їм усім властива та сама вимога до розуміння термінології, вміння оперувати поняттями та суд­ женнями, і вони непросто даються тим, хто має з ними справу вперше. Але все-таки певна відмінність є. З філософських текс­ тів ви не дізнаєтеся про факти так, як із наукових текстів, тут ви не стежите за лінією розвитку сюжету, як під час читання літературних творів. У більшості випадків ви прослідковуєте кроки в аргументації автора, щоб побачити, до якого висновку він вас підводить, і ухвалюєте рішення щодо переконливості його аргументів. Ви знаходите в тексті пояснення, аналіз, прояснення та приклади, і врешті-решт, якщо ви читали добре і якщо автор добре написав, ви вже здатні аргументовано прийняти або відкинути позицію автора. Тож будьте готові до того, що філософський текст відкриється вам не відразу. Це нормальна ситуація, і, як і в будь-якій іншій дисципліні, постійне звернення до текстів значно полегшує їх

‹ 22 ›

сприйняття. Тож намагайтеся, готуючись до семінарського заняття, прочитати тексти кілька разів, і бажано, щоб ви бралися до повторного читання не відразу, а з перервою в один або кілька днів. Так у вас буде час обдумати прочитане і звикнути до термінології та характеру суджень. Тож перша порада вам: підійдіть до читання з відкритим розумом. Це означає, що не варто до читання тексту формувати упередження на кшталт «я нічого не зрозумію», «це щось страшне», тощо. Не намагайтеся сформувати власне враження доти, доки не переконаєтеся, що повністю зрозуміли прочитане, залиште тексту шанс переконати вас у власній правоті. Якщо ви читаєте текст відомого філософа, надто щось із написаного до середини XX століття, і якісь судження в цьому тексті видаються вам дивними або безглуздими, — ​то подумайте ще раз, можливо, ви щось зрозуміли неправильно. Втім, не варто робити з відомих філософів святих, не дозволяйте авторитету та традиції формувати ваші судження, і не забувайте, що ці судження мусять бути обґрунтованими, інакше вони виглядатимуть підозріло. Філософський текст варто читати активно та критично. Це означає, що ви маєте звертати увагу на терміни, які вживає автор, і прояснювати для себе їх значення за допомогою словника чи енциклопедії, розуміти структуру використаної аргументації, чітко пам’ятати основні тези, які відстоює автор, його висновки та твердження. Тому не варто змагатись у швидкості прочитання філософського тексту. Якщо ви добре зрозумієте одну сторінку, натрапите на один із критеріїв філософського мислення — ​можливість передбачати авторські аргументи та судження, викладені на наступних сторінках. Цікавою практикою є читання тексту в оригіналі, якщо його мова вам доступна. Навіть якщо ви спробуєте прочитати той самий текст у перекладі іншою доступною вам мовою, зможете побачити його під зовсім

‹ 23 ›

іншим кутом. Але остерігайтеся «хибних друзів перекладача». Я досі пам’ятаю випадок, коли студенти кілька хвилин розповідали, що означає поняття «мозаїчний бог», неправильно переклавши поняття «Mosaic God» (Бог Мойсея). Ще порада: використовуйте такий прийом — ​намагайтеся віднайти основні висновки тексту, а потім подивіться на аргументи, які автор використовує для їх підтвердження. Це працює не тільки на чітких текстах філософів XVII та ХХ століть, але й на давніших. Наприклад, у «Державі» Платона ви читаєте «міф про печеру». Подивіться на висновок, який робить сам Платон: що в чуттєвому світі немає місця істині, тому що він постійно міняється, а істина має бути незмінною; що істина досягається лише розумом, бо лише йому доступне незмінне, і що шлях розуму до істини ніколи не є простим і вимагає дисципліни. А тепер гляньте на аргументи в його історії, які він наводить для прояс­ нення своїх тез, і спробуйте оцінити їх переконливість. І останнє. Намагайтеся формувати свій конспект філософського тексту в категоріях «засновок — ​аргумент — ​висновок». Із якого судження автор починає? Які аргументи наводить? Яких висновків доходить? Не обов’язково переповідати повний текст, намагайтеся кожен із цих пунктів сформулювати одним реченням. До того ж, написання таких конспектів виявляється хорошою підготовкою і для написання філософського есе. Уже після того, як ви досягли розуміння тексту, ніколи не забувайте, що це лише перша частина. Ваша робота з філософським текстом завершиться тоді, коли ви не тільки досягнете розуміння, але й сформулюєте судження щодо того, а) чи корелюють висновки з засновками і б) чи є засновки правильними й обґрунтованими на підставі аргументів. Тільки тоді, коли ви можете дати ствердну відповідь на обидві частини, ви готові формулювати судження щодо прийнятності позиції автора.

‹ 24 ›

Звичайно, філософський текст — це не завжди сукупність аргументів. Маючи справу з афоризмами Ніцше чи Шопенгауера або з текстами досократиків, ви побачите: їхнє письмо здатне захоплювати так, що мимоволі забуваєш про висновки та аргументи. Філософська думка жива, оскільки проявляється і в споглядальному способі життя, і в активному досвіді. Для античних мислителів філософування було невіддільним від їхнього способу життя, воно є таким і для деяких сучасних мислителів. Однак навіть у роботі з найзахопливішими текстами не слід випускати з уваги найголовніше: ви маєте чітко та аргументовано дати відповідь на питання про основні твердження тексту.

‹ 25 ›

Як н а писати філософське есе? З попереднього розділу ви могли виснувати, що читання філософського тексту — ​непроста справа, яка потребує практики. Так-от: написання текстів вимагатиме від вас чи не вп’ятеро більше зусиль. Фактично, це означає, що ви досягнете досконалості в філософських судженнях, якщо зможете з приводу одного й того самого тексту написати п’ять різних робіт. І то мається на увазі не доведення п’яти різних позицій, а п’ять повноцінних аргументацій однієї позиції. Це як у математиці чи хімії — ​треба вміти розв’язувати одну й ту саму задачу кількома різними способами. Щоб написати хороше есе, візьміть до уваги такі поради. Перш за все, зробіть написання есе постадійним. Це означає, що вам не варто героїчно намагатися в ніч перед дедлайном створити текст із глибин суб’єктивного духу. На першій стадії спробуйте зробити: а) список того, що ви вже знаєте з приводу обраного питання чи проблеми (відомі вам праці, основні тези, що їх озвучували ті чи інші філософи, власні ідеї, аргументи, які вам траплялися); б) на підставі написаного зробіть короткий нарис у термінах «судження — ​аргумент». Наприклад, відповідь на питання «Чи є смертна кара справедливою?» може включати: 1) історію застосування смертної кари до невинуватої людини; 2) розуміння поняття «справедливість» (Аристотель, Кант); 3) припущення, що таке розуміння справедливості відповідає цілям та потребам сучасного суспільства (бо закони цього суспільства побудовано на принципі природних прав людини); 4) висновок, що таке розуміння справедливості виключає смертну кару (бо призводить до порушення фундаментального права людини на життя).

‹ 26 ›

Після опрацювання тексту ви вже можете зануритися в критичну літературу, однак будьте готові до того, що ваша позиція й лінія аргументації можуть змінитися під впливом нової інформації, яку ви отримаєте. Це нормальний процес, він є незмінною складовою всіх досліджень. Намагайтеся не бути претензійними, коли пишете есе. Деякі філософи можуть собі це дозволити (той-таки Ніцше), та це не привід їх наслідувати. Не намагайтеся вирішити всі проблеми на світі або ж застосувати дуже популярний серед студентів «універсальний підхід». Останній полягає в тому, що в один текст включають усі позиції (досить часто протилежні) та аргументи, які тільки вдасться віднайти. Такий «вінегрет» не тільки ускладнює розуміння, але й вказує на відсутність власної позиції. Тому використовуйте авторитет інших філософів для аргументації власних висновків та засновків, однак не як заміну висновкам. Намагайтесь уникати суджень на кшталт «дуже важлива проб­ лема». Дозвольте вашим читачам самостійно ухвалити рішення щодо важливості та цінності проблеми. Краще постійно ставте питання собі: Чи моя позиція несуперечлива? Чи є аргументи на її користь сильними та достатніми? Чи їх послідовність переконлива? І не бійтеся показати комусь свою роботу, перш ніж відправите її на оцінювання. Навіть якщо читач ніколи не цікавився цим питанням і далекий від філософії, усе одно його відповіді можуть дати вам можливість подивитися на свій текст під іншим кутом. І насамкінець. Використовуйте у своїх роботах «Я-судження»: «Я вважаю, що…», «Моя позиція…» тощо. Згодом, під час написання курсових або дипломних робіт, вас можуть попросити використовувати формальніший стиль — ​«Ми доведемо, що…»,

‹ 27 ›

«Як було показано…», але у філософських есе без цього можна легко обійтися. І не забувайте вичитувати свою роботу, або ж попросіть когось про таку послугу. Це дозволить мені повністю зосередитися на змісті ваших робіт, не відволікаючись на граматичні чи орфографічні помилки.

‹ 28 ›

Що ще почитати? Неможливо дати всеохопний список текстів, прочитання яких дозволило б вам краще розуміти філософію, тому дове­деться обмежитись окремими виданнями. Втім, завжди намагайтеся починати з першоджерела — ​філософського тексту, — ​а вже потім беріться до критичної літератури.

Buckingham, Will. T he Philosophy Book (Big Ideas Simply Explai­ ned). — ​DK, 2015.

Law, Stephen. Eyewitness Companions: Philosophy. — ​Penguin, 2007.

Osborne, Richard; Edney, Ralph. Philosophy for Beginners. — ​Wri­ ters and Readers Publishing, 1992. Аврелій, Марк. Наодинці з собою. — ​Львів: Літопис, 2007. Адлер, Мортимер. Аристотель для всех: Сложные философские идеи простыми словами. — ​М.: Манн, Иванов и Фербер, 2015. Адлер, Мортимер. Искусство говорить и слушать. — ​М.: Манн, Иванов и Фербер, 2013. Адлер, Мортимер. Как читать книги. Руководство по чтению великих произведений. — ​М.: Манн, Иванов и Фербер, 2014. Адлер, Мортимер. Шесть великих идей. — ​М.: Манн, Иванов и Фербер, 2015. Апель, Карл-Отто. Трансформация философии. — ​М.: Логос, 2001. Батлер-Боудон, Том. 50 великих книг по философии. — ​М.: Эксмо, 2014.

‹ 2 9 ›

Ґордер, Юстейн. Світ Софії. Роман про історію філософії. — ​ Львів: Літопис, 2007. Де Боттон, Ален. Как Пруст может изменить вашу жизнь. — ​ М.: Эксмо, 2014. Де Боттон, Ален. Утешение философией. — ​М.: Эксмо, 2014. Дюпре, Бен. Философия. 50 идей, о которых нужно знать. — ​М.: Фантом Пресс, 2014. Каплан, Эрик. Санта действительно существует? Философское исследование. — ​М.: Манн, Иванов и Фербер, 2016. Каткарт, Томас; Клейн, Дэниел. Как-то раз Платон зашел в бар... Понимание философии через шутки. — ​М.: Альпина нонфикшн, 2014. Каткарт, Томас; Клейн, Дэниел. Хайдеггер и гиппопотам входят в райские врата: Жизнь, смерть и жизнь после смерти через призму философии и шутки. — ​М.: Альпина нон-фикшн, 2014. Кейв, Питер. К ак перехитрить Аристотеля и еще 34 способа применения философии. — ​М.: Издательство «Э», 2016. Кунцман П., Буркард Ф.-П., Видман Ф. Философия: dtv-Atlas. — ​ М.: Рыбари, 2002. Лакс, Майкл. Метафізика. — ​К.: Дух і Літера, 2016. Сенека, Луцій Анней (переклад А. Содомори). Діалоги. — ​Львів: Апріорі, 2016. Стружевский, Владислав. Онтологія. — ​К: Дух і Літера, Інститут релігійних наук св. Томи Аквінського, 2014. Супергатари. Неформальная философия в картинках. — ​СПб.: Питер, 2015.

‹ 3 0 ›

Сэндел, Майкл. Справедливость: Как поступать правильно? — ​ М.: Манн, Иванов и Фербер, 2013. Фостер, Томас. Искусство чтения: Как понимать книги. — ​М.: Манн, Иванов и Фербер, 2015. Хампе, Михаэль. Учения философии. Рассказывать vs. утверждать. — ​М.: Логос, 2016 Хит, Питер, Кэрролл, Льюис. « Алиса» глазами философа. — ​ М.: ТриМаг, 2013. Эдмондс, Дэвид. Убили бы вы толстяка? Задача о вагонетке: что такое хорошо и что такое плохо? — ​М.: Изд-во Института Гайдара, 2016.

‹ 3 1 ›

Подяк а Це друге видання програми, а сам курс філософії для студентів ФСНСТ існує давно й пережив кілька трансформацій. Здебільшого мені діставалися семінарські заняття, і це був непересічний досвід, адже коли п’ять разів на тиждень п’ять різних груп намагаються пояснити тобі правила методу Рене Декарта — ти точно знатимеш їх напам’ять. Тому перш за все варто подякувати всім студентам, які, потрапивши на курс філософії відразу після закінчення школи, не розгубились і відважно намагалися віднайти відмінність між законом суперечності та законом виключення третього, дати раду з феноменологічним поняттям інтенціональності, а вже на третьому семінарі гідно приймали одне з найтяжчих випробувань — знайти відповідь на питання, чому наука не хоче нічого знати про Ніщо. Ця програма продовжує добру традицію, сформовану завдяки співпраці Миколи Ковальчука, котрий пильнує, щоб сторінки тішили не лиш розум, але й око, Тетяни Карташевої, чий талант створює справжні дива, уважного редактора Оксани Плаксій, яка рятує тексти від помилок, і Олени Бондарук, яка тримає всіх учасників у доброму гуморі та в рамках здорового глузду. Цього року до роботи приєдналася також художниця Дарина Мацола, тож дякуємо їй за чудову обкладинку.

Зміст

Вступ 1 Семінарські заняття 4 Оцінювання 10 Вимоги до письмових робіт 14 Контрольні роботи 20 Як читати філософський текст?

22 Як написати філософське есе?

26 Що ще почитати?

29