н а ц іон а льний у ніверси т ет «k иєво -мог и л янсьk а а k а д емі я»
в с т у п до фі ло с о фі ї п р о г ра м а k у р с у д л я с о ц і о л о г і в •
k иїв ‧ 2016
◆
Ex praeterito ◆ Praesens prudenter agit ◆ ◆
Ni futuru actione detur�et ◆
T i t i a n u s , I n A l l e g or i a m de P ru de n t i a
Вступ
Можна провести цілу академічну конференцію на тему, коли ж саме найкраще читати курс філософії для соціологів. З одного боку — добре пройти його на останньому році навчання, коли ви впевнено володієте професійними знаннями й інструментами та вже готові до питань і про перспективи знання, і про межі застосування інструментів. З другого — незле б і почати ваше навчання з філософського курсу, щоб підготувати вас до специфіки соціологічної термінології та логіки дослідження, а також допомогти опанувати навички роботи з текстами. Так уже склалося, що другий варіант став пріоритетним, тож тепер будьте готові якщо не відмовитися від шкільних знань, то принаймні подивитися на них під іншим кутом зору. Змиріться з тим, що в цьому курсі ви не знайдете «єдиного підручника, який би містив усе, що вам треба знати, аби скласти іспит». На це є кілька причин. По-перше, мені не подобаються підручники і стиль викладу в них. Я не бачу смислу в тому, щоб завчати визначення, якщо ви не розумієте, навіщо їх потрібно знати. По-друге, вам треба привчитися здійснювати науковий пошук, а це завжди передбачає ознайомлення з кількома джерелами та вміння їх порівнювати. Все залежить від того, з чого ви хотіли б почати. Наприклад, із роману Юстейна Ґордера «Світ Софії», який показує історію філософії в формі роману — чи з праці Пітера Хіла «“Аліса” очима філософа», де подано текст казки Льюїса Керрола з супровідними філософськими коментарями. Історію філософії можна починати освоювати і з DTV-атласу Петера Кунцмана, і зі збірника анекдотів Томаса Каткарта «Якось Платон зайшов у бар…».
‹ 1 ›
А якщо ви прочитаєте роботу Мортімера Адлера «Аристотель для всіх», більшість семінарських текстів розумітимете практично відразу. Тож підручники не потрібні, бо з чого б ви не почали — набагато важливіше, як ви цим скористаєтеся надалі. І кілька слів щодо відвідування. Відповідно до правил КиєвоМогилянської академії, відвідування лекцій курсу вільне. Присутність, відсутність чи запізнення на лекційні заняття жодним чином не позначаться на вашій оцінці (хоча, певна річ, негативно позначаться на рівні ваших знань, особливо якщо ви виявите необережність і позичите конспект у колеги з нерозбірливим почерком). Разом з тим, відвідування семінарських занять обов’язкове. Якщо ви не прийдете на семінарське заняття, то вже не зможете його відпрацювати, і це неминуче знизить ваш загальний рейтинг. Якщо ви пропустили заняття з поважної причини, принесіть відповідну довідку до деканату, і тоді зможете відпрацювати пропущене заняття під час консультації перед заліком. Обґрунтування такої політики просте: ваше відпрацювання передбачає додаткову роботу викладача, а оскільки викладач цього заняття не пропускав, немає жодних підстав вимагати від нього проводити заняття ще раз. Майте на увазі: і під час лекцій, і під час семінарських занять телефонні дзвінки, спілкування через смс, чати чи скайп, відвідування соціальних мереж або інших сторінок (власне, будьяка несумісна з навчанням діяльність) — неприйнятна. Краще приділіть цей час отриманню знань, накопичення соціального капіталу нікуди від вас не дінеться в нашому дивному світі. Якщо хочете поставити викладачеві питання — не соромтеся, пишіть на вказану електронну адресу.
‹ 2 ›
Зазвичай викладач отримує чимало листів, тож навряд чи зможе відповісти негайно, але якщо відповіді немає протягом доби, перевірте, чи правильно зазначили адресу, або надішліть листа ще раз. Будь ласка, вказуйте в темі листа, про що питаєте, аби ваш лист не загубився. Також не забувайте назватися, оскільки ваші електронні адреси самі по собі не завжди інформативні.
З а га л ьн а і нф ор м а ц і я п р о к у р с Викладач — Кольцов Михайло Олександрович koltsov.michael@gmail.com Семестр викладання — перший (3 години на тиждень): 15 лекцій, 7 семінарів, 1 консультація. Форма контролю — залік. Кредитів за курс — 2.
‹ 3 ›
Семінарські заняття Для участі в семінарському занятті не завадить підготуватися. Вам треба уважно прочитати вказані тексти і продемонструвати вміння відповідати на питання, опираючись на ці тексти. Одразу хочу застерегти вас від кількох помилок, які дуже часто трапляються у студентів. Не намагайтеся переказати текст. Мені відомий його зміст, і вашим колегам також. Краще продемонструйте ваше власне розуміння цього тексту — це ж куди цікавіше! Не бійтеся помилятись в інтерпретації, адже основна мета семінарського заняття — не виявлення правильної відповіді, а вміння формулювати позицію й аргументовано її доводити. По суті, на семінарі ви навчаєтеся вести наукову дискусію на підставі прочитаних текстів, які утворюють спільний предмет обговорення. Внаслідок тяжкої несправедливості та незважаючи на численні прохання, телепатію як спосіб відповіді та підставу оцінювання знань у Києво-Могилянській академії офіційно не визнано. Якщо ви промовчали все заняття, викладач змушений буде поставити вам 0 балів — так, наче вас на семінарі не було. Тому спробуйте подолати свій страх помилитися та хибне уявлення про те, що ваша позиція неважлива. Семінар — це навчальний простір, а не змагання за авторитет. Якщо не будете говорити, є ризик, що ви так і підете, не сказавши чогось важливого. Усі тексти доступні вам за посиланням: https://goo.gl/jshRwx
‹ 4 ›
Ще одна поширена помилка — недбала підготовка до семінарського заняття, яку студенти намагаються замінити читанням текст у вже на самому семінарі. На жаль, цей спосіб не працює. По-перше, тексти подано різними мовами (за браком перекладу українською або неналежну якість наявного перекладу). Тому коли ви намагаєтеся перекладати під час семінару, це відразу помітно з помилок у перекладі, яких би напевно не трапилося, якби ви мали конспект і зробили переклад завчасно. По-друге, брак часу на осмислення прочитаного зводить вашу відповідь до переказування тексту, а цей спосіб, як було зазначено раніше, навряд чи допоможе вам заробити бали. Намагайтеся не припускатись цих помилок, і тоді ваша висока оцінка та компетентність не викликатимуть жодних сумнівів. Семінар 1. Онтологія 1. Що означає Платонів «міф про печеру»? 2. Що таке філософія, згідно з Кантом? 3. Згідно з Беконом, що собою являють ідоли розуму? 4. Що таке універсальний сумнів, за Декартом, і якими є правила методу? Тексти — фрагменти з творів: ◆◆ ◆◆ ◆◆ ◆◆
Платон («Держава») Іммануїл Кант («Логіка») Френсіс Бекон («Новий органон») Рене Декарт («Першоначала філософії», «Міркування про метод»)
‹ 5 ›
Семінар 2. Логіка і епістемологія 1. У чому відмінність між формальним та матеріальним критерієм істинності? 2. Чому людина помиляється в пізнанні? 3. Як уникнути помилок у розумінні? 4. У чому відмінність між приватним та публічним застосуванням розуму? Тексти — фрагменти з творів: ◆◆ Іммануїл Кант («Логіка», «Відповідь на питання: що таке Просвітництво») Семінар 3. Наука 1. Чим абстрактне мислення відрізняється від конкретного? 2. У чому полягає цінність науки, за Файєрабендом? 3. Що Кун називає нормальною наукою? 4. Як відбувається наукова революція? Тексти — фрагменти з творів: ◆◆ Георг Гегель («Хто мислить абстрактно?») ◆◆ Пол Файєрабенд («Проти методологічного примусу») ◆◆ Томас Кун («Структура наукових революцій»)
‹ 6 ›
Семінар 4. Антропологія 1. Що таке символічна система? 2. Що таке екзистенціалізм і чому, за Сартром, він є гуманізмом? 3. Що таке філософська антропологія і в чому полягає поняття людини? 4. Що таке сутність людини, за Фроммом? Тексти — фрагменти з творів: ◆◆ ◆◆ ◆◆ ◆◆
Ернст Касірер («Досвід про людину») Жан-Поль Сартр («Екзистенціалізм — це гуманізм») Макс Шелер («Положення людини в космосі») Еріх Фромм («Душа людини»)
Семінар 5. Держава 1. Якими є форми державного устрою, за Аристотелем? 2. Що таке держава і природне право? 3. Що таке громадянське суспільство? 4. У чому полягає смисл історії? Тексти — фрагменти з творів: ◆◆ ◆◆ ◆◆ ◆◆
Аристотель («Політика») Томас Гоббс («Левіафан») Георг Гегель («Філософія історії») Карл Ясперс («Смисл і призначення історії»)
‹ 7 ›
Семінар 6. Етика 1. У чому полягає проблема зла? 2. Чим відрізняється етика переконань від етики відповідальності? 3. Як насилля пов’язане з політикою? Текст: ◆◆ Фрагмент із твору Ларса Свендсена «Філософія Зла» Семінар 7. Естетика 1. Як пов’язані мистецтво та технології відтворення? 2. Що таке аура, за Беньяміном? 3. Що таке експозиційна цінність? 4. Чи є кіно мистецтвом? Текст: ◆◆ Фрагмент із твору Вальтера Беньяміна «Витвір мистецтва в епоху його технічної відтворюваності»
‹ 8 ›
Оцінювання Протягом курсу вам треба буде виконувати кілька різновидів робіт. Сума оцінок за кожну роботу становитиме ваш остаточний бал за курс. Тож ваша оцінка матиме такі складові: Практичні заняття . . . . . . 35 балів Письмова робота . . . . . . . . . . . . 15 балів Проміжні контрольні . . . . . 20 балів Залік . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30 балів Разом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100 балів Університетська шкала оцінювання: 91–100 A (відмінно) 81–90 B (дуже добре) 71–80 C (добре) 66–70 D (задовільно) 60–65 E (достатньо) 30–59 FX (незадовільно, можна повторно скласти залік) 1–29 F (незадовільно, слід повторно прослухати курс) Щоб мати можливість складати залік, спершу треба отримати принаймні 40 балів. Якщо ви не наберете цих балів протягом семестру, автоматично отримаєте недопуск, і вам доведеться переслухати курс наступного року. Якщо ви отримали допуск, але не склали залік, можна повторно скласти його у терміни, які визначає деканат. Без «бігунка» зробити це неможливо. Вашу поточну оцінку (оновлену в кінці кожного семінару) ви можете побачити за посиланням: https://goo.gl/43RrQM
‹ 9 ›
О ц і н к и з а с е м і н а р с ьк е з а н я т т я За кожне семінарське заняття ви можете отримати щонайбільше 5 балів. Кількість балів залежить від якості вашої відповіді. 1 бал Ви частково прочитали першоджерело, можете пояснити окремі ідеї автора. 2-3 бали Ви повністю прочитали першоджерело, можете пояснити більшість ідей автора та його логіку. 4-5 балів Ви повністю прочитали першоджерело і рекомендовану літературу, можете не тільки пояснити ідеї та логіку автора, але й проаналізувати їх наслідки та порівняти з ідеями інших мислителів. Оцінки за за лік Залік проходитиме в письмовій формі. Треба буде відповісти на 20 тестових питань (перевірка рівня засвоєння теоретичного матеріалу) та на одне відкрите питання вартістю 10 балів (питання взято з семінарських занять, вони стосуються текстів, які було розглянуто на цих заняттях. Під час заліку заборонено користуватися книжками, конспектами та електронними приладами. Будь-яке шахрайство під час заліку (наприклад, списування у колег, із конспектів, книжок, будь-яких приладів чи зі шпаргалки, прояви щирої дружньої взаємодопомоги тощо) призведуть до анулювання результатів заліку для всіх причетних студентів. Будь ласка, приділіть увагу потребам свого організму перед заліком, адже виходити з аудиторії можна тільки після того, як здасте роботу.
‹ 1 0 ›
З ра зк и т е с т ови х п и т а н ь 1. Твердження про те, що «Предмет пізнання створюється мовою його опису» властиве: A Емпіризму B Епістемологічному релятивізму C Раціоналізму D Логічному позитивізму 2. Що зі вказаного не належить до сфери метафізики: A Дослідження принципів буття та мислення B Дослідження структури дійсності C Обґрунтування можливості філософування D Дослідження паранормальних явищ З ра зк и ві д к р и т ог о п и т а н н я ◆◆ У чому полягає цінність науки, за Файєрабендом? ◆◆ Згідно з Беконом, що собою являють ідоли розуму?
‹ 1 1 ›
О ц і н к и з а п ис ь мов у р об о т у Письмову роботу ви маєте подати не пізніше ніж на десятому навчальном у тижні семестру. Належно оформлений електрон ний файл (деталі — на сторінках 14–18) треба надіслати викладачеві до 20:00 у день семінарського заняття, котре відбудеться на 10-му навчальному тижні (число та день тижня залежить від розкладу, викладач уточнить його). За письмову роботу можна отримати щонайбільше 15 балів, і ця оцінка має такі складові: 2 бали Відповідність вимогам оформлення та надсилання роботи. Правильне оформлення посилань та списку літератури. 7 балів Якість аналізу першоджерела. 3 бали Якість використання критичної літератури. 3 бали Чіткість логіки викладу. Усі роботи буде перевірено протягом трьох тижнів. Кожну з них викладач прочитає та прокоментує. Ви маєте право на апеляцію щодо отриманої оцінки.
‹ 1 2 ›
Вимоги до письмових робіт Розгорнута відповідь на питання, сформульоване в темі роботи, повинна мати аналітичний характер та враховувати відповідні першоджерела і критичну літературу. Логіка відповіді має бути послідовною і завершуватися самостійними висновками. Роботи, у яких буде виявлено плагіат, не отримають жодного бала. Тему письмової роботи можна буде вибрати з запропонованих на заняттях третього навчального тижня. Подати роботу треба не пізніше ніж на десятому навчальном у тижні семестру. Роботи, надіслані після цього терміну, викладач не читатиме і не оцінюватиме. Загибель жорсткого диска або флешки з вашою роботою, поганий інтернет-зв’язок або його відсутність не є підставами для порушення термінів. Дедлайн варто розглядати лише як останній, а не єдино можливий день подання роботи. Візьміть собі за правило не працювати над дослідженням у день дедлайну.
‹ 13 ›
В и мог и до о ф ор м л е н н я Ці вимоги сформульовано не тільки для того, щоб ваші роботи мали гарний вигляд, але й щоб зберегти здоров’я викладача під час читання цих робіт. Зокрема, вимога щодо шрифту пов’язана з тим, що викладач читатиме ваші роботи з екрану, тому дуже важливо, щоб шрифт був читомим та не перенапружував очі. Крім того, не забувайте, що на любителів набирати суцільний текст ПРОПИСНИМИ БУКВАМИ, зловживати розділовими!!! знаками!!! чи р о з ря д ж а т и ря дов і б у к в и чекає спеціальне, дуже неприємне місце в пеклі † Обсяг — до 5 сторінок (орієнтовно 10 тисяч знаків із пробілами), не враховуючи титульну сторінку та список літератури. Шрифт — «Noto Serif» (для виділення заголовків, підзаголовків, окремих слів чи фраз дозволено використовувати нариси Italic, Bold і Bold Italic). Файли знайдете в папці з матеріалами або на сайті виробника: https://fonts.google.com/specimen/Noto+Serif Якщо не знаєте, як встановити шрифт у своїй операційній системі, скористайтеся порадами Google (безкоштовний варіант) або попросіть когось із друзів допомогти вам із тим (не забудьте про шоколад). Використовувати будь-які інші шрифти (як-от «Arial», «Times New Roman», «Comic Sans») не варто. Інші параметри набору тексту, яких вам слід дотримуватися: ◆◆ Поля: вгорі й ліворуч — 2 см, праворуч і внизу — 3 см. ◆◆ Кегль (розмір шрифту) — 10 пунктів (10 pt). ◆◆ Міжрядковий відступ: 1,5 рядка. ◆◆ Вирівнювання заголовків: по центру (саме тут відступи першого рядка не потрібні).
‹ 1 4 ›
◆◆ Вирівнювання тексту між полями сторінки (justify) — без автоматичних переносів. ◆◆ Абзацний відступ (відступ першого рядка) — 1 см (у першому абзаці після заголовка він зайвий). Відступи над чи під абзацом не потрібні (у Word зазирніть у меню «Абзац»). ◆◆ Нумерація сторінок: наскрізна, у правому кутку внизу. ◆◆ Примітки посторінкові, їх нумерація наскрізна, обов’язково треба вказувати також номер сторінки джерела. Інструкції щодо оформлення бібліографії відповідно до вимог дсту 7.1:2006: http://www.library.ukma.edu.ua/?id=214. Ще можна використовувати H arvard Citation Style: https://goo.gl/nJo02l В останньому випадку дуже раджу користуватися генератором RefME: http://www.refme.com/citation-generator/harvard — він автоматично оформлює бібліографію, якщо ви надасте всі дані. Виконані роботи надсилайте на електронну скриньку викладача: koltsov.michael@gmail.com — роздруковувати їх не треба! Рекомендований формат файлів — .docx або .doc. Маколюби та лінуксоїди можуть надсилати роботи у форматі .pdf. У назві документа обов’язково слід вказати ваше прізвище латинкою. Наприклад: Martynenko.docx У темі листа обов’язково вкажіть своє ім’я і тему роботи. Це потрібно для того, щоб ваша робота не загубилася. Будь ласка, не псуйте титульну сторінку поцупленими в інтернеті розтягнутими гербами Могилянки з низькою роздільною здатністю. Просто напишіть кількома рядками назву університету, кафедри, а також тему, своє прізвище та ім’я. Викладач не є науковим керівником роботи, тож його ім’я вказувати не треба.
‹ 1 5 ›
П е р е ві р к а р обі т Про те, що викладач отримав вашу роботу, ви дізнаєтеся зав дяки кольоровій помітці в документі з оцінками. Тільки якщо такої помітки немає, ви можете перепитати, чи отримав викладач вашу роботу. Враховуючи велику кількість студентів, викладачеві потрібно буде близько трьох тижнів, щоб перевірити всі роботи. Протягом цього часу ви отримаєте назад вашу роботу з коментарями та оцінкою. Якщо якийсь із пунктів технічних вимог вам видається незрозумілим, можете перепитати викладача. В и мог и до з м іс т у Письмова робота — це передусім аргументована відповідь на питання, сформульоване в обраній темі роботи, заснована на тексті першоджерела, вказаного після питання. Обов’язково використовуйте критичну літературу, яка: ◆◆ Введе відповідь у ширший контекст (як-от розгляд сутності людини в Томаса Куна в контексті конфлікту між науковим і релігійним уявленням про природу людини); ◆◆ Доповнить відповідь зауваженнями на основі інших праць філософа або праць інших філософів зі схожою проблематикою (наприклад, окреслити відмінність у розумінні поняття «істина» у Аристотеля і Канта). Використовувати підручники, довідники й «Вікіпедію» як критичну літературу суворо заборонено. Тільки оригінальні дослід ження — тільки хардкор.
‹ 1 6 ›
Довідковими текстами з питань аргументації, логіки викладу і композиції досліджень варто вважати такі праці: Бут У. К. Исследование: шестнадцать уроков для начинающих авторов. — 2-е изд. — М.: Флинта, Наука, 2007. — 360 с. Райкинг Дж. Э. Композиция: 16 уроков для начинающих авторов. — М.: Наука, 2009. — 464 с. Ружиэйро В. Р. М ышление. 15 уроков для начинающих авторов. — М.: Наука, 2006. — 440 с. Уэстон Э. Аргументация: 10 уроков для начинающих авторов. — М.: Наука, 2005. — 96 с. Эко, Умберто. Как написать дипломную работу. Гуманитарные науки: Учебно-методическое пособие. — М.: Книжный дом «Университет», 2003. — 2 изд. — 240 с. Плагіат Звинувачення в плагіаті — чи не найгірше, що може трапитися з репутацією студента й науковця в академічному середовищі, навіть якщо плагіат був ненавмисним. Плагіат — це запозичення чужого тексту, формулювань, роботи чи ідей та подання цих запозичень у вигляді власних оригінальних напрацювань. У студентських роботах часто трапляються такі форми плагіату: ◆◆ Роботу, що належить іншому студентові, видано за власну. ◆◆ Пряме цитування слів іншого автора без лапок чи перефразування зі збереженням загальної форми оригіналу — без зазначення імені автора та/або без посилання на джерело.
‹ 17 ›
◆◆ Відсутнє, зумисно неправильне або неточне посилання на цитоване джерело (загальна назва збірки замість імені автора й назви статті з неї, адреса головної сторінки сайту замість точного посилання на відповідну сторінку). ◆◆ Копіювання, перефразування, цитування авторських слів із посиланням на джерело, з яким ви не працювали (скажімо, використовуючи другорядне джерело, в якому цитують первинний матеріал, ви посилаєтеся на джерело-оригінал, не вказуючи другорядне джерело, з якого взяли цитату — це суперечить природі наукового дослідження, тому якщо ви не читали первинну публікацію, не вдавайте, що використали її). Саме остання форма дуже часто трапляється в студентських роботах (і неминуче призводить до втрати балів). Ще одна поширена (і також дуже помітна для викладача) форма плагіату — подання ключових фраз певного автора як своїх власних із некоректним посиланням на джерело (тобто, посилання або не конкретизовано до рівня номеру сторінки, або ж конкретизовано тільки для одного-двох запозичень,— таким чином студент намагається привласнити решту). Не забувайте, передусім плагіат — це гарний спосіб пошитися в дурні та отримати дуже погану оцінку замість чесно заробленої непоганої.
‹ 1 8 ›
Контрольні роботи Протягом курсу відбудуться дві контрольні роботи, які перевірять ваш рівень засвоєння семінарських текстів і здатність розпізнавати поширені помилки в аргументації. Кожна конт рольна робота складатиметься з відкритого питання (приклади наведено на сторінці 11) та твердження, у якому допущено помилку в аргументації. Вам треба буде знайти помилку, назвати її та пояснити, чому саме твердження є хибним. Для підготовки вам знадобиться збірник хиб у аргументації: http://www.nizkor.org/features/fallacies — т ут є перелік із 42 прикладів хибної аргументації. Також ви можете скористатися роботою Алі Альмоссаві «Недолугі докази» (вона є в теці з матеріалами). У крайньому разі попросіть конспекти для підготовки до контрольних у попередніх курсів, я пам’ятаю, що деякі з них були дуже талановито зроблені. На першій контрольній роботі вам належить продемонструвати вміння виявляти та пояснювати помилковість таких 15 хиб: Ad Hominem
Appeal to Authority
Appeal to Belief
Appeal to Common Practice
Appeal to Consequences of a Belief
Appeal to Emotion
Appeal to Novelty
Appeal to Pity
Appeal to Ridicule
Begging the Question
Burden of Proof
Composition
Division
False Dilemma
Appeal to Flattery
‹ 19 ›
У другій контрольній їх буде трохи більше — 20: Gambler’s Fallacy
Genetic Fallacy
Guilt by Association
Hasty Generalization
Middle Ground
Misleading Vividness
Post Hoc
Questionable Cause
Relativist Fallacy
Slippery Slope
Appeal to Popularity
Appeal to Fear
Appeal to Tradition
Bandwagon
Ignoring a Common Cause
Two Wrongs Make a Right
Straw Man
Spotlight
Red Herring
Appeal to Spite
П р и к л а д пом и л ков ог о с у д ж е н н я «На контрольній роботі можна списувати, бо всі так роблять». Варіант відповіді У цьому судженні допущено помилку «Звернення до загальної практики». За її допомогою автор твердження намагається переконати, що його теза прийнятна, бо начебто її підтримують більшість учасників. Однак те, що більшість людей робить щось, ніяк не свідчить на користь істинності судження, оскільки існує ризик, що більшість людей вчиняють неправильно, а також тут немає вказівки на те, що до вас ця загальна практика застосовна в силу відсутності значущих відмінностей. Наприклад, твердження «Я можу списувати під час контрольної, бо всі дурні так роблять, а я якраз дурень» уже не буде містити цієї хиби в аргументації.
‹ 20 ›
Я к ч и т а т и фі ло со ф с ьк ий т е кс т ? У фільмі «Гельветика», присвяченому мистецтву шрифтарства та типографії, дизайнер Девід Карсон висловив прекрасне суд ження: «Не плутайте читомість із порозумінням. Якщо текст легко прочитати, це ще не означає, що його легко зрозуміти, а головне — це не означає, що його легко зрозуміти правильно». (Don’t confuse legibility with communication. Just because something is legible doesn’t mean it communicates and, more importantly, doesn’t mean it communicates the right thing.) У нашому курсі те саме: хоч ви і вмієте читати, це зовсім не значить, що прочитаний текст буде для вас зрозумілим. Тому заголовок розділу можна замінити на такий: «Як зрозуміти філософський текст?». Філософські тексти здебільшого мало чим відрізняються від текстів із інших дисциплін — їм усім властива та сама вимога до розуміння термінології, вміння оперувати поняттями та суд женнями, і вони непросто даються тим, хто має з ними справу вперше. Але все-таки певна відмінність є. З філософських текс тів ви не дізнаєтеся про факти так, як із наукових текстів, тут ви не стежите за лінією розвитку сюжету, як під час читання літературних творів. У більшості випадків ви прослідковуєте кроки в аргументації автора, щоб побачити, до якого висновку він вас підводить, і ухвалюєте рішення щодо переконливості його аргументів. Ви знаходите в тексті пояснення, аналіз, прояснення та приклади, і врешті-решт, якщо ви читали добре і якщо автор добре написав, ви вже здатні аргументовано прийняти або відкинути позицію автора. Тож будьте готові до того, що філософський текст відкриється вам не відразу. Це нормальна ситуація, і, як і в будь-якій іншій дисципліні, постійне звернення до текстів значно полегшує їх
‹ 21 ›
сприйняття. Тож намагайтеся, готуючись до семінарського заняття, прочитати тексти кілька разів, і бажано, щоб ви бралися до повторного читання не відразу, а з перервою в один або кілька днів. Так у вас буде час обдумати прочитане і звикнути до термінології та характеру суджень. Тож перша порада вам: підійдіть до читання з відкритим розумом. Це означає, що не варто до читання тексту формувати упередження на кшталт «я нічого не зрозумію», «це щось страшне», тощо. Не намагайтеся сформувати власне враження доти, доки не переконаєтеся, що повністю зрозуміли прочитане, залиште тексту шанс переконати вас у власній правоті. Якщо ви читаєте текст відомого філософа, надто щось із написаного до середини XX століття, і якісь судження в цьому тексті видаються вам дивними або безглуздими, — то подумайте ще раз, можливо, ви щось зрозуміли неправильно. Втім, не варто робити з відомих філософів святих, не дозволяйте авторитету та традиції формувати ваші судження, і не забувайте, що ці судження мусять бути обґрунтованими, інакше вони виглядатимуть підозріло. Філософський текст варто читати активно та критично. Це означає, що ви маєте звертати увагу на терміни, які вживає автор, і прояснювати для себе їх значення за допомогою словника чи енциклопедії, розуміти структуру використаної аргументації, чітко пам’ятати основні тези, які відстоює автор, його висновки та твердження. Тому не варто змагатись у швидкості прочитання філософського тексту. Якщо ви добре зрозумієте одну сторінку, натрапите на один із критеріїв філософського мислення — можливість передбачати авторські аргументи та судження, викладені на наступних сторінках. Цікавою практикою є читання тексту в оригіналі, якщо його мова вам доступна. Навіть якщо ви спробуєте прочитати той самий текст у перекладі іншою доступною вам мовою, зможете побачити його під зовсім
‹ 22 ›
іншим кутом. Але остерігайтеся «хибних друзів перекладача». Я досі пам’ятаю випадок, коли студенти кілька хвилин розповідали, що означає поняття «мозаїчний бог», неправильно переклавши поняття «Mosaic God» (Бог Мойсея). Ще порада: використовуйте такий прийом — намагайтеся віднайти основні висновки тексту, а потім подивіться на аргументи, які автор використовує для їх підтвердження. Це працює не тільки на чітких текстах філософів XVII та ХХ століть, але й на давніших. Наприклад, у «Державі» Платона ви читаєте «міф про печеру». Подивіться на висновок, який робить сам Платон: що в чуттєвому світі немає місця істині, тому що він постійно міняється, а істина має бути незмінною; що істина досягається лише розумом, бо лише йому доступне незмінне, і що шлях розуму до істини ніколи не є простим і вимагає дисципліни. А тепер гляньте на аргументи в його історії, які він наводить для прояс нення своїх тез, і спробуйте оцінити їх переконливість. І останнє. Намагайтеся формувати свій конспект філософського тексту в категоріях «засновок — аргумент — висновок». Із якого судження автор починає? Які аргументи наводить? Яких висновків доходить? Не обов’язково переповідати повний текст, намагайтеся кожен із цих пунктів сформулювати одним реченням. До того ж, написання таких конспектів виявляється хорошою підготовкою і для написання філософського есе. Уже після того, як ви досягли розуміння тексту, ніколи не забувайте, що це лише перша частина. Ваша робота з філософським текстом завершиться тоді, коли ви не тільки досягнете розуміння, але й сформулюєте судження щодо того, а) чи корелюють висновки з засновками і б) чи є засновки правильними й обґрунтованими на підставі аргументів. Тільки тоді, коли ви можете дати ствердну відповідь на обидві частини, ви готові формулювати судження щодо прийнятності позиції автора.
‹ 23 ›
Звичайно, філософський текст — це не завжди сукупність аргументів. Маючи справу з афоризмами Ніцше чи Шопенгауера або текстами досократиків, ви побачите: їхнє письмо здатне захоплювати так, що мимоволі забуваєш про висновки та аргументи. Однак навіть у роботі з такими текстами не слід випускати з уваги найголовніше: потребу чітко та аргументовано дати відповідь на питання про основне твердження тексту.
‹ 24 ›
Як н а писати філософське есе? З попереднього розділу ви могли виснувати, що читання філософського тексту — непроста справа, яка потребує практики. Так-от: написання текстів вимагатиме від вас чи не вп’ятеро більше зусиль. Фактично, це означає, що ви досягнете досконалості в філософських судженнях, якщо зможете з приводу одного й того самого тексту написати п’ять різних робіт. І то мається на увазі не доведення п’яти різних позицій, а п’ять повноцінних аргументацій однієї позиції. Це як у математиці чи хімії — треба вміти розв’язувати одну й ту саму задачу кількома різними способами. Щоб написати хороше есе, візьміть до уваги такі поради. Перш за все, зробіть написання есе постадійним. Це означає, що вам не варто героїчно намагатися в ніч перед дедлайном створити текст із глибин суб’єктивного духу. На першій стадії спробуйте зробити: а) список того, що ви вже знаєте з приводу обраного питання чи проблеми (відомі вам праці, основні тези, що їх озвучували ті чи інші філософи, власні ідеї, аргументи, які вам траплялися); б) на підставі написаного зробіть короткий нарис у термінах «судження — аргумент». Наприклад, відповідь на питання «Чи є смертна кара справедливою?» може включати: 1) історію застосування смертної кари до невинуватої людини; 2) розуміння поняття «справедливість» (Аристотель, Кант); 3) припущення, що таке розуміння справедливості відповідає цілям та потребам сучасного суспільства (бо закони цього суспільства побудовано на принципі природних прав людини); 4) висновок, що таке розуміння справедливості виключає смертну кару (бо призводить до порушення фундаментального права людини на життя).
‹ 25 ›
Уже після цього ви можете зануритися в літературу, однак будьте готові змінювати і позицію, і лінію аргументації. Якщо після ознайомлення з текстами ваша структура не міняється — ви або досягли абсолютного Просвітлення (це навряд), або нічого не зрозуміли під час дослідження (а це ще менш імовірно). Намагайтеся не бути претензійними, коли пишете есе. Деякі філософи можуть собі це дозволити (той-таки Ніцше), та це не привід їх наслідувати. Не намагайтеся вирішити всі проблеми на світі або ж застосувати дуже популярний серед студентів «універсальний підхід». Останній полягає в тому, що в один текст включають усі позиції (досить часто протилежні) та аргументи, які тільки вдасться віднайти. Такий «вінегрет» не тільки ускладнює розуміння, але й вказує на відсутність власної позиції. Тому використовуйте авторитет інших філософів для аргументації власних висновків та засновків, однак не як заміну висновкам. Намагайтесь уникати суджень на кшталт «дуже важлива проб лема». Дозвольте вашим читачам самостійно ухвалити рішення щодо важливості та цінності проблеми. Краще постійно ставте питання собі: Чи моя позиція несуперечлива? Чи є аргументи на її користь сильними та достатніми? Чи їх послідовність переконлива? І не бійтеся показати комусь свою роботу, перш ніж відправите її на оцінювання. Навіть якщо читач ніколи не цікавився цим питанням і далекий від філософії, усе одно його відповіді можуть дати вам можливість подивитися на свій текст під іншим кутом. І насамкінець. Використовуйте у своїх роботах «Я-судження»: «Я вважаю, що…», «Моя позиція…» тощо. Згодом, під час написання курсових або дипломних робіт, вас можуть попросити використовувати формальніший стиль — «Ми доведемо, що…»,
‹ 26 ›
«Як було показано…», але у філософських есе без цього можна легко обійтися. І не забувайте вичитувати свою роботу, або ж попросіть когось про таку послугу. Це дозволить мені повністю зосередитися на змісті ваших робіт, не відволікаючись на граматичні чи орфографічні помилки.
‹ 27 ›
Що ще почитати? Неможливо дати всеохопний список текстів, прочитання яких дозволило б вам краще розуміти філософію, тому доведеться обмежитись окремими виданнями. Втім, завжди намагайтеся починати з першоджерела — філософського тексту, — а вже потім беріться до критичної літератури. Buckingham, Will. T he Philosophy Book (Big Ideas Simply Explai ned). — DK, 2015. Law, Stephen. Eyewitness Companions: Philosophy. — Penguin, 2007. Osborne, Richard; Edney, Ralph. Philosophy for Beginners. — Wri ters and Readers Publishing, 1992. Аврелій, Марк. Наодинці з собою. — Львів: Літопис, 2007. Адлер, Мортимер. Аристотель для всех: Сложные философские идеи простыми словами. — М.: Манн, Иванов и Фербер, 2015. Адлер, Мортимер. Искусство говорить и слушать. — М.: Манн, Иванов и Фербер, 2013. Адлер, Мортимер. Как читать книги. Руководство по чтению великих произведений. — М.: Манн, Иванов и Фербер, 2014. Адлер, Мортимер. Шесть великих идей. — М.: Манн, Иванов и Фербер, 2015. Апель, Карл-Отто. Трансформация философии. — М.: Логос, 2001. Батлер-Боудон, Том. 50 великих книг по философии. — М.: Эксмо, 2014.
‹ 28 ›
Ґордер, Юстейн. Світ Софії. Роман про історію філософії. — Львів: Літопис, 2007. Де Боттон, Ален. Как Пруст может изменить вашу жизнь. — М.: Эксмо, 2014. Де Боттон, Ален. Утешение философией. — М.: Эксмо, 2014. Дюпре, Бен. Философия. 50 идей, о которых нужно знать. — М.: Фантом Пресс, 2014. Каплан, Эрик. Санта действительно существует? Философское исследование. — М.: Манн, Иванов и Фербер, 2016. Каткарт, Томас; Клейн, Дэниел. Как-то раз Платон зашел в бар... Понимание философии через шутки. — М.: Альпина нонфикшн, 2014. Каткарт, Томас; Клейн, Дэниел. Хайдеггер и гиппопотам входят в райские врата: Жизнь, смерть и жизнь после смерти через призму философии и шутки. — М.: Альпина нон-фикшн, 2014. Кейв, Питер. К ак перехитрить Аристотеля и еще 34 способа применения философии. — М.: Издательство «Э», 2016. Кунцман П., Буркард Ф.-П., Видман Ф. Философия: dtv-Atlas. — М.: Рыбари, 2002. Лакс, Майкл. Метафізика. — К.: Дух і Літера, 2016. Сенека, Луцій Анней (переклад А. Содомори). Діалоги. — Львів: Апріорі, 2016. Стружевский, Владислав. Онтологія. — К: Дух і Літера, Інститут релігійних наук св. Томи Аквінського, 2014. Супергатари. Неформальная философия в картинках. — СПб.: Питер, 2015.
‹ 2 9 ›
Сэндел, Майкл. Справедливость: Как поступать правильно? — М.: Манн, Иванов и Фербер, 2013. Фостер, Томас. Искусство чтения: Как понимать книги. — М.: Манн, Иванов и Фербер, 2015. Хампе, Михаэль. Учения философии. Рассказывать vs. утверждать. — М.: Логос, 2016 Хит, Питер, Кэрролл, Льюис. « Алиса» глазами философа. — М.: ТриМаг, 2013. Эдмондс, Дэвид. Убили бы вы толстяка? Задача о вагонетке: что такое хорошо и что такое плохо? — М.: Изд-во Института Гайдара, 2016.
‹ 3 0 ›
Подяк а Це перше видання програми, але курс філософії для студентів ФСНСТ існує давно й пережив кілька трансформацій. Здебільшого мені діставалися семінарські заняття, і це був непересічний досвід, адже коли п’ять разів на тиждень п’ять різних груп намагаються пояснити тобі правила методу Рене Декарта — ти точно знатимеш їх напам’ять. Тому перш за все варто подякувати всім студентам, які, потрапивши на курс філософії відразу після закінчення школи, не розгубились і мужньо намагалися віднайти відмінність між законом суперечності й законом виключення третього, дати раду з феноменологічним поняттям інтенціональності, а вже на третьому семінарі гідно приймали одне з найтяжчих випробувань — знайти відповідь на питання, чому наука не хоче нічого знати про Ніщо. Ця програма продовжує добру традицію, сформовану завдяки співпраці Миколи Ковальчука, котрий пильнує, щоб сторінки тішили не лиш розум, але й око, Тетяни Карташевої, чий талант створює справжні дива, уважного редактора Оксани Плаксій, яка рятує тексти від помилок, і Олени Бондарук, яка тримає всіх учасників у доброму гуморі та в рамках здорового глузду.
‹ 3 1 ›
Зміст
Вступ 1 Семінарські заняття 4 Оцінювання 9 Вимоги до письмових робіт 13 Контрольні роботи 19 Як читати філософський текст? 21 Як написати філософське есе? 25 Що ще почитати? 28 Подяка 31
•