Рік
Пролетарі всіх краІн. єднайтеся!
видання
г
ХХІІІ.
:ВVДІВНИК
*
Субота,
*
1 жовтня 1960 ро ну.
Ціна
!
!
! ! ! !
чинаєтьс.я новий навчальний рік
~rожливістr, в наіібди ;r.:чі ро:ки оз
в системі партійної
і комсомоль
броїти
r:оІІКJН'тпими
ми знаннями
останні
колгоспників. В о станні роки значно зріс за-
приrотування.
парторганізації
Секретар
пухівського код
всіх
~ ! !
гальноосвітній
рі-
!
у своєму ли с ті пише:
вень трудящих. Це сприяло збі л ь-
~
-
В двох гуртках по вивченню
історії
КПРС
комуністів, комсомольців та безпартійних активістів, в гуртку конкретної економіки сільського господарства 34 чоловіка ке рівного складу села і колгоспу.
-
Укомплектовано і
комсомольцями
неспілковою молоддю гурток по
вивченню На
біографії
відміну
партійна ще
В.
задовольнила
року
кра
прагнення
тру
до
початкових
оволодінню
Леніна.
значно
колгоспу
восьми
І
минулого
організація
дівників
У
від
навчання.
гуртках
основамн
по
конкретної
економіки
сільського господарст ва навчатимуться ланкові, дояр кн, механізатори, які раніше бу
ли поза сферою політичної і еко номічної освіти. Все у кас підго ·rовлено
до
тверджені ні
першого
приміщення,
очні
заняття:
пропагандисти, є
за
виділе
література,
на
посібники.
Такі
ж пові,д омлення
шенню
контингенту
комунkтів,
надхо
дять з усіх парторганізацій рад
варишш ,
ЯКІ
виявили
1 ·
1
що
саме
можна
в
перед
м_ е1рксизмом- ленінізмом шляхом семінарських занять по історії
питання
про
словом:
в
завдання
тому,
щоб
поля
учитися
перетворюючи
Керую· чись по
рішеннями
партії
ідео.•югічних питаннях, зокре
ма постановою
ЦК КПРС
« Про
::~авдання партійної JІропаганди в сучасних
умовах » ,
а
також
користовуючи минулорічний
ви
до
свід, райком КП України рекомен дував
партtиним
органі'заціЯJМ
створити розгалужену
сітк у
подітичної
різ нобічну
освіти,
я·ка
б
мог.~а задовольнити зроелі запити не ті.1ьки камуністів, комсоммь-
но справу навчання, організа цію і виховання молоді, ми
пев
сказа
зможемо
молоддю
досягти
результатом
покоління
пільства, ре,
того,
зусиль
щоб
молодого
було створення сус не схожого на ста
тобто
комуністичного
вс іх тих, хто прагне підвищу-
вати свої знання.
кладно
спннитися
на
питанні
про те, Ч()го ми повинні вчити і
нов старого капіталістичного побуту, побудованого на експ луатації. Воно в найкращому разі зуміє розв ' язати з·авдан
коли вона дійсно хоче внправ· дати звання комуністичної мо .~оді , і як nідготувати її до
як
вати
людьми.
при
такій
нема
На
і
довершити
те,
що
ченню
ми
Я мушу сказати , що першою,
вих
коли
молодь,
здавалося б, і найприродні шою відповіддю є те, що торського
умовах,
вчитися
почали.
вступає · в роботу вже при но
новЦі,
повнина
того, щQб вона зуміла добуду
обста
експлуата.. .
І
от,
, , .~ , .
" . ,,.
відношення
між
спілка молоді і вся молодь взагалі, яка хоче перейти до
точ-
t~омунізму.
комунізму,
nідходячи , . , , .. " •
. • , • · : ., , .
з
цієї
, . • , , ., , .
, ,• ,:.
: . • , : • • • •, . , , •• . • " • .. •
повинна
. • , 1 • ., · · : . " .
вчитися
, : • , . , . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . ..
сесії Генеральної Асамблеї
XV
· · Х\' ··· вересня на засІданНІ . · сесІІ А · ООН Генеральної самолеї
·
о о н
1 шсинуащи виправдує
1 дем.агогн_ захищав
· U
•
• •
'" ко;ююзаторІВ, uuвину . .. - . І вачуючи саціалістичні держави І му, діалектичному і історично·МУ ступив глава румун·с ької дe:rera- учас:і ОвОс· НІХ краш У роооп ООН: « колоніа:rізмі » і « імперіалізмі » .
КПРС, основах марксизму-ленініз- в загальноnо.1і1'ичній дискусії ви-~ матеріалізму,
політекономії . Всі
ДверІ
вони навчатИlІ!У'ГЬся в 16 семіна- ціїПГ. Георгіу-Деіf\ ... р . . . .
rказав ВІН
повиннІ
. ' . ос - .:з всякоt'.. дискриС юзv оути вLдкрип
По."'Ь''Ь'"а ·• .n L
.~eil · егацJ·я, ., •
заяn·ииІ
рах. В наступному навчальному роnозицн . адянськог~ о~~~ мінації і фанаТІШІУ, що-б ця Miif\- Гому.'Іка, схвалює ідею Голов\1 році на;Іічено також частіше пра- про загальне J повне роззороt:н , нар ~дна трибуна ста.1а справжнім Ради Міністрів СРСР М . С. ··· :~ б ори, теоре- сказ·в Г Георгіv-Деж відпові- відображенням шо.1івань народів. ·Хрущова про замt· ну генерально• ктикувати лекцн, 'а , · J ' тичні конференції п о актуальних
дають
ол~городним
прагненням Саме то-~ІУ я
kористуюсh
цією го секретаря
ООН
комітетом з
пита ннях теорії і політики Кому-~ людства вц~рити в rюзвитку д.юд- мо;t .lивістю д.1Я тогG, щоб ще раз трьох чоловік, вважаючи, що це ністичної партії, залучаючи до сь~~го . _;усш:~ьства но~у. "ер), ~ повторити баІІ;ання Об'єднаної оздоровить обстановttу і зміцнить участі в їх роботі широкі верстви яюи вшни назавІІ;,щ ВІ .lІІІШ:ІИ о Арабсь·кої Республіки відкрити Організацію Об'єднаних Націй .
1'РУдящих. 1\.омп.'Іе:Ктування по.'Іітсітки закінчено. Завдання партійних організацій полягає тепер в тому, щоб ні на годину не послаблюва-
У минре. двері Органі·зації Об'єднаних НаРумунська делегація вважає, цtи д.1я Китайської Народної що радянський документ - « Ос- Реопубліки. новні положення д~говору про зада.lі Насер впкрив колоніалізм гальне і повне Р 0 ~!броєння»,-::
ти керівющтво нею. Зробити все надає
ГенеральНІи
працював безпере·бійно, жив пов-J ня питання: нокровни:м життям. Велика
відповідальність
етавлена перед
вами,
·
·І
по~
товаришІ
·
Асамолеt в його нових формах.
Глава по.'!ьсьІші деаегації ви~ к.1а:в пwицію своєї країни в пи-
танні про зага.'Іьне і повне роззброєння, показав ціш\овиту неспр.оможність позиції захі;І\них
держав, у питанні про роззБроен-
І
про роззброєння на небезпека, що нависла над наро-
ниІtішній сесії і вислов.1ює надію , дом Конго, -
u · що .це спри_яти~Іе прииняттю ВІДповІдних РІШень а метою просу-
r рожує
· нам, 1
небезпека , яка запол.лгає
в тому,
КОІІТРО-
Далі Г(}му,lка док.1адно спинив-
ся на становищі в Західній Ні -
що і)ІПеріалі·зм намагається вико- меч•шні, яка являє собою Голов· но·1 вІ··иu ни. в 1· 11 0 рганізацію 0 б'єднаних не вогни.ще .ХО""д "V
ристати
пропагандисти, керІвники семІ- вання с.прави роззброєння. Далі Націй як шир·му, щоб приховати підкреслив необхідність підписаннарів. Разом з партійними орга- г. Георг1·у-Де ·1· заявив, що ''РЯ.7 · m J ·· ' .• ав . . ·н· І·л· > НЯ МИРНОГО ДОГОВО·Р'' З ДВОМа НІ· нізаціЯМИ ви повинні повніше заев01 спр '" І ц Р . J довольняти духовні запити своіх
Румунеької
Народної
Республіки
сдухачів, уміло пов'язувати по- вітає і підтримує внесену СРСР літичне навчання з життям краї-
на разr.'Іяд се с ії Декларацію про
ни,
надання
завдання·м
свого
кодгосп у,
ра.:~,го~пу, підп,риємства в семиріч-
ц·і,
виховувати
в с:~ухачів кому
ві морадьні якості лодини нового
незалежності
ко .'І оніаш,
нюf країнам і народам.
Від Г.
імені румунського уряду Георгіу-Деж запропонував
Президент ОАР гостро заеудив
триваючу
Франції
к оюJніальну
проти а.'Іжірського
роду. Він ви•с .1овив
мець.кими державами, який одно •1асно
врегудює
ненормальне
війну новище в Західному Берліні. на-
ста-
нцію , що
В. Гомулка вніс P.ffiд конкрет-
ХУ се с ія Генеральної
Аса·мблеї
них пропо,~ицій, спрямованих на
ООН увій.1е в істор і ю
як сесія пом'якшення )Ііж~Іаро,1НОЇ напру-
миру.
;r;еності.
Напри-кінці Насер нагадав , що
Міністр закорД@ІІИХ сп-рав Гва п'ять років тому , в 1955 рІ)ці , Справа честі, священний обо- нішньої сесії Генеральної Асамб темали Хесус Му.рільо обрушився країн « Заходи в регіо Бандунгська конференція в'язок І:о;ІанJЇ партійної і комсо .1еї питання: r.ключити до порядку денного ни
су с підьства .
Крім політшкіл, гуртків по вив-
су
спільства . Тому нам треба до
в'язати завдання знищення ос
27
ців, а і безnартійних активістів . ністич не стамення до прщі, но і
...
докорін
ний гурто·к, серйозну основу д.1я п :юдотворСпинив-шись на подіях у Кон- !ІЯ І,. ЗОКре~Іа, ··JX П.'ІаНу гос.пів, колгоспів, підприє"Іств і ІІе ()о, ·.х 1· ."•не, щоб "о··:· n л. Н Н семінар, .lекторій, подітшкола ного і консrруктивноrо обговорен- го, асер сказав: « айбільша лю без роззброєння. установ району.
зав·
можна було б виразити
Тільки
~І о• ІІ • ІІ . ІL .І І . І І .ІІ• !І ••І• ІІ • ІІ · ІІ · ІІ . ІІ . (І . ІІ · ІІ · ІІ · ІІ · ІІ · О · І : • н .
оволодівюи
можуть
бажання самостійно
що
крема одним
біль
і
29 комсо~олщі~ і безпар~ійних то-
навчатимуться
ти ,
·
ня створення такого суспіль ного устрою, який допоміг би пролетаріатові і трудовим кла сам вдержати владу в свої.х руках і створити міцний фун дамент, на якому може буду вати тідькн покоління, що
роu·ітників і
політичний
спнннтнс.я,
розумінні
до
і спілок комуністичної молоді і всяких інших організацій зо
комсомолу
працівників, виховане в капі талістичному суспільстві , в найкращому разі зможе роз
го с пу ім . Ватутіна М. Галицький
і
сЛід
тнм
стоїть сnравжнє завдання ство. рення комуністичного суспіль~ ства. Бо ясно, що покоління
е ко номічни
ської освіти. На місцях ведуть с я
ше
зору
дання молоді, я мушу сказати, що ці завдання молоді взагалі
гае
На цьому питанні
...............
nен ін кн
вза
;
15 ноп.
кож циклових .:~екторіїв. Це даеть
республіці
ному
! !
жовтня, розпо
соціалістичній галі.
!
МАРКСИfІМОМ-.JІЕНІНІаИОМ 3
на ІІІ з'·І·зд·І
про
і ні бути організації молоді в
ТВОРЧО OB().JIOДIBArfll Пісдязавтра,
тему
зв'язку з цим - якими повнн-
!
nартії України та районної Ради деnутатів трудящих Київської області
.N! J J7 (2024)
на
те, які основні завдання Спіл кн комуністичної молоді і в
! і
Орган Броварського районного комітету Комуністичної
· -···· -- - - ·- - - - - - -
поговорити
1.
це го в ори в в.
;!~ мЕНІ хотілося б сьогодні
;
IIMYUI~IV
·-
. . . . . . . . . . . . . . . nр о
біографії В. І . .'Іеніна, і сторії ІШРС, основ марксизму-~ мu.1ьrьt,ої організаціі, пропаган .lенінізм}·, Філос офії, політеконо- ,Іистів -- організовано рюпочати
на .1ьному
плані
з
поділ
Азії і Африки прийнЯ;lа рішення,
відІІОСИІІ
які прогодошують рівність людей
метою
шення добр.осусідських
незалежно
від раси
і
кольору ,
з шаленими напа днами на рево:но
ційний уряд Куби
і впстулив з
бе3г.1уздими обвинуваченнями Ку
мії , конкретної ек· ономіки та ін- Іновий навчадьний рік, на висо між европейськwми державами з би в проведенні «підривної с оціадьно-п.олітичними шкіри. Відзначивши, що принци яльності » у Гватемалі . ших, вперше в нинішньому році ко·~Іу іжйно-по.1іти•шому рівні різними
працюватимуть
початкових rtpoвe c rи перше заняття, від яко- системами ».
83
Про)fо'Вець
ді
підкрес- пи Бандунга діста.1и широку пі.д-
'';МК''J в у~' ьому св ·1 т 1· , прези:·,ент Жа.1югідн о і неперекондиво тр ... " u О •р за.яви· в , що Гене ра."ЬfІа . ' · с ампрозвучала відпо.відь постійног.о в а .1к а н с ький раион в зо·ну миру, .а " 11 • кретноі економіки промис.'!ов· о~ті да.'Іьшоі роботи гуртків і семіна . . .. " о'лея повІІІІІІа прии u няти I'J. прин- пrе.lставника США при ООН ВІ Л ЬНу ВІД аТОМНО! 30pOl, ракет' ~~ сі.1ьського rоспо.дарства , а та- рів. них пдоща.1ок та іноземних воєн- ципи і правила, як вияв одно- одсворта на виступ прем'єр-міетапної во.1і у с іх народів світу. ні•стра Куби . Фі~,~е:Jя Кастро. них баз . . Уодсворт не ЗМІГ НІчого протипоЗУСТРІЧ М. С. ХРУЩОВА з Й. Б. ТІТО Гдава делегації Румунеької Зак.:~ючю сдова пр.омовц, ставити фактам, які доводять ar28 вересня у приміщенні ра-/ ліквідацію кодоніалі 3му, ПР,О ста- Народної Республіки заnроnону Hacepa були зустрінуті бурхди-j ресивні дії США проти Куби.
гу,ртки по
дянсько-rо
вивченню
основ
представництва
кон-
го
...... при
в значній мірі залежить
повище в Копто
питання роботи
ООН відбулас~ . зуС:річ між Го- XV сесії Генер~льн. ої ловою Ради МІНІС'І'РІВ СРСР М. С. ООН,
Хрущовим і президе-нтом ФНРЮ
.й. Б. Тіто. у відвертій розмові
успіх
див
необх і дні ст·ь
перетворити
вав включити до поряд'КУ денно
АС<J.мбле~ го нинішньої сесії питанн~: « За
про радянсько-югославсью 1ходи по вихованню модщЦІ в дУ
відносини та інші.
сі миру, взаемор·озуміння і взає-
вими оП;lесками . Радянська деле- Не менш без-помічними були недо гація на чоді з М. С. Хрущовим ладні репліки представника Ніка аплодувала
раг}·а, який намагався спростува
стоячи.
ти слова Кастро про те, що уряд
Розмова віД'булася в дружній много поnажання · народів » . С.1ово надається г.1аві де.'!ега- цієї країни яв.'Іяє собою тиранt•Ібули об- атм6сфері, Г. Георгіу-Де;к ВИК.'ІаВ ПО•зицію ції ПО:Jьської ~ародної. Республі- 1 ну диктатуру.
гон(}рені міжиар01дні питання про
(ТАРС).
МІЖВУ3ІВСЬКА HA;fROBA КОІІФЕРЕНЦІЯ 29 вересня в Києві закіІІ'!илась її роботі взяло участь більш я к
румунської де.1егаціі
по.'Ііпшення ООН.
й
в питанні ки К1адиславу ГомулцІ . Відповідаючи на зауваження, В. Гомулка засудив дискримі- зроблені в хо-ді дебатів, пре~став
удосконалення
наційні розпорядження американ- ник Ку•би в ООН Бісбе дав гостру
На трибуну піднjмається прези- ських
.- .,
властей,
які
створили одповідь
міністрові зако.рдонних
міжву3івсьІ,<а иаукооа конференція по rrробл~м·і «дїяльнJсть КПРС по іІІ'Тернзціональному вихован·
nре~ставн_иків 3 ус.іх со:юзних дент Об'єднаної ·ресnублІк краtни - сшвробtтни· ки І
ню трудящих
клад<ІЧІ вищих учбових закладів. Г.1ава делегацн ОАР шдкрес- країн і Куби, дав рішучу відсіч венцію ПРО1'И Гватема,'Іи. (РАТАУ) . 1 див необхідність якнайширшої тим, хто за допомогою брехні, (ТАРС).
того
в
буді·вництва
nеріод
розгорну
комун~і~му» .
В
700
Арабської Рес- ненормадьні умови дл.л роботи де- справ Гватемали, який ТЩ!рдив,
науко~?·дослідних інститутів, ВИ · пуО.1JКИ Гамадь ~.бдель на.сер.
,ТJегацій
деяких
соціадістичних що кубинський УРЯД ГОТУЄ інтер-