П ро.сетарі
всіх краІн, єднайтеся!
анАанна ХХІІІ,
РІк
ВVДІВНИК
Мітинг радянсько-китайської дружби 7 грудня в Палаці спор1·у Центрального (:Тадіону імені В. І. Леніна відбувсІ ба~атотисячний мітинг москвичів, присвячений радянсько-китайській дружбі :
СУБОТА
зв язку з перебуванням у Радянському Союзі партійно-урядової делегації КНІ на чолі з товаришем Лю Шао-ці.
IIIYUB3111V
~ президії _були тов. Лю Шао-ці і китайські гості , які прибули з ним , това
10
ришІ о. Б. АрІСТОВ, л. І . Бре?КН€В, м . г. Ігнатов, Ф. Р. Козлов, о. м. Косигін М. М. Шверник А. І. Мікоян, Н. А. Мухітдінов, М. А. Суслов, К. О. Фурцева , П. М. Поспєлов та інші.
ГРУДНЯ р.
1960
Орган Броварського районного комітету Комуністичної партії Украіни та раііонної Ради .депутатів трудящиz Київської області
Ціна
МІтинг відкрив перший секретар
КПР<
комітету
Ала Пав~ова, член Президії Центрального Комітету КПРС, Голова Президі ї ВерховноІ Ради СРСР Л. І. Брежнєв, голова КНР, заступник Голови ЦК Ко· (ТАРС). муністичної партії Ки.tаю Лю Шао-ці.
коп.
15
Московського міського
П . Н. Дьомічев. З промовами виступили коваль автозаводу імені Лихачоа< С Л. Сустретов, академік О. Л. Яншин, студентка Московського університет)
Марксистсько-ленінська програма комуністів усього світу Вчора кому~ІіСТИЧ'Н'а преса всіх краін оnублікувала текст Заяви
Заяві, - основ.ний зміст якої стаf!ОВить перехід від каnітаJJізму
влада в цих країнах до·вела свою непохіІтнv · міцність.
відвернення війни , зміцнення ру в усьому св іті .
Тепер "уже не тільки в СРСР,
ми-
Якщо ж імперіалістичні -безум-
соціалізму, авторитету і вn.1 ив ; ком n ар тій як nослідовних захис ·
ників інтересів народів . Активн 2
Наради представників комуністич-
.10 соціа.1 ізму, початий Великою
них і робітничих па.ртій. Цей вимарксистсько -ленінський датний
Жовтневою люцією, є
соціалістич.ною рево· eno.xa борооьби двох
але й в усіх країнах соціа.лістичноrо табору ліквідова-но соці аль-
ці розв'яжуть війну, нар оди зметуть і поховнють ім вері ал і зм. На-
n і дтри мка комуністами цієї пoJJi · наро1дні тики nерек о·н ує ши,р.окі
міжнародного комудокумент ІІістичного р уху nо.кликаний відігра:ти величезн·у запалюючу і ор ганізуючу роль у боротьбі за ве-
си·стем. г.рсrrи.1ежних сусnільних епоха соціапістич.них рево,,юцій і революІ ІНціонально- визвольних імnеріа лізму, цій, епоха краху системи, .1іквідаціі колоніальної
но-економічні можливості реставрації капіта лізму. Ко-жна країна : щдіііІю гарантована від посягань імnер.іа л іс:тів об'єдна·ними сила·ми
рми не потерн.1я.ть л ад, який не· ее їм страждання і лиха. У Заяві вказано, що теnер «настав час, коли можна покласти імперіалістичних сnробам край
маси в том у , що комун•істи ви стуnають праnороносцями миру, самовідданими борцями прсrrи за ра•кетно -ядерноі грози світової війни.
ликі цілі, що стоять перед ко-му· ніста.ми, робітничим класом, трусилами дящкми, прогреси·вними на,роді.в усіх краі·н.
На-рада в Москві була справді
комуністичним форумом .
св.ітовим
У ній взЯJJи участь делегації від
ВІ комj1н•істичної і робітни.чоі пар-
тіі. Обговорення всіх nитань проХОідИЛО в атмосфері братерсько·і непорушн·их на основі JJJружби ма.рксизму-ленінізму, при.нципі.в про.пета·рського інтернаціонао1ізму. rтрийняла од~ноrо,1осно Нарада Заяву кому.ністичних і робітничих Звернеиня до па.рt,ій, а також світу. Вели·ка народів усього ленінська ідея єдності кому:ністи.чного руху здобула нову блискучу nеремогу. В nрограмному докуменrrі НаЗаяві дається глибокий рЗІди маркси.стсько-ленінський аналіз і роагорнута ха·рактеристиІКа сучасного міжнаро•дного становища, до-
багатосторонній
уза•гальнено
сІ!'і.д комуністич·ноrо, робітничоІГо
і національно-визво,%ного руху за
підсумки
<>етанні роки, підбито
ви~атних досягнень світоооі rоціалістичної системи. В З аяві визначено шляхи дальшо.го зrу.ртуваІКня соціалістично-го табору, в;к а.
nереходу на шлях соціаепоха .1ізму все нових народів, торжекомунізму
і
соціалізму
ств а
у
всесвітн ьому масштабі». Головна
риса
характерна
на-
шого часу полягає в тому, що еві-
това соціалістична система перет-
всього табору . Згуртування соціаJJістичних держав в єдИІІИЙ табір, його міцн,іюча єдність і з·розабезпечують стаюча могутність
у рамках всієї системи в цілому перемогу соціалізму.
повну
Соціалістичний та,б ір ціальна,
економічна
ністичні
і робітничі
-
і
зав-
і
можливості
нові
це со-
скла·лась і зміцнюється мосrутня еві-
nовного
роззброєння.
завойовує уми і
найши.р ш их мас в усьому
nолітична
ни, і всіх миролюбних сил світо-
серця
вихо-
ще до повної перемоги соціалізму
нально-визвольного руху
партії
дедал-і ного інтернаціоналізму, неприми·
робить
на землі, при .1береженні капіта-
-
друге
щодо свого історичного значення
лізму в частині світу, виникне ре- після утворення світової соціалі
ро~ів за своє ви.зво.1ення. Світо-- лізму і шовінізму. В згуртованості, тову війну з життя суспільства. му світІ. В Заяві дано яскрав у усьому карти-ну І)робудження до свободи ва ка піталістична система охооле- єдності комуністичних і робітни- Перемога соці алізму в · на глибоким nрQЦесом занеnащу і чих партій народів соціалістичних світі остаточно усуне соціальн.і і та незалежності народів Азії, Аф кризи
усього
тобних сил за зміцнення миру і
~-rуртуватися: в бор~ьбі за розv • "" в 'язанІІЯ наи"бІ'льш пекучої nробвідвернення леми сучасності -
кратію, націона.1ьне виз·волення і соціалізм. у з аЯ'ві вказано, що ГСЛlовна
нення ми-ру.
міжнародний екс~луа~а.тор і
Нарада
ла
•на
вказа-
сnраведливо
ма.ркси-
віІдпові,дальність
.
стсько-лешнських
партій
. . . СОЦІаJJІСТИ'Ч краін НИХ . . свІ·ту м 1·стить полум'яний заКJJИК ми•рног:J спі·віснування, за демо- МІЖНар рО6 ІТНИЧ ИМ ОД НИМ ·найбі.1ьший
с.вітовQі війни, збереженн.я і зміц- опора імnеріалізму,
г~_-
реакщІ, Обндва документи _ Заява і ловнии оплот СВІТОІІЮІ Зв~рнення € новим зразком твор- наймогутніша капіталістична дерчого розвитку ма.рксизму-ленін:із- жав а - Сполучені Штати А мериму, Вl'ілен.ням ~колективного .розуму ки -- зачеплена загальною кримі·р 1·. Дедалі зою в найбільшій _",. · рuvІТНИЧИХ · парІ КОМУНІСТИЧНИХ
тій, вони nродовжують, розви·ва- більшою несталістю характеризує. віду і·деі декла.раціі та ма,ніф€с-
і
ренкості до всіх проявів націона- альна можливість виключити еві- стичної системи явище в сучасно·
соціа.1ізм
жав,
широких народних мас та миро-
га.льнення новоІГо історичного дое-
гального
Ця, nрограма
більший вnтш на боротьбу на-
І. .національно·1 незалежності, за в обстановці піднесення боротьби
ють і збагачують на основі уза-
країн, які .виступають nроти вій-
Радянським Союзом програми за-
вують трудящих в дусі соціалістич.
т оржество ідей соціалізму. народів
всіх
тсва система соціа-~істичІ~их дер-
змага•Іtия і боротьби д·вох систем,
до
руху,
Нарада підкрес.1ила, що історичне значення для долі людства мало б здійснення висунутої
світі. Комуністи бачать свою kфак- сnівдружність вільних, суверенІНих вій війні можна запобігти•. ворюється у вирішальний За-вдання сил, які борються за торичну місію не тільки в тому, тор розвитку людського суспільст- на 1радvв, об'єднаних тіс 1шми уза соціалістичн.оі мир, по.1ягає тепер у тому, щОіб щоб ліквідувати ексnлуатацію та міжна,родноі ва. Головний зміст, головни й на- ми перешколи злидні у світовому масштабі і на nрям і го.1овні особливості істо- солідарності, єдністю сnільних ін· створитц нездолан н·і можливІсть ричного розвитку людського сус, тересrв і цілей, які йдуть по шля- для розв'язува н•ня імперіаліста ми завжди виключити nільства в сучаону епоху визна- ху соці алізму і комунізму. В со- війни. Боротьбу nроти небезnеки будь-якої війни з життя людсько ч ають світова соціа,1 істич.на си- ціалістичному та·борі забезпечено нової світової війни, підкреслює- го сусnільства , але вже в сучасну стема , сили, як·і борються проти сnравжню рівноправність і само- ться в Заяві, треба розгортати, не епоху врятувати людство від кошпадати мару нової світової війни. Комуімnеріа.1ізму, за соціа•лістичну пе- стійність кожної країни, яка вхо- чекаючи, коли nочнуть кістичні партії всіх країн присвяребудову суспільства. Ні!_~кі сил- дить у нього. В самій п.ри•рмі со- атомнr 1 водневі бомби. тять здійсненню цієї великої іс Бороrrися за мир сьогод:ні кування імnеріалізму не мож:уїь ціа.~істичної системи нем ає об'єксвої сили й nрипинити постуnа.1ьний розвиток тивнн х nричин д.1 я суперечностей значить зберігати ве,1ичезну nиль- торичної місії всі . і конфліктів між народами і дер- н-ість народів, безуста нн о ви.кри- енерГію. історіі. висв·ітлено У Заяві всебічн о Вели>ка Жовтнева соціад:істичн·а жавами, що входять у неї. Інте- -вати політи·ку імnері аJJізму, безреволюція nоклала початок н01вій реси всієї соціаJJ·істичноі системи перервно посилюв;ати а~ктнвн.і діі проблеми націонал ьно--визвоVJьно го руху. Крах системи КОJ!ОНіаль епосі, прорвавши ланцюг fмперіа- в цілому і націDІНальні ін.тереси мас на захист миру. У заяві вказано умови, в яких ного рабства під натиском нацІо л і зму в одній ланці . Тепер, коли га.рмоній·но поєднуються. Кому-
nеремогу справи ми.ру, демок,раrrіі Звернення
народного робітничого класу, національно-визвольного
розкладу. В розвит.ку загально·ї країн, в їх вірності марксистськоголовне вченню _ капіталізму настав новий ленінському дания боротьби проти імперіаліз- етап, особливість якаго полягає в джерело сили й непереможностІ му, за остаrо.чну лі·квід;ацію га- тому, що він виник не в Зв'яз·юу кожної соціалістичної країни і небної колоніальної системи, за з світовою в·ій·ною, а в умовах соціалістичного табору в цілому. зан.о
агресорів розв 'язати світову війну. Об'єднаними зусиллями світового соціалістичного табору, між-
ться й економіка інших к,ра.і,н ка-
піта.~і_зму._ Прсrrи імnеріаJJістично-
наро-
і
пер·ед
д'ІВ
за
усnішНе
му
і
руХО~\
соціа .1 і З·
будіВНl!UТВО
І<омунізму.
Ве.~ику увагу Нарада n.риділи-
.1а н-а йбільш пекучій nр~6ле~і на :
щого ча:су -: проб,,_емl вшни І миру. В Зая.вr ясно І ~Ітко вик-. лад~но позиЦІЮ .•комунІстичних 1 робІ1~~ичи_х па·ртrи щодо_ мо~ли-~ І вос_теи. • вщвернення ІЮВОІ свІто-
національні nричини виникнення всяких воєн.
Нарада визначила широку про- таточній неминучій загибелі си граму бороrгьби громадсь-ких сил стеми коJюніалізму, містяться но
поло-· світу проти ·небезпеки війни . Цій в:і марксистсько-лен•інські сп ільній боротьбі не повинні ne- ження щодо nерспектив розвитрешкоджати ві дмінності поглядів ку · країн, -я кі· стають на Шлях у пмітичних, релігійни х та інших нацюнально · · 1 нез ·алеж ності. В еличезНІ усш х и нацюна..льноnиrr а инях. Нар ада підтвердил а, що . нині nитання стоїть тільки та-к- визв-ольно. го руху в значній мірі 1 перемогами соціалізму. або ми.рне сnівіснування між дер- 1vмовлен · С жа,ва.ми з різним .1адом, або Р']. Й· - пщтрнмку соціа ·пираючись на нівна війна . Ін шого ви ходу немає . .1Істичних краш, визволені на·роди
В умовах мирного сnівіснував - дістають можлив ість твердо про·
ня створюються сnриятливі мож-
тнетеяти підстуnам імперіалістів .
нах, національно--визвольного ру-
про можлИІВість ство1рення держа.в
.1ежних кра·1,н. у свою чергу ус-
ошнка
ливості для. розго.ртання класової В.ажливе значення в зв'язку з цим борсrrьби в ка.nіталістичних краї- :ч атиме розвинута в Заяві теза
ху народів колоніальних і за-
В?І вшн.и, визн~чено сили, зд~т- п~хи рев·мюцій·ноі класово-і і на-
"! покласти кра н _спроба~ ІМперІа- цюнаJJьІЮ-визвольаої
тсти<Jних агресорІ'в ро.зв язати во-
го гюту 1 експJJ'Уатаціі об'єдную- єнну aвa.нrrJ?PY.
.
спр111яють
зміцн·енню
::півіснуван ня
боротьби
!J а~іональноі демократії, а також різних
соціаJJьних сил,
з~аl'них брати участь поряд з РО"
б1т~ичим класом і селянством у
мирного
н~дюнально-демократичному фроя.
боротьби
ВсІ с~цІаm~тичю . кра 1ни, _М·ІЖ
.\1ир·не сmв tснуван-
На оонов-І реальних фактІ в ос- н~ е форма класової
ту миру 1957 рrжу, nравильн-ість ться всі революційні сили. Наве-
рики і Л атинської Америки, вис
л01влено тверде переконан,ня. в ос
ТІ.
.
.
.
.
.
_
ЯКИІХ бу,1 а повнkтю підтверджен а дені в Заяві nриклади є наочним таюrіх рокuв Нарада відзна.чила,
МІЖ соціалізмом і капіталізмом
на~однии робІтн.ичии 1 ком унютич
ни ще не минула 1 що, поки збе -
ц_І_атстично-і і бу~жуа. зноі ідеодо-
ком nодавати всемІрну моральн у
ХОІ!І.ОМ ПQДіЙ за минулі 1'ри роки. доказом того, що хвилі а.нтиімпе- що небезпека нов?і світової вій- в~т~ не означає примирення со-' І н_ии рух вважають _с.воїм обов'язсfоловниіі
підсумок
цих років,
кл асової, иаціон·аль-
ріалістич.ної,
но-визвольної
і
антавоєнної
бо-
·
рІгаєтьс я
·
·
·
лиш а тиме-
Імперtатзм.
ться й грунт для агреси·вних вовказуєтьсІJ; в Заяві, - бурхли· ротьби підносяться дедалі више. На.дзвнчайно важтrве зна.чення єн. ае зростання могутності і міжна·
гн,
а
сприяє
змщненню
nоз ицій
(Закінчення
на 2-й стор.).
-
впливу
родного
лістичної
світової
соціа-
системи, активний
про-
мають теоJrетич ні і nолітич ні висно.вІ<и На,ради по актуальних про-
цес розпаду колоніальної системи блемах дальшосе розвитку сві.то-
nід ударами національно-визволь-
ного руху, наростання
класових
-
ВОІ
соці<rJJІістичноі системи.
Н арада
відзна.чила
ВІІІріш аJJ ЬН·і
А
мерІІІКанський
rоІЛовн.а
сила
імперіал ізм
агресії
і
воєн.
-
з
уча<:тю tмnеріалістів краін За хідн.о'і
6 вропи
·воєf!Іні
б.1оки,
створив
обплутав
а.гресивні
усі
за
каліталіетичні світі, перемоги соціалізму в масщта.бах лежні від нього битв У капіталістичному дальшиіі занепад і розклад світо- усієї світової системи. Предстаов- юраїни сіткою с:воїх воєн.них баз вої капітuІстичної системи. На світовій арені дедалі більше ви- ники кому•ністи·чних і робітничих і тим самим ставить nід загрозу заІГальний мир та безпеку . Паси nа·ртій пі.дкресл.или, що Радянявляється перевага сил соціалізму сь'Кий Союз першим в історіі про- люється; загроза спра.ві миру в ttaд імперіалізмом, сил миру над
силами війни».
Оці·нки і висновки, дatri на Нара~ді, щодо за.гаJJьних за в·да:нь бо-
роrгьби за мир, демократію і со.вкла,дом У ціа·лізм є важJJи.вим сп-ра!І!у
дальшоrо
зміцнення
розвит:ку
робітничого,
та
демок-
ратичноrо і на.ціон.ально•.визволь· ноrо руху, n·ідвищен•ня всієї ідеологічІЮі та політичної діяльносі робітничих ті коt.~уністичних nартііі відповідно до вимог нової іС'ГОричноі еnохи .
Заява дає наукову характернетику сучаоної епохи.
«Наша епоха, -
кладає шлях до комун·ізм у дJJЯ
Європі з боку західноfІІімецького
nсього людства, є найяскр ЗJвішим
імперіалі з му.
прикладом лотом
для
і
н аймогутніши-м
визвольної
оп-
боротьби
актитвно
З
доп омогою
відродж ується
США
вогнище
війни і на Далекому Сході .
народів усь?го світу, ~о на·ро:и.в І(ита І з_а,вда_ла н а революЦІя
Агресивна природа імперіаліз говори.ться в му не змін и лась,
ІМ-
З а,яві. Проте склались .реальні си
м1·р1 ~rrрияла зм·І·Н1 · спІвв.щноwенн ~ ~вІТових. cиJJ на ко·ристь соЦІаmзму. ВсІ нарОtдно-демо;краrrичні республіки Є-вропи і Азії, що Р адянським утворили разом з соціалістичний Союзом моРутній
немин·учості Ф атальної плани. війни не існує. .Минув час, коли імnеріалісти мали можли.вість ви зн<аt~ати своєю волею, бути чи не бути війні . в нащ час сКJJалася Саме зо•всім інша обстаІнов.ка .
нш.~ІВІ~ого
п~р.Іаюзму
удару . ~ю п оз ицщх
в ~~~~
у . в~ичезній ли, здатн,і зі·рвати його агресивні
історичний табі,р, за короткий строк .добили~ь ве:tи~езних успіхів
робітничі то'МУ кому>н-істичні і партії виступили 3 за111алюючою
говориться в у будІвництвІ сощалtзму, нарОІZІНа всі народи і.цеєю про можливість
У Києві відюрите міжна.ро~д;ну іtересувну
вистав.І\у
приладів,
збстосовув~·~Их в наоуко.вих до~л ідженнях по сільському rооподар
Республіка, С!ВУ· В НІИ беруть участь НІмецьк а Демокр атична ~горщиІна, ПолЬJ.І..(а, Чехосл оваччи н а і Радянський Союз . огJJядають виставку. Н а фото: відв·ідувачі
(ФотоХ'роніка РАТАУ} .
ФО'fо Ю . Мосенжника.