ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАІН, ЄДНАRТЕсяr
ОРГАН
5РО8АРСЬКОГО
МІСЬКО'
Газета IКxOAIIT~ І
МІСЬКОГО
ІРАНОННО'
.7 К8іТН8 1937 року
І!АД :м
*
159 (7860)
ром,
спрямованістю, кри тичністю справедли'
вою і несправедливою. Не виступи
Середа,
*
над 20 промовців. Висту пи були різні за характе'
всі
КОМ )f НІС Т К Ч Н О І ПАР Т JI )f КРА І Н Н. Д'ЕП)'ТАТІВ КН'ВСЬ КО, ОБЛАСТІ
KOMIIETV
НАРОДНИХ
сприймалися
ського
життя
поставили
на порядок денний необ хІДНіСТЬ глибокої рефор' ми
полІтичної
Учасники кого
системи.
загальномісь'
мітингу,
керуючись
присутніми однозначно. інтересами соціалізму. Це позначилося і на прий перебудови, вимогами тру нятт! реЗОJlюцlI. Якщо по до.вих IКОЛЄ:КТИІВІв. жителів основних
Ії
пунктах
роз
міста.
вважають:
біжностей у присутніх не 1. ПlДГОТОIВКУ до вибо було, то доповнення до рі.в до Верховної Ради неІ з боку міськкому ком· УРСР, мLcцевих Рад на сомолу, представників Ру' родних депутатІв ПРОВО ху зустрlНУ'Ті були не 'всІ !ДИТИ пІд гаслом «Вся ма спрнЙнятливо. Друку ·в.лада Радам., на ос ючи резолюцію і допов нення до неІ, просимо чи
тачів .Нового життя. ви·
- у мІстІ розпочато немало добрих коикрет нах
-
справ,
проДовжу
...
голова мІськвикон кому. Серед них бу
JI1аництwo.
паPlJУ,
ремоит
та благоустрНt вулиць. дОРІг та ІншІ. Але бага
"Вен
словнти
свою
приводу
Ух
думку
З
життєздатно'
влала
нові
консолідацlХ
М'іlСцевих
Рад.
колектИВіІВ і організацій.
зусиль
бlльшссті
до
Рад
по-
- Ралам!"
1І/ІЯ
життя.
МІськвиконком,
депу-
тати самі не справляться, якщо не будуТЬ мати опори 1 пІдтримки гро мад.еькості, якщо в лю
дей ие буде ініціативи, бажання підставити своі nnечі під вирішения на болІлих питаиь.
YJКe є перші результа
І ХОЧ БУJlа вкрай несприятлива погода, на мІтинг зІйшлося декілька сот чодовlк - представників громадськостІ мІста, трудовнх колективІв, партІйних 1 комсомOJIЬСЬКИХ оргaиJзац1й, щоб обговорити законопроекти про вибори І .ови в Украlнськ1й РСР.
Відкриваючи мІтинг, годова МІськвиконкому О. М. Іщенко закликав при
сутвІх ворвд З основниlUI питаннями обговорити й проблеми
нашого
міста.
А Іх багато. Це І eKoJlorlR, І будівництво житла, об'lзноl дорогн. Під загрозою . зриву BвeдelЦlJl а eKCMyaTaц1Jo дитячоl шкариІ, ОЧИсних
споруд.
Виникають
ду.е аеликі ТРУ.IOlощj • постачаннІ продуктів харчування та предметів першоl необхідності. І хоч ці проблемн розв'язуються ие на мітингах ме всім потрІбно думати над тим, ЩО в змозІ зробити ми самІ, виходячи' з иаших ковкретннх умов.
комІтеТІВ, числі ми могли б плідно яJcу очолює М. К. Федо спі,lUlрацювати з НародреNJCо. Є ряд ІніцІатив з ним рухом, який сьогоднІ боКУ міського КОМітету народжується. Головна НОКСОМОЛУ • МИ вдЯчнІ
чемна,
себе ми
яке
заявило
певиими справами.
про
конкретни Але
занадто
мало.
активна
життєва
пере8lJКНОХ .нтелl8 МІста.
ЦЬОГО
ПОТРІбна позицІя
більшостІ
у
вих
депутати
Рад
МІсцем
мета
у
нас -не
одне
з
одним,
сті
MO/f(e,
у
кого
пропозиції,
нення,
цією
незгоди
чи
з
бу
допов· резолю
Д(JПовненнями.
боротьба
не
над
РСР
про
МІтинг
було
. доручено
DOJIlТИчними об'єдиаJUJЯ трн 3 половИною roДJfНИ ми громадин. В тому на мІтингу внступило по·
.
НННІ
б
мітингу
по
обговоренню
законопроектІв
про виборн І мовн В УкраінськІй РСР від l-гo .овтия 1989 р. Досвід років перебудо'
революційного онов леиня країни, демократн зацlя партІйного І громад-
І
ути Р 'вними, пря-
му
бути
мова.
при
роз.витку
всІх
вІльно
одне
Mi~цe. про
прямі
вибо-
Ра;ди
МОВ.
МІСЬКОГО КОМІТЕТУ КОМСОМОЛУ У
Верховній
Раді
pLвHonpaBHe
Фующіо.нування украІнсь кої І росІйської, а також мов
нацІональних
мLcцях їх проживання,
ОфіфЙНОГО
3. ру
груп
в
компактного на:дання Ім
статусу.
.n'"'
пере~ачиrи
ня
су. 5.
депутаТСbllЮГО
корпу-
Забезпечення
\ВисуваннІ
на
місцях
при всІм
недемокра
Ми за гарантії вибо мови навчання. Jie-
знан.ня
МОіВИ
не
на
економічні, гуманітарні
не
норма'тивними
визначати в
ям.
5.
мову.
повинактами
Діловод~
грамаДСЬ1{ИХ
орга
органІзаці-
Приймаючи
заКОll
про мову, держава повин
6. Цей
необхІдно
законопроек!' розглянути з
ситуації.
в контексті Іс-
врахуванням
нуючих вувати
2.
Абсолютно
стимим
недопу·
є:
а) обмеження волевиявлення виборЦіВ щодо бойкоту виборів;
б) повноваження вибор чих
комІсІй
про
зареєстрованого та
в
зняття
кандида
депутати;
в) перебуванця тата більш ніж в Раді.
депу' одній
.
3.
Мовою
раїнській
Mi~HaцiOHa
РСР
українську
4. може
Ук'
прийняти
мову.
Російська мова бути
жавною
не
загальнодер
мовою,
а
узако
нена як мова· J\flжреспуб ліканського спІлкування в СРСР.
5.
Держава
перебудови.
раїни.
повинно
обмежувати політичні права і свободу грома ДЯН, послаблювати за гальносоюзнІ політичні і зв·язки.
меті
ПІдтримуємо альтернати' винй проект групи народ них депутаТів СРСР І Ук'
льного спІлкування в
на чl'Тно визначнти дже рела і обсяги ФінаНСYlВання, кадрове і матерlальне забезпечення процесу неДО-ВИрі,внюван,ня пр8іВ м.ов.
пуСТИМість Вd1ливу виборчих комІсій на формуван-
УРСР.
повІдає
ДОПОВНЕННЯ ДО РЕЗОЛЮЦІІ
ри голІв Рад аж до ГОЛOlВИ ВерховнОІ Ради. 4. У зако.нодавчому порядку
І. Вважаємо проект 3а' КОНУ. вироблений комІсі єю Президії Верховної тичним, таким, що не вІд
громаДСЬ1<ИМ
3. Ввести в Закон по-
РЕЗОЛЮЦІІ
ПРЕДСТАВНИКІВ РУХУ
на
YlКpa
кате·
ДОПОВНЕННЯ
ДО
за
проживання
І
стю.
мІсце
цІй. при наявності не нізацl.ях. Право вибору менше двох кандидаТіВ· необхідно надати самим
ложення
загмьноміського
до
проводити
повинна
Унська
мими, без представницт.ва громадських організа-· ства
РЕЗОЛЮЦІЯ
блема.ми, котрі Існують в місті і краІні. До цього закликаю І всІх присут' нlх, закІнчив свІй ви ступ тов. Іщенко.
в
на
проти
ставлення, а консолІдацІя,
співробітництво
-
дуть
міс
виБОрчому окрузІ. 7. Державною мовою на території УкраІнськоІ
4.
V такому розрІзі ми вести гоnові ради вулич' .чаемо спІвробlтиицт- них 1· будинкових коміте 10 :s lмшИl8И rPOMazaeltKO- тіа М. К. Федоренку. За ви,
Н.
будь-якому
печують
1 . будинкових
сько! мови Ім. Т. Г. Шеа
тів
1.
ти спl8дРужності у пра ці а особі ради вуличних
нашому МІСЦевому осе редіКу товариства· украІн
в
сил
горій населення. 7. Закон про мови не повинен бути знаряддям насильства иад особисті
ці У,краІни 'ПРИ вибо рах до ВерховноІ Ради УРСР. 6. Висування кандида
УРСР повинні бути пред С'ТВlвленівсі оБJ\астl і Міс·та респу.бліканського ПЇLЦiПОРЯДlКува ння. 2. ПІдтримуємо ті стат тІ проекту Закону про мови ,в УРСР. якІ забез
жите
мІста зробнти ЙОГО красивІшим, зручиішим
nl.
путм'и
З 1[011.
громадських
нутими 1<аНlдидатами в де
ТРУДОВИХ
то з ННХ просто розбива ється об байдужість, не
бажа.н.юt
без винятку кандидатам рЬвного права бути вису
громадських
Вибори
2.
* Ціllа
жовтня 1989 року
4
Батьки
не
мають
права позбавляти дітей можливості вчитися рід' ною мовою. Діти, Hapoд~ жені українцям", мають навчатися,
цим
в.іДnOlВідно
Законом,
з
українсь
кою мовою. ДіТИ інших нацІональностей мають право дістати ОСВіТу сво єю нацІональною мовою.
6. тись
НеобхІдно
домага
скасування
пункту
Статуту ньої
загальноосвіт
школи,
який
надає
батькам право вибору мо ви навчання дітей.
політичної
І}важати термін в років для впроваджен Закоиу про мови не
7. 10
традицій,
врахо-
ня
реакцІю
рІзних
допустимо
довгим
.
•
фото:
аІД 'Іас
'/ МРІСУ ПеРемоги У
Вро"рах.
Фото М.
C••ннor•.
• 2
ЗІ
1