Пролетарі всіх країн, єднайтеся!---. . .
СЕРЕДА,
ІЗ ЛЮТОГО
РОКУ
1991
• .м
25 (8132)
Щна
коп.
!5
Орrан &роварсьноrа 810ЬНІІОІІ~ Иомпарт1І Унраіни. мІсьної 1 районної Рад народниz деnутаТІв НиІвсьноІ oбnacn
. ·
того,
що
вони
центральним
доручають
органам
вла·
ди і управління. Суверен· ним республінам потріб Сього;\Ні нутися
.
до
я
хотів
вас
з
звер
життєво
важливого питання. Це наступний референ' дум про майбутнє нашого Союзу. Він проводи-
заклинаю
тьсЯ відповідно до рішен
гі
ня
участь
З'їзду
IV
депутатів дон
і
народних.
СРСР.
день
Поря
проведення
визначила Верховна Рада СРСР. 17 береЗН8 радянські люди
мають
відь·
на
датн
одне
відпо
занитання.
Ось ян його поставила Верховна Рада: <<Чи вва жаєте ви необхідним збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік ян оновленої федерації рівних суверен них республік, в яній бу дуть
повною
мірою
га
рантовані права і свобо· ди людини будь-яної на· Ці он альності ?>>. Відповідь невинна
бути
ною:
тан
з
онре!VІО
нас
однознач
або
ні.
Кожен
всі
ми
і
ра
у
нен
на шлях ігнорування рі шень З'їзду народних де путатів СРСР і роблять
спроби
підмінити
рендУм
рефе
опитуванням
на
селення. Цілком ясно, що тані олитування юридич но неспроможні. Про це сназана в Указі Прези дента СРСР. Але вини J:(ає
·му
законне
ж
республік. під
питання:
керівництво
яне
прапорами
демократії силається
ду,
і
народу,
свободи та
думну
намагається
думаними
по
наро
під
на-
приводами
униинути
референдуму.
з'ясування
справжньої
волі народу в нальному питанні країни.
карди життя
Ян я розумію, Верхов
на
Рада
'fі:уації все.
щоб
нин
міг
волю
СРСР у
цій
си-
повинна
зробити
кожен
громадя
висловити
про
майбутнє
свою
на-
про
дувано
нашу
спільні
інте
торією
стало
важливіше
нових
питання
розмЕ:жування
повно
важень. Тане обговорен ня має відбутись і по ін ших розділах. З ураху ванням
висловлених
про
позицій повноважні пред ставнюш респуqлін і енс-
і
Чорного
численним
можливість
них
результатом
процесів,
лежності
н.ицтва
ного
це
країні на
полі
тичних рухів і Особливо я хочу ти
декларації
ренітет,
дискусії
зараз
того,
що
можна
важливо
відбувалося всіх
всюди,
континентах.
народів
негативно
на
еконо
чої
спільного
які
в
ньому
мог ли
вільно
ЖИ·
розви
влади,
гативно
яким
має
бути
союзна
онов
держава,
дає проект нового Союз ного договору. Він опуб лікований у пресі. Що в
концепції
Союзу?
Це,
суверенітет - суб' єктів
рації,
яний
право
кожного
онов
насам рес феде
забезпечує народу
самови<Значення
і
на
само
врядування. Це спіль на участь республін у реалізації союзних пов новажень,
нолен
тивами, їх радами, районними ми громадських організацій, їх
органа первин
ними
організаціями,
органами
громад
сьної
самодіяльності
населення.
збора
ми виборців за місцем проживання: БОБРИЦЬКА ДІJІЬНІЩЯ .NQ 492 БЕЛЕХОВА Надія Геннадіївна, вчи телька Бобрицьної середньої школи -
тобто
всього
Тру;(ОВЮІ
на
умовах життя людей. Повертаюсь до питан ня про референдум. В одному
з
го
про
органів,
позначається
лі.
уявлення
діяльності
на можливостях міжна родного співробітництва. У нінцеозому підсумну не
говорив,
Загальне
на
правоохоронних
ватися, почували себе господарями власної до
трудовими
і
та
радянсь
як
перед. публік
Відсутність
донумента
своїх
останнього
спільно
-
якщо
я
після
вже
всьо
пережитого
нагромадженого
народами
виступів
часу
що
і
нашими
розділитися їм мислити 'реаль
того.
на
раз
Багато
приєднались
рів
науки
і
еві тов их
сприяли
традиції
і
ни,
за
допускають
заперечення
і
Десятни народів.· яні
і нечисленних наро яні розселилися на
просторах Сибіру, плос когір'ях і степах Далено го Сходу, Середньої Азії, в долинах Кавказу І Паміру, на берегах Бал-
h0.1ChTIIBO:>І
Ш!\ОЛ!І.
нолентивом
автогаража
Галина
дитячим
радгоспу.
<<Бобрицьний>>
трудовим
за-
радгоспу
ноленти-
внаслідок
причин
державність,
ваного
технjчний. кадровий тенціал, нагромадили
гатий досвід свого життя.
вим
тракТОlJІІ()Ї
нолентивом
трудовим
як
.NQ
2 радгоспу. МАНУШЕННО
транторної
Валентина
бригади
Ностянти
нівна, брик
завідуюча магазином Ng 5 с. Бо - трудовим нолентивом Бобриць
кого
радгоспробноопу.
НАДТОЧІИ
Олексій
Оленсійович,
іН-
ЦИБА
Галина
ції
праці.
лись
Бобрицькпї
на
всі
зусил-
були. щоб вплив. А
розтранжирити
його.
тити
-
за
вітром
швидно.
у
та
·
ного них
пус
можна
Додам:
запеклих
за
реак
мілітаристів,
світі
лаблення
не
хоче
ролі
Союзу
ос
РадянсьJ
в
міжнарод
справах.
Ось дах.
на
всіх
дорогі
грунтується
пред
усталений
ЦИХ
дово
товариші, моє
Оновлена
жава.
залежать
і
тверде
сить
і
лісну
пиненням приємств
за
зу
ян
почались
у
і
по на
солідар
ності.
ЦЕ; для
з
під
надшне
всіх
вами,
майбутнє
народів.
наших
для нас дітей
внуків.
КО:ІеКТИВО:\1
:.ie;UHI()y:IdTOpЇi.
про
Бобрицьного
рад
БОГДАRІВС'ЬКА
М
нлю
основаного
Іванівна,
середньої
з
створенні
міжнародного
справедливості
пе~е-
ВЩІ
одну
ролей
нового
а
ці
світова держава,
відіграє
рядку.
До-
цю
дер
нультура.
-
чових
окремих
окремих
трудо
яна
формува-
порушити
і
Це
ноопера
століттями.
систему,
наука
країни. ре
було десь в
вузлах
--
і
союзна
федераЦія суверен
них республін це га рантована безпена, вели чезний ринон, могутня
од
десятиліттями.
може,
тракто'Рру-до~ бригади
радгоспу.
2
ДІЛЬНИЦЯ
.NQ
493
БОБНО Анатолій Михайлович, слю сар птахарадгоспу., « Богданівсьн~Й>> . -'первинною
парТІІІною
оргаНІзаЦІєю
птахарадгоспу.
Михайлівна,
вихова
радгоспу <<Боб нолентивом дит
садка.
Лариса
їхні
що
Ng' 5 с. Бобрин -
телька дитячого садна рицьний>> трудовим
ЦИБА
політика
Величезні
світі.
ціонерів
загрожує
nоділу
госпробноопу.
нолентивом
його
у
ніхто
вин
під
супер
вплив
винятком
емоцій.
публІни і регіони Така залежність
вим
садка.
без
що відбуваються
дуже
життя.
ЛИТВИН Минола Григорович, брига дир радгоспу «Бобрицьний» .трудо
дитячого
не
яну
називають
процеси.
політичних
лежать
госпробноопу. ХИЖНЯК Натерина Марнівна, заві дуюча . магазином Ng 1 с. Бобрин трудовим колентином Бобрицького рад
вом
могутня
ля потрібні здобути таний
у
міжна
ян
ЧИЖМА Віталій Іванович, рист радгоспу <<Бобриць.ний>>- ВИІVІ нолентивом тракторної
Людмила
нолентивом
на
арені
справляє
неконтрольо
порушити
шноли.
ПОКОРМЯК
сьогодні
лення.
якій
Бобрицької
давець магазину
Сил
в
зультат
сrrрани
потен
переконання з необхід ності збереження Союзу та його r либоного онов
судити.
організації Союз дав
взявся
ракетно-ядер
державою.
не від одного в енономіч ному відношенні всі рес
по ба
безпену
хто
Зnройних
став
Або візьмемо енономі ну. Тепер наочно можна
мож
й
стратегічного
держава.
під
не
со
належить
гарантувати
Та
родній
наuіональних
розгулу
уклад
.
в~линої
приректи мільйони людей на відрив від історичної Батьківщини. від землі.
ни.
втратили
дістали
чому
Сепаратизм
ливість її створити. Всі республіни мають тепер індустріальний, науново
струюор
Оленсіївна,
садном
різних
або
в
жертв
нонdJліктів.
огульне
мали
ні
ма
поділ
пає
громадян
ізгоїв.
підс~-;vrку
пристрастей,
позитивних
не
них дів,
них
мо
За своєю політичною вагою і кредитом довір'я Радянсьний Союз висту
проживають.
сорту,
від
нультурного
надійну
ціалу СРСР?
національнос
там
за
ного.
від
і не десятки,· не сотні, а
ро
І!У!
Міль
таюо~!': фант: в мирний час нас з'явилися біженці.
кри- ,:
Історія розпорядилася тан, що навноло Росії об'єдналось багато вели
б
шлюбів .. майже
становище
і
нраїни.
практич
походять
програ
цього
держави
повну
бра
республіни
людей
тисячі
від
До nереваг
v
що
Ці
треба
що
наші
які
себе
юзної
за
штовхнути ЇХ ДО ВИЇЗДУ. Вдумайтесь,- товариші. у
тини' і осуду, вназуючи на реальні проблеми. які нагромадилися
всі
кінцевому
ділитися
заслуговує
но
ян
вирішить
можливість
уваги,
другого
Зараз іДе багато дис нусій про те. що дав со юз народів. нний склався після Жовтневої револю ції. Але часто в полемі
справді
до
у
ро-
те,
ти
тей,
мірою
нритинуючи
дуже
маємо
зрозуміло.
сиву.
розуміння
ми
некорінних
СВОЇМИ.
ці,
це
хто
гутньрго
Але ж у ряДі респуб лік робляться спроби по ставити представників
сійського народу, його готовність співробітнича ти на рівних з людьми різних національностей. доброзичливо сприймати їхні
сіити
мільйонів, тобто ко четвертий. живуть на територіях <<не своїх>>. снажемо тан. республік. Робити замах на цей при родний результат істо ричного процесу було б безумством.
до
Бідиритість
ті.
75
центрів
великою
втратять,
жен
культури.
Цьому
чим
змішаних
шуна
прилучитись
з
під
спільної
І
що
справу.
йони
ненням вийти на широний одного
І
для
результат
ють
багатовікових
багатонаціональні.
захисту від агресо або неруючись праг
ринок,
є
зусиль усіх на
НасамПеред,
до
змін, що відбулися в до лі наших народів. Але ж зроблено величезну спра
ЖИДЕЦЬНА відуюча
ючи
добровільно,
з
в
і
потенціал. багатство -
творчості.
уніналь
.яка
народів.
це
но, без ілюзій, прак тично неможливо. На чо му грунтується мій ви сновон?
ДЗЮБЕНКО Оленсій Семенович, во дій радгоспу <<Бобрицьний» трудо вим
Росії
дов·
певністю
Союзу
лення
не
в
усією
збережен·
головне
цю
сказати:
з
уже
за
лена
розуміння
справу
позначається
цьому
надбання всіх наших на родів, їх надійної опори. Тан само рішуче вони виступають. за його онов· лення. з ти!VІ щоб усі на
те,
є
віднладати
гий ящин.
ор
-
вуть,
роботу
мічній ситуації, і на фуннціонуванні винонав
люди
роди,
зараз
ного
в
тривають,
можна
вже
суве
республік.
продовжать
над текстом Договору. Робота ця надзвичайно відповідальна, потрібен буде янийсь час. Але
найви·
·законодавчими
питанні
ня
про
прийняті
Хоча
кі
партій. виділи
перти
цивілізація
ших
теж
цілковитою що
науновий
нультурний Це духовне
nросто
сназати,
сnільних
завойов як
велИчезний
величез
снлалась
сумном
демо
походів,
з
підставою
здобуто ницьних
взає
співробіт
економічного
гр~фічними зрушеннями. Частину територій бу ло
шляхом
бої в роботі десятків і сотеш,, а потім <<об вал» по всій країні. Радянський Союз має
народів.
вигоди
рамнах
Можна
прохо
та
в
фанеза-
ру.
дили століттями і яні бу ли пов'язані з освоєнням просторів
всіх
модопомоги
силад
якl
загрозу
винористати
різ
мірою
відбити
шистсьну
населенням.
Велиною
На недавньому засідан ні Ради Федерації ми з нерівнина!VІИ республік обговорили чи не найпро
і
номовним
реси.
спіль-
донументи
ферендуму СРСР в складі rаких пред висунутих
су
ну долю.. За останні мі сяці щодо цього сназа но в:ке багато. Обнаро
На підL та ві ст l'ї :1аf,<І!ІУ <.:РСР «Про всенародне голосування (рефе рендум СРСР)» та ст. 26 Занону СРСР «Про вибори народних депутатів СРСР>> виноином районної Ради народ них депутатів вирішив: 1. Затвердити дільничні номіс·ії ре ставників,
по
федера могла б
Наспію
моря. За нільна століть сформувалась велика євразійська держава з найбільшою у світі тери
ОНОВЛЕНИЙ СОЮЗ МАЙБУТНЄ ДЛЯ ВСІХ
виступає
постійно
на
чо
цих
що,
відстоювати
ті, йдеться про долю на шої держави і кожного
ганами
прове
доро взяти
всесоюзному
розуміти.
про
і
вас,
референдумі. йдучи ма референдум, обмірковуючи свою пози цію, ножний з нас пови
щими
підготовку
всіх
співвітчизнини,
зом повинні зробити ви бір. На сьогоднішнш день найвищі органи влади ба гатьох республік уже прийняли свої рішення
дення референдуму. Інші мають визначитися най ближчим часом. На жаль, у Литві і Естонії стали
_
шого Союзу. Наступннй референдум перший у нашій країні. що само по собі є величезним досяг ненню! перебудови. Я
на життєздатна ція. яна справді
тшш.
Василівна.
медамбулаторії
медсестра труда-
БОБКО міст
Галина
птахарадгоспу
радою
трудового
Федорівна,
еконо-
<<Богданівсьний>> колективу
госпу.
(Продовженн!f
будеj.
-
птахорад
8 13
є-тор.
2
лютого
сН О В Е
р.
1991
РОЗГЛЯДАЮЧИ винесені на обговорення четвертої сесії міської Ради ХХІ скликання питання, яка нещодавно
відбулася, надав
слово
голови
Він
Ради П.
для
В.
доповіді
Гонтарєв
заступнику
дало
міськвиконкому
розповів
мічного
на
голова
і
J:S. l\'1. J. рнню. проект плану еконо
npp
соЦіального
розвитку
1990
році.
господарства.
наголосив
забудови,
тування
допові
дач. Прикро, сказав він, що дев'ять підприємств міста знизили обсяги ви робництва. Уповільнюються темпи е:ко номічного
розвитку
внаслідок
значно
скоротити
чер
ською ЯН
зонрема
закінчується
мінрорайону за вулицею
проек
чі
Ниїв
(під лісом). НІНОЛИ гостро
нологічної
хоч виділені місту фонди бул11 повністю
говірних
зобов· яз а нь
по
поліпшення
до
І>Омплекс. Тільки по відділу :капіталь ного будівництва міськви:конкому торі:к недаосвоєно 1204 тисячі :карбованців капіталов:кладень. Головна причина відсутність будівельних матеріалів, сто лярних вирQбів. І все ж :1 більшості nо:казни:ків зав дання п'ятирічки виконані, що свідчить зд_оровий
ханізм
міста
народногосподарсь:кий і
що
nри нормальних
вах стабільності і nорядку він працювати більш плодотворно і
:конання дач
плану
зупинився
плану
на
за
минулий
кількість
ковбас,
сиру.
на
основних
рік,
1991
допові
показників
мину л ого
що
обсяг
направляються
ного
року.
розвито:к
міста.
народ
силадає
45
мільйонів карбоваІtців проти 41 мільйо на в 1990 році. Третій рі:к підряд пріо
ритет надається соціальній сфері, що дозволить забезпечити введення в ек сплуатацію 60.7 тисячі квадратних мет рів і ПОЛіПШИТИ ЖИТЛОВ'і УМОВИ біЛЬШе, ніж
трьом
тисячам
чоловік.
Продовжуватиметься спорудження двох дитсадків (один з них вводний). універсаму в З4-му мікрорайонІ, гараж ного кооперативу <<Лісний>>. Розширю ватиметься індивідуальне будівництво житла. зростатимуть виробництво това-· рів
широкого
вжит:ку,
платні
послуги
тощо. Роздрібний товарооборот збільшиться на 1З.7 процента. Планується обсяг промислової продуІЩії довести до ЗЗ5 мільйонів карбо ванців, або збільшити проти минулого року на 1 1.1 процента. Обсяг пасажир ських перевезень буде здіjіснюватися на рівні мину л ого ро :ку. послуги зв· яз
ку зростуть на 7 4З тисячі :карбованців. · Робота над формуванням плану про довжуватиметься.
багато
є
оскільки
невирішених
на
сьогодні
організаЦійних
питань.
Потім В. М. Гринь зупинився на ос новних напрямах переходу міста Бро варів
до
ринкової
е:кономіки.
Про бюджет міста на 199.1 рі:к і ви користання його за 1990 рі:к розповіла на
сесії
завідуюча
міськфінвідділом
Т. П. Тол(tІачова. НАПЕРЕДОДНІ сесії, сказав голова виконкому міської Ради О. М. Іщен ко, я в інтерв:ю :кореспондентові газети «Нове життя>> розповів. над чим працює нині ви:конном, з яними труднощами зустрічається в нинішній непростий перебудовний період. що вдалося зро
бити. а на ЩQ
не
вистачає
:коштів, а
іноді й сил, щоб задовольнити при наймні невіднладні потреби мешканців міста у забезпеченні продовольчими то варами. житлом, побутовому, медично му обслуговуванні тощо.
Відомо. завдань,
жить
від
що
що
успішне
стоять
перед
результатів
розв'язання містом,
роботи
зале
колективів
nідприємств. будівельних і транспорт них організацій, словом, від їх відраху вань, із яних формується міський бюд
жет. Торі:к до нього надійшло 16878 тисяч карбованців. Це підтверджує nра вильний вибір форм пошуків шляхів його формування.
Вважаю не менш важливим ням
матеріалізацію
цих
їх використання на міських структур
житлова проблема одною
з
завдан
:коштів
організаЦію'
і
служб.
тобто
робіт
Скажімо.
була і залишається
найголовніших
в
роботі
місЬІ\
виконкому.
Що вдалося зробити?
В
1990 році
збудовано 65,5 тисячі :квадратних метрів житла. тобто не допущено зниження
його обсягів.
труднощі, ножному
з
незважаючи
я:кими
кроці
на величезні
зустрічаються
будівельники
на
(порушен-
планується
Наступного АТС на 2
року тися
ще
дві
другу
чанам
60. 2,5
школи.
нина
управління
дарства В. Г. комплексному
Потребують і
питання
пе;щгогам.
невідкладного
про
ви
підвищення
поліпшення
зар
їх
жит
умов.
ня.
про
працювати
і
і
організація дитячого чим необхідно спільно
виконкому,
керівникам
торгових
ВЕЛИНА
увага
і
депутатам.
організацій.
приділялась
викон-
комом роботі комунальних служб :УІіс та. утриманню і яності експлуатації житлового фонду, шляхів, територій міста. безперебійному забезпеченню мешканців
казом.
теплом,
водою.
зроблено
електроенергією.
І хоч
немало,
цими
службами
nизнати. що багато чого не вдалося вирішити. В першу чергу нас не задовольняє якість утримання житлового фонду.
Зрозуміло. об'єднання ними
і
справи
що житлово-експлуатаційне <<Бровари» а його матеріаль
фінансовими
не
корінна
жить
слід відверто
ресурсами
вирішить.
Тут
реорганізація.
працювати:
ребудовувати мається
і
роботу
ремонтом
Цілком
потрібна
над
Слід
істотно
якою
до
нале
невідкладно РБУ-4.
пе
я~-<е
зай
житла.
закономірно
мешканці
міста
від
тяча
про на
ніж відпускалось.
Збудовано
39.6
Чі :квадратних м~трів доріг, відремонтовано ряд вулиць.
Допомогли
ДБУ-50.
нам
це
капітально тротуарів.
зробити
колективи
тресту <<Ниївшляхбуд»·.
районного
Далеко
не
все
гаразд
належної
прибудинкових
бу;:~і
Значна р<,бота
конана працівниками дільницІ господарства, міськсвітла.
ням
РБУ-4,
шляхово-ремонтного
вельного управління.
денням
тися
у
чистоти
територіях.
:зеленого
нас у
ви
:з
наве
місті.
з
на
вивезен
сміття.
Помітно поліпшив роботу колектив управління водоканалізаційного ... госnо дарства.· Але тут є свої проблеми відставання з будівництвом мережі бі ля нових об'єктів житла і соцкуш>rпо буту, необхідність проектування будів ництва
нової
доводу
та
«нит:ки»
другої
деснянського
черги
во
Все
це
поліклініка.
ІНJащоt·о
депутат
(скоро
змінюна:тися
ЗГІДНО сійне
з
вил
краще ..
Законом· про
забезпечення
в
Тому в
сімей
минулому
вважаю за
міському
для
залишається
бюджеті
надання
горіям
необхідне
жителів
.
му,
пен
В
:-.Іісті
році
музичні
школи
сованих
приміщеннях,
кошти
вих
на
маємо
проведення
:Jаходів.
Правда.
хороші
присто
обмежені
нультурно-масо
на
налагоджена
створені
підприємствах
клубна
самодіяльні
робота,
колективи,
працює мережа бібліотек. Міцніють зв'я зки з духовними наставниками і віру ючими.
вирішено
рудщення В
церкви
РОЗВИТ!{У
питання
у
про
спо
Броварах.
спорту
місто
мае.
ви
сокі спортивні результати, є й відповід на база. Нині закінчується бу дівиицтво четвертого закритого басейну, рехов струкцін стадіону. Щорічно проводить ся до 200 спортивних Змагань. почала діяти кінно-спортивна школа. Але через низьку зарплату залишають роботу до свідчені кадри фізкультурних праців ників. закриваються дитячо-юнацькі
спортивні
ШІ{ОЛИ.
Все
свого розв'язання. МІСЬНВИНОННОМ
це теж не
потребує
випускає
з
поля зору роботу відділу внутрішніх справ. До роботи в міліції залучено ЗО
споруд.
Вчасно проводить підготовчі і профі Jrактичні роботи :колентив дільниці теп
вості розв'язуються житлові і побутові питання співробітників. Але, на жаль,
лових мереж
криміногенна обстановка в місті шається складною зростає кість вбивств, розбоїв, крадіжок.
з досвідченим
спе
:кань
на
постачання
електроенергії.
1 а
зу. Нолентиви працюють напружено Бажано, щоб r<адалі в їх роботі не було зривів. ЧИМАЛО,
•
до того ж справедливих.
нарі:кань у 1 1 1удящих на .роботу паса жирського автотрансnортного підприєм
ства. Ситуація тут дійсно складна: від сутні запчастини до автобусів, не висн· чає бензину, слабка матеріальна ба зокрема ре:.~онтна. Всі автобусні за,
підстав
для
Я н:ИМИ
заспокоєння
ж
•
є
зали :кіль тому
перспективи
в
наступному.
1992.
До
ЗО
процентів транзитного транспорту буде відведено від міста у найближчі місяці.
3
допомогою
народног8
депутата
СРСР П. Ф. Волохи і народного депу тата УРСР І. М. Напштика вирішу ється
питан;;я
станції.
із
перенесенням
меншу
в прямій :Jалеж бюджеті міста це
грубого
порушення
працівниками
пра
міського
разу
не
·
розглянув
установами
а
грубі
непропорційно. порушення
відповідальності
радіо
до-
при
ніхто
цьо
не
що
в
цілому
з
несе.
проектом
тому
числі
трикотажне завод
них
та
виробничо-торговельне
об'єднання.
інші
послуг
ПМН-5.
планують
населенню
хлібо
зниження
плат
порівняно
з
ми
нулим роком. Ряд заводів і організацій зменшує дукції,
обсяги
яка
потреб
пропонує ватись
з
"І
виробництва
направлялась
мешканців сесії
в
т;;,кою
Нас.
на
міста.
принципі
запропонованому
Номісlя
не
посвновкою
побутовИків.
про
задоволен
погоджу
питання.
радуf:,
проектІ
що
плану
в на
рік передбачене зростання обся побутових послуг на 22,9 процента, скаЗала депутат Г. М. Ільченко. Добре, що- буде елоруджуватись уні
1991 гів
версам і господарський блок у З4 мік рорайоні. тільки вже не один планується. а віз. як кажуть.
рік це і нині
там. .Комісія з питань побуту вважає, що у новозбудованих житлових будинках слід
розміщувати
на
перших
поверхах
заклади побутового обслуговування. На практиці ж цього не дотримуються. В
29 до
бу;rинках у Броварах. що стануть ладу. передбаченп розмістити лише
одну
В
перукарню.
обговоренні
доповідей
також
взя
ли участь депутати М. Ф. Бунь, К. К. Мнхнюк, Я. А. Шипер, JV4 К. Федо-
ренко,
А.
В.
Сухонаров,
ценко, О. С. qернншов. вносив пропозицн щодо роботи
міськвинонкому.
В.
М.
Тр~
Ножен з них поліпшення
піддавав
ці недоліки. що мали місце.
крити
вносив про
позиції. як їх позбутися. Н~ були байдуЖИМИ ДО обговорюва НИХ на сесії питань і всі присутні. Ли ше біля мікрофонів, що стояли в залі, виступили з пропозиціями депутати
О. М. Лешуков, С. В. Кремена, Філіпче_нко, Н. Ф. Uлянецька, Нілова, Г .Я .. Нир'ян та інш!. взяв участь і
народний депутат СРСР П. Ф.
розвитку
році.
процентів
інших професІй. Це адже якість роботи
В роботі сесії
не:\Іає.
:vticтa? Для всіх наболілим питанням є питання про спорудження об'їзної дороги. Сподіваюсь. що воно почнеться
уже
в
кате
культури, в
що
-
одержують
плану можна погодитися. Але не мож на миритися з тим. шо 8 підприємств.
коштів
культури дає себе
знаходяться
Іванова.
нині
З5 -40
жодного
зазначив.
виділення
немає будинку
А.
Депутат Б. Я. Нушнір, виступаючи від постійної комісії по промисловості,
ня
принцип
коштів на розвиток
року
пускаються
передбачити
названим
на
факти
ціями.
міста.
ЗАЛИШНОВИИ
роз.
роботу управління на своєму засіданні. хоч потреба така була. Так склалося. що в місті дефіцитні товари розподі ляються між підприємствами, оргнні:Jа-
гострою.
мінімум
допомоги
невідкладного
Д.
торгівлі
гом
проведено пе'рерахування пенсій 1 О ти сяча:>~ t·rюмадян. в тому числі 1020 учасни~<а~І і 198 іНвалідам Великої 1:3ітчизннної віЩІИ та 168 сім'ям загиблих вій('ьновослужбовців. Разом з цим проблема малозабезпечених і бага тодітних
п:вту
ущ:авління говорив на сесії депутат В. М. Лобанов. Мkьквиконком протя-
обстановка буде
на
новим
фінан
вчите дітей. велику пере· і дитячих закладів.
працівники
Про
-
питання
дів. І все ж ми ще відстаємо від рівня сучасних методів лікування і діагности ки. не вистачае. медичних препаратів. ліків. низька заробітна плата у медпер
що
не:.~остатне.
медиків знаходиться ності від оплати. В треба передбачити.
база, підібрані кад в експлуатацію ди
Впевнений,
осві
питання
Не можна далі юІритися з'· ти:v~.
від працівників несправедливо.
ється жит.1овий будинок на 17З квар тири для медпрацівників. здійснюється номплекс медико-профілактичних захо
соналу.
народній
заробітну
потребує
:v~едичні
:vюлодих хлопців, дещо зміцнено мате ріальну базу відділу, по мірі можли
на чолі
В.
кон
в'язання.
-
вирішується
по
:JОЩІе:vІа
лів. оздоровлення вантаженість шкіл
юшалі:заційних
Ціалістом І. З. Петренком. Другий опа лювальний сезон у місті розпочав· ся спо:кійно, без будь-яких ускладнев&. Немає у жителів міста особливих нарі
по на
П.
невирішені
низьку
сказа.1а
;ІМІ
комісії про
міста.
сування.
спору дження міської поліклініки l(HIO відві,Іувань у ·зміну. проекту
непогано
більше.
:Іахо;нt
погана матеріальна ри. Торік введена
на
вулиць втроє
Ради
комітет -народного
постійно! розповів
шкіл
.
Н:ЖИВ.\ІОТLСЯ
знати.
і
міської
госпо
заходи міста
депутатів.
ті,
медичного обслуговування, створена не
сьогодні чимало претензій пред' явля ють комунальникам. І все ж візьму на себе сміливість заявити, що їх робота заслуговує позитивної оцінки. Посудіть самі. В 1990 рОЦі НИМИ ОСВОЄНО КОШТіВ ремонт доріг
комунального·
Директор >Ііської середньої школи J'-rg 10 Б. д~ Кузьmенко, що виступав
:Jарплату
шення потребує харчування, над
кос
тролю. завідуючого оргвідділом міськ винонкому В. О. Симановеького про хід виконання наказів виборців депу тати приступили до обг.оворення вине сених на сесію питань. Перед цим до повідачі відповіли на численні :запитан
мало.
J:s сесії яісь"Коl Ради народних дenymamiiJ
В основному виконаний план і по за готівлі овочів, картоплі. Стабільно пра цює наш хлібозавод. Значного поліп
телеканалам!{
Степанова про благоустрою
рік,. голови
Гонтарєва
n
підвезення.
культу
мічного і кабельного телебачення. Звичайно. все це само собою не ви рішиться. Потрібно багато працювати. Після заслуханих доповідей началь
зміну.
середні
користуватися
Палац
го
лових
!ІІаііжl' постійно буjш в про:.~ажу, ~-<pi>t не:значних перебоїв чере:з несвоєчасне
проектується
район.
1991
плати
які
бу
почато будівництво дитсадка по ву лиЦі Постишева на 280 місць. але цьо рішення
вершкового,
рослинного,
молокозаводу.
житловий
на
перспектщзі
ри, незабаром буде створений свій те лецентр, що дасть можливість бровар
.
розглядався
капіталовкладень,
на
господарства
масла
в
номе
тисяч
10
тисяча дітей не охоплена закладами. Правда, роз
напрямках
яки.й
ховано ряд зауважень і пропозицій до. прое:кту плану. яким визначені обсяги матеріальног<J виробництва з тим. щоб забезпечити поставки продукції не ниж
Загальний
якесь
дівництво
років.
розроб міста
на
обладнє.ння
би
ЗО
плану
новий
навчаються в
хоч
Майже одна дошкільними
продовольства,
масла
учнів
Потрібно
Ведеться
генерального
ьудів
номерів в районі експедиЦії N'Q В МІСТІ не вист-ачає шкіл, тому
n
умо
може ефек
постійними депутатсь:кими :комісіями. президією Ради, міськвикон:комом. Вра
че
про
її
<<ЕкологіЯ>>.
нового
найближчі
вимоr nиво, цІкАво, Р и н ц и о во
ме
хід ви
рік,
постачання
чималу
тивно.
ДОНЛАДНО проаналізувавши
говорити
АТС
монтаж
тисячі
реалізовані. Більше того, понад фонди місь:ким управлінням торгівлі продано
поставках.
У важних умовах nрацює будівельний
про
важно
нової
ка
замовником
виступив
на 1992-199З роки. ·буде введена в дію
прилавках
неви:конання
ництва рів,
ційних труднощів, нестабільності робо ти підприємств, низької трудової і тех
дисципЛіни.
Виконком
стояли питання про забезпечення населення nродуктамн харчування. При нинішніх порожніх
органі:;а
програмі
ЩОДО зв'язку, то тут свої пробле ми. Сьогодні близько 10 тисяч грома дян очікують встановлення телефонів.
це додаткові 10-14 тисяч :квадратних метрів житла. Еживаємо термінові за ходи по підготовЦі нових районів для
При нинjшній ситуації в країні важ но врахувати всі особливості і тим біль ше передбачити напрями розвитку на родного
можливість
В місті проведt'!но радіологічне об стеження ряду територій, про що було повідо'Млено трудящих через міськрай газету. Винонано чимало заходів по
ного сполучення з Rиєвом, вирішувати питання з кадрами, поліпшувати умови праці і побуту автотранспортників.
гу на одержання житла, в я:кій тепер нараховується 6869 сімей. Приємно, що 450 сімей, що стояли на нвартоблі :ку, будують індивідуальні будин:ки. а,
міста
рік та виконання його в
1991
рейси є збитковими. Тож потрібно прискорювати проектування тролейбус
ня договорів на поставку обладнання, матеріалів, віДсутність техніки). Всього в минулому роЦі видано 1818 ордерів на заселення :квартир, Це
8 .N't 25 (8132)
ЖИТТЯ»
Б. І.
М. Д.
виступив
Волоха
Герой Соціалістичної Праці, директор племзаводу «Плосківсьиий». Він
-
коротко
розповів
про
свою
участь
в
роботі з'їздів народних ;:~епутатів СРСР. депутатську
діяльність.
винонання
казів виборців. про прийом Це був своєрідний його звіт борцями. З
обговорених
nитань
на
гр ом адян. перед ви
сесін
прийня
ла відповідні" ріше;1ня та :Jатвердила план еконо:v~і•rного і соrtіального розвит
''У
\1іrта
в
бю;tжн
не~
\99 І
рік
сН О В. Е
ЖИ
:r ТЯ» 8
13 лютого 1991 р.
Затверджено
r
ВІННІЧУК Іван нии
головного
Михайлович,
інженера
-
партійною
заступ
первинною
радою ного
-
організацією
-
,РАУС
колективом
вчи-
вчитель
--
І>'fійною організацією школи ,N'Q 5.
ЮІУ
ШПАЮВСЬНИй вич,
-
пенсіонер
організації
Народного
ЮРЧЕННО
-
екщюміст
ву
заводу
конетруюар
тиву
ченка
об'єднання
мови
імені
колекти
ДАЛЛАДА
--
вчитель
-
Шев
-
женер
Олеисандр
трудовим
ньої школи ,N'g 8. ІРИЛІй Марина
Сергійович,
колективом
Валеріївна.
радою
радою
управління
плектації
серед
у
.М.М
буд». ЄМЕЦЬ
вчитель-
Кременчуцького
учительського
сту
Після цього слідчий повідомив
мені,
що
я
цід назвою «Молода генерація». Це вже обвину бу ло місцевого характеру.
Я
•
доводив,
що немає в ньому логічних підстав: я ніколи не
не знаю. Та він посилався на «свід';(ення»
сту
Це дослідування та~{:Я для В. Я.
обер Нири
мужньо
Там з'ясується,
-
я не винен,
ченна новими лобоями. Та
уЧитель,
Але
терпів
знущання.
було· пу
щено в хід і ніщо не мог
Тараса
Шевченка
майстер заводу
-
радою
-
стер
ком
Василь
радою
заводу
вого
Володимир
-
начальника
колективу
р
'
спинити їх, навіть звільнення слідчого з ло
·-
цював
самої
до 1948 року. · Та у справі була брудна фальшивка. Вона і вирі-· шила долю· Васи.'Ія Яко вича Нириченка. У кінці 1939 рону йому дали про читати постанову «особого совещания НRВД». Ув'язнений звинувачу
знову
що
вони бать
виявилися марними. місяць перебування
За у
Сталіно
не
його
ніхто
допитував.
сади
ре
чей і грошей ув'язнених. Більше року просидів Василь Якович у тюрмі без суду. Нові ув'язнені звістку
ли на
про те.
надія
на
те,
від
мовитися від своїх по передніх, вимушених фі :3ичним наt:ильством пста-
<<місце
Яко
злочину».
Та після тієї мандрівки новий слідчий Глоба взяв ся за Rириченна з особли ·вою люттю. Знову точи лися безкінечні вИснаж
що вреrnті-решт все з'ясу
Він намагався
Василь
А. можливо, «спільників» по вигаданій націоналі стичній організації уже не бу ло в живих?
що Єжова зняли і його місце зайняв Берія, І
ливі
'
допити.
Звільнити
області, де народився Ва силь Якович. Це бу .1о підлою, безпідставною брехнею. Бу
вався в участі
ло
суджувався
тінь
на
походження
ля.
нібито
же,
куркульське.
соці
воро-·
В.
Я.
Rири
чениа без бу дь-яиих комп
ла,
рометуючих
ІЮН·
· юєм
наслідків
через пересильну Харківську і Артемівську
було не з руки. Це не ро би.1о б честі працівникам
тюрми відправили
Кременчуцького ННВС.
в Ста
Згадує
ув'язнений nісля тяжких, виснажливих більш як nівторарічних тремтячою
на-
В. Я.
трудових
ноярсьиого краю. Все бу ло вирішено без суду. І
як бідняка;
одержав
до
ЛАГ, місто Rансьи Rрас
сонце.
він
в антира
робіт на п'ять років у та борах HRBC. Місце відбу вання покарання: !{рас
спроможна затьмари
ВОJІюції
смерті,
дянсьній уираїнсьній орга нізаЦії за ст. 54, n. 1 О -11 Нодеису УРСР і за
вчите
класово
пра
допитів
рукою
поста
вив свій nідпис.
КИРИЧЕНКО:
Так в: став узаконеним сворогом народу•. Вночі мене разом з іиmими подібними мені та
-
кримінальними злочннцв:ми вивезли з Rремен чуцькоі тюрми в RрасЛАГ. ВеЗJІН поїздом у суп
роводі конвою, зупнняючйсь у пересильних тюр мах у Харкові, Сизрані, Челябінську, Омську, Красноярську, Rанську. І всі вони були забиті людьми. З Rанська мене доставили на станцію Ілаиськ, де знаходилося відділення HRBC. Звід ки ·тут тільки не було .пюдей! Вони відбували по карання за
HRBC»,
постановамн
сособого
совещания
за рішеннями «трійок•, засуджені спец
колегіями. Але було тут багато кримінальних злочинців, які постійно тероризували нас, «во рогів народу•.
З раннього ранку і до пізньої ночі під нагля дом конвоірів ми працювали на лісорозробках у
зань. Надія знову воскрес під
до
місцевого
якому
сподівання
вич так і не дізнався, з яною метою його привози
привласнення
році одним з пер
відділу
Іванович, металур
руху.
трудовим
управління
СЛИНЬНО
ший
тресту
Валерій
інспектор по тру до вим
товариства.
Іванович,
кадрах і
СЕРЕДА
-
женер
ту
май
Валерій
колективом
ший
-
диспетчер
вом
виробничого
трудовим
колекти
управління
водопро
відно-каналізаційного
трудо
господарства.
(Продовження
буде).
Уже палала Велика Вітчизняна вІина. Мені наказано було з'явитися в Іланськнй райвійськ комат «Східний Сибір». Тут пройшов медогляд: «Здоровий, годиться до стройової. Артилерист. Навчений». Про те, що й. мав. званнЯ лейтенан
та, не згадувалося. Так я став рядовим стрілецького полку 223 стрілецької дивізії.
KP13h - -
ВОГОНЬ
Як же далі силадалася доля учителя української
мови
та
силя
Яковича
літератури
Ва
І{иричен
на? Він потрапив у саме пекло війни. Брав участь у боях на Нурсько-Орлов ській дузі. Визволяв від німецьких окупантів Дон бас, Лозову, Харків, форсував Дніпро, про йшов Дніпродзержинськ, Юровоград, Молдавію, визволяв Румунію,' Бол гарію, Югославію, Угор щину. Чехословаччину, Австрію. Він нагородже
ний
орденами
.ступеня війни
.та
ІІ
Слави
ІІІ
Вітчизняної
єтупеня,
двома
нуле,
примусили
витися
від
го мандата. А ноли цей факт моєї біографії став відомий гали
у
райвно,
Нарешті закіичивс.и мій п'ятирі'{ний строк не заслуженого покарання.
вима
звільнитися
боТІ_! ... ДОВГИХ
з
ро
двадцять
ро
-ків вчителю довелося нести тягар слів «ворог
народу», і лише nісля ХХ з'їзду партії це клей
мо було
зняте.
У
1958
з
яким
році Василя Яковича І{и ричениа б.у ло реабілітова но як невинного. Важ1rо описати
він
відну. но
почуття,
тримав
у
руках
Снільки
. кращих
сиільни
до
понівече
років
життя,
перєжитоІ
За
медалями «За віДвагу», <<За визволення Бєлгра да», «За взяття Відня», «Виз·волення Будапешта»
мість поле.г.кості учитель відчув на серці невимов
та
кликали
багатьма
іншими.
На ІПочатиу 1946 року В. Я. Rириченка демобі лізували з лав Радянсь кої
Армії.
новою
І
ось
гостротою
тут
з
вчитель
зрозумів весь тягар слів «ворог народу». Всі до кументи про освіту були анульовані. Вступив на четвертий курс Rиївсько го педагогічного інс'l'иту ту. У 1948 році разом
з
дружиною
Ольгою
Бо
ний тягар. У 1964
році його ви RДБ і знову зачитали ті ж nрізвища, що називалися під час слідства. Мене просили сна зати, що я знаю про цих
. людей, -
згадує він. Вони були справжнімн патріотами, інтернаціона лістами. Це я і сказав
майору. ся,
являється,
що
родичі
та
запитують
про
їхню
до~
лю,
рицькій · школі, переїхав до Заворич. Через рік Василя Яковича призна ЧИЛІf завучем.
і працював
він на цій посаді 12 ро ків, аж до переїзду в Бровари. - Найтяжче
висунули, .J5анди
датом у депутати райра:.,.. ди. ВИкликали тоді до райвиконкому І нагадали. що маю «сумнівне»ми-
таке
слідство.
туту
Заво
поцікавив
ви.клииане
запізніле
близькі
в
Тоді
чим
рисівною, яка nісля за кінчення цього ж інсти
працювала
в
Ви
назвіших людей
домагаються,
щоб
повернули їм чесне ім'я. І я зрозумів, що не всіх реабілітація
застане
в
живих.
Василь Якович вимо вив ці слова з таким ду
шевним
болем!
лека
в:.
відмо
депутатсько
чах мене
1
1037
ДІІ
І
пИй продовольчий nайок. А ми І так зиеСИJІНлись Виживали молодші. Вижив
ін-
інститу
<< ВRТІсільбудмеханізація». ЯЦУХНЕНИО Іван Михайлович, стар
на тюремних харчах.
помирало.
інституту
Михайлович,
тру до вим
здавалося, ирізь роки,
Багато в'язЩ.в
стар-
спецроботі
колективом
було, пригадує Василь Яно вич, коли в Завори
та;.зі. За иевнконаннв: норми зменшувався ску-
коJІек-
«Броварисіль
<: ВНТІсільбудмехапізація>>.
Леонідович.
два гентари.
ших вступив до
Микола порошкової
фізкультурно-спортивного
колективу
.І
1930
заводу
житлово-експлуатацій-
тверджували. Зате свідчили, що нібито
У
яиий мав велику сім'ю. Лише після Жовтневої ре
елодівався
о
ви
·СТРІЛЕЦЬRИй Ігор Антонович, тре нер шахового клубу трудовим ко лективом міської ради добровільного
колективу
радою
колективом
буд».
пластмас.
TRA ЧЕН НО
укра
імені 60-річчя Радянської України радою Мі•ськрайонної організації
тивом
трудо-
Дмитрович,
Товариства
женер-програміст
за
«Просвіта».
трудового
май міськ
МИРОНІ<;НІ·Ю Надія Петрівна. інже нер трудовим колективом управлін ня тресту «Броварисільбуд». МОРОЗ Людмила Миколаївна, ін-
Вагінаківна,
трудового
пластмас.
СВИСТ АН
ін
Араксія
ко
88
радою
трудовим
Народного
пластмас.
в
у селі знали
JЮ
лінn.
заводу
МАРЧЕННО
Батьна Еасиля Яковича
лася на дослідування».
учителя
радою
колгоспу,
ти
на <•Особое совещание НRВД» і щоразу поверта
ноли
-
ше, ні друге, ні третє зви нувачення вони не під
тінь
Я знову і знову відмовлявся підписувати чер гову брехню. Rілька разів моя справа ходнла
ється.
ІЮJІективу
ви імені
Та виявилось, що й ця
дентів.
марна
робіт
діл землі
кинуто
гії
Миколаївна,
І тоді у справі Ниричен иа В. Я. з'явилися фаль шиві документи. Ні пер
альне
був у Кременчуцькому педінституті і нікого там
знову
Ніна
трудового
-
пластмас
МИRОЛАйЧУН
май
колективу
радою
пластмас.
об'єднання
-
робітнии
.N2 87
Миколайович,
трудового
жит
робничого управлі.ння водопровідно-ка налізаційного господарства.
НОЗА ЧОН Валентина Нирилівна, пенсіонерка радою міськрайонного об'єднання Товариства уираїнсьної мо
революції мав 25 гектарів землі. І довідку нібито ви дала Підварсьиа сільсьна рада Переяслав-Хмельни цького району Ниївсьиої
інститу
очолював молодіжну націоналістичну організацію
принесли
пластмас.
вого
ко Васи.'Ія Яковича Яків Rорнійович Rириченко до
забрали з нашої камери.
за
воду
Олег
радою
розподілювач
майстер
в
Протримали разом з нами тиждень, а потім
Однак жорна
-
заводу
інженер
колеити
ПНІ·ІІНІІІІІІІ-ІІІ-ІІ tиlll·lllltlll'fntІJІIS.IIItl;tІПIII tll-loИIIVfl-111
Якось у нашу камеру ВКJ!Нули трьох
вчитель
RОМІСІЯ
ІЛЬЮЩЕННО
колективу
Іванович,
тру.
Олександрович,
трудового
-
заводу
районного
ЖОРНА
22, 23).
КИРИЧЕНКО
, ва чення
стер
«Броварипромжитло
Геннадій
в. я.
ту.
руху.
заступник
Ро~повідає·
дентів з
ного
ГНАТІОН
1.5
М
·виробничо-технічної
•
-
колек
колективу
трудового
тресту-
(Закінчення.
Початок
ДІЛЬНИЧНА
.N'2 86
тру дового
радою
педа
їнської мови імені Тараса Шевченка «Просвіта». ЗОРІНА Валентина Володимирівна,
АНІСОВ ОлександІJ Петрович, робіт нии заводу порошкової ~еталургії іме ні 60-річчя Радянської України ра· дою міськрайонної організації Народ
«Стріла».
Шевченка <<Просвіта». ДРОВОВОЗ Лілія Валеріанівна,
Товариства
<<Просвіта».
RОМІСІЯ
стер
Мико
. канцелярією -
колективу
ДІЛЬНИЧНА RОМІСІЯ .N'2 БІЛАН 'Віталій Вdталійови~.
бу.дівельно-монтажного управління 35 тресту «Броварипромжитлобуд».
.N'2
інщенер;
орендарів
ааводу
-
електрик
ву
ГРИСЮR Людмила Петрівна, еконо міст заводу порошкової металургії імені 60-річчя Радянської України радою міськрайонного об'єднання Това риства уираІrtської мови імені Тараса
імені
Тараса
заводу.
пересувної механізованої колони тресту << Броварипромжит лобу д».
Олексіївна.
60-річчя Радянської України. ДІЛЬНИЧНА RОМІСІЯ .М 85 БІЛОГРАДОВА Зінаїда Миколаївна, вчителька середньої школи .N'2 8- радою міськрайонного
радою
кранабудівного
стер
металургії
-
Іллівна,
завідуюча
Ісаївна,
трудового
ретар-друкарка
лективу
трес
15
Маргарита
радою
лово-експлуатаційного об'єднання. ЧИRОЛОВЕЦЬ Тетяна Павлівна, сек
пересув
Вікторія
варипромжитлобу Д». ТЕПЛЮН Анатолій
трудо
заводу.
Надія
колективу
-
гог
довим колеитивам апарату трєсту «Бро
БІЖЯЄВА Jlюдмила ЛеоніДівна, май
руху.
порошкової
лаївна,
RирщІівна, радою
трудового
МИХАйЛИЧЕНRО
серед-
шиноремонтного
ДІЛЬНИЧНА
Іполита-
трудового
вчи
БІГУН Володимир Петровцч, інже нер заводу алюмінієвих будівеЛьних нонетрукцій радою м1сьирайонної організації Народного руху.
nар-
міськрайоwної
Валентина радою
української
колективу
ШАУЛRО
середньої
Михайло радою
-
радою
об'єднання.
·ФУРМАН
«Броварипромжитлобуд».
ної механі::!Ова:ної колони .N'2 ту «Броварипромжитлобуд».
ТИСЯЧНА Світлана Євгенівна, Інже нер -- радою трудового колективу ши- •
середньої
первинною
-
\
Валентина
методист
норемонтного
директора
нолеитивом
.N'2 8.
-
вихователь
НУІЧ Минола Олександрович. технік Щ}. обладнанню первинною партійною організацією КПУ середньої школи м 5. . ПОПОВИЧ Людмила Миколаївна, за ступник
за
Володимирівна,
трудовим
школи
САТАНІНА
5.
,N'g
-
телька
ньої
Нінель
тресту
ного
управ
комплек
-радою трудового колективу будівель но-монтажного управління .N'2 35 тресту «Броварипромжитлобуд». МАРТІЯН Наталія Олексіївна, технік
Народ
Миколаївна,
.колективу
ІВАНОВ Сергій Миколайович, юрист
ла».
середньої
Вікторівна,
міськрайонної організації
трудового
виробничо-технологічної
тації
руху.
вого
Галина
трудовим
школи
Васильович,
колективом
радою
відуюча архівом радою орендаторів иелективу иранобудівного заводу «Стрі
5
школи ,N'Q НОХАН ка
Микола
трудовим
середньої
ліннfІ
ПИСТОНЮІ{ Тетяна
дою місьирайонного об'єднання Товари ства української мови ім. Тараса Шев ченка << Проеві та».
НАРТУН
иолективом
8.
,N'g
НОРЖ Сергій Васильович, студент Ниївського політехнічного інституту -
НПУ меблевої фабрики «Дружба». ДИНА Олеся Віталіївна, студентка Київського медичного інституту ра
тель
трудовим
школи
nрофспілио!!ОЮ організацією меблевоІ фабрики <<Дружба». ВЛАСИН Юрій Панасович, інженер первинною
-
ка
.N'2 84
8 .Ni 25 (8132)
дільничних комісій .референдуму СРСР
скпад
(Продовження. Початок у .М 24). ДІЛЬНИЧНА RОМІСІЯ
З с-тор.
його
очі,
дивилися туди, де в
тайзі загубилася його да юн.ість.
Н. ГАМАЛІИ, член Сnілки журналіс тів СРСР.
·
4
8
стор.
лютого
13
р.
1991
«НОВЕ
ЖИТТЯ».
НЕВМИРУЩА М А В К А
вітае.мо з днем наронашого дорогого чолові-
КОБЗАРЯ Юрія Б<ІжаІ-:мо сімейного ДОН/'01'0 RiHy, МіІ\НОГО :ЩО·
Я, Я, УСІІЇХЇН
(пам'яті незабутньої Лесі)
··············-··-грудня
20
року
1911
П І С Н
річчям.
Для
чого
здається,
просто
чальство
та
за
для
чого!
А
то
лося дям . бом,
зазнати на віку лю · Було всього: із хлі · водою і лободою, -
згадала
наші
тужила
за
щ~ я й
здавна тую
ну
ліси
ними.
Мав
<<в душі держала)),
аж
із
того
ти в Жабариці щось про Мавок
зувала, якимсь кими.
ян
ми
лісом
з.
але
ще
часу.
ян
мені розка-
йшли малень
дуже
рясними
деревами)).
Там , де річна Случ робить півколо біля міс течка Баранівки , що на Житомирщині , особливо мальовничі місця. Але тут,
безумовно.
одне
з
найкращих. Случ синьозо ра,
тихо
них
плине
лугах.
пороттю,
по
зеле
порослих
осокою,
па
111.·
та
таринням. А в її чисте плесо задивляються віно
вічні
дуби.
мішанина
них
березові
вільх.
груш ,
кущів
ни. терну. звивистого
гаї,
осин ,
ди -
нали
До срібного пояса річки.
трохи ближче до лісу. від луни,
вих
потонуло
садах
якому
в
кучеря
чепурне
хтось
ще
село,
в
давни
ну дав невибагливе Жабориця.
ім'я
З Єсипом Івановичем Низовцем корінним поліщуком -:- я познайо мився
у
Присіли
нього
на
вдома.
лавочці
під
і
і
знизав
руни на коліна. Вони го• ворять самі за себе, щ<z багато
потрудилиси
своєму
ві ну.
розмову
npq
на
Зав · язуємо минуле
се
ла.
жИв у
Піrвтисячі
шому
селу...
звалося хтось
і
років всі
Жабориця ,
там
надумався
із
і
на
рони
а
це
начальства
назвав
не
почухав
вителі.
на
зна~:.
дове ·
Дирекція. парторrанізшІіЯ, рофком птахорад;·оспу <<Боrд<ІівсьюtЙ>>
норотну
-
Нолись
ЯМ
·
Були
дош·овічноrо
упра
здоров'ї,
Орловські.
Могильницьні .
Що
каза
сн :
ти: бідував люд. Одне знав. що робив . А оде
Через хвилинку знову продовжує оповідь: <<Яn
-
постоли,
би
він
замов•к.
А де Унраїнна? Дід Єсип
-
мить
з
жила Леся запитую . пожвавішав,
-
тепло
на
подививсь
на
мене :
Пам'ятаю.
ян
всією
нонтора
щороку .
Я
лювання, бо я знав ту тешні лісові озера, боло-
й
Не раз Леся бла
нище.
на
кашу,
І
ються
з
згадає
За-
-
лісу
згасає
котрім
Леся Гай.
косою,
велика
Леся
в
письмен
Українка!
тільки
думаю,
я
їх
ІІЇТіІЮТЬ
:І
.'50-рі•І
Н<ІрІІ,'\іІ\І'ІІІНІ
ІІР<ІІ\ЇВ-
МОПСУ
Ан,'Ірія
при
для
неї. Бу ла всюдис.уща.
метущлива, Ось раптом
тут
і
мешкає
враз
ген
бинда.
Бу
Єсиn Іва
з поетесою . його живуть у па:~-~'яті
те.
ян
Драгоманінна
Лесю , ну, і ТИ)) у
Звягеля
ще зовсім малень Михайлика літува Жаборицю.
Тут
вог ·
Із
уперше.
в
Жабо-·
риці. Леся почула від лю
збира
опісля.
дей .і
СіЛЬ~ЬНИХ дітей,
яними
спілкувалася. силу
силенну
•ta-
назон,
пісень .
і
Тут
« Нулальсьне лині».
.. ла
і
Тут
рел .
і
з
уперше
у
цих
з
заnочатиувала
Леся
сестра Леся
Нривинюн- Носач. Лесі.
для
багато
те
чула
бувалося
чи
те
для
до
те
бачила
в
це ті ну
-
яких .
брала своїх
мене
По якій
по
вона
силу
творів . легенду-
І
усе
з
снагу
з
яких
nолісь
Що
:1бирала
ти
водив ,
для
пісень
перлини
Іа
роси .
з
случансьної води .
Де
училась
у
сімейній
щас
:Ілш'о,"Іі
ЛЮДеіі.
муку
Полюбити й дати їй
Вчилась
й
не
Де
життя,
бути з нею без розлуни
гасить
ніколи забуттям.
стрічала
Мавку ·СВОЮ
З
нею
рвали
-
мрію .
папороті цвіт,
Що
огнистим
дивом nломеніє ,
З того часу до прийдешніх Ян
вона
літ.
одним-єдиним словом,
Тим,
що в серці волелюбнім
Вовнулан
і
В
люди, до
в
.
щастя
Дивний
краю.
знову
-
Миколайович
На 49-му році жит тя. в автомобільній катастрофі трагічно загинув співробітник ВІД д і л у
УКДБ Володимир Ми колайович Кульчиць· кий.
нера-економіста, стар шого інженера управ ління виробничо-тех нологічної комплекта ції тресту «Білоцер ківхімбуд».
У 1971 році В. Кульчицький був
М. ре-
В. М. Кульчицький народився в 1942 ро ці в селі Комсомоль ському Комсомольсь кого району Сарат{JВ ськоі області. Після закінчення середньої
комендований
шкоJПІ
вариськість , чуйність, готовність завжди при йти на допомогу лю
він
навчався
Київському ному
в
держав
інституті
народ
ного господаРства, піс ля закінчення якого у
році здобув про фесію економіста. З
1965
цього
ж
року
яльність. Володимир
Спочатку Миколайо
працював
інспектором
старшим
будбанку
у Білій Церкві, а по тім, Після служби в Радянській Армії, обіймав посади іиже-
на
службу в органн держ безпеки. Ми знаJПІ Володимира Микола йовича з 1982 року, коJПІ він став працю вати у Броварах . То
-
дям
ось
риси,
що
характеризуваJПІ щедру
душею
цю
людину,
комуніста.
Смерть
розпоча
лася і його трудова ді
вич
має.
озвірілих світ,
Володимир
Р<ІЙОННОГО
навіть свою
вирвала
із
наших рядів чеснvго і принципового чекіс та , але пам'ять про
нього
назавжди
жеться
хто
в
його
збере
серцях
тих,
знав.
ГРУПА ТОВАРИШІВ І СПІВРОБІТНИКІВ .
повертає.
стежкою тією
Поведи до Мавки мене,
я
Слово
слово
те
ва
душі» стала
пісня)),
ла
вона
<<те,
що
На Ііець;
в
свого
і
КУЛЬЧИЦЬКОГО Воло,цнм~ра МнколаАовнча нн,слонлю~:· сІІ~ичутти рідним і близьким вокійнш · о.
персли серця
К.олектив сумує
ділу і
з
міського
nрН'воду
в : ддіJІу
траrіrЧної
внутр !ШНІіх см~ерті
~
сnран
глибоко
с.:nін.ро6ітника
рзйн ід·
УКДБ
КУЛЬЧИЦЬКОГО Володимира Миколайовича висловлюt· щнре спі-sчутпІ сім'ї, рідttим і бли·зьким
по ~
к.rАного .
ЛУЦЕНКО.
фото:
Єсип
Низо
починалась
пісню~
-
Б·роварськнА міськІtА відд;п ttаІ>ОдІіої осніти глІtбоко сумує з приводу трагі-чної загибелі сnіt>робі"Гника КДБ
Лесі «Лісо
вмир~є».
звідси
раїнки
її
яку
з не
<•Лісова
випросив у неї ,
єдине, чарівне .. .
<<Цвітом Українки
Лесі
Ук
Колектив Броварського деревообробного боко пмує з nркводу nередча~ної смерті бі·н,ату . "еrершна праці
і
внсловлюt"
комбінату робітника
ТИЩЕНКА Василя КориІАовнча щире співчуття ріднии і близькиМ
гли ком
нокіАного
лісове озеро в
Жабориці.
Мал.
краю.
в
КУЛЬЧИЦЬКИЙ
тій .стежинІ.
і Лесю
Анатолій
мальовничі
nоверталася,
створила кого
що
там)).
береги Случі
яких
«ЧаСТО
або те вІд
Жабориця,
життя
Щ()
свого
згадує,
Жабориці.
'І'ОЧІШ,
із
буЛО
втіхою
Поведи
творчості
черпала
~'1;ИТИНСТВа,
або
писала,
своєї
доіJро~1у
•
прилюб, заворожи.
Щоб
ПіСНЮ».
Ольга
Чарами
першодже легенд
ІІОІІ<І:Іі
колисаєш-,
почу-
Мавку.
поліських
«Лісову
з
свято на Во
у
віками
записала
повірила
Саме
ти
щедрівок,
обжиннових
іі
краю.
дост<Ітку ,
прн
Н<Істрої,
розкажи .
ЯІ\у
З
петрівчаних,
іі
життя
І' <Ірному
казну
Те
наривав
<<вивозила
сторін)),
гай! ДалР.nі
наша
про
варили
мисливці усіх
довгою
ворити оповіді
навкруги чарівний унраїнський вечір,
краю
дівчин
Пред•юнічну
сорочеч
Давно nомер
гала. щоб і її взяли з собою , де вона бігала по лісі, збирала ягоди . гри би, nлела віночки .. .
«А літній
щ·о
_ нович останній жи тель у Жабориці , якому пощастило бачити і го
Виганяв ди
іниоли
вишинаній
ген голубіє її ло б знаття!
зями запрошували на по
а
знати.
русявенької
колись
пра ·
Часто мене. ще молодого хлопця, Петро Антоно вич Носач із своїми дру
качо-к.
з
було
гадую. яна вона була. Рони. роки! .. І знову дід Єсип чухає бороду , . потилицю. - А була до пит ли ва. говорила м ·ян о І ніжно. Сміялася , мов лісовий дзвіночок у росі,
цював теслею в економії .
та. урочища.
ці ,
пер
Бара·
тоді
у
ниця
нІвського лісгоспзагу. Лі · тували малі Носачі май· же
теї
ни
те
Жили вони в будиночку поміщика Налішевсьного. економа Могильницького,
тепер
то
якій голубіла бинда (міс цеве стрічна). вирос
сім'єю приїздили Носачі відпочинати в Жаборицю .
де
ж
ті
;~ІІВІІІtІі 1-ііJ<.ІІ<> . надслучаи с ький
лю~: тьсн.
жі іншої не було, нрім домотканої, а за взуття
-
Тt'ІІЛО дня
ІІаІшсоннч<І . Щиро бажисмо ііо~•У
Поті~1
поміщики.
від
радrоспу
пі,1 вол<>дін Гагаріна, li\"
ПетербурзІ .
мінялися
на
-
ВШТОРІЯ .
пле
те
Всяного
перебували ням князя
зайців .
жилаві
саме
бороду.
Іванович
те!'.шо-норичневі
Мабуть, і
сумно
сиву
них
кладе
старечими
--
крислатою яблунею. Єсип важно
ЛЮДМИЛА,
ДОНЬКИ
це?
чима .
я
Пр<ІІ\Ї.
R
в листі до матері Леся Українка писала: <<Мені що -
у
ДРУЖИНА
Триптих у npfiзi
ЛЕСИНА
3.
Nt 25 (8132)
А.
Луценка.
Редактор
А.
ВОЛОШИНЕНКО.
- ' - - - ·сНовая комитета
ского ск&А
н
жизнь• орган Коммунистической
районного
Броварскоrо rородск.,rо nартии УкраинЬІ, город ·
Советов народнЬІх
деnутатов
Киев
обпасти.
Дни
(На уІ<раииском язЬІке) . Редактор А. ВОЛОШИНЕНКО. Газета вЬІходит с 17 аnреля 1937 года. вЬІхода: вторник. среда. nятница, суббота .
Броварська
АДРЕСА РЕДАКЦІІ: 255020, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 154. Телефони : редактора 4-03-76: застуnника редактора, вІцІпу nартіііного життя - 4-04·61; відnовідального секретаря 4-21-34; вІддІлІв: сІльського госnодарства .о. 4-23-2&; проммсповост ' І соціальних питань - 4-02-92; листів І масовоl роботи - 4-04-81; вІддІлу радІоІнфор мацІJ 5-13·91. друкарня
Ки ї вського
о6ласного
A.lljH''' "
уІІраапіння у справах видавництв, попігrафїі і книжкової Jlf'yKapнi: к~ївська обпа~ть, м . Бровари, вул. І(иївська, 154.
тор·гівпі.
Індекс
61285.
Друк
офсетний.
кований
аrкуш.
Обсяг
І
Тираж
nримірників.
Замовлення
.V. 61!_9.
дру
і8.1і5.