Пролетарі всіх країн, єднайтеся!---. . .
СЕРЕДА,
ІЗ ЛЮТОГО
РОКУ
1991
• .м
25 (8132)
Щна
коп.
!5
Орrан &роварсьноrа 810ЬНІІОІІ~ Иомпарт1І Унраіни. мІсьної 1 районної Рад народниz деnутаТІв НиІвсьноІ oбnacn
. ·
того,
що
вони
центральним
доручають
органам
вла·
ди і управління. Суверен· ним республінам потріб Сього;\Ні нутися
.
до
я
хотів
вас
з
звер
життєво
важливого питання. Це наступний референ' дум про майбутнє нашого Союзу. Він проводи-
заклинаю
тьсЯ відповідно до рішен
гі
ня
участь
З'їзду
IV
депутатів дон
і
народних.
СРСР.
день
Поря
проведення
визначила Верховна Рада СРСР. 17 береЗН8 радянські люди
мають
відь·
на
датн
одне
відпо
занитання.
Ось ян його поставила Верховна Рада: <<Чи вва жаєте ви необхідним збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік ян оновленої федерації рівних суверен них республік, в яній бу дуть
повною
мірою
га
рантовані права і свобо· ди людини будь-яної на· Ці он альності ?>>. Відповідь невинна
бути
ною:
тан
з
онре!VІО
нас
однознач
або
ні.
Кожен
всі
ми
і
ра
у
нен
на шлях ігнорування рі шень З'їзду народних де путатів СРСР і роблять
спроби
підмінити
рендУм
рефе
опитуванням
на
селення. Цілком ясно, що тані олитування юридич но неспроможні. Про це сназана в Указі Прези дента СРСР. Але вини J:(ає
·му
законне
ж
республік. під
питання:
керівництво
яне
прапорами
демократії силається
ду,
і
народу,
свободи та
думну
намагається
думаними
по
наро
під
на-
приводами
униинути
референдуму.
з'ясування
справжньої
волі народу в нальному питанні країни.
карди життя
Ян я розумію, Верхов
на
Рада
'fі:уації все.
щоб
нин
міг
волю
СРСР у
цій
си-
повинна
зробити
кожен
громадя
висловити
про
майбутнє
свою
на-
про
дувано
нашу
спільні
інте
торією
стало
важливіше
нових
питання
розмЕ:жування
повно
важень. Тане обговорен ня має відбутись і по ін ших розділах. З ураху ванням
висловлених
про
позицій повноважні пред ставнюш респуqлін і енс-
і
Чорного
численним
можливість
них
результатом
процесів,
лежності
н.ицтва
ного
це
країні на
полі
тичних рухів і Особливо я хочу ти
декларації
ренітет,
дискусії
зараз
того,
що
можна
важливо
відбувалося всіх
всюди,
континентах.
народів
негативно
на
еконо
чої
спільного
які
в
ньому
мог ли
вільно
ЖИ·
розви
влади,
гативно
яким
має
бути
союзна
онов
держава,
дає проект нового Союз ного договору. Він опуб лікований у пресі. Що в
концепції
Союзу?
Це,
суверенітет - суб' єктів
рації,
яний
право
кожного
онов
насам рес феде
забезпечує народу
самови<Значення
і
на
само
врядування. Це спіль на участь республін у реалізації союзних пов новажень,
нолен
тивами, їх радами, районними ми громадських організацій, їх
органа первин
ними
організаціями,
органами
громад
сьної
самодіяльності
населення.
збора
ми виборців за місцем проживання: БОБРИЦЬКА ДІJІЬНІЩЯ .NQ 492 БЕЛЕХОВА Надія Геннадіївна, вчи телька Бобрицьної середньої школи -
тобто
всього
Тру;(ОВЮІ
на
умовах життя людей. Повертаюсь до питан ня про референдум. В одному
з
го
про
органів,
позначається
лі.
уявлення
діяльності
на можливостях міжна родного співробітництва. У нінцеозому підсумну не
говорив,
Загальне
на
правоохоронних
ватися, почували себе господарями власної до
трудовими
і
та
радянсь
як
перед. публік
Відсутність
донумента
своїх
останнього
спільно
-
якщо
я
після
вже
всьо
пережитого
нагромадженого
народами
виступів
часу
що
і
нашими
розділитися їм мислити 'реаль
того.
на
раз
Багато
приєднались
рів
науки
і
еві тов их
сприяли
традиції
і
ни,
за
допускають
заперечення
і
Десятни народів.· яні
і нечисленних наро яні розселилися на
просторах Сибіру, плос когір'ях і степах Далено го Сходу, Середньої Азії, в долинах Кавказу І Паміру, на берегах Бал-
h0.1ChTIIBO:>І
Ш!\ОЛ!І.
нолентивом
автогаража
Галина
дитячим
радгоспу.
<<Бобрицьний>>
трудовим
за-
радгоспу
ноленти-
внаслідок
причин
державність,
ваного
технjчний. кадровий тенціал, нагромадили
гатий досвід свого життя.
вим
тракТОlJІІ()Ї
нолентивом
трудовим
як
.NQ
2 радгоспу. МАНУШЕННО
транторної
Валентина
бригади
Ностянти
нівна, брик
завідуюча магазином Ng 5 с. Бо - трудовим нолентивом Бобриць
кого
радгоспробноопу.
НАДТОЧІИ
Олексій
Оленсійович,
іН-
ЦИБА
Галина
ції
праці.
лись
Бобрицькпї
на
всі
зусил-
були. щоб вплив. А
розтранжирити
його.
тити
-
за
вітром
швидно.
у
та
·
ного них
пус
можна
Додам:
запеклих
за
реак
мілітаристів,
світі
лаблення
не
хоче
ролі
Союзу
ос
РадянсьJ
в
міжнарод
справах.
Ось дах.
на
всіх
дорогі
грунтується
пред
усталений
ЦИХ
дово
товариші, моє
Оновлена
жава.
залежать
і
тверде
сить
і
лісну
пиненням приємств
за
зу
ян
почались
у
і
по на
солідар
ності.
ЦЕ; для
з
під
надшне
всіх
вами,
майбутнє
народів.
наших
для нас дітей
внуків.
КО:ІеКТИВО:\1
:.ie;UHI()y:IdTOpЇi.
про
Бобрицьного
рад
БОГДАRІВС'ЬКА
М
нлю
основаного
Іванівна,
середньої
з
створенні
міжнародного
справедливості
пе~е-
ВЩІ
одну
ролей
нового
а
ці
світова держава,
відіграє
рядку.
До-
цю
дер
нультура.
-
чових
окремих
окремих
трудо
яна
формува-
порушити
і
Це
ноопера
століттями.
систему,
наука
країни. ре
було десь в
вузлах
--
і
союзна
федераЦія суверен
них республін це га рантована безпена, вели чезний ринон, могутня
од
десятиліттями.
може,
тракто'Рру-до~ бригади
радгоспу.
2
ДІЛЬНИЦЯ
.NQ
493
БОБНО Анатолій Михайлович, слю сар птахарадгоспу., « Богданівсьн~Й>> . -'первинною
парТІІІною
оргаНІзаЦІєю
птахарадгоспу.
Михайлівна,
вихова
радгоспу <<Боб нолентивом дит
садка.
Лариса
їхні
що
Ng' 5 с. Бобрин -
телька дитячого садна рицьний>> трудовим
ЦИБА
політика
Величезні
світі.
ціонерів
загрожує
nоділу
госпробноопу.
нолентивом
його
у
ніхто
вин
під
супер
вплив
винятком
емоцій.
публІни і регіони Така залежність
вим
садка.
без
що відбуваються
дуже
життя.
ЛИТВИН Минола Григорович, брига дир радгоспу «Бобрицьний» .трудо
дитячого
не
яну
називають
процеси.
політичних
лежать
госпробноопу. ХИЖНЯК Натерина Марнівна, заві дуюча . магазином Ng 1 с. Бобрин трудовим колентином Бобрицького рад
вом
могутня
ля потрібні здобути таний
у
міжна
ян
ЧИЖМА Віталій Іванович, рист радгоспу <<Бобриць.ний>>- ВИІVІ нолентивом тракторної
Людмила
нолентивом
на
арені
справляє
неконтрольо
порушити
шноли.
ПОКОРМЯК
сьогодні
лення.
якій
Бобрицької
давець магазину
Сил
в
зультат
сrrрани
потен
переконання з необхід ності збереження Союзу та його r либоного онов
судити.
організації Союз дав
взявся
ракетно-ядер
державою.
не від одного в енономіч ному відношенні всі рес
по ба
безпену
хто
Зnройних
став
Або візьмемо енономі ну. Тепер наочно можна
мож
й
стратегічного
держава.
під
не
со
належить
гарантувати
Та
родній
наuіональних
розгулу
уклад
.
в~линої
приректи мільйони людей на відрив від історичної Батьківщини. від землі.
ни.
втратили
дістали
чому
Сепаратизм
ливість її створити. Всі республіни мають тепер індустріальний, науново
струюор
Оленсіївна,
садном
різних
або
в
жертв
нонdJліктів.
огульне
мали
ні
ма
поділ
пає
громадян
ізгоїв.
підс~-;vrку
пристрастей,
позитивних
не
них дів,
них
мо
За своєю політичною вагою і кредитом довір'я Радянсьний Союз висту
проживають.
сорту,
від
нультурного
надійну
ціалу СРСР?
національнос
там
за
ного.
від
і не десятки,· не сотні, а
ро
І!У!
Міль
таюо~!': фант: в мирний час нас з'явилися біженці.
кри- ,:
Історія розпорядилася тан, що навноло Росії об'єдналось багато вели
б
шлюбів .. майже
становище
і
нраїни.
практич
походять
програ
цього
держави
повну
бра
республіни
людей
тисячі
від
До nереваг
v
що
Ці
треба
що
наші
які
себе
юзної
за
штовхнути ЇХ ДО ВИЇЗДУ. Вдумайтесь,- товариші. у
тини' і осуду, вназуючи на реальні проблеми. які нагромадилися
всі
кінцевому
ділитися
заслуговує
но
ян
вирішить
можливість
уваги,
другого
Зараз іДе багато дис нусій про те. що дав со юз народів. нний склався після Жовтневої револю ції. Але часто в полемі
справді
до
у
ро-
те,
ти
тей,
мірою
нритинуючи
дуже
маємо
зрозуміло.
сиву.
розуміння
ми
некорінних
СВОЇМИ.
ці,
це
хто
гутньрго
Але ж у ряДі респуб лік робляться спроби по ставити представників
сійського народу, його готовність співробітнича ти на рівних з людьми різних національностей. доброзичливо сприймати їхні
сіити
мільйонів, тобто ко четвертий. живуть на територіях <<не своїх>>. снажемо тан. республік. Робити замах на цей при родний результат істо ричного процесу було б безумством.
до
Бідиритість
ті.
75
центрів
великою
втратять,
жен
культури.
Цьому
чим
змішаних
шуна
прилучитись
з
під
спільної
І
що
справу.
йони
ненням вийти на широний одного
І
для
результат
ють
багатовікових
багатонаціональні.
захисту від агресо або неруючись праг
ринок,
є
зусиль усіх на
НасамПеред,
до
змін, що відбулися в до лі наших народів. Але ж зроблено величезну спра
ЖИДЕЦЬНА відуюча
ючи
добровільно,
з
в
і
потенціал. багатство -
творчості.
уніналь
.яка
народів.
це
но, без ілюзій, прак тично неможливо. На чо му грунтується мій ви сновон?
ДЗЮБЕНКО Оленсій Семенович, во дій радгоспу <<Бобрицьний» трудо вим
Росії
дов·
певністю
Союзу
лення
не
в
усією
збережен·
головне
цю
сказати:
з
уже
за
лена
розуміння
справу
позначається
цьому
надбання всіх наших на родів, їх надійної опори. Тан само рішуче вони виступають. за його онов· лення. з ти!VІ щоб усі на
те,
є
віднладати
гий ящин.
ор
-
вуть,
роботу
мічній ситуації, і на фуннціонуванні винонав
люди
роди,
зараз
ного
в
тривають,
можна
вже
суве
республік.
продовжать
над текстом Договору. Робота ця надзвичайно відповідальна, потрібен буде янийсь час. Але
найви·
·законодавчими
питанні
ня
про
прийняті
Хоча
кі
партій. виділи
перти
цивілізація
ших
теж
цілковитою що
науновий
нультурний Це духовне
nросто
сназати,
сnільних
завойов як
велИчезний
величез
снлалась
сумном
демо
походів,
з
підставою
здобуто ницьних
взає
співробіт
економічного
гр~фічними зрушеннями. Частину територій бу ло
шляхом
бої в роботі десятків і сотеш,, а потім <<об вал» по всій країні. Радянський Союз має
народів.
вигоди
рамнах
Можна
прохо
та
в
фанеза-
ру.
дили століттями і яні бу ли пов'язані з освоєнням просторів
всіх
модопомоги
силад
якl
загрозу
винористати
різ
мірою
відбити
шистсьну
населенням.
Велиною
На недавньому засідан ні Ради Федерації ми з нерівнина!VІИ республік обговорили чи не найпро
і
номовним
реси.
спіль-
донументи
ферендуму СРСР в складі rаких пред висунутих
су
ну долю.. За останні мі сяці щодо цього сназа но в:ке багато. Обнаро
На підL та ві ст l'ї :1аf,<І!ІУ <.:РСР «Про всенародне голосування (рефе рендум СРСР)» та ст. 26 Занону СРСР «Про вибори народних депутатів СРСР>> виноином районної Ради народ них депутатів вирішив: 1. Затвердити дільничні номіс·ії ре ставників,
по
федера могла б
Наспію
моря. За нільна століть сформувалась велика євразійська держава з найбільшою у світі тери
ОНОВЛЕНИЙ СОЮЗ МАЙБУТНЄ ДЛЯ ВСІХ
виступає
постійно
на
чо
цих
що,
відстоювати
ті, йдеться про долю на шої держави і кожного
ганами
прове
доро взяти
всесоюзному
розуміти.
про
і
вас,
референдумі. йдучи ма референдум, обмірковуючи свою пози цію, ножний з нас пови
щими
підготовку
всіх
співвітчизнини,
зом повинні зробити ви бір. На сьогоднішнш день найвищі органи влади ба гатьох республік уже прийняли свої рішення
дення референдуму. Інші мають визначитися най ближчим часом. На жаль, у Литві і Естонії стали
_
шого Союзу. Наступннй референдум перший у нашій країні. що само по собі є величезним досяг ненню! перебудови. Я
на життєздатна ція. яна справді
тшш.
Василівна.
медамбулаторії
медсестра труда-
БОБКО міст
Галина
птахарадгоспу
радою
трудового
Федорівна,
еконо-
<<Богданівсьний>> колективу
госпу.
(Продовженн!f
будеj.
-
птахорад