сВ О В Е
Ж И Т T"~
СПОЧАТКУ вих мет.одів г.осп.одарюван
ня на селі вимагає часної
су
р.озробки
зав
к.омплек
взаєм.оп.ов'язаних
конодавчих всІх
за
зах.одів.
ф.ормах
центральне
При
власн.ості
мІсце
у
р.оз~
в'язанні цієї пр.облеми п.овинні; ·заЙняти д.обре р.озр.облені система 1 ме ханізм регулювання . вІд
.
носин
ек.он.оміЧНИХ,
прав.ових.,. органІзацІйних; агрономіЧних тощ.о.· На м.ою думку,. таку роб.оту краще провести. в два ета
пи. На перш.ому - .ос н.овну увагу вартобул.о б придІлити д.овим
первинним
TPY~
к.олективам,
яю
саме й вир.обляють дукцію.
Нині
форм.ою
пр.о
.основн.ою
.органІзаЦІї
в
г.осподарствах
є
різні
види
доцільно
праЦі
України
бригад.
Іх
реорганізувати. в
механІз.овані (незалежно вІд ф.орм власності) к.о
- оренднІ, прищ~тн.о-к.олеКТИВНі, колективні, державні т.ощо. лективи
.
Цей процес треба стиму ЛІовати і здійснювати на сут.о доб}tовlЛьній осн.ові. Селянин повинен сам, без
~удь-як.ого нав'язування, Sl.йбрати . форму власності,
яка й.ому більше піДхо дить. Головне, щ.об земля належала тим, хто її об р.обляє, і щоб селян~ну не
заважали
працювати
на ній. Такий спеціаліз.о ваний к.олектив зосеред жує увагу тільки
робництві продукції,
функції
на ви
певних тобто
видів виконує
професіонального
XapaK'l:epy. Ринкові відносини не-. .можливі без конкуренції. У ній
зацікавлений
самперед
споживач,
na.At~ ято" і na.м~ ятituх .місць
на а
за
ним дукції.
і вир.обник про А т.ому цІлком
зрозуміло, ГОЛО!:lНИХ
до
що
одніЄЮ
умов
ринк.ової
з
переходу
економіки
є
дем.оноп.оЛізація виробни цтва:. Проте р.озгорнут.і зараз ДII~KYClї про прива тизацію землі і р.оздер жавлення майна ВіДкину
ли' цю пр.облему до' числа другорядних.
'У сІльо!>кому господар стві продовжує .дНїти .фактор .вlдлучення про ДУКЦІї від безпосереднь.о го виробника (первинного ТРУДОВОГО' иолективу}. .у кінцевому своєму' ре
зультатІ вона· йому не на лежить. ІІ вол.одарем продовжує
держава чи
залишатись
В
особі· дирекції
правління
к.олективно-
1'0 господарства; які дають продукЦію участі неІ
тих,
свою
хто
вклав
працю.
первинними
ми
колективами
сlльсь продук
трудови в
Украї
ні немає .. Наслідком цьо го є стихійна приватиза цІя, яка БІльше схожа на дике
привласнення,
яке
здеБІльшого здійснюєть ся не на користь виробни ка. ВІдсутність мотива
ційного стимулювання
не
гативно впливає на вироб ництво. На мою думку, йог.о спад продовжувати меll"СЯ
доти,
доки
власником
ре
зультатів своєї праці.
Закон пр.о безумовну і безоплатну приватизацію продукцГі на к.ористь пер винн.ого
ТРУДОВОГ.о
колек
тиву є ЄДИНИМ способ.ом вирІшити пр.облему, сти мулювати виробника, п.о-
ще
немає
їй. прийшли різні
ф?рм~
ас.оЦій.ованоІ влаСНОС'fl, І цю .об'єктивну тенденЦію СЛlД врах.овувати. Якщ.о г.ов.орити Пр.о - власність на землю, т.о в капіталі стичн.ому свІті право на земельну власність чітк.о п.оєднується із держав ним
регулюванням
ДОХОДИ, РАТИ,
приємЦів:
Ім
спочатку
земе
Хіба селянин.ові не .одна-' к.ово, на nкій землі чи на
настир. Через РІК, у ~b!;l-MY, з'і:rвЛЯЄ1'bl:Н
сектор
віД
гараздів.
усІ}( бід
і,не
ВажлИВ?,
щ.об
виробникові в повн.ому .об сязі належалир~зультати
·й.ог.о працІ. Т.ож питанням приватизації
пр.одукЦії
варто зайнятися
вже те
Сь.оFQДНl,
коли
вседозв.оленіСТь
пану~
при про·
дюку ·всь.ого і ВСЮДИ,. ви никають· рез.онні запитаа'а чия пр.одукЦія на
, 'ня:
прилавку? Хт.о відп.овідає за .Ії якість? Який пр.о цент вІд ціни· піде вир.об НИКУ на покриття.йог.о ви-, трат і р.озширення вир.об ництва, а ЯКИЙ .на кручено.' при пр.одажу і
перепродажу? Таке стано- вище не тіл,J,НИ не сприяє пр.огрес.ові, а, веде до прям.ого
р.озвалювання
ви-'
р.обництва.
ft
якому
тракт.орі
цює,
к.ому
жить
-
не противник приват
а.о:': власності
в сільськ.о
му , ,ГОСlЮдарстві..
підтримую бажання
Я
. ідеалізації
перетворити
не
к.олектив.ові
їІ
чити, що в абсолютн.ому вигляді ·вона відсутня і в
розвинутих капіталістич них' державах. На' зміну
він
жиТ·".
Якщ.о
його,
пра
капвкладень,
йому та він .одер
вона
буде
то вже напевн.о
вІн
н.онує:
у
першу
Але не можна рівень став-
ки р.озглядати без зв'язку з рентабельністю. За .офіційними даними, у н.ас
збиткове кожне сь.оме лщ-
питань
фlнансово
полlтнкн І
опо
Федерації УкраІни Ната
лію
НАЗИМОВУ.
-
них документів
-
справа
непр.оста. Необхідн.о дуже чітко зак.они
уявляти,
що
насправді
приємство. Рівень рентабельностІ решти не перевищує в середньому 3 відсотків (порІвняно з 1314 відс.отками в і990 ро-
ці). Таким чином, після вирахування податку при-
бутк.овість підприємства стан.овитиме близько чОТИр"ох відсотків, з яких ще треба зробити Інші випла-
ТІІ, здійснювані за раху. нок прибутку, і лише Залишк.ову чаСТIІНУ коштів спрямувати
Розр.обка нормаТИЕ
ж
ці
регулю
виробництва.
на
розвит.ок
підвищить
ність
заінтерес.ова
вир.обника
люватиме
СТИ1I1У
1
зр.останН.!J
хищатимуть.
міРкувати полІтикам
більшості
сувают,!>ся
інтереси
під-
значно. будівництво
МісТів вважає 30-вlдсотко
доктор еконоNdчннх наук, головний наУК0-
в. сп1вробlтиик Інсти аграрноl
економІ
ки Украlнськоl аваде мІI аграрних. наук.
част.о
дов.одиться
про·
відплив або навіть..· втечу
капіталів
з
УкраІни
в
У світовій практиці пО дат.ок з .об.ороту рідк() перевищує 12 вІдс.откІв,
ЩО
не
.об.о
включає
На думку ..багать.ох
мальною
м.огла
б
бути
відсотків. Ви
15
щий рівень можливий тільки у тому разі, коли високий і рівень благопо
і вмішує ряд пільг, але іх явно
нед.остатньо
для
шого сп.оживача.
б.ов'язують
на
й.ого зо
платити
пода
відс.отків.
ток' навіть на т.овари най
ЩОД.о .проекту Закону «Пр.о податок на добавле ну вартість», т.о закладе
дукти
на в нього ідеоЛогія
пеРШОїне~БХідн.оСТі:
та
житла,
ровчі
бути
д.обре
вартістю. П.одат.ок нарахо варто
витрати
П.остраждав. і
виробник: J~lд ,'зр.о~тання mi" проДукцію, певно,
'цін
жави.
ДОбавлен.ою
I3низитоЬСЯ і попит на' неї.
і
ха.отичних
в
ек.он.оміЦІ
т.ому
в
врах.ованІ
цlі
споживач,
хв.орими
.. , має'
щоб
ПОМИРИТИС.ff,
порадитщя
Яр.ославичів ••
у місті з.осереДЖУЮТЬСll найзнаменитіші християн ські святині ..серед .них шедевр із шедеврів чу
додійна ік.она Ь.oГQMaTepi, написана .євангеJllСТ.ом JlyКОЮ. Вона відома у свіТі як В.ол.одимирська і як Виш гор.одська.
l:ПОРУДЖУЮТ"СЯ церкви імені перших руських СЩІТИХ
ньї ця.
загибелІ,.освячується храм, як і· все
мур.ований храм-усипальни МІСТ.о, поруйновані вщент
ПіД час татар.о-м.онгольської навали
у
якій
б
сп.ожЯ
вир.обникІв
і
дер
У
ситуа
виробництва
об'єктивно
падає.
п.оєд~ання
інтересів,
Лише на
ток новій стратегlі і ЗІ\'І.о же
ініЦіювати
еКОНОміЧНу вплинути'
рОЦі. З
все-таки святе' місце не п.оглинуло забуття.
ЦеРКjjИ
вІдроджувалися навіть т.оді, к.оди Вишгор.од зовсім .ооезлюднів. В .осн.овн.ому оули це невеличкі дерев'яні
,зазнала знач
них pY~HYBaHЬ Під час б.оїв у р.оки Великої В1Т'fИЗНЯНОї
війни.
Так і ст.ояла вона д.онедавна 'більше ,піввіку. І вже самі жителJ не уявляли· св.ого мІста без силуета руїн храму. Але святе місце мало знову ожити. -І 'знайшли
ся ентузіасти, які взялися за відн.овлення храму. Ними передусім стали .ох.оронці іст.орик.о-культурних ющ.
бань, члени церк.овн.оІ гр.омади. ДУХuВНУ підтримку знайшла ця ідея в керівництва УкраїНС!>кої Прав.ослав" н.ої Церкви та ,Міністерства культури України, фінан~ с.ову в Українському бщку' «Відр.одженню>. Про підняття з руїн святині всьог.о прав.ославн.ого свіТу громадськість України п.овідомили зас.оби мас.ової ін
формації" --: ряд централЬІЩ.1f газ!}т J обласна «!\иїв" ська правда., редакЦія мовлення на область.
А.
18
квітня минулого PQKYY міжнародний день пам'~тон та пам'ятних місць відбувся телерадіомарафоН:. І допом.ога пішла, _люди. вІдгукнулися. Перерахову
вались кошти, передавались будівельні матеріали. Виш
городські ~нтузlасти' брали безпосередніо
відновлювальних р.оботах.
участ!>
.
у
Члени секції пам'яток містобудування Та' архітекту ри обласн.ої органІзаЦіІ Українського т.овариства охо рони пам'ят.ок іст.оріІ і КУЛЬТУPU під керівництв.ом кан дидата наук Георгія Р.огqжина розробили к.онцепЦію п.оступ.овог.о відр.одження храму з вИкористанням нетра
диційних металевих конструкцій для переНРІ1ТТЯ спо
руди, при ПОВ,ному збереженні її з.оВНішнь.ого первісно г.о вигляду. Ними безкоштовно (а цг близьк.о 100
мільйонів карб.оваНЦів у цінах 1994 року) виг.от.овлена і пр.оектна документацІя. Гол.ова .облвиконкому Василь Сінько, незважаючи на Свою зайнятість, оч.олив КООР-
. динаційну
раду відр.одження храму,
культурн.ог.о заповідника», а у вересні прийнято відпо
були
нинІшній
1240
тих пір над краєм пронеслося ще немало ЛИХОліть. 1
За
мій погляд, п.окладе п.оча
.
ctuc
ди на пр.оЩУ·Д.о браТів Нрослав. Мудрий. Тут пр.оВіli 1 .останНІ дНІ свог.о життя. И.ог.о СИНИ У ВИШГОІЮДІ УН лаJlИ загальноруський юридич~ий коденс ~ПраJ:jДУ
стати
прав.ова
інтереси
рівень
lІеj,J.сд
У липні минулого року підписано Уназ ПреЗllдента України «Про ств.орення Вишгородського історико
край.
може
продумана
осн.ова,
мій погляд, не має нічог.о
;' як
за
покладено
п.орукою
вачІв,
інший,
послуги по
Періоду стрибкІв
продукціІ. А' запропоно вана проектом. закону ме тодика визначення .оподат ковуван.ог.о .об.ор.оту, на
включаючи
лікувально-озд.о
престарілими
датковуватися мае. д.обав лена, а не повна вартість
про
дитячого
будівництво
путівки,
д.огляду
закону випливає, що .опо
СТІ,
і товари
асортименту,
кож не створює достатнІх ум.ов для ф.ормування сприятливого середовища підприємництва. З назви
з повної
КНЯЗІ,
сп.оруди, швидше-каплички. У ХІХ СТОЛіТТі- в lbti~ р.оЦі на частині фундамеНТіВ храму-усипальниЦі .освя~ чується кам'яна церква. Проте в.она у 2О-х PQKaX НСІ
(Укрінф.орм).
ставка в
До
Бориса і ГЛіба, а у 1115 р.оЦі Д.о lUO-РlЧЧЯ їх трагіч
луччя. Хоч Проект закону
економічно! ситуації в Уй раїні була· б ставка . в 18
для вітчизняних. Ось чо-ти~е 'нехто му .так
У
12,
таюlИ
IIРИИНЯТТЯМ' наЩlJИВ.ог.о рішення. Не раі:! приходиl3
ви-
ек.ономістів, для нас опти
'ву базову ставку подат ку на прибуroк завищеною і думає, що найбільш прийнятною д;ІЯ сучасної
ву~ться
дилися
Іван ЛУКАНЬОВ,
туту
cUui
у сві'!'і...
tlишгор.ода за зціленням духовцим і фізи'lНИМ ЗjjЩУ СlЛЬ йшли пр.очани, їхали lмеНИТі мужі. Нерідко (;ХО-,
.робництва.
І1ДЗ.
ТОМУ 'багато хт.о з еконо-
з
скаро, з ни.м-оо H~ п.оРІdНЯЄТЬСЯ жuден
к.олек
мом - в аграрному секторі, к.отрий значною мір.ою
р.оту,
об'єктів с.оціальної сфери.
спlльн.ого
ну оільше всіх г.ор.од руський, який має н
тив, де селянин безп.о середньо працює. Це й стане тим дієвим механіз
,д.о .оп.одатковуван.ого
почи
Таніі розкладка не дуже минулої праЦI.-Праптичн.о приваблива не тільки для .,.; 7"" це подат.ок з . .об.ор.оту, іноземних інвест.орів, а й' і йог.о п.овнІстю cnлaчyBa
ватимуть, чи): Інтереси за
країн на' перший 'план ви
багат.о
ТаціЮ тільки скоротилося
в пр.оекті За-
UДЩІ з давніх авторів (прізвище залишилося н~ішіІз ~ах.опленням писав: «Блаженнии, ОО ВОісти
чергу
трудовий
тих П1р МІСТО стає ОС06ЛИво В1ДОМИМ і :mа
. домим)
слід приватизувати. про дукцію, яку виробляє пер.:
винний
3
менитим.
якнайбільше і найвищоі як.ості. А це ще раз пере
а для УкраІНИ передбаче н.о 20-відс.отк.ову ставку
дов.одиться
які підуть держ,ши.
краІн вона к.оливається у межах 30-45 відсотків.
експер
к.оли
нань; з 403 .об'єктів торІк було, введено в' ексіІлуа
У біЛьш.ості євр.опейських
УкрIН
кліма
час,
перед Іх зоб.ов'язують аванс.ом сплатити податки,
закладену
НЕЧА-
припиняти
гор.од.ом.
ш.ог.о ст.оJilтгя була заКРlJта, а зг.оДОМ
ками. А в нас інтереси т.о-
т.ой
ГлІба та їх канонізаЦІЯ. 1 це Т~lК.ож нов'язано.а .liиш~.
інше:,
старатиметься вир.обити її
сприятливІ
вар.овиробників
кону «Пр.о .оподаткування JllРИРУТКУ rilдприємств» 30-ВіДСОТКОВУ баз.ову ставку податну на прибут.ок.
зано
держави, з
~a чаСІВ .11р.оl:лава l~J.УДР.оl'О СТa.Jlа(;я знаменна 'подін і'-- слаjjне ВІДКРИТТЯ мощ~и ннЯЗів-мучеників Бориса 1
окремІй
чи належатиме пр.одукЦія, яку
'церКtJа. /1<\
чес:rь святог.о J:SaСИщя Неликого. dащщда:в іі Ijеюi'l\ии князь Н.оJJOдимир хреститель. РуСі. .
нар.од.ові,
чи
ГОТУ:ЮТЬСЯ ХРИСТИЯ'Н:-;~ї{l перша ХРИСТИЯdli<lЗ' У.НЯ
стиянства (~~~ р.) СПОРУДЖУЄ'1'ЬСі.1. Ц~l)ШИИ на1-'У(;І. Iyiи~
. нале
все
ВажливІше
П,
ледве не на панацею від усіх БІд. Необхідн.о зазна
це
всь.ому
.ос.обі?
пер.
нам, через брак к.оштів у підприємств та обмеже н.ості централізованих
наприклад,
ьагатьма епітетами наділяли історичний Вишгород. А дв.омаз них навіть з р.оЗРЯДу рідкісних с~ятии і чесний. Адже тут o~pe н.оЧ,Н'ок християнств.о на l-'yсі: оселяються послідовники вчення Ісуса христа.·1 ж.ог.о роду рівн.оапостольна ЮfЯГИНЯ -UJlьга .. J:)lЛя Ьишгорода, у МеЖИГlР'ї; У. РІК прииняття' ХРН
вже потім розnлачуватися З державою за подат-
Візьмем.о,
ы1і\If..:-
C-=tfl ДО HdДOilHb СВІТОJlО'( КУЛЬ,/-,УРНUl СJіdДЩННtf., \,;t:i't:J.{ Нtfл CJlJI'rИИl !Sишгорода, ЗОИJl~ма ЬUРИСUl'.tl1IJСЬМіК лрам, JlКIІН J1lJ~ИlмаI;Т"СЯ ~ Рі}Н :JУСИШlііII'lН. rPUl\ldjl,ськостl.
ватна власність у сіль ськ.ому г.осп.одарстві не є вирішальним факт.ор.ом.
У
витрата
взято па
uути
щ.о тіЛьки вона~спро.м.ож на" ВРЯТУВ!іТИ " аrрарний
1
інвестиційним
на
М~Жіl'Ь
ще в д.охристиянську добу Сdященики. МіС'і'ОМ 1:ІОJЮДІЄ
Т.ом.
насам-
ННХ
мельного ф.онду т.ощ.о. Отже, сама п.о с.обі при
шим
-
Немалu з
приватизації; можна'досяг ти .прогресу у .в.1:ІРО($нИЦТSі
су. не:СЛtд..споД~ватися
зад.овольнити
ст.оять на
wлік.
на· див.о, 'ЩО: ,дише· -за умов
своІ вир.обничі п.отреби, а
другому місці
и
д.озв.олено
На Київщині біаьше3-х тнся'! пам'ят.ок де.,Ж<UlНИИ
льнихвідносин, спрям.ова . ним пр.оти спекуляЦіІ зем лею, нед.опустим.ості . над мірн.ог.о подрібиення зе~
трудо
вий колектив не стане за конним
г.осп.одаРстві.
д.осконалоГО· механІзму здійснення дан.ог.о пр.оце
у
Закону
пр.о приватизацію к.огосподарської
ції
про без
ставити на законні рейки конкуренЦіЮ, а .отже й наси-гиги ринок. При ць.о му не .об.ов'Язково чекати закінчення процесу при ватизації землі і роздер жавлення майна. Тим більше, що в Україні. до цього часу Н· сільському
Ко.ментар У"рlнфОр.м,
наук,
1'16116111 СІ',I1НI "j·BtJCII"1J10CBllY
ЕЕ
ринк.о-
Середа, 19 квітня .1995 року
•
Вчора вІдзначено .At1:нснароднuЙ день
ПРИ8АТ-И3У€МО ПРО·ДУКЦІ·Ю
Ду.м"а вч!!ного Впровадження
3 МОР.
.Ni 31 (8619)
•
загальну
активність; на·· структурну
передбуд.ову, .обмежити Ін
фляцІйні процеси. (УкрІнформ).
відну п.останову Набінету міністрів України.
Це'
ознака. того, що .обсяг робіт розширюєтьсн. Слідом за
відновленням храму ХІХ століття розпочнеться музеє
фІкацІя
ХІ -
фундаменТів
ХІІ століть.
древнього
храму-усипальниці
Є надія, що читачі газети, вБОЛіваЮЧIІ за пам'ятки св.ого району, міста з блаГОговінням поставляться й до
справи відродження храму Імені святих Б.ориса і Глі(5а
-
великих духовних
покр.овитеЛів і заступників рід
ног.о краю. Хт.о матиме м.ожливість п.осприяти кошта ми, м.ожна зробити переказ на рахун.ок 700709 в .об
ласній 'дирекції Укрсоцбанку МФО '321013 з поміткою «На вІдр.одження Б.орис.оГЛібськог.о храму». Мине час. J зн.ову, як удавНИНу"цідуть на ,пр.ощу до Вишгор.ода люди. 'Бо Відр.оджеННЯДУХОВНОСТі врятує }·краІну.
Н; БУЛАЄВСЬКА,
зцстущшк ГОJiОВИ ради об~асної ()рга
Нізації Yкpalнci.KOГO товариства', .ОХ()-1 рони 'lI8II'sтoк 1еторП та куm.тури.·