32 номер 1956 рік by Igor Starodub

ПРОЛЕТАРІ ВСІХ KPAlН, еДНАЙТЕСЯІ

РІк видання ХІХ

Статут сільськогосподарської артілі з внесеними

32 (1325)

СТЯХЯНОВ[UЬ

в нього поправками, змінами

СЕРЕДА

прийнятий на загальних зборах

14 1956

доповненнями,

к о л гос n ник І в і

зареєстрований у райвиконкомі, є основним законом

БЕРЕЗНЯ

Орган Броварського районного комітету Комуністичноі партіі Украіни та районноі Ради депутатів ТРУДЯЩИХ Киівськоі об.JIасті

р.

дІяльності сільськогосподарської артІлІ і додержапня

його є обов'язковим для всіх членів даного колгоспу.

ЦІна 15 коп.

у Центральному Комітеті КПРС і Раді Міністрів Союзу РСР Центра.льниЙ Комітет КПРС і Рада Міністрів Союзу РСР роз-

виробництва і керуваннІ справами артілі, а також пнтання про що

глянули питання про Статут сільськогосподарської артілі і да.льший РОЗВ'llТОК ініціативи КOJIгоспників • організації КО.ІІгоспиoro

місячне авансування КOJIгоспників та додаткову оплату праці в КOJI госпах І прийняли в цих питаннях такі постаиови.

Про Статут сільськогосподарсько' артілі і дальший розвиток ініціативи колгоспників Іі організацП колгоспного ВИРОdництва і керуванні справами артілі Центральиий Комітет Комуні стичної партії Радянського Союзу і Рада Міністрів СРСР надають першорядного значення всемірно му розвиткові і зміцнt'нню громад ського господарства колгоспів, крутому піднесенню всіх гаяузей

сільськогосподарського виробниц тва на основІ дальшого підвищен ня продуктивності праці, все зро стаючої організаційної і технічноі допомоги,

яку

подає

колгоспам

держава, і розвиткові ініціативи самих колгоспІв і колгоспників в організації і веденні колективного господарства стосовно до мІсце вих

умов.

Шд керівництвом Комуністичної партії і РадянС'Ького уряду в на шій країні, на основі індустріа.лі зації, була проведена суцільна ко лективізація. На селі створено но вий соціалістичний лад, якин в корені перетворив основи виробництва і побуту десят ків мільйонів селян. Замість роз порошеного і примітивного се лянського ІНІ

господарства

створено

велике

кра

КОJlектив

не сільськогосподарське виробниu тво, яке дозволяє широко застосо

вувати нову технІку, використову

вати всІ досягнення передової нау ки і давати більше товарної про дукцlї. Колгоспний лад, створив ши нову соціалістичну організацію і вищу продуктивність праці, від крив широкий шлях до заможно го життя всім трудівникам радян С'Ького села. Організуючи колек тивні господарства, Комуністичиа партія і Радянська держава вихо дили і виходять з того, що найВ1l ща продуктивність праці і дальше зміцнення в колгоспах нової гро мадської дисцнпліни можуть бути досягнуті лише на основІ справ жньої самодіяльності і активної участі колгоспииків і колгоспниць в керуванні господарством артілі. Велике значення АЛЯ зміцнення колгоспного ладу мало прийняття Другим з'їздом КOJIгоспників Пр'И мірного статуту сілЬС'ькогосподар ської артілі, в якому був узагаль нений нагромаджений на той час досвід ведения колективного гос подарства. З часу прийняття Ста туту минуло БІльше двадцяти ро ків. За цей час сталися великі зміни в житті колгоспного села, нагромаджено новий, багатий до свід будівництва багатогалузево го

громадського

Зросла політична госпного

господарства.

свідомість КOJI

селянства,

зросло

розу

міння ним загальнодержавних ін тересів, ще більше зміцнився союз робітничого класу і селянства при керівній ролі робітничого класу. Створено нову матеріально-тех1Іічну базу колгоспного виробни цтва.

Тепер у колгоспах майже пов ністю мехаmзовані всі польові ро боти, підвищується механізація робіт у тваринництві та інших га лузях колгоспного виробництва. Розширились і зміцниЛ'Ись взаємо відносини колгоспів з машинно тракторними станціями, які є те пер вирішальною С'ИЛОЮ в підне сениі громадського господарства колгоспів. У країні проведено ук рупнення колгоспів. Машинно тракторт станції і колгоспи зміц нені керівними кадрами і кадра ми спеціалістів. На чолІ МТС і колгоспів СТОЯТ'ь тепер, як пра,и ло, досвідчені працівники, здатні

ваності колгоспів і колгоспників У

. сільськогосподарського виробництва. Запро~ево новий порядок планування сільського господарства, колгоспам надано можливість самим на основі дер

розвитку

)Кавних завдань по обсягу товар ної продукції П,lанувати розвиток громадС'Ького

господарства

стосовно до місцевих умов з тим, щоб одержувати максимальиу кількість сільськогосподарської продукції з КО)КИ'ИХ ста гектарів сільськогосподарських угідь при найменших затратах праці і кош тів на одиницю продукції.

В цнх умовах, коли колгоспне будівництво піднялось па НОвий ступінь свого розвитку і колгос пам доводиться розв'язувати нові завдання по дальшому піднесен ню сілЬС'ькorocподарського вироб ництва, Примірний статут сіль ськогосподарської артіЛі вже не охоплює всі сторони різноманітно го життя і діяльності колгоспів, У ряді випадків обмежує їх іиіці ативу у встановленні DOpЯАКу ве дення

громадського

господарства,

який найбіJlЬШ відповідає кон кретним умовам роботи колгоспу. У числениих листах, що иадхо

дять в ЦК КПРС і Раду Мініст

pfB

СРСР від колгоспів і колгосп

ників,

ВlЮCяться

проооз'Иції

про

зміни деяК'Их положень Примірно

говориn.

колгоспного

двору

зують, що передбачене в Примір ному статуті сільськогосподар ської артілі виділення присадиб них ділянок колгоспним дворам,

незалежно

від

ступеня

трудової

держави,

колгоспів

чають стан

того,

недОС'Ить

розви

щоб одночасно

повній мірі задовольняти і гро мадські потреби колгоспу і осо бисті потреби колгоспників. Спра ва в кожному колгоспі повиниа бути поставлена так, щоб громад ське господарство безустанно роз вивалося, виробляло більше різ номанітної сілЬС'Ькогосподарської продукції і на цій основі все пов ніше задовольняJlO потреби дер жави, колгоспів І· колгоспників у цій продукції. У нас вже є нема ло колгоспів, в яких В'llробництво сільськогосподарських продуктів досягло такого рівня, коли нату ра,льні грошові доходи, одержува ні колгоспниками на трудодні від громадського

господарства,

на

мало

Центральний

серйозні зміни

ня

дах колгоспників в усіх колгос пах систематично збіJl'bШУВалась і всі потреби колгоспників в ос новному

задовольнялися

за

раху

нок громадського господарства, і доход, одержуваний від участі в колгоспному виробництві, стано вив

основну

частину

загального

доходу колгоспників, а присадиб на ділянка і доходи, од.ержувані від неї, справді Blдi..,aвaJl'll під собне значення і задовольняли го ловним чином особисті потреби колгоспника в свіжих овочах, фруктах, ягодах і щоб на приса днбних ділянках розводились са ди, ягідники, як Пр'Икраса побу ту колгоспників. У своїх листах багато кол·госп ників висловлюються за надания

поліпшення матеріального буту колгоспників.

добро

ських і сільськогосподарських ор

гашв, KOJI'II колгоспам нав'язуються загальні організаційні форми і rосподарські норм ати В1І, що не відповідають конкретним умовам виробництва і рівню розвитку гос подарства. Іноді навігь такі пи тання внутpliшнього життя кол госпів, як організація бригад і л.а нок, нормування і оплата праці

великим

колективного

ників. ЦК КПРС рів

СРСР

елементарних

зультаті виходить, що на колгосп ників, які сумлінно працюють,

лягає вся відповідальmсn. за ре зультати

колективного

господарю

вания, за

виконання

зобов'язань

колгоспом

перед

дба.лі

державою,

колгоспники,

не

беручи

участі працею в громадському гос

умови

кожного

регламентувалися

згори. Замість ква.ліфікованої до помоги в правильній організації праці КОJIТоспників на основі вив чення

умов кожного господарства,

колгоспам нав'язувалися строго визначені норми і розцінки роб/г, єдині норматиВ'll і схеми побудо ви упр,авлінського апарату і т. д.,

хоч умови роботи КОJIТоспів різко відміниі.

Багато

працівників

забуваюrь

подарстві артілі, користуються всІ ма пільгами колгоспника і роз

про те, що сільськогосподарська артіль-це колективне господар

Дувають своє

ство селян, які добровільно об'єд налися, і що самі члени артілі

ство

на

шкоду

особисте

господар

громадському гос

подарству, тобто на шкоду за гальним інтересам всіх членів ар тІлі.

розпоряджаються

майном

артілі

продуктами

та

спрямовують її

діяльність у відповідності з зако-

і Рада Мініст

вважають

порекомендувати, госпам,

виходячи

необхідним

KOJl-

порадиТ'И

з головного зав

дання забезпечення крутого під несення землеробства і тварин ництва, самим доповнювати і змі нювати окремі ПOJlОЖеии.я прий нятого сільськогосподарською

ар

тіллю Статуту з врахуванням міс цевих,

конкретних

умов

колгоспу.

При внесенні поправок, змін і доповиень у Статут сілЬС'Ькогоспо дарської артілі слід було б мати на увазі ТlІ.ке: забезпечення на основі нового порядку планування сільського

господарства найбіJlЬШ раціо нального ВИКОр'Истаиия закріпле ної за колгоспами землі, як ос новного багатства колгоспу, повне використання засобів виробництва

колгоспу

МТС,

робочої

сили,

непродуктивних

гро

шових, натура.льних І трудових затрат, адміиістративно-управлін ських в'Итрат. На основі Ц'Ього значне підвищення продуктивнос тІ праці колгоспників і збільшен ня виробництва сільськогосподар ської продукції, як ОСНОВІЮг0 джерела

зростання

мадського

доходу

господарства

матеріального госпників;

господарства,

враховуватись

господарства,

в цих умовах колгоспи самі мо жуть розв'язувати ще біЛ'Ьш са мостійно, ніж досі, питання кол госпного життя, виходячи із за гальнонаро.ІІ,НИХ інтересів держа ви, громадських інтересів колгос пів і особистих інтересів колгосП

одержують інші пільги, встанов лені для колгоспників, і в той же

вих осіб КOJIгоспів, при розв'язан

багатогалузевим

господарством і практично пра вильио розв'язувати питания ве

складі

ків бригадирів та інших службо

господарства,

колгоспного селянства, здатних ке

того, щоб

колгоспників, визначення обов'яз

в колгоспному се

колективного

скорочення

ЦентраЛ'Ьний Комітет КПРС і Рада Міністрів СРСР відміТИ,lИ наявність в ряді районів фактІв порушения колгоспної демократії з боку місцевих партійних, радян

КПРС

ЗРОСJlа політична свідомість кол госпного селянства, колгоспи зміц нені досвідченимн кадрами як за рахунок направлених з міст трнд цятитисячників, так і за рахунок кадрів, що виросли з середовища

дення

дохо

Комітет

лі-створено нову матеріально технічну базу, нагромаджено ба гатий досвід організації і веден

рувати

кол

Враховуючи, що з часу прий няття Примірного статуту сіль·· ськогосподарської артілі сталися

заінтересований мати особисте підсобне господарство в розмірах, передбачених Статутом. Тому не обхідно праntути, щоб POJlb гро господарства

допомоги

Рада Міністрів постанОВ'Или:

стільки зросли, що колгоспник не

мадського

подають

госпам.

но

виконують

у колгоспах, не

но

колгоспу

для

ні ЯК'ИХ повинні особливо старан

не

справ

дарство

туються КOJIгоспними пасовищами,

обов'язків членів колгоспу. В ре

колгоспни

вникаюn. в особливості кoиuюго окремого господарства і практич

участі в грома.ІІ,СЬКОМу господар стві працездатних членів колтос пу, суперечить завданням органі заційно-господарС'ЬКoro зміцнения колгоспів. Нерідко недба.лі кол госпники, які виробляють мало трудоднів, а іноді й люди, що фактично порвали всякий трудо вий зв'язок З колгоспом, мають великі приса~бні ділянки, корис

час

ків. ЗабуваюЧ'И про це, такі пра цівники замісп. того, щоб своєчас но підказати, порадити колгоспам, як правильно організувати і вес ти господарство, ГJl'llбоко не внв

повинио

самим визна го статуту сіm.cькогосподарської колгоспам права артілі і особливо порушуються ·чати розміри присадибних дІля питання про порядок наділення і нок, колгоспних дворів, а також розміри присадибних ділянок, про розв'язувати інші питання внутрі кількість худоби, що перебуває в КOJIГоспного життя в інтересах як особистій власності колгоспного найшвидшого піднесення громад ського господарства колгоспів і двора, про порядок використання

колгоспних випасів, визначения мінімуму трудоднів, в'Иключення колгоспників з колгоспів, розпо діл доходів, розширення прав правлінь колгоспів та інші питан ня. Колгоспники справедливо вка

нами Радянської влади, рішення ми партії і уряду, в інтересах

про

мати підсобний характер, воно не обхідне, поки громадське госпо нуте

зевого господарства. Здійснюються важливі державні заходи по під вищению матеріальної заінтересо

переконливо

те, що найбільш повне задоволен ня особистих потреб колгоспників може бути здійснене тільки шля хом всемірного розвитку громад ського виробництва колгоспів. Особисте присадибне господар ство

практично розв'язувати питання організації великого багатогалу

всього

Увесь досвід колгоспного будів ництва

гро

колгоспу

добробуту

кол

встановлення розмІрів приса дибних ділянок колгоспних дворів з врахуванням трудової участі

працездатних членів колгоспної сім'ї в громадському господарстві артілі. При визначениі розмірів присаД'Ибних ділянок виходити з

сім'ї

яких

госпники,

колгоспників, працездатиl

що не працюють

кол в кол

госпі або беруТ'ь недостатню тру дО8У

участь

громадському

гос

подарствІ артілІ, мали б розміри присадибної землі менші, ніж сім'ї колгоспників, які СУМJlіино працюють в колгоспі. При цьому слід не допускати збільшення при садибного земельного Фонду за рахунок

госпу,

його

а,

грома)l.СЬКИХ

навпаК'И,

скорочения,

ристання

земеnь

земель

прагнути

оскільки в

кол

до

вико

громадському

господарстві при наявності в МТС великої кількості техніки і висо кої механізації буде незрівняино вигідиішим І колгоспники в кінце вому підсумку значно біJlьше;

одержать

доходу

встановления кількосТі худоби, яка перебуває в особистому ко ристуванні колгоспного двору, з врахуванням місцевих умов, ма ючи на увазі, що в ряді районів, віднесених Примірним статутом сільськогосподарської артілі до землеробських районів з розвину тим твариниицтвом, а в колишніх районах напівкочового і кочового тваринництва у зв'язку з велики ми змінами в напрямі господар ства, що сталися за останній час, навряд чи є потреба зберігати ра ніше встанов.lену кількіст'ь худо би, яку може мати колгоспний двір;

встановлення обов'язкового мі німуму трудоднів, виходячи з по треби трудових затрат у громад ському господарстві коJlГOCПУ, а також розробку норм виробітку і розцінок робіт у трудоднях, з врахуванням рівня механізації і досягнутого фактичного виробітку колгоспниками, які сумлінно пра цюють, і необхідності економно го витрачання трудоднів; всемірне використання принци пу матеріальної заінтересованосrі колгоспників у розвитку громад ського виробництва колгоспу, за охочення членів артілі, які кра ще працюють, запровадження що

місячного авансування колгоспни ків, як важливого стимулу підви щення продуктивності праці в колгоспах і 'утворення для Ц'Их ці лей необхідних перехідних нату ра.льних і грошових фондів. ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР рекомендують колгоспам зберігати за трактористами та ін шими робітниками тракторних бригад, які зараховані на постій ну роботу в МТС і проживають в колгоспі, присад'Нбні ділянки R розмірах, встановлених для кол госпних дворів. У тому разі, коли

працездатні

члени

сім'ї

тракто

ристів та інших постійних робіт ників МТС не виробляюТ'ь в KO.iIгоспі встановленого мінімуму тру ДОJl,нів, то за рішенням· загальних зборів колгоспників розмір приса

дибної ділянки у них може бути зменшений. Статут сільськогосподарської артілli з внесеними в нього по правками, змінами і доповнення ми, прийнятий на загальних збо рах колгоспників і зареєстрований у райвиконкомі, є основним зако ном діяльності сільськогосподар С'Ької артілі і додержання його є 060в'язкоВ1lМ для всіх членів да ного

колгоспу.

ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР вважають неправильним, коли рішення загальних зборів колгоспників про виключення чле нів артілі з колгоспів, зменшення розмірів присадибних ділянок і в деяких інших питаннях скасову ються райвиконкома:llИ без відо ма членів сільськогосподарських артілей. Це дає пр'Ивід недбалим колгоспникам

ку

не зважати

інтереси

всього

на дум

колективу,

принижує роль загал'ЬНИХ зборів і знижує відповіда.льність колгосп ників за прийняті ними рішения. Тому було б доцільніше, щоб скарги колгоспників про виклю чеиня

колгоспу,

зменшення

роз

міру присадибної ділянки та в ін ших

питаниях,

що

надходять

до

райвиконкомів, повторно розгля да.лися загальними зборами КОJl госпників, постанова яких після цього була б остаточною.

у зв'язку з тим, що в ряді кол rоспів деякі недбалі колгоспники, особливо приміських колгоспів, і окремі особ'И, які проживають на території колгоспних селищ, не займаються суспіnьно-продуктив ною працею, тобто систематично не

працюють

колгоспах,

дер

жавних підприємствах і устано вах або в кооперативних і громад ських організаціях, а.ле перебува

ють в рівних умовах з чесно пра цюючими

колгоспникаМ'И,

(Закінчення на

було б

стор.).

СТАХАНОВЕЦЬ

СереАа,

у Центральному Комітеті КПРС і Раді Міністрів Союзу РСР (ЗакІнчення). правильним,

і розв'язуватись ті або Інші питаи

щоб колгоспи у вl)І,

ношенні цієї категорії осіб самі вирішували, чи слі)l, їм на)J,8вати можливість користуватися

днБН'llМИ д.ілянками, сінокосами.

приса

внпасами

Враховуючи, що в рядІ великих колгоспів, якІ мають кілька насе лених пунктів, важко регулярно скликати загальнІ збори колгосп ників, доцІльно, щоб колгоспи са мі залежно від умов визначали порядок, Ае повинні РОЗГЛЯ)l,атися

ня

колгоспного

життя:

чи

на

за

гальних зборах, чи на зборах уповноважених, )l,овірених осіб, які обираються колгоспникаllИ, чи на бригадН'llХ зБОрах. ЦК КПРС І Ра)l,а МінІстрів СРСР звернули увагу раАкомlв, обкомів, крайкомІв І ЦК компар тій союзних республІк райвикон комів, ОблвиконкомІ ... крайвикон комів, Ра)l, МІнІстрів автономних

і СОlOзних· респуб.lliк ва

те,

що

дальший розвиток інІціативи кол госпників в організацІї колгоспво-

го виробництва І керуванні спра вами артілі не змеIJШУЄ, а пі)l,ВИЩУЄ відповідальність пар1ійних, радян ських і сільськогосподарських ор ганів за стан справ у колгоспах, і вимагаюТ'Ь піднести рівень полі тичної і організаторської роботи на селі, піднести творчу актив ність колгоспникІв, привести в рух Bd сили І засоби соцlалісТ'ИчиOl'О сl.llЬСЬКОГО

ГОСПО,l,арства

підви

Центральний Комітет КПРС і Рада Міністрів СРСР відзначили,

Додаткова оплата працІ прн но-

МОЖЛИВОС1:ей п.. анує· KOIIГOCnнe В'Иробництво І, виходячи з прнй-

чІ колгоспникам авансІв розподілу на ТPY)l,OдRl.

основна

нятого плану, встановmoє завдан-

ЦК

КП РС

Рада

СРСР,

МІністерство

для

МІністрІв

частина доходів, що мае розподі лятися на трудодні, видається колгоспникам лише по закінченні

ня бригадам (ланкам), кемгосп- СРСР зобов'язали МІністерство никам, заАкятим на poбorах у загоТівеЛ'Ь, Міністерство промис твариниицтвl та Інших галузях ЛО8ОСтl м'ясних І молочних про

господарського

господарства, повикиа видаватися

сприяє

року,

зростанню

недосить

виробництва

сільськогосподарських продуктів і не ві)l,повідає завданням дальшо го підвищення матерІальної заІн тересованості колгоспникІв у роз витку громадського

господарства.

Багато колгоспів застосовують бlЛ'Ьш прогресивну систему розпо дІлу доходів, при якІй аванси кемгоспникам видаються щомІся ця на всІ трудоднІ, вироблені в громадському господарствІ. Для авансування КОЛГОСПllИків KO.llТOC ПИ створюють перехІднІ грошовІ І продовольчі фОН)J,И.

ЩомІсячне

авансування

кол

госпникІв е В8Ж.ІІивим стимулом підвищення ПРОДУХТИВJIOCтl працІ в колгоспах, підносить роль тру додня І підвищує заІнтересованість колгоспникІв у розвитку громад cьKoгo

господарства.

НазрІла також потреба глянути Існуючий порядок

пере

AO)J,8T-

ковоі оплати праці колгоспників. Зараз, коли колгоспи самІ з ура хуванням загальнодержавних І за гальнЩl:ОЛГОСПНИХ ІнтересІв плану ють

розвиток

свого

господарства,

Існуючий порядок додатковоі оп

лати, пРи якому видача іі вета

JЮвліовалася за перевиконання плану в однакових розмІрах для всІх колгоспів області, краю і республІки без врахування рівня виробництва І особливостей кож ного колгоспу, стримує Ініціативу колгоспів і не спрняе заохоченню сумлlнио працюючих колгоспни кІв, якІ пере8'ИКОНУЮТЬ ПЛIlJlO8I завдання в тій чи ІншІй гаяузl.

ЦК КП РС І Рада МІнІстрІв СРСР вважають, що тепер, коли створено необхіднІ умови дЛЯ КРУТОСО піднесення всІх галузей колгоспного виробництва, колгос пи організацІйно змІцніли і на громадили достатній досвІд веден

ня колективного господарства, від пала необхІднІсть в ранІш реко мендованому порядку І розмірах видачі додаткової оплати. 1з збlль шеНIІЯМ виробництва сlльськогос подарськоі продукцІї І пІдвищен ням доходності колгоспів незмІр но зростає основна оплата праці колгоспників, тому додаткова оп лата

повиниа

стати

заохочуваль

ною формою винагороди за добру роботу.

тим колгоспникам, спеціалІстам І робітникам тракторних бригад

дуктlв

про

мисловості продово.. ьчих товарів СРСР І ЦентроспІлку ВИ)l,авати

МТС, які, пІдвищуючи рівень своїх знань, ПРОЯВ..ЯIOЧИ творчу Iнlціативу і . впровад,ж.уючи В кемrocпне виробництво все пере)l,ове І

колгоспам, починаlOчи з 1956 ро ку, на їх вимогу грошовІ аванси в розмірІ 50 процентів вартостІ зерна, соняшника та Інших олlй

прогресивне,

них

перевиконуlOТЬ

новІ завдання, ПОМ, і СВОЄIO

СТВОРlOlОть

пла-

культур,

картоплі,

овочІв

додаткову

Про)J.yКцlю

ставок.

Дер_банк СРСР зобов'язаний

ЦК КПРС І Рада МінІстрІв на)J,8вати зaroтlвельним органІза СРСР .вважають БІльш правиль- цlям відповl)l,НИЙ кредит на вка

НИІІ, щоб ДO)l,a1'll:oвa ОП.lата праці

колгоспииків,

працівникІв

МТС,

бригад

тракторних

спеціалІстів

(.IWIC*),

брнr&,l,

ня П.laкlв

ypo-аАиостІ

занl цl.ll.

Мlиlстерству cl"ЬC'ЬKCJI'O госпо-

кеplвиoro дарства

складу колгоспів за перевиконан-

СРСР

ДержбанковІ

СРСР доручено розробити з учи

cl.IIaCЬKO-· ТІО зalвтересоваllllX

міністерств І

видачІ колгоспам авансів по заго тівлях вказаних вище продуктів.

кової оплати НеобхlАНО, щоб враПостановоlO ЦК КПРС І Ради ховувався рІвень виробництв.., )1,0- МІністрІв СРСР передбмено, що сягиутий бригадOlO (ланкою) в довгостроковІ позички по капlта

рі.lWfицтвl, твариввицтвl та IнПlИХ .вовкладеннях

ко.ІІгоспн

погаша

гuyзях сlльськOJ"O rocПО)J,&рства, додержуючи при цьому прнблизІЮ в рівнІй мІрі принципу заохо-

ють у першочерговому ПОРЯJl.КУ із загальних грошових )l,охо.ців з вlд несеННЯIІ npoвe,I,евих платежів за

чення

рахунок неподl_них фон,JJ,iв.

колгоспникІв,

зайнятих

усіх га.вузях колгоспного виробимКо.lГОСПам рекОllендовано за цтв&. рішенням загальних зборів КСМЦК КПРС t Рада МіністрІв rocПН'llкlв ОІІ.1ату грішми ТPYJ,oСРСР постановили: )l,нlв, затра..ених на БУАlввнцтво З метОІО дальшого підвищення матерlальJЮЇ заlнтеpeco88llOCТl колгоспникІв у розвитку грам",,ського господарства рекоменд,увати колтоспам за рІшення.. ЗlІІ'альних зборІв видавати колгоспникам щомісяця ПРОТЯI'Oll року аван-

тваринницьких та Інших npllмі щень І споруд, а також на посад ку І вирощування багаторІчних насаджень, вІдносити за рахунок грошових иепо.ці ..ьних фои,l,iв вІА повІдно )1,0 затвердженого прибут K080-ВИА8ТКОвoro кошторису.

СОІІ на ТРУАОАві не менше 26 проЦК КПРС І Рада МІнІстрів центів грошових ДOXcW" фапич- СРСР ркомеидylOТЬ КО.ІІrocпам но одер_авнх від усіх гuyзей встанОВЛlO8ати самим Пopя,l,ок і громадського rocПО)J,IfCтва, • 50 розмІр ВИ)J,8чl додатковоі оплати процентів коштів, ОАер.увавнх у натуроlO І грІшми брига..... (лан виг.. ядl авансів по KoвтpaкТВцli, кам), КО.ІІгоспникам, заАнятим на закупках І обов'язкових пocтu- роботах у тваринництві; працІвни ках сlЛЬСЬКOГOCJJOAарськоі npo.цук- кам тракторних бригад МТС, спе

цІї.

великим задоволенням зустрі працівиики

сrльського

госпо

дарства України постанови ЦК КПРС І Ради МіністрІв СРСР про Статут dльськorocПО)J,8рськоі ар тілі І про щомісячне авансування колгоспників та додаткову оплату праці в колгоспах. Палко обговорювали постанови

ЦК партії і Радяиського уря)l,У колгоспники сІльгоспарті'" с'Все світнІй ЖовтенЬ», ЧернігІвського району, Чернігівської області. В минулому році вони одержали 6 мІльйонІв 802 тисячІ карбованців )l,ОХОДУ,

вдвое

вже

перевищи.llИ

завдання 1960 року по виробни цтву свинини, а в Ц'ЬОМу РОЦІ до сягають намІченого на кІнець п'я тирічки рІвня виробництва мо .вока.

- РекомендованІ партlєlO І уря АОМ поправки Ао ПримІрного ста-

Сllерть Бооеслава Верута--rяжка втрата _JlЛ ПO.llЬСЬ:КОГО на po~y, ди иаро,.;ів PaдJIВcь&oгo Союзу" _и вєлпої спів_руанооті С<W.IW1~ТИЧВИХ &раїн, AJШ тру,цЯІЦИх ус.ього світу. В особі това.ри ша Верута Польська Об'8АИ&Иа Робітнича партш і весь пoo1lьсь!.ий нарщ втра'l'lID свого випробуваного пo.u:iтичиого seріввпа і ор l'анїзатора боротьби за бу~IІІІИЦТ'ВО еоцї,а.в:із)(у. Славне ЖИ'l"l'я і ,ціяльиість ВОlООЛ8ва Берут&. СJIYЖllТІІМ8 р ПaJ[ЮЮЧИМ ПРИ&JIадо)( у боротьбі за торжество іжей &О)(увіз)(у, служінню япм: товариш Берут ві.а;Аав усі свої сип.

Цевтp&JI:ьииl Коиlтет

Рада Jfiиістрlв

Прези1Фl

Ко.,.иі~ТJR](ОI вартlІ

Союзу РСР.

Верховиоl РЦИ

Радиие:ьвоl'О Союзу. - - - • •'......1 - - -

могу

доручено

на ви-

колгоспІв зараховувати

процентів коштів, ОАер-

жаких у виглцl авансІв по ІЮІІ'трактаціі, закупках І обов'язко-

госп в_е впров

.....в

)J,ВOpa3oвe до

іння корів, дворазову fO,цiB.IJO СВИllей, перег.uнув норми вироБІт ку. Зросла механІзація на фер мах. Правлlкня СТ8Ориво грошо вІ фонди І тепер щомІсяця аван

суе КО.ІІгоспвикlв, ВИlLllа1fyJO'lИ іІІ по 7 карбованців ва трудодеиь. Постанови. ЦК КПРС і Рa)J,И МІнІстрів СРСР акТ'Ивио обroвo РЮIOТЬCЯ в брига.ц.х І вавках, на. тваривниЦ'ЬХих фермах ко.ІІ'.оспІв Ровенської обollастl. За plшеввяll загuьниx зборів кo.I1"OCIПIId1в clBЬrocnapтl.li Імені Мо.ІО'І'ОІІ8, Го-

на підприємствах району у пере,а;вихі.а;ний день по пil; І1РИQ)(СТвах і устповах раіоllY відбулиCJI збори робі'l'lllШiв, слуz боощів, бесі,. агітатЩ)ів. НІ. і аесь радянський наро,.;, тру_яЩі ра

зави.и ва честь ХХ З'Ї8АУ КИРС БУJIО успішно вик.оиаио. Пере,цовий робіТНИ& т. Сер,l{Ю& ЦЇJlIO)( вірно ВИСJlОВИВ АУКИ і прагнеиия всьоІ/О за.во_СЬ&Оro к,о

йону паво вітают.ь Указ "рези ле&тиву. У суБОО'У" Аії Верх_неї Ра... СРСР і nacта нову Рqи Міністрів СРСР про снароч8НIUI po6oчcn АНН У 11ІР8І ~iAHi і nepеАСВIІТНОвl АнІ.

величезним ІііянесенllJD(, по

ві~ОIIJШ8 т. rонча.ров В., пройшu збори в про&&ТНо)(у і JIИВариому

цехах БРDварськ.ого ЛИСТОПРОItaт ного з&ВОду. 3і з)(істовlUl)(И ів форма.ціои по цьоку питавию

виступип Н8чальнив.и цехів 'М\ ГорохівсьsиЙ" І. та Пур" М. Один з &ращих робітників заво_у т. Сердюs І. СК83&В:

робочий день

10 березии, з&&іичивс.а; в& юsі

го,t;ИRИ paвime, а ВОсЬJOll'одииие виробниче зав.а;аиВJI було ВИІОИа. но по заводу на 128 процентів. СереА тих, що осоБJIИВlO вцзна ЧR.IИСЬ,--'lт. СерАЮ& І., Квас к.ов В., ПИJlипен&о r .., Оеипеи Jro М. і рщ інших робітип.ів і ро бітниць, чиї імена зпесеиі на Доши,у пошани. Се&ретар партійної організації теsстильної фабриsи: в с. Гого лів т. КIЮJIЬ І:овЦо)(пв:

Перший переАМХWrиI Аень,

керІвному соадовl

ній партії і Pa.,J;JlHCbк.oкy ур.ду

за їх невто)(не пі&JIУВ&IUUI про наро,а;. 3а ,в;ві зайвих вЩьНИХ го дини &Ожної суботи і у перед

нав _енне з&В,t;8ИВJI ва 101 про цеит. ТRa.в:i тт . .я:ичеИ&О Є., ІОв

урожайностІ сільськогосподарських ниц-nа, розроб.llених І затвер.в.же

ннх

ко:'госпами

врахуванням

повного використання них резервів.

всІх

наяв

~,------

туту d;llьгоспартl.І',-сказав голо ва колгоспу, )l,епутат Верховноі Ра)l,И СРСР А. С. Герасименко, це потужний важіль ІІІОВОГО пі)J,Ие сення громадського виробництва. Дуже важливими )J,.DЯ нас є ви моги ЗllИЖувати трудовІ затрати на виробництво продукціі. КО.ІІ

день

колroc:пlв за перевиконання планІ.

процентів усІх дохо,ців, що надій- культур і продуктивностІ твариншли, і

передвихідний

Союзу РСР.

ВIOJIИ пра.цювuи. 6 ГOAIЦI, те& стиJlыl1lцi вЦзВlltчиJIИ успimвим вИROИ&ИllJl)( вир06ивчого зав_ав ня. Апара':1'ИО-ПРИАИIЬИ'ИЙ цех

цlалістам

ДержбанковІ

СОІОзу РСР.

сина ПОJIЬСЬк,ого народу, видатв:ого діяча lІіжнаРОДНОГD sо)(уиіе'і'ИЧ И~ГО і робітничого руху.

валася і затверджувалас.в загаль- твеРДИТ'И Інструкцію про порядок

ними зборамн ксмгоспникіа. При визначеннІ posмlру ВИ)l,а'll )l,одат-

Рада )(lвlстріВ

Доросі ,J;pузі! ЦеНТРaJ[ьниі Комітет Ком:уністи'lВОЇ партії Ра ДJIВCьк.oгo Союзу, Рада Міністрів СРСР і Президія Верховиоі Р&,J;И СРСР ВИСЛОВЛЮЮТЬ гли.боке співчуТ'l'Я Польській Об'вюraвiй Робі'f пичіі партії, уря_ові і Н&рОАові Пол:ьщі у зв'яз&у З &ончиною Пер ШОГО се&ретаря. цк ПОРП товаРИІда Болеслава Борута-веп:к,ого

тивностl твариниицтва ВCTaн~

Колгоспники Украіни палко схвалюють нові постанови Партії і Уряду 3

Цеитра.l:ьииl :КОІlтет :КОІуиіеТIІ1Jиоl Bapтll Радиис:ькоrо Союзу.

ГОСПО)l,арських ку-тур І про.ц,ук- вІ)І,ОМСТВ І в мlсячниА строк: за

------<4.

ли

приАнятl ІЮЛГОС- м'яса, що пІдлягають З)l,ачі )l,ер )l,оброю poбarolO жавl в порядку обов'язкових по

сІльського ГОСПО)J,&рсТ8а.

партії БOIJIесJtав Берут.

ОБ'ЄДUАВоl РОБlтвичоl ПАРТІІ РАДІ МІНІСТРІВ польськоl ИАродноl РЕСПУБЛІКІІ якoro пра... ДЕРЖАВИІІ РАДІ польськоl НАРОДНОI РЕСПУБЛІКИ

ві доходи колгоспів І збільшилась

коли

і ~обітничого Р}"Х}', веJlПИЙ син ПОЛЬСЬJroго HapOJ(y, Перший 00&ретар Центрального Комітету Польської Об'єднаної Робітничої

продукції, на ок

видача грошей на трудодні кол ГОСПН'llкам. Проте існуюча в кол практика,

кар,.;у) в Москві пом:&р видатний .(іяч )(іжнародного кокуністичвоro

ЦЕНТРАЛЬНОМУ КОМIІЕТОВI польс.,коі

ремий ПОТОЧНИй рахунок, З грошІ можуть витрачатись лlнням колгоспу тільки для вида

госпах

раку

Цеитрuьвий Іокітет Ком:увіС'l'llЧllої партії Ра.~.lШсьЕОro CC)J)3J

госпі.

вому порядку планування, коли колгосп сам з врахуванням повного використання всІх наявних

що за останнІ роки зросли грошо

1956

і Рада Міністрів Союзу РСР 3 глиБОItим сумом сповіщають, що 12 бере9RЯ, о 23 годині 35 хвилин, пісJUI ТЯЖ&ОЇ хвороби (іНфаркт міо

рів за стан справ у кожному кол

вих поставках

6ереЖІІ

Ві! Qeнтральноrо KoмIBT, КоІунlсти.воІ naртП Радвнськоrо СOIJІ, і Рам МінІстрів СоlЩ рср

щити відповідальнІсть наших кад

Про щомісячне авансування колгоспникІв і додаткову ОПJlату працІ в колгоспах

щанського району, тут запровад жево нову диференційовану систе Jfly оп ати тpy)l,oДВJI. Для кожного

колгоспника встановлено річний мІнІмум ТРУ)l,од.нів з врахуванням його віку, стану з.цоров'я І ск.ва ду сім'ї. Створено перехІдні гро шовІ І натурuьиl фонди, що дає змогу щомісяця видавати авансоll ва ТPY)l,O,l,ellb по два кІ.lОrpallИ х.alба І по 6 карбованців грІшми. Д.ая КОІІгоспвикlв, які не викона в встaиoв.tеного мlиlмуму виро бlтку ТРУ.ОАНlв без D088ЖIIих причив, розмІр авансу знижується.

Одиостаііво схвалюlOЧИ наміченІ

паpтlslO

,JJ,iвники

ciJfЬCЬКOro

захО)J,И,

урядом,

тру

rocПО)l,арства

Ми, робітнихІІ, і наші ро

дини ГJlибок.о вцчиі Ко)(уністич

святкові дні )фzиt& багато ЧОгО вмь М" Ів&ИИЦь&ао О. та рц ін ших ВПОJfaШI норп

даретву і .а;JlЯ того, щоб пі.а;~ти свій &УJlЬТУРНИЙ рівень . .и певен, що весь наш :колеsтив зробить все дJШ того, щоб с&Орочeиd ро

процентів. Ще З3,l;овго .IJO вечора багатьох Т6&стпьииць можна бу.lО баЧJl'1'И

бочий ,l;ень не ві.І;БИВСJl на вироб ництві і щоб взяте намИ зобов'я-

на

102-

зробити корисного B,t;Oкa. по госпо

100.

на репмиціі нової пооТ&нов&и гуртка художв;ьої са)(D,ll;ЇЯJIьності,

в сільсьsій бібJIiотеці.

НовиА режим роботи торrовельиих підприємств у зВ'лз&у З ск,орочemtll)( І*>бо чого ";RЯ В переюmхіюD і пере,~ свят&ові АНі Мїшстерство торсів лі УРСР запрова.дИJlО новий ре жим роботи пЦприє)(ств 'l1OpriJW і гр())(а)l,СЬ&Оro харчyв&IПIJI.

Для зручв'ОСТЇ споживачів про довольчі магазини, )(іе;ькї

iAaJ[b-

ні, sафе, ресторани і чайні в су боту і в не~ю працюють зв. по

Украіни зобов'язуються рІзко пере,І;ИЇ)( розпоря:_к.ом:. В поне,J;i збільПІИТИ виробвицТ80 сІльсько ГОСПОАарськоі продукцІі. . ло& вони 3а.&рИВа.ютьсл ва _ві го

(РАТАУ).

(начUoЬНИ& т. JIуч&іи В.) впо

АИНИ рa.иimtJ.

3вичаЙВIUI ПОРQ-

&011

працюють у пере,JtВихідиі АВі

ПРОllтоварні, чергові про_овоачі

)(ага.зиии і aТЄJlЬ8 ін»ШwаЛЬНG

l'O пошиву. Вони с&Орочують час свові роботи не в

суботу,

а в

eЮ.nD. В ПЄlp8,1;СВJIтковL ,.;ні про)(товар

ві і ПРОДОВОJlьчі магазини бу,unrь вї,І;s.риті повний робочий ,цень, а в піСJ(ЛСВЯ:тs.овиl віЮЦІИЮТЬСJl

на АВі ГОAJIВИ пізніше чаіиоro.

Bi,1lJ

звн

(PA.TAf).

Сере..,

б,р83МН

СТАХАНО8ЕЦЬ

раку

1956

НАШЕ 30БОВ'Я3АННЯ-У ПЕРШОМУ РОЦІ шостоl П'ЯТИРІЧКИ ОДЕРЖА ТИ ПО

===================* ... ЗБІльшити

виробництво М'IІСа, насамперед за рахунок розвитку свинарства, ІІК га~узі НаІ-

одержати по рі.

ріллі,

ранІше

зобов'SlЗ8lllhl

центи ерів свинини на

трудівники

сільського

100

гекта

господарства

раАоиу у віll,Повід:ь на історичиі рішення ХХ з'їз-

Буде у

і1'>ці в тваринництві чаріі виділили

мені

спо

три-чотири

міслчних поросят

для відгодівлі.

.н

домогтися

зобов'язалася

600-650 росту на

му П'ятирічному

по

грамів добового при тварину. СвотЬ слова

дня відкриття ХХ з'ЇЗJJ;Y КПРС 20 свиней. Передз'їздівське зо бов'язання виконали. Тепер в ці по

&олгоспу

вже

одержали

дотримала. Під кінець ро&у від го,в;увала ще 20 свиней по 90100 кілограмів &ожна. За свою працю, крім основної оплати, на

Ос{)бливу увагу приділяємо ор

У дні підготовки д~ ХХ з'ЇЗАУ КПРС

К()ЛГОСПИИltИ

центнерів

з&Мість

свинини,

як

раніше

вирішИJIЦ, зоб()в'язалися одержа

ти в нинішньому ІЮЦі по 45 центнерів свинини на 100 гек ТМlів РІЛЛІ, в тому чиолі до 14 лютого-по 14 центнерів. .н да-

розвитку

1956-1960

народного

свиноматок

ганізації

шу групу входить молодняк від двомісячного віку, а в ,ll;руroму свині старшого віку. Все пого

лів'я розміщене в обла,ll;Ианих приміщеннях. Утримуємо в стан ках також окремими групами, по

в к.ожному. Та.к. свиней і годуємо, але вже в інших стан ках, що спеціально влаштували для цього. Праli.ТИМ показала.,

20-30

щ() при Ta.ItOMY утриманні твари

ни краще пої,ll;аюТ'J> &ОРМ і шви~ ше набирають у вазі. у

ньому

нас

розроблений

по

карбованці

грішми

ВИ,J;ається

свинина

~OдaТltOBY

Щоб

було

чим

рування

свиноматок.

o,J;ep-

Запроваджуємо разові опороси Переглядаючи

План розвитку

центнерів свинини на кожні 100 ге&тарів ріллі майже втрРЄ

ОСІНЬ

ІХ ЗНЯТІ!.

винарки зо-

К. Пиж, свинарка.

графік,

Колгосп ІМ. Ворошнлова,

сввнини НІ

с. Троєщина.

га рІллІ

Назви сіл і колгоспів

ТрO€щина, імені

Ворошилова 3азим'я, «Шлях Ілліча:.

15,0 12,2

Русанів, ім. Сталіна Погреби, ім. Кірова Плоске, ім. Леніна Мокрець, ім. Будьоиного Рожни, «Більшовик:. Бобрик, ім. Сталіна Літки, ім. Калініна Требухів, ім. Хрущова

11,9

.... ...,.

10.9

10,3 10,3 8,9

8,1 7,4 7,0

100

(В цнт.)

В.-Димерка, ім. Леніна Гоголів, ім. Молотова Гоголів, «Червона

6,6 6,0

Україна:. Калита, ім. Сталіна Кулажеиці, «Зоря:. Світильне, ім. Маленкова Пухівка, ім. Ватутіна Богданівка, ім. Андрєєва В.-Димерка ім. Кірова Красилівка, ім. Жданова

5,7 5,7 5,6 5,2 5,2 5,0 5,0 5,0

призначити завідуючим,-ДОВ()дила дівчина.

жемо.

Чого це, запитувала са ма себе Катерина,-мене кличуть

Закінчилос.ь тим, що МелЬНИченк.о дала зrо,цу. На другий день ще тільки зажеврів схід, а вона вже була на фермі. Ставлеиня ~o неї було різне: зн'а.ючн її Харак

ніяких

з3,уважень по роботі як свинар ка не мала.

у призначену І1Одину Катери на Дмитрівна

з'явилася

в &оН

ТОРУ. Заступник голови ктrгоспу

Яків

Васильович Ганжа

мив правління

повідо

і присутній

тут

а.к.тив, що на )l;Умк.у партійної ор ганізаціі к()мсомолку Катерину МeJJ:ьниченко слід було б висуну

але ж

Знаємо, ти

що

вa.жItО

комсомолка,

бу~е,

допомо-

тер, одні були певні. що вона з

lWмсомольсь&им ВОГНИ&ОМ візь м!mься за справу, інші ЗУС'l'}}iJIи її з недовір'ям-не справиться 3 такою відповідальною роб()lJ'OЮ.

Особлив() недоброзичливо при йняв Катерину li.о.пиmніЙ завіду ючий свинофеМQЮ ІваН' ltoрнійко.

- Не пройде й тижня,-ГО ти завідуючюю свииофермою ;Ni 1 він,-як сама утечеш за.мість Івана Корнійк~ який за ворив В3іJlВ роботу. звідси. - Щ() сIta.жeш на це, Катери но Дмитрівво? Дівчина мовчала. - Б&1JУ, вагаєшся, думаєш, хто заварив кашу, а тобі дове Дe'lься розхльобувати,-відгадав , дYМR.Y Катерини HItiв Кориїйк.о. Важ&о БУАе, не пі,цу. Хіба немае в нас &ого 3 ЧJ)JIові&ів, щоб

І'а рІллІ

(В цит.)

Жердова', ім. Леиіна В.-Димерка, ім. Шевченка Рудня ім. Кагановича Княжичі, ім. Щорса 3а80ричі, ім. Кірова В.-Димерка, імені Димитрова Семиполки, ім. Леніна

3,5 3,3 3,1 3,0 3,0

2,7

6,0

По Бобрицькій МТС

останній

час

300,

почнемо

Для збільшення виходу

поро

слт і виробництва сВИН'ИНИ впер Пlе цього року запроваджуємо ра

зові опороси МОЛ:О~Х свинок. МІ!. вrtO таJWЖ

осиовних спарова

них свиноматок. На фермі почав

ся опорос. Bi~ перших свинЮма~ ЩО опоросилися, одержано в

середньому по

поросят. о. Дорош, зоотехнік.

Колгосп ім. Молотова, с. Гоголів.

відгодували

51 свиню вагою ItOж на 100-110 Itїлограмів. Щоб прискорити виробництво свинини, Неіобхідно спо.рудити віiU'о~івель ну площадку. Де ~acTЬ )(ОЖJIИ вість рівно.мірно протягом ціло го року відгодо.вувати свиней з меншими

затратами

ППО будівництво площа.;(КИ: не

свинарки

Н. Березинець, Г. Гуть та інші

По Бров.,ськіА: МТС

5,4

на

ОАИницю

продукціі.

_~ ~ ~""~ ~""~ _~

3ранк.у пові~омили &оМСОМОЛ ку Катерину Мельниченко, щ() увечері відбудеться засі,ll;&ННЯ правління ктrГОСПУ і її присут ність обов'язкова.

адже юсі

За

СВИИИИ. И8

100

~-.",-

КАТЕРИНА МЕЛЬНИЧЕНКО

засі,ца.ння,

незабаром

118

раз уже в нас ставилось

питан

ня на за~анні правління,

але

далі справа не посувається. Досі не заГОТОВJIеи() матеріалів, не виа начено місця для площадки. о. Тупупов. Щоденна стінгазета с·ВпереА». Колгосп ім. Леніна, с. Жердова.

_ -'"' ..... _-""' _ . . . . . . "......, _....._....._.....__..___..._. . -_-. .-__. . . _. . .-_r. . . . _._. .____._..._. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .:-. . . . . . . . . .:-" .'_. . _.". '-.:. . . .". .'_. . . ." '-.:. . . ". '-.:. . . ".'-.:. . . .,,_. .

ЗАВІДУЮЧА ФЕРМОЮ КОМСОМОЛКА

на

на відгодівлі

з яItИX зШмати.

ПотрІбна в1дrодlвєльна площздК8.

НЗЗВJf сіл і колгоспів

га рІллІ

червня ие менШе

380 5 місяців знлві~о)І;ЇВлі 1оо свиией, а

ли з

ОдеРЖІНО

свинини на

гектарів ріJIЛЇ.

Одержано

(В цнт.)

стоїть зараз

Ск.лалн графік., за яким хавмо 'l'0It, о~ержати до

ГОСПОДАРСЬКОГО РОКУ В ТВАРИННИЦТВІ 100

свинок

20 центнерів свинини на 100

ВИРОБНИЦТВО СВИНИНИ В КОЛГОСПАХ РАЙОНУ ЗА 5 МІСЯЦІВ

Назви сіл і колгоспів

Наші

бов'язалися одержати від &ожиої розрахунки мають peaJJ,ЬHY базу. свиномаТltИ за два опороси по 24 І Для ві~гоjQвлі вцiJIимо ПОН&,J; поросяти. 600 свиней, е в АОСтати:у &ОрЮв.

яким передбачен(), коли і сIWЇ.ль-

ОдержаВ0

перспективний

ГООПО,J;а.рства. ар

..'ІЮ ч~рез ~-4 МісЯЦсі з тим, щоб більше проти торішнього. на

колгоспу

*------

-------*

жання перших .ОПdpосів в кінці тіл~, колгоспниItИ ВlфішиJIИ ОАер. лютого і в берооні. Опороси сви- жати в нинішньому році по 30 номаток почалися. Весняних поросят будем() ставити на відгодів-

виробництва і1О

свинарка Н а з ні м ку: В. г. Топіха. Фото М. Строя.

па

проведеио

серед

номатки.

поповнювати

такі строки, які забезпечать

Василина Гнатівна бореться за те, щоб у нинішиьому господар· ському році в тваринництві ви ростити по 30 поросят від сви

оплату.

стадо відrодівельноі гpynц,

збільшення

свинини в цілому

серед

на кожен Tpy~oдeHЬ. Крім цього,

м'ясної відгодівлі тва

рин. Іх ділим() на групи. У пер-

Для

продуктів,

одержала

ньому по 28,5 поросяти, і майже всі вони були поставлені на відrодівлю.

ItИ бу~е П'остаВJI8RО і знят() З від- . годівлі свиней. Графім точно д<Yl'PЮlIУЄМОСЬ. Свинармм вета-. IrtIвлена така оплата праці, яка забезпечує при виконaнвd ~OBe,!;e ного завдання, к.рім сільсь&Огос подарсыtиx

Не так давно почала працю

на Гнатівна Топіха, а вже стала справжнім майстром CBO€Ї спра ви. Запроваджуючи досвід пере1І.0ІІ11КЇв, вона добивається все кращих успіхів у роботі. Торік від кожної з закріплених за нею

роки).

центнерів

по 15 центнерів свинини на 100 гектарів ріллh. Зараз відгодо вується в нас ще 80 свиней, в тому числі в моїй групі 40.

трудодні одержала 122 кілогра ми свинини. Добрих успіхів до билася і моя подруга Марія Пиж, з яКОЮ змагаюся. Вона відг()ду вала стілыtи ж свиней. В ціл()му по &олгоспу одержано на 1ОО гектарів ріллі по 26,3 центнера свинини. Де майже вдвоє більше, ніж в 1954 році.

плану

господарства СРСР на

ла слово протягом року Bi,!;гo~y вати 150 свиней, з()к.рема до

лому

вати иа свииофермі колгоспу ім. Сталіна, с. Русанів, Васили

КПРС дап слово одер_ати в нинішlfЬОМУ сіЛЬСЬКО~ПОll.арському році в тваринництві ПО зо ЦЕНТНЕРІВ СВИНИНИ на 100 гектарів ріл JiI, • тому числІ до 1 ТРАВНЯ-ПО 15 ЦЕНТ НЕРІВ.

по

ГОСПО,ll;арсько)(у

минулому

І беконної BiдгoдiВJJi

(З Директив ХХ з'їзду' КПРС по шосто

**.lI.Y

8ЗSlте

ГЕКТАРІВ РІЛЛІ

100

*==================~.

Д.llll цього переваги м'ясної с.инеЙ.

більш cKopocni.lOfo TBapJIIIIIJIЦTBa; довести питому вагу свинини • загaJIЬНОМУ обсязІ виробництва м'яса в країнІ 11.0 50 процентІв, ВИIЮpIlCТ08)'18'U1

ПереглSlНУВШИ

ЦЕНТНЕРІВ СВИНИНИ НА

- Днюва;тииу і ночуваТlD!У, а таltИх БООП!о.ряд,ків, як ви, не допущу ,-відповіла комсомолIta. На фермі було безладдя. Jtу~и не глянеш-непочатий край ро боти. У приміщенні повно гною, свині в багнюці, а про СТa.иRи нічого і roвіорити--маіze веі роз В3іені, нї&Оли не бiJur.пса.

Почалися дні напруженої пра ці. Завідуюча раніше всіх при~ ходила на ферму і найпізніше по верталася ДО,ll;ому. Воllа разом з свинарка.м:и вичищала. гній у при міщенні, мила свиней, ла.гОДИJI3

Деякі СВIUЮIІМ'КИ А3JШ ПО ПОрвс.ІІТ і

-14

не в змозі

були

ЇХ вищ~у.вати своїм )(oJj)ItOM. Бу

~~ _~

Два.щитИЙ з'їзд партії uиче ТРУАЇВників сільС!Ького господар ства. збіJ[ЬШИ'І'И виробщтво .'я

са та іmпих ПРОЦRтів тваринни

ло вирішено слабimих у розвит

цтва. Ми, Говорить Мельниченхо, відповімо рідній партії ~лом:

разом з фуражиром доставллла на

&у ПОРОСЯТ забрати по домівках і виro,,:увати МОJlо.JЮ)( ві,. &ОРів. Першою це зроБИJI& са.м:а 33Bi~y юча, а її ПРИ&JIa,Jt наслідували

фер)(у k-артоШІЮ і концентрати.

свинарltИ.

- Гаряче взялася, аби ск:оро не охолола.,-ГОВОРИЛИ ті, що звикли працювати абияк.

Чим далі, тим -більше справи на фермі Кр&Ща.ІИ. С&JIа..п роопо.~

кабанів. Перших Р.е3'Ул,ьтатів досягнуm. BiJlj 20 OCHOBНJJX свиноматок, що.

Ряд"о& дня і точно. й()г() Д(ЩJпу

опоросилися,

вались.

ньому по 11 порослт. Щоб збіль шити вихі~ dopocsrr і свинини,

білил.а

станк.и,

корита, готувала

пропаРЮIl&1la корц а іноді

Але більшість свина.ро& вже 3 перших днів як личить оцінили

напuлегливу роботу комсомоЛItи.

Щоб якнайбільше одер

жати поросят, ПОЧa.JIИ відбирати виео.КОШІідних свиноматок. Году-

Завідуюча в нас,-ГОВОРН. вали іх різноманітними Щ}РJI&I(]I·

ли ВОНИ,-те, що треба. Бу~е Між свинармми

РООГОРНУЛ:ОСЯ

змагання.

діло.

380

високі ПОIta3ники свинофер

Настала зима, вдарили морози, яIWЇ. з кOЖНИJI дне)( )(іцніли. На

ма. бум пре,J;СТа.вдена. на Всесоюз

фермі почалися

ній сіJlЬСЬКОГОСПО~РСЬк.ій вистав

опороси

свино-

маток, а в приміщенні ~уже хо лодно. Стоориncя загроза: по

вторит.ься те,

що було мИнулої

з~чи, коли з-за не,цбальства ~ ніЙ&а. загинуло близьк()

&oMireт

Катерину

орга.ніза

ція, щоб не І{ОПУСТИТИ па~ежу. Але rOJIOBHe зроБИJUI свинарu, яltИX ЗГУР'l'увuз Н&ВКOJIО себе

виставк.и

Дмитрівну

срібною медСІ.ЛЛЮ. Минулоru року п() фермі одер жа$> Bi~ кожної з

Багато ЧИМ ДОПОМОГЛИ прав'nн

КOKCOKO.ua,.

Головний

нагородив

поро-

сят.

ня к.олгоспу, партійна

ці.

по.

свином:атки

ІЮросят, а е.винарки ВeRла.

Ді.в;усь і Марія ltoрнійм вирости

JIИ по

24.

Свmoферм&стала вИ

СО15ОПродуItТJПlВою

ла.ретВіІ.&Мгоспу.

галуззю госпо

по

Ниніmиього ро&у одержимо

поросят від ItOжної свин()

маТItИ, відгодуємо не меНШ.е

ОДj6ржано

350

серед

спа-рова.В!О так.ож 21 разову свин ку. 3а 5 місяців господарськ.ого. року в тваринництві знято з Bi~ 'roДЇВЛl 120 свиней вагою по. 90 KiJIOrpaМЇB кожна. На відгодівлі стоїть ще

200

свиней.

у зв'язку з у&рупненням тва

IUПШИЦЬКИХ ферм правління ВІОЛ

і'!Іспу JtOру'!ІіІл(} Катерині Мел;ьни~ 'ЦЛI1tO завідувати і м()лочно-то варною фермою, ям, )l)0 речі, відстала від інших по продуктив

ності ХУАООИ.

Спра.влюся і з цією

робо

ТОЮ,-ВП6ВИено говорить невтом

иа ТРУАівниця. г. АНАрlєнко. Колгосп ім. Хрущоаа,. с. Требухів.

СТАХАНОВЕЦЬ

Середа,

березня

1956

року

МІЖНАРОДНИЙ ОГЛЯД хати в Лондон для переговорів. СИJLЬНО сполошилися поборники

ЗБАНКРОТІЛА ПОЛІТИКА

політики «з позиції сили» в Спо

Рух за дальше ослаблення між на.родної напруженості, за зміц нення миру і співробітництва

луч;ених

Штатах

АмерИlШ,

де

фабри&аНТИ зброї не баоють розлучитися з виrЦною їм полі

між усіма державами ОХОПJlюв де-. тик;ою «з позиції СИЛИ».

ПротивниltИ

ОСJIаблення

між

КОJlЮніJ.te,

підкреслюється,

Що відвертий обмін думками в пи

та.нн.ях, які цікавлять обидві країни, проходив в обстановці дружнього взаєморозуміння. Обид ві сторони пі)l;твердили, що від носини між державами п@инні будуватися на основі принципів

далі ширші кола громадськості в усіх к.раїнах. Вимоги rpOJl&,Jl;Cb:к.o

наро,ll;НОЇ

сті все частіше

чіпляються за свою зба.нкротілу

ча.ння у внутрішні справи один

політик.у.

одного, поважання суверенітету, ненападу і мирного співробітниц тва . .як відомо, саме Ііа ці прин

відображення у

знаІ.'ОДЯТЬ

своє

виступах

газет,

громадських діячів і представнп

ків ділових кіл я& у Західній єв ропі, та& і в Азії та на Б.пизько му Сході. Вони ставля'l1Ь пц сум нів правильність так зва.в:ої по літики «з позиції сили». Дуже характерні

ЩО.J;О

цього

виступи деяких видних зах~ європейських політичних діячів, які мали місце останніми днями. Міністр закоРдОННИХ спра·в фран

ції Піно., виступаючи в

Парижі,

прямо

березня

заявив,

що

Франція не згодна із «загальним напрямом західної політик.и в пи

таннях війни і миру». Він см зав,

що

вважає

неправильним

«робити упор на чисто ві.йСЬКіОву сил'У». ІОН0 вимагав перегJIЯДУ політики західних держав. З кри

тикою політик.и воєнних: блоків виступив президент Італії Гpoн'1ti. В промові, виголошеній у США, куди він недавно виїжджав, Грон кі заявив, що політика посилевих воєнних готувань пережила себе

напру:.:еиості Свідчениям

все

ще

цьоrо

є,

зокрема, сесія ради воєнного бло ку для Швденно-Схі,ll;НОЇ Азії (СЕАТО), щО' відбулася цими ,lI;Ня ми в столиці Пмиста.ну lta.pачі. Ця сесія, 8 і С&JI воєниий блок

мирного

співіснування,

невтру

ципи вказав ХХ з'їзд КПРС, як на найкращу в нинішmх y~OBax формулу взаємовідносин держав з

ди Швдеино-Схцної Азії (до ньо ГО ВХО".ІІТЬ США," Аигжія, Фран

різним соціальним ладом. Обидві

ціи,

ня

ABcтpuiB,

Нова 3eJIан,ll;ія,

П&&llстан,

ТaiDщ, ФіліППіНИ),

покликана

зашuити

сприяти

розв'язанню

таких

важливих проблем, як припинен ня гонки озброєнь і гарантування

наvo,ll;И, створити пере,пм:ови р;ля

міцної безпеки. Передбачено та

Іфидymенн.я іх національно-виз

кож можливість розширення тор

вольного руху. На сесії держав ний секретар США по суті спра

гівлі між СРСР і Данією, а також культурного і на·у&ового співро

ви заж~ав, щоб СЕАТО служив цілц здійснеиня американської

бітництва.

політики «борОО'ьби проти азіатів

їН' Швнічної Європи З населенням

Данія--одна з невеликих кра

трохи більшим, як чотири міл'Ь

ПрОО'е HapO,lUf АЗІЇ не бажають цього. СЕАТО осудили найбіЛ1>ші азіатські держа.ви. На самій се сії в Карачі лунали голоси проти

Н а

сторони виявили TaK~ прагнен

азі&т()'ькі

руками азіатів».

с. В.-Димерка. У центрі села нещодавно відкрито

йони чоловік. Будучи економічно

розвинутою країною, Данія особ ливо славиться своїм висок.опро дуктивним

тваринництвом,

яке

з нім к у:

чонка,

різні пригоди,

вздовж вулиці, то не прямо, ак

дяться КіОлгоспу. Не

всі люди, а зигзагами, чи, в кращому разі, навскоси--ві,в; О/liНОГО паркану до другого. Вуває таке, що й па.дає в холодний сніг. Що й сказати, неприємна річ! Зрозуміло, що через все це на

Шймали в

почали судити.

міжнародному становищу. Крити

глії і Сполучених Штатах Амери ки наполягають на тому, щоб ці країни врахували миролюбну по літику Радянськ.ого Союзу і піш ли їй назустріч, відмовившись від Пj)ліТИltи «з позиції СИЛИ».

«з позиціі

сили»

глії. Недавно,

напри&лад,

член

парламенту Jlейборист 3ілліакус заявив, що АнгJriя «йде до бан &ротства, бо необгрунтована зов

ЗА ДРУЖБУ МІЖ СРСР

нішня поліТИ&а уряду веде АО того, що &раїні нав'язують непо

сильні зобов'язання і воєнні витрати».

Всі ці заяви, осоБЛИIІ(О виступ французьк/)го мінісТра

зак.ор.1l;ОН-

них справ ІОН0, ВИEJIИКa.JIИ чис

ленні відгуки. 3а словами інозем них оглядачів, виступ Піно спра вив у столицях західних краін вра ження «вибуху бомби». Англій сь&ий прем'єр-міністр l,ІІ;ен тер міново

запросив

преМ'єр-міністра гі

французького

Молле приі-

У Фра.нції вийшла в світ сто тисячним тиражем брошура із

звіТВ10Ю доповіддю цк КПРС ХХ з'їздові па.ртіі . .як повідомляв га «Юманіте»,

брошура

ви

RЛИ&аJlа великий інтерес у фран цузьких

трудящих.

В результаті ЛЮТКЕ$ИХ морозів У Франції загинуло приблизно 45 процентів усіх rdociBiB озимої пшениці. Найбільше потерпіли північні райони кра.ЇН'И, де заги

процентів

супроводять,

мали

розмову з

к,е

рівними державними )(іячамIit Ра

дянського Союзу. Радянсько-Дат ське комюніке, опубліковане 3 цього приводу, являє собою ){оку мент великого міжнародного зна

посівів пше

лісі злодія з тело і

.як ти посмів брати чуже?

.цк тільк.и мотузок?

А що тут такооо? мотузок знайшов.

.я лише

А так, звичайний мотузок

-н.а.лигач-і більш ніЧI/ГО. Прав-

....

да, на кінці його була ще якась

---

так давно тут було виламано повністю двоє дверей і одні розбиті. Про це зна ють в селі, навіть, кажуть, що відомо і правлінню артілі. Колгосп ім. Леніна, с. Семиполки. «Ленінець».

дріБНИЧ&а-теля ЧИ, може, й ко рова-я вже не пам'ята.ю.

Та&е приблизно трапилюсь і в нас з Василем Вікторовим. Тіль ltи й різниці, щО' до мотузка бу ЛО прив'язано не теля, а дерев:о і будівельний матеріал. Це вже не казка, а фа.&т

I1It'a.-

і причому

ний.

1\000ГОСП ім. Леніна

с. Жердова.

' «Вперед».

~---

ДdJl КОdrоспвих ставів

к.а

р.адянс;ько-

акваріумів. У цих скляних ІЮсу-

досить

динах сновигають дорослі риби і

здобуде вигоду з

во вказує: торгівля і більш тісні зв'язки між націями сприяють зміцненню миру на півночі Єв ріОПИ і в усьому світі.

І. nапицькКЙ.

Віце-міністр внутрішніх справ Греції зая:вив, що під час сутич

&и в Салоніках пора.нено 120 чо Л:овік.. Поліцейським влаllТЯМ на казано закрити пО' всій Kpaїнj англійські школи. 3 10 березня заборонено викладання англіііоьк.оі МОВИ в грецьких ш&ола.х.

грецькі

Всі лідери опозиційних партій

пра.пори на готелі «l3ели&06ританія».

ГОСТ'РО осуджують

АООнстрантів з поліцією є багато поранених.

з участю к.еРІВНИ&1В yc~x партlИ країни для ')joro, щоб визна-

результаті

&&30чка.

трапляються

як.і дорого обхо

датських переговорів, справедли

країн.

березня в Афінах віАбула

старовинна

раз

Датська газета «Політік.ен», під креслюючи, що ~TCЬкa е&оН'омі

o~ox

~--------

вивісила

така

і &Идати в С'l'ави. Дуже СПО,ll;оба' лись білому амурові RI()нюшина і люцерна, не відмовився він і і від гipK()~O полину. Він росте

інтересам

ся демонстрація протесту проти репресій англійсыtиx властей на Кіпрі. Учасники демонстрації по &JIЯЛИС;Ь біля пам'ятник.а. невідо мому соца:l'Oві ЩЮ,ll;овжувати бо ротьбу за визвмения Кіпру. Jlонстрантів

€

раз

В лабораторiJIх haykobo-,і(ОСмідного інституту гідробіології Академії наук Української РСР розставлена величезна кількість

повідає

Протести в Греціі проти репреdА аиr лІйських властей на Кіпрі

1О

Зміцнення дружби і співробіт ництва між СРСР і Данією від·

чення.

Шд час демопстра.ціі група де

НаслІдки холодІв у ФранцlУ

нуло

Міністр ЗaItOРдонних Справ Да нії Хансеи.. Він і особи, які його

--------.. *

ВихІд У Францl1 брошури Із звІтною AOnOBlдд1O ПИ-КПРС хх з'1адовl партІ1

зета

І ДАН'ЄЮ 3 2 по 6 березня в Москві перебував Прем'єр - Міністр і

Данії лунають настійні вимоги розширити торгівлю з Радянс,ьким Союзом і з усіма країнами соціа лістичного табору.

побачити у незрозумілому на пер-

тичний блок, і це негативно по

політики

ший погляд стані: він, коли йде

xo,~i, багато газет у Франції, Ан

помітно ПОСИЛWIа~ь також в Ан

т А н Аврама Печонк.у іноді можна фермі ;М 2, де завідуючим Пе

і не відповідає більше сучасному ка

Фото М. CTPO~

*------------

По сторІнках щоденних стінгазет

Розглядаючи критичні ВИСТУПlІ ви~х державних діяч:ів на 3а

значилось на її економіці: воєнні витрати збільшилися в &ілька раз, зросли податки, цогіршились можливості зовнішньої торгівлі. Останнім часом у ділloвих колах

загальний вигляд чайної.

-----------*

дає на е&Спорт зна.чну &ількіс'l1Ь масла, сиру, яєць, бекону та ін ших продуктів. У 1949 р. Данія була втягнута в Північно-атлан

політики І'ОНКИ озброєнь.

новозбудо

вану чайну.

дії англійців,

мальки. В &ожн()му акваріумірізноманітна їжа для ·риб:

швидко, вага йО'го становить 1700 грамів.

вже

Х'ороший і товстолобик. Його

водо-

м'ясо смачніше, ніж &оропа. Він

рості і наземні рослини, молюски і личинки комах, маленькі рачки і жаби. Наукові працівн:их.и: вивчают·ь тут багатий тваринний та рослипний світ рік і ставів, ПРОВІ)дять вели&у робloтy по поліпшенню і розширенню рибного господарства..

легк.о приживається і добре роз вивається навіть у ставах, непри· датких Д.1ІЯ розведення іншої ри би. HepiДK~ в непроточних ВО,ll;ОЙ мах спостерігається так зване цвітіItНя води, щО' вї)(буваєт;ЬCJI в результаті бурхливоФ розвитку нижніх рослин. Це завдає великої шкоди рибному господарству. В

- А ось і мої підшефН~, - З неприхованою гО'рщістю ГО'ВОРИТЬ

такій вО'доймі часом гине вся ри ба, якій у нічний час невистачає

науковий працівник

Сз·

кисню. Його поглинають водорос

нам уже

ті. Але досить у такий став пу

вО'вич

Вовк і

Павло

показує

дорослих риб, завезених у

1953

стити товстолобик.а,

і &іль&ість

році мальк~ми з дале&ОГО Амуру.

водоростеіі

незабаром

Мова йде прО' цінні ПОІЮ,ІІ;и риби--білого амура і товстолобик.а. Кілька сотень мальків цієї риби,

зменшиться. ВоД'орості-н3.Йкра щий корм Д.'1Я ТОВСТOJJ)06ика. 3а. три роки віні уже виріс до 1170

помітно

с""""чки де- вимагають скликання ради коро- пущених у Д'ослідні стави рибно- грамів. •• ни ... го господарства «Нив&и» МініСкромні •

стерства рибного господарства УРСР і заповіДНИ&а «Олександрію>

підрахунки показують, що розведення на У країні цих . нових для неі порід риб щонай-

.як заявив журналістам пре- ського району, та імені Жданова,

У Директивах ХХ з'їзду КПРС

*** У Геракліоні демонстранти РОЗ-

чити політику в кіпрському пи- під Білою Цер&Вою, млгоспів менше вдвоє збільшить ПРОДУltтанні. імені Мічуріна, Києво-Святошин- тивність колгоспних ставів.

коН'сульства. В Салоні:к.ах 'стали-

М'єр-міністр Греції ltарамаюІ'Їс, у Васильківського району, швидко пО' шостому п'ятирічному плану

ниці.

громили

Прибуття ДаJlJlвС'а в Ко_о.бо .як повідомляв a.гeHТC'llВO РейТ'ер, 11 березня з Делі в Коломбо прибув державний секрегар США

ся СУТИЧКИ з ПОЛlЦІвю, демонстранти СПОРУ.J;или на вулицих баРИ&аДИ, за.хоlПL1lИ 4 бронемашини. На Пелопоннесі \Ого-

зв'язку з тим, що зовнїщньополі- ПРИЖWIись і розвиваються ще тичні відносини Греції вступа- краще, ніж на Амурі. ють у критичний період, і в ЩОД'О витривалості білий амур зв'язку З загостренням ст'анОІВИ- не постynаюься перед Н'ашим ItO-

передбачаються широкі заходи по збереженню і збільшmrню рибних багатств у водоймах країни. Вче ні вносять гідниііВEJIад у здій-

лошено н&Дзвичa.йиd C'l'3H.

ща всередині країни )"ряд «в най-

снення цих величних завдань.'

Джон Фостер Даллес. По прИЇЗ.1І;і

будинок

англійського

ропом. Він дуже невибагливий і

він зустрівся з прем'єр-міністром По вулицях Афін па'РРУЛЮЮТЬ ближчі дні обговО'рить разом з з великим апетитом пої,ІІ;ає вод;яні Цейлону Джоном Коталава.ла, з солдати. Біля посол~ Англії, представниками всіх політичних рослини, які досі вважалися не-

яким мав розмову в пита.н.иях І США і Туреч1lJlЦ, біля бу~н- сил країни основний напрям зЬв- придатними Д.1ІЯ годівлі риби. міжнародНіОГО становища.

(ТАРС).

]QB іиших УС'l'аН'ОІВ ЦИХ краін нішНіЬОЇ політики Греції».

Пробували

чергують вшсыtoіi підроз)(ї.m.

інституту косити траву на луках

(ТАРС).

наукові

працівниR.И

К. Євген•. Щор. РАТАУ).

Редактор

м. l\иїв_

С. ПОГРЕБІНСЬКИR.

Адреса peдuцii: с. Бровари, І(иівськоі області, вул. l(иівська,lfIl38.

--------------------------------------------1180-2600

Броварська раloвиа друкарнв l\иівсьхого обласного

управnінив культури.

Зам,