Issuu

ПРОЛЕТАРІ ВСІХ KPAlН, еДНАЙТЕСЯІ

РІк видання ХІХ

Статут сільськогосподарської артілі з внесеними

32 (1325)

СТЯХЯНОВ[UЬ

в нього поправками, змінами

СЕРЕДА

прийнятий на загальних зборах

14 1956

доповненнями,

к о л гос n ник І в і

зареєстрований у райвиконкомі, є основним законом

БЕРЕЗНЯ

Орган Броварського районного комітету Комуністичноі партіі Украіни та районноі Ради депутатів ТРУДЯЩИХ Киівськоі об.JIасті

р.

дІяльності сільськогосподарської артІлІ і додержапня

його є обов'язковим для всіх членів даного колгоспу.

ЦІна 15 коп.

у Центральному Комітеті КПРС і Раді Міністрів Союзу РСР Центра.льниЙ Комітет КПРС і Рада Міністрів Союзу РСР роз-

виробництва і керуваннІ справами артілі, а також пнтання про що

глянули питання про Статут сільськогосподарської артілі і да.льший РОЗВ'llТОК ініціативи КOJIгоспників • організації КО.ІІгоспиoro

місячне авансування КOJIгоспників та додаткову оплату праці в КOJI госпах І прийняли в цих питаннях такі постаиови.

Про Статут сільськогосподарсько' артілі і дальший розвиток ініціативи колгоспників Іі організацП колгоспного ВИРОdництва і керуванні справами артілі Центральиий Комітет Комуні стичної партії Радянського Союзу і Рада Міністрів СРСР надають першорядного значення всемірно му розвиткові і зміцнt'нню громад ського господарства колгоспів, крутому піднесенню всіх гаяузей

сільськогосподарського виробниц тва на основІ дальшого підвищен ня продуктивності праці, все зро стаючої організаційної і технічноі допомоги,

яку

подає

колгоспам

держава, і розвиткові ініціативи самих колгоспІв і колгоспників в організації і веденні колективного господарства стосовно до мІсце вих

умов.

Шд керівництвом Комуністичної партії і РадянС'Ького уряду в на шій країні, на основі індустріа.лі зації, була проведена суцільна ко лективізація. На селі створено но вий соціалістичний лад, якин в корені перетворив основи виробництва і побуту десят ків мільйонів селян. Замість роз порошеного і примітивного се лянського ІНІ

господарства

створено

велике

кра

КОJlектив

не сільськогосподарське виробниu тво, яке дозволяє широко застосо

вувати нову технІку, використову

вати всІ досягнення передової нау ки і давати більше товарної про дукцlї. Колгоспний лад, створив ши нову соціалістичну організацію і вищу продуктивність праці, від крив широкий шлях до заможно го життя всім трудівникам радян С'Ького села. Організуючи колек тивні господарства, Комуністичиа партія і Радянська держава вихо дили і виходять з того, що найВ1l ща продуктивність праці і дальше зміцнення в колгоспах нової гро мадської дисцнпліни можуть бути досягнуті лише на основІ справ жньої самодіяльності і активної участі колгоспииків і колгоспниць в керуванні господарством артілі. Велике значення АЛЯ зміцнення колгоспного ладу мало прийняття Другим з'їздом КOJIгоспників Пр'И мірного статуту сілЬС'ькогосподар ської артілі, в якому був узагаль нений нагромаджений на той час досвід ведения колективного гос подарства. З часу прийняття Ста туту минуло БІльше двадцяти ро ків. За цей час сталися великі зміни в житті колгоспного села, нагромаджено новий, багатий до свід будівництва багатогалузево го

громадського

Зросла політична госпного

господарства.

свідомість КOJI

селянства,

зросло

розу

міння ним загальнодержавних ін тересів, ще більше зміцнився союз робітничого класу і селянства при керівній ролі робітничого класу. Створено нову матеріально-тех1Іічну базу колгоспного виробни цтва.

Тепер у колгоспах майже пов ністю мехаmзовані всі польові ро боти, підвищується механізація робіт у тваринництві та інших га лузях колгоспного виробництва. Розширились і зміцниЛ'Ись взаємо відносини колгоспів з машинно тракторними станціями, які є те пер вирішальною С'ИЛОЮ в підне сениі громадського господарства колгоспів. У країні проведено ук рупнення колгоспів. Машинно тракторт станції і колгоспи зміц нені керівними кадрами і кадра ми спеціалістів. На чолІ МТС і колгоспів СТОЯТ'ь тепер, як пра,и ло, досвідчені працівники, здатні

ваності колгоспів і колгоспників У

. сільськогосподарського виробництва. Запро~ево новий порядок планування сільського господарства, колгоспам надано можливість самим на основі дер

розвитку

)Кавних завдань по обсягу товар ної продукції П,lанувати розвиток громадС'Ького

господарства

стосовно до місцевих умов з тим, щоб одержувати максимальиу кількість сільськогосподарської продукції з КО)КИ'ИХ ста гектарів сільськогосподарських угідь при найменших затратах праці і кош тів на одиницю продукції.

В цнх умовах, коли колгоспне будівництво піднялось па НОвий ступінь свого розвитку і колгос пам доводиться розв'язувати нові завдання по дальшому піднесен ню сілЬС'ькorocподарського вироб ництва, Примірний статут сіль ськогосподарської артіЛі вже не охоплює всі сторони різноманітно го життя і діяльності колгоспів, У ряді випадків обмежує їх іиіці ативу у встановленні DOpЯАКу ве дення

громадського

господарства,

який найбіJlЬШ відповідає кон кретним умовам роботи колгоспу. У числениих листах, що иадхо

дять в ЦК КПРС і Раду Мініст

pfB

СРСР від колгоспів і колгосп

ників,

ВlЮCяться

проооз'Иції

про

зміни деяК'Их положень Примірно

говориn.

колгоспного

двору

зують, що передбачене в Примір ному статуті сільськогосподар ської артілі виділення присадиб них ділянок колгоспним дворам,

незалежно

від

ступеня

трудової

держави,

колгоспів

чають стан

того,

недОС'Ить

розви

щоб одночасно

повній мірі задовольняти і гро мадські потреби колгоспу і осо бисті потреби колгоспників. Спра ва в кожному колгоспі повиниа бути поставлена так, щоб громад ське господарство безустанно роз вивалося, виробляло більше різ номанітної сілЬС'Ькогосподарської продукції і на цій основі все пов ніше задовольняJlO потреби дер жави, колгоспів І· колгоспників у цій продукції. У нас вже є нема ло колгоспів, в яких В'llробництво сільськогосподарських продуктів досягло такого рівня, коли нату ра,льні грошові доходи, одержува ні колгоспниками на трудодні від громадського

господарства,

на

мало

Центральний

серйозні зміни

ня

дах колгоспників в усіх колгос пах систематично збіJl'bШУВалась і всі потреби колгоспників в ос новному

задовольнялися

за

раху

нок громадського господарства, і доход, одержуваний від участі в колгоспному виробництві, стано вив

основну

частину

загального

доходу колгоспників, а присадиб на ділянка і доходи, од.ержувані від неї, справді Blдi..,aвaJl'll під собне значення і задовольняли го ловним чином особисті потреби колгоспника в свіжих овочах, фруктах, ягодах і щоб на приса днбних ділянках розводились са ди, ягідники, як Пр'Икраса побу ту колгоспників. У своїх листах багато кол·госп ників висловлюються за надания

поліпшення матеріального буту колгоспників.

добро

ських і сільськогосподарських ор

гашв, KOJI'II колгоспам нав'язуються загальні організаційні форми і rосподарські норм ати В1І, що не відповідають конкретним умовам виробництва і рівню розвитку гос подарства. Іноді навігь такі пи тання внутpliшнього життя кол госпів, як організація бригад і л.а нок, нормування і оплата праці

великим

колективного

ників. ЦК КПРС рів

СРСР

елементарних

зультаті виходить, що на колгосп ників, які сумлінно працюють,

лягає вся відповідальmсn. за ре зультати

колективного

господарю

вания, за

виконання

зобов'язань

колгоспом

перед

дба.лі

державою,

колгоспники,

не

беручи

участі працею в громадському гос

умови

кожного

регламентувалися

згори. Замість ква.ліфікованої до помоги в правильній організації праці КОJIТоспників на основі вив чення

умов кожного господарства,

колгоспам нав'язувалися строго визначені норми і розцінки роб/г, єдині норматиВ'll і схеми побудо ви упр,авлінського апарату і т. д.,

хоч умови роботи КОJIТоспів різко відміниі.

Багато

працівників

забуваюrь

подарстві артілі, користуються всІ ма пільгами колгоспника і роз

про те, що сільськогосподарська артіль-це колективне господар

Дувають своє

ство селян, які добровільно об'єд налися, і що самі члени артілі

ство

на

шкоду

особисте

господар

громадському гос

подарству, тобто на шкоду за гальним інтересам всіх членів ар тІлі.

розпоряджаються

майном

артілі

продуктами

та

спрямовують її

діяльність у відповідності з зако-

і Рада Мініст

вважають

порекомендувати, госпам,

виходячи

необхідним

KOJl-

порадиТ'И

з головного зав

дання забезпечення крутого під несення землеробства і тварин ництва, самим доповнювати і змі нювати окремі ПOJlОЖеии.я прий нятого сільськогосподарською

ар

тіллю Статуту з врахуванням міс цевих,

конкретних

умов

колгоспу.

При внесенні поправок, змін і доповиень у Статут сілЬС'Ькогоспо дарської артілі слід було б мати на увазі ТlІ.ке: забезпечення на основі нового порядку планування сільського

господарства найбіJlЬШ раціо нального ВИКОр'Истаиия закріпле ної за колгоспами землі, як ос новного багатства колгоспу, повне використання засобів виробництва

колгоспу

МТС,

робочої

сили,

непродуктивних

гро

шових, натура.льних І трудових затрат, адміиістративно-управлін ських в'Итрат. На основі Ц'Ього значне підвищення продуктивнос тІ праці колгоспників і збільшен ня виробництва сільськогосподар ської продукції, як ОСНОВІЮг0 джерела

зростання

мадського

доходу

господарства

матеріального госпників;

господарства,

враховуватись

господарства,

в цих умовах колгоспи самі мо жуть розв'язувати ще біЛ'Ьш са мостійно, ніж досі, питання кол госпного життя, виходячи із за гальнонаро.ІІ,НИХ інтересів держа ви, громадських інтересів колгос пів і особистих інтересів колгосП

одержують інші пільги, встанов лені для колгоспників, і в той же

вих осіб КOJIгоспів, при розв'язан

багатогалузевим

господарством і практично пра вильио розв'язувати питания ве

складі

ків бригадирів та інших службо

господарства,

колгоспного селянства, здатних ке

того, щоб

колгоспників, визначення обов'яз

в колгоспному се

колективного

скорочення

ЦентраЛ'Ьний Комітет КПРС і Рада Міністрів СРСР відміТИ,lИ наявність в ряді районів фактІв порушения колгоспної демократії з боку місцевих партійних, радян

КПРС

ЗРОСJlа політична свідомість кол госпного селянства, колгоспи зміц нені досвідченимн кадрами як за рахунок направлених з міст трнд цятитисячників, так і за рахунок кадрів, що виросли з середовища

дення

дохо

Комітет

лі-створено нову матеріально технічну базу, нагромаджено ба гатий досвід організації і веден

рувати

кол

Враховуючи, що з часу прий няття Примірного статуту сіль·· ськогосподарської артілі сталися

заінтересований мати особисте підсобне господарство в розмірах, передбачених Статутом. Тому не обхідно праntути, щоб POJlb гро господарства

допомоги

Рада Міністрів постанОВ'Или:

стільки зросли, що колгоспник не

мадського

подають

госпам.

но

виконують

у колгоспах, не

но

колгоспу

для

ні ЯК'ИХ повинні особливо старан

не

справ

дарство

туються КOJIгоспними пасовищами,

обов'язків членів колгоспу. В ре

колгоспни

вникаюn. в особливості кoиuюго окремого господарства і практич

участі в грома.ІІ,СЬКОМу господар стві працездатних членів колтос пу, суперечить завданням органі заційно-господарС'ЬКoro зміцнения колгоспів. Нерідко недба.лі кол госпники, які виробляють мало трудоднів, а іноді й люди, що фактично порвали всякий трудо вий зв'язок З колгоспом, мають великі приса~бні ділянки, корис

час

ків. ЗабуваюЧ'И про це, такі пра цівники замісп. того, щоб своєчас но підказати, порадити колгоспам, як правильно організувати і вес ти господарство, ГJl'llбоко не внв

повинио

самим визна го статуту сіm.cькогосподарської колгоспам права артілі і особливо порушуються ·чати розміри присадибних дІля питання про порядок наділення і нок, колгоспних дворів, а також розміри присадибних ділянок, про розв'язувати інші питання внутрі кількість худоби, що перебуває в КOJIГоспного життя в інтересах як особистій власності колгоспного найшвидшого піднесення громад ського господарства колгоспів і двора, про порядок використання

колгоспних випасів, визначения мінімуму трудоднів, в'Иключення колгоспників з колгоспів, розпо діл доходів, розширення прав правлінь колгоспів та інші питан ня. Колгоспники справедливо вка

нами Радянської влади, рішення ми партії і уряду, в інтересах

про

мати підсобний характер, воно не обхідне, поки громадське госпо нуте

зевого господарства. Здійснюються важливі державні заходи по під вищению матеріальної заінтересо

переконливо

те, що найбільш повне задоволен ня особистих потреб колгоспників може бути здійснене тільки шля хом всемірного розвитку громад ського виробництва колгоспів. Особисте присадибне господар ство

практично розв'язувати питання організації великого багатогалу

всього

Увесь досвід колгоспного будів ництва

гро

колгоспу

добробуту

кол

встановлення розмІрів приса дибних ділянок колгоспних дворів з врахуванням трудової участі

працездатних членів колгоспної сім'ї в громадському господарстві артілі. При визначениі розмірів присаД'Ибних ділянок виходити з

сім'ї

яких

госпники,

колгоспників, працездатиl

що не працюють

кол в кол

госпі або беруТ'ь недостатню тру дО8У

участь

громадському

гос

подарствІ артілІ, мали б розміри присадибної землі менші, ніж сім'ї колгоспників, які СУМJlіино працюють в колгоспі. При цьому слід не допускати збільшення при садибного земельного Фонду за рахунок

госпу,

його

а,

грома)l.СЬКИХ

навпаК'И,

скорочения,

ристання

земеnь

земель

прагнути

оскільки в

кол

до

вико

громадському

господарстві при наявності в МТС великої кількості техніки і висо кої механізації буде незрівняино вигідиішим І колгоспники в кінце вому підсумку значно біJlьше;

одержать

доходу

встановления кількосТі худоби, яка перебуває в особистому ко ристуванні колгоспного двору, з врахуванням місцевих умов, ма ючи на увазі, що в ряді районів, віднесених Примірним статутом сільськогосподарської артілі до землеробських районів з розвину тим твариниицтвом, а в колишніх районах напівкочового і кочового тваринництва у зв'язку з велики ми змінами в напрямі господар ства, що сталися за останній час, навряд чи є потреба зберігати ра ніше встанов.lену кількіст'ь худо би, яку може мати колгоспний двір;

встановлення обов'язкового мі німуму трудоднів, виходячи з по треби трудових затрат у громад ському господарстві коJlГOCПУ, а також розробку норм виробітку і розцінок робіт у трудоднях, з врахуванням рівня механізації і досягнутого фактичного виробітку колгоспниками, які сумлінно пра цюють, і необхідності економно го витрачання трудоднів; всемірне використання принци пу матеріальної заінтересованосrі колгоспників у розвитку громад ського виробництва колгоспу, за охочення членів артілі, які кра ще працюють, запровадження що

місячного авансування колгоспни ків, як важливого стимулу підви щення продуктивності праці в колгоспах і 'утворення для Ц'Их ці лей необхідних перехідних нату ра.льних і грошових фондів. ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР рекомендують колгоспам зберігати за трактористами та ін шими робітниками тракторних бригад, які зараховані на постій ну роботу в МТС і проживають в колгоспі, присад'Нбні ділянки R розмірах, встановлених для кол госпних дворів. У тому разі, коли

працездатні

члени

сім'ї

тракто

ристів та інших постійних робіт ників МТС не виробляюТ'ь в KO.iIгоспі встановленого мінімуму тру ДОJl,нів, то за рішенням· загальних зборів колгоспників розмір приса

дибної ділянки у них може бути зменшений. Статут сільськогосподарської артілli з внесеними в нього по правками, змінами і доповнення ми, прийнятий на загальних збо рах колгоспників і зареєстрований у райвиконкомі, є основним зако ном діяльності сільськогосподар С'Ької артілі і додержання його є 060в'язкоВ1lМ для всіх членів да ного

колгоспу.

ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР вважають неправильним, коли рішення загальних зборів колгоспників про виключення чле нів артілі з колгоспів, зменшення розмірів присадибних ділянок і в деяких інших питаннях скасову ються райвиконкома:llИ без відо ма членів сільськогосподарських артілей. Це дає пр'Ивід недбалим колгоспникам

ку

не зважати

інтереси

всього

на дум

колективу,

принижує роль загал'ЬНИХ зборів і знижує відповіда.льність колгосп ників за прийняті ними рішения. Тому було б доцільніше, щоб скарги колгоспників про виклю чеиня

колгоспу,

зменшення

роз

міру присадибної ділянки та в ін ших

питаниях,

що

надходять

до

райвиконкомів, повторно розгля да.лися загальними зборами КОJl госпників, постанова яких після цього була б остаточною.

у зв'язку з тим, що в ряді кол rоспів деякі недбалі колгоспники, особливо приміських колгоспів, і окремі особ'И, які проживають на території колгоспних селищ, не займаються суспіnьно-продуктив ною працею, тобто систематично не

працюють

колгоспах,

дер

жавних підприємствах і устано вах або в кооперативних і громад ських організаціях, а.ле перебува

ють в рівних умовах з чесно пра цюючими

колгоспникаМ'И,

(Закінчення на

було б

стор.).