СЕРЕДА
26 квітня
2000 р. N2 33 (9132)
Виходить з 17 1937
квітня року
Ціна договірна
Газета
Броварських
!lpaёJoBC't
me n
е
r
міської та
районної
ра ма
Голові Ки'fвської обласної державної адміністрацІі А.А.Засусі. Прошу передати мої співчуття рідним та близьким загиблих і потерпілих в
результаті вибуху, який стався у житловому будинку м.Бровари ло просnектУ Незалежності, З. Органам виконавчоr влади дані відповідні доручення щодо :йк:ування причин та ліквідації' наслідків· вибуху, Сім 'ям потерпілих буде надана всебічна допомога. м.ки1·в, 21. 04. 200Qp, ПрезидентУкраїнІJІЛеоttідКУЧМА. Главе города Бровари Петренко И.З.
УважаємьІй Иван Зосимович! От имени администрации, Совета депутатов, всех щёлковцеви себя лично вь1ражаю искренние соболезнования по случаю. трагического собЬІтия,
nроизошедшего є городе. Нашисоболезнования роднь1м и близким погибших и пострадавшим от взрьтва.
глава Щелковекого района апреля 2000 г.
Л.А.Твердо:хіІебов.
21
НАПЕРЕДОДНІ підготовки номера редактор міськрайонного радіомов лення Микола ГОМЕНЮК зустрівся з міським головою Броварів Іваном
Зосевнчем ПЕТРЕНКОМ і попросив його відповісти на запитання, що пов'язані з наслідком вибуху в бу динку по просп. Незалежності,
З.
Запне розмови з І.З.Петренком мн й пропонуємо увазі читачів. ПЕРЕДУСІМ хотів би від імені міської ради, іІ виконавчого комітету і себе осо бисто висловити щире сnівчуття тим сім'ям, де внаслідок трагедії є загиблі. - Іване Зосевнчу, після першнх хан Анн внбуху, по місту цнркулювалн різні чуткн - внбух газу, кнсневого балона пі.4 час провеАення ремонтннх робіт у. одній із квартнр, терорнстнчннй акт. Ао речі, на цій версії наполягалн й журналіств телепрограмн <<Снтуація>>, які навіть по казі/Ан міну, начебто знайдену бі.мr бу дннку. Остання ж, найбільш вірогідна версія, пряме попд,4ання учбової ракетн, яка була запущена з полігону в Чернігівській області. - Слідчі дії, nроведені nрацівниками
-
комnетентних
органів,
стверджувати,
що
дають nідстави
остання
версія
-
найбільш вірогідна. Але давайте nочекає мо офіційних висновків. На сьогодні ж ми nовинні продовжува ти комnлекс заходів та робіт з ліквідації наслідків цієї трагедії. Розпочалися вони буквально з nерших хвилин. Тому я хотів би відзначити злагоджену роботу nраців ників міськвиконкому, nожежників, міліції, медиків, прокуратури, газового та комунального
госnодарства,
водоканалу,
котрі буквально за лічені хвилини nрибу ли до ушкодженого будинку. Саме nрацівники nожежної охорони та міліції доnомогли евакуювати мешканців квартир,
адже
у
деяких
nомешканнях
внаслідок nошкоджень було заблоковано вихід із квартир. Біля nід їзду вже чекали карети швидкої доnомоги, де лікарі нада вали
nершу доnомогу пораненим та дос
тавляли їх до центральної районної лікарні. Трагедія траnилася в той час, коли у квар тирах була мінімальна кількість мешканців
-
дорослі ще не повернулися з роботи,
діти - хто був у школі, хто, скористав шись теnлою nогодою, грався у дворі. На жаль, не обійшлося без жертв. За гинуло троє броварчан. Ще 5 чоловік гос nіталізовано, двоє з них у тяжкому стані. Усі витрати, пов'язані із захоронен ням загиблих, лікуванням, взяли на себе Київська облдержадміністрація та Бро варський міськвиконком. З nерших хвилин трагедії почала nра цювати міська комісія з питань техноген но-екологічної безnеки та надзвичайних ситуацій. На місце nодії негайно nрибули голова обласної комісії з nитань техно генно-екологічної безnеки та надзвичай них ситуацій, заступник голови Київ ської облдержадміністрації Володимир Гу барєв, група управління з nитань надзви чайних ситуацій облдержадміністрації та центрального апарату Міністерства над
звичайних ситуацій України. До працівників міських служб, які од разу
nриnинили
nодачу
газу,
води
та
електроенергії до пошкодженого будин ку і приступили до nроведення nошуко во-рятувальних робіт, оnеративно nри єдналися й 40 nрацівників Міністерства з
надзвичайних ситуацій України у складі центрального воєнізованого аварійно-ря тувального загону та оперативно-рятуваль
ної служби «SOS». Пошук можливих жертв, які могли оnинитися nід завалами, nроводили рятувальники зі сnеціально тренованими собаками. Отож уже в nерші години nісля інциденту можна було ствер джувати, що nід завалами людей більше не залишилося.
Усю пошуково-рятувальну роботу коор динував міський штаб nід керівництвом nершого заступника міського голови Ле оніда Гринчука. До речі, штаб і до цього часу nрацює в цілодобовому режимі. -Іване Зосевнчу, цн траrічна поАія ста Аа своєрідннм екзаменом на вміння міської ВАВАН реаrуватн на надзвнчайні подіі: - Будемо сподіватися, що доля не буде влаштовувати громадянам нашого міста та владі такі випробування. Втім, змінити ми нічого не могли, отож nовинні були вико
нувати комплекс робіт, щоб nом'якшити гіркоту втрати близьких, забезnечити nо терnілих тимчасовим місцем nроживан ня, харчуванням. Усіх бажаючих було по селено у готелі «Спорт», але більшість вирішила nережити важкі часи у оточенні
друзів, рідних. Це є ще одним свідченням того, що у нашому nристоличному місті живуть чуйні люди, які готові прийти на доnомогу один одному у будь-яку важку хвилину.
Сnодіваюся, що всі ми не залишимо на ших земляків без nідтримки та оnіки й надалі. Тому у Броварському відділені бан ку «Аваль» відкрито сnеціальний рахунок, на який всі бажаючі можуть nерерахува ти кошти.
З самого nочатку трагедії міській владі надається вся необхідна доnомога з боку Київської облдержадміністрації та облас ної ради. Голова Київської облдержадмі ністрації Анатолій Андрійович Засуха і го лова Київської обласної ради Микола Дмитрович Баранюк безnосередньо очо лили обласний штаб з ліквідації наслідків вибуху. За розnорядженням А.А.Засухи через Броварський міськвиконком усім nотер nілим сім'ям вже 21 квітня було видано грошову доnомогу у розмірі 2 тисячі грн., а сім'ям, де є загиблі, - ще по 5 тис.грн. Найбільш болючою проблемою для nо страждалих є nитання надання nостійно го житла. Практично з усіма мешканця ми квартир nостраждалого nід'їзду облас ним та міським керівництвом nроведені індивідуальні зустрічі, nід час яких, по можливості, максимально враховувалися nобажання щодо надання постійного жит ла. Прийнято рішення виділити його в но возбудованих будинках. Хочу заnевнити, що всі сім'ї отримають також комnенсації, відnовідно до чинного законодавства. - Броварчан цікавнть, чн пімнгають
пошко,4Жені квартнрн ві.4новленню ! - Характер руйнування квартир такий, що остаточний висновок можуть дати лише фахівці, адже в тій чи іншій мірі nошкоджені всі квартири nід'їзду. З 21 квітня nриступила до роботи комnетент на ексnертно-технічна комісія, яка вста новить nерелік необхідних заходів для відновлення nошкодженого будинку. Є підстави сnодіватися, що ремонтно-віднов лювальні роботи вдасться nровести, хоча для цього nотрібні великі кошти. Для їх отримання до Кабінету міністрів nодані відповідні документи.
рад, районної державної адміністраціі
Сьогодні наш співбесідник Микола Іванович СЕМИНОГ, журналіст, дипломант фотови ставок 1987 року до 150-річчя фотографії в Украіні і в колиш ньому СРСР, нині - відпові дальний секретар нашої газе ти. Ось уже майже десять років записує спільно з етна музикологами народні пісні ук раїнців, а з 1994 року без змінно працює в складі істо рико-культурної експедиції, започаткованої Міністерством з надзвичайних ситуацій, ві деооператором, фотографом, звукооператором ••• Саме стільки років виконується на ціональна програма із вряту вання культурної спадщини потерпілого від аварії на ЧАЕС nолісся. Фотографії поліщуків М.Семинога демонструвалися
у nольщі, Франції~ Бельгії.
-
Мнколо, що ж все-такн являє собою
Полісся! - Якщо коротко - це край, де за кілька тисячоліть до нашої ери були лише боло та, ліси. Згодом розвинулося мисливство, рибальство, землеробство, бортництво та багато інших традиційних ремесел. Це край, де чотири - п'ять тисячоліть тому приручили коня. Це місця, де ще доне давна водили "козу", "русалок", "стрілу", де до цього часу побутують поруч із дав ньою обрядовістю такі ж давні й архаїчні легенди, перекази, музичний фольклор всього не перелічити. Без пере більшення - це серце України. Чо мусь
саме
в
нього
смертельно
ної музичної академії Євгеном Єфремо вим. У чорнобильських селах ми запису вали пісні. Раніше ми бували в селі гон чарів Луб'янці Поліського району, де май же в кожному дворі виробляли традицій ну кераміку. Казали, дівка заміж не піде за хлопця, коли той не вмів горщик зліпи ти. Тут же, як і в усіх інших селах, побу тувало й багато народних пісень. Пройш ло трохи більше року. Людей поменшало втричі. Приєдналася до мешканців лише одна немічна бабуся з Києва, яку витури ли в зону рідні діточки. Гончарні печі роз валилися. З пісень залишилися слабкі, немічні уривки. У гарному стані записа ли лише псальм, який співається на похо роні. Склалося враження, що світ по ліський залишила не тільки традиційна ма теріальна культура, а й дух покидає ще донедавна сповнене оптимізму село. А трьом десяткам літніх людей все важче протистояти диким евиням у боротьбі за виживання та виходити щодня о 14-й го дині в центр села з над(єю отримати пен сію. І так уже шостий місяць підряд ...
влу
чив "мирний" атом. Хоча, перекона ний, це не випадковість. - Чому саме "смертельно"! Невже
немає ніякої НіJАіЇ на кращу долю цієї частннн Українн! - П'ять років роботи у складі ет нографічних експедицій у зону, а та кож до переселенців змусили мене засумніватися в цьому. Адже втра чена не .лише земля з її унікальним ландшафтом, яку люди берегли і свя то шанували з діда-прадіда, а, найго ловніше, майже остаточно вирване духовне коріння цього найдревнішо го краю - Центрального Полісся. До такого висновку я прийшов ще у ве ресні 1998 року, коли працював ра зом із доцентом Київської НаціональНІЧ 26 квітня 1986 року стала ще однією чорною сторінкою історіі в ХХ століnі. Чорнобильський вибух розділив жиnя nолісян на дві nо ловини - до аваріі і nісля неї. Але цю істину усвідомили лише із ча
...
сом. Та то буде потім Того nрекрасного суботнього
ранку неначе громом із ясного неба в місті nролунала звістка про ава рію на атомній станціі. Вона хвилею котилася містом, обростаючи nод робицями й деталями, що були інколи вигаданими. Від усього цьо го на душі було якось тривожно. Але йдучи вулицями квітучого міста і nоглядаючи на веселу молодь, ми
моволі ловив себе на думці: а, може, все ще обійдеться, можливо занадто вже драматизується ситу
ація. Не обійшлося. І тривога душев на була недаремною ... Уже настуn ного дня стало відомо про евакуа цію жителів міста. Цього ж дня о 14-й годині до кожного будинку nід'їзду nідійшли автобуси і nочали вивозити людей. Проходило усе чітко і без nаніки - кожен вірив: ви їжджають на день-другий, а там знову додому.
За лічені години місто сnорож ніло. Що тоді відчували ті, хто в ньо му залишився, не можна передати
словами. Це треба було бачити.
(Закінчення JIO
.cnoмn11n
ОБПІКАІОТЬ !ІУШУ
2
стор.)
ся на совість, демонструючи зраз ки геро·ізму, аби лише швидше
nриборкати атомного монстра. Я навмисне не згадую про зви тяжний труд моїх колег-будівель
ників та виnробування, що лягли на їхні плечі у перші дні після аваріі. Просто, напередодні 14-ї річниці
аваріі на ЧАЕС хотілося хоча б nо думки nовернутися у ті незабутні дні. Боляче це усвідомлювати, але Іще вчора в кожнім дворі гралися nовернення це може бути тільки діти, місто дзвеніло сміхом і музи nодумки ... кою з вікон будинків, люди готува Вячеслав БОРДАЩ колишній директор заводу лися до травневих свят. А сьогодні круnнопанельного домобудування вже йдеш квітучими вулицями, вди в м.Прип'ять. хаєш nовітря, виnовнене nахощами дерев і квітів, і відчуваєш: все воно Від редакції: Коли Вячеслав Ан вже неживе. І ті ж будинки, і квіти тонович оселився в Броварах, він на клумбах, і квітучі дерева. Знаю, ще не один рік обіймав керівні по те ж саме відчували й мої колеги, сади в будівельних організаціях хто залишався виконувати у При міста. Зараз - на nенсії. Але люди n'яті свою роботу. Щоранку звично на, котра звикла постійно бути се на 8-му ранку з'являлися ми в ред людей, жити їхніми турботами міськком nартіі, де розташувався і болями, не шукає спокою. На сьо штаб з ліквідаціі аварії, отримували годні В.А.Бордаш - член ради вказівки і вирушали виконувати до міської організаціі партії" Демокра тичний союз". Віддав переваrу саме Не сиділи без діла й nриn'ятча цій партії не випадково, бо вважає: ни, евакуйовані в Поліський та Іван "Демсоюз" є організуючим цент ківський райони. Вони не лише до ром, який здатен консолідувати й ручення.
nомагали місцевим жителям у nро
повести за собою конструктивні веденні весняних польових робіт, сили суспільства. І, звісно, сприя але й nостійно їздили в Чорнобиль тиме тому, аби не повторилося вантажити nісок. Причому, трудили- страшне лихо Чорнобили.