nРОАЕ.ТАРl ВСІХ КРАІН. ЄIJ.НАFf1ЕСЯІ
Комуністи
РІ. 811,11,811J111 ХІХ
ності праці,
р.
15
авангарді
марксистсько
прогрес
у народному господарстві, за підвищення продуктив
КВІТНЯ
ЦІна
в
ленінською теорієюl Боріться за технічний
25
Орган Броварського районного комітету Комуністичноl партіІ УкраІни та районноІ Ради депутатів трудlІЩІІХ Киlвськоl області
Будьте
КПРС! Наполегливо о в о л о Д і в а й те
СЕРЕДА
1956
комсомольцil
всенародної боротьби за виконання рішень ХХ з'їзду
50 (1343)
СТЯХА ~ о 8[иь
і
за
неухильне
зростання
добробуту
радянського народу, за побудову комунізму в СРСР! (Із Закликів ЦК КПРС дО
ноа.
1 Травня 1956
року).
Справа Леніна живе і перемага€ nЕНIНIЗМ-ПЕРЕ~ОЖНИИ ПРАПОР Урочисте засідання у Великому театрі Союзу РСР Радянські люди,
все
прогрс-
сивне людство урочисто віДЗН:lчили
86
ного і колоніального світу шлях
. до
рок,овини з дня народ-
свободи, до соціаліаму.
щих, засновника Комуністичної зуму і нездамної воді Ленін відпартії і першої в світі соціаліетичної
держави
Ілдіча Л·еніна.
22
квітня
-
ВОЛОJJ;имира
дав справі Комуністичної партіі -бойового авангарду робітпичо
го кдасу. Ленін і партія-неро:)року. На
1956
6
го-
вечора у Великому театрі на урочисте засідання; присвя чене 86 роковинам з дня наро:l. ження Володимира Ідліча ЛеніНJ,
ривні.
дину
зібрались ки,
передові
виробничнм-'
керівники підприємств,
тійні
.
і
пар-
.
раДЯНСЬКІ
працІВНИК!{,
воїни Радянської Армії. Прису г-
ня
делегація
Великих
Націо-
На всьому протя;!і свого грро
їчного Ш.'lЯХУ, продовжує допо відач, наша партія береже як зіницю ока чистоту маРКСИСТСЬКI)денінського вчення. Вірність ле-
вказував
на
дити найбільш розвинуті капіта лістичні І.раїни по виробництву продукції
на
душу
населення.
ХХ з'їзд КПРС обгрунтував ре альну можливість розв'язання цього завдання в історично най
Доповідь тов. Д. Т. ШЕЛІЛОВА на урочистому засіданні в MOCKBi~ присвяченому 86-м роковинам з дня народження В.І. Леніна Товариші! Сьогодні народи Ра-
коротші строки. Ддя цього у Ha'~ є все необхіднr. А.'Іе перемога в економічному :Імаганні з капіта-
дянського
дістичнюш країнами
роковини з дня народження ге-
нс прийде
Союзу
сивне .'Іюдство
і все
ПРОГРf'-
відзначають 86-і
денінізму. Доповідач
лякого
консерватизму,
Вождем
організатором робіт-
няті духом творчого марксизму- ничого К,lасу в говорить даді,
що
керівника першої в світі соці:l-
СОЦіадістичнШ
Іддіча Леніна.
кова, А. І. Мікояна, В. М. Моло-
вання-глибоко
є сдавна
партія.
ту, ЯК симвод визводення люд~.і
Вона протистоїть
Своєю СіНfOвідданою боротьбою за
праці від кайданів капіталіСТИ'I ного рабства, ~K вісник HOB~IЇ, комуністичної ёри .
народна
іJJ;ея.
імперіадістич-
PO!d
Комуністична
лова, Г. К. Жукова, Д. Т. Шепі-
номркурсові ТИХ, хто прагне до
справу народу
.'Іова, К. О. Фурцевої, М. М. Швер-
;зриву миру, ДО нової війни.
беззавітну любов і безмежне до-
Виявом миролюбної радянської
UО,lітики Є
1I0ЇJдка
Ворошидов.
Р адянськии"
.
секретареві ЦК КПРС Д. Т. Ше-
серця бажає, щоб нинішня місія
пілову. Він говорить,
що ведtI-
в Англію, місія доброї волі, миру
народ
ВІД усього
продетарськии на
CTpaT~Г і дружби спільними взаЄМНИМJI ЗУСИ.'Ілями завершидась узагальнення . р 'й . ,успішн,)
основі
вона
засдужила
вір'я в,;іх трудящих нашої крз-
1
людей світу.
винув і підніс на вищий ступінь вчення
Маркса
адянсько-ангш сью ВІДносини
Докладно
доповіді
Урочисто
характеризується н
ший
живс втідення ленінських запо-
кдасові, трудящим капіта.JIістич
вітів.
звучить
партійний
гімн «IНТf'рнаціонал», який спі-
адянського
С
всіх
міської Рад депутагів ТРУДЯЩИ1,
оюзу, ЦК ЛКСМУ, Київського обласно['о
країн
урочисто відзначили 86 рокови-
церт
.
і міського
комітетів
комсомоду,
і
го
Комітету
КП
О
Г'
рк!'с'гр
І
дянських, ГРОМЦСЬКИХ
органіЗ:I-
ОП.lеСКIІ
всіх
ПРИСВIf-
Р<lЄГЬСЯ
почrсна
жавні прапори Радянського Сою :lУ, ~'KpaїHCЬKOЇ РСР і всіх брат ніх респубдік, Яl\И'dИ прикраше
чене
щах і вулицях Києва. В урочистому вбранні Державний академічний театр опери та
ба.'Іету УРСР імені Т. Г. Шевченка. Над сценою ПОJІум'яніють Со10ва ооиового заклику:«
П'
ІД пра-
• •
керlВНИ-
РОБОВИЮ1М ~ ДНЯ народ-
18
година.
ють міСI\Я товариші М. С. Грсчу-
>адянського
І. д. НаЗ<1ренко,
Подгорниіі, І. С.
Сенін,
Г ришко, !М. М . Г урєєв, М
Д
КОВ,..
В
М.
доновіддю
Пf'ремагаючих
Є. .. В . І . Ч уп"О
убновськии,
І
.
ської реводюції
Ф.
І
.
1.'
l\люшкіf[,
ЦI1 .і ГОРСЬКОl ароднOl ГO.~OBa Д
те засідання Центрального Комі-
"
Шандор
ержзвних
Ронаї,
ес пу шб . з OPlВ
преJJ;ставникu
тету Комуністичної партії Укра- партійних, радянських, профспілїни, Київського об.JIЗСНОГО і місь-
кових l' комсомольськ,их
кого комітетів партії, Пре3ИJJ;ії заціЙ. Верховної Ра,~И Української РСР, "иконкомів Київської обласної і
оргаНІ'
!dap~;-
Товариші! Досвід світового розвитку на щ)О'М~і ХХ стодітrя є
неспростовним
свідченням
то-
n інтересах BCЬOГIJ епоха знайшла в ленінізмі свою найвищу мудрість, свій перемож
сотень і сотень мільйонів людеіі, і немає в світі іншої ідеодогіі,
проблеми сучасності» один з лі-
не вчення про СОЦІ'аПІ'стичну Р' "с-
дерів англіканської церкви архі-
ВО.'lюцію, про дві фази комуніс- єпіскоп Иоркський С. Гарбетт тичного суспільства, ПРО шляхи писав: «Комунізм привабдює як життя.
1:1
підтверджено історією, це визнають не тіДЬІШ прихидьники тео рії наукового комунізму. В HI~ давно випущенііі книзі «Світові
тичну стадію. Він створив ціль-
методи
М
будівництва
нового
. .
,арксизм-деНlНlЗМ,
я!\
бідняків,
так
і
інтедігенцію.
Иого чітка, догічно витримана
· т рац' вч велике І нен Іона.1ьне ення,
система
присутніх
обlі-
кдасові, трудящим капіта.'lістич-
гатьом він вказує єдино МОЖ.lИВ['
президія
в
до свободи, до соціалізму.
проблем». Так, KOMYHi;I~! вка:IУ',
Всю титанічну сиду свого »'1_
(~Торжество
. .
ЦnІі
Проголошену тов.
ВСС-
деНlНlЗМУ»
М. В.
ного і КО_10ніа.1ЬНОГО світу шдях
завоювала на
свій бік
YKp:t-
розв'язання
насущних
ЄДИНО можливе
світов!!х
розв'Я;йННЯ на-
Л' . сущних світових прuбдсм. В І\Ь n :IY!dY І• He:J.1aMHOIоо, вош eНlH BI,~ -ав СП)Jаві І\ом"нїl:тичної парrії му його сида, в цьому джерел,. " J б
-бойового авангарду робітнич()го
K.'lacy.
Він підготовляв її
,10
здо утих ним перемог,
~
запорука
ного
"б
в ЦЬЩІУ
маи утнього поп-
великих рево.'Іюцifiних боїв; віз ного торжества. '1 що б не роби ПО,І-
вів її на чоді повсталого народу
ли захисники експлуататорськоrо
горним на :!:tкінчення допові.~і на штурм капіталіаму; він був ладу, противники свободи і щасздравиці І,' на честь радянського виразником колективного розум"J тя людства, їм не вдасться спи• .. u ' "
народу, l~омуністичної партії 1 Їl
партії і спрямовував її різнобі-І-
тету присутні зустрічають бурх-
в
.1ИВИМИ,
довго
не
стихаючими
J
життя
-
Урочисте засідання відкриває перший секретар Центрально-
програми
комунізм)'. Ленін
цтвом І\омуністичної партії впе- керівник пар.1аментської де.lега- опдесками. розривні. ред, до перемоги комунізму!)}. ._" - Н .. Р б' 3 ве.1ИКИМ піднееенням учас-
22 квітня тут відбулось урочис- ки
творчого
сизму-леніні:JМУ.
нити переможнии рух Ідеи КОМУ-
. денінсЬІ,ОГО Центрадьного Комі- н" діяльність на перетворення нізку, як не вдалося мракобіса\J
Іващенко, ~'часник першої росіИJ
у
-Енгедьса. Керуючись метоДо.'о\ матеріалістичної діалектики, він розкрив закономірності капіталі:Jму В ііого останню, імперіаліс-
й
виступив се&ретар ЦК КП
В.
Г.
переворот
людства.
Державниіі
ха, Н. Т. Ка.'lьченко, О. І. Кири- їни тов. М; В. Подгорний. ченко,
дюдей праці,
,оюзу.
СВ'
ск.щ,\і Пррзидії ЦК КПРС.
3
В пре:шдії заііМ:t -
революційний
пройняті дyxo~!
Лід БПХ.'lиві, довго не стихаЮ'lі осяяв міжнародному робітничому деяких видатних учених. Ві\-
женин В. І. дрніна.
ні адміністративні і жилі будин
ки на Хрещатику, на всіх ПДО
86
ІМН
ВИКОНУЄ
в світі соціадістичної держави. оо. Весняний вітер колише дер
цій і Радянської Армії,
~rкраїни ТОВ.
О. І. Кириченко.
встають.
ністичної партії і творця першої представниками партійних, ра-
історично,'о
рішення ЯКОГО
пінь реВОдІоціііне вчення МаРКІ:а яка могла б протистояти їм. Це
86 роковинам
ласної рад ПРОфспі.'lОК спільно 1
OJ-
всього
ня нового історичного досвіду розвинув і підніс на вищий ст у-
(ТАРС).
І,міча Леніна-засновника Кому-
ПІД
ність ленінізмові партія вважає найвищим законом свого життя
лодівають свідомістю все нових
президії респуб.lіканської
дснінізму,
же як :!їницю ока чистоту мар"систсько-ленінсмоro вчення. Вір-
ний прапор. Ідеї соціадізму OB~'
ни з дня народження Вододимир:\
пором
Їчного шдяху наШи партія бррr-
Потім був даний всдикии кон- гом, Ленін на основі узагальнен-
з дня народження В. І. Леніна
- "
РУХ!!'!І
Будучи проле1'арським CTpaT'~-
Урочисте засідання в Києві, присвячене
з простими людьми
Куріль-
суспі.'lЬНОМУ житті в інтересах го, що наша· бурхдива і стрімка
розриток соціалістичної вають учасники засідання.
осяяв міжнародному робітничому
Трудящі України разом з уо:і-
зудьтаТО~І
прапор сучасної епохи, прапор розвитку і що робітничий Кді\С всього прогресивного :Нtlдства- покликаниіі здійснити наигди'і-
ведике інтернаціональне вчення, економіки і КУДЬТУРИ СРСР -
Ма нароД:\ми
Великі вчителі і вожді робітничого класу-~Іаркс і EHгeдь!~,
Тов. Шепілов аа[,інч)'Є допові,~ь l'ичний .'!ад Є закономірним ресловами: «Хай живе переможний
інтересах миру в усьому світі.
-
Енгедьса. Марксизм-ленінізм, яг.
Р
до
маРКСИ:lМУ-.'Іеніні.~му. На всьомуJ протя:Ji свого ГРl)О-
створиди теорію наукового КОМУ- з'їзді, історичні ні;IМУ. Вони доведи, що соціаліс-
нового історичного ДОСВІДУ, роа- розвивались на дружній основі в марксизм-ленінізм! ». реводюційне
рубеж а і АJJ;ріатики
товаришів їни, братніх комуністичних і ро- виражаючи назрілі потреби пр.)- і діядьності. Вона яскраво про
надаєтьс,ч
Ленін,
Соціа.lістична
віJJ;КРИИ ~'A~г~~~гaHiHa і М. С. Хрущова бітничих партій, всіх простих гресивного розвитку с~спідьства, демонструвала це на своему ХХ
засідання
Слово для доповіді
кий
держава.
система стала пану ючою на B,~
реводюції, вождем і організато- більш БДIІЗЬКОГО іі рідного серцю ЗВ'Я:lаниіі ::І переМОЖНИ!d орд б о . . . Л'
това, М.
·6.
надьна
немає імені ричнШ долі дюдства нерозривно
простої .qюдини, НІЖ ІМ'Я eHIНa. Воно ;JВучить всіма мовами сві-
К.
гутня соціалістична багатонаціо-
ського моря. Цей поворот в іст-)-
На земній кулі
радянськог на о у в ор тьбі за побудову нового суспідьства
Урочисте
м,)
В 1]' держави- ОЛОJJ;имира ських островів і ПівдеННО-аитаи-
.
шстичної
денінеька ідея мирного співісну-
пєдова.
і
швидше
дії товаришів К. Є. Ворошилова, І." Г . 1'. 1{ М Л . М . l~агановича, ален -
лика, О. В. Арістова, П. М. Пос-
відЬна
сама, ЇЇ треба завоювати. Необ- ніального вождя і вчителя робіт- личезних просторах земної кулі: ничого класу і всіх трудящих, :Jil- від Північного Льодовитого OKl'a-
радянської та зарубіжної науки
Тривадими оплесками зустрічають присутні появу в прези-
Сабурова, М. А. Сус-
країна тепер-це
хідно рішучс боротись проти всі-
яльності. Вона яскраво продемон - і техніки. струвада це на своєму ХХ з'Їз-
ді, історичні рішення якого проіі-
3.
ЕПОХИ
нінізмові партія вважає наиви- освоювати найновіші досягнення сновника Комуністичної партії, ну до Паміру, від ВадтїИського щим законом свого життя і ді-
нальних зборів Румунської На-
родної Республіки.
Ленін
необхідність наздогнати і випеРI1-
Всю титанічну силу свого р.)-
ження геніального вождя трудя
Великий
СУЧАСНОІ
на"кового "
і партія-Нl~-
•
сереДНЬОВІЧЧЯ спинити поширен"В'
ня прогресивних ІДеи
ня, як не вда.l0СЯ
віДЖИЛОГiJ Феодадізму перепини-
Більш ЯК півстодіття тому. ники НОЧИСТОГО засідання спі- ко.'!и закдададись основи ПРО,1Свають партійний гімн «Інтерна- тарської партії нового типу, К<1ціонал». . б
ти
Потім відбувся вМикий КОНцерт, в ЯІ'ОМУ ВЗЮІИ участь кра-
JJ;a
.
піташзм еЗРОЗJJ;ільно панував H~
земді, а Росія являла собою ві:!;. сталу країну, тюрму народів. На
шлях
(РАТАУ).
сизму-леНlНlЗМУ в долі людства стався корінний поворот. Наш.!
ведикїЙ
Французькii'J
революції.
Ленінізм-це
мир,
це-свобо-
і незалежність народів, це
щастя
і
щі артистичні сиди столиці У К- основі перетворюючих ідей маРI;- (Оппески). раїни.
ІДроджен-
захисникач
благоденство
людей.
(Продо.ження на 2-А стер.).
2
.
СТАХАНО8ЕЦЬ
Cep~a,
rз-
Продовження доповіді ЛенІнІзм осяює народам ШЛІХ
талу,
справедливо
названого
nітня
рону
1956
Шеnілова
~епер, у світлі рішень з'із,~у, рівності
і взаємності.
ВИЯВО'"
Леніним «паразитизмО'м }- квад- ОСOOJIИВО ясно відчувається гли- цієї МИІЮ_лЮбної радянської п~і-
сво б оди
до миру І
Д.
тов.
25
раті».
бока криза подітики західних тики є поїздка товаришів М. О.
Товариші! Найбільш сувО'рим і ви, як Сірія, Ліван, Єгипет, ЕфіоІмперіалістичні кола неза,1l;ОВО- держав, і в першу чергу СПОJlV- Булганіна і М. С. Хрущова в АнО'б'єктивним суддею, чий ВИРО'К пія, Лівія, Ліберія, Судан та ін- :Іені ходом світових подій і хоті-чених Штатів Америки. МаБУт~, глію--країну Шекспіра, KpaїH~' вирішує долю будь-якої політич- ші, вжс адО'БУJIИ свО'ю нсзалеж- .'ІН б ЙО'ГО' змінити. Але HiKO'MV за весь піс.1ЯВО'ЄННИИ періО'д H:t Ньютона, Дарвіна. В рО'КИ сув()
нО'ї партії, прО'грами, теО'рії,
€
ність. Останнім часО'м увінчала- не дан0' нав'язати О'б'єктивни~ 3ахО'ді не бро Т.іКО'Ї відвертО'ї, рих вО'єнних випрО'бувань славні
всесильнии час. Ленінізм блиску- ся значними успіхами націО'нал!>- закО'нам істО'ріі свііі диктат. ці як зараа, (самО'критики», такю англійські вО'їни, мО'ряки і льО'т че витримав сувору і всебічну hO'-визвО'льна боротьба Н&РО,1l;ів закони не БО'яться О'криків і ІО- гучних визнань, щО' для веЛИЮIХ чики билися разО'м .з нашО'ю доб перевірку часО'м. Ленін учнв, ЩО'
сучасна епО'ха---це епоха закО'номірнО'ї зміни капіталізму сО'ціалізмО'м, епО'ха занепаду і краху віджилО'гО'капіталістичнО'го даду,
МароккО' і Тунісу. РО'зпад колО'-
грО'з, вони не ПРО'Даються за ,11;0'-
Hia:JLHO'Ї системи має всеосяжний лари. ЗакО'ни пО'ступальнО'гО' СІ'характер. Як вказав ХХ :!'їзд спідьного розвитку неЗДО';Іанні. пар'l'ЇЇ, на пО'рядку деннО'му стоІмперіалізм чреватий віііНat\ш, їть питання ПрО' ціllКОВИТУ nік- гО'ворив Ленін. Два світО'вих КРО-
капіталіс'І'ИЧНИХ ~ержав приЙnЮв ..леснО'ю Армією проти
спілЬНОГО'
час переглян}'ти і ;Jмінити СВО'Ю зо~ніШН(Q ПО';Іітику. «Вже давно с.пд булО' б,-писала недавнО' газета «Нью-ИО'рк таЙМС»,-арО'би-
ворО'га-фашистськогО' агресО'ра. Радянський нарО'д віА усьО'го серця бажає, щО'б нинішня місія в Англію, місія дО'брО'ї вО'лі, миру
факти. сві,ll;ча1'Ь МО'ЖУТЬ вважати, ніби сО'ціалізм останньО'ї межі, тим все більш ПО'.'Іягає в тО'яу, ЩО' Радянськиіі вже, очевиднО', дО'бився за тими О'б'єктивними закО'нами, рез},дьтаті, та;; би мО'вити, «чис- ка. Лснін викривав лицемірствО' значного успіху в найважливі-
віднО'сини рО'звивались на дpy~ ній О'снО'ві в інтересах миру n
які відкрила марксистськО'-ленін-
тО'Ї»
СЬІ.а наука. Сфера капіталізму все більше звужується. ГО'лО'вну
Ленін ВИС)Ііював таких дО'гматиків і схо.шстів. «ХТО' жде «чи\'-
зО'внішньО'ї
рису нашО'ї
тО'ї»
епоха станО'влення і рО'зквіту НО- відацію ганебнО'ї кО'лО'ніальної вО'прО'лиття показали, ЩО' Ленjн ти корінну п~реО'цінку американ- і ,и;ружби нашими спільними ВЗавого сО'ціалістичнО'го суспіль- системи. мав цідкО'виту рацію. Чим ближ- ськО'ї. пО'дітики. RРИ:Jа, з якО'Ю ємними зусиллями завершила:ь ства. Тільки дО'пrатики і схО'лас І'И че І>апіталізм підхО'дить ДО' свО"_й ЗУСТРІчаються СПО'ЛУЧf'ні Штати, успішнО' і радянсько-англійські
Незаперечні
про те, ЩО' істО'рія розвиваєтьея прийде на. зміну капіталізмО'ві в антинародною стає йО'гО' пО'дітп- СО'юз
епО'хи,
ХХ"
вказав
з'їзд партії, станО'вить вихід СО'ціалізму за рамки О'днієї країни і перетвО'рення йО'гО' в світову сис тему. ~'твО'рилась
ве.1Ика
«зО'на
МИРУ», ЩО' вltлючає в себе як со-
ціалістичні, та!' і несО'ціалістич, ні мирО'любні держави ЄврО'пи і
СОl'іадьної ,
сО'ціадьнО'ї
реВО'ЛЮІТії. тих, хто,. ствО'рюючи вО'єнні бдо, _ .
ревО'люції,-ПИ-
ки, драшрує ІХ рО'жевим мироб К твО'рницьким В ранням. урс на й
ТО'вариші!
Ленінізм
поліТИltИ
у
гаЛУіІі
привів
д()
ствО'рення нового типу міжнаро,{НИХ віднО'син. Де виявляється в
сав він,--ТОИ ніКОIІИ її не ""іж- ними азами, Не випадкО'вО', ЩО' в цен'грі чудО'вО'му братерстві і ,1І;ружбі всіх ., . .яки . прО'вО'дять леться. ТО'й ревО'люціонер на сло- ниНІ. ІМПСРШШСТИЧНl . б кО'ла, СТВО- цієї «самокритики» стО'їть засу,'., соціаJІістичних .з;ержав. Де вияввах, який не рО'зуміє "ійенО'ї ре- реНІ ними ноєнНІ лО'КИ типу ження системи ПівнічнО'-атлан" НАТО СЕАТО Б ляється у великій сО'лідарнО'сті , . , агдадськО'гО' пак- тиЧнО'ГО' блО'ку, яr'• О'СНО'ВНО-І ПІ'- нарО'дів, які будують соціалізu, ВО'ДЮЦІ'-І ». (Т В., Т. 22 ,ст О' р. 330) .
ФО'рми перехО'дvJ від
капіталізм".-
ДО' сО'rrіалізм" відмінні і різнома, J нітні. ТеіІер уже не тільки T~!)ретичнu, ал(' fi практичнО' довед('HOr ЩО' БО'рО'тьБа ПРО'ТИ кО'лоні:\-
ту ред характеризуються, ..
насампс-
н ю спрямО'ваНІСТЮ.
дізму, прО'ти імперіалістичнО'го гнО'блення є тією широкО'ю О'сново'ю, на якій можуть зійтись і схО'дяться різні щО'дО' типу, фО'р_ ми, ЩОДО' найближчих сО'ціальних
He~Ia с}'мніву, щО, КО.ІИ б це залежаJlО тільки від капіталіаму , ЛЮДСТВО' знову булО' б ввеРГНУl'е в світО'му ВіЇ!ну. Аде справа R тО'му, ЩО' на світовій арені ПО'ряд із старими заКОНО'МірнО'dтяяи імперіалізму, з'явились і дію'ГЬ
зрО'стати і рО'змір тієї маси населення, яка є свідомим істО'ричним ,1І;іячем». (Тв., т. 2, стО'р. 472). Настав час, КО'ЛИ народи О'ДИН за О'дним беруть свою долю у власні руки і стають головним суб'єктО'м історичної діі. Привид брО'дить· ПО' Європі _ привил кО'мунізму. Так проroЛО'шував пО'лум'яний «Маніфес'Г
Більшість населення земн()Ї кулі змикає свО'Ї РЯДИ для здНіснення наЙкращих надій і сподівань народних мас. На цьому фо_ ні жалюгідними і бездарними ВИглядають вигадки апологетів К1піталізму, які приписують ленінізмО'ві якісь змовницькі прагнення, ідеї «експО'рту революції» та іншу нісенітницю. Там, ,1І;е за
між силами війни і силами миру, між СИJІаМИ імперіалістичної агресії і силами, які ПРОТИСТО'Я'ІЬ ЇЙ, змінилО'ся В кО'рені на користь справи миру і демО'кратії. Саме це і визначило собою нову світову ситуацію. ВрахО'вуючи її, ХХ з'їзд партії прийшов до виснО'вку, ЩU в сучасних умовах нема фатальної неминучО'сгі
цілей нарО'дні рухи. РізнО'манітна БО'ротьБа ОДНilХ нарО'дів за п.}ремО'гу сО'ціалізму О'рганічно поєднується З різноманітнО'ю бо' ротьБО'ю інших народів за торжествО' справи націО'нальнО'ї своБО'ди і незалежнО'сті.
ДОНМИ політики «з пО'зиції сили»
., ІХ антинарО'днО'ю, агресив- і рО'зколу світу на антагО'ністичо'
Азії. Капіталізм зазнав наитяжчих пО'разОІ' на світовій арені. Це не тідьки підсумО'к нершО'ї пО'лО'вини ХХ століття, аде й ви. рішальна передумова д.1Я другої пО'лО'вини ХХ стО'ліття. НайзнаменнішО'ю рисО'ю нашО'-
ГО' часу є вихід на істО'ричну арену сО'тень мільйО'нів людеи, які ще вчО'ра буди приречені капіталізмО'м на безправ'я і живО'тіння. Ленін вказував, ЩО' «в міру розширення іі пО'глиблення історичнО'ї твО'рчО'сті лю.в;еЙ пО'винеtl
ючи свою нО'ву пО'літик", і ЩО' в J перснективі-да,lьші успіхи РО'-
О'періЗ)'вання земнО'ї кулі вО'ЄIl- сіян». б
усьО'му сві'гі (ОПllески).
ших районах світу, викО'ристО'ву-
нО'ві, антиімперіаllістичні заКI)нО'мірності. ВО'ни пО'роджені св іто'во'ю сО'ціалістичнО'ю системо'ю, розпадом кО'лоніальн')ї системи імперіалізму, великим піднесенням масО'вих юрО'дних рухів. СпіввіднО'шення
ні угрупО'вання. Не можна в цьо-
му зв'язку не визнати певного значення останніх виступів Kf)рівних діячів французькогО' уряду. Маркс і Енгельс писали: «НацькО'вувати народи один на 0,:1;НО'ГО', використО'вувати один на-
рО'д для гноблtJння іншО'гО' і таким чинО'м забезпечити ,цальше існування абсолютної ,1І;еспоти'ІнО'ї вла,цИ,--оеь ДО' чО'го ЗВО',1І;1Іло'сь мистецтв0' і діяльність всіх правителів та їх диплО'матів, які існувади дО'сі». (К. Маркс і Ф. Ен-
гельс, Тв., т. УІ, стор. 237), R основі ПівнічнО'-атдантичнО'Г() блоку і таких пактів, як СЕАТО, Баг,ца,и;ський пакт, лежить саие таке мистецтв0' і така ,1І;іяльність праВІІтелів та дипломатів. Тикчасом тепер пО'трібне інше мистецтвО' й інша діяльність. Настав час пО'ховати горезвісну політи· ку «з пО'зиції сили» З усіма її
нарО'дами, ЩО' борються системи кО'лоніалізму.
3
проти
Охоплені визвО'льним рухом, нарО',и;и СхО'ду відкидають ті «.в;ари данайців», якими спО'кушають їх імперіалkгичні монопО'.lії, ЩО' намаrаються .під флагом «дО' пО'мО'ги» закріпити і мО'дерніЗУВ.:lти с.истему кО'лоніальногО' раб
ства. ТО'му природно, що країни Сходу шукаю'І'Ь зближення 3 sраїнами сО'ціалізму, в яких немав національнО'го гніту, поділу на «нижчі» і «вищі» раси, ві,J,НО'СИН панування-пілкоренн!( між наРО'Аами.
Ще в 1916 рО'ці Ленін писав: «Ми всіх зусиль дО'кладемО', щО'б 3 монголами, персам~, індіЙЦЯМIІ, єгиптянами зблизитись і злитись, ми вважаємо за свій О'бов'язО'к і свій Інтерес зрО'бити це, БО' інак, ше соціалізм в ЄврО'пі буле Н6тривкий. Ми пО'стараємО'сь дати цим відсталим і пригнО'бленим, більше ніж ми, народам «безкО'-
КО'муністичної партії». Тепер не свО'ї ідеали виступають народи, війни. вО'єнними, ідеО'лО'гічними і мате- рисливу культурну допомогу», за привид, а живий сО'ціалізм утвер- там питання ПРО' цілі, шляхи і Висунуті на ХХ з'їзді партії ріальними проявами. прекрасним ВИСJІОВО'М пО'льських
ДИВСЯ В багатьО'х країнах Н!! форми борО'тьби рО'зВ'язуються тільки Європи, але й Азії. У наЇ1- ВИКЛЮЧНО' суверенною вО'лею сабільшій країні Азії під великим мих нарО'лних мас. прапорО'м марксизму-леНІ'Нl'ЗVV, Ч' .. -: и ІСНУЮТЬ, однак, у СВІТІ сп-
на ч()лі з своєю славнО'ю і ВИІІ-' ли, ЯКІ
влаштовують змови
робуванО'ю КО'муністичною парти нарО'дних тією буд"є сО'ціалізм геРОІ-ЧНИЙ' в'язувати
китайський народ. (ОПll8СНИ).
мас,
прагнуть
lНШИМ
країнам
прона-
свою
подО'ження про мирне співіснуЛенінізм запрО'пО'нував як О'Свання. двО'х систем, ПРО' мО'жли- нО'ву міжнарО'дпих віднО'син ПРИНвість відвернення воєн в сучас- цип мирного співіснування ..ерну епО'ху, про форми перехО'ду жав незалежнО' віл їх сО'ціальних "
соціал-демО'кратів, тобто ДО'ПО'IІІОІ" ти їм перейти ДО' вживання lІІашин, ДО' полегшення праці, до
демократії, ДО' сО'ціалізму» (Тв., різних країн ДО' соціалізму ста- відміннО'стеЙ. Наша партія ЗРО'- т. 23, стор. 54).
·новлять велику і В3ЖJfиву віху биJI3 цей блаІ'ОРОАНИЙ ПPflнцип ·леliіисыі.a ідея мирнО'го співіс· . в ЖИТТІ всього людства. ВО'ни наріжним каменех зовніnIіІ'ЬіІЇ ну-ання·-г.либ6к·О' народна іде'Я.
3 світі l'1\піuїС· Веиа протистО'їть імперіалістич. справ.ці політики пеl\mnї V-V~'" тих, ХТО' прагне ,ЛО' І сторичне схО'дження 1. рО'зви- в чужі справи? Т ак, існують. Д ~ всесвітній резонанс. ВО'низачі- тичнО'ї держави. «Ми "маємО' зз- нО'му .."УР"О'ВІ' " " пають такі глибокі і такі жит- раз владу,-ГОВОРИВ Ленін,-ВЛ:1- зриву "иру, "О НО'ВО'І- ВІ·иени. Оеь . . . . тО'к каштаЛl3МУ СУПРО'ВОДИJfИ::Я ІмпеРІалістичні кола, і, насамп:~... " тєві інтереси нарО'дних мас, ЩО' ду Рал. Дя влада, висунута са- ЧО"У ПРIlНЦИІІ мирного спіВІ'сН':·· . " .. J створенням колоніаJ:ЬНОЇ систеМІ!, ред, реаКЦІйні сили Сполучених . А В буржуазним пО'літикам уже дО'ВI)- мим нарО'дО'м, ставить на благО'- вання "ержав став праПО'Р()\І Ш яка тримала в рабстві і гнО'блен таТІВ мерики. О'ни чинять " диться і дО'ведеться надмі датний грунт велику справу ми- зкіцнення миру і міжнарО'дної • ні біJIьшість наседення земної змО'ви, наприклад, ~ля придушенсrриО'знО' ЮІ них зважати. Істору всіх народів» (Тв., Т. 26, безпеки. Ось чО'му він КО'РИI.:кулі. Історичне СХО)l;ження і роз- ня народу Г ватемали, во'ни ПРО'ричний ХХ з'їзд піднО'сить на ще стО'р. 464). тується визнанням і підтримкО'ю виток сО'ціалізму супрО'вО'дитьея вО'дять пО'літику диктату в ін вищий рівень всю нашу борО'тьНа земній кулі нема ЖОДНІ)Ї величезної більшості людства. { J
волю, систематично втручаються
розпадом кО'лО'ніальнО'ї системи. В О'станні роки свО'Го життя
ших країнах
3ахіднО'ї
всюди О'рієнтуються
на
півкулі,
зрадни-
Ленін безустаннО' звертав свік погляд лО' KO'.llO'Hia.'lbHO'ro СхО'Іа. Він учив, ЩО' не тідьки Азія, весь Схід заінтересО'ваний у торжестві. сО'ціалізму в Європі, але і єврО'
ків і відщепенців нарО'ду,
пейський сО'ціалізм у свою чергу заінтересО'ваний в успіху націt l -
зумідо,
нально-визвО'льнО'ї
ся СТРl1хіт.'ІИВИИ механізм імпс ріа.1істичнО'гО' гнО'б:Іення слабl) рО'звинутих країн, який ;Jабсз
БО'ротьБи на
родів кО'лО'ніальних і залежних країн. «Від залучення до полі
ство центри й О'Р
рюють диверсійні
ганізації, ЩО' О'рудують проти ЗI1-
кО'нних урядів, О'труюють міжна рО'дну атмО'сферу. І це цілкО'м ЗРО' РО'ДНИМИ
БО' за змовами й антина паІ,тами
печує мО'нополіям перетвО'рення поту і крові нарО'дних мас у зо
неО'публікО'ваних листів у кінці
лО'ті злитки, у неймО'вірні бариші.
1921
3а ланими, навеАеНIlМИ в амери канськО'му журналі «Сервей Оф каррент бізнес», вивезення капі талу з США в країни Латинської Америки з 1951 ПО' 1954 рік ста НО'ВИЛО' 662 мільйО'ни додарів, !l ДО'ХО'ДИ американських мО'нО'пО'лій від вкладень капіта.'ІУ в цих кра їнах за тО'й же періО'д станО'вили
життя
трудящих
року,-залежить
мас
тепер
У
величезній мірі ДО'ЛЯ всієї захід ної цивілізації».
Більшість
нарО'дів
lliВ,1tеинО'
СхіднО'ї Азії, і, насампере,1l;, веJIИ
:кии індійський народ, а також
народи Бірми, Індонезії, ЦейлО'ну вже ВИЗВОЛИJIИСЬ від іга колоніа лізму. ПО' цьому ж ШJlЯХУ пішли і народи Середнього та Б.п:изько
ro
СхО'ду, Африки, Ае такі ,J;СРЖ:t-
3
мільаРJ;И
276
небувалий,
бу за рО'зрядку міжнароднО'ї напруженО'сті, прО'ти підступів flГресивних KiJI, за раликальне СКО'рО'ченпя О'зброєНІ" за забuрО'ну атО'мнО'Ї :JбрО'ї.
мільйонів ,1І;ола
рів. Така ПРИРО;J;3 експорту капі-
D
держави, ЖОДНО'ГО' нарО'ду, з ЯКИ-
ми б наша славна і мО'гутня СО'ціалістична Батьківщина НI~ прагнула підтримувати міцні мирні відносини на О'снові пО'внО'ї
ми твердО' впевнені,
ЩО', незва жаючи на будь-яltі прО'тилії, він може і повинен привести ДО' тО'Ржества справи миру в усьО'му світі.
Могутнє пІднесення соцlа.вIСТИЧНОї економіки І культури живе втІлення ленІнських заповІтІв
приховуєть
СхО'ду,-писав Ленін в ОАНО'МУ з
тичнО'гО'
викликали
ТО'вариші! Ще в перші місяці після перемО'І'И ЖО'втневої рево
,Іюції, в найтяжчих умО'вах ВО' рожО'ї інтервенції і рО'зрухи Ленін заltликав радянських лю дей, О'~.пгнувшись у рО'бочий одяг і не БО'ячись забруднити ЙОГО', са мО'віддано працювати для тО'Го, щоб спО'рудити світду будО'ву СО' ціалістичнО'го суспільства. Оз броєна марксистською реВО'JlЮЦій ною теорією, партія комуністів рО'зв'язала небачену в істО'ричних рухах минулого енергію мільйо нів людей ,цля втілення в життя .'It'HЇHC·LKOfO
щан}'
соціалістич-
НОГО' перетвО'рення нашО'ї країни. у СВО'Їй знаменитій рО'БО'гі «ПрО' прО'довольчий податок» Во лО'димир Ілліч У 1921 рО'ці пи
кість». (Тв., Т.
сав:
ли нО'ві міста і прО'мислО'ві цен'г
«Подивіться на карту РРФСР. На північ від ВолО'гди, на півден ний схід від РО'стова на дону і від СаратО'ва, на південь ві;( Оренбурга і від Омська, на пів:о ніч від Томська йдуть неосяжні простО'ри, на яких умістилися б
ри-КірО'вськ (ХібінО'гО'рськ)
,и;ссятки
величезних
культурних
,1І;ержав. І на всіх цих просторах панув патріархальщинз, капів ,а;ккість
і
справжнісінька
Ак-
32, стО'р. 318).
Погляньте на карту СЬКОГО' Союзу тепер. На північ від ВО'ЛО'ГДИ
Радян вирос
-
найбільший у світі центр видо
бування апатитів, МО'нчегО'рськ з ,йО'го пО'тужним міднО'нікелевим: кокбінатО'м, КuндопО'га і Сегеж центри целюлО'знО'ї промисловос ті, тут спО'ру,цженО' Нижнє-Спір ську, Верхнє-Свірську, Тулом ську, Нівські, Вуоксинські, Онд(ПрОАо .... еННR на З-А стор.).
Сере...
25
кІНтня
1956
СТАХАНОВЕЦЬ
рону
3
Продовження доповіді тов. Д. Т. Шеnілова ську та інші гідростанції, тут ПРОJlягла блакитна нитка Віломорсько-Балтійського каналу, крізь тайгу і тундру прокладено залізничні магістралі. В шостііі п'ятирічці у Вологодській облаеті завершується будівництво великого Череповецького металургійного заводу. Подивіться на карту на півдеНЮIИ схід від Ростова на Дону і від Саратова. Чудодійною ВОлею радянських людей тут створено ПОТ)'жиі центри машинобудування, нафтової, харчової і ін-
наИстаріші індус:гріальні і науково-техніч!!ї центри-МоскВ'\,
рику. Все це відійшло в дале"с
того, що наш практичний досвід, в центрі і на місцях, дає, і того, що наука нам уже дала». (Тв, т. 32, стор. 118). Перед радянським наРОД0\! стоять гігантські завдання створення могутньої, всебічно розвинутої матеріапьно-виробничоі бази комунізму. яка дасть змогу наситити суспільсгво в достатку всіма видами матеріальних благ. Наздогнати і випередити найбільш розвинуті капіталitтичні країни по виробництву продукції на душу населення-це завдац-
буду до будівництва Волзьких станцій, від Волзьких станцій до створення Братського і Красноярського велетнів цей шлях наче символізує зростання кадрів у нашій країні. По-п' яте, переваги соціадістичної системи господарства перед капіталістичною незаперечні. Це наочно підтвеРДЖУЄТЬ·~.1{ порівняннямтемпів економічного розвитку СРСР і капіталісти'і' них країн. За період з 1913 по 1955 рік вся промислова проду)';·· ція на душу наседення зросла
змаганні не приilде сама, 11 тре ба завоювати. Наука і техніка в наш вік йдуть семимильнюlИ кроками. Треба рішуче боротися проти всілякого консерватизму, швидше освоювати найновіші Дl) сягнення радянської та зарубіж ної науки і техніки. Тідьки в Цьому разі ми можемо використати всі переваги нашого даду. Нема чого гріха таїти, у Ha~ ще немалО відсталих дідянок і бюрократичної зашкарублосгі, багато того, що Ленін називав «солоденькою комуністичною
ших галузей промисловості, роз-
минуле. Щодо абсолютних розмі-
ня поставив
в СРСР у
раза, в США-у
брехнею», «комбрехнею». Ось чо
цвіди економіка і культура соціадіс'l'ИЧНИХ суверенних республік-Азербайджану, Грузії, Вір-
рів промислового виробництвз Радянсьr;иїІ Союз вже набагато випередив усі найбільш розвину-
народом великиїІ Ленін біля самої колиски соціадістичної революції. ХХ з'їзд Комуністичної
2,3
раза, в Англії-в 1,6 раЗ:1, у Франції-в 1,8 раза. Сталі ми виплавляємо на душу наседення
му так злободенно звучать си ro,~ні прості, але повні глибоко го смислу ленінські сдова: «Нс
менії. Широкі простори цього економічного району вкрилися густою сіткою нових енергетичних центрів: Мінгечаурська гi~ростанція в Азербайджані, Храм·
ті капіталістичні країни ЄВРОШl і має тепер наїІпотужнішу в Єв-
партії обгрунтував реальну можливість розв'язання цього зав-
мудрствуи лукаво, не задавайся комунізмом, не прикриваїІ вели
ропі, різнобічно розвинуту важ· ку промисдовість. У 1955 році Радянсь&ий Союз виплавив біль-
дання в історично найкоротші строки. Чи є у нас все необхідне ддя
більше, ніж у 1913 році, в 7,5 раза, а Сполучені Штати АмеРIiки-дише в 2 рази, Ангдія в 2,3 раза, Франція-в, 1,7 рі1за, Західна Німеччина-в 1,9 ра-
ська, Гізельдонська на Північному Кав&азі. На Нижній Волзі на-
троенергії, ніж Англія і Захі~на Німеччина разом узяті. Вироб-
завдання в історично період? Так, є.
ог.1ядниіі
рахунку на кам'яне) на душу насе.1ення в СРСР збідьшився за
рощує свою індустріальну потуж· ність героїчний Сталінrpад, спо-
ничого устаткування краіна Рад випускає набагато більше, ніж
По-перше, у нас є Радянськ<.L влада, в умовах ЯКОl робіТНИКІІ,
цей же періо" у 8,3 раза, в той час як у США він скоротився в
руджено величний Волго-До~· ський канал. Споруджувана Ста-
Англія, Західна Франці.я.
селяни, інтелігенція є не тільки виробниками, а й розпоря,в:ника-
2 рази, в Англії-на 30 проц., а у Франції зріс лише в 1,2 раз:\,
У нас ще нема.10 фактів без господарності і марнотратства, легкого ставлення до народного добра, нестерпної байдужості ДО використання КОЛОс:1льних резервів виробництва. В п'ятій п'яти-
вчетверо перевершує потужністю
радянської людини почуттям бе.{-
себе, на благо всього суспільства;
за. Радянський Союз виробив на
знизити вартість
Дніпрогес. На південь від Оренбурга і від Омська розкинувся радянськиіі
межної радості і гордості за свою країну, за свій ве.'ІИКИЙ народ, за свою героїчну партію КОМУ-
соціадістичний дад з його суспільною власніс'Гю на засоби В!1робництва, планомірним веден-
душу населення в 1955 році. монтажних робіт на 17 мільярдів едектроенерl'ії в 61,5 раза біль- карбованців. Це завдання вияви ше, ніж у 1913 році, а США лось не 'Гільєи неви&онаним, а.ІС
Казахстан.
ністів. (БУРХlІМві оппески).
ням всього господарства і соці:1-
ська, Ріонська в Грузії, Ваксаil-
лінградська гідростанція майже
3
відста.'ІОЇ колоніаль-
Ленінград, Київ, І'орький, Харків та інші, де створюються і освою· ються найскладніші і найдосконаліші машини і прилади, напновіша техніка, яка потім впроваджується у виробництво в усіх республіках Радянського Союзу. ДореВО,lюціНна Росія буда устаткована сучасними знарядддми виробництва вчетверо гірше за Англію, вп'ятеро гірше за Німеччину, вдесятеро гірше за АМІ;-
ше сталі і виробив більше елеl~-
Німеччина
перед
радянським
того, щоб успішно виконати це
19,4
за. Видобуток
вугідля (у пере-
кими словами недбальства, не робства, обломовщини, відста лості». (Тв., вид. 3, т. 27, стор.
33).
Все це сповнює серце кожної ми всіх багатств, працюють на в Західній Німеччині-в 1,1 ра- річці, наприкдаД, було намічено
в
14,5
раза, Англія-в
17,5
ра-
будівельних і
були допущені навіть збитки ча
ної окраї.ни царської Росіі він перетворився в потужну індУстріадьну республіку з великим високомеханізованим сільським
Додержуючи вказівок Леніна, лістичними принципами розподіпартія й далі розвиватиме най- лу по праці не знає криз і депрсшвидшими темпами важку про- сій, анархії виробництва і парамисповість. в першу чергу маША-1ЗИТИЧНОГО споживання. У нас є
за. Промислове вироБНИЦТ!Jij предметів споживання на душу населення в СРСР збільшидося :1.1 період з 1913 по 1955 рік у 7,6
1,5
чою, ніж встаповлено завданням.
гіганти чорної .і кольорової M~талургіі-Валхаш, Джезказган, Карсакпай, Темір-Тау, Чимкенг. Усть-Каменогорськ, нові центри
яких задежить весь процес ро:;ширеНОІ'О соціадістичного відтв/)рення. В шостііі п'ятирічці ПРІІ зага.'ІЬНОМУ зростанні промислової
пільства-Комуністична партія, озброєна великим вченням марксизму-ленінізму. ПО-Аруге, наша країна має НС-
раза. 'І:іікі факти. На ЦИХ фактах і баз}'ється наша г.шбока і науково обгрунтована впевненість в
На ці ,кошти можна будо б збудувати ще не менше 700 тисяч впорядкованих квартир. На засіданні пленуму МОСКОВ
нафтової, хімічної, харчової промисловості. В шостій п'ятирічці стає до ладу КараГlІндинськи)і металургійний завод, алюмінійовий, феросплавний і комбайновий заводи в Памодарі, завод прокзтного устаткування в Петр,)павловську, оплодотворяються де-
продукції на 65 процентів маШАноб)'дування і металообробк:\ збільшаться на 80 процентів, :t виробництво елек'гроенергії .н:} 88 процентів. На базі могутнього піднесе!!НЯ соціа.'lістичноl'О виробництва неухильно зростають матеріал!>-
З.'Ііченні прирОДні багатства. Ра- тому, що основне економічне ської Ради Ленін вказував, Щ'J дянський Союз займає перше завдання СРСР ми можемо роЗВ'Я- на господарській роботі потрібн" місце в світі щодо розвіданих зати-і обов'язково роз~'яжемо- певна «скнарість» (звичайно, в запасів залізних і марганцевих в історично найкоротші строка. державному розумінні цього сло РУД, міді, свинцю, бокситів, ні- (Оплески). Ми й пропонуємо ка- ва) і що «скнаритю> МИ ще не кедю, вольфраму, нафти, калій- піталістичному світові: давай ге навчилиСЯ. В усій силі лишають них солей, фОСфатної СИРОВИЮІ, оголосимо анафему віНні, даваЙІС ся зараз справедливі ленінські торфу, ЩОДО гідроенергетичних і торгувати, давайте перевіримо пс- вимоги про методи господарської
які віками дрімали.
вень
них запасів вугіJШЯ СРСР займає
систем на поприщі мирної праці,
дінно рахунок грошей, хазяйнуй
дикість дореводюційного Сибіру. Старі РОСІИські міста--Омськ, Новосибірськ, Томськ, Красноярськ, Іркутськ перетворилися У
році порівняно з 1913 роком у -розвідані потужні ресурси pO.'J;o17 раз, а в 1960 році він перс- вищ природних газів, великі 3)вищить дореволюційний рівень у паси алмазів, багатьох рідких 27 раз. Середньорічний приріст металів, атомної сировини та ін-
ня. (Оппески). Тверезі політики за рубежем розуміють, що переваги-на боці соціалістичної системи, і ВОНіI
,1{одержуй найсуворішої ліни в праці ... » (Тв., т.
всебічно розвинуті іидустріальні центри. На Сибірській землі
ших корисних копалин. Фон), сільськогосподарських земель B~-
б'ють тривогу у зВ'язку з ВИС')кими темпами нашого економі'l-
РаДЯНСЬКIІЙ уряд здlИСНИЛИ І здійснюють ряд захо"ів по ро:)
з'явилися .десятки нових міст. Створено величезний ЩЮМИСЛU-
національного доходу за період 3 1945 по 1955 рік становив в
СРСР 12,8 процента, в США-l,7 процента. Державні. видатки на
личезниИ. ці багатства МОЖУ'.'Ь покрити з надлишком всі нашj
ширенню прав директорів пі,, приємств, по викорінюванню бю
вий район Кузбас-другу вугі.'ІЬ-
ДОllОМОI'У, пенсії,безплатну же-
HapOДHoгoc~oдapCЬKi потреби Н.1
ного розвитку. Так, американський журнал «Юнайтед CTeїlTe ньюс енд Уорлд ріпорт» у стат-
кладено Південно-Сибірсь&у 83лізницю. На могутніх ріках Сибіру споруджуються надпотужні гідростанції типу Братської HLI АнгарІ' і Красноярської на fiHiCI:Ї, рівних яким не знає світ. ХХ
ванців, а в шостій п'ятирічці вони досягнуть приблизно 970 мільярдів карбованців. Країна,60 процентів населення якої ще в 1920 році будо неписьменним, з~ійснида загальн~
наша промисловість випускатиме продукції в 40 з лишком раз
вання, заподіяні війною, і поставила нові виробничі рекорди в
більше, ніж у 1913 році. Це ЗН:.tчи:ть, що І,ожні 9 днів вона ВИпускатиме сті.'lЬІШ продукції, скільки в дореводюцїЙній Росіі
основних галузях промисловості. Протягом наступних п'яти років шани Росії передбачають розширення промисловості в значно
тиви місць, що повинно забезпр, чити дальше зростання продук тивності суспідьної праці і п.) діпшення використзння матері альних ресурсів. У п'ятій п'яти річці дві третини всього приро ~_.
з'їзд
семирічне навчання,
випуска.'lося за ці.'lИЙ рік. ~'шое-
більших масштабах, ніж це на-
ту промислової
тіЇ! п'ятирічці
база
мічається в США за ці ж п'ять
одержані за рахунок підвищеННіІ
господарством.
Тут народились
нобудування
й енергетику,
від провідна СИ.'Іа радянського cy~-
раза, а в США -
лише в
мільярдів карбованців, в ре зультаті чого вартість будіВНI!
9
цтва за п'ятиріччя виявилась па мільярдів карбованців дорож
26
сятки мільйонів гектарів земель, ний добробут і культурний рі- лісових ресурсів. Щодо розвід.}- реваги тієї й іншої суспільних роботи: «Веди акуратно і сум населення.
Національний
Безповоротно пішла в мину.'Іе .доход СРСР збільшився в 1955 друге місце в світі.
Відкриті і на поприщі економічного змаган- економно, не ледарюй, не Kpaдu,
ну базу країни з величезними дичну допомогу, безплатне на:1- довгий період.
дисцип
27, стор.
211). Центральний Комітет партіі і
рократичних
Meтo.~iB
керіВНI!
ті «Чому Росія передбачає пере- цтва господарством і по дальшо завода?lИ металургії, хімії, маши- чання та інші соціально-культурЛо-третє, радянський народ могу без війни» писав 16 берез- му залученню робітників до нобудування. Реконструйовано ні потреби становили в п'ятій створив ПОТУЖНУ і всебічно роз- ня ц. р.: «За 10 післявоєнних справи керування виробництво~", Транссибірську магістраль, про- п'ятирічці 689 мільярдів карб,}- винуту індустрію. В 1960 році років Росія ліквідувала зруйну- по розв'язуванню творчої ініці а
партії
висунув
завдання-протягом
величне
10-15
ро.
п'ятиріччі буде
а в цьому
здійснена в o,~-
загальна
середня деся·
ПРОМИС.'10ва
Радянської країни
продукції
ків створити в Сибіру третю мс-
новному
у величезній
років ... Якщо цілі, що Їх перед-
продуктивності праці
талургійну базу країни, нові ве.'Іичезні центри машинобудування, хімічної, вугідьної ПРОМИСJlО-
тирічна освіта. Завдяки корінно . му поліпшенню матеріального становища 'l'рудящих і успіхам
мірі розширяється, будуваТЮlеться близько. 6.000 великих індустріальних підприємств. Ство-
бачаю'l'Ь плани, БУ;J;УТЬ виконані, Росія за п'я'гь років поставить під загрозу першість США в га-
механізації і поліпшення органі зації праці. В шостій п'ятиріЧI\і за цей рахунок має бути одерж:t
вості.
раДЯНСЬКIJЇ охорони
здоров'я ее-
РЮЄ'l'ься єдина енергосистема ЄБ-
дузі виплавки стаді, видобуван-
но понад чотири п'ятих приросгу
«Стародавній сивий Урал», яг. називав його Jlенін, давно скпнув з себе об;ІИЧЧЯ патріархальщини і перетворився у велетенський індустріальний арсена.'І нашої країни. В шостій п'ятирічці тут буде завершене будівни-
редня тривалість життя населення СРСР прибдизно в два раМІ перевищує середню тривалість життя в дореволюційній Росії. Радянська І:раїна, повна ТВОРчих сил, нестримно й~е впере~. Аде Л('нін і партія вчать нас не
ропеиської частини СРСР, а в перспективі-створення грандіОЗІ!ОЇ єдиної енергосистеми ВСМго Радянського Союзу. По-четверте. наша країна мав дорогоцінний запас .'Іюдських сил, здатних управляти сучасною
ня нафти, ВИПУСКУ цементу,:! промислової продукції. Ось чому інших промислових виробів і рішуче підвищення продуктин випередить США по видобуванню ності праці в усіх галузях Hapo,~вугілдя». ного господарства є одним з найТак, майбутнє За комунізмом. важливіших завдань комуніСТИ'ІАде перемога в економічному ного будівництва. С І І І j j І І
цтво Орсько-Халіловського мета- тішити себе досягнутим, зосереk технікою виробництва і рухати
на
бу.НІ основі
JlУЖ вня вародов ,в ри сть лен н змов
-
лургійного і Кочканарського гір- жувати увагу на нерозв'язаних її вперед. Вагато і багато міль- основа всІх перемог КомунІстичної партІї иичозбагачувальиого комбінатів. споруджуються потужні електростанції, стають Ао .'Іаду нові багатющі родовища нафти в Баш-
завданнях, викорінювати настр,)ї чиновницького самовдоволення і благод,уmності, віА яких, на жа.'ІЬ, не вільна частина нашах
йонів кваліфікr;ваних робітникіg і колгоспників, інженерно-техні'І них працівників, агрономів і зо/}
техніків увібрали в себе величез киріі. І кадрів. «Менше інтеліrентської і ний досвід розвитку СУЧ.1СНОІ'О Разом 3 новими ~R6R6міЧН.If1f ОЮJЮRратичної ЗЗlЮзуміJIоеті,- великого виробниц'гва. Ві,l; Во;[ JlаЙОIШ!lU{ розвиваються наші Шlсав Jlehih,--6і.выJlє вивчеВQ хова АО ,цніпроБУАУ, вц Диіщю-
Товариші!
Створена
рево.'ІЮ
цій ною творчістю мас Радянська держава
6 за своєю природою со ціалістичнIJю державою, найви щою ф(')~ОЮ демокраТИЗМу,Jlті .Іеииам спpaвsиього
наРО,l;овла4-
.-л. Вперше в історії утвердився суспільний лад, метою якого є БJIаго наРОДУ, щастя людини. Важка індустрія, яку ми роз виваємо 3 такою дбайливістю, (ЗакlнчеИИJl на
4-1
CTO~.) •
СТАХАНОВЕЦЬ
4
Закінчення доповіді
лістичними поглядами на історію сусиільства, як історію в!'ликих лізацію планування КІ)ЛГОСПНОГО людей, героїв, ПО,lководців. Л!'ніч виробництва;..1Іквідовано рогат· піддав нищівНlИ критиці н:\ки, що г;tЛЬ~lува.1И ініціативу і родницьк}' суб'нкгивістську те:)самодіяльність КО;lгоспників рію «героїв і юрби». Історичнии повноправних господарів свого матеріалізм РО:JГ.'!ядає історію С)";КО.lективного виробництва. Ці за'пільсгва як С1'РОГО аакономірниіі ходи ПРШН·.ІИ ДО дальшого змі1- процес, а ГО.ІОВНОЮ СЮІОЮ, яка нення н!:'рушимого сою:!у роnіт- творить іеторію, вважає Hapo~, ничого класу і КО.1Госпного ср· трудящі ~НlСИ, що створюють B(j
виробництР.а Д.ІЯ :JабезпечеННJI добробуту і всрбічного ро:шит[(у всіх членів суспільства. «ТіЛЬКіl
.lянства--(Jll.І0ТУ могутності ctJ- матеріальні uлага культурні ціа.Іістичної ,~('ржави. цінності. Ми маємо тепер і могутню тех-Жовтнева реВО;IJоція, Радян-
соціалїзм,-вказував Ленін, дасть можливість широко розповСЮДИТИ і по-справжньому підпо· рядкувати суспільне виробн}!цтво і ро:шоді.1 продуктів :Ja науковими )lірк)'ваннюlИ, відносно того, як :Jробити життя всіх тру,
нік)' і ш·ршок.'!асні кадри Д:JЯ ТОГО, щоб у найкоротші строки роаВ'Я:JаТ!І проблему насичення нашої країни в достатку ПРОД)'І,-
дящих
наіілегшим,
таким,
подарського податку :1 КО,1ГОСI\· ників; усунуто надмірну центра-
ська влада підняли народ до нершин історичної творчості, забеJпечиди небачений розквіт IІ&ТИВності Й ініціативи мас в усіх Сферах життя. «оо. СОЦіадізм живии, творчий, н витвіl) самих наРОДНИХ мас», говорив Ленін,
я:,е зати, щО !іО;1И колгоспи доб'югr,-
давало б Їм можливість добробу- ся такого приросту )'доїв, яког!) ту. Тільки соціаліз~! може здій- будо досягнуто в 1955 р6ці у Воснити це». (Тв., т. 27, стор. ронезькій, &урській, Бєлгоро.'J,366). В цих ПОJlоженнях Леніна ськш, Рязанській об,lастях і розкрито суть основного еконо- РРФСР і в деяких об:ІаСТЯХ ~T Кмічного закону соціапізму, яким раїнської РСР, то завдання шосКомуністична партія керується тої п'ятирічки по виробництву в СВОНі: подітиці. МО,lока може бути виконане в Ми по праву вважаємо ВРДИ- перші два роки. Якщо за шостич чезним завоюванням соціадіЗ)IУ п'.ятиріЧН:НІ планом виробництво неухидьне зростання добробуту м'яса КО.lїОСПЮIИ і радгоспа 1111 ТРУДЯЩИХ. Проте, в цій гаДУ:іі всієї краіни має зрости в 2,3 раще багато неРОЗВ'язаНІІХ завдаНІ., за в 1960 році, то кодгоспи і бо матеріалні і крьтурні потре- радгоспи Української РСР зобов'}!-
(Тв., т. 26, стор. 250).
чує авторитет керівників. Товариші! Вождем і організа; тором робітничого К.lасу в соці:\лістичніИ РРВОJlюції, вождем і організатором радянського народу в боротьбі за побудову нового суспільства є наша славна Комуністична партія. Сила партії полягає в тому, що вона є партія однодумців-комуністів, марксистів-.1еніНl\ів, озброєних найбільш передовою теорією, що вона нерозривно зв'язана 3 найШИРШИМИ народними MacaMd;
Радянський Союз уже не ОДИНйкий острів у капіталістично,му морі, а ,ЯВJlЯЄ собою складову ча~тину великої співдружності соціалістичних країн, що займають четверту частину території зе\f цої КУilі, на якій проживає більше третини всьог,о людства. Це історичний факт, що іді'Ї марксизму-ленінізму перетвори лися тепер у матеріальну силу могутнього, як океан, визволь ного руху народів на Заході і на Сході. Вони стади прапором і
мі, в колективності керівництва. Своєю самовідданою боротьбою за справу народу вона заслужила беззавітну Jl юбов і безмежне )1;0вір'я всіх трудящих нашої країни, братніх комуністичних і ро-
ріалістичних гнобителів, проги ганебної системи колоніалізму. 3ростають і міцніють комуністич ні партії в капіталістичних, 3;1лежних і колоніальних країнах;: активізується їх діяльність у бо
кою, реактивною і атомною тех нікою, з великим і механізова ним сільськогосподарським ВІ!робництвом. Це історичний факт, що в ро ки другої світової війни, КО.11'1 коричневі орди фашистських ва]1варів, несучи смерть і руйну вання, заподОНИЛИ майже ВСіО рух і керувати ним». (Тв., т. 4, Європу і коли багатьом :Ідавал()стор. 336). Ленінсь&і принципи СЯ, щО створена тисячоліТТЯIПf ШИРОКОЇ самодіяльності мас і ко- цивілізація БУде розтоптана Jlєктивності керівництва аж ні- знищена вщент, саме радянськи!{ як не означають мітингового ке· народ і його Аоблесні Збройні Cdрування виробництвом, школою, ли відіграли вирішальну роль у армією і т. д. Марксизм-леніні:!", розгромі броньованих полчищ во боровся і бореться як проти ідеа- рога і врятували людство від фа діетичного погляду на «героїв:'" шистсы ого поневодення. (Бурх я\\ головних творців історії, так лив і оплески). і проти анархізму, .який аапер р • Це історичний факт, що тепер
ництво евинини вже в 1956 році. Товариші! ХХ з'їзд партії ВІІСУНУВ ШИРОКУ програму робіт по дальшому підвищенню життєвого рівня народу. Мова й1l;e пр')
тила ці.ІЇСНУ програму даЛЬШОJ'О всебі'lНОГО підвищення матеріал!.-
предметів споживання, про те, щоб напо;rег.'!ИВО рухати вперед
r{ілком відновити ленінські нор- ЛJ~дей світу. ми та принципи партійного і у зВ'ЯJКУ
рівня трудящих.
широко 'використовуючи багатю,
При цьому треба відзначити, що
з'їзду КОblуністична партія намі- :шачне :Jбі.1ьшенн.я
ного
добробуту
виробництва ту особи, культу И. В. Сталіна,
культурного деl'КУ і харчову промисдовісгь, державного
життя.
року
ням, сучасною енергетикою, 1\(1точним вироnництвом, автомати
статку деяких продуктів харчування і промисдових товарів. Баг.ато неполадок У 'горгів.lі. Незва· жаючи на гігантське б)'дівництво, все ще гострою лишаЄТЬ~:І потреба в ікитді. В рішеннях х'\.
би народу зростають неВПИННIJ. залися по!\воїти виробництво м'ну нас ще немає належного до- са, і в тому числі потроїти вироб-
1956
історії, революційний марксизм аж ніяк не заиеречує, але надає величезного ;шачення ролі В суспіЛЬНЮIУ процесі керівників, вождів, дідерів, яких народ ВИс)'ває і ЯКИМ він довіряє. «Ні один клас в історії не досягав пан),ваННЯ,-писав Ленін,-якщо він не висував своїх політичних вождів, своїх передових представників, здатних органіа),вати
ОСЬ 'ІЮІ}' партія :13 останні ро\\и і особливо на своєму ХХ з'ї:!ді рішуче ВИСТУПIl.Іа проти ч~'жого 'оІарксизмові ку.'!ьту особи. Культ особи су перечить у корені нашом)' світоглядові, нашій соціадістичніИ ідеології, природі Н;1шого су~піЛЬНО-ПО:Іітичного ладу. Кудьт особи применшує рош. паРТІІ.l народних "ас, заперечуf. РО.1Ь .!,одрктивного . керівництВ<І в паРТІІ, Щ)lfГ,lушає І обмежує КРІІти")' та самокритику, паралі:IУЄ активність,' ініціативу партifiних організацій, ТРУіlЯЩИХ мас. Він привів до грубих порушень партій ної демократії і революційн,)! законності. Ось чому наша партія так різко і рішуче постаВИ.lі\ завдаННЯ-.1іквідувати до кінця всі нас.'!ідки, які зв'язані були 3 чужим марксизмові духом КУЛЬ-
І
квітнн
25
Д. Т. Шеnілова
тО8.
бра і .lишається основою основ УСІЄІ соціалістичної економіки, джерелом багатств:t і могутності нашої Батьківщини. Разом з тим розвиток важкої індустрії підпорядкованиіі :1агальнодержаВНИ,1І інтересам та iHTep~ca~1 людиничлена соціалістичного суспільства. Ленін характеризував соціjдізм, я& основану на суспільній власності планомірну організацію
тами і сі.lьськогосподарською СІ!ровиною. Мож.lивості Т)'Т якнаіі:ширші. ;'l;ІЯ Ilри\\ладу досить СК:і·
Середа,
сида партії-в її організованос- символом віри сотень мільйонів ті, в демократичному централіJ- людей, які борються проти імпе
бітничих партій,
всіх
простих ротьбі проти воєнної небезпеІ;И і реакції,
за
ЖИТТ13ві
інтере~и
3 тією суворою, але трудящих, за ПОДО.'JaННЯ розколу
(Оплески). насущно необхідною і блаroтвор- в робітн~чому русі і зміцнення ною критикою
і
самокритикою,
ЄДlfості робітничого класу.
Ося-
у цьому зв'язку першорядне щі місцеві ресурси, які часто де- И. В. Сталін, будучи одним 3 яка розгорнулась на ХХ з'їзді яні ленінським прапором проле
значення має всенародне завдання жать під спудом.' Мова йде про найвизначніших діячів комуніе- партії і після нього в усій пар- тарського інтернаціоналізму, ко крутого піднесення сільського(~- розширення товарообороту і ЖИ'l'- ТИЧНОГО руху, Bi,'l;irpaB видатну тії, бурж),азна преса і радіо зчи- муністичні партії впевнено очо· подарського виробництва. Радян- ЛОВ0 го будівництва, сітки громад- роль при відстоюванні партією нили дику антирадянську свис- люють найширші народні мази ська країна має величезні маси- ського харчування, дитячих 33- леніНСЬК(JЇ ідейної спадщини і топляску. Духовні аброєносці ім- в ЇХ боротьбі за мир і свободу, за ви родючих земель. Тільки .Ja кладів, про скО'рочення роБОЧО'l'О вніс великий вклад у справу бу- періалізму, позбавлені честі і со- демократію і соціалізм. зорано 33 млн. дня, підвиuтення заробітної пдаТfI дівництва соціалізму в нашіи вісті, намагаю1'ЬСЯ перекрутити І ніякі СІІ,lИ . .. оо остаННІ' два ро"и Го' lмпеРlа,1IСТИЧНОI ЦI'лини і перелогоВtIХ низькооплачуваних працівник.ін, країні. програмні положення і принципи... ге ""таРІ'в го реаКЦIl не спиня'l'Ь цеи рух Н:І' зе - про "ОРl'нне по;rіпшення пенсіііВеликі творчі завдання, яltі марксизму-ленінізму, звести на- родів до свободи, до щастя, ДО земель. П лоща ново освоєни х го
мель маЇІже дорівнює всіЇІ посів-
....
НIИ ПЛОЩІ зернових
оо
у каПІ·таЛІ··с-
тичних краІНах конти
нент а ЛЬНО-І
ної справи, поліпшення станови·
ща Жl'нок на вирО'БНИJттві і в по,
б.УТІ· І' ІТІ'дии" ряд інших веЛИКIІХ ,
стоять перед
нами,
вимагають,
щоб '~ci ланки партії, J
кожнии
її первинний осередок жили ПО!J-
к.'!епи на наші соціалістичні ід еа 7 світла. «Перемога ли і порядки, очорнити великі
діяння радянського народу і йо-
нокровним життям.. партії, яка го комуністичного авангарду. Європ и. Ми будемо освоювати но- заходів. . б РОВІЛЬНИМ Для "Спішного розв'язання цих є до боиовим СОЮЗО'\І Але всі ці силкування і цього раВІ' зеМЛІ' п" даЛІ'. Але годовниіі J шлях_ за безпечення достатку сіль- великих і складних завдань необ- однодумців-комунісгів. .Вони ви- зу неминуче зазнають банкрот-
ськогоспо;\арських продуктів-це
хідно усупути всякогО' роду бю-
різке
рократичНІ перекручення І ТЯГJ-
.
підвищення
врожайності
к"льВСІ'х СІ·льсь'·огосподарськ·их го J
. ,
нину в нашому держапараті, пі.1-
магають да.'lЬШОГО Пlдвищення: ства. Є непорушні історичні фактворчої аКТИВНОС1'і трудящих, ще'
ширшої )"чзсті мас в управлінні
ти, на ЯКІ не можна не зважати,
незалежно від того, подобаються
буде на боці
еКСIlлуатованих,-уЧИВ бо за них життя,
ЛеніІ.І,-
за них
СИ.13
числа, сила маси, сила невичерпних джерм
Ідеиного,
усього
.
caMoВlддaHOГO,
чеСf!ОГО,
всього,
що
рветься вперед, прокидається 1\0' будівництва
нового,
всього
гі-
.- 1. талан-
гантського запасу енеРГll
тур і підвищення продуктивнос"t'і вищити матеріадьну' заінтересCl- державою, всемірного розвитку вони кому-небудь чи ні. тів так званого <шростонароддя», тваринництва, широке впровад- ваність робітників, кО'дгоспників, радянської демократії. Це історичний факт, що тіль- робітників і селян. За ними п~ження передового досвіду, досяг- інженерів, агрономів у кращому ХХ'з'ї:ц партії дав найсильні- ки ленінізм показав народам ви- ремога». ('1' в., т. 26 ,стор. 360) , оо нень науки в усіхо господарствах.
Однією :J найважливіших УМОВ дальшого могутнього піднесеННІ1 ПРОДУJ;,ТИННИХ сил сільського гo,~-
подарства € послідовне проведення принципу матеріальної заінтересованості ко;rгоспів і КО.ІГОСП-
ви}Щристанні
виробничих
сурсів, ширшр заду чати бітників і &олгоспників безпосереднього керування
ре-
родо ви-
робництвом. Партія вимага", щоб наші партійні, комсомольські, радянські, господарські,
ШИн поштовх творчому РОЗВИТКtl -
ві марксистської думки ,з тим, щоб в усіх галузях нашої культури ширше розгорнути в рам-
ках партійності, в рамках найпередовішої в світі соціалістичної ідео.lОГії ві,'!ьний і ді,10ВИЙ обмін
•
ХІД
•
13
тяжких
кровопролитних
боїв першої світової війни, в ході якої було вбито 10 мільйо нів, поранено і покалічено понад
20 мільйонів чоловік.
Це історичний факт, що робітничиіі К,lас Росії в союзі з Тр,!'-
(Бурхливі оплески).
Наш вік є віком великого тор жества
всеllеремагаючих
ІД,:
11
марксизму-леНІНІЗМУ. Заnа.'lюва на ЦИМИ ідеями Комуністична партія Радянського Союзу впев-
- ' ПРОфСПl.'lКОВІ . . кеРlВники-велию , . "ТУ.'п·а". и, ОГО."ОСИТИ ВI'и"н'"J ВСЯ""ДЯІЦИМ се."янсгво."', Н,'\ ЧОЛІ' .?, нено веде народ до його заповіТНI)Ї ,пп . n . ' nv •• ". . . Р . , .І У шаБЛОНОВІ' І ' ", ертвим схем,""., КОМ"НІ'етичною паРТІ'єю, озбро р.- мети-до комунізму. (Оппески). Комуністична паРТІЯ І адянська 1 маЛІ-працюва:Jп спраВДІ по,.. л "... J держава в останні роки ВИКРИ:ІИ ленінськи. Вони «повинні житі! всемірно 2аохочувати дідову ною марксистськО' - ленінською Слава великому радянськощ' ників у результатах СВОЄІ праl\l.
•
"',
порушеНI:ІЯ, що б)'.1И в цій галу-
в г)"щі робітничого ЖИТТЯ,-пи-
принципіадьну
чуйно
теорією, створив 'Ш руїнах про-
зі, розробили
і твердо
сав Iд.:ІіЧ,-анати ііого вздовж і
ирисдухатrrсь до нових ПРОПО:JИ-
гнилого царського ладу могутню
забезпечують
праВИ.1ьні
справжні
відкриває
здійсню-
критику,
народові-творцю! (Оплески). Слава КомуністичніїІ партії
-
ють заХОДIІ, що 'віДНОВ,lЮЮТЬ і впоперек, рrіти БР:ШО'olИ,IКОВО цій про ПО.lіпшення роботи. В соціадістичну державу. Безправ- вдохновляючій і керівній си!rі розвива!S>ть :Jенінські ПРИНЦИШІ ви;шачити І! )'сякому питанні, в га.l)'аі .lітератури і миетецтва, де ні, пригноБJені в мину.'lОМ)·, на- радянського народу в боротьбі .\а соціалістичного господарювання, )'СЯІШЙ момент настріЇІ маси, її метод еоціа.Jісти'IНОГО реа.1ізм~ роди стз.1И народами, спаЯНИЮI побудову комунізму! (БУРХПИIJі еКОНI)-
мічні взаємовідносини з колгоспним се.'lЯIIСТВОМ. Проведене підвищ ення :Jаготівельних і зак\."почних цін на р.яд продук'гів сільського господарства; знижено розмір обов'язкових поставок
по зерну;
uрагнення,
lIотреб~l,
безмежні
МОЖ,1ивості узами братерської дружби С}'ве-
Д,IЯ творчості відповідно до ленінських принципів, «безумовно необхіднІ' :Jабезпечення більшог,) б' простору осо истій ініціатиВІ, індивідуадьню{ нахилам, прост)ру думці і фантазії, формі і змісвпоря~овано спра8- про закони розвитку суспільстю, тО'ві». (Тв., т. 10, стор. 28).
ляння натуроплати за роботи МТС; знижено РОЗ'dір сільськогос-
Д~'МКИоо. вміти аавоювати собі безмежне довір'я маси товариським ставленням до неї, дбай, ливим задоводенням її потреб». (Тв., т. 33, стор 159). Товариші! Марксизм як наука про будівництво соціа.lіам)' і комунізм}, ВИНИК )' боротьбі з іде;!-
Борючись проти БУдьту особtt:: за матеріа.1істичне розумінн.ІІ
оплески).
ренними і процвітаючими. Хай живе переможний прапор Це історичний факт, що стара сучасної епохи, прапор всього сірячинна Р"сь з її дерев'яною прогресивного людства - мар,,J сохою і нерозвиненим виробнл- сизм-ленінізм! (Бурхливі, тривацтвом на основі ве.lИКИХ ідей лі оплески). ленінізму за короткий строк пе-
ретворилася в могутню індустрі-
ально-колгоспну ~ержаву -3 пеРШОКJ1асним: машинобудуван-
Pe..uтop С. ПОГРЕБІНСЬКИИ.
Адреса редакціі: с.6ровар., Киlвсько' oбnасті, ВУоІІ. Киlвська, М 6,..рськ.
.,.10...
.lqJупр" 1(.lвського обласвого
138. --------------------------------------------•. )'Вр.алі... КУЛЬТJJI
З,ІІ,
1820-26()О