Середа
24 червня 1998 р. N!! 51 (8943) Ціна
Виходить з 17 1937
договірна
квітня року
Газета
Броварських
міської та
районної
рад, районної державної адміністрації
ХОЧ НАДВОРІ ще червень, пер
На черговому засіданні виконавчого комітету міськради розглядався комплекс питань із зибезпе<Іення життєдіяльності міського господарства. Активно. по-діловому проходило обговорення здійснення заходів з благоустрою місти. Безперечно, останніми роками
броварчашІ звнкю1 бачити своє рідне місто охайним. затишним, привабливим, і та фінансова скрута, що боляче б'є по бюджету, негативно вшшвас на весь хід робіт з благоустрою. За п'ять місяців цього року силами виробничого управління комунального господарства та його підрящшми організаціями виконано робіт на загальну суму 697 тис. грн. Перерахувати обсяг здійснених заходів нема потреби. Наша газета про це писала в кінці травня. Як відзначалось на виконкомі, окремі керівники підприємств та організацій безвідповіщІльно поставились до наведення належного порядку на прилеглих тершоріяхта закріплених за ними об'єктах. До цього часу не пофарбували автопавільйони на центральних вулицях
міста завод алюмінієвих будівельних конструкцій, домобудівний комбінат, трест "Бровнрисільбуд", кранобудівни фірма "Стріла", райДРБУ, РСПМК-4.
Тн найбільше див ус поз1щія відповідальних працівників тієї же самої кранобу дівної фірми "Стрі.1н", автобаз N2N22,3, трестів "Броварипромжитлобуд", "Київшляхбуд", що фактично відмовилися від участі у блнгоvстрої. Невже потрібні великі кошти, щоб вивести з десяток робіпшк.н і покосІІТИ височезні бур'яни, що стали "окрасою" прилеглих територій. Мабуть, тут причина в іншому, як сказав один з членів вш:онк у,-- просто в елементарному розумінні свого обов'язку перед людьми, містом, в якому всі ми живемо. Шкода, коли це йдеться про перших керівників ор1·анізацій.
Економічні негаразди, фінансова скрута насамперед 1 оркнулися найменш захищених верств населення - пенсіонерів, одиноких та престарілих громадян. З метою надання посильної допомоги цій категорії населення в нашому місті розроблена комплекснн програма "Турбота". Заступник міського голови В. М. Троценко детально охарактеризував хід виконання цієї програми. Дійсно, у Броварах
проведено значний обся1· робіт з дальшого покращання обслуговування ветеранів війни та праці. На базі реконструйованого дитсадка відкрито територіальний центр обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, на обліку в якому нині перебуває 1343 чоловіка. Сьогодні центр став для багатьох броварчан світлим променем, що зв'язує їх з навколишнім світом. Продовжуєтьсяроботнпо виявленню одиноких непрацездатних 1·рошщян. Ті.'ІhКІІ протягом поточного року вишукано 145 одиноких мешканців. 350 громадян похилого віку обслуговуються відділенням соціальної допомоги на дому. Без перебільшення можна сказаш, що в роботі з цими категоріями населення ефективно використовуються різноманітні фор~ІІІ і метони обслуговування: від зустрічей-бесід до ремо;пу кваршр. Наша газета планує повернутись до цієї теми і в одному з наступних номерів читач зможе ознайомитися з роботою міської владІ-І з даного питання. У порядку контролю розrлянуто хід виконання рішень виконкому ві.'\ 15.0 І .91 р. N27 "Про основні напрямки розвитку культури в ~~- Броварн ІІЗ період до 2000 року" та від 21 .03.95р. N257 "Про програму стабілізації рівня розвитку фізичної культури та сrюрту в м. Бровари". Варто відзначити, що броварчани на конкретних прикладах персконуються в тому, що у нашому місті за останні роки значного
піднесення набули культурн і спорт. Наприклад. основне завдання крьтури спрямоване на
відродження народних традицій, звичаїв,
збереження пам'яток історії та археології. естеПІчне виховання дітей та юнацтва, удосконалевшІ та модернізацію мережі закладів культури,
не забарилось проявитися позип1вними резуньтатами. Історико краєзнавчий музей, міськиІЇ культурвий нентр "Прометей", школа мнетентв та інші закла:щ користуються у населення авторитетом і популярністю. Тут від малого до старого можуть відшукати справу до власннх уподобань та інтересів. Гадаю, що спортивні здобутки добре ві;(омі нашому читачеві. Газета не раз про них розповідала.
Відрадно те. що у приііняп1х рішеннях з цих питань, з урахуванням фінансової нестабільності, намічено конкретві заходи з ро:шнтку конче важливих напрямків виховання людини.
Трете засідання виковкому підряд розгпядається ринкова проблема. що викликає тривогу не лише у влади, а іі рядового мешк;нщя. Міські ринки дос1пь повільннми темпами усувають виявлені недоJІіКfІ, посилаючись на фінансову скруту. Зокрема, неблагополучна санітарно-спідсміологічва ситуація залишається на ринку ТОВ "СБС",
щн розташованІІіі на вул. Короленка. Мабуть, серйозним застереженням для керівввків ривкіз повинні стати постанови госюшюr·о державного інспектора ветсриварної медицини ra головного
савітарного лікаря про заборону реалізації м'ясних і молочних продуктів та інших продовоnьчі!х товарів. що швидко псуються, в разі не дотри\1аІшя відповідних правил санітарії.
На засідання виконкому затверджено додаткові заходи щодо реаJІізаніі Основних напрямків соuіат.ної попішки на 1997- 2000 роки fY міиі і місьч програму забезпечення безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки транспорпш:' засобів.
З усіх обговоренвх пнлtнІ. внконком прийняв відповідні рішення, леіі1·мошвом яких вІ шливас неприємний факт- коштів все меншає, а рqроти більшає. МабутL. така арифметична прогресія закономірна. Ії варто розв'язуваш лише іншнми методами, що діють у матеріальному світі.
ший місяць літа, пора відпочинку, та для господарств, керівництва району -- це напружена пора підготовки до відповідального іспиту ·-- зими. Вони докладають усіх зусиль, щоб інфра структура району працювала стабіль но, без збоїв, щоб у дитячих садках, школах, амбулаторіях, гуртожитках, установах та організаціях, населених пунктах було тепло. Сьогодні в умовах дефіциту
бюджету проводити ремонти котелень, оnалювальних систем, приміщень нелегко. Та керівництво району успіш но шукає шляхи вирішення проблем. Симе про співпрацю органів місце вого самоврядування та організацій і підприємств, розташованих на територіях сільських рад, ішла мова на зустрічах голови райдержадміністрації
В. М. Хоменка, його першого заступника Л. А. Вайсфельда, заступників В. Є. Шульги, А. Т. Косенка, В. А. Маруняка з головами сільських рад та керівниками організацій населених пунктів району, що проходили впродовж трьох днів. На кількох таких зустрічах я побувала. У вічі впало те, що керів нІщтво населених пунктів вдумливо, по-господарському
намагається
підходити до вирішення проблем, прораховує, як ощадливіше зробити ремонт, краще полагодити усі котельні чи
поставити
певних
автономне
об"єктів
опалення
соціального
пр юна чення.
Про підготовку до зими таких об"єктів розповідала голова Го голівської ради Т. В. Решетняк. Стрічкаткацька фабрика, що працює в се.1і, провела ремонт даху котельні, за мінено пошкоджену теплотрасу, пола годжено водопровід. Але ніякий ре монт котельні не буде гарантією того, що у сільській лікарні буде тепло. Зга дала, як позаминулої зими одягнені бабусі куталися ковдрою і на ноги кла ли грілки. Тоді лікарня, котра сповна розрахувалася за газ з радгоспом, від котельні якого опалювалася, стражда ла через те, що радгосп не міг розпла типІся за тепло з газовим господарст
вом. У МИНУЛОМУ році ХОЛОДНО було
гоголівчан, адже саме задля цього і проводилась ця зустріч. Керівники села і району розмірковували, як краще провести ремонт тих чи інших об "єктів соц іально-культурного призначення. Скажімо, доцільніше буде перевести учнів 8-річної школи, які навчають ся
у
пристосованому
старому
при
міщенні, до дитячого садка, у якому достатньо місця, ніж ремонтувати приміщення, яке давно слід знести. Предметною була розмова і з пи тань заготівлі кормів, ремонту тва ринницьких приміщень, благоуст рою села.
Над вирішенням таких же питань працює керівництво села Заворичі. Бібліотеку, яка уже· два роки функціонує в ·неопалюваному клубі, вирішили перевести у приміщення дитсадка, який тривалий час не діє. Тепер у ньому розміститься культур ний центр села. Сюди ж буде пере ведено відділення зв "язку, АТС, ощадкасу, які зараз працюють у
різних приміщеннях. Таким чином бу де збережено для доброї справи гарну споруду. А ось приміщення котельні, хоч воно і в робочому
стані, через нерентабельність заво ричани змушені будуть законсерву вати. Знову ж таки вигідпішим буде автономне опалення дитсад ка, своя котельня.
Школа у селі опалюється твер дим п·аливом, котли до зими nідго товлені, автономно опалюється вугіллям і сільська лікарня. Поча ли завозити вугілля пенсіонерам. Наболіле питання з будпнком куль тури. Уже 10 років тут немає тепла взимку. Щоб зберегти приміщення від руйнації, необхідно перекрити дах. Є над чим міркувати! У спішно співпрацює Зазимська сільська Рада з організаціями, роз ташованими у селі. Три роки тому капітально полагодили дах школи ТЕЦ-б. Котельна і опалювальна система в робочому стані, тут най більший коефіцієнт тепловіддачі. У селі ведеться спору дження нової амбулаторії, є надія, що вона буде введена в експлуатацію вже у цьо му році. Але проблем, звичайно, також вистачає. Два роки не опа люється садок, немає коштів, щоб полагодити опалення. Та сільська влада будь-якою ціною хоче збе регти дитячий заклад, не змішаю чи його профілю. Значний борг школи Т<І спожи вачів за опалення, необхідно при скорити впорядкування сміттєзва лища (виготовити проект тощо) та бнгато іншого. Керівництво райдержадміні страції з великою увагою і вболі ванням вислухала й керівників інших населених пунктів району, підставивши своє пле•Іе всюди, де доцільно і можна допомогти. Незважаючи на економічні труднощі, достатньо підстав спо діватися, що всі проблеми будуть вирішені, інфраструктура працю ватиме взимку стабільно. Адже є головне взаєморозуміння і співпраця районної державної адміністрації, сільських рад та ор ганізацій, підпорядкованих їм те риторіально.
Надія ГАМАЛІЙ.
Сільськогосподарське виробництво
Q..lе..А,ег.кі будні tjlyxi8кu Господарювати зараз на селі стало важко. Повсюди шукають шляхів виходу з кризи, яка охопила всі сфери виробництва і реалізації продукції. Час від часу чути про реорганізацію господарств -вони то об'єднуються, то знову роз'єднуються, шукаючи оптимальних форм господарювання. Подібний етап пережило і КСП "Пухівка", яке ще рік тому було в складі АТ "Птахофабрика "Київська". Не буду вдаватися до аналізу цього кроку -- наскільки він був економічно доцільним , але через два роки пухівчани вирішили господарювапІ самостійно і знову створили колективне сільгосппідприємство. Сьогодні в селі кажуть, що вони почуваються, ніби після пожежі. Я відчула це зразу, як тільки приїхала до контори. Ніде- нікого. Навіть машин не видно. Лише в самому приміщенні зустріла трьох жінок бухгалтера, диспетчера та секретаря. Подумалося: пtряча пора сінозаготівелІ, покликала людей на поля і луки. Та насправді все було зовсім не так, бо того дня у полі не працював жоден трактор.
Це господарство я знаю давно і дуже добре, тому побачене мене дуже здивувало. Аж ось до контори зайшов давній знайомий колишній голова
профкому радгоспу "Пухівський" 111111і пенсіонер Микола Іванович Дзюба. Він і розповів мені про сьогоднішній день господарства.
Сергій ПРИСТУПКО.
тому, що приватні споживачі газу брали гарячу воду з батарей цен трального опалення і "заповітрюв али" систему. Тепло просто не дохо дило до лікарні. Щоб такі або інші непередбачу вані проблеми "не вюrізшr" взимку, було вирішено зробити тут автоном не опалення, голова райдер жадміністрації підтримав у цьому
·- Нема вже тієї Пухівки, що була раніше,- каже Микола Іванович.
-
Ви ж знаєте, що ми вирощували нетелей для більшості господарств району. Так ось, на цій фермі сьогодні лише шість телят. Іх привели сюди жителі села взамін за сіно. Іще маємо 37 свиноматок і сотню поросят. Оце і вся наша живність. Микола Іванович провів мене на територію ферми, яка з усіх сторін заросла бур'янами. Біля телят поралися дві жінки, телятниця Надія Коростишева роздавала траву. Неподалік на машинному дворі механізатори ремонтували старенькі зернозбиральні комбайни СК-5 "Нива". Пам'ятаю, як ці ком байни більше десяти років з'явилися на наших полях. Там, де живуть багатше, купили новітні потужні машини -- "Дон-1500", "Джон Ді ри" ... , а в Пухівці, бач, лагодять ста
ре, латане-перелатане. На цього річних жнивах механізаторам нале жить зібрати бОО гектарів зернових. І все це трьома старенькими комбнйнами. Але механізатори настроєні по-бойовому. Тут ніхто не надіється на доброго дядю, бо все доведеться робити власними силами. Невдовзі до нас підійшов заступник голови правління Віктор Миколайович Похил. Розповідав про біди, що обсіли селян. А головна з них- нестача коштів. -Дійшло до того, що ми вже продаємо
трави
населенню,
-
говорить Віктор Миколайович, маємо приблизно 300 гектарів сіяних
багаторічних трав і
120
природних.
Худоби в господарстві, як ви ба чІпс, майже немає, то й корми в значній кількості поки що не по трібні. У нас іще торішнього 5000 тонн силосу лежить у траншеї і збути його нікому. Нинішньої вес ни ми і кукурудзу не сіяли. Заскир туємо десь 400 тонн сіна. Оскільки косарок своїх немае, то до косовиці трав запросили сільських механізаторів, які не с членами колгоспу. Розрахунок такий: за гектар скошеної трави виділимо І О кг зерна і І О соток трави. Виходячи зі скрутного ста новища,
в
яке
потрапило
госпо
дарство, у Пухівці засіяли лише 600 гектарів озимих і ярих зерно вих. Залишилися без картоплі та овочів. Чимало землі "гуляє''_ Дав но такого не було в Пухівці. І ось доводиться константувати
саме
такий невеселий стан справ. Як підсумок, у господарстві зосталося
працювати лише бО працівників, десь четверта часпша з тих, хто
тут трудився
5- б
років тому.
Поки що невідомо, як далі підуть справи у Пухівці. Все залежить від того, як поведугь діла керівники сільгосппідприємства. Практика сьогоднішніх днів показує; що на "плаву" залишаються ті господарства, де шукають і знаходять нетрадиційні методи вирішення різних економічних завдань.
Галина ПОЛЯКОВА.