СЕРЕДА
18
Виходить з
17 квітня 1937 року
Газета Броварських міської та районної рад, районної державної адміністраціІ. У відкрптому вІЩіqне
лося. Повсюди керівники
управління сільського го
голова райкому профспіл
рному товарнстві
сільськогосподарських під
сподарства і продовольст
ки працівників агропроми
"РуАНJІ" ВЇДбу.М)(:SІ
приємств побачили зраз
ва
свнто першого снопа
ковий порядок.
Дмитриченка
слового комплексу Г.В. Ти тарева -· механізаторам
такий цікавий факт.
подарунки.
"Зажпнкн".
В останні роки ВАТ "Ру
з ініціатпвп rодовн
дня"
стрімко
розширює
Василя Михайловича згадувався
Якось
у
Семиполках
Зі словом-відповіддю до
раЩержадміністр;щії
посіви культур, багатих на
працював механізований
учасників свята звернувся
АЄQІІЦВ Ароновича
рослинний білок. Поля під
загін з ВАТ "Рудня". Чо
ВіfіііСФМЬАа воно ri.ЦiiYiipt:rr.C'Ji BAJ1yre, і
бобовими зросли до
2000
гектарів. Чималі площі від
вAPrrenPO~OAilТI> ··нв
вели під люпин.
базіВАТ "РуАНJІ'~ І то
і(~ 'ВІша;/J,КО:ВО, оскіАr. ііfr.·.·с/Аr.rослііJ.4лрнємст-
fio ЇІіrJЮАовж багатьох
50
ткового оформлення вулиць,
відомий у районі комбай
тири розкидачі добрив у
нер з ТОВ "Требухівське"
ня свята і перелік заходів. Цими
агрегаті з тракторами т-
А.І. Григорчук.
озвучення заходів, проведення необхідних ремонтів, у тому чис лі освітлення архітектурних і
рів займає соя, а наступ
тори К-700 з культивато
тав механізаторський ко
ного року площі під нею
·рами та посівні агрегати за
рпус району голова райде
два дні засіяли такі площі,
ржадміністрації Л.А. Вай сфельд. Це його старання
Особлива гордість руд
150,
що жителям Семиполок,
днями під головуванням керую
чого справами виконкому 8.8. Абраменка відбулась нарада, на якій відповідальні особи обгово рили заплановані заходи, внес
ли до них корективи й пропозицїі. .
малих форм, виготовлення сте ндів, організацію торгівлі, різно манітних виставок. Передбачено, що хід підготовки й проведення Дня міста широко висвітлювати , меться у засобах масової інфор-
років веАе переА в
нян
посіви кукурудзи.
котрі звикли до кволого
ми, на перший погляд, бу
орrаІІізації ВІІJlобннцт ва ·зерІІовнх, освоєнні пере,4,овпх метоАfв збНраНІІН ХАібіВ.
Вирішено скласти відповідні
Володимир Фролов зізна
колишнього колгоспу і та
денні речі, набувають гли
кошториси для нагородження пе
бокого смислового звучан
реможців конкурсів, зокрема, на
Інф. "Нового жипя".
-
вся, що побував у різних
ких же темпів на полях,
регіонах України, але по
і не снилося.
дібних посівів не зустрі-
-
потужне
В.М.Дмитриченко щиро
чю стоїть в одному ряду з
ківщина, Мати ...
птахівницт
-
вом і рослинництвом, що
тя,
акціонерного товариства
ність за злагоджену робо ту складного механізму ве летенського агроформу вання. Адже коли в інших селах відбувалося подріб
нення і розпад колишніх радгоспів і КСП, то в Руд ні все навпаки (і це друга особливість господарства)
-
спостерігався
укрупнення
процес
виробничих
підрозділів, поглиблення індустріальних методів ве дення
господарства,
при
множення посівних площ за
рахунок
Семиполках та в селі Бра ниця на Чернігівщині.
За цими кроками було
8"бажання керівництва ВАТ "Рудня" забезпечити гос подарство стабільною кор мовою базою, убезпечити
Голова райдержадмініс
ні досягли чав.
Кукурудза
-
рів
темнозелена. Під нею за
лених семиполківских чо
більше, ніж мали торік.
йнято ЗООО гектарів. Уро
ловіків і жінок, котрі хре
жайність зернових посівів
стилися: мовляв, чи то ра
варський коровай видався
кукурудзи обіцяє сягнути
дянська
цього року пишним і ва
центнерів у сухому
70-80
влада
поверну-·
-
2 тисячі
на
гектарів
Хотілося б, щоб Бро
гомим, і став хорошим по
дарунком до
Коли б ми зуміли до
Ні, влада не змінилася. Змінився підхід до вирі
вести загальну площу під
шення основних соціаль
України,
но-економічних
питань.
заповітне побажання Л.А.
рів, то могли б одержати
Якщо раніше більшість ке
Вайсфельд. Його слова
десь ЗО тисяч тонн зерна,
рівників господарств жили
знайшли схвальний відгук
-
в учасників свята.
зерні.
-
кукурудзою до
розповів
4000
гекта
10-ї річниці
державної незалежності
-
висловив своє
Володимир
за принципом "працювати
і тоді б мали
абияк, а борги держава і
Зазначу, що свято у ВАТ
потужну кормову базу. А
так спише, не залишати ж
"Рудня" перетворилося у
країну без хліба", то сьо
справді народне дійство
годні усі колишні держав
велику хвалу хлібові, ме
Фролов,
-
--
кукурудза
це
гаранто
ваний омріяний урожай.
ходів адміністративного поряд ку пізно. Наприклад, вже бі льше 1О років точиться супе
приватних садиб, часто-густо
речка навколо туалету, який
призводять до виникнення на
господарі будинку N2З5 на вул. Боженка розташували побли зу хати сусіда. А сусіди буди нків N2N215 та 17 на вул. Пет ровського конфліктують через те, що один з них із порушен
-
Рудня завжди славилася
ні турботи несуть на своїх
ханізаторам, рідній землі.
Технологія вирощування
плечах такі, як В. Фролов і його колеги по акціонер
Учасники художньої само
кукурудзи тут добре відо
ному товариству. Хоча без
ма, і віриться, що госпо
кредитів, до яких тут вда
дарство зуміє надійно змі
теплим словом віршованих
ються у крайніх випадках,
цнити кормову базу.
не обходиться і у ВАТ "Ру
побажань:
Від похвали на адресу рудиянських
кукурудзя
дня". Наприклад, нещода в,но взяли кредит
1,7
міль
йона гривень для запуску
вих культур і комбікормів.
ганізатор сільськогоспо
Тому-то досвід цього го
Нічого страшного. Його
дарського виробництва,
сподарства у багатьох від
почали частинами вімава
ношеннях виявився повча
директор ДПЗ "Плосків ський" Петро Федосійо
ти. У липні вже погасили 200 тисяч гривень, ще 100
льним. Тепер, гадаю, чита
вич Волоха.
тисяч вімали боргів у ви
чам зрозуміло, чому рай
А це для нас
-
-
спра
дить свято першого снопа
вжній індикатор, пожа ртував Володимир Фро
саме в цьому селі, де люди
лов.
живуть повнокровним, за
курудза вдалася.
можним життям. У Рудні ніхто не приховує того, що
було багато. У районі при
-
Значить-таки, ку
Запитань до господаря
гляді зарплати в Семипол ках, та ще 100 тисяч пото чної зарплати. Ось якими
сумами оперують у ВАТ "Рудня''. Економіка дозво ляє! А тепер про суто жнив
рівень їхнього Аобробуту
множується поголів'я ху
ні турботи. В.Фролов роз
за
доби, свиней, птиці, і без
повів, що у господарстві
безпосередньо пов'язаний
старань
під зерновими культурами
з діяльністю директора.
розвивати ці галузі прос
зайнято
ВАТ "Рудня" Володимира Васильовича Фролова -
то
під ранніми зерновими зо
людини, котра зуміла впе
вродив і ячмінь. Розрахо
рів. До роботи готові
внено повести великий ко
вують зібрати його на круг
комбайнів,
рабель господарства бур
близько
кукурудзоводів
неможливо.
У ВАТ
"Рудня" добре
50
центнерів.
Треба зазначити, що в
крема
7
-
тисяч гектарів,
4,5 4
тисячі гекта
20
жатки. Є до
статня кількість механіза торів, транспортних засо
них несподіванок і негара
господарстві
широко за
бів. Чекають нового вро
здів.
стосовують
гербіциди.
жаю токи, складські при
І цього дня, приймаючи
Цього року на їх придбан
міщення,
високих і дорогих гостей
ня витрачено мільйон гри
жнив у господарстві гото
з усього району, Володи
вень. Є гроші в Рудні і на
ві.
мир Фролов, як і завжди
придбання
був привітний, відвертий,
добрив. Причому, тут на
Директор ВАТ "Рудня" В. В. Фролов відзначив гро шовими преміями кращих
мінеральних
-
словом, до
з готовністю відповідав на
лагоджено прямі зв'язки з
десятки запитань своїх ко
заводами-виробниками у
механізаторів, котрі докла
лег. Він розумів, що їх не
Рівному, Донецьку, Черка
ли своїх рук і хисту до ус
в останню чергу цікавить,
сах
що робиться на полях гос
дійніше.
-
так дешевше і на
пішного ремонту техніки. Вітаючи відомих ком
подарства, чи спека остан
Під час поїздки полями
байнерів району, які теж
ніх днів не випекла зерно
у розмовах керівників го
прибули на свято у Рудню,
ві поля, що робиться на ку
сподарств і заступника го
голова райдержадміністра
курудзяному ланїІ Черво
лови райдержадміністра цїі, начальника районного
ції Л.А. Вайсфельд вручив їм грошові винагороди, а
діяльності вітали хліборо бів задушевними піснями,
О~разу хліба вклонімо ся,
Сиріч
-
людині.
Високочолому сіятелю землі.
Істинно, люди, живемо не хлібом єдиним, Істинно так, коли маємо хліб на столі. Своєю
майстерністю
учасників свята порадува
ли і кухарки ВАТ "Рудня".
rхня кулінарна майстер ність відома здавна. Свято першого снопа у
Рудні показало, що тут до бре
підготувалися
пружень у стосунках між до брими колись сусідами, завда ють матеріальних і моральних
збитків. Не кажучи при цьо му вже про порушення поже
жних, санітарних, будівельних норм і правил. Адже індивіду альне житло з усіх боків ме
ням розташував Туалет, а ін
жує з іншими будинками або
дав скаргу на сусіда за само вільне зміщення сараю відно сно проектного рішення. У той
з
землями
загального
корис
тування, тобто утворює тери
своїми механізаторами.
ще однієї птахофабрики.
ніти руднянцямне доводи-
-
ла ся?
них плантацій не утрима
морем економіч
тисяч гекта
сміявся, згадуючи розгуб
вся і відомий в Україні ор
хливим
17
густа,
мх постачальників зерно
останнє десятиріччя
Хибні уявлення такі як "моя земля, де хочу, там· і будую", що притаманні власникам
щі під зерновими у райо
економіку від цінових при
держадміністрація прово
звернувся Л.А. Вай
трації повідомив, що пло
приєднання
земель сусіднього КСП у
-
сфельд до комбайнерів. Це дуже відповідально .
різноманітними повноцін-
лежить велика відповідаль
Ви, друзі, збиратиме
те хліб нового тисячоліт
забезпечує птахофабрику
• ними кормами. Угіддя го І'сподарства розкинулися на землях Київщини і су сідньої Чернігівщини. На спеціалістах ВАТ "Рудня"
А слово це за своєю велич такими, як Україна, Бать
підприємство з
розвинутим
маціІ·.
ня. Бо ж ідеться про хліб.
Сьогодні ВАТ "Рудня"-
•
14 по
вересня. Було затверджені склад робочої групи з проведен
Тепло і зворушливо ві
зростуть вдесятеро.
не святкування Дня міста з
кращі: вулицю, будинок, садибу, школу, роботодавця, творчий і самодіяльний колективи, спорт сменів. Обговорено питання свя
16
чотири потужні трак
гекта
Як відомо, ще в квітні ц. р. ви конком міської ради депутатів прийняв рішення про традицій
до
жнив. У полі, біля жнива
ному подвір'ї не повинні по рушувати гармонію співісну
Дівельних відходів на вулиці
вання. Йдеться про такі ситу
цедура оформлення самовіль ного будівництва набагато
сідню ділянку. Однак, на жаль саме такі приклади я можу на водити ще і ще. Інакше як уседозволеністю не можна назвати цоведінку В. Гончаренка (вул. Кирпоноса, 62), котрий, не звертаючи ува ги на протести сусідки, роз почав будувати гараж з пору шенням протипожежних від станей, за що й заплатив 170 грн. штрафу і примусово лік відував розпочаті роботи. А на вул. Леніна, 5 один із співвла
складніша від процедури про екту і дозволу на будівельні роботи. Причому, як наслідок -адміністративний штраф до десяти неоподаткованих міні
сників будинку розпочав при
будову до нього без погоджен ня з іншими співвласниками,
норм зведено будинок N2З на
Цього спекотного
літа про прохолодні напої для жниварів гріх забува ти.
Як і торік, у добру путь жниварів благословив на
стоятель місцевого храму.
І знову над полем полину ла пісня. Господи, Боже! Поможи нам добренько, Щоб вижати хутенько! Дай, Боже, час добрий і пору,
в доброму здоров'ї по жати,
та й на той рік дістати! Тож добрих вам жнив,
хлібороби Броварщини! Галина ПОЛЯКОВА
плит, зібрав купу сміття і бу
кон сусіда чи коли будується третій поверх, що затіняє су
сті. З порушенням будівельних
квасу.
гараж на лінії вуличного пар
біля двору. Взаємні претензії є і у забудовника на вул. Вес няній, 22. Отож хочу попередити: про
ники
бочкою холодного
же час сам заявник збудував
ації, коли вигрібну яму розта шовують поруч із існуючим колодязем, а туалет- біля ві
нерні фахівці, а й праців
ною
погріб. Власник сади
кану, встановив огорожу із двометрових залізобетонних
за що був притягнутий до ад міністративної відповідально
вання, причому з неодмін
-
торіальну і громадську спіль ність, соціокультурне середо вище. Отож будь-яка реконс трукція і планування на влас
рів, будуть не тільки інже громадського харчу
ший
би на вул. Петровського, 4З по
вул. Франка. Його власнику надано
ж цих дати
припис,
невиконання
вимог змусить розгля
питання
знесення
ново
будови. Є багато випадків, коли по рушення взаємні, і доводить ся вживати заходів до обох су
сідів. Хочу довести до відома громадян, що сьогодні не ви магається попередніх звернень до будь-яких інстанцій перед заявою до суду. Кожен має право подати судовий позов незалежно від наявності від повіді від наглядових органів або місцевих адміністрацій. Адже під час розгляду справи суд може згідно із запитом отримати потрібні висновки відповідних організацій та ін спекцій. Особливо це стосу ється випадків, коли споруда побудована давно і вжити за-
мумів
зарплати,
примусове
знесення самовільних споруд або вилучення житла до гро мадського житлового фонду,
неможливість здійснення будь-яких нотаріальних дій дарування, розподілу, розміну продажу і т. д. Особливо сер йозними порушеннями є бу
дівництво на межі вулиці або сусіда, на самозахопленій ді лянці або городі. Нині ведеть ся
впорядкування так
званих
"червоних ліній", що визнача ють ширину вулиць, і будь-яке несанкціоноване наближення до них є підставою відмовити в оформленні технічної доку ментації аж до примусово го знесення такої споруди. А це може бути паркан, вигріб на яма, колодязь, навіс, навіть дерево (за нормою його треба висаджувати за З м від межі, або 5-б м від будинку). Усі спо
руди не повинні наближатися до споруд сусіда ближче 8 10 м. Забороняється і прибу дова балконів до першого по верху багатоквартирних буди нків. Розгляд зазначених пи тань, їх узгодження потрібно здійснювати вже на етапі фо рмування задумів і проекту вання, щоб пізніше не вини кало непорозумінь. Олександр ОСТАПКОВИЧ, начальник інспекції держархобудконтролю.