Га:аета
внхЩІІІІ'І'ь
кmтня·
17
3
СЕРЕДА.
року
1937
СЕРПНЯ
26
•
РОКУ
1992
г. ромадсько-nоn,ітмчна· rазета
69 (8312) крб. 50 коп .
,N'Q
&,роварщини
Ціна
1
/ ----------------------------~----------------------~-------------------------------------~ лялися незначні поломки, їх швидко усували, бо ра зом із механізаторами
Акту:~Аьне інтерв'ю
Dсяк сущий
Україні ...
в
•
Національне питання од:ве з найскладніmнх. Сьогодні маємо доволі тому JІідтверджень. Украіна у цьому відношенні досить баагополучна держава, але останнім часом все-таки 3'ЯВJІяються тривожні
снмпrоми можJІНВого загостРення відносни на міжнаціональній о~ові. Які застороrн І запобіганни
цьому
діють
стоять
в
УкраінІ
еьогодні,
якІ
СИJІН
протн
«тобнrелям розіrр!іти національну карту»?
ПодІJІНтнс;я дУмками з прИВоду цих ПИ'fань корес пондент Укрінформу попросив зас1упннка голови
комітету
в
справах
· націовальностей
прИ
міністрів Украіни Р. Ш. Чілачаву, Раулю
Шалвовичу,
спершу,
КабІ.Иеті
/ ,
будь
Номітt:!т, його призначення й основні фу кЦії. - Створенюr такої урядової інстанції мал на меті насамперед забезпечити проведення і ко рдинаЦію єдиної державної політики у сфері міжн іональних
відносин
потреб
з
-
урахуванням
кожної
наЦії ,та
1радиЦій,
наЦіональної
о
и.
наших обов'язків входить створення, ра орга ами державного правління, Yf!O
ленн
соЦіально-економічних
радже
я
й
розвитку
в
і
В
м з для
духовп
Україні
бливостей,
гр
коло
іншими задово
потреб,
вс·
від
наЦіональних
культур, . мов і традицій, сприяння роведенню кад рової по ітики, спрямованої на з езпечення пред ставництва громадян різних наЦіон льностей (з ура
хуванням органах
"хніх ділових де
авиого
і
і
·профе
й них
якостей)
господарс кого
в
управління,
сnрияння за оволенню національ о-духовних потреб українців, як проживають за ежами ресnубліки. Ноли ж бути аконічним, наша ета процвітання всіх народів, о населяють країну, збереження
миру і злагоди між ними. род
Вся
сущий в Удраїні на
повинен ма и право на ві ний розвиток. Як з вашо погляду, чи можливі в Україні, не
-
приведи
Боже,
кі
гострі
ткнення,
які
спостері-
гаємо в інших ре ·онах? ~ Ускладнення на між Ціанальній основі нині можливІ скрізь, на жаль, Україні також. Та досі ми маємо всі пер умови для того, щоб вирішити назрілі проблеми ш ом іалогу, засобами політичними, без застосуван гр ot сили. Нещодавно Бер овн Рада республіки прийня ла Закон «Про наЦіон ль і меншини України». Чим викликана поява ·його, е за НонетнтуЦією всі гро мадяни республіки ма ь однакові права? Чи не викличе
поділ
старшого
з
це
T!l
ня
и
за
відомим
іональна
ж ву
принципом
країна,
де
представники
кільк сть
ких
У ножного з н релігія. І саме
становить
воя о
ста
міль-
14
мова, культура, травони громадяни Ук-
ІШм
чином,
ють,
а
йдеться
про
людин
та
навпаки,
до
додатк
прав
овнюють
і
заходи
на ій, один
що
ституЦію
для
він
струкЦіями.
Україна них
і
вже
народів
у
культурному
але
заяви.J,Іа
подяки
хочу
адресу
трудових
вів
більшості
лівський».
Хліборо~и цих
госnодарСІJ"в
·
зібралu
по
виростили
рекомендували
жнивному
<<Іоголівс
них
нелег
виключа
одного.
радгоспу
nрацю
Володимира
никам _господарств. Іх зу
внча
Гречка,
силля, недо~nані ночі оку пилися сторнцею.
<<Бобрицький»
Григоровича
МикоJІН
Васнльо-
Олешка,
Григорія
ловнча
АнаlОJІія Пав-
Лизуна,
Петра
Коломійця,
Гриrор:я Івановича
•
Ляха,
хліба, не допустити втрат. Адже від цього залежить і заробіток Цьому сприя
заздрощів говорити про працелюбних трудівнинів
.тю
держплемзаводу «Плос ківсьний». Вони з року в рік вирощують дорідний урожай майже всіх сіль-
і
матеріальне
чення
заохо
жниварів.
Найвищого виробітку добився екіnаж у скJІаді комбайнера Івана Яковича
ГАР НІ ВРОДИЛИ ХЛІ&А У ПЛОСКОМУ лива
водії,
політичному,
оЦіальному
наказами,
не
Нон
указами,
повин о
до
хто
збирання
праця
щедро
окупи
nри-
лася. За період жнив ком
вро-
байнер
і7
заробив
т
ки, щоб підвести остаточні підсумки гарячої жнивної пори. -
ни 768 кіло а помічник, З тисяN()
сторичну батьківщину.
у
міністрів
справах
З . Ці\Ю метою
депортованих
. За попередніми роЗрахунками,
тисячного
оку
400
німців.
·тися
у
на
Україну
має
Здебільшого
права
четний
механізатори,
і всі ті,
за Указом резидента при нашому Комі~ті ство рений украї сько-німецЬІtий фонд, функЦіо~ує Но Набін
надаються
іН
ЗОО карбованців і З
родів Нрим
Ім
дишло ...
no
повернутися
на
території
на
двох
майже
півден
них облас ей місця їх традиЦійного розселення. Так само і кримсько-татарський народ повернеться на землю своїх nредків. ПроЦес цей складний, три валцй, але неминучий. Закон <<Про наЦіональні мен шини України» потрібен і тому, щоб подібне більше ніколи не повторилося. Звичайно, при умові, що у нас ніколи не ~ідродиться тоталітаризм. Чи можна сказати, що Україна вже має вива-
жену концепЦію міжнаЦіональних відносин?
.
Нонцепцін розробляється. Вона буде спират~ся на НонституЦію, ДеклараЦію про державний сувере Нітет і ДеклараЦію nрав національностей УкраІни,
-
а. також на міжнародні зобов'язання України.
ни
А nідеумни втішні, радують
серце
хл
а
.
·
ліба, ідповідно, карбованців
і б~в ЕІ 11Jьох тонн хлі-
ч' :'\
ба.
й
екіпаж
nосів
робів, всіх сельчан. п;р місце иа жнивах. му б і не бути за воле\\...../ На другому-екіпаж у
l-
ними, коли на бідних броварських nолях ца кр
складі комбайнера Василя йосиповича Горбатюка і
зерна
Яковича Лемешка.
зібрано no 51,6 центне
озимих
і
помічника
ранніх
ярих зернових з гектара.
Щодо врожайності хліба у госnодарстві, то вона найвища у районі.
робіток
·
-
Ол;лкса дра .-
450·
т
tJ
-
Литв
.
л
с л
и1тківсь-
олі~ Петроа, Серпи МнцоПархомеика, .JJa-
Олексінов~~а. J.\lpкa-
вого, р~дгосnу
<<ПІ1Цдес-
нянсf.~•,
роненка, радгоспу <<ПухІв-
Анатолія
Опанасовича
Сндо~ова, Валентина Гри-
горовича
госnу
Петра
Микала,
рад-
Ананійовича
Рябо-
«Русанівський>>
-
го, Василя Петровича Со-
лов'я, Віктора
Петровича
Петра Грнrоро
імені щ· орса _
мИкола
Маркіяновича ВодОДJ!МИР!І
Памnухи, Грнrоровича
спеціальностей.
На .обжинках
йшлось
і
не
бёз
обі
взаємних
теплих вітань, щирих по здоровлень. У nершу чер
гу .жниварів ізітали, роз пощли, хто як працював,
зичили їм нових
усnіхів
У ·роботі голова профспіл кового номітету
В. П.
радгоспу
М. Нирій, Ф. Волоха,
економіст
Л.
директор головний Н.
Богуш.
Все було, як кажуть, честь ч с ю,
по-людськи,
~<ян
-
1 минулі ронИ>> так
висловився
учасників
один
обжинків.
з
На
віть оула смачна
вечеря
із
її
шашликами.
готували
А
кухарі
при нафе
держплемзаводу.
Радува
ли,
у кафе
веселили
учасники
художньої
модіяльності культури. ·
Тепер
всіх
са
б у д и н к у
трудівники
гос-
~арств;:~ очищають поля в·
nожнштих
залишків.
працювати
хлібом
ри.
виробітку. Так само й ін ші трудівники, що брали
Володимира Івановича Ба:
ранби,
Івана
Олексійови
ча Розсохи, племзаводу <<Плосківськнй>> - Івана
Яковича Топіхи, Івана Григоровича Журнбіди, Миколи Миколайовича Малюги, nтахорадrоспу «Боrданівський>> €в гена Івановича
Анатолія
Павлюка
МнколаР.озич~
Теплюка, Федора Федосі йовнча Бобка, nтахорад госпу <<Семиполківсьвий>> Віктора Григоровича
Козаченка, Сергія Станіславовича Дяченка, Сергія Миколайовича
Савченка, <<Р
М
nлемзаводу ли Сердивка,
Ва-
. ,аксимовича КовIfYHa, М~коли Сергіі:ози-
JtUЧa Скt]· багатька.
Зрозу ло, список пере-
доників
можна
пр 9довж тн.
-/ більшість
значно
Серед
них
керінииків
господарств району,
доб-
·\Pi1J. вИробництва,
а також головні а:-роно~ш. 1 о;ювні інженери працівники ба гатьох ' служб району котрі буди причетні д~ .t
збирання врожаю ранпtх-~ зернових культур. Усім~-. низький уюІін і шана JІЮД·
ська,
готують нульту-
ЛІТКІВСЬКИИ.
(}
1\
r
,
па
все
життя!
І~ РУДАК, заступнии глаюr?J::З.Іrон ної дсра;авної адl\ІіН> страJ,ії, генерапьний ди реюор
агрокомбінату
~<Десна».
···Українці у_ Венесуелі Наша діасnора у цій країні є однією з найnю л~щших, ~ск!льки
емігра
ЦІн украшцш сюди поча лася лише після другої
світової війни - 1947 рщ;у, За неповними дани ми до Венесуели спочатІ;у
прибуло біля трьох тисяч українців, переважно ранас
та
яні оселилися у столиці І{а місті
Альта
Ві
ста. Тепер тут пр~ває бли_зьно_ трьохсот :родин. ~ нрашсьха гроІІJада цієї :_rатиноамерихансьної ' нра lНИ
намагається
rrаціональну виховати
пально
зберегти
~льтуру,
r.юлодь
свідомою.
націо-.
У
Вене
суелі збудовано Україн ську автонефальну право славну та Українську гре Jю-католицьну
церкви,
ганізовано
Українську
громаду
у
ор-
Венесуелі
(УГБ); діють також моло J1іжні організації Пласт і
·СУМ, ·товариство <<Просвіта»,
спортивне
товаоиство
«Чорноморці>> та ін~і. Онрім того,
3асновано
українську щколу, існує тут і танцювальний ан
самбль «Барвінок>>. А не \Щодавно
А.
•
доброrо ~доров Я, '
щастя і успіхів
•
лущать .стерню, ріллю під озимі
до їх
госпу <<Аванrард»-Олек сія · Кузьмоанча Гайового
участь в роботах на жни вах. Зввчайно, заробіток не висоний: FІого не мож на ні в. якій мірі прирів няти д9 -:зарОбітку· Шахта ря чи робітнинів. інших
молоченого хліба Яk оа значних nлощах вже ни, так і члени Jн их ~овваніють акуратні стіж комбайнов;их екіпаJНів, ..Х.,.' ки соломи. Механізатори відповідно
Володимира
М.коли . рих та вмілих органlзатоЯким_ови1а Сусли, Анатосільськоrосподарськоrо
тому числі і водії, . одержать оплату грішми і
високопродуктивно, щоб якнайбільше намолотити
а
коли Мих Vлов ка, радг у
На збиранні кожен номбайновий екіпаж пра].'нув
яннайкраще,
Борнсею:а,
Івановича Кравченка, рад
ча Отнченка, Миколи М
колайовнча
в'іі:ча Кузьменка, paдrocny
«ВеJІнкоди м е р-
Андрійовича
НЕ МОЖНА сnокійно, без хвилювання, навіть
госпу «Красилівський» Олександра Васильони
госІІу
зібралися
як
ча Шматка, Олександра Ми~айrознча Турки, рад-
Павлика,
репресова-
-
Павла Максимови
Павловича Жовнодія, р,ад--
ський» -
ра
йону зумtла своєчасно і якісно підготувати техні ку до жнив .. А де й трап-
хліборобів
жаю, і на нинішні обжин-
місія
етро
резбілітаЦі
тих
Не <<З<r
ський>> Миколи Миколаі:ошча Шматка, Віктора ~анИJІовнча . Флоріва,
по
вернення на
о-
др
Хочу відзначити також
сьомого
служба...
·рю> -
радrоспу
везли на радгоспний тік по 893,, 5 тонни зерна при завд~нні 500 тонн. Мо-
вати в nолі і мехаНізато рам, і агрономам, і керів
ІнженеріІа
кол
ек
ное. ~они зібрали і пере-
ударну nрацю
доводилося
Олексійовича
стереика,
лія МJІКоJІайовича Карпова, Миколи Івановича ~н-
нині, поту,
<<Зап
ндорчук, Криво-
лодц1, ХJІопціІ
до
Се ед
Г~игоровнч ВІК'ІО? Івано
ких трудових буднях. Від засіву хлібної ниви і до часом
радгосnу
_ ».
Юріиовнч
Зрозуміло, такИЙ . успіх не приходить сам по собі: його внборюваJІН сnіль~ в
димира
на~v
механіза-
ктор
вич VПере
і
е
по
то~н і шо
кожному
зусиллями
радгосnу
Дмитровича Сукача, Воло
змагання
~п. равжні~~ майстра хшборобськш спра за-
гектарі.
ними
-
серед жниварів району.
цент
50-35 на
переможцем
бути.
про
відношеннях.
ні 770 тонн. Цей сімейний екіпаж по праву визнано
госnодарств
району. Серед них держилемзавод «Пиоскlв-· ський», радгоспи «Требу хівський•, <<Гог ол і в ський», І.,мені Щорса, <<Жердівськвй», «Русанів ський», «Зоря», «Вели кодимерськнй>>, <<Краси
нерів зерна
Шульrн,
лавний» Івана Дмитрови ча Олійника, Олександра
на
колекти
ди. Вони намолотили 470 тонн збіжжя. Іх паnолег
так
правовому,
сказати
рова, Миколи · Петровича Павлюка, Василя Федоро вича Шелеста, радгоспу «Заворицькнй» Василя Степановича Литвиненка, Володимира Вікторовича
ЩЕДРИА УЖИНОК
слова
за виконання св ого обов'язку дружною сім'єю
підмінити
було,
добрі
nоміч
Топіхи і помічнина Бори са Григоровича Журибі
б
тоталітаризму
м же
Та
сьогодні
із
ськогосподарських нультур. З ·поЧуттям гордості
вані Цілі народи. Взяти хоча татар, німЦів, г ків, болгар ...
_Закон
І
ГригорЧук
ником сином Олександром - 956 тонн при ;3авдан-
для гармо
не
~<Національна ме шина» тер ·н, який вказує на чисельність тієї ч іншої етнічноі групи, але ні в якому разі на її, даруйте, другоря їсть. - Тут, мабуть треба згадати, часи саме за н іональною ознако
-
вич
би госr.о;\арств району. На кожному гектарі одер жано майже по 35 цент нерів зерна. Такого щед рого ужинку, як нині, давно не було.
поряд
понад
тому, раїни, пропонує1ься кон, я й захистить їхні права на етнічну самобутн· ть, на задоволення соЦіально економічних та ку турних треб. Ношти ж для цього будуть перед ачені дер вним бюджетом. Та
нізаЦії прав
зернових культур хліборо
братів?
багат на
етносом
наЦіональностей, йонів. диЦії,
молод
-
Україна
корінним
насел
УСПІШНО провели зби рання врожаю ранніх
«ЖердівськиЦ>>
Олександра Івановича Віт
весь час бу_лн в полі го ловні інженери, Іwеханікн і їх надійні помічники: газозварнІіКн, слЮсарі. Так, за три тижні було зібрано майже 5О тисяч тонн зерна. Найбільше видав його із бункера комбайна «Дон-1500» ком байнер радгоспу <<Требу хівськнй» Анатолій Івано
}J(НИВА-92
про
ваш
радгоспу
утворилася
ще
й і-сапела бандуристів. . І. БАБЕНКО.