#75 1973 by Igor Starodub

В ЦЕНТРІ УВАГИ

ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАТН, ЄДНА1fТЕСЯf

.N2 75 (3577) СЕРЕДА

це,нтрі уваги світової - підсYlМКИ друж'ніхві зиті'в Генерального секретаря

16 ТРАВНЯ

1973 Ціва

коп.

ОРГАН БРОВАРСЬКОГО МІСЬКОГО КОМІТЕТУ КОМУНlСТИЧНОІ ПАРТІІ УКРАІНИ, МІСЬКОІ І РАПОННОІ РАД ДЕПУТАТІВ 'fРУДЯЩИХ КИІВСЬКОІ ОБЛАСТІ

ДРУЖ'ності. «Нойєс доі1чланд»

лює, що

• •

трудове

пІднесен

ня панує Іна ,всіх я.кі споруджують

об'єктах, будівель

ники ;пересу,ВlНОЇ

сячкарбованців, ЩО вить 107,2 процента

.меха.нізова

власними 'силами

ноІ і<ОЛОНИ .N2 15. Цей рік особливо. НallIружений для на шого Іко.лективу. НамІчено

сячі карбованців,

стано пла)ну,

832

тобто

Успішному

виробии

за.ве,ршенню

ква,ртального

завдання

с.при

чи~ КОPIlYlCів порівняно з минулими . 638 сімей справ-

яло соціалістичне змагання між ділынцямии і бригада,ми.

-'пять новосілля. Достро.ко.во стане ,ДО дії ,комбікормовий завод у КалитІ, елеватор ,на 26 тисяч тонн зберігання

Підсумки 1П0казали, ЩО най

зерна І с.клад

на

1О

ВИЩИХ результатів досяг КО лектив ,n'ятої будівельної ;:\ільниці, якою ,керує І. Ба

дІвельники

'кварталі

здали в

бу

експлуа

робітників ПОЛОВ:НИЛИ напередодні Першотравня

тацІю 70-,квартирний буди нок для працівників заводу еле;ктротехніЧних виробів і

лави

дитячий садок на

ної

3а

280

місць

Кожен. хто їде або йде ста остерським

шляхом,

обо

в'язково зверне увагу на рівну, площу

з .прямолі

нІйними :рядкамикартоплі. Це діля.нка механізованої ланки

ЛеОНііда Тихоновича Геруса з Семиполківської птахофабрики . Не ,перший рік очолена ним

ланка добивається відрад,них показників. От і нинішнього лі та,

ВКЛЮчившись

Всесоюзне

соціалістичне змагання за виро-

_ -~ення 'високого 'врожаю всіх . _ :,nьськоrocподарських ,культур, ланка дала

кожному

слово

центнерів

річним :планом

БУідівельники

те,

ЩО

оп-равляться

одержати

гектарів

на

160

ться

Т.

Геруса

змагає

механізованою

ланкою

ВОЛОДИj\1ира також

Лебединця.

успішно

обмінюються досвідом, чають

вирощує

один

в одного

запози

все

Напринлад,

успішно використали

нове,

нічного відділу.

далі

руі розвиток взаємовигідного

рі'вноправного

спі'вробітництва.

чинів

водилось на

вакуумних

зичили у моск.овських колег ав

ної густоти сиропів і їх темпе ратури. В ході змагання вироб ничники Одеси уСпішно викона ли зобов'язання щодо освоєння лінії

транспортування

сирцю з морського

цукро

нового заводського причалу . Введення

його в експлуатаЦію

вивільняє

тридцять чоловік і 1 О тажних автомобілів.

ван

В КАЗАХСТАН І НА АЛТАИ

Перші десять тисяч тичних

пристроїв

автома

для

дистан

Ційного контролю за зволожен ням зерна в елеваторах і зерно складах

виготовив

цьому

воду

«Щитавтоматика».

відправлені

на

ніють на полях Оріхівського району ЗапоріЗЬНої області .

хлібо

приймальних підприємств пів денних областей України, а та кож в Назахстан і на Алтай. У відповідь на Постанову ЦК НПРС І Ради Міністрів СРСР

«Про заходи по забезпеченню збирання врожаю і заготівель продук

житомирські взялися на

місяць раніше строку ти піврічне завдання

сходи соняшнику. ку

Вони

адресу

тів у 1973 рОЦі» приладобудівники

курудзи та інших культур зеле

ро

ці колектив Житомирського за

сільськогосподарських

ЗА ПОРАДОЮ ГРУЗИНСЬКИХ ВЧЕНИХ

- Дружні

яку за

...

сти.

роз

апаратах .

установЦі,

порадою вчених Тбілісьного сільськогосподарського інститу ту виготовили районнІ спеціалі

нагромад

чорноморці в свою чергу, запо

мірі сприяло

електромагнітне

опромінення насіння. Воно про

жений одеситами досвід автома

томатизований спосіб розчинен ня цукру і підтримання постій

В. ГОЛОВАТЮК, інженер внробничо-тех

держав

вести Л;'ІІ'ію на зміцнення ,)ІИ

москвичі

ніше. Краї'на отримає великі

заверши поставок

засобів автоматики для хлібо приймальних підприємств і за готівельних

організаЦій

країни.

(РАТАУ).

який ВИСО

ДЛЯ ТИХ, ХТО В ПОЛІ-

урожай картоплі, М . ІВАНИЦЬКИП. На фото: рівно, немов по

РІШЕННЯ ПЛЕНУМУ

агрегат досвідче

ний механізатор колишній ме ханіК-ВОДіЙ танка Л. Т. Герус, якого ви бачите .на знімну

таборі для них збудовано їдаль

В МАСИ Велика група лекторів-міжна родників

зверху.

картоплІ .

Щоб добитися

Міцна дружба зв'язує колек тиви Одеського і Московсько

кий

шнурку , веде

соціаліс'ТИЧНИХ

Цьому в значній

тичного варіння цукрових

ДНі розпочнуть обробляти отру тохімікатами.

Л.

тів Л. І. Врежнєв&, підкрес .1JЮ€ рішучість СРСР та інших

передпосівне

достроково. За зобов'язан ням 'передбачалось заверши ти за,вдання 25 грудня. Про те, цього буде досягнуто ра прибутки.

.комуністич

ДРУЗІ

ДІЛЯТЬСЯ ДОСВІДОМ

передове.

говорять

таймс», КОМІІН

ЗА ЗАКОНАМИ БРАТЕРСТВА

топля ,розміщена по картопли щу і збільшується загроза шкідникі,в, поСіви в найближчі

Ланка

« Нью-Йорк

(ТАРС).

ПеРШі

здобутки

,розрядці,

туючи підсумки друж,ніх віаи

3aJВДЯЮlмогутн(}сті

го імені Мантуліна цунрорафі надних заводів. Вони постійно

біциди. Продавжується ,міжряд ний обробіток .картоплі по схо дах . У зв'язку з ТИМ, ЩО кар

ЛАНКАХ

немов ,карта.

тисячі кар

275-293

місцем

НИЙ ' впли,в, який справляє на

намІ

центнерів 3 гектара

160

У МЕХАНІЗОВАНИХ

рим

ударників

праці . Серед них і кад-

при

що

:ІІату.

підкрес

бованців, ЩО становить 106,6 процента. Колектив ПМК- 15 трудиться lПід гаслом: дати про ДУIКції більше, 'кращої якос тІ, з ме НШИІМ и зат.ратами. про

бич. Першими у змага.нні ви йшли бригади П. Нездолія і Є. Корнійчука, І. Юрченка та І . Ташути .

ТИСЯЧ

сировини .

першому

чених

111

силами

того,

ОЗДОРОВЛЄ'нню по.тl'ітично'го К.чі

му. ПOJIьсь.ка «Трибуна люду»

тому.

власними

ти

процентів плану.

здати в єкаплуarrацlю значно

будинкІв,

fШ

!Тривів до

Сl'ули,тlа,ся

ся на кори'сть миру і соціаліз

Швидкої ходи набрали бу дівельники у KBi'l\HI . По ген пі.дрядуlIlPИ плані 735 освоє но 850 1'ИСЯЧ карбованЦі;в,

для ПQРОШКОВОГОЗаводу. По генпідряду освоєно 1918 ти

курс

« холощаві'Йна » В е-в.ропі по

пише про величе:3НИЙ позитив-

ПОПРАВКА ДО ТРУДОВОГО КАЛЕНДАРЯ Bm::OKe

;\ержав

у сві' ті ,дедмі більше змінюєть

рові ,робіТНИКИ, і 1'акl, ЩО прийшли до нас два-три ро

ціле.опрямованиЙ

СРСР та інших соціалістичних

СРСР і далеКОГЛЯ~lfій політиці ЦК КПРС сrr~ввідн{)шення сил

ТРЕТІИ, ВИРІШАЛЬНИИ

і дружби,

соціалістичних держ&в, пе'ре конливи.'d овідченням дальшого :шіцнення ЄДНО СТІ 'І згуртовlt ності :всієї соціалістичн(}ї orr;'B-

ВИДАННЯ 34-й

що

:Іовнішньополітичний

які зв' язують пruртії і народи

РІК

ко,нструкти,вн&

Францу,зька «Юманіте» :від ;шачає,

ма,ніфестацієюнепоруш

братерства

соціал іс тиЧ'ної співдружності.

лює, що ці візИ'Ги ст,али я,скра

них уз

ТОКИ

миролюбна

:щвн;шня політика СРСР, усієї

ЦК КПРС - Л. І. Вреж'нєва в ІІодьщу 'і НДР. Преса підкрес

р.

вою

біnы1Je

все м'іжнародне життя оправді

пре,си

Кривого Рогу виїхала

підшефНі села

КриворіЗького,

таких показ

Софіївського,

П'ятихатського,

ню. У світлому залі за акурат ні столики можуть водночас сі

сти 50 чоловік. В кухні газо ві плити , холодильники. Побли зу польового табору вирощу ються

овочі, фрукти,

виноград.

ників, ,на кожний гектар було вивезено ,по 60-70 тонн орга нІчних добри;в, а та.кож достат ню кількість мінеральних-фос

Апостолівського і Широківсько

передпосівної культивації внес ли і аміачну ,воду. Картоплю

бах, на виборчих дільницях во ни знайомлять трудівників се-

Сільських трудівників Кагар лицького району на Київщині

посадили 'в ранні строки, ЩО дало можливість затримати во

ла з Постановою квітневого Пле нуму ЦК КПРС «Про міжнарод ну дІяльність ЦК НПРС по

здійсненню рішень ХХІУ З'їзду

виконують замовлення . Для ме

форних

го

бульби двох ос

НОВНИХ сортІв «огонею> і «су ЛЕ)В», які на землях птахофаб ри.ки дають наЙВИЩі .врожаї.

Густота насаджень

сяч

КУЩів

на

60-70

відмІнно.

ВИВЧАЮТЬ ПОПИТ

ПОСТійне піклування про по бут механізаторів виявляє прав

ління колгоспу імені

,нябульб, почали досходовий .обробіток площ, застосувавши спеЦІаЛЬНі борінки. Внесли гер-

кінних

уважно

розвозок.

вивчають

автолавок,

ПродавЦі

попит,

чітко

вання, які мають товари першої необхідності. Відповідно з поба жаннями мешканЦіВ сіл пере-

ТУРБОТА

Від

обслуговують шість

ханізаторів і тваринників ВіД криті 40 ларків самообслугову-

ПРО МЕХАНІЗАТОРІВ

разу ж. після закінчення садін

ХЛІБОРОБІВ

клу

• •

ти

гектарІ.

справляється

фермах,

партії».

, Головне тепер доглянути посіви. І з цим завданням лан на

Дніпропетровської

тваринницьких

.калІйних. а під час

лагу. Садили

районів

області. У польових таборах, на

Дзержин

г лянуто

боти

також

розпорядок

підприємств

ро

кооператив

ної торгівлі і громадського

хар

ського Овідіопольського району чування . (РАТАУ). Одеської області . У польовому ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~'

о.

:1 11

Найстаріший депусіл&ради 167-Річ-

тат

ЗВ ~., 'Т Т7 Є

:: ву Шlралі Міслімов ви-

ний горець села Барза-

11 11 11 11

ступив 'На ,Зборах труДlвнИКіlВ колгос.пу імеНі Нізамі ЛеРі'КСЬКОГО

но працює в ,КОМісії · по

доповісти їм.

району із

, звітом про

ВНlКонання Інаказl:в ви-

11 боРЦі'В. 11 ,В!Сі,М рокl'в ІШ1'рlарх 11 гір є .депутатом сіль11 ради. Незважаючи на І!

бла'l'ОУСl'РОЮ, І на зустрічlз ВИборцями МІслuмову було про ЩО

Протягом

останніх

років у селі Барза:ву,

rwYАТ :l.8'" _р ~ "'~~И'''''' тrВП"tl'7 • -:11..&:11., ~~, . , ... , ли.ке культурно-лобуто-

іІ10буто:ваго ,nризначен'Ня. В усе це 'внІс чималий вклад найстарі-

магазини,

Міслі:мов. Для виконан-

тового Обслугову,вання,

бібліотеку,

Вlпорядковано

сільські

шляхи. Тепер у Барза-

сяч метрів 'НМ рІвнем

фонна лінія, ' занладеН0

похилий вік, ,BLн аol\ТИВ-МОРЯ, провадиться

ве-

громадського

ве бу,дівницт,во . З !lніціативи 'депутатів збудовано ,комБІнат побу-

РОЗТaJШованому на висоті близьно ДВОХ ти-

єктів

ший

ня

,депутат

Шіралі

одного 'з

,нз>казів

гожителя; IВLн лишився

ні Нізамі В\П',яте одно-

ШКОЛИ-ВОСЬіМИ-

Багатющий

ним ,природи

фундаменти 'Нових об'-

ла

нелег:кою

для

дов-

1\варинникам

рі'чки.

другої

ку.

І хоча дорога бу-

никам,

БИСОНО ц!lнять не тільки молоді колгоспники, а й акса;кали.

вий досвід

ся навІ1'Ь 'поїхати в Ба-

та». його поради ріль·

задоволений поїздкою. У rLpcbKOMY селІ було споруджено будинок

виборЦіJ3 йому довело-

ву прокладається теле-

славу «головного колгос.nного ,НОНС'Ультан-

життє-

Ш . Мlслі-

мова, прекрас.не знання краю

здобули

рі:дного

йому

Члени .колгоспу Іме-

стайно

висунули

ШІ- 11

ралі Міслlмова канди-::

датом у депутати сіль- II ради.

Р. ГРИГОРЯН, кор. ТАРС.

1I І.

і:!!!!!!!! !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!::!!! !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! !!І.іііі _i8іі1 ______ ііі іі _ііі __ ііі_ііі_іііііі;; іі __ ііііііііііі!іііііііііі_ііііііііі. _____ ііі iiiiiL ,"

сущш соціаліСТН'IIIОГО змаган ня n третьому, вирішальному році. Агітатор нагадав, що за чотнрн місяці надііі на корову

Тут

ЗаІJЖДIl

.1ЮДIІО.

ні події в країні і за рубежем, по документах до 50-річчя ут

ворення Союзу РСР, матеріа лах квітневого Пленуму ЦК КПРс. В агітпункті відбува

склад

агітколективу.

НОМУ з

Звичайно, рець

має

не

можливість

ІЗ агітпункт.

дання

зав поза

жодного

трудящого,

агітаторів

бі

у виборців

самодіяльності.

НИМ!!

завітати

залишати

Більшість

Виборча кампанія з кожним днем набирає все ширшого розмаху. Партійне бюро від ділка переглянуло і поповнило

вибо

Поставлено

не

увагою

кожеи

молодого

ньої

кож

до сільської Ради депутатів трудящих працює агітатор.

жодного

худож

На

округів по виборах

ються зустрічі з новаторам!! вироБНlІцтва, а поруч у клу

виступають аматори

MiclICIJHX,

](ОIIКРСТНIIХ

ПР"-

Активно пройшли звіти де путатів перед виборцями. Брн-

виборця.

побува .~о

вдома, зустрічались

на тваринн!щь!шх фер

мах в рільничих них бригадах.

трактор

Так, комуніст й. Литвиненко розповів твариннИ!(зм

про під-

ПО

відділку

лограми.

] 293

становив

Доярка

А.

кі

гадир С. Кухтик, нагородже НИЙ за успіхи, досягнуті в ми lIy.~OMY році орденом «Знак Пошани», ланкова Г. Бугаєн ко, свинарка М. Сергієнко, ро бітник В. Карсим та інші роз повіли про свою роботу, як виконують наказ!! виборців. За період після минулих ви борів У селі відбулися відчут· ні зміНІ! . Асфальтована стріч ка зв'язує Погреб!! із Києвом. Чимало мешканців справн.1И НОlJосіллн n добротних буднн ках. Будується вузол зв'язку,

Бруєнко

і чимало її подруг мають за раз по пуду і більше молока

щодоби. Свинарки Г. Кот, Т. Сергієнко, доглядачі молод

няка М. Ралко, А. Гузенко до бились 700 грамів щодобового ПрllрОСТУ

ваги

тварин.

Агітатор Н. КривоБОК облад н~л;]

тракторній

\(!!ІІЖКОВУ

бригаді

пересувку,

яка

ці

дні

літературою.

Ії

бесідн

ПО[Jнилась

по

виборчою

механі

затор" слухають з ВСЛІІІШМ тересом,

бо

вонн

ін

побуткомбінат,

поGудопаllі

спеціалістів.

будинок

Діти

вчаться

чудовій

середнlИ

школі. Багато трудіlJників при дбали автомашини, а мотоцик лів у селі понад 200. ТелеlJізор є майже в культурний

НА МІСUЕВИХ ПРИКЛАДАХ

Агіт

пункт зараз став центром агі таційно-масової роботи в селі Погреби . До послуг виборців - газети, журнали, відповідна література. Тут читаються лек ції, проводяться бесіДIІ про Радянську Конституцію, остан

на

кладах.

кожній сім'ї. Свій відпочинок трудя

щі проводять У хорошому клу бі, бібліотеці, книжковнй фонд якої становить понад 10 тисяч примірників.

]400

Висаджено

дерев.

На рахунку народних обран ців чимало інших корисннх справ. Це при їх активній участі організовано проходить закупівля лишків тваринниць

кої продукції в населення. Ді .10~1

відгукнувшись

зазимчан,

на

мешканці

заклик

села

процентів виконали д~ння по закупівлі

на

річне зав молока, а

м яса закуплено стільки, скіль

ки передбачалось на весь рік.

Д.

для

робітників

КАЦЕНЕЛЬСОН,

грОмадський

кореспондент.

АСУ НА ШИНОРЕМОНТНОМУ НОВЕ, у

Комуністична партія і Ра дянський

уряд

приділяють

ПРОГРЕСИВНЕ-

ВИРОБНИЦТВО

паНІІЯ

управління

'ним .виробницl'ВОМ

основ

за допо

багато Ylваги ві,ДlІовлен'ІІЮ ав

могою

томобільних шин. У зв'язку з цим

засобів С-120»,

(машини «Сигнал ,Rомплекту нестан

дартного

устаткування,

колективами

них

підприємст.в

тому

числі

перед

шиноремонт

країНІ!,

перед

ції

нашим

заводом, стоїть велике і від повідальне завдання по наро

арсеналу

технічних

диспетчерського

«СДС-50І100» і еле.ктронно обчислювальної машини «l'VIинс.к-22».

яку

орендуємо

щуванню ·кількос·ті і поліп шенню якості відновлюваль

че,рез телетайпний покликана на базі

ного

виробничої

ремонту

шин,

ІВ

основ

ному за рахунок підвищення продуктивності праці та

ефективності 'вироБНИЦ'1'ва. Корінне поліпшення уп ра'влі,ння підприємством є однією із основних ла'нок у ,розв'язанні цих проблем . У

році на заводі почало

1972 ся

ВПрО'вадження

зованої

автомати

системи

упраВЛіННЯ

за проектом, .розробленим Київським .науково-дослід Іним

інстятутом

автоматизо

,ваних систем у будівництві. АСУ заводу об'єднує п'ять функціональних си стем :

оперативного

вання

і управління lfJиробни

чим

процесом,

плану

організації

збору ремфонду і реалізації ві~новлених ШИН, організа ції ма теріально-тех!Ні ЧtНОГО

постачання. бухгалтерського оБЛіКУ, техні:ко-е.кономі чного планування. Крім того, є ще 'три підсистеми: техніч нихзасобіВ, ,нормативного господа,рст.в,а,

матеріального

зувати

ню

розв'язує

ряд

кон

кретних

завдань.

Так,

під

система

операти.вного

ситуації розв'я

завдання

по

оперативних

плану-

складан

планів-зав

чим процесом

з оперативним

втручанням у нього у

ку необхІдності,

випад

контролю

аналізу роботи технологічно го

устаткування і всіх тех нологІчних параметрів (елек троенергія, пара, стиснуте

повітря), оБЛіКу готової про дукції по видах .виробів і браку в загальній кількості, а також оперативний двобіч

ний зв'язок з виробничими пІдрозділами і робочими міс цями.

Впровадження підсистеми

в дію

Д03волить

цієї

на

-70 процентів скоротити організаційно-технічні про стої технологічного устатку вання,

значно

поліпшити

оперативність управління ви

робництвом

економічні

всі

технІко

показники.

Економічний

система

зв'язок, реальної

дань на зміну, диспетчер ського управління виробни

і програмното забезпече.ння.

Кожна функціональна під

стан

зв'язку

ефект

впровадження Цієї ми складає понад

карбованЦів на .ня підсистем:

від

підсисте 60 тисяч

рік. Завдан організації

Збору рем фонду

зношених

математичнОІГО забезпечення . За планом впровадження чо тирьох фУНКЦіональних під систем буде завершено до кінця нинішнього року. У перспективі АСУ заво

шин і реалізаЦії відновлених шин, організаЦії матеріаль но-технічного постачання і

бухгалтерського обліку бу дуть розв'язуватися на лі чильно-перфораЦіЙНИХ маши

ду

нах

створеною машинно-лі чильною станцією складо

вою частиною

повинна

лузеву

перерости

автоматизовану

га сис

тему управління «УКРШИН0; ремонт» для обслуговування

АСУ підп ри

ємст.вом.

всіх

Машинно-лічильна станція має два інформаційних

ємств України з утворенням обчислювального центру при заводі на базі електронно-об

пункти,

завдання яких вхо

дить оформлення первинних документів {замовлення, ра хунків і т. д.) З одночасним перенесенням інформації на перфокарти, які обробляють ся в машинно-лічильній стан

шиноремонтних

ч и с л ю в а л ь ної

кам

системи,

класти

виконання

руху

облік

шин

ством тися

готової

перспективного

за роботою табулятора, вни зу Галина Коваль програ мує роботу на Пі~СУМКОВОМУ перфораТОРі.

Фото А. Нозака.

праці,

до

щоб

автоматизовану

і,

найголовніше доби

належного

основному

економічно комсомольці,

не зобов'язання по впровад женню підсистеми в 1973, вирІшальному році дев'ятої п·ятирічки. Вони дали слово забезпечити вис<Жу якість і достовірність

документів.

Е. ТИСЯЧНИИ, начальник АСУ.

R. ЛАДАН, начальник МЛС .

транспорту УРСР,

підготовки

рахуванню заробітної плати, справа Раїса Рає слідкує

взяли підвищене соцІалістич

технічно-економічного плану

після

Бардаднм

го ефекту. ПраЦіВНИКИ АСУ,

вання будуть розв'язуватись на арендній електронно-об числювальній машині Київ ського обчислювального центру Міністерства автомо

більного

НаталІя

набивають перфокарти по на ..

систему у.правління підприєм

продукції '1'ощо.

Завдання

Бобко і

машини

належить

багато

впровадити

їх,

опера

«Минск-32». Нолективу нашого підпри ємства, особливо праЦіВНИ

ції. у цих підсистемах роз в'язуються такі завдання, як складання річних планів по ставок ремфонду , контролю вироБНИЦТВі,

піДпри

На фото: зліва

тори лічильних машин СофІя

програмно-

НА ДОПОМОГУ ГРОМАДСЬКИМ КОРЕСПОНДЕНТАМ._.~~~~~~~~~~~~~~~~~~ Серед матеріалів, які дру куються в газетах, неаби яке місце посідає нарис. Це дуже складний жанр. Справ жній нарис немислимий без чіткої сюжетної лінії, пев ної композиЦійної будови, без творчої фантазії автора. Саме ці фактори, поряд з художньо-публіЦис l' и ч ним рІвнем,

чають

доводиться

трьома довго

диктує

навіть

заголовок

нарису.

місцями»:

над

заголов

того,

цьому

вважається,

що

коли

вимисел недопустимий вза галІ, то домисел не лише не протипоказаний, але й необ хідний у нарисі. у словнику росій~ької мо

ви АкадеМії наук СРСР чи

стрижня рОЗПОВіДі

ка,

Тому

про

і, природ

що

писати.

З'ЯВЛЯЮ'l'Ьея

творін

.ня З Іпідозріло ДЗВ1нкими за

головками на зразок «Не спокійний характер», «Щед ре серце», «Господар (гос подарка)

ланів,

ферми,

катного

стану»

та

правило,

всі

вони

ін.

про

Як

почина

ються й закінчуються пей зажними зарисовками. Звід си

випливає.

змістом,

в них у праК'l'ИЦі.

вважає, що над нарисом

результат

знає,

за

ваної фантазії автора, опис фаКТіВ. яких не було в дІйс ності, проте. з іншого бону

що автор, зібравши матері ал не осмислив, не знайшов не

мисел»

вився досить міЦннй, але зовсім не виправданий під розділ авторської фантазії на домисел та вSМисел. При

ком, початком і кінцівкою. Ці, на нашу думку, «муки творчості» результат без

но,

тим

який вкладається нинішній газетній

мусь серед газетярів встано

стикатися

сюжетності,

його композицію і дуже час

'1'0

що

стор.

сюжет

ор-

таємо:

«Домисел

основана

нях,

на

догад-"

припущен

розмірковуваннях».

«Вимисел- створення

фантазії».

вигадувати,

ти

творче

щось,

уяви,

«ФантазІя

здатність

УhВЛЯ

уявлення».

Як видно «домисел» з по рівняння, поняття слів мисел» синонімічні і

дять до поняття жаль,

«ви вхо

більш загального «фантазії». На

немає

чення слів

точного

визна

«домисел» і «ви-

•

ТВІР

НАРИС-ЦЕ

визначає

визна

«вузькими думати

матеріал,

Але ці поняття можна при близно визначити так: ви мисел плІд необгрунто-

нарису.

Багато хто під час роботи

ганізує

Окремо .варто сказати про роль фантазії в творчо му процесі нарисиста. Чо

насамперед,

якість

ДЕСЯТА ЛЕКЦІЯ-БЕСІДА

домнсел

це

також

опис

фактІв, ЯКИХ немае в даннй момент, але якІ можуть ста тися згодом, нарешті, доми сел можна розумІти, як ДО-

повнення, прикрашення фак ТУ.

введення

діалогу

тощо.

Виходить, що вимисел, взагалі неприпустимий в на-

рисі,

тоді

ні

би якимсь допоміжним рибуro.м :в ньому.

ат

Не

той

як

домисел

на

користь

фаК'l',

що

домислу

нарисовій

літературі міЦно встановила

ся

. видова

творчої сом,

що

фантазії.

аналізуючи

видами,

лі

стандартизаЦія

їх

доходиш

Тим домисли

НОВЕ житrя

ніякої

за

висновку,

застосовувати

немає

ча

взага

необхlднос-

ті.

ВІд них

слід

зовсім

від

логи

є чудовим засобом ха

рактеристики

мовитися.

Розглянемо видів.

кілька

таких

Насамперед, так звані «спогадИ». Чи то проводить герой політбесіду, чи сидить на зборах, а чи їде на по льовий стан, він обов'язко

во щось згадує. Найчастіше свою біографіЮ, при чому, просто так, без будь-якої

вдається

Цілком природно, що не рідко буває необхІдно дати біографіЮ героя або навести якийсь епізод з його мину лого. То чому цього не ро бити прямо, чому обов'язко во треба роздумувати на зразок: «За вікном гула за метіль, на підвІконні в без ладді валялися різні речі, а Сидір Петрович сидів у напівтемній горниЦі, оточе

почути

розмову

ге

,POЇIВ і з її допомогою донес ти

до

тя.

читача

Але,

шматочок

не

секрет,

жит

часто-

густо в нарисах зустрічаю'1'Ь ся діалоги, яких ніхто ніко

ли

не

ж,

мова

промовляв.

ється

причини.

lПерсонажів,

розкриття теми. Тому дуже добре, я.кщо автору дійсно

такими

якими

До

персонажів

навряд

р~ченнямн,

чи

користуватися

того

переда

могла

людина:

- Я прийшов до тебе за досвідом. Викладай свої сек рети.

Які секрети? По вихованню дих робітнинів.

. -

ПІклуватися

дей му

про

лю

мій обов'язок В цьо

моло-

весь

секрет.

ний густими клубами табач

ЗР03уміло, лог займає

ного свою

диму, і пригадував завзяту молодість ... » Ному потрІбна така лі'1'ера·

користі якої.

турщина?

домислів-

опис почуттів, думок і вчин ків героїв з приводу яки

«діалоги». Самі по собі діа-

хось подій. Самі автори при

Інший

Середа,

Що вона дає? вид

травия

1973

року

що такий діа тільки площу.

від

нього

Ще один вид домислу

ні

ЕФЕКТИВНІСТЬ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА

Перед

примісьними

•

рад

госпами стоїть завдання постійно задовольняти по треби населення в ціль'НОМУ

молоЦі.

Винонання

лежить

не

лише

ально-тех.нічної

його

від

нерІв .иоренеплодів,

Радгоспи першої групи на

матері

базирадгос

середньорічну

норову

витра

пі:в, правиль,ного виріше.ння питань ,нормовиробництва,

тили кормів , на 11 процентів більше, а продунтивність

механізаЦії

одержали вищу ·на 29 про центів. Завдяни інтенсивні

не

праЦі,

зосе, ре,дження

потріб

зусиль

пар

центнерів

сї.нажу,

обслугаву,ван.ня

малана витрачено .нормів

ці

Пlдсумни роботи овоче молочних радгоспів Бровар сьного району підтверджу

щО

IQСНОВОЮ

щення

дЛЯ

господарствах

галузі про

проце.нті,в

дунтю~ності праці на фермах

редньому

'снотарства

:з.ростання

дійного натися

'виходу

молона

стада. Щоб перено 'в цьому, зробимо

групування за

рівнем

радгоспів

першої

вищий

за

надоєм

,молона

ву менш ~H

діяльності

[ІЇВ

за

груп

рін

1972

таними

продуктивності

продунти.вності,

що

м,ають

нижчу

с тада

молочного

продуктивність

залежить

що

радгоспи

не

лише

першої

згодовували

на

І . Кількість радгоспів D групі Річна продуктивність корів

господарство

Валовий надій молока ство (тонн)

Згодовано кормів

Затрати кормів на центнер молока (цент. корм. од.) Затрати праці на центнер МО,10ка (людино-годин) Затрати праці ЛЮДИНО-ГОД ІІН в рік Собівартість центнера молока

група

IІ"рунті

вологи,

з е.розlєю, мінронлімату 1, в

. результатІ,

рівно

настилу,

,ро'Тьбі

бо

утворенню

«інце.ВОМУ

підвищенню

вро

жаЙіНості всіх сільсьногосподар ських

цент-

гр у па

гос под а рств

7 2334 1.250

нульту-р.

3197

2918

-45,5

40,9

1,43

1,66 7,7

194 19,41

180 21,97

цьому руть ність

не

присутні,

на себе виступати

ностІ. дини?

але

бе

вІдповідаль в ролі оче

неприпустимий більше, що в немає необхіД-

Справді,

достоменно

ян

знати

Про них

можна

думни

лю

можна лише

догадуватись з більшою чи меmrlOЮ .вірогідністю. Зна чить,

ба з

писати

про

обмовною,

твої про

що

думни,

це

тре-

це тdль

припущен

думни.

героя,

яні

грунтуються на глибоному знаннІ його харантеру. Те ж саме стосується і почуттів, вчин,нів, при появІ яних ав тор не був присутніМ. «На вимислу

ст.вердтує

не

допуснає»

Борис Польовий,

і Іна підтвердження наводить випаДQН з .власної ІІІрантини, ноли вІн зачесав лисого ге роя одного . з своїх нарисів.

Меріетта дає,

за

по

планів

винористання

шунувати

нерlвнинів

гос

спеціалістів постІйно

тва 'ви

!Невинорис'тані

тичному

змаганні

ян

ШагІнян вона

розпові

написала

на

рис про лабораторіЮ І. Пав л()ва. Між іншим в матеріа лі йшлося про унвітчану

фрезерних

ре

Перевагу

орган,

ЯJШЙ

ІВ

головон.

ряді

Випробу

господарств

lНезаперечні

вия

переваги

но

чим смYlГ

вес

хисник

на

:полях

смуг

Рад

ге'нтарів лісо

38 і

Вї'ТРОЛОМJноза

садах.

П, ЖИГАЛО, громадський кореспоидеит.

працювати на

нру

Тепер у майстернях відділень «Сільгосптехніни» завершуєть ся ,виготовлення пе,ршої

партії

ланцюгових головон. У госпо даРС1'вах Луць'ного району, на приклад, ,ними будуть обладна ні всі наявні поздо.вжнl про рід жу,вачі. Робочими нресленнями

рослин і рівномірну 'густоту сходів У ряднах, добре розпу-

ніх облаС1'еЙ.

:пристрою волиняни поді лилися з механізаторами сусід

(РАТАУ).

ФАВТ:

на

Ніровоградщині

племінного молодняна

.нелиної

спеціалізованим господарством по .вИРОЩYlва'нню племінного молодняка ,великої рогатої худо-

рогатої худоби. Тані є в Ново архангельському районі цієї ж області, на Житамирщині, Тер

би ста'В нолгосп «Маяю) Знам'янсьного ,району. Твариннини

нопільщині . Як поназав щосвід, цetнтралізоване вирощування

сусідніх нолгоспі.в і радгоспів поставляють сюди породистих

племінного поголі.н' я ,ма т,очного стада дає добрі результати.

теличок Тут їх : вирощують до 15-18 місяцьв, а потім .реалl-

У ,республіці розпочато будіВницТІВО нелиних міЖнолгосп

аують.

них ,номплексі'В по ,вирощуванню

* * *

Семи лісни-

Г . Є. ЩуревсьниЙ.

міжряд

званій захисній

схилах.

цього

Першим

зонрема

допомогу надwвало нам полнівсьне лісниц1'ВО, де

зоні, ,може

,винни: вона забезпечує стабіль ний процент видалення зайвих

Уже цього рону спецгосп про680 ,нетелі,в .

рад

ни продовжував садіння лісо смуг у другій .рільничій брига-

лан

При садінні лісосмуг .велику дасть суСіда,м

чення

і цієї

тільни в

тан

МОЛОДНЯКА

зайняти

дерев,

наун

а й у

КОМПЛЕКСИ ПО ВИРОЩУВАННЮ

надавали листів

породам

технічних

ДЯХ,

ВОlllЕВТ;УЄ.ио

І. ПЕТРЕНКО, головннй зоотехнік Голов ного управління овоче-мо лочних радгоспів МР УРСР.

госп уже має

агрозаходу ,

тих

кандидатом

вили

рева від ноламон і оббивання фрунтів. Надаючи нелиного знацьому

,вання

ПРQДунції.

ним

у садах плодові де

«Заворицьний»

шує грунт не

цюговий робочий

береЗі.

Лісосмуги, я.кщо ,вони посад жені 'впоперен пануючих вітріlН, захищають

Група спеціалістів Волинської обласної 'сільсьногосподар ,сьної дослідної ·станції на чолі

встановлюють на поздовжній проріджувач 2ПСН-6М замість

земеЛI>НИХ

Обо.в'язон

ГОТУЮЧИСЬ ДО обробітку плантацій

Н. М. Хелемендинам розробила

росту ПРОДУН1'ивності та поліruдення я.ності

подаРСl1В і ринництва

Т е П.1 юка.

оригінальний ,пристрій

основних ,видів

сільсьногоспощарсьної .про ду.нції, а й по ефеНТИВНОСТі угідь, праці

на

кілогра

нетелей. Тані номпленси на 1,5 -3 1'ися.чі голів створюються в

нолгоспах імені Карла Марнса Заміт~ з Кіровограда на про- ,на Льві,вщині, імені .Щорса та хання ·нореспондента РАТАУ імені Карла Марнса на КіРОІВО прокоментували спеціалісти Мі- градщині, імені Петро,вського господар-

ІНа Тернопільщині, два но мплен

ства УРСР. Колгосп «Маяю> не єдине в республіці господарство, що

ністерс~васільсьного

си 'в НОЛГОСНі і,мені Мічуріна Миколаївсьної облас'Ті та вря ді інших господарств ·республі

спеЦіалізується. на вирощуванні

ни.

r~v~.и/.АШ'.АШ'Л7LU.АШ'НН~ННННLUAV07AV07LUНLUА.

видців. Теж прийом, тим ньому танож

рис

державі

П.

УВАГА:

і соцІалІстич'нихзобов' язань по абільшенню поголів'я ху доби, .виробництву та прма

ді.

ЛІСОСМУГИ

госп

лише

казнинамивинонання

жу

щодня

10-11

НОВИНКА

почес,не місце.

6,4

зараз

•

1 липня 1973 рону з тим, щоб у Всесою:з.ному 'соціаліс

МИСТВЦТ,ВА

ня

не

ви-

радгоспів наЯівність

УНА.

ни

Аналіз роботи району в.назує на

зерви виробництва, мобілізо вувати робіl1ничі иоле.нтиви на боротьбу за достронове винонання взятих зобов'я ЗClJнь по 1Jиробницт.ву .продун тів тваРИННИЦ'l1Ва за період з 1 жовтня 1972 рону по

•

гектаРІВ

мірност,і снІгового

на корову за рік

з НОЖНИіМ роком на ла~ах збільшується.нlлькj.Сть шсо смуг. Вони сприяють нагромад

женню

за

на господар

•

групи

6 3015 1060

(цент. корм . один.)

від

норову

г осподарств

про

кількості згодованих .нормі·в, а ві\!( їх якісного снладу. Ян

по·

ви

норів.

стійловий період по

Припадає корів на

со

господар

доює по мів. Фото

техноло

господарств

до

гії.

високlИ

меншою

ніж

снотарства

казни.нами:

2. :3.

одер

більш прогресивної

Господарства першої гру пи при меншій нількості по голів'я норів , але завдя,ни

сумлін

ставленню

запровад

і можливІсть ВИНОРИС1'ання резерві,в ПЇ!д1Jищення ефен тивності молочного снотар ства. Для цього вже зараз необхідно оцінювати роботу ",ері.вникiJВ та спеЦіалістів

,молоко

Ефен'Тивність

можуть ха

рантеризуватися

ви

групи тіль,ни за рахунон

дунтив.ність

радгос

друге

старанню,

ному

рову.

вирішенні

ження .НОМJпленсної меха,ніза ції трудомістних процесів і

но,рову

дяки

тири місяці цього РОКУ вона одержала 1036 кі лограмів МО.l0ка на ко

д,вох :питань. Перше це підвищення продунтивностl

одержано

на 'норо

господарсьної

цих

се

номпле,нс,ному

а над.ій моло

на

ства,

віднесемо до другої групи.

е· РеЗУЛЬ'тати

робляють малана ,на 9,5 про· цента більше, ніж господар

:нілограмів

2600

ніж

C~Bax другої групи.

Це «Плоснів сьний», імені Щорса, «Руса нlвсьни,Й», «ЗаIВОРИЦЬНИЙ», <, Кра,силіВСI>НИЙ» та «Лі т.нів сьниЙ». Господарства з річ ним

в підвищенні продунтивнос ті прац.l можна тільни при

!Ш

по

бівартістю,

.нілограмів .

2600 радгоспи -

пра

групи .

Бе

кон а ння своїх обов'яз к ів уже досягла хоро ших результатів. За чо

процентів

першої групи,

жують

віднесено господарства, які за минулий рін мали надій молана на фуражну ,норову

ззтра1'И

стада,

:J ИЩОЇ

групи

ІВа

господарствах

шої

проду,нтивності .ко

снла,ду

більше,

малана

були

люди проте на

менші. О,Д'наlН досягти успіху

щий на 35,5 процента. На фермах радгоспів пер

району

ріВ.

До

другої

цеН1'нер

ви

ніж

У радгоспі «Плос:нівсьКИЙ»за минулий рін на но рову згодовано нормів .на 20

підви

ефе,нтивнос ті

молочного

ме,нше,

14 гос

норови

тратили за рік на но-годин більше,

процентів

по в

Михайлівна

лашева, ЯКУ ви бачите на знімку, недавно пра цює на молочнотоварній фермі Богданівської пта хофабрики. Проте зав

подарст,вах другої Г,рупи від повідно 21 1 10. Радгоспи першої групи на

шій годі,влі і високій про ду.нтивності норів у радгос пах першої групи Іна центнер на

·то

тіЙНИХ, радянсьних, госпо дарсьних і ГРОМCliдсь,них ор ганІзацій, усіх ТРУДі.ЕтИНіВ радгоспів.

ють,

Роза

за

дорогу,

що

вела

до' лабора

торії.

«Нали мені передали сло ва М.

Павлова, Шагінян,

дала

ножну

говорить я. прига-

деталь

зрозуміла,

дороги,

яною

абсо

лютною точністю треба створювати образ. Цей до нір,

ця

вимога

художньої

правди й точності з бону велиного вченого були для мене ураном, що запам'я тався

на

все

життя».

Ось вона на домислів! до

них,

у в

автори

дуже тане

на,

про

через

ПО'l1ра,пляють

скрутне

ляє

знає

справжня ці Звертаючись

становище

сама

газета,

яну

душевної це

становище, потрап-

люди

написали,

травми.

домисел

не

за

Вже може

бути виправданий у нарисІ, тан само ян і в будь-яному іншому матеріалі. Тому , рознриваючи образ героя, треба бути гранично обе-

режним у виборі засобів і слів, щоб ненароном не по-

Середа,

травня

1973

року

ранити людину. На жаль, неріД'НО буває тан, що дово

нині прийнято

диться

чить

дивуватися,

безцеремонністю риси обходяться жами

своїх

Все сах

якою

матерІалів.

сназане

пустимість

онремі на з персона

про неПDИ

домислів

зовсім

не

нарисист має бути реєстратором фантІв. тором

лишається

що

сухим За ав-

право

творчу фантазІю. того, без фантазії неможливо

нари

означає,

на

Більше взагалі

створити

нарис.

Вся справа в тому, ян розу міти її. Працюючи над на рисом, автор Вільний у по шунах сюжету, в пІдБОРі й аналіЗОВі фаНТІв, він може вводити

тнанину

нарису

свої роздуми над долею ге роя, робити відхилення вІд головної лінії розповідІ, за прошувати читача частіше на

розмову,

тушовувати

диснусію, однІ

при

сторони

мислом:

вилучити

альио смисл

Вміння даного

розумів

вав

вимислом

ян раз

нази

те,

що

ре

реально ось

Горьний

як

вимисел.

йшовся

без

мислював

домислу,

ТОГО, ,

і не бачив . саме

не не

до знав

Нарис CТIВope:HO

,методом

НОВ,НОГО

ЧОТ0

вилучення

. (за

думною

'систа) смислу стережень

ос

нари

СYlми спо

вражень .

Тому бі:да багатьох нарисис

Відомо, що О. М. Горь ний зустрі чаіВСЯ з В. І. Лені-

тів

ним значно частіше, Ініж про

полягає

тому,

що

ви-

лучати їм Іне,ма 'З чого. Біль ше тarо, ІНавіть усієї Зібра ної су,ми матеріалу {lе ви-

це йдеться

фанти,

лучати,

аль:ного

те,

ДИНіИ.

чого

до

ре

нас,правді

не було.

.црихиль,нини піД'l1ВеPlдження зору

часто

домислів на ClВoєї

точки

посилаються:на

висловлювCllНiНЯ

М.

Гормюго

IIIРО

ДО-МИСЛИ"ВНlМіИсли

денІ

вище.

Тані

НCl!Ве

посилання

Сівl'Дчення неправильного ро зуміння 'думни письменнина.

IIIРИХИJlЬНИIНі:В' до і на думну не с.воєму :на.рисі

В.

На

Горьний

обі'

!Він

істину це твір

може

бу1'И

НОМіпозиційна ПУ'блїцистич,на

!насичені,сть,

,висона

ня обрОбна

знову

IПра'вдивість,

худож-

ж таLlШ

Дону'менталь-

,ність . Ннщо цього немає, то

1'овка

жанру)

що інарис

жетна та CT,PYlНiHiC'Ть,

ін., 'став нласич,ни-м' зра'зном цього

варто ще

і МОlРфНИ:М , дЛЯ ІНЬОГО обо ІВ'язновИ'м іі необхідним є сю-

.перед

В.

образу

вождя і лю

зані.нчеНіНЯ

мистеЦl1ва,

(ЩО, lПоряд з Л. ТОЛС1'ого, Короленна, А. Чехова та

«В. І. ЛенLн~ нарИ!Сами про

рознриттю

ті

більm

повторити В,Ї!дОМУ

ІПРО те,

Але

11ільни

служили

І .леніна

,раз

нарисі .

HaIВtB

яні

ПОВНОМУ

додавати

письменнИ!н

стачає .на н<!!рис. Ось і дово диться домИ!Слювати. Не ви

мислу навіть опа.дає, що в

навпани,

основне

вати іншd.

а,

суми

вилучати

Н:1.иому з

вимислом,

із

зна

даиого основний його 1 втілити в образ».

фанту і яснравlше висвІтлю

Саме тан слід розуміти й висловлювання О. М. Горь ного, яний до речі, не ро бив різниЦі між домислом і

називати до

«Вимислити

нами

,кращому

менш добре дЛЯ

:не Іна рис,

,разі

більш

або

!ВИlконана за,го·

ІНЬОГО.

В.

СИНИЦИН.

НОВЕ ЖИТТЯ О о 3 стор. • --------------------------------------------------------------

Білоруська РСР, село Леніно... Тут у жовтні 1943 року радянські і польські воїни здобули першу спільну перемогу над гітлерівцями. У бит

шають

ві під Леніно була про

звідси везуть жмеиі священної землі. Символічио, що пер

.лита кров вірних сииів російського, польського, білоруського та іиших народів.

усіх

куточків

дянського

Ра

Союзу,

ми. Місцеві селяии під керівництвом КОМУНІСТІВ

лістичиих країн сюди приїжджають люди. В Леніио, на братських мо гилах радянських і поль ських воїиів воии зали

активно боролися проти поміщицько-буржуазиого ладу

квіти, а додому

за

влади, за І . Леніним соціалістичної пе

ребудови

села .

На фото: меморіаль ний пам'ятник-музей ра дянсько-польської бойо вої співдружності . (Фотохрон і ка ТАРС).

ший спільиий бій радяи ські і польські воїии да ли фашистським загарб никам у місцях, багатих революційиими традиція-

Польщі та іиших соціа~ііііі'~~ііііііііііі;~іі;ііііі;ііііііііі~~~ііііі~ііі;;;~~~~"'~--"''''I&ііІ~'''''''''''Щ'iillli*i"''4~~_~~

ІДЕ ВЕСНЯНИМ ПРИЗОВ Недавно Федір Паноша працю· в ав на л а нах а сьогодні він

рідного р а дгоспу, стоїть перед при·

з овною комісією . Ії голов а міськвійськком підполковник·ін женер

Е.

Крикунов уважно пере ·

г л ядає справу призовника. Одно стайний висновок лікарів : здоро IJIІ 11 , добр е За,гартованиЙ. Та й не

дивно

Федір

один з кращих

спортсменів села . Дирекція і ком сомольський комітет радгоспу «Русанівський» характеризують

юн а ка як CYM ,~iHHOГO трудівника і хорошо г о тракторист а , котрий лю бllТЬ свою спеціа л ьність, як іні ціативного

комсомольця ,

активно

го учасника художньої самодіяль ності. Завтрашній воїн виходить з кімнати призовної комісії з сяю ЧІІМ

обличчям :

в ін

одержав

при

з начення в любимий рід військ. Один за одним проходять комі с ію юнаки з різних пі д приємств, радгоспів , птахофабрик, установ:

Усі хлопці , як орли. Зараз , як І В попередні роки, в Радянську Армію

Усі

іде

хороше

поповнення.

добре

загартоваНІ .

фізично

Переважна

більшість

вихован,

ці .~eHiHCbKOГO комсомолу. На н а вчальних

пунктах,

гуртках

ор

гані з ацій ДТСААФ ВОНІІ з інтере сом

вивчали

військову

справу,

Статути Радянської Армії . Хоч

коротка, а ,lе

цікава трудо

ва біографія Анатолія Сидоренка з автопідпрнємств а 09034. Почав він тут працювати підсобним ро бітником .

По-справжньом у

пол ю

бив техніку, ПРИДІІВЛЯВСЯ до робо· ТІІ

во д іїв.

увагу

ферів, Після

На

х л опця

відря д иml

які

він

цього

звернули

на

курси

успішно

працював

шо

з акінчив.

автослюса

рем . С е рйо з ний, сум л інний робіт ник. В гуртку комсомольської по л ітосвіти «Бесіди про п а ртію» був

ВІДБУДОВАНО

має

м еж

Або

...

взяти

Миколу

слюсаря-санте хніка

Це

на

трудову

Журавля

СПМК-50З.

здібний спеціаліст. Ставши вахту

третього,

вирі

шального року п'ятирічки, систе матично перевиконував норми . Ак тивіст громадського життя .

Передовим виробничннком з а ре

роки

ре

де

життя

великого

романіста оно

Бальзака.

Письменник,

~ле5аченнSI

собою.

лює

людьми.

Він

не

просить

Хорошу оде ржали

оцінку своєї роботи механізатори Семипол

к івської . птахофабрики Михайло Тав,~уй і Петро Бондар , тракто рист

за воду

порошкової

металур

гїі Петро Терещенко, тесляр ПМК-8 тр е сту «Броварисільбуд» Ф е офі ,l Гер а симчук, нагородже · ний за ударну працю По че сною грамотою,

та

інші .

Піднесений, бадьорий настрій при з овників говорить про те, що кожен майбутній воїн гордиться тим, що Б а тьківщина довіряє йо му зі зброєю в руках оберігати МlІрН У

працю

ра д янських

людей .

Сл у хаючи розповіді ветеранів про славні бойо в і традиції наших Збройних Сил, про мужність і відвагу фронто в иків, в тому чис лі і наших з емляків, ПРІІ ЗО ВНИКИ заявляють, що з п е рших днів служби вони боротим у ться за те , щоб бути взірцеВИМIІ у бойовій і по л ітичній підготовці .

Д. як

відо,ио,

САМІRЛОВИЧ. двічі

приїжджав

з амітки . садибі

ри.

подорожні

два

працюють

Значні

по

писав

Понад

роботи

упорядкуванню

роки

на

реставрато

проведено парку.

ри і бал ету ім. Т. Г. Шевченка . В пе· р е рвах інформаційна програма .Ві·

с ті»

. ЧЕТ~ЕР,

ТРАВНЯ

Перша програма-ЦТ

зв'язки

ПОТРібними

з героїв « ,не.видимого фронту» . Тільки його :помічники Й Життю легендарного патріо- друзі бачать іншого Нертне.ра. 'та :присвятив СІВОЮ книгу, осно- Знають його · спра'вжню, а .не вану на документальних м·ате- показну щирі,сть . Довіряють рІалах, і сце.наРіЙ цього фіЛь- 'Його серцю. му Євген Воробйов. Наприкінці 1936 року МанеВиходець з незаможної сім'ї , ,вича було заарештовано італій-

ПОДИВ:Lт:ьса ЦЕЙ Ф:LЛ:ЬИ

яка жила у білоруському міс течку, Лев Мане,вич ще ,в юнос ті' :зв ' язав ·с.воє

житт.я

рево

ЛЮЦіЙНИІМ 'рухом . його старший брат ут.ік з царських .наті,вень і ЗМ,ушений буs жити ОБ емігра

Ції Ів Женеві. Сюди приїхати і Лl>ВУ. В юний

Маневич ,на

вдалося Женеві

,власні очі

бачив Леніна, чув ЙОГО промо ви, ,відвіду,вав збори біЛьшови кі,В.

Потім Жовтнева револю Ція. Лев :вступив до лав Чер воної Армії, бу,в ,комісаром бронепоїзду. Після громадян ·ської війни продовжував служи·

ти

армії ,

закінчив .дві вій

ськові а,кадемії, набj"В спеціаль н ості віlЙСЬКОВОГО льотчика . ЛЮДИ1на феноменальних во

льових

якостей,

здібностей, :він

,надзвичайних опанував ,кілька

європейських мов і був напраоБ лений як розвщникза кордон. А,втори фільму поставили со бі ,за мету lВіДт.ворити oQраз патріота , борця, для якого /Вій на з фашизмом ,почалася задов

го до нападУ ,гітлері'Вської Ні ,меччини на Радянський Союз, дале.ко від наших Ікордонів. "у той · ча,с С'тановище у Європі було !Напруженим ,в Німеч ЧИНі, Італії, Іс.панИ ,підняв то лову і ;набирав СИЛИ фашизм. Люди жили і працю.вали, пе редчу,ваючи БЛИЗl>КУ ІВОЄННУ за грозу.

Дія картини починається в той МОІмент, ,коли Етьєн lВін же Нертнер, .предс·таsни.к а,вст рійської ффми «Еврика» Ів Мі

прізвище

САДІВНИК Чу ДОВО ,весною 'в сосновому лісі. Повітря насичене сильним

ароматом ЖИВИЦі. ЗвідусІль чу ти гомінкі пташині голоси. НРЇІЗЬ опалу х,вою із землі .пі діймаються лІлові к,віТи сону. Привітно ,розкривають вони свої .пелюстки .назустріч ранковому сонцю . Біля них ,кружляють 'праЦЬOlВИТі бджілки із золотим пиJLНОМ

на

лапках,

лурхаюl'Ь

метелики.

На вогкій землі, зігрітій тел лим сонячним ПРОМі'ННЯМ трlс ну.В ЖОЛУ1дЬ пусти.в корІнець у землю. Минуть роки , :і на цьому 'місЦі ,виросте могутній розлогий дуб. ці КаІВО , Я-К же 'потралив у ліс, на Івисоке мІсце

хтось

навмисне

кину,в

його сю

згадуєш

останні

ди.

Мимоволі прогулянки ,в

ською ПОЛЩІЄЮ . З'ЯСYlвати ЙОГО С'П ра,в жне

• • ПЕРНАТИЙ

жолудь? Вода його ·занести .не могла . За вітром важкий жо лудь не полетить. Мабуть,

ЗЕМЛЯ, ДО ЗАПИТАННЯ

авторитетний, скромний. Система тично підвищув а в свою кваліфі кацію, успішно виконував вироб ничі з а вдання» .

комедією»,

танні

ше

ло широко відомим ім'я одного

«Торгмаш» комсомол е ць Микола Павленко . Ось рядки з його ха рактеристики : «Хороший товариш,

варку Верхівня, що на Жито

французького

роЦі було опублlко-

боротьбі 'З фашизмом . Так ста-

комендував себе і паку в альник дільниці комплектації з а воду

Закінчуються реставраційні роботи у старов инному фіЛь~tUрщині, з якою пов ' язані ос-

1965

,вано Ука·з Президії Верховної Центр ,про заміну, ·але вважає Ради СРСР ,про приовоєння за ,необхІдне попередити про 'не (посмертно) ЛьВіУ Юхимовичу безпеку. активним слухачем. Служитиме Маневи~у (Етьє,ну) ,звання ГеІ ,процвітаючий комерсант Анатолій за своєю спеціальні стю роя Радянського Союзу за ви- продовщує ділове життя: ро - шофером . Р а дощам хлопця не конання особливого завдання убить неоБХЇlдні візити, ,встанов

із Парижа у ВерхівнlО. Тут, у домі Евеліни Ганської в ін працював над драмою «Мачу ха», багатотомною «Людською

БАЛЬЗАКІВ

"у

nptlpoiJ'tt

встановлення

Радянської вказаний В.

шлях

RУ 'lnОЧОU .!l100tI1'tl ел і в

так

не

вдалося . В чому винуватий також . І не'зважаючи на це, ІЙО го ув'.язнили на 12 ·РОКіВ. По чалося нове життя Мане'Вича, якого ,в MOCНlBi називали Етьє ном, а :в тюрмі так 1 не узнали його справжнього імені .

MOCНlBa робила s.ce, щоб до ,помогти Етьєну. Та починався похід фашизму ·на Європу, і ви зволити Маневича не змогли. Він не чекав свободи , він бо ровся ·за неї скрізь: .у тюрмі, на каторзі, у ,концтаборі ...

лісі за г,р,ибами .

БУіВало, .прися~еш відпочити і бачиш, як :криклива СОЙJ(а, на бравши ІЮВНИЙ д-зьоб жолудів, летить далі вІд дуба, тихесень ко спустить'СЯ на землю і швид-

ко хова.є IЗДОбич під мох, опалу " ХіВОЮ. Сховає жолуді і з.НОВУ летить ~o дуба. Весь осінній день сойки '3а'пасають жолуді на зиму. Багarrо своїх «.нOMOp~ сойки не знаходять. Жолуді ле жать

ють

до

вес.ни,

мале.нькі

сойка «садить» новому лісі.

них

вироста

дубоч'ки. жолуді

Отак в

сос

С. ПЕРЕХРЕСТ, ветлІкар. Радгосп ім . Щорса.

5 травня 1945 року свобода стала для Маневича ЖИ'ВОЮ, реальною. Тепер уже скоро, зовсім скоро Москва, сім'я, дім ... Та не судилося здійс.нити ся його мрія;м. Він помер 9 травня, прожив ши на Іволі лише 4 дні, і по· просив

піллю він -

с'вого

товариша

пе.редати Етьєн .

по

Москву,

лід ·

що

Ім'я цієї людини уВіЙШЛо в історію нашої Бать.ні'вщин.и. йо го біографія це одна з яск равих сторінок біографП краї ни.

Роль Маневича виконав по пулярний актор Олег Стриже нав, ВDДОМИЙ за фільмами

«Овод», лі ,НОЧі»,

«Сорок 'пе.рший», «Непідсу,дний»

«Бі

та ба

'гатьма ·іншими.

Образ

одного

СО'Рат.ників

Етьєна

найближчих по

антифа

шистській ді'яльності Паскуале Еслозіто С'l1ВОРИВ Олег Жаков.

Новий широкоекранний дво 9.30 - Програма передач. 9.35 - Но· лаНі, - помічає, що за ним СЕРЕДА, 16 ТРАВНЯ На варті потомства. серійнИ!Й фіЛЬ'М «Земля, до вини. 9.45 Дл я школярів. «Урок стежать. Могло здатися , що це Перша програма-ЦТ творчості». 10.15 Кольорове телеба· Фотоетюд П. Теп .1юка. запитаннЯ» демонструватиметь інте·рес до іноземця, і тільки. 9.30 - Програма передач . 9.35 - Но чення. Художнііі фільм .Загибе.1Ь чор· "у всякому .разі, 'ВиріШує MaJНe ся в сільських будинках куль ... ного консула» . 11 .50 Передача для nи"и. 9.45 Дл я школярів . «Роби з тури і клубах. вич , ризиюувати він може литрудівників села. 12.00 <Знайомтесь, Редактор Є. ФЕДЯR нами, р06и . як ми, р оби кр а ще иас» . об'єднання .Світлана. . (Передача з (Передача з НДР). 10.45 - А. Муляр · чик. «Присутність» . Телевистава . 12.10 Ленінграда). 12.30 _ До 100 · річчя з дня _ ,ЗнаЙомтесь. об'єднання .Світлана» . народження Анрі Барбюса . 13.00 - «Ми ' - - - - - - - , . - " ! ................................; ~ .. _#'_ ..... ~~, ....,...,."--(Передача з Ленінграда). 12.40 -<Мир піонери » . Документа.1ЬНИЙ теле· І БРОВАРСЬКОМУ і і праця невіддільні». 13.00 - «Жок». фільм . 16.25 - Програма передач. 16.30 ~ ЦЕНТРАЛЬНИМ МЕХАНІЧНИМ Броварському Фільм,концерт. 13.40 Програма до Бесіди про виховання . «Музика і : ШИНОРЕМОНТНОМУ : ку мента л ьннх фі л ьмів НДР. 16.10- діти». 17.00 - Для школярів. «Пода· МАЙСТЕРНЯМ Програма передач. 16.15 М. Шоло· рунки друзям. . 17.45 «3 щоденни· зМіШТОРГУ І ЗАВОДУ ПОТРІБНІ: І хов . • Піднята ці .1ина» . Навчальна пе· ка бригадира Галятина» . Теленарис. редача з л ітератури. 17.15 - Для шко· на роОоту потріОні: (Передача четверта) . 18.00 Новини. І начальник транспортного цеху, і лярів . ,Урок творчості». 17.45 - «З що· на постійну роботу 18.10 - .ЛенінськиЙ університет міл ь· денника бригадира Галятина » . Теле йонів •.• КПРС партія інтернаціона· : начальtіИК по заготівлі рем-: токарі, фрезерувальники, нарис. (Передача третя). 18.00 Но· .1істів·ленінців, . 18.40 - Кольорове те : фонду і збуту, заступник на-:: ТЕРМІНОВО ПОТРІБНІ: в ини . 18.10 .Наука - сьогодні». 18.40 е6ачення. Концерт радянської пісні . столяри, _ Кольорове ' телебач е ння для дітей. л19.10 : чальника - Бесіда з міністром юстнції машино-лічильної: .За г адки і відг а дки». 19.00 .У світі вантажники для роботи в ма СРСР. В. І. Теребиловим . 19.40 Ко· муляри-штукатури, І станції, комірники, слюсарі по: бізнесу». 19.25 Кольорове телебачен, л ьорове телебаче ння. Прем'єра фільму · ня . Вперше на екрані ЦТ . Художній газинах, прибиральниці, муля пІдсобнІ роБІтники. : ремонту обладнання, слюсарі: опери .Паяци • . 21 .00 Інформаційна фіЛЬМ .Загибель чорного консула •. 21.00 - Інформаційна програма «Час •. програма .Час» . 21.30 - «Роздуми про ри, маляри, ШОфери. Одинаки забе3lПечуються : контрольно-вимірювальних при- і . Островського • . 22.30 Репортаж з 21 .30 - .Запрошує концертна студіЯ в О велогонки Миру. (Передача з Польщі). гу.РТОЖИ'l1JЮМ. : ладів і автоматики. : Останкіні» . 22.30 Новини. Програма 22.50 - Новини . Програма передач . на адресу: передач . Звертатися на адресу: ! і Звертатися на адресу: : м. Звертатися Друга програма УТ Друга програма УТ Бровари, вул. Ниївська, м . Бровари, ,вул . Горького, 1, ІМ. Бровари, промвузол, і 11.00 - Телевізійні вісті. 11 .15 - Те· 16.05 - Наша афіша. 16.10 - Рес· 138. Щд,діл іНадрів. ВіддІл кадрів. ШРЗ. В!,ддlл кадріВ . і л ефільм «По Дунаю • . 11.35 «Шкіль· публіканська фізико,математична шко, ниil екран.. Історія для учнів 10 кла· ла . «ХІ 11 математичиа олімпіада Дирекцlll змlmторrу. АдмlвlстрацlJl. ~: Адміністрація. : су. Консультація до екзаменів. 12.10 юних » . 16.45 Для юнацтва. «Орієн, Кольорове телебачення. До фестивалю тир». (Донецьк). 17.45- Фlльм:кои -~-~ телефільмів НДР у Києві . 13.10 ,- Ху це рт. 18.00 - «Культура слова» . 18.30 дожніil телефільм «Я-«Береза. . 14.15 «Грає камерний оркестр Київської кон - .Музичиа енциклопедія •. 16.55 -На· серваторії» . 19.00 - Інформаційна про ІНДЕКС 61964. ша афіша . 17.00 «За накресленнями НАША АДРЕСА: грама «Вісті • . 19.30 «Ради влада 255020. «НОВАЯ ЖИ3НЬ» оргаи Броварского горкома Газета виходить ХХІУ з 'їзду КПРС •.• трудовий пере· народна» (Передача перша) . «ХХІУ м. БРОВАРИ, Коммуиистической партии УкраинЬІ, городского и райоиного У вІвтоРОк, сереАУ, клик портовиків. . (Миколаїв-Херсон). з' їзд КПРС про дальше підвищення п'ятннцlO І QJCSOTY. 17.45 - Мультфільм «Бабка імураш· ролі Рад депутатів трудящих». 19.45вул. НиУвська, 154. tb==с=о=в=ет=о=в=д=е:п=ут=а=т=о=в=тр=у=д=я=щ=и=х=с=я=К=и=еВ=С",К=О=Й=О=бл=а=с=т=и=.===" ка •. 18.00 Дл я юнацтва. «Честь заВиступає Державний концертний ан ТЕЛЕФОНИ: редактора 19-3-82, заступиика ре· І мовления - 19-З-IІ, вІддІлів промисловостІ , масової молоду» . 18.30 Першість СРСР з самбль СРСР «Класичний балет •. (Ми дактора 19-4-47, вІдповІдального секр!!таря, відділу б Ф 67 футбола: .Шахтар. .Дииамо, (КИ колаїв). 20.45 «На добраиіч. діти! • . сІльського господарства, кореспоидеllта мІсцевого радlо- ро оти, отокореспоидента - 19-4- . їв) . (Донецьк) . 20.45 «На добраніч, 21.00 - Програма «Час». (М . ). 21.30діти! • . 21 .00 Програма «Час» . (М . ). Вперше на телеекрані. Художній фіЛьм 21 .30 - 3. Паліашвілі. «Абесалом І «Привид. який ие повертається» . 22.40 Етері. , Вистава Київського театру опе - Вечіриі новини , Програма передач, Броварська друкарни . Київської області, вул. Київська, 154. Телефон - 19·4-57. Зам. 2367-g8i4.

. . _--_ . . --..:>---- ............................... ,.

•