Гааета
3
17
KltiTBII
вкхо"...,ь 1937 рОК)',
СЕРЕДА,
ВЕРЕСНЯ
,16
1992
••
РОКУ.
УІ 3НІЄТЕ ІІ,.І/ІD."~-
Моє .м.tспіо - .моя турбота
•
Б УДЬ-ЯНА господиня заздалегідь
готуєть
ся до свята. Особливо, якщо очікує г о ст е й. Зараз, напередодні Дня міста, щось подібне від·
бува·ється і ціалt.на
у
нас.
Спе~
комісія
при
міськвиконкомі намагаєтьтак
би
мовити,
зала
І
.,.
пt>ацюють.
.
Покрівля
Горбач), де не заиінченб ремонтні роботи. Вікна брудні, багато мух. Ла рьок по Продажу молока вже
оrороЖі, провести санітар
плитка на цоколі.
фарбу~ати ·штахетники· та оЧИщення,
бур'яіtlв ...
Все
Але
позбутися
це
проза
якщо
у
життЯ. міському
бюджеті не вистачає
ТіВ . На Те, утримувати
кош·
Щоб ЩОДНЯ місто в іде-
давно
не
відповідає
нормам і .вимогам. Брудні ~ікна і в гастро номі N2 3і4. Тут теж об лупилася
лицюв а л ь н а
Бащто tІедоліиів і в ор
ганіЗаJ\tЇ ринкової торгів лі на' майданчику побли
зу уf4івер+tага,
ДЕНЬ МІСТА
про-
тікає. · · Незадовільний санітар ~ий . стан і в гастрономі :М 19 міського уПравління торгівлі (начальник Б. О.
тати дірки в убогому вбранні Броварів. А тре ба встигнути багато: від ремонтувати дороги, під
не
:ЦlвІf 1 111Рб. $0 коп.
Громадсь-ко-nоmтмчна· rазета &роварщимм~
І
.:
. ся,
' iw 7$ (8318)
Шановні броварчани та
.
гості міста!
ЗапрошУємо
вас ·взити
участь у святкуванні дня
Броварів, яке відбудеться
20
вересня
1992
вdльчих
та промислових (вул.
(дИректор
продо
50-річчя
рубкиj
м)яса
! . не·
ветеранам
вutвв
валідам, солдатським одяг,
матимуть
поіздtв. ·
праці,
змогу
Ін.
'
•
... ЗАВОД . «Торгмаш• 19 вересня Броварів біли своєІ
малоза-
в день свита
Селяни Бро
придбати
прохідиоі У магазвні
тут
шоІ необхідності за порівняно низьки ми
держав)UІми
... НИНІ,
кухонних' меблів з мийкою «Веселка• (вартість - близько 2 не. крб.), кот-
цінами.
•
«Господар• буде
JJродаватв товари .народиоrо вжитку, якІ ВИГОТОВЛЯЄ nідПрИЄМСТВО. І Це НабОрИ
взуття, бі.пизну, інші товари пер
JJИ
опалюва.ІІ).ні,
'
піч
«Чародійка•
nлити чавунні, к•чат
відправляючи
посилку
ощо...
'
чи
грошовий переказ, треба оплачувати також 1 відповідні бланки, які кошту ють 1 крб. Трохи менше 60 коп. треба заплатити за бланк телеграми чи телеграфного переказу. Причина по
. паперу
можна . дізнатися,
очище-
та
вдовам,
безпеченим престарілим.
варщннн
Про решту послуг,
і
послуг
які
друкарні.
подорожч
и
погортавши до
sий прейскурант, який розроб робмнчим об'єднани~м К зв'
ВОВІІАЙМО САМИХ СЕ&Е
товар в
дорожчання
риниу В;. В. Турпітко). Нупи і сміття, Іиолода для
ху пасвжнрськнх вантажних та "електро-
споживі спілки відкрито відділ по продажу
року.
В ПРОГРАМІ СВЯТА:
19 вересня. 9.00 - ярмарок
І
... ЗГІДНО Із розпориджеинам Пред-
ставника Президента по Киівській об . ласті І. М. Капштика в унІвермазі рай-
о'
н
комом).
11.30 (парк'
11.30
т духово·
все від них залежне. Ось чому минулого тижня знову робоча група,
аналізувати
.У ході обговорення проенту Нонституції має проявитися консолідуюча
зібралася щоб про-
перші
та
організуюча
роль
нрони
родних
депутатів,
на цьому шляху, намітити
органів
,громадського
нонкретні заходи
моврядування.
активі-
на
активу са
1\ому,
ян
заці! кампанії по всенародному обговор е н н ю проекту Нонституції.
не їм, nостійно спілную чись із виборцями та су сідами. вести роз'яснення
здійснити? Так, найближчими днями передбачено провести · вивчення цього
ну, вивчати думку бровар чан щодо 'nравильності :постановки в ньому тих
путатів Ради, а потім об-
·жених
Що ж насамперед слід
nоложень Основного Зако
докrмента на навчанні Де-
чи інших питань, народ
говор!JтИ його ~а засіданні
постшJ:Іих но.м1с_ій та на черговій ·сесії МіСЬкради.
.
процесами
давИ; в Унра,їні мократН.
Предметнішу позиf(іі1. 11 .
плані
реальною
'ністю.
дійс
роs6у
засад
де
Та . й самим депутатам,
організації
обrl>во'::\ актщнстам громадського рення nроекту . Ocнo~~QJ;O / життя в, MiC'l'i є · що ска Закону України Jіають аати. Суджу про це із зайняти нерівники ·11ідпри- того :.ж таки засідання ро єм ств і організаЦій, уста- , боч01 гр1пи, _ члени якої
нов Броварів. lм, а•також головам будинкових та вуличних комітетів слід протягом найближча-
П. ІІ. Зуб Фед<>ренко
но, М. К В. О. Сима-
Jювсьний в словили чи малd зау, а ень і допов
го місяця провести збори
нень· до
нту,
Зібрання громадян за місцем проживання. Певен,
говорr. ня. Словом,
трудових людям
колеитивів
та-
є. що сказати, є
чим подІлитися, проект Нонституції
адже
·- документ аж ніяк не другорядний, і стосується
він
ного
пр
Rcf
винесе
радне
1
ta
шредмет
розмови і
об
для
сесії, і на
зборах тру ових колекти вів і на с днах жителів
мі~рораЙОНі
є. І предмет
серйозний.
ХСJІ1'1лося
б
к?жного без винятку. Це тільки, ~~ усі броварча-
дІйсно так, адже які пра-
ни
проин лися
вові основи, гарантії прав
вlдальніст
і свобод у ньому
переживає
закладені,
тан
тнмється
наше
ство,
і
будуть
розвива-
суспіль-
так ми всі і
мемо завтра.
жити-
що ·ми
своєї
тей.
\
момен
о,
са
відпо-
ідомил
є
й
,
творцями
, доJІі своїх ді В. НЕБРАТ.
2 _стор. 8
вересня
16
1992
р.
Історія: шлях дD істини
сН О В Е
•ДЕЛІКАТНІ• СПОСОБИ РУСИФІКАЦІІ Появ? українЦів на території колишньої Російської дер ~ави вщносять до середини XVI століття, коли загін укра шеького князя Дмитра Вишневецького (Байди) перейшов на службу до царя Івана Грозного. Відтоді російські царі, за до~го ще до ук~адення Переяславської угоди, залучали ук рашських
козаК'!в
кримської орди.
для
захисту
Особливо
своІх
південних
земель
від
інтенсивним стало заселення vк
раїнцями ~емель так званого Дикого Поля (нині Нурська,
Воронезька та Бєлгородська області) після Зборівського до
говору 1649 року, який викликав нову хвилю еміграЦії ук раїнЦів у межі ~осковської держави. Ще більшого uозмаху процес переселення набув пі.сля підписання в березні 1654 року Перелславоької угоди, коли чимало українЦів потрап ляють до Москви не з власної волі, а в кайданах. Чи не першими політичними в'язнями Москви стали брати геть мана Виговського. Масштабного терору український люд зазнав
від
Петра
І
та
Н'рла ХІІ гетьмана І.
його
посіпак
Мазепи в
після
1708
переходу
на
бік
роЦі. Тоді нищилось
та.ка
проста,
видатися
як
на
погляд.
іі
може
ІІ
перший
Різними
хами
шля-
потрапJІJІли
раУвці в
Росію.
новному
не
волі.
з
ук
В
ос
власвоі
І доля Іх склада
лася
по-різному.
Зде
більшого
драматвчво.
Драма
поглибдюва
ця
лася відірваиістю. від
::·
11 11 11 11 11 11 11 11 11 11 11 11 '11
ІІ
старшин
висилали
довічно
був досить сильний. Він певною мірою європеїзував Москву.
Нращі
просвітницькі
сили
України
були
переведені
до
Моск.ви і відігравали там чи не головну роль у культурно му і духовному житті Російської держави. Сам Петро І змушений був в одному із своїх листів до Мазепи визнати, що народ український <<умен, но мь1 можем бьІть от зтого не
в
бастіоном Російської імперії у передгір'ях Навказу. Масо вою була еміграція до Приморського краю (Зеленого Или
ним
11
-
будучи ною,
УкраУва,
сама
мало
по
повеволе-
чим
світах.
об'єктивні
цього сія,
Були
пркчввіГ
І царська Ро
-
і
могла
новітня
комуві
ІІ
ІІ ІІ
11 11 ІІ
';!
етична Імперія стнму- :: асиміJІJІційні ;:
люваJІН
процеси,
робили
дJ.іЯ тоталітарно! фікаціІ віть
украІвців
ва корівній
Івській вже
все русв ва
укра.
територіІ.
говорити
ЩQ ·
про
те
риторію де каток
самоі Росіі, рускфікацlі
страшно
r1dтив
11 11 11 11 11 11 11 11 11
душі
рити,
що
громадян,
де
б
вони
рішні
справи
держав.
Це
озна внут-
інших
означає,
що Україна прагне ми
ру, ЗJІаrоди, сідстJІа, що пр,гие
добросу УкраУна
циві.JІізованих
високогуманних
супів
кому
як
на
рівні,
сто
держав
так
І
рівні.
.JІЮдських
бистих
. стосунків.
осо
ДОС.ІІІджения, rотовл~ие
на
під-
rрупою
пра
цівників
товариства
•Україна•,
торкається
різних леми.
аспектів Це
масштабна
наша
проб перша
публікація
про украІиців у Росіі. Але Тож
пошук
триває.
запрошуємо
до
торіІ
ІІ
11 11 11 11
ІІ
11 ІІ ІІ
11 11 11 11 11 11 11 11 lt 11 11 11 11 11 11 11 11 11 11 11 11 11 11 11 11 ІІ
11 11 11 11 11
ІІ
11. ІІ
Наталя ДЗЮБЕНКО,
11 11 11 11 11 11 11
ІІ
Області...,
Амурська Архангельська Астрцханська
Бс:.1r<щодська
пошуках щасливої до Сибіру. За да ними перепису 1897 року в Сибіру проживало. 223 тисячі УК:.Раїнців. На сьогодні лиш~ в Іркутській області прожи вають 100 тисяч наших/ :JІ:Імляків. Юлькість українців у
цьому краю зросла вже за радянських часів,
коли у 30-х
роках _нищили на 'Україні <<куркулів» і вивозили на шахти Воркути та до таборів Маг11дана тих, хто зі зброєю під
нявся
проти
землях
встановлення
'України.
Юстками
Радянської
влади
на
українЦів-політв'язнів
західних
вимощені
болота Ном!, де й понині живе значна кількість нащадків <<ворогі:в на1)оду» (8,3 відсотка до всього населення Рес-
рединн та кінця ХІХ століття морем, а пізніше через Сибір
. РЕГІОНИ, НАСЕЛЕНІ УRРАІНЦЯМИ Сьогодні на тернторії сучасної' Російської Федерації виділяють такі найбільш населені українцями регіони: Слабожанщина, !\nІ.линови'й Нлин (Нубань), Зелений Нлин (Дале-
Знам'янка, РокИтне, Веселий та і,нші.
Слобожанщина. Сюди відносюь Нурську, Бєлгородську та Воронезьку області Російської Федерації. Оселятися на
українські органи влади. Це була <<дер,іава в державі». Після встановлення в 1922 роЦі влади б'ільшоєиків почалися масові арешти серед уКІраІнського ..іерівництва краю. В 1 9 24 роЦі У Читі відбувся судовий ІJ.Роцес над українцями,
публіки Номі).
Схід,
Республіка
Номі.
Харківської губернії
українЦів було
з Одеси до
Брянськq-j
Волгоград~
Самі за себе промовляють rакі
Лютнева революЦія 1917 року дала національної культури на Далекому
ри українські газети, працювали укра
школи, місцеві
що прагну 1 ь створити свою держав!р'сть на Далекому Сході.
Нині в цьому реГіоні діє кільн·fІ українських культурно-
«1. ,Зв'язатися з Харковом як центром усієї Слобожан-
ІІ
Хакаська Автономні ot Норяцький Ненецький Таймирський 'У сть-Ординськиі Ханти-МансійсьІ Чукотський Евенкійський Ямал о- НенецькІ' Краї Алтайський Нраснода рсьиий Нрасноярський Приморський Ставропольськи Ха ба ровськШ
етапи
11
11
УкраІни.
Згадаймо
'11
ІІ
оглядач з nитань іс
орсанізацією
українські активісти ~остро ставлять пита.ння про відкриття У Владивостоці преДставництва 'України.
ІІ
11 11
розмови.
козацькою
Жавотворення. 25 травня 1917 року в Острогозьку відбув· ся .український з'їзд повіту, на якому ухвалили:
Іі
ІІ
·
'ЦрL.російсьtюю
освітніх товариств, робота яких.·не знаходить підтримки у
11 Це зовсім не чає втручання у
найвпл.ивовішою
регіону Нубанською ·козачою радою. Зелений Клин. Згідно з -те.черішНім адміністративним по ділом це ПриморсьІ<ий і Хабаровський краї, Сахалінсьна та Амурська області. Ці райони ·масово заселялися з ее-
2009411. У Воронезькій з 1967054 вони становили майже лоловину 854093, у Нурській - 523277 із загальної кількості 1604515. В ()строгозькому повіті, наприклад, тоді було 90 відсотків українЦів, у 13огучарському 80, у Бірюченському 70, у Грайворонському - 60. dакономірно, що після Лютневої революЦії 1917 року
Украіна,
·жили.
підтримує їх, а· 'вцлив на населення Нубані залишається за
Автономні об Адигейська Єврейська
ну) в друrій половині ХІХ століття. В долі ·вирушали сім'ї унраїнських селян
з . 2492316 жителі:в
зводячись з колін, ві .11 • 11 зьме під крн.11о своїх 11· не
зрусифікуватися».
козаків ще з середини XVI століття для ·захисту своїх пів· денних рубежів. Навіть перепис 1897 року засвідчив, що
незалежна
демократична
сПособом
цих землях Московська держава запрошувала українських
І все ж хочеться ві
відсот
'Удмуртська Чечено-Інгушсьв Якутська
Цієї ·«русифікації». На кістках запорозьких козаків зво диться на Неві ~·олиця величезної імперії. РуйнаЦія на прикінЦІ XVIII століття Запорозької Січі викликає масове nереселення козаків до Нубані. Відтоді ця територія, <<ПО· дарована» козакам Натеряною 11, стала новим непристуnним
кий
Й долі .JІЮДСЬКі.
2,4
·Тувинська
стала заборона Петром І у 1720 роЦі друкувати церковні книжки . українською мовою. А ось як наставляла Натеряна ІІ в 1764 .роЦі в своєму лос·ті міністра юстиції В'яземська го: << ... БорітьсЯ з їхніми фальшивими і непристойними ідея ми. Малоросія, Лі,вонія і Фінляндія суть провіНЦії, які управляються своїми власними ідеями... Треба змусити їх
nосприяти своІм си нам і дочкам, розсія
І ніде прав
діти
-
'
Татарська
ПерШим законодавчим ак'!'ом щодо русифікаЦії українців
11 11 11 11 11 11
культури.
ди
Ставропольському
а.вантаже».
делікатним
мови,
у
ка до всього населення краю. До того ж у 1925 році до Нубанської губернії л~реДали із складу 'України Темрюк ський та Єйський повіти. Як і на Слобожанщині, сьогодні для українЦів Нубані немає нічого українського. Самотужки діють нечисленні української організаЦії: Чарноморська козача рада (Новоро
сійс~,товариство української культури <<Нубань» (Нрасно
козацьких
11 11 11 11 11 11 11
БатькІ.Вщивв,
відсотка українЦів,
3,3
дар), ·Товариство української мови імені Т. Шевченка у станиЦі fтаромінській та Український культурний центр (Сочі). Ц~країнські товариства потребують значної допо моги, в перІfІу._ чергу фінансової, оскільки місцева влада не
а
'У подальшому україНСЬІ\ИЙ вплив на Російську державу
не
клади ліквідовували. В тайгові концтабори вислали півтори тисячі вчителів. Назви українських станиць були змінені, а ук.раїнське селянство .Нубані спіткаn голодомор. Тож за офщІйною статистикою, у Нраснодарському краї тепер
на
українське,
ського.
далебі,
ход'!ли українські газети <<Чорноморець» та <<Нубанський кран». Цен процес на Нубані згорнувся на початку 30-х років. Українські школи та культурно-просвітницькі за
ПівНі',!. Згадаймо страдницьку долю останнього отамана За порозької Січі, а пізніше в'язня Соловків Петра Налнишев
усе
Тема ця,
Хвиля <<українізації• торкнулася цього регіону у 20-х роках. 'У 1920-му в Натерянодарі діяв Нубанський універ ситет. За даними Нубанського акрвідділу народної освіти, в 1925 роЦі тут налічувалося 900000 жителів, які розмов· ляли українською мовою. Було '150 українських шкіл. Ви
Ж
·на цих землях почався процес широкого. українського дер-
щини.
2. Негайно приступити до українізаЦії народних шкіл. 3.' Визнати український._жовто-блакитний прапор та іН.».
З українізацією цього регіону було покінчено в середині 20-х років постановою колишнього Союзу <<Про врегулю-
вання кордонів 'Української РСР з Російською РФСР і Білоруською РСР» від 16 жовтня 1925 року. Від 'України до Росії відійшли обширні українськ1 землі (зокрема Грай-
воронський, Путивльський і Новооскольський повіти Нурсько{ ченський
вилй від
губернії, Острогозький, Богучарський та - до Воронезької губернії), де українЦі
до
Вірюстана-
місцевої влади. Найбільш діЯЛJ:ІНе серед них :--- Товариство української культури у ВлацНвостоЩ. В травні нинішнього року з його іНЩіативи тут .вперше за шістдесят років провели Дні української культури. Тепер у регіоні проживає
понад 185 тисяч осіб, які називають себе українцями (8,2 відсотка
від
загальної/ кількасті
жителів
краю).
Місцеві
Серед інших реr1онів, де відсоток українЦів до загальної
кількості faceлelti1я є значним, відносять також Республіку
Номі (8,3 відсG'tка) та Тюменську область (8,4). До Респуб.1іки Номі з /України вивозили <<розкуркулених» селян та політв'язнів/ Там працює кілька українських товариств (У містах Сиктивкарі, 'Ухті, Воркуті). Ці товариства гостро
ставлять,/ питання щодо повернення для подальшого прожи~ння в Ук,раїНі колишніх політв'язнів. 600 тисяч пром,исловиків Тюменської області з України добувають
по.]J.6вину всієї нафти цього регіону. В містах Тюмені, Сур't;y'i'i, Новому Уренгої почали діяти українські осередки,
)Ікі
домагаються
створення
у
фй
області
представництва
51 до 90 відсотків загальної кількості населення. , Україноької держави для вирішення актуальних проблем,
Сьогодні за офіЦійною статистикою у Воронезьній області' що виникають. Названі товариства планують створити Об' їх 5 відсотків, у Нурській 1,7, у Бєлгородській - 5А єднання у~раїнцtв Тюменської області для координаЦії відсотка. Не діє жоден український вищий чи середній/навча.льний заклад, немає жодної українськ~~ школи, ~дно~ української газети, немає передач укрюнеького радю 1 телебачення. ~
Малиновий Клин. Цього рану виповнюється О літ від початку заселення українцями території ані це сучасний Нраснодарський та частина Ставроцольського країв. Центром цього краю було місто Нова Січ (Нраснодар). Саме на прикладі Нубані можна чітко простежити ·• політику російських царів спрямовану' на
винищення
та радянського
української
керівництва,
національної
еві-
домості. Досі живуть на НубаІtі українська мова· і звичаї
українські, вони живуть і не вмирають, хоча державної під-
тримни з боку уряду Росії не існує. · ' Але імперська політика зробила своє зле діло. Бо ж, маючи рідною українську мову, звичаї і головне своїх
славних
предків,
синів
'УЩJаїни
-
запорозьких
козаків,
основна частина кубанців не вважає себе українцями. Від nовІ.дь «МИ запорожці, а не українЦі» є результатом «мудрої національної
полі,тики»
Радянської
держави.
Навіть
деле
гати з Нубані на Нонгресі українців,. що відбувся У Ниєві
в січні цього року, в своїх анкетах так зазначали св.:>ю Н» цtональність: «Кубанський козак».
2 вересня 1992 року. ~ 166 (4116)
спільних дій для забезпечення своїх соЦіальних та наЩональних прав як у регіоні, так і в 'Україні. Протягом цього року представники українських громад регіону мали прямі контакти з урядом України і в майбутньому сподіваються
безпосередньо впливати на виконання урядом Росії та області зобов'язань щодо постачання нафтопродуктів в 'Ук· раїну. Невідрегульованим поки що залишається здійснення вахтового методу роботи праЦівників з 'України в Тюменській області. Ч~СЕЛЬНІСТЬ УКРАІНЦІВ Чисельність
районах лення
українців
Російської
1989
року, є
в
адміністративно-територіальних
Федерації, такою:
за
даними
перепису
· Ук.ра'інців
-
чоловік
У
'k
ДО
насе-
ВСЬОГО
населення
Автономні республіки
Башкирська· Бурятська Набардино-Балкарська Налмицька Нарельська Ном і
Північно-Осетинс!>Ка
74990 22868 12826 4069 28242 104170 10088
1,9 .2,2 1,7 1,3 3,6 8,3 1,6
Во.1одимирська Вологодська Воронезька Івановська Іркутська Налін і нградськ Налузька Намчатська Немеровська Юровська nостромська Нvйбишевська Нурганська Нурська м. С.-Петербур Ленінградська Липець ка Магаданська м. Москва Московська
Мурманська
НижнєгородсьІ Новгородська НовосибіРська Омська Оренбурзька
Орловсь~ Пензенська
Пермська Псковська Ростовська Рязанська Саратовська Сахалінська Свердловська Смоленська Тамбовська Тверська Томська· Тульська
Тюменська 'Ульяновська
Челябінська Читинська Ярославська Загальна І
становить 43, населення Ре ка,
що
ці
oq
розселення
:У
ТОВАРИС Сьогодні в які
ставлять
їнців
у
тому,
вони
місЦJ м
блем. Це і ців, на~~~~
:
сами, сс~Ьf внесків
-
зазначити,
я: щ
«ГОЛОС.~
ТТ Я»
8
.МІ
75 (8318)
32822 2208 14167 12637 77114
0.9 0,7 0,9 1,0 7,0
нієї організації, як це є, наприклад. у Москві, де паралель но існують товариство <Славутич>> і Об'єднання украінців Москви, або у Воркуті (товариства <<Славутич>> і <<Дружба>>). Але домінує все ж тенденція до об'єднання товариств, ство
13755 15921 1323
3,2 7,4 2,3
раїною. Так, у травні цього року в Москві відбувся уста новчий з'їзд українців Росії, який створив єдину організа
289 3728 481{): І' 2255' 148317 27600 !303 85022
7,2 6,9 8,6 1,7 11,6 16,8 5,3 17,2
ті
·н
урятський
76728 195883 118763 185091 69189 112586 70759.·.-' 534~
1?-714 ,75145 ,
2,7 3,9-' Зі3
рення
горизонтальних
та
вертикальних
структур
між
українських товариств
-
Об'єднання
українців
Росії.
Планується провести в нинішньому році регіональні об'єд нувальні з'їзди українських товариств Сибіру, Приморсько го краю, Республіки Комі та Тюменської області.
Слід також риства
в
Зауважити, що на початку діяльності ці -това
основному
вели
культурно-освітницьку
питань,
що
.деякі українські культурні товариства або центри повновапредставництв України. Вони найбільше .обізна
. ·ження ми
реагувати на всі запити громадян УкраїнJ1. які проживають у том.у чи іншому регіоні. Це доцільно ще й тому, що фі
Багато товариств звертаються до різних державних уста
сувати їхню діяльність, придбати або відремонтувати штаб квартири, допомогти в утриманні на штапщх посадах-вивіль
нених працівників, які виконували б організаційну роботу.
На території Росії сьогодні діють такі українські товари ства: МУРМАНСЬК Українське кул.,турне товариство; УХТА Товариство української мови; ВОРКУТА то
вариство <<Дружба»; ВОРКУТА
молодіжний
-
товариство «Славутич>>;
клуб;
МОСКВА
товариство
-
<<Славутич»;
НИЖНІй НОВГОРОД Товариство української культу ри; УФА - товариство «Кобзар»; ЧЕЛЯБІ!іСЬК-67 - Ук раїнське культурне земляцтво; ВОРОНЕЖ Українське товариствq; КРАСНОДАР товариство української куль
Ч"РИ «Кубань»; станиця ГАРЯЧИй КЛЮЧ товариство; станиця СТАРОМІНСЬКА
-
Українське
Українсьне това
-
риство; НОВОРОС}йСЬК - Чорноморська козача рада; СО ЧІ Український культурний осередок; КАЛМИКІЯ Товар~ство українсьної культури; СУРГVТ тов<іриство <<~:f<РаІН<:_Ька родина»; НОВИй УРЕНГОй- Товариство ук рашськОІ
мляцтво;
мови;
НИЖНЬQВАРТОВСЬК
НОВОСИБІРСЬК
Українське зе
.-
Українське
-
земляцтво;
ТОМСЬК - це!.'ТР української культури <<Джерело»; БАР НАУЛ ~ унрашське земляцтво <<Мрію>; КРАСНОЯРСЬК
-
Укра1нське товариство; ДУДИНКА -
турне товариство; НОРИЛЬСЬК
ІРКУТСЬК -
і дані не відображають реальної картини
щів. у Росії.
ЗЕМЛЯЦТВА
: діє близько сорока українських товариств,
~ту відродити національну культуру ,,укрq.-
проживання. ТоварИства створені рік-два ще багато організаційних недоробок і про~ння до роботи. більшої кількості україн1ща, забезпечення оргтехнІкою та фінан-
ювітfо джерела надходжень -
членських
е вистачає для активної діяльності. Треба
в
величезною
Росії
і
є
п'ять
відмінність:
тисяч
Військова проблема в українців Росії
жо
російських
одна з найпену
-
УкІJ;аїНське куль
товар~ство· <<елавутЩІ>>;
товариство <<Клекіт»; ЯКУТСЬК -
УкRаїн
українськ~ тов~_риство <<Струмон»; НЕРІОНГРІ -
товари-
-
ство укрю/ІськоІ мови «Кобзар>>; АйХАЛ - Українське земляцтво; селище УДАЧНИй Унраїнське земляцтво·
СПА~ЬК-ДАЛЬН!й Приморського краю -товариство <<Зе: ленин клин»; ВЛАДИВОСТОК Товариство української культури; САХАЛІН-товариство <<Rиївська Русь»; АМУР-
CJ;>~A ОБЛАСТЬ -
Українське земляцтво.
КІлькість товариств на території Росії збільшується. Особ-?ивий пош~ов~ цьому процесу дав Конгрес унраїнців.
~о вІДбувся в СІЧНІ У Києві. Майже вся територія Росії (ок-
РІМ Камчатки та Чукотни) сьогодні охоплена діяльністю таких товариств. Вони, як зазначалося вище
планують про-
вести регіональні об'єднання товариств або' громад для полегшення координації діяльності ян між ними та Україною
так і між товариствами
та органами влади Росії
' . Пробл~ми, яні порушують сьогодні українЦі в Росії ду-
ВЕКТОРИ ПОШУКУ
'(Ке схожІ між собою. Звичайно, насамперед це питанн~ от-
на
службу
Україні,
по·стала
потреба
отримати
конкретні
Збройних Силах Росії і збереження соціальних прав як на території України, так і на території Росії. Міністерства ·оборони України і Росії повинні регулярно інформувати війсьновослужбовцtв-унраїнцtв Росії щодо всіх правових по ложень, які їх стосуються.
Українсьне товариство у Саню-Петербурзі порушило· пи тання про повернення в Україну нозацьких клейнодів. Про повернення з Росії унраїнсьних культурних цінностей йдеть ся і в зверненні конференЦії товариства <<Клеют>> з Іркут ська до Президента України.
Є чимало свідчень тісної співпраці унраїнських громад з місцевою державною адміністрацією (Республіка Саха. Но рильськ, Башкортостан). Але є й такий неприємний факт. як заборона реєстрації українського товариства у Вороне жі. Місцева влада пояснює це «Небажанням роздмухувати націоналістичні настрої>>. Треба зазначити, що за
посередництвом
унраїнських
то
вариств у Росії зав'язуються тісні економічні зв'язки ~егіо нів Росії з унраїнсьним урядом. Це видно на прикладІ Тю менської області
(сприяння
Новоуренгойського товариства у
виділенні 300 тисяч тонн нафтопродуюів для_ України) ~ Республіни Саха (підписання угоди між РеспубЛІкою Саха І Унраїною з допомогою уііраїнеького товариства імені Т. Ше вченна
з
Якутська).
Тому українсьним
проаналізувати роботу і,
економіста~
варто
можливо. частину прибутюв спря
мувати на розвиток цих унраїнських товариств.
Для регуляції процесу переселення в Україну тих. хто вирішив повернутися на свою етнічну Батьнівщину, потріб на державна програма. Адже в Україні не існує сьогодні організації, яка безпосередньо займалася б _цим важлив~г:r пwrанням, а танож могла б компетентно засвІдчити, на яюи підставі конкретна особа має право і честь повернуп_~ся в
Україну на постійне проживання. Тане _право на ~ереІ_зд в Україну попередньо повинні були б засвІДчувати мІсцевІ ук раїнські
організації і передавати усі прохання на розгляд до державних установ (або спеціально створеної для цього
установи) в Україні. Окремим
рядком
слід
українців на території
виділити
місця
масових
похов_ань
Росії, ті острови !;!еличезного арх_І~е~
лагу ГУЛАГ. де полягли від. куль, голод~ :а холоду. бшщ загонів Українського руху Опору та звичанНІ селяни-Хlборо би, яких відривали від землі і як <<ворожи_й елемент» ~-иво зили до Півночі та Сибіру. З допомогою МІсцевих украшсь ких
го
громад
потрібно
створити
вірогідну
ГУЛАГу>>, залучивши для цього
но шанувати
<<карту
унрашсьно
російські архіви, і гід
пам'ять закатованих .земляків.
І кілька слів про діяльність товариства <<Україна>> щодо
співробітництва
з
українцями
~-- Росії.
Перші
контакти
з
українськими громадами в Росн воно започаткувало в 1990 році. Особливого розмаху ця робота набуле~: з почат, ком державотворення Украї-ни та проведенням у сІчні цього року Нонгресу українців. Товариство -~тво~ює <<банк д_аниХ» про українців Росії, забезпечує украшсью осередки ІНфор
~.ман!ія громадянства України. НевідпрацьоваНість цього
мацією про
за ~rодами в :Г'?менсьюи та Магаданськіи областях, а також '"- Р~спублщІ Саха, згідно із Законом <<Про громадянст~о У~~lНИ» повинні негайно повернутися в Унраїну, ІН~кше ~ не продовжать uтермін проживання у Росії. Ситуащя __ усЮІ,аднюється щ~ и через відсутНість інформації 3
рші місяці цього року Товариство на запрошення унрюнсь
ме~аНІзму призводить д?u того, що україн~н. яні працюють
Укрюни. ~ ще раз шд!верджує необхідність надання деяни~. з това'?-иств функцш представництв або відкриття широк01 мереЖІ ~онсульств Української держави в місцях ком-
пантного проящвання українців у Росії. Так, наприклад Новоуре_нгойське-,українське ТОВJlриство вже сьогодні rотов~ взят~ на утри~юЩя таке представництво у Тюменській обласп. УкрашцІВ у\~их регіонах непокоїть також збереження ~а ними ~итла, що заброньоване в Україні, та механізм обм~!.'У гроше~. Надзвц_чайно дорогим є перевезення речей з
життя
в
Унраїні,
надсилає
тексти законодавчих
актів, що стосується проблем східної діаспори. Лише з~ пе них громад здійснило поїздки до респубЛІки Саха. Башкор тостану, Іркутська, Воронежчини, Приморського краю, Мо скви. До с·кладу делегації, за пропозицієJ? товариства <<Ук раїна>>, увійшли народні депутати Украш_и. пре!І~т~вники уряду. громадськості. митці., ,Були проведеНІ зустрІЧІ-~ з у~ раїнськими громадами, і з представниками державнО! ~д~І ністрації Росії. Товариство порушує питання що!:Іо. укрюнцІв
Росії
перед
формуванню
відповідними унраїнських
устаІjОвами громад.
в
Укрю~І.
вирішенню
спр~яє
ІХНlХ
оргаНІза
ційних проблем. Велика кількість заходів наш?го_ Товарист ва
запланована
на
друге
півріччя,
серед яких
І
вщзнач_енн~
200-річчя поселення українЦів на Кубані, ;участь ~ семша~І «Українська культура у Санкт-ПетербурзІ>>, прииняття ДІ
-
Роса в Ук-Р.ашу. Мо~~во, треба визначити категорію гро-
тей
УКАJаїнців з Росії до літні_х таборів, стажування У ву
з ти~. щоб Російська і У!fJ:аїнська держави хоча б частново ВІ_д~кодовували вартість'·,,перевезення речей громадян,
ставників російської діаспори у ВсесвІтньому форумІ унраш ців та багато інших. Відчутною у роботі '!'овари_ства є т~н
мадян РосіІ т~ Украши;, що бажають повернутися додому,
;шх Унраїни осіб за реноме:nдащями :овариств, уча~ть пр~д
що ВІД Іжджають на постійне ··J\licцe проживання. Як__ одну з основних слід виділити проблему інформації з УкраІни. На т-ериторії ·Росії ведуться в основному захtдно-
денція до значного збільшення ськими громадами Росії.
євроцейсь_~і та американськ~ радіотрансляції._ Українське ра-
діо У своІх виходах на ториторію Росії на сьогодні не має
систематичності. Перед телерадіокомпанією «Останкіно~ по'трібно поставити питаннЯ щодо виділення її техНічних можливостей для трансляції Російської реданції Українського радіо, що. ~творюється при Держт~лерадіокомпанії України. К~лишНІи <<Союздрую>. що переишов у
підпорядкування
Росінської Федерації, через нестачу коШтів і неузгодженість дш з Міністерством зв'язку України не надсилає передплатникам української преси.
Єдиний на сьогодні «канал» одержання
життя в Україні -
інформації про
теленомпанія <<Останкіно», яка часом
спотворює події, що -відбуваються в нашій державі. тож потрібно цю теле{(омпанію, .що була власністю всіх .республік колишнього Союзу, винористовувати у визначені дні і годи-
н:и безпосеред!.'ьо Українською державою. Тим паче, що роСІЯНИ в Унрюні мають незрівнянно більше . можливостей одержувати телетрансляцію з РосіІ.
На території Росії сьогоднІ не діє жодна українська се-
редня школа, немає жодного українського середнього чи ви-
обсягу
сшвпрацІ
з
унраш
Українці в Росії є явище особливе. 300-річне пануванн~ Росії не тільки не змогло знищити унраїнство .~к тане. а _!,і не спромоглося навіть вини_щ~ти йог?. на сво_ш територІІ. СьогоднІ є Україна і є унраїнцІ в РосІї. Це СВІдчить_ перед усім про силу українського
.
духу, про його незламюсть.
І тут треба сказати про найголовнішу особливість
_ у від 300 р~юв вела
носинах Росії та УкраІни: Росія про~!'Ігом
державну політину на винищення украІнства. Україна ж по дібної політини по відношенню до російського народу пе
мала ніколи! 300 років панування Росії над Україною- - це шлях «русифікації>>. Від першого уиазу Петра ~- 1720 року про
заборону
друиувати
церко~ні
вою до телеграми ЦК ВНЦ(б) ВІд
иниги
15
уирашсьною
грудня
1932
мо
року про
негайну русифікацію всіх унраїнсьиих іНституцій ~- СРСР,
Ю<і зю1ходяться за межами УРСР, та геноциду ун~а1нського
народу 33-го,
ГУ ЛАГу 30-х та nівнічних таборІВ 40-х і
50-х роні\3. Хто може навести хоча б одюі nриклад з~боро;
ни УнраїнсьІюЮ державою протяг_?uм її Існу~-~ння рQсіиської мови, газет, театрів тощо на свош територ11? Немає таких nринладів.
------------------------------------2 19 2 16 (4116)
завжди украІнцІ збираються під дахом од-
~ІНИ»
-
ське громадсько-політичне земляцтво; селище ЧУЛЬМАН
У Росії,
настільки
школи
ні з проблемами українських громад і могли б оперативно
чергу соціальних· та полі тичних
нов та громадських організацій України з проханням фінан
~ чоловіки, тобто три відсотки від усього кої Федерації. Загальноприйнятою є дум-
неможливо,
дної української шкіл в Україні.
гарантії від українсьного уряду щодо повернення на Бать ківщину в разі продовження або припинення служби у
першу
по~тають перед українцями Росії.
6,7 3,4 1,9 5,4
1,8 3,0 21В'і4 1,3 1913~ 1.4 ·122622 '., 5,0 15335 ',, 1,2 97045 '· 3,4 62750 \ 7,2 30191 · --~.8 43014 ,1 65245 О 18885 1, . : 9723 · 1,2'\ 81720 2,5 \ 14041 1,3 ·\ 227228 1,7 , 150982 3,0 \ 49182 3,0 14983 1,2 85772 15,4 252670 2,8 185359 2,8 105079 9,0 33344 0,9 14435 1,9 51027 1,8 104830 4,9 102017 4,7 11512 1,3 14942 1,0 45711 1,5 1535 1,8 178803 4,2 15542 0,1 101832 3,8 46216 6,5 82215 1.7 21789 1,9 13688 1,0 28941 1, 7 25799 2,6 36264 1,9 ''260203 8,4 1771 О 1,3 109615 3,0 38208 2,8 18477 1,2
просто
Тож є потреба наділити
шення·· в
нансові витрати на утримання таких представництв були б мінімальні. А надалі ці представництва могли б перетвори тись у консульства Міністерства закордонних справ України.
78931
ускладнюється, бо немає постійних приміщень. підручників, учителів. Очевидно. Російська держава повинна бу ла б узяти під свою опіку організацію та фуннціонування цих шкіл. Порівняння із російськими школами в Унраїні тут робити
чіших на сьогодні. З початком творення збройних сил Ро сії і випинненням загрози позбавлення соціальних гарантій військовослужбовців, що зверну лис я з проханням перейти
,'8,2 2,4 6,2
~-2J122
р.
1992
Росії для української діаспори. У Москві, Саннт-Петербурзі. Сочі. Завітинську Амурської області. Омську почали діяти недільні школи. Іх робота
роботу.
Сьогоде~не життя змушує їх спрямувати зусилля на вирі
вересня
16
них факультетів вищих та· середніх навчальних закладів ~'
що полегЩує зв'язок товариств як одне з одним, так і з Ук
цію
8
ну, відкривши одну українську школу, не змогло забезпечи ти її викладачами. Нагальним є питання відкриття українсь
ними,
СИКТИВНАР - Товариство української І<ультури; САНКТ ПЕТЕРБУРГ - Товариство імеНі т: Шевченка; КАЛІНІН ГР АД - Українське товариство; МОСКВА - Український
сть українців, яні проживають
стор.
3
ТОВАРИСТ!JО 4'УКРАіНА».
щого навчального закладу. Міністерство освіти Башнортоста-
sересня
року .
.Nir
4 crop. •
вересня
16
р.
1992
ського ОБРЕ
д
відомо,
здоров'я
.1ежить,
від
людини
в
першу
раціонального
вання
Хліб
Ціоні Міський
два
пшеничний
_
сорту
кий•.
во
продук
нашому
всього
хліба:
поліпшилася.
ра
сав
а
та
ні
жаль, останні 4-5 . місцевий хліб не
лого.
Частина
гадує
в ньо підгорі
його
гриб
на~
Наприклад,
мешканець
Київської
хад
своєму
друкованому житті»,
хліб
ко не
П.
Бу
листі,
у
на
.<<Новому
скаржився
«Дарницький»
черствіє та й виділяється.
хліб
з
що
З
того
·
М. ме
заступнЮ\
ге
директора
по
труднощі
із
часу
відь
що
У житті ж,
nоодинцІ,
а
ие
тобто
Микол
е~.
ІJ!: на · од,
відnо
. по
.
'
цІпнмн
Виходи11Ь,
його
Інспектор
А.
Е.
перевірили,
нк
зберІгвєтьси.
·Заремба
було б, щоб Іншим до чужого добра?
•
та
дією
в
з.ІІодюrам
роду.
До
незалежності
.·
не
кортіло
та
У .вихідні,
історією народу,
ви
-
виставку
ілюстративну
земля
-
батьків».
розділом
«Омріяна
виставки
мета
лежність»
неза
-
представлено
Декларацію про держав ний суверенітет України, проект Нонституції моло дої
суверенної
держави,
вИнесений на всенародне обговорення, закони та постанови Верховної Ра ди.
У
рубриках
терновим,
<<Горді
<<Шляхом
але
століття
За
точнІст•
т І~ІІfькм
на
!'<ц"uІ~
з
маJІа"
шкоджень
nомерJІа
А
о.
І
Г.
на
JІІкарнІ.
лікуванні. що
стат
Ми_коли Жу~
енк .. а.ІІеннх сrооfнках
, . . .А"
фактів
ПОАІ.ІІЯ8
ІІОSИЦІІD
аатоjJІа
весе
автор.
ІІ)'бІІікацІІ.
Інші
А
коли
·в
вам
Із
мозку
:Життя.
кни-
без
ні
ЖИТТЯ»
і
укра-
йде зна
яких
иого
спадщини
народні
казки,
ми
ус
жарти,
Українські
прислів'я,
ва,
при~
зібрано
«Либідь»,
дбає
про
культуру
намагається
запобігти
милковому
слововживан
До
видання
ро'Jдуми
включе
автора
багатющу
по
про
скарбницю
WНІТМ
4
~3-26;
Лвстуааикя
РукописІв
-
ре,ІІ,актора
-
4-03·76;
s
•итачвІІtн
-
118 ІІО819ТВ8JІО.
І
ДІТИ,
ОНУК.
"'І
КОМБІНАТУ,
цеху:
перекваліфікуватися
2.
і
будуть
на-.
·
3вертатись слуговуваная
торія заводу Тел. 75-2-38.
цеи.т-
раліJ\JіР;т}КС;
-
м.
Бровари,
редактора,
адре-сою:
«Факе.ІJ»,
Колектив мосrоз.а·гоиу
передч-асної Колектив Вров.а ре ького· ра/Іону електромереж ви· ОJЮвлює глибок-е • сп.івчут ти ТОМЧУКУ Вмодимнру ФиJІимоновичу з приводу тижкої втрати смерті йоrо матері ВІри ТнмофІУвни.
sаступнн&а
за
ВІJІАІІІу
і
nраці
І
висловлює
смерті
ЩОГОЛЕВА
вуп,
Київська,
154.
суспІльно-nопІтнчного
-
АІІ)tса
К;няжичі,
тери
«Канів».
гли&жо сумує з приводу І
Великої
Івана
Вітчизняної.
Івановича
і
бл·изьким
війни
поКійного.
Заст. реА8JСтора. В. НВВРАТ.
-
&роаарсіока
Nt 112
ве-rера.н:а
с.
кооперати·в
щире співчуття рідни•м
-
4-21·34; ВІАдІІІІа: еІльського госnоо~~.арстаа СОЦіаJІІЬІІИХ ПНТаВІІ 4-02-92; .ІНСТІВ І JI&COBof роботи 4·04·81; вІ.UІJІІу рао~~.ІоІн'формацІТ - 5·18-91.
•
ДРУЖИНА,
дуть.
4-o.f-81; вІо~~.повІ,ІІ,а.аьноrо се&ретарн ПРОJІИС.ІОВОСТІ
....
«Канів» до всіх підприємств, що мають претензії до коопе ративу, пред'явJІяти їх протягом місяця. Пре тензії приймає комісія кооперативу «Канів». Через місяць ці претензії прийматись не бу
АДРЕСА РЕДАКЦН: 265020, Київська обпа сть, Те.аефонн:
дент.
У зв'язку з тим, що кооператив припиняє свое існування, прохання
хто
мови,
України
КООПЕРАТИВ «КАНІВ» ПРИПИНЯ€ ,СВО€ ІСНУВАННЯ
на
1991
адресована тим,
добробут торік - Вер
в
роз
говоримо•
одер-·
товленню столярних виробів. Вони ж будуть занесені в списки Для одержання житла, яке будується за дольовою участю. . Наша адреса: м. Бровари, . вул. Порошко-
не
Антоненка-Давидо «Як
ще
краще
праелятися на технологічні проч.еси по виго
сло
як
про
зможуть
України.
те,
допо-
ли, по мірі введення в дію столяриого цеху
ані духов
сл~во,
Воно
бетонуваЛьники і ін. Робітники, які себе добре зарекоменду~а·
політичне,
upo
то прав
теслярі,
народні
загадки
захисту
малярі,
україн
анекдоти,
бувальщини.
організувати
штукатури,
РВВС •
представлеІЮ
закон,.
якомога
му,тtяри,
пІдступна
народу.
мішки,
є
міста.
Радою
ПОСТ
ПРИ
нас
потрібні робітникИ для спорудження столяр
nо
гоJІовноrо
JІюдеіі
У
швидше
с р
·4J
насамnеред
ЯКИЯ БУДУЄТЬСЯ на території . Броварського заводу будівельних конструі<U.іА;
· М.
струсів
така
держава.
У за
споживачів
· тому потрібно
ДЕРЕВООБРОБНОМУ
У розділі виставки «Відроджеаня культури відродження · націУ.•
МОВИ
мову
В.
тІмсних
пІсJІІІ
дорога,
замало. країнах
займається
нев
що
їдальні
не
nасажирки
І
депу'f·атів
хистом пра·в
.
спочатку
пасажирок
них
роЗвинутих
.....................................
слиsькІіІ
дві
мовної
рі_к),
ні
В
І і
Б.
ню.
літе
мовознавства.
ВІ.ІІ.nовІ,ІІ,аІІьвІстіо
Та
Транспортна
оJІ,ержаннх
ського
таїну рідного
(Київ,
україн
року.
ОJІ,на
від
Т.
СОНІ'ІІЕ ВІТІННІІ
гальмувания
зІткнувсіІ
Н:
ВІд усІєі .ІІ.УШІ . вітаємо нашого рІ.ІІ.НОГО чоловіка, батька, дІдуся ГЕРАСИМЕНКА МИХААЛА ФЕДОРОВИЧА з 50річчям вІд АНЯ -народженнн. ХаА ~~ни до тебе летять журавлями. Щоб тн не старів, рІднеиькніі, з роками. Здоров'я І ща_стя ми зичим без лІку І довгого, довгого, довгого вІку. Земний ·уклін за твою JІюбов, турботу, щедре серце. --1
автодорозі
на
області
rto
продоволь
товарами,
ховною
1990 · рік). А кни
вича
Для широкого кола чи
17 квітня 1937 середа, субота.
rаsети.
га
«Об'єднатися,
ВОЛОШИНЕНКО.
час
Не
1.... з
Дбаючи
ви-
скла-
про мовну скарбни народу, зібрану в
ла»,
шенка.
ського
чими
повідається в книзі І. Ви хованця «Таїна слова» (Київ, «Радянська шко-
това-
щоб праЦювати для Ук раїни» (гаЗета «деІVІокра тична Україна», с;,ерпень 1992 року), «Нарис іс торії УкраІни» Д. Доро
ЄДИНИМ»,
А.
От
забирає
школу», де ро історичне
роджується
члена-кореспондента
питань
на
сЖнгулямн».
рук,
рутевеького «Про
словниках,
ру и
рії «І торі України в запитан 'та віДпові-
з
при
не
Москалець
пІд
трагічно.
Курашова в
М.
з
j
nереломІв
відродження
ва, цю
ПІрОпонуєт~я
прий
особливо иасичениіІ.
автомобілем
смаки
Чита:
тачів
транспорту
КОРЕСПОИДЕНТСЬКИА
культ
линеького
якості,
д.исциплІноваиІсть.
В.
сНОВОГО
Про
АН України
викону
його
браку
Ниївській
за
Цінами
-Але, на жаль, одного ентузіазм.у без Щдтрим ки міської Ради народ
потрапляють
пестицидів.
становище
населення,
та
своім
потІм
-
травм
небезпечна,
не
.«Знання• ,,
Ч
явленні
СкибинІ
закІнчиJІася
Ні економіЧне,
риства
хлібом,
контролю
дять неякісні та з мірним вмістом нітратів
повертаються до міста Із JІ,ач та госі.ІІ.уть до села. Та11оі пори від ВОJІ.ІА
селІ
а
-
школи,
тя
що
то
захисту
більшості
манн:я, не вимагають сер-
рух
киянии
в
кермом
перебувають
всІ
давииЦтва
заві-
правила
Одеса
увага
неділІ
дорозІ
Москальця
ожливе
,дях»
всі
в
жують
"..-~ної мови й рід-
України»
виходить з Циі Аиходу:
~·
Киів -
особпива
ську
ратура
Редактор
----
надвечір
-
сМосквичем.»,
у
також
ти
дають актів. Що ж до ос-
ще
nростигати
•НОВЕ ЖИТТЯ• rрома.дсько·політичиа газета. Засновники --'- колектив ред-акці'і газети, о)>Оварські м:ська і раАонна Ра·ди народних депутІІ'Тів Київської області. · Газета
дощу
тяжких
Ціна-
бібліотекою озвучену
«Моя
моїх
За
ся
ПозаминулоТ
на
україн-
не
по
мі~цевого молокозава а овочі, картопля,
. та
сорту
спілки
·
наші .
та
з
Л узинська.
жаль,
сметана
Відповідно
організовувати
спектор
хлі-
в
за
ринку
.державними
·
тех,нологічно
fl\~ дощик покрапав,. то іі поготІв, адже небезпека аварІТ 1 tб'ільшуетьсн устократ. Ось Іще _одне цьому пІд.тверджеиин. _
га М.
централь
і
.тримані
пшенич
магазинами,
тифікату
сиро-
вои~роз міло: од.иІ т , и навпаки -
метою
хто
виться
книжкова
та
С~нкт-рбург
річниці з
тим,
ною міською оформлено
завідуючою лабобраковану
часто-густо
Смерть на слизькій дорозі
про
На
ють
вину і хто несе за це від-
по
нашого
ського
земля
із
ймають
радгоспу, ська
якість хлібобулочвиробів. Так, ще 17
першого
по
неякісну
на
про
тиву підтримали народні депутати · М. К Федорен ко; санітарний лікар ·0. Г. Строй, старШИй ін
хліба.
місцевого
закон
прав споживачів. У нас, в Броварах, таку інЩіа
змушені.
кондитерських. За-" Т А ТІЛЬКИ реТельно . пере· магазини,
торгують
на
мИ
дорогу
nродукЦію бозаводу.
повернула його на ХЛІбо
продукту.
Поки
n:po
закон
споживачів,
споживчого
вариства,
нологіУ виробництва суво стежитимуть, і вбm ва-rимуть за свій аатори тет, і перейматимуть до свід ,с·воїх колег. А по
.
також
с-тали
для
прав
ними в міс4ах та районах
ріШе
асорти-
хліба
ви
завез
якооті
ча
кілограмів
раторІєю, чому вон 11 при-
«куnа
т
в них
а
прийнятий
хист
Та і за дотриманням тех~
виробами ирення
і'ду
спо-
раїни»
першої
доnомоги
хлібозавод
сnравився
А
мешканЦів
заходів
nувати
дую'Jі
чолі
відтодІ,' як
житті
.тимуть
ки
у оч
ент
за-
Андрушків-
О.'ІОС
знаменною
чимало
у
б,ув
ма
рент по виробництву хлі бобулочних виробів, то ді. його дирекція, фахів" Ці, весь колектив вжива
xniO
якісного
вІ.ІІ.
сfІецІал
адже у
то
Вважаю, нашому хлі бозаводу потрі!Jен конку
організаЦії
завод. На жаль,
з
сіJІьськогос
т
Хочеться запитати спе-
Верховна Рада на сво їй сесії проголосила Акт про незалежність Украї ни. Дей день став віко помною,
для
тив усіх нас бракованим хлібом, та ще за ціною
СВ І
"ниж"ову полицю
минув
вулиці
ного
немов ,вовки
на· вашу
Рік
України.
випадку,
бору · немає що ли, те й беруть.
варський
непроханих гостей. А. автом бІ ь, на яков Требухів, поставлено пІ.ІІ. рону мілІ. цІТ у вІдповІдиостІ з 1розпорнджеинІІм представника Прези .ІІ.ента Украіни на Броварщині. А, .може, краще конфІскувати
. руку
го,
ський завод надіслав не-
минути.
.ІІ.УІІЦІА, затримали му вони прибули
захист
липня 1992 р. С. О. Оля'нівська забракувала 200
/'
зграями,
б
ідприєм-
ядрушківський
-~
\
-
що
Ціалістів · хлібозаводу
Тож де той дієвий конт роль за роботою Бровар-
а
с
а,
кійно прийняв їУ і пригос-
За
ми,
а
сн
якісну продукцію, а Вро-
року ...
куnці, сплачуємо як за 1\У. що вІдnовідає держстандарту. Ціни ж на хліб та хлібобулочні вироби набагато зросли.
У ЦЬОМу на BJtaCИOMY ДОС·ВІ.ІІ.І перекон ИСА Л. І. Атаманчук та В. М. Русаноа, кот І а сТребухІвськнА" скоУли l'Ра.ІІ.Іжку 170 кІ грамі з такою здобиччю Тм #fe вдалося дІст нен котрІ
на
доклала
зусиль
тепер надходять і тіЛьки якісні.
·
д
но
.
ка
ство
ПР.одукцію,
неякісну,
ЗвІGНО, злоДІІІ ЛЮАИ·на. рідступна І J1. обирає час або JІ.УЖе раІІнUІ, або иаJІ.то пІ АК ІІА)КУТЬ, СКІJІЬКИ ННТОЧц,і. не ВИТИСЬ ...
ничннІІ
торгівлі
людиІjа
·єю хліезаду~· ку
JІЮтІ та sажерJІнвІ. І нічим вони ІІе гребують: нІ буряк • нІ каnустнн'ою, н.f яблуком Із радгоспного. саду, Та А не тІJІькн з радгоспного. У ШеачеикоІЮму в одного Іа жн JІів села невІАОМІ злодІі цІлніІ город картоплІ вибра.ІІ . І якби ка тоіІ час господар нагодився, то кривавоТ б гедІ1
газини прийняли неякіс ний пшеничний хліб, бо знають. що продадуть йо
Гагаріна. _Очолює йогq Софія ОлександріАна Олянівська (між іншим фахівецц хлібоnекар ського виробництва). Ця
Ще. раз про
Осінь. Злодії вийш.nм в поле не
таянього
по
випадок.
ління
8 .МІ 75 (8318)
ін•
другий
ліпшення
цьому
інакше.
нестандартну
._ ... ~,_.·,__
анАшли
напри
рІзко-неприємним запа хом зіпсованих дРіЖджів. З цього приводу рОЗ!VІОВ· ляв із завідуючо!р лабо-
як бачимо,
все
··tlpЇt.-iнtІA&,.ЇJ~. хроніна .. ... . .... І
Між
уже
Я УЖЕ згадував ма газин М 30 «КОЛОСОК», що його відкрило управ
з
надходив бракований хліб, зокрема хліб пше ничний першого сорту з
<<заува
19.06. 1992
виходить
пройшло роки.
вересня,
це
дібний
прикрі
Починаючи
клад, у магазиtІ М 30 <<Колосок~> з хлібозаводу
забезпе
Жень по якості в році не було» ... А датована ця
пшенично
чотири
nовідальність? шим,
ще
факти.
продуктами
тtюлюється,
швид
смаком На це
го борошна сподобається броварчанам• («Нове життя• від 26 грудня 1988 року). майже
ОСЬ
·
т~:>що ). І пояснення, що, мовляв, у зв'язку з Цим є . порушення графіків до сtавки хліба у магазини, Що якість продукції кон
вів, мовляв, «ХЛіб «Дар ницький»- має поліпшені смакові якості, більш тривалий період черствін а
Д
Це
обман!
чt!нням додатковою сиро виною (цукром, жирам»,
директор хлібозаводу С. О. Череп'ейник відпо
ня,
І.
молочними
вулиЦі
Ни-.
Відповідь
надіслав
ту,
<<дарниць
газета.
у
області
хлібозаводу?
відвертий
проблеми: недопоставку борошна потрібного сор
кий», не інакше. Про це· неодноразово писала міс цева
представ
по
ж
першого
напи
юtості Київського вироб ничого об'єднання хлібо пекарської промисловості С. О. Горбань. В ній розповідь l11PO існуючі
булочні
смачний, чимало му бракованого,
до
н·ерального
вироби.
На років
дру
Я
Президента
Капштика.
першо
лИсти
газета.
ївtькій
«Дарниць
також
і
листа
ника
види
н~одноразо
критичні
кувала
основний з них. хлібозавод ви
пікає
го
в
за·
чергу,
харчу
якісними
тами.
якість хл та хлІбобу лочних виробів так і не
ЩО
Ж И ТТ Я•
сН О В Е
·
АРУКарІІа
КиТІІського
об.1асноrо
ІІ
Хиім:ька
область,
м.
КО&а·Н·ИЙ
61285.
аркуш.
Тире ж
п-римірників.
уІІравJІІІНИR
по.ІІrрафІУ І кнкжаовоУ торгІа.ІІ.
.ІІJVJІаокІ:
Індекс
Друк. високий. ·Обсяг
БроварJt,
Замовл-ення у
сnравах
3уІІІ.
N• 4609.
вио~~.uвкцта,
КиУаська,
154.
др у~ 4.95а