РІк видаННIІ ХІХ
ПРОЛЕТАРІ ВСІХ KPAlН, ЄДHAГlTECН/
СТЯХАНDВ(UЬ
СЕРЕДА
ЛИПНН
Ім. СталІна. При плановому завданнІ
колгоспу
300 гектарІв зІбрав за
сезон самохід ним комбаАном еС""'» 530 гектарІв. Якість ро-
коп.
В
Перебуваючи
в Києві,
Иого
. . І еличНlСТЬ шаХlНшах рану Мо-
боти була визнана відмінною і посів серед комбаАнерІв Боб-
хамме){ Реза Пехлеві зробив візит
Повинен сказати, що досягнутий успіх не МОІІ тільки за-
Української РСР Д. С. Коротчен-
рицькоі МТС друге місце у соціалістичному змаганнІ.
-
слуга, але І моїх товаришів, що зі мною працювали
мічника комбаАнера
госпниць, що були
Ht
І(орніевич. Чим тільки
по-
Григорія Дмитренка, молодих колкопнителі, Марусі Дмитренко І Мотрі мож:на було, ми допомагали
один
другому, щоб тІльки ж:одна година не про падала марно.
Не пізнІше як о 5-іА годині ранку починали робочиА день,
а о
7
пускав вже комбайн.
Робили допізна,
коли
змінна
Голові
Прези){ії
ку. Після візиту
Верховної
Ради
Спартакіада народів РРФСР липня
8
у
спортивним
Москві
святом
великим відкрилась
Спа}:lтакіада народів РРФСР. По над 8 тисяч кращих СІІортсменів Російської Федерації пере можців масових відбірних зма гань, в яких брало участь понад
мільйонів чоловік,
12
зібра
-
лись на стадіоні «Динамо».
іранські
гості
Із
словами
привітання
спортсменів
Ра,l;И УРСР,
потім побували на
Київському
заводі
Ради Міністрів РРФСР тов. М. О. Лснов. Потім виступив голова Комі
верстатів-
звернувся
до
ОГЛЯНУ.'1И зал засідань Верховної
Голова
вітря тисяча білих го.~убів. Близько 30 хвилин тривав )ШРШ парад.
Після
параду почались
~\Ia
гання з різних видів спорту.
На святі були присутні това риші М. О. Будганін, Іі. f.. Ворошилов, Г. М. Ма)ІеНІ\ОВ, В. М. Молотов, М. Г. Первухін, М. С. Хрущов, Л. І. Брежнєв , Д. Т. Шепілов, М. І. БЄ,1ЯЄВ, П. М. Поспєлов. У .1J:ожі були також
члени
урядової
Корейської
делегації
Народно-Дсмокр:tтич
норма вже була набагато перевиконана. ПоточниА технічниА
автоматів імені Горького, зробили поїздку по Києву, знайомля-
тету по фізичній &ультурі і спор
ної Республіки на чолі ~ Годовою
лини, що розвантажували бункер.
чись з його визначними місцями
ту при Раді Міністрів СРСР тов. М. М. Романов. Під звуки Державного гімну СРСР над стадіон ом підіймається
Кабінету
догляд за машиною, змащування деталеА проводив у ті хвиОбідали
по черзі і для
цього ні разу не зупиняли комбаАн.
Хочу також добрим словом згадатн і колгоспного шофера
Григорія Коваля, якиА відвозив автомашиною зерно з ПОЛІІ. Не було у нас з Аого вини нІ однlеї хвилини
затримки з
розвантажеННІІМ бункера.
швидко і без
-
втрат зібрати врожай, перемогти у змаганні з Іваном Дмит-
ренком та Аого товаришами, що праЦЮВaJlИ по сусІдству з нами на такому ж
комбаАні
билися, хоч вони не
та історичними
eC-4». Прагнули до цього і донабагато вІдстали від нас - зібрали
490 гектарів.
Цього року працюватимемо на такому ж
комбаАні, але
новому у заворицькому колгоспІ Ім. Кірова. Хоч лафет одер-
пам' ятками.
Уі
Величність шахиня Сорейя від-
відала дитячий садок КИЇВСЬКОГО механічного
Всі ми були проАНJlті одним бlUКанНJlМ
заводу
і
музей
українського мистецтва. Г
державний
Фе,l;ерації.
І
прапор
лава ранської ,l;ержави і осо-
імені Т. Г. Шевченка балет «Лі-
Широко й урочисто готуються
.
У
хіншах Ірану Мохаммед Реза го українського Пахлеві, Її Величність шахиня революціонера Івана
Так, як Олександр Бредак, рацювали торік Микола Дяченко, Іван Будах, Василь Бабич і ряд інших комбайнерів Броварської і Бобрицької МТС. 3гуртувавши навколо себе з допомогою
довів, що у нас є можливість треба організувати на окремих площах ГРУП9ВУ роботу комбайнів. Про високу продуктивність праці при груповій роботі Jaфетних жаток при роздільному
байнових агрегатів, вони доби-
Прекрасних результатів в ро-
сті збирання. Досвід передовиків
..
n
повинен стати зараз надбанням байиів,
всіх комбайнерів, їх помічників,
тракторів,
у ,l;ві зміни.
Факти,
які були
стиганням хлібів, щоб НlНаскіль-
,l;ібрана повністю додаткова кіль-
ки не спізнитися з розгортанням:
кість
роздільного збирання. Для багатьох наших колгоспів та механізаторів прогресивний двофазний спосіб збирання хлі(,ів новий, і тому-то особливо зростає відповідальність агро-
Цей недолік слід негайно виправити і забезпечити, як-то зазна чено в постанові червневого Пленуму ЦК КП України, щоб з перших днів збирання робота всіх комбайнів була організована
номів. Вони повинні зараз весь
в дві зм:іни.
час бути на полях, з всією Bi~-
помічників
стання
жнив на кожнїіі площі. У своєму виступі на Hapa;~i
тальне значення. 3а це повинні зараз всіма силами боротися всі
механізаторів головний
механізатори,
торами
рішення
про
початок всієї іншої
агроном
техніки
ковами.
Державне видавництво тичноі
брошуру,
літератури
в якій
продиктовані
-е-
Пам'ятна медаль
опубліковано
В. І. Леніним
в
яка
передує
при ЦК КПРС,
«Публіковані
ленінські ,l;оку
менти за рішенням ЦК КПРС бу
грудні 1922 року січні 1923 ли доведені до відома делегатів року записи, в тому числі «Лист ХХ з'їзду КПРС, а потім розіс до з'їзду», відомий під назвою лані партійним організаціям.
«Заповіту», лис'l' «Про надання
заКОНО,l;авчих функцій
держпла-
нові» і лист «До питання про національності або про «автонокізацію». у переАlІові Інституту м:арк-
тературно-меморіальний
Відповідно
,1;0
вказівки
КПРС листи В. І. Леніна
ЦК
були
опубліковані в 1956 році в жур налі «Ко:миунист» ;N! 9 і ВИ,l;ають ся окремою брошурою». Тираж брошури - 1 МіН. прим:ірників.
з
присвячену
дня
народження
Всесоюзна сільськогоспо"арсь- Івана- Франкз. Тут створюється
А ка виставка випустила пам'ятну
-
емблема виставки
рист і колгоспниця,
-
о'" новии роздіЛ, присвячении
тракто-
ЩО підня-
перетворенням
у ричні і поетичні твори І. Фран-
місцях, дс жив і працював пись-
менник.
На
ВІ·ЛЬЙону.
батьківщині
ка, його неопубліковані ПОВІСТІ, оповідання і листи. Вибрані тво
пись-
ри
У
вру-
-
.
краШСЬКІ
&ОМІІОЗИТОРИ,
письменника
вою
російською
випускають
ху-
А
А'
чення на пам'ять про відвідання дожники, СКУЛЬІІТОРИ і майстри земної літератури. виставки її гостям.
мо
видавництва
Москви і Ленінграда. Ювілейний мовою однотомник англійською пі"готувало ви"авни!'тво іно-
ня клубу-музею.
для
«Іван Фран-
У видавництвах України ви-
- менника в колишньому селі Нагуєвичах, тепер імені Івана символ достатку, на .в;ругому бо- Ф ранка, заюнчується . ці _ зображення Головного паспорудженпризначена
вісті «3ахар Беркут» . БИЇВСЬІ\:! студія художніх фі.1ьмів поча.1:t
. ходять з друку драматичНІ, саТI!-
со-
ли над головою сніп пшениці
Медаль
«Сон князя Святослава», «Украдене щастя», інсценізацію по-
музей ко».
різьблення по дереву до ювідею
(РАТАУ).
~I===============
*
ПЕРШИЙ МІЛЬЙОН ПУДІВ ХЛІБА ЗДАНО ДЕРЖАВІ В Ка:щхстані ШИРИТl,ея фронт збиральних мічається
робіт. високий
С!,різь
від
урожаіі
ози
мих і ярих ку-чьтур. На заготі вельні пунІ\ТИ надійшов Пl'ршиіі мільйон
пудів
хліба_
Почалось перекриття Ангари 8 липня Ю1 площадці Gі_1Я
. підніжжя
59
nстрівків греблі Іркут ської ГЕС вишикувались більше півсотні автосамоскидів, бульдо зерів, автокранів. Начальник бу дівництва Іркутської ГЕС А. е. Бочкін дає команду почати від сипку ка'dНЮ. Один :!а одню[
МТС Київщини. Недавно 3 Волоколамська у Васильківський ра
п'ятитонні автосамоскиди скид:t
на
документам:
увертюру,
нився Львівський державний: лі- знімати кінофідьм
вегв
чолі з парті,ЙНОЮ організацією.
полі- сизму-ленінізму
випустило
ли лекцію iIor.Topa філологічних наук д. В. Чалого «Іван Франко і Максим Горький». Новими експонатами попов-
(РАТАУ).
має вирі-
Брошура з текстом записІв, продиктоваНIХ В. І. ЛенІним в груднІ 1922 року-сІчнІ 1923 року
написзв
леві обмінялись вітальними про- заводу з великою увагою слуха- публіки готують постановку п'єс
та
колгоспники
........
Бобрицької МТС т. Торгунський
комбайну
кінчив
сторіччю
викори-
повідальністю прийняти разом з керівниками колгоспу, механіза
кожного
Лкович:!
Франка, яке минає в серпні.
комбайнерів .
Високопродуктивне
С. Люткевич
монумента.1ЬНИХ твори на письменника- тексти Франка, Р. Сімови'! З3-
автомашин медаль ВСГВ. На O,l;HOMY боці її ціалістичним
. шоферlВ, що працюватимуть на HaBe,l;eHi днями на нарадах ме. . . . .. . транспортуваННІ' зеnна. t' хаНlзаТОРІВ І спеЦІаЛІСТІВ СіЛь. Н аслщувати приклад передо- ського господарства Броварської виків означає - дорожити кож- 1. Б О б РИЦЬКОІ- МТС , показують, що ною .годиною, хвилиною на зби- .у нас нем:ав серйозної пі,l;ГОТОВД paHНl врожаю. уже важливо, КИ,l;О .возмінної роботи. 9 лип. б А що б уже CЬOгOДНl ув встанов- ня не 'гільки не була ще проінлений пильний контроль за ви. ' . структована, але наВІТЬ не Пl-
створили ряд нових робіт. Ком-
країни відзначити сто- позитор
дять, вилетіли в Ленінград. У Києві почались франківські письменника, А. Кос-АнатольНа аеродромі Д. С. Коротченко читання. Робітники і службовці ський пісні і романси на тексти і шахіншах Мохаммед Реза Пех- Дарницького вагоноремонтного народного співця. Театри рес
перевиконання боті добиваються ті колгоспи і
норм виробітку і відмінної яко- Млl.:Си , ПдіевдоерНгНаИНХI.зоОвбалнаастреОЙботРаескп,оУ~_-
••
8 липня Иого Величність ша- річчя з дня народження велико- два
агітаторів, партійних організа- збиранні хлібів передають ЩОДНЯ торів колективи працівників ком- з південних областей країни. значного
ТРУДЯЩІ
Сорейя та особи, що Їх супрово-
його Бо
ролівська Високість принц Бз)[ боджі Нородом Сіанук і особи, що його супроводять. (ТАРС)
До сторіччя 3 дня народження Івана Франка
лись в Державному академічному театрі опери та балету УРСР
нову перемогу в соціалістичному змаганні.
комбайнер.
Міністрів КНДР Мз!>
шалом Кім Ір Сеном,
•••
••
би, що його супрово,l;ЯТЬ, ,l;иви-
лея» К. Данькевича.
О. Бредак,
Російської
трибуни 3Jlітає в по-
3
жу тільки 12 лнпня, але до роздільного збирання цІлком го-
товиА. Разом з моїми новими товаришами по роботІ будемо боротися за те, щоб швндко і без втрат зібрат" врожаА, за
лися
15
Від'їзд з Кив ва в Ленінград шахlншаха Ірану Мохаммеда Реза Пехnеві І шахині СореМї
Високопродуктивно використати кожен комбайн калитянського
Ціна
початку
роздільного збирання хлібів.
р.
1956
Броварськоrо районноrо :КО.lllІтету КО.lllуністичноі партіі Украіни та районноі Ради депутатів трудящих КиіВСЬКОі оБJIасті
на ПОЛІІХ
у визначенні часу
11
OpraH
ТорІк 11 працював
Не спізнюватись ні на одну годину
83 (1376)
Шириться
подарства
соціалістнчне змагання
РРФСР і України. Тепер
колгоспами і механізаторами
трудівників
сільського
охоплено
всі
840
колгоспів і
йон прибула група колгоспників, щоб перевірити виконання
тих соціалістичних зобов'язань,
гос
змагання з піДМОСКОВНIІМIІ
поді.г.итись досвідом
ють свій
взя
бурхливі
роботи.
во
-
імені Хрущова,
Васильківського
району. Зліва
у річку. У
том сипляться важкі камні, бе тонні куби, гравій. 3 КОЖНОЮ хвилиною темп від сипкп все наростає. НезабаРО,\І на синій гдадині ріки починають
Н а 3 нім к у: гості 3 колгоспу iM~Hi Молотова, Волоколамсь
кого району. Московської області, оглядають посіви льону в сільгоспартілі
вантаж
води Ангари 3 гурко
напра
бригадир рільиичої бригади КО.'ІГоспу імені Хрущова А. Ф.
Петраш, бригадир виробничої бригади колгоспу імені Молотова П. А. Толбузін, льоиар цього ж колгоспу М. Д. Кузнецова, го
вирувати,
лова колгоспу імені Хрущова Г. І. Марченко і голова колгоспу
Крізь воду ЕИДНО контури кам'я
імеиі Молотова О. І. Хромова.
(Прескmте РАТАУ).
Фото. Н. ЦидіЛьковського.
І
пінитися
буруни .
ного банкета.
(ТАРС)
2
СТАХАНОВЕЦЬ
Сере.а.
ІІ~~ІЙНЕ ж~1 Проти формалізму в агітаційно
липня
11
1956
року
*====
*
масовій і культурно-освітній роботі треба
якщо ці більш підготовлені това-
поїхати в калитянський КОJlГОСП
Обставини підказали
риті самі RРОВО,JJ;ИТИ.llУТЬ бесі.8;И
госпу, села на критичні висту
ім. Сталіна . За ,JJ;аними тут нібито все гаразд ві,цбуваються
з колгоспниками. Неправильно було б закинути
пи стіннівки. Внаслідок цього стін газета вихщ;ить з перебоя
семінари агітаторів, наради лекторів, а колгосп між тим відстає як у ,JJ;огляді за посівами, сінозбиранні, продуктивності тваринництва, так і у підготовці.8;О жнив.
калитянським комуністам, що вони не уявляють собі, які саме питання повинні бути в центрі уваги агітколективу. f них, наприклад, дуже цікаво пройшов семінар агітаторів по матеріалах
ми 15-20 номерів на мі сяць. До ві,JJ;далених бригад вона не ДОХО,ll;ИТЬ і багато колгосникіи не знають про її виступи. Понад 40 чоловік об'єднують гуртки ху.в;ожньої саМО,JJ;іяльності
Ознайомлення
-
показало,
що
все це не випадково. Органїзаторська, агітаційно-масова і культурно-освітня робота не відпові,JJ;ає вимогам партії. Вона у значній мірі відірвана від виробничого життя колгоспу.
ко коли реагують керівники кол
ХХ з'їзду КПРС. Виступили на сільського
клубу
(завідуючий
цьому семінарі голова колгоспу т. Сайченко, аі'РОНОМ, зоотехнік, але контролю за тим, як агітатори проводять після того бесі,JJ;И, не було. І тому-то помітних результатів цей семінар не ,l;ав.
т. Пінчук). Вони поставили дея кі п'єси, організували концерти, але ні в одному з видів клубної роботи не ві,JJ;бито життя колгос пу, села. f квітні вдало пройшов вечір на тему «Наш колгосп у
Парторганізація (секретар Ще один повчальний факт. т. Мищенко) планує свою рооо- Секретар парторганізації т. Ми-
шостій П'ятирічці». Виступили на цьому вечорі керівники кол
ту. Передбачені в планах семіна-
щенко побув в бригадах пі,JJ; час
госпу і ря,.; інших
ри,
бесіди агітаторів, лекції тз інші заходи, як правило, виконуються. Ряд питань, зв'язаних з агітаційно-масовою і культур·
бесід, що їх провели агітатори тт. Авраменко К., Татарина Г., Соболевська М. Він дав їм після цього декілька практичних по-
Вечір цей сподобавея колгоспни
но-освітньою роботою, обговорю-
рад, як зробити бесіди дохі,JJ;ЛИ-
вали на комсомольських зборах,
вими, але
знову-таки,
ае
пере-
сесії сільради. Бі,ll;а тільки в то- вірив з часом, наскільки пому, що все це роБИЛОСJl фОР!l3J1Ь- ліпшена .8;іяльність агітаторів. но. Кожного разу викривали неВ людних місцях села близько доліки, ДОМОВЛЯЛИСЬ, що тре-. 40 ШI&К8'fiв, транспарантів . Хоч ба їх усунути, що слід посилити це і мало, але основний недолік пропаганду ДOCBi,~y передовиків, у тому, що багаtо з них застаале далі розмов справа не подвинулась. АгіТКЩІектив об'єднує 49 чоловік, серед них 12 комуністів, 37 безпартійних товари-
рі.'[и і не відпові,JJ;ають вимогам .в;ня. У сільраді, наприклад, ще .в;осі висить плакат, який кличе пі,JJ;писатися на ,JJ;ержавну позику. Чимало ще плакатів до пер-
шів. Агітатори Валентина Зуб чен-
ШОТ(lавневого
ко-кращий кукурудзовод району, передова свинарка ФеО,ll;осія ГаЙ,JJ;ак, електрик Петро Гайовий, бригадир будівельної бригади Антон Ташута і ряд інших уміють провести і більш-менш систематично проводять бесі,JJ;И по найважливіших питаннях дня і разом з тим показують особистиіі прикла,ll; в роботі. Але поруч з цими активістами е такі, що тільки лічаться в списк&х агітаторів. Невідомо для чого, але збереглося ще тут ' такс доручення, як «старший агітатор
тим Hi,l;e і зга,JJ;КИ немає про передовnів колгоспу, по яких слі,.; СЬОГОАні рівнятися в боротьбі за виконання взятих зобов'язань на 1956 piIt. е в колгоспі Дошка пошани, але не в пошані вона у тнх, хто повинен її систематично ОНОВJIювати, стежити за тим, щоб про успіхи кращих якнайшвидше дізналися всі 1'рудящі села. Значну допомогу в організації змагання може подати ЩО,JJ;енна стінна газета, до складу pe,JJ;KOлегії якої обрано 19 товаришів.
бригади».
На
нашу
зайва на,ll;будова.
АУМКУ,
Краще
це
буде,
свята. І разом з
Але нею треба керувати, а цього
не
робить
парторганізація.
У троєщанському КОЛГОСПІ ІМ. Ворошилова будівельна брнга да на
спорудила добротне приміщення свинеІІі.
200
з вогнетривких
матеріалїі'о
Н а з нім к у: загальний вигляд свинарника.
=====::!!
Чверть віку на будівельній роботі
аКТИВlСТlВ.
кам, і вони просили частіше влаштовувати такі захо,JJ;И, тим часом ніхто не піклується про
складається
ня.
ляється
Наша будіli~льна ланка зараз з
8
колгоспників.
Микитович не
лише
замінив його. окремий
Проте й при такому малочисельно П. Івашко ЩІИМКУ цього року те, щоб за,JJ;ОВОЛЬНИТИ це бажан му складі вона успішно справ ЗМОН'l'ував і наладнав токарний з своїми
заВ,JJ;анНЯ.ІІИ.
Чотири рази на місяць демон- На допомогу нам прийшли меха струються кінофільми, але ні ра- нізми пилорама, пила-цирку зу з початку року колгоспники лярка, верстати. Допомагав й те, не бачили у своєму клубі фільм, що в бригаді працюють майстри який ,JJ;опоміг би ім ознайомитися із значним досвідом роботи. з досягненнями науки і передо П'ять наших теслярів працюють виків сільського господарства. на одній і тій же роботі біль Не можуть ,в;істати колгоспники ше чверті віку. Так, ііорфир та Їх діти-учні політичної і ху Микитович Івашко почав тесля ,І,ожньої літератури, пі,JJ;ручників рувать і столярувать з 1927 ро у магазині сільського споживчо ку, з перших J;HiB заснування
верстат. За два зимові місяці семщеСЯТИ,JJ;ворічний манстер
Трохим Тимофійович виточив близько сотні маточин ,JJ;ЛЯ коліс. Порфиру Микитовичу можна ,JJ;ОРУЧИТИ
бу,Jl;Ь-ЯКУ
роботу.
віть найскладніше
завдання,
СіJlьська бібJlіотвка та їі актив
Культурно-освітні заuа,JJ;И на селі ведуть аІ>ТИВНУ роботу по вихованню трудівників села в комуністичному дусі. Багато з
"ир В. АлексаН,UJова, яка виростила в минулому році з своєю бригадою по 360 центнерів І>артоплі з гектара, при обговоренні
штатний
пропагандист
райкому КП Українн.
кулярку, ТО для її встановлен- дівництво авто гаража і присту
ня ми не звали майстра. Порфир ПИМО дО завершення будівництва
передового. -Завод «9лектросила»
випускників
,JJ;OBro
нійних
ли. Деякі з НИХ у вузи не всту-
горшечків.
Овочівники
помітили, що у верстата низька продуктивність і порадили трохи змінити його конструкцію . Завод це зробив. В результаті
верстата
сере,ll;НЬОЇ
школи ти лісоматеріали. Тут нам допо
не могла вирішити, що їй робити після закЇRчення шко-
Спочатку
молодим
лю-
Повчальним рощування високих урожаїв кар- шилася вдвоє. А ось ,JJ;ругиіі дям рекомендувалося прочитати цього є Рож- топлі» виступала з повідомлен- приклад. Бібліотека організувала книжки В. Панової «,ясний бе-
дественська сільська бібліотека, ням про нові агротехнічні при- читацьку КОНференцію за кни- реп>, Г. Нїколаєвої «Жнива». На Гатчинського ракону, Jlенін- йоми, які вона застосовує. Кол- гою М. Васильввої і А. Сокмана вечір прийшло багато ЛЮАеЙ. На граАСЬКОЇ
області
-
учасник
госпниця
.11. Сидорова -
слу-
«Наші успіхи». В ній розпові-
магає недавно встановлена пило рама системи «Польова». Кожно го дня заГОТОВJIяємо за її ,JJ;ОПО-
пи.1и, а колгоспне виробництво могою по їх не вабило. Тоді бібліотека ра- рів ,J;ощок зом з партійною і комсомольською Діла в організаціями провела вечір .110- но. Проте
збіль- ЛО,JJ;і.
ньому
була прочитана
культури.
Зараз заготоВJlЯЄМО ,JJ;ЛЯ цієї ме
виготовив для КО.'lгоспу верстат для приготування торфо-перег-
них на цій ділянці досягли ве- книги В. Дмитрівва «Досвід ви- продуктивність
ликих успіхів. прикла,JJ;ОМ щодо
12-15 кубічних мет і рейок.
брига,JJ;і і,ll;УТЬ непогає О,ll;не питання, що нас, БУ,JJ;івельників, ,JJ;уже турбує. Це про виховання і навчан· ня молодих майстрів. ,як я с&а зав, в бригаді працюють пере важно літні і старі колгоспник.!.
лекція Вони мають величезний .в;освід і
Всесоюзної сі.1ьськогоспо~арської виставки 1956 року. Будучи справжнім вогнищем культури на селі, ця бібліотека силами її численного активу систематично роз'яснює читачам рішення партії і уря,в;у, знайомить їх З найкращими творами
хачка трирічиих агро-зоотехнічних курсів завідув пересувною бібліотекою в СеАі Старе Шддуб'я. І. Аогіиова з овочівницької бригци ..опомагає бібліотеці в ~OCTaBцi книг читачам ,l;одому. Вона ж проводить голосні читки газет у полі . Велику ,JJ;опомогу
..U:ОСЯ про ,JJ;OCBiJ; колгоспу імені «Про моральне обличчя радянсь- могли б пі,JJ;готувати собі достой
f 1955 бібліотечній раді ПО,JJ;ають виклаНаслі,JJ;УЮЧИ нрикла,JJ; передороці бібліотека організуваJlа 66 дачі середньої шlt()ли. вого ГОСПО,JJ;арства, члени артілі КНИЖІ'ОВИХ виставок, 290 голосВміла діяльність активістів імені Леніна навели порядок н" них читок, ,JJ;ев'ять літературних бібліотеки сприяє розширенню своїх фермах, почали з.в;обрювати
вили бажання працювати на тваринницьких фермах і в рільництві. Нині вони успішно справляються з своїми обов'яз-
же зараз немає жодного учня. Колгоспне ж правління нічого не робить, щоб залучити сюди молодь. Про це варто подумати.
вечорів і читацьких
кола читачів. Тепер 'кожна кол-
грубі корми концентратами, роз-
ками.
І не тільки ПО,ll;умати, а й зро
книг, у тому числі
суспільно-
становище на фермах змінилося.
ною день У день прова,JJ;ИТЬ ви-
.. умка,
постійно знайомляться з досягнеННJIми.науки і сприяють впро-
Бібліотека провадить велику виховну роботу серед Itолгосп-
мівістративних і культурннх aaxnадів КОJl1'OCпвого села
художньої літератури.
КОНферен-
!омоносова,
який досяг ,JJ;обрих кої людини».
Крім того,
тут ну зміну, потреба в якій ві,3.чу-
показників у тваринництві. В виступали бригадири 3 розповіперіод піАГОТОВКИ ,JJ;O конферен- ..ЯМИ про роботу передовиків; ціі прашння артілі послало вони пі,JJ;креслювали важливу своіх тваринників до ломоносов- роль молоді в піднесенні артіль-
вавться зараз і далі ще гостріше відчуватиметься. А треба мати на увазі, що хороший тесляр ,3.06ре ознайомлюється з своєю спра ців. Там вони побачили багато ного господарства. Незабаром вою, лише попрацювавши роками корисного для себе. сімнащять юнаків і дівчат ВИЯ- 3 "освідченими майстрами. В нас
цій. госпна сім'я мав в бібліотеці ширили П,10щі під кормовими Так Рожде~твенська бібліотека бити щось практичне для підСере.. активістів бібліотеки ми свого читача. За рік бібліотека культурами і запровадили літню на чоп з її завцуючою, HeBTOJl- готовки нових кадрів БУ,JJ;івель бачимо представників сіхьськоі вщала для читання 24.848 ni..годівлю худоби. Шсля цього ною трудівницею В. Л. См:ирягі- ників. Це не лише моя особиста
інтелігенції,
а також пере"ових
виробничників. Агроном кохгос- політичних -
а й всіх
колгоспників,
2.935, природни- На,в;ій молока ві)!; кожної коро- ховну работу і тим самим по.в;ає що працюють разом зі мною депу імені Леніна В. НестеровИ'І чо-наукових - 1.511 і сільсь- ви в 1955 році досяг 2.545 кі- "опомогу колгоспові. сять років. Г. Лизун, регулярно читає лекції на сіJlЬ- когосподарських 4.684. хограмів проти 1.400 'кілограмів М. "ІІатон.. , бригадир будівельної СЬКОГОСПО,JJ;арські і природничо-наКолгоспники через бібліотеку у 1954 році. директор павільйонів ад· укові теми, робить бібліографічні ОГЛЯ,l;И, виступає на читацьких
і
виконує ЙОГО якісно в найкорот
ші строки. Завжди дбає про еко номію лісоматеріалів. Така старанна праця служить го товариства. 1здять за книгою колгоспу в с. В.-Димерці. ПРllRJlа"ом ,J;П інших колгоспни У Бровари, Чернігів, Київ. Парт Зрозуміло, за такий довгий ків. Вона ..исциплінув і підтя організація проходить повз такі гув іх. Навіть літні колгоспни період Порфир Микитович факти. ки завж"и рівняються на Порф Про не,JJ;оліки в агітаційно-ма досить кмітлива і спостережлива ра Микитовича. совій і культурно-освітній роботі людина глибоко вивчив своє Так, АН,JJ;рій Ащрійович Пере серйозно поговорили днями на діло, підготував десятки нових нос і МИКОJlа Омелянович Куче семінарі агітколективу, що при майстрів. Він добре знає особли ревський теж виробляють щомі різних порід дерев, що сяця свячений був підготовці до жнив. вості по 45-48 трудоднів матеріали, майже стільки, як і т. Івашко. Парторганізація з ,JJ;опомогою ін йдуть на будівелні структорськоі групи райкому знає, як доцільніше їх викори Крім ремонтних робіт, в цьо ВОЛО,JJ;іє істру му році ми проводимо партії по зоні Бобрицької МТС, стати. Вправно значне П. Івашко цікавився капітальне БУ,JJ;івництво. Брига відділу пропага\lДИ і агітації ментами. райкому партії має mви,JJ;КО усу і вивчав з книг ті механізми, да поставила палубку свинарни що полегш ують працю теслярів. ка, спорудила дах над корівни нути ці недолі&и в роботі. Так, коли колгосп придбав цир- ком. Незабаром І. Цимоwинський, розпочнемо бу
Pi~-
досвіду У'lаснвкі, 8сесоюзвоJ сl .... с .. когосоодарськоІ l.ста'КІ
Він
швщко З'ясовув собі всяке, на
<><><><::><><::><><><><::><><::><><><>о::><><><><><><><><><><><><><><><<><::><><:І><><><<><::><><:І><><><><><><><><><><><::><><:І><><><<><::><><:І><><'!'КОЛГОСПНОГО Будинку
3
І це
випадок.
конФеренціях. Колгоспниі брига- вцzеиню у виробництво всього вої MOJ[Ojї.
f 1954
році група
вегв.
бригади
ім. с.
В.-Димерка.
колгоспу
Кірова.
Сере_а,
JlИПН!!
11
1956
року
СТАХАНО8ЕЦЬ
з
НА СЕМІНАРІ МЕХАНІЗАТОРІВ ПО РОЗДІЛЬНОМУ ЗБИРАННЮ ХЛІБІВ МеханІзатори Броварської МТС торік вперше зІбрали 340 гектарів х.вібlв роздільним способом, а оні маJOТЬ скосити 3420 гектарі., що СК.lадає понц 20 проценті. ....ощі зернобо
бо.их культур. Д.. а цього підготовлено 15 .. афетlв з хе.-ерами вІд комбаlнlв cC-6~ І 4 вІндроуери сЖР-4,9~ до тракторів сУнlверсал~, 22 комбаІни cC-4~ з підбирачами сПС-2~. УЧОf.а при МТС ~... роботу .-воденннА семІнар ком баАнер в, їх помічників, бригадирі. трахториих бриrад І трак тористів, що праЦJOватнмуть на жни.ах, з питаиь pcia.-I.. ьaoro збиранна хлібі., пі.-гото••и І уСтаткупн.а .Іцроуерlв, пlд бира.l. до самохі.-них комбаАнІ., опла" працІ на розділloНО му збираниі, техніки безпеки ~ протипо..еаних заходІв.
З .. екцlами по цих питаннах виступилн ТТ. Сухоруков М., Деревець І., ЧорниА Г., Галі мурза О., НємоlІ М., Сундук І. та МихаllЛОВСЬКlІ1І Л. Нижче подаємо окремі уривки з лекцlll.
ВеЛИКі переваги Роздільний
спосіб
косів, щоб забезпечити нормаль не
збирання,
якому хліб скошується у валки, а потім підбирається й
Можна
Практика
,ll;С'НЬ
після скошування у валки.
Скошувати хліба у валки можна майже цілу добу. На пер ший погляд З,ll;ається, що ,ll;вофаз не збирання коштує ,ll;орожче, ніж однофазне. А насправді виявляється, що ,ll;одаткові витрати
на косовиці значно
перекрива
ються вартістю збереженого зер на і зниженням затрат на ПЇ,ll; биранні його і збиранні соломи. РОЗ,ll;ільне збирання ,ll;ає мож вість раніше ніж звичайно по чати здачу хліба ,ll;ержаві, швид ко зібрати солому з полів і своє часно приступити до оранки пі~ ОЗJDlі.
Прокоси і обкоси Перед початком косіння- у ва.'1ки на полі проводяться проltоси
і обкоси загінок. Вони повинні бути приблизно рази
у
півтора-два
більші, ніж ,ll;ЛЯ
прямого
комбайнування .
ПіСJIЯ розбивки поля на загін ки обкошують ВУГJlИ ,ll;ля оільш плавного повороту віндроуерів і xe,ll;epiB ~ лафетами. На про косах
ваJIКИ збираються. С&ільки потрібно зробити про-
-
чотири
воду ЦJOг
ще ,ll;ва О,ll;инарні валки .
Ш,ІІ;бирач «ПС-2» YCTaHQBлюється в центрі хедера само хідного комбайна « С-4» . ДЛЯ цього потрібно:
натягнути
на
СИ.'lосної маси в колгоспі lистачає. Крім різнотрав'Я, посіяно 30 гектарів безаЛКОJIОЇДНОГО ЛЮПИНУ, стільки ж вико-вівса. З 70 I'eK:~piB куку~удзу колгосп планує засилосувати в МОЛОЧНО-ВОС- j КОВІИ СТИГ.'lОСТІ.
Велику допомогу в заклащі силосу на,ll;ають КО.1Госпу механі- І затори Бобрицької МТС. Тут працює силосозбиральний комбайн .
Автомашини на
щит
установки
под
ші
силосовано.
кла,;ати
люпину.
к у:
з н і м-
вннзу ком·
байнер
комбайна необхцно переконати ся в тому, що зірочка пере,ll;ачі на пцбирач знахо,ll;ИТЬСЯ в о~ній площині. Потім ві,ll;регулювати натягування Jlанцюгів, змастити підшипники КОНТРПРИВО,ll;у мото вила та пі,;бирача і прокрутити
за силос
Н а
і
xe,ll;ep
на
тонн
130
РозпочаJIИ з
збирання
пі,ll;бирача
няються
різнотрав'я за
до роботи закінченню
запов
рібненою зеле ною масою і відвозять її до траншей . Пер
Підготовка підбирача По
ходу
І.
Бо
гуслааськнА тракторист
і М.
ГузіА збирають зелену
масу,
ліворуч колгоспники розвантажу
ють
з
автома
шнни .і утрам бовують под рібнене різно
його 15 хвилин на понижених обертах, 30 хвилин-на нормаль них обертах .в;вигуна комбайна. Після обкатки перевірити і під тягнути всі болтові З'6днаннSl підбирача.
грав'я
в тран
шею .
Фото В . Шміловнча.
З. ВІддІлити ніж вІд коромисла виАияти lІого. 4. Зняти к"иновиll ремІнь 3 шківа ведучого валу похилого транспортера
хедера.
Зняти .0тирнадцятlо секцlА паЛloцlв рlжучого апарату, за.. и шивши злІва (по ходу комбаllна) п'ать секцlіі па .. ьцlв. 6. Просвердлити отвори на кор пусІ хедера ДЛІІ крlмення пlд
5.
бирача.
Збирання
і
установку
пі~би
рача на хе,ll;ер комбайна ПРОВО,ll;и ти
в
такому
порядку:
Зібрати приводниll вал з ше CTepHelO (її закрlпнти на валу
1.
бігти доступ повітря Так складаються умови
в корм. для кра
щого ущільнення маси.
Бурт на
крнвають
трактора або тварин коней, волів. Вологість рослин при наземно му силосуванні повиииа рівняти ся 75-80 процентів. Більш воло ra маса віддає багато соку, що збільшує втрати найбільш засво юваинх поживннх речовин . Зни
можна рнти ями і траншеї. ПРІІ наземному силосуванні необхідно додержуватись тих же умов,
зитн вологість маси до потріб ного рівня можиа шляхом дода
вологою
глнною
-
на
бокових стінках шаром в 20, а зверху в 40 сантнметрів. Спо· чатку накривають верх бурта, а бокові стінки піс.1Я осадки . Навколо бурта необхідно зро бити канавку для стоку дощової води .
При
закладці
буртів
пізньою
осінню глиною їх можна не на кривати, а лише щільно утрамбу
вати і накрити соломою. Восени, при низькій температурі повітря в поверхневому шарі мікробіо
яких додержуються в стаціонар' них силосних спорудах. Велике значення має вологість рослин. Досвід показує , що при вологості сировини нижче 70 процентів потрібна температура може бутн досягнута лише при
чі до неї сухого корму . Коли ж снлосувати рослини з низькою вологістю, відбувається розігрівання корму, а крім того можли ве його запліснявіння. Найбільш широко і вже давно застосовується снлосування в буртах . Для цієї метн вибирають
дуже старанному його подрібненні та ущільнеННі. При назеМНІ)МУ силосуваииі особливо важливо не Допуститн розігріву корму. Щоб заготовнти
підвищену рівну площадку , на якій викладається бурт . Ширина Ійого основи звнчайно дорівнює 4-5 метрам, а висота після осадки - 2,5 метра. Довжина за
цнм способом доБРОЯКіСИНй корм,
лежить від наявності сировнни .
1955-56
Бурт слід закластн швидко в 2-3 диі . Враховуючи, що осадка сило сова ної маси навіть при сильному трамбуваині складає 20-25 про центів, необхідно первісну висо ту бурта доводити до 3,5 метра. У викладеному бурті поперечні кінці обрізують гострою лопатою або спеціальним ножем, а обріз-
промерзала. Втрати прн БУРТ0' вому силосуванні коливаються від 15 до 30 процентів. Силосувати можна також в наземннх спорудах, зроблених по типу траишеЙ. В Прнбалтиці та кі снлососховища роблять із до щок і круглого лісу. На місці
рервно й інтенснвно при допомозі
тонн силосу БУ,ll;е закладено в цементових траншеях, які вже під готовдені, решту, за прикла,1;ОМ: русанівців, наземним способом.
і
Наземне силосування прово-' диться не тільки при недостачі капітальних силосних споруд, але і в ТІІХ випадках, коли силосну сировину неоБJciдно закластн безпосередньо на місці його збору, а також і там, де з -за внсокого І рівня стояння грунтових вод не
поверхневому шарі . Ущільнувати масу треба безпе-
користовують кожну погожу годин} на заготівлі кормів ДJIЯ ху-
,ll;оби. і Правління колгоспу лриді.'lSiЄ особ.1ИВУ уваг} силосуванню кормів, яких буде 2730 тонн по 10 ТОНН на корову . 150U
шипниками.
СИЛОСУВАННЯ
в
гановича H~ втихає скрегіт косарок, рівномірне ГУ,ll;іння моторів, дзвенять ПІД мантачками Itоси. КОJIГОСПНИКИ і механізатори ви
.ІІан
місце
кн укладають зверху. Бурти, закладені влітку,
необ·
хідно старанно накрити, щоб запо-
лопчні процеси розвиваються ду же слабо, отже, корм не псується . Виробничі спостереження, а та кож досліди відділу технології
кормів Всесоюзного науково - до· слідного інституту годівлі сіль ськогосподарських тварин свід· чать
за
ТЕ\ ,
що
силосна
маса
в
буртах під покришкою промерзає
на
15-20
сильні
і
сантиметрів.
Навіть
в
тривалі морозн взимку року маса глнбоко не
снлосування
установлюють
два
рядн стовпів на BiддaJJЇ 7-8 мет рів між рядами і І метр між стовпами. Висота стовпів над землею 3 метрІІ, в земmo во-
'І
колгоспу ім . Ка
1. Зиати щиток захищення пе редачІ на мотовило. 2. Знятн мотовило разом з пlд
СПОСОБИ НАЗЕМНОГО
додержуються слідуючих правил . Наземиі сховища силосу слід робити по можливості більшого розміру, щоб співвідиошеиня між поверхнею силосованої маси і її загальною вагою було наймен· . шим. Це важливо тому, що псування кормів у наземних силососховищах відбувається переважно
на корову -уде
роликом.
Установити
6.
При другому варіанті робиться
Збирання і установка пlдбнрача
мотовила, натяжним
тонн СНа1ІОСУ=====7.
ки: два на боковини пlдбира ча, два на пальці ріжучого апарату, боковнА ланцюгової пе редачІ підбирача.
док ВИЙ,ІІ;е три здвоєних валки .
тільки ,ll;ва прокоси. Здвоєний валок через 3 ,ll;ні піСJIЯ підси хання обмолочується самохЦНИМ комбайном «С-4». При цьому спо собі про коси треба робити на три дні раніше масового косіння хлі бів на звал.
шестерню
винІ хедера, просвердлнвши за здалегlдь два отворн. 5. Остаточно закрІпити болта ми опорні вугольники. Надіти гачко.иll ланцJOГ на зіро.ку при lІомноro BUY і зlро.ку контрпри
здвоєний валок, останні ,ll;ва про
-
вставнтн
леного вугольннка на лlвlА боко
ки, скошені він}(роуером, внас.1і
рачами можна включати в робо
на ,ll;ругий-третій
зробити
В дальшому, при початку косо виці на звал, на місце одинар них валків прокосу ляжуть вал
показала, що комбайни з пі,ll;би вже
,l;ва ва
І
10
Зранку до вечора на луках РУ,ll;НЯНСЬКОI'О
в боковину, установнвши кришку боковини на місце. 2. Закріпити пр:авиll і лІвнА опорні вуго"ьннки кожннА окре мнм болтом до боковин, а дру rHM болтом - до передніх сто Аок башмаків. З. Встановити зlбраннlІ підби рач на хедер І прикріпити опор нІ вугольники до пальцевого бруска і вугольннків хедера. 4. Прикрі пити кронштеllн прн10MHoro валу підбирача: двома болтами '-0 паЛloцевого бруска і двома іншимн болтами до нахи
прокоси. Два перших утворюють коси
в період воскової СТИГJIості зер на на 5-7 днів раніше пря
ту
запрова,ll;ИТИ
рекомендується
ють скошування хлібів у валки
комбайнування.
і обмо
ріанти прокосів. При першому
обмолочується, є важливим засо бом прискорення жнив і бороть би з втратами зерна. Роздільним способом почина
мого
розташування валків
лот їх комбайнами?
•
шпонкою)
,~=По
ни заглиблюються на І метр. 3 зовнішньої сторонн стовпи за кріплюються mдпірками, а з внутрішньої -- обшнваються дош камн, щільно пригнані одна до другої. Землю між стінками ви рівнюють і застилають тонким шаром соломи. Потім закладають корм шарами по 30-50 санти метрів і трамбують трактором . Ко.nи простір між стінками за повниться
силосною
масою
на
висоті трьох метрів, поверхню корму накривають землею, а кін ці бурта вирівнюють . але нічи\! не
закривають .
Втрати
корму
при силосуваНІІі
в наземних траншеях у значній мірі залежать від вологи маси.
Силосування сировини
недостатньо вологої
супроводжується
ними втратами нявіння.
корму
від
знач
пліс
Заслуговує уваги наземний спо сіб снлосування в розбірних баш· тах, рекомендований Киргизьким інститутом тваринництва . Розбірні башти складаються із дерев'яних щитів, закріпленнх на каркасі із кутового заліза висо тою в однн метр і довжнною в
лосної маси при наземному си· лосуванні підсолюють, щоб запо· бігти від псування . Чи доцільно робити це?
Кухон"а сіль, внесена
в сило·
сованн!й корм в кількості 6-7 процентів, здатна відвернути роз виток
в
ньому
гнилосних
проце·
сів, але не загальмувати розмно ження пліснявнх грибків. Коли з повітрям зіткнеться неприсолена маса
вона
глибині рює
швидко
8-10
загниває
сантиметрів,
непроникливу
для
на
ство
повітря
корку. Ця корка запобігає силос від плісняви. При підсолюванні поверхневого
шару
силосної
ма·
си в указані А вище пропорції такоі коркн не буде, в резуль таті чого повітря і плісень про никають
в
силос
на
значну
гли·
бину і втрати силосної маси при підсолюванні корму завжди бу· вають
велнкнми.
Наземне силосування вимагає особливо старанного Аого прове· дения, більшої, ніж при заклад· ці cНJIocy в капітальні споруди. Не слід протнставити наземне силосування силосуванню в баш · тах · і траншеях. В КОЖIiОМУ гос
два метри . Щитн скріплюються між собою з допомогою заліз·
подарсТВі
них штирів, які входять в спе· ціальні отвори на каркасі щита. Заповнюється розбірна башта поступово. Спочатку установ люється першнй ярус із восьми щитів. Після його заповнення установлюється другий ярус і
обхідно вирішувати, який спосіб зберігання силосу найбільш еко· номічно виІ'ідний і дає можли вість одержати корм з наймеи шими затратами праці і засобів. А. БереЗО.СЬКIІЙ, кандидат сільськогоспо·
т.
кретних
в
залежності
"осподарських
д.
ІНІСОЛR відкриту
від умов
дарських
поверхню си -
( сСельское
кон, не·
наук.
хоз~ство:,}.
І
.
СТАХАНОВЕЦЬ
" ТВ~РЧі~l~
,
наших п~чаТКіВЦіВ
11
П о в е р н е н
"
По вулиці в хмарі пилу бре
лося таке життя, що його й зга-
н
Середа,
чать пастухи, ляскають
Через рік наро~илася дочка ну, я прийшов сказати, що ба Ольга. Якова це не радувало. гато ~ечого побачив і пережив. Він став ще похмурішим. Марія Я CЬOГO~Hi прийшов сказати, що
ея ще вище, аж до дерев. Пере лякана
коровами
курка
зав'язла
під ворітьми і б'ється крилами, кричить, як несамовита. По-до рожному
могла
одягнута
людина
вибратися
допо
курці і тоді
підійшла до хвіртки. Натиснула на
клямку,
обережно
ві.8:крила
ЇЇ. От вона іде ,l;вором, витирає піт з обличчя, важко дихає, ВИ,l; но, збентежена. Заходить в ха ту
тихо, мов винне хлоп'я.
Тут на стільці сидить жінка -- Марія. Читає газету разом з своєю шестирічною дочкою Ольгою.
--
Ну, здрастуйте!
--
Знову ти? Яків?
Жінка нахилилась ';0 ,;очки і міцно притисла 11 голову ,10 своїх грудей.
Таки прийшов?
---
Сама бачиш!
Обоє мовчали. Не знаХО":ИJlИ навіть довго не хотів знахо,;ити
не могла далі так жити і запр()понувала розііітися. Чомусь не
Яків і сю~и заходив в той день щось нестерпно болить. нетвер~зиЙ,. похмурий,. і ВОН:\ ЩО мусила робити Марія? Що
йому В~ДПОВlда:. --' СКОРІШ в мо-, ноку ві~повісти? А уже присягну НІЖ повернуся до ла, що ~o Якова не повернеться.
гилу ЗІЙДУ,
тебе!
ні.
МаРІЯ це ВИРІшила в ~OBГl без сонні ночі. Через кілька днів су сіди розповіли, що Яків з~ав ха ту в найки, а сак поїхав неві ,,:око
Jtyp.
І от кинули роки. Він знову
циrаРJtУ, лакав і знову
І
иого
перша
ва.
І як воно вийшдо? Не знаю! Як сліпець був тоді. І хлопці теж підбивали, а потім одне за одне, і пішло --
. ховає.
буть?
шьки на краєчок. Марію зали-
----
перша
Які ми нещасні обов!
п'янка.
Це правда!
Потім не витерпіла і до~ала:
Обов'язково заходь!
А вранці сусі,!;и бачили, що Марія навіть на роботу не піш ла. Вона сиділа в садку, біля порога -- і не сама, а з Яковом. Говорили про роботу, про життя.
Дочка троє
приносила радісно
їм
квіти.
щасливо
Всі
всміха-
лися.
І. Іnьєнно, робітник.
с.
Вигурівщина.
-------------------J ••••••••••••••• Слухайте по радІо 8 Нова
техніка
на
Всесоюзній
промисловій виставці 11 лип ня о 7 годині по 1 програАСі. Бесіда «Світова система соціа лізму» 11 липня о 21 годині 25 хвилин по 11 програмі.
На Всесоюзній промисловій ви ставці 12 липня о 18 годині по І програмі.
Лекція «Виховання в праці і для праці» 12 липня о 18 го днні зо хвнлнн по станціях І
Бесіда
«Чому
14:
потрібио знижу
Передача для липня о 20 годині І програмі.
батьків 9 45 хвилин по
СпектаКJlI.
А. Іванов
12
липня о
-
«Алкіни пісні»
22
годині
30
хвнлнн
по ІІІ програмі. Овчанніков
сПовернеННЯ:t-
АФРИКА ПРОБУДЖУ€ТЬСЯ Протягом довгого часу иароди АФркки борються проти інозем них колонізаторів, за свою свободу і національну незuежність. V цій боротьбі KOJlOHiUbHi країни здОбувають самостійність, ді стають Мllжливість за влаСНIfМ розсудом виріШУ8ати свок, ДОJJlІІ.
Добились національної незалежності також Марокко І ТунІс, які перебували протягом багатьох десятиріч під гнітом французькнх колонізаторів. РаДЯIf':ЬКIfЙ уряд, внходячи з велнких принцнпів самовизначеll НЯ народів і поважаючи справедливі національнІ прагнення марок канського ї TYHЇcbKorn народів, урочисто заявив про визнання Ма рокко і Тунісу як незалежних і суверенних держав. Одночасно Ра дянський уряд висловив готовність встановити з ними дипломатич ні відносини і обмінятись .Ципломатичними представництвами. Нижче публікуємо коротку довідку про ці дві північно-аФри канські держави.
Марокко Ця країна розташована на північному заході Африки і зай має площу близько 440 тисяч квадратних кілометрів. У нНі живе понад 1О мільйонів чол()
вік,
здебільшого
--
араби.
'і
свій час країна була ПО,l;ілеца на французьку, іспанську і між народну зопи. Перша зона вltJIю чає дев'ять десятих всієї тери торії Марокко. Французьке Марокко межує з Алжіром та Іспанським MapoJtKo, омивається Атлантичним океа ном і Сере,;земним морем. Цент ральну і північно-західну части-
ну країни займають гори Атлас і низовинні рівнини, що перехо дять на півдні в піски Сахари. у Марокко видобуваються ко
рисні копалини
--
фосфати, ко
бальт, марганець, свинець та ін ші. Крім гірничо,!;обувної про
мисловості, важливе місце нале жить обробній, заинятііі в ос новному виробництвом горіхово го масла, рибних консервів, тек стилю, вичинкою шкір. Сприятливі кліматичні умови, наявність РО,l;ючих грунтів ство рюють ,!;обрі умови для розвитку CЇJIЬCЬKOГO госпо,!;арства. Однак воно перебуває на низькому рів ні. У дрібних селянських госпо-
лять зарисовкн схилів Дніпра. (Прескл,іше РАТАУ).
14
липня
о
19
годнні
45
хв. по
ІІІ програмі.
На найбільшому в Угорщині металургійному комбінаті в Ста-
ГО комбінату, який працює на привізних сировині і паливі. Спорудження першого в У гор лінвароші став до ладу завод ·ПО доменного коксу виробництву доменного коксу. щині заводу Завершення будівництва
значно
сталінварошсыtгоo металургійно-
виробництва -- соха. Більшу ча стину земель загарбали фран цузькі колоністи, які здають її в оренду місцевому населенню. Зусилля іноземців, зокрема
Республіки,
розгортаючи
соціа-
лістичне змагання, успішно ретворюють
в
життя
пе
завдання
п'ятирічки. Колектив найбільшо-
го в країні Хунедоарського металургійного комбінату за шість місяців дав понад план більш як 1200 тонн чавуну, близько 5
3
риться,
кращає
столиця
Пекін. 3а останні
6
Китаю
років' у
би проти колонізаторів. Особливо могутнє збройне повстання вибухло в серпні минулого року. Сllраве.~ливі вимоги марокканців знайшли палку підтримку у передових людей всієї земної кулі.
полізували у
ні його батьківщини.
важливіші країни,
своїх руках
галузі
їх
най
господарства
затримували
розвиток
т V ніс lJ
національної промисловості. Це Розташована на півночі Африпризвело до застою економіки ки ~ між Алжіром і Лівією, Марокко, до збереження в краї ця держава займає ШІОщу в ні феода.'lьно-кріпосницьких від 155,8 тисячі квадратних кілоносин. І хоч до 1912 року Ма метрів. Чисельність населення рокко залишалось офіціально Тунісу -- понад 3 мільиони чонезалежною державою, воно фак ловік. Тут живуть В основному тично було колонією, являло со араби і бербери. бою джерело збагачення і нажи Прирщні умови різних частин ви ДІЯ неве.~икої групи капіта Тунісу повні контрастів. ПіRнічний район -- гірський з селістів. У 1912 році марокканський редземноморським кліматом, а султан пі,!; натиском фраНЦУЗL на півдні починаються пустинні ких військ, які окупували краї райони Сахари. Надра Тунісу бану, всупереч волі наро.8:НИХ мас гаті на фосфорити, залізну руду, пі,!;писав ,l;оговір про встанов свинець, цинк. На родючих землення над Марокко протектора лях вирощують пшеницю, мас ту. З того часу тру~овий народ лини, цитрусові культури, ви не припиняв визвольної боро'гь- ноград, тютюн. Значне місце
Адреса редакції: с. Бровари, І(иївської області, вул. І(иївська, Н!
Броварсьха районна друкарня Київського
народно
щоро.&у
еконо
валюти.
тисяч тонн прокату.
Румунські нафтовики за перше півріччя цього року переви конани план ви,;обування наф
ти. Колектив бухарестського заВОАУ сільськогоспо'!;арських ма шин «Семенетоаря» 1 липня дав продукцію вже в рахунок липня цього року.
НОВОМУ
кожним роком росте і ши
Вітаючи встановлення незадежності Марокко, трудящі Радянського Союзу бажають марокканському народові всіляких успіхів у зміцненні і процвітан-
колонізаторів,
змогу угорському
госпо,;арству
Виробничі успіхи румунських трудящих
проникнення в Марокко, почало ся ще в 40-х роках минулого стодіття. Прагнучи якнайбільше викачати прибутків, вони моно
французьких
МУ
Трудящі Румунської Народної І тисяч тонн сталі і майже шість
місті збудовано понад 14 мільйо Сцени із оперн Леонковалло нів квадратних метрів жилої пло спаяцы> - 11 лнпня о 2З ГОДИіІі щі. Половина новоспоруджених зо хв. по І І І програмі. жи.'lих будинків мають 4 і 5 по Опера Римського-Корсакова верхів. У місті виникли нові ву сПсковитянка» 12 ЛИПНЯ о 19 лиці і цілі кваР'гали багатоповер годині 20 хвилин по І програмі. хових будинків. Опера Чайковського «ОпричУ Пекіні відкрито багато но никJt 13 липня о 19 годині 20 вих кінотеатрів, театрів, насадхвилнн по І І І програмі.
дарствах і досі головне знаряддя
,l{асть
поліпшить перспективи розвитку МИТИ дО 300 мільйонів форинтів
--
Опери.
Фото К. Шамшина.
Перший угорський кокс
у
липп бесІди І лекцll
вати собівартість продуКції»14 лнпня о 16 годині по В_програмі.
М.
програмн.
по
11
Н а з нім к У (зліва направо): учасники студії Таня І(овас лекко, Оля Волинчук, Лариса Панченко і Алік Давнденко роб.
сака знаєш.
Знову ковчанка. Чути, як криМарія каже Якову: чить цвіркун. Яків сцав на сті-- Мені щось нездорово, зайJlець, aJle не так, яJt раніш, а деш завтра, поговоримо!
І вона може теж вирости П'янии Яків ввалюється в хату, сиротою. Марія показув на Ольгу лається і падає біля столу. Це і починає плакати. Так не раз знову повторюється. Марія хоті і не .-вічі за ці роки ~умала Ма ла вплинути на чоловіка, поча рі.н про ~олю .8:0ЧКИ. У неї все в ла докоряти йому, а це лише -- некає лише батька. І хоч підлило масла в вогонь. Увечері вона ще мала, а почуває це. Та він не повернувся додому. Поча- хіба можна затаїти? сварка
В образотворчій C1Yдliї Київського Палацу піонерів працює більш як 160 ШКО,lярів. Тепер гуртківці готуються дО чергової Ю·Ї республіканської виставки дитячого образотворчого Мистецг-
Вона говорить:
---
ПОХИJlИЙ, присмврілиИ.· Дівчинка Він ви~нає, що помилявся. не відводить очей з незнаЙокого. Але ж тоді було дано слово -- Сі..:аЙ, мабуть, заморився. не повертатись до нього, хоча б Приіж..:жиЙ витягає З кишені і земля провалилася. Як тут
на доло
Зустрічі і весілля,
Але ж він не такий і потім доч-
І . вона не ~иmе так ГОВ~РИЛJ. ка. Ольга.
побачила цю постать, все мину мов
я тоді був, як ди~ар, я був ви нуватиЙ.
згодився. To~i вона забрала дочІ він посміхнувся, так пос ку і повернулася до матері. міхаються люди, коли в них
воиа вав біль і жаль -- і за себе, за його. Вона стогне:
слів . . Перед Марією, коли ле враз з'явилося,
сиротою.
стоїть, тЇJIьки якийсь не такий,
Марія швидко повернулася.
рону
1956
А може вона ще не буде Я прийшов сказати,
~ати нелегко.
батога
nипня
я
дуть корови; то тут, то там кри
ми. За стадом курява піднімаєrь
11
ПЕКІНІ
жено
парки,
в
чотири
рази
збільшилось число будинків ви щих учбових закла,l{ів. у місті 3,1{ііснюється промислове
ли
нові
велике
будівництво.
корпуси
Вирос
заводських
великим
центром
машинобудівної
текстильної,
та
інших
галу
зей прокисловості.
(ТАРС)
займає тваринництво і рибальст ство, а також збирання пробкової кори. В історичніи долі Тунісу б.1гато спільного з Марокко. Ту ніський наро,; теж довгі роки терпів від іга французьких колонізаторів. Вторгшись в Туніс у 1881 році, вони пріІмуси~1И туніського бея підписати договір про протекторат. Цей кабальний ,l;оговір
поставив
економіку
Ту-
І нісу в повн~ залежніст.ь від іноземного
кашталу,
якии
захопив
життєво важливі галузі промис ловос'гі, сі.'ІЬСЬКОГО І'осподарства і торгівлі.
Всі дальші роки туніський на род вів непримиренну боротьбу
за своє національне визволення. Особливо посилилась ця бороть ба після другої світової війни. Колоніальні власті намагалися ВАержати своє панування силою, але це їм не вдалося.
:Мужність, незламне прагнен ня трудящих до національної незалежності принесли свої плоди: почалась нова сторінка в істо рії туніського народу.
Ре..апор
С. ПОГРЕВІНСЬКИR.
138.
~-------------------------------------------
обласного управління культури.
і
фабричних бу,!;инків. Пекін став
3ам.
2685-24<'0