99 номер 1972 рік by Igor Starodub

rIРОЛЕТАРJ

ВСІХ

КРАІН,

.NЬ

99 (3407)

ВІВТОРОК

ЛИПНЯ

'СИl1іним.

р.

ЦІна

Сторони з'нову підтвердили незміlНlнlСть своїХ-ПОЗИЦіЙ ЯК у питаннях

коп.

дальшого

розвитку

РІК

в а,ктуальних м'[жнwродних пи·

галузях В інтересах радяНІСЬilЮГО і єгипетсьіКОГО народіІВ, в інте

КОМУНІСТИЧНОІ ПАРТІІ УКРАІНИ,

ресах спіЛblНОЇ боротьби проти і,мперdалізму.

МІСЬКОІ І РАПОННОІ РАД ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ КИІВСЬКОІ ОБЛАСТІ

ж НИВАМ-УДАРН/

ТЕМПИ!

РЕМОНТНИКИ -

КАЛЕНДАР ТРУ ДОВОТ СЛАВИ

ленню

намолоту

іробіТНИlКіВ І

на

добру

відзнаку

50-річчя утворення Союзу Радян ських Соціалkтичних Республік і про ЗllХОДИ заохочення перемож-

обсягу капіталЬ/ного лового будіВНИЦ'І1ва. У,спіхи коле:ктиву

виро

За народно"господа}il планом

їх

Ще

шту,к проти 64 планових. Нріім того, проведено ка

РеІМОНТ 182 екс та 190 КІранових

устано'вок.

Майже

машИІН

основу

рює можливість забезпечити ху д(}бу зеленими кормами ранньої

осені та вдосталь закласти висо

головний агроиом радгоспу

«ЖердІвський».

бlЛЬІШІ

перед

ЗaJвдання

ними

чоти.рьом

продовжено

~!!!!!!III!!!II

!ІІ_'ІІ!!ІІ_'ІІ!!ІІ

птахофа,брик. Повним ходом ЖНИІВують богда ніВСІ>кі механі,за'ТОРИ, підбирають вал'l\И ном байнери радгоспів «Тр.ебухівсь'КиЙ», «Велико димерський», імені Нірова. Перші дні збиран 'ня хлі6іlВ показують, що всюди була добре підготовлена до роботи збиральна техНіка. В тому, що машини працюють безвідмовно, немала заслуга народних дозорців, які напе редодні жнив перевірили гото.вністьвСіЄї тех

ніки до тнив. В радtГOспі «За,ВОРІЩЬіКИЙ», 'На

відповідальними

народні

контролери

~ ва у,вага була звернута на підготовну до жнив

Любить свою професію ремонтника бригадир моторного цеху ав Микола Юхимович Кривошлик. Чотирнадцять

yaapHUKrJM комуністичної праці. Свій виробничникам.

50-річчю утворення СРСР, на

наступному

!Капітани

РСР,

вирішили

за дecif,ТЬ днів.

степО'Вих

ко.раБЛіВ

Микола Матюшко, Петро Дени ,сенко,

Василь

!Микола

320

Пономаренно

ШевчYlК

вже

та

скосили

гекта'рів ячменю та пше!ни

Ці,

105

На

тони

гектарі,в

обмолотили.

наіЦіlЙШЛО

150

тонн

На фото: бригадир-комсомолець М. Ю. К.РИВОШЛИК навчає УЧ· ня MUKOflY ОСЬМАКА техніці заміни поршневих кілець.

~«.

пильно слідкують за Переборюючи

примхи

ЯtкіСтю збирання хлібів. дощової

погоди,

вони

слї'Д'кують за якісни.м оБМОЛОIТОМ, добивають СЯ 'ВИ<СОКОПРОДУ'ктивної роботи ,ком6аЙНіГВ, ко ли добре підс()хне хлібна маса. Правильно зробили ті 'голови груп народно <контролю, що напередодні mнив провели з·бори Зlнародними контролера:ми і обговори ли невідкладніЗ<l:Вдання на збираІННі хлібі·в. Всюди поста'влена вимога з перших днів го

за'крити всі канали втрат зерна. З цією метою треба СТВОРИІТИ контрольНі пости, :де їх ще .нема,є, і забезпечити дійовий контроль за ро ботою ножно,го збирального агрегату, меха'Н'і зова'Ного току, пеіревезенням хл.ібів на шляхах. Ha:poдНti нО!нтролери :зofu:>в'язан,і ПИЛЬНО слідкувати за тим, щоб у солому не потрапля ло зерно і необмолочеНі колос.ки, щоб всюіЦИ правил МІО прооадилось зважування, Вівся своєчасний облік і забезпечувалось надійне збе

рі,ганНlЯ хліба. Особливий ,контроль необхіідНО забезпечити 'за підготовкою і робооою авто траНІСп,орту, ощадливим і еконоМіНИМ витрачан

ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР, ЦК КП У.країни і Рада Міlністрі,в УРСР у ПРИЙНЯТИХ постановах «Про заходи по забезпечеwню зби 'раIНlНЯ

врожаю

загот,іlвлі

с,ільськогос:подар

~веЛІші органи, оргаwіі3ації і пщприємст,ва хаlр

чової та леІ1КОЇ ПРОМИСЛOlвості, керівникі'в рад

тити строки збирання ХЛібіІВ. За рахYlНО'l\ під

госпів і птахофабрик забезпечити своєчасну' підготовку до збирання 'Врожаю, проведення її в стислі строки і .без втрат, ВИlНонати і пе

вищення ріВlНЯ

'реВИlконати

використання

кожної

експлуатації

машини,

техні.ки,

скоро

застосу

середньод060Ви.Й виробіl11ОК

5-6

проценті,в і

ЛОСКОВИХКУЛЬ'І1ур

.комбайнів

на

зі6рати урожай ранніх но за

10-12

робочих

Іх патріо.тиЧlНИЙ по.чин знаlЙШОВ

гарІЯЧУ

трим'І\У у вСіх мехаlН1заторLв нашого

ПеРШі дні збирання

'вИlЯіВИЛИ

імена

днів.

nід

раЙон~.

героїв

ударної вахти, серед них комбайнери Ф. Боб ко з Бor:цаНіВСІ>КОї птахофабрики, О. Васюк з радгоспу «Великодимерсь<Кий», жат,ка'рі

М. ГРИЦЮК, М. Кондратенко з раlЦгоспуімені

процентів.

Фото П. Го,цованя.

Союзу

віджнивува:ти

ських продукті,в у 1972 році» зобов'язали пар тійНі, ра,дянські, с.іЛЬСJ>кого,сподарські, за'ГОТі

ти

плани

рення

стоять

ланів,

50-річчю утво

фабриках мехаlнізатори обговорювали цінну ініціативу своїх колег з Кі'ровоградсь'l\ОЇ об

вання кращих форм орга'нізації, IНОРМУ'Вання і оплати п~аці Кі<рОВО'ГРЩЦlЦі за'КЛИlНали підня

керована ним бригада систематично виконує виробничі

,йдучи назустріч

НЯtм нафтопродуктів, недо:пуснати простоїв під завантаженнЯlМ і розвантаженнЯІМ машин, бо 'ротись за кожний гра,м зерна на перевезеННі.

тивного

F/дучu назустріч всенародному святу -

племптахозаводу

Труді,вники

комбайнів, зерноочlЮНИХ машин, зерноскла дів, ТОНіВ, вагів. У БОІ1Даніlвсь~ій птююфабри ці результати переві'рки 'збираЛblНОЇ техніlКИ розглянуто на засіданні партііЙНОГО бюро. Вин ні У не с,воєчасному ПРOlве'деНlні ремонтних ро біт притягнуТі до відпо.ві,дальності. Перед почаТilЮМ )l~НИіВ у радгоспах і птахо

ласті, яні, рOlзгорнувши змагання за Гі'ДНУ зу сТ'річ 50-річчя У'І1ворення Союзу РСР, за.кли <Кали всіх хліборобів країни добиватися ефек

молодим

полях

,БУ ДЬ ПИЛЬНИМ, НАРОДНИЙ КОНТРОЛЕРЕ! Тру,діВНИIІ\И поліlВ все а,ктивніше включають ся в збирання хлі6'і,в. Жнива Інабирають тем пів. ПриємнІ вісті наlЦХОДЯlТЬ з 'радгоОПіВ і

Докладну перев'ірк~ техніlКИ дО ЖНИВ про вела група HapQДHOГo контролю ра,дгоспу «Тре j БУХі'ВСЬ'КИЙ» (голова М. І. Прудкий). Особли

бll,"атий досвід, любов до праці передає

на

~«Рудня».

ІІ!!ІІ

І. М. Антоненко. і В. С. ЛИ'І1вИненко.

років трудиться він тут, став

дні

зерна нового врожаю. ІНИ виконати достроково. технологі,чна лін.і'я виго О. БОРЩ, О. САВЧУК, товлення пташниwLв, машини старший економІст. економІст ,ДЛЯ___ фQPму:ваlНlНЯ nyстотілих oe.I_oe.Imll!W_lI!Wm __________________ __________________________ !!!j_'II!!II_'II!!IIплемптахозаводу. ________________ ..

311Іачені

09034

rВисоиа трудова 'Напруга в ці

жит

,пfвріччі. Включившись у іВсесоюзне соціалістичне змагання за здобуття Юві лейного Почесного знака ЦК КПРС, ПреЗИДії .верхов ної Ради СРСР, Ради Міні стрі'В СРСР і ВЦРПС, ми д.оюtадемо .всіх зусиль, щоб IПлан другого po~ п',ятиріЧ

приклад, стан перевірки техніки народними 'КонтролераlМИ обговорювався на технічніЙ ра ді, виявлені неДОЛі<КИ були швидко лікві'Дова ні. За якістю збирання зерноlВИОС культур ви-

топідприємства

та

тонн

зерна

робітни иі'в та інжене:рно~технічних працtвниw~в РМЗ оче:видні.

випущено

lПітальний lI\alВaTopiB

150

забезпечити

базу

на

ським

сотням

вести збирання врожаю зернових,

кормову

карБОВaJНЦіВ

Надійшло

підприємстві

організаціям і ПіДПРИЄМСТ 'вам у ІІ!Lдвищенні темпі:в і

місяЦЇіВ план

строк служби. На ЗaJВOді виготовляється також ба,гато нестандартного обладнання. Серед виробів

ців у цьому ЗМЗіганні». Вони ви- коякісного силосу. рішили в найкоротші строки проМ. ПОЛІЩУК, міцну

тисячІ

понад

краНіІВ.

3а Президії Верховної Ради СРСР, харченко тс; Володимир Кудря Ради Міністрів Союзу РСР і вже посіяли 200 гектарів суміші ВЦРПС «Про лорядок підбиття вівса, кукурудзи. Сівбу провели підсумків Всесоюзного соціаліс якісно, в короткий строк. Це ство на

рон,у

на

лим, що ремонтники багато допомагають БУДіlвельним

якості,

шість

що

за планом), то ста:не зрозу.мі

роботи.

Ремонтники

за

165

ВИГОТОІвлено також 435 тонн б,у .Щі:вельних металОІКОНС'l'РУК Цій (на 35 тонн більше, ніж

Чі'Лblне місце сере:двиро б~в посідає виготовлення

Механізатори радгоспу «Жер дівський » з великою радістю врожаю на наступний рік. зустріли Постанову ЦК КПРС, Олександр Коваль, Сава

змагання

факт,

бі'в.

досягли

закласти

своєї

,реалізація.

rеитаРІВ зиму,

до

оцї<нкависокої

цього

•

200

ян

Івідправили

В. м. ПРУДКИИ, М. В. МИШИН та М. П. ту МЕНКО. Кожен з 'них щодня підбирав у середньо му на 11 гектарах валки, намолотивши за ці дні по 90 тонн зерна.

Посіяли

продукЦії

1Jщці робі:т, У1важне ставлення

найвищого

товарної

ку якіСть викону.ваних на ,за-

За останні три дні оеред комбайнерів радгоспу

«Требухівський»

дукЦії, Яlка стане у великіЙ пригоді будlвельника.м. А якщо взяти до у:ваги ТОЙ

Івиконано на 102,1 процента, а валової на 102,2 про цента. ЦеавіlЦЧИТЬ про висо

блокї'в, обладнання для н,руп нопа'нельного домобудуван ня. Всього тонн про

завданням. План по ви.готов

Вс-і комбайни 'В радгоспі «Гоголівський» пра цюють груповим методом. Між водіями розгорну лось дійове змагання. Позавчора, у неділю, пвре МОЖ1цвм вийшов Г. С. ТАРАН, який підібрав валки з 14 гектарів і намолотив 30 тонн зерна· пшеНИlці.

БУДІВЕЛЬНИКАМ

БроваРСblКИЙ ремонтно-ме ханіЧНИЙ з.а'вод ,успішно впо 'ра,вся зі аВОlМ піврічним

На підбиранні та обмолоті жита й озимої пше· н,нці комбайнери рожні'всыvгоo 'вkщілка радгоспу «Літківський» М. Я. СУСЛО та І. Г. МИСЯК доби ваються ВИСОІЮГО виробітку. Перший намолотив 66 тонн зерна, другий - 67. Всього підібрано валки з площі понаlД 120 гєкта,рів. Незабаром агрегати вийдуть на пряме комбайнуваlН'lІЯ хлібів.

(ТАРС).

ГІДНУ ЗУСТРІЧ!

ЮВІЛЕЮ

120-130

В,і:ДНОСИН

ведливеврегулюваННіЯ на Близьному Сході, встановлення міц ,ного МИірУ і безпеки в цьому районі. Сторони підтвердили своє тверде прагнення зміцнювати відносини між Радянським Сою ,ЗОМ і Єгиптом У політичній, економіЧНіЙ, lВ'ійСьков-їй та інших

ОРГАН БРОВАРСЬКОГО МІСЬКОГО КОМІТЕТУ

тичного

дружніх

таннях. Рішуче засуджуючи експансіоністську політику Ізраїлю, сторони знову пі:Д1'ве:рдили ClВОЮ рі:шимість боротися за спра-

ВИДАННЯ ЗЗ-Й

зміцнення

всебіtЮного СПівробі'Тlництва між РаДЯНІС1іКИМ Союзом і Арабсь кою РеспубліllЮЮ Єгипет, так

В1ЗИТ

На запрошення РаlЦЯНСЬКОro у,ряду 13 ,\ 14 липня в Радян СblЮМУ Союзі з друтн1м діловим візитом перебував прем'єр МіIНі,СТР Арабської Республіки Єгипет дою ор АЗ1З СіДКі. Вlдбу лись його переговори і РОЗ<МОВИ З Л. І. БрежнєвИіМ і О. М. Ко

18 1972

•

Дружній

ЄДНАF1ТЕСЯI

Кірова та інші.

Головне, що механізатори, серед яких не мало члеНі,в груп і ПОС'І1ів :народного контролю,

план

за.купівлі

зерна

і інших про

дуктів землеробства ,в другаму РОЦі п'ятиріч ки.

'Ділом Іві~повісти на ці постан о в и обов',ЯlЗОН вСіх партLйних оргаНІізаЦіЙ, керів іників раД1гоопіlВ і птахофабри'К, народних кон тролерів. Слід добитися, щоб збирання вро жаю проходило чі'тко, оргаНі'зо'вано, щоб :на слідки соціалістичного зма.ганнн механі'3аторів і 'рей'Дових перевііРОК грYJП народоого нонтро лю ВИlCвіТЛЮlВались ,в стінній прес!, щоб всім, що ТрУ'диться СЬО['ОДНі на mннвax, були ство

рені необх'Їдні побутові у,мови. І. ДВОРНИК, голова MlcbKoro комІтету народ

Horo

коитролю.

•

, Білорусь ... Прозора сннь її рІк та озер,розкlшнl й ве личні ліси та гаї, ясна і чиста блакить мир иого неба ... Та не тІльки чудовою природою славна Радянська Білорусія. В кожному ку точку нашої неосяжної БатькІвщини відомі її багатотонні вантажні автомобілІ, трактори, комбайни, надточні прилади, електронно-об числювальнІ машини, першокласні телевізори та радіоприймачі, велосипеди, художнІй криш таль, красиві килими та інші вироби.

Багаті

підземні

комори

Білорусії.

ситети, політехнlчиий інститут, сІльсько господарська академІя, інститут інженерів за лІзничного транспорту.

ВсІй країнІ вІдомІ Імена БІлоруських письменникІв Янки Купалн, Якуба Коласа, Кондрата Крапнви, лауреатІв ЛенІнської пре

Всі її успіхи

пів ви

50-річчя

СРСР

Комуністичної

впевнено

керівництвом шляху,

партії,

крокуючим

під її

вперед

по

Війна

дили:

можливо,

легше

МінсЬі!С Обелі,ск Перемоги.

купи

ешелони 3 Сибіру й Далекого Сходу, з Уралу й Середньої

по

зводили

ну

житлові будинки і школи, за води й фабрики, клуби й ди тячі садки. І піднялося нове місто, ще більше, ще краще.

ча

пле

і не врахували зарубіж

роки, їдуть у місто над Свис-

уміння ра

дянських людей ста ти у скрут

засип&ли

самим

хвилину

плечем

до

, лоччю кияни, волгоградці, ри

ні «по радники».

Мінськ

волгоградці,

щоб поділитися своїм досвідом відбудов!! міста. Прибули горь

так швидко

конч&-ни

ЯК велич І геній,

певне, ні, коли б на допомогу

зводити

автомобільний

Якуб КОЛАС.

конкретності,

ності .

предмет

Не дарма

КОЛГН('ПУ

дорогу

в'торув('.·ли

трудівники не тільки су

сідніх, а й віддалених господарств. Всіх ціка передовий

досвід.

На центральній сади бі колгоспу на честь то-

го, хто в ході ;змагання

добився

не прийшла вся країна. День і ніч на береги Свислочі йшли

3 турботою обстановці

піднімається

червоний

стяг.

Про

хід

змагання

розповідає ться

в « блискавках», що ви вішуються в усіх бриг:::- дах.

ІІродумане, органіаоване дає

велике

доволення

Тl,Іорчо змагання

моральне

за-

трудівникам,

урочистій

вони

Київ. Ідуть один до одного по вчитись,

допомогли

вим

завод.

вельми щедрої поліської

Йосипович Геллер, к('.'ва-

рови одержано по

лер

кілограмів молока, & від

Жовтневої

з року в

рік вирощує високі ВРО-

жаї

зернових, картоплі

свинома'Гки

гект&рів

3800 ,~али

БИ'вається успіху в тва-

мільйона

І,ОЛГОСПУ.

шому

минулому

Скажімо, році

році

колгоспові

пер-

ні,сть

2,5

Рентабель-

господарства

новить

угідь

карбованців

в ' прибу'Гку.

п'ятирічки,

по

4000

поросят.

та овочевих культур, до-

ринництві.

97,9

ста

процента.

на

широких

видання

чотири томи

фундаментального наукО'Вого

с'тала

можливою

в сузір'ї союаних республік, щиро радують ра дянських людей. Та сьогодні ми можемо скласти про нашу сестру-Білорусь ще яскравіше, ще пов ніше уявлення. В ході підготовки до всенарод

стор.С')

Енциклопедії.

РСР

Вийшло

напере

СРСР. Сто сі~десят

половиною

тисяч к'вадратних метрів, гус

то «населених» найсучаснішим устаткуванням, займає гігант

ський комбінат. Сотні тисяч великих і мільйони масових шин випускатиме він щорічно. Це буде найбільше в Європі підприємство такого типу.

Білоруський шинний комбі нат

став справді всенародною

будовою.

усієї

сюди

країни над уст&ткування.

Щороку з КОlІ'вейєрів трак торного

над

заIВО,ДУ

'По

тисяч тр а,кторі'в. Про

їх наДійніСТь, зр:учність в Clвіщчи1'Ь,

'ний

СХОДИ'ГЬ

зокрема,

держав

якості,

численні

3нан

медалі

довговічність, експлуа тації

.міжнаРQДНИХ

'ВИС1'а

'ВОІІ\ і СJGвальнів'ЇдгуlКИ 'з бага тьох

краї'н

С'віту.

Натхненна праця, твор ЧJіс'тьмінських тракторобу д~вників

щістали

~исоку

оцінку :в постаноВіі ЦК КПРС «Про роботу партійної орга нізації ,мінського тракторн'О 'го 'заво,ду ПО 'Пі'двищенню lВиробничої та громадсько полі,ТИЧНОЇ aH'TWBHOCTi трудо вого колективу». У 'ній .від

лектиВlУ

систематичне

Вівторок,

18JJИПВЯ

1972

року.

Іви

'конанн,я плані'в :з найменши Iмиза'l'ра1'ами,

РИ1'мічну

60ТУ, УСіПіішщу боротьбу технІчний просрес .

3а ПOlIlерє\цню

ро-

'за

п'ят~",jy

обсЯГ :вир06НИlЦтвана заводі ,зБМьшИ'Вся на 44 проценти, а про,цYlКТИlSність :праці і рен т3JбеЛI>НіС'ТЬ у пі:втора ра 'за. ВідмІнний стар'т взяв 'Ко лектив ТРalК'ТО'Р.оБУДівникі'в і у нинішній п'ятирічцJЇ. ПЛан на поточне п',ятиріччя перед бачає збі!JJьшенн'я обсягу 'ВИ

'роб.НИЦ11Ва "ііа

проценті'В.

І слово fl'(оле,ктИrВУ 'заводу не розходиться (3 ділом: вІ,н уже

да;в

RpaїHI

"Н

,план.

сотні

машин

(ФотохрОНіка РАТАУ). НОВЕ ЖИТТЯ

за

утворення

ловості, сі,lЬСЬКОГО господарства, промислового і культурного будівництв&, науки, культури тощо.

інші.

Р&Д1tНСЬКОЇ

Союзу

року,

Перші чотири томи Білоруської Радянської Енциклопедії містять численні статті з промис-

здіЙСНЮЄ1'ЬСЯ видання першої в історії Білорусії

утворення

цього

50-річчя

національній

Білоруської

50-річчя

якого

видан

Тут, зокрема, розповідається про такі важливі аграрно-промислові центри республіки, як Брест, Бобруйськ, Вітебськ, Гомель, Гродно, Орша та

свята

шинний комбі

завдяки бурхливому

тури Білоруської РСР, Ле'нінській політиці КПРС.

Бі

споруджуваний

розвитку народного господарства, науки і куль

у спіхи БіЛОРУСЬІ(l)Ї РСР, рівної серед рівних

ного

індустріальної

буде і

ня. Ця видатна подія в духовному житті рес публіки

про

міжнародного

перша черга

ходить

значено

Фундаментальне

ЗОЛОТ&»,

Мінський тракторний

кожний гектар нашої, не

-Колгосп «Батьківщина», розповідає голова правління Борис ордена

здобуткам

трудо

бу дівниц тва.

':lемлі дав по 26,8 цент нера жита, по 35,4 ячменю, по 32,6 - вів са, по 192 центнери картоплі . Від кожної КО

Революції,

порадуватись

сонячних гонах комуністичного

Перші ешелони вугілля з від роджуваного Донбасу послала

про хліб

глибоко позначається на

найвищих ре- господарській діяльності

зультатів,

жани, ташкентці, сибіряки. Ідуть мінчани в Ленінгр&д, Новосибірськ, Вільнюс, Ригу,

У перші роки по війні при

їхалй' в

відбудувати свою столицю? На

Зове до новнх перемог.

траса

кварталі

Україна .. . З того часу дружба мінчан з трудящиии 'інших братніх республік ще більше зміцніла. Як і в ті далекі післявоєнні

Азії. Ось цього

цегли,

ч&-нам

«чорного

ходить

додні

натоміеть

воронки і

автома

дас'Гь продукцію в четвертому

(ФотохрОНіка РАТАУ).

близу нове місто. Але мінчани вирішили інакше. Вони розби~ рали

завод

вод великогабаритних шин

не

закласти

довищ

нат,

залишила від міста

відбудувати Мінськ

зводиться

у Бобруйську

боротьбі

Та чи під силу було б мін

йому

Лише останнім часом стала

лорусії

Живе мІж нас Леиlн,

надати

цій, нові житлові квартали, школи, клуби, дитячі закл&ди.

Гордістю

могутнос

ті, які приїздили сюди, твер

Як велет, як миру гоlЖ.

вміють

зустрічаються

вод.

суцільну руїну. Зарубіжні гос

Немов уранІшня зоря,

змагання,

кроці

споруди нових заводів і фаб рик, комбінатів, електро,стан

нафтопроводу «Дружба» і бу нафтопереробний за

проти гітлерівського фашизму.

Так горда і мужня Стоїть непорушно

силу

сії є численні новобудови. На кожному

дується

ті, непохитності й звитяги бі

Планету велику Слід нам оновити,Так будь же ти, крок наш, твердим! Живе між нас Леиін, Як велич і геній, ,Зове до нових перемог. Країна Рад цвітом Звелася над світом,

вить

символ

лоруського народу

Мета наша ясна, Чітка 1 прекрасна, Захоплені всі ми одним:

до

монумент

Ленін

жуючу

найхарактернішою сьогодення Білору

тичних ліній, у Могильові комбінат шовкових тканин, бі ля Мозиря, неподалік від ро

Є в столиці Білорусії древньому Мінську, площа Пе ремоги. В центрі її височить

з'їздом КП РС.

У колгоспі «ВаТЬІ,ів щина» Глуського району добре розуміють нас на

не

прикметою

чах

БіЛОРУСІЇ

накресленому ХХІV

Живе між НаС

Чи

ХХІУ

ської ДРЕС потужністю 1,2 мільйона кіловат, у Баранови

СТОЛИЦЯ

зустрічає

утворення

{З Директив з'їзду КПРС).

до ладу перша черга Jlукомль

ра-

монолітно згуртованим нав коло

ювІлей нашої Бать БІлоруський народ

докладає всІх зусиль, щоб успІшно здІйснити завдання нової п'ятирІчки, внести гідний вклад у виконання рІшень ХХІУ з'їзду КПРС.

ука та культура. Зараз тут дІє 28 вищих на вчальних закладів, в тому числі два унІвер-

народ

нат».

результат мудрої політики

, ЗустрІчаючи пІввІковий кІвщини Союзу РСР,

Високого розвитку набули в Білорусії на

ДЯНСЬКИЙ

Комуністичної партії, невтомної праці робіт никІв, колгоспникІв, Інтелігенції, братерської допомоги всіх народІв великого Радянського Союзу.

рощувати і хліб, і картоплю, і цукрові буряки, й дбати про твариииицтво.

Багатонаціональний

«.•• ввести в дІю Біло руський шинний комбі

ряд консерваторІй, незліченна кількість само дlяльннх мистецьких колективІв.

тут

постачальник вміють тут

ПОЛІської ІНДУСТРІї

мії Пятруся Бровки, Івана Мележа та бага тьох іншнх. В республіці працює 14 театрІв,

високоякісна нафта, залІзо, буре вугІлля, го рючі сланцІ, торф, різноманіТНі будівельні ма теріали, кам'яна сіль ...

БілорусІя головний нlчиого шовку-льону, але

ВЕЛЕТЕНЬ

по-

•

березові гаі та бори,

партизанським

перших прийняла на се

ми

бе удар фашистських полчищ . Ніколи не по

загарбників боролись ро

партиза:нського краю. В пам' ять про звитягу на

сіяни й

родних месників тут на

меркне

ші

Пліч-о-пліч

слава героїчного

гарнізону

Брестської

краєм.

проти

територія

білоруса

фашистських

українці, л::,'ти

сипали

й литовці, казахи і

грузини

фортеці-героя.

На б е ре зі Дніпра, під Орш е ю, ПРОГРЮlів перший ~;:'Л!l гвардійських мінометів «катюш » . На ~'epIITopiї оаср

до

поліськи х

пущ,

від Бреста до Орші ні на хвилину

БІлорусы{муy селі Хати нь шистські

нелюди

фа-

душ, з них 76 дітей· Хатинь зникла з лиця землі, немає її більше на геогра фіЧНій карті. Але не залишилося пусти рем

м,ісце,

де НОЛ!11СЬ

За рішенням ЦН l{омпартії Білорусії

дували

білорусьній

перед

ХаТНІні знайшли св іЙ вічний спокій зем Серед лісу, який здається, так і зані '1I1 ilВ у су.мн'їй з аЖYlрі 'велика галяви на. На ній - чорні , оБГOlрілі комини пе чей . Це нсе, що залишилось Ві:Ц Qпа леної Хатині. На тих місцях, де колись

це

тисячі

спалених,

не ДЗlВани

гудуть,

вили

Дощенту

жителів

сараї й живими спалювали.

с, талася

гусеничниlМИ

тракторами,

потіlМ

за

гортали зе:'.lлею. Щоб замести сліди своїх злочинів. спалювали тру,пи у вели

І з:ца

стогнуть

чезних

печах.

Важко на звати нсі фашистські «ком бінати смерТі», ЯlJ{і діяли на тимчасово окупованій біЛОРYlській землі. У тяжких

Відлуння ДЗВОНів стис.кає серце, пере ХОПЛЮЄ дух, КОЛИ ПQ;ГЛЯІД зупиняється на

словах, висі'чених на білокам'яному «Він

Іки в районі

Полоцька у концтаБОірі бу

ло

[1ітлеріВЦ'НIМ И

знищено

'вік, в Гомелі

нехай біль ,і скор

близько

150 ООО 100 ООО,

дують

колишні

шzр

родинами,

зга

тих,

смертю

хто

юнаками та дівчатами з розповідями про минулі дні

виступають

свідки

вогненних лі'т.

режим

крива,вого

теро,ру

насиль

щі мі'ста і села. Але

Є на білоруській

(Землі так'і місця, куди

після звілЬ'Нення

чоло

місце бе резня 1942 року він спалахнув, п і дпале· ний рука,ми катів. У ЙОГО полум'ї горі

л о м хатинці але скошені же

ПРОЛQ;МОМ.

на,мага,лися автоматними

Сіль'ськогоаподаРСЬJ<ИХ

культур.

.гОРДіСТЮ республіки є Інсти ,тут фі'зики АН БРСР. OcrтaH нім часом тут здійснено ряд принципово нових дослі:джень, що мають не тільки ,велике на

уко'ве, а й пра:к'тичне значення. Зок.рема, створено оригінальний оптичний ~вантавий генератор ,

дисперсійні інфрачеРВОНІ' фільт ри, розроблено прості й доступ ні

м,етоди

зу

тощо.

дарське

деякі

опектрального аналі Велике народногоспо

.значення

мають

дослідження

матемаrтичної

також

білоруської

школи,

зокрема

роботи з математичного забез печення елеlfТРОННИХ обчислю вальних машин серії «МіНСblК •. Успішно розв'ЯЗУЮТЬ постав лені ЖИТl1ЯМ завдання бі,ЛОРУСЬ кі хіміки. Бага1'О їх рекоменда цій запроваджено на СОЛі,ГОР ських калійних комбінатах, на ПолоцькОІМУ нафтопереробному заlводіта ін. , Справедливо пишаються с'вої :ми

досягненнЯlМИ

геологи.

які

льавано ІЩИВJIIНЮТЬСЯ у с,вого бронзового

родовища

цінних

ро'весника, що

JIалин нафти , калійних со лей, бу:ді'вельних матеріа:лів. Вагомі результати одержали фі зіологи, ботаніки, генетики. Зо

звисає

меРllВИМ на

старе

ський набат ...

крема,

республіці

:корианих

прафвники

,генетики

багаті ко

і,нституту

цитології

одержали

ПОЛі'ПЛОїДНі форми озимої пше :ницїта цукрових

бу>ряків.

Перебудовуються бі лоруські сел а . Село Вертелішки Гроднен ської області . (фОТОХРОНіка РАТАУ).

ли живі люди, наші СПіlвві'ТЧИіЗНИ,ки. За ра з на цьому місціі з чорного г,раніту

Білоруської РСР працюють ІПонад 10 ТНlCЯ'Ч науновців. Вони ведуть плід.ниЙ пошук в ядер ній енергетиці і радіаційніЙ хі мН. в квантовій елекгроніці та фізиці плаз,ми, конструюють НОlві обчислювальні машини і виводять високоорожайні сорти

пожеж не вмирало жи''г'гя!».

ДВОСХИЛИЙ дах

.важливий вкла,д у РОЗ:ВИТОК -ві'тчизняної науки вносять біло руські вчен[. В Академії наук

бот а перет'вор,ятьсяв муЖН'іСть і силу, щоб з~агли ви Ylвікові:чнити мир і спо }{ій на землі, щоб H~дe й н~коли у вирі Н8JВЦІЮТИ «В і нця па,м',яті» траг ед, ії . Тут колись СТОЯ'в сараЙ.

науки

відкрили

Ось група това;рИШіВ з Середньої Азії (це видно по їхньому одягу й обличчях). Вони читають написи на П'а,м'я'Гниках. Починає l'ри:важно дзвонити ОДНН ~звін , далі Д1РУГИЙ, третій . .. Хатин

у Ві-

На передньому краї

загинув

хоробрих. Перед

чих руках.

муках загинули со'!'ні тисяч людей. Тіль

ці пам'Яl'і»: «Люди ,добрі, пам'ятайте: :-ош любили життя. і БатьКiJвщину, і вас, дорогі. Ми ЗГOlріли жи'вими в вогні. На

тизани

'Республіки радянlcы оюю АР,М 1ією не бу ло кому прийти на згарище , щоб побуду вати нове життн. О:дно з таких місць село Хатинь. З усіх кінців країни і .з.,за кордону приїжджають сюди люди. Ось зг.раЙка дітей на чолі з учитеЛblКОЮ ступають та,м, де колись ішли вихованці Ядвіги НаМіНСblКОЇ . Хлопчики' і дiJвчатка сх'ви

ціальних машинах"душогубк'ах пршвози ли от,руєних га:зом людей , трупи скла'да ли у великі Я'МИ-l'раншеї, утрамбаВУlва ли

приїздять

,ства. Зруйнували і спалили більше двох тисяч сіл. Ворог р'озраХOlвував знищити все жи 'ве на наШіЙ землІ, спо:цЬваючись на те, що триматиме на,селення в раБСЬКіЙ по ,корі. Але загарбнини прораху,вались. Наш народ не похитнувся, вистояв у бо ротьбі з підстУ'ПНИМ ВОіРогом, а потім і ро з громИ'в його. Минули роки. На місці руїн і згарищ раДЯНСЬНі люди побудували НОІві, ще кра

фашистські нелюди вдень і вночі на спе

розс,nр,іляних.

ше IFроха,ння до всіх:

людьми.

заганяли

терства. 3 міст і сіл Ла'rвії, з Вітебської та Ilсковської областей

'Гри роки чинили 3ІВ 1іРС11ва оиупанти у

У ,ніші цієї стіни к,різь ма,сивн} чорні грати чита ємо: «ТІростенець». Тут зни щено 206500 чолов і К». Це був один із найбільших «комб і,натіIВ QMepl'i». Сюди

ЛИ у. вогонь . На па,м'ятниках-стелах ДЗВQ;НИ. Починає сумавиrто Д3lВО'НИТИ пер ший дзвін, далі другий, 'J1ретіЙ ... Це _-:- хаТIІНlCЬКИЙ набат. Він нагадує лю

ється:

села,

Відтоді ЩОРОІtу в пер шу неділю липня відбу ваються тут свята бра

містах і селах респуБЛі'КИ . Вани встано

На'во

НАБАТ

ДIIВ'С,я , жив, KQrO фашисти жи:вими кину

яка

ХАтинськиD

стояли будинки ха ТИНЦЇ'В , височать 26 стел-06еліскіIВ, що нагадують комини, ст і льки ж сшwволічних вінЦЇ'в-з рубі:в З бетону сірого кольору. На обел ісках таблички з і,менами тих, хто тут на,ро

вели,ку трагедію,

смерті».

курган.

тебську більше 90 ООО, в Мінську в концтаборах по вулицях Республікан ські'й, Широкій, l{олгоспній, Немига 80 ООО, У Шнську - 59 084, в Бобруй ську більше 44 ООО, на Бронній горі - 50 ООО, в Молодечно - 33150 чо ловік, в Барановичах - 31 ООО, в Б:рес ті 27 тисяч чолавЬк.

званий «новий ПОРЯ~ОК», найжахливіші злочини

рад,янсьними

будинки,

тла спалених гітлерівцями.

про

«rкомбінаl'і:в

260

знищували

ля і попіл й інших білорусь'ких сіл, до

тут більше чверті століт,тя тому.

нази ва ли

плити з назв ами таборііВ

ДНЧИ св ій та,к вони чинили

зеМЛі , тим, хто в дні ЛЮЮЛіття загИ'нув В'ід рук гітлері,всы ихx неЛЮДіІВ. У землі

ДЯМ

Білорусію

справедливо

рівських ка1'і,в у ;концтабор а х і мі.сцях масового знищеll"IJIЯ раДirНСЬКИХ людей . Історія людст'ва не пам ' ятає подібних злочинtв на вс'ій нашій планеті. На оку пованій білоруськіlЙ землі фашисти збу

уряду республіки на місці спаленої гітлерівцями Хатині споруджено грзнщі о з ний меморіальниlЙ комплекс жертвам

на

месників.

цифрами, що вик'ривають зв uрства гітле

жили люди.

терору

по

лум'я боротьби народних

,меморіаЛЬН'і

ф а шисl'сыюоo

згасало

стсьних онупанті:в. В фйвеличезній спо руді зроблено ніші, в які встановлено

149

спалили

не

високий

дружби.

ки всіх братніх радян ських народів. Тільки в загоні « Іскра», що діяв на IlОJlіс с і, були пред ставники 28 національ ностей. За 35 кілометрів од Сабежа старовинного російського міста схо дяться кордони Російсь кої Федерації, Білору сії і Л&твії. Довкола, де

Білору с ії від Осв еИ С ЬКIІХ

колишнього

На його вершині посади ди дубок символ

сини і доч-

КУРГАН ДРУЖБИ

Брестська фортеця-герой . УЧНі-екскурсанти б і .(lЯ головного ВХО:ЦУ до фартеці. (фОТОХРОНі'ка РАТАУ).

в ті далекі воєнні роки Білорусія однією 3

Через ПІРО

врятуватися, чергами тут

вмирали.

В здавж мемор і алу височить кам'яна отіна, що ви'ража є печаль біЛОР,УСЬКОГО

народу за ТЩ(\Ш, хто в роки Великої Віт·

чи з няної війни загинув від рун

БІлоруська

Ра

- в 1,2 раза більше, ніж за останнІ 15 ро

дянська СоцІалІстична РеспублІка займає площу 207,6 тисячІ квадратних кІлометрів.

Ії

населення

мІльйона

3а

чоловІк.

9,2

рокн перших

п'ятирічок Білорусія з економічно вІдсталого краю

стала

республі

кою високорозвиненої промисловостІ й меха

нІзованого господарства.

сільського ТІльки

за десять передвоєнних

літ тут було побудова но 1700 фабрик і заво дів, реконструйовано транспорт.

фаши-

ків.

'У

1935

році

за

нальної

держави

успіхи в соціалістично

Союзу

РСР,

му будівннцтві Біло руська РСР була наго роджена орденом Лені на, а в 1958 році рес публіка була удостоє

иість

на цієї високої нагоро

ди

вдруге.

заслугн

за

великі

тру Д я Щ и х

БРСР У революційно му русІ, у Великій Жовтневій соціалістич ній революцІї, в ство реннІ й змІцненнІ пер шоУ в свІтІ соціалІс тичної багатонаціо-

Вівторок,

липня

1972

року.

за

героїзм,

муж про

явленІ в боях з воро гами БатькІвщини, та успіхи в комуністично му будівництвІ в груд

ні 1968 року БІлорусь ку РСР нагороджено орденом Жовтневої Революції.

*' 3

1913 року -

продукції зріс у

республіки 101 раз, за

1945-1970 62,5 раза.

рокн

Важливим етапом

у розвитку БРСР була минула,

восьма

п'яти

річка. Обсяг промисло вого виробництва збільшився майже в два рази. В республІці було виготовлено 392,4

року найвищого рівня економічного розвитку дореволюційної Росії

тисячі тракторів, 136,3 тисячі автомашин, 109 тисяч силосозбираль

по 1970-й загаль ний обсяг промислової

них комбайнів, 216 ти сяч побутових холо-

НОВЕ ЖИТТЯ

дильникІв, телевІзорів,

635 152

тнсяч тнсячl

мотоциклів.

Якщо

цілому

по країнІ за цю п'яти річку передбачено

збільшити врожайиість зернових на 4 центне

Видобуток нафти

в Білорусії за новим п'ятиРічним планом буде доведений до 10

ри

кожного

гектара,

то ХЛібороби Білорусії внрішнли

досягти

на

мільйонів тонн. Одно часно передбачено одержати 650 мільйо нlB кубоме'і'рІв попут

центнерІв. В минулому році трудІвники сіль

ного

ського

багато більшого

газу.

'У нинlшнlй п'яти

господарства

БРСР продали державІ

рІчцІ держава видІли ла сільському госпо дарству республІки 3,5 мІльярда карбованцІв

675,3

тисячі тонн зер

на.

Прес-бюро РАТА'У.

стор.

Беоіда ва

2'е._

.1 • .&'&1'01(.&'1

Литовська РСР.

Війна проти всього живого Слово « ,геноцид» в будь якій еН~lfклопедії означає найтяжчии ЗЛОЧИН проти людства. Геноцид спрямова ний на винищення окремих

С'ПР3lВИ війна проти самої I!І'рироди. Нк заявив дире:ктор метеОРОЛОІ1іч,ноІ1О управлінн,я ДРіВ H!'YЄUl Сієн, йдеться

груп

расових

контроль

мотивів.

ДИ,

населення

або

національних

Те, що діється в наші дні у В'єтнаlмі, підпада1:: ПііД це IВИlзна'ч~ння. З метою знищен ня на'селення 'і всього ЖИlв'о го

амеРИік,аИІСька

вояччина

IВiдається до найбільш JШТОН

чених методі'в геноциду. на

Во

В!fJКОРИlCТОВУЄ масоооніс'ть

БOlМБа'мування,

застосовує

голчасТі і плаСТИКОІВі бомби, метQДИ

хіМічної

ронної»

Тепер

авіафя

биlJ'Ь дамби lВ'єтнамсь'кий

вав

та

«елект

вііЙни.

США

бом

і греблі, які народ створю

СТОЛlіттЯlМИ.

Нк

за'wвив

лишня предстаlВНИіК

МЗС

ДРВ, ПРОТЯІГОМ трьох ос,тан ніх Мі'СЯЦіВ американські лі

lJ'аки і iНJWTb

сьКі

військові

вдень

кораблі

вночі

варвар

бомбаРДУlВання

стріли

та

об

смер міль

уряду

запе

США Лейрд заlНВИВ

ЦИlми ДНЯlми - на прес-конфе ренції, що дамби і греблі не входять дІ()

ЧИІСла цілей

аме

риканської

авіації,

мог

ли

бути

районах позицій,

по

яких

заlвдаlвались

С3JМИМ

він

але

удари.

нама,гався

враження,

льоти на них

що

на

мають нібито

хараю,ер.

Проте ці твердження

crrpo-

численними

сJ3.iд

очевидців.

«Літ,ани спі.кірували і скинули ніль'ка бомб на дам бу, на Яlкій ми стояли~, РОЗПOВl~дає францу,зького

кореспондент агентства

Франс-ПреСIС Торваль. «Я ба чив

сам,

:на

лих

як

американсьні

лі,таки бомбили гроолі і дам би в дельті Червоної ріки~, - IСВі,ДЧИ:ТЬ посол ШвеЦ'ії в ДРВ Еберг. Останні,ми днями США розгорнули у В'єт,намі гео фізичну війну. Це по суті

чальник

пого

зеленого

великих

використання ВОEJНІНИХ

ділян

стихійних

цілях

т.

rrься

Івиклик,а ти

lПоощах

на

широких

серйозні

руйнуван

яя, ТРИlвалий ВПЛИІВ Я'ких можна було б порівняти з

р~зультатаlМИ

аlТОМlНИХ бом

бардув3ІНЬ.

Американці

раніше

вда

ва,лИіСЬ до розкидання з літа Нів і вертольоті'в спе~іаль Іних ХіміЧJНИХ речовин для

'знищення рослинності.

Між

наlродна .громадськість і ав <торитетні міжнароднІ комісії експертів не раз ,відмічали, що

тані

методи

непоправної

lВують

нашу

,завдають

шкоди

ФЛОРі

використо-

землю

як

це

якій

злочинна

немає

ні'ЯlКОГО

може

Як за3lначається цими

Всесві'тньої Шт,ата,ми

Ради

<всьому

зая,ві

Миру,

ви

Сполученими «геОфіЗИЧНОїВШ

являє

собою

з""грозу

свіТ(}В'і».

РадІЯІНСьlкі люди, народи соціаліотичних країн, про

гресивна громадськість CB~TY суворо чини

засуджують

нові

а,меРИlкансьиих

власні

опраlВИ.

Вашінгтона

час

що воє.нне намської

кожним

БУД[lвельнИlКИ ною грою,

туром

зростає,

радують те~ніч результативністю,

'У!МіННЯIМ зберігати власні ворота

«сухими»

Положе,НtН,я

мо.ма,нд після

Лідерам

політичним

шля

перегово

А. КРАСИКОВ, (ТАРС).

Аист

ваЄJЮ

на

житловому

НайроБІ.

рештки

португальської

армlі,

лІтакІв

збитІ

патрІотами Фронту визволен ня МозамБІку.

(ФотохронІка

ТАРС).

АфганІстан. 3а 150 кІло метрІв вІд Кабула, в Джела лабадськlй

долинІ

розташо

ване велике механІзоване державне господарство «Га зlабад». В його органІзаціі велику

дянськІ На

допомогу

подали

вІддІлення

тваринницьке

господаРСТ8а. (ФотохронІка ТАРС).

СВІТ

ОБ'ЄКТИВІ

про

першого

лідера

СПОРТ

дери.

БроварчаlНИ мають усі мож ливості отати чеіМІПіОНО:М обла сті і

нас1WlПНОro po~y представ

ляти

Київщину в першості Ук

раїни.

Побажаємо

зали·

ну»

36-3 1,8·4 ЗІ-ІЗ

17-11

«ВУДЇlВелЬ'I'!И

успіху в другому

колі .

В. КОТЛЯР.

«ХО.ТОULИЛ 1оІн,и.К» (:В ас ИЛIЬКії'В) «Ав анlГ а,р.ц» (Но.ВОI)'КР а!ЇIНlка,) «Бнер'ге'J1И'К» (IВИШГОIРО~) «Бу\Дої' ве Лl,Н Н,К'» (Бо Р'И'С'П,ЇIJI'Ь) ,« Ре,ІIЮ,lІll1Н ИІК» (.г,р~б:IНКИ) <qM ОТIQIР» (Фа'С1';IВ)

кола

•

9 5 1 9 4 1 9 Q 4 9 2 ,1 9 І О 9 1 О

11 12-8 9 Іgcзз 8 14-21 5 1'1-18 '2 13-28 2 7-39

3 4 3 6 8 8

на

власними силами волейбольний але

його

знесли.

Будинковий комітет зовсім

не

підлітків

Л. КолодНі, Б. Лиходоль

му

байдуже

поза

замислилася

ігрові

вати

над

як

підняли цілу заняття

двору. І

розв'язали

власними

силами:

якійсь секції,

ЗРОЗlуміло,

що

на

Вони про

умовах

її

спорудили

ся, як проводив час його син

свого двору серйозну, ділову

розмову. Тут легко знайти помічників-еНТУЗіастів, разом органІІзувати зустрічі,зма

гання. Лише кілька годин на тиждень і дозвілля шко лярів оргаН'ізовано.

Літо у розпалі, шкільні ка

ко

нікули теж. І Діти, полишені часто самі на себе, органіі30-

забудова

вують пустощі, які іноді при зводять до неприємних наслід

ків· А мешканцям

«ДЯДЯМ»

«тьотям~

(вулиця

до

того

байдуже. Ніхто навіть не по

ків.

думав

Діти 10-15-річного віку блукають влІтку, не знаючи, до чого б докласти свою енер

вати,

про

те,

що

не

руйну

а допомогти ,щітям

тре

ба. Адже турбота про під ро

А проблема, врешті, не та на вже й СRлаДна. Адже ні-

Ко-

БУДИНКіВ,

про які йде мова,

гію.

будинку .М

спортИвні

або донька і не відмахнувся стомлено: «Знову нашкодив». Натомість розпоча,в з дІтьми

дітей.

що

мав

Прийшов, припуст и м о, батько, 3 роботи, поцікавив

неві,домо,

не

для

розряди.

ка» не !Зовсім доснонала. Про школярів проента.нти чомусь забули. Передбачено тут пі сочниці, грибки, інколи гой далки. Але все те для малю

'майданчик. Та

рах? Хіба у них немає

житлового масиву «Порошин-

організу

проблему

спортом

ще

Не секрет,

важли

дозвілля.

са

ри,сть

ме

розширити

майданчики,

власне

зни

але

Група дітей шкільного ві вим питанням:

що

« ,зма,rnння~,

снаже

звинувачення тим, но

життя

над тим,

спе

б МОЛОДИМ їх чимало

цього МОЖЛЮlості? Кожен, хто заmінчиввуіЗ, займався спортом, а то й тренувався у

не

щили перший результат

своєї

проживає 'в нових будиннах) не організувати спортивні секц1У, команди у своїх дво

на

Школярі не впадали у від чай скаржилися в будин ковий комітет· А там їх вІд силали до батьків. Батькам ніколи займатися такими «дрібницями» і вони nере 'нлали цю роботу на плечі членів НОМітету. Вийшов до сить оригінальний ~волей боЛ». Дві команди будком і батьки, а в ролі м'яча діти. Чим зані<Нчиться це

ський, Є. Медведєв, В. Дя чеико, В. Компаиець, С. Жу равський" _ Є. Івановський, М. Науменко, В. Корнlєн-

мо,

спромоглися

своїх же дітей.

тов. Гордо в погрожує мілЩією,

та.к,

не

мостійного мислення і праці

підnовідь на підтримку наших спроб деякиJltU мешканцями

двір

задумались

його

штрафОlll.

,Зруйнували ... І навіть

дружиною Лідією Олексіївною, вчителькою школи М 5, заля

кують

вулицю

теми далекі від

ціальності. Чому спеціалістам (а

щось краще, як зруйнувати будову дитячих рук.

має . Товариш ГордОд, голова будинкового комітету, раЗОJlt з

П рудки,и та

залишать

,у сіПОКО'Ї. Розмисливши мешканЦі

турбується про наше дозвілля,

товаришем

ступає з лекціями, навіть на

гаЮЧИ,здіймають куряву і бруднять ро'звішену сушити ся білизну. Хай краще Ідуть

ка, 49 та Марії Лагунової, 19). Улітку вирішили збудувати майданчик,

кого тепер не дивує, коли лі

'кар, учитель або інженер ви

с'Мюче

покоління

не

нас.

для

основ

О. БОЖКО,

громадський кореспондент.

ра

спецІалІсти. фото:

роленка) така затія не сподо балася. Бачите, дітлахи, бі

JlюсиВI

ну

КенП

туру

Чи потрібен дітям спорт?

«Порашинка» (вулиці Королен

чнсленнl документн І експо нати, якІ булн показанІ на першому всеафрнканському

На фото:

питання

9 8 О :1 16 9 rт І '1 15 9 5 11 3 11 9 :5 ', І З 11

Ми, група школярів, nрожи~

жами ,власної кімнати.

лицІ

ІВ ІН

ко.

сто

останнього

кола

Шановна редакціє.

Про героїчну боротьбу на родІв АнгOJlН, МозамБІку І ГвІнеї (Бісау) розповІдають

проходив у

виграв

одну зустріч: чемпіонату об

шалося ві~критИlМ. І , лише пе реКОНЛИlва перемога «БУАі'вель-

з коментарем

ЩО

До

реного ними телевізора.

rника~ з рахунком 8:0 у Фастові IнаіЦ місцевИІМ «MOTOPOM~ та по разка, що її зазнав «Ip[J\iHb~ у Бород:янцівід «,колоса» (1:2), ВИJВели наших футБОЛіСТі,В у лі

команді мі'Ста Ірпеня.

~ ~

rzwUAY//Z.V//UU/U/Z.VU//07A1W"o«UНAUU/Z.VUU//""""/""""///07/UAW'UAW'./ZAYAW'/Z.V./ZAY./ZAYAW'.tW"AW'a

Не лист, а, прямо

ярмарку,

лас'ті

!1~РШ()ГО

,І

Ко~аіНIДИ <~Буrдl:'веЛ!JIІ,ИК» (БР'ОlваIРИ) «.J:РIП':нь» (І РIП';IН ь) «Сп,аJP'f аю> (Бі,ла Це:р,ква) «КIQ,.1'ОС » {БороМяrl!lка)

кейного поля, але його все не

зрозуміти,

допомогою

ріІВ.

ЯКИХ

,«Б,удіlвельник~ іПрогра:в лише минулорічн{)му

тори: Л. Кепежинснас, А. Жипюс і В. Бапьчюнене біля ство-

СПОРТ

"Бу дівельиик"

ко

маlНД першої групи успішно ви

ступають футБОЛіСТИ «БудіlВель ника~ треlСТУ «ВроварИСільбуд» (тренер В. і\1. Нкутін). Своїх прихильнинJв, ЧИСЛО

•

СПОРТ

Лідиру€

ового

десяти

а'гресо

розв',я'зання в'єт пробл~ми це

тільки

хом,

поло,вину

Серед

Два роки чекаємо обіцяного хо

,Міф, що врегулюваіННЯ кри зи у B'ЄTHaIМlI м{)жна досяг ти

першу

чеМlпіона11У.

'ко закін

зло

рі'В у В'Є,11на,м,і. Вони ВИІМа,га ють ІІІрипинення агресії і на дання в'єтнамському народо ві права са'мому вирішувати

свої

чили

області

в опуБЛі

днями

користаНJНЯ

ню>

бути

виrrравдання~.

іКова,н'ій

футбольні

КИЇВСЬН'Ої

•

СПОРТ

полі'ТИlка,

не

Найсильніші llVIанди

полі

гон для випроБУlван:ня нових зразнiJя зqрої 1 ДЛ,Я «обкат ки» невідомих досі способів IведеНJНЯ в1йни, говорив Імені недавно керїlВНИК деле гації ДРВ на паризькій на раді по В'єтнаму Суан Тхюї,

•

СПОРТ

конструкторсько г о

се,ктору Р. Багдонас, конструк-

---=:~!

д.

На ДУІМІКУ ,в"Єlтна,мсьного вче ною, з допомогою «геОфіЗИЧ ної вDйни~ Пентагон на.ма,гає

дамб і

речують навмисний характер цих ,YJДapilB по іригаційній ,системі у В'єтнамі. Міністр

ченнЯlМИ

ках,

систеМlі

предстаВІНИКИ

стовуються

lПок'риву

«І!мперіаЛіС'ТИ

ОфіЦ'іЙНі

і!llJпадковий

знищення

ударів

американського

с,творити

ПІЮ

вано новий портативний теле

в'ізор для туристів «Шиля лис-401 ». На фото (зліва направо): на-

встановити

<Зміною

заlвдають

пунитіlВ

гребель. Це с'творить тельну н~безпеку для йон!іlВ в'Є'тнамЦЇ'в.

ТНІм

над

майже всій

оборони

прагнення

фаУНі В'єтнаму.

населених

на'вмионо

чи

про

На Кауна

ському радіозаводі сконструйо

ВІВТОРОК, Перша

18 ЛИПНЯ

9,35 - Нов"ни. 9,45 - Для школярів. «Маршрутами юних». 10.30 - Кольо, рове телебачення . Художній телефільм «Життя і смерть дворянина Чортопха· нова •. (1 серія), 11.40 Кольорове те· лебачення.

'~леБаченнSI

програма-ЦТ

Концерт

естрадного

орке·

СТРУ «Голубий екран.. 12.10 - Кольо, рове телебачення. Документальний фільм «Іртиш Караганда.. 13,00 Новини . 16.30 «Актуальні проблеми науки і техніки., 17,00 - Дітям про звірят . (Передача з Ленінграда). 17.30 - «Комуніст і час •. 18.00 - Новини, 18,10 - Передача «Здоров'я». 18.40 Телефільм-концерт

«Сутартіне..

19,00-

«Спільні кілометри.. Про радянсько угорське співробіТНИЦТВО в галузі авто· мобілебудування. 19,50 КР о н, «Глибока розвідка» . Вистава МОСКОВ ського театру ім, Станіславського, 21,00

Програма

ження

22,35 ':....

.Час •.

вистави

Продов

21.30 -

«Глибока

розвідка».

Спортнвниіі щоденник,

23,10

ва. 13.40-ХудожніЙ телефільм «Сліпий дош». 14,20 Концерт, 16,55 Програ ма передач. 17.00 Для дітей. «Сур· МИ грають літо.. (Львів), 17,30-

«Культура

слова..

чю

Кінофестиваль. утворення

м. БРОВАРИ, ІІІ}'л. І(и,j Iс,ыK а. 154.

іроварська

господарст_а.

Арука,ня,

Художній

50-річ· філь"

новини.

Друга програма УТ 11,00 Телевізійиі вісті, 11,15 М. Гоголь, «Мертві душі.. Телевиста·

Pe~8JCТOp

кореСПОllдента

мlсце80ГО

Київської області,

МОВJIення _ 19-3-18, 81ддtлlв роботи фотокореспондеllта _

радlо-'

вул.

Київс~ка,

154.

Телефон

ФЕДИН.

ІНДЕІ(О

.НОВАЯ ЖИЗНЬ. оргав Бро_арсхого горкома І(оммуннстнческой партни УкраннЬІ, городского в раАовн.го СО8етов депутатов ТРУДЯЩНХСЯ I(не8СКОЙ области,

ТЕЛЕФОНИ: редактора 19-3-82, наступника редактора 19-4-47, вlДllOвlдал"ного секреТ8Р". вlддlil)/ сtл ..сьхого

прнсвячений

СРСР.

.Вони були першими.. 20.45 - «На добраніч. діти!». 21.00 - Програма .Час». (М.). 21.30 «Екран молоднх" «Діалог., (Кнїв-l(iровоград). 22,30Вечірні новини. Програма ' передач.

НАША АДРЕСА:

255020.

Фільм-кон,

18,00 -

церт .Співає Тіl!т КУУЗИК'. 18,30 _ Інформаційна програма «Вісті.. 19,00

Газета у

818ТОРОК,

61964.

вих.диn середу.

В'UВІЩ. І

промвсловостl.

"y6eTJ. масовоl

1'-4-67;

- 19-4-57,

,Зам.

2850-9180.