"Сучасні Аграрні Технології", червень 2012 by Издания ВКО "ТОВ "Дельта-Агро"

Ми знаємо аграріїв , аграрії знають нас!

№06 WWW.PRO-SAT.COM.UA ЧЕРВЕНЬ 2012

Збирання врожаю жаткою обчісуючого типу стор. 14

Комплексна система захисту сої від хвороб стор. 40

Підвищення продуктивності багаторічних трав стор. 52

НА ЩО ЗДАТНІ УКРАЇНСЬКІ МЕХАНІЗАТОРИ? Перегони на тракторах: звичайні розваги чи нові можливості для українських механізаторів?

стор. 10

Створення моносортних насаджень яблуні стор. 54

ЗМІСТ

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ! Ви розгорнули першу сторінку видання «СУЧАСНІ АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» – правонаступника відомого аграрного журналу «Хімія, агрономія, сервіс». Стрімкий розвиток агроринку став передумовою розширення тем, та оновлення формату щодо їх висвітлення. На шпальтах видання на Вас чекає актуальна інформація про аграрне життя України та світу, здобутки науки і техніки, події, факти, коментарі. Редакція зробить все можливе, щоб журнал «СУЧАСНІ АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» став корисним джерелом інформації для всіх, хто професійно займається сільським господарством. Нагадуємо, що передплатний індекс залишиться незмінним, а читачі, які вже передплатили журнал «Хімія, агрономія, сервіс», будуть отримувати нове видання із значно збільшеним об’ємом інформації до закінчення терміну передплати.

АГРОНОВИНИ

Озимі в Україні «оживають»

Ціни на зерно впали Фермери шукають альтернативу традиційним добривам Гідрометцентр склав прогноз урожаю озимих

АГРОДАЙДЖЕСТ

Азотні добрива продовжують знецінюватися

врожаю рису

РОСЛИННИЦТВО

Перегони

на

тракторах:

звичайні розваги, чи нові можливості

Карбамідноаміачна суміш:

переваги, підтверджені досвідом

для українських механізаторів?

Ростсільмаш представив

свою техніку аграріям херсонщини

ТЕМА НОМЕРА

Збирання методом

очісування: стан і перспективи

37 40 півдні

Насінництво картоплі на

України Комплексна система

захисту сої від шкідників і хвороб

Збирання врожаю

методом обмолоту рослин

В Умані відкрили першу в світі теплицю на світлодіодах

жаткою обчісуючого типу

червень 2012

використання

типу на операції збирання

Області «міряються» втратами озимих у боротьбі за дотації

Ефективність

жаток обчісувального

Контроль за вирощуванням технічних культур Рада прийняла закон про виробництво та споживання біопалив

ТЕМА НОМЕРА

на корені двобарабанною

«СЛОВ'ЯНКА УАС»

ЗМІСТ

РОСЛИННИЦТВО

Інформаційно-аналітичне видання

№ 6 (322) червень 2012 року

РОСЛИННИЦТВО

Обережно: трач хлібний (пильщик)

та пшеничний трипс

Впровадження біологічного

методу у захисті рослин

багаторічних трав у разі застосування в сівозміні різних систем удобрення

Потенційна і фактична

вологозабезпеченість сільськогосподарських культур на орних ґрунтах

України

Підвищення продуктивності

Свідоцтво про перереєстрацію Серія КВ № 18898-7688 ПР від 14.05.2012 року

ТЕХНІКА

Пошук енергозберігального

способу посіву зернових культур

Вплив механізованого

обробітку ґрунту на продуктивність цукрових буряків

ШАНОВНІ АГРАРІЇ!

Використання сортів-кребів для

створення моно сортних насаджень яблуні

Редакція журналу «ЗЕМЕЛЬНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ» (www.zemnews.com.ua) запрошує сільськогосподарські підприємства, що бажають залучити зарубіжні інвестиції для розширення свого аграрного виробництва, безкоштовно розмістити інформацію про своє підприємство у нашому виданні. Тел. редакції: +38 (044) 492-77-42; e-mail: reklama-zvu@ukr.net контактна особа: Булана Олена Михайлівна

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 23634 Засновник і видавець: ТОВ «ВКО «Дельта-Агро» delta-agro.com.ua Генеральний директор: Сергій Березовський Головний редактор: Федір Долінкін Арт-директор: Олег Радковець Консультанти: О.С. Демченко, д. с.-г. н.; С.В. Собченко, к-т б. н.; Г.А. Максимчук, д. с.-г. н.; В.В. Швартау, д. б. н.; Є.М. Сєдов, д. с.-г. н., ак. РАСГН Дизайн та верстка: Лара Радковець Літературний редактор: Ірина Сєрова Відділ реклами: Ігор Чайка, Олена Булана Відділ розповсюдження: Сергій Сірош Юридичний супровід: Центр політико-правових технологій «Ін’Юрпол» Адреса редакції: 03083, м. Київ, пр. Науки, 54 Б, оф. 8 тел./факс: (044) 492-77-42 (43) agro.nova@ukr.net pro-sat.com.ua Типографія: ТОВ «Техно-друк» Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації – рекламодавці. Редакція може не поділяти точки зору авторів. Рукописи не повертаються і не рецензуються. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали. Наклад – 5 000 примірників

червень 2012

АГРОНОВИНИ

Озимі в Україні «оживають» Міністерство аграрної політики та продовольства знизило прогноз пересівання озимих культур з 1,7 до 1,571 млн га. Про це йдеться в повідомленні Мінагрополітики. Станом на 10 травня пересіяно 1,057 млн га, з них ячменю – 435,7 тис. га, кукурудзи – 350 тис. га, сорго – 31,1 тис. га, інших ярих культур – 107,6 тис. га. На початку квітня Мін агрополітики поліпшило оцінку стану посівів озимих культур – до 2,5 млн га озимих, хоча раніше втрати оцінювалися в 3,5-4 млн га. Потім показник був ще раз переглянутий у бік зменшення. Нагадаємо, що уряд ухвалив рішення про виділення аграріям компенсації за пересівання озимих зернових у розмірі 300 млн гривень. Кабінет Міністрів продовжив до 15 травня термін подачі документів для одержання такої компенсації. Про це йдеться в постанові Кабміну № 367 від 23 квітня. До того ж новою постановою виключено пункт про зобов'язання аграрних господарств повернути у місячний строк бюджетні кошти, якщо контрольними органами буде встановлено факт пересіву озимих культур соняшником і рапсом. Розмір компенсації становить 150 грн/га.

червень 2012

Ціни на зерно впали Вичікувальна позиція українських аграріїв не виправдалася. Починаючи з березня, під впливом прогнозів величезних втрат озимини, вони притримували зерно, розраховуючи на зростання цін, але після травневих свят ті, навпаки, пішли вниз. Причина – падіння на світових ринках, значні перехідні залишки, а також швидка появу нового врожаю. Вартість зерна почала знижуватися після завершення травневих свят, хоча сільгоспвиробники, навпаки, розраховували на активізацію торгівлі та підвищення вартості свого товару. Починаючи з першої декади травня, кукурудза в експортерів подешевшала приблизно на 30 грн/т, а переробники платять на 40 грн/т менше, ніж двома тижнями раніше – близько 1600-1650 грн/т. Фуражна пшениця втратила 10-20 грн/т і коштує 15501750 грн/т. Знизилися закупівельні ціни і на ячмінь до 1550-1700 грн/т (франко-елеватор) залежно від обсягу партії. Ціна на сорго також впала на 30 грн/т і становить 1820 грн/т. Ситуація на ринку продовольчої пшениці поки залишалася стабільною – ціни зберігаються на рівні 1850 грн/т (другий клас) і 1670-1870 грн/т (третій клас). Така тенденція на внутрішньому ринку відбувається на тлі обвалу вартос-

ті зерна на міжнародних майданчиках. Сьогодні уже очевидно, що врожай найбільш проблемної культури (пшениці) буде цілком задовільним і становитиме майже 15 млн т, а перехідні залишки зернових будуть рекордними за останні роки – 10 млн тонн. При цьому експерти сходяться на думці, що дна зерновий ринок ще не досяг, і ціни будуть знижуватися і надалі. Причина нинішніх надлишкових запасів зернових – слабкий експорт в певні періоди сезону. Із самого його початку обсяги поставок були незначними через дію експортних мит, які проіснували в Україну з липня по листопад 2011 року. А в січні-лютому 2012 р. темпи експорту знизилися спочатку через свята, а потім через несприятливі погодні умови, коли морська навігація виявилася блокованою. Як результат станом на 14 травня експорт зерна з України не дотягнув і до 19,5 млн т. Для порівняння, Росія в поточному маркетинговому році вже експортувала 25 млн т зерна, більша частина якого була продана на старті сезону і восени на піку цін. Чотири п'ятих цього обсягу припало на пшеницю, і РФ, таким чином, вийшла на друге місце в світі за постачанням цієї культури.

АГРОНОВИНИ

Фермери шукають альтернативу традиційним добривам Галопуюче зростання вартості традиційних мінеральних добрив, а також збільшення експорту агропродукції змушує хліборобів все більше звертати увагу на впровадження органічних поживних речовин, які не шкодять ґрунту і добре впливають на врожайність, як традиційні азотні, фосфорні та калійні добрива. Так, на Чернігівщині стали застосовувати препарати, засновані на корисних ґрунтових бактеріях. У регіоні розпочали застосування корисних мікроорганізмів підприємства ЗАТ «Нива-плюс», ТОВ «Агрофірма «Обрій», СТОВ «Богдан», ТОВ «Агро-Семенівка». Використовуються переважно бульбочкові бактерії, які успішно замінюють традиційні азотні добрива. Правда, є обмеження – бактерія використовується тільки для вирощування бобових культур – гороху, сої. Недоліком бактеризації також є

те, що її неможливо застосовувати в південних регіонах, де бактерії гинуть через знижену вологості. Технологія застосування мікроорганізмів полягає в тому, що бактерії наносяться на насіння і в процесі їх росту утворюють на коренях бульбашки. Вони, в свою чергу, значно покращують азотне живлення рослини. Урожайність у цьому випадку, зокрема сої, збільшується на 20-30%. Такого ж ефекту дозволяє досягти і застосування мінеральних добрив. На думку фахівців, займатися органічним землеробством аграріїв змушують кілька чинників. Перший – бажання підкорити європейських споживачів, які все більше віддають перевагу екологічно чистим продуктам. Другий – стрімке подорожчання мінеральних добрив, що скорочує різницю в цінах між органікою і неорганікою. Скажімо, вартість популяр-

ного азотного добрива, аміачної селітри, за останні два роки зросла – з 2000-2500 грн/т у 2010 р. до 3200-3500 грн у 2012 р. В Україні великотоннажним виробником органо-мінеральних добрив (ЗМЗ) – є черкаське АТ «ЕкоАзот», що входить до складу «Украгрохімхолдинг». За словами голови правління «Еко-Азоту», інтерес аграріїв до екодобрив у поточному році дозволить підприємству здолати рекордну планку з випуску продукції.

АГРОНОВИНИ

Гідрометцентр склав прогноз урожаю озимих Український гідрометеорологічний центр прогнозує, що в 2012 році урожай озимих культур становитиме 14,5 млн тонн. Про це йдеться в повідомленні прес-служби Міністерства надзвичайних ситуацій. За довідкою, низька врожайність спостерігається в південних регіонах, а найвища – у західних, центральних і, частково, північних областях України. Такий прогноз врожайності пов'язаний із несприятливими періодами, які були протягом вегетації озимих культур.

Контроль за вирощуванням технічних культур Прем'єр-міністр України Микола Азаров доручив міністру аграрної політики та продовольства посилити контроль за використанням земель для вирощування технічних культур, щоб не допускати виснаження ґрунтів. «Хочу звернути вашу увагу на те, що в країні має місце варварська експлуатація ріллі під технічні культури і це виснажує землі», – сказав Микола Азаров. При цьому він навів приклад, що в одному з районів Миколаївської області 80% землі засіяно соняшником за норми для регіону 29%. Микола Азаров доручив Миколі Присяжнюку за тиждень зібрати голів обласних і районних держадміністрацій, які понаднормово висівають технічні культури, і провести з ними відповідну роз'яснювальну роботу. В Україні завершуються весняно-польові роботи, хід яких відбувається за прогнозованим обсягом. Так, із прогнозованих 8,9 млн га українські аграрії засіяли 5,9 млн га, що становить 66% і відповідає запланованим термінам. Крім того, завершено сівбу ранніх ярих зернових на площі 3,6 млн га, що на 200 тис. га більше порівняно з минулим роком.

Рада прийняла закон про виробництво та споживання біопалив Верховна Рада прийняла Закон «Про розвиток виробництва та споживання біологічних палив». Закон визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади виробництва і споживання біологічних палив на основі використання біологічної енергетичної сировини та біохімічних методів її переробки і спрямований на створення необхідних умов для організації та правового регулювання обігу таких палив в Україні. Відповідно до Закону держава забезпечує розвиток виробництва та споживання біопалив шляхом реалізації організаційно-економічних заходів щодо стимулювання виробництва та споживання біопалив. Згідно із Законом держава сприяє виробництву дизельного біопалива із вмістом етилових або метилових ефірів жирних кислот, отриманих із рослинних олій і тваринних жирів, у таких пропорціях до загального обсягу виробництва дизпалива в Україні: у 2012 році – не менше 10 відсотків; у 2013 році – не менше 30 відсотків; у 2014 році – не менше 50 відсотків; з 2015 року – не менше 80 відсотків.

червень 2012

Сумішевих бензинів та моторних палив із вмістом біоетанолу у таких пропорціях до загального обсягу виробництва бензинів в Україні: у 2012 році – не менше 2 відсотків; у 2013 році – не менше 5 відсотків; у 2014 році – не менше 15 відсотків; з 2015 року – не менше 30 відсотків. Документ містить також норму, відповідно до якої розпорядники державних коштів, здійснюючи закупівлі пального для технічних засобів за рахунок державних коштів, виходять з того, що частка біопалив у такому пальному обов´язково має становити: у 2012 році – не менше 1 відсотка; у 2013 році – не менше 2 відсотків; у 2014 році – не менше 3 відсотків; у 2015 році – не менше 4 відсотків. Недотримання вищезазначених норм розпорядниками державних коштів допускається виключно у випадках відсутності пропозиції такого палива на ринку, якщо експлуатація технічних засобів неможлива з використанням біопалив або в інших випадках, передбачених нормативно-правовими актами.

АГРОНОВИНИ

Азотні добрива продовжують знецінюватися Згідно з останніми котируваннями станом на 25 травня вартість карбаміду становить $ 460-480 за 1 т, хоча ще 18 травня сечовину продавали за тих самих умов за $ 510-530. Серйозним здешевленням є $ 50 на тонні. Експерти очікують подальшого здешевлення котирувань. Вони пояснюють це поведінкою покупців, а також очікуванням мита на експорт у Китаї – ці два фактори вирішать долю карбаміду в липні. Знижується ціна і на аміачну селітру в світі. Аналітики вважають, що вартість цього добрива ще не досягла свого мінімуму, і падіння котирувань нітрату амонію ще можливе в межах $ 20-30 за 1 т найближчим часом. Останні ціни на селітру в порту «Південний» становили $ 345-350 за 1 т, що вже робить добриво невигідним для експорту.

Єдине азотне добриво, яке росте в ціні, – аміак. На Чорному морі його ціна досягла $ 560-570 за 1 т, хоча ще в квітні вона не перевищувала $ 470. Експерти вважають, що таке впевнене зростання в майбутньому закінчиться падінням. Чому ситуація із добривами стала настільки напруженою, особливо якщо врахувати, що той самий ринок карбаміду на кінцевих ринках залишається дефіцитним? Наприклад, ринок Азії потребує ще не менше 20% товару, Європи – 10-15%. Країни Латинської Америки – традиційно наші ринки збуту, також не достатньо запаслися карбамідом, хоча основний сезон його внесення уже позаду. Причина – у кризі відносин між продавцями добрив та їх покупцями.

Перші створюють дефіцит пропозиції, щоб стимулювати попит. Інші – відмовляються від великих покупок, щоб не розганяти ціни на добрива, жертвуючи тим, що ґрунтам бракує азоту. Індія в цьому сезоні зірвала всі тендери, від яких трейдери очікували великої виручки. Зараз таку саму політику демонструє Пакистан – він закуповує невиправдано малі партії товару. Це призвело до того, що по закінченні весняного сезону зафіксовано накопичення добрив у портах. Так, у «Південному» надлишок карбаміду досяг 60 тис. тонн і продовжує зростати. Криза 2008-2010 рр. зробила покупців більш впевненими у відстоюванні дешевих добрив. Хімікам залишається лише констатувати, що нині настав ринок покупця, а не продавця.

Області «міряються» втратами озимих у боротьбі за дотації Регіони декларують втрати озимих культур у боротьбі за розподіл 300 млн грн, виділених урядом на їх компенсацію. Сума держпідтримки в кращому випадку складе 150 грн/га Як і очікувалося, на максимальну суму компенсації на пересівання озимих претендує Херсонська область. Керівництво регіону спочатку не приховувало своїх амбіцій домогтися виділення для місцевих аграріїв до 50% коштів, що виділяються урядом для компенсації втраченого врожаю зернових. На сьогодні Херсонська область подала заявки на компенсацію загибелі озимини на площі 54 тис. га. Це близько чверті всіх заявлених до компенсації площ (у масштабах країни – 223 тис. га). Для порівняння, аграрії Рівненської області поки заявили до компенсації всього 100 га. Також серед областей-рекордсменів із загибелі озимих – Дніпропетровська (площа загиблих озимих приблизно 300 тис. га), Миколаївська (250 тис. га), Одеська (200 тис. га) І Запорізька (100 тис. га).

В Умані відкрили першу в світі теплицю на світлодіодах На Уманському тепличному комбінаті було встановлено 1230 світлодіодних світильників. Площа ділянки теплиці, спільно освітленої світлодіодами і натрієвими лампами, становить 6000 м2. Усього в інноваційній теплиці встановлено 1230 світлодіодних модулів і 870 натрієвих. Додаткове підсвічування для збільшення врожаю в більшості українських теплиць не застосовується взагалі, хоча використання спеціальних світлових рішень дозволяє збирати овочі в найприбутковіший для підприємців час – з січня по червень, коли вони ще не дозріли на полях і городах. червень 2012

АГРОДАЙДЖЕСТ

ПЕРЕГОНИ НА ТРАКТОРАХ:

звичайні розваги чи нові можливості для українських механізаторів? Одна із спроб запровадити змагання в Україні відбулася восени 2011 року на полігоні поблизу міста Біла Церква

Сама собою ідея перегонів на тракторах для світу не нова. Американські фермери та їх колеги з Європи вже давно розважаються, випробовуючи на міцність своїх залізних коней, аналогічні проекти активно розгортаються на всій території Російської Федерації. Цікаво, що в противагу автоперегонам, які вже давно перетворилися в прибуткові бізнес-процеси, тракторні баталії ще мають добру частку аматорського спортивного завзяття. Одна із спроб запровадити змагання в Україні відбулася восени 2011 року на полігоні поблизу міста Біла Церква. У короткій розмові з одним із організаторів перегонів FermerRace Ukraine, Віктором Андрійчуком, ми спробували розібратися в підґрунті такого нового і дуже цікавого явища в житті селян.

Віктор АНДРІЙЧУК

Кор. – Пане Вікторе, розкажіть, будь-ласка, звідки з’явилася ідея започаткування FermerRace Ukraine? – Головним рушієм FermerRace Ukraine – є мій батько, Василь Володимирович Андрійчук, керівник відділу Управління сільськогосподарського розвитку Білоцерківської райдержадміністрації. Особисто я спеціалізуюся на IT-технологіях. Свого часу, на прохання батька, я допомагав створити Інтернетпортал FERMER.ORG.UA – своєрідну скарбницю аграрного досвіду Василя Андрійчука. Проект виявився напрочуд вдалим і ефективним і зараз сайт живе своїм власним повноцінним життям. Оскільки я людина творча, то залюбки взявся допомагати реалізовувати ще один задум – тракторні перегони.

червень 2012

Кор. – Наскільки вдалим був початок? – На мою думку, перша спроба була більш ніж вдалою. Це стосується, насамперед, емоційної складової – у фінансовому плані проект є суто витратним. Але нам вдалося головне – надати механізаторам, їх сім’ям та товаришам нових вражень від буденності сільського життя. Давайте поглянемо на невиразно-монотонне життя українського селянина: щодня, з року в рік – праця, праця, праця. Худоба, рослини, земля примушують працювати без відпусток і вихідних по 18-20 годин на день. Єдине колись неформальне свято аграріїв – «обжинки» – вже давно обросли тягарем бюрократичного впливу.

АГРОДАЙДЖЕСТ

Як результат – молодь тікає з села у місто, де більше свят, розваг і можливостей реалізувати свій творчий потенціал. Попри всі балачки можновладців рейтинг професії аграрія знаходиться на одній сходинці з двірниками і продовжує опускатися нижче на соціальній драбині. Тому реалізація такого проекту – це вже перемога, а якщо у FermerRace Ukraine буде продовження, то існують реальні перспективи вирвати слова «механізатор» або «селянин» з площини образливих понять. Кор. – Як відбувалися перші перегони? – Перша спроба відбувалася на локальному рівні. Та, не зважаючи на це, до старту вийшли 15 механізаторів на своїх власних тракторах. Жоден з них не мав ні спонсорів, ні меценатів, але на трибунах їх підтримували майже 500 фанів-вболівальників. Без перебільшення можна сказати, що то було справжнє шоу для механізаторів, їх рідних, близьких і друзів. Після спілкування з учасниками відчувалося, що механізатори почали сприймати свою професію зовсім по-іншому. Кор. – Що буде далі і які перспективи FermerRace Ukraine? – У цьому році проект має вийти на новий рівень. Змагання отримали ексклюзивного інформаційного спонсора – журнал «Сучасні аграрні технології», продовжуються перемовини з низкою спонсорів свята, підшукуються нові майданчики, що можуть вмістити достатню кількість глядачів. Проте те, що переможці FermerRace Ukraine 2012 отримають грошову винагороду не є головним і для організаторів, і для учасників. Ми маємо показати всім, і перш за все молоді, що село – це не другорядний сировинний придаток міст-мегаполісів. На українських нивах поруч з так необхідними врожаями є місце для свята, феєричного шоу, і нескінченні можливості розкрити свій талан. Отже, запрошуємо всіх на FermerRace Ukraine 2012! До зустрічі на святі! ■ червень 2012

АГРОДАЙДЖЕСТ

РОСТСІЛЬМАШ ПРЕДСТАВИВ СВОЮ ТЕХНІКУ АГРАРІЯМ ХЕРСОНЩИНИ

Олександр ПОЛЯКОВ

Микола ВЕДМІДЬ

Володимир ШЕРСТЮК

червень 2012

У СВК «Борозенське» Херсонської області 24 травня відбувся демонстраційний показ техніки компанії Ростсільмаш. Подивитися на новітні зразки сільгосптехніки зібралися керівники господарств та головні інженери з Херсонської, Кіровоградської та Миколаївської областей. На стаціонарному майданчику було представлено три комбайни – ACROS 560, ACROS 580 та інноваційний TORUM 740, призначений для збирання зернових на полях з високою врожайністю. Регіональні менеджери Ростсільмаш розповіли про переваги демонстраційних зразків та відповіли на запитання гостей. Під час показу на полях кооперативу працювали самохідний обприскувач VERSATILE SX 275, причіпний обприскувач VERSATILE PS 850 і 3 моделі тракторів із причіпним обладнанням: VERSATILE 2375, VERSATILE 280 та VERSATILE 220. «Той факт, що 2012 рік приніс посуху, не означає, що нова техніка в господарствах не потрібна, до того ж селянин завжди думає про майбутнє, – сказав Микола Ведмідь, керівник СВК «Борозенське». – Оновлювати парк украй важливо, інакше немає розвитку. У нас 16 000 гектарів землі, крім рослинництва розвиваємо тваринництво – техніки потрібно багато. Вибираючи виробника техніки, ми схилилися в бік Ростсільмаш – у господарстві два ACROS 560 і два ACROS 580 – продуктивні, високоефективні, суперсучасні, до того ж, економічні машини. У цьому році вони втретє вий дуть на поля. Сервісне обслуговування

в Ростсільмаш налагоджено серйозно – у цьому ми переконалися ще під час запуску комбайнів в експлуатацію». «Сьогоднішній показ продемонстрував переваги техніки Ростсільмаш, – продовжив головний інженер СВК «Борозенське» Олександр Поляков. – Кредитні програми, які розробляє і пропонує Ростсільмаш спільно з банками України, дозволяють думати про купівлю техніки. До осені збираємося купити трактори VERSATILE 2375 і самохідний обприскувач – побачили їх у роботі і вже не відмовимося від своїх планів. Трактор – потужний, маневрений і, до того ж, економічний – саме така техніка економічно виправдовує себе в сучасному господарстві». Регіональний представник у Херсонській та Миколаївській областях Володимир Шерстюк поділився своїми враженнями від заходу: «Два TORUM 740 вже успішно відпрацювали жнива на Херсонщині – продуктивно і з високою віддачею. Що стосується ACROS 580 – він давно завоював поля регіону – дуже успішна модель, тому її заслужено обирають багато аграріїв. Цього разу ми представили в динаміці зразки, які зовсім недавно поповнили лінійку техніки – самохідні і причіпні обприскувачі. Восени Ростсільмаш готується представити в Україні новинки – ґрунтообробну та посівну техніку власного виробництва, що ідеально агрегатуються із тракторами Ростсільмаш. Завдяки інноваційним конструкторським та технологічним рішенням, ми відкрили аграріям інший, сучасний Ростсільмаш». ■

ПОПУЛЯРНИЙ ЖУРНАЛ ДЛЯ ФЕРМЕРІВ, ДАЧНИКІВ ТА ГОРОДНИКІВ

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС:

49125

(УКРАЇНА)

22101 (РОСІЯ)

Ви можете придбати журнал у кіосках та на розкладках, а також звернувшись безпосередньо у видавництво

ТРИВАЄ ПЕРЕДПЛАТА WWW.PRO-OF.COM.UA

Більш ніж на 100 сторінках щомісячного видання - інформація про сучасні технології вирощування овочевих та плодово-ягідних культур, новини від світових селекційних центрів, інститутів і компаній, інформація про сортове різномаїття та помологічні особливості культур. Також у журналі ви знайдете практичні поради щодо будівництва та ефективного використання теплиць і парників, технології зберігання та переробки овочів та фруктів, рекомендації з вибору садового та городнього інвентарю та багато іншої корисної інформації. Видання містить велику кількість унікальних авторських матеріалів, які будуть цікаві для широкої читацької аудиторії. Наша адреса: м. Київ, пр-т Науки, 54 Б, оф. 8. Тел.: (044) 492-77-42, 492-77-43, 492-93-93, 599-29-00, (067) 240-04-53; e-mail: editor@pro-of.com.ua; www.pro-of.com.ua

ТЕМА НОМЕРА

ЗБИРАННЯ МЕТОДОМ ОЧІСУВАННЯ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

А.С. КУШНАРЬОВ – д. т. н., професор

червень 2012

У ХХ ст., особливо в другій половині, було чимало зроблено для розвитку та вдосконалення зернозбиральних комбайнів. Багато нових знань і технологій використано для покращення технологічних, якісних і енергетичних показників їх роботи. Проте сама ідея комбайнового збирання зернових залишалася непохитною. На наш погляд, сьогодні вона має бути переосмислена. По суті, комбайн – це свого роду діючий завод, який рухається в пошуках сировини. Слід зауважити, що із збільшенням маси комбайна серйозно зростають витрати на його пересування, практично зводячи нанівець використання нових ідей енергозбереження, спрямованих на вдосконалення технологічних процесів. Іншим протиріччям є обмеження продуктивності обмолоту і неможливість обробляти вологі зернові. До того ж, потребує перегляду ідеологія збирання і відчуження незернової

частини врожаю. Вчені-аграрії сприймають дуже позитивно те, що ґрунт потребує повернення частини врожаю і закладання соломи. Варварське відчуження соломи є однією з причин катастрофічної втрати гумусу в українських чорноземах. Комбайн, як основна машина для збирання зернових, вичерпує свої потенційні можливості. Одним із факторів неперспективного вдосконалення зернозбиральних комбайнів є зростаюче протиріччя між ускладненням конструкції, надійністю та механізмами підтримки стійкості технологічного процесу. Використання функціонально-струк турного аналізу будь-якої машини (знаряддя) показує, що чим більше структурних складових машини, тим більше прямих і змішаних функціональних зв'язків між її елементами. Ремонтопридатність, яка у всіх машин закладається ще під

ТЕМА НОМЕРА

час проектування, знаходиться у комбайна на низькому рівні. Перш за все, це пов'язано з незадовільною властивістю роз’єднуватися на складові частини. Щоб дістатися до окремих вузлів, доводиться розбирати більшу частину комбайна. Комбайн спроектований так, що під час його ремонту складно, а часом і неможливо застосувати механізований інструмент, вантажопідіймальні пристрої. Наприклад, кількість недоступних для контролю місць комбайна Дон-1500Б досягає 46. У результаті коефіцієнт технологічності його конструкції становить всього 0,16 (тобто 84% витрат праці під час перевірки технічного стану доводиться на допоміжні роботи). У результаті досліджень виявлено 40 зовнішніх ознак порушення технологічного процесу комбайнового збирання зернових культур. Встановлено взаємозв'язки між зовнішніми ознаками і можливими причинами появи порушень. Подальше ускладнення конструкції комбайна супроводжує поява нових функціональних зв'язків, що призводять до нових ускладнень управлінням технологічним процесом. Удосконалення комбайнів потребує колосальних фінансових і ресурсних інвестицій. Більше того, в кожній окремій країні СНД, у т. ч. Україні – це справа неперспективна. Тут, як ніде, потрібна інтеграція економічного, ресурсного та інтелектуального потенціалу усіх країн СНД. І сьогодні це є основним політичним та економічним завданням керівників країн. Сьогодні дуже гостро постає питання – куди направити мізерні ресурси АПК України: ❖ на закупівлю зарубіжних комбайнів, інвестуючи західний капітал? ❖ на створення власного комбайнобудування? ❖ на створення міждержавного комбайнобудування? ❖ на створення альтернативної технології збирання? Професор П. Сисолін зазначає: «На наш погляд, шлях України в комбайнобудуванні не повинен бути чистою ко-

пією інших країн, які вже досягли значних успіхів в сучасному комбайнобудуванні. В основу розробки зернозбиральної техніки в Україні необхідно покласти не тільки сучасну техніку для однофазного і двофазного збирання зернових культур, а й технологію збирання для обмолоту тільки колоскової частини врожаю». Зупинимося на варіанті створення альтернативної технології збирання зернових методом обчісування на корені. Історія винаходу обчісувальної жатки бере початок у I-IV ст. Вдруге ця ідея була відроджена в XIX ст. в Австралії і знову була забута. З історією обчісування колосків на корені можна познайомитися в працях Л. Погорілого

Обчісувальна жатка Рідлі

Обчісувальна жатка СЛАВЯНКА на комбайні Claas Lexion 540

червень 2012

ТЕМА НОМЕРА

Подальше ускладнення конструкції комбайна супроводжує поява нових функціональних зв'язків, що призводять до нових ускладнень управлінням технологічним процесом

червень 2012

і П. Чуксина. З 1974 року почалося третє відродження цієї технології. Ідея відродилася в Україні у 1970-х роках у Мелітопольському інституті механізації сільського господарства і надалі була розвинена до моменту створення перших в СРСР промислових зразків обчісувальних жаток. У 1973 році група молодих учених, співробітників кафедри теоретичної механіки, очолюваної доцентом Петром Антоновичем Шабановим, висунула ідею збирання зерна методом обчісування. При кафедрі в тому ж році було створено галузеву науково-дослідну лабораторію із розробки і впровадження методів зниження втрат зерна під час збирання рису на півдні Україні. Врожаї рису в перші роки освоєння його виробництва становили 60-100 ц/га, а комбайни були не в змозі прибирати такі врожаї з нормативними втратами. Втрати рису під час збирання досягали 8-20 ц/га. Надалі чітко простежуються два шляхи вирішення завдання збирання зернових методом обчісування на корені: перший шлях – адаптація обчісувальної жатки до існуючих комбайнів, і другий – перехід до безкомбайнового збирання зернових як альтернативи комбайнової. Спочатку фахівці продовжували працювати над новою безкомбайновою технологією збирання, а від комбайна передбачалося використовувати

тільки ходову систему. У молодих дослідників була надія, що комбайн Дон1500 – це останній варіант із сімейства «Донозаврів», а в подальшому світ повинен перейти на безкомбайнову технологію збирання. Оскільки фінансування наукових робіт здійснювалося через Комбайнпром, то ідея адаптації обчісувальної жатки до вироблених промисловістю комбайнів стала основною в завданні наукової лабораторії. Починаючи з 1998 року, під керівництвом академіка Л. В. Погорілого у співпраці із заводом «Фрегат», концерном «Лан» і КБ Бердянськсільмаш було розроблено конструкцію обчісувальної жатки ЖОН-6 до комбайнів Дон-1500 і Лан-001, 4 і 6-метрові жатки – для комбайнів СК-5 «Нива», «Славутич», «Лан», John Deere, Case, Claas та ін. Водночас проходять випробування мелітопольські жатки «МОН-4» (модуль обчісувальний навісний), а на полях країни з'являються обчісувальні жатки англійської компанії Shelbourne Reynolds. У Російській Федерації та Україні запроваджуються нові обчісувальні жатки «Слов'янка» (УАС-4, УАС-5, УАС-7), Спринтер-6, Озон-4, Фергюсон Stripper Heeder та ін. Перспектива використання жаток була високо оцінена багатьма сільгоспвиробниками. Ефективність збирання озимої пшениці комбайнами John Deere 9500, обладнаними обчісувальними жатками, була в 2,2 рази (під час збирання ячменю – в 1,9 рази) вища порівняно з комбайном, обладнаним звичайною жаткою. Це було досягнуто за рахунок більшої робочої швидкості з дотриманням допустимих втрат. З підвищенням продуктивності втрати зерна за комбайном з обчісувальною жаткою зростають лінійно, не виходячи за межі 1,0%. Подрібненого зерна отримано менше порівняно з комбайнами зі звичайною жаткою (0,4-0,6 проти 0,6-1,6 на озимій пшениці). Покращилась також якість очищення зерна (основне зерно у комбайна з обчісувальною жаткою становить 98 проти 95-96% – із звичайною). Втрати зерна на збиранні озимої пшениці з обчісувальною жаткою за

ТЕМА НОМЕРА

умови сприятливого агрофону зі збільшенням робочої швидкості від 4,5 до 9,0 км/год зростають незначно (з 0,23 до 0,24%). Основну масу втрат становить вільне зерно, яке втрачається від впливу на колосок обчісувального барабана. У традиційних жатках втрати за таких самих умов дещо вищий. Основну їх масу становлять втрати зерна в колосках. Результати досліджень свідчать, що обчісувальні жатки задовільно працюють на полеглих хлібах і за збільшення полеглості понад 30% мають переваги перед звичайними жатками. Отримані результати господарської перевірки обчісування засвідчили, що сезонний намолот комбайнів збільшувався в два рази. З використанням такого методу збирання не тільки зберігається врожай, а й істотно знижуються прямі витрати на збирання зерна. Так, у разі обладнання комбайна John Deere 9500 обчісуювальною жаткою прямі витрати на збиранні зернових зменшуються на 20%, а сезонне напрацювання тільки на зернових зростає на 47% і становить 1255 га. Таким чином, обладнання зернозбиральних комбайнів обчісувальними жатками дозволяє істотно (у 1,9-2,2 рази) підвищити продуктивність ком-

байнів, заощадити паливо і зібрати основну частину зернових культур в агротехнічні терміни з мінімальними втратами зерна. Адаптація обчісувальних жаток до комбайнів забезпечила підвищення техніко-економічних показників роботи під час збирання зернових. Проте, на наш погляд, другий шлях – створення технології безкомбайнового збирання з використанням ідеї обчісування на корені – більш перспективний, оскільки має вагомі переваги. Незважаючи на те, що розвиток другого напряму ведеться повільно, деякий досвід роботи є: це створення польової машини на базі шасі комбайна «Нива», а також серії обчісувальних агрегатів МПУ-5,0 на базі енергозасобу КПС-5Г. Пізніше в УкрНДІПВТ розроблялися збиральні обчісувальні модулі у вигляді єдиного незалежного блока, що поєднує однороторний обчісувальних пристрій і тангенціально–роторний молотильно-сепарувальний апарат. Машини виготовлялися у двох варіантах: навісний комбайн АРЗ-10 «Колосок» шириною 4 м для фронтального навішування на трактор ХТЗ-16131 та причіпний комбайн «Росич» шириною захвату 3 м до тракторів класу 1,4-2,0. У «Колоска» обчісаний і обмолочений ворох надходить у бункер,

В основу розробки зернозбиральної техніки в Україні необхідно покласти не тільки сучасну техніку для однофазного і двофазного збирання зернових культур, а й технологію збирання для обмолоту тільки колоскової частини врожаю

Обчісувальна жатка ОЗОН червень 2012

ТЕМА НОМЕРА

Результати досліджень свідчать, що обчісувальні жатки задовільно працюють на полеглих хлібах і за збільшення полеглості понад 30% мають переваги перед звичайними жатками

Обчісувальна жатка Shelbourne Reynolds

червень 2012

який тягне за собою трактор, а в «Росичі» зерно перевантажується в тракторний причіп. О.Н. Леженкін у 2002 році розробив фермерську причіпну обчісувальну машину, а у 2003 році Алтайсільмаш розробив і почав виробництво збирального агрегату ЕРА-У. На жаль, промисловість освоїла виробництво обчісувальних жаток у період розпаду СРСР, падіння економіки в країнах колишнього СРСР, тому технологія обчісування зерна не отримала тієї широкої реалізації в аграрному секторі, на яку вона заслуговує. Незважаючи на економічні труднощі, робота над вдосконаленням обчісувальних жаток триває як в Україні, так і в Росії. Перехід АПК на альтернативне збирання зернових вимагає серйозних організаційних, фінансових та інтелектуальних затрат. І тут ми маємо пам'ятати, що потужне, фінансово забезпечене виробництво комбайнів передових країн світу не може відмовитися від своїх монопольних позицій, а можливості антиреклами альтернативної технології досить високі. Першочерговими завданнями відпрацювання та впровадження нової технології збирання зернових є:  глибокий технологічний і енергетичний аудити технологій збирання зернових;  об'єднання зусиль учених, конструкторів і промисловців країн СНД для формулювання основних етапів розвитку альтернативної технології збирання зернових;  кропітка робота щодо розробки національних і міжнародних програм розвитку та освоєння альтернативних технологій збирання зернових.

Ми твердо переконані, що нова безкомбайнова технологія збирання зернових культур може і має вже найближчим часом революційно вплинути на створення і розвиток нових технологій збирання зернових. Особливо гостро сьогодні проявляється процес деградації українських чорноземів, пов'язаний із втратою гумусу, а одним із джерел відтворення гумусу є закладення соломи в поверхневий шар ґрунту. Основними стримувальними факторами на шляху широкого впровадження безкомбайнової технології збирання зернових, заснованої на принципі обчісування, є більш висока, ніж у класичних жаток, чутливість до агрофізичних характеристик стану хлібостою. При цьому варто враховувати безперечні переваги закладення соломи в ґрунт (щонайменше на 40–60% площ), можливість своєчасного проведення післязбиральних робіт зі збереження та накопичення вологи і боротьби з бур'янами, залишення солом'яних куліс для снігозатримання та боротьби з вітровою ерозією тощо. ■

ТЕМА НОМЕРА

Збирання врожаю методом обмолоту рослин на корені двобарабанною жаткою обчісувального типу «СЛОВ'ЯНКА УАС» О.В. ТИМЧЕНКО

червень 2012

Закони розвитку технічних систем встановлюють, що вдосконалення пристроїв відбувається у чітко визначеному напрямі: від статики до динаміки, від пасивного – до активного. Численні дослідження та експерименти у сфері обчісування колоса дійшли висновку, що основний робочий орган жатки (гребінка), має бути активний, і в основу його роботи має бути покладено таке фізичне явище, як удар гребінки по зернівці (рис. 1). Під час взаємодії з гребінкою зернівки мають відділятися від колоса. У разі міцного зв'язку зернівок із колосом, коли зусилля відриву колоса менше, ніж зусилля, необхідне для відділення зернівок, буде відриватися колос. Вагомим в явищі удару є те, що стебло під час взаємодії гребінки з колосом не переміщується, а залишається в землі. Виходячи з цього, перше завдання полягало в підборі швидкості руху гребінок, яка мала відповідати двом умовам: з одного боку, бути мак-

симально великою, щоб стебло не виривалося із землі, з іншого – якомога менше, щоб під час удару не ушкоджувалася зернівка. Як з'ясувалося, оптимальна швидкість руху гребінок має становити 17 м/с. На підставі ударного принципу дії гребінок було створено конструкцію жатки (рис. 2), основним робочим органом якої є обчісувальний барабан 1, на якому розташовані ряди гребінок. Після взаємодії з гребінками обертового барабана обчісані зерна і колосся летіли вперед і вгору. При цьому для зерна, що летить вгору, був установлений верхній кожух, який формував і спрямовував потік у зону збору обчесаної маси, а для зерна, що летить вперед, був встановлений бітер-відбивач 2 із гребінками, основною функцією якого було спрямування зерна назад, в основний потік. Збір обчесаної маси відбувався позаду обчісувального барабана в жолобоподібну ємність, в якій було

ТЕМА НОМЕРА

розташовано шнековий транспортер 3 для переміщення обчесаної маси в комбайн. Для виключення впливу гребінок бітера-відбивача на стеблостій у нижній частині він був огороджений переднім кожухом 4. Під час обертання барабана і бітера-відбивача назустріч один одному виникає повітряний потік, що сприяє транспортуванню обчесаної маси в зону шнека. Для відведення повітря за межі жатки задню частину верхнього кожуха зробили перфорованою. Додавши до пристрою адаптер для з'єднання з комбайном, агрегат став жаткою з активними робочими органами, здатною обчісувати стеблостої в районах з вологим кліматом. Розглядаючи конструктивну схему жатки обчісувального типу з активними гребінками, слід зазначити, що вона відрізняється від ранніх колосозбиральних машин не тільки конструкцією, але й за принципом дії, який полягає в наступному: за поступального руху жатки передній кожух нахиляє стеблостій, пропускаючи його під собою. Далі зі стеблостоєм взаємодіють гребінки обчісувального барабана. Стебла рослин проходять крізь щілини гребінок, звільняючись від колосків і зерна відповідно до принципу, описаного раніше. Слід зазначити, що найбільш оптимальна зона обчісування лежить у IV квадранті обчісувального барабана (див. рис. 3). Щоб витримувати цей діапазон, жатку занурюють у стеблостій на глибину приблизно 0,4 м. Якщо колос буде обчесаний нижче цієї зони, виникає ймовірність викиду обчесаної маси вперед, якщо вище – частина маси може бути захоплена гребінками і скинута на землю. В обох випадках збирання супроводжуватиметься втратами зерна. Після обчісування хлібна маса за інерцією і під впливом повітряного потоку рухається вздовж верхнього кожуха в шнековую ємність, а звідти транспортується шнеком у похилу камеру комбайна і далі – в молотильний апарат.

Як бачимо з опису конструкції і роботи жатки, її відмінною рисою порівняно з колосозбиральними машинами є наявність одного основного робочого органу – (активного обчісувального барабана) замість двох (пасивного гребеня і активного лопатевого бітера) робочих органів австралійської жатки. Ця відмінність дозволила зробити жатку більш досконалою і створило можливість збирати хліб з вологим стеблостоєм. Оскільки під час взаємодії гребінок з колосом вивільняється до 80% зерна, то на сьогоднішній день така жатка є найбільш досконалим знаряддям для технології збирання врожаю методом обмолоту рослин на корені. Розглядаючи еволюцію жаток обчісувального типу, доцільно зазирнути в перспективи їх розвитку. Виходячи із законів розвитку техніки, визначається три взаємопов'язаних напрями вдосконалення жаток. Перший напрям пов'язаний з удосконаленням функцій, які притаманні існуючим жаткам. Насамперед, це стосується якості обчісування хліба з різнорівневим стеблостоєм, хліба із слабким зв'язком зернівок з колосом, вологого хліба, полеглих і сплутаних стеблостоїв. Другий напрям – розширення спеціалізації в частині асортименту збираних культур. Йдеться про збиран-

Закони розвитку технічних систем встановлюють, що вдосконалення пристроїв відбувається у чітко визначеному напрямі: від статики до динаміки, від пасивного – до активного

Гребінь

Рис. 1. Модель взаємодії гребінки і колоса

червень 2012

ТЕМА НОМЕРА

1 – барабан обчісувальний, 2 – бітервідбивач, 3 – шнековий транспортер, 4 – передній кожух

Рис. 2. Схема двобарабанної жатки обчісувального типу

Вагомим в явищі удару є те, що стебло під час взаємодії гребінки з колосом не переміщується, а залишається в землі

ня сої, гороху, ріпака, які очісують жатки, хоча і можуть прибирати, але з неприпустимо високими втратами (більше 7-10%). Третій напрям буде присвячений насиченню жатки додатковими функціями, такими як домолот, сепарація та збір очищеного зерна. У цьому випадку під час агрегатуванні на відповідний енергозасіб (наприклад, трактор) жатка перетворюється на комбайн. Іншими словами, завершивши спіраль розвитку, може відбутися повернення до австралійським комбайнів обчісувального типу на якісно новому рівні.

Жатка навісна двобарабанна обчісувального типу «Слов'янка УАС»

Жатка «Слов'янка» призначена для збирання врожаю колосових культур, таких як пшениця, ячмінь, жито, овес, тритикале, а також насінників трав прямим комбайнуванням методом обмолоту рослин на корені і подавання обчесаної маси в зернозбиральний комбайн. Модельний ряд включає жатки із шириною захвату 5,6 і 7 метрів.

червень 2012

Жатка (рис. 3) включає раму, на якій у підшипникових опорах змонтовані барабан, бітер-відбивач і шнек. Зверху і спереду рама закривається верхнім і переднім кожухами, створюючи замкнуту ємкість для переміщення хлібної маси. Обертання бітера, барабана і шнека здійснюється за допомогою приводу, що складається з двох ланцюгових передач, контрпривода, фрикційних муфт і карданного вала. На рамі жатки закріплено адаптер, який з'єднує жатку з різними моделями комбайнів. Обчісувальний барабан є основним робочим органом, виконаним у вигляді циліндра з обчісувальними гребінками. Геометрія гребінок виконана таким чином, що при обчісуванні стебел відокремлювалося якомога більше вільного зерна. Бітер-відбивач має конструкцію, аналогічну обчісувальному барабану. На бітері-відбивачі закріплені відбивальні гребінки, які безпосередньо в обчісуванні стебел участі не беруть, але сприяють формуванню потоку обчесаної маси і відбивають зерна і колосся, що летять вперед. Шнек призначений для транспортування хлібної маси до похилої камери

ТЕМА НОМЕРА

комбайна і виконаний у вигляді циліндричної труби з витками на поверхні. Верхній кожух має форму арочної конструкції, геометрія якого виконана таким чином, що хлібна маса, злітаючи з гребінок обчісувального барабана, формується в потік, що рухається в шнековую порожнину. У задній частині кожуха є отвори, закриті знімними перфорованими щитками для виходу повітря. Передній кожух закриває собою нижню частину бітера, що дозволяє виключити контакт стеблостою з гребінками бітера, тим самим не допускаючи втрат зерна. Циліндрична форма переднього кожуха сприяє плавному входженню жатки в стеблостій без його пошкодження. Комбайни агрегатуються з жаткою жорстко за допомогою відповідного адаптера. Адаптер до комбайна «Дон-1500Б» забезпечений врівноважувальним механізмом, за допомогою якого жатка може копіювати рельєф ґрунту під час роботи з полеглим і низькостеблевим хлібом. Механізм копіювання специфічний і не може бути застосований без суттєвого доопрацювання до комбайнів інших марок. Внаслідок цього ведеться розробка універсального копіювального механізму, який можна було використовувати для будь-яких моделей зернозбиральних комбайнів.

Можливості, переваги та обмеження жаток обчісувального типу

Під час збирання жаткою обчісувального типу забирається зернова частина рослини і незначна кількість соломи. При цьому хлібна маса, що надходить до комбайна, складається в середньому на 80% із зерна та на 20% з соломи. Взявши за основу пропускну здатність молотарки комбайна «Дон1500Б», яка дорівнює 33 т/год, бачимо, що продуктивність комбайна по зерну може становити 26,4 т/год (80% від кількості хлібної маси), що майже вдвічі більше, ніж у комбайна з традиційною жаткою, де продуктивність по зерну становить всього 13,2 т/ч. Однак досягти такої переваги під час роботи з обчісувальною жаткою на полях з однаковою врожайністю можна тільки за рахунок обробки жаткою більшої площі поля за одиницю часу, що можливо у разі збільшення швидкості руху комбайна та/або збільшення ширини захвату. Для вибору оптимальних значень цих показників у першу чергу керуються величиною динамічних навантажень, що виникають на підвищених швидкостях руху комбайна, і беруть до уваги додаткові навантаження від збільшеної маси жатки. У обчісувальної жатки «Слов'янка УАС-7» для комбайна «Дон-1500Б» завдання збільшення продуктивнос-

Розглядаючи конструктивну схему жатки обчісувального типу з активними гребінками, слід зазначити, що вона відрізняється від ранніх колосозбиральних машин не тільки конструкцією, але й за принципом дії

Табл. 1. Технічні характеристики жаток

Найменування параметра

УАС-5

УАС-6

Робоча ширина захвату, м

2,5-3,5

3-4

3,5-5,0

Продуктивність за 1 годину основного часу роботи, га/год Робоча швидкість, км/ч, не більше

Сумарні втрати зерна за жаткою (%), менше

1,5

Подрібнені зерна (%), менше

2,0

Зерна (насіння) з мікро пошкодженнями (%), менше

2,0

Чистота бункерного зерна: – під час збирання злакових культур (%), не менше – під час збирання насінників трав (%), не менше

96,0 65,0

Відносне зниження витрати палива під час роботи з комбайном (%), не менше

Кількість обслуговчого персоналу, осіб

Габаритні розміри, м – довжина – ширина – висота Маса, кг Механізм копіювання рельєфу ґрунту

УАС-7

2,5 5,5 1,2

2,5 6,5 1,2

2,5 7,5 1,2

1600

2000

2400

–

червень 2012

ТЕМА НОМЕРА

Барабан обчісуючий Кожух верхній Повітря Бітер-видбивач Кожух передній

Шнек

Рис. 3. Загальний вид двобарабанної жатки обчісувального типу «Слов'янка УАС»

Під час взаємодії гребінок з колосом вивільняється до 80% зерна, то на сьогоднішній день така жатка є найбільш досконалим знаряддям для технології збирання врожаю методом обмолоту рослин на корені

червень 2012

Кожух задній

ті комбайна вирішується наявністю 7-метрової жатки і збільшеною швидкістю руху комбайна (в 1,7 рази більше, ніж із традиційною жаткою). Для комбайнів з традиційною жаткою збільшення швидкості руху та ширини захвату супроводжується збільшенням споживаної потужності двигуна і, як наслідок, палива. Під час роботи з обчісувальною жаткою відбувається економія палива. Така економія палива свідчить про те, що потужність двигуна використовується на виконання корисної роботи, а саме, на прибирання зерна (головна функція комбайна). З розрахунків випливає, що за однакової пропускної здатності комбайна, працюючи зі жаткою обчісувального типу можна: ✓ збільшити продуктивність комбайна – вдвічі; ✓ збільшити швидкість руху – в 1,7 рази; ✓ зменшити витрати палива на тонну зібраного зерна – на 50%. Ці факти, безумовно, є перевагами технології збирання шляхом обмолоту рослин на корені і жатки обчісувального типу. Крім цього, використовуючи жат-

ку обчісувального типу з комбайном невеликої потужності, можна досягти результатів, порівнянних з показниками комбайнів більш високого класу. Наприклад, комбайн «Нива-ефект» з жаткою обчісувального типу із шириною захвату 5 м матиме продуктивність – 14,76 т/год, а це відповідає продуктивності комбайна «Дон Acros-530» – 14 т/год, який за пропускною здатністю вдвічі більше «Нивиефект». За рахунок збільшення річного завантаження комбайнів, обладнаних жатками обчісувального типу, можна скоротити комбайновий парк для збирання колосових культур як мінімум у 1,6 рази. Збирання хліба можна здійснити за більш короткий час в найбільш оптимальні агротехнічні терміни. Водночас подовжується моторесурс комбайна. Жатки обчісувального типу можна використовувати з комбайнами, що відпрацювали ресурс, тому що механічні та енергетичні навантаження на комбайн і його двигун істотно (вдвічі) менше, ніж під час роботи з традиційною жаткою. Жатки обчісувального типу створюють нові можливості під час збирання врожаю в складних умовах:

ТЕМА НОМЕРА

✓ у разі сильного забруднення бур'янами полів; ✓ у разі полеглості хліба; ✓ на полях з похилим і спутаним стеблостоєм. Робота обчісувальних жаток в таких умовах більш природна, ніж традиційних жаток, оскільки гребінцям жатки простіше підняти полеглий хліб, ніж різальному апарату класичної жатки. Розглядаючи можливості обчісувальних жаток, слід відзначити їх придатність для раннього збирання хліба за вологості зерна 25-30%. У разі збирання таких культур традиційна технологія просто не працює. Ефективність використання жаток обчісувального типу підтверджують і економічні розрахунки. Для оцінювання економічних показників протягом 3-х років (2004-2006 рр.) фахівці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва проводили випробування жатки «Слов'янка УАС» з шириною захвату 5 м. На підставі отриманих даних було проведено оцінювання витрат на збирання врожаю та економічної ефективності всього технологічного процесу вирощування зернових з подальшим порівнянням з аналогічними показниками, одержуваними за традиційної технології збирання. Враховуючи під час розрахунків збільшення норми виробітку, зниження споживання палива, зниження трудовитрат, зниження витрат на амортизацію та ремонт, було отримано результати, з яких випливає, що використання технології обмолоту рослин на корені дозволяє знизити собівартість збирання врожаю в 1,6 рази. У рамках всієї технології вирощування зернових застосування нової технології дозволяє підвищити рентабельність у 1,4 рази, а прибуток – у 1,25 рази. Разом з тим слід зазначити, що збирання врожаю методом обмолоту на корені, а разом з нею і жатки обчісувального типу використовують під час збирання, здебільшого, колосових культур і деяких видів насінників трав. Тому і технологія, і жатки не виключа-

ють традиційної технології збирання врожаю. Жатки обчісувального типу не можуть використовуватися за роздільного комбайнування і збирають урожай тільки прямим комбайнуванням. На відміну від традиційних жаток обчісують жатки більш чутливі до сортових особливостей рослин та їх фізико-механічного стану (вологість, зв'язок зерна з колосом, ламкість стебла тощо). Перш за все, це відображається на втратах і меншою мірою – на інших функціях жатки (транспортування, пошкоджуваність). За правильної експлуатації жатки і нормального стану хліба втрати за жаткою становитимуть менше 1%, що порівняно з показниками роботи добре відрегульованої класичної жатки. Однак, навіть настільки малі втрати візуально більш помітні, тому що в прямостоячій обчесаній стерні легше побачити одне необчесане стебло з колосом, ніж сотні вкритих зерен за традиційного способу збирання. Таке суб'єктивне оцінювання втрат зустрічається часто, але після інструментальних замірів цілком зникає. Проте трапляються випадки, коли втрати об'єктивно високі. Розглянемо найбільш поширені.

Обчісувальна жатка «Слов'янка УАС»

червень 2012

ТЕМА НОМЕРА

Використовуючи жатку обчісувального типу з комбайном невеликої потужності, можна досягти результатів, порівнянних з показниками комбайнів більш високого класу

Втрати вільним зерном, обсипаний на ґрунт

Такі втрати виникають у випадках, коли хліб перестояв, зерно слабо тримається в колосі і схильне до самоосипання. Під час руху жатка діє передньою частиною на стеблостій і від механічної взаємодії колоса з металевими поверхнями жатки зерно осипається на землю. Крім того, гребінки, витягаючи переплетені стебла, протягують колос крізь стебла, що призводить до явища самообчісування, за якого зерно осипається на землю. Величина таких втрат перевищує допустимі норми. За традиційної технології в таких випадках втрати менші. З цього випливає, що жатки обчісувального типу слід використовувати в ранні строки збирання. Описані втрати є принциповим обмеженням використання обчісувальних жаток.

Втрати прямостоячого стеблостою з колосом

Ці втрати виникають у тих випадках, коли стеблостій має істотну різнорівневість у розташуванні суцвіть через нерівномірну схожість. Раніше зга-

червень 2012

дувалося, що для якісного обчісування стебел жатку необхідно занурити в стеблостій приблизно на 0,4 м, тим самим налаштуватися на обчісування основного ярусу колосків. Якщо частина колосків розташована значно нижче основного ярусу, то вони можуть залишитися не обчесаними або обчесаними додолу. Налаштування жатки щодо нижнього ярусу призводить до ламання більш високих стебел і вони падають на землю не обчесані.

Втрати обірваними колосками

Зазвичай, ці втрати мінімальні і виникають під час збирання перестояного ячменю, внаслідок слабкого зв'язку колоса зі стеблом. Природа втрати така сама, як і у разі самообчісування. Обмеження носить принциповий характер. Слід зазначити, що під час збирання ячменю традиційною жаткою у фазі, коли колос похилився, втрати зрізаним колосом на порядок вище, ніж ті, які залишаються після обчісувальної жатки. Незважаючи на незначні втрати колосом, обчісувальна жатка вважається кращою жаткою для збирання ячменю. ■

ТЕМА НОМЕРА

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЖАТОК ОБЧІСУВАЛЬНОГО ТИПУ ПІД ЧАС ЗБИРАННЯ ВРОЖАЮ РИСУ С. СИДОРЕНКО, І. ЯРМОШ Південно–Українська філія УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого

Збирання рису, як й інших зернових культур – фінішна операція його вирощування, найбільш енергоємна і ресурсоємна частина всіх робіт 28

червень 2012

Одним із ключових питань, яке хвилює конструкторів і технологів комбайнобудування – чи повинен комбайн майбутнього переробляти таку кількість соломи, як сьогодні, оскільки з енергетичної точки зору традиційна технологія досить витратна і не завжди ефективна? Фахівці дійшли висновку, що необхідно розробляти спеціальні пристрої, які будуть збирати лише ту частину рослин, на якій формується врожай, і залишати солому на полі – це одна з найбільш ймовірних альтернатив. Збирання рису, як й інших зернових культур – фінішна операція його вирощування, найбільш енергоємна і ресурсоємна частина всіх робіт. Так, експлуатаційні витрати на збирання врожаю і його транспортування на тік становлять 50–55% всіх витрат на його вирощування. Цим зумовлена необхідність постійного вдосконалення технології збирання в контексті всього комплексу робіт із вирощування рису.

Передумовами для появи нової технології збирання стали такі обставини: ✓ разом із радикальним скороченням частки тваринницької галузі в сільському господарстві багаторазово знизилася потреба в кормах (а рисова солома взагалі не має кормової цінності), у зв'язку з чим значно знизилася необхідність у заготівлі соломи, і її можна було б залишати на корені, але традиційна технологія цього не передбачає; ✓ фінансовий стан більшості сільгосппідприємств такий, що не дозволяє купувати нову техніку, тому збирання врожаю доводиться здійснювати на комбайнах, які практично виробили свій ресурс. З одного боку, вони малопродуктивні, з іншого – не витримують навантажень і часто виходять з ладу в період збирання врожаю. Та сама причина не завжди дає можливість належним чином і в потрібній кількості внести гербіциди, через що поля виявляються сильно засмічени-

ТЕМА НОМЕРА

ми, а збирання забур’янених рисових полів за традиційною технологією є проблематичним, а в окремих випадках просто неможливим; ✓ в умовах хронічного дефіциту обігових коштів сільгосппідприємствам доводиться боротися за кожну копійку, кожен літр палива, що особливо характерним є для традиційної технології. Таким чином, за сьогоднішніх умов виникла гостра необхідність у технології, яка б дозволяла: а) вести збирання врожаю на швидкісних режимах; б) зменшити механічне навантаження на комбайн; в) істотно скоротити витрату палива; г) збирати врожай з поля незалежно від його засміченості; д) збільшити робочий ресурс зношеного комбайнового парку. Альтернативою існуючій технології збирання рису методом суцільного зрізу має бути технологія збирання рису, яка б забезпечила: ✓ підвищення продуктивності комбайнів за світловий день у 1,5–2,0 рази та відповідно збільшення загального наробітку кожного комбайна за сезон за рахунок збирання зерна за один прохід комбайна та збільшення його робочої швидкості;

✓ суттєве зменшення енергоємності технологічного процесу та навантаження механізмів комбайна, що дасть змогу зекономити за жнива до 40–60% палива і підвищити довговічність механізмів комбайна; ✓ збільшення щоденної роботи комбайна на 4 години; ✓ завершення жнив у короткий агротехнічний термін із найменшими загальними втратами зерна, що повністю компенсує поточні втрати зерна від обчісувальної жатки і комбайна; ✓ зведення до мінімуму залежності збирання від бур’янів на полях, оскільки за технології обчісування їх потрапляє у комбайн мінімальна кількість. Викладені вище якості притаманні технології збирання врожаю методом обчісування рослин на корені, які отримані завдяки конструктивним особливостям технічних засобів для її реалізації – жаток обчісувального типу. Для досліду було використано обчісувальні жатки РХ–60 фірми «Шельборн Рейнолдс», ЛТД та ЖОН–6 виробництва ВАТ «КБ «Бердянськсільмаш», які порівнювались з існуючою технологією, де були задіяні комбайн «Єнісей–1200Р» з жаткою рисовою валковою ЖРВ–5 та комбайн

В умовах хронічного дефіциту обігових коштів с.-г. підприємствам доводиться боротися за кожну копійку, кожен літр палива, що особливо характерним є для традиційної технології

Табл. 1. Результати економічних досліджень використання жаток обчісувального типу

Значення показників Обчісувальна технологія

Традиційна технологія

Дон-1500 +ЖОН-6 (РХ-60+МФ-38)

ЖРВ–5+«Єнісей–1200Р», ППН–4+ «Дон–1500»

Вичісування та обмолот рису

1. Скошування рису 2. Підбір валків

Дві операції замінюються однією

Продуктивність, га/год: • змінна • експлуатаційна

1,63 (3,18) 1,62 (3,12)

0,95 0,95

Вища у 1,7 р (3,35 р)

Витрати палива, кг/га

13,1 (7,5)

18,4

Економія 5,3 (10,9)

Затрати праці, люд.–год/га

0,61 (0,31)

2,63

Економія 2,2 (2,32)

779,25 (808,8)

2449,82

Економія 1670,57 (1641,02)

4,21 (2,14)

18,15

Економія 13,94 (16,01)

• на амортизацію

383,30 (424,17)

1262,79

Економія 879,49

• на капітальний ремонт і ТО

332,79 (348,74)

1086,08

Економія 753,29 (737,34)

Показники

Вид роботи

Прямі експлуатаційні витрати, грн/га в т.ч.: • на заробітну плату

• на паливо

Відміна

58,75 (33,75)

82,80

Економія 24,05 (49,05)

Сукупні витрати, грн/га

869,31 (997,07)

2526,89

Економія 1657,58 (1528,82)

Річне завантаження, га

113,4 (218,4)

–

Річний екон. ефект, грн

187970 (334113)

червень 2012

ТЕМА НОМЕРА

Необхідно розробляти спеціальні пристрої, які будуть збирати лише ту частину рослин, на якій формується врожай, і залишати солому на полі

Рис. 1. Сукупні витрати

червень 2012

«ДОН–1500» з платформою–підбирачем ППН–4. Досліди проведені в типових умовах вирощування рису за однакових умов на операціях, передбачених технологією. Визначення показників проводилось згідно із загальноприйнятими методиками (місце проведення – Інститут рису УААН, ТОВ «Ключовий», ТОВ РАТП «Чаплинське» Херсонської області). Результати економічних досліджень використання жаток обчісувального типу наведено в таблиці 1. Для збирання рису використовували навісну обчісувальну жатку ЖОН–6 вітчизняного виробництва в агрегаті з комбайном «Дон–1500» та обчісувальну жатку закордонного виробництва РХ–60 в агрегаті з комбайном «Массей Фергюсон» МФ–38. За традиційною технологією – проводиться спочатку скошування рису у валки жаткою ЖРВ–5 в агрегаті з комбайном «Єнісей–1200Р», а потім підбір валків рису платформою–підбирачем ППН–4 в агрегаті з комбайном «Дон–1500». У першому випадку дві операції замінюються однією. Аналіз отриманих показників свідчить про скорочення затрат праці на 77% та на 88% у разі використання РХ–60. Витрати палива зменшилися відповідно на 29 і 59%. Загалом, прямі експлуатаційні витрати складають відповідно 32 та 33% від витрат за традиційною тех-

нологією. На рисунку 1 наведено сукупні витрати. З використанням жатки обчісувального типу ЖОН–6 отримано річний економічний ефект в сумі 187970 грн. У разі використання машин РХ–60, через їх високу вартість, сукупні витрати більші, але ці машини й продуктивніші, тому річний економічний ефект становить 334 113 грн. Це свідчить про те, що використання жаток обчісувального типу на збиранні рису ефективне та економічно вигідне. У результаті експерименту було встановлено, що застосування жаток обчісувального типу ЖОН–6, РХ–60 дозволяє: ✓ досягти значного підвищення продуктивності рисозбиральних машин на збиранні врожаю рису на корені; ✓ збирати врожай на швидкісних режимах; ✓ зменшити механічне навантаження на комбайн; ✓ збільшити робочий ресурс зношеного комбайнового парку. Економія сукупних витрат у разі використання жаток обчісувального типу на збиранні рису порівняно з жатками суцільного зрізу становить від 1528,82 до 1657,58 грн/га, економія пального становить від 5,3 до 10,9 кг/га. Отримані дані свідчать про доцільність використання такого типу технології під час збирання врожаю рису. ■

РОСЛИННИЦТВО

КАРБАМІДНО-АМІАЧНА СУМІШ: ПЕРЕВАГИ, ПІДТВЕРДЖЕНІ ДОСВІДОМ Тема добрив, зокрема КАС, цікава майже всім аграріям. Про досвід застосування цієї суміші на дослідних ланах корпорації «Агро-Союз» розповідає агроном-технолог Олена ДУДКІНА.

Карбамідно-аміачна суміш (КАС)

Олена ДУДКІНА – агрономтехнолог Корпорації «АгроСоюз»

Мінеральні добрива представлені в трьох основних групах: гранульовані, рідкі та водорозчинні. Найбільшого поширення набула гранульована форма, зважаючи на доступність форми для її внесення. Рідкі мінеральні добрива на ринку представлені в такому асортименті: аміак безводний (який можна швидше віднести до газоподібної форми), аміачна вода, РКД (рідкі комплексні добрива) і КАС (карбамідно-аміачна суміш).

Чому ж краще КАС?

КАС містить усі три форми азоту. Амідна форма азоту (NH2+) досить легко проникає в рослину через листковий апарат, але їй знадобиться значно більше часу, щоб проникнути в рослину через коріння. Для цього амідній формі доведеться трансформуватися спочатку в амонійну, а тільки потім за умови позитивних температур – у нітратну форму.

червень 2012

Температура навколишнього середовища безпосередньо впливає на швидкість проходження перетворень форм азоту, оскільки цей процес йде за участю ґрунтових мікроорганізмів. Як бачимо з рис. 1, чим вища температура – тим швидше проходить процес перетворення. Нітратна форма швидко і до останку поглинається кореневою системою рослин, а амонійна форма (NH4+) не поглинається ні листям, ні корінням. Їй, як і амідній формі, необхідна участь мікроорганізмів і позитивних температур. Таким чином у разі внесення КАС, яка має різні форми азоту, ми отримуємо пролонгований ефект засвоєння її рослинами. На жаль, під час внесення аміачної селітри в умовах тимчасового або постійного надлишку вологи (наприклад, навесні), значна частина нітратного азоту вимивається з ґрунтовою вологою, коли він іде нижче коренезаселеної зони. Азот при цьому стає недоступним для живлення рослин.

РОСЛИННИЦТВО

Для забезпечення оптимального живлення рослин азотом необхідно в першу чергу проводити подрібнену підгодівлю сільськогосподарських культур, оскільки споживання азоту відбувається протягом усього періоду вегетації. Отже внесення КАС весною – оптимальне рішення для аграріїв.

Що таке КАС?

КАС – це суміш водних розчинів аміачної селітри і карбаміду (у співвідношенні 35,4% – карбаміду, 44,3% – селітри, 19,4% – води, 0,5% – аміачної води). Щільність рідкого добрива – до 1,34 кг/м3. Єдине азотне добриво, яке містить три форми азоту:  нітратний азот – забезпечує миттєву дію;  амонійний азот – у процесі нітрифікації переходить у нітратну форму;  амідний азот – у результаті діяльності ґрунтових мікроорганізмів переходить в амонійну форму, а потім – у нітратну. Таким чином, КАС забезпечує пролонговане живлення рослин азотом. Через відсутність у складі КАС вільного аміаку вона не випаровується в атмосферу під час внесення, однак наявність амонійної форми потребує мінімального загортання, особливо в умовах високих температур і за відсутності опадів після внесення. Втрати азоту у разі внесення КАС не перевищують 10% від загального вмісту азоту, водночас як у разі внесення гранульованих азотних добрив вони досягають 30-40%. Найважливішою перевагою КАС є її висока технологічність: внесення КАС як рідких добрив більш рівномірне, ніж твердих, гранульованих; внесення КАС можна поєднувати із використанням пестицидів в одній баковій суміші. Суміш доцільно використовувати для подрібнених підгодівель вегетуючих рослин. При цьому одночасно відбувається і кореневе та позакореневе підживлення. Залежно від фаз розвитку культурних рослин і вживаного устаткування КАС розбавляють водою

в необхідному співвідношенні або вносять не розбавляючи. Внесення КАС добре поєднується з мікроелементами. Необхідність позакореневих підживлень зумовлюється такими факторами: стресовими ситуаціями (низькі температури, заморозки, нестача вологи тощо), уповільнення інтенсивності засвоєння елементів живлення кореневою системою, що стримує темпи зростання і розвитку. В умовах низьких температур або нестачі вологи в ґрунті поглинання поживних речовин значно сповільнюється. Час-

У разі внесення КАС, яка має різні форми азоту, ми отримуємо пролонгований ефект засвоєння її рослинами Рис. 1

червень 2012

РОСЛИННИЦТВО

Переваги КАС ✓ Висока ефективність застосування в будь-яких кліматичних зонах, у тому числі посушливих. ✓ Більш рівномірне внесення, точне дозування розподілу на площі. ✓ Можливість використання на різних стадіях вегетації культур. ✓ Ш видке проникнення в ґрунт без необхідності обов'язкового заорювання. ✓ Можливість застосування в системах mini-till і no-till. ✓ Пролонгованість дії. ✓ Скорочення технологічних витрат завдяки можливості суміщення внесення КАС разом із пестицидами та іншими рідкими мінеральними добривами (в першу чергу з мікроелементами). ✓ Низька вартість одиниці діючої речовини порівняно з гранульованими формами. ✓ Відсутність біурету.

червень 2012

то критичні періоди щодо нестачі макро- і мікроелементів у зернових наступають у фазі виходу в трубку – колосіння. Внаслідок інтенсивного наростання вегетативної маси запаси легкодоступних елементів живлення у ґрунті вичерпуються або їх засвоєння не встигає за темпами росту рослин. У такій ситуації необхідні позакореневі (листкові) підгодівлі КАС. При цьому ступінь (відсоток) і швидкість засвоєння елементів живлення із добрива КАС через листкову поверхню значно вище, ніж у разі засвоєння з добрив, внесених у ґрунт. Амідна форма азоту швидко проникає через листкову поверхню зернових колосових та інших культур. Листкову підгодівлю можна поєднувати із внесенням мікроелементів і (або) засобів захисту рослин, але КАС необхідно розбавляти водою у співвідношенні 1:1 або 1:2 (залежно від температурного режиму). КАС – це, перш за все, дуже гнучкий додатковий інструмент живлен-

ня сільськогосподарських культур в умовах високоефективного виробництва. Крім всіх вищезазначених переваг КАС не забруднює навколишнє середовище, покращує споживання азоту під час посухи, експлуатаційні витрати на її внесення значно нижчі, ніж інших добрив.

Спосіб та терміни використання КАС

 восени – під основний обробіток;  навесні – під передпосівний обробіток;  у період вегетації сільськогосподарських культур для кореневого і позакореневого підживлення. Норми і дози внесення КАС залежать від виду культури, терміну та способу внесення, попередника та інших чинників. Під час внесення КАС необхідно використовувати розпилювачі для великокраплинного внесення рідких добрив. Кращий час для позакореневого підживлення розчинами КАС – ранкові

РОСЛИННИЦТВО

(за відсутності роси) і вечірні години. У прохолодну і похмуру погоду цю роботу можна проводити протягом дня. Не слід підгодовувати рослини розчинами КАС за температури вище 20° С, низької відносної вологості повітря (менше 56%), в сонячний день, оскільки в цих випадках можливі опіки листкової поверхні рослин. Особливо схильне до опіків молоде листя рослин. Найбільш ефективне оброблення КАС у похмуру погоду. У разі використання КАС як позакореневого підживлення рН розчину має бути в межах 8-9. Ефективність цього добрива багато в чому залежить від погодних умов. Відразу після проливних дощів, сильної роси застосовувати КАС не можна, оскільки опади роблять структуру верхньої пластинки листка більш проникною (відповідно більш чутливою), тому оброблення посівів має проводитися після висихання листя рослин. Оптимальний час доби для внесення КАС у суміші з гербіцидами – вечірній, оскільки поглинання азоту вночі відбувається повільніше. У разі підгодівлі КАС потрібно домогтися такого розміру краплі, щоб речовина скочувалося з рослини, тільки змочивши листя. В іншому випадку культура може отримати опік. А дефлекторні форсунки якраз дають потрібний великокраплинний розчин. Щілинні форсунки можуть бути використані виключно під час внесення з гербіцидами за обов'язкового розведення водою. Для роботи у вітряну погоду необхідно використовувати подовжувальні шланги.

Чому ми перейшли на КАС

Для внесення гранульованих добрив необхідна волога, щоб гранула змогла розчинитися і увібратися рослинами. Але в умовах нашої агрокліматичної зони такий період, коли волога доступна і знаходиться в необхідній кількості – дуже нетривалий. Тому перехід на використання КАС розширює строки внесення добрива, знижуючи навантаження на технічну систему і гарантовано забезпечуючи підгодівлю культури, зменшуючи ризик непотрапляння в технологічні терміни. Використовуючи гранульовані добрива, ми були обмежені в часі через необхідність внесення їх на мерзлоталий ґрунт, щоб техніка змогла зайти в поле і не наробити колій. Зараз ця проблема знята, КАС вносять не тільки на мерзлоталий ґрунт, але і в більш пізній період: КАС, стікаючи по рослинах, швидко вбирається в ґрунт і живить їх. Внесення на полі реалізується більш рівномірно і набагато якісніше за внесення гранульованих добрив розкидачами-лійками. Для внесення КАС потрібно значно менше допоміжної техніки, ніж для внесення гранульованих добрив. Логістика простіша й ефективніша: менше витрачається часу на завантаження та транспортування добрив. А весняний день, як відомо, рік годує. До того ж, у разі використання цього добрива продуктивність агрегатів набагато вища. КАС працює як через листя, так і через коріння, завдяки тому, що в ній є три форми азоту: амідна форма засвоюється через листкову поверхню, а нітратна і амонійна – через кореневу систему.

Особливості застосування КАС

Обприскування рослин добривом КАС може викликати появу на листках некротичних плям або пошкодження тканини. Ступінь пошкодження листя залежить від культури, фази її розвитку, дози добрива і, особливо, погоди. Чим більша стадія розвитку рослин –

Для забезпечення оптимального живлення рослин азотом необхідно в першу чергу проводити подрібнену підгодівлю с.-г. культур, оскільки споживання азоту відбувається протягом усього періоду вегетації

Недоліки КАС ✓ Ризик опіків рослин, зумовлений нормою внесення, фазою і особливістю вегетації культури, погодними умовами. ✓ Необхідні особливі умови транспортування, зберігання. ✓ Необхідність спеціальної техніки для внесення.

червень 2012

РОСЛИННИЦТВО

Дуже важливим для озимої пшениці є перше весняне внесення КАС. Через те, що навесні в ґрунті практично не залишається азоту, а рослини пробуджуються від зими і потребують поживних елементів, перший полив КАС найкраще забезпечує культуру азотом тим нижчу концентрацію КАС вони можуть витримати. Максимальна доза КАС, яку ми вносили на озиму пшеницю – 400 кг/га у фазі кущіння в листопаді, коли температура повітря становила +5° С. Опіків не було! Мінімальна температура повітря –8° С (якщо температура нижче – починається кристалізація, забивається система та шланги обприскувача). Дуже важливим для озимої пшениці є перше весняне внесення КАС. Через те, що навесні в ґрунті практично не залишається азоту, а рослини пробуджуються від зими і потребують поживних елементів, перший полив КАС найкраще забезпечує культуру азотом. Доза внесення в цей період (кущіння – початок весняного відростання) – 100 кг/га. Другий полив (кущіння перед виходом в трубку) – 150 л/га на планований урожай зерна 5-6 т/га.

червень 2012

На озимому ріпаку доза КАС вища (вносимо КАС методом поливу) – 200250 кг/га по мерзлоталому ґрунту. На ярих зернових культурах – 100 кг/га у фазу 3 листка–початок кущіння. Вносити КАС не рекомендується, коли температура повітря перевищує +20° С і вологість повітря – понад 56%, оскільки можливі опіки рослин. Допустиме внесення КАСА за температури вище ніж +20° С, але низькими дозами розчину (60-80 л/га) та за умови розведення водою 1:1. Так, у разі застосування суміш КАС 200 кг/га і розчину сульфату амонію 100 кг/га на озимій пшениці у фазу 35 (середина трубкування) великокраплинним поливом були отримані опіки кінчиків листя, культура припинила свій розвиток на кілька днів. Не можна вносити рідкі добрива КАС, регулятори росту і фунгіциди в дощову погоду. Строки внесення добрива на озимих часто збігаються з термінами оброблення посівів гербіцидами, фунгіцидами та інсектицидами. Тому внесення рідкого азотного добрива КАС легко комбінувати із засобами захисту рослин від бур'янів та хвороб, але за умови обов'язкового розведення водою. ■

РОСЛИННИЦТВО

НАСІННИЦТВО КАРТОПЛІ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ Степ України – це унікальний регіон, який є житницею держави і спроможний вирішувати головну проблему сьогодення – забезпечення населення високоякісною продукцією, а переробну промисловість – повноцінною сировиною. Родючі ґрунти, сприятливий клімат дають змогу вирощувати в цьому регіоні сільськогосподарські культури із різною тривалістю вегетаційного періоду і отримувати екологічно чисту продукцію. В останні роки на Півдні, зокрема в Херсонській області, різко скоротилися площі під картоплею в колективних сільськогосподарських підприємствах і значно збільшилися в індивідуальному секторі. З огляду на це потрібне коригування технології вирощування картоплі на зрошенні. Погодні умови Півдня (сильна посуха у червні – серпні, низька вологість повітря, суховійні дні) є причиною орієнтації галузі на виробництво ранньої та надранньої продукції, під час вирощування якої врожай формується до настання несприятливих умов. Таку продукцію використовують не тільки для споживання у місцях вирощування, але і для реалізації в інших регіонах країни. На Півдні слід використовувати для садіння ранні та середньоранні сорти. Багаторічні дані Інституту зрошуваного землеробства свідчать, що продуктивність середньоранніх сортів поступається раннім на 8,1%, середньостиглим – на 25%, середньопізнім – на 35,6 та пізнім – на 44,6%. Більш висока продуктивність ранньостиглих сортів зумовлена тим, що критичний період бульбоутворення і формування врожаю рослини цієї групи проходить, здебільшого, в червні, коли забезпечення вологою та температурний режим ще досить сприятливі. Серед ранніх та середньоранніх сортів добру адаптацію до умов Півдня демонструють Кобза, Тирас, Серпанок, Дніпрян-

ка, Подолянка, Скарбниця, Мелодія, Жуковський ранній, Нєвська, Світанок київський, Обрій. Ці сорти у разі раннього збирання та в літніх посадках забезпечують 180-200 ц/га, в біологічній стиглості – 350-400 ц/га якісних бульб. Однією з найважливіших складових одержання високих та сталих врожаїв картоплі на Півдні є використання якісного садивного матеріалу. Дуже часто виробники продовольчої картоплі висаджують навесні бульби від торішньої весняної посадки. Такі бульби знижують врожай на другий рік на 3035%, а на третій —на понад 50%, оскільки матеріал швидко вироджується в жорстких погодно-кліматичних умовах Степу. Картопля, яку завозять з інших регіонів, здебільшого не сертифікована, не відповідає вимогам до насіннєвого матеріалу. Сорти привозної картоплі більш адаптовані до умов регіону, з якого завезені, тому в Степу не забезпечують високої продуктивності рослин. Це свідчить про необхідність виробництва на Півдні власного висо-

Р.А. ВОЖЕГОВА – д.с.-г.н., професор, директор, Г.С. БАЛАШОВА – к.с.-г.н., с.н.с., завідувач лабораторії біотехнології картоплі Інститут зрошуваного землеробства НААН

Однією з найважливіших складових одержання високих та сталих врожаїв картоплі на Півдні є використання якісного садивного матеріалу

червень 2012

РОСЛИННИЦТВО

копродуктивного та якісного насіннєвого матеріалу. У технології вирощування картоплі понад 50% витрат припадає на вартість насіннєвого матеріалу. З подорожчанням пального доставка великої кількості насіннєвих бульб з інших регіонів призводить до збитковості галузі картоплярства. Виходом з цього становища є проведення через 1-3 роки в

червень 2012

умовах Півдня України сортооновлення шляхом закупівлі елітного матеріалу в інститутах, які займаються оригінальним та первинним насінництвом картоплі з оздоровленням її в біотехнологічних лабораторіях або елітнонасінницьких господарствах, які співпрацюють з інститутами. Адже тільки в лабораторних умовах можливо провести термотерапію бульб, виділення меристеми, регенерацію рослин із меристеми та клональне мікророзмноження рослин in vitro, які потім частково живцюють на вигонку, а частково – на отримання мікробульб, які є основою подальшого насінницького процесу. Мікробульби використовують для вирощування мінібульб у закритому або відкритому ґрунті, розсадним та безрозсадним способом залежно від використовуваної схеми насінництва. Так, в умовах Півдня України в Інституті зрошуваного землеробства НААН мікробульби пророщують та висаджують у поле на краплинному зрошенні

РОСЛИННИЦТВО

у розсадник отримання вихідного матеріалу, з якого отримують мінібульби, що обробляються стимуляторами росту, та висаджують цього року до розсадника випробування. Це дає можливість рослинам картоплі формувати урожай у найбільш сприятливий за кліматичними показниками період – вересень-жовтень. З розсадника випробування навесні другого року бульби висаджують у розсадник розмноження, урожай якого збирають у ранні строки, через два тижні після цвітіння та до початку масового льоту попелиць і цикадок, що зменшує вірогідність перезараження рослин вірусною інфекцією та цього ж літа пересаджують до розсадника супер-супереліти, а влітку з нього – до розсадника еліти, який іде на реалізацію виробнику. Тобто насінництво картоплі в Інституті зрошуваного землеробства НААН ведеться за трирічною схемою: розсадник отримання вихідного матеріалу → розсадник випробування → розсадник розмноження → розсадник суперсупереліти → розсадник супереліти → розсадник еліти. На етапі розсадника супер-супереліти розмноження може проводитися у спеціалізованому господарстві. Отже, відтворюючи еліту, обов‘язково слід використовувати метод двоврожайної культури. Ефективність двоврожайності пов‘язана, насамперед, з більш високою продуктивністю фізіологічно мо-

лодих бульб – збирання першого і другого врожаїв проводиться невдовзі після цвітіння картоплі. Крім того, цей метод значною мірою запобігає повторному ураженню рослин вірусними хворобами: весь липень, коли відбувається літ попелиць, переносників вірусних хвороб, рослини знаходяться у досходовому стані і уникають важливого фактора повторного інфікування. Метод двоврожайної культури не звільняє картоплю від вірусної інфекції, але створює сприятливі умови для профілактики та підтримання насіннєвих якостей на високому рівні. Метод дозволяє затримати процес виродження матеріалу та підтримувати картоплю у здоровому стані 3-4 роки. Елітна картопля, відтворена в Інституті зрошуваного землеробства з використанням біотехнологічного методу оздоровлення вихідного матеріалу та методу двоврожайної культури за подальшого його репродукування, за продуктивними, якісними характеристиками та здоров‘ям не поступається еліті, вирощеній в регіонах традиційного картоплярства. Саме тому ми рекомендуємо виробникам картоплі закуповувати насіннєвий матеріал в Інституті зрошуваного землеробства НААН. Це дозволить уникнути виродження та збільшити продуктивність посадок на 40-50% порівняно з тими господарствами, де сортозаміну не проводять або купують посадковий матеріал сумнівної якості. ■

В останні роки на Півдні, зокрема в Херсонській області, різко скоротилися площі під картоплею в колективних с.-г. підприємствах і значно збільшилися в індивідуальному секторі. З огляду на це потрібне коригування технології вирощування картоплі на зрошенні

червень 2012

РОСЛИННИЦТВО

КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА ЗАХИСТУ СОЇ ВІД ШКІДНИКІВ І ХВОРОБ

В окремі роки в Україні суттєву шкоду можуть спричиняти понад 25 видів шкідників і 15 видів хвороб. У Лісостепу та Північному Степу Лівобережжя із шкідників найбільшу шкоду спричиняють паросткова муха, акацієва вогнівка, звичайний павутинний кліщ, клопи-щитники, клопи лучні, люцерновий клоп, бульбочкові довгоносиШкідливий організм

Юрій КРАСИЛОВЕЦЬ – д. с.-г. н., професор (ІР ім. В.Я. Юр’єва НААН)

Таблиця 1. Поширеність і максимально можлива шкідливість основних шкідників та хвороб сої Шкідливість: «+ +» – значна (до 70 – 80%), «+» – помітна (менше 50%).

червень 2012

ки, гусениці лускокрилих, у тому числі і лучного метелика (масове розмноження якого за прогнозом очікується у 2012 році). Із хвороб за сприятливих метеорологічних умов для їх розвитку основну шкоду спричиняють фузаріоз (коренева гниль або в’янення рослин), аскохітоз, пероноспороз, бура кутаста плямистість та мозаїка (табл. 1). Лісостеп

північний

центральний

південний

Північний cтеп

Паросткова муха

Акацієва вогнівка

Звичайний павутинний кліщ

Клопи щитники

Клопи лучні

Люцерновий клоп

Бульбочкові довгоносики

Лускокрилі (гусениці)

Фузаріоз

Аскохітоз

Пероноспороз

Бура кутаста плямистість

Мозаїка

РОСЛИННИЦТВО

Паросткова муха. Личинки пошкоджують набубнявіле зерно та пророст ки. Пошкоджують також точку росту, сім'ядолі або стебло. Від пошкоджень рослини викривляються або гинуть. Урожай зерна знижується через зріджування посівів та зменшення продуктивності пошкоджених рослин. Зимують пупарії в ґрунті. Акацієва вогнівка. Самиці відкладають поодинокі яйця на зав'язь та молоді боби. Шкодять гусениці другого покоління. Молоді гусениці проникають у середину бобів і пошкоджують зерно приблизно впродовж місяця. За цей період одна гусениця може пошкодити один-два боби. Зимують гусениці в коконах у ґрунті. Звичайний павутинний кліщ. Дорослі кліщі та личинки висмоктують сік з нижнього боку листків. За високої їх чисельності листки, квітки та молоді боби обплітаються павутинням. У результаті порушення обміну речовин та фотосинтезу пошкоджені частини рослин спочатку жовтіють, потім буріють, засихають і опадають. Сильно пошкоджені боби передчасно достигають і розтріскуються, зерно утворюється щупле. У посушливі роки шкідливість підвищується в 1,5–2,0 рази. Найвища чисельність і шкідливість цього шкідника спостерігається в серпні. Зимують запліднені самиці. Клопи щитники. Посівам сої шкодять ягідний, люцерновий та чорношипий клоп. Дорослі клопи та їх личинки висмоктують соки з молодих листків, стебел, бруньок, квітів, бобів та зерна. На місцях уколів з'являються обезбарвлені плями. У разі сильного пошкодження бруньки, квіти та інші частини рослин можуть в'янути та відпадати. Пошкодження зерна сприяє поширенню бактеріальних хвороб. Зимують дорослі клопи в листяній підстилці й рослинних рештках. Клопи лучні. Найбільшої шкоди посівам сої завдають лучний та трав'яний клопи. Дорослі клопи та їх личинки висмоктують сік зі стебел та гілок, молодих, незагрубілих верхівок, листя, квіток та молодих бобів. Пошкоджені рослини

відстають у рості, пригнічуються, деформуються. У разі сильного пошкодження рослини гинуть. Переносять збудників різних хвороб. Зимують дорослі клопи на неорних землях з високою рослинністю, частково – у рослинних рештках на полях багаторічних трав. Люцерновий клоп. Шкодять дорослі клопи та їх личинки. За характером шкідливості близькі до лучних клопів. Переносники вірусних та інших хвороб. Зимують в стадії яйця в стеблах люцерни та інших культур. Бульбочкові довгоносики. На посівах сої найбільш шкодочинні смугастий та щетинистий бульбочкові довгоносики. Ці види довгоносиків зимують у фазі жуків на полях бобових культур. Жуки об'їдають листя, личинки пошкоджують азотфіксувальні бульбочки та корінці. Від пошкоджень личинками знижується вміст азоту в ґрунті та урожайність. У разі сильного пошкодження листя жуками рослини можуть загинути. Лускокрилі. Паростки, стебла, листки, боби та зерно пошкоджують гусениці совок, п'ядунів, лучного та стеблового (кукурудзяного) метелика. Фузаріоз. Збудники – гриби роду із фузаріум. Проявляється у вигляді кореневої гнилі та в'янення рослин. Коренева гниль особливо велику небезпеку становить для сходів, спричиняючи загнивання коренів, паростків і сім'ядолей. Для уражених сходів сої характерне прилипання оболонки на-

Бульбочковий довгоносик

Муха паросткова

В окремі роки в Україні суттєву шкоду можуть спричиняти понад 25 видів шкідників і 15 видів хвороб червень 2012

РОСЛИННИЦТВО

Джерело інфекції зберігається на рослинних рештках та ураженому насінні. Мозаїка. Проявляється на листі у вигляді блідо-зеленоватих або жовтуватих плям. У подальшому краї листкових пластинок закручуються донизу, а їхні верхівки – догори. Листки стають крихкими, шкірястими. На ураженому насінні спостерігається крапчастість. Під час вегетації рослин вірус передається попелицями та клопами. Джерело інфекції зберігається в ураженому насінні. Ураження сої ризоктоніозом

Ураження сої антракнозом

Сою слід розміщати на полях, де ґрунт має реакцію, близьку до нейтральної, і добрі агрофізичні властивості 42

червень 2012

сіння до сім'ядолей. Такі сім'ядолі часто не розкриваються, сходи гинуть. В'янення проявляється у фазу сходів і пізніші періоди розвитку рослин. Уражені рослини відстають у рості, згодом в'януть, листки на них жовтіють, потім засихають і обпадають. Хвороба поширюється осередками. Джерело інфекції знаходиться в ґрунті, на рослинних рештках і в ураженому насінні. Аскохітоз. На сої проявляється на листі, стеблах і бобах. На сім'ядолях та листі з'являються темно-коричневі плями або виразки. У другій половині вегетації стебла та боби вкриваються світлими округлими плямами. У разі сильного ураження боби стають трухлявими, пустими. Джерело інфекції зберігається на рослинних рештках та в ураженому насінні. Пероноспороз. Уражає всі органи рослин, але проявляється, головним чином, під час утворення бобів або перед їх достиганням. У разі ураження в більш ранній період на листках з'являються плями різної форми, знизу на яких утворюється наліт сірувато-фіолетового кольору. Джерело інфекції зберігається на рослинних рештках та в ураженому насінні. Бура кутаста плямистість. На сім'ядолях з'являється у вигляді жовтуватих плям з коричневим обідком. На листках з'являються маслянисті плями, навколо яких спостерігається суха кайма. У подальшому плями випадають. Раннє ураження рослин призводить до загибелі сходів.

Комплекс запобіжних заходів

Вибір сорту. Всі сорти сої селекції Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва, які занесені в Реєстр сортів рослин України та рекомендуються до вирощування в господарствах Лісостепу та Північного Степу Лівобережжя, досить стійкі до основних хвороб. У сортів Фея стійкість до фузаріозної кореневої гнилі, пероноспорозу та бактеріозу перевищує 80%. Стійкість сортів Романтика, Фея, Величава та Золотиста до пероноспорозу та бактеріозу також перевищує 80%, до фузаріозної кореневої гнилі – перевищує 60%. Стійкість сорту Аметист до пероноспорозу та бактеріозу перевищує 60–70%. Попередник. Сою слід розміщати на полях, де ґрунт має реакцію, близьку до нейтральної, і добрі агрофізичні властивості. Кращі у фітосанітарному відношенні попередники сої – озимі та ярі зернові культури, картопля. Задовільний попередник – кукурудза. Не слід розміщувати сою після соняшнику та бобових культур, а також ближче 500 м від насаджень акації. У сівозміні сою повертають на те саме поле через 3–4 роки. Удобрення. Соя виносить з ґрунту значну кількість елементів мінерального живлення і тому потребує родючих ґрунтів. Залежно від запасів поживних речовин у ґрунті норма внесення мінеральних добрив може коливатися в межах 45–60 кг/га азоту, фосфору й калію. У рядки під час сівби необхідно внести фосфорне (Р10-15) або повне мінеральне добриво (N10P10-15K10).

РОСЛИННИЦТВО

Добрива, сприяючи інтенсивному росту сої, посилюють її конкурентоздатність щодо бур'янів. Відомо, що соя близько половини потрібного азоту може засвоїти за допомогою бульбочкових бактерій з повітря. Тому інокуляція насіння перед сівбою відповідними штамами цих мікроорганізмів є дешевим і ефективним засобом покращання умов живлення цієї культури. Сівба. Сою, як теплолюбну культуру, необхідно висівати після прогрівання верхнього шару ґрунту до 10-12° С. Сівба в непрогрітий ґрунт спричиняє ураження насіння хворобами і, як наслідок, недружне з'явлення сходів та зрідженість посіву. Здебільшого кращим способом посіву буде широкорядний з шириною міжрядь 45 см, і лише на слабкозабур'янених полях можна застосовувати звичайний рядковий посів із шириною міжрядь 15 см. У разі якісної підготовки ґрунту та достатніх запасів вологи в посівному шарі оптимальною глибиною загортання насіння буде 3-4 см і лише за дефіциту вологи її можна збільшити до 5-6 см. Оптимальною нормою висіву сої за широкорядного посіву буде 600–700 тис.

насінин на гектар, а за звичайного рядкового її слід збільшити на 10–15%. Збирання урожаю. Сою збирають прямим комбайнуванням, коли вологість насіння знизиться до 16%. У першу чергу збирають насіннєві посіви. Жниварку комбайнів встановлюють на мінімальну висоту, частоту обертання барабана знижують до 500-600, а за вологості насіння менше 12% – до 300-400 обертів на хвилину, що суттєво зменшує травмування насіння та ураження хворобами під час зберігання. Після обмолоту насіння очищують і висушують до 10-14% вологості. Це дозволяє під час зберігання запобігти самозігріванню, обмежити розвиток фузаріозу та інших хвороб. Після збирання урожаю рослинні рештки подрібнюють за допомогою дискового знаряддя й заорюють для подальшої їх гуміфікації та знищення на них джерел інфекції аскохітозу, пероноспорозу, бурої кутастої плямистості та інших хвороб. Технічна ефективність запобіжних заходів проти пероноспорозу та бактеріозу досягає 90%, проти акацієвої вогнівки та звичайного павутинного кліща, фузаріозної кореневої гнилі та фу-

Ураження сої перноспорозом

Відомо, що соя близько половини потрібного азоту може засвоїти за допомогою бульбочкових бактерій з повітря. Тому інокуляція насіння перед сівбою відповідними штамами цих мікроорганізмів є дешевим і ефективним засобом покращання умов живлення цієї культури червень 2012

РОСЛИННИЦТВО

Шкідливий організм

Стійкість сорту

Сівозміна та попередник

Паросткова муха

Акацієва вогнівка

Просторова ізоляція

Якісне насіння

+++

Звичайний павутинний кліщ Клопи щитники

Обробіток ґрунту

Добрива

Строк сівби

Глибина загортання насіння

Густота посіву

Збирання урожаю

Знищення бур'янів

Разом усіх заходів, % 50 80

++ +

Гуміфікація рослинних решток

Клопи лучні

Люцерновий клоп

Бульбочкові довгоносики

Лускокрилі (гусениці)

50 +

Фузаріоз (коренева гниль)

Фузаріоз (в'янення рослин)

Аскохітоз

Пероноспороз

+++

Бура кутаста плямистість (бактеріоз)

+++

Мозаїка

Таблиця 2. Технічна ефективність запобіжних заходів* у покращенні фітосанітарного стану посівів сої * Технічна ефективність: «+++» – дуже висока (до 100%), «++» – висока (до 80%), «+» – невисока (менше 50%)

червень 2012

++ ++

заріозного в'янення, аскохітозу та мозаїки – 80%, проти паросткової мухи та гусениць лускокрилих – 50% (табл. 2).

Хімічний захист посівів

Протруювання насіння. Обов'язко вий технологічний захід. Підготовлений згідно з вимогами Держстандарту посівний матеріал протруюють за 1-15 діб до сівби. У день сівби насіння обробляють ризобофітом, ризоторфіном або нітрогіном. Для протруювання насіння проти хвороб застосовують фунгіцидні протруйники Бенорад, Віал Траст, Максим XL 035 FS і Ламардор FS 400, а проти наземних та ґрунтових шкідників сходів – Табу (табл. 3). Хімічний захист від шкідників. Проти паросткової мухи на початку

сходів посіви обприскують Бі-58 новим. Проти гусениць акацієвої вогнівки на початку їх масового відродження на посівах сої використовують Борей, Золон або Штефесін. Проти павутинного кліща та його личинок використовують Бі-58 новий або Золон. У роки масового розмноження проти лускокрилих використовують Бі-58 новий, Борей, Децис f – Люкс, Золон та Штефесін. Менша норма витрати проти гусениць 1–3 віку, більша – проти гусені 4–5 віку. Проти бульбочкових довгоносиків використовують Альфазол, Золон та Штефесін. Проти комплексу клопів та їх личинок використовують Альфазол, Бі-58 новий, Борей, Брейк та Золон. Ефективні норми витрати цих препаратів проти шкідників наведено в табл. 4.

РОСЛИННИЦТВО

Таблиця 3. Норма витрати та технічна ефективність * протруйників насіння сої проти збудників хвороб та шкідників Препарат

Норма витрати препарату, кг, л/т

Бенорад, з.п.

Технічна ефективність пліснявіння насіння

антракноз

аскохітоз

фузаріозна коренева гниль

комплекс наземних та ґрунтових шкідників сходів

3,0

Віал Траст, в.с.к.

0,4-0,5

Максим XL 035 FS т.к.с.

1,0

Ламардор FS 400, т.к.с.

0,15

Табу, в.р.к.

0,4-0,6

Бакова суміш Віал Траст + Табу

0,5+0,6

* Технічна ефективність: «++» – висока (до 80%). Таблиця 4. Ефективні норми витрати препаративних форм інсектицидів проти шкідливих комах у посівах сої Норма витрати препарату, яка забезпечує технічну ефективність 85-98% (л/га) Препарат

акацієва вогнівка, плодожерка соєва

паросткова муха

павутинний кліщ

Бі-58 новий, к. е.

2,0

1,0

Борей, с.к.

0,10

Альфазол, в.р.к.

гусениці лускокрилих 1 – 3 віку

4 – 5 віку

бульбочкові довгоносики

клопи, трипси

0,3

0,32

0,3

1,0

1,5

1,0

0,12

0,14

0,12

Брейк, с.к.

0,10

Децис f – Люкс, к.е. Золон, к. е.

3,0

Штефесін, 2,5% к. е.

0,3

2,5

0,25

0,30

2,5

3,0

0,25

0,3

2,5

Таблиця 5. Ефективні норми витрати препаративних форм фунгіцидів проти хвороб у посівах сої Норма витрати препарату, яка забезпечує технічну ефективність 85-95% (л/га) Препарат

антракноз

борошниста роса

іржа

фузаріоз

Абакус, мк.е.

1,50

1,75

Амістар Екстра 280 SC, к.с.

0,50

0,75

Бенорад, з.п.

1,5

Колосаль Про, к.м.е.

0,4 – 0,6

0,5

Коронет 300 SC, к.с.

0,8

0,6

Фортеця ЕС, к.е.

1,0

Проти паросткової мухи посіви обприскують інсектицидами у разі загрози пошкодження личинками мух у фазі сходів 2-3% рослин. Економічний поріг шкідливості (ЕПШ) для бульбочкових довгоносиків 8-15 і більше жуків на 1 м2, для люцернового клопа 2-5 екз. і більше на 1 м2, для попелиць – 300 і більше екз. на 100 помахів сачка, для совок більше 3, для лучного метелика – більше 4-5 гусениць на 1 м2. У фазі цвітіння ЕПШ для павутинного кліща 10 екз. на один трійчастий лист, для клопів – 8-10 екз./м2, акацієвої вогнівки – більше 1-2 гусениць на 1 м2.

несправжня борошниста роса 0,75

Хімічний захист. Проти борошнистої роси та іржі на посівах сої рекомендовано застосовувати способом обприскування Абакус, Амістар Екстра, Бенорад, Колосаль Про, Коронет та Фортецю, проти антракноза – Бенорад, Колосаль Про, Коронет та Фортецю, проти фузаріозу – Абакус та Амістар Екстра, проти несправжньої борошнистої роси – Амістар Екстра (табл. 5). ЕПШ для борошнистої роси у фазі сходів – сильне ураження 3-5% і більше рослин. У фазі бутонізації-початку цвітіння ЕПШ для аскохітозу розвиток хвороби 2-3%, для інших хвороб – 4-5%. ■ червень 2012

РОСЛИННИЦТВО

ОБЕРЕЖНО: трач хлібний (пильщик) та пшеничний трипс Як знизити шкідливість стеблових хлібних пильщиків?

М.В.КРУТЬ – к.б.н., пров. н.с. Інституту захисту рослин НААН

червень 2012

Зерновим колосовим культурам у степовій, лісостеповій зонах і подекуди Поліссі (Чернігівська обл.) України шкодять хлібні пильщики, з яких найбільш поширеними є 2 види – звичайний та чорний. Протягом останніх 10 років пошкодженість ними стебел пшениці, жита, ячменю в середньому по країні варіює в межах 0,1-6%. Але ж мають місце осередки високої чисельності цих шкідників, де рівень пошкодження стебел доходить до 9-20 (Запорізька область) і навіть до 30-35% (АР Крим, Херсонська область). На хлібних пильщиків завжди звертає увагу Головна державна інспекція захисту рослин Міністерства аграрної політики та продовольства України. Звичайний хлібний пильщик поширений повсюдно, але найбільш численний у Степу і Криму. Чорний пильщик розповсюджений у Степу на південь від лінії Балта – Кременчук – Червоноград – Куп'янськ. Звичайний хлібний пильщик видовжений, блискучо-чорного кольору. У самця і самиці 4-й, 6-й і 9-й сегменти

черевця облямовані жовтими поперечними смугами. У самців такі смуги є також на 3-му, 7-му, а іноді й на 5-му сегментах. Груди знизу з жовтими плямами. Крила перетинчасті, з темними жилками, майже прозорі. Довжина тіла 8-10 мм. Вусики довгі, 5-членикові. Чорний пильщик поперечних жовтих смужок на черевці не має. Яйця білі, овальної форми, до 0,8 мм. Личинки обох видів жовтувато-білі, S-подібної форми, голова ясно-бура, ніг немає; довжина личинки останнього віку до 15 мм. Лялечка вільна, спочатку біла, до кінця розвитку темніє. Розвиваються в одному поколінні. Зимують личинки останнього віку, що закінчили живлення (еонімфи), в нижній частині стерні злаків. Перед зимівлею личинка готує видовжений кокон, який захищає її від проникнення води, зверху закритий «корком» з трухи й екскрементів. Навесні личинки заляльковуються й наприкінці травня – на початку червня вилітають дорослі комахи. Для виходу із стерні імаго виштовхує «корок» або прогризає отвір збоку. Масовий літ збігається з цвітінням озимої пшениці і початком цвітін-

РОСЛИННИЦТВО

ня білої акації. Самиці живляться нектаром 5 днів, відкладають по одному яйцю всередину стебел злаків, у надріз під колосом, вибираючи для цього більш розвинені рослини, у яких є порожнина усередині верхнього міжвузля. Всього самиця відкладає до 50 яєць. Виплодившись із яйця, личинка прогризає вузли в соломині й поступово просувається нею униз. Досягши нижньої частини стебла, вона підгризає його зсередини, роблячи кільцеву борозенку. Такі «підпиляні» стебла або падають на землю, або нахиляються й під час збирання часто залишаються на поверхні землі. Личинки залишаються зимувати всередині «пеньків» у щільному коконі. Внаслідок пошкоджень зменшується маса зерна (від 5 до 25%) та погіршується його якість. Чисельність хлібних пильщиків значною мірою регулюють перетинчастокрилі паразити із 5 родин. З них найбільше значення має колірія Collyria calcitrator L. (C. coxator Vill.). Та попри ці регулюючі фактори чисельність та шкідливість пильщиків певні роки досить висока. Якщо гідротермічні умови травнячервня близькі до кліматичної норми (тепла погода в період льоту, імаго), посіви зернових культур розміщені після стерньового попередника, а також здійснювався мінімальний обробіток ґрунту, слід чекати масового розвитку хлібних пильщиків. Зважаючи на це, виникає потреба в проведенні тих чи інших заходів, які сприяли б стримуванню шкідливості цих фітофагів.

Заходи щодо зниження шкідливості

Зважаючи на особливості розвитку й способу життя хлібних пильщиків, заходи захисту посівів зернових колосових культур від пошкоджень практично поєднуються з вимогами агротехнічних заходів щодо отримання високих урожаїв зерна кращої якості. Важливе значення має лущення стерні. Здійснена після цього глибока (на 25 см) зяблева оранка загортає стерню, в якій залишилися на зимівлю личинки пильщи-

ків, товстим шаром ґрунту. Це дозволяє значно (майже на 60%) знизити чисельність цих шкідників. За поганого загортання стерні ефективність оранки знижується. Тільки за своєчасного лущення та зяблевої оранки можна досягти великої загибелі пильщиків. Оптимально ранні строки сівби ярих зернових культур сприяють формуванню у рослин стійкості до пошкоджень пильщиками. Велике значення має створення стійких сортів зернових. Так, форми пше-

2 4

3 Звичайний хлібний пильщик (за Бенадою, Душеком, Новаком): 1– доросла комаха; 2 – личинка; 3 – личинка перед залялькуванням у коконі; 4 – переломлювання стебла через пошкодження червень 2012

РОСЛИННИЦТВО

ниці, що мають виконану порожнину Найбільші соломини, пильщиками не пошкоджуються. осередки Роздільне збирання пшениці на пшеничного низькому зрізі на початку воскової стиглості зерна і до полягання підпитрипса мали ляних пильщиками стебел сприяє знимісце в АР Крим, щенню цих шкідників та збереженню Вінницькій, врожаю зерна. Донецькій, Чим небезпечний Дніпропетровській, пшеничний трипс? Пшениці в Україні шкодить також Запорізькій, пшеничний трипс. Останні 10 років він Київській, заселяє 20-90 і навіть 100% площ посівів у степовій зоні та 10-65% – у лісоКіровоградській, степовій; в Поліссі – малочисельний. В Луганській, період виходу рослин озимої пшениці в трубку чисельність дорослих комах Миколаївській, Одеській, 1 2 Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій областях

Пшеничний трипс: 1 – доросла комаха; 2 – личинка

червень 2012

становить у середньому 1-15, максимально 20-40 і навіть 70-90 екземплярів на 1 стебло. В період формування зерна на рослинах розвивалися личинки, і в одному колосі їх нараховувалося в середньому 2-30, максимально 40-90 і навіть 130 екземплярів. Найбільші осередки пшеничного трипса мали місце в АР Крим, Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій областях. Підвищена його шкідливість була причиною щуплості та зниження маси зерна пшениці. І це значною мірою пов’язано з тим, що захисні заходи здійснювалися у вкрай недостатніх обсягах. Даний шкідник, поряд з іншими, завжди є в центрі уваги Державної ветеринарної та фітосанітарної служби Міністерства аграрної політики та продовольства України. Доросла комаха темно-коричнево го, майже чорного кольору, довжиною 1,5-2 мм. Личинка блідо-червона, 1,41,8 мм довжини. Зимують дорослі личинки в прикореневих рештках стерні або в ґрунті. Навесні пробуджуються з підвищенням температури поверхневого шару ґрунту до 80 С. Перетворення в пронімфу і німфу та дорослих комах відбувається з кінця квітня до середини травня. Виліт їх триває більше місяця. Заселяють посіви пшениці в фазі виходу рослин у трубку – колосіння, де живляться й розмножуються. Самиці відкладають яйця купками по 4-8 шт. на колоскові лусочки й стрижні колоса. Плодючість – 23-28, максимально до 50 яєць. Через 6-7 днів виплоджуються личинки, які живляться соками зерна й колоскових лусочок. Личинки зазвичай зосереджуються у борозенці зерна, заповнюючи простір між зерном і лусочками. Внаслідок пошкоджень колоски деформуються, утворюється білоколосість, маса зерен знижується на 8-12%, на них з’являються жовто-бурі плями, зерно зсихається, стає щуплим. Перед збиранням врожаю пшениці ли-

РОСЛИННИЦТВО

чинки стають повнозрілими й переходять у ґрунт на зимівлю. Розвивається шкідник в одному поколінні. Пшеничний трипс розмножується найбільш інтенсивно в посушливі роки, але надто високі температури повітря й суховії згубно впливають на нього. Зниженню чисельності шкідника сприяє підвищена вологість ґрунту восени й навесні. Регуляторами чисельності пшеничного трипса є хижі клопи, золотоочки, кокцинеліди, та найбільшою мірою – хижий трипс аелотрипс та хижий жук малашка. Попри ж усе це за сприятливих умов перезимівлі, сухої й теплої погоди в період виходу рослин у трубку – наливання зерна можливі масове розмноження й разом із тим висока шкідливість даного шкідника. Тому треба його завжди тримати в полі зору й за необхідності здійснювати захисні заходи.

Заходи захисту

Зважаючи на відмічене, для зниження чисельності й шкідливості пшеничного трипса потрібна комплексна система захисту посівів, складовими якої є агротехнічні, хімічні заходи тощо. Важливе значення для обмеження зимуючого запасу шкідника мають раннє лущення стерні та глибока зяблева оранка. Внаслідок цього гине 8090% його личинок. Зниженню шкідливості трипса сприяють передпосівна культивація зябу під ярі культури, а також ранні й стислі строки сівби ярої пшениці, оскільки при цьому прискорюються розвиток та достигання рослин. За масової появи шкідника треба здійснити обприскування посівів пшениці Актарою 25 WG, в.г. (0,10-0,14 /га), Акцентом, к.е. (1,5 л/га), Альтексом 100, к.е. (0,10-0,15 л/га), Антіжуком Профітом, з.п. (0,045-0,05 кг/га), Арріво, к.е. (0,2 л/га), БІ58 Новим, к.е. (1,2-1,5 л/га), Блискавкою, к.е. (0,10 л/га), Бунчуком, к.е. (1,2 л/га), Вантексом, мк.с. (0,06-0,07 л/га), Данадимом стабільним, к.е. (1,0-1,5 л/га), Децисом Профі 25 WG, в.г. (0,04 кг/га), Енжіо 247 SC, к.с. (0,18 л/га), Штефесіном, к.е.

(0,25 л/га), Рубіжем, к.е. (0,5-1,5 л/га), Карате Зеоном 050 CS, мк.с. (0,2 л/га), Моспіланом, р.п. (0,050-0,075 кг/га), Протеусом 110 OD, о.д. (0,5-0,75 л/га), Фастаком, к.е. (0,10 л/га), Фатрином, к.е. (0,1-0,15 л/га), Фуфаноном 570, к.е. (1,2 л/га), Ф'юрі, в.е. (0,07-0,1 л/га), Шарпеєм, мк. е. (0,2 л/га) та іншими препаратами. Критерієм доцільності проведення хімічних обробок посівів озимої пшениці проти пшеничного трипса є економічні пороги шкідливості: на початку колосіння – 10-15 імаго на 1 стебло, у фазі молочної стиглості – 40-50 личинок на 1 колос. Обробки проти личинок трипса в зоні Степу поєднують із такими проти личинок клопа шкідливої черепашки як тракторною, так і авіаційною апаратурою згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (2010) та його «Допов нення» (2011). ■

Пшеничний трипс розмножується найбільш інтенсивно в посушливі роки, але надто високі температури повітря й суховії згубно впливають на нього

червень 2012

РОСЛИННИЦТВО

ВПРОВАДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО МЕТОДУ У ЗАХИСТІ РОСЛИН Алла ЦИМБАЛ Компанія «Біотех Сістемс»

Cлід пам’ятати, що біометод не ставить перед собою завдання повністю винищити шкідників

Phytoseiulus persimilis

червень 2012

Правильний підхід до впровадження біологічних агентів на захищені рослини – важливий аспект технології. Якщо впровадження проводять із дотриманням необхідних вимог, то переведення площі на біометод відбувається досить швидко. Головне завдання, яке стоїть перед фахівцем – це формування стабільної штучної екосистеми, у якій постійна присутність хижаків не дає можливості фітофагам вийти з-під контролю. Але завжди слід пам’ятати, що біометод не ставить перед собою завдання повністю винищити шкідників. Цього неможливо досягти, навіть використовуючи найбільш дієві хімічні засоби захисту рослин. Головна мета біометоду – створення системи, у якій співвідношення популяцій хижак – жертва буде оптимальним, а шкідливість фітофагів не впливатиме на економічну складову виробництва. Стабільність штучної екосистеми, в першу чергу, залежить від факторів середовища: клімату, впливу хімічних агентів, кількості рослинної маси тощо. Тому переведення на біометод може тривати від одного тижня до двох місяців, після чого запроваджують профі-

лактичний режим, тобто систематичне введення невеликої кількості хижаків на контрольовані площі.

Впровадження на розсаді

Введення біологічного контролю відразу після висаджування молодої розсади – дієвий і правильний крок в організації захисних заходів, який дозволяє перейти на біометод за 1-2 тижні. Якщо, наприклад, візьмемо боротьбу з павутинним кліщем, то, у разі впровадження біометоду на розсаду, введення біоагентів проводять у невеликих кількостях – щільність заселення Phytoseiulus persimilis становить 5-10 особин/м2. Через 2 тижні введення повторюють у тій самій кількості. За наявності великих осередків шкідників Phytoseiulus persimilis виселяють додатково, або норму виселення збільшують на всій площі до 20-25 особин/м2. Недостатня кількість біомаси потребує систематичного зволоження рослин, щоб сформувати прийнятний мікроклімат для хижаків. Виселення на розсаду потребує також частого перерозподілу хижаків з рослини на рослину. Це пов’язано із тим, що за недостатнього розвитку вегетатив-

РОСЛИННИЦТВО

ної маси він (хижак) погано переміщується в горизонтальному напрямі. Здебільшого цей акаріфаг підіймається вгору по культурі, і навіть, якщо його щільність у верхній частині вегетативної маси досягне значних показників, все ж таки не зійде донизу, що пов’язано з його біологічною поведінкою. На відміну від Phytoseiulus persimilis, Amblyseius californicus здатний переміщуватися у всіх напрямах, але його популяція нарощується повільніше. Тому, впроваджуючи біометод, виселення необхідно проводити різними хижаками одночасно: БАГАТОКОМПОНЕНТНА штучна екосистема – запорука стабільного позитивного результату.

Запровадження на сформовані рослини

Використання біологічного захисту на сформованих рослинах має свої особливості. По-перше, наявність значної кількості рослинної біомаси сприяє кращому формуванню мікроклімату для хижаків. По-друге, добре розвинена пригінка (на троянді) сприяє стабільному переміщенню акарифагів у горизонтальному напрямі. Але цей тип запровадження має і свої суттєві проблеми: складно здійснити швидке заселення сформованих площ біоагентами, тому що перед використанням цієї методики площі, зазвичай, тривалий час знаходяться під хімічним захистом. Тому, перш, ніж запровадити біологію, необхідно детально вивчити історію хімічних обробок, щоб з’ясувати,

які саме хімічні препарати використовували на цій площі впродовж останніх 6-ти місяців. Якщо серед переліку препаратів є такі, що шкодять хижакам – необхідно зачекати, доки відбудеться розпад діючих речовин неприйнятних пестицидів. У такому випадку на цей термін підбирають толерантні для хижаків препарати. Але коли період розпаду небезпечних отрутохімікатів скінчиться, не слід поспішати з виселенням хижаків. Для початку необхідно провести пробні випуски, щоб перевірити, чи залишилася токсична післядія препаратів на культурі. До того ж основну увагу слід звернути не на те, виживає хижак чи ні, а на його здатність до відтворення. Починають з хижаків, які більш стійкі до хімії: під час боротьби із павутинним кліщем колонізацію починають з Amblyseius californicus. Якщо він не приживеться, то і з Phytoseiulus persimilis треба зачекати. Коли пробні введення на невеликих ділянках будуть успішними – можна виселяти хижака на всій площі. Водночас із загальним впровадженням Amblyseius californicus, проводять ізольовані виселення Phytoseiulus persimilis. Якщо приживання цього виду задовільне, то можна розповсюджувати його на всій площі культури. Для забезпечення оптимального мікроклімату для акарифагів необхідно обмежити видалення вегетативної маси до моменту формування стабільної популяції хижаків. Позитивно впливає на збільшення чисельності акарифагів і фітофагів систематичне зволоження. ■

Практично існує дві основні методики, згідно з якими впроваджується біометод. Різниця залежить від того, на якому етапі проходить введення біоагентів: на розсаду чи на дорослі рослини, які вже захищалися хімічними препаратами. Але спочатку на виробництві потрібно провести комплекс організаційних заходів:  проводять інструктаж робітників;  посилюють карантинні заходи – обмежують переміщення персоналу з одного блоку теплиці до іншого;  організовують систематичній вивіз рослинних залишків;  за місяць до впровадження проводять щотижневий, а не менш, ніж за тиждень – детальний моніторинг;  із теплиць видаляють всі бур’яни;  за півроку до впровадження зупиняють обробки хімікатами, які шкодять ентомофагам та акаріфагам;  готують обладнання для зволоження водою після введення ентомофагів та акаріфагів;  готують стрічки яскравих кольорів для позначення пробних виселень або позначення сильних осередків шкідників;  температура на період впровадження не має бути нижче 17,5° С;  персоналу забороняється відвідувати теплицю в одязі синього або жовтого кольорів.

червень 2012

РОСЛИННИЦТВО

ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ у разі застосування в сівозміні різних систем удобрення В.П. ІВАНЧУК – к. с.-г. н. Інститут сільського господарства Західного Полісся

Застосовані системи тривалого удобрення в сівозміні різним чином впливали на продуктивність багаторічних трав другого року використання 52

червень 2012

Дослідження проводили в тривалому стаціонарному досліді в дев'ятипільній сівозміні на дерново-карбонатних ґрунтах в 2006-2010 роках. Орний шар ґрунту характеризувався такими агрохімічними показниками: вміст гумусу – 3,32%, рНКСІ – 7,3, вміст рухомого фосфору та обмінного калію (за Мачигіним) відповідно 1,94 і 4,0 мг на 100 грамів ґрунту. Обробіток ґрунту та догляд за посівами сільськогосподарських культур сівозміни проводили згідно з технологічними вимогами щодо зони Полісся. Розмір ділянок: посівної – 156 м2, облікової – 100 м2. Повторність – триразова. Мінеральні добрива застосовували у вигляді аміачної селітри, гранульованого суперфосфату, хлористого калію, органічні – напівперепрілого гною. Застосовані системи тривалого удобрення в сівозміні різним чином впливали на продуктивність багаторічних трав другого року використання (табл. 1). Внесення лише мінеральних добрив у нормі Р60К120 під трави другого року використання сприяло одержанню приросту врожаю зеленої маси (за два укоси) 168 ц/га порівняно з варіантами, де

мінеральні добрива не застосовували. Підвищення цієї норми внесення добрив вдвічі сприяло дальшому підвищенню врожайності і одержанню приросту 125 ц/га порівняно з одинарною нормою внесення. Зберігалась післядія внесених під культури сівозміни органічних добрив (по 20 т/га під дві культури), при цьому приріст зеленої маси в середньому за три роки становить 83 ц/га. Поєднання у сівозміні органічних і мінеральних добрив було найбільш ефективним. Так, внесення мінеральних добрив у нормі Р60К120 на фоні гною, внесеного під культури сівозміни, забезпечувало врожайність багаторічних трав 421 ц/га. Збільшення норм органічних добрив з 2,2 до 4,5-6,6 тонн на гектар сівозмінної площі сприяло підвищенню врожайності з 346 до 421-463 ц/га. З окремих елементів живлення під багаторічні трави другого року використання найбільш ефективним було застосування калійних добрив: внесення їх у нормі К120 забезпечувало приріст врожаю в середньому за три роки 166 ц/га. Азотні та фосфорні добрива були менш ефективними.

РОСЛИННИЦТВО

Внесено добрив всього за ротацію , кг д.р. N

Р2О5

К2О

Урожай, ц/га

Внесено добрив під багаторічні трави другого року використання

2006 р.

2007 р.

2010 р.

середнє

152

175

154

160

Р60К120

284

332

369

328

гною, тонн

540

1080

2160

Р120К240

389

468

500

453

186

297

245

243

540

1080

Р60К120

362

433

467

421

540

1080

Р60К120

310

363

366

346

540

1080

Р60К120

431

467

490

463

540

1080

Р60К120

337

394

420

384

540

1080

К120

328

389

404

374

540

Р60

195

300

270

255

Системи удобрення, що застосовували в сівозміні, істотно впливали на якість багаторічних трав, зокрема на частку бобових у травостої (табл. 2). Внесення мінеральних добрив у нормі Р60К120 сприяло збільшенню частки бобових з 25,9% (на контролі) до 43,6%. Підвищення норми добрив до Р120К240 супроводжувалося збільшенням частки бобових до 51,0%. Найбільше бобових у травостої в середньому за два укоси трав було на ділянках, де застосовували мінеральні добрива на фоні гною, внесеного під попередники (51,5-53,9%). З окремих елементів живлення найбільший вплив на формування ботанічного складу травосуміші мали калійні добрива, застосування яких у нормі К120 на фоні Р60 і гною, внесеного під попередники, забезпечувало частку бобових у травосуміші до 49,7%. Без застосування калійних добрив частка бобових становила лише 25,9%. Найбільші прирости зеленої маси на кілограм діючої речовини внесених мінеральних добрив одержано у разі вне-

Таблиця 1. Продуктивність багаторічних трав другого року використання у разі застосування різних систем удобрення

сення К120 та Р60К120, які становлять 109 і 99 кг відповідно, найменші – у разі внесення Р60 – 20 кг. Оптимальною нормою мінеральних добрив під багаторічні трави другого року використання на дерновокарбонатних ґрунтах було внесення Р60К120, що забезпечувало в середньому за роки досліджень урожай зеленої маси 421-463 ц/га та частку бобових у травостої 49,7-53,9%. ■

Внесено добрив під багаторічні трави другого року користування

Урожай зеленої маси, ц/га

Таблиця 2. Вплив систем удобрення на склад багаторічних трав другого року використання

Частка бобових у складі травосуміші, % 2006 р.

2007 р.

2010 р.

середнє

160

15,2

34,5

28,0

25,9

Р60К120

328

48,6

40,4

41,7

43,6

Р120К240

453

54,8

54,5

43,9

51,0

243

30,4

37,0

30,9

32,8

Р60К120

421

53,5

52,3

43,3

49,7

Р60К120

346

47,7

41,3

37,9

42,3

Р60К120

463

58,1

57,1

46,4

53,9

Р60К120

384

54,6

42,7

44,8

47,4

К120

374

51,6

57,5

45,3

51,5

Р60

255

24,0

32,2

21,6

25,9

червень 2012

РОСЛИННИЦТВО

ВИКОРИСТАННЯ СОРТІВ–КРЕБІВ для створення моносортних насаджень яблуні Ірина ДУБРАВІНА – к.б.н., доцент, Віктор ЄРЬОМІН – д.с.–г.н., Ірина ЧЕПИНОГА – к.с.–г.н.

червень 2012

Підвищення ефективності різних садових агросистем нерозривно зв'язане із зростанням врожайності дерев у саду. Для реалізації такого підходу в садових агроценозах застосовують нові сорти та підщепи, удосконалюють технології обробітку. Незважаючи на комплекс заходів, що проводяться, і отримання численних позитивних результатів, проблема підвищення ефективності садових агросистем як і раніше є актуальною і потребує вирішення багатьох завдань. Одним з них є створення моносортних насаджень. Такі сади забезпечують єдині системи догляду, захисту та збирання, що дозволяє не тільки скоротити витрати під час виробництва плодів, а й сприяють підвищенню їх якості.

Щодо яблуні ця проблема ускладнена самобезплідністю сортів. Проте вчені мають експериментальні дані про часткову самоплідність деяких сортів (як партенокарпічних, так і насіннєвих) цієї культури. Зокрема, у сортів Вагнера Призове, Кальвіль Сніговий, Джонатан, Мелба і Ренет Симиренка під час самозапилення утворюється від 3 до 11% повноцінної зав'язі. Однак ступінь самоплідності сорту є величиною непостійною і залежить від чинників зовнішнього середовища. Наявні результати не є вирішенням проблеми створення моносортних садів, оскільки перелік сортів досить обмежений, а рівень самоплідності nо constant дуже низький і не забезпечує отримання стабільних урожаїв у відсутності сортозапилювачів.

РОСЛИННИЦТВО

У зв'язку з цим варто розказати про групу яблуневих сортів–кребів, які є прекрасними запилювачами, дерева яких характеризуються невеликими розмірами і компактними кронами. Креби мають широкий ареал поширення та добре відомі технологам–садівникам у багатьох країнах. Наприклад, у Росії Л.П. Симиренко описав 37 сортів–кребів, усі вони – інтродуценти. Достовірне генетичне походження кребів невідомо. Ймовірно, воно відбулося як результат схрещування M. baccata та M.spectabilis з M. prunifolia; M. coronaria і M. angustifolia з M. domestica, а також їх гібридів з M. domestica (рис. 1). Сьогодні в кримських дослідних станціях існує і прекрасно адаптована до природно–кліматичних умов Степу і Лісостепу помологічна колекція яблуневих сортів–кребів: Manchurian crab, Crimson Gold, Pear Leaf та Spring snow. Навесні ці дерева потопають у морі незліченно яскравих, у деяких сортів – махрових і завжди запашних квітів різних відтінків. Восени вони виглядають дуже нарядно завдяки рясному урожаю яблук всіляких форм, розмірів і забарвлення та яскравого багатобарвного листя. Проте в науковій роботі сорти– креби були цікаві не з декоративно–естетичних позицій, а з огляду на можливе впровадження в промислові насадження провідної плодової культури – яблуні як запилювачів для створення моносортних посадок. Дослідження проводили в умовах польового і лабораторного дослідів за загальноприйнятими методиками для польових і лабораторних досліджень з плодово-ягідними культурами. Про підсумки проведеної роботи свідчать такі результати. Сорт Manchurian crab (США). Дерево висотою від 2,0 до 2,5 м. Крона компактна. Цвітіння тривале – від 15 до 23 днів (залежно від умов року), починається в ранні терміни. Фертильність пилку – висока (в умовах вегетації 2011 г вона становила 81,3%).

M. BACCATA та M. SPECTABILIS + M. PRUNIFOLIA

M. CORONARIA та M. ANGUSTIFOLIA + M. VULGARIS

А також їх гібридів + M. DOMESTICA

Сорти–креби (crab apples) Рис. 1. Генетичне походження сортів–кребів

Фото 1. Сорт Manchurian crab

Сорт Crimson Gold (США). Дерево висотою від 2,0 до 2,5 м. Крона поникла, середньої щільності. Цвітіння тривале – від 15 до 20 днів, починається в середні терміни. Фертильність пилку – висока (за оцінюванням у 2011 р. – 78,6%).

Проблема підвищення ефективності садових агросистем як і раніше є актуальною і потребує вирішення багатьох завдань

Фото 2. Сорт Crimson Gold (США) червень 2012

РОСЛИННИЦТВО

Сорти–креби через своє походження невибагливі до умов вирощування та якості до ґрунтів. Здебільшого вони є морозо– і зимостійкими рослинами

Сорт Pear Leaf (рис. 4). Дерево висотою 2,0–2,5 м. Крона поникла. Цвітіння тривале – від 15 до 20 днів, середнє. Фертильність пилку – висока (в умовах вегетації 2011 р. – 82,3%).

Фото 3. Сорт Pear Leaf

Сорт Prairiefire crab (США). Дерево висотою 2,0–2,5 м. Крона компактна. Цвітіння тривале – від 15 до 25 днів, пізніше. Квітки червоні. Фертильність пилку – висока (в умовах вегетації 2011 р. – 87,8%). Сорт є стійким до хвороб.

Фото 4. Сорт Prairiefire crab

Представлені сорти–креби можуть бути успішно використані як сорти– запилювачі за умови врахування термінів цвітіння основного сорту і сорту–запилювача 56

червень 2012

Сорт Spring snow (США). Дерево висотою 2,0–2,5 м. Крона широкоокругла. Цвітіння тривале – від 15 до 20 днів, середнє, фертильність пилку – висока (в умовах вегетації 2011 р. – 84,5%), квіти з сильним ароматом. Сорт зимостійкий.

Фото 5. Сорт Spring snow

Сорти–креби через своє походження невибагливі до умов вирощування та якості до ґрунтів. Здебільшого вони є морозо– і зимостійкими рослинами. Цвітіння у яблуневих сортів–кребів тривалий, і ця обставина дозволяє використовувати їх як сорти–запилювачі для промислових сортів, квітучих в різні терміни. Крім того, правильно підібраний склад сортів–кребів дозволяє нормувати навантаження врожаєм, що сприяє підвищенню їх якості, особливо у сортів, схильних до перевантаження, зменшення та осипання плодів. В результаті проведених експериментальних робіт з добору сортів–запилювачів для промислових сортів яблуні, популярних в Криму у виробників і споживачів, отримані такі результати (рис. 2). Так, одночасно з районованим річним сортом Мелба цвіте тільки один з представлених в експерименті сортів–кребів – Manchurian crab. Його доцільно використовувати для одночасно квітучих з ним сортів і аналогічних йому за цим показником, а також для сортів, що зацвітають пізніше. Наприклад, Біле Сонце, Лучисте, Літо Красне, Щедрість, Уелс, Слава Переможцям, Прима. Сорти–креби – Crimson Gold та Spring Snow характеризуються одночасним цвітінням і можуть бути використані для групи основних, промислово–оброблюваних сортів: Ельстар, Hany Crisp, Ліберті, Голден Делішес, Ренет Симиренка, Флоріна, Пінова, Фуджі, Ред Чіф і Золотий потік. Сорти–креби Pear Leaf та Prairiefire як запилювачі слід використовувати в поєднанні з більш пізноквітучими основними сортами – наприклад, Бреберн. Таким чином, представлені сорти–креби можуть бути успішно використані як сорти–запилювачі за умови врахування термінів цвітіння основного сорту і сорту–запилювача. Необхідно також зазначити, що під час закладання моносортних яблуневих садів сорти–креби висаджують у ряду основного сорту і вони не потре-

РОСЛИННИЦТВО

Дерева сортів–кребів характеризуються слабкою або середньою силою росту і компактністю крони бують додаткових смугових посадок як за традиційного розміщення сортозапилювачів і основного сорту. Дерева сортів–кребів характеризуються слабкою або середньою силою росту і компактністю крони. Вони невибагливі до умов зростання через своє походження, характеризуються високими показниками чоловічої

фертильності і утворенням корисної зав'язі у більшості промислових сортів. Креби відрізняються тривалим (20 днів і більше) періодом цвітіння. Використання в яблуневих садах сортів–кребів як запилювачів дозволяє створювати моносортні насадження, що сприяє підвищенню ефективності садових агроценозів. ■

Рис. 2. Цвітіння промислових сортів яблуні і сортів–кребів

Мельба Manchurian crab

Spring snow

Crismon Gold

Pear Leaf

Prairiefire crab

Біле сонце Лучисте Літо красне Щедрість Прима Уэлси Слава Переможцям

Ельстар Ханікрісп Голден Делішес Ренет Симиренко Ліберті Флорина Пінова Фуджі Ред Чіф Золотий потік +

Бареберн

червень 2012

РОСЛИННИЦТВО

Потенційна і фактична вологозабезпеченість сільськогосподарських культур на орних ґрунтах України В.В. МЕДВЕДЄВ, Т.М. ЛАКТІОНОВА, Л.В. ДОНЦОВА Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського

червень 2012

Для оцінювання потенційної вологозабезпеченості вирощуваних культур зазвичай використовують показник, який здобувають шляхом співставлення найменшої вологоємності (НВ) і вологості в'янення (ВВ) і часто називають діапазоном активної (продуктивної) вологи. Цей показник характеризує потенційно максимально можливу кількість продуктивної вологи в ґрунті.

Іншим загальноприйнятим критерієм вологозабезпеченості рослин слугує фактична кількість продуктивної вологи під час вегетації, точніше, впродовж найважливіших фаз розвитку – формування сходів і генеративних органів. Порівнюючи потенційну і реальну вологозабезпеченість, можна порівняти різні ґрунти як середовище для рослин. Гіпотетично виходить, що чим більше в ґрунті продуктивної вологи

РОСЛИННИЦТВО

і чим більша частка належить їй у загальній вологоємності, для розрахунку якої краще використати параметри загальної пористості, тим цінніший такий ґрунт. Метою обрахування потенційних і фактичних параметрів вологозабезпеченості, співставлення цих характеристик між собою і опрацювання відповідного оцінювального критерію для бонітування, – є визначення якості ґрунту та інвестиційної привабливості території. У публікації використано матеріали з бази даних «Властивості ґрунтів України», а саме, параметри ВВ, НВ і повної вологоємності (ПВ) основних зональних ґрунтів України. На підставі цих даних обраховано потенційно можливі загальні запаси доступної вологи (НВ-ВВ) та її частку в ПВ і НВ. За повну вологоємність брали загальну пористість з поправкою на тупикові пори, які ніколи не заповнюються вологою. Розрахунками охоплено всі провінції природно-сільськогосподарського районування (ПСГР). Середньобагаторічні запаси продуктивної вологи впродовж вегетації озимої пшениці, ячменю і цукрового буряку брали з обласних гідрометеодовідників – також з урахуванням провінцій, де вирощуються названі тестові культури.

ператур навесні й відповідно швидкі втрати доступної вологи, що перебуває в капілярно підвішеному стані, можна зрозуміти, чому землеробство країни навіть у поліських регіонах нерідко потерпає від посухи саме в критичні періоди розвитку рослин. Саме тому для України надто важливо розвивати агротехнології, здатні зменшити ризик втрати врожаю через нестачу доступної вологи. Ґрунтово-гідрологічні константи змінюються у просторі, здебільшого, залежно від особливостей гранулометричного складу. Ця залежність зберігається для зв'язаних і вільних форм вологи, однак зі збільшенням її рухомості й, відповідно, наповненості пор, зростає роль гумусованості, будови і структурного стану ґрунту. У табл. 1 представлено дані для верхніх генетичних горизонтів конкретних розрізів (без узагальнень) найбільш поширених ґрунтів, які у межах кожної провінції диференційовано за гранулометричним складом. Потенційна забезпеченість рослин доступною вологою (НВ-ВВ) на цих ґрунтах звичайно ж визначається залежністю вологості в'янення від гранскладу. Але помітно слабший зв'язок

Метою обрахування потенційних і фактичних параметрів вологозабезпеченості, співставлення цих характеристик між собою і опрацювання відповідного оцінювального критерію для бонітування, – є визначення якості ґрунту та інвестиційної привабливості території

Потенційна вологозабезпеченість

Оцінюючи водні властивості орних ґрунтів країни (табл. 1), слід зазначити їхні позитивні й негативні сторони. До позитивного можна віднести досить значну вологоємність, тому що навіть у дерново-підзолистих ґрунтах Полісся, що відрізняються підвищеною щільністю будови, у кореневому шарі є поровий простір, потенційно здатний вмістити значну кількість вологи (НВ). У чорноземних ґрунтах вологоємність ще вища. Разом з тим, у більшості орних ґрунтів, зазвичай, лише менше половини цієї вологи потенційно доступно для рослин (НВ-ВВ). Якщо врахувати швидке підвищення темчервень 2012

РОСЛИННИЦТВО Таблиця 1. Потенційна вологозабезпеченість сільськогосподарських культур на типових ґрунтах України (орний шар) Гідрологічні константи **, % від маси

Доступна волога (НВ-ВВ) в частках від

Зона, Провінція ПСГР

Ґрунт

Грансклад, код *

ВВ

НВ

НВ-ВВ

ПВ

НВ

Полісся, Західна

Дерново-слабопідзолистий на водно-льодовикових відкладах

2,5

19,9

17,4

0,4

0,9

Дерново-слабопідзолистий на шаруватих водно-льодовикових відкладах

1,6

12,0

10,4

0,4

0,9

Дерново-середньопідзолистий на легкосуглинкових моренних відкладах

1,9

17,9

16,0

0,5

0,9

Дерново-слабопідзолистий на глинисто-піщаних воднольодовикових відкладах

1,8

14,3

12,5

0,4

0,9

Дерново-середньопідзолистий на супіщаних водно-льодовикових відкладах

2,0

18,0

16,0

0,5

0,9

6,7

25,0

18,3

0,6

0,7

5,6

24,6

19,0

0,8

7,6

24,9

17,3

0,5

0,7

8,0

29,0

21,0

0,6

0,7

10,4

29,0

18,6

0,4

0,6

11,6

25,5

13,9

0,4

0,5

15,6

30,5

14,9

0,3

0,5

17,6

32,1

14,5

0,5

5,3

22,3

17,0

0,5

0,8

10,5

25,2

14,8

0,4

0,6

14,1

30,1

16,0

0,5

13,6

25,8

12,2

0,3

0,5

12,2

30,4

18,2

0,3

0,6

12,6

29,8

17,2

0,4

0,6

13,0

29,3

16,3

0,4

0,6

15,4

31,8

16,5

0,4

0,5

12,1

27,0

14,8

0,3

0,5

15,8

35,4

19,8

0,3

0,6

14,5

28,5

14,0

0,3

0,5

16,5

30,2

13,7

0,3

0,5

16,2

32,2

16,0

0,3

0,5

11,7

30,4

18,7

0,3

0,6

6,8

23,3

16,5

0,3

0,7

9,8

25,4

15,6

0,3

0,6

11,9

27,9

16,0

0,3

0,6

Полісся, Правобережна

Полісся, Лівобережна

Лісостеп, Західна

Лісостеп, Правобережна

Чорнозем опідзолений на лесі

Чорнозем типовий глибокий малогумусний на лесі або лесоподібному суглинку

Чорнозем типовий глибокий середньогумусний на лесі Чорнозем типовий глибокий малогумусний на лесі або лесоподібному суглинку Лісостеп, Лівобережна Чорнозем типовий глибокий середньогумусний на лесі або лесоподібному суглинку Степ, Придунайська

Чорнозем звичайний міцелярно-карбонатний глибокий малогумусний на лесі

Степ, Правобережна

Чорнозем звичайний глибокий середньогумусний на лесі

Степ, Лівобережна

Чорнозем звичайний глибокий середньогумусний на лесі

Степ посушливий, Придунайська

Чорнозем південний слабогумусований та малогумусний міцелярно-карбонатний на лесі

Степ посушливий, Правобережна

Чорнозем південний малогумусний на червоно-бурій глині

13,8

30,9

17,1

0,3

0,6

Чорнозем південний малогумусний на важко суглинковому лесі

9,6

28,8

19,4

0,3

0,7

9,8

23,8

14,0

0,3

0,6

11,9

29,4

17,2

0,5

0,6

14,2

31,8

17,5

0,5

0,6

12,5

30,1

17,6

0,4

0,6

11,6

26,7

15,1

0,3

0,6

Степ посушливий, Лівобережна

Чорнозем південний малогумусний на лесі

Степ посушливий, Північнокримська

Чорнозем південний слабогумусований на легкоглинистому лесі

Степ Сухий, Присиваська

Чорнозем південний малогумусний на легкоглинистому лесі

11,0

31,9

20,9

0,3

0,7

Карпатська гірська область, Передкарпаття

Пізолисто-буроземний кислий поверхневооглеєний на легкій глині

7,3

28,0

20,7

0,5

0,7

* 2 – глинисто-піщаний; 3 – супіщаний; 4 – легкосуглинковий; 5 – середньосуглинковий; 6 – важкосуглинковий; 7 – легкоглинистий; 8 – середньоглинистий; 9 – важкоглинистий ** ВВ – вологість в'янення; НВ – найменша вологоємність; ПВ – повна вологоємність

червень 2012

РОСЛИННИЦТВО

Таблиця 2. Реальна вологозабезпеченість озимої пшениці, ячменю і цукрового буряку (середньобагаторічні дані) Вміст продуктивної вологи, % від маси ґрунту (над рискою), частка продуктивної вологи в НВ (під рискою) під культурами у критичні фази розвитку Зона, провінція ПСГР

Озима пшениця

Ячмінь

Цукрові буряки

сходи, шар 0-20 см

колосіння, шар 0-100 см

сходи, шар 0-20 см

колосіння, шар 0-100 см

сходи, шар 0-20 см

3-а декада липня, шар 0-100 см

Полісся, Західна

8/0,6

7/0.5

11/0.6

5/0.4

14/0.6

15/0.6

Полісся, Правобережна

9/0,6

9/0.6

13/0.3

7/0.5

Полісся, Лівобережна

7/0,4

8/0.5

15/0.8

9/0.6

Лісостеп, Західна

11/0,5

12/0.5

17/0.8

8/0.3

Лісостеп, Правобережна

11/0,4

8/0.3

15/0.6

7/0.3

14/0.5

11/0.4

Лісостеп, Лівобережна

11/0,4

6/0.3

15/0.6

6/0.2

16/0.5

9/0.3

Степ, Придунайська

7/0,3

5/0.2

Степ, Правобережна

9/0,4

7/0.3

13/0.5

6/0.2

Степ, Лівобережна

10/0,3

6/0.2

13/0.5

5/0.2

Степ посушливий, Правобережна

10/0,4

6/0.2

12/0.4

6/0.2

Степ посушливий, Лівобережна

9/0,3

5/0.2

15/0.5

7/0.3

Степ сухий, Присиваська

6/0,3

3/0.6

10/0.4

3/0.1

Карпатська гірська область, Закарпаття

14/0,5

10/0.4

15/0.6

11/0.4

із гранскладом найменшої вологоємності дещо змінює лінійний тренд постійного підвищення кількості доступної вологи разом із поважчанням гранскладу. Це особливо помітно у тих частинах вибірки, де представлено багато різновидів ґрунту одного підтипу. Наприклад, чорнозем типовий у Правобережній провінції Лісостепу із зміною гранскладу від легкосуглинкового до легкоглинистого найвищий параметр потенційної вологозабезпеченості демонструє за середньосуглинкового гранскладу. Для більш детального висвітлення потенційних можливостей орних ґрунтів щодо забезпечення рослин вологою скористалися ще одним показником – розрахували частку порового простору у верхньому горизонті, який може бути зайнятий продуктивною вологою, тобто, частку доступної вологи у повній вологоємності. Потенційна здатність орних ґрунтів накопичувати доступну вологу (в інтервалі НВ-ВВ) змінюється у досить широких межах – від 0,3 до 0,8 часток від ПВ. Це означає, що 30-80% порового простору ґрунту (за зволоження ґрунту до НВ) може бути зайнято доступною для рослин вологою. Звичайно ж, ґрунти з найвищими параметра-

ми мають вважатися найпривабливішими, оскільки потенційно вони здатні вмістити у своєму тілі більше доступної вологи. Ґрунт має певний час утримувати воду для безперебійного живлення рослин. Така потенційна здатність ґрунту характеризується показником НВ, який зумовлюється багатьма властивостями ґрунту і нижчий, ніж ПВ. Звичайно з усієї вологи,

червень 2012

РОСЛИННИЦТВО

Таблиця 3. Потреби культур у запасах продуктивної вологи за фазами розвитку (за літературними даними) Оптимальний запас продуктивної вологи під культурами за фазами розвитку, мм Озима пшениця

Ячмінь

Цукровий буряк

Сходи, шар 0-20 см

Колосіння, шар 0-100 см

Сходи, шар 0-20 см

Колосіння, шар 0-100 см

Сходи, шар 0-20 см

3-а декада липня, шар 0-100 см

80-140

ПО

120-160

Для України надто важливо розвивати агротехнології, здатні зменшити ризик втрати врожаю через нестачу доступної вологи

яку утримує ґрунт, доступною рослинам (продуктивною) є лише частина. Таким чином, ще одним показником потенційної вологозабезпеченості рослин є частка доступної вологи (НВ-ВВ) у загальній кількості вологи, яку ґрунт може певний час утримувати (НВ). Саме цей показник демонструє, що ґрунти Полісся, а також ґрунти більш легкого гранскладу в інших зонах здатні віддати рослинам більшу частку вологи, яку можуть утримувати, тобто, відносна доступність вологи там вище. Це забезпечує більш сприятливі умови водного живлення.

Фактична вологозабезпеченість

Враховуючи строкатість атмосферних опадів, з одного боку, і варіабельність ґрунтово-гідрологічних констант, які впливають на накопичення, міграцію і надходження вологи до рослин, з іншого, досить природно очікувати формування різних умов зволоження для вирощування рослин.

червень 2012

Параметри фактичної вологозабезпеченості трьох основних сільськогосподарських культур у межах природно-сільськогосподарських провінцій представлено у табл. 2, де разом із умістом продуктивної вологи показано її частку у найменшій вологоємності. Порівнюючи фактичну вологозабезпеченість культур у найбільш важливі періоди розвитку з потенційно можливим вмістом продуктивної вологи та її відносною доступністю, бачимо, що потенціал реалізовано дуже слабо. Констатована закономірність щодо високої потенційної доступності вологи у ґрунтах Полісся зберігається також і у фактичних даних. Вміст продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під час сходів як ярових, так і озимих культур (табл. 2) практично перевищує діапазон доступної вологи, розрахований для найбільш розповсюджених у Поліссі ґрунтів (табл. 1). Фактична частка продуктивної вологи у найменшій вологоємності також залишається най-

РОСЛИННИЦТВО

вищою у Поліссі, постійно зменшуючись разом з поважчанням гранскладу. З метою визначення наскільки сприятливими є умови зволоження ґрунту для трьох основних культур з літературних джерел віднайшли нормативні параметри оптимальної кількості вологи (табл. 3). Порівнюючи фактичний вміст продуктивної вологи у певні фази розвитку рослин з оптимальним умістом у той самий період знаходимо дефіцит продуктивної вологи для рослин (табл. 4). За оцінюванням зволоженості ґрунтів під час вирощування озимої пшениці, ячменю і цукрового буряку в Україні, доводиться із жалем визнати, що тільки в провінціях Полісся та у Західній і Правобережній провінціях Лісостепу зволоження близьке до необхідного (оптимального) рівня. На всіх інших територіях тією чи іншою мірою відчувається нестача вологи. І навіть у регіонах із традиційним домінуванням цих культур у структурі посівів (лівобережні провінції Лісостепу і Степу) вологість ґрунту нижче необхідного рівня. Особливо нестача вологи відчувається у зоні Степу посушливого і Степу сухого. Підкреслимо, що нами встановлено не просто нестачу вологи (ці факти загалом були добре відомі й раніше), а нестачу найбільш легкодоступної вологи, засвоюваної корінням рослин. Провідні сільськогосподарські культури країни проходять основні фази

розвитку, особливо фазу формування генеративних органів, в умовах нестачі вологи, що пояснює переважно невисокі врожаї культур і зумовлює необхідність удосконалення агротехнологій і, насамперед, відносного збереження та ощадливого витрачання вологи ґрунту. Це стосується, мабуть, будьякого компонента технології – і селекції, і обробітку, і утримання поля в чистоті, і, звичайно, розвитку зрошення. Необхідність в останньому очевидна на значних просторах Лівобережного Лісостепу й усього Степу.

Таблиця 4. Дефіцит та надлишок запасів продуктивної вологи під культурами у критичні фази розвитку

Дефіцит (-) і надлишок (+) продуктивної вологи (мм) у ґрунті під культурами у критичні фази розвитку Зона, провінція ПСГР

Озима пшениця

Ячмінь

Сходи, 0-20 см

Колосіння, 0-100 см

Сходи, 0-20 см

Цукровий буряк Колосіння, 0-100 см

Сходи, 0-20 см

3 декада липня, 0-100 см

Полісся, Західна

+23

-7

-13

Полісся, Правобережна

+33

+26

Полісся, Лівобережна

-12

+43

+13

+35

Лісостеп, Західна

+41

+33

Лісостеп, Правобережна

+26

+60

-4

-3

Лісостеп, Лівобережна

-2

-49

-30

-11

-48

Степ, Правобережна

-7

-56

-48

Степ, Лівобережна

-7

-62

-28

-10

-36

Степ посушливий, Правобережна

-9

-41

-36

Степ посушливий, Лівобережна

-6

-47

-34

Степ сухий, Присиваська

-14

-61

-8

-39

червень 2012

РОСЛИННИЦТВО

Просторовий і часовий дефіцит зволоження

Таблиця 5. Дефіцит або надлишок запасів продуктивної вологи у шарі ґрунту 0-100 см під озимою пшеницею протягом вегетаційного періоду

Для об'єктивного відбиття особливостей вологозабезпеченості культур поряд із загальновідомими критеріями (вміст продуктивної вологи на початок вегетації і кількість атмосферних опадів протягом вегетаційного періоду) корисними, на наш погляд, є додаткові критерії. Серед них – просторовий дефіцит, що показує посилення дефіциту доступної ґрунтової вологи в напрямі від північних і західних провінцій країни, де він майже відсутній, до сходу й півдня, де його наростання є досить істотним на кожні 100 км вектора і часовий дефіцит, що показує наростання дефіциту від часу сівби культури, коли він практично відсутній, до наступних фаз розвитку, коли його посилення зовсім очевидно навіть у традиційних зонах вирощування озимої пшениці, ячменю і цукрового буряку. Результати підрахунків, що є свідоцтвом наявності як просторового, так і часового дефіцитів вологи, наведено у табл. 5 на прикладі озимої пшениці для шару 0-100 см. Із представленого масиву даних навіть без картографічного відображення бачимо переважання більш високого дефіциту запасів продуктивної вологи під озимою пшеницею у провінціях Степу і Степу посушливого. Це помітно як під час осінніх, так і протягом наступних весняно-літніх фаз. Також добре помітною є зміна дефіцитності вологозапасів у часі.

З огляду на неврегульованість водного режиму на значній території країни цілком є зрозумілою та велика увага, яку донедавна приділяли розвитку гідротехнічних (зрошувальних і осушувальних) меліорацій, і зовсім нелогічною і невиправданою вбачається різка зміна ставлення суспільства до цих землеробських заходів останніми роками. Виявлені розбіжності між реальною величиною зволоження й потребами рослин до вологи в критичні фази розвитку з неспростовністю доводять необхідність розвитку гідротехнічних меліорацій. Особливо потрібні вони в Степу посушливому й Степу сухому, де дефіцит продуктивної вологи найбільший. Порівняння потенційної і фактичної вологозабезпеченості є важливим оцінювальним критерієм якості ґрунту для вирощування польових культур. Фактична вологозабезпеченість озимої пшениці, ячменю та цукрового буряку характеризується просторовим і часовим дефіцитом – нарощуванням нестачі продуктивної вологи в кореневому шарі ґрунту у напрямі від західних провінцій на схід і південь, а також від початкових до наступних фаз вегетації. Виявлені закономірності зволоження дозволяють підкреслити надзвичайну необхідність подальшого удосконалення вологозбережувальних агротехнічних заходів і відновлення зрошення, особливо в Степу і Лівобережному Лісостепу країни. ■

Дефіцит (-) і надлишок (+) запасу продуктивної вологи (мм) під озимою пшеницею за фазами розвитку Зона, Провінція ПСГР

посів

сходи

3-й лист

кущіння

припинення вегетації

відновлення вегетації

вихід у трубку

колосіння

цвітіння

молочна стиглість

Воскова стиглість

Полісся, Західна

-47

-36

+62

+23

+35

Полісся, Правобережна

-52

-58

-56

-55

+54

-3

+33

+47

+20

+32

Полісся, Лівобережна

-59

-66

-71

-62

+28

+17

-7

+43

+16

Лісостеп, Західна

-42

-38

-35

+64

+12

+41

+39

+45

+72

Лісостеп, Правобережна

-33

-42

-40

+31

+26

+30

+14

+31

Лісостеп, Лівобережна

-48

-58

+23

+20

+14

-49

-29

-51

-28

Степ, Правобережна

-81

-87

-84

-88

-10

-39

-56

-52

-57

-44

Степ, Лівобережна

-57

-41

-60

-58

+19

-62

-36

-43

-35

-36

Степ посушливий, Правобережна

-32

-41

-43

+48

+22

-28

-41

-39

-29

Степ посушливий, Лівобережна

-72

-74

-75

-10

+37

-47

-40

-38

-33

-32

Степ сухий, Присиваська

-74

-77

-80

-29

-61

-51

-50

-43

червень 2012

ТЕХНІКА

ПОШУК ЕНЕРГОЗБЕРІГАЛЬНОГО СПОСОБУ СІВБИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР Світовий досвід землеробства довів, що глибокий щорічний обробіток ґрунту не тільки не дає користі, а й завдає непоправної шкоди, посилюючи ерозійні процеси. Прагнення до зниження виробничих витрат у землеробстві збільшило інтерес до прямої сівби, тобто до повної відмови від обробітку ґрунту. У Північній і Південній Америці, в Австралії цей метод стає загальноприйнятим. В Європі пряму сівбу застосовують поки що тільки на невеликих площах. Слід підкреслити, що мінімальний обробіток та пряма сівба – це не просто інші методи роботи із землею, а зовсім інша система землеробства. Це означає, що всі агрономічні заходи, як, наприклад, підбір сівозмін, обробіток парів, боротьба з бур'янами або внесення добрив, мають розглядатися як система. Виникає необхідність створення широкого спектра ґрунтообробного знаряддя, що дозволяє із мінімальними затратами проводити пряму сівбу із підрізанням бур'янів на всій

оброблюваній площі (у перехідний період від традиційної технології до енергозберігальної) і внутрішньоґрунтове внесення добрив віддалено і нижче рівня насіння. Аналіз способів внесення добрив показав, що найбільш ефективне локальне припосівне внесення у вигляді вертикальної стрічки, а поєднання локального внесення добрив з обробітком ґрунту або з обробітком ґрунту і сівбою дозволяє значно скоротити витрати праці та кошти. Розроблено спосіб прямої сівби зернових культур і пристрій для її здійснення, що дозволяють виконувати вищевказані вимоги. Спосіб сівби полягає в наступному. Ґрунт підрізають у горизонтальній площині на глибину, меншу глибини загортання насіння і піднімають на деяку висоту (рис. 1а), утворюючи горизонтальну поверхню, потім на утвореній горизонтальній поверхні виконують три борозни, причому центральну виконують різанням ґрунту і ущільненням стінок, а дві

Микола СКУРЯТІН – д. т. н., професор, Андрій БОНДАРЄВ

Глибокий щорічний обробіток ґрунту не тільки не дає користі, а й завдає непоправної шкоди, посилюючи ерозійні процеси червень 2012

ТЕХНІКА

Рис. 1. Схема способу сівби зернових

червень 2012

інші борозни меншої глибини, віддалені вліво і вправо від центральної на відстані, рівній половині ширини міжряддя – за допомогою виїмки ґрунту і укладання її в гребені (рис. 1б), в центральну борозну укладають добрива у вигляді вертикальної стрічки (рис. 1в), а в бічні борозни укладають насіння зі стартовою дозою добрив (рис. 1в), укладене насіння засипають вийнятим з борозен ґрунтом (рис. 1г) і зверху укладають ґрунт, піднятий раніше (рис. 1д). Потім ґрунт накочують над бічними борознами, причому відстань від дна борозни до рівня поверхні ґрунту зберігають рівною глибині загортання насіння (рис. 1е). Пропонований спосіб сівби здійснюють посівною секцією (рис. 2). Вона складається з дискового ножа 1 з ребордою, ущільнювального при-

строю 2, комбінованого сошника 3, закріпленого на паралелограмній підвісці 4, за допомогою якого можливе виконання поверхневого обробітку ґрунту, внесення основного добрива і сівби зернових зі стартовою дозою мінеральних добрив. Комбінований сошник містить стійку-сім’ятукопровід, що складається з кронштейна 6 з прикріпленою передньою стійкою 7, нижній кінець якої виконаний у вигляді клина, спрямованого гострим кінцем у напрямі руху, а також дві щоки 8, за допомогою яких утворюється порожнина, призначена для подачі основного добрива. Ззаду до стійки прикріплені два сім’яспрямовувачі 9 і 10, що слугують для подачі насіння зі стартовою дозою добрив, нижні кінці яких відігнуті відповідно вправо і вліво на половину ширини міжряддя. До верхньої частини щік 8 прикріплено приймачі добрив 11. На передній стійці 7 у нижній її частині за допомогою опорних пластин закріплена стрілчаста лапа 12 так, що кінці сім’яспрямовувачів 9 і 10 знаходяться в підлаповому просторі. Знизу до лапи 12 на відстані, рівній половині ширини міжряддя від осьової лінії, жорстко прикріплені два бороздоутворювача 13 так, що їх ріжучі кромки знаходяться нижче ріжучої кромки стрілчастої лапи. До сім’яспрямовувачів 9 і 10 за допомогою шарнірного з'єднання прикріплено ущільнювальний пристрій, виконаний у вигляді осі з двома дисками, відстань між якими дорівнює ширині міжряддя, причому диски розташовують чітко над рядками. Робочі кромки дисків виконані під кутом до горизонталі α, меншим, ніж кут природного скосу ґрунту β. З комбінованим сошником 3 каток з'єднаний за допомогою регулювального механізму 5. Проектована посівна секція працює таким чином: під час руху дисковий ніж, встановлений перед сошником, розрізає ґрунт, потім цим слідом проходить комбінований сошник, до того ж гли-

ТЕХНІКА

Рис. 2. Схема посівної секції зернотукової сівалки 1 – дисковий ніж, 2 – ущільнювальний пристрій, 3 – комбінований сошник, 4 – паралелограмна підвіска сошника, 5 – механізм для регулювання, 6 – кронштейн, 7 – передня стійка, 8 – щоки, 9, 10 – сім’яспрямовувачі, 11 – приймачі добрив, 12 – стрілчаста лапа, 13 – бороздоутворювачі

бина підрізання ґрунту стрілчастої лапою сошника менше глибини сівби насіння. Добрива з бункера потрапляють у порожнину стійку-сім’ятукопровід сошника. Насіння разом зі стартовою дозою добрив з другого бункера надходять у сім’яспрямовувач стійкисім’ятукопровода. Потім за допомогою нижнього кінця передньої стійки 7, прикріпленої до кронштейна, створюється щілина нижче рівня ріжучої кромки стрілчастої лапи 13, куди за порожниною стійки-сім’ятукопровода надходять добрива з приймача 11 і фіксуються ґрунтом у вигляді вертикально розміщеної стрічки. Бороздоутворювачі 13 створюють по обидва боки від щілини на відстані, рівній половині ширини міжряддя борозни, в які з сім'яприймача сім’яспрямовувачами 9 і 10 надходить насіння зі стартовою дозою добрив і закриваються спочатку ґрунтом, вийнятим з борозенок, а потім ґрунтом, що сходить з лапи 12. Після цього ґрунт над борознами з насінням ущільнюється пристроєм 2, до того ж відстань від дна борозни до рівня прикочування дорівнює глибині загортання насіння.

Під час дії дискового ножа на ґрунт у ньому утворюється зона із порушеною структурою, яка зумовлює використання різних моделей тягового опору конструктивних елементів (стрілчастої лапи, бороздоутворювачів) у шарах ґрунту із різними фізико-механічними властивостями. Основними елементами ущільнювального пристрою є центральна частина котка, виконана у вигляді циліндра, а бічна крайка, виготовлена у вигляді конуса. Центральна частина котка забезпечує прикочування рядка насіння, а бічна крайка – чистоту утвореної канавки від ґрунту, що обсипається. Навантаження на центральну частину котка і бічну крайку розподіляється нерівномірно, напрям сил, що діють на ці елементи, також різний. За невеликого заглиблення котка працює не вся грань, а тільки частина, що знаходиться в ґрунті. Результатом розрахунків та експериментів став графік, що показує зміну тягового опору комбінованого сошника залежно від глибини обробітку ґрунту та глибини сівби (рис. 3) за

Поєднання локального внесення добрив з обробітком ґрунту або з обробітком ґрунту і сівбою дозволяє значно скоротити витрати праці та кошти червень 2012

ТЕХНІКА

Рис. 3. Зміна тягового опору комбінованого сошника залежно від глибини обробітку і глибини сівби

червень 2012

відомих параметрів конструктивних елементів, його складових. Аналіз рис. 3 показує, що опір комбінованого сошника зростає зі збільшенням як глибини обробітку ґрунту, так і глибини сівби, але інтенсивність росту опору сошника з використанням бороздоутворювачів значно нижче. Це вказує на можливість зниження витрат енергії під час виконання різнорівневого підрізання бур'янів на всій оброблюваної площі та сівби на глибину більшу, ніж глибина обробітку ґрунту. Для проведення експериментальних досліджень було розроблено технічну документацію на посівну секцію і у ВАТ «Бєлагромаш-Сервіс» було виготовлено експериментальний зразок комбінованого сошника і ущільнювального пристрою. Були проведені випробування з визначення тягового опору конструктивних елементів і комбінованого сошника в зборі в ґрунтовому каналі і польових умовах за розробленою методикою.

Тяговий опір комбінованого робочого органу для глибини сівби 7 см і глибини обробітку ґрунту 3, 5, 7 см, отриманий в ході експерименту в ґрунтовому каналі, наведено на рис. 4. Встановлено, що основну частку опору комбінованого сошника створює стрілчаста лапа – від 45% (обробіток на глибину 0,03 м і сівба на 0,07 м) до 81% (під час обробітку на глибину, рівну глибині сівби 0,07 м). Бороздоутворювачі мають значно менший опір – до 22% (у разі використання їх на глибині обробітку 0,03 м і сівби на 0,07 м). Щілиноутворювач, необхідний для внесення основної дози мінеральних добрив, створює великий опір, який обернено пропорційний глибині обробітку ґрунту і становить від 19% (у разі сівби на глибину, рівну глибині обробітку, що становить 0,07 м) до 37% (за мінімальної глибини обробітку ґрунту 0,03 м і максимальної висоти клина 0,09 м). Використання пропонованого комбінованого сошника без елементів, які забезпечують внесення основної дози мінеральних добрив, дозволяє знизити опір на 35% за глибини сівби 0,07 м і глибини обробітку 0,03 м, при цьому опір комбінованого сошника становить 53 Н, а у разі сівби на глибину 0,07 м без внесення основного добрива і використання бороздоутворювачів становить 72 Н. Для визначення необхідності застосування стежачої підвіски комбінованого сошника було проведено експеримент з визначення висоти гребенів. Висоту гребенів вимірювали за допомогою рейки і лінійки на полі, призначеному для прямої сівби зернових (стерня озимої пшениці і стерня ячменю). Вимірювання проводили шляхом укладання рейки на вершини гребенів в місцях, обраних випадково через кожні 0,15 м за довжини рейки 4,05 м (аналог сівалки прямої сівби без копіювання рельєфу поля сошниками) і 0,30 м (ширина стрілчастої лапи, база копіювання). Встановлено, що для підрізання всієї оброблюваної площі під час ро-

ТЕХНІКА

Рис. 4. Зміна тягового опору комбінованого робочого органу і його елементів залежно від глибини обробітку ґрунту

боти широкозахватної сівалки без пристрою для копіювання мікрорельєфу ґрунту, необхідне встановлення глибини обробітку ґрунту понад 65 мм (для забезпечення підрізання всієї поверхні ґрунту встановлена глибина має бути більше суми середнього значення та подвоєного середньоквадратичного відхилення), що нераціонально з огляду на витрати енергії. За такої великої глибини обробітку ґрунту не можна здійснити різнорівневий обробіток ґрунту і сівбу зернових. За ширини рейки, рівної 0,30 м, що відповідає роботі посівної секції з копіюванням мікрорельєфу поля, необхідна глибина обробітку ґрунту досягається за глибини 32,3 мм, що вдвічі менше, ніж за більшої ширини захвату посівного агрегату. Отже, для забезпечення зниження витрат енергії необхідно копіювання мікрорельєфу поля Найменування показників

кожної посівної секції. Як можна помітити, під час дослідження стерні ячменю та озимої пшениці отримані результати за довжини рейки 0,30 м дуже близькі один до одного, що вказує на можливість використання однакових параметрів підвіски комбінованого сошника під час обробки цих ділянок. У результаті аналізу техніко-еко ном ічн ої ефек тивнос ті використання запропонованої посівної секції зернотукової сівалки прямої сівби встановлено, що застосування запропонованого способу сівби зернових і пристроїв для його реалізації порівняно із традиційною технологією дозволяє знизити витрати на 2,4 тис. грн/га (табл. 1). З таблиці бачимо, що за середньорічного напрацювання сівалки 715 га економічний ефект становитиме 1,7 млн грн. ■

Значення показників

У результаті аналізу технікоекономічної ефективності використання запропонованої посівної секції зернотукової сівалки прямої сівби встановлено, що застосування запропонованого способу сівби зернових і пристроїв для його реалізації порівняно із традиційною технологією дозволяє знизити витрати на 2,4 тис. грн/га

Різниця

Базовий варіант

Новий варіант

Витрати на пально-мастильні матеріали, грн/га

208

167

Прямі експлуатаційні витрати, грн/га

13 287

10 928

2 359

Питомі капітальні вкладення, грн/га

594

476

118

Загальні витрати, грн/га

13 376

11 000

2 376

Таблиця 1. Порівняльні показники економічної ефективності червень 2012

ТЕХНІКА

Вплив механізованого обробітку ґрунту на продуктивність цукрового буряку

Л.В. СИЧУК – к.т.н.

Фото 1. Робочий орган для глибокого розпушування ґрунту в міжряддях цукрового буряку

червень 2012

Надмірні опади, які змінюються посухами, призводять до значного ущільнення ґрунту. Це, в свою чергу, негативно впливає на розвиток і продуктивність цукрового буряку. Тому основний обробіток (оранка) та глибоке розпушення ґрунту у міжряддях під час догляду є основними критеріями для збільшення врожаю. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчать про те, що на сьогодні є багато праць, які звертають увагу на те, що для збільшення продуктивності цукрового буряку необхідно проводити глибоку оранку та розпушення ґрунту. Проте нерідко агрономи приділяють недостатню увагу глибокому міжрядному обробітку. У публікації викладено дослідження впливу глибокого розпушування ґрунту на зменшення щільності ґрунту, покращення доступу повітря до кореневої системи коренеплоду та знищення бур’янів. Це стало можливим в результаті багатофакторних дослідів з різних способів механізованого обробіт-

ку ґрунту, сівби та догляду за посівами у 5–пільній зерно-буряковій сівозміні у 4–кратній повторності на полях Волинського інституту АПВ на дерново–підзолистих легкосуглинкових ґрунтах. У досліді вивчалися такі фактори: • А – основний обробіток – оранка; обробіток плоскорізом; • В – способи сівби: пряма сівба з обробітком ґрунту в зоні рядків без передпосівного обробітку ґрунту; звичайна сівба після проведення передпосівного обробітку ґрунту; • С – догляд за посівами: розпушування ґрунту в міжряддях розробленим робочим органом на глибину 23– 25 см; звичайне розпушування 12–14 см; внесення гербіцидів без розпушування ґрунту у міжряддях. Після збирання попередника було проведено дискування, а пізніше за схемою досліду – оранку та обробіток плоскорізом. Волога закривалася ранньою весною важкими боронами. Було посіяно гібрид Український ЧС–72.

ТЕХНІКА

Ураженість коренеїдом становила 2,0–4,3% і була найбільшою у варіантах, де основний обробіток проведений плоскорізом. У разі утворення 5–6 листочків цукрового буряку було застосовано розроблений робочий орган для глибокого розпушування ґрунту в міжряддях на глибину 23–25 см, звичайне розпушування на глибину 12–14 см та внесення гербіцидів без розпушування. Дослідження показали, що застосування основного обробітку ґрунту (звичайної оранки на глибину орного шару з передпосівним обробітком та розпушування міжрядь розробленим робочим органом (фото 1) забезпечило врожайність коренеплодів 56,7 т/га, що на 5,8 т/га більше порівняно з обробітком ґрунту плоскорізом (табл. 1). У варіанті, де застосовували обробіток плоскорізом з внесенням гербіцидів без розпушування, коренева система буряку була мичкувата з відгалуженими корінцями (фото 2) порівняно з глибокою оранкою та розпушуванням (фото 3). Проведення оранки значно знижує рівень забур’яненості та ураження коренеїдом. Облік бур’янів показав, що їхня кількість у посівах цукрового буряку у разі застосування оранки та глибокого розпушення у міжряддях порівняно з плоскорізом зменшилася на 27% (табл.1).

Глибока оранка та розпушення ґрунту в міжряддях сприяли зменшенню щільності ґрунту, покращили доступ повітря до кореневої системи коренеплоду та позитивно вплинули на ріст і продуктивність культури. Таким чином застосування глибокої оранки та передпосівного обробітку з подальшим розпушуванням ґрунту в міжряддях розробленим робочим органом на глибину 23–25 см дало приріст урожаю цукрового буряку на 5,8 т/га порівняно з плоскорізом, зменшення ураження рослин коренеїдом на 46,5% та забур’яненості на 27%. ■

Фактори Обробіток ґрунту А

Плоскоріз

Звичайна оранка

Ураженість коренеїдом, %

Фото 2 (зліва). Вигляд цукрового буряку у разі застосування плоскоріза та внесення гербіцидів без розпушування. Фото 3 (справа). Вигляд цукрового буряку у разі застосування глибокої оранки та розпушення

Таблиця 1. Ураженість коренеїдом, забур’яненість, щільність ґрунту залежно від основного обробітку та догляду за посівами цукрового буряку Забур’ян Щільність еність, ґрунту, шт. /м2 мПа

Урожайність, т/га.

Сівба насіння В

Догляд за посівами С

Пряма сівба насіння з обробітком ґрунту в зоні рядків без передпосівного обробітку ґрунту

розпушування ґрунту в міжряддях розробленим робочим органом

3,3

1,16

48,3

Звичайна сівба насіння після проведення передпосівного обробітку ґрунту Пряма сівба насіння з обробітком ґрунту в зоні рядків без передпосівного обробітку ґрунту Звичайна сівба насіння після проведення передпосівного обробітку ґрунту

звичайне розпушування ґрунту

3,4

1,20

46,7

внесення гербіцидів без розпушування ґрунту в міжряддях

3,9

1,41

42,2

розпушування ґрунту в міжряддях розробленим робочим органом

3,0

1,16

50,9

звичайне розпушування ґрунту

3,8

1,19

50,3

внесення гербіцидів без розпушування ґрунту в міжряддях

4,3

1,42

45,8

розпушування ґрунту в міжряддях розробленим робочим органом

2,4

1,13

52,4

звичайне розпушування ґрунту

2,0

1,18

52,0

внесення гербіцидів без розпушування ґрунту в міжряддях

2,5

1,37

48,5

розпушування ґрунту в міжряддях розробленим робочим органом

2,2

1,16

56,7

звичайне розпушування ґрунту

2,6

1,17

54,3

внесення гербіцидів без розпушування ґрунту в міжряддях

2,7

1,40

49,6

червень 2012

Цветы

ЩОМІСЯЧНЕ ВИДАННЯ ДЛЯ ТИХ, ХТО БАЖАЄ ВІДНАЙТИ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ СТИЛЬ ТА СТВОРИТИ САД СВОЄЇ МРІЇ

ГАЗОНЫ Європейська якість поліграфії, професійний авторський колектив, а також яскраві та барвисті матеріали не залишать вас байдужими

Ви можете придбати журнал в кіосках та на розкладках, а також звернувшись безпосередньо у видавництво

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС:

49965 (УКРАЇНА)

ТРИВАЄ ПЕРЕДПЛАТА

Тут ви зможете дізнатися про останні новинки квіткової індустрії та все про сучасний декор. У нашому журналі ви знайдете рекомендації відомих спеціалістів по догляду за садом, а також різні техніки створення квіткових композицій від провідних флористів. У кожному номері вас чекають нестандартні підходи до ландшафтної архітектури та багато інших корисних порад для аматорів та досвічених садівників. Журнал рекомендований для всіх, хто по-справжньому захоплений створенням квіткових та ландшафтних шедеврів своїми руками. Наша адреса: м. Київ, пр-т Науки, 54 Б, оф. 8. Тел.: (044) 492-77-42, 492-77-43, 492-93-93, 599-29-00, (067) 240-04-53; e-mail: editor@gardenmedia.com.ua; www.gardenmedia.com.ua

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ВИДАННЯ

IНВЕСТИЦIЙНИЙ ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС:

96136

(УКРАЇНА)

Ви можете придбати журнал в кіосках та на розкладках, а також звернувшись безпосередньо у видавництво

ТРИВАЄ ПЕРЕДПЛАТА WWW.ZEMNEWS.COM.UA

«Земельний інвестиційний вісник України» – щомісячне видання інформаційно-аналітичного формату, що дає детальну інформацію про земельний ринок України, включаючи свіжі новини про події з питань земельних відносин. Багато цінної інформації щодо юридичного супроводу земельних договорів, коментарі галузевих фахівців про зміни законодавчих та нормативних документів, а також корисна інформація для українських аграрних підприємств, які шукають закордонні інвестиції. Наша адреса: м. Київ, пр-т Науки, 54 Б, оф. 8. Тел.: (044) 492-77-42, 492-77-43, 492-93-93, 599-29-00, (067) 240-04-53; e-mail: zemvis@ukr.net; www.zemnews.com.ua

НАСІННЯ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР від кращих європейських селекційних центрів у великому асортименті (понад 100 найменувань) АГРЕССОР F1 Середньопізня. Гарантія врожаю при будь-яких умовах. Період вегетації 110-120 днів.

АДАПТОР F1 Високоефективний гібрид ЦЧС . Період вегетації 115-120 днів.

НОВАТОР F1 Самостійно веде боротьбу з бур’яном. Період вегетації 130-135 днів.

БОБКАТ F1 Максимальний ступінь врожайності, найкращий смак та зовнішній вигляд.

АСТЕРІКС F1 Величезний потенціал врожайності і стійкості, висока вирівняність і концентроване достигання

ГС-12 F1 Унікальне поєднання ранньо- стиглості та придатності до зберігання.

СПІРІТ F1 Надранній врожай – найбільший прибуток. Період достигання – 67 днів.

БОСТОН F1 Гармонійне поєднання ранньостиглості та чудовий смак. Термін достигання – 73 дні.

ОВЕРЛЕНД F1 Суперсолодкий гібрид з підвищенною посухостійкістю. Період достигання – 84 дні.

ГАРАНТОВАНА ЯКІСТЬ, ДОСТУПНА ВАРТІСТЬ, ШВИДКА ДОСТАВКА ТА АГРОНОМІЧНИЙ СУПРОВІД

ЗАПРОШУЄМО ДО СПІВПРАЦІ ПІДПРИЄМЦІВ, МАГАЗИНИ ТА ГОСПОДАРСТВА

12 РОКІВ УСПІШНОЇ РОБОТИ НА АГРАРНОМУ РИНКУ

Наша адреса: м.Київ, пр-т. Науки, 54 Б, оф. 8. Тел.: (044) 492-77-42 , 492-77-43, 492-93-93, 599-29-00, (067) 507-09-86; e-mail: office@delta-agro.com.ua; www. delta-agro.com.ua

ТОВ «ДЕЛЬТА-АГРО»

ВИРОБНИЧОКОМЕРЦІЙНЕ ОБ'ЄДНАННЯ

ЗАСОБИ ЗАХИСТУ РОСЛИН від офіційного дистрибутора компанії «Сингента»

ГЕРБІЦИДИ ГОАЛ 2Е ЕС К.Е. Несистемний селективний гербіцид для захисту цибулі, соняшнику, яблуні та хвойних порід дерев. Фасовка: 5л ФЮЗИЛАД ФОРТЕ 150 ЕС К.Е. Післясходовий гербіцид для знищення однорічних та багаторічних злакових бур’янів. Фасовка: 1 л УРАГАН ФОРТЕ 500 SL В.Р.К. Неселективний гербіцид системної дії для знищення однорічних та багаторічних бур’янів. Фасовка: 1 л

ІНСЕКТИЦИДИ АКТАРА 25 WG В.Г. Захист вашого врожаю подовжено. Фасовка: 40 г ВОЛІАМ ФЛЕКСІ 300 SC. Зручна досконалість. Комбінація двох діючих речовин дає змогу контролювати всі види сисних та листогризучих шкідників. Фасовка: 1 л СПІНТОР 240 SC К.С. Захист природного походження. Фасовка: 1 л

ФУНГІЦИДИ КВАДРІС 250 SC К.С. Беспечний та ефективний. Знищує як гіфи, так і спори гриба. Фасовка: 1 л РЕВУС 250 SC К.С. Новий стандарт ефективності в боротьбі проти фітофторозу. Фасовка: 1 л РИДОМІЛ ГОЛД МЦ 68 WG В.Г. Фунгіцидний захист овочевих культур. Фасовка: 1 кг CВІТЧ 62,5 WG В.Г. Неперевершений у боротьбі з сірою гниллю. Фасовка: 1 кг ТОПАЗ 100 ЕС К.Е. Відмінна лікувальна дія проти борошнистої роси. Фасовка: 1 л ШИРЛАН 500 SC К.С. Контактний фунгіцид з унікальним механізмом дії. Фасовка: 1 л

ГАРАНТОВАНА ЯКІСТЬ, ДОСТУПНА ВАРТІСТЬ, ШВИДКА ДОСТАВКА ТА АГРОНОМІЧНИЙ СУПРОВІД

ЗАПРОШУЄМО ДО СПІВПРАЦІ ПІДПРИЄМЦІВ, МАГАЗИНИ ТА ГОСПОДАРСТВА

12 РОКІВ УСПІШНОЇ РОБОТИ НА АГРАРНОМУ РИНКУ

ТОВ «ДЕЛЬТА-АГРО»

ВИРОБНИЧОКОМЕРЦІЙНЕ ОБ'ЄДНАННЯ