CSF Ukraine

Проект фінансується Європейським Союзом

Східне партнерство

Форум громадянського суспільства

Публікацію здійснено в рамках проекту «Посилення спроможності національних платформ Форуму громадянського суспільства Східного партнерства»

Європейський Cоюз Азербайджан Білорусь Вірменія Грузія Молдова Україна

ЗМІСТ

Проект фінансується Європейським Союзом

У 2004 році, разом із розширенням Європейського Союзу (ЄС) на 10 нових країн та започаткуванням Європейської політики сусідства (ЄПС) розпочався новий етап у стосунках ЄС та країн, що межують із ЄС на сході. Метою цього етапу є наближення країнсусідів до ЄС та підтримка їхніх зусиль, спрямованих на реформування різних галузей. 6 країн-сусідів, а саме Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова та Україна беруть участь в одній із найновіших ініціатив ЄС – Східному Партнерству, що була започаткована 7 травня 2009 року на саміті у Празі (Чеська Республіка). Ініціатива включає в себе нові заходи із підтримки економічного, соціального та політичного розвитку партнерських країн, а також деякі ініціативи, що демонструватимуть підтримку ЄС в окремих галузях.

2

Східне партнерство

8

Форум громадянського суспільства

Створення Форуму громадянського суспільства (ФГС) було затверджено під час започаткування політики Східного партнерства як важливого інструменту для імплементації цієї політики за допомогою залучення організацій громадянського суспільства та їхніх представників.

13

ЄС також впроваджує програми, спрямовані на інституційний розвиток кожної країни-члена задля зміцнення їхньої адміністративної спроможності. Серед таких програм – професійне навчання, технічна допомога та інші необхідні інноваційні заходи.

Сутність політики Фундаментальні цінності, мета, цілі Досягнення цілей Тематичні платформи Фінансування Флагманські ініціативи

Зустрічі Форуму громадянського суспільства Робочі групи Національні платформи

Про Європейський Союз Україна та ЄС Основи нормативноправової бази європейської інтеграції України

Сутність політики Східного партнерства Ініціатива створення Східного партнерства належить Польщі та Швеції, також спочатку ця ідея була підтримана Чехією та Європейською комісією. Відповідно, 3 грудня 2008 року Європейська комісія представила на розгляд Європейського парламенту та Європейської Ради свої пропозиції щодо створення Східного партнерства у формі угод про асоціацію задля підтримки східного виміру Європейської політики сусідства (Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова та Україна). Східне партнерство було започатковано 7 травня 2009 року під час саміту у Празі (Чеська Республіка) задля впровадження політичної асоціації та економічної інтеграції між ЄС та його східними сусідами. Основою співробітництва є спільні інтереси та зобов’язання, а також залучення та взаємна відповідальність, що базуються на принципах диференціації, умовності та прозорості. Другий саміт Східного партнерства відбувся у Варшаві (Польща) у вересні 2010 року/ Було обговорено програму, затверджену у 2009 році в Празі, а також прогрес, якого було досягнуто у конкретних сферах співпраці, посиленні реформ та ситуації з дотриманням спільних цінностей.

2

Зустрічі голів держав та урядів країн-учасниць Східного партнерства відбуваються раз на 2 роки, в той час як зустрічі міністрів закордонних справ – раз на рік. Звичайні сесії в межах тематичних платформ відбуваються один раз на 6 місяців.

реформи

Фундаментальні цінності

Східне партнерство базується на дотриманні принципів міжнародного права та відданості фундаментальним принципам (особливо тим, що закріплені в конвенціях Ради Європи), а саме: • Демократія та верховенство права; • Захист прав людини та фундаментальних свобод; • Ринкова економіка та сталий розвиток. Рівень стосунків між ЄС та кожною країною-партнером залежить від того, наскільки ці цінності відображені в національних практиках та політиці країнипартнера.

Мета

Підтримка реформ у економічних, соціальних та політичних сферах у партнерських країнах задля приведення їх у відповідність до стандартів Ради Європи та Європейського Союзу.

промоція

демократія

зв’язки

безбека свобода

покращ

стабільність контакт Цілі

партнерство

Задля досягнення мети Східного партнерства: • Сприяти політичному та економічному наближенню партнерських країн до ЄС; • Підтримувати безпеку, стабільність та належне врядування; • Сприяти встановленню партнерських стосунків між організаціями громадянського суспільства та урядами держав.

• Підтримувати встановлення контактів між людьми за допомогою довгострокової стратегії лібералізації візового режиму на індивідуальній основі та за визначених умов; • Підвищувати рівень енергетичної безпеки; • Підтримувати реформи в різних секторах та захищати навколишнє середовище.

3

Досягнення цілей Політика Східного партнерства впроваджується за допомогою таких інституційних структур: • •

• •

• •

4

Рада Європи – реалізує «Інструмент для Східного партнерства», що фінансується ЄС; Парламентська Асамблея EURONEST – складається з парламентарів країн-партнерів та членів Європарламенту, відповідає за консультації, контроль та моніторинг співробітництва на рівні парламентів; Європейський економічний та соціальний комітет (ЄЕСК) – сприяє поглибленню діалогу із представниками працедавців та профспілок; Конференція представників регіональної та місцевої влади країн-учасниць Східного партнерства – сприяє співпраці між державною владою та громадянами; Бізнес-форум – сприяє створенню глибокої та всеохопної зони вільної торгівлі; Форум громадянського суспільства – організовує зустрічі організацій громадянського суспільства (ОГС) та підтримує діалог між ОГС та владою у країнах-учасницях.

Двостороннє співробітництво спрямоване на встановлення стабільних та збалансованих стосунків між ЄС та кожною країною-партнером. Таке співробітництво передбачає укладання двосторонніх угод (насамперед Угоди про асоціацію, включно з глибокою та всеосяжною зоною вільної торгівлі), двосторонній діалог з питань візової лібералізації (з метою скасування візового режиму), а також поглиблене співробітництво у різних сферах (економіка, енергетика, навколишнє середовище, транспорт, наука тощо), технічної допомоги. В рамках багатостороннього співробітництва відбувається вільний діалог між ЄС та його східними сусідами. Обмін інформацією та досвідом стосується заходів для здійснення реформ та модернізації. На цьому рівні Партнерство сприяє напрацюванню спільних позицій та видів діяльності. В багатосторонньому вимірі досягнення цілей Східного партнерства відбувається шляхом роботи чотирьох тематичних платформ, що включають «флагманські ініціативи».

Тематичні платформи В рамках Східного партнерства утворено чотири тематичні платформи, що застосовуються для відкритого обговорення та оцінки досягнутого прогресу. До їх роботи залучені представники міністерств, державних органів, парламентів, організацій громадянського суспільства, міжнародних організацій, міжнародних фінансових інституцій, бізнесу. Участь у проектах, видах діяльності та зустрічах тематичних платформ є добровільною й інколи може включати треті сторіни.

1. Демократія, належне врядування і стабіль- 3. Н авколишнє середовище, зміни клімату та ність. Діяльність Платформи спрямована на енергетична безпека. Діяльність платформи підтримку демократичних реформ в партнерспрямована на сприяння діалогу із енергетичських країнах, особливо реформ державноної безпеки, розвитку регіональних енергетичго управління, виборчих стандартів, закононих ринків; диверсифікацію методів доставки давства, що стосується медіа та боротьби енергії; стратегію консолідації на випадок енеріз корупцією, лібералізації візового режиму, гетичної кризи; гармонізацію політик та законополітики безпеки та підтримки стабільності, тедавства в партнерських країнах із розповсюриторіальної цілісності та захисту прав людини дженими практиками та acquis communautaire; в партнерських країнах; 4. К онтакти між людьми. Платформа спрямова2. Економічна інтеграція та конвергенція з пона на розвиток контактів між громадянами ЄС літиками ЄС. Метою платформи є економічна та громадянами партнерських країн. В цьому інтеграція та законодавча гармонізація країнконтексті особливу увагу приділені молоді за партнерів із законодавством та практикою ЄС. допомогою розвитку інформаційного суспільЦі цілі також доповнюються встановленням довства та медіа, навчанню та дослідженням, а гострокових угод щодо глибокої та посиленої також культурному та волонтерському співзони вільної торгівлі серед партнерських країн робітництву. Підтримка контактів між людьми та між партнерськими країнами та ЄС; вважається важливим елементом просування реформ у партнерських країнах.

5

Фінансування Відповідно до Декларації про Східне партнерство, прийнятої Радою ЄС у березні 2009 року, фінансування з бюджету ЄС збільшується відповідно до того, як цілі Східного партнерства досягаються кожною країною-партнером. Разом із започаткуванням Східного партнерства, Європейська комісія виділила 600 мільйонів євро на 2010-2013 роки, включно з 350 мільйонами євро нових коштів.

26 червня 2013 року було прийнято Програму із інтеграції та співпраці Східного партнерства. Її бюджет склав 130 мільйонів евро на рік (2012-2013). Ця програма спрямована на підтримку консолідації демократії та демократичних інституцій, сталий розвиток та інтеграцію, а також заходи із побудови довіри. Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та інші регіональні, національні банки розвитку, а також ЄБРР задля підтримки реформ, що проводяться країнами-членами Східного партнерства, виділяють додаткові кошти для підтримки економічного зростання і створення нових робочих місць.

6

Флагманські ініціативи Східне партнерство започаткувало флагманські ініціативи, що є специфічними ініціативами, спрямованими на досягнення зазначених цілей, отримання конкретних результатів, та є частиною багатостороннього виміру співпраці. Кошти для цих ініціатив надходять із різних фінансових інституцій, а також інвестицій із приватного сектору. Серед цих ініціатив такі: 1. Інтегроване управління кордонами впроваджується за допомогою використання найкращих практик відповідно до стандартів ЄС. Інтегроване управління кордонами допомагає пересуванню людей в межах Європи та охоплює торгівлю, митницю, візи, делімітацію кордонів, безпеку (контрабанда та торгівля людьми) та пан’європейські транспортні коридори; 2. Консолідація ролі малих та середніх підприємств із країн-партнерів задля покращення бізнес-клімату та законодавчих рамок. Ця ініціатива підтримується ЄБРР і ЄІБ та відкрита для фінансування іншими фінансовими інституціями; 3. Регіональні енергетичні ринки, енергозбереження та відновлювальна енергія. Мета: інтеграція енергетичних ринків ЄС та партнерських країн та поєднання мереж задля кращого енергозбереження, підвищення енергетичної безпеки та запобігання змінам клімату;

4. Диверсифікація енергозабезпечення. Досягнення цієї цілі передбачає тісну співпрацю між виробниками, споживачами та посередниками задля гарантування безпеки енергозабезпечення в ЄС та партнерських країнах, а також задля уникнення енергетичної кризи; 5. Попередження, підготовка та реагування у випадку природної чи антропогенної катастрофи. Ця ініціатива спрямована на підвищення спроможності задля уникнення та управління катастрофами на локальному, регіональному та національному рівнях за допомогою тіснішої співпраці між ЄС та його східними партнерами, а також між країнамипартнерами; 6. Управління довкіллям. Ця ініціатива стосується захисту довкілля, попередження забруднень та змін клімату за допомогою низки заходів на міжнародному, національному та регіональному рівнях шляхом укладання формальних та неформальних угод.

7

ства в ЄС та партнерських країнах та підтримка їхньої активної участі у публічному житті та процесах реформ в їхніх країнах. Роль Форуму була визнана державами-членами ЄС та країнами Східного партнерства. Як наслідок, представників Форуму запрошують до участі у тематичних платформах Східного партнерства на постійній основі.

Форум громадянського суспільства

8

Пропозиція Європейської комісії створити Форум громадянського суспільства була затверджена на Саміті в Празі 7 травня 2009 року одночасно із започаткуванням Східного партнерства як його невід’ємна складова. Форум є частиною східного виміру Європейської політики сусідства. Його метою є розвиток стосунків між представниками громадянського суспіль-

Форум громадянського суспільства (ФГС) організовує зустрічі організацій громадянського суспільства (ОГС) та підтримує діалог між ними та владою у партнерських країнах шляхом інформаційної підтримки, обміну досвідом, рекомендаціями щодо національних політик та політик ЄС, а також моніторингу діяльності в рамках зустрічей міністрів та багатосторонніх тематичних платформ. Будь-які організації громадянського суспільства чи їхніх представники (профспілки, професійні асоціації, неурядові організації, аналітичні центри, національні та міжнародні неурядові орга-

нізації, а також будь-які інші актори громадянського суспільства із країнучасниць Східного партнерства, держав-членів ЄС та інших міжнародних організацій) можуть стати членами ФГС. Щорічна зустріч збирає понад 200 ОГС із партнерських країн та ЄС. Провідну роль у досягненні цілей ФГС відіграє Керівний комітет, що налічує 19 членів, з яких: 6 національних координаторів із країн-партнерів, 10 співкоординаторів робочих груп та 3 координатори з ЄС, що працюють на добровільних засадах. Керівний комітет щорічно обирається під час зустрічей ФГС. До його обов’язків входить: брати участь у зустрічах офіційних тематичних платформ, підтримувати комунікацію із робочими групами, підтримувати розвиток національних платформ, допомагати обміну інформацією тощо.

Нова структурна одиниця Форуму, Секретаріат Керівного комітету ФГС, розпочала свою роботу у січні 2013 року. Метою його створення є допомога у досягненні цілей, які Форум ставить перед собою. Щоденно Секретаріат працює над підтримкою діяльності Керівного комітету й Форуму в цілому та слугує в якості інформаційного, координаційного та експертного центру для усіх учасників в ЄС та партнерських країнах. Секретаріат займається також представленням діяльності Форуму, Національних платформ та Робочих груп для громадськості й збільшенням впливу громадянського суспільства на процеси реформ в країнах Східного партнерства. Зустрічі ФГС та Керівного комітету фінансуються Європейською Комісією.

9

Зустрічі Форуму громадянського суспільства Перша зустріч Форуму відбулася у Брюсселі (Бельгія), 16–17 листопада 2009 року й зібрала представників понад 200 європейських громадських організацій та країн-партнерів. Під час Форуму було створено Керівний комітет, що відповідав за розробку виборчих процедур для наступного Форуму. Наступний Форум відбувся в Берліні, 18–19 листопада 2010 року. Його основною метою було підведення підсумків першого року функціонування Східного партнерства. Усі його рішення стосовно цілей та програми базувалися на пропозиціях, вироблених Керівним комітетом. Усі голови держав та урядів, представники Східного партнерства та ЄС підтвердили свої зобов’язання щодо цілей партнерства та їх подальшого втілення.

10

Третя зустріч Форуму громадянського суспільства «Партнерство заради демократичних реформ та європейської інтеграції» відбулася у Познані (Польща) 28-30 листопада 2011 року. Цю зустріч відвідали понад 300 представників громадянського суспільства із

країн-партнерів Східного партнерства та ЄС, а також високопосадовці із ЄС. Зустріч була присвячена різним темам, а саме викликам та перспективам розвитку Форуму, підвищенню рівня відповідальності громадянського суспільства в рамках Східного партнерства. Четверта зустріч Форуму громадянського суспільства відбулася в Стокгольмі (Швеція) 29-30 листопада 2012 року. В ньому взяли зустріч понад 300 ОГС із країн Східного партнерства та ЄС. Під час семінарів обговорювалися теми важливі для країн-партнерів: боротьба із корупцією, моніторинг виборів, проблеми молоді, енергетична безпека, лібералізація візового режиму. П’ята зустріч вперше відбулася в країні-партнері, а саме в Кишиневі, Республіка Молдова, 4–5 жовтня 2013 року. Форум носив символічну назву «Разом за європейське майбутнє» і в центрі його уваги була роль громадянського суспільства в контексті підписання Угод про асоціацію з рядом держав, а також оцінка процесу реформ напередодні Вільнюського саміту.

Робочі групи Аналогічно до тематичних платформ Східного партнерства, у Форумі було створено робочі групи, що об’єднують представників громадянського суспільства з країн Східного партнерства та ЄС. Робочі групи працюють паралельно з міжурядовими платформами і групами експертів Східного партнерства надаючи їм точку зору громадянського суспільства. В основному, діяльність відбувається у підгрупах за певними напрямами. РГ 1. Демократія, права людини, належне врядування і стабільність: • реформа державного управління; • судова реформа; • боротьба з корупцією; • група спрощення візового режиму; • засоби масової інформації; • права людини; • спостереження за виборами. РГ 2. Економічна інтеграція і узгодження з політикою ЄС. РГ 3. Довкілля, зміна клімату та енергетична безпека. РГ 4. Контакти між людьми: • молодь та волонтерство; • культура; • освіта. РГ 5. Соціальний діалог (була створена на четвертому Форумі, який відбувся у Стокгольмі в листопаді 2012 року. Її діяльність спрямована на розвиток соціального діалогу та соціально трудової справедливості, також вона виступає за створення відповідної тематичної Платформи).

11

Національні платформи

12

Національні платформи в межах Форуму громадянського суспільства Східного партнерства є цінними інструментами, що допомагають досягати цілей Партнерства. Вони були створені із метою забезпечення активного залучення громадянського суспільства кожної країни-партнера до покращення співпраці із владою країни, вироблення рекомендацій для успішної імплементації проектів Східного партнерства, встановлення партнерських зв’язків із європейськими ОГС, покращення комунікації із інституціями ЄС на центральному та місцевому рівнях. Обговорення відбувається у форматі відкритого форуму, що дозволяє посилити діалог щодо проблем, що стосуються європейської інтеграції.

Національні платформи були створені у кожній країні-партнері в кінці 2010 року. Механізм створення та функціонування визначається кожним партнером індивідуально. Будь-яка ОГС, що відповідає критеріям, визначеним кожною платформою, може бути її членом. В той же час, кожна партнерська країна може мати лише одну національну платформу. Наразі діяльність Національної платформи забезпечується за допомогою імплементації проекту «Посилення спроможності Національних платформ (НП) Форуму громадянського суспільства Східного партнерства», що фінансується ЄС. Договір по цьому проекту був підписаний 29 листопада 2012 року у Стокгольмі під час відкриття 4-го Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Цей проект впроваджується консорціумом ОГС із партнерських країн.

Про Європейський Союз Європейський союз (ЄС) – це політичний та економічний союз 28 держав, що розташовані в Європі. ЄС функціонує за допомогою системи наднаціональних незалежних інституцій та міжурядових рішень, прийнятих державами-членами. Європейський союз має у своєму складі такі інституції: Європейська комісія, Європейська Рада, Рада Міністрів (Рада ЄС), Суд Європейського Союзу, Європейський центральний банк, Європейський суд аудиторів (Рахункова палата) та Європейський Парламент. Європейський Парламент обирається кожні 5 років європейськими громадянами. Де-факто столицею ЄС є Брюссель. ЄС бере свій початок від Європейського співтовариства з вугілля та сталі та Європейської економічної спільноти, що були створені шістьма країнами у 1951 та 1958 роках відповідно. У період між цими двома датами спільнота поповнилася новими членами та також збільшила свою потужність, додавши до своєї сфери компетенції нові галузі. Маастрихтським договором було утворено Європейський Союз у 1993 році. Останні поправки до

конституційних підвалин Європейського Союзу, а саме Лісабонський договір, вступив в силу в 2009 році. ЄС запровадила систему єдиного ринку за допомогою стандартизованої системи законів, що мають силу на території усіх держав-членів. В межах Шенгенської зони, до якої входять 22 країни-члени ЄС та 4 держави, що не є членами ЄС, паспортний контроль було скасовано. Політика ЄС спрямована на забезпечення вільного руху людей, товарів, послуг та капіталу, запровадження законодавства в сфері правосуддя та внутрішніх справ, а також підтримку спільної політики у сфері торгівлі, сільського господарства, рибного господарства та регіонального розвитку. Монетарний союз, Єврозона, була створена у 1999 році та складається із 17 країн. За допомогою Спільної зовнішньої політики та політики безпеки ЄС посилює свою позиції у зовнішніх стосунках та обороні. ЄС отримав у 2012 році Нобелівську премію миру.

13

Україна та ЄС Україна є державою, що заявила про свій намір стати у майбутньому членом ЄС. Даної позиції дотримувались всі президенти, уряди та парламенти України незалежно від партійних кольорів. Нині процес європейської інтеграції України триває в рамках моделі «політичної асоціації та економічної інтеграції», яка суттєво наблизить Україну до європейських стандартів та у майбутньому створить достатні передумови для набуття членства в ЄС.

Європейський Союз – Україна Основні віхи в історії відносин України та ЄС:

14 Європейський Союз

• 1992 — Перша зустріч Україна-ЄС на найвищому рівні • 1993 — Підписана угода між Європейськими співтовариствами та Україною про торгівлю текстильними виробами, відкриття представництва Комісії Європейських Співтовариств в Україні • 1994 — Підписано Угоду про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС • 1995 — Перше засідання Спільного комітету Україна-ЄС, створення представництва України при Європейських Співтовариствах • 1996 — Європейський Союз визнав за Україною статус країни з перехідною економікою. Рада Міністрів ЄС прийняла План дій щодо України • 1997 — Перший Саміт Україна-ЄС (Київ), підписано угоду між Європейським Співтовариством з вугілля та сталі та урядом України про торгівлю сталеливарними виробами • 1998 — Набуття чинності Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС, Україна офіційно заявила про прагнення набути статусу асоційованого членства в ЄС; прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 852 про запровадження механізму адаптації законодавства України до ЄС.

• 1999 — Третій саміт Україна-ЄС (Київ), ЄС підтвердив намір сприяти вступу України до СОТ, початок роботи щодо запровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

• 2005 — Ухвалено трирічний двосторонній документ співпраці: «План дій Україна-ЄС», Рада Європейського Союзу надала Україні статус країни із ринковою економікою.

• 5 березня 2007 — Розпочато переговори про укладення нової посиленої угоди на заміну Угоди про партнерство та співробітництво.

• Січень 2008 — Набуття чинності угодами про спрощення візового режиму та реадмісію між Україною та ЄС.

• Вересень 2008 — Під час паризького Саміту Україна-ЄС досягнуто компромісного рішення щодо назви нової посиленої угоди як Угоди про асоціацію.

• 7 травня 2009 — Україна офіційно стала учасницею Східного партнерства.

• 16 червня 2009 — Під час засідання Ради з питань співробітництва Україна-ЄС політично схвалено «Порядок денний асоціації Україна-ЄС» — на заміну Плану дій Україна-ЄС.

• 25 лютого 2010 — Європарламент схвалив резолюцію про ситуацію в Україні в якій, зокрема, визнається право України на членство в ЄС. Єврокомісії надається мандат задля роботи над “дорожньою картою” до скасування візового режиму між Україною та країнами ЄС.

• 25 листопада 2010 — Україні надано План дій з візової лібералізації із вичерпним переліком умов, виконання яких призведе до скасування віз для громадян України.

• 2011 — Політичну атмосферу зіпсовано «справою Тимошенко» та іншими випадками вибіркового судочинства. Незважаючи на це, до кінця року завершено переговорний процес щодо Угоди про асоціацію.

• Березень-липень 2012 — парафовано текст Угоди про асоціацію між Україною та ЄС – найбільшого двостороннього договору, який ЄС коли-небудь укладав із третьою країною.

• 21 березня 2014 – сторони підписали політичний розділ Угоди про асоціацію. Економічну частину угоди планується завізувати після президентських виборів, очікуваних 25 травня.

15

Основи нормативно-правової бази європейської інтеграції України Курс України на європейську інтеграцію, включаючи вступ до ЄС, ґрунтується на широкому політичному консенсусі, вираженому в низці законодавчих та нормативних актів, що були прийняті протягом 1998 – 2010 років. Головним законодавчим актом, який визначає основні напрями і завдання органів державної влади в Україні, є Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» (01.07.2010 № 2411-VI).

16

Стаття 11 даного Закону чітко визначає серед основних засад зовнішньої політики України завдання щодо «забезпечення інтеграції України в

європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі». Актом Президента України, який визначає завдання органів виконавчої влади із забезпечення інтеграції України до ЄС, є Указ «Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу» (від 11.06.98 р. № 615). Цим Указом визначено завдання щодо «входження держави до європейського політичного (в тому числі у сфері зовнішньої політики і політики безпеки), інформаційного, економічного і правового простору» та створення асоціації з ЄС як «головного зовнішньополітичного пріоритету України».

Проект «Підтримка спроможності Національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства» реалізує консорціум організацій: • Центр економічного і соціального розвитку (Азербайджан) • Офіс за демократичну Білорусь (Бельгія) • Асамблея неурядових демократичних організацій Білорусі • Фонд «Відкрите суспільство — Грузія» • Регіональний екологічний центр Молдови • Лабораторія законодавчих ініціатив (Україна)

Контакти Української національної платформи:

Проект ЄС «Підтримка спроможності Національної платформ Форуму громадянського суспільства Східного партнерства» Загальною метою проекту є підтримка організацій громадянського суспільства у здійсненні реформ та демократичних перетворень, що відбуваються в країнах Східного партнерства, за допомогою більшого залучення до та моніторингу виконання цілей Східного партнерства. Цілі проекту: • Посилення інституційної спроможності Національних платформ Форуму громадянського суспільства Східного партнерства • Сприяння активному соціальному діалогу, а також громадському діалогу між приватними особами, державою та представниками громадянського суспільства • Моніторинг виконання цілей політики Східного партнерства • Моніторинг розвитку відносин ЄС із партнерськими країнами

http://eap-csf.org.ua e-mail: platform@eap-csf.org.ua

Проект імплементується консорціумом громадських організацій із партнерських країна та однією із Бельгії за координації молдавської організації.

Корисні сайти:

Основні очікувані результати проекту: • Сильніша та ефективніша Національна платформа Форуму громадянського суспільства, підвищення спроможності надавати своєчасну, конструктивну допомогу міжурядовим платформам Східного партнерства та експертним панелям; • Процес моніторингу залучення ЄС, що здійснюється урядами держав-членів Східного партнерства щодо питань прав людини, правосуддя, економічної інтеграції, навколишнього середовища тощо; • Просування ініціативи Східного партнерства в шести країнах-членах за допомогою інформаційних кампаній, організації публічних дебатів та обговорень із залученням громадськості країн Східного партнерства.

http://eap-csf.eu http://www.easternpartnership.org http://npbelarus.info http://eapnationalplatform.ge http://www.eap-csf.md http://www.easternpartnership.org http://europa.eu http://eeas.europa.eu http://mfa.gov.ua/ http://ukraine-eu.mfa.gov.ua/ua

Східне партнерство Форум громадянського суспільства (ФГС) був створений за пропозиції Європейської комісії та затверджений як невід’ємна частина Східного партнерства. Його метою є розвиток стосунків між ЄС та організаціями громадянського суспільства партнерських країн, а також їх активне залучення до публічного життя та процесу реформ у державі. ФГС організовує зустрічі між представниками організацій громадянського суспільства та фасилітує діалог між ними та владою відповідної держави шляхом надання необхідної інформації, обміну досвідом (зокрема щодо європейської інтеграції), а також моніторингу діяльності в рамках зустрічей міністрів та багатосторонніх тематичних платформ. Національні платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства є важливими інструментами для досягнення цілей, передбачених партнерством, завдяки залученню організацій громадянського суспільства. Українська національна платформа була утворена 29 січня 2011 р.

Східне партнерство було започатковане 7 травня 2009 року на саміті у Празі (Чеська Республіка) для підтримки реформ в економічній, соціальній та політичній сферах у 6 партнерських країнах (Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Республіка Молдова та Україна) та задля їхнього наближення їх до європейських стандартів. Це партнерство надає більше можливостей для стабільності, безпеки та процвітання Європейського союзу, країн-членів Східного партнерства та усього європейського континенту. Його основною метою є створення необхідних умов для прискорення політичної та економічної інтеграції між Європейським Союзом та зацікавленими країнамипартнерами. Східне партнерство створило можливості двосторонньої співпраці задля встановлення стабільних і збалансованих стосунків між ЄС та кожною країноючленом Східного партнерства індивідуально, а також багатосторонньої співпраці в рамках чотирьох тематичних платформ (Демократія, належне управління та стабільність; Економічна інтеграція та конвергенція з політиками ЄС; Навколишнє середовище, зміни клімату та енергетична безпека; Контакти між людьми).

Ця публікація була підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Зміст даної публікації є відповідальністю Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та Лабораторії законодавчих ініціатив і не обов’язково відображає офіційну позицію Європейського Союзу