КОЛОНКА РЕДАКТОРА
СВЯТО
Доброго дня!
5 тисяч відвідувачів за день
Сергій Лавський. У цьому номері ми підняли проблему утримання домашніх тварин, поговорили з відомим місцевим футболістом, підготували матеріал до Дня рибалки, розповіли про заморську країну і, звісно, зібрали найсвіжіші новини. Також ми дали старт рубриці «Народне інтерв’ю». Про неї читайте на останній сторінці газети. Нагадуємо, щоб передплатити «Менщину», потрібно завітати до поштового відділення або звернутися до листоноші. Вартість передплати на місяць – 6,13 грн.; на три місяці – 17,79 грн.; на півроку – 33,93 грн. У цю суму вже включена вартість оформлення передплати і доставки газет. Передплата на липень уже закінчилася, проте ви можете передплатити «Менщину» на серпень та інші місяці. З сьогоднішнього дня газету можна купити у торгових точках міста, зокрема: – в магазині «Меблі для всіх» (вул. Леніна, біля центрального ринку,); у неділю, в «базарний день», газету також можна придбати біля магазину. – в магазині «Лотос» (вул. Червоноармійська) – в Магазині-сауні «Ніагара» (вул. Жовтнева)
Фото Владислава Блецка. У неділю, 1 липня, Менський зоопарк відсвяткував своє 35-тиріччя. До обіду вхід до нього був безкоштовним. На святі на дітей чекали розваги та веселі конкурси, виступав клоун Кльопа та театр клоунади «Балаганчик». Адміністрація зоопарку зафіксувала рекорд відвідуваності – близько 5 тисяч відвідувачів за день.
В газеті ви можете безкоштовно публікувати некомерційні оголошення. Комерційні оголошення про купівлю або продаж товарів коштують 5 грн., оголошення про надання послуг – 10 грн. Також у нас можна опублікувати графічне оголошення вартістю 1 грн./кв. см. Передплатники газети можуть давати безкоштовні оголошення в межах вартості передплати. Наприклад, передплативши газету на квартал, заплативши 17,79 грн., ви можете дати три оголошення вартістю 5 грн. Якщо ви передплатите газету на серпень, то зможете дати оголошення вже у липні, авансом. Документом, який підтверджує передплату, є квитанція.
ПРИРОДА МЕНЩИНИ
Шість видів риб Менщини занесені до Червоної книги України Оксана Вербицька.
А чи знали ви, що в Десні живе близько 30 видів риб, і що частина із них занесена до Червоної книги України? Напередодні Дня рибалки «Менщина» вирішила написати не лише про рибалок, а й про протилежний табір – риб. Щоб дізнатися, на яку ж рибу багата річка Десна, ми звернулися до місцевого краєзнавця Олександра Жилки: – У Десні та заплавних водоймах нашого району зустрічається більше 30 видів риб, – розповідає Олександр Іванович. – Шість видів риб занесені до Червоної книги України: стерлядь, ялець звичайний, карась золотистий («червоний карась»), минь річковий, йорж носар, йорж Балона (Балон – прізвище науковця-іхтіолога, – авт.). Бернська Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі охороняє ще близько 10 видів мешканців наших водойм, зокрема, чехоню, в’юна, верховодку...
Є в нашій місцевості дуже цікаві види риби. Наприклад: Минь річковий («налім») – звичайний мешканець на Єнісеї, Обі, Іртиші. Там він досягає гігантських розмірів, іноді до 2 метрів завдовжки. В наших річках ця риба також водиться, але має значно менші розміри, мало коли важить більше 1,5 кілограма. Ця риба нічна, вона не любить денного світла, зате її приваблює світло багаття. Ця риба не боїться шуму, дзвону, людського голосу, більше того, підпливає на звук. Це єдиний прісноводний представник тріскових. Інші його родичі мешкають у морях. Улітку миньок перебуває у своєрідній сплячці, лише зрідка виходячи на полювання. Зі зниженням температури води стає активнішим, більше харчується, і взимку нереститься. Оскільки вода в наших водоймах тепліша, ніж у Єнісеї чи Обі, то миньок більше часу спить, мало їсть, а, отже, повільно росте. «Налім» дуже популярний у рибалок північних регіонах Росії. Особливо цінується печінка минька, котра у великих особин сягає кількох кілограмів. З його печінки роблять начинку для пиріж-
ків, витоплюють жир… Бичок-пісочник часто зустрічається в Десні, інколи трапляється в її притоках, зокрема, в річці Мена. Ця риба має товсте, досить коротке тіло, невелику голову. Кольору світло-бурого, з великими темно-бурими плямами на боках. Бичок-пісочник може змінювати забарвлення, маскуючись від ворогів. Величина його 5-20 сантиметрів. Тримаються ці риби постійно на дні. Коли пливуть проти течії, спираються на зрощені червоні плавці, як на підставку. Якщо його вийняти з води, то бичок-пісочник настовбурчує всі плавці і дугою вигинає хвіст. Це дуже ненажерливі і енергійні риби. Їдять вони всіляку дрібну живність: мальків риб, комах, черв’яків, дрібних молюсків. Але й самі часто стають здобиччю хижаків. Карась золотистий («червоний карась») зустрічається у стоячих і повільно текучих водоймах, особливо любить заплавні водойми біля русла Десни. Полюбляє замулені річки і озера з густою водяною рослинністю. Чисельність представників цього виду поступово змен-
шується. На те є багато причин. Його витісняють малоцінні риби і більш поширені гібриди сріблястого карася. Також у нашому регіоні він не є об’єктом штучного розведення. А от на півночі Росії, де погано приживається короп, карася золотистого успішно розводять. За сприятливих умов життя він досягає довжини 45 сантиметрів і ваги майже 3 кілограми.
МІНОГИ-КРОВОПИВЦІ ЗОВНІ СХОЖІ НА В’ЮНІВ У Десні зрідка зустрічається один з найнебезпечніших ворогів рибного царства – рідкісна і цікава тварина – мінога українська. Зовні вона схожа на в’юна. Коли виростає до 10-18 сантиметрів, то починає паразитичне життя кровопивці. Міноги нападають на риб. На одну рибину можуть напасти кілька міног одразу. У наших водоймах частіше зустрічаються личинки, вони не схожі на дорослих особин та нагадують напівпрозорих червів. Але іноді у нас виловлюють і дорослих особин, які, скоріше за все, запливають з Дніпра.
«Менщина» відвідала макошинський берег Десни і спитала у рибалок, чи знають вони, що в Десні живе більше 30 видів риб? Рибалки дивувалися й казали, що такого розмаїття риб ловити не доводилось. Найчастіше, кажуть, ловиться в Десні чехоня, носир, краснопірка, окунь, лящ, сом. Також зазначили, що риби стало менше, ніж колись. Мовляв, раніше на донку можна було спіймати 6 сомів за раз, а нині одного спробуй злови. А про таку тварину, як мінога, взагалі вперше почули.
«ПРИКМЕТА У МЕНЕ ОДНА: СКОРІШЕ З ДОМУ ДО ДЕСНИ, ЩОБ ЖІНКА НЕ ПОМІТИЛА» Перебуваючи на макошинському березі Десни, «Менщина» поцікавилася у рибалок, що для них значить «рибалка» і якими прикметами вони користуються? – Я на рибалці відпочиваю і душею, і тілом, – говорить Василь Васильович. – Можу навіть не ївши нічого зранку поїхати на рибу, і ловити аж до обіду, потім і апетит гарний маю і настрій. Після ри-
боловлі у мене заряд енергії на цілий день. Після неї спокійно працюю – нічого мене не тривожить. Ніяких особливих прикмет не маю, от хіба що, коли їдеш на рибалку, краще першого чоловіка, аніж жінку зустріти, – то улов буде гарний. – Рибалю з 13 років, – говорить Михайло Іванович. – І хочу сказати, що для мене рибалка – це спосіб забутися від усього на світі, від картоплі, від городів та жуків. Це хобі на все життя. Особливих прикмет не маю, хіба що слідкую за тиском повітря, він дуже впливає на улов. Найкращий тиск 745, нижче – краще, вище – гірше. – Рибалка – то моя стихія, – говорить посміхаючись ще один рибалка, що назвався Василем Івановичем. – Як не спіймаєш нічого, то хоч відпочинеш душею. Взагалі, рибалка – то як наркотик – викликає ще ту залежність. Я колись на Уралі жив, так на рибалку їздив за 90 кілометрів від дому, спочатку на електричці, а потім на «Запорожці» з сусідом. Прикмета у мене одна: скоріше з дому до Десни, щоб жінка не помітила. Більше ні в які не вірю.