11 СЕРПНЯ 2012 РОКУ №18 (18)
ЗА КОРДОНОМ МЕНЩИНИ
АНОНСИ
Андрій Фесюн розповів, як живеться в Японії Олексій Мороз.
Жителі Кукович та Пам’ять Леніна добре знають Андрія Фесюна. Серед людей його іноді називають «японцем». Це через те, що все його життя пов’язане з цією далекою екзотичною країною. У Москві він вважається одним із найкращих знавців японської мови та культури. Його батько з Кукович, мати – корінна москвичка. Сам він народився в Москві, але в дитинстві часто гостював у Куковичах. Мабуть з того часу Менщина і припала йому до душі. Андрій Григорович часто буває в Менському районі, зараз будує дачу в Пам’ять Леніна. Після закінчення вишу він довгий час працював на японському телебаченні «TBS» в Москві, потім очолював інформаційне агентство «РИА-Новости». Був радником із культури в російському посольстві в Токіо, а зараз викладає японську мову в Вищій Школі Економіки в Москві. Розумний, ввічливий, приємний співрозмовник, з менянами спілкується українською. Андрій Григорович люб’язно погодився розповісти про Японію, так би мовити зсередини. Специфіка цієї країни в тому, що вона аж до середини 19 століття була повністю ізольована від іншого світу. У нашій уяві Японія постає, як країна усталених традицій. Частково це так. Але із середини 20-го століття, після капітуляції, вона прийняла американську модель розвитку і зараз у ній вживаються американські цінності поряд з давніми національними традиціями. Взагалі Японія – цікава країна. Температура влітку +38°, вологість більше 80%. Відчуття, як у лазні. А люди ходять у чорному одязі, застібнутому на всі ґудзики. Кожен день приймають сауну. Завжди чисті та охайні. В Японії одна з найвищих у світі тривалість життя – 85-87 років. Хоча зараз у них так, як і в Європі, почалися демографічні проблеми пов’язані зі скороченням народжуваності. Молодь хоче жити для себе, а не для дітей. Про суші. У Японії цю страву називають «сусі». Це купка вареного рису з шматочком сирої риби. Може бути при-
правлена соєвим соусом, соусом васабі або чимось іншим. Риба повинна бути свіжою, не більше півтори доби з моменту вилову. Для приготування сусі використовують до 1500 видів риб. До речі, для приготування цієї страви гурмани використовують тільки ліву сторону риби. Про медицину. У Японії офіційно діє західна модель медицини, але вона гармонійно поєднується із традиційною східною. Медицина страхова і дуже дорога. Там краще не хворіти. Приїжджі можуть купити страховий поліс. Коштує він приблизно 100 доларів на місяць і дає можливість платити тільки 30% від вартості медичних послуг. Взагалі медицина у Японії – це ціла хитромудра система «видоювання» грошей. При першому зверненні за допомогою доведеться заплатити за реєстрацію, медичну картку та масу інших дрібниць. А вже тільки потім лікар огляне і випише рецепт. Ліки в аптеках продаються тільки за рецептом. Лікування звичайної застуди без страховки може обійтися в 300-350 доларів. Про зарплати. У Японії не існує поняття середньої зарплати. Є мінімальна – 110 тисяч єн (близько 12 тисяч гривень). Розмір зарплати визначається в договорі при прийнятті на роботу. У Японії також активно практикують неповний робочий день. До речі доходи громадян відслідковують відповідні органи. У Японії не можна просто так «перегнати» гроші з картки на картку, як, наприклад, в Україні. Треба заплатити податок. Його платять і платник і отримувач грошей. Про імігрантів. Японія монолітна в культурі, релігії, населенні країна. Там мало імігрантів. Для них введені жорсткі умови в’їзду та встановлено ліміт кількості. До речі, при в’їзді в країну кожен зобов’язується через певний час виїхати. На постійне місце проживання там майже неможливо залишитися. Вийнятком є тільки укладення шлюбу з японцем чи японкою. Про корупцію. У Японії суворо слідкують за дотриманням законів. Їх виконують завжди, навіть коли виконання стоїть на межі з абсурдом. Корупція є. Вони також люди. Але специфічна. Там державних грошей не крадуть, як у нас. Корупція полягає в тому, щоб, наприклад, за якусь на-
«МИ ТУТ ЖИВЕМО ЯК ОДНА ВЕЛИКА РОДИНА». «ОСТРЕЧ» – ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ УРОЧИЩЕ І САНАТОРІЙ, АЛЕ Й ВУЛИЦЯ (2) МІСЬКА МОЛОДЬ ОРГАНІЗУВАЛА ТУРНІР З ПЛЯЖНОГО ВОЛЕЙБОЛУ (2) ЮЛІЯ ГРИБАНЬ: «ВІДВІДУВАЧІ БІБЛІОТЕКИ НАЙЧАСТІШЕ ЗАПИТУЮТЬ ПАУЛО КОЕЛЬЙО, ЛЮБКА ДЕРЕША ТА БОРИСА АКУНІНА» (3) ОЛЕКСАНДР ЖИЛКА: «ЗМІЇ ПЕРШИМИ НЕ НАПАДАЮТЬ» (3) ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ВІДКЛЮЧАТИМУТЬ 13, 14 ТА 15 СЕРПНЯ (6) МЕНСЬКІ КУР’ЄРСЬКІ СЛУЖБИ МОЖУТЬ ДОСТАВИТИ ТОВАР ІЗ БУДЬ-ЯКОЇ ТОЧКИ УКРАЇНИ ПРЯМО ДОДОМУ (7)
РЕДАКЦІЙНІ ОГОЛОШЕННЯ Андрій Фесюн дану чиновнику послугу виграти тендер, чи «пропхнути» ще якісь свої інтереси. Про екологію. До 70-х років 20-го століття Японія була дуже забрудненою країною. Маса заводів і фабрик скидали відходи в море. Труїлась риба, а за нею і люди. Був сплеск онко-захворювань та інших хвороб. Але уряд країни прийняв ряд «драконівських» законів з екології і зараз там чисто. У Японії немає навіть машин без спеціальних систем очистки вихлопних газів. Дуже поширені електрогібриди. Газ використовується в якості палива рідко. Дизельних двигунів взагалі майже немає.
Про шкідливі звички. Палять у Японії дуже багато. Але зараз з’явилася тенденція скорочення кількості курців. Паління дозволене тільки у спеціально відведених місцях. Знайти таке місце нелегко. Для Токіо видана навіть спеціальна мапа із вказаними місцями для паління. Хоча є й окремі особи-маргінали, які спеціально демонстративно курять у громадських місцях. Та на них не звертають уваги. П’ють японці мало. Алкоголь у них слабо нейтралізується печінкою, тому вони швидко п’яніють.
ПРО ФУКУСІМУ* – Фукусіма для Японії, як Чорнобиль для України, – розповідає Андрій Фесюн. – Така ж зона, такі ж наслідки і таке ж ставленння людей. Я був і там, і там, тому можу порівнювати. Цунамі, аварія… Звичайно, це було велике лихо для країни. Маса жертв, розруха. Найбільше постраждали слабкі люди, які не могли самостійно втекти. Я розмовляв із медсестрою дому пристарілих. На її очах попливло 6 ліжок з немічними старими людьми. Вона дивилася їм в очі, намагалася втримати… Але сил не вистачило. На той час, як я розмовляв з нею, минуло три місяці з часу трагедії, а в її пам’яті залишилися останні погляди тих людей і гірке відчуття безпорадності та вини… Багато хто після побаченого збожеволів. Під час землетрусу я з дружиною був удома. Сиділи на кухні. Почалися слабкі поштовхи. Ви знаєте, для Японії землетрус до 3 балів – це звичне явище. На нього ніхто не звертає уваги. Потім почало трусити сильніше і сильніше… Із полиць посипався посуд, полетіли тарілки зі столу. Я швидко обійняв дружину і ми притулилися до стіни. Знаходились ми на третьому поверсі. Через вікно було видно, як висотки гойдались, неначе дерева на вітрі. Було страшно… Мій приятель, японець, у цей час був на 30-му поверсі. Його кидало в кімнаті від однієї стіни до іншої, аж поки він не вчепився в ліжко. *Фукусіма – префектура, в якій 11 березня 2011 року після сильного землетрусу та цунамі сталася радіаційна аварія на атомній електростанції «Фукусіма-1».
ПРО ПЕРЕДПЛАТУ Щоб передплатити «Менщину», потрібно завітати до редакції, поштового відділення або звернутися до листоноші. Вартість передплати на місяць – 6,13 грн.; на три місяці – 17,79 грн.; на півроку – 33,93 грн. У цю суму вже включена вартість оформлення передплати і доставка газети. Передплата на серпень уже закінчилася, проте ви можете передплатити «Менщину» на вересень та наступні місяці.
ПРО КУПІВЛЮ Газету можна купити у таких торгових точках міста: - - – - - - - - - - - - -
редакціїя газети «Менщина» (вул. Червоноармійська); Троїцький базар; магазин «У Миколи» (вул. Шевченка); Центральний базар; магазин «Лотос» (вул. Червоноармійська); магазин «Ніагара» (вул. Жовтнева); магазин «Меблі для всіх» (вул. Леніна); магазин «Маркет» (вул. Червона Площа); магазин №2 (вул. Воровського); магазин №6 (вул. Сидоренка); магазин №8 (вул. Леніна); магазин №17 (вул. Жовтнева); магазин «Едем» (вул. Шевченка).
ПРО РОБОТУ Запрошуємо на роботу допитливих, комунікабельних, творчих людей. Проводимо безкоштовне навчання основам журналістики. Можливе прийняття до штату редакції або робота поза штатом. Довідки за телефоном 5-01-52 або за електронною поштою admin@menshchyna.info.
СТІНА «Менський комунальник» роздає менянам листівки з інформацією про проблему з водопостачанням. А чому «Менщина» більше не висвітлює цю проблему на своїх сторінках, цензура не дозволяє?» Від редакції: Плануємо повернутися до цієї теми у наступному номері, після того, як зберемо більше інформації. Щоб опублікувати повідомлення у цій рубриці присилайте СМС на номер (094) 990–31–52.