№ 11 (49) ВІД 14 БЕРЕЗНЯ 2013 РОКУ
МЕНСЬКА РАЙОННА ГАЗЕТА
РЕКОМЕНДОВАНА ЦІНА 1,50 ГРН
Три години щоденна доза інтернету школяра
Експеримент з «Укрямою» завершено
СТОР. 3
СТОР. 2 ОПИТУВАННЯ
Що Ви садитимете на городі в цьому році? Дмитро Михайленко. Фото автора та з архіву міськради
Прийшла весна, з'явилися черги біля продавців насіння, кожен господар думає, що посадити на своєму городі. "Менщина" поцікавилася у жителів Мени та району про плани щодо використання їхньої земельної ділянки.
ОЛЬГА БАСАНЕЦЬ - ПРОДАВЕЦЬ МАГАЗИНУ «ОГОРОДНИК»:
ФЕДІР ФЕСЮН - МІСЬКИЙ ГОЛОВА:
АЛЬОНА МАРИНЕЦЬ - ОПЕРАТОР КОМП’ЮТЕРНОГО НАБОРУ ДРУКАРНІ «ДОМІНАНТ»:
- Цьогоріч буду висівати лише голландське насіння. Воно дає урожайність у п’ять разів більшу ніж наше. Дорогувате, але того варте. Маю ділянку три сотих, вистачає. Землю люблю, працюю не лише для харчування, але й для естетичного задоволення - вирощую квіти. Знаю багато людей, які також квітами захоплюються, приходять до мене в магазин, щоб поспілкуватися і придбати насіння для свого красивого хобі.
- У мене городом керує жінка, слухаюся її у всьому і допомагаю де треба. Обов’язково садимо картоплю, овочі для їжі та консервації. Маю онуків, то вони дуже люблять їсти саме домашню їжу. Квіти перед будинком обов’язково висаджуємо. На землі працювати люблю, сам виріс у селі і переконаний, що робота на землі - святе діло. Своїх дітей вчу на городі працювати, а коли онуки ще трішки підростуть, то буду і їх долучати.
- Садитиму картоплю і грядки. Маємо шість соток, на все вистачає. Працюємо всією сім’єю, чоловік дуже допомагає. Весною купуємо насіння і розсаду, а восени докуповуємо цибулю, бо чоловік дуже її любить. Від городу не відмовлюся ніколи, бо на землі дуже люблю працювати, навіть тепличка є. Також вирощую квіти - лілії та троянди, коли вони квітнуть, то дарую друзям, люблю дарувати радість людям.
АНДРІЙ НАГОРНИЙ - ВЛАСНИК ІНТЕРНЕТ МАГАЗИНУ СУВЕНИРІВ «ПОНІМАКА»:
ВАРВАРА КУШНІРЕНКО - ПЕНСІОНЕРКА, С. МАКСАКИ:
ОЛЕКСІЙ ПЕТРУСЕНКО - ТРАКТОРИСТ СТОВ ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА, СМТ МАКОШИНЕ:
- Маю три гектари. Із них півтори на картоплю, один на пшеницю, половина гектара на буряки та кукурудзу та ще соток десять на грядки. Є трактор та частина навісного обладнання, але працюємо всією сім’єю, робота дуже тяжка. Прибутку майже немає, але діватися нікуди, треба якось заробляти на життя. Торгівля - це більше «свіжа копійка», а для серйозних покупок торгівлі не вистачає і без землі вже ніяк не обійтися.
- Картопля, буряк, кукурудза, цибуля, грядки - все як у людей. Насіння є і своє, і купую. Я у селі народилася і звикла змалечку тяжко працювати. Своє село люблю - тиша, Десна красуня, природа гарна. А як у Мені побуду, то потім цілий день голова шумить. У 83-му було, як Десна розлилася, то вода доходила аж до ганку, так це на городину погано вплинуло - вимокла. У цьому розі розливу не буде, сподіваємося на гарний врожай.
- У цьому році будемо менше садити картоплі та буряків, бо ціна на них дуже низька. Із минулорічних 60 соток залишив лише 20. Вистачить і для корови з свинею, і на продаж. Маю трактора, але на городі не лише працюємо всією родиною, а ще й родичі допомагають. Вони нам допоможуть, ми їм. Працювати треба у будь-якому випадку, щоб не залежуватися, а ще вирощене власноруч смачніше за куплене.