№ 8 (98) ВІД 20 ЛЮТОГО 2014 РОКУ
МЕНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ГАЗЕТА
РЕКОМЕНДОВАНА ЦІНА 2,00 ГРН
ІСТОРІЯ
АНОНС
Революція. Сто років тому
Будинок культури зібрав більше чотирьох тисяч гривень на лікування дитини Стор. 2 МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ
Мену можуть виключити з Угоди мерів Світлана Плющ
Медики несуть чоловіка, пораненого під час сутичок мітингувальників з міліцією в Києві у вівторок, 18 лютого 2014 року. Фото зі сторінки facebook.com/EuroMaydan Олексій Мороз 1905 рік відомий в історії, як рік початку першої російської революції. Багато води сплило з того часу. Люди вже майже забули з чого все тоді почалося, за що революціонери боролися, і що вибороли. А починалося все з мирної демонстрації в неділю 9 січня 1905 року. Представникам влади ця демонстрація дуже не сподобалося, тому до демонстрантів вийшли силовики і розстріляли їх. Багато людей тоді загинуло, ще більше було поранено... 18 січня В.І. Ленін в своїй статті «Початок революції в Росії», опублікованій в женевській газеті «Вперед», закликав до негайного повалення уряду та написав: «Військо перемогло беззбройних робітників, жінок та дітей. Військо здолало ворога, розстрілюючи робітників, що лежали на землі. «Ми дали їм хороший урок!», - з невимовним цинізмом говорять тепер царські слуги і їх європейські лакеї з консервативної буржуазії». Після подій 9 січня всю країну сколихнула хвиля страйків та насильства.
Протести були настільки масовими, що правоохоронні органи не в силах були стримувати натиск людей, тому влада для приборкання демонстрантів залучала воєнізовані загони козаків та драгун (вид кавалерії – ред.). Що ж хотіли люди? Ось знайшов приговор сільського сходу села Калюженець Прилуцького повіту: «1905 г. декабря дня мы, обыватели с. Калюженец Скурянской вол., Прилукского уезда Полтавской губ., собравшись сего числа на сельский сход, обсудили тo положение, в котором мы находимся причины нашей темноты и бесправия и решили что дальше так жить нельзя, - ведь мы люди, и мы хотим лучшей жизни, хотим света и правды, а при теперешнем нашем положении правды не может быть потому, что всем трудящимся рабочим народом распоряжаются наши нахлебники - самодержавные бесконтрольные чиновники и дворяне-помещики. Они не дают нам света, не дают нам громко рассказывать наши нужды и обличать неправду, пулями и нагайками они отвечают на наше стремление добиться лучшего, продают за недоимки последнюю скотину, и все это для того, чтобы роскошнее самим прожить, а несчастный, избитый народ, сельский и городской, гибнет от голода и темноты, безропотно
идет умирать в ненужных, гибельных для народа войнах, устраиваемых ненасытными чиновниками-бюрократами; рабочий народ отдает на войну последние свои гроши, они идут в карман чиновников-казнокрадов. Для рабочего народа, кормящего своим трудом все государство и, главным образом, чиновников, нет никаких прав, нет никаких законов, которые защитили бы его от произвола чиновников-помещиков. Правительственные чиновники думают, что не они должны служить народу, а народ им, и обирают нас сколько возможно. Правительство давно уже доказало, что думает только о себе, о своих выгодах. Мы все уже осознали, кто наш враг, и уже все не хотели терпеть больше неправды и неволи; все мы присоединяемся к городским рабочим людям, именуемыми себя социалдемократами и уже давно борющимся за свои права и вместе с ними будем добиваться удовлетворения одинаковых требований к утверждению нового, народного правительства, которое действительно служило бы народу, а такое правительство может наступить тогда, когда будет созвано Учредительное собрание на основе всеобщего, равного, прямого, тайного голосования...»
Продовження - на стор. 4
У вівторок, 11 лютого, у Щосі було засідання робочої групи по Угоді мерів. Олександр Підгорний, представник Центру «Доброчин», який допомагав Мені з підписанням Угоди, зазначив, що з Меною можуть «розірвати» Угоду. Просто підписати Угоду мерів не достатньо для отримання фінансової допомоги, треба ще й діяти, сказав він.
З нашою Меною зараз ситуація досить напружена. Угоду мерів наше місто підписало ще 13 лютого 2013 року, а Плану дій так і не представило. А за умовами Угоди, такий план треба подати протягом року від дня підписання. «Міста, які нічого не зробили і Плану дій не подали протягом року з дня підписання, автоматично виключаються з цієї програми», – сказав Олександр Підгорний. Як стало відомо «Менщині» з неофіційних джерел, Мена отримала додатковий час для написання Плану дій і відповідних проектів - до осені.
Коментар з міськради, щодо цього, ми дізнаємося пізніше - коли міський голова вийде з лікарні.
Довідка Угода мерів – загальна ініціатива Європейського Союзу за участю місцевих і регіональних органів влади, які беруть на себе добровільні зобов’язання підвищити енергоефективність та використання відновлювальних джерел енергії на своїх територіях. Учасники Угоди мерів можуть отримати фінансову допомогу від ЄС на реалізацію проектів.
ПАМ’ЯТНИЙ ДЕНЬ
25-річчя виводу радянських військ з Афганістану За інформацією райдержадміністрації У четвер, 13 лютого, в Менській районній бібліотеці відбулась зустріч воїнівінтернаціоналістів. Вони відзначили 25-річчя виводу радянських військ з Афганістану. За активну життєву позицію та патріотичне виховання молоді воїниінтернаціоналісти були нагороджені грамотами районної державної адміністрації, районної ради та ювілейними медалями. Працівники бібліотеки та місцеві аматори мистецтва підготували урочисту програму. Також у бібліотеці була влаштована тематична книжково-ілюстративна виставка. Цього ж дня жителі району поклали вінки та квіти до пам’ятника воїнам-афганцям. З вітальним словом до присутніх звернувся керівник районної органі-
зації Української спілки ветеранів Афганістану Микола Пустовойт. У своєму виступі він зазначив, що 218 чоловік із Менського району виконували інтернаціональний обов’язок у Республіці Афганістан. Бойовими орденами та медалями були нагороджені 59 місцевих воїнів. Не повернулися до рідних домівок п’ять воїнів. З лютого 1989 року відійшли у вічність ще 21 воїн-афганець. На сьогоднішній день на території району проживають 169 учасників бойових
дій на території інших держав (Республіка Афганістан – 128, Чехословаччина - 25, Угорщина – 10, Сомалі – 1). Учасники мітингу вшанували загиблих і померлих воїнів-інтернаціоналістів хвилиною мовчання. Настоятелі Свято-Троїцької церкви міста Мена отець Василь та Андріївської церкви села Стольне отець Анатолій відправили поминальну літію. До речі, отець Анатолій також виконував інтернаціональний обов’язок в Республіці Афганістан, був поранений.
Зустріч воїнів-афганців у бібліотеці