Стратегія розвитку Плодородненської ОТГ 2019-2023

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ПЛОДОРОДНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ на 2019–2023 роки

ЗМІСТ

1. Вступ .............................................................................................................

2. Методологічні пояснення .............................................................................

3. Соціально-економічний профіль громади ..................................................

3.1 Загальна характеристика території громади .......................................

3.2 Історія розвитку територій .....................................................................

3.3 Земельні та природні ресурси території ...............................................

3.4 Населення та соціальний капітал ..........................................................

3.5 Економічний розвиток ............................................................................

3.6 Транспортна інфраструктура і зв’язок ..................................................

3.7 Житлово-комунальна інфраструктура ..................................................

3.8 Соціальна інфраструктура .....................................................................

4. Чинники стратегічного вибору .....................................................................

4.1 SWOT-аналіз ............................................................................................

4.2 Сценарії розвитку ...................................................................................

4.3 Стратегічне бачення .............................................................................

5. Стратегічні та операційні цілі ....................................................................... Стратегічна ціль # 1. Спроможна громада, економіка якої базується на крафтовому виробництві ............................................................................. Стратегічна ціль # 2. Територія розвинутого внутрішнього транзитного зеленого туризму .......................................................................................... Стратегічна ціль # 3. Комфортний простір проживання населення, заснований на доступних та якісних послугах та прозорому врядуванні 6. Система моніторингу та оцінки реалізації Стратегії ..................................

7. Заключні положення ....................................................................................

4 5 7 7 9 14 16 22 27 28 30 34 34 39 40 41 42 44 46 49 55

4

Методологічні пояснення

ВСТУП

регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30.03.2016 № 75.

Стратегія розвитку Плодородненської сільської об’єднаної територіальної громади на період до 2023 року (далі – Стратегія) розроблена з урахуванням положень Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2020 року, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 25.02.2016 р. №1, Державної стратегії регіонального розвитку України на період до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. № 385, Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», схваленої Указом Президента України від 12.01.2015 р. № 5/2015. Стратегія розроблена на підставі законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про стимулювання розвитку регіонів» та «Про засади державної регіональної політики», відповідно до Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 932, а також згідно з Методичними рекомендаціями щодо формування і реалізації прогнозних та програмних документів соціально-економічного розвитку об’єднаної територіальної громади, затвердженими наказом Міністерства

Стратегія підкреслила конкурентні переваги території Плодородненської громади, засновані на існуючих природних, матеріальних, фінансових, економічних, трудових, соціальних, інтелектуальних ресурсах, які, при належній організації та об’єднанні зусиль, можна використовувати для вирішення нагальних проблем місцевого економічного розвитку. Стратегія зосереджена на тих напрямах, які здатні стимулювати економічний розвиток території та створити комфортні умови проживання для населення. Економічний розвиток передбачає формування сприятливих умов для розвитку бізнесу, залучення інвестицій, розкриття потенціалу території у сфері транзитного туризму, підвищення рівня доступності та якості послуг, що надаються на території, та формування нової якості життя у громаді. Стратегія ставить перед собою амбітну і важливу мету – перетворити Плодородненську громаду на компактну територію плодючих грунтів та зручної логістики, максимально відкриту для розвитку крафтового виробництва у сфері сільського господарства, садівництва та виноградорства, самодостатню територію нового українського села.

5

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПОЯСНЕННЯ Підготовка Стратегії розвитку Плодородненської ОТГ на 2019-2023 здійснювалась з травня по грудень 2018 року. До роботи над Стратегієї долучились представники органів місцевого самоврядування, представники бізнесу та громадські активісти. Зовнішній консалтинг всіх етапів здійснювався компанією ТОВ «МЛС груп» згідно договору № 07-18 та Комунальною установою «Агенція розвитку Широківської громади». Усю процедуру підготовки Стратегії можна умовно поділити на три етапи: збір даних, аналіз отриманої інформації та підготовка кінцевого продукту.

1

Етап збору даних складався з:

ПІДГОТОВКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ ГРОМАДИ Формування соціально-економічного профілю забезпечувалось збором статистичних даних Плодородненської та Мар’янівської сільських рад за період 2012-2017 років. Інформація була об’єднана у такі тематичні блоки: 1. загальна інформація; 2. земельні та природні ресурси; 3. населення та трудовий потенціал; 4. економіка громади; 5. транспортна інфраструктура і зв`язок; 6. інфраструктура торгівлі і послуг; 7. житлово-комунальна інфраструктура; 8. соціальна інфраструктура; 9. безпека.

З урахуванням того, що громада створена наприкінці 2017 року (перші вибори голови та депутатів – 29.10.2017), на даний момент відсутні статистичні дані, на підставі, яких можна вибудовувати прогностичні моделі, спираючись на аналізі динамікі змін внутрішніх показників саме об’єднаної території. Тому статистичні дані, покладені в основу аналізу відображають динаміку за сільськими радами, які увійшли до складу ОТГ.

2 ОПИТУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ Дослідження здійснювалось фахівцями ТОВ «МЛС груп» в липні 2018 року методом face-toface інтерв’ю за місцем постійного проживання респондентів. Генеральна сукупність 2722 жителі Плодородненської ОТГ віком від 18 років. Вибіркова сукупність - 421 респондент. В основу розрахунку вибірки покладені такі параметри квотування як вік, стать та населений пункт громади (місце постійного проживання). Похибка вибірки становить +/-4,39 Отримані в ході опитування дані були ураховані при плануванні розвитку соціальної сфери та покращенні соціальної інфраструктури.

3 ОПИТУВАННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ БІЗНЕСУ Спілкування фахівців ТОВ «МЛС груп» з підприємцями Плодородненської громади проходило за напівстандартизованою анкетою, польовий етап реалізований у період 19-24 липня 2018 року. З 57 бізнес-суб’єктів було відібрано 20 підприємств. Критерії відбору: статус організації/підприємства та фактичне ведення бізнесу на території ОТГ. Думка місцевих підприємців покладена в основу SWOT-аналізу.

6

Методологічні пояснення

4 ЗУСТРІЧІ З НАСЕЛЕННЯМ За модерації фахівців ТОВ «МЛС груп» та КУ «Агенція розвитку Широківської громади» була проведена діагностика місцевих проблем у форматі двох окремих групових дискутувань. До заходу долучились всі охочі жителі громади (кількість осіб на першій зустрічі - 45; на другій - 30). Результатом роботи кожної групи стало створення «карти гострих проблем» у інфраструктурній та соціальній сфері. Зібрані дані після подальшого опрацювання лягли в основу підготовки проектного компоненту Стратегічної цілі #3 «Комфортний простір проживання населення, заснований на доступних та якісних послугах та прозорому врядуванні». Частка зазначених на зустрічах проблем не є стратегічними, але їх вирішення передбачено в плановому порядку. Етап аналізу даних складається з: 1. обробка і аналіз даних, отриманих у ході соціологічних опитувань населення та бізнесу; 2. зіставлення даних, отриманих з різних джерел; 3. аналіз демографічних, економічних та соціокультурних особливостей території; 4. визначення пріоритетних проблем; 5. SWOT-аналіз. На етапі підготовки кінцевого продукту – готового документу Стратегії, були виконані наступні види робіт: 1. формування Стратегічного бачення території; 2. визначення Стратегічних та Операційних цілей; 3. деталізація проектного компоненту Стратегії; 4. розробка системи Моніторингу та оцінки реалізації; 5. фінальне оформлення та візуалізація Стратегії.

На кожному етапі підготовки Стратегії напрацювання обговорювалось з громадськістю, в результаті чого здійснювалось внесення коректив у текстовий документ. Діалогічний формат створення Стратегії забезпечує їй підтримку зі сторони різних зацікавлених сторін.

7

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

СОЦІАЛЬНОЕКОНОМІЧНИЙ ПРОФІЛЬ ГРОМАДИ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ ГРОМАДИ

Таблиця 1 Плодородненська ОТГ в структурі області

Плодородненська сільська об’єднана територіальна громада розташована у центральній частині Запорізької області.

Площа території, км2

Плодородненська ОТГ Запорізька область

Площа ОТГ Чисельність у загальній населення, площі особи області, %

Частка Щільність населення ОТГ населення, у загальній чол./км2 чисельності населення області, %

155,85

–

3 600

–

23,0

27180

0,6

1 739 488

0,2

69,9

Територія селищної громади є нерозривною, i площа визначається за зовнішніми межами юрисдикції рад територіальних громад, що об’єдналися (Плодородненська сільська рада та Мар’янівська сільська рада). Так, прилеглими до Плодородненської ОТГ є такі території: з північного сходу – с. Високе, Михайлівського району; з північного заходу – с. Першотравневе, Михайлівського району; на півночі – землі Михайлівської ОТГ; зі сходу – землі Новобогданівської громади, Мелітопольського району, Запорізької області; з півдня – с. Привільне, Мелітопольського району; на заході – землі Веселівської ОТГ.

Соціально-економічний профіль громади

8

Запоріжжя 97 км

Енергодар

Токмак

80 км

45 км

Бердянськ

Плодородне

155 км

Мелітополь 38 км

Автошляхове сполучення з’єднує населені пункти громади з усіма стратегічно важливими об’єктами області. Найближчий річний вантажний порт розташований у м. Запоріжжі, а найближчий морський порт у – м. Бердянськ. Два міста обласного значення знаходяться майже на однаковій відстані – Мелітополь (38 км) і Токмак (45 км).

Історію створення ОТГ розкривають наступні дати і події: 25.04.2016 Розпорядження №18 Плодородненської сільської ради «Про ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад сіл» 23.05.2017 Рішення Плодородненської сільської ради №1 «Про добровільне об’єднання територіальних громад» 25.05.2017 Рішення Мар’янівської сільської ради №1 «Про добровільне об’єднання територіальних громад» 29.10.2017 Перші вибори сільського голови та депутатів

До складу громади увійшли 12 населених пунктів: с. Плодородне, с. Братське, с. Зразкове, с. Показне, с. Радісне, с. Мар’янівка, с. Миколаївка, с. Молодіжне, с. Новомиколаївка, с. Олександрівка, с. Підгірне, с. Солодке. Населені пункти громади розташовані компактно, відстань автошляхом між найвіддаленішими селами – Солодким і Радісним – 29,3 км. Протяжність території з півночі на південь складає 13,5 км, а зі сходу на захід – 24,5 км. Таким чином, Плодородненська громада має вигідне географічне розташування та нерозривну територію, на якій всі населені пункти розташовані відносно близько один до одного, що є сильною стороною ОТГ з точки зору логістики.

9

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

Таблиця 2 Загальні відомості про Плодородненську ОТГ в розрізі населених пунктів (на 01.01.2018) Площа території, км2

Населення, чол.

Щільність населення, чол./км2

Плодородне

1,794

1604

941,3

Братське

0,473

407

861,0

Зразкове

0,224

171

764,7

Показне

0,295

498

1869,8

Радісне

0,218

183

841,4

Мар’янівка

3,057

385

125,9

Миколаївка

0,908

98

107,9

Молодіжне

1,104

143

129,5

Новомиколаївка

0,648

31

47,8

Олександрівка

0,729

16

21,9

Підгірне

0,652

9

13,8

Солодке

0,777

55

70,7

Плодородненська ОТГ

10,879

3600

330,9

2 ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ Перші поселення На розвиток сіл, що нині входять до складу Плодородненської ОТГ, значно вплинули німецькі переселенці, які проживали на цих територіях з початку XIX сторіччя. Центром громади є село Плодородне, що було одне з найперших заселене німцями, які переїхали на постійне проживання за запрошенням уряду Російської імперії. Через брак власних людських ресурсів влада заохочувала до переселення жителів західноєвропейських держав. Так, у травні 1810 року Адам Гребер обрав територію для заселення, а вже з дозволу інспектора Зібера, новому населеному пункту дали назву «Райхенфельд», у перекладі з

німецької - райське поле. Спочатку колонія складалася із 31 сім’ї, пізніше, у 1813 році, прибуло ще 10. Так, станом на 1847 рік колонія налічувала 41 домогосподарство та ще 10 сімей не мали своїх земель. Загалом у селі проживало 550 осіб. Це були переселенці із Баден-Мангейма, Хайденбурга, Вюртенберга, Штудгарта, Ельзаса. Великою перевагою було те, що у ті часи колоністи отримували низку пільг від уряду Російської імперії. Так жителі Райхенфельду мали з казни 200 рублів кредиту, на кожну сім’ю виділявся ліс на будівництво будинку, найбідніші з них могли отримати 6 биків, коня та 5 плугів.

10

Соціально-економічний профіль громади

За свою історію с. Плодородне двічі змінювало назву. Перше «ім’я» Райхенфельд - на Широке, після Другої світової війни. Наступне перейменування відбулось вже через 18 років. Село отримало свою постійну назву – Плодородне.

Райхенфельд («райське поле»)

Широке

Плодородне

1810 г.

1945 г.

1963 г.

Про заселення німцями території громади свідчать і назви інших сіл. На території колишньої Плодородненської сільської ради село Зразкове мало назву Karlsruhe (1815), Показне - Kostheim (1810).

11

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

Село Зразкове було названо на честь міста Карлсруе, а його засновниками були вихідці з Ельзасу та Бадену, які мешкали у колоніях Вейнау та Вассерау. У 1926 році чисельність населення Зразкового становила 360 осіб, з них 352 – німці. Село Показне було засновано 34 родинами з Бадену, Ельзасу, Пфальцу та Вюртембергу. На 1926 рік в селі проживало 390 чоловік, з яких 383 – німці. Як у Зразковому, так і у Показному чисельність населення німецького походження сягало майже 90%. Село Радісне було засновано у 1921 році, а роком пізніше з’явилось і с. Братське.

Назва села Мар’янівка походить від німецького слова «Kronsland» – «коронна земля». Засновники – 34 родини з Вюртемберга, що переселились з колоній Нейдорф та Вейнау. Про витоки села Молодіжне відомо небагато. Майже усе населення було німецького походження. Засновниками села Олександрівка є 56 родин з німецьких колоній. Села Підгірне, Солодке та Новомиколаївка мають не такі глибокі коріння, вони були засновані вже у 1921-22 роках. Проте, не виключено, що серед їх перших жителів були також німці, які на ті часи складали левову долю населення сусідніх територій.

Села колишньої Мар’янівської сільської ради також мали німецькі назви: 1825 р. - Мар’янівка – Kronsfeld 1864 р. - Миколаївка – Nikolaifeld 1865 р. - Молодіжне – Marienheim 1860 р. - Олександрівка – Alexanderheim

Чисельність населення на 1926 рік

Мар’янівка – 622 (з них 561 німці)

Молодіжне – 381 (з них 361 німці)

У період Другої світової війни мирне населення брало участь в евакуації великої рогатої худоби і коней на схід країни. Перед окупацією всіх чоловіків німецького походження мобілізували до трудової армії, а їх сім’ї, звинувативши у посібництві фашистам вислали спочатку на схід України, а потім до Казахстану. Так із Райхенфельду було виселено 1210 осіб.

Олександрівка – 425 (з них 418 німці)

Миколаївка – 293 (з них 262 німці)

27 жовтня 1943 року села Плодородненської сільської ради були звільнені від фашистських загарбників. Захищаючи рідні землі 158 жителів загинуло. За всі роки війни 191 людина була нагороджена відзнаками різного рівня.

12

Соціально-економічний профіль громади

Розвиток господарства Історія показує, що на територіях нинішньої громади навіть у найважчі роки вдавалося зібрати добрий врожай. Так, у 1812-1813 рр. зима була сувора та холодна, проте літо 1813 року – видалось вдалим, що посприяло отриманню високих результатів врожайності. Вже тоді родючість землі була високо оцінена переселенцями та ставала одним з основним чинників, який дозволяв розвиватись поселенням. Так з’являються нові господарські об’єкти. У Райхенфельді будується склад, три вітряні млини (два масляних, один круп’яний), дві майстерні з виготовлення возів. У 1874 р. починає своє існування Придніпровська залізниця, а у 1895 (за деякими даними 1912-1913 рр.) - станція Плодородне, при

якій у 1924 році почав діяти борошномельний комбінат «Союзмука». Також у середині 50-х років XX століття тут відкривається продовольча крамниця «Продмаг». У 1929-1930 рр. у селах Плодородненської сільської ради були організовані колгоспи, які у 90-ті роки були реформовані в товариства та фермерські господарства. Своєрідною місцевою пам’яткою є Старий млин у с. Зразкове. Якщо більшість млинів в Україні квадратної форми, він – циліндричний. Збереглись навіть дерев’яні конструкції, які вже не функціонують. Проте, споруда є унікальною, побудували її ще у 80-ті роки XIX ст., у часи, коли перші колоністи з’явилися на цій території.

13

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

Освіта

Культурний осередок

У середині XX століття у селі почала працювати школа з терміном навчання у чотири роки, яка налічувала 50 учнів.

У 1966 р. було побудовано Будинок культури на 450 місць, потім сільська рада відкрила дві бібліотеки, сприяючі самоосвіті населення.

1935 р. - перша початкова школа для дітей 1935 р. - надає дев’ятирічну освіту 1941 р. - надає десятирічну освіту

Релігія

З 2005 року у школах громади заняття почали проводити українською мовою. Медична практика З початку 1920 р. у Плодородному починає діяти лікарський пункт надання первинної медико-санітарної допомоги. У 1930 році було виділено спеціальний будинок під лікарню на 25 місць, який на сьогоднішній день реформовано у відділення сімейного лікаря.

На території сіл Зразкове, Мар’янівка та Олександрівка працювали молитовні будинки. Релігія у всіх селах була представлена двома католицькими приходами – Гейдельберг і Костгейм та одним лютеранським – Гохштедт. Відомо, що у с. Зразкове церква була заснована ще у 1899 р. На перших етапах на розвиток територій значно вплинула німецька культура, яка у радянську добу була практично викорінена. Втім, і радянські часи залишились в минулому. У 2016 році було опубліковано історичний нарис «История села Плодородное» (автор Федорченко (Бакута) С.В.), присвячений 205-річчю села. Акумулюючи досвід минулих поколінь, територія розвивається власним шляхом. Підтвердженням цього є те, що сьогодні більшість жителів (89,3%) громади вважають себе українцями за національністю. Серед тих, хто відносить себе до інших національних спільнот 7,6% росіян, а до 3,1% населення увійшли сукупно білоруси,

Старий млин в с. Зразкове

Соціально-економічний профіль громади

14

3 ЗЕМЕЛЬНІ ТА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ ТЕРИТОРІЇ Потенціал розвитку територій, де економіка представлена здебільшого сільськогосподарським виробництвом, зокрема, вирощуванням зернових та технічних культур, значною мірою детермінований обсягами та якістю земельний ресурсів.

Таблиця 3 Загальна площа земельних ділянок у розрізі населених пунктів Площа, га Плодородне

383,1

Мар’янівка

305,7

Братське

170,8

Зразкове

113,1

Радісне

111,7

Молодіжне

110,4

Миколаївка

90,8

Показне

88,3

Солодке

Основний обсяг земельного фонду представлений землями сільськогосподарського призначення, вони займають 93,7 % площі території. Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 р. № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад» 6 червня 2018 року Плодородненська ОТГ отримала у комунальну власність державні землі сільськогосподарського призначення площею 782,883 га. З цього обсягу 81,76 га надані у постійне користування, 404,20 га в оренді, 237,56 га – земельні ділянки ОСГ, які використовувались без правовстановлюючих документів, а 59,30 га є вільними.

Таблиця 4 Загальна площа земельних ділянок у розрізі форми власності і призначення Класифікація земель, га Плодородненська ОТГ всього

15 585,00

з них в оренді

10 071,91

77,7

державної, комунальної власності

1 603,96

Олександрівка

72,9

приватної власності

13 086,65

Підгірне

65,2

сільськогосподарського призначення

14 606,39

Новомиколаївка

64,8

лісового фонду

402,34

водного господарства

176,88

Плодородненська ОТГ

15585

Загальна площа земель громади - 15585 га. На території громади розташовано 5263 земельні ділянки, 1612 з яких в оренді. Частка площі земельних ділянок, що перебувають в оренді – 64,4% від загальної площі земель.

15

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

Структура земель сільськогосподарського призначення

пасовища - 1% 97,0513 га

сіножаті - 1% 124,26 га

сад - 1% 192,212 га

рілля - 97% 13935,6121 га

Значний обсяг ріллі у структурі земельного фонду Плодородненської ОТГ спричинений особливостями кліматичних умов району, сприятливих для вирощування різних агрокультур.

Кількість опадів з квітня по вересень складає 240-260 мм. Середньорічна кількість опадів в районі складає 410 мм. Влітку випадає близько 38% від річної кількості опадів.

Найбільшу площу засівів мають:

Кількість днів з вітровою посухою за весняно-літній період в середньому складає 59, в тому числі на червень і липень припадає до 37 днів. Вітри панують переважно східного та південно-східного напрямку. Швидкість вітру в середньому 3-5 м/с. Кількість днів із сильними вітрами (більше 15 м/с) досягає 30 днів на рік, частіше всього навесні.

соняшник 3307,89 га

пшениця 2696,71 га

ячмінь 1430,28 га

Поширеними є також просо, гречка, ріпак, льон, овес, гірчиця, горох, кукурудза. Садівництво переважно представлене виноградниками, яблунями та черешнею. Місцевість характеризується континентальним кліматом – посушливим та жарким. За агротехнічним районуванням територія відноситься до другого агрокліматичного району, який займає центральну зону області. Для нього характерні наступні особливості. Сума позитивних температур більше 100С за вегетаційний період досягає 3100-3200. Абсолютний мінімум температури (-300С) спостерігався у січні, максимум (+ 370С) - у липні.

Взимку низькі температури -8-230С змінюються різким потеплінням +4+70С. Висота сніжного покриву досягає 13 см, а глибина промерзання ґрунту в середньому складає 25-30 см. Тривалість періоду плюсових температур в середньому складає 165 днів. Перші осінні заморозки спостерігаються спочатку жовтня, а припиняються в середині квітня. Природних поверхневих ресурсів (річок, озер, ставків тощо) та корисних копалин на території Плодородненської ОТГ немає. Існуючі природні ресурси громади обумовлюють можливості перспективного розвитку територій, адже кліматичні умови сприятливі як для сільськогосподарської діяльності, так і для впровадження сучасних систем альтернативної енергетики.

Соціально-економічний профіль громади

16

4 НАСЕЛЕННЯ ТА СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ Протягом останніх шести років відбулось незначне збільшення чисельності постійного населення громади.

Динаміка чисельності постійного населення Плодородненської ОТГ 3600

3596 3582

3581 3540

2012

3549

2013

2014

На динаміку чисельності населення впливають два фактори – природний та механічний рух (приріст або скорочення). Природний рух населення базується на показниках народжуваності і смертності.

2015

2016

2017

Динаміка природного руху населення Плодородненської ОТГ

125 113

113

114

111 90

Чисельність померлих

50

44

45 27

26

25

2015

2016

2017

Чисельність народжених 2012

2013

2014

У громаді існує негативна динаміка народжуваності, при цьому показник смертності вище майже в чотири рази. Загальний коефіцієнт природного скорочення населення за 2017 рік складає - 23,9. Отже, загальна позитивна динаміка приросту населення забезпечується механічним рухом.

17

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

Динаміка механічного руху населення Плодородненської ОТГ

180 165

149 126

118

114

Чисельність прибулих

78 55

28

35

36

2015

2016

38

Чисельність вибулих 2012

2013

2014

За даними 2017 року, чисельність прибулих утричі перевищує чисельність вибулих. За цим роком сальдо міграції становить 21,1. Загалом, динаміка позитивна, але значущим є уточнення, що на території громади, а саме у селі Показне, знаходиться Михайлівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради. Він розрахований на 270 осіб, станом на 24.07.2018 налічував 265 чоловік. Особи, які проживають у МПНІ, при оформленні у заклад реєструють місце проживання с. Показне, а при виселенні – знімаються з реєстрації; тобто, вони включені до статистики наявного населення та їх переміщення відображене у механічному русі населення.

2017

Статевовікова структура населення Плодородненскьої ОТГ немає особливих відмінностей у порівнянні з загальнонаціональною тенденцією. Співвідношення жіночого та чоловічого населення – 51% до 49% із незначним домінуванням жінок. Втім, у віковій категорії 30-39 частка чоловіків майже на 10% більша – 54,8 % проти 45,2% жінок. Однак, зі збільшенням віку населення доля жінок у пропорції зростає. Так, у віковій групі 60 і старше жінок налічується 60,7%, в той час як чоловіків 39,3%. Загалом, дана вікова група складає майже третину населення громади.

Розподіл населення Плодородненської ОТГ за віковими групами

29% 14% 50-59

12%

14%

60+ 40-49

30-39 0-17 18-29

14%

17%

Соціально-економічний профіль громади

18 Доля населення працездатного віку (16 – 59 років) Плодородненської сільської ради становить 57,6%, однак воно переважно зосереджене у центральних селах громади, в той час як у віддалених – Новомиколаївка, Олександрівка, Підгірне – немає і двох десятків осіб цієї категорії.

Таблиця 5 Розподіл економічно активного населення за населеними пунктами

Розподіл населення за населеними пунктами, осіб

Розподіл економічно активного населення за населеними пунктами ОТГ, кількість осіб

Частка економічно активного населення у розрізі населених пунктів ОТГ, %

Плодородне

1604

910

56,7

Братське

407

246

60,4

Зразкове

171

92

53,8

Показне

498

307

61,6

Радісне

183

93

50,8

Мар’янівка

385

232

60,2

Миколаївка

98

48

48,9

Молодіжне

143

86

60,1

Новомиколаївка

31

17

54,8

Олександрівка

16

13

81,2

Підгірне

9

2

22,2

Солодке

55

27

49,0

Такому розселенню населення працездатного віку є об’єктивні пояснення: в селах, наближених до колишніх центрів сільських рад інфраструктура є більш розвиненою – місця роботи, навчальні і дошкільні заклади, магазини, ФАПи, відділення поштового зв’язку, банківське

Станом на 01.01.2018 тимчасово не працюють 522 особи. Проте, протягом трьох останніх років спостерігається позитивна динаміка: рівень офіційного безробіття зменшився на 21%.

відділення – все це розташовано у Плодородному та Мар’янівці – і, відповідно, саме це створює умови для щільнішого заселення територій та збереження загальної чисельності мешканців у зазначених населених пунктах.

19

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

Кількість тимчасово не зайнятих осіб станом на 1 січня

657

595

522

2016

2017

2018

Структура зайнятості за сферами серед зайнятого населення

працівники культури - 1%

працівники приватних підприємств - 6%

працівники освіти - 10%

працівники медицини - 6%

працівники сільськогосподарських підприємств - 62%

працівники соц. сфери - 13%

працівники промисловості - 1%

Демографічне навантаження на працездатне населення за загальним коефіцієнтом складає 0,74, а за коефіцієнтом пенсіонного навантаження 0,49. Тобто, на 100 осіб працездатного віку приходиться 74 особи непрацездатного, 49 з яких – особи пенсійного віку. Якщо відобразити дані у відсотках, то з 3600 жителів громади 28,4% є пенсіонерами, 17,1% – діти дошкільного і шкільного віку. З 2013 року спостерігається незначне збільшення чисельності категорії ветеранів війни, праці, силових структур. Загальна кількість людей з інвалідністю різних категорій складає 133 особи, з них людей з інвалідністю з дитинства та дітей з інвалідністю – 35 осіб.

Соціально-економічний профіль громади

20

Динаміка чисельності соціально уразливих груп населення 2017

35

2016

36

2015

36

2014

36

2013

34

41

2012

33

43

Чисельність людей з інвалідністю з дитинства та дітей з інвалідністю

50

63

48

56

46

18 76

44

22 21

69 52 54

Чисельність ветеранів війни, праці, силових структур, громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС

Протягом 2013-2015 року на території Плодородненської ОТГ спостерігалось збільшення чисельності малозабезпечених сімей на 46%. На 2016 рік ситуація стабілізувалась – чисельність малозабезпечених сімей майже дорівнювала показнику 2012 року: 56 і 54 відповідно. Проте, на 2017 рік показник сягнув 63%.

10

0 0 Чисельність людей з інвалідністю з дитинства та дітей з інвалідністю

Чисельність внутрішньо переміщених осіб

З 2014 року на території Плодородненської ОТГ спостерігається невелике зростання кількості сімей з дітьми.

Динаміка чисельності сімей з дітьми 236

2017

408 223

2016

401 208

2015

397 211

2014

390 228

2013

412 227

2012

360 Чисельність постійного населення дошкільного віку

Чисельність сімей з дітьми

З 2015 року фіксується позитивна динаміка щодо кількості постійного населення дошкільного віку, що з одного боку, засвідчує потенціал для оновлення власних трудових ресурсів території, з іншого, актуалізує питання щодо сформованості освітньої мережі та якості надання дошкільних та шкільних освітніх послуг.

21

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

Динаміка чисельності населення дошкільного віку 236 228

227

223 211

2012

2013

208

2014

Статистика за національною приналежністю жителів громади не ведеться, останні дані за переписом населення 2001 року вже втратили актуальність, але за результатами соціологічного опитування, що проводилось в межах розробки даної Стратегії, національний склад громади досить однорідний: 89,3% ідентифікують

2015

2016

2017

себе як українці, 7,6% як росіяни і 3,1% жителів належать до інших національностей (сукупно білоруси, болгари, вірмени, турки, поляки). Так само немає і статистики за рівнем освіти жителів. За результатами дослідження, серед населення старше 18 років переважає повна середня та середня спеціальна освіта.

Розподіл населення Плодородненської ОТГ за рівнем освіти (за результатами соціологічного опитування) повна середня 44,5%

неповна середня

8,8

10,2

незакінчена вища / вища

36,4%

середня спеціальна

Соціально-економічний профіль громади

22

5 ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК Протягом останніх п’яти років спостерігається позитивна динаміка за показниками обсягу доходів в обох сільських радах, що увійшли до складу Плодородненської об’єднаної територіальної громади. Сукупно, надходження до бюджету зросли більш, ніж у 3 рази.

Динаміка обсягу доходів у бюджет в розрізі сільських рад за 2014-2017 рік

+227%

+263%

+123% +194%

+65% +115%

948 109,73

1 559 416,4

2 120 201,46

3 098 900,34

591 776,1

1 251 575,71

1 741 611,14

2 153 398,74

2014

2015

2016

2017

2014

2015

2016

2017

Плодородненська СР Значна частина бюджету складається із власних доходів. За результатами 2017 року доходи ОТГ за структурою виглядають наступним чином.

Мар’янівська СР При деталізації статей доходів можна виокремити доходи від сплати єдиного податку, що складають більше половини доходів ОТГ.

Структура доходів Плодородненської ОТГ за 2017 рік

Таблиця 6 Розподіл статей надходжень до бюджету Плодородненської ОТГ за 2017 рік

96% власні доходи 4% субвенції 0% дотація Доходи місцевого бюджету за результатами 2017 року у перерахунку на 1 особу складають 1458,9 грн.

Стаття доходу

%

від сплати єдиного податку

54

від сплати за землю

13

від сплати акцизного збору

1

від сплати доходу від оренди комунального майна

26

від трансферти

4

інші

2

23

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

Видатки з місцевих бюджетів у 2017 році у порівнянні з 2014 роком сукупно зросли майже пропорційно до надходжень – у 2,6 разів.

Динаміка обсягу видатків бюджету в розрізі сільських рад за 2014-2017 рік

975 033,9

1 292 288,44

1 775 164,98

2 837 671

697 562,28

950 501,59

1 800 743,66

1 550 043

2014

2015

2016

2017

2014

2015

2016

2017

Плодородненська СР

Мар’янівська СР

У відсотковому відношенні за 2017 рік найбільшу статтю видатків складають органи управління.

Розподіл статей видатків з бюджету Плодородненської ОТГ за 2017 рік

на освіту - 9%

на органи управління - 51%

на культуру і мистецтво - 9%

інші субвенції - 4%

на благоустрій - 8%

на дороги - 5%

поточні трансферти організація та органам державного проведення громадських управління інших робіт - 2% рівнів - 10%

на соціальний захист - 1%

інше - 1%

Поповнення бюджету громади відбувається за рахунок власних доходів, при цьому, їх левова частка – сплати податків. Враховуючи той фактор, що з 2018 року до надходжень додається стаття від сплати податку на доходи фізичних осіб, їх обсяги будуть зростати. Проте, зростатимуть і видатки, адже об’єкти соціальної інфраструктури (окрім відділень сімейного лікаря та ФАПів) передані на баланс громади.

24

Соціально-економічний профіль громади

Зважаючи на це надзвичайно важливим є створення сприятливих умов ведення підприємницької діяльності, щоб забезпечити розвиток існуючого бізнесу та підтримати ініціативи започаткування власних справ, в першу чергу – малого підприємництва.

У період з 2012 по 2014 рік зросла кількість суб’єктів господарювання за рахунок збільшення фізичних осіб-підприємців на території Плодородненської сільської ради. Проте, з 2014 року ситуація не змінилась.

Динаміка чисельності суб’єктів господарювання Плодородненської ОТГ 2012-2017 44

44

44

44

41

39

Плодородненська СР 11

11

11

11

11

11

2013

2014

2015

2016

2017

Мар’янівська СР 2012

На території Плодородненської громади працюють 11 підприємств сільськогосподарського типу, а саме ТОВ «Алекс», ТОВ «СПП ЛАНА», ТОВ «Юговосток», ТОВ «Альфа», ПП «Молодіжне-1», ТОВ «Молодіжне», ПП «ГЛОРІЯ», ПП «ЖЕМЧУГ-2005», ПП «СЛАВУТИЧ», ТОВ «Аріель», ПП «Селена», головна спрямованість яких вирощування зернових, бобових, насіння олійних культур.

Обсяги земель у користуванні підприємств громади (*за даними https://tripoli.land) ПП «Жемчуг-2005»

22,52

ПП «Глорія»

43,81

ПП «Славутич»

44,61

ТОВ «Аріель»

45,53

ПП «Селена»

46,3

ТОВ «Юговосток»

238,22

ТОВ «Альфа»

373,71

ПП «Молодіжне - 1»

375,2

ТОВ «СПП ЛАНА» ТОВ «Алекс» ТОВ «Молодіжне»

1609,2 1860,6 2316,3

Фермерські господарства, мають як свої землі для вирощування та продажу рослин, так і здають в оренду ділянки місцевим підприємцям. На території ОТГ зареєстровано 30 фізичних осіб-підприємців, більшість з них займаються вирощуванням зернових культур та торгівлею.

25

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

Основне спрямування бізнесу у Плодородненській громаді складає сільське господарство (70%) та оптова, роздрібна торгівля (30%). Додатковими видами діяльності виступає переробна промисловість, транспорт, складське господарство, водопостачання.

Таблиця 7 Підприємства Плодородненської ОТГ

Вид економічної діяльності ТОВ «Алекс» ТОВ «СПП ЛАНА» ТОВ «Юговосток» ТОВ «Альфа» ТОВ «Молодіжне» ТОВ «Аріель» ПП «Молодіжне – 1» ПП «Глорія» ПП «Жемчуг-2005» ПП «Славутич» ПП «Селена»

вирощування зерна, зернобобових, пшениці, кукурудзи, соняшника коренеплодів кормових; розведення великої рогатої худоби вирощування зерна, зернобобових, кукурудзи, соняшника вирощування зернових та технічних культур рослинництво, зернові та технічні культури вирощування зерна, зернобобових, кукурудзи, соняшника; розведення свиней вирощування зернових (крім рису), бобових, насіння олійних культур вирощування зернових (крім рису), бобових, насіння олійних культур вирощування зернових (крім рису), бобових, насіння олійних культур вирощування зернових (крім рису), бобових, насіння олійних культур вирощування зернових (крім рису), бобових, насіння олійних культур вирощування зернових (крім рису), бобових, насіння олійних культур

У рамках розробки Стратегії розвитку Плодородненської ОТГ компанією MLS group в липні 2018 було проведене соціологічне дослідження (напівструктуроване інтерв’ю методом face-toface). Опитуванням було охоплено 20 суб’єктів бізнесу, що здійснюють підприємницьку діяльність на території громади. Результати соціологічного дослідження засвідчують, що, на думку підприємців громади, сильними сторонами ведення бізнесу на території ОТГ є вигідне географічне розташування, наявність траси Харків-Сімферополь та залізничної станції, родючий ґрунт, можливість зрошувати землю, гарний бізнес-клімат, зокрема, мінімальна конкуренція.

Юридична адреса с. Плодородне, вул. Широка, 54 с. Плодородне, вул. Генкіна, 30 с. Плодородне, вул. Зелена, 1а с. Плодородне, вул. Генкіна, 28 с. Молодіжне, 87 с. Плодородне, вул.Шевченко, 81 с. Молодіжне с. Плодородне, вул. Молодіжна, 17 с. Плодородне, вул. Зелена,1 с. Плодородне, вул Молодіжна, 43 с. Плодородне, вул. Зелена, 7

Найчисельнішим за кількістю співробітників у громаді є ТОВ «Алекс», яке забезпечує роботою 154 жителя ОТГ. Колектив підприємства ТОВ «СПП ЛАНА» налічує 100 осіб, 65 з яких проживають у громаді. У період сезонних робіт ТОВ «Молодіжне» надає роботу 38 жителям ОТГ (штат постійних співробітників – 30), а ТОВ «Альфа» має у постійному штаті 28 мешканців. Більшість суб’єктів господарювання є малочисельними: 6 підприємств не мають найманих працівників взагалі, інші мають у штаті від 2 до 11 підлеглих.

Соціально-економічний профіль громади

26

Аналіз підприємств Плодородненської ОТГ 1991-1999

з 2010

2000-2009

засновано 35% підприємств

виникло 45% підприємств

середні підприємства

засновано 20% підприємств

Середня чисельність співробітників на підприємствах:

10% 10%

80%

малі підприємства

мікропідприємства юридичні особи –

29,5%

сезонний штат складає від постійного штату

92,6%

штату є мешканцями ОТГ

36

ФОП –

18-29 – 10% Віковий розподіл власників підприємств

30-39 – 5% 40-49 – 60% 50-59 – 5% 60+

керівників підприємств чоловіки

2

– 20%

керівників підприємств жінки

У побудові демократичного громадянського суспільства велике значення мають шляхи вирішення конфліктів соціальних груп: населеннявлада, населення-бізнес, влада-бізнес. У цій тріаді найбільш динамічним елементом є саме бізнес – цьому сприяють мінливі потреби ринку. Так, в країнах ЄС та США модель соціально відповідального бізнесу вже давно є нормою, в той час як в Україні турботу про довкілля, якість життя та розвиток місцевих громад проявляють одиниці суб’єктів бізнесу. Особливо необхідною співпраця влади та бізнесу у питаннях розвитку територій є сьогодні, коли реформа децентралізації розкриває нові можливості громадам.

За даними соціологічного опитування представників бізнесу, більшість підприємців (70%) Плодородненської ОТГ готові брати активну участь в житті громади. За формами співпраці першу позицію посідає долучення до громадських робіт щодо благоустрою населеного пункту, а також участь у засіданнях органів місцевого самоврядування; друге місце – участь у громадських слуханнях, в роботі органів самоорганізації населення, робота у якості волонтерів. Важливою складовою розвитку бізнесу є інвестиційна привабливість території. У Плодородненській ОТГ станом на 01.11.2018 є 59,304 га вільних земель сільськогосподарського призначення.

27

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

Розподіл відповідей на запитання «У випадку розширення повноважень ОМС, готові Ви прийняти участь в управлінні населеним пунктом чи ні?» (за результатами опитування бізнесу, у %)

50%

30%

20%

«так, безумовно, готовий»

«так, скоріше, готовий»

«ні, не готовий»

Оцінка бізнесменами перспектив ведення бізнесу у громаді неоднозначна. За результатами опитування 55% підприємців вважають, що перспективи хороші, 30% оцінюють їх нейтрально (50/50), до категорій «відмінні», «дуже

погані» та «важко відповісти» схилились по 5% респондентів. Думка представників бізнесу є важливою для загального розуміння бізнес-клімату, однак для об’єктивного аналізу необхідно враховувати й інші фактори.

6 ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА І ЗВ’ЯЗОК Автошляхи Громада розташована неподалік від траси Е-105 сполученням Харків – Сімферополь, що є частиною міжнародної траси М-18, яка бере свій початок у норвезькому Кіркенесі і закінчується в Ялті. Найменша відстань до автошляху від с. Радісне – 3,4 км, а від центру громади (с. Плодородне) – 4,5 км. З однієї сторони, таке географічне положення розширює можливості для ведення бізнесу. З іншого боку, автошлях не пролягає через центри населених пунктів, що було б небезпечно та розташований на достатній відстані, щоб шум і вихлопи не заважали жителям громади. Загальна протяжність доріг у громаді 44,83 км, з них 97,5% це дороги з твердим покриттям. Протяжність доріг обласного значення на території ОТГ – 21 км.

Залізничне сполучення У адміністративному центрі ОТГ розташована залізнична станція «Плодородна», через яку курсує із зупинкою маршрут «Запоріжжя-Одеса», а також потяги приміського сполучення. Протяжність залізничної дороги на території громади – 11 км.

Станція у с. Плодородне

28

Соціально-економічний профіль громади

Зв’язок Зовсім немає інтернет-зв’язку у таких селах як Радісне (колишня Плодородненська СР), Новомиколаївка, Олександрівка, Підгірне, Солодке (колишня Мар’янівська СР). Серед населення громади переважає користування телекомунікаційною кабельною мережею.

Таблиця 8 Кількість абонентів телекомунікаційної бездротової та кабельної мереж

Кількість абонентів телекомунікаційної бездротової мережі

Кількість абонентів телекомунікаційної кабельної мережі

Плодородне

0

102

Братське

0

80

Зразкове

10

0

Показне

0

20

Радісне

0

0

Мар’янівка

27

0

Миколаївка

0

0

Молодіжне

11

0

Новомиколаївка

немає

немає

Олександрівка

немає

немає

Підгірне

немає

немає

Солодке

немає

немає

48

202

Плодородненська ОТГ

7 ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА Житловий фонд У Плодородненській ОТГ житловий фонд складає 1347 домогосподарств, тобто, статистично на один будинок - 2,6 мешканця. За результатами соціологічного опитування, самі проживають 12,6% опитаних, вдвох – 39,0%, втрьох – 20,7%, вчотирьох – 16,7%, а домогосподарства, в яких проживає 5 і більше осіб становить 10,9%. На території громади мають власну нерухомість 71,7% жителів. Втім, під нерухомістю маються на увазі не тільки об’єкти житлового призначення, а і землі.

За даними чисельності домогосподарств у розрізі населених пунктів та їх динаміки можна зробити висновок, що у громаді існує проблема поділення території громади за принципом «центр-периферія». Так, у селах, наближених до Плодородного, кількість домогосподарств залишається приблизно на тому рівні протягом останніх п’яти років, а у селах колишньої Мар’янівської сільської ради спостерігається стрімка негативна динаміка. За період 2012-2017 роки кількість домогосподарств в ОТГ скоротилась на 171 одиницю.

29

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

Таблиця 9 Динаміка чисельності домогосподарств на території Плодородненської ОТГ 2012

2013

2014

2015

2016

2017

Плодородне

617

617

617

616

616

616

Братське

144

144

146

146

146

146

Зразкове

94

95

95

96

96

96

Показне

98

98

98

99

99

99

Радісне

100

100

100

100

100

100

Мар’янівка

189

174

167

163

159

151

Миколаївка

70

67

70

50

30

34

Молодіжне

72

71

65

57

55

56

Новомиколаївка

25

18

20

18

12

10

Олександрівка

21

21

20

18

12

8

Підгірне

30

39

17

16

12

7

Солодке

58

61

33

36

27

24

1518

1505

1448

1415

1364

1347

Плодородненська ОТГ Гуртожитків і готелів на території Плодородненської ОТГ немає.

Водопостачання Протяжність мереж водопостачання на території ОТГ становить 31,35 км, частка будинків, забезпечених водопостачанням у загальній кількості домогосподарств складає 85%. Подача води здійснюється шляхом роботи водонапірних башт (на території громади розташовано 15 свердловин). Проблемним моментом є те, що система є зношеною та потребує ремонту: частка мереж водопостачання в аварійному стані становить 83%. Водовідведенням забезпечено 63% населення, воно здійснюється в основному за рахунок вигрібів для стоків, критих вуличних туалетів з вигрібною ямою тощо. Електропостачання Усе населення громади забезпечено доступом до електропостачання, протяжність мереж становить 38,53 км. Стан мереж задовільний.

Газопостачання Централізоване газопостачання мають 59% жителів (села колишньої Плодородненської СР – газифіковані на 91%, села колишньої Мар’янівської СР – на 28%). Протяжність мережі становить 40,3 км. Стан мереж газопостачання задовільний. Поводження із побутовими відходами В громаді існує необхідність організувати вивіз та утилізацію сміття, наразі санкціонованих звалищ побутових відходів на території немає, проте існують два несанкціоновані – у Плодородному (утворено у 1999, площа – 3,5 га, заповнено на 32%) та Мар’янівці (утворено у 2002, площа – 3,2 га, заповнено на 27%).

30

Соціально-економічний профіль громади

8 СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА Соціальна інфраструктура Плодородненської ОТГ представлена закладами освіти, охорони здоров’я, культури, торгівлі.

має 3 дошкільні групи та 12 класів. Школа зайняла 94 місце у «Рейтингу шкіл Запорізької області 2017 року за результатами ЗНО».

Освіта На території Плодородненської громади знаходяться два навчальних заклади, які розташовані у центральних селах, Плодородному та Мар’янівці.

КЗ «Мар’янівський НВК І-ІІ ступенів» було засновано у 1973 р. Нормативна наповнюваність закладу 180 школярів та 20 дошкільнят. Школа наповнена на 38% (70 школярів), а дошкільний заклад відвідує 21 дитина. Будівля має електричне опалення. Школа має обладнання для проведення практичних занять з природничих наук.

КЗ «Плодородненський НВК І-ІІІ ступенів» було засновано у 1968 р. Нормативна наповненість закладу – 536 школярів та 40 дошкільнят. Фактична наповненість закладу - 43% (229 школярів), проте наповненість дошкільнятами – 155% (на 40 місць припадає 62 малечі). Будівля школи має централізоване опалення. Заклад

Обидві школи мають організоване гаряче харчування, шкільні автобуси, комп’ютерне забезпечення, централізоване водопостачання, внутрішні санвузли.

Забезпечення навчальних закладів

організоване гаряче харчування

шкільні автобуси

комп’ютерне забезпечення

централізоване водопостачання

внутрішні санвузли

Комп’ютеризація навчальних закладів (у %) 77 70

70

70

77

77 70

70

70

55 41

2012

41

2013

2014

КЗ «Плодородненський НВК І-ІІІ ступенів»

2015

2016

КЗ «Мар’янівський НВК І-ІІ ступенів»

2017

31

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

У Плодородненській ОТГ частка дітей, охоплених позашкільною освітою, з 2012 по 2017 рік збільшилась на 10%

Частка дітей, охоплених позашкільною освітою у загальній кількості дітей шкільного віку (у %) 31

32

2015

2016

35

27 25

2012

24

2013

2014

2017

Медицина У центральних селах – Плодородне та Мар’янівка розташовані амбулаторії сімейного лікаря. У селах Братське, Зразкове, Молодіжне є фельдшерські пункти. Наразі заклади охорони здоров’я знаходяться на балансі району, а психоневрологічний інтернат – області.

Таблиця 10 Заклади надання первинної медико-санітарної допомоги

Тип

Опис

Адреса

Амбулаторія сімейного лікаря (Плодородненська АЗПСМ)

амбулаторія

Опалення газове, водопостачання централізоване,є внутрішній санвузол. Потребує заміни даху, обладнання дос. Плодородне даткового санвузла для пацієнтів. Будівля 1969 року, у 2017 році був виконаний поточний ремонт.

Амбулаторія сімейного лікаря (Мар’янівська АЗПСМ)

амбулаторія

Опалення електричне, водопостачання централізоване, є санвузол. Будівля 1959 року.

с. Мар`янівка

Фельдшерський пункт

ФП

Опалення газове, водопостачання централізоване, вбиральня на території.

с. Братське

Фельдшерський пункт Фельдшерський пункт

КУ «Михайлівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради

ФП ФП

ПНІ

Опалення електричне, водопостачання с. Зразкове централізоване, вбиральня на території. Опалення електричне, водопостачання с. Молодіжне централізоване, вбиральня на території. Було засновано у березні 1944 р. До інтернату приймаються на державне утримання психічно хворі жінки та чоловіки, які досягли пенсійного віку, та інваліди з психоневрологічними захворюваннями, старші 18 років, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, с. Показне побутового обслуговування, медичної допомоги та яким не протипоказане перебування в інтернаті відповідно до медичних показань, незалежно від наявності батьків або родичів, зобов'язаних їх утримувати.

Соціально-економічний профіль громади

32

Культура Матеріально-технічне оснащення закладів охорони здоров’я Плодородненської ОТГ відповідають основному списку наказу Міністерства охорони здоров’я України №148 від 26.01.2018 року. Заміни потребує холодильне обладнання та облаштування входу пандусом. Вторинну медичну допомогу жителям надає ТМО Михайлівського району; невідкладну допомогу – відділення невідкладної допомоги КНП Михайлівського центру ПМСД; екстрену – Михайлівська підстанція Василівського відділення екстреної медичної допомоги. Відстань від Михайлівки до населених пунктів Плодородненської ОТГ коливається від 20 до 30 км.

Жителі ОТГ мають у своєму розпорядженні 2 сільських будинки культури, які знаходяться у Плодородному та Мар’янівці. Вони були засновані у 1967 та 1987 роках відповідно. Мар’янівський СКБ реконструювали у 2015 р. У Зразковому та Молодіжному знаходяться два сільських клуби. Найбільшим за місткістю є Плодородненський СБК, тут часто проходять різноманітні заходи та святкування. СБК має дитячий танцювальний колектив «Жасмін», який бере участь у районних, обласних фестивалях, де займає призові місця; дорослий вокальний ансамбль «Берегиня», який теж бере участь у районних та обласних фестивалях. Кожного року проводяться різноманітні виставки вишиванок, виробів із бісеру, сірників, де жителі ОТГ проявляють свої таланти.

Обсяг відвідувачів, який вміщують заклади культури

380 осіб

150

100

100

Плодородненський сільський будинок культури

Мар’янівський сільський будинок культури

Зразківський сільський клуб

Молодіжненський сільський клуб

осіб

Будинок культури у с. Плодородне

осіб

осіб

33

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

Кількість відвідувачів закладів за рік (у кількості відвідувань) 2012

2013

2014

2015

2016

2017

Плодородненський СБК

4000

4500

5000

5500

6000

7200

Мар’янівський СБК

1300

1450

1500

1650

2600

3633

Зразківський сільський клуб

850

910

990

1010

1050

1150

Молодіжненський сільський клуб

740

781

835

890

940

1110

Порівняно з 2012 кількість відвідувань виросла у всіх закладах культури ОТГ. Релігія Релігійне життя громади представлено наступними закладами: • Церква Євангельських християн баптистів «Віфанія» – консервативна баптистська церква. Діє з 1924 року у селі Братське; • Дім Молитви Міжнародний Союз Церков Євангельських Християн баптистів (МСЦ ЄХБ) у с. Плодородне; • Релігійна громада української православної церкви при храмі на ім’я мучениці Зінаїди у селі Плодородне; • Парафія на ім’я мучеників Кіра та Іоанна у с. Мар’янівка.

34

Чинники стратегічного вибору

СИЛЬНІ СТОРОНИ

ЧИННИКИ СТРАТЕГІЧНОГО ВИБОРУ 1 SWOT-АНАЛІЗ SWOT-аналіз Плодородненської сільської ради був проведений на підставі: 1. зібраної та узагальненої статистичної інформації щодо соціально-економічного розвитку громади за період з 2012 року; 2. проведеного репрезентативного соціологічного дослідження серед населення громади (опитана 421 особа); 3. проведених двох зустрічей з населенням громади (загальна чисельність учасників двох зустрічей – 75 осіб); 4. проведених 20 інтерв’ю з представниками місцевого бізнесу. У результаті аналізу були визначені сильні та слабкі сторони Плодородненської громади, здійснена оцінка ризиків та ймовірність їх впливу на розкриття потенціалу громади, реалізацію можливостей, а також на процес виконання Стратегії в цілому.

1. Наявність вільних земельних ділянок за межами населених пунктів 2. Відкритість бізнесу до діалогу та готовність до розвитку 3. Соціальна відповідальність бізнесу на території своєї присутності 4. Орієнтація ОМС на комплексний розвиток території та відкрите врядування 5. Наявність об’єктів рекреаційного значення (музей під відкритим небом, об’єкти історичної спадщини, водойми тощо) 6. Збалансованість розташування об’єктів соціальної інфраструктури по території громади 7. 57,6% економічно активного населення у віці 16 – 59 років у загальній соціально-демографічній структурі населення 8. Орієнтація населення у віці 18 – 29 років на проживання у громаді та реалізації себе на цій території 9. Питома частка населення у віці до 17 років (17%) у загальній соціально-демографічній структурі населення

МОЖЛИВОСТІ 1. Доступність бюджетної підтримки для ОТГ 2. Доступність підтримки проектів матеріальнотехнічної допомоги 3. Розширення повноважень громад у питаннях розпоряджання земельними ресурсами 4. Передача земель колективної власності у власність громади 5. Зростання попиту на внутрішньому та зовнішньому ринках на товари локальних виробників (розвиток крафтового виробництва) 6. Зростання попиту на зелений туризм в Україні та за кордоном 7. Зростання попиту на продовольство на світовому ринку 8. Розвиток альтернативних джерел енергії 9. Доступність навчання для громад з питань підвищення власної спроможності 10. Міжмуніципальне співробітництво 11. Природно-кліматичні умови та родючість грунтів 12. Сприятлива екологічна ситуація на території громади 13. Вигідне розташування по відношенню до міст обласного значення Запорізької обл. (Запоріжжя – 97 км, Мелітополь – 38 км., Токмак – 45 км., Енергодар – 80 км., Бердянськ – 155 км.,) 14. Компактність території (відстань між найвіддаленішими населеними пунктами с. Солодке та с. Радісне становить 29,3 км.)

15. Наявність залізничного та автосполучення національного значення

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

35

СЛАБКІ СТОРОНИ 1. Відсутні генеральні плани (у 11 з 12 населених пунктів) 2. Відсутність програм стимулювання розвитку МСБ, самозайнятості населення 3. Малочисельність суб’єктів підприємницької діяльності та відсутність позитивної динаміки щодо кількості ФОП та юридичних осіб за останні 4 роки 4. Відсутність робочих місць 5. Відтік кваліфікованого персоналу через відсутність робочих місць та професійних перспектив 6. Незадовільний стан дорожнього покриття, відсутність тротуарів, велодоріжок 7. Відсутність транспортного сполучення між населеними пунктами ОТГ 8. Відсутність системи централізованого вивезення та системи сортування ТПВ 9. Перебування мережі водопостачання та водовідведення в оренді у приватних суб’єктів 10. Аварійний стан 83% мережі водопостачання 11. Проблеми з систематичністю та якістю водопостачанням 12. Відсутність закладів дошкільної освіти 13. Несформованість інфраструктури побутового обслуговування населення 14. Проблеми з освітленням 15. Незадовільна якість організації системи надання первинних медичних послуг 16. Застаріла матеріально-технічна база закладів культурно-освітньої та соціальної сфер 17. Обмежені можливості для змістовного дозвілля для різних цільових груп 18. Низький рівень / відсутність підключення до мережі Інтернет 19. Відсутній досвід спрівпраці з програмами міжнародної технічної допомоги 20. Відсутність комунікаційної стратегії у ОМС з усіма цільовими групами (населення ОТГ, бізнес, потенційні інвестори, донори тощо) 21. Пасивність населення 22. Песимістичне бачення перспектив розвитку громади населення сіл з несформованою соціальноекономічною інфраструктурою 23. Наявність п’яти сіл з чисельністю населення менше 100 осіб (Миколаївка, Новомиколаївка, Олександрівка, Підгірне, Солодке)

ЗАГРОЗИ 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Нестабільна соціально-політична ситуація в Україні, близькість військових дій Зміна курсу розвитку території після Президентських / Парламентських / місцевих виборів Тіньова зайнятість населення Недосконале законодавство та можливі негативні його зміни (обмеження повноважень ОМС) Збільшення податкового навантаження на суб’єкти господарювання, особливо на малий бізнес Несприятливий інвестиційний клімат на національному та регіональному рівнях Погіршення макроекономічних показників в Україні Скорочення обсягів грантового фінансування потреб ОТГ Погіршення стану грунтів через недотримання технології засівання різних культур

Чинники стратегічного вибору

36 ПОРІВНЯЛЬНІ ПЕРЕВАГИ: Сильні сторони та можливості (підтримка) 1. Зростання попиту на внутрішньому та зовнішньому ринках на товари локальних виробників підтримує пошук існуючим бізнесом нових ніш для власного розвитку, тим самим створюючи умови для формування агломерації крафтових виробників 2. Можливість передачі земель комунальної власності у розпорядження громадам у поєднанні з розширенням повноважень щодо розпоряджання земельними ресурсами, сприятливою екологічною ситуацією, природно-кліматичними умовами та родючістю грунтів, а також зростаючим попитом на продовольство на світовому ринку стимулює подальший розвиток існуючого сільськогосподарського бізнесу.

3. Вигідне розташування по відношенню до міст обласного значення, компактність території, наявність залізничного та автосполучення національного значення посилює конкурентоздатність існуючих бізнесів, а також «цінність» наявних вільних земельних ділянок для потенційних інвесторів. СИЛЬНІ СТОРОНИ

підтримують

4. Зростання попиту на зелений туризм відкриває можливості об’єднання об’єктів рекреаційного значення в одну систему екопоселення, стимулюючи розвиток даного сегменту бізнесу в цілому, створюючи нові робочі місця, спираючись на ресурс наявного економічно активного населення.

5. Можливість міжмуніципального співробітництва громад підтримує перспективи розвитку туристично-рекреаційного бізнесу території в цілому.

6. Розвиток альтернативних джерел енергії впливає на підвищення цінності вільних земельних ділянок для потенційних інвесторів.

7. Доступність бюджетної підтримки ОТГ та міжнародних проектів матеріально-технічної допомоги розширюють можливості для використання потенціалу наявного трудового ресурсу території, отримання ефекту синергії від партнерства влади – бізнесу – населення.

МОЖЛИВОСТІ

1, 4, 6, 8

←

1. Доступність бюджетної підтримки для ОТГ

1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9

←

2. Доступність підтримки проектів матеріально-технічної допомоги

2, 4

←

3. Розширення повноважень громад у питаннях розпоряджання земельними ресурсами

2, 4

←

4. Передача земель колективної власності у власність громади

2, 3, 7, 8

←

5. Зростання попиту на внутрішньому та зовнішньому ринках на товари локальних виробників (розвиток крафтового виробництва)

1, 2, 3, 4, 5, 7, 8

←

6. Зростання попиту на зелений туризм в Україні та за кордоном

1, 2, 4, 7, 8

←

7. Зростання попиту на продовольство на світовому ринку

1, 2, 3, 4

←

8. Розвиток альтернативних джерел енергії

2, 4, 7, 8, 9

←

9. Доступність навчання для громад з питань підвищення власної спроможності

1, 2, 4, 5, 6

←

10. Міжмуніципальне співробітництво

2, 5

←

11. Сприятлива екологічна ситуація на території громади

2, 4, 7

←

12. Природно-кліматичні умови та родючість грунтів

2, 4, 7

←

13. Вигідне розташування по відношенню до міст обласного значення Запорізької області (Запоріжжя – 97 км, Мелітополь – 38 км., Токмак – 45 км., Енергодар – 80 км., Бердянськ – 155 км.)

2, 4, 5

←

14. Компактність території (відстань між найвіддаленішими населеними пунктами с. Солодке та с. Радісне становить 29,3 км.)

2, 4, 7

←

15. Наявність залізничного та автосполучення національного значення

37

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

ВИКЛИКИ: Слабкі сторони та можливості (нейтралізація) 1. Ефективне використання ресурсів проектів матеріально-технічної допомоги та бюджетної підтримки для ОТГ довзоляє вирішити питання із просторовим плануванням території, інженерно-технічними комунікаціями та якістю дорожнього покриття у середньостроковій перспективі.

2. Попит на продовольство та товари локальних виробників на внутрішньому та зовнішньому ринках у поєднанні з природно-кліматичними умовами, загальною екологічною ситуацією, логістичними умовами, а також існуючими можливостями для навчання представників ОТГ, стимулює розвиток самозайнятості населення, підприємництва та створення робочих місць, призводячи до зниження темпів відтоку професійних кадрів.

3. Існуючі можливості для навчання представників громад позначаються на активізації участі у програмах міжнародної технічної допомоги.

4. М’які проекти міжнародної підтримки для громад формують soft skills у представників території, підвищуючи їх конкуренто-

здатність у взаємодії з різними цільовими групами – населенням, бізнесом, донорами, потенційними інвесторами тощо.

5. Реалізація проектів міжнародної матеріально-технічної допомоги сприяє активізації населення, залучаючи його до спільного управління територією, тим самим формуючи більш оптимістичне бачення майбутнього громади.

6. Розвиток альтернативних джерел енергії на внутрішньому та зовнішньому енергоринках створює умови для ефективного використання наявних вільних земельних ділянок та визначення шляхів розвитку територій з надмалою чисельність постійного населення.

7. Міжмуніципальне співробітництво виступає додатковим інструментом для перетворення обмежень громади у питаннях поводження з ТПВ, організації транспортного сполучення між населеними пунктами, розвитку інфраструктури побутового обслуговування населення, урізноманітнення можливостей для змістовної організації дозвілля тощо – на точки зростання для території.

СЛАБКІ СТОРОНИ

зменшують

МОЖЛИВОСТІ

1, 6, 8, 10, 12, 14,

←

1. Доступність бюджетної підтримки для ОТГ

1, 2, 3, 4, 13, 17, 19,

←

2. Доступність підтримки проектів матеріально-технічної допомоги

2, 3

←

3. Розширення повноважень громад у питаннях розпоряджання земельними ресурсами

2, 3

←

4. Передача земель колективної власності у власність громади

2, 3, 4, 5, 23

←

5. Зростання попиту на внутрішньому та зовнішньому ринках на товари локальних виробників (розвиток крафтового виробництва)

2, 3, 4, 5, 23

←

6. Зростання попиту на зелений туризм в Україні та за кордоном

2, 3, 4, 5

←

7. Зростання попиту на продовольство на світовому ринку

2, 3, 4, 5

←

8. Розвиток альтернативних джерел енергії

3, 4, 5, 15, 20

←

9. Доступність навчання для громад з питань підвищення власної спроможності

7, 8, 11, 18

←

10. Міжмуніципальне співробітництво

3

←

11. Сприятлива екологічна ситуація на території громади

3, 4, 5

←

12. Природно-кліматичні умови та родючість грунтів

2, 3, 4, 5

←

13. Вигідне розташування по відношенню до міст обласного значення Запорізької області (Запоріжжя – 97 км, Мелітополь – 38 км., Токмак – 45 км., Енергодар – 80 км., Бердянськ – 155 км.,)

2, 3, 4, 5, 7

←

14. Компактність території (відстань між найвіддаленішими населеними пунктами с. Солодке та с. Радісне становить 29,3 км.)

2, 3, 4, 5

←

15. Наявність залізничного та автосполучення національного значення

38

Чинники стратегічного вибору

РИЗИКИ: Слабкі сторони та загрози (посилення) 1. Нестабільна соціально-політична ситуація в Україні, відсутність спадкоємності у напрямку реалізації реформи децентралізації після Президентських та Парламентських виборів позначатиметься на скороченні обсягів ресурсної підтримки ОТГ, загальному рівні інвестиційної привабливості територій та умовах для розвитку підприємництва.

2. Погіршення макроекономічних показників в Україні, а також збільшення податкового навантаження на бізнес позначаються на збереженні тіньового підприємництва (в тому числі тіньової зайнятості населення), як наслідок недоотриманні коштів бюджетом ОТГ та згортанні реалізації розвиткових проектів.

3. Продовження дії корупційних схем на національному, регіональному та місцевому рівнях призводитиме до загального невисокого рівня інвестиційної привабливості

як країни в цілому, так і території, а також відсутності позитивних змін у напрямку розвитку підприємництва.

4. Недосконалість законодавства у питаннях повноважень ОМС призводитиме до гальмування/згортання процесу реалізації інфраструктурних проектів та збалансованого розвитку території в цілому.

5. Скорочення обсягів грантового фінансування потреб ОТГ позначатиметься на відході від комплексного підходу до розвитку території, уповільненні темпів формування дієвого активу громади з наявними soft skills для спільного управління територією.

6. Погіршення стану грунтів через недотримання технології засівання різних культур впливатиме на загальну врожайність, прибутковість бізнесу, сталість розвитку сільськогосподарського бізнесу у середньо- та довгостроковій перспективі.

СЛАБКІ СТОРОНИ

посилюють

РИЗИКИ

3, 4, 5

←

1. Нестабільна соціально-політична ситуація в Україні, близькість військових дій

3, 4, 5

←

2. Зміна курсу розвитку території після Президентських/Парламентських/місцевих виборів

4, 5

←

3. Тіньова зайнятість населення

6, 8, 9, 15

←

4. Недосконале законодавство – можливе обмеження повноважень ОМС на фоні розширення фінансових зобов’язань

3, 4, 5

←

5. Збільшення податкового навантаження на суб’єкти господарювання, особливо на малий бізнес

2, 3, 4, 5

←

6. Несприятливий інвестиційний клімат на національному та регіональному рівнях

3, 7, 8, 9, 12, 16, 19

←

7. Дія корупційних схем на національному, регіональному та місцевому рівнях

3, 4, 5

←

8. Погіршення макроекономічних показників в Україні

19

←

9. Скорочення обсягів грантового фінансування потреб ОТГ

3

←

10. Погіршення стану грунтів через недотримання технології засівання різних культур

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

2 СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ Моделювання сценаріїв розвитку об’єднаної територіальної громади передбачає аналіз динаміки соціально-економічних показників за попередні роки. Однак, враховуючи те, що вибори до Плодородненської сільської ради відбулись 29 жовтня 2017 року, облік та фіксація усіх показників здійснюється по громаді як окремій одиниці починаючи з 1 січня 2018 року. Відповідно, наявних на даний момент даних не достатньо для побудови надійних прогностичних моделей. Враховуючи це, наведені у стратегії розвитку сценарії базуються на потенційному впливі на громаду зовнішніх факторів. Основними сценаріями розвитку є песимістичний (інерційний) та оптимістичний (модернізаційний). Песимістичний сценарій. Песимістичний сценарій базується на припущеннях щодо подальшої зміни станів у громаді за інерцією зі збереженням нинішнього курсу та темпів соціально-економічного розвитку. Базові припущення місцевий рівень: 1. Збереження тенденції до скорочення показників народжуваності на території, що призводитиме до загального зниження чисельності населення громади, подальшого зростання частки населення пенсійного віку у структурі мешканців території, а також до фактичного зникнення надмалих сіл у складі об’єднаної територіальної громади.

2. Відсутність фінансів для розвитку інфраструктури закладів дошкільної освіти позначатиметься на збереженні існуючої ситуації з перенавантаженням груп для дітей у віці до 6 років при навчально-виховному комплексі та впливатиме на відтік молодих сімей з території.

3. Відсутність сучасної дозвіллєвої інфраструктури для молоді, неучасть громади у м’яких проектах, спрямованих на активізацію та розкриття можливостей населення на своїй території, впливатиме на відтік населення старшого шкільного віку на навчання/роботу та призведе до втрати існуючого потенціалу території щодо оновлення трудового потенціалу за рахункок власного населення.

4. Існуючий бізнес буде підтримувати нинішні

39 темпи розвитку, що обумовлюватиме фактичну відсутність потреби у нових кадрах, а відповідно, зберігатиме нинішній рівень безробіття.

5. Відсутність ефективної програми підтримки малого та середнього бізнесу не сприятиме появі нових суб’єктів підприємницької діяльності, що призводитиме до відтоку населення працездатного віку, збереження існуючих обсягів наповнення бюджету та до мінімальних можливостей для розвитку території.

6. Громада зосереджена на реалізації своїх бюджетних зобов’язань по соціальній сфері, не виділяючи в окремий пріоритет формування інвестиційної привабливості території. Існуючі вільні земельні ділянки поза межами населеного пункту виступатимуть потенційною можливістю для залучення нового бізнесу, проте робота у даному напрямку буде вестись у межах додаткового навантаження штатних співробітників виконкому.

7. Зберігатиметься нинішня структура видатків місцевих бюджетів, де більше 50% припадатиме на утримання органів управління, під питанням знаходитиметься спроможність фінансувати об’єкти соціальної інфраструктури, забрані на баланс громади (освітні, медичні, культурні тощо).

8. Зберігатиметься практика відсутності направлення видатків розвитку на інвестиції у соціально-економічний розвиток території.

9. Незначним чином підвищиться активність громади у напрямку участі у програмах міжнародної матеріально-технічної допомоги, проте вона носитиме епізодичний характер.

10. Зважаючи на збільшення надходжень до бюджету громади в наслідок об’єднання, покращуватиметься стан інфраструктурних об’єктів, проте модернізаційні заходи розтягуватимуться на більш тривалий час та не передбачатимуть системного підходу до підвищення рівня життя на території в цілому.

11. Переважне збереження існуючої практики управління позначиться на посередніх показниках підтримки самого факту створення громади, зберігатиметься розрив у ставленні до дій влади в залежності від статусу населеного пункту (центральна садиба – інші населені пункти ОТГ).

40

Чинники стратегічного вибору

Оптимістичний сценарій. Оптимістичний сценарій базується на припущеннях щодо подальшої зміни станів у громаді за умови дії сприятливих зовнішніх та внутрішніх факторів впливу. Базові припущення місцевий рівень: 1. Громада має розроблені базові документи для планування свого розвитку: стратегія розвитку території, інвестиційний паспорт, генеральні плани населених пунктів, план зонування земель.

2. Громада визначила основу для власного позиціонування та просування.

3. Здійснюється інтенсифікація діяльності у напрямку підготовки проектів на отримання державного фінансування та коштів проектів міжнародної матеріально-технічної допомоги через навчання спеціалістів громади та залучення зовнішніх фахівців. Як наслідок в громаді формується та розвивається мережа соціальних та культурних закладів, модернізуються інфраструктурні об’єкти відповідно до загальної стратегії підвищення якості проживання на території.

4. Визначені пріоритетні види економічної діяльності, за якими здійснюється робота по залученню інвесторів.

5. У громаді реалізовується програма з розвитку малого та середнього бізнесу (з акцентом на крафтовому виробництві), що позначається на збільшенні кількості зареєстрованих суб’єктів підприємниць-

кої діяльності, а це у свою чергу створює нові робочі місця та призводить до збільшення надходжень до бюджету сільської ради.

6. Суб’єкти малого та середнього бізнесу у сфері крафтового виробництва створюють агломерацію, яка стає основою для брендування території.

7. Існуючий бізнес розширює свою діяльність, опановуючи нові ніші (з акцентом на крафтовому виробництві), збільшуючи частку покупців за межами громади.

8. Громада починає використовувати своє місце розташування, компактність території та наявну логістичну розв’язку для розвитку підприємництва, залучення професійних кадрів та розвитку туризму.

9. Крафтове виробництво та існуючі об’єкти рекреації поєднуються в одну систему для розвитку транзитного зеленого туризму, починають залучатись туристи з числа населення Запорізької області.

10. Позитивні зміни у якості інфраструктури на території та позитивна динаміка щодо наявних вакансій зменшують віддік населення працездатного віку.

11. Підвищується рівень спроможності громади, що створює умови для взяття на свій баланс закладів охорони здоров’я, та максимального наближення послуги до населення сільської ради.

3 СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ Плодородненьска громада – це компактна територія плодючих грунтів та зручної логістики, максимально відкрита для розвитку крафтового виробництва у сфері сільського господарства, садівництва, виноградорства, самодостатня територія нового українського села.

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

41

СТРАТЕГІЧНІ ТА ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ Стратегічна ціль # 1. Спроможна громада, економіка якої базується на крафтовому виробництві Маючи родючі землі, цінність яких відображена у самій назві центральної садиби, зручну логістичну систему та компактність об’єднаних населених пунктів, існуючі можливості тим не менше використовуються наразі не в повній мірі. Визначення основи для подальшого позиціонування громади засновується, по-перше, на трендах як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках, зокрема тенденції до підвищення цінності локального виробництва та крафтової продукції, по-друге, наявних можливостях території, по-третє, на існуючих напрямках ведення бізнесу у зареєстрованих суб’єктів підприємницької діяльності. Реалізація даної стратегічної мети передбачає створення інфраструктурних, інформаційних, маркетингових умов для підтримки існуючого бізнесу та стимулювання розвитку підприємництва у ніші крафтового виробництва з акцентом на сільському господарстві, садівництві та виноградарстві.

Стратегічна ціль # 2. Територія розвинутого внутрішнього транзитного зеленого туризму Будучи розташованою поблизу траси національного значення, сполученням Харків – Сімферополь, по якій здійснється рух у напрямку Бердянська, Приморська, Кирилівки та Генічеська, громада є перспективною з точки зору розвитку внутрішнього транзитного зеленого туризму. Даний вид туризму передбачає формування пропозиції туристам, які прямують у зазначених напрямках, облаштованих зон якісного відпочинку, з акцентом на колориті традиційної сільської місцевості та крафтовому виробництві, а також міні-маркет під вікритим небом з органічними товарами локальних виробників. Подібний зелений комплекс виступатиме привабливим об’єктом сімейного відпочинку вихідного дня для населення наближених міст обласного значення (в першу чергу Мелітополя та Запоріжжя).

Стратегічна ціль # 3. Комфортний простір проживання населення, заснований на доступних та якісних послугах та прозорому врядуванні Дана стратегічна ціль відображає орієнтацію громади на наближення усього комплексу послуг до свого населення через створення/модернізацію мережі інфраструктурних об’єктів, підвищення кваліфікації персоналу, підвищення якості надаваних послуг, прозорість та відкритість врядування, запровадження механізмів участі населення у розвитку території. Реалізація цієї стратегічної мети передбачає розвиток самодостатньої території нового українського села, в основу якого покладені принципи комплексності, доступності, якості, професійності, прозорості.

42

Стратегічні та операційні цілі

Стратегічна ціль # 1. Спроможна громада, економіка якої базується на крафтовому виробництві Операційні цілі: 1.1. Створення сприятливих умов для розвитку бізнесу та залучення інвестицій.

1.2. Збільшення можливостей для розвитку малого і середнього бізнесу.

Операційна ціль 1.1. Створення сприятливих умов для розвитку бізнесу та залучення інвестицій.

Завдання

Проекти

1.1.1. Впровадити • Розробка та затвердження містобудівної документації з просторового планування території ефективне управвсіх населених пунктів громади з обґрунтуванління територіяням довгострокової стратегії планування, зами, земельними будови та іншого використання території насересурсами та лених пунктів, зміни меж населених пунктів, а нерухомістю також визначення умов та обмежень викори1.1.2. Створити стання території для містобудівних потреб бази локальних • Створення електронного реєстру комунальноінвестиційних го майна, оприлюднюючи його статус, умови проектів відчуження, надання в оренду, користування; 1.1.3. Сформувазабезпечення періодичного оновлення реєстру ти імідж інвести• Розробка та впровадження якісних інструментів ційно привабливої онлайн просування громади (сайт, бізнес портериторії тал, профільні сторінки у соціальних мережах) • Розробка та затвердження Інвестиційного паспорту громади • Впровадження системи ефективного використання доступних джерел наповнення бюджету (Приклади заходів в межах даного проекту: Переглянути договори оренди майна та провести коригування при наявності в них ознак втрат для бюджету громади. Перереєстрація підприємств, перегляд відсотків податків) • Визначення переліку земельних ділянок для будівництва етно-поселень, об’єктів Еко- та Агро туризму, зон рекреації, інших об’єктів промислової, транспортної і комунальної інфраструктури, створення нових об’єктів благоустрою населених пунктів • Реалізація програми з підвищення рівня професійної компетентності управлінських кадрів • Забезпечення представництва в асоціаціях та інших спільнотах різного рівня, спрямованих на посилення економічного потенціалу громади • Налагодження систематичної міжрегіональної та муніципальної співпраці

43

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

Операційна ціль 1.2. Збільшення можливостей для розвитку малого і середнього бізнесу

Завдання

Проекти

• Розроблення та впровадження «Програми розвитку і підтримки малого та середнього бізнесу громади» • Створення простору для розвитку ділових зв’язків між суб’єктами бізнесу всередині громади і на регіональному рівні • Створення крафтових кооперативів, сімейних ферм на території громади • Започаткування проведення спільного ярмарку агро- та крафтової продукції • Створення торгівельного майданчику для продажу крафтової продукції • Налагодження співпраці з вищими навчальними закладами, науковими організаціями, науково-дослідними інститутами тощо з питань впровадження інноваційних розробок у виробництво та залучення кадрів 1.2.2. Покращити • Впровадження практики систематичних активкомунікацію між ностей з представниками громади, суб’єктами громадою, предпідприємництва та населенням у форматі «кругставниками бізнелих столів», «днів відкритих дверей», консультасу та самозайняцій тощо тим населенням • Розширення участі суб’єктів малого та серед1.2.3. Впровадити нього підприємництва у національних, міжнасистему підтримродних форумах, семінарах, конференціях, ки у створенні та виставках та ярмарках з метою сприяння дофункціонуванні ступу суб’єктів малого підприємництва до міжсільськогоспонародних кредитних та інвестиційних ресурсів дарських обслуговуючих кооперативів та інших об’єднань 1.2.1. Створити умови для стимулювання зайнятості населення у крафтовому виробництві, збільшення виробництва продукції у цьому сегменті ринку суб’єктами МСБ, сприяння її реалізації на регіональному, національному і міжнародних ринках

Стратегічні та операційні цілі

44 Стратегічна ціль # 2. Територія розвинутого внутрішнього транзитного зеленого туризму Операційні цілі: 2.1. Розвиток туристично-рекреаційної сфери.

2.2. Покращення умов надання послуг у сфері туризму.

2.3. Маркетинг туристичного потенціалу громади.

Операційна ціль 2.1. Розвиток туристичнорекреаційної сфери

Завдання 2.1.1. Створити умови для розвитку транзитного зеленого туризму з дотриманням міжнародних санітарногігієнічних стандартів та заходів безпеки туристів 2.1.2. Підвищити ефективність використання рекреаційних зон для розвитку транзитного зеленого туризму 2.1.3. Створити нові та забезпечити підтримку діючим рекреаційним зонам та об’єктам, що мають туристичну привабливість

2.2. Створення умов для надання якісних послуг у сфері туризму

Проекти • Розробка туристичної Стратегії громади • Розробка місцевих туристичних продуктів та розвиток туристичної інфраструктури • Проведення інвентаризації природних та історико-культурних туристичних об’єктів на території громади • Підвищення рівня доступності туристично привабливих місць для населення Запорізької області • Створення Арт-резиденції (місце для відпочинку та праці митців, що перетворюють село на місце сучасного мистецтва під відкритим небом) • Формування єдиного каталогу маршрутів та об’єктів активного, культурно-етнічного туризму та інфраструктури • Залучення грантових та інших ресурсів для розвитку туризму

• Створення якісної велосипедної інфраструктури між об’єктами туристичного значення • Проведення навчання з клієнторієнтованого підходу у наданні послуг в туристичній сфері для суб’єктів МСБ та населення 2.2.2. Забезпечити збегромади реження історико-куль• Моніторинг попиту на супровідні туритурної спадщини на стичні послуги серед цільової аудиторії території громади • Відродження та розвиток традиційних ре2.2.3. Сприяти зайнямесл, фольклору та етнографії громади тості місцевого насе• Популяризація місцевих традицій, цінності лення в туристичній об’єктів туристичної інфраструктури сегалузі ред місцевого населення 2.2.1. Забезпечити умови для надання комплексу супровідних послуг потенційному транзитному туристу

45

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

Операційна ціль

Завдання

2.3. Маркетинг потенціалу транзитного туризму громади

2.3.1. Організувати навчання з популяризації громади як туристично привабливої екологічно чистої території для суб’єктів МСБ та населення громади

Проекти

• Розробка бренд-буку громади (логотип, фірмовий стиль, який використовується для усіх рекламно-інформаційних матеріалів) • Забезпечення представленості актуальної інформації про потенціал транзитного туризму громади на офіційних онлайн та офлайн носіях 2.3.2. Створити сучасний, привабливий візу- • Інформаційне облаштування та маркування цінних туристичних ресурсів громади альний символ громади шляхом встановлення вказівників, біл2.3.3. Здійснити систебордів, інформаційних дошок тощо матичну інформаційну • Розробка та поширення рекламно-інфорпідтримку громади як маційної та науково-методичної продукції привабливої території (карти, схеми, буклети, путівники, пладля транзитного зелекати, довідники, посібники, проспекти ного туризму (флаєри), календарі подій, рекламні ролики тощо, в тому числі на електронних 2.3.4. Покращити синосіях, у ЗМІ тощо) стемну співпрацю з різ• Представлення туристичних об’єктів ними суб’єктами туригромади в обласних, всеукраїнських та стичної та екскурсійної регіональних виставках-ярмарках, на тудіяльності ристичних порталах • Організація зустрічей з потенційними цільовими групами у громаді та за її межами у форматі «відкритих просторів» для презентації туристичного потенціалу території • Формуванням фондів аудіо- та відеозаписів з етноконтентом для використання у якості презентаційного матеріалу громади • Налагодження співпраці з обласним центром та іншими громадами з метою популяризації власної території як привабливої

Стратегічні та операційні цілі

46 Стратегічна ціль # 3. Комфортний простір проживання населення, заснований на доступних та якісних послугах та прозорому врядуванні Операційні цілі: 3.1. Забезпечення транспортної доступності усіх населених пунктів громади 3.2. Розвиток комунальної інфраструктури 3.3. Розширення інфраструктури для змістовного дозвілля різних верств населення 3.4. Підвищення якості надання медичних послуг 3.5. Підвищення якості надання освітніх послуг 3.6. Підвищення доступності соціальних послуг 3.7. Розвиток громадської активності

Операційна ціль

Завдання

Проекти

3.1. Забезпечення транспортної доступності усіх населених пунктів громади

3.1.1. Покращити якість • Створення мережі внутрішнього автобусного сполучення між населеними пунктасполучення між населеми громади ними пунктами громади • Встановлення зупинкових комплексів по 3.2.2. Підвищити території громади комфортність умов • Облаштування пішохідних зон, велоотримання послуг доріжок для безпечного пересування транспортного сполунаселення чення

3.2. Розвиток комунальної інфраструктури

3.2.1. Створити комунальне підприємство у сфері житлово-комунального господарства та побутового обслуговування громад

• Розробка та впровадження системи збору, сортування, транспортування та переробки ТПВ • Ліквідація стихійних сміттєзвалищ • Реалізація капітального ремонту і реконструкції мережі водопостачання та водовідведення у громаді 3.2.2. Створити систему поводження з твердими • Впровадження енерогоефективної системи вуличного освітлення по усім населепобутовими відходами ним пунктам громади на основі роздільного • Стимулювання використання альтерсортування та збирання нативних видів палива у роботі об’єктів сміття комунальної інфраструктури та соціальної 3.2.3. Забезпечити сфери безперебійне водопо• Проведення енергоаудиту громади та підстачання та водовідвеготовка програми дій громади зі сталого дення за населеними енергетичного розвитку пунктами громади • Стимулювання дотримання населенням громади правил благоустрою території 3.2.4. Покращити показники забезпеченості населених пунктів вуличним освітленням

47

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

Операційна ціль

Завдання

Проекти

3.2.5. Підвищити рівень енергоефективності у роботі об’єктів комунальної інфраструктури та соціальної сфери 3.2.6. Розробити та затвердити правила благоустрою території 3.3. Розширення інфраструктури для змістовного дозвілля різних верств населення

• Створення простору молодіжного до3.3.1. Оптимізувати звілля нового формату на базі існуючих та визначити профіль будинків культури із можливістю надання діяльності закладів освітніх послуг, а також послуг у сфері культури з урахуванням культури та дозвілля в тому числі на платпотреб різних верств ній основі населення • Створення простору сімейного дозвілля 3.3.2. Сформувати мена базі існуючих будинків культури з пережу місць відпочинку реліком актуальних для цільової аудиторії та розвитку для різних послуг верств населення по • Створення простору якісного дозвілля території громади для людей третього віку на базі існуючих 3.3.3. Впровадити сибудинків культури із переліком актуальних стему ефективного для цільової аудиторії послуг використання об’єктів • Облаштування дитячих майданчиків по спортивної інфраструктериторії громади з урахуванням вікової тури по громаді структури населення 3.3.4. Підвищити рівень • Благоустрій та облаштування паркових зон, пам’ятників культури, об’єктів, що доступності дозвіллєвої мають історичну цінність на території гроінфраструктури для мади мешканців усіх населе• Облаштування мережі спортивних майних пунктів громади данчиків та запровадження системи 3.3.5. Забепечити якісорганізації позашкільного спортивного не матеріально-технічне навчання молоді по території громади оснащення для мережі • Забезпечення рівних можливостей достудозвіллєвих закладів пу до створених культурних просторів, 3.3.6. Покращити систеспортивної інфраструктури, зон відпому культурно-дозвілчинку мешканцями усіх населених пунктів лєвих послуг для різних території верств населення

48 Операційна ціль

Стратегічні та операційні цілі

Завдання

3.4. Підвищення 3.4.1. Сформувати систему якості надання забезпечення медикаментами у медичних послуг населених пунктах 3.4.2. Покращити матеріальнотехнічні умови надання медичних послуг 3.4.3. Підвищити рівень доступності медичних послуг для різних верств населення громади

Проекти • Зміна підпорядкування закладів первинної медицини з переведенням їх на баланс сільської ради • Прийняття та реалізація програми «Доступна медицина» на території громади • Реалізація програми залучення медичних кадрів до сільської місцевості

3.4.4. Підвищити рівень професійності персоналу, який надає медичні послуги 3.5. Підвищення якості надання освітніх послуг

3.5.1. Покращити матеріальнотехнічні умови надання освітніх послуг 3.5.2. Підвищити рівень професійності персоналу, який надає освітні послуги 3.5.3. Сформувати систему надання послуг дошкільної освіти 3.5.4. Впровадити систему надання послуг з позашкільної освіти

3.6. Підвищення доступності соціальних послуг

3.6.1. Забезпечити надання соціальних послуг уразливим групам населення 3.6.2. Сформувати перелік послуг для різних верств населення

• Створення опорної школи на базі Плодородненського НВК І – ІІІ ступенів • Реалізація програми залучення освітянських кадрів до сільської місцевості • Відкриття закладу дошкільної освіти • Запровадження переліку послуг з позашкільної освіти, виходячи з запитів цільової групи

• Прийняття програми підвищення рівня забезпеченості населення соціальними послугами • Моніторинг попиту на соціальні послуги мешканців громади та прилеглих територій

3.6.3. Оновити базу даних осіб, які потребують надання соціальних послуг 3.7. Формування системи ефективної комунікації з різними цільовими групами

• Встановлення серії інформаційних дошок по території громади • Створення умов для підключення усіх населених пунктів грома3.7.2. Підвищити рівень доступу ди до мережі Інтернет до мережі Інтернет мешканців • Розробка та впровадження страусіх населених пунктів громади тегії систематичної комунікації з 3.7.3. Впровадити систему різними цільовими групами інформаційних заходів для • Запровадження системи темарізних груп населення тичних зустрічей представників 3.7.1. Облаштувати мережу місць інформування населення по території громади

49

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

Операційна ціль

Завдання

Проекти сільської ради з різними цільовими групами населення • Створення умов для участі населення у прийнятті рішень, в тому числі через громадський бюджет, молодіжну та громадську ради

СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ТА ОЦІНКИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ Для проведення моніторингу створюється відповідна комісія, яка діє на основі положення, затвердженого розпорядженням голови ОТГ. Персональний склад комісії визначається головою ОТГ. Комісія з моніторингу здійснює загальну координацію, методичне та інформаційне забезпечення процесу моніторингу, а також підготовку узагальненого звіту про результати моніторингу Стратегії. Результати моніторингу є публічними. Моніторинг виконання Стратегії здійснюється на основі індикаторів, які наведені в таблиці

Операційні цілі

Індикатори

Одиниця вимірювання

Періодичність вимірювання

Стратегічна ціль 1. Спроможна громада, економіка якої базується на крафтовому виробництві 1.1. Створення сприятливих умов для розвитку бізнесу та залучення інвестицій

1. Кількість затверджених генеральних планів населених пунктів 2. Створений електронний реєстр комунального майна 3. Кількістю діючих інструментв онлайн інструментів просування громади 4. Затверджений Інвестиційний паспорт громади 5. Обсяги надходжень до бюджету громади коштів за договорами оренди, єдиного податку

одиниця факт наявності одиниця факт наявності грн.

раз на півріччя

50

Стратегічні та операційні цілі

Операційні цілі

Індикатори 6. Кількість зареєстрованих та перереєстрованих суб’єктів підприємницької діяльності на територію громади 7. Сформований перелік об’єктів для формування мережі еко- та агро-поселень 8. Кількість управлінських кадрів, які пройшли навчання з підвищення рівня професійної компетентності 9. Кількість асоціацій, об’єднань, в яких забезпечено членство/ представництво Плодородненської сільської ради 10. Кількість заключних договорів в межах міжмуніципальної та міжрегіональної співпраці 11. Рівень сприятливості бізнес умов в громаді та інвестиційної привабливості території

Одиниця вимірювання

Періодичність вимірювання

одиниця

факт наявності

особа

раз на півріччя

одиниця

одиниця

відсоток

раз на рік

Стратегічна ціль 1. Спроможна громада, економіка якої базується на крафтовому виробництві 1.2. Збільшення можливостей для розвитку малого і середнього бізнесу

1. Розроблена та впроваджена «Програма розвитку і підтримки малого і середнього бізнесу громади» 2. Кількість суб’єктів МСБ, зареєстрованих на території громади як платники податків, у т.ч. самозайнятих осіб, кооперативів, виробників органічної продукції 3. Кількість суб’єктів МСБ з громади/інших громад, які взяли участь у Ярмарку агро- та крафтової продукції 4. Кількість відвідувачів Ярмарку агро- та крафтової продукції 5. Кількість суб’єктів МСБ, які здійснюють торгівлю на території торгівельного майданчику для продажу крафтової продукції 6. Рівень зручності інфраструктури торгівельного майданчика для суб’єктів МСБ громади / сусідніх територій 7. Кількість договорів з навчальними закладами щодо співпраці у сфері впровадження інноваційних розробок у виробництво

факт наявності та затвердження одиниця

одиниця

раз на півріччя

особа одиниця

відсоток раз на рік одиниця раз на півріччя

51

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

Операційні цілі

Індикатори 8. Кількість проведених активностей з представниками громади, суб’єктами підприємництва, населення 9. Кількість суб’єктів МСБ, зареєстрованих на території ОТГ, які взяли участь у навчальних, виставкових, ділових та інших публічних заходах, спрямованих на розвиток бізнесу та розширення співпраці 10. Рівень відкритості комунікації суб’єктів МСБ та представників ОМС

Одиниця вимірювання

Періодичність вимірювання

одиниця

одиниця

раз на півріччя

відсоток раз на рік

Стратегічна ціль 2. Територія розвинутого внутрішнього транзитного зеленого туризму 2.1. Розвиток туристичнорекреаційної сфери

2.2. Створення умов для надання якісних послуг у сфері туризму

1. Розроблена туристична Стратегія громади 2. Кількість розроблених туристичних продуктів 3. Кількість маршрутів (залізничних, автобусних), які сполучають Плодородненську сільську раду з містами основного потоку цільової групи туристів (Запоріжжя, Мелітополь, Василівка, Михайлівка) 4. Кількість велосипедних маршрутів по території громади, що сполучають об’єкти зеленого туризму 5. Кількість залучених на розвиток туристичної сфери грошей програм міжнародної матеріально-технічної допомоги та з інших поза бюджетних джерел 6. Кількість відвідувачів Арт-резиденції 7. Рівень привабливості маршрутів та об’єктів транзитного зеленого туризму громади для цільової групи 1. Кількість супровідних послуг, які надаються транзитному туристу на території громади 2. Рівень доступності супровідних послуг, що надаються транзитному туристу 3. Частка велосипедних маршрутів, облаштованих якісним покриттям 4. Кількість ремесел, що розвиваються на території громади

одиниця одиниця одиниця

одиниця

раз на півріччя

гривня

особа відсоток раз на рік одиниця

відсоток раз на рік відсоток одиниця

Стратегічні та операційні цілі

52

Операційні цілі

Індикатори 5. Кількість осіб, які пройшли навчання з питань клієнторієнтованості у наданні послуг у туристичній сфері 6. Рівень затребуваності пропонованих у громаді туристичних послуг 7. Рівень підтримки розвитку транзитного зеленого туризму у громаді місцевим населенням 8. Кількість постійного населення громади, зайнятого у туристичній галузі

Одиниця вимірювання

Періодичність вимірювання

особа

відсоток відсоток

раз на рік

особа

Стратегічна ціль 2. Територія розвинутого внутрішнього транзитного зеленого туризму 2.3. Маркетинг потенціалу транзитного туризму громади

1. Рівень обізнаності населення щодо місцевих традицій, народних промислів та ремесел 2. Кількість осіб з числа категорії представників МСБ та населення громади в цілому пройшли навчання з популяризації туристичного потенціалу громади 3. Кількість аудіо- та відеозаписів, з яких складається фонд етноконтенту громади 4. Кількість онлайн та офлайн носіїв, на яких розміщена актуальна інформація про туристичний потенціал громади 5. Кількість облаштованих та промаркованих туристичних об’єктів 6. Кількість задіяних рекламних площ зовнішньої реклами 7. Кількість розроблених рекламно-інформаційних матеріалів 8. Кількість надрукованих рекламно-інформаційних матеріалів 9. Кількість обласних, всеукраїнських, міжнародних заходів, на яких представлені туристичні об’єкти громади 10. Кількість проведених зустрічей з потенційними цільовими групами у громаді та за її межами 11. Рівень впізнаваності території як громади з транзитним зеленим туризмом

відсоток

особа

одиниця

одиниця

одиниця раз на рік одиниця одиниця одиниця одиниця

одиниця

відсоток

53

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

Одиниця Періодичність вимірювання вимірювання Стратегічна ціль 3. Комфортний простір проживання населення, заснований на доступних та якісних послугах та прозорому врядуванні Операційні цілі

3.1. Забезпечення транспортної доступності усіх населених пунктів

3.2. Розвиток комунальної інфраструктури

Індикатори

1. Частка населення, забезпечених доступом до автобусного сполучення між населеними пунктами 2. Кількість маршрутів, що сполучають населені пункти громади з Михайлівкою, Мелітополем, Запоріжжям 3. Кількість встановлених зупинкових комплексів по території громади 4. Протяжність облаштованих велосипедних доріжок між населеними пунктами громади 5. Протяжність облаштованих пішохідних зон по території населених пунктів громади 6. Рівень задоволеності населення транспортним забезпеченням між населеними пунктами громади та з районним/обласним центарми 1. Створене комунальне підприємство у сфері житлово-комунального господарства та побутового обслуговування 2. Кількість мешканців, яким забезпечені умови для роздільного збирання ТПВ 3. Кількість мешканців, які забезпечені послугами з централізованого водопостачання і водовідведення належної якості 4. Кількість об’єктів комунальної форми власності, на яких реалізовані проекти з підвищення енергоефективності 5. Кількість енергоефективних об’єктів вуличного освітлення, встановлених по території громади 6. Кількість накладених штрафів за порушення правил благоустрою громади 7. Кількість сплачених коштів за штрафами за порушення правил благоустрою громади 8. Рівень задоволеності населення громади доступністю/якістю комунальних послуг

відсоток

одиниця

одиниця кілометр

1 раз на рік

кілометр

відсоток

факт створення

особа

особа

одиниця

раз на півріччя

одиниця

одиниця

одиниця

відсоток 1 раз на рік

54

Стратегічні та операційні цілі

Операційні цілі

Індикатори

Одиниця вимірювання

Періодичність вимірювання

Стратегічна ціль 3. Комфортний простір проживання населення, заснований на доступних та якісних послугах та прозорому врядуванні 3.3. Розширення інфраструктури для змістовного дозвілля різних верств населення

3.4. Підвищення якості надання медичних послуг

3.5. Підвищення якості надання освітніх послуг

1. Кількість нових, відремонтованих та/або реконструйованих і перепрофільованих закладів культури, введених в експлуатацію 2. Кількість встановлених/ облаштованих дитячих майданчиків, введених в експлуатацію 3. Кількість облаштованих / відремонтованих / реконструйованих паркових зон, об’єктів, що мають історичну цінність, введених в експлуатацію 4. Кількість встановлених/ облаштованих спортивних майданчиків, введених в експлуатацію 5. Кількість відвідувачів секцій у дозвіллєвих, спортивних закладах за різними віковими групами 6. Кількість відвідувачів секцій у дозвіллєвих, спортивних закладах за різними населеними пунктами 7. Кількість проведених масових заходів у сфері культури і дозвілля 8. Кількість учасників масових заходів у сфері спорту, культури і дозвілля, у т.ч. за різними віковими категоріями 1. Кількість населених пунктів, мешканці яких мають змогу придбати основні лікарські засоби та інші товари аптечного асортименту за місцем проживання 2. Кількість лікарів та середнього медичного персоналу, який брав участь у навчанні з підвищення кваліфікації протягом року 3. Частка населення, які забезпечені медичними послугами лікарів загальної практики 1. Частка дітей дошкільного віку охоплена дошкільними навчальними закладами, у загальній кількості дітей дошкільного віку 2. Кількість вчителів, які брали участь у навчанні з підвищення кваліфікації протягом року

одиниця

одиниця

одиниця

раз на рік

одиниця

особа

особа

одиниця

раз на півріччя

особа

одиниця

особа

раз на рік

відсоток

відсоток

раз на рік особа

55

Стратегія розвитку Плодородненської сільської ради на 2019–2023 роки

Операційні цілі

3.6. Підвищення доступності соціальних послуг 3.7. Формування системи ефективної комунікації з різними цільовими групами

Одиниця вимірювання

Індикатори 3. Середня наповнюваність класів загальноосвітньої школи 4. Частка дітей, охоплених позашкільною освітою, у загальній кількості дітей шкільного віку 5. Кількість ресурсів, витрачених на модернізацію матеріально-технічного оснащення закладів освіти 6. Середній показник рівня успішності учнів загальноосвітніх шкіл у порівнянні з показниками сільських шкіл області 1. Частка осіб, забезпечених наданням соціальних послуг за місцем проживання, із загальної кількості осіб, які потребують таких послуг 1. Частка населення, які мають доступ до мережі Інтернет від загальної чисельности постійного населення громади 2. Кількість встановлених інформаційних дошок по території громади 3. Кількість зустрічей, цільових заходів, проведених з різними категоріями населення громади 4. Частка населення, яка долучилась до участі у тематичних зустрічах протягом року 5. Кількість проектів, поданих для участі у Громадському бюджеті 6. Рівень відкритості діяльності ОМС

Періодичність вимірювання

особа відсоток

гривня

раз на рік

середній бал

відсоток раз на півріччя відсоток

одиниця одиниця раз на півріччя одиниця

одиниця відсоток

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

соціально-економічного і культурного розвитку громади, цільових і галузевих програм, проектів регіонального і місцевого розвитку та інших програмно-цільових документів.

Стратегія набирає чинності з дня набрання чинності відповідного рішення сесії Плодородненської сільської ради, яким затверджено Стратегію.

У термін не пізніше 3-х місяців після затвердження Стратегії має бути розроблений та затверджений рішенням сесії сільської ради План дій з реалізації Стратегії на 2019 рік. Відповідальним за своєчасне розроблення і подання для затвердження плану дій є голова громади.

Повний текст Стратегії підлягає оприлюдненню на офіційному сайті ОТГ (сайті сільської ради) зі створенням окремого розділу, присвяченому стратегічному плануванню, моніторингу та оцінюванню. На основі повного тексту Стратегії може бути видана скорочена презентаційна версія. Стратегія є підставою для розроблення програм

Зміни і доповнення до Стратегії вносяться у порядку, визначеному регламентом роботи сесії сільської ради, з урахуванням особливостей нормативно-правових актів та внутрішніх регламентів громади з питань стратегічного планування.

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ПЛОДОРОДНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ на 2019–2023 роки 72040, Запорізька обл., Михайлівський р-н, с. Плодородне, вул. Миру, буд. 11 www.plodorodnenska.gromada.org.ua plodorodne@ukr.net 06132-95131