ФІЛОСОФІЯ & НАУКА в AНГЛІЇ XVII – XVIII ст. SYLL ABUS
Amicus Plato — amicus Aristoteles — magis amica veritas Київ — 2019
Вступ XVII століття було цікавим, але дивним періодом європейської інтелектуальної історії. З одного боку, саме в цей час сформувалась сучасна наука та культура. А з іншого — передумови, процес та наслідки цього повороту настільки неоднозначні, що дотепер залишаються предметом досліджень. Наш курс обмежений хронологічно та географічно з декількох причин. По-перше, основні поворотні моменти в науці та філософії XVII – XVIII століть були здійснені за участі англійських мислителів. По-друге, саме на англійському матеріалі можна побачити всю синкретичність взаємодії науки та філософії, де заняття алхімією та астрологією переплітаються з математикою та науковими експериментами. І по-третє, так вже склалося, що цей період та місце є предметом мого дослідницького інтересу. Тому протягом курсу вам доведеться знайти відповідь на доволі складне питання: яким чином протягом XVII та XVIII століть змінився спосіб бачення природи, суспільства, людини і місця, яке вона займає? Саме тому важливо розуміти не тільки основні ідеї, які були сформовані у текстах філософів, але й механізми, завдяки яким вони поширювались та втілювались. Не кажучи вже про середовище та рушійні сили, що сприяли (або чинили спротив) філософським та науковим ідеям. Втім, якщо вам не вдасться знайти відповідь на це питання, у вас завжди залишиться можливість подивитись на тексти та ідеї англійських філософів і науковців під іншим кутом зору.
< 1 >
Оцінювання П ротягом
треба виконати кілька різновидів робіт, і сума оцінок за кожну з них складатиме ваш остаточний бал за курс. к урсу
Складові оцінки Практичні заняття Письмова робота Додаткові завдання Залік Разом
30 балів 30 балів 10 балів 30 балів 100 балів
Університетська шкала оцінювання 91–100 81–90 71–80 66–70 60–65 30–59 1–29
A B C D E FX F
(відмінно) (дуже добре) (добре) (задовільно) (достатньо) (незадовільно, можна повторно скласти залік) (незадовільно, треба повторно прослухати курс)
Згідно з новими правилами, на залікових курсах ви не можете отримати недопуск до заліку (хоча й так зрозуміло, що вам потрібно набрати принаймні 30 балів). Але якщо ви не складете залік, то не зможете його перескласти без необхідної кількості балів за роботу в семестрі. Крім цього, у вимогах до перескладання вказано, що ви можете отримати не більше 65 балів, а саме перескладання відбувається тільки за наявності «бігунка». < 2 >
Оцінки за семінарське заняття За кожну семінарську частину заняття ви можете отримати щонайбільше 5 балів. Кількість балів прямо залежить від якості вашої відповіді, при цьому частота вашої відповіді на неї не впливатиме. 1 бал Ви частково прочитали першоджерело, можете пояснити окремі ідеї автора. 2-3 бали Ви повністю прочитали першоджерело, можете пояснити більшість ідей автора та його логіку. 4-5 балів Ви повністю прочитали першоджерело і критичну літературу, можете не тільки пояснити ідеї та логіку автора, але й проаналізувати їх наслідки та порівняти з ідеями інших мислителів. Телепатію як спосіб відповіді та підставу для оцінювання знань у Києво-Могилянській академії дотепер офіційно не визнано. Якщо ви промовчали все заняття, то отримаєте 0 балів — так, наче вас на семінарі не було. Запевняння на кшталт: «Я все читаю, але не маю змоги відповісти!» не вплинуть на вашу оцінку. Вашу поточну оцінку можна побачити онлайн за посиланням:
https://goo.gl/ds9UuL
< 3 >
Семінарські заняття Заняття 1. Френсіс Бекон 1. Як з досвіду може бути виведене знання? 2. Яким має бути досвід, щоб призводити до формування знання? 3. Що таке індукція як інструмент пізнання? Тексти: Френсіс Бекон. Фрагменти з праці «Новий Органон». Заняття 2. Джон Лок 1. Чому люди мають різні розумові здібності? 2. Як потрібно спрямовувати свій розум і як його вдосконалювати? 3. Що заважає вдосконаленню розуму? Тексти: Джон Лок. Фрагменти з праці «Про спрямування розуму». Заняття 3. Томас Гобс 1. У чому полягає природа людини? 2. Як наші відчуття та уявлення впливають на формування природи людини? 3. Чому людина може плутати сон і реальність? 4. Чи можемо ми формулювати судження на підставі досвіду? Тексти: Томас Гобс. Фрагменти з праці «Людська природа».
< 4 >
Заняття 4. Джордж Берклі 1. Чому ми помиляємось при сприйнятті речей? 2. Чому ми не помічаємо помилки нашого сприйняття? 3. У чому полягає джерело цих помилок? 4. Чи можемо ми бачити речі такими, якими вони є? Тексти: Джордж Берклі. Фрагменти з праці «Трактат про принципи людського знання». Заняття 5. Девід Г’юм 1. Що заважає розвитку метафізики та моралі? 2. Чому слід обережно досліджувати історію мистецтв та наук? 3. Як виникають мистецтва та науки? Тексти: Девід Г’юм. Фрагменти з праці «Дослідження про людське пізнання» та есе «Про виникнення і розвиток мистецтв та наук». Заняття 6. Томас Рід 1. Що заважає нашому пізнанню природи розуму? 2. Чому попередні теорії розуму були неповними? 3. Чому скептицизм небезпечний? Тексти: Томас Рід. Фрагменти з праці «Дослідження людського розуму на принципах здорового ґлузду».
< 5 >
Матеріали до семінарських занять доступні за адресою:
https://goo.gl/ddNN6y
Відпрацювання семінарських занять Питання відпрацювання семінарських занять є проблемним, оскільки ніяким чином не регулюється. Якщо ви були відсутні на семінарському занятті, то, відповідно, і втратили певну кількість балів. Оскільки я на ньому був присутній, то і не маю потреби витрачати свій час на відпрацювання. До того ж, таке відпрацювання можливе тільки за умови наявності консультації перед заліком, але якраз на залікових дисциплінах вони і не передбачені. Ця дилема не формалізована і навіть якщо і висувається вимога з боку деканату прийняти відпрацювання у студента, який пропустив заняття, все одно залишається незрозумілим у якій формі й у який час я маю це робити. Втім, враховуючи і можливі поважні причини, і те, що курс вибірковий, я дозволяю перед заліком відпрацювати одне пропущене заняття або заняття, за яке ви отримали нуль балів. Для цього вам не потрібно нести довідки або інші форми легітимації, але при цьому зважайте на обмеження — я дозволю відпрацювати тільки одне заняття, не більше.
< 6 >
Залік На
вам потрібно буде у письмовій формі відповісти на 20 тестових питань (перевірка рівня засвоєння лекційного матеріалу) та на одне відкрите питання вартістю 10 балів (питання будуть стосуватись текстів, з якими ми працюємо на заняттях). На все це у вас буде 80 хвилин, хоча, як показує досвід, ви здатні впоратись швидше. Під час заліку заборонено користуватися книжками, конспектами та електронними приладами. Будь-яке шахрайство під час заліку (як-от списування у колег, із конспектів, книжок, будь-яких приладів чи зі шпаргалки, прояви щирої дружньої взаємодопомоги тощо) призведуть до анулювання результатів заліку для всіх причетних студентів. І подбайте про потреби свого організму до початку заліку, бо виходити з аудиторії вам не буде дозволено. за лік у
Зразок тестового питання Уявлення про людський розум як «свічку Бога» належить А. Френсісу Бекону С. Генрі Мору B. Джону Локу D. Бенджаміну Вічкоуту Зразок відкритого питання Як слід вдосконалювати свій розум, згідно з Локом?
< 7 >
Письмова робота На
курсі я вніс зміни у формат письмової роботи, враховуючи досвід перевірки ваших попередніх робіт. Для тих, хто раніше не мав досвіду написання есе з філософії, я повторю вимоги до оформлення. цьому
Формат письмової роботи Попередній досвід ваших письмових робіт (за деякими винятками), показав, що вміння викладати та захищати свою позицію у письмовій формі не належить до ваших сильних сторін. Це призводило до того, що на письмових роботах ви неодмінно втрачали бали, а це, в свою чергу, впливало на вашу загальну оцінку. Тож цього разу я змінив формат письмової роботи, щоб ви могли виконати прості кроки при роботі з текстом, але, водночас, не зовсім розслаблялись. Ваша письмова робота складатиметься з трьох змістовних частин: виокремлення основної змістової структури тексту (головних тез, аргументів та прикладів), словник основних понять з цього фрагменту тексту (разом з поясненням їхнього змісту) та науковий коментар (конкретно цього фрагменту). Зверніть увагу, що кожна частина важить певну кількість балів і є відносно автономними. Таким чином ви можете здати першу та другу частину, але не здавати третю (і втратити 10 балів). Але ви не можете здавати третю без першої та другої частини, оскільки тут вони вже пов’язані.
< 8 >
Виокремлення змістової структури тексту (10 балів) Кожен змістовний текст складається з трьох частин: основних тез, аргументів на їхній захист та прикладів, які додатково посилюють аргументи. Приклад такого аналізу, здійснений вашою колегою Софією-Ольгою Кунгурцевою для соціологів першого року навчання, ви можете знайти у теці з додатковими матеріалами. Вам не обов’язково аналізувати саме таким чином. Буде цілком достатньо, якщо ви у вордівському файлі представите цю структуру з виокремленням вказаних частин. Я оцінюватиму наступне: ᅴᅴ Чи всі тези помітили? (Якщо у переліку будуть присутні зайві вказівки, то це знижуватиме бал) ᅴᅴ Чи всі аргументи присутні? (ті ж вимоги до повноти) ᅴᅴ Як саме структурований ваш опис? (на курсі з середньовічної філософії ви могли помітити, що послідовність тексту не завжди відповідає його структурі) Словник основних понять (8 балів) У цій частині вам потрібно буде з обраного фрагменту виокремити основні поняття та дати їм визначення. Причому в останньому випадку, вам не потрібно давати самостійне визначення, а всього лише віднайти те значення, у якому автор вживає це поняття. Це не завжди просто, оскільки відоме вам сучасне значення може не відповідати тому, в якому поняття вживається у тексті. Наприклад, згідно з Локівським словником Йолтона, поняття happiness (щастя) вживається у декількох значеннях:
< 9 >
happiness There are in Locke’s writings different views about the nature of happiness. Happiness as a goal and motive for action, even as a social value, was an ancient notion. It has frequently been linked, sometimes identified, with pleasure (Epicureans) or utility (Hume, Mill). For the Christian, happiness refers to, and may only be possible in, a future life. All of these various strands and linkages with happiness are found in Locke’s writings.
Тож я не вимагатиму від вас визначень всіх понять, а лише 3-5 на ваш вибір. Я оцінюватиму лише відповідність наведеного вами визначення тому вжитку, в якому поняття використане в тексті. Науковий коментар (10 балів) Ця частина може виявитись для вас як найтяжчою, так і найлегшою, в залежності від того, як ви виконаєте попередні пункти. Якщо ви їх виконали правильно, то труднощів з науковим коментарем у вас не буде, вам залишиться лише пояснити, чому автор відстоював саме ці тези, а не інакші, навів саме ці аргументи, а не інші, і чому вживав поняття саме у такому значенні. У коментарі ви можете вже апелювати до інших текстів, історичного та культурного контексту, тут у вас залишається повна свобода. Але користуйтесь нею розумно. У цій частині я оцінюватиму два параметри: якість вашої аргументації та чіткість і логіку викладу. Якість аргументації я вимірюватиму силою ваших аргументів: наскільки вони є цілісними, на що вони спираються і як саме сформульовані. А чіткість викладу — наявністю основних тез та аргументів у певному порядку.
< 10 >
Вимоги до оформлення Загальний обсяг письмової роботи — не обмежений ані верхньою, ані нижньою межею. Але намагайтесь тримати себе у певних межах. Наприклад, обсяг до 10 сторінок цілком мене влаштує. Можна обходитись без титулки, просто зазначте своє імʼя та прізвище, а у заголовок винесіть ім’я та прізвище автора тексту разом із назвою. Нагадаю, що вимоги до оформлення та надсилання письмових робіт також є складовою вашої оцінки за письмову роботу (2 бали), тож поставтесь до них уважно. Шрифт — «Brill» (для виділення заголовків, підзаголовків, слів чи фраз можна використовувати нариси Italic, Bold, Bold Italic). Файли шрифтів можна знайти в папці з матеріалами курсу чи за посиланням: https://brill.com/page/1228 Інші параметри оформлення тексту, яких вам слід дотримуватися: ᅴᅴ Поля сторінки: вгорі й ліворуч — 2 см, праворуч і внизу — 3 см. ᅴᅴ Кегль (розмір шрифту) — 12 пунктів (12 pt). ᅴᅴ Міжрядковий відступ: 1,5 рядка. ᅴᅴ Вирівнювання заголовків: по лівому краю (без абзацних відступів). ᅴᅴ Вирівнювання основного тексту за шириною сторінки (justify), без автоматичних переносів. ᅴᅴ Абзацний відступ (відступ першого рядка) — 1 см (у першому абзаці після заголовка відступ не потрібен). Відступи над чи під абзацом не потрібні (у Word зверніть увагу на меню «Абзац»).
< 11 >
ᅴᅴ Нумерація сторінок: наскрізна, номер у правому кутку внизу. ᅴᅴ Примітки — посторінкові, нумерація наскрізна, обов’язково треба вказувати номер сторінки джерела. Для оформлення бібліографії використовуйте Harvard Citation Style: https://goo.gl/g6VMW9. Якщо не розумієте вимог до оформлення, скористайтеся генератором від Queen’s University Belfast https://www.qub.ac.uk/cite2write/harvard3l.html — він автоматично оформлює бібліографію, якщо ви надасте всі дані. Вимоги до надсилання Ви маєте надіслати вашу роботу на мою електронну скриньку: koltsov.michael@gmail.com (роздруковувати роботи не треба!) до кінця 11 тижня (неділя, 31 березня, 20:00). Роботи, надіслані після цього часу, незалежно від причин, оцінюватись не будуть. Ті ж, хто надішле роботу раніше (а не в день дедлайну), чекає вічна слава та індульгенція про відпущення всіх (не смертних) гріхів. Рекомендований формат файлів — .docx або .pages (для маководів). У назві документа обов’язково слід вказати ваше прізвище латинкою. Наприклад: Kravets.docx. У темі листа обов’язково вкажіть своє ім’я і тему роботи. Це потрібно для того, щоб ваша робота не загубилася. Про те, що я отримав вашу роботу, ви дізнаєтеся завдяки кольоровій помітці в документі з оцінками. Тільки якщо такої помітки немає, ви можете перепитати, чи отримав я вашу роботу. Якщо якийсь із пунктів технічних вимог вам видається незрозумілим, ви можете надіслати листа з питаннями або запитати під час перерви.
< 12 >
Додаткові завдання П ротягом к урсу вам буде потрібно виконати кілька додаткових завдань, які покликані допомогти вам в розумінні історичних та соціальних аспектів Англії XVII – XVIII ст. Не всі завдання будуть обов’язковими, деякі з них ви можете виконувати за власним бажанням. У будь-якому випадку, бали отримані за них можуть стати вам у пригоді. Відповіді на додаткові завдання слід надсилати на мою електронну скриньку до заняття на 13 тижні (четвер, 11 квітня). Не надсилайте відповіді на кожне завдання, а надішліть їх одним листом та в одному файлі. Ваше перше завдання представлене нижче і оцінюється у 2 бали.
Додаткове завдання 1
BAAAAabbaaAAABAbaabbabaaaBAAAA
< 13 >
Дослідницька література У
переліку зібрана лише незначна частина тих матеріалів, які можуть знадобитися при дослідженні вказаного періоду. Деякі з них мають науково-популярну, або навіть літературну форми, що втім, не применшує їхнього значення. цьому
Г’юм, Девід. Трактат про людську природу — К.: Видавничий дім «Всесвіт», 2003. — 552 с. Гайденко П. П. Своеобразие научной программы Ньютона // Природа. — 1987. — № 8. — С. 16–26. Гайденко П. П. Эволюция понятия науки (XVII-XVIII): формирование научных программ нового времени — М.: Наука, 1987. — 448 с. Дмитриев И.С. Искушение святого Коперника: ненаучные корни научной революции — СПб.: Изд-во С.-Петерб. унта, 2006. — 278 с. Дмитриев И.С. Неизвестный Ньютон: Силуэт на фоне эпохи. — СПб.: Алетейя, 1999. — 781 с. Левенсон, Томас. Ньютон и фальшивомонетчик. О том, как величайший ученый стал сыщиком. — Астрель, 2013. — 416 с. Стивенсон, Нил. Ртуть. — АСТ, 2011. — 928 с. Стивенсон, Нил. Система мира. — АСТ, 2011. — 993 с. Стивенсон, Нил. Смешенье. — Астрель, 2011. — 800 с. Barfoot, Michael. Hume and the culture of science in the early eighteen century // Studies in the philosophy of the Scottish Enlightenment / ed. by M. A. Stewart. — Oxford: Clarendon Press, 1991. — P. 151–190. Blumenberg, Hans. The genesis of the Copernican World — Cambridge: MIT Press, 1987. — 772 p. Dobbs, Betty J. T. The Foundations of Newton’s Alchemy or «The Hunting < 14 >
of the Green Lyon» — New York: Cambridge University Press, 2008. — 300 p. Dobbs, Betty J. T. The Janus Faces of Genius: The Role of Alchemy in Newton’s Thought — Cambridge: Cambridge University Press, 1991. — 376 p. Downing, Lisa. Berkeley’s natural philosophy and philosophy of science // The Cambridge companion to Berkeley / [edited by] Kenneth P. Winkler. — N. Y.: Cambridge University Press, 2005. — P. 230– 265. Dupré, Louis. The Enlightenment and the intellectual foundations of modern culture — London: Yale University Press, 2004. — 397 p. Fisch, Harold. The Scientist as a Priest: A Note on Robert Boyle’s Natural Theology // Isis. — 1953. — Vol. 44. — No. 3. — P. 252– 265. Force, James E. The Newtonians and Deism // Essays on the context, nature, and inf luence of Isaac Newton’s theology / ed. by James E. Force and Richard Henry Popkin. — Dordrecht: Springer, 1990 — P. 43–74. Gaukroger, Stephen. Francis Bacon and the Transformation of Early Modern Philosophy — N.Y.: Cambridge University Press, 2004. — 249 p. Hudson, Wayne. The English deists: studies in early Enlightenment — London: Pickering & Chatto, 2009. — 204 p. Jacob, Margaret C. The Radical Enlightenment: Pantheists, Freemasons and Republicans. Second revised edition. — Lafayette: Cornerstone Book Publishers, 2006. — 280 p. Jacob, Margaret C., Stewart, Larry. Practical Matter: Newton’s Science in the Service of Industry and Empire, 1687-1851 — Cambridge: Harvard University Press, 2004. — 201 p. McKnight, Stephen A. The religious foundations of Francis Bacon’s thought — Columbia: University of Missouri Press, 2006. — 193 p. < 15 >
Osler, Margaret J. The Newtonians and the English Revolution 1689-1720 — Ithaca: Cornell University Press, 1976. — 288 p Russell, Paul. The riddle of Hume’s Treatise: skepticism, naturalism, and irreligion — N.Y.: Oxford University Press, 2008. — 441 p. Smith C. U. M. David Hartley’s Newtonian neuropsychology // Journal of the History of the Behavioral Sciences. — 1987. — Vol. 23. — No. 2. — P. 87–101. Stewart L. The rise of public science. Rhetoric, technology and natural philosophy in Newtonian Britain (pp. 1660–1750). — Cambridge: Cambridge University, 1992. — 453 p. Кінематограф A Field in England (2013) A Man for All Seasons (1966) Anonymous (2011) Henry VIII. TV Series (2003) Longitude (2000) Longitude. TV series (2000) The Draughtsman’s Contract (1982) The New World (2005) The Tudors. TV Series (2007-2010) Winstanley (1975) Wolf Hall. TV Series (2015)
На обкладинці використано фрагмент з праці Poly-Olbion by Michaell Drayton Esqr. — London: printed [by Humphrey Lownes] for M Lownes. I Browne. I Helme. I Busbie, [1612] < 16 >