фі лософі я середні х віків •
прог ра м а к у рс у
Цей курс — своєрідний вступ до середньовічної філософії, одного з найтриваліших періодів в історії філософії. За час навчання ви ознайомитеся з основними ідеями та працями середньовічних мислителів латинського Заходу й арабо-мусульманського світу. Крім того, ви нарешті дізнаєтеся, в чому полягає різниця між «субстанцією» і «акциденцією», скільки є рівнів розуміння тексту, хто такий Абубацер, чому «лезо Окама» популярне в серіалах і, зрештою, що мав на увазі Ґреґорі Хауз, коли у 20-й серії 3-го сезону сказав: «Симптом пацієнтки — втрата свободи волі. Прекрасно. Можемо покликати Тому Аквінського на консультацію».
© Михайло Кольцов, текст та упорядкування (2018) © Тетяна Карташева, ілюстрації (2013) © Микола Ковальчук, дизайн (2017)
I
Огл я д к у р с у
Викладач — Михайло Кольцов, кандидат філософських наук. Семестр викладання — ІІІ (3 години на тиждень). 15 лекцій, 7 семінарів, 1 консультація. Форма контролю — іспит. Кредитів за курс — 2. Перед курсом «Філософія Середніх віків» бажано прослухати курс «Антична філософія». Якщо ви не слухали цього курсу чи не дуже добре його засвоїли, обов’язково ознайомтеся з двома працями, які допоможуть вам почуватися впевненіше під час читання середньо вічних текстів. Перша з них — «Аристотель для всіх» Мортімера Адлера. В ній доступно викладено основні ідеї аристотелівської фі лософії, тож вона згодиться для початку. Друга праця, «Плотін, або Простота погляду» П’єра Адо, ознайомить вас із ідеями неоплато нізму, без розуміння яких сприйняття середньовічних мислителів значно ускладниться. Щоб ознайомитися з майже тисячолітньою історією середньо вічної філософії за такий короткий час, доведеться попрацюва ти. Щотижня (починаючи з 9 навчального тижня) вам треба буде приділяти від 5 до 10 годин роботі з першоджерелами і критичною літературою. Майте на увазі: більшість критичної літератури до ступна лише англійською мовою. Усім слухачам курсу слід дотримуватися приписів корпоративної етики Києво-Могилянської академії. Мова не тільки про толе рантне ставлення до різних віросповідань (у межах курсу вам до ведеться мати справу з католицькою і православною релігіями,
‹ 1 ›
ісламом та іудаїзмом), а й про етичні норми поведінки під час за нять та, особливо, у написанні письмових робіт. Щоб ефективно засвоїти лекційну частину, можете використову вати під час конспектування такі хмарні сервіси, як Word Online або Google Docs. Оскільки вони дозволяють працювати в одному документі кільком користувачам, ви зможете підстраховувати одне одного, якщо раптом чогось не дочули або не встигли запи сати. Такі конспекти можуть знадобитися вам у підготовці до за ліку. Якщо заняття з якихось причин не може відбутися, то воно відпрацьовується за згодою сторін і через інформування деканату.
Оцінювання Протягом курсу треба виконати кілька різновидів робіт, і сума оцінок за кожну з них складатиме ваш остаточний бал за курс. Складові оцінки Практичні заняття Письмова робота Контрольна робота Іспит Разом
35 балів 15 балів 10 балів 40 балів 100 балів
Університетська шкала оцінювання 91–100 81–90 71–80 66–70 60–65 30–59 1–29
A B C D E FX F
(відмінно) (дуже добре) (добре) (задовільно) (достатньо) (незадовільно, можна повторно скласти іспит) (незадовільно, треба повторно прослухати курс)
‹ 2 ›
Щоб отримати можливість складати іспит, потрібно набрати принаймні 30 балів. Якщо ви втратили бали через пропущені семінарські заняття (з поважної причини), то маєте можливість. перескласти один з них на консультації. Якщо ви не наберете необхідної кількості балів протягом семестру, автоматично отри маєте недопуск, і тоді вам доведеться переслухати курс наступно го року. Якщо ви отримали допуск, але не склали іспит, ви маєте право повторно його скласти у терміни, які визначає деканат. Без «бігунка» перескласти іспит не можна. Вашу поточну оцінку можна побачити онлайн за посиланням: https://goo.gl/JPoKS7 Оцінки оновлюються наприкінці заняття, тому стежте за змінами, щоб вас не пропустили.
Оцінки за семінарське заняття За кожну семінарську частину заняття ви можете отримати що найбільше 5 балів. Кількість балів прямо залежить від якості ва шої відповіді. 1 бал Ви частково прочитали першоджерело, можете поясни ти окремі ідеї автора. 2-3 бали Ви повністю прочитали першоджерело, можете пояс нити більшість ідей автора та його логіку. 4-5 балів Ви повністю прочитали першоджерело і критичну літе ратуру, можете не тільки пояснити ідеї та логіку автора, але й проаналізувати їх наслідки та порівняти з ідеями інших мислителів.
‹ 3 ›
Nota Bene!
Телепатію як спосіб відповіді та підставу для оцінювання знань у Києво-Могилянській ака демії офіційно не визнано. Якщо ви промовча ли все заняття, то отримаєте 0 балів — так, наче вас на семінарі не було. Запевняння на кшталт: «Я все читаю, але не маю змоги відповісти!» не вплинуть на вашу оцінку.
Оцінки за письмову роботу Якщо ви все ж вирішите написати письмову роботу, то її треба буде подати щонайпізніше на 11-му навчальному тижні семестру. Відповідно оформлений електронний файл треба надіслати на мою електронну пошту до 20:00 на наступний день після занят тя, котре відбудеться на 11-му навчальному тижні (тобто, у суботу, 17 листопада 2018 року). Коли я отримаю вашу роботу, я поставлю спеціальну позначку в таблиці з оцінками, щоб ви знали про це. Зверніть увагу, що дата дедлайну це не дата здачі роботи, а дата, до якої робота може бути здана. Сформуйте у собі звичку не працю вати над текстом у день дедлайну. Роботи, надіслані після вказа ної дати, я не читатиму і не оцінюватиму. За письмову роботу можна отримати щонайбільше 15 балів, і ця оцінка має такі складові: 2 бали
ідповідність вимогам оформлення і надсилання робо В ти. Зверніть увагу: у випадку виявлення плагіату, бали за оформлення не нараховуються.
7 балів Якість аналізу першоджерела. 3 бали Якість використання критичної літератури. 3 бали Чіткість логіки викладу.
‹ 4 ›
Усі роботи буде перевірено протягом трьох тижнів. Кожну з них я прочитаю та прокоментую. Ви маєте право на апеляцію щодо отриманої оцінки.
Оцінки за іспит Треба буде відповісти на 25 тестових питань (перевірка рівня за своєння лекційного матеріалу) та на одне відкрите питання вар тістю 15 балів (питання будуть стосуватись текстів, з якими ми працюємо на заняттях). Під час іспиту заборонено користуватися книжками, конспектами та електронними приладами. Будь-яке шахрайство під час іспиту (як-от списування у колег, із конспектів, книжок, будь-яких при ладів чи зі шпаргалки, прояви щирої дружньої взаємодопомоги тощо) призведуть до анулювання результатів іспиту для всіх при четних студентів. Зразки тестових питань 1. Вираз «Душа по природі своїй є християнкою» належить: A Орігену
B Філону Олександрійському
C Тертуліану
D Юстину Філософу
2. Яке з зазначених положень Аристотеля не суперечило християнському вченню? A Вічність космічного процесу
B Одушевленість зір
C Циклічність розвитку Всесвіту
D Автономія розуму
Зразки відкритого питання — Поясніть суть та структуру онтологічного аргументу Ансельма Кентерберійського
‹ 5 ›
Вимоги до письмових робіт Перед тим, як почати підготовку письмової роботи, узгодьте зі мною її тему. Як варіант, я можу надати вам список тем, і з них ви зможете вибрати одну, якій і буде присвячено ваше есе. Свій вибір ви зможете зробити до тижня самостійної роботи і закріпити за собою обрану тему в таблиці зі списком. Так я буду знати про ваш вибір, а у вас залишиться достатньо часу, щоб написати письмову роботу відповідно до викладених нижче вимог. Nota Bene! Але відразу зверніть увагу, що загибель жорсткого диска або
флешки з вашою роботою, поганий інтернет-зв’язок або його від сутність, помилка в електронній пошті одержувача не є підстава ми для порушення термінів. Як зазначалось вище, дедлайн варто розглядати лише як останній, а не єдино можливий день подання роботи.
Вимоги до оформлення Ці вимоги сформульовано не тільки для того, щоб ваші роботи мали гарний вигляд, але й щоб зберегти моє здоров’я під час чи тання цих робіт. Зокрема, вимога щодо шрифту пов’язана з тим, що я читатиму ваші роботи з екрана, тому дуже важливо, щоб шрифт був читомим та не перенапружував очі. Крім того, не забувайте, що на любителів набирати суцільний текст ПРОПИСНИМИ БУКВАМИ, зловживати розділовими!!! знаками!!! чи р оз ря д ж ат и ря дов і б у к в и чекає спеціальне місце в пеклі † Обсяг — до 5 сторінок (орієнтовно 10 тисяч знаків із пробілами), не враховуючи список літератури. Зверніть увагу, що я вказав верх ню межу, а не нижню. Це означає, що обсяг менший за 5 сторінок є цілком прийнятним. Головне — щоб від цього не постраждав зміст.
‹ 6 ›
Шрифт — «Brill» (для виділення заголовків, підзаголовків, слів чи фраз можна використовувати нариси Italic, Bold, Bold Italic). Файли шрифтів можна знайти в папці з матеріалами курсу чи на сайті: https://goo.gl/jWbgh3 Якщо не знаєте, як встановити шрифт у сво їй операційній системі, скористайтеся Гуглом (безкоштовний варіант) або попросіть когось із друзів допомогти вам із тим (не забудьте про шоколад). Використовувати будь-я кі інші шриф ти (як-от «Arial», «Times New Roman», «Comic Sans») не варто. Інші параметри набору тексту, яких вам слід дотримуватися:
• Поля сторінки: вгорі й ліворуч — 2 см, праворуч і внизу — 3 см. • Кегль (розмір шрифту) — 12 пунктів (12 pt). • Міжрядковий відступ: 1,5 рядка. • Вирівнювання заголовків: по центру (без абзацних відступів). • Вирівнювання основного тексту за шириною сторінки (justify), без автоматичних переносів.
• Абзацний відступ (відступ першого рядка) — 1 см (у першому
абзаці після заголовка відступ не потрібен). Відступи над чи під абзацом не потрібні (у Word зверніть увагу на меню «Абзац»).
• Нумерація сторінок: наскрізна, номер у правому кутку внизу. • Примітки — посторінкові, нумерація наскрізна, обов’язково треба вказувати номер сторінки джерела.
Для оформлення бібліографії використовуйте Harvard Citation Style: https://goo.gl/g6VMW9. Якщо не розумієте вимог до оформ лення, скористайтеся генератором від Queen’s University Belfast https://www.qub.ac.uk/cite2write/harvard3l.html — він автоматично оформлює бібліографію, якщо ви надасте всі дані (зверніть ува гу на функцію ISBN Search, вона може зекономити вам купу часу).
‹ 7 ›
Виконані роботи надсилайте на електронну скриньку викладача: koltsov.michael@gmail.com — роздруковувати роботи не треба! Рекомендований формат файлів — .docx або .doc. Маколюби та лінуксоїди можуть надсилати роботи у форматі .pages або .odt. N.B. У назві документа обов’язково слід вказати ваше прізвище ла тинкою. Наприклад: Martynenko.docx У темі листа обов’язково вкажіть своє ім’я і тему роботи. Це потріб но для того, щоб ваша робота не загубилася. Зверніть увагу, що вашому есе не потрібна титульна сторінка, буде цілком достатньо, якщо ви вкажете тему і своє ім’я та прізвище. Тому додаткові графічні елементи (на зразок гербів, вказівок на Міністерство освіти та університет) не потрібні. Також немає по треби виокремлювати тему занадто великим кеглем, достатньо акуратно виділити його нарисом Bold. Якщо якийсь із пунктів технічних вимог вам видається незрозу мілим, ви можете надіслати листа з питаннями або запитати під час перерви.
‹ 8 ›
Вимоги до змісту Письмова робота — це передусім аргументована відповідь на пи тання, сформульоване в обраній темі роботи, заснована на тексті першоджерела, вказаного після питання. Обов’язково використо вуйте критичну літературу, яка:
• Введе відповідь у ширший контекст (як-от розгляд природи
інтелекту від Альберта Великого в контексті дискусії з латин ськими авероїстами про єдність потенційного інтелекту);
• Доповнить відповідь зауваженнями на основі інших праць фі лософа або праць інших філософів зі схожою проблематикою (наприклад, окреслить відмінність розуміння «філософії» аль‑Газалі від того, як її розуміли аль‑Фарабі або Ібн‑Сіна).
У програму курсу філософії для соцологів я додав розділ «Як на писати філософське есе?». Можна звернутися до нього, якщо від чуєте потребу прояснити для себе, як саме може бути побудовано вашу письмову роботу. Не можна посилатися як на критичну літературу на підручники, довідники, енциклопедії, сумнівні інтернет-ресурси та Вікіпедію. Щодо останньої слід зробити окреме зауваження. Поява Вікіпе дії — це найбільше щастя, яке могло спіткати людство. Вона досі є важливою точкою входу практично в будь-яку сферу досліджень. Але це зовсім не означає, що вона має бути єдиним ресурсом, який ви прочитаєте з певної теми. Намагайтеся йти далі — до оригі нальних досліджень. Я аж ніяк не забороняю вам використовува ти Вікіпедію, щоб розібратись у темі, але ви не можете її цитувати та вказувати в списку літератури — звертайтеся до першоджерел самої Вікіпедії.
‹ 9 ›
Nota Bene!
Довідковими текстами з питань аргументації, логіки викладу і композиції досліджень варто вважати такі праці: Бут У. К. Исследование: шестнадцать уроков для начинающих авторов / У. К. Бут, Г. Дж. Коломб, Дж. М. Уильямс; пер. с англ. А. Станиславского. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Флинта, На ука, 2007. — 360 с. Ружиэйро В. Р. Мышление. 15 уроков для начинающих авторов. — М.: Наука, 2006. — 440 с. Уэстон Э. Аргументация: 10 уроков для начинающих авторов. — М.: Наука, 2005. — 96 с. Эко, Умберто. Как написать дипломную работу. Гуманитарные на уки: Учебно-методическое пособие. — М.: Книжный дом «Уни верситет», 2003. — 2 изд. — 240 с. Graybosch, A. J., Scott, G. M. , Garrison, S. M. (2014) The Philosophy Stu dent Writer's Manual, 3rd edn., Boston: Pearson. Harrel, M., (2016). What is the argument? An introduction to philosophi cal argument and analysis. Cambridge, MA: MIT Press.
Поширені помилки в письмових роботах • Неправильна назва документу: «міністерство освіти та
науки україни», «Dokument», «Абеляр і я», «гуго сен-віктор ський», «MC Areo Di», «Без назви».
• Формулювання в загально-безглуздо-улесливому стилі: • «Творча спадщина Григорія Богослова є досить великою і не вичерпною. Він залишив значний слід у тлумаченні християн ських творів»
• «Його заслуги перед філософською наукою і всіма її „підвод ними течіями“ не обмежуються...»
• «…її місце на перетині вічного та тлінного за Августином» ‹ 10 ›
• Приписування середньовічним авторам сучасних видань їх ніх творів і оформлення літератури за принципом «як знайд у, так і скопіюю» (так одного разу Оріген ненароком умудрився написати працю «Одесская богословская семинария»):
• Августин «Творения: Научно-популярное издание» • Боеций «“Утешение философией” и другие трактаты» • Ансельм «Сочинения» • Використання як критичної літератури «Вікіпедії» та сумнів них джерел із сайтів рефератів, цитування підручників, ін телектуально застарілих досліджень та «Великої радянської енциклопедії».
• Використання Google Translate та інших електронних пере кладачів для перекладу фрагментів творів без подальшого редагування перекладеного тексту.
• Переказ біографії мислителя. • Використання логіки викладу «Я все поставлю на свої місця»:
«Всі думають, що було погано ››› Я доведу, що це не так ››› Давайте візьмемо двох: Августина і Аверроеса ››› Августин був хороший, але так собі ››› Аверроес також був хороший, але не красень ››› Все було не дуже».
• Побудова викладу з позиції людини XXI століття, апеляція до незнання середньовічними мислителями сучасних законів квантової механіки, генетики тощо:
— Роберт Гросетест: Бог є формою всіх речей. — Максим: У мене є iPhone XS. — Роберт Гросетест: ???
‹ 11 ›
Nota Bene! Звинувачення в плагіаті — чи
не найгірше, що може трапитися з репутацією студента й науковця в академічному середовищі, навіть якщо плагіат був ненавмисним. Плагіат — це запозичення чужого тексту, формулювань, роботи чи ідей та подання цих запозичень у вигляді власних оригінальних напрацювань. У студентських ро ботах часто трапляються такі форми плагіату:
• Роботу, що належить іншому студентові, видано за власну. • Пряме цитування слів іншого автора без лапок чи перефразу
вання зі збереженням загальної форми оригіналу — без за значення імені автора та/або без посилання на джерело.
• Відсутнє, зумисно неправильне або неточне посилання на
цитоване джерело (загальна назва збірки замість імені авто ра і назви статті з неї, адреса головної сторінки сайту замість точного посилання на відповідну сторінку).
• Копіювання, перефразування або цитування авторських слів
із посиланням на джерело, з яким ви не працювали (скажімо, використовуючи другорядне джерело, у якому цитують пер винний матеріал, ви посилаєтеся на джерело-оригінал, не вка зуючи другорядне джерело, з якого запозичили цитату; це су перечить природі наукового дослідження — якщо не читали первинну публікацію, не вдавайте, що ви її використали).
Саме остання форма дуже часто трапляється в студентських ро ботах. Ще одна поширена (і також дуже помітна для викладача) форма плагіату — подання ключових фраз певного автора як сво їх власних із некоректним посиланням на джерело (тобто, по силання або не конкретизовано до рівня номера сторінки, або ж
‹ 12 ›
конкретизовано тільки для одного-двох запозичень,— таким чи ном студент намагається привласнити решту). Не забувайте, плагіат — це гарний спосіб пошитися в дурні та отримати дуже погану оцінку замість чесно заробленої непоганої.
‹ 13 ›
II
Матеріа ли
Як уже було сказано раніше, у вас буде 7 занять, і на кожному з них вам доведеться працювати з текстами. Перш за все, зверніть увагу на розділ читанки «Як читати середньовічний текст?», він дозволить вам адаптуватися до стилю середньовічних текстів і допоможе в інтерпретації. Якщо у вас виникне необхідність звернутися до загальних текстів із середньовічної філософії, то я рекомендував би праці Етьєна Жільсона «Філософія в середні віки» і Фредеріка Коплстона «Се редньовічна філософія». Також можна звертатися до Encyclopedia of Medieval Philosophy: Philosophy between 500 and 1500. 2 volumes / edited by Henrik Lagerlund. — Heidelberg: Springer Reference, 2011. — 1423 p. На сьогоднішній день це найповніше довідкове видання. Матеріали до курсу доступні за адресою: https://goo.gl/9nP4sw
‹ 14 ›
Заняття 1. Патристика та Аврелій Августин 1. Августин, платоніки та єретики 2. Вчення про Бога 3. Взаємодія між душею та тілом Тексти: Августин. Сповідь (книга 11) Заняття 2. Ансельм Кентерберійський 1. Ансельм Кентерберійський про істину та універсалії 2. Онтологічний доказ існування Бога 3. Наслідки онтологічного доведення для подальших філософських дискусій Тексти: Ансельм Кентерберійський. Прослогіон (фрагменти) Заняття 3. Рання схоластика. П’єр Абеляр 1. Як навчали в XI столітті? 2. Шартрська школа і відродження платонізму 3. Абеляр про універсалії та діалектику 4. Гріх та інтенція у етиці Абеляра Тексти: Абеляр. Етика, або пізнай самого себе (фрагменти) Заняття 4. Схоластичний ренесанс XII століття. Бонавентура 1. Розвиток католицьких орденів: домініканці та францисканці 2. Чому переклади Аристотеля шокували тогочасну Європу? 3. Засудження 1277 року 4. Спроби узгодження античного та середньовічного світоглядів Тексти: Бонавентура. Про приведення мистецтв до богослов’я
‹ 15 ›
Заняття 5. Схоластика досягає досконалості. Тома Аквінський 1. Адаптація Аристотеля до християнського вчення Альбертом Великим 2. Альберт Великий про проблему універсалій та метафізику 3. Тома Аквінський про співвідношення філософії та теології 4. Докази існування Бога Тексти: Тома Аквінський. Сумма проти поган (фрагменти) Тома Аквінський. Сумма теології (фрагменти) Заняття 6. Вільям Оккам 1. Що таке «лезо Оккама» і як ним користуватися? 2. Логіка, епістемологія і політика Тексти: Вільям Оккам. Фрагменти різних творів. Заняття 7. Осінь середньовіччя. Мейстер Екхарт. 1. Мейстер Екхарт і жага особистого спілкування з Богом 2. Що таке Бог? 3. Екхарт про порядок світу та Богопізнання Тексти: Мейстер Екхарт. Про відчуженість.
‹ 16 ›
Що ще варто почитати Першоджерела Абеляр, П’єр. Історія моїх страждань. Утішне послання до друга; Листування Абеляра й Елоїзи. Ісповідь віри Елоїзі / П’єр Абе ляр. — Львів: Літопис, 2004. — 129 с. Августин, Аврелій. Сповідь / Святий Августин. — Видання тре тє. — К.: Основи, 1999. — 319 с. Аверроэс (Ибн Рушд). Рассуждение, выносящее решение относи тельно связи между религией и философией // Сагадеев А. В. Ибн Рушд (Аверроэс). — М.: Наука, 1973. — С. 169–199. Ал-Кинди. Трактат о количестве книг Аристотеля и о том, что не обходимо для усвоения философии // Средневековая арабомусульманская философия в переводах А. В. Сагадеева. В 3-х томах. Том 1. — М.: Изд. дом Марджани, 2009. — С. 31–43. Альберт Великий. Об интеллекте и интеллигибельном // Анто логия средневековой мысли (Теология и философия евро пейского Средневековья): В 2 т. Том 2. — СПб.: РХГИ, 2002. — С. 49–80. Ансельм Кентерберийский. О свободе выбора // Ансельм Кентербе рийский. Сочинения. — М.: Канон, 1995. — С. 198–220. Бернар Клервоский. О благодати и свободе воли // Средние века. — 1982. — Вып. 45. — С. 265–303. Бонавентура. О возвращении наук к теологии // Знание за преде лами науки. — М., 1996. — С. 315–323. Боэций Дакийский. О вечности мира // Боэций Дакийский. Сочи нения. — М.: Едиториал УРСС, 2001. — С. 170–233. Боэций. Каким образом Троица есть Единый Бог, а не три божества // Боэций. «Утешение Философией» и другие трактаты. — М.: Наука, 1990. — С. 145–157. Боэций. Комментарий к Порфирию // Боэций. «Утешение Филосо фией» и другие трактаты. — М.: Наука, 1990. — С. 5–144.
‹ 17 ›
Боэций. М огут ли «Отец», «Сын» и «Святой Дух» сказываться о бо жестве субстанциально // Боэций. «Утешение Философией» и другие трактаты. — М.: Наука, 1990. — С. 161–166. Боэций. П ротив Евтихия и Нестория // Боэций. «Утешение Филосо фией» и другие трактаты. — М.: Наука, 1990. — С. 167–189. Боэций. Утешение Философией // Боэций. «Утешение Философи ей» и другие трактаты. — М.: Наука, 1990. — С. 190–290. Габироль, Соломон ибн. Царская Корона (Кетер Малхут). — Ростовна-Дону: ООО «Сигма», 2005. — 294 с. Григорий Нисский. Об устроении человека. — СПб.: Axioma, 2000. — 220 с. Гуго Сен-Викторский. О созерцании и его видах // Герменея. — 2009. — №1. — С. 3–33. Гуго Сен-Викторский. С емь книг назидательного обучения, или Дидаскалион // Антология средневековой мысли (Теология и философия европейского Средневековья): В 2 т. Том 1. — СПб.: РХГИ, 2001. — С. 298–341. Дамаскин, Иоанн. И сточник знания. — М.: Индрик, 2002. — 416 с. Иоанн Дунс Скот. Т рактат о первоначале. Изд. 2-е, испр. и доп. — М.: КРАСАНД, 2011. — 200 с. Иоанн С. Эриугена. Фрагменты из «О божественном предопределе нии» // Знание за пределами науки. — М., 1996. — С. 294–303. Луллий, Раймунд. К раткое искусство // Антология средневековой мысли (Теология и философия европейского Средневековья): В 2 т. Том 2. — СПб.: РХГИ, 2002. — С. 188–199. Моше бен Маймон (Маймонид). Путеводитель растерянных. — М.: Гешарим, 2010. — 565 с. Ориген. О Началах. — Самара: ичл «Лазарев В. В. и О.», 1993. — 383 с. Тертуллиан, Квинт Септимий Флорент. К язычникам // Тертул лиан. Избранные сочинения. — М.: Прогресс, 1994. — С. 37–82. Уильям Оккам. И збранное. — М.: Едиториал УРСС, 2002. — 272 с. Фома Аквинский. О сущем и сущности // Историко-философский ежегодник. — 1988. — С. 230–251.
‹ 18 ›
Дослідницька література Medieval philosophy: from 500 to 1500 ce / ed. by Brian Duignan. — NY: Britannica Educational Publishing, 2011. — 206 p. А вгустин: pro et contra. — СПб.: Издательство Русского Христианс кого Гуманитарного Института, 2002. — 964 с. Аль-Джанаби, Майсем Мухаммед. Теология и философия ал-Газа ли / М. М. Аль-Джанаби. — М.: Изд. дом Марджани, 2010. — 240 с. Апполонов А.В. Л атинский аверроизм XIII века. — М.: Институт философии РАН, 2004. — 215 с. Бицилли П. М. Элементы средневековой культуры. — СПб.: Миф рил, 1995. — 244 с. Бородай Т. Ю. Вопрос о вечности мира и попытка его решения Фомой Аквинским // Интеллектуальные традиции античнос ти и средних веков (Исследования и переводы). — М.: Кругъ, 2010. — С. 107–121. Доддс, Эрик Робертсон. Язычник и христианин в смутное время: некоторые аспекты религиозных практик в период от Марка Аврелия до Константина / Эрик Робертсон Доддс. — СанктПетербург: Гуманитарная академия, 2003. — 317 с. Душин О. Э. Исповедь и совесть в западноевропейской культуре XIII-XVI вв / О. Э. Душин. — СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 2005. — 151 с. Либера, де Ален. Средневековое мышление / Ален де Либера. — М.: Праксис, 2004. — 359 с. Неретина С. Слово и текст в средневековой культуре. Концептуа лизм Абеляра. — М.: Гнозис, 1995. — 182 с. Панофский, Эрвин. Г отическая архитектура и схоластика // Паноф ский, Эрвин. Перспектива как «символическая форма». — СПб: «Азбука-классика», 2004. — С. 213–311 с. Рабинович В. Л. Исповедь книгочея, который учил букве, а укреп лял дух. — М.: Книга, 1991. — 496 с.
‹ 19 ›
Роузентал Ф. Торжество знания. Концепция знания в средневеко вом исламе. — М.: Наука, 1978. — 372 с. Уколова В. И. А нтичное наследие и культура раннего средневеко вья (конец V — начало VII века). — М.: Наука, 1989. — 320 с. Уколова В. И. Последний римлянин Боэций. 2-ое изд. — М.: Изда тельство ЛКИ, 2011. — 162 с. Фролова Е. А. Проблема веры и знания в арабской философии. — М.: Наука, 1983. — 168 с. Шаймухамбетова Г. Б. Арабоязычная философия средневековья и классическая традиция. — М.: Наука, 1979. — 151 с. Эко У. Искусство и красота в средневековой эстетике / У. Эко. — СПб.: Алетейя, 2003. — 252 с. Эко У. Эволюция средневековой эстетики / У. Эко. — СПб.: «Азбу ка-классика», 2004. — 288 с.
Подивитися Шерман, Нат. ( 2008) Середньовічний розум / Inside the medieval mind. [документальний серіал] 4 серії. Великобританія: ВВС Four & The Open University. Гордон, Марія Габріела. (2004) Філософи / Filosofos. [документаль ний серіал] Іспанія: канал «365». Серії «Святий Тома Аквінсь кий» та «Вільям Окам». Джонс, Террі. ( 2004) Середньовічне життя з Тері Джонсом / Terry Jones’ Medieval Lives. [документальний серіал] 8 серій. Велико британія: BBC . Борде, Хорхе. (2002) Середньовічна Іспанія / Medieval Spain. [доку ментальний фільм] Іспанія: New Atlantis. Зінграф, Ерік. ( 2008) Середньовічний Париж / Paris au Moyen-Age. [документальний серіал] 3 серії. Франція: GrEz Productiones. Робінсон, Майк. ( 2011) Краса книг / The Beauty of Books. [докумен тальний серіал] 4 серії. Великобританія: Tern Television Produc tions.
‹ 20 ›
Daileader, Philip. (2004) The Early Middle Ages. Course No. 8267. USA: TTC Video. Daileader, Philip. ( 2001) The High Middle Ages. Course No. 8269. USA: TTC Video. Daileader, Philip. ( 2008) The Late Middle Ages. Course No. 8296. USA: TTC Video. Дюге, Крістіан. ( 2010) Святий Августин / Sant’Agostino. [історична драма] 2 серії. Німеччина, Італія. Росселіні, Роберто. (1972) Августин Гіппонський / Agostino d’Ippona. [історична драма] Італія.
Послухати Bob Dylan. (1967) I Dreamed I Saw St. Augustine. Album: John Wesley Harding. Adamson, Peter. H istory of Philosophy. iTunesU: King’s Colledge London, 2013. Freedman, Paul H. St-Augustine’s Confessions // Early Middle Ages. iTunesU: Yale University, 2012. Freedman, Paul H. Monasticism // Early Middle Ages. iTunesU: Yale University, 2012. Freedman, Paul H. Intellectuals and the Court of Charlemange // Early Middle Ages. iTunesU: Yale University, 2012.
‹ 21 ›
Основні проблеми та питання середньовічної філософії 1. Як ми отримуємо знання? 2. Проблема існування Бога та його атрибутів. 3. Яким чином щось загальне існує? 4. Як співвідносяться віра та розум? 5. Я ким чином щось індивідуальне отримує свою індивідуальність? 6. Проблема мови, якою говорять про Бога. 7. Як співвідносяться теологія та метафізика? 8. Якою є душа і чи безсмертна вона? 9. Чому і яким чином існує зло? 10. Ч и є у людини свобода волі та як вона узгоджується з божественним напередзнанням?
‹ 22 ›
Правила читання в латинській мові * Буква (букви)
Вимова
Буква (букви)
Вимова
а
а
p
п
о
о
r
р
u
у
s
і
і; перед та між голосними — й
с; між голосними — з
е
е
t
т
y
і
v
в
ae (æ)
е
z
з
oe (œ)
е
с
b
б
к; перед e, і, у — ц
d
д
x
f
ф
кс; перед голосними — кз
g
ґ
ch
х
h
г
ph
п
k
к
rh
р
l
ль
th
т
m
м
qu
кв
n
н
ti
ті; перед голосними — ці
Найчастіше наголошено другий склад із кінця, інколи — третій. Приклади: forma [фóрма], materia [матéріа], substantia [субстáнціа], accidens [áкціденс], philosophus [фільóзофус], lingua [лíнґва], habitus [гáбітус], quidditas [квíдітас], ratio [рáціо], existentia [екзістéнціа], intellectus [інтеллє́ктус], obiectum [об’є́ктум], corpus [кóрпус], Cicero [цíцеро], sensus [сéнсус], visio [вíзіо], physica [фíзіка]. * У клав кандидат філософських наук Микола Симчич. Тут подано правила читання, визнані в Україні, в інших мовах вони можуть відрізнятися.
‹ 23 ›
Правила читання в давньогрецькій мові ** Τὸ ἀλφάβητον Ἑλληνικόν — грецький алфавіт Буква
Назва та вимова назви
Вимова
Αα
ἄλφα
альфа
а
Ββ
βῆτα
бета
б
Γγ
γάμμα
ґамма
ґ
Δδ
δέλτα
дельта
д
Εε
ἒ ψιλόν
е псилон
е
Ζζ
ζῆτα
дзета
дз
Ηη
ἦτα
ета
е
Θθ
θῆτα
тета
тх
Ιι
ἰῶτα
iота
i
Κκ
κάππα
каппа
к
Λλ
λάμβδα
лямбда
ль
Μμ
μῦ
мю
м
Νν
νῦ
ню
н
Ξξ
ξῖ
ксi
кс
Οο
ὂ μικρόν
о мiкрон
о
Ππ
πῖ
пi
п
Ρρ
ῥῶ
ро
р
Σσς
σῖγμα
сiґма
с — ς називається кінцева сигма, ставиться тільки в кінці слова, σ тільки в середині й на початку
Ττ
ταῦ
тау
т
Υυ
ὖ ψιλόν
i псилон
ü — як німецький умлаут, в середині слова — ю
Φφ
φῖ
фi
ф
Χχ
χῖ
хi
х
Ψψ
ψῖ
псi
пс
Ωω
ὦ μέγα
о меґа
о
‹ 24 ›
Сполучення
Вимова
Сполучення
Вимова
αι
ай
γγ
нґ
ει
ей
γκ
нк
οι
ой
γξ
нкс
υι
üй, юй
γχ
нх
αυ
ау
ᾳ
а
ευ
еу
ῃ
е
ου
у
ῳ
о
Якщо слово починається з голосного, то над голосним завжди сто їть знак придиху: легкого «᾽» (не вимовляється) або щільного «῾» (вимовляється як «г»). Наголос у давньогрецьких словах позначається на письмі. Давні греки розрізняли три види наголосу: акут «´», циркумфлекс «῀» та гравіс «`», які вимовлялися по-різному, але в сучасній практиці за звичай усі типи наголосу вимовляються однаково. Приклади: ἀλήθεια [алетхейа] — істина, ἄγνοια [агнойа] — незнання, γλῶττα [ґльотта] — мова, γνῶσις [ґносіс] — пізнання, ἐπιστήμη [епістеме] — знання, ζωή [дзое] — життя, θέλημα [тхелема] — бажання, ἱστορία [гісторіа] — історія, κακία [какіа] — вада, λόγος [льоґос] — слово, вчення, μάκαρ [макар] — щасливий, νοῦς [нус] — розум, πνεῦμα [пнеума] — дух, Σφίγξ [сфінкс] — сфінкс, міфічна істота, ὕβρις [гюбріс] — гордість.
** Уклав Кирило Огарков, викладач Перших київських курсів латинської та давньогрецької мови. За зразок взято систему читання за Еразмом Роттердамським. Є й інші системи читання давньогрецьких текстів.
‹ 25 ›
Зміст І. Огляд курсу 1 Оцінювання 2 Вимоги до письмових робіт 6 ІІ. Матеріали 14 Семінарські заняття 15 Що ще варто почитати 17 Правила читання в латинській мові 23 Правила читання в давньогрецькій мові 24
Для приміток
Вперше програма курсу «Філософія Середніх віків» побачила світ у 2013 році з єдиною метою: допомогти студентам засвоїти чималий обсяг незнайомого, але цікавого матеріалу і при тому не сконати від докладених зусиль. Тож довгий час вона існувала лише в паперовій формі, як довідник та орієнтир. Щороку програма вдосконалювалась і змінювалась, але незмінним залишилось те, що своїм існуванням вона завдячує співпраці кількох добрих друзів автора курсу. Ілюстрації Тетяни Карташевої передали атмосферу художніх марґіналій із середньовічних манускриптів. Микола Ковальчук розробив дизайн видання і щороку намагається оформити його ще краще. Оксана Плаксій кожного разу редагує та вдосконалює оновлені тексти. А Олена Бондарук координує роботу і стежить за тим, щоб докладені зусилля не вийшли за межі бюджету і здорового глузду. Окремо варто згадати студентів, які долучилися до курсу протягом попередніх років. Душевні муки, яких вони завдавали викладачеві, плутаючи зміст понять existentia та essentia в метафізиці Абу Алі аль-Хусейна ібн Абдаллаха ібн Сіни, стали стимулом шукати нових способів викладу матеріалу. Були й ті, хто прогризав собі шлях крізь хронологічні та контекстні перепони і, попри все, досягав розуміння. Зрештою всі вони склали іспит.
Н а ц іон а л ь н и й у н і в е р с и т е т « К иє в о - Мог и л я нс ь к а а к а д е м і я » К и ї в — 2 0 1 8