Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів України, 2014 /повна версія/ by Ivano-Frankivsk Regional Center

2014 рік НА ЗАМОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО АГЕНТСТВА З ІНВЕСТИЦІЙ ТА УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНИМИ ПРОЕКТАМИ УКРАЇНИ

Інвестиціина привабливість регіонів (Повна версія)

Підготовлено Київським міжнародним інститутом соціології у партнерстві з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій на замовлення Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України

Київ 2014

Київський міжнародний інститут соціології Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) — одна з провідних дослідницьких компаній в Україні, що надає своїм клієнтам повний комплекс дослідницьких рішень. КМІС — це приватна українська компанія, що співпрацює з Національним університетом «Києво-Могилянська академія». КМІС був заснований у 1990 році як дослідницький центр Соціологічної асоціації України, а з 1992 року перетворений у приватне підприємство. КМІС входить до провідних дослідницьких асоціацій, зокрема, Соціологічної асоціації України (САУ), Європейського товариства дослідження громадської думки та маркетингу (ESOMAR), AAPOR і WAPOR. Професор Володимир Паніотто, генеральний директор КМІС, був першим національним представником ESOMAR в Україні у 1996–2005 роках. КМІС спеціалізується у наданні повного спектру послуг у таких напрямках: соціально-економічні дослідження, політичні дослідження, дослідження здоров’я, маркетингові дослідження, консалтинг та дослідницький аудит. У КМІСі працюють автори підручників з методів збору інформації і статистичного аналізу даних, що мають досвід роботи в університетах США. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) – визнаний український незалежний аналітичний центр, який було засновано у жовтні 1999 року провідними українськими політиками, науковцями та Німецькою консультативною групою з питань економічних реформ в Україні, яка була частиною німецької програми технічної допомоги ТРАНСФОРМ. За час свого існування ІЕД пройшов шлях від проекту німецької технічної допомоги до потужного українського незалежного аналітичного центру. Місія ІЕД це вироблення альтернативного погляду на ключові проблеми суспільного та економічного розвитку України. Ключовими завданнями для реалізації місії на даному етапі є: вироблення фахової експертної оцінки в сфері економіки та економічної політики, розробка стратегічних та інструментальних складових економічної політики формування громадської думки шляхом організації публічного діалогу та поширення знань сприяння розвитку економічних та суспільних наук, стимулювання розвитку дослідницької спільноти в Україні. ІЕД складається з трьох дослідницьких Центрів, які пов’язані між собою спільною метою – дослідження проблем та перспектив економічного розвитку України в контексті модернізації суспільства та держави

Зміст Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів України ........................................................................................5 Звіт 1. Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України ....................................... 11 Звіт 2. Аналіз інвестиційних ризиків в регіонах України .................................................................................... 59 Звіт 3. Аналіз можливостей та перешкод для інвестиційної діяльності в регіонах України ............................ 117 Додаток А. Узагальнені результати дослідження та рекомендації ................................................................. 199 Додаток Б. Деталізований рейтинг інвестиційної привабливості регіонів та методологія його побудови….345

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів України 2014

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014

1. Природні ресурси (водні та земельні)

2.1. Здоров'я

2. Трудові ресурси

2.2 Доступність

3. Інноваційний потенціал

2.3. Якість

4. Географічне розташування

Жорсткі фактори

5. Споживчий сегмент

6. Бізнес-сегмент

Індекс Інвестиційної Привабливості Регіонів

М'які фактори

7. Інфраструктура

2.1. Ефективність державних органів

1. Діловий клімат

2.2. Адміністративні процедури

2. Правила та процедури

2.3. Дотримання прав власності

3. Відкритість влади

2.4. Корупція

4. Діловий оптимізм

2.5. Податки та збори

5. Успішний досвід

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014

Розподіл регіонів за жорсткими та м'якими факторами 1.8

Кращі показники

Львівська

1.7

1.6

Івано-Франківська

1.5

Волинська

М"які фактори

Чернігівська Вінницька

1.4

Рівненська Сумська Київська Закарпатська

1.3

м. Київ Дніпропетровська Харківська

Запорізька Хмельницька

Чернівецька

Гірші показники

Одеська

Житомирська м. Севастополь Тернопільська

Миколаївська Черкаська

Луганська Херсонська Кіровоградська Полтавська АР Крим Донецька

1.2

1.1

1 1

1.1

1.2

Гірші показники

1.3

1.4

Жорсткі фактори

1.5

1.6

1.7

Кращі показники

Примітка: червоним позначені лінії, які ділять сукупність регіонів на дві рівні групи окремо за твердими і м'якими факторами (медіани)

1.8

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014

Рейтинг регіонів "Індекс інвестиційної привабливості" Львівська

1.601

Івано-Франківська

1.478

Одеська

1.459

Вінницька

1.428

м. Київ

1.419

Дніпропетровська

1.418

Волинська

1.410

Харківська

1.404

Чернігівська

1.397

Житомирська

1.385

Тернопільська

1.356

Запорізька

1.355

Київська

1.353

Рівненська

1.343

Сумська

1.339

Миколаївська

1.329

м. Севастополь

1.320

Черкаська

1.310

Хмельницька

1.289

Полтавська

1.283

Кіровоградська

1.283

Донецька

1.281

Луганська

1.280

Закарпатська

1.274

Херсонська

1.264

Чернівецька

1.250

АР Крим

1.228 1

1.1

1.2

1.3

Значення індексу

1.4

1.5

1.6

1.7

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014

Рейтинг регіонів "Жорсткі фактори інвестиційної привабливості" Харківська

1.521

Дніпропетровська

1.511

Одеська

1.494

м. Київ

1.490

Львівська

1.459

Вінницька

1.436

Донецька

1.435

Запорізька

1.401

Київська

1.399

Миколаївська

1.398

Кіровоградська

1.389

Полтавська

1.386

Житомирська

1.374

Івано-Франківська

1.373

Черкаська

1.370

Луганська

1.354

Рівненська

1.350

Сумська

1.350

Чернігівська

1.350

Волинська

1.338

Херсонська

1.336

Тернопільська

1.334

Хмельницька

1.312

АР Крим

1.298

м. Севастополь

1.264

Чернівецька

1.257

Закарпатська

1.245 1

1.1

1.2

1.3

Значення індексу

1.4

1.5

1.6

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014

Рейтинг регіонів "М'які фактори інвестиційної привабливості" Львівська

1.756

Івано-Франківська

1.591

Волинська

1.486

Чернігівська

1.447

Одеська

1.425

Вінницька

1.421

Житомирська

1.396

Тернопільська

1.379

м. Севастополь

1.378

м. Київ

1.352

Рівненська

1.336

Дніпропетровська

1.330

Сумська

1.328

Запорізька

1.310

Київська

1.309

Закарпатська

1.305

Харківська

1.297

Хмельницька

1.267

Миколаївська

1.263

Черкаська

1.252

Чернівецька

1.243

Луганська

1.211

Херсонська

1.197

Полтавська

1.187

Кіровоградська

1.184

Ар Крим

1.162

Донецька

1.144 1

1.1

1.2

1.3

1.4

Значення індексу

1.5

1.6

1.7

1.8

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України

ЗВІТ 1 Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України (на основі контент-аналізу статистичних даних)

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України

Зміст 1.Вступ ................................................................................................................................................................. 15 2.Географічне розташування .............................................................................................................................. 16 2.1. Територія областей ...................................................................................................................................... 16 2.2. Структура земель ......................................................................................................................................... 17 2.3. Наближеність до центрів економічного розвитку ....................................................................................... 18 2.4. Доступність транспортних шляхів ................................................................................................................ 19 3.Природні ресурси............................................................................................................................................. 22 3.1. Руди металів ................................................................................................................................................. 22 3.2Енергетичні ресурси ....................................................................................................................................... 23 3.3Інші мінеральні ресурси ................................................................................................................................. 24 3.4Водні ресурси ................................................................................................................................................. 24 3.5Стан навколишнього середовища ................................................................................................................. 25 4.Інфраструктура ................................................................................................................................................. 28 4.1 Автомобільні дороги ..................................................................................................................................... 28 4.2Залізничне сполучення .................................................................................................................................. 29 5.Трудові ресурси ................................................................................................................................................ 31 5.1Наявність трудових ресурсів .......................................................................................................................... 31 5.1.1Чисельність населення ........................................................................................................................ 31 5.1.2

Робоча сила ..................................................................................................................................... 32

5.1.3

Концентрація населення ................................................................................................................. 33

5.1.4

Міграція ........................................................................................................................................... 34

5.2

Якість трудових ресурсів ............................................................................................................................ 35

5.3

Характеристики ринку праці ...................................................................................................................... 37 5.3.1

Заробітна плата ............................................................................................................................... 37

5.3.2

Безробіття ........................................................................................................................................ 38

6.Розмір ринку: споживчий сегмент ................................................................................................................... 40 6.1

Чисельність споживачів ............................................................................................................................. 40

6.2

Доходи населення ..................................................................................................................................... 40

6.3

Витрати населення та сальдо доходів та витрат ....................................................................................... 41

7.Розмір ринку: бізнес-сегмент .......................................................................................................................... 43 7.1Кількість підприємств в області ..................................................................................................................... 43 7.2Обсяги капіталовкладень ............................................................................................................................... 46 7.3Валовий регіональний продукт ..................................................................................................................... 46 7.4Обсяги державної підтримки......................................................................................................................... 48 7.5Кількість банківських відділень ..................................................................................................................... 49 13

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України 7.6Експорт/імпорт ............................................................................................................................................... 50 7.7Обсяги прямих іноземних інвестицій ............................................................................................................ 51 8.R&D потенціал регіонів України....................................................................................................................... 54 8.1 Наявність та кількість науково-дослідних установ ....................................................................................... 54 8.2Наявність та діяльність технопарків............................................................................................................... 55

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України

Вступ

Інвестиційна привабливість регіонів, яка підсумку проявляється в здатності регіону залучати інвестиційні ресурси, формується під дією цілої низки факторів. Частина з цих факторів може бути описана за допомогою статистичних індикаторів, які також характеризують різні аспекти розвитку соціально-економічного середовища регіону. У цій частині Звіту подано характеристику тих факторів, які впливають на прийняття інвестиційних рішень та визначають якість середовища, у якому діють підприємства – суб’єкти інвестування. Україна є досить неоднорідною країною як з точки зору географічних умов, так і в плані соціально-економічного розвитку. Така географічна та соціально-економічна різноманітність свідчить про значний потенціал регіонів, оскільки дозволяє запропонувати різноманітні «пакети» інвестиційних умов, якими може скористатись широке коло потенційних інвесторів, адже кожний інвестор орієнтується на цілком конкретні характеристики територій, які для нього є визначальними. У цьому звіті ми на основі аналізу відповідних показників офіційної статистики України характеризуємо основні риси інвестиційного клімату регіонів України.

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України

Географічне розташування

Історично географічні умови були одним із найбільш важливих чинників процвітання чи занепаду регіонів. В індустріальний та постіндустріальний час їхнє значення для господарської діяльності зменшилось, але продовжує залишатись великим. На інвестиційний потенціал областей впливають дві групи географічних факторів — природні (фізико-географічні) та економічні (економіко-географічні). До природних чинників належать площа території регіону, кліматичні умови, природні ресурси1 та рельєф. Економіко-географічні фактори включають положення регіону відносно транзитних шляхів, у тому числі, міжнародних, а також близькість до центрів економічної активності, зокрема, до більш розвинених областей чи держав. Особливістю географічних факторів є те, що їхня значна частина є фактично фіксованою. Якщо решта жорстких факторів, що визначають інвестиційну привабливість, може суттєво змінитись протягом 15-20 років (тобто за період, який, з погляду економіки, є довгостроковою перспективою), то забезпеченість природними факторами протягом такого часу залишається практично незмінною. Водночас, науково-технічний прогрес, відкриття нових покладів природних копалин, зміна економічних умов господарювання можуть суттєво змінити оцінку наявного ресурсного потенціалу та тим самим вплинути на інвестиційну привабливість регіону. В адміністративному плані Україна складається з двадцяти чотирьох областей, Автономної Республіки Крим, міста Київ і міста Севастополь. Очевидно, що всі регіони України так чи інакше користуються перевагами географічного розташування України в центрально-східній частині Європи. За площею Україна посідає третє місце в Європі (після Росії та Франції) та 46-те у світі, займаючи територію 603,6 тис. км2. Клімат майже на всій території країни є помірно континентальним, за винятком південного узбережжя Криму. Водночас, інші географічні характеристики областей відрізняються. Далі у звіті аналізуються міжрегіональні відмінності в плані (1) розміру території, (2) складу земель та рельєфу, (3) близькості до центрів економічного розвитку (економічної активності) та (4) доступності транспортних шляхів.

2.1. Територія областей Регіони значно різняться між собою за площею: площа найбільшої Одеської області (33,3 тис. км2) у чотири рази більша ніж найменша за територією Чернівецька область (8,1 тис. км2). Рисунок 2.1. Площа регіонів України, тис. км2 35

тис. км2

26.1 26.5

32.0

33.3

29.8

28.1

27.2

26.5

24.6

21.8

20.1

24.6

31.9 28.5

23.8

20.6 20.9

20.0

13.9

12.8

31.4

28.7

26.7

13.8 8.1

10 5

У цьому звіті природні ресурси (за винятком земельних) віднесено до окремої групи факторів, які визначають інвестиційну привабливість (див. Розділ 3 «Природні ресурси»). До групи факторів, які включені до Розділу «Географічне розташування», увійшла решта фізико-географічних чинників та всі економіко-географічні фактори.

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АРК

Джерело: Держстат

Івано-…

0.8 0.9

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України До найбільших за площею областей також належать Дніпропетровська (32,0 тис. км2), Чернігівська (31,9 тис. км2) та Харківська області (31,4 тис. км2). Три найменші області розташовані на заході України — Закарпатська (12,8 тис. км2), Тернопільська (13,8 тис. км2) та Івано-Франківська (13,9 тис. км2) області. Окремо слід зазначити, що площа Києва становить 839 км2, а Севастополя – 864 км2.

Розподіл областей за часткою земель сільськогосподарського призначення

2.2. Структура земель Основна частина території країни має рівнинний рельєф. При чому її 60,5% займають землі сільськогосподарського призначення. Цей чинник разом із родючістю ґрунтів робить більшість регіонів досить привабливими для інвесторів, які працюють в аграрній сфері.

Найбільша

Для більшості регіонів України характерним є те, що, як правило, більшу частку земель сільськогосподарського призначення мають більші за площею регіони. Так, частка землі, яка може використовуватись у сільському господарстві, є найбільшою у Запорізькій області (78,5%).

Запорізька

Миколаївська

Кіровоградська

Найменша

Також до регіонів з часткою земель сільськогосподарського призначення, значно більшою за середній по країні рівень, відносяться: Миколаївська (72,6% території), Кіровоградська (72,3%) та Хмельницька (71%) області.

Закарпатська

Івано-Франківська

Волинська

Рисунок 2.2. Площа земель сільськогосподарського призначення в областях України; частка таких земель у території області, (станом на 1 січня 2012 року). 2.5

100% 90%

80% 70%

1.5

60% 50%

40% 30%

0.5

20% 10%

Площа, млн га (шкала ліворуч)

Частка території, % (шкала праворуч)

Джерело: Держстат

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АРК

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України Лише 5% території країни займають гори. Наявність гір є чинником туристичної привабливості, та, у свою чергу, інвестиційної привабливості для інвесторів, які спеціалізуються на туризмі. Так, Карпатські та Кримські гори є важливими туристичними центрами країни. Водночас, регіони, де розміщені гори, мають найменшу частку земель сільськогосподарського призначення: 31,7% у Закарпатській та 35,2% Івано-Франківській областях. До групи регіонів із невеликою часткою таких земель також належить Волинська (41,3%) та Рівненська (41,4%) області, значні території яких вкриті лісами. Зрозуміло, що питання розміщення виробничих потужностей залежить не лише від наявності земельних ділянок, а й пов’язано з процесом їх виділення, що належить до повноважень місцевих громад. Так, відповідно до результатів опитування керівники підприємств негативно оцінили процес видалення земельних ділянок (3,74 бали з 9). Найскладніше отримати ділянку в Автономній Республіці Крим (1,45 бала) та Кіровоградській області (1,85 бала). За легкістю отримання земельної ділянки перше місце займає Житомирська область(6,25 бала)

2.3. Наближеність до центрів економічного розвитку Наближеність до центрів економічного розвитку значною мірою збільшує привабливість конкретного регіону, адже в економічному плані це означає:   

інвестиційну

наближеність до ринків збуту; наближеність до постачальників; наближеність до наукових центрів та відповідного кадрового потенціалу.

Такими центрами економічного розвитку можуть бути як регіони України, так і сусідні країни. Рисунок 2.3. Карта України

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України Загалом Україна межує з сімома країнами, три з яких належать до групи держав з високим рівнем розвитку (відповідно до класифікації Світового банку): Польща, Росія та Словаччина. Із цими країнами межують Закарпатська, Львівська, Волинська, Чернігівська, Сумська, Харківська, Луганська та Донецька області, а також Автономна Республіка Крим. Ще три сусідні держави належать до групи країн з вищим за середній рівнем доходів (Білорусь, Румунія, Угорщина). Так, Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська та Чернігівська області межують з Білоруссю; Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька та Одеська області межують з Румунією; Закарпатська область - з Угорщиною. У цьому зв’язку варто звернути особливу увагу на Закарпатську область, оскільки цей регіон межує з найбільшою кількістю країн: Румунією, Угорщиною, Словаччиною та Польщею.

Лише п’ять областей не мають спільних кордонів з іншими державами або виходу до моря, і в цьому сенсі є виключно внутрішніми територіями країни

Лише одна країна-сусід — Молдова — має рівень доходів нижчий ніж середній у світі, так само, як і Україна. З Молдовою межують Чернівецька, Вінницька та Одеська області. Крім того, шість регіонів України (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька та Донецька області, а також Автономна Республіка Крим) мають вихід до Азовського або Чорного морів. Особливістю більшості прикордонних регіонів є те, що вони конкурують не лише з сусідніми регіонами, а й з сусідніми країнами, що має відповідні наслідки. Що стосується великих промислових центрів, які розташовані на території України, то до них належать: Львівська (межує з 5 регіонами), Київська (межує з 4 регіонами) та Донецька (межує з 4 регіонами) області.

Особливістю більшості прикордонних регіонів є те, що вони конкурують не лише з сусідніми регіонами, а й з сусідніми країнами

Три області України мають найбільшу кількість регіонівсусідів (по 7 кожна): Вінницька , Дніпропетровська та Полтавська області. Найменшу кількість регіонів-сусідів (1) мають Автономна Республіка Крим та, відповідно, Севастополь.

2.4. Доступність транспортних шляхів Україна в цілому відіграє важливу роль як транзитна територія. Через неї проходять важливі транспортні артерії, які сполучають країни - основні ринки збуту української продукції: Росію та ЄС. При цьому обидва торговельні партнери України мають значні обсяги взаємної торгівлі, і саме через Україну транспортується значна частина товарів. Слід зазначити, що важливі міжнародні транспортні магістралі проходять через територію більшості регіонів України, що, відповідно, збільшує інвестиційну привабливість транзитних територій.

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України Рисунок 2.4. Розподіл регіонів за величиною вантажообігу в 2012 році, ткм

Очевидно, що рівень розвитку промислового виробництва регіону є головним чинником, який впливає на величину вантажних перевезень. Так, значні обсяги вантажообігу мають такі регіони, як: Дніпропетровська (3,7 тис. ткм), Донецька (3,8 тис. ткм) області, а також місто Київ (3,6 тис. ткм). Проте розвиток промисловості лише частково пояснює той факт, що найбільші обсяги вантажообігу мають Львівська (4,2 тис. ткм) та Київська (4,1 тис. ткм) області. Те ж саме стосується Закарпатської області (3,5 тис. ткм). Значні обсяги вантажних перевезень у цьому випадку пояснюються переважно наявністю важливих транспортних шляхів, які проходять територією цих регіонів. Рисунок 2.5. Транспортні коридори України

Тонно-кілометри

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України Важливу роль в оцінці транспортного потенціалу регіону відіграє наявність можливості вантажних та пасажирських перевезень водними видами транспорту, зокрема морським. Територія України омивається двома морями: Чорним та Азовським. Вихід до моря загалом мають шість регіонів: Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області та Автономна Республіка Крим. Це посилює їхню інвестиційну привабливість з точки зору транзитного потенціалу, а також створює додаткові можливості для економічного розвитку порівняно з іншими регіонами. Місця перетину транспортних коридорів є привабливими для створення хабів, які могли б зменшити витрати підприємств, оптимізуючи транспортні потоки завдяки комбінуванню різних видів перевезень.

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України

Природні ресурси

До природних ресурсів належать поклади корисних копалин, водні, лісові та рекреаційні ресурси. Їх наявність, кількісний та якісний склад є важливими факторами, які формують інвестиційну привабливість регіонів. Запаси природних копалин - це не тільки джерело доходів для видобувних та переробних У регіоні є родовища, підприємств, але й база для стійкого економічного розвитку але вони поки не регіону. Те саме стосується й інших ресурсів, коли мова йде розробляються про розвиток економічної активності. Природні ресурси розподілені серед регіонів України дуже нерівномірно. Окремі області мають поклади корисних копалин світового значення. Інші регіони мають невеликі запаси мінералів, енергетичних ресурсів та інших копалин місцевого значення. Поклади деяких видів копалин трапляються лише в кількох регіонах, тоді як поклади інших знаходяться в більшості областей. В особливому становищі перебувають два регіони з найменшою площею — міста Київ та Севастополь. На їхній території майже немає родовищ корисних копалин3. Слід також зазначити, що регіони відрізняються не лише розподілом копалин, але й інтенсивністю їх видобутку. У частині регіонів наявні родовища використовуються вельми активно, тоді як в інших регіонах існує значна кількість родовищ, які взагалі не розробляються. Різниця між регіонами в плані наявності природних копалин розглянута за такими категоріями ресурсів: поклади металевих руд, запаси енергетичних матеріалів та інших мінеральних ресурсів, водні ресурси. Крім того, розглянута різниця в екологічному стані регіонів, оскільки стан навколишнього середовища також є одним із природних чинників, що впливають на економічну активність.

Залізна руда 1. Крим 2. Донецька Марганцева руда 1. Херсонська Цементна сировина 1. Луганська 2. Тернопільська Кухонна сіль 1. Івано-Франківська 2. Сумська 3. Харківська

3.1. Руди металів Надра України містять значні поклади металевих руд. Україна входить до числа одинадцяти країн з найбільшими запасами залізної руди у світі. Вміст заліза в запасах руди сягає 2,1 млрд. тонн, що становить 2,6% від світових запасів4. Україна є лідером за запасами марганцевої руди, за якими держава посідає згідно з різними оцінками перше або друге місце у світі. Надра держави містять видобувні поклади руди, з яких можна отримати 140 млн. тонн марганцю, що складає 22,2% світових запасів5. Основні запаси цих руд сконцентровані в Дніпропетровській області. Значні запаси залізної та марганцевої руд є також у Запорізькій області.

За даними статистичного збірника «Регіони України» (2012) у Києві є лише 4 родовища піску, а на території Севастополя не зареєстровано жодного родовища корисних копалин. 4 Веб-сайт Державної геологічної служби США (U.S. Geological Survey), оцінка станом на січень 2012 року. 5 Веб-сайт Державної геологічної служби США (U.S. Geological Survey)

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України Рисунок 3.1. Наявні поклади основних корисних копалин у регіонах України6

Проте не на всіх відкритих родовищах сьогодні ведеться видобуток. Запаси залізної руди є також у Криму та Донецькій області, поклади марганцевої руди — у Херсонській області, однак розробка цих родовищ не здійснюється. Поклади руд кольорових металів в Україні є незначними, а родовища розкидані по різних частинах країни. Поклади нікелевої руди, зокрема, знаходяться на території Дніпропетровської, Кіровоградської та Миколаївської областей, запаси срібла - у Закарпатській та Луганській областях, золота — у Закарпатській області. Германій можна добувати у Волинській, Донецькій, Луганській, Львівській та Харківській областях, ванадій — у Київській та Житомирській. Родовище уранових руд розташоване в Кіровоградській області, поклади стронцію містяться в Запорізькій області.

3.2

Енергетичні ресурси

Надра України багаті на вугілля. Україна займає восьме місце у світі за запасами цього енергоносія. Підтверджені запаси кам’яного та бурого вугілля сягають 33,9 млрд. тонн, що становить 3,9% від світових запасів7. Основні родовища вугілля в Україні зосереджено у двох областях — Донецькій та Луганській. Значні поклади цього енергоносія є також у Дніпропетровській області. Крім того, родовища кам’яного та бурого вугілля є також у Волинській, Житомирській, Закарпатській, Кіровоградській, Львівській, Харківській та Черкаський областях (див. Рисунок 3.1). Варто зазначити, що в середньому розробка вугільних родовищ в Україні ведеться порівняно менш інтенсивно ніж в інших країнах, які мають значні 6

Тут і далі джерелом даних є Держстат

BP Statistical Review of World Energy

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України поклади цього енергоносія. Тому при нинішніх темпах видобутку вугілля в Україні його запасів вистачить на 390 років, тоді в інших семи країнах з найбільшими покладами їх обсягів вистачить на 240 років. Україна також має запаси нафти та газу. Найбільші підтверджені запаси цих енергоносіїв знаходяться в Полтавській, Сумській, Харківській та Чернігівській областях, проте перспективи їх видобутку сьогодні більшою мірою пов’язані з шельфом Чорного моря. Порівняно більш-менш рівномірно на території України трапляються поклади торфу, який має певне значення як Поклади торфу є в місцевий енергетичний ресурс. Значна кількість родовищ п’ятнадцяти областях торфу розташована в п’яти північних та західних областях — України. Проте з 834 Волинській, Львівській, Рівненській, Сумській та родовищ розроблялося Чернігівській (більше 80 в кожній області). Порівняно менші тільки 48 запаси цього енергоносія є у ще десяти регіонах — Вінницькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Полтавській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій та Черкаській областях. Слід зазначити, що станом на початок 2012 року розроблялась лише незначна частина родовищ торфу (48 родовищ із наявних 834).

3.3

Інші мінеральні ресурси

Україна має запаси ільменіту та рутилу світового рівня, які є сировиною для виробництва титану. Надра країни містять суттєві поклади цих мінералів, із яких можна отримати 8,4 млн. тонн двоокису титану або 1,2% світових запасів8. Поклади ільменіту та рутилу сконцентровані у Дніпропетровській, Житомирській та Кіровоградській областях. Переважна більшість областей також має запаси мінералів, які використовуються в будівництві або для виробництва будівельних матеріалів — цементної сировини, глини, будівельного та облицювального каміння, піску.

3.4

Водні ресурси

Найбагатшими на водні ресурси є центральні області України. На 1 січня 2012 року площа водного дзеркала ставків у Вінницькій області становила 22,5 тис. га, у Черкаській — 17 тис. га, у Кіровоградській — 16,1 тис. га, у Полтавській — 15,9 тис. га. Найменш забезпечені водними ресурсами південна та західна частини України. Площа водного дзеркала ставків у Автономній республіці Крим становить 4,5 тис. га, у Херсонській — 6,2 тис. га, у Одеській — 6,8 тис. га. Загальна довжина річок у Криму становить 6,0 тис. км, у Херсонській області — 0,9 тис. км, у Одеській — 8,0 тис. км

Веб-сайт Державної геологічної служби США (U.S. Geological Survey)

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України Рисунок 3.4. Карта поверхневих вод України

Захід України характеризується наявністю досить щільної річкової сітки, проте площа водного дзеркала ставків у цій частині України невелика. На початок 2012 року на території Закарпатської області протікало 9 429 річок загальною довжиною 19,6 тис. км. Загальна довжина річок у Львівській області сягала 16,3 тис. км, а в Івано-Франківській — 15,7 тис. км. У той же, час площа водного дзеркала ставків у Закарпатській області становила лише 0,3 тис. га, в Івано-Франківській – 2,4 тис. га, а в Чернівецькій – 2,3 тис. га. Найважливіша водна артерія України — річка Дніпро — протікає по території восьми регіонів України: Київської, Черкаської, Кіровоградської, Полтавської, Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської областей та міста Києва. Важливі судноплавні річки течуть також по території Одеської області (Дунай, Південний Буг, Дністер), Миколаївської області (Південний Буг), Вінницької області (Південний Буг, Дністер), Кіровоградської області (Південний Буг), Хмельницької, Чернівецької, Тернопільської та Івано-Франківської областей (Дністер). Крім цього, по території Чернігівської та Київської областей тече Десна - судноплавна притока Дніпра.

3.5

Стан навколишнього середовища

Стан навколишнього середовища впливає головним чином на дві складові інвестиційної привабливості: 

Здоров’я населення. Результатом негативного впливу може бути погіршення стану здоров’я працівників і, як результат, збільшення витрат на робочу силу.

Режим доступу: http://ukrmap.su/program2009/g8/Maps/16.jpg

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України 

Сільське господарство. Забруднення навколишнього середовища зменшує інвестиційну привабливість регіону для потенційних інвесторів, які працюють у галузі сільського господарства.

Рівень екологічного навантаження можна охарактеризувати за допомогою двох основних показників: обсягу викидів шкідливих речовин в атмосферу та обсягу відходів. Східні регіони України залишаються найбільш забрудненими, що зумовлено масштабними викидами від промислових виробництв. Так, за підсумками 2012 року на Донецьку, Дніпропетровську та Луганську області припадає дві третини (67,4%) викидів забруднювальних речовин в Україні, що в абсолютних величинах становить 1,51 млн. тонн, 0,96 млн. тонн та 0,45 млн. тонн відповідно. У той же час, найменше викидів зареєстровано в Херсонській (6,4 тонн) та Чернівецькій (2,9 тонн) областях, а також у місті Севастополь (3,2 тонн), тобто в регіонах, які характеризуються нижчим рівнем промислового розвитку. При чому за показником обсягів викидів у розрахунку на одиницю площі ситуація виглядає трохи по-іншому. Як і в попередньому випадку, найбільше викидів припадає на Донецьку область (57,1 тонн на км2). Проте з огляду на велику кількість викидів в атмосферу на малій території на другому місці, посуваючи Дніпропетровську область (30,1 тонн на км2), знаходиться місто Київ (39,3 тонн на км2). Рисунок 3.5.1. Щільність викидів шкідливих речовин в атмосферу в розрахунку на 1 км 2, тонн

За підсумками 2012 року найменший показник викидів у розрахунку на одиницю площі мали Волинська (0,36 тонн на км2), Чернівецька (0,36 тонн на км2) та Херсонська (0,22 тонн на км2) області. Варто також відзначити, що на 1 км2 території Херсонської області (найменше викидів) припадає в 253 рази менше викидів шкідливих речовин ніж у Донецькій області (найбільше викидів).

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України Негативний вплив на навколишнє середовище мають не лише викиди шкідливих речовин в атмосферу, але й відходи, у тому числі, відходи домогосподарств. Варто відзначити, що частина відходів може утилізуватись, перероблятись чи спалюватись. Проте решта залишається на території регіону, тим самим збільшуючи навантаження на навколишнє середовище. На Рисунку 3.5.2 показано розподіл регіонів залежно від обсягів накопичених відходів станом на кінець 2012 року в розрахунку на 1 км2. Рисунок 3.5.2. Обсяги накопичених відходів станом на кінець 2012 року, тонн на 1 км 2

Обсяги накопичених відходів, знову ж таки, переважають у східних регіонах, а також в АР Крим та Сумській області. Так, найбільш забрудненим регіоном є Запорізька область, у якій накопичено 282 тонн відходів на 1 км2. Слід зауважити, що ситуація в Сумській області та Автономній Республіці Крим є кращою, хоча обсяги накопичених відходів - 84 тонн на 1 км2 та 73 тонн відходів на 1 км2 відповідно – є досить значними. Загалом, у 21-му регіоні України обсяги відходів (в тоннах) на 1 км2 є меншими за 5 тонн на 1 км2. Найчистішими з них є Вінницька (16 кг на 1 км2), Тернопільська (11 кг на 1 км2) та Чернівецька (близько 0 кг на 1 км2) області.

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України

Інфраструктура

Інвестиційна привабливість території залежить від наявності інфраструктури та її якості. При розрахунку індексу кількісна оцінка інфраструктури зроблена на основі аналізу статистичних індикаторів, тоді як якісна сторона описана на основі результатів опитування інвесторів. При цьому особлива увага була приділена саме автомобільним дорогам та залізниці, оскільки вони відіграють головну роль у перевезеннях вантажів та пасажирів в Україні.

4.1 Автомобільні дороги Автомобільним транспортом перевозиться більшість споживчих товарів, багато товарів промислового призначення. Тому наявність автомобільних доріг та якість їхнього покриття є важливим елементом, який беруть до уваги інвестори. Показник щільності автомобільних доріг, який розраховується шляхом ділення їхньої протяжності на площу регіону, дозволяє порівняти регіони за рівнем розвитку цієї складової інфраструктури. При визначенні щільності автомобільних доріг у цьому дослідженні враховуються дороги загального користування з твердим покриттям. Рисунок 4.1. Розподіл регіонів за щільністю автодоріг в України, км доріг на 1 тис. км2 площі, станом на 1 січня 2013 року

Регіоном з найвищою щільністю автомобільних доріг є Львівська область (376 км на 1 тис. км 2), тоді як середній для країни показник становить 275 км на 1 тис. км 2. Загалом, у п’ятнадцяти регіонах щільність автомобільних доріг є більшою за середній по країні рівень. Серед них можна також виділити Тернопільську, Чернівецьку та Хмельницьку області, щільність доріг у яких становить 360, 355 та 346 км на 1 28

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України тис. км2 відповідно. Хоча промисловість у цих областях менш розвинена ніж в інших, але вони можуть бути привабливими для інвесторів як саме транзитні регіони. Серед регіонів з низькою щільністю автомобільних шляхів є Миколаївська (195 км на 1 тис. км2) та Херсонська (174 км на 1 тис. км2 – найменше значення по країні) області. Відповідно до результатів опитування керівників підприємств найкращою є якість дорожнього покриття у Вінницькій (6,35 бала), Волинській (6,3 бала) та Донецькій (6,13 бала) областях. З іншого боку, найнижчу оцінку отримало дорожнє покриття Автономної Республіки Крим (1,6 бала) та Чернівецької області (1,8 бала).

4.2

Залізничне сполучення

На залізничний транспорт в Україні припадає більша частина вантажних перевезень. Особливо це стосується перевезення сировини. Тому рівень розвитку залізничних шляхів за певних умов може бути важливим чинником прийняття інвестиційних рішень. Рисунок 4.2. Розподіл регіонів за щільністю залізничних колій, км доріг на 1 тис. км2 площі, станом на 1 січня 2013 року

За даними Держстату Донецька область має найбільшу щільність залізничних колій (60 км на 1 тис. км 2). Розвиток видобувної промисловості в цьому регіоні якраз і зумовив створення розгалуженої мережі залізничних колій. Ця ж причина значною мірою пояснює розвиток залізничних шляхів і у Львівській області, де щільність залізничних колій становить 59 км на 1 тис. км2. З іншого боку, найменш розгалужена мережа залізничних колій у деяких південних регіонах України. Так, в Автономній Республіці Крим відповідний показник становить (23 км на 1 тис. км2). Найменшу щільність залізничних колій має Херсонська область (16 км на 1 тис. км2). 29

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України Відповідно до результатів опитування керівників підприємств найкращою є якість залізничних колій у Кіровоградській (8,3 бала) та Івано-Франківській (6,3 бала) областях, а також у Севастополі (7,13 бала). З іншого боку, найнижчу оцінку отримала залізнична інфраструктура Чернівецької (4,65 бала) та Полтавської (4,9 бала) областей.

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України

Трудові ресурси

Робоча сила є одним із ключових факторів виробництва. Вплив цього фактору на інвестиційну привабливість є багатовимірним. З одного боку, важливою характеристикою економічного потенціалу регіону як такого є чисельність та особливості розміщення населення. З іншого боку, для потенційного інвестора велике значення мають кількість, якість та розміщення робочої сили та стан ринку праці (зокрема, наявність надлишку чи дефіциту робочої сили). Що стосується забезпеченості людськими ресурсами, то за цим показником Україна входить до групи тридцяти найбільш населених держав. За чисельністю населення Україна посідає 29-те місце у світі10. Населення розподілене серед регіонів України нерівномірно. Відмінності між регіонами щодо кількості й структури населення розглянуті та аналізуються з позицій трьох основних факторів, які впливають на інвестиційну привабливість: (1) наявності людських ресурсів, включаючи чисельність населення, частку економічно активного населення, щільність його розміщення та масштаби міграції; (2) якості людських ресурсів, індикатором якої є рівень освіти; (3) доступності трудових ресурсів для бізнесу (характеристики ринку праці, у тому числі, рівень заробітної плати та безробіття).

5.1

Наявність трудових ресурсів

5.1.1

Чисельність населення

Населення

в Україні розподілене за регіонами нерівномірно. Так, кількість мешканців найбільш населеної області (Донецької) перевищує чисельність жителів найменш населеної (Чернівецької) майже в п'ять разів. Найбільшим середньорічне населення є у Донецькій області, у якій у 2012 році мешкало 4,4 млн. осіб11, тобто 9,6% населення України. Крім Донецької області, у країні є ще шість регіонів з населенням більше 2 млн. осіб. Це - столиця країни (2,8 млн.) та в основному області, у яких розташовані найбільші міста: Дніпропетровська (3,3 млн.), Харківська (2,7 млн.), Львівська (2,5 млн.), Одеська (2,4 млн.) та Луганська (2,3 млн.) (див. Рисунок 5.1.1.). У названих вище семи регіонах у 2012 році мешкала майже половина населення України (44,9%, або 20,5 млн.).

За чисельністю економічно активного населення Найбільші 1. Донецька 2. Дніпропетровська 3. Київ Найменші 2. Севастополь

3. Волинська 4. Кіровоградська

IMF World Economic Outlook Database

Тут і далі в цьому розділі — за даними Держстату

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України Рисунок 5.1.1. Загальна чисельність населення, млн. осіб, станом на 1 січня 2013 року

У той же час населення 10-ти регіонів становить менше 1,2 млн. мешканців. Загалом, до групи найменших за кількістю населення належать Севастополь (0,4 млн. осіб), Чернівецька (0,9 млн. осіб), Кіровоградська (1 млн. осіб), Волинська (1 млн. осіб), Тернопільська (1,1 млн. осіб ), Херсонська (1,1 млн. осіб), Чернігівська (1,1 млн. осіб), Сумська (1,15 млн.), Рівненська (1,15 млн. осіб) та Миколаївська (1,18 млн. осіб) області.

5.1.2

Робоча сила

До економічно активного населення належать особи у віці від 15-ти до 70-ти років, які працюють або шукають роботу. Частка такого населення є приблизно однаковою майже в усіх регіонах України. У 2012 році12 вона коливалась від 61% до 66,4%, тобто відхилення від середнього показника по Україні (64,3%) у 25-ти з 27-ми регіонів України не перевищувало 3% в той чи інший бік.13 Безумовним лідером за часткою економічно активного населення є Київ (68,2%), тоді як найнижче значення цього показника зафіксовано в Івано-Франківській області (57,2%).

Середньорічний показник Оцінка Державної служби статистики України за результатами дослідження, проведеного за методологією Міжнародної організації праці 13

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України Рисунок 5.1.2. Рівень економічної активності населення

Відповідно, пропорції розподілу робочої сили між регіонами є практично такими самими, як і пропорції розподілу населення в цілому. Найбільша кількість економічно активного населення мешкає в Донецькій (2,2 млн. осіб), Дніпропетровській (1,6 млн. осіб) областях та в Києві (1,5 млн. осіб). До регіонів із За медіанним віком найменшою чисельністю економічно активного населення належать Чернівецька (0,4 млн. осіб), Найстаріші Кіровоградська (0,5 млн. осіб), Волинська (0,5 млн. осіб) області та Севастополь (0,2 млн. осіб). 1. Чернігівська 2. Луганська

5.1.3

Концентрація населення

3. Донецька

Висока щільність населення може розглядатись як фактор, що в цілому підвищує інвестиційну привабливість регіону. По-перше, висока концентрація населення означає «концентрацію» пропозиції робочої сили в місцях розміщення виробничих потужностей, що за інших рівних умов сприяє зниженню витрат на працю та підвищенню кваліфікації працівників. По-друге, завдяки концентрації робочої сили зменшуються певні види непрямих витрат працівників, зокрема, витрати на транспорт, що впливає на вартість робочої сили. Хоча варто зазначити, що за певних умов висока щільність населення може мати нейтральний або навіть негативний

Наймолодші 1. Закарпатська 2. Рівненська 3. Волинська Примітка: медіанний вік — це вік, який дозволяє розділити населення на дві рівні половини таким чином, що 50% осіб матимуть вік менший ніж медіанний, інші 50% — більший.

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України вплив на інвестиційну привабливість, наприклад, для сільськогосподарських компаній. Станом на 2012 рік загалом по країні щільність населення становить 76 осіб на км2. Цей показник значно коливається від регіону до регіону. Щільність населення є найбільшою в містах Києві (3373 особи на км2) та Севастополі (442 особи на км2). Рисунок 5.1.3. Щільність населення по регіонах України в 2012 році

Більшість регіонів, які характеризуються нижчою щільністю населення, розташовані в центрі країни по лінії з півночі на південь. Серед них слід назвати, наприклад, Чернігівську (34 особи на км2), Херсонську (38 осіб на км2) та Кіровоградську (41 особа на км2) області. Іншою характерною особливістю таких регіонів є більша за середню по країні частка земель сільськогосподарського призначення. Поєднання цих двох характеристик роблять названі умови привабливими для інвесторів, які цікавляться сільським господарством.

5.1.4

Міграція

Притік працівників у певний регіон позитивно впливає на його інвестиційну привабливість, адже зростає пропозиція робочої сили. За рахунок міграції можна подолати дефіцит робочої сили в регіоні-реципієнті мігрантів та полегшити підприємствам пошук кваліфікованих працівників. І навпаки, відтік працівників негативно впливає на економічний потенціал регіонівдонорів. Офіційні статистичні дані відображають лише частину міграційних потоків, оскільки значна частина мігрантів не повідомляє державні реєстраційні органи про зміну місця проживання.

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України Однак численні емпіричні дані дають підстави стверджувати, що віддзеркалює основні напрямки та відносні розміри міграційних потоків.

офіційна

статистика

Рисунок 5.1.4. Сальдо зовнішньої та внутрішньої міграції у 2012 році, тис. осіб 13,1 10

14,7

7 5 3

Сальдо внутрішньої міграції

м. Севастополь

м.Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Івано–Франківська

-5

Дніпропетровська

Волинська

-3

Вінницька

-1

АР Крим

Сальдо зовнішньої міграції

Джерело: Держстат

За підсумками 2012 року лише в Закарпатській області спостерігалось від’ємне сальдо зовнішньої міграції (151 особа). Величина позитивного сальдо в решті регіонів досить суттєво відрізняється: від 89 осіб у Рівненській області до 13,1 тис. осіб у Харківській. Окрім Харківської області, значні притоки мігрантів були характерними для Києва (10 тис. осіб), Одеської (7,3 тис. осіб) та Донецької (4,4 тис. осіб) областей, причому найбільшими реципієнтами зовнішньої міграції виступають великі міста. У 2012 році в межах країни змінили своє місце проживання близько 650-ти тис. осіб. У восьми регіонах сальдо внутрішньої міграції було позитивним. Серед них найбільшими реципієнтами мігрантів були Київ (14,7 тис. осіб) та Київська область (7,1 тис. осіб), на які припадає три чверті міграційного приросту населення. Серед регіонів, які мають найбільше негативне сальдо внутрішньої міграції, варто виділити Луганську та Донецьку області, адже на ці регіони припадає третина відтоку населення. При цьому варто згадати, що загальна чисельність населення в цих регіонах є досить великою. Загалом, у 10-ти регіонах кількість осіб, які виїхали, коливається в проміжку від 1 до 2 тис.; у чотирьох регіонах цей показник є меншим 1 тис.; у двох регіонах (Херсонська та Кіровоградська області) кількість осіб, що виїхали в інші регіони, становить близько 2,2 тис.

5.2

Якість трудових ресурсів

Якість трудових ресурсів є одним із факторів, який впливає на продуктивність праці, що, в свою чергу, впливає на величину заробітної плати працівників. Головним індикатором якості робочої сили є рівень освіти. В Україні вищу освіту має 28,7% економічно активного населення. Лише в п’яти регіонах частка економічно активного населення з вищою освітою перевищує середній рівень по країні, причому цей показник є найвищим у Києві (58,9%). Це пояснюється великою кількістю навчальних закладів, а також найвищим у країні рівнем заробітної плати, який стимулює випускників ВНЗ залишатись працювати в місті.

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України Рисунок 5.2. Частка економічно активного населення з вищою освітою

АРК Вінницька Волинська Дніпропетровська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київська Кіровоградська Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська м. Київ м. Севастополь

10%

20%

30%

40%

50%

60%

Джерело: Держстат

Серед областей України з високою кількістю дипломованих працівників, із зрозумілих причин, переважають регіони зі значною кількістю навчальних закладів. До них належать Донецька, Львівська та Харківська області, де частка економічно активного населення з вищою освітою становить відповідно 29,1%, 32,6% та 35,3%. Очевидно, що якість трудових ресурсів визначається не тільки кількістю, але й якістю освітніх інституцій. Вищі навчальні заклади Києва, Харкова, Львова, Донецька та Дніпропетровська посідають провідні місця в національних рейтингах. Традиційними лідерами вищої освіти протягом багатьох років залишаються Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Національний технічний університет “Київський політехнічний інститут” та Національний університет “Києво-Могилянська академія”, Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, Національний університет «Львівська політехніка», Львівський національний університет ім. Івана Франка, Харківський політехнічний інститут, Донецький національний технічний університет, Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара та Донецький національний університет. До регіонів із найменшою часткою економічно активного населення з вищою освітою належать в основному західні регіони України: Волинська (22,7%), Житомирська (20,3%), Закарпатська (22,9%) Чернівецька (18,3%) та Сумська області (22,5%).

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України Саме якість робочої сили є перевагою, насамперед, Києва, Харківської, Львівської, Донецької та Дніпропетровської областей.

5.3

Характеристики ринку праці

Ринок праці має дві основні характеристики:  

заробітна плата, яка формується під впливом попиту та пропозиції робочої сили; рівень безробіття, який фактично відображає надлишок робочої сили в регіоні.

Очевидно, що описати ринок праці в залежності від мети аналізу можна також за допомогою й інших показників, проте для аналізу в контексті інвестиційної привабливості доцільно обмежитись величиною заробітної плати та рівнем безробіття.

5.3.1

Заробітна плата

Фонд заробітної плати складає значну частину витрат підприємств, а на її величину впливають декілька основних чинників:   

наявність трудових ресурсів (пропозиція робочої сили); рівень кваліфікації працівників; попит на робочу силу.

Величина заробітної плати впливає на інвестиційну привабливість досить неоднозначно. З одного боку, заробітна плата складає більшу частину доходів громадян. Тому високий рівень зарплати означає високий рівень купівельної спроможності. З іншого боку, низька заробітна плата в регіоні дозволяє зменшити витрати роботодавців на робочу силу, що підвищує інвестиційну привабливість регіону, особливо коли мова йде про трудомісткі виробництва. У регіональному розрізі існують значні відмінності в рівнях заробітної плати. Так, найнижчу заробітну плату мають працівники Тернопільської області (2,2 тис. грн.), тоді як найбільша зарплата традиційно характерна для Києва (4,6 тис. грн.). Таким чином, розрив між рівнями заробітної плати в Україні сьогодні становить 2,1 рази. Серед регіонів країни найбільша заробітна плата зафіксована в Донецькій області, але вона на 1112 грн. менша за середню зарплату по Києву.

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України Рисунок 5.3.1. Рівень заробітної плати за регіонами в 2012 році, грн. на місяць

Середня по країні заробітна плата становить 3 тис. грн., але в 22 регіонах заробітна плата є нижче середньої. Найнижчий рівень заробітної плати зафіксовано в Тернопільській (2185 грн.),Чернігівській (2308 грн.) та Херсонській (2268 грн.) областях. Порівняно з попереднім роком середньорічна заробітна плата в Україні в цілому зросла на 15%. Найменше зростання спостерігалось у східних регіонах: у Луганській (12,7%), Дніпропетровській (12,5%) та Запорізькій (12,3%) областях. Частково це пояснюється ефектом статистичної бази, адже загалом оплата праці в цих регіонах є традиційно вищою порівняно з середньою по країні.

5.3.2

Безробіття

Безробіття має неоднозначний вплив на інвестиційну привабливість регіону. З одного боку, високий рівень безробіття свідчить про відносний надлишок робочої сили в регіоні, що формує ринок працедавця, який характеризується конкуренцією за місце роботи серед працівників і дає можливість працедавцю вибирати потрібних працівників та певною мірою економити на оплаті праці. З іншого боку, підприємства часто змушені витрачати певні кошти на підвищення кваліфікації персоналу. Слід окремо зазначити, що високий рівень безробіття підвищує рівень соціальної напруги в регіоні, а це може негативно вплинути на його інвестиційну привабливість.

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України Рисунок 5.3.2. Рівень безробіття за регіонами в 2012 році, %

У 2012 році рівень безробіття в Україні становив 7,5%. При чому, у сімнадцяти регіонах рівень безробіття був вищим ніж середній по країні. Як видно з Рисунка 5.3.2, до регіонів із порівняно високим рівнем безробіття переважно належать північно-західні регіони, тоді як у південних та південно-східних регіонах рівень безробіття порівняно нижчий. Найменший рівень безробіття спостерігається в Києві (5,5%). Також до групи регіонів із найменшим рівнем безробіття належать Одеська область та Автономна республіка Крим, у яких рівень безробіття становить 5,8%. Порівняно з 2011 роком у всіх регіонах України відбувалось зменшення рівня безробіття: якщо загальний рівень безробіття зменшився на 0,4 відсоткових пункти, то у 8-ми регіонах країни частка безробітних зменшилась більшою мірою. Серед них можна виділити Закарпатську та Вінницьку області, рівень безробіття в яких знизився на 0,9 відсоткових пункти. Загалом, падіння рівня безробіття було більшим у тих регіонах, де в попередньому році він був вищим. У порівнянні з попереднім роком розрив між найбільшим та найменшим рівнем безробіття скоротився на 0,5 відсоткових пункта й становить 4,3 відсоткових пункта. Таке скорочення було зумовлено зменшенням рівня безробіття в Рівненській, Тернопільській та Чернігівській областях з 10,4% до 9,8%.

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України

Розмір ринку: споживчий сегмент

Величина споживчого ринку характеризується цілим рядом показників, які так чи інакше відображають купівельну спроможність населення відповідного регіону. Купівельна спроможність має велике значення для тих інвесторів, які працюють на споживчому сегменті регіонального ринку. Очевидно, що для-будь Лише в п’яти регіонах якого інвестора за інших рівних умов наявність близько величина доходів на одну розташованих споживачів є важливим аргументом на особу перевищує середній по користь розташування виробництва на відповідній країні рівень. До них належать: території.. Дніпропетровська, Донецька, Запорізька та Київська області, У цілому розмір внутрішнього ринку регіону можна а також місто Київ. оцінити за допомогою двох показників, а саме: (1) чисельність споживачів та (2) рівень їхніх доходів та витрат.

6.1

Чисельність споживачів

Одним із основних чинників, від якого залежить величина споживчого ринку конкретного регіону, є чисельність наявного населення, яка в економічному сенсі фактично відображає кількість споживачів товарів та послуг в цьому регіоні. А кількість споживачів, як відзначалося раніше, є важливою складовою інвестиційної привабливості для тих підприємців, які працюють на споживчому сегменті ринку. Східні регіони України характеризуються порівняно більшою чисельністю населення. Так, найбільшими за цим показником є Донецька (4,39 млн. жителів) та Дніпропетровська області (3,31 млн. жителів). Ці регіони входять також до числа областей із найвищою часткою міського населення, а відповідні регіональні споживчі ринки за інших умов мають найбільший потенціал попиту на товари та послуги в довгостроковій перспективі.

У п’яти найбільших за чисельністю населення регіонах проживає третина мешканців країни. До них належать: Донецька, Дніпропетровська, Харківська та Львівська області, а також місто Київ.

До регіонів із найменшою чисельністю населення й найменшою величиною споживчого ринку за цим показником належать Чернівецька (0,91 млн. осіб) та Кіровоградська (1 млн. осіб) області, а також місто Севастополь (0,38 млн. осіб).

6.2

Доходи населення

Для того, щоб оцінити величину споживчого сегменту конкретного регіону, необхідно також врахувати величину доходів його мешканців. Очевидно, що високі доходи можуть компенсувати негативний ефект меншої кількості населення, а тому в загальному підсумку споживчий ринок регіонів із порівняно невеликою кількістю мешканців може бути таким же за місткістю, як і відповідний ринок густонаселеного регіону.

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України Лідером за рівнем доходів у розрахунку на одну особу є місто Київ, для якого цей показник становить у середньому 49,7 тис. грн. станом на 2012 рік. Ця величина більш ніж вдвічі перевищує середній показник по країні (23,9 тис. грн.) і в 1,8 раза перевищує відповідні показники регіонів, які займають друге та третє місця: Дніпропетровська область - 27,3 тис грн., та Донецька область – 27,5 тис грн. Крім того, у Києві спостерігались найбільші темпи зростання рівня доходів серед усіх регіонів України: при зростанні середнього рівня доходів на одну особу по країні в цілому на 11%, у Києві ця величина зросла на 19%. Також серед лідерів знаходиться Київська область, доходи в якій зросли на 17%. Рисунок 6.1. Наявний дохід та витрати в розрахунку на одну особу за регіонами, за 2012 рік, тис. грн.; покриття витрат доходами, % 6

100%

90% 80%

70%

60%

50%

40% 30%

Дохід

Витрати

Сальдо

Севастополь

Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

-2

Вінницька

-1

Ар Крим

20% 10% 0%

Покриття витрат доходами

Джерело: Держстат

До регіонів із найменшими рівнем доходів у розрахунку на одну особу належать Чернівецька та Закарпатська області - 16,7 тис грн. та 15,8 тис грн. відповідно. Слід відзначити, що й зростання рівня доходів у розрахунку на одну особу в цих регіонах теж було найменшим: доходи мешканців Чернівецької області зросли лише на 7%, а жителів Закарпаття – на 8%. За офіційними статистичними даними в цілому рівень доходів у західних областях України є значно нижчим порівняно зі східними областями. Проте варто зауважити, що значна частина споживчих витрат у західних регіонах фінансується за рахунок грошових переказів з-за кордону, які лише частково відображаються в статистиці.

6.3

Рівень наявного доходу Найвищий 1.

Київ

Донецька область

Дніпропетровська область

Найнижчий 1.

Закарпатська область

Чернівецька область

Тернопільська область

Витрати населення та сальдо доходів та витрат

За підсумками 2012 року в усіх регіонах України витрати населення перевищували наявний дохід. Ця різниця була покрита за рахунок трьох основних джерел:

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України   

Заощадження населення; Перекази з-за кордону; Неофіційні доходи.

У цілому по країні за підсумками 2012 року витрати перевищували наявний дохід на 4,6 тис. грн. у розрахунку на одну особу (3,6 тис. грн. на місяць в 2011 році). В регіональному розрізі найбільші обсяги витрат на одну особу в містах Києві (5,6 тис. грн. на місяць) та Севастополі (2,8 тис. грн. на місяць). Серед областей найбільше витрачають коштів у Харківській та Одеській областях (2,7 тис. грн. на місяць). Найменше коштів витрачають у Закарпатській (1,7 тис. грн.), Тернопільській (1,8 тис. грн. на місяць) та Чернівецькій (1,8 тис. грн. на місяць) областях. Загалом обсяги витрат у регіонах корелюють з рівнем доходів.

У цілому по країні витрати населення перевищують наявні доходи на 4,6 тис. грн. в розрахунку на одну особу.

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України

Розмір ринку: бізнес-сегмент

Важливим фактором інвестиційної привабливості регіону є масштаби бізнес-сегменту та рівень економічної активності. Очевидно, ці дві характеристики економіки регіону є важливими складовими та чинниками інвестиційної привабливості. У цьому дослідженні бізнес-сегмент є агрегованим характеризується низкою статистичних індикаторів, а саме:      

показником,

величина

якого

кількість підприємств в області; обсяги капіталовкладень; обсяги державної підтримки; кількість банківських установ; обсяги експорту/імпорту; обсяги прямих іноземних інвестицій.

Аналіз сукупності цих індикаторів дозволяє зробити досить конкретні висновки про рівень розвитку бізнес-сегменту в розрізі регіонів України.

7.1

Кількість підприємств в області

Кількість активних підприємств у регіоні є найбільш очевидним індикатором економічної активності. Водночас, велике значення в цьому контексті має рівень диверсифікації економіки регіону, адже більш диверсифікована економічна система за інших рівних умов є більш стійкою до шоків на окремих ринках. Наявність великої кількості підприємств у регіоні є необхідною передумовою формування кластерів, що, у свою чергу, сприяє економічному розвитку території в цілому та підвищенню конкурентоспроможності учасників таких об’єднань. Для окремого підприємства наявність великої кількості інших підприємств спрощує пошуки постачальників необхідної сировини, матеріалів, обладнання та, відповідно, споживачів власної продукції і послуг та економить транспортні витрати.

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України Рисунок 7.1.1. Кількість активних підприємств14 за регіонами у 2012 році, тис.

У 2012 році в Україні налічувалось близько 622,5 тис. діючих підприємств. У регіональному розрізі найбільша їх кількість функціонує в Києві15 (93 тис.), а також у Донецькій (46,2 тис.) та Дніпропетровській (43,1 тис.) областях. Слід окремо зазначити, що такий великий розрив між кількістю підприємств у Києві та в інших розвинених регіонах значною мірою пояснюється тим фактом, що багато компаній розміщують свої головні офіси чи реєструються саме в столиці, тоді як виробничі потужності знаходяться в інших регіонах країни. До регіонів, які характеризуються порівняно невеликою кількістю активних підприємств, належать Рівненська (11,9 тис.), Сумська (11,9 тис.) та Чернівецька (9,5 тис.) області, а також місто Севастополь (7,4 тис.). Слід зазначити, що валовий регіональний продукт у цих регіонах також порівняно невеликий (менше середнього показника по країні).

До активних підприємств належать підприємства та місцеві одиниці (виробничі потужності)

Детальніша структура чисельності підприємств за окремими галузями див. «Профілі регіонів»

Джерело: Держстат

Регіон

Чернівецька Чернігівська м.Київ м.Севастополь

Чернігівська

м.Київ

м.Севастополь

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Малі підприємства

Херсонська

Харківська

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Тернопільська

Середні підприємства

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

0.4

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

0.45

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України

Рисунок 7.1.2. Розподіл підприємств за їх розміром по регіонах, %

Великі підприємства

0.35

0.25 0.3

0.2

0.15

0.05 0.1

В середньому по країні

І хоча левова частка усієї кількості підприємств припадає на малі компанії, великі та середні підприємства виробляють більшу частку валового регіонального продукту (ВРП) у всіх регіонах. Слід також зазначити, що в промислово розвинених регіонах (Дніпропетровська, Донецька області, Луганська та Київська області) частка великих підприємств більша ніж у менш розвинутих. Варто підкреслити, що на м. Київ, Донецьку та Дніпропетровську області припадає 50% усіх великих підприємств країни (698).

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України

7.2

Обсяги капіталовкладень

Розвиток підприємства у середній та довгостроковій перспективі залежить від інвестицій, без яких неможливо розширювати виробництва чи замінювати зношене обладнання. У цілому зростання обсягу капітальних інвестицій позитивно впливає на інвестиційну привабливість регіону, оскільки свідчить про відповідний рівень економічної активності. У 2012 році загальний обсяг капітальних інвестицій становив 263,7 млрд. грн., що на 8,3% більше відповідного показника попереднього року. Рисунок 7.2. Обсяг капітальних інвестицій по регіонах в 2012 р., млрд. грн. 64,6

40 35 30 25 20 15 10 5

м.Севастополь

м.Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

Джерело: Держстат

Як видно з Рисунка 7.2, найбільше капітальних інвестицій вкладають підприємства, які функціонують (чи формально зареєстровані) в Києві (64,6 млрд. грн.). До регіонів зі значним обсягом капітальних інвестицій належать також Донецька (30,1 млрд. грн.), Дніпропетровська (20,5 млрд. грн.) та Київська (19,4 млрд. грн.) області. Саме на ці чотири регіони припадає більше половини (51%) всіх капітальних інвестицій країни. У той же час, обсяги капітальних інвестицій у 16 регіонах є меншими 5-ти млрд. грн. Серед них найменше інвестують у Чернігівській (2,5 млрд. грн.), Херсонській (2,3 млрд. грн.) та Чернівецькій (2,1 млрд. грн.) областях, а також у Севастополі (1,9 млрд. грн.). Диспропорції в обсягах інвестування значною мірою пояснюються різною кількістю діючих підприємств у регіонах, проте така картина спостерігається не скрізь.

7.3

Валовий регіональний продукт

Валовий регіональний продукт (ВРП) є узагальнювальним показником економічного та соціального розвитку регіону. ВРП регіону - це сума валової доданої вартості всіх видів економічної діяльності, яка коригується на величину непрямо вимірюваних послуг фінансового посередництва та податків, за винятком субсидій на продукти16. В основу розрахунку цього показника покладено виробничий метод.

Див. Статистичний збірник «Регіони України», 2012

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України Рисунок 7.3. Зростання фізичного обсягу ВРП за регіонами за 2012р., % 115 110 105 100 95 90 85

Регіон

Джерело: Держстат

м.Севастополь

м.Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

Україна

За підсумками 2012 року фізичний обсяг ВРП в цілому по країні зріс всього на 0,2%. Таке незначне зростання було зумовлено тим, що в 13-ти регіонах відбувся спад, величина якого коливалась від 0,3% у Харківській області до 14,4% у Севастополі. До цієї групи належать в основному промислово розвинені східні регіони: Дніпропетровська (-0,7%), Донецька (-3,1%), Запорізька (-3%), Луганська (-3,1%) та інші області. Негативний вплив спаду фізичного обсягу ВРП у східних регіонах був дещо компенсований зростанням у західних. Так, найбільше зріс ВРП у Тернопільській області (на 10,1%). Крім того, значний приріст ВРП спостерігався також у Житомирській (6,5%) та Хмельницькій (6,1%) областях. Для визначення диференціації економічного зростання регіонів України використовують коефіцієнт диференціації17, який показує співвідношення між максимальним та мінімальним значенням валового регіонального продукту на одну особу для регіонів України: (7.1) На Рисунку 7.4 наведені значення коефіцієнта диференціації за останні роки. При аналізі визначенні цього коефіцієнта не брались до уваги міста Київ та Севастополь. Рисунок 7.4. Значення коефіцієнта диференціації за 2004-2011рр. 3.3 3.2 3.1 3 2.9 2.8 2.7 2.6 2.5 2.4

2005 Джерело: Держстат

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Необхідно звернути увагу на те, що дані про ВРП публікуються зі значною затримкою. Проте навіть такі дані дозволяють зробити певні висновки щодо розвитку регіонів, оскільки економіці значною мірою притаманна певна інерційність.

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України Протягом останніх років відбулись значні зміни в регіональному розподілі ВРП та розвитку регіонів України. Як видно з Рисунка 7.4, у 2005-2011 роках різниця між максимальним та мінімальним розміром ВРП на одну особу збільшилася. Найбільш рівномірно ВРП розподілявся у 2005 році. З того часу різниця між максимальним та мінімальним розміром ВРП на одну особу постійно зростала. Винятком був лише 2009 рік, у якому світова фінансова криза мала найбільший вплив на економіку країни. Загалом розрив між значеннями валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу за період із 2005 року по 2011 рік зріс на 17,2%. Найважливішим компонентом ВРП є обсяги реалізованої промислової продукції. Значення цього показника за регіонами відображено на Рисунку 7.5. Рисунок 7.5. Обсяги реалізованої промислової продукції за регіонами у 2012р., млрд. грн 250 200 150 100 50

м.Севастополь

м.Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

Джерело: Держстат

Протягом досліджуваного періоду в багатьох регіонах України спостерігалось зменшення обсягів реалізованої промислової продукції, що було зумовлено як зовнішніми, так і внутрішніми чинниками. У 2012 році найбільшу величину реалізованої продукції зафіксовано в Донецькій (222,8 млрд. грн.) та Дніпропетровській (204,9 млрд. грн.) областях, хоча ці значення є меншими від показника попереднього року на 23,5 млрд. грн. та 5,6 млрд. грн.18 відповідно. На ці два регіони припадає 38,4% всієї реалізованої продукції. Найменші обсяги промислової продукції були реалізовані підприємствами Закарпатської (8,6 млрд. грн.), Тернопільської (6,9 млрд. грн.) та Чернівецької (3,9 млрд. грн.) областей, а також міста Севастополя (3,8).

7.4

Обсяги державної підтримки

Основну частину трансфертів із державного бюджету, які надаються місцевим бюджетам, складають дотації вирівнювання. Так, у 2012 році їх загальна сума становила 51,6 млрд. грн. Дотації вирівнювання розподіляли по регіонах нерівномірно: Львівська область отримала 18

Без урахування інфляції.

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України найбільшу частку (6,63% загальної суми) коштів, тоді як на Полтавську область припадало найменше дотацій (2,6%). Місто Київ не отримує дотацій вирівнювання, тоді як на Севастополь припадає всього 0,22% дотацій. Проте оскільки чисельність населення в регіонах значно різниться, доречно розглянути розподіл дотацій у розрахунку на одну особу. Рисунок 7.4. Обсяги дотацій вирівнювання в розрахунку на одну особу за регіонами в 2012 році, грн

У розрахунку на одну особу західні регіони України отримали більше дотацій: так, найбільше дотацій у розрахунку на одну особу отримали Волинська та Закарпатська області (близько 2 тис. грн. на 1 особу кожна). Окремо слід виділити Донецьку область, у яку хоча й надійшла досить велика частка загальної суми дотацій (4,71%), але їхня сума на одну особу отримала лише 554 грн., що є одним із найменших показників по країні. Незначні обсяги дотацій вирівнювання також отримали Дніпропетровська область (453 грн.) та місто Севастополь (303 грн. на одну особу).

7.5

Кількість банківських відділень

Кількість банківських відділень у регіоні, яка є індикатором рівня розвитку фінансової мережі регіону, значною мірою впливає на доступ підприємств до фінансових ресурсів. З іншого боку, наявність великої кількості банківських відділень збільшує можливості доступу населення до позичкових коштів, і, як результат, сприяє зростанню платоспроможного попиту, що веде до збільшення обсягів споживання. Тому чим кращим буде кредитний потенціал, тим більш привабливим буде регіон для інвестора за інших рівних умов.

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України Рисунок 7.5. Кількість банківських відділень за регіонами у 2012 р.

Усього в Україні в 2012 році функціонувало близько 19,4 тис. банківських відділень. Найбільша їх кількість розташована в Києві (1,9 тис.), а найменша – у Севастополі (0,2 тис.), тобто вдев’ятеро менше. Характерно, що регіони, де кількість банківських відділень є досить великою, також займають верхні позиції за чисельністю населення, кількістю підприємств та рівнем економічної активності в цілому. Це Донецька (1,6 тис. відділень), Дніпропетровська (1,4 тис.) та Одеська (1,2 тис.) області, а також Автономна Республіка Крим (1,2 тис.).

7.6

Експорт/імпорт

Регіональна структура експорту та імпорту характеризує масштаби та особливості участі регіонів у міжнародному поділі праці та залежність їх розвитку від зовнішньоекономічних зв’язків. Великі обсяги експорту та імпорту свідчать про значний економічний потенціал, який є фактором інвестиційної привабливості регіону. Водночас, залежність окремих регіонів від декількох експортоорієнтованих галузей робить їх вразливими до зміни кон’юнктури на зовнішніх ринках. У 2012 році обсяги експорту та імпорту товарів залишились приблизно на тому ж рівні, що й минулого року, і становили 68,8 млрд. дол. США (100,6% до величини експорту 2011 року) та 84,7 млрд. дол. США (102,5% до 2011 року) відповідно. Регіональну структуру обсягів експорту/імпорту товарів відображено на Рисунку 7.7.

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України Рисунок 7.6. Величина експорту/імпорту товарів по регіонах за 2012р., млрд. дол. США 30 25 20 15 10 5

Джерело: Держстат

Експорт

Імпорт

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернiвецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харкiвська

Тернопiльська

Сумська

Рiвненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львiвська

Луганська

Київська

Кiровоградська

Запорiзька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Івано-Франківська

-20

Днiпропетровська

-15

Волинська

-10

Вiнницька

-5

АР Крим

Сальдо

Як видно з Рисунка 7.7, лідерами за обсягами зовнішньої торгівлі є м. Київ, Донецька та Дніпропетровська області. Проте показники зовнішньої торгівлі м. Києва характеризуються значним негативним сальдо —13,3 млрд. дол. США, тоді як торговельне сальдо Донецької та Дніпропетровської областей є позитивним і становить відповідно 10 млрд. дол. США та 3,6 млрд. дол. США. Ці дві області також характеризуються значними обсягами експорту товарів: у 2012 році експорт Донецької області становив 14,1 млрд. дол. США, тоді як експорт Дніпропетровської області склав 10,1 млрд. дол. США в. У цілому на ці три регіони припадає більше половини (53,8%) експорту та 43,4% імпорту всіх товарів. У кожному другому регіоні в 2012 році спостерігався спад експорту: від порівняно невеликого (0,9% у Закарпатській та -1,4% у Вінницькій областях) до досить суттєвого (-35,5% у Луганській області). Що стосується Луганської області, то така ситуація багато в чому пояснюється фактором статистичної бази: у 2011 році обсяги експорту зросли на 95,7% порівняно з попереднім роком. У той же час, найбільший приріст експорту порівняно з попереднім роком спостерігався в Києві (40,9%), Миколаївській області (43,3%) та Автономній Республіці Крим (31,5%). Обсяги імпорту в 2012 році зменшились в одинадцяти регіонах України, серед яких можна виділити Житомирську та Сумську області, спад імпорту в яких становив 16,5% та 16,6% відповідно. З іншого боку, найбільший приріст імпорту спостерігався у Вінницькій (29,6%) та Одеській (36,9%) областях. Найбільше позитивне сальдо торговельного балансу зафіксовано в промислово розвинених регіонах, де значну роль відіграє добувна промисловість — у Донецькій (10 млрд. дол. США), Дніпропетровській (3,6 млрд. дол. США) та Луганській (2,2 млрд. дол. США) областях.

7.7

Обсяги прямих іноземних інвестицій

Динаміка прямих іноземних інвестицій (ПІІ) залежить як від інвестиційної привабливості країни в цілому, так й окремих її регіонів. Хоча обсяги ПІІ є незначними, порівняно з інвестиційними коштами українських підприємств, у перспективі, за умови поліпшення інвестиційного клімату та продуманої регіональної політики, їх обсяг може значно зрости.

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України

Рисунок 7.7.1. Обсяги накопичених ПІІ за регіонами станом на 1 січня 2013р., млрд. дол. США

У 2012 році в Україну надійшло 4,1 млрд. дол. США прямих іноземних інвестицій, 40,8% з яких отримали зареєстровані в Києві компанії (1,7 млрд. дол. США), причому величина ПІІ в розрахунку на одну особу також є найбільшою в Києві (595,3 дол. США) — це в 6,6 раза вище за середній рівень по країні (90,6 дол. США). У той же час, порівняно з попереднім роком найбільший приріст ПІІ зафіксовано в Черкаській області, де за рік обсяг ПІІ зріс втричі (на 598,4 млн. дол. США) до 884,1 млн. дол. США. Частка ПІІ в цю область становить 1,6% від загальноукраїнської суми прямих іноземних інвестицій, що на 1 відсотковий пункт більше відповідного показника попереднього періоду. Загалом, у чотирнадцяти регіонах частка акумульованих ПІІ в загальній суми становить менше 1%. Така ситуація відображає значні диспропорції в надходженні ПІІ: лише в двох регіонах (Дніпропетровська область та Київ) акумульовано майже дві третини всіх іноземних інвестицій у країну. У 2012 році в двох регіонах країни спостерігався відтік ПІІ (у 2011 році таких регіонів було 5). Так, у 2012 році в Севастополі обсяг ПІІ зменшився на 0,2% (ПІІ в АР Крим зросли на 7%), а в Харківській області обсяг іноземних інвестицій був на 15,6% меншим порівняно з попереднім роком. У розрахунку на одну особу зменшення становило 19,4 дол. США та 234 дол. США відповідно.

-100

-200

-300

Джерело: Держстат Регіон

53 В середньому по країні

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України

Рисунок 7.7.2. Приріст ПІІ в 2012р. у розрахунку на одну особу, дол. США

700

600

500

400

300

200

100

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України

R&D потенціал регіонів України

R&D потенціал областей є передумовою створення та практичного запровадження інновацій. Водночас, відсутність у регіоні науково-технічних установ може компенсуватись наближеністю до наукових центрів інших областей. У цьому випадку регіон може і не продукувати нові технології, але може ефективно реалізовувати напрацювання наукових установ як інших регіонів, так й абсорбувати іноземні технології. R&D потенціал – це агрегований показник, який можна кількісно оцінити через низку статистичних індикаторів. До них ми відносимо: -

наявність та кількість науково-дослідних установ; наявність та кількість технопарків;

Хоча частина інвесторів надає перевагу прямому «імпорту» нових технологій, наявність дослідницьких установ сприяє розвитку науково-виробничого потенціалу регіону та створює умови для «експорту» технологій як в інші регіони України, так і закордон.

8.1 Наявність та кількість науково-дослідних установ За підсумками 2012 року кількість науково-дослідних організацій змінилась на незначну величину. У регіональному розрізі ці зміни відбулись, в основному, у бік зменшення. Абсолютним лідером за кількістю наукових організацій є місто Київ, де налічується 317 дослідницьких інститутів, науково-технічних комплексів та обсерваторій. Це також становить 26,2% загальноукраїнської кількості науково-дослідницьких установ, яких у країні налічується 1208. Друге місце в цьому рейтингу належить Харківській області: тут нараховується 189 науководослідних установ, що становить 15,6% їх загальної кількості по Україні. Третє місце посіла Львівська область, де знаходиться 75 науково-дослідних установ (або 6,2% від загальної їх кількості). Рисунок 8.1. Кількість науково-дослідних установ по регіонах станом на кінець 2012 р. 350 300 250 200 150 100 50

Джерело: Держстат

м.Севастополь

м.Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України Аутсайдерами в цьому рейтингу є Хмельницька область, де розташовано всього 7 науководослідних установ (0,6%), Житомирська область, де налічується 10 таких установ (0,8%) та Волинська область - 12 установ (1%). Таким чином, місто Київ з позицій кількісного та якісного складу науково-дослідних установ є безумовним лідером, який набагато випереджає інші області.

8.2

Наявність та діяльність технопарків19

Сьогодні одним із основних елементів інноваційної інфраструктури в розвинених країнах світу є технологічні парки, які виступають своєрідними центрами прискорення інноваційних процесів. Натомість в Україні технопаркам не вдалося виконати завдання щодо активізації комерціалізації наукових результатів та відповідно інтенсифікації інноваційних процесів (багато в чому із незалежних від них причин). З 12-ти офіційно зареєстрованих в Україні технопарків (згідно із Законом України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" їх є 16, проте ще не всі отримали реєстраційні свідоцтва), 7 розташовано в Києві. Реальну віддачу сьогодні дають лише чотири технопарки, 2 з яких – у Києві (технопарк «Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона» (м. Київ), технопарк «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка» (Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є.Лашкарьова НАН України) (м. Київ), «Інститут монокристалів» (м. Харків), «Вуглемаш» (м. Донецьк). Ці чотири парки в 2000-2012 роках забезпечили 99,0% від обсягу реалізованої інноваційної продукції усіх вітчизняних технопарків. Інші технопарки майже не здійснювали інноваційної діяльності або не мали позитивної динаміки. Загалом, діяльність українських технопарків за весь період їхнього існування (2000-2012 рік) характеризується наступними показниками: • • •

виконано проектів 120; створено нових робочих місць 3564; реалізовано інноваційної продукції на 12,7 млрд. грн. (у т.ч. 2,0 млрд. грн. – експорт).

Водночас, слід зауважити, що інноваційна продукція на суму 9,9 млрд. грн. була створена в період 2003-2007 років, тоді як, починаючи з 2008 року, її обсяг становив 1,7 млрд., з яких на 2011-2012 роки припадає лише 23,5 млн. грн. • • •

перераховано до бюджету - 1,0 млрд. грн.; державна підтримка інноваційних проектів технопарків склала 0,51 млрд. грн. Співставивши обсяги державної підтримки технопарків з обсягами коштів, перерахованих ними до державного бюджету, можна побачити, що на кожну 1 гривню держпідтримки технопарками було сплачено більше 2-х гривень (для «Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона» цей показник становив 4,4 гривні), що свідчить про їхній потенціал у напрямку створення в Україні інноваційноорієнтованої моделі розвитку.

Джерело: А.А.Мазур, С.В.Пустовойт. Технологічні парки України // Наука та інновації, 2013. Т.9 №3. С.59-72

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України Таблиця 8.1. Обсяги реалізованої технологічної продукції технопарками України у 2000-2012рр. № п/п

«Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка" «Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона» «Інститут монокристалів» «Вуглемаш» «Інститут технічної теплофізики» «Київська політехніка» «Інтелектуальні інформаційні технології» «Укрінфотех» «Агротехнопарк» «Еко-Україна» «Наукові і навчальні прилади»

м. Київ

Червень 2001

Обсяг реалізован ої продукції, млн. грн. 495,2

м. Київ

Липень 2000

8535,4

м. Харків м. Донецьк м. Київ

Липень 2000 Листопад 2001 Вересень 2001

3456,0 146,3 5,0

м. Київ м. Київ

Червень 2003 Грудень 2003

30,0 -

м. м. м. м.

Листопад 2001 Жовтень 2007 -

14,0 -

12. 13. 14.

«Текстиль» «Ресурси Донбасу» «Український мікробіологічний центр синтезу та новітніх технологій» (УМБІЦЕНТ)

м. Херсон м. Донецьк м. Одеса

Грудень 2003 -

15.

«Яворів»

Львівська область

Серпень 2007

1,0

16.

«Машинобудівні технології»

м. Дніпропетровськ

Листопад 2008

Місце розташування

Назва технопарку

2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11.

Київ Київ Донецьк Суми

Разом

Дата реєстрації

12681,9

Більшість проектів, що виконуються вітчизняними технопарками, відповідають законодавчо затвердженим інноваційним пріоритетам їхньої діяльності. Як правило, ці проекти охоплюють всі етапи інноваційного циклу – від прикладних досліджень до налагодження серійного виробництва інноваційної продукції, що має належний ступінь патентного захисту. Серед найбільш вагомих досягнень провідних українських технопарків можна назвати такі: Технопарк "Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона": технологічне зварювання практично будь-яких матеріалів будь-якої товщини (від мікронів до метрів) у будь-яких умовах (як під водою, так і в умовах відкритого космосу). Останнє досягнення – високочастотне зварювання м’яких частин людського організму); Технологічний парк ”Інститут монокристалів”: сучасні медичні гама-камери, високочутливі детектори монокристалів інтроскопів, діагностичні медичні тест-системи, суперсучасні бактерицидні плівкові наноматеріали;

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України Технопарк "Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка і сенсорна техніка": вітчизняні енергозберігаючі (в т.ч. світлодіодні) джерела світла. Таким чином, можна зробити висновок, що відміна пільг для українських технопарків фактично зумовила їх занепад. Проте незважаючи на катастрофічне згортання масштабів діяльності та зниження темпів розвитку, вітчизняні технопарки демонструють наявність передових інноваційних розробок, що можуть використовуватися як в Україні, так і за її межами. Наразі ефективно діють лише технопарки, розташовані у двох містах України, які традиційно вирізняються поміж інших регіонів України високим рівнем науково-технічного та інноваційного розвитку – Київ та Харків - що ще раз підтверджує наявність значного як інноваційного, так й інвестиційного потенціалу у вказаних регіонах. Технопарк «Вуглемаш», розташований у м. Донецьку, хоча і не входить до трійки лідерів за обсягами реалізації інноваційної продукції, проте значно випереджає решту вітчизняних технопарків, що здійснювали реалізацію такої продукції у 2000-2012 роках.

Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України

Аналіз інвестиційних ризиків

ЗВІТ 2 Аналіз інвестиційних ризиків у регіонах України (на основі опитування експертів)

Аналіз інвестиційних ризиків

Зміст 1.ВСТУП................................................................................................................................................................ 63 2.ОПИС ВИБІРКИ.................................................................................................................................................. 64 3.ОЦІНКИ ТА ОЧІКУВАННЯ .................................................................................................................................. 65 Оцінка ділового середовища ...................................................................................................................... 65 Прогноз інвестиційного середовища в 2014 році....................................................................................... 65 Фактори, що впливають на інвестиційну привабливість регіону ............................................................... 66 Діяльність місцевої влади для покращення інвестиційного клімату ......................................................... 71 Рушій позитивних змін: бізнес чи влада? ................................................................................................... 72 Оцінка успішності просування регіону........................................................................................................ 72 4.ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ................................................................................................................. 74 Ефективність реалізації інвестиційних програм регіону............................................................................. 74 Чинники, що негативно впливають на реалізацію інвестиційних програм регіону…………………………………74 Залучення бізнесу до розробки інвестиційних програм ............................................................................ 76 Залучення бізнесу до вирішення соціально-економічних проблем регіону ............................................. 76 Залучення та супровід інвесторів ................................................................................................................ 77 5.ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ................................................................................................................................... 80 Форма державної підтримки ...................................................................................................................... 80 Використання коштів місцевих бюджетів ................................................................................................... 80 6.РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА............................................................................................................................... 81 Роль природних ресурсів в економіці регіону ............................................................................................ 81 Оцінка рівня ділової активності .................................................................................................................. 81 Виробничі зв’язки між підприємствами ..................................................................................................... 82 Чутливість виробництва до коливань попиту ............................................................................................. 83 Джерела конкурентних переваг ................................................................................................................. 83 Перешкоди для розвитку бізнесу ............................................................................................................... 85 Джерела фінансування великих інвестиційних проектів ........................................................................... 86 7.СОЦІАЛЬНА СФЕРА ........................................................................................................................................... 87 Соціальна напруга та її причини ................................................................................................................. 87 8.ПРАВОПОРУШЕННЯ .......................................................................................................................................... 88 Тіньова економіка ....................................................................................................................................... 88 Хабарництво ................................................................................................................................................ 89 Рейдерство .................................................................................................................................................. 89 9.ЕКОЛОГІЯ ТА ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я................................................................................................................... 91 Екологічний стан.......................................................................................................................................... 91 61

Аналіз інвестиційних ризиків Якість медичного обслуговування .............................................................................................................. 91 Доступність медичного обслуговування ..................................................................................................... 92 10.ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ ...................................................................................................................................... 93 Знання іноземних мов серед молоді .......................................................................................................... 93 Підвищення кваліфікації для працівників................................................................................................... 93 Рівень знань випускників ............................................................................................................................ 94 Робота не за спеціальністю: поширеність та причини................................................................................ 95 11.ІНФРАСТРУКТУРА ............................................................................................................................................ 96 Рівень розвитку інфраструктури ................................................................................................................. 96 Доступність мережі Інтернет....................................................................................................................... 97 12.ІННОВАЦІЇ ....................................................................................................................................................... 98 Співпраця з науково-дослідними організаціями ........................................................................................ 98 Джерела інновацій ...................................................................................................................................... 98 13.ОЦІНКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ .......................................................................................................................... 100 Заходи для покращення інвестиційної привабливості регіону ................................................................ 100 Галузі, перспективні для інвестицій .......................................................................................................... 101 Події та процеси, які вплинули на інвестиційне середовище у 2012 та 2013 роках………………………………101 Події та процеси, які вплинуть на інвестиційне середовище у 2014 та 2015 роках ................................. 103 14.РИЗИКИ ......................................................................................................................................................... 105 15.SWOT-аналіз регіонів (за результатами опитування експертів) .................................................................. 107

Аналіз інвестиційних ризиків

1. ВСТУП Другим компонентом дослідження «Інвестиційна привабливість регіонів України – 2014» є оцінка ризиків,із якими стикаються інвестори в усіх регіонах України. Оцінивши перешкоди у створенні та веденні бізнесу, а також у здійсненні вагомих капіталовкладень, можна передбачити ймовірні втрати для інвесторів, що потенційно змушують їх відмовитися від розвитку бізнесу в певному регіоні. Разом із тим, такий аналіз стане чітким сигналом для органів влади національного та місцевого рівня щодо суттєвих недоліків інвестиційного клімату в регіонах та шляхів їх подолання. З метою глибшого вивчення факторів, що впливають на інвестиційне середовище регіонів, та оцінки ризиків, що загрожують підвищенню їхньої інвестиційної привабливості, у рамках дослідження в кожному регіоні було опитано експертів з інвестицій та економічного розвитку. Метод опитування – структуроване особисте інтерв’ю. З метою різнобічного аналізу інвестиційного середовища опитування торкалося різних сфер ділової активності, умов ведення бізнесу та рівня життя місцевих мешканців. Відповідно, анкета, за якою проводилося інтерв’ю, складалася з таких розділів: 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13.

Оцінки та очікування Планування та прогнозування Державна підтримка Регіональна економіка Соціальна сфера Правопорушення Екологія та охорона здоров’я Людський капітал Інфраструктура Інновації Електронна звітність Дозвільні центри та Центри надання адміністративних послуг Оцінки та рекомендації

На основі цього опитування було виділено ризики, актуальні для інвестиційного клімату України, та виконано SWOT-аналіз кожного регіону для подальшої розробки рекомендацій.

Аналіз інвестиційних ризиків

2. ОПИС ВИБІРКИ Для опитування було обрано три респонденти в кожному з 27-ми регіонів України, включаючи м. Київ та м. Севастополь. У м. Києві та в Дніпропетровській області було опитано на одного експерта більше ніж передбачалося, у результаті чого реальна вибірка склала 83 експерти. Хоча б один експерт у кожному регіоні представляв такі групи: -

Бізнес-асоціації або агентства із залучення інвестицій Органи виконавчої влади Консалтингові компанії

Представників бізнес-асоціацій було відібрано для участі в опитуванні через те, що вони безпосередньо знайомі із ситуацією в бізнесі, самі здійснюють або залучають інвестиції. Представники органів виконавчої влади, опитані в дослідженні, – це ті державні службовці, які координують залучення інвестицій у регіон, втілюють програми з розвитку інвестиційної привабливості міст чи областей. Представники консалтингових компаній (юридичних, інвестиційних чи аудиторських) працюють з інвесторами та бізнесом і знайомі із різними аспектами інвестиційного середовища в регіонах. Загалом, в опитуванні взяли участь 27 експертів із бізнес-асоціацій, 28 експертів із органів виконавчої влади та 28 експертів із консалтингових компаній.

Аналіз інвестиційних ризиків

3. ОЦІНКИ ТА ОЧІКУВАННЯ Оцінка ділового середовища Оцінка ділового середовища відображає погляд експертів на те, як загальна економічна ситуація та державне регулювання бізнесу формують умови для ведення бізнесу. Експерти, опитані в рамках дослідження, вважають поточне ділове середовище в Україні не сприятливим для ведення бізнесу й дають йому порівняно невисокі оцінки: у середньому 5,4 бала за шкалою від 1 до 9, де 1 бал позначає зовсім несприятливе ділове середовище, а 9 балів – дуже сприятливе. Респонденти, які належать до різних категорій (бізнес-асоціації, органи влади та консалтингові компанії) не однаково оцінюють ділове середовище. Між їхніми оцінками існує статистично значуща різниця (на рівні p < 0,01). Так, близько половини представників бізнес-асоціацій та консалтингових компаній оцінюють ділове середовище на рівні від 4 до 6 балів (див. Рис. 1). Та серед експертів, які представляють консалтингові компанії, вдвічі більше тих, хто вважає діловий клімат несприятливим: 36% із них поставили мінімальні бали за цим показником порівняно із 19% представників бізнесу. Відповідно, середня оцінка респондентів із групи консалтингових компаній, яка становить 4,3 бала, нижча ніж середній бал експертів, які представляють бізнес-асоціації, – 5,1 бала. Оцінки чиновників помітно вищі від оцінок інших двох категорій респондентів. Чиновники практично не дають негативних оцінок ділового клімату. Майже дві третини представників органів влади (61%) вважають поточний діловий клімат сприятливим для бізнесу. Лише кожен третій експерт-чиновник поставив середні оцінки діловому середовищу: від 4 до 6 балів. Їхня середня оцінка ділового середовища склала 6,7 бала. У результаті можна побачити, що погляди державних службовців на загальну ситуацію для ведення бізнесу не збігаються з оцінками самого бізнесу та консалтингових компаній. Представники органів влади бачать цю ситуацію в набагато світліших тонах, тоді як погляди експертів, які самі займаються бізнесом та надають консультації стосовно ведення бізнесу, відчутно гірші.

Рисунок 1. Оцінка ділового середовища.

Прогноз інвестиційного середовища в 2014 році Опитані експерти висловили свої думки на короткотермінові зміни інвестиційного середовища в Україні, спрогнозувавши напрямок змін ситуації для інвесторів у 2014 році (позитивний або негативний). З досвіду проведення опитувань ділової думки можна припустити, що очікування майбутніх змін будуть більш позитивними ніж оцінки поточної ситуації. Однак середній бал оцінки майбутнього середовища для інвестицій не дуже відрізняється від середньої оцінки теперішньої ситуації для ведення бізнесу. За шкалою від 1 до 9 балів, де одиницею позначали очікування значного погіршення інвестиційного середовища, а дев’ятьма балами – його

Аналіз інвестиційних ризиків значного покращення, очікування щодо зміни інвестиційного середовища в загальному знаходяться в межах середини – на рівні 5,9 бала. Як і в оцінках поточного ділового середовища, думки респондентів різних категорій щодо його майбутнього стану розходяться. Державні службовці висловлюють найбільший оптимізм із цього приводу: майже дві третини з них очікують покращення інвестиційного клімату в 2014 році (див. Рис. 2). Решта експертів цієї категорії не очікують ні позитивних, ні негативних змін. Їхня середня оцінка очікуваних змін інвестиційного середовища становить 7,1 бала. Експерти з бізнес-кіл в цілому висловлюють нейтральні очікування. Половина з них вважає, що протягом найближчого року інвестиційний клімат стане кращим. Разом із тим, кожен п’ятий представник бізнес-асоціацій побоюється погіршення ситуації для інвестицій у 2014 році. Середній бал очікувань цієї категорії експертів становить 5,8. Натомість респонденти, що представляють консалтингові компанії, відрізняються стриманими оцінками майбутнього стану інвестиційного середовища. Більшість із них (71%) не вважають, що протягом 2014 року це середовище якимось чином зміниться. А оскільки решта експертів із консалтингових компаній порівну поділяються на тих, хто очікує позитивних змін, і на тих, хто вважає, що інвестиційне середовище погіршиться, середня оцінка очікуваних змін у цій групі експертів складає рівно 5 балів. Отже, експерти не очікують відчутних змін інвестиційного середовища в 2014 році. Знову можна побачити, що оцінки чиновників значно оптимістичніші за оцінки представників ділових кіл та консалтингових компаній. При цьому середній рівень очікувань експертів із консалтингових компаній найменший не тому, що серед них переважають песимістичні сподівання, а тому, що вони, переважно, не очікують змін. Натомість очікування респондентів, які є членами бізнесасоціацій, досить неоднозначні, що проявляється в їх більш рівномірному розподілі за оптимістичними, нейтральними й песимістичними оцінками. І за рахунок цього середній рівень очікувань представників бізнесу навіть дещо перевищує оцінку експертів-консультантів.

Рисунок 2. Очікування щодо змін інвестиційного середовища в 2014 році.

Фактори, що впливають на інвестиційну привабливість регіону Інвестиційна привабливість кожного регіону формується під впливом комбінації факторів національного рівня, що зумовлюють інвестиційне середовище країни в цілому, та регіональних факторів, що властиві окремо взятій області чи місту. Серед цих факторів, у свою чергу, можна виділити як позитивні, так і негативні. Експерти кожного регіону назвали перелік тих факторів загальнодержавного та регіонального рівня, які, на їхню думку, позитивно чи негативно впливають на його інвестиційну привабливість. Позитивні регіональні фактори. Експерти найчастіше називають географічне положення регіональним фактором, який позитивно впливає на інвестиційну привабливість їхнього регіону. На цей чинник вказали 38 із 83 опитаних експертів, тобто 46%. При цьому, розташування вважають сприятливим експерти з різних областей України, з Криму, Центру, Півдня, Сходу та Заходу. Про географічне розташування як про плюс для інвестиційного середовища говорять

Аналіз інвестиційних ризиків експерти як Одеської області, яка є найбільшою за площею, так і Чернівецької області, яка є найменшою. Особливо наголошують на значенні географічного положення в тих регіонах, які межують з іншими державами або мають вихід до моря. Також у деяких випадках респонденти уточнюють, чому саме географічне положення регіону є сприятливим: через кордон з ЄС, наближеність до Києва як до головного економічного та інфраструктурного вузла держави, компактність області тощо. Та, з іншого боку, поширеність цього позитивного фактору потенційно зменшує його вагу як переваги міста чи області для інвестування, оскільки це є спільною ознакою для багатьох регіонів, а, отже, не вирізняє окремо взятий регіон серед інших. Вдале географічне розташування посилюється розвинутою інфраструктурою. 27 із 83, тобто 33% експертів, відносять інфраструктуру до позитивних факторів, які формують інвестиційну привабливість регіону. У цьому випадку експерти позитивно оцінюють інженерну, промислову та морську інфраструктуру в регіонах, а також інфраструктуру сільської місцевості, порти, шосе та залізниці. Однак слід зазначити, що, говорячи про інфраструктуру, експерти відзначають її наявність, не уточнюючи, чи якість інфраструктури також відноситься до позитивних факторів. Сприятливим фактором інвестиційного середовища в регіонах є і трудові ресурси. Експерти вказують на наявність вільної робочої сили (Житомирська та Сумська обл., АР Крим.), інженерно-технічних кадрів (Запорізька обл.), дешевої робочої сили (Луганська обл.) та високу кваліфікацію й освіченість місцевих працівників (Київ, Львівська, Одеська, Тернопільська, Запорізька та інші області). Загалом 25 із 83 опитаних експертів (30%) вважають трудові ресурси позитивним фактором для інвестиційної привабливості свого регіону. Досить часто експерти називають сильною рисою регіону його природні ресурси. Такої думки про свою область чи місто дотримуються 18 із 83 експертів, що складає 22% опитаних. На наявність природних ресурсів вказують представники Луганської, Житомирської, Кіровоградської, Чернігівської, Херсонської та інших областей. Шістнадцятеро опитаних експертів (19% від загальної кількості) відносять до позитивних регіональних факторів економічну політику в регіоні та діяльність місцевої влади. Зокрема, експерти говорять про сприяння влади підприємцям (Хмельницька обл.), підтримку місцевих органів влади (Волинська обл.), співпрацю влади й бізнесу (Кіровоградська обл.), відкритість органів влади (Харківська обл.). При тому, саме представники органів влади найчастіше повідомляють про позитивну роль місцевих державних органів (10 із 28 опитаних експертів цієї категорії). Серед представників бізнесу 6 із 27 респондентів відзначають позитивний вплив діяльності місцевої влади на інвестиційне середовище, а з експертів, що представляють консалтингові компанії, жоден не назвав цей фактор як сприятливий для регіону. Також експерти повідомляють про такі позитивні фактори регіонального рівня, як діяльність органів влади із залучення інвесторів (проведення міжнародних інвестиційних форумів і виставок, відкритість влади до залучення інвесторів, адміністративна підтримка інвестиційних проектів), полегшення процедур, пов’язаних із реєстрацією та веденням бізнесу (менша кількість регуляторних актів, створення дозвільних центрів та центрів надання адміністративних послуг), а також розвинутий ринок (висока купівельна спроможність, внутрішній попит). Розглянувши регіональні фактори, які експерти вважають сприятливими для інвестиційної привабливості регіонів, можна побачити, що серед них наявні ті чинники, які склалися протягом тривалого часу та повільно реагують на зміни: географічне розташування, наближеність до інших держав, природні ресурси, наявні об’єкти інфраструктури та розмір ринку. Це так звані «жорсткі» фактори. Однак, разом з тим, можна виділити значну кількість відповідей, які вказують на позитивне значення тих умов, на які можна вплинути результативним державним управлінням та відповідними заходами, тобто, «м’яких» факторів. Це такі фактори, як компетентність кадрів, інвестиційна діяльність та економічна політика місцевих органів влади, зокрема, заходи із дерегуляції ведення бізнесу. Отже, за умови ефективного використання транзитного потенціалу та інфраструктури й розвитку трудових ресурсів з одного боку, та

Аналіз інвестиційних ризиків здійснення ефективної політики для сприяння бізнесу з іншого боку на регіональному рівні можна покращити інвестиційну привабливість регіону. Негативні регіональні фактори. До негативних регіональних факторів експерти зараховують, насамперед, несприятливий регуляторний клімат та корупцію. Про складнощі, пов’язані з регулюванням ведення бізнесу, повідомляє 19 із 83 опитаних експертів (23%). Такі складнощі полягають у довгих термінах та складному проходженні процедур, надмірному бюрократизмі, незрозумілому або часто змінюваному законодавстві. Серед іншого, респонденти називають такі проблеми, як «заблокованість» у дозвільних процедурах (Харківська обл.), складні та довготривалі дозвільні процедури (Київська обл.), збільшення документообігу (Херсонська обл.), нестабільне законодавство (Волинська обл.), «централізованість у земельних та дозвільних питаннях» (Львівська обл.) та відсутність механізму продажу землі (Одеська обл.). Приблизно така ж частина респондентів – 17 із 83 ( 20%) – вказують на проблему корупції. Як правило, у відповідях говорять про корупцію в загальному, хоча деякі експерти вказують конкретні сфери, у яких вона поширена, такі як: робота судової системи (Запорізька обл.), неофіційні побори контролюючих структур (Донецька обл.), непрозорий розподіл ресурсів (м. Севастополь). Дванадцятеро опитаних експертів, що становить 14% від вибірки, вказують на проблему некомпетентності або незадовільної діяльності місцевої влади. Так, у АР Крим експерти відзначають нестабільну роботу Уряду, у Києві – залежність місцевої влади від вищих державних органів. У Запорізькій, Київській і Дніпропетровській областях повідомляють про закритість влади, а у Черкаській області – про бездіяльність органів державної влади. Також експерти говорять про недоліки кадрової політики, що проявляється в щорічній зміні голови обласної державної адміністрації (у Львіській області), а також вказують на брак відповідного досвіду й компетентності. Одинадцять експертів (13% від 83) відносять стан інфраструктури до регіональних факторів, які негативно впливають на інвестиційне середовище їхнього міста чи області. На проблеми з інфраструктурою скаржаться експерти Кіровоградської, Херсонської, Житомирської, Рівненської та інших областей, а також АР Крим. Дехто з них у відповідях уточнює, що інфраструктурні проблеми полягають у стані доріг (Івано-Франківська обл.) чи в не достатньому використанні потенціалу аеропорту (Запорізька обл.). Така ж кількість експертів (10 з 83) повідомляють про брак заходів із залучення інвесторів у їхньому регіоні, що негативно впливає на інвестиційне середовище. Так, за словами експерта з АР Крим, в автономії бракує організованої координації дій між органами влади, які відповідають за залучення інвестицій. Інші експерти відзначають і такі проблеми, як відсутність інвестиційної інфраструктури, відсутність державних гарантій повернення інвестицій, висока вартість приміщень для розташування інвестиційних об’єктів та інші. Сім із 83 експертів (8%) називають низький рівень ділової активності і, зокрема, недостатньо розвинену промисловість негативною рисою регіону з точки зору інвестування. Шестеро опитаних експертів відносять брак вільних коштів до несприятливих регіональних факторів із точки зору інвестування, що вони, зокрема, пов’язують із дорогими кредитами. Крім того, серед негативних регіональних чинників згадують погану екологію та демографічну ситуацію (старіння населення, відтік кадрів). Деякі експерти назвали проблеми з оподаткуванням: відсутність податкових пільг, велика кількість податків, складне адміністрування податків (хоча лише адміністрування податків залежить від діяльності податкових служб на місцевому рівні). Декілька експертів вказали на те, що географічне положення їхнього регіону відіграє негативну роль для залучення інвестицій. При чому, негативними чинниками називали як віддаленість від кордонів (Тернопільська обл.), так і наближеність до інших держав (Закарпатська обл.) і до Києва (Житомирська обл.). Негативний вплив близького розташування до великих міст та кордонів полягає, імовірно, у тому, що через це відбувається відтік трудових ресурсів, а приватне підприємництво орієнтується на «човникову» торгівлю. Аналіз негативних регіональних факторів, названих респондентами, показує, що найгірший вплив на інвестиційне

Аналіз інвестиційних ризиків середовище регіону мають саме ті проблеми, причиною яких є неефективне управління на місцях та зарегульованість (надмірне втручання в діяльність) бізнесу. Поширеність корупції, проблемна інфраструктура, ускладнені правила та процедури діяльності підприємств завдають найбільшої шкоди інвестиційному середовищу регіону. Водночас, це такі фактори, які легше піддаються змінам ніж географічні та економічні характеристики регіону. Крім того, регіональному інвестиційному середовищу шкодять умови, які можна віднести до ринкових: низький рівень ділової активності та брак обігових коштів. А так звані «жорсткі» фактори (екологічна ситуація, трудові ресурси, географічне положення) відіграють відносно менш негативну роль в інвестиційному середовищі регіонів, за винятком інфраструктури, проблеми з якою зменшують інвестиційний потенціал значної частки міст і областей. Позитивні загальнодержавні фактори. Євроінтеграція та спеціальні заходи із залучення інвесторів на державному рівні – це два основні загальнодержавні фактори, які підвищують інвестиційну привабливість регіонів. Ці фактори відзначили 23 із 83 опитаних експертів (28%). Так, респонденти високо оцінюють роботу із залучення інвестицій на державному рівні. Насамперед, це нове законодавство стосовно інвестиційної діяльності, зокрема, Закон про індустріальні парки. Експерти з різних регіонів повідомляють про законодавчу роботу із стимулювання інвестицій, діяльність з активного просування регіонів, проведення промоційних заходів. На інвестиційний клімат у регіонах позитивно впливає підготовка до створення індустріальних парків, прикордонні проекти та відкритість влади до залучення інвесторів. На такому ж рівні експерти підтримали геополітичний курс на євроінтеграцію, проголошений центральною владою. Слід зазначити, що опитування експертів проводилося восени 2013 року – до того, як Президент та Уряд України змінили наміри щодо підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Тому оцінки експертів ґрунтуються на очікуваннях поглиблення співпраці із ЄС. При чому євроінтеграцію позитивно оцінили респонденти з різних регіонів України: як Сходу (Харківська обл.), так і Заходу (Хмельницька, Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська, Львівська обл.), а також Центру (м. Київ, Чернігівська, Черкаська, Вінницька, Сумська, Полтавська обл.) і Півдня (АР Крим, Миколаївська, Одеська, Запорізька обл., м. Севастополь). Діяльність влади та законодавство вважають позитивним загальнодержавним фактором 14 експертів (що становить 17% від 83). Саме стільки респондентів відзначають стабільне та сприятливе законодавство, відкритість та активність влади, її готовність до діалогу з бізнесом. Також експерти вітають реформи, що впроваджуються в земельних відносинах та висловлюють позитивні очікування щодо розвитку державно-приватного партнерства. Деяка частина експертів (12 з 83) відносить до позитивних рис, характерних для України в цілому, трудові ресурси. У цьому ключі експерти відзначають високу кваліфікацію та працьовитість найманих працівників і низькі витрати на оплату праці. Десятеро експертів вказують на сприятливий вплив природних ресурсів та клімату України на інвестиційне середовище. Стільки ж опитаних вважають, що умови для інвестицій стають сприятливішими завдяки покращенню ділового клімату, зокрема, спрощенню регуляторних та дозвільних процедур, створенню Центрів надання адміністративних послуг. Серед решти позитивних загальнодержавних факторів найчастіше називають підтримку бізнесу пільгами та іншими інструментами фіскальної політики (9 експертів) та сприятливе географічне розташування України (8 експертів). По тому, які загальнодержавні фактори експерти зараховують до позитивних, можна побачити, що створення сприятливого інвестиційного клімату на рівні регіонів великою мірою залежить від пріоритетів та діяльності центральної влади. Закони, спрямовані на розвиток інвестування, спрощення дозвільних процедур та спеціальні заходи із залучення нових інвесторів будуть ключовим кроком у створенні комфортного поля для інвестиційної діяльності в регіонах. За умов вигідного географічного положення, доброго клімату, землі та природних ресурсів, а також якісних трудових ресурсів така політика принесе позитивні результати. Однак інвестори будуть

Аналіз інвестиційних ризиків розчаровані відмовою центрального керівництва держави від підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Відсутність реформ та лібералізації торгівлі, які пов’язані з Угодою, погіршить інвестиційне середовище в Україні в цілому. Негативні загальнодержавні фактори. Хоча діяльність влади та закони, які є одними з основних загальнодержавних факторів, позитивно впливають на інвестиційне середовище в регіонах, їхній негативний вплив є ще більшим. Нестабільність законодавства, відсутність необхідних законодавчих актів та дії посадовців – це визначальний фактор державного рівня, який погіршує інвестиційну привабливість міст та областей України. Половина опитаних експертів (42 із 83) відповіла, що діяльність органів влади, у тому числі, у сфері законодавства, негативно впливає на інвестиційне середовище. Головні недоліки в роботі органів влади: централізація влади, часта зміна керівних кадрів, бюрократія, неефективна організаційна структура державного управління (зайві служби та відомості), небажання цікавитись справжнім станом речей. Через централізацію влади, зокрема, регіони не можуть конкурувати між собою при залученні інвесторів. Також експерти повідомляють про тиск на бізнес з боку органів влади та спроби з боку деяких державних відомств блокувати роботу законів, спрямованих на стимулювання інвестиційної діяльності. Найбільше критики правова сфера зазнала через відсутність верховенства права, недосконалість законодавчої бази, зокрема, незрозуміло сформульовані норми законодавства, повільний процес прийняття потрібних законів та часті зміни законодавства. За словами опитаних, в Україні на законодавчому рівні відсутні гарантії прав власності та гарантії повернення інвестицій. Крім того, експерти повідомляють, що прийняті закони не працюють на практиці та що бракує законодавчого регулювання продажу землі. Відповідно, нечіткі та непередбачувані законодавчі рамки не дозволяють інвесторам бути впевненими в «завтрашньому дні», що перешкоджає довгостроковому плануванню в бізнесі. Корупція – одна з найбільших загроз для інвестиційного клімату на державному рівні. Двадцять три опитані експерти, що становить 28% від 83, назвали корупцію загальнодержавним фактором, який негативно впливає на інвестиційну привабливість регіонів. Крім корупції, експерти повідомляють і про інші правопорушення, такі як тінізація економічних відносин та рейдерські захоплення власності. Державна фіскальна політика також створює перешкоди для інвестицій. Про це повідомляють 18 опитаних експертів. Несприятливий вплив цієї політики проявляється у великому податковому навантаженні, відсутності потрібних пільг, неможливості повернути ПДВ та нестабільності національної валюти. До того ж, регіонам бракує фінансів для розвитку, оскільки податкові надходження акумулюються на центральному рівні. На фоні дефіциту державного бюджету такий перерозподіл коштів ще більше ослаблює регіони. Одинадцять експертів віднесли несприятливі умови для ведення бізнесу до чинників, які погіршують інвестиційне середовище на рівні держави. Бізнес відчуває тиск з боку контролюючих органів, не може впоратись із напливом планових та непланових перевірок і частими змінами законодавства. Процедури, пов’язані з веденням бізнесу, надто складні й затяжні, а також непрозорі (наприклад, процес виділення земельних ділянок). 10 опитаних експертів вважають, що інвестиційному клімату регіонів заважає нестабільна політична ситуація в державі. Зокрема, респонденти назвали вітчизняну політику «невизначеністю» та «роздоріжжям», підкреслюючи відсутність цілеспрямованості в політичному курсі. Ця оцінка виявилась доречною наприкінці 2013 року, коли політичне керівництво України відмовилось підтримувати проголошений раніше курс на євроінтеграцію. До того ж, на думку експертів, політичні процеси на державному рівні відбиваються зміною «правил гри» на українському ринку, що створює нестабільне середовище для потенційних інвесторів. Така ж кількість експертів (10 із 83) вказали, що брак зручних умов для інвестування та роботи з інвесторами на рівні держави не дозволяє розвиватися інвестиційному середовищу. Вони відзначають відсутність нерухомості та індустріальних парків, які могли б бути використані для створення інвестиційних об’єктів, відсутність пільг для інвесторів та незавершеність законодавства,

Аналіз інвестиційних ризиків покликаного активізувати інвестиційну діяльність. Також експерти вказали на таку особливість інвестування в Україні, що іноземні інвестори розпочинають свою діяльність із Києва і їхні проекти часто не виходять за межі столиці, що знижує інвестиційну активність у регіонах. У сферах,які знаходяться під контролем центральної влади (політичний курс, фіскальна політика, діяльність державних відомств та законодавство), є найбільше перешкод для розвитку інвестиційного середовища. Тому для створення сприятливих умов для інвестицій в Україні слід кардинально змінити підхід до економічної політики, регулювання бізнесу та роботи з інвесторами. Тривожною ознакою є великий вплив корупції як загальнодержавного фактору. Тобто порушення закону, вимагання та неправомірна вигода – це явища, які не лише характерні для окремих осіб чи структур на місцевому рівні, а є проблемою національного масштабу. Розповсюдженість корупції на державному рівні створює негативний імідж України в цілому як країни для ведення бізнесу та вимагає реформ у сферах законодавства та державного управління.

Діяльність місцевої влади для покращення інвестиційного клімату На думку експертів, кроки місцевих органів влади щодо покращення середовища для інвестицій не є цілком достатніми. За шкалою від 1 до 9, де 1 означає, що таких заходів зовсім недостатньо, а 9 – що вони повністю достатні, експерти оцінюють їх на середньому рівні – 5,9 бала. Представники місцевих органів влади набагато кращої думки про діяльність владних установ ніж решта респондентів. Троє з чотирьох чиновників поставили максимальні бали діяльності органів влади у сфері створення сприятливого клімату для інвестицій, а їхня середня оцінка цього питання сягає 7,3 бала. Натомість бізнес-асоціації критично оцінюють зусилля влади. Серед представників бізнесу найбільше тих, хто вважає кроки місцевих органів влади для покращення інвестиційного клімату недостатніми: 41% (див. Рис. 3). Разом із тим, майже така ж частка експертів із бізнесасоціацій дотримується протилежних поглядів – 37% респондентів цієї групи вважає заходи місцевої влади достатніми. Середня оцінка цього питання експертами, що представляють бізнесасоціації, дорівнює 4,9 бала. Представники консалтингових компаній схиляються до того, що дії місцевої влади є певною мірою достатніми – половина цих експертів оцінила ці заходи від 4 до 6 балів. Середній бал оцінки того, чи місцева влада докладає достатньо зусиль для покращення інвестиційного середовища, дорівнює 5,3. У результаті бачимо, що представники органів влади оцінюють кроки місцевих державних органів у середньому на 2 бали вище ніж інші експерти. Респонденти, які представляють бізнесасоціації, поділяються на тих, хто вважає заходи, які вживає місцева влада, достатніми, і на тих, хто має цілком протилежну думку. А представники консалтингових компаній ставлять місцевим органам влади середні оцінки в питанні покращення інвестиційного середовища регіону.

Рисунок 3. Оцінка того, чи достатні кроки влади для покращення інвестиційного клімату.

Аналіз інвестиційних ризиків Рушій позитивних змін: бізнес чи влада? Експертам було запропоновано визначити, завдяки чиїм зусиллям відбуваються позитивні зміни в економічному середовищі регіону. Таким рушієм позитивних змін може виступати як місцевий бізнес, так і відповідні органи влади. Проте не виключено, що економічна ситуація взагалі не змінюється на краще. Саме так вважають деякі експерти з кола консалтингових компаній та бізнес-асоціацій. 14% експертів,які представляють консалтингові компанії, та 11% експертів із бізнес-асоціацій відповіли, що в їхньому регіоні відсутні позитивні зміни в економічному середовищі. Жоден представник органів влади не вважає, що в економіці регіону бракує позитивних зрушень. Відповіді переважної частини експертів (92%), які помічають зміни на краще у своїх областях та містах, розділилися щодо того, хто спричиняє ці зміни (див. Рис. 4). Єдине твердження, де збігаються думки різних груп експертів, – це те, що органи влади не можна назвати одноосібним рушієм позитивних змін. Респондентів, які вважають, що лише органи влади спричиняють рух у напрямку змін на краще, знайшлося лише по 11% серед представників бізнес-асоціацій та органів влади, а також лише 7% серед представників консалтингових компаній. Та, якщо говорити окремо про бізнес як рушій позитивних змін, то приблизно кожен третій експерт із категорії бізнес-асоціацій та консалтингових компаній вважає, що лише завдяки бізнесу відбуваються такі зміни. Чиновників, які приписують покращення економічної ситуації в регіоні тільки бізнесу, небагато --- 11%. Зі свого боку, представники органів влади переважно вважають, що бізнес і влада сприяють позитивним змінам в економіці на однаковому рівні. Так, 79% експертів-чиновників відповіли, що бізнес та органи влади рівною мірою є рушіями таких змін. Однак бізнес так не вважає. Представників бізнес-асоціацій і консалтингових компаній, які відносять і владу, і бізнес до рушійних сил економічних змін, вдвічі менше (44% і 39% відповідно). Звідси можна зробити висновок, що органи влади бачать покращення економічної ситуації в регіонах і вважають це заслугою місцевої влади на рівні з бізнесом. Але серед представників бізнесу і консалтингових компаній значно більше тих, хто не вважає, що органи влади мають відношення до позитивних змін в економіці регіону. Також деяка частка експертів, які представляють консалтингові компанії і бізнес-асоціації, взагалі не погоджуються з тим, що економічна ситуація в їхньому регіоні змінюється на краще.

Рисунок 4. Хто, на думку експертів, є рушієм покращення економічного середовища регіону.

Оцінка успішності просування регіону Позиціонування регіону як привабливого для старту інвестиційних проектів вимагає системної та наполегливої діяльності. Таку діяльність можуть здійснювати, зокрема, місцеві органи влади, які формують відповідні підрозділи та здійснюють проекти, спрямовані на просування регіону серед інвесторів. Опитані експерти оцінили успішність цих кроків у середньому на 6 балів із 9.

Аналіз інвестиційних ризиків Практично всі опитані експерти підтверджують, що місцева влада їхнього регіону вживає заходи з його «реклами» серед інвесторів. Проте не всі можуть сказати, що такі зусилля достатньо результативні. Так, кожен третій представник бізнес-асоціацій вважає, що заходи із залучення інвесторів у регіон неуспішні (див. Рис. 5). Такої ж думки дотримуються деякі експерти з консалтингових компаній (11%). У цьому питанні знов можна помітити розбіжність між оцінками роботи органів влади експертами, які самі належать до місцевої влади, та рештою респондентів. Зокрема, практично 80% чиновників оцінюють просування органами влади регіону серед інвесторів успішним. Але знову ж їх у цьому підтримує менше половини експертів, які представляють бізнес-асоціації та консалтингові компанії. Якщо порівняти середні оцінки, то й у цьому випадку експерти з органів місцевої влади оцінюють успішність заходів із залучення інвесторів у середньому на 7,2 бала, що майже на 2 бали вище від середніх оцінок експертів із бізнес-асоціацій (5,3) та консалтингових компаній (5,3). Отже, експерти невисоко оцінюють успішність просування регіону перед інвесторами, яким займаються органи влади, тоді як практично всі вони визнають, що такі заходи здійснюються. Певна частина експертів, особливо представники бізнес-асоціацій, оцінюють їхню ефективність украй низько. Утім, основна частина експертів, які представляють органи влади, оцінюють успішність просування регіону найвищими балами, у результаті їхня оцінка є в середньому вищою ніж середні бали за відповідями експертів із групи консалтингових компаній та бізнесасоціацій, які в цьому питанні практично однакові. Рисунок 5. Оцінка успішності діяльності, якою займаються органи влади для залучення інвесторів

Резюме. Корупція, безправ’я та податковий тиск – такі реалії інвестиційного середовища України. Вони перешкоджають розвитку бізнесу й приходу інвестицій на рівні держави, що спричиняє несприятливі умови для інвестування в регіонах. Політика центральної влади – це ключовий фактор, від якого залежить інвестиційний клімат в Україні в цілому та в окремих областях. З одного боку, несприятливе законодавство, тиск на бізнес та політична невизначеність (зокрема, раптова зміна геополітичного курсу та відмова від підписання Угоди про асоціацію з ЄС) формують несприятливі умови для інвестицій. Та з іншого боку, через реформи у сфері інвестування, державно-приватного партнерства та ринку землі, а також активну роботу з інвесторами центральна влада створює кращі умови для потенційних інвесторів. Отже, основний важіль впливу на інвестиційне середовище держави та всіх регіонів знаходиться в руках центральних органів влади. І саме їхня політика визначатиме, чи буде Україна привабливою для інвесторів. Наразі умови для ведення бізнесу в регіонах оцінюються експертами на невисокому рівні. При чому органи влади не бачать тих перешкод, із якими стикаються самі представники бізнесу та ті, хто працюють із бізнесом як консультанти. Про це свідчить різниця в оцінках ділового середовища та відносин між владою і бізнесом з боку чиновників та решти опитаних експертів: представники органів влади регулярно надають вищі оцінки за цими критеріями. Відтак, щоб втілити зміни, необхідні для формування сприятливого інвестиційного середовища, органам влади слід, насамперед, визнати існування проблем та справді мати бажання їх вирішити.

Аналіз інвестиційних ризиків

4. ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ Залучення інвестицій у регіон потребує цілеспрямованих зусиль з боку місцевої громади. Зокрема, для цього відділи місцевих органів влади, які відповідають за економічний розвиток та співпрацю з інвесторами, розробляють спеціальні програми заходів. Також органи влади практикують супровід інвесторів – допомогу їм при реєстрації нового бізнесу, проходженні необхідних процедур. Опитані експерти надали власну оцінку, наскільки ефективні такі програми, у яких формах відбувається співпраця місцевої влади з бізнесом та які інвестори можуть розраховувати на допомогу владних структур при започаткуванні власних проектів.

Ефективність реалізації інвестиційних програм регіону У кожному регіоні існують спеціальні програми, спрямовані на залучення інвесторів. Експертам було запропоновано оцінити їхню ефективність. Практично всі опитані знають про існування таких програм. Найменше про них поінформовані представники бізнес-асоціацій, хоча й серед них про такі програми не знає відносно невелика частина респондентів – 15% (див. Рис. 6). Експерти ж, яким відомо про програми із залучення інвестицій у їхньому регіоні, оцінюють реалізацію таких програм на середньому рівні. Їхня середня оцінка дорівнює 5,4 бала за шкалою від 1 до 9, де 1 бал означає, що ці програми реалізуються зовсім неефективно, а 9 балів – що реалізація дуже ефективна. Експерти з числа представників бізнес-асоціацій, яким відомо про інвестиційні програми в їхньому регіоні, не мають однозначної думки про ефективність таких програм. Половина з них оцінює реалізацію інвестиційних програм на середньому рівні – від 4 до 6 балів. Решта представників бізнес-асоціацій порівну поділилась на тих, хто вважає реалізацію інвестиційних програм ефективною, та тих, хто дотримується зовсім протилежної думки. Середня оцінка представників бізнес-асоціацій цього питання дорівнює 4,8 бала. Експерти, що представляють органи влади, найвище оцінюють ефективність реалізації інвестиційних програм. Так, більше половини експертів цієї групи вважають, що інвестиційні програми втілюються дуже ефективно. Однак і їхня середня оцінка досить невисока – 6,4 бала. Представники консалтингових компаній оцінюють реалізацію таких програм на середньому рівні, їхній середній бал за відповідями на це питання дорівнює 5. Рисунок 6. Оцінка ефективності реалізації інвестиційних програм регіону

Чинники, що негативно впливають на реалізацію інвестиційних програм регіону Втіленню програм із залучення інвестицій може перешкоджати як недосконалість самої програми, так й інші фактори, пов’язані з практичними аспектами залучення інвесторів. Перешкоди в успішній реалізації інвестиційних програм, названі експертами, можна поділити на кілька категорій. По-перше, це недоліки самих програм – вони неякісно написані чи не відповідають потребам регіону. По-друге, це недоліки реалізації – того, як втілюються такі програми. І по-третє, це інші фактори, які безпосередньо не стосуються підготовки та втілення

Аналіз інвестиційних ризиків заходів із залучення інвестицій, але прямо впливають на рішення інвестора. До таких факторів належать загальна економічна ситуація, економічна політика, умови для ведення бізнесу тощо. При чому найчастіше такі перешкоди, на думку експертів, з’являються на етапі втілення програм. Так, хоча 9 із 83 експертів, що становить 11% із вибірки, вказують на проблеми з самими програмами підвищення інвестиційної привабливості, це не найпоширеніша причина їх невдалої реалізації. Серед недоліків таких програм: неякісна підготованість (Чернігівська обл.) не фахова підготованість (Херсонська обл.), непродуманість конкретних проектів (Львівська обл.) та окремих галузей (Миколаївська обл.). У деяких випадках проблемою є брак загальної стратегії регіону чи невідповідність інвестиційної програми такій стратегії. Найчастіше експерти повідомляють саме про брак умов та зусиль для реалізації цих програм. 20 експертів (24% з 83) вважає, що органи влади, відповідальні за заходи із залучення інвестицій, не мають необхідних повноважень або мотивації. Зокрема, у Вінницькій області, за словами експерта, місцева влада не зацікавлена в реалізації інвестиційних проектів. У Луганській області ефективній роботі із залучення інвестицій заважає некомпетентність чиновників, а у Львівській, Черкаській та Одеській областях – централізованість влади, що спричинює брак відповідних повноважень місцевої влади. Також експерти повідомляють про такі проблеми зі сфери відповідальності органів влади, як відсутність гарантій інвесторам, погана координація органів влади, які займаються заходами із залучення інвестицій, брак співпраці влади та бізнесу й надто високий рівень бюрократії. Така ж частина експертів – 20 із 83 – бачить проблему втілення інвестиційних програм у недостатньому фінансуванні. За словами експертів із АР Крим, Севастополя, Кіровоградської, Житомирської, Львівської, Херсонської, Рівненської та інших областей, відповідним програмам бракує необхідного фінансування через відсутність бюджетних коштів. А 9 експертів вважають, що втіленню інвестиційних програм на рівні регіонів заважають особливості законодавства. Серед іншого, експерти зазначають нестабільність законодавства, відміну окремих законів, сприятливих для інвесторів та перешкоджання наявних законів роботі інвесторів. Окремо слід сказати про загальні умови, які, на думку експертів, не дозволяють ефективно реалізовувати програми із залучення інвестицій. До таких факторів респонденти найчастіше відносять корупцію (про це говорить 10 із 83 експертів), неправильну фіскальну та економічну політику, у тому числі відсутність економічних стимулів, проблеми із відшкодуванням ПДВ, неефективний розподіл бюджетних коштів між регіонами, обтяжливі для інвесторів умови оподаткування, часті зміни митних та податкових ставок(за словами 10 експертів) та несприятливу кон’юнктуру ринку (8 експертів). П’ятеро експертів вказує на проблеми з регулюванням бізнесу (затяжний процес отримання дозволів, брак захисту прав власності, складність реєстрації та ведення бізнесу), і така ж кількість опитаних вважає, що залученню інвестицій у регіонах заважає поганий доступ до фінансових ресурсів: брак джерел отримання фінансування та високі кредитні ставки. У результаті можна переконатися, що для успішної реалізації інвестиційних програм лише добре складених планів недостатньо. Важливо, щоб програма із залучення інвестицій була розроблена в контексті стратегічних планів розвитку регіону та щоб при цьому було заздалегідь закладено сфери відповідальності різних органів влади щодо її втілення. Також потрібно передбачити відповідне фінансування програми та мотивацію для тих, на кого покладене її втілення. Однак певні зміни вимагають перегляду національної політики. Це, зокрема, стосується економічної та фіскальної політики, а також розподілу повноважень між центральними та місцевими органами влади. Також потрібно вжити заходи для створення сприятливих для інвесторів законних рамок та умов для ведення бізнесу й подолати корупційні ризики, з якими ті можуть стикнутися при започаткуванні нових інвестиційних проектів.

Аналіз інвестиційних ризиків Залучення бізнесу до розробки інвестиційних програм Говорячи про співпрацю влади й бізнесу, варто знати погляди експертів на те, наскільки активно представники бізнесу беруть участь у розробках програм із залучення інвестицій. Експерти загалом оцінюють залучення бізнесу до цього процесу на середньому рівні – 6 балів за 9-бальною шкалою, де 1 бал означає, що підприємців зовсім не залучають, а 9 – що їх постійно залучають до розробки інвестиційних програм. Тут, як і в інших питаннях, що стосуються взаємин бізнесу й влади, думки експертів-чиновників схиляються до позитивного полюсу, що не збігається з оцінками решти експертів. Так, кожен четвертий експерт із числа представників ділових асоціацій та консалтингових компаній вважає, що бізнес не бере участі в плануванні залучення інвестицій у регіон, проте більше половини представників органів влади стверджують, що така співпраця активно відбувається (див. Рис. 7). Проте в цьому випадку різниця між відповідями експертів із різних груп не настільки велика, як у попередніх питаннях, з чого можна зробити висновок, що й чиновники, і консультанти, і представники ділових асоціацій сходяться на тому, що бізнес бере участь у розробці таких програм, хоча й не на постійній основі. Рисунок 7. Оцінка залучення бізнесу до розробки інвестиційних програм регіону

Залучення бізнесу до вирішення соціально-економічних проблем регіону Рисунок 8. Напрямки залучення бізнесу до вирішення соціально-економічних проблем

У той час, як бізнес не завжди бере участь у плануванні діяльності, спрямованої на залучення інвестицій у регіон, його залучають до вирішення різноманітних соціально-економічних проблем. Як правило, це соціальна підтримка та покращення інфраструктури. Про це повідомляє 70% опитаних експертів (див. Рис. 8). Менш поширене залучення бізнесу до покращення навколишнього середовища в регіоні. Крім того, влада співпрацює з бізнесом за іншими напрямками, такими як розвиток проектів із енергозбереження (Донецька обл.),

Аналіз інвестиційних ризиків стратегічне планування (Харківська обл.), а також просто фінансування тих напрямків діяльності, на які не вистачає бюджетних коштів, хоча вони передбачені (Одеська обл.). Проте викликає тривогу той факт, що така співпраця не завжди відбувається добровільно з боку бізнесу. Так, більше половини експертів, які представляють бізнес-асоціації, стверджують, що залучення бізнесу до вирішення соціально-економічних проблем регіону відбувається на «добровільно-примусовій» основі (див. Рис. 9). З ними згодні 75% респондентів із кола консалтингових компаній. Натомість представники органів влади переважно впевнені в тому, що бізнес залучається добровільно, – такої думки дотримуються 75% експертів-чиновників. Це свідчить про суттєві розбіжності в сприйнятті співпраці бізнесу й влади двома сторонами. У той час, як влада розглядає допомогу бізнесу як цілком добровільну або таку, яку він зобов’язаний надавати через власну соціальну відповідальність, самі підприємці вважають свою участь у вирішенні проблем регіону вимушеною. Така ситуація створює несприятливі умови для започаткування та ведення бізнесу в регіонах, тому що, з точки зору бізнесу, на нього накладаються додаткові зобов’язання, зокрема ті, які належать до сфери відповідальності органів влади. Рисунок 9. Умови залучення бізнесу до вирішення соціально-економічних проблем

Звідси можна побачити, що в регіонах досить поширена практика залучення підприємців до вирішення соціально-економічних проблем. При чому, часто трапляються випадки, коли підприємців залучають під певним примусом (про це повідомляє половина експертів), що не сприяє інвестиційній привабливості регіону та вимагає перевірки правомірності таких заходів.

Залучення та супровід інвесторів З метою ефективного залучення інвестицій потрібно створити такі умови для інвесторів, які б максимально спростили їм процес започаткування та ведення бізнесу. Для цього, зокрема, передбачений супровід інвесторів – допомога їм при процедурах реєстрації, отриманні дозволів тощо. Опитування експертів продемонструвало, що готовність органів влади надати такий супровід може залежати від деяких критеріїв, таких як розмір очікуваних інвестицій чи сектор бізнесу. За словами 29-ти із 83-ох опитаних експертів (35%), у їхньому регіоні всі інвестори можуть розраховувати на супровід. Дев’ятеро експертів стверджують, що місцева влада готова допомагати тим інвесторам, які працюють у пріоритетних для регіону галузях економіки (сільське господарство, харчова промисловість, добування корисних копалин тощо). Семеро опитаних експертів повідомили, що супровід передбачений для іноземних інвесторів, а шестеро експертів – про супровід для великих інвесторів. Деякі регіони мають чіткі вимоги до інвесторів, яким вони готові надати супровід. Наприклад, у Дніпропетровській області інвестор повинен вкласти, як мінімум, 2 млн. дол. США та створити хоча б 50 робочих місць для того, щоб йому допомагали при започаткуванні бізнесу. У Севастополі супровід інвестору забезпечують, якщо він відповідає хоча б одному з наступних критеріїв: створення не менше ніж 20 робочих місць, принаймні 1 млн. грн. інвестицій або якщо

Аналіз інвестиційних ризиків цей проект має соціальне значення. Однак експерти повідомляють і про упереджений підхід до підтримки інвесторів. Так, у Києві та в Миколаївській області, за словами експертів, на допомогу від органів влади може сподіватись лише наближений до влади бізнес. У Запорізькій області повідомляють про те, що підтримку надають тим інвесторам, які мають домовленості про хабар з органами влади. Враховуючи те, що місцева влада буде швидше зосереджена на підтримці великих інвестиційних проектів, дрібним інвесторам може не приділятися достатньо уваги. Думки експертів щодо цього питання суттєво різні. У той час, коли більшість представників органів влади стверджують, що невеликим інвестиційним проектами приділяється необхідна увага, з ними не погоджується три четверті представників консалтингових компаній. Думки членів бізнес-асоціацій розділились: половина з них вважає, що дрібні інвестори залучаються на рівні з великими, а інша половина вважає, що ні (див. Рис. 10). Рисунок 10. Відсоток експертів, які вважають, що органи влади приділяють достатньо уваги дрібним інвесторам

Експерти, які стверджують, що органи влади приділяють достатньо уваги залученню дрібних інвесторів, пояснюють це тим, що влада зацікавлена в розвитку малого бізнесу, оскільки це створює нові робочі місця, та тим, що з малими інвесторами вигідніше й простіше працювати. Малий бізнес нарівні з великим і середнім бере, за словами експертів, участь у діяльності рад із підприємництва. Також експерти повідомляють, що залучення дрібних інвесторів відбувається інтенсивніше в рамках ґрантових та транскордонних проектів. Але часто говорять і про те, що увага приділяється всім інвесторам незалежно від розміру. Причинами того, що місцева влада не достатньо активно залучає дрібних інвесторів, за словами експертів, є те, що вони не пріоритетні для влади, не цікаві або не потребують допомоги з боку влади. Цьому також перешкоджає брак спеціальних програм для залучення дрібних інвесторів і проблеми з фінансуванням: банки не надають позик із низькими відсотковими ставками, потрібними для малого бізнесу. За словами деяких експертів, робота з дрібними інвесторами вимагає багато часу та зусиль, які для місцевої влади доцільніше спрямувати на залучення великих інвестиційних проектів. Однак деякі експерти переконані, що дрібних інвесторів не потрібно цілеспрямовано залучати. На їхню думку, для розвитку малого бізнесу достатньо спростити регуляторне середовище та створити для всіх учасників ринку рівні й стабільні «правила гри». Отже, якщо інвестиційний проект створює багато нових робочих місць, є важливим для соціальної сфери регіону або втілюється іноземними інвесторами, його втіленню буде більшою мірою сприяти місцева влада. Разом із тим, дрібні інвестори – це той малий та середній бізнес, який у сумі потенційно створює робочі місця в регіонах на рівні одного великого підприємства та сприяє розвитку місцевих громад. Тому попри пошук масштабних інвестиційних проектів, невеликі інвестиційні проекти не варто ставити на другий план. За умов ефективного планування можливо заощадити кошти та час на залучення таких інвесторів. А першочерговими

Аналіз інвестиційних ризиків заходами повинні стати спрощення регулювання бізнесу та подолання корупції при роботі з інвесторами. Резюме. Опитування експертів продемонструвало їхню поінформованість про співпрацю місцевої влади з бізнесом та про існування спеціальних програм, покликаних залучати інвесторів у регіон та формувати сприятливе середовище для здійснення інвестицій. Проте ефективність цих програм, за словами експертів, невелика. І причиною цього є не настільки недоліки самих програм, як проблеми їх втілення. Недостатні обсяги фінансування, непрофесіоналізм та брак повноважень органів влади стають на перешкоді інвестиційних програм. Також зусиллям із залучення інвестицій перешкоджає несприятливий бізнес-клімат: обтяжливе оподаткування, відсутність економічних стимулів, складне регулювання бізнесу та корупція. Щодо самих інвестиційних програм, то для ефективнішої реалізації їх слід готувати з урахуванням стратегії розвитку регіону та відповідно до повноважень органів влади, на які покладена відповідальність за їх реалізацію. За словами експертів, місцева влада частково залучає бізнес до розробки інвестиційних програм регіону. Та частіше бізнес залучають до вирішення соціально-економічних проблем регіону, таких як покращення інфраструктури та соціальна підтримка. Занепокоєння викликає те, що, по-перше, нерідко бізнес бере на себе вирішення тих питань, які належать до обов’язків органів влади, зокрема, фінансує витрати, які передбачені місцевими бюджетами, але на які не виділено коштів. А, по-друге, участь бізнесу в допомозі місцевій громаді не завжди відбувається на добровільних умовах. Законність такої практики вже сумнівна, і, до того ж, це може знеохотити інвесторів до ведення бізнесу в регіоні. Залучаючи інвесторів, місцева влада орієнтується на іноземні інвестиції та ті, які можуть створити багато робочих місць. Не всюди приділяється належна увага залученню дрібних інвесторів, хоча саме малий та середній бізнес може забезпечити місцеве населення роботою, що сприятиме розвитку громади. Тому роботу з дрібними інвесторами не слід розглядати як другорядне завдання. Хоча для того, щоб у регіоні успішно працював малий бізнес, достатньо почати хоча б із створення простих та необтяжливих умов ведення бізнесу, прозорих та рівних «правил гри» на діловому полі.

Аналіз інвестиційних ризиків

5. ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА Державна підтримка певних галузей економіки може вплинути на планування розвитку бізнесу потенційними інвесторами. Опитані експерти повідомили про те, у чому саме проявляється допомога галузям економіки з боку держави та яку роль у покращенні інвестиційної привабливості відіграють кошти з місцевих бюджетів.

Форма державної підтримки У регіонах поширені декілька форм державної підтримки основних галузей економіки. Як правило, це субсидії для підприємств, державне замовлення, часткове відшкодування відсотків за кредитами та податкові пільги (див. Рис. 11). Також існують такі види допомоги з боку держави, як регулювання цін, пільги на тарифи або інші платежі (зокрема, за користування інфраструктурою і надрами) або митні бар’єри для імпорту конкурентної продукції. Крім того, експерти повідомляють про інші форми державної підтримки для окремих галузей. Серед них – державне замовлення для вітчизняних виробників (Запорізька обл.), інформаційна підтримка (Дніпропетровська обл.) та податкові преференції (Полтавська обл.). Однак за спостереженнями деяких експертів, державна підтримка за допомогою фіскальних інструментів та інших заходів інколи лише декларується. Так, ці експерти стверджують, що неможливо отримати інформацію про доступні форми підтримки з боку держави, і що, хоча певні заходи, такі як податкові пільги, передбачені законодавством, але відповідні норми достатньо не розроблені, тому заявлена допомога насправді не надається. Також подаються критичні оцінки такої допомоги – за словами одного з експертів, це лише створює особливі умови для певного бізнесу й сприяє розвитку корупції. Рисунок 11. Форми державної підтримки основних галузей економіки регіону

Використання коштів місцевих бюджетів Усі опитані експерти-чиновники впевнені в тому, що кошти місцевих бюджетів спрямовуються на заходи з покращення інвестиційної привабливості регіону. Але деякі експерти з інших груп вважають, що це не так. Зокрема, 27% представників бізнес-асоціацій і 20% представників консалтингових компаній відповіли, що кошти місцевих бюджетів не витрачаються на досягнення кращого інвестиційного середовища. Резюме. Основні галузі економіки регіонів можуть розраховувати на державну підтримку через фіскальні інструменти – податкові пільги, субсидіювання, часткове відшкодування відсотків за кредитами. Досить поширеним є і державне замовлення. Та доцільність такої підтримки є дискусійним питанням. Це створює умови для корупції та не сприяє чесній конкуренції через те, що такими заходами створюються преференції для визначених секторів економіки. Також важливим питанням є втілення підтримки на практиці, зокрема, прийняття всіх необхідних законодавчих норм.

Аналіз інвестиційних ризиків

6. РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА Кожному регіону притаманні певні особливості ділового сектору. На економічних результатах міста чи області відображаються рівень ділової активності, наявність ділових кластерів, роль різних факторів – тих, які можна назвати конкурентними перевагами регіону, і тих, які перешкоджають розвитку бізнесу. Опитані експерти надали характеристику економіки свого регіону через призму цих та інших питань.

Роль природних ресурсів в економіці регіону

Залежність економіки регіону від природних ресурсів має двояке значення. З одного боку, природні ресурси дають можливість розвивати певні галузі виробництва та сфери послуг. Та з іншого боку, опора на природні ресурси, особливо на корисні копалини, за умов їх постійного скорочення, стає загрозою для економічного стану регіону. В опитуванні експертів були розглянуті такі ризики та переваги для регіональної економіки. На думку експертів, природні ресурси відіграють важливу роль у виробничій діяльності регіонів. Більш ніж половина опитаних оцінили роль природних ресурсів для виробництва в регіоні максимальними балами на шкалі від 1 до 9, де 1 означає «жодної ролі», а 9 – «визначальну» роль (див. Рис. 12). Представники консалтингових компаній найменше вважають виробництво в регіонах залежним від природних ресурсів: їхня середня оцінка ролі ресурсів дорівнює 5,7 бала. Експерти з бізнес-асоціацій та органів влади оцінюють важливість природних ресурсів для регіону на однаковому рівні: відповідно на 6,9 та 7 балів у середньому. Середня оцінка цього питання всіма експертами становить 6,5 бала.

Рисунок 12. Роль природних ресурсів для виробництва регіону

Оцінка рівня ділової активності

Рівень ділової активності в регіонах, зі слів експертів, можна оцінити як середній. Середня оцінка ділової активності в регіонах усіма експертами дорівнює 6-ти балам.

Аналіз інвестиційних ризиків Рисунок 13. Рівень ділової активності в регіоні

Експерти поділяються на тих, хто оцінює ділову активність у своєму місті чи області від 4 до 6 балів за 9-бальною шкалою, де мінімальний бал позначає дуже низький рівень ділової активності, а максимальний бал – дуже високий (55% від вибірки) та на тих, які ставлять максимальні оцінки за цим критерієм (43%). Консалтингові компанії найнижче оцінюють рівень ділової активності в регіонах, а представники органів влади – найвище. Так, дві треті експертівчиновників вважають ділову активність у своєму регіоні високо розвиненою (див. Рис. 13). Такої думки дотримується лише один із п’яти експертів-консультантів. Відповідно, середня оцінка ділової активності в регіоні представниками органів влади сягає 6,9 бала, а середня оцінка представників консалтингових компаній дорівнює 5,4 бала. Експерти, які представляють ділові асоціації, також оцінюють ділову активність регіону на середньому рівні – 5,9 бала.

Виробничі зв’язки між підприємствами Сильні зв’язки між підприємствами однакових чи суміжних галузей посилюють ці підприємства та економіку регіону в цілому. Наявність розвинених кластерів свідчить про активну співпрацю бізнесу між собою та сприятливі умови для започаткування нових проектів у певній сфері. Експерти поставили оцінку виробничим зв’язкам між підприємствами у своєму регіоні за шкалою від 1 до 9, на якій 1 бал відповідає практично відсутнім зв’язкам, а 9 балів – дуже сильним. У загальному експерти оцінюють виробничі зв’язки між місцевими підприємствами як частково сильні. Середня оцінка за відповідями експертів на це питання дорівнює 5,3 бала. Слід зазначити, що експерти, які самі представляють бізнес – члени бізнес-асоціацій – досить критично оцінюють силу таких зв’язків. Майже третина з них вважає, що виробничі зв’язки між підприємствами їхнього регіону мінімальні (див. Рис. 14). А середня оцінка представниками бізнес-асоціацій сили таких зв’язків менша середнього рівня – 4,8 бала. Середні бали, поставлені іншими групами респондентів за цим критерієм, не суттєво вищі: представники консалтингових компаній оцінили силу виробничих зв’язків на підприємствах у середньому на 5,3 бала, а представники органів влади – на 6 балів. Рисунок 14. Оцінка виробничих зв’язків між підприємствами регіону

Аналіз інвестиційних ризиків Чутливість виробництва до коливань попиту Виробництво повинне відповідати наявному попиту. Та якщо обсяги виробництва легко змінюються під впливом тимчасових коливань попиту, це свідчить про брак стабільності та диверсифікації для виробництва, що за умов спаду попиту потенційно загрожує економіці регіону. Більшість експертів вважає, що коливання попиту певною мірою впливають на обсяги виробництва в регіоні. Якщо оцінити чутливість виробництва до тимчасових змін у попиті за 9бальною шкалою, де 1 буде означати, що воно зовсім не чутливе, а 9 балів – що воно дуже чутливе, то середня оцінка, поставлена експертами, становитиме 6 балів. Експерти різних груп відрізняються за своїми оцінками чутливості попиту. Так, більш ніж половина представників бізнес-асоціацій вважає попит на ринках важливим чинником для змін в обсягах виробництва (див. Рис. 15). Разом із тим, оцінки чиновників менш категоричні – вони в основному поставили середні бали за цим критерієм. Та оскільки більшість експертів сходяться на тому, що тимчасові коливання попиту на ринках тією чи іншою мірою впливають на місцеве виробництво, їхні загальні оцінки не істотно відрізняються. Зокрема, члени бізнесасоціацій оцінюють чутливість виробництва до змін у попиті в середньому на 6,5 бала, представники консалтингових компаній – на 5,9 бала, а представники органів влади – на 5,7 бала.

Рисунок 15. Оцінка чутливості виробництва до тимчасових коливань попиту

Джерела конкурентних переваг

Від екологічно чистого середовища до розвинених науки й освіти – різні фактори можуть бути сильними сторонами регіону з точки зору інвестора. Ці позитивні характеристики потенційно вирізняють місто або область з-посеред інших та формують їхні конкурентні переваги. Опитані експерти зазначали, які фактори, на їхню думку, можна назвати джерелами конкурентних переваг регіону.

Аналіз інвестиційних ризиків Рисунок 16. Джерела конкурентних переваг регіону

Практично всі респонденти вважають, що сильною стороною їхніх регіонів є географічне розташування. Його назвали конкурентною перевагою 86% опитаних (див. Рис. 16). Проте, як зазначалось вище, за умов такої розповсюдженості цю рису навряд чи можна віднести до «конкурентних» характеристик певного регіону, оскільки цим він уже не відрізняється від інших. У цьому випадку для залучення інвестицій буде доречно підкреслювати, що саме вигідне в розташуванні регіону (наприклад, кордон із Росією, кордон із ЄС, море). Також поширеними перевагами регіонів називають кваліфікованих працівників та наявність корисних копалин чи земельних ресурсів. Приблизно половина опитаних експертів віднесли до джерел конкурентних переваг свого регіону культурно-історичну спадщину, розвинений сектор торгівлі та послуг, сприятливий клімат та розвинуту інфраструктуру. 53% експертів вважають низьку заробітну плату сильною стороною економіки регіону. У той час, як це справді може приваблювати інвесторів, які бажають скоротити витрати на виробництво, низький рівень зарплат негативно вплине на стан споживчого ринку. Розвиненим можуть назвати споживчий ринок свого регіону 42% експертів. Стільки ж вважають, що їхнє місто або область вирізняють сприятливі умови для ведення бізнесу. Кожен третій респондент бачить екологічно чисте навколишнє середовище позитивною рисою регіону. А розвиненою промисловістю може похвалитися ще менша частка опитаних – один із чотирьох респондентів. Погляди експертів із різних груп на деякі джерела конкурентних переваг суттєво відрізняються. Так, на відміну від чиновників, 75% яких вважає, що їхній регіон вирізняється сприятливими умовами для ведення бізнесу, лише 26% представників бізнес-асоціацій та 25% експертів із консалтингових компаній дотримуються такої думки. Також представники бізнесу значно критичніше оцінюють стан науки та освіти в регіонах. Лише 37% експертів цієї групи вважають розвинену науку та освіту перевагою регіону порівняно із 64% чиновників і 61% консультантів. Аналіз джерел конкурентних переваг ще раз підтверджує, що на перших місцях серед сильних сторін, якими регіони можуть бути цікавими інвестору, залишаються географічно-ресурсні чинники: розташування, ресурси, клімат. Це свідчить про те, що в містах та областях України бракує добре розвиненого ділового середовища, сучасних інноваційних продуктів. Це робить вітчизняну економіку неконкурентоспроможною з точки зору розміщення провідного виробництва, розвитку нових ніш і напрямків. До того ж, потенціал деяких сильних сторін може бути складно використати через недостатній рівень розвитку пов’язаних із ними сфер. Так, незважаючи на те, що в багатьох регіонах відзначають сприятливе географічне розташування, удвічі менше експертів вважають місцеву інфраструктуру розвиненою. А за умов недостатньо розвиненої інфраструктури інвестори не зможуть скористатися перевагами вигідного географічного положення. Подібна ситуація і з трудовими ресурсами: їхня висока кваліфікація

Аналіз інвестиційних ризиків зараз є однією із найсильніших переваг регіонів, але якщо рівень освіти та заробітної плати не буде достатньо високим, то в майбутньому це загрожує зниженням професійного рівня фахівців та їх відтоку в країни чи регіони з більш сприятливими умовами.

Перешкоди для розвитку бізнесу Нерозвинене фінансове середовище та корупція є найбільшими перешкодами для розвитку бізнесу в Україні, на думку експертів. Про ці проблеми повідомила половина опитаних експертів (див. Рис. 17). 43% опитаних вказали на слабкий захист прав власності як перешкоду для бізнесу. Досить важливим фактором, що стримує розвиток підприємств у регіонах, є низький рівень розвитку інфраструктури. Один із чотирьох експертів повідомляє про те, що надмірне втручання влади в бізнес стримує його розвиток. Один із п’яти експертів вважає, що бізнес не розвивається достатньо успішно через недостатній рівень освіти та кваліфікації кадрів. Захворювання та несприятливе екологічне середовище не істотно впливають на бізнес у регіонах (ці фактори відзначили менше 15-ти респондентів). Експерти, які представляють бізнес-асоціації, державні органи та консалтингові компанії, оцінюють перешкоди для бізнесу приблизно однаково, але в окремих питаннях відповіді деяких респондентів відрізняються від решти. Так, жоден експерт-чиновник не вважає, що влада надмірно втручається в справи бізнесу. Натомість так вважає половина представників консалтингових компаній (46%) та третина представників бізнес-асоціацій (37%). Також, істотно менше чиновників зараховують корупцію до перешкод для бізнесу. Цей фактор назвали серед перешкод 29% експертів із органів влади, проте для 56% представників бізнес-асоціацій та 68% експертів із консалтингових компаній корупція виступає вагомим чинником, що перешкоджає бізнесу. Рисунок 17. Перешкоди, що стримують розвиток бізнесу

Отже, проблеми з фінансуванням (брак обігових коштів, високі кредитні ставки) є однією з ключових проблем для бізнесу в Україні. Вирішення цієї проблеми слід шукати на загальнодержавному рівні – шляхом зміни монетарної політики та підтримки бізнесу фіскальними інструментами. Та особливо складною є ситуація у взаєминах бізнесу та місцевої влади: надмірне втручання органів влади в бізнес та корупція є одними з найбільших перешкод для бізнесу в регіонах. Це потребує перегляду повноважень органів влади, розслідування випадків отримання чи надання неправомірної вигоди, а також прийняття та втілення законодавства для запобігання корупції. Також важливо на рівні законодавства та діяльності місцевої влади забезпечити захист прав власності, оскільки незахищені права стримують розвиток бізнесу інвесторів.

Аналіз інвестиційних ризиків Джерела фінансування великих інвестиційних проектів Практично всі опитані експерти повідомили про те, що в їхньому місті чи області реалізуються великі інвестиційні проекти. Як правило, це комерційні проекти, які фінансуються бізнесом. Разом із цим,за словами третини експертів, у їхньому регіоні існують інвестиційні проекти, кошти на які виділяються спільно бізнесом і державою (див. Рис. 18). Є і суто державні інвестиції для великих проектів – про них говорить 22% експертів.

Рисунок 18. Джерела фінансування великих інвестиційних проектів в регіоні

Резюме. Економіка регіонів України досить сильно залежить від коливань попиту на ринках та від наявності природних ресурсів. Це свідчить про потребу в розвитку сучасного виробництва та сфери послуг, заснованих на новітніх технологіях. Інакше Україна програватиме в конкуренції з більш розвиненими економіками. Також аналіз регіональних економічних умов показує, що містам та областям України потрібно залучати інвестиції для активізації бізнесу. Ефективним шляхом розбудови економіки регіону є сприяння діяльності економічних кластерів, які зміцнюють місцеві підприємства та сприяють розвитку освіти й науки, а також служать орієнтиром для інвесторів.

Аналіз інвестиційних ризиків

7. СОЦІАЛЬНА СФЕРА Соціальна напруга та її причини Експерти вважають, що в Україні невисокий рівень соціальної напруги. Вони оцінили його в середньому на 4,3 бала за 9-бальною шкалою, де 1 бал відповідає дуже низькому рівню, а 9 балів – дуже високому. Слід зазначити, що опитування проводилось приблизно за місяць до початку протестів, спричинених відмовою України від підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Державні службовці особливо низько оцінили рівень соціальної напруги у своїх регіонах. Майже дві треті з них поставили мінімальні бали за цим критерієм (див. Рис. 19). Хоча представники бізнес-асоціацій та консалтингових компаній відповіли, що в суспільстві існує досить висока напруженість. Більше половини експертів із цих двох категорій оцінили рівень соціальної напруги вище: від 4 до 6 балів. Також 15% респондентів із бізнес-асоціацій та 18% експертів, які представляють консалтингові компанії, вважають соціальну напругу в регіоні дуже високою, тоді як практично жоден експерт-чиновник так не думає. Різниця між оцінками різних груп респондентів відображається в середніх балах за їхніми відповідями. Для експертів із бізнесасоціацій та консалтингових компаній ці бали знаходяться на середньому рівні: 4,6 та 4,9 бала відповідно, у той же час середня оцінка соціальної напруги експертами з державних органів дорівнює 3,4 бала. Рисунок 19. Оцінка рівня соціальної напруги в регіоні

Двадцять опитаних експертів, що становить 24% із 83, оцінили рівень соціальної напруги шістьма й більше балами. На їхню думку, причини таких складних відносин у суспільстві полягають у незадоволенні рівнем життя та діяльністю органів влади. Одинадцятеро експертів вказують на те, що суспільну напругу спричиняють важкі економічні обставини та низький рівень життя громадян. Зокрема, експерти повідомляють про низький рівень заробітної плати (Луганська обл.), відсутність соціальних виплат (Луганська обл.), безробіття (Івано-Франкіська, Сумська, Херсонська області), захворювання й травматизм (Донецька обл.), низький рівень освіти та охорони здоров’я (Одеська обл.). Про незадоволення мешканців регіону органами влади та змінами в законодавстві повідомляють 9 експертів. За їхніми словами, місцеву громаду не влаштовує бюрократія (Чернівецька обл.), неналежне виконання та прямі порушення законодавства органами влади (Одеська обл.), нехтування влади думкою населення (ІваноФранківська обл.), реформа ЖКГ (Запорізька обл.) та пенсійна реформа (Донецька обл.). Також серед факторів, які підвищують соціальну напругу, називали політичну ситуацію в країні, екологічну ситуацію та високий рівень злочинності. Резюме. У підсумку респонденти не вважають, що Україні загрожують соціальні конфлікти чи протистояння. За їхніми оцінками, які вони давали ще до того, як по всій Україні розпочалась хвиля протестів після раптової відміни підписання Угоди про асоціацію з ЄС, рівень соціальної напруги в регіонах досить низький. Частина експертів вказала на фактори, які підвищують рівень напруженості. У цьому випадку нарівні з економічними чинниками впливає законодавство та діяльність влади.

Аналіз інвестиційних ризиків

8. ПРАВОПОРУШЕННЯ Хабарництво та тіньова економіка створюють економічний тягар для бізнесу та стримують розвиток соціальних стандартів у регіоні. Очевидно, що це створює несприятливе середовище для здійснення інвестицій. Особливо небезпечним для інвесторів є можливість рейдерського захоплення їхнього бізнесу. В опитуванні експерти надали оцінку цим правопорушенням, оскільки вони прямо впливають на умови ведення бізнесу в усіх регіонах.

Тіньова економіка Експерти зазначають існування тіньових економічних відносині, переважно оцінюючи рівень їх розповсюдженості як середній. Кожен п’ятий респондент оцінює цей рівень від 6 до 9 балів за 9-бальною шкалою, на якій 1 бал відповідає дуже низькому рівню тінізації економіки, а 9 балів – дуже високому (див. Рис. 20). Такі високі оцінки ставлять переважно респонденти з бізнесасоціацій та консалтингових компаній – третина представників цих двох груп вважає тіньову економіку дуже розповсюдженою. Практично всі представники державних органів оцінюють поширеність тіньових економічних відносин нижче. Деяка частина експертів із бізнес-асоціацій вважає, навпаки, рівень тінізації економіки дуже низьким. 22% експертів цієї групи поставили від 1 до 3 балів на шкалі оцінки поширення тіньових економічних відносин. У цьому вони схожі з 21% чиновників, які також вважать тіньову економіку не розповсюдженою. Та представники консалтингових компаній надають мало таких позитивних оцінок. Загалом, найбільше респондентів у кожній групі – це ті, які оцінюють рівень тінізації економіки на середньому рівні. Відповідно, середній бал оцінки тінізації економіки дорівнює 5,2 бала. Рисунок 20. Оцінка рівня тінізації економіки в регіоні

Вирішення проблеми тіньової економіки експерти бачать у зниженні оподаткування та в досягненні прозорості у відносинах бізнесу із владою. Податкове навантаження повинне бути знижене, згідно з думками експертів, а інформація про використання податкових надходжень має бути відкритою. Також була висловлена ідея переходу на накопичувальну пенсійну систему. Та змін у фіскальній політиці буде замало для виведення економічних відносин із тіні. Критично важливо здійснити такі зміни в діяльності органів влади, за яких їх відносини з бізнесом були б прозорими та сприятливими для його розвитку. Зокрема, експерти пропонують зменшити втручання органів влади в бізнес для того, щоб дати йому можливість «спокійно працювати». Також, на думку респондентів, слід децентралізувати структуру органів влади, подолати корупцію, розподіляти ресурси на засадах прозорості й конкуренції, вдосконалити законодавство та виконувати його. Гострою проблемою є втручання та тиск на бізнес з боку органів влади, що мають контролюючі повноваження. За словами експертів, слід зменшити кількість перевірок цими органами й податковою інспекцією та припинити тиск на бізнес. Інші заходи, запропоновані експертами для зниження рівня тінізації економіки, – це спрощення дозвільних процедур для бізнесу, посилення санкцій за порушення законодавства та залучення представників бізнесу до розробки інвестиційної політики.

Аналіз інвестиційних ризиків Хабарництво Судові процеси та виділення земельних ділянок є сферами, де найбільше поширене хабарництво. Опитані експерти оцінювали поширеність хабарництва в різних сферах за шкалою від 1 до 9, де 1 бал означає, що хабарництво широко поширене, а 9 балів – що воно відсутнє. Із шести запропонованих сфер не виявилось жодної, де б не траплялося випадків хабарництва. При чому у всіх шести сферах поширеність хабарництва приблизно однакова – на рівні 5-6 балів. Найчастіше експерти ставили середню оцінку – 5 балів – для кожної сфери, у якій оцінювався рівень хабарництва. Це, зокрема, може означати їхню слабку поінформованість про корупцію, а також небажання обговорювати це питання. Слід зазначити, що респонденти всіх категорій практично не відрізняються за оцінками свого питання. Оцінки представників бізнес-асоціацій дуже близькі до оцінок експертів із консультаційний компаній, а державні службовці оцінюють ситуацію із хабарництвом дещо краще, але різниця не істотна: у середньому на 0,5 бала вище. Найнижче (у середньому на 4,9 бала) експерти оцінили сферу судочинства та виділення земельних ділянок. Найвищий середній бал наданий сфері отримання дозволів та ліцензій – 5,8 бала. Проте цей бал не набагато вищий від найнижчої оцінки. Решта сфер – експортно-імпортні операції, податкові платежі та державні закупівлі – за оцінкою поширеності хабарництва знаходяться посередині (див. Рис. 21). Це свідчить про те, що хабарництво тією чи іншою мірою поширене в усіх названих сферах. Рисунок 21. Оцінка поширеності хабарництва

Рейдерство За свідченням експертів, в Україні нерідко бувають випадки рейдерства. У той час, як половина респондентів вважає, що в їхньому регіоні рейдерство практично відсутнє, кожен третій опитаний повідомляє, що таке явище, якщо й не дуже поширене, але таки трапляється (див. Рис. 22). Рисунок 22. Оцінка поширеності рейдерства

Представники консалтингових компаній найчастіше повідомляють про поширеність рейдерства. Кожен п’ятий експерт із цього кола вважає рейдерство дуже поширеним у своєму регіоні. У

Аналіз інвестиційних ризиків середньому ці експерти оцінюють частоту рейдерства на 5,5 бала за 9-бальною шкалою, на якій 1 бал відповідає дуже поширеному рейдерству, а 9 балів – практично відсутньому. З іншого боку, середня оцінка рейдерства чиновниками суттєво вища – вона дорівнює 7,3 бала. Більшість із цих експертів (71%) переконана, що в їхньому регіоні практично відсутнє рейдерство. Однак із цим погоджується менше експертів із інших груп: так позитивно захищеність прав власності оцінили лише 44% експертів із бізнес-асоціацій та 39% експертів, що представляють консалтингові компанії. У середньому всі респонденти оцінюють частоту рейдерства на 6,3 бала, що за 9-бальною шкалою означає невисоку поширеність цього явища. Резюме. Відповіді експертів свідчать про те, що хабарництво, приховування прибутків та рейдерство, тією чи іншою мірою, розповсюджені в Україні та негативно впливають на місцевий бізнес. Хабарництво поширене в різних сферах взаємодії бізнесу та громадян із органами влади: від отримання дозволів та ліцензій до державних закупівель. І, якщо можна виділити ті процедури, де хабарництво трапляється частіше, то ними будуть судові процеси та виділення земельних ділянок. Але оскільки різниця між оцінками хабарництва в різних сферах суттєво не відрізняється, можна зробити висновок, що корупція торкається їх однаково. Знову можна побачити, що експерти, які представляють органи влади, подають істотно кращий опис ситуації ніж експерти з двох інших груп. Вони вважають тіньову економіку та рейдерство не настільки поширеними, як решта респондентів. Це створює розрив між очікуваннями бізнесу та тим, як розуміє ситуацію влада. Більше того, діяльність влади підштовхує бізнес до правопорушень – приховування своїх доходів – на рівні з обтяжливим оподаткуванням. Повернення дій органів влади в суворо визначені законодавством рамки, усунення корупції та тиску на підприємців, а також реформа податкової системи – це визначальні заходи, яких потрібно вжити для того, щоб бізнес був готовий вийти з «тіні».

Аналіз інвестиційних ризиків

9. ЕКОЛОГІЯ ТА ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я Від стану екології та стану здоров’я мешканців регіону залежить рівень їхнього життя. Для інвестора важливо, щоб працівники були здорові і, зокрема, мали доступ до якісного медичного обслуговування. Експерти оцінили доступність та якість медичних послуг у державних та приватних медичних закладах, а також дали оцінку екологічного середовища регіону.

Екологічний стан Респонденти оцінили екологічну ситуацію в регіонах на середньому рівні. Більш ніж половина з них (58%) вважає стан навколишнього середовища цілком задовільним. Найчастіше таку позитивну оцінку дають експерти, які є членами бізнес-асоціацій. Дві третини експертів цієї групи оцінили екологічний стан у регіоні на рівні від 6 до 9 балів за 9-бальною шкалою, на якій 1 бал відповідає зовсім незадовільному стану, а 9 балів – дуже задовільному. Проте представників бізнес-асоціацій найбільше й серед тих, хто негативно оцінює місцеву екологію (див. Рис. 23). Це означає, що між цими експертами існують зовсім протилежні оцінки екологічної ситуації. Це може залежати як від регіону експертів, так і від типу бізнесу, з яким пов’язана їхня діяльність. Через те, що негативні оцінки врівноважені позитивними, середній бал оцінки екологічної ситуації експертами з бізнес-асоціацій дорівнює 6,3 бала й практично не відрізняється від середньої оцінки респондентів інших груп, судження про екологію яких більше схиляються до нейтральних. Так, чиновники в середньому оцінили екологічний стан своїх регіонів на 6,5 бала, а представники консалтингових компаній – на 6 балів. А середня оцінка екологічного середовища всіма експертами становить 6,3 бала.

Рисунок 23. Оцінка екологічного середовища

Якість медичного обслуговування Експерти оцінюють якість медичного обслуговування в приватних медичних закладах вище ніж у державних. Це, імовірно, пов’язано з переконанням, що за оплату можна отримати краще лікування. Так, якщо якість приватної медицини експерти в середньому оцінюють на 6,5 бала за 9-бальною шкалою, на якій 1 бал означає зовсім неякісне медичне обслуговування, а 9 балів – дуже якісне, то якість державної медицини – на 5,2 бала (див. Рис. 24). В оцінці якості медичного обслуговування в державних закладах спостерігається певна різниця між думками експертів, які належать до різних груп. Респонденти, які працюють у державних органах, схильні вище оцінювати якість державної медицини. Їхня середня оцінка цього питання дорівнює 6,1 бала, а представники бізнес-асоціацій оцінюють лікування в державних медичних закладах на 5 балів, представники ж консалтингових компаній – на 4,6 бала. Щодо якості надання медичних послуг у приватних закладах думки експертів з різних груп, в основному, збігаються. Усі вони, у середньому, оцінюють якість приватної медицини від 6 до 7 балів. Очевидно, це можна пояснити тим, що на відміну від державного сектору охорони здоров’я, за який несе відповідальність місцева влада, респонденти жодної з груп безпосередньо не пов’язані з приватною медициною, і за рахунок цього дають об’єктивнішу оцінку.

Аналіз інвестиційних ризиків Рисунок 24. Оцінка якості медичного обслуговування

Доступність медичного обслуговування Оцінки доступності медичного обслуговування в медичних закладах державної і приватної форми власності, у середньому, не відрізняються. Середні бали, які експерти поставили державним і приватним медичним закладам за 9-бальною шкалою, де 1 бал відповідає зовсім недоступному медичному обслуговуванню, а 9 балів – дуже доступному, однакові: 6,2 бала. При цьому оцінки доступності приватних медичних закладів експертами з різних груп практично ідентичні (див. Рис. 25). Державні службовці дещо вище оцінюють доступність медичного обслуговування в державних закладах, але різниця між їхніми оцінками та судженнями експертів двох інших груп не дуже суттєва й складає менше одного бала. Рисунок 25. Оцінка доступності медичного обслуговування

Резюме. Експерти вважають екологічну ситуацію у своїх регіонах задовільною. Оцінки представників бізнес-асоціацій відрізняються від інших більшою поляризованістю: ці експерти практично не оцінюють стан навколишнього середовища нейтрально, а переважно позитивно або негативно. Оцінка якості медичних послуг у закладах різної форми власності відрізняється на користь приватних медичних закладів. Імовірно, тому, що вважається, що безкоштовне або умовно безкоштовне лікування не настільки надійне, як те, за яке сплачуються кошти. Та щодо доступності державних і приватних медичних послуг думки експертів цілком збігаються. Тут можна припустити, що експерти говорять про доступність лікування для цілком різних категорій громадян за фінансовим станом: для тих, хто може дозволити собі користуватися послугами приватної медицини, вона є доступною, а для тих, хто може розраховувати лише на державну медицину, вона також доступна. Ще одне припущення, що через неформальні платежі за медичні послуги вартість лікування в державних закладах сягає вартості послуг приватної медицини. Відповідно, доступність послуг у закладах різної форми власності приблизно однакова.

Аналіз інвестиційних ризиків

10.

ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ

Кваліфікованість трудових ресурсів – один із ключових чинників, на який орієнтуються інвестори при прийнятті рішень щодо розвитку бізнесу в регіоні. Для інвесторів є важливою кваліфікація кадрів, а також відповідність пропозиції на ринку праці попиту, тобто, щоб навчальні заклади готували фахівців тих спеціальностей, які є затребуваними для місцевого бізнесу. У рамках опитування експерти оцінили кваліфікацію випускників вищих та професійних навчальних закладів, а також висловили свої судження щодо відповідності попиту й пропозиції на ринку праці та інших характеристик, які визначають якість трудових ресурсів.

Знання іноземних мов серед молоді Серед української молоді не дуже поширене знання іноземних мов (крім російської). Експерти оцінили володіння іноземними мовами на середньому рівні – на 5,7 бала за 9-бальною шкалою, де 1 бал означає, що знання іноземних мов не поширене серед молоді, а 9 балів – що воно дуже поширене. Експерти різних груп погоджуються між собою у цьому питанні (див. Рис. 26). Середні оцінки представників органів влади, консалтингових компаній та бізнес-асоціацій знаходяться в межах 5-6 балів. Звідси можна зробити висновок, що, хоча молодь і володіє іноземними мовами на середньому рівні, ці знання є, як правило, не настільки поширеними, щоб бути джерелом конкурентної переваги регіонів з точки зору інвесторів. Рисунок 26. Поширеність знання іноземних мов серед молоді

Підвищення кваліфікації для працівників Серед підприємств України не дуже поширена практика підвищення кваліфікації співробітників. Зокрема, 26% представників бізнес-асоціацій повідомляють про те, що бізнес у їхньому регіоні практично не надає працівникам можливості для вдосконалення професійних умінь. Але така ж частка експертів цієї групи зазначає, що практика підвищення кваліфікації працівниками, навпаки, дуже поширена (див. Рис. 27). Рисунок 27. Поширеність практики підвищення кваліфікації співробітниками підприємств

Аналіз інвестиційних ризиків Чиновники найвище оцінюють питання підвищення кваліфікації для зайнятих у місцевому бізнесі. На думку половини з них, ця практика є дуже поширеною. Відповідно, середня оцінка поширеності такої практики цими експертами вища за середні бали, поставлені експертами двох інших груп. Та різниця в оцінках цих груп респондентів незначна: якщо експерти з органів влади оцінюють поширеність підвищення кваліфікації співробітників підприємств регіону в середньому на 6,2 бала, то середня оцінка експертів із консалтингових компаній становить 5,3 бала, а експертами із бізнес-асоціацій – 5 балів. У результаті, середня оцінка всіма експертами розповсюдженості цієї практики знаходиться на рівні 5,5 бала. Ті 27 експертів, які поставили найнижчі бали, оцінюючи практику підвищення кваліфікації на підприємствах, пояснюють низьку поширеність цих заходів переважно браком коштів. Так, за словами 14-ти експертів, підвищення кваліфікації співробітників потребує значних витрат. П’ятеро експертів вважають, що для цього просто немає необхідності, а троє експертів не бачать можливостей для таких заходів. Серед інших названих причин – та, що керівники підприємств не розуміють необхідності вдосконалення професійних навичок своїх підлеглих та що підвищення кваліфікації співробітників не є пріоритетом для роботодавця.

Рівень знань випускників Експерти оцінюють рівень знань випускників вищих та професійних навчальних закладів невисоко – на 5,6 бала за 9-бальною шкалою, де 1 бал означає дуже низький рівень знань, а 9 балів – дуже високий. Представники різних груп опитаних практично не відрізняються у своїх оцінках молодих спеціалістів (див. Рис. 28). Можна лише відзначити, що експерти з бізнесасоціацій відносно нижче оцінюють рівень знань випускників вищих навчальних закладів – у середньому на 5,1 бала. Але різниця у відповідях на це питання різних експертів зовсім не значна. Так само можна побачити, що представники консалтингових компаній порівняно гіршої думки про рівень кваліфікації випускників професійно-технічних училищ, але й у цьому випадку різниця між середніми оцінками різних груп експертів становить менше 1 бала. Рисунок 28. Оцінка рівня знань випускників навчальних закладів

Якщо порівняти оцінку рівня знань випускників за окремими напрямками, на яких вони здобувають освіту у вищих навчальних закладах, то можна побачити, що знання за усіма основними напрямками, з погляду експертів, знаходяться на середньому рівні. Дещо вищим від інших експерти вважають рівень знань спеціалістів із інформаційних технологій. Їхню кваліфікацію експерти оцінили в середньому на 1,6 бала за 3-бальною шкалою, на якій 1 бал відповідає високому рівню кваліфікації, а 3 бала – низькому. Відносно вищими є і оцінки випускників гуманітарних та педагогічних спеціальностей. З іншого боку, кваліфікацію працівників, які закінчили ВНЗ за напрямками менеджменту, маркетингу та дослідження ринків, експерти оцінили найнижче: у середньому на 2,2 бала (див. Рис. 29). Це тривожний сигнал для розвитку бізнесу в Україні, адже саме висококваліфіковані спеціалісти з економіки, управління організаціями, дослідження ринків потрібні для успішної діяльності підприємств. Враховуючи,

Аналіз інвестиційних ризиків що це досить поширені спеціальності в українських ВНЗ, постає проблема якості вітчизняної освіти й попиту на випускників таких спеціальностей. Рисунок 29. Оцінка рівня знань випускників за напрямками освіти (1 відповідає високому рівню, 3 – низькому)

Робота не за спеціальністю: поширеність та причини Згідно з думкою експертів, в Україні робота не за спеціальністю – дуже поширене явище. Респонденти в середньому оцінюють частку випускників, які працюють на роботі, що не пов’язана з їхньою спеціальністю, як 55%. При цьому представники консалтингових компаній вважають, що така частка сягає 62%. На думку представників органів державної влади, ця частка є меншою: 44%. А експерти з бізнес-асоціацій оцінюють частку випускників, які працюють не за спеціальністю, як 59%. Найпоширеніша причина неможливості знайти роботу за спеціальністю – брак попиту на ринку праці. Сорок один опитаний експерт називає відсутність робочих місць відповідно до обраного фаху причиною того, що випускники не працевлаштовуються за спеціальністю. На ринку праці недостатньо вакансій за напрямками, обраними молодими фахівцями. Причиною цього є не лише розбіжність між отриманими та затребуваними спеціальностями, але й брак робочих місць загалом, низький розвиток бізнесу. У результаті випускники шукають роботу там, де є можливість працевлаштуватися. Одинадцятеро експертів зазначили як причину роботи не за спеціальністю неправильний вибір фаху при вступі до навчальних закладів. При виборі напрямку навчання, за словами експертів, абітурієнти не враховують вимоги ринку праці. Критеріями для вибору спеціалізації у ВНЗ подекуди стають інші речі: результати навчання, фінансові можливості, близькість до місця проживання, вплив батьків. Впливовим чинником є і розмір заробітної плати: якщо випускників не влаштовує оплата праці за їхньою спеціальністю, то вони шукатимуть вакансії із кращими умовами. Крім того, сама система освіти не відповідає потребам ринку: майбутнім студентам не вистачає профорієнтації перед вступом у вищі навчальні заклади, рівень освіти не збігається з очікуваннями роботодавців. Також деякі експерти відзначають недоліки в державній політиці, пов’язаній з освітою та працевлаштуванням. На їхню думку, випускників навчальних закладів слід забезпечувати першим робочим місцем, а також передбачати державне замовлення таким чином, щоб воно відповідало потребам ринку праці. Резюме. Експерти, опитані в рамках дослідження, часто відносять високу кваліфікацію трудових ресурсів до переваг інвестиційного середовища регіонів. Проте ця висока оцінка може бути наслідком набутого досвіду або освіти, отриманої раніше, оскільки рівень знань теперішніх випускників експерти вважають недостатньо високим. До того ж, існує проблема розриву між попитом і пропозицією на ринку праці, у результаті чого бізнес змушений витрачати ресурси на навчання нових кадрів.

Аналіз інвестиційних ризиків

11.

ІНФРАСТРУКТУРА

Розвинена інфраструктура – це сприятливий фактор для інвестиційного середовища регіону, оскільки якісні автомобільні дороги, залізничні шляхи, доступні комунікації та електропостачання не лише визначають можливості для ведення бізнесу, але й впливають на рівень життя мешканців області або міста в цілому. Опитані експерти оцінили рівень розвитку інфраструктури у своїх регіонах та описали позитивні та негативні зміни, що відбулися з інфраструктурними об’єктами регіону протягом останнього часу.

Рівень розвитку інфраструктури Експерти оцінюють рівень розвитку інфраструктури в регіонах на середньому рівні. Середня оцінка за цим критерієм становить 6 балів за 9-бальною шкалою, на якій 1 бал відповідає дуже низькому рівню, а 9 балів – дуже високому рівню інфраструктури. Половина експертів вважає інфраструктуру регіону дуже добре розвиненою (див. Рис. 30). Винятком є експерти, які представляють консалтингові компанії. Лише третина з них високо оцінює інфраструктуру в регіоні. Звідси середній бал за оцінкою інфраструктури серед респондентів із консалтингових компаній найменший у порівнянні з відповідями решти експертів: 5,4 бала. Представники бізнес-асоціацій дають дещо вищу оцінку інфраструктурі (6,1 бала), а найвище інфраструктуру в регіоні оцінюють експерти-чиновники (у середньому на 6,6 бала). Рисунок 30. Оцінка рівня розвитку інфраструктури

Серед складових інфраструктури, які покращились за останні 5 років, експерти найчастіше називають автомобільні дороги. Так, 43 експерти (52% від 83) повідомили, що протягом цього часу в їхньому регіоні побудували нові автодороги або відремонтували існуючі, проклали міжобласні шосе. Одинадцятеро експертів відзначають позитивні зміни в авіасполученні, зокрема, новий аеропорт (Одеська обл.) та нові термінали аеропорту (м. Київ). За словами 9-ти респондентів, покращився стан залізниць та вокзалів. Також респонденти зазначають такі досягнення в розвитку інфраструктури, як відкриття нових пунктів перетину кордону (Луганська обл.), газифікацію (АР Крим), відкриття річкових портів (Черкаська обл.) та розбудову метро (Київ і Харків). Разом із тим, стан автомобільних доріг найбільше зазнав погіршення протягом останніх 5-ти років. Тридцять три опитані експерти, що становить 40% вибірки, повідомляють, що автошляхи в їхньому регіоні знаходяться в поганому стані й потребують ремонту. Другою найбільш негативною за кількістю згадок тенденцією є недоліки комунікацій (зношеність комунікацій, складний доступ до енергопостачання тощо) – про це говорять 10 експертів, 6 респондентів помітили погіршення на залізницях та перевезеннях на них. У Вінницькій області повідомляють про проблеми, пов’язані з міжнародними перевезеннями вантажів залізничним транспортом: у сфері експортно-імпортних операцій та супроводу товару закордон. Крім того, негативними змінами в інфраструктурі назвали втрату аеропорту (Тернопільська обл.), корупцію при ремонті доріг (Херсонська обл.), погіршення соціальної інфраструктури, зокрема, скорочення мережі

Аналіз інвестиційних ризиків медичного обслуговування (м. Київ та Луганська обл.). За словами одного з експертів, будівництво об’єктів соціальної інфраструктури в регіоні ведеться довго та з надмірними кошторисами.

Доступність мережі Інтернет Широкосмуговий Інтернет в Україні переважно доступний. Дві треті опитаних експертів оцінюють доступність широкосмугового Інтернету від 6 до 9 балів за 9-бальною шкалою, на якій 1 бал означає повністю недоступний Інтернет, а 9 балів – повністю доступний (див. Рис. 31). У середньому всі експерти оцінили рівень доступу до широкосмугового Інтернету на 6,9 бала. Рисунок 31. Оцінка доступності широкосмугового Інтернету

Резюме. За останні кілька років інфраструктура в регіонах зазнала вагомих позитивних змін: були прокладені нові автошляхи, збудовані аеропорти. Водночас, багато автомобільних доріг потребує ремонту, зношуються комунікації. Для бізнесу, який займається перевезенням товару, стає актуальним питання регулювання перевезень та пов’язаних із цим торговельних операцій. Для того, щоб реалізувати вдале географічне розміщення України та її окремих регіонів, що експерти вважають одним із основних джерел конкурентних переваг, потрібно забезпечити відповідний рівень інфраструктури. А оскільки на якість трудових ресурсів регіону впливає рівень життя, варто приділити увагу розвитку соціальної інфраструктури, зокрема, формуванню доступної мережі навчальних та медичних закладів.

Аналіз інвестиційних ризиків

12.

ІННОВАЦІЇ

Інноваційна діяльність підприємств – це запорука їхнього успіху у світі бізнесу, який швидко змінюється та все більше покладається на сучасні технології. Для розробки й втілення нових ідей бізнесу важливо залучати до співпраці науково-дослідні організації. Якщо такі організації є у регіоні та співпрацюють із місцевими підприємствами, це посилює як бізнес, так і науку в регіоні та сприяє збільшенню його інвестиційної привабливості.

Співпраця з науково-дослідними організаціями За словами опитаних експертів, співпраця з науково-дослідними організаціями не дуже поширена серед підприємств регіону. У середньому респонденти оцінили інтенсивність такої співпраці на 5 балів за 9-бальною шкалою, де 1 бал означає, що підприємства практично не співпрацюють із науковими організаціями, а 9 балів – що відбувається активна співпраця. При цьому самі представники бізнесу – експерти з кола бізнес-асоціацій – найбільш негативно оцінюють ситуацію у взаєминах підприємств і науково-дослідних організацій (див. Рис. 32). Середній бал, який вони поставили за цим питанням, дорівнює 4,4. Більше третини експертів цієї групи вважають, що такої співпраці практично не відбувається. Натомість представники консалтингових компаній і державних органів оцінюють співпрацю науки й бізнесу в регіоні дещо краще: відповідно на 5,2 та 5,9 бала. Рисунок 32. Оцінка співпраці підприємств з науково-дослідними організаціями

Джерела інновацій Вітчизняні підприємства частіше використовують власні розробки для впровадження інновацій у своїй діяльності ніж розробки інших організацій (див. Рис. 33). Рисунок 33. Джерела інновацій для підприємств

Аналіз інвестиційних ризиків Так, 60% опитаних експертів повідомили, що для підприємств основним джерелом інновацій виступають власні розробки. При чому експерти, які представляють державні органи, говорять про це частіше ніж решта експертів. Також чиновників більше серед тих експертів, які вважають, що підприємства використовують, насамперед, розробки місцевих науково-технічних організацій. А серед респондентів, які вказують на те, що бізнес застосовує розробки світової науки, однаково представлені експерти з усіх трьох груп: бізнес-асоціацій, державних органів та консалтингових компаній. Резюме. Український бізнес в основному розраховує на власні сили при впровадженні інновацій. З одного боку, це може свідчити про високий рівень розвитку підприємств та їхню здатність самостійно розробляти інноваційні продукти та процеси. Але з іншого боку, співпраця з науково-дослідними організаціями дозволяє заощаджувати кошти та отримувати доступ до висококваліфікованих дослідницьких послуг. Однак така співпраця не поширена серед українських підприємств, що може означати як неготовність бізнесу фінансувати наукові розробки, так і брак організацій відповідної потужності чи кваліфікації в регіоні.

Аналіз інвестиційних ризиків

13.

ОЦІНКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Експерти назвали ті події та процеси, які, на їхню думку, найбільше вплинули на інвестиційне середовище протягом недавнього часу та можуть найбільше вплинути в майбутньому. Також вони запропонували вжити заходи, які дозволять покращити інвестиційну привабливість регіонів.

Заходи для покращення інвестиційної привабливості регіону Найчастіше експерти розглядають цілеспрямовані заходи для залучення інвестицій та активну взаємодію з інвесторами як першочергові кроки для покращення інвестиційної привабливості. Це такі кроки, як:    

    



Промоція регіону (Харківська, Полтавська, Чернігівська, Херсонська обл.) Створення бізнес-інкубаторів, технопарків (Вінницька обл.) Створення індустріальних парків (Дніпропетровська, Кіровоградська обл.) Прийняття законів щодо стимулювання інвестиційної діяльності (АР Крим, Одеська, Волинська обл.), щодо державно-приватного партнерства (Київська обл.), виконання цих законів, таких як закон про індустріальні парки (Закарпатська обл.) Надання інформації для інвесторів в онлайн-режимі, такої як база інвестиційних проектів, доступних земельних ділянок, база нормативно-правових актів (Львівська обл.) Проведення заходів із презентацією інвестиційних можливостей, інвестиційних проектів у регіоні (Житомирська, Хмельницька, Полтавська, Івано-Франківська, Черкаська обл.) Розробка стратегії збільшення інвестиційної привабливості регіону (Чернігівська, Луганська, Житомирська обл.) Супровід інвестиційних проектів місцевою владою, «єдине вікно» для інвесторів (м. Севастополь, Одеська обл.) Створення агенцій регіонального розвитку та консалтингових центрів, які б надавали юридичні, бухгалтерські, інформаційні послуги для інвесторів (Чернівецька, Харківська обл.) Діяльність об’єднання представників бізнесу за принципом громадської ради при місцевих органах влади (Черкаська обл.)

Загалом, 35 експертів пропонують здійснювати такі заходи для активного залучення інвесторів. Експерти приділяють особливу увагу вдосконаленню та виконанню законодавства. На думку 14ти експертів, це дозволить створити кращі умови для інвесторів. При чому мова йде не лише про прийняття законів, спрямованих на залучення інвесторів, але й про те, щоб закони в цілому були чіткими та стабільними. Пов’язане з цим питання – це діяльність влади. Одинадцятеро опитаних експертів вважають, щоб зросла інвестиційна привабливість регіону, слід змінити підходи до діяльності органів влади та їхньої взаємодії з бізнесом. Влада повинна бути відкритою, ефективною, справедливою, вільною від корупції. Органи влади, зокрема, ті, які здійснюють перевірки та інспекції, не повинні чинити тиск на бізнес.На думку експертів, місцева влада повинна сама управляти фінансами, зменшивши частку податків, які направляються в центральний бюджет. Також місцевій владі слід проводити діалог із бізнесом, як з великим, так і з дрібним. Десятеро експертів вказують на те, що в економічній політиці потрібно керуватися інтересами бізнесу. Зокрема, варто підтримувати малий і середній бізнес, розвивати економічні кластери, економічно стимулювати інвесторів, створити спеціальну економічну зону для інноваційних проектів. Семеро експертів вважають, що потрібно розвивати інфраструктуру, зокрема, інфраструктуру індустріальних парків. Така ж кількість опитаних пропонує покращити планування розвитку: розробити стратегічний план розвитку регіонів та країни в цілому. Шестеро експертів відзначають, що для покращення інвестиційного клімату в регіоні слід

100

Аналіз інвестиційних ризиків подолати корупцію, і стільки ж опитаних підказує, що потрібно спростити процедури, пов’язані з регулюванням комерційної діяльності. Решта експертів висловилася за зменшення податкового навантаження, зниження відсоткових ставок за запозиченнями, прозорість та справедливість судочинства, захист прав власності. Також частина експертів висловили думку, що інвестиційна привабливість регіону залежить від інвестиційної привабливості країни в цілому. Тому слід, насамперед, вжити заходи для покращення клімату для інвестицій на державному рівні.

Галузі, перспективні для інвестицій Сільське господарство, туризм та машинобудування – найбільш перспективні для інвестицій, на думку експертів. Так, 54 експерти із 83 опитаних вважають, що в їхньому регіоні потенційних інвесторів може зацікавити сільське господарство. 33 респонденти бачать перспективи для інвестування в туризм, зокрема, у зелений туризм. Сімнадцятеро опитаних вважають машинобудування потенційно привабливою галуззю для інвестицій. Тринадцятеро експертів віднесли до числа перспективних секторів енергетику, у тому числі альтернативну енергетику, а 10 експертів – харчову промисловість. Ще 10 експертів вважають потенційно привабливою галуззю інфраструктуру, особливо море-господарський комплекс. Також серед галузей, які можуть зацікавити інвесторів у регіонах, називали інформаційні технології, деревообробну та добувну промисловість, логістику, транспорт та будівництво. Отже, сільське господарство з великим відривом переважає інші сектори економіки з точки зору привабливості для інвестування. Це, очевидно, пов’язано з тим, що протягом 2013 року сільське господарство було єдиною галуззю економіки, яке продемонструвало зростання. Сфера туризму активно розвивалася напередодні чемпіонату Євро-2012, чим можна пояснити й подальші перспективи для зростання. Також прикладом вдалих інвестицій у туризм може бути Львів та інші міста України, де цей сектор є одним із пріоритетних. Загалом, до потенційно привабливих секторів економіки, крім сільського господарства, приблизно порівну ввійшли галузі сфери послуг та сфери виробництва.

Події та процеси, які вплинули на інвестиційне середовище у 2012 та 2013 роках Негативний вплив. Зміни законодавства та діяльність влади в цілому – це основні події, які негативно вплинули на інвестиційне середовище у 2012 та 2013 роках, на думку експертів. Двадцять два опитані експерти з 83 відмітили незадовільну діяльність органів влади, у тому числі, проблеми з прийняттям або виконанням законодавства, що негативно вплинуло на інвестиційну привабливість регіонів та України в цілому. Представники різних регіонів говорять про тиск фіскальних органів на бізнес, централізацію влади, управління економікою в ручному режимі, конфлікти між різними гілками та рівнями влади й надто часті кадрові зміни в органах влади. Неефективне врядування відображається на залученні інвесторів. За словами експертів, знижується державна підтримка інвестиційних проектів, а інвестиційному законодавству бракує чіткості. Також бракує ефективних кроків із створення індустріальних парків і затримується прийняття підзаконних актів Закону про індустріальні парки. Експерти бачать проблему не лише в інвестиційному законодавстві, але й в інших законах. Так, мораторії у земельному законодавстві, звуження умов отримання «зеленого тарифу» та введення кримінальної відповідальності юридичних осіб, на думку опитаних, негативно відбилися на інвестиційному кліматі протягом двох останніх років. Наступним за масштабами негативного впливу на інвестиційне середовище був фактор несприятливої економічної ситуації у світі та в Україні у 2012 і 2013 роках. Шістнадцять опитаних експертів відзначають вплив негативних тенденцій в економіці: світової економічної кризи, погіршення кон’юнктури на зовнішніх ринках, поганої економічної ситуації в Україні, зниження доходів громадян. Інвестиційному клімату шкодить дефіцит державного бюджету та погіршення торговельного балансу. Разом із монополізацією економіки ці тенденції останніх

101

Аналіз інвестиційних ризиків років стримували розвиток бізнесу в Україні, і, зокрема, прихід інвесторів. Зважаючи на те, що опитування проводилось восени 2013 року, перед тим, як Україна відмовилася від підписання Угоди про асоціацію з ЄС, експерти ще не змогли прокоментувати зміни в міжнародних економічних відносинах, викликані цим кроком. Декілька експертів повідомляє про негативні явища у сфері міжнародної торгівлі за період 2012-2013 років, проте вони стосуються невизначеності з вектором економічної співпраці (з Росією або ЄС) та обмежень на експорт українських товарів з боку Росії. Злочинність і корупція також завдали значної шкоди діяльності інвесторів в Україні протягом 2012 та 2013 років. Про вплив злочинів – переважно рейдерських захоплень та корупції, зокрема, у судах, – на інвестиційне середовище повідомляють 9 експертів. У Запорізькій області склалася гостра ситуація через діяльність на її теренах кримінальної організації. Восьмеро опитаних експертів відзначають негативні тенденції в податках та зборах у 2012 та 2013 роках, і стільки ж респондентів – у сфері політики. Високі податки, труднощі з поверненням ПДВ та введення утилізаційного збору на автомобілі спричинило, за словами експертів, погіршення інвестиційного клімату за вказаний час. Нестабільна політична ситуація також не сприяла діяльності інвесторів, особливо політична невизначеність, пов’язана з відсутністю виборних органів влади в Києві та неможливістю встановити результати парламентських виборів на п’яти мажоритарних округах. Крім того, експерти вважають, що ріст вартості оборотного капіталу та брак доступних кредитів, тобто фінансові чинники, також негативно вплинули на середовище для інвестицій. Тривожним знаком також став відхід інвесторів з України – це яскраво демонструє негативні зміни вітчизняного інвестиційного клімату. Позитивний вплив. Експерти відзначають істотний позитивний вплив заходів, спрямованих на залучення інвесторів, на інвестиційне середовище у 2012 та 2013 роках. Двадцять два опитані експерти повідомляють, що протягом двох останніх років були проведені спеціальні заходи та презентації для потенційних інвесторів. У різних регіонах були організовані інвестиційні та економічні форуми, створено інвестиційні паспорти та сформовано робочі групи для супроводу інвестиційних проектів. Було підписано меморандуми про співпрацю з інвесторами, а також прийнято закони для стимулювання інвестиційної діяльності. Експерти зазначили активну роботу регіональної виконавчої влади та інвестиційних агентств, спрямовану на залучення інвестицій, та відкритість місцевої влади до діалогу з інвесторами. Хоча діяльність органів влади та особливості законодавства були одним із основних негативних факторів впливу на інвестиційне середовище у 2012 та 2013 роках, згідно з думкою експертів, досить значна частина з них – 15 опитаних – повідомляють і про позитивну роль нових законів. Так, прийняття законодавства про інвестиційну діяльність, про стимулювання розвитку регіонів та про створення індустріальних парків оцінюється однозначно позитивно. Також деякі експерти відносять до сприятливих факторів зміни в судовій системі, кримінальному та земельному праві. Знаковою подією 2012 року була підготовка та проведення в Україні футбольного чемпіонату «Євро-2012». Десятеро експертів вважають, що це покращило інвестиційне середовище в їхньому регіоні. Переважно це експерти тих міст і областей, де були проведені ігри в рамках чемпіонату – м. Києва, Львівської та Донецької областей. Така ж кількість експертів відносять до позитивних процесів двох останніх років курс на євроінтеграцію, проголошений Президентом та Урядом. Очікуване підписання Угоди про асоціацію з ЄС стало, за словами експертів, фактором покращення інвестиційного середовища у 2013 році. Слід зазначити, що опитування проводилося восени 2013 року, коли ще не відбулася різка зміну геополітичного курсу України. Створення Центрів надання адміністративних послуг, спрощення процедур реєстрації компаній та інші зміни у сфері регулювання бізнесу були названі серед сприятливих чинників для інвестиційного середовища регіонів України. Ці фактори відзначили 6 респондентів.

102

Аналіз інвестиційних ризиків Події та процеси, які вплинуть на інвестиційне середовище у 2014 та 2015 роках Негативний вплив. Експерти побоюються негативного впливу президентських виборів 2015 року та нестабільної політичної ситуації на інвестиційне середовище. Сімнадцять із 83 опитаних експертів вважають, що політичні події 2014 та 2015 років негативно відіб’ються на інвестиційному кліматі в Україні. Це може бути пов’язано з можливою зміною державної політики в результаті виборів або з самим перебігом виборів та передвиборчої кампанії, де існує ризик порушень законодавства та, відповідно, реакції громадськості, а також ситуативними рішеннями в економічній політиці, спричиненими тенденціями до популізму та бажанням отримати голоси виборців. Тринадцятеро експертів висловили застереження з приводу економічного тиску та торговельних війн з боку Росії у разі підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС. На час проведення опитування ще не було прийнято рішення Уряду про відмову від підписання Угоди. Потенційними ризиками від економічної співпраці з ЄС могли б бути, на думку експертів, падіння експорту в Росію та загострення стосунків із країнами Митного Союзу. Можливість непідписання Угоди практично не розглядалася експертами. Лише один із опитаних повідомив, що інвестиційний клімат погіршиться, якщо Україна не підпише Угоди про асоціацію з ЄС. Також лише один експерт відніс до загроз найближчих років рух в іншому геополітичному напрямку – до Митного союзу. З іншого боку, 6 експертів вважають, що сама по собі євроінтеграція негативно вплинула б на інвестиційний клімат України. Зокрема, на їхню думку, цей крок спричинив би тимчасову нестабільність, пов’язану із зміною правил та стандартів. Також були висловлені побоювання, що співпраця з ЄС не принесе очікуваних результатів, що у свою чергу викличе розчарування серед громадян України. Частина експертів (7 із 83) вбачає загрози в погіршенні економічної ситуації в Україні та світі. Вони побоюються інфляції, монополізації економіки та економічного спаду у світі, особливо в тих країнах, до яких вітчизняний бізнес експортує свою продукцію. Деякі експерти вважають, що інвестиційне середовище може погіршитись під впливом корупції та інших порушень законодавства, зокрема з боку фіскальних органів, а також у результаті необхідності виплачувати зовнішні борги з коштів державного бюджету. Позитивний вплив. Експерти одностайно очікували покращення інвестиційного клімату в результаті підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС. Тридцять д’евять експертів із 83 у вибірці висловили сподівання, що євроінтеграція, зона вільної торгівлі між Україною та ЄС та гармонізація стандартів сприятиме розвитку інвестиційного середовища в Україні. Разом із тим, лише один експерт оцінив можливий вступ України в Митний союз як позитивний фактор для інвесторів, при цьому також зазначивши Угоду з ЄС як позитивний фактор. Ці оцінки були надані до того часу, коли Уряд України здійснив різкий поворот геополітичного курсу, відмовившись від підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Щодо решти позитивних подій очікування експертів не такі однозначні. Наступний за кількістю відповідей очікуваний захід – стимулювання інвестиційної діяльності. Його відзначили 9 із 83 респондентів. На їхню думку, розвитку інвестиційного середовища у 2014 та 2015 роках сприятиме проведення інвестиційних форумів, створення індустріальних парків, прийняття законів, спрямованих на активізацію інвестиційної діяльності. Серед іншого, опитані експерти очікують втілення дієвої концепції роботи з інвесторами та сприяння інвесторам із боку органів влади. Шестеро опитаних експертів очікують законодавчих змін у найближчому майбутньому. Серед конкретно означених кроків – це прийняття закону про морські порти та про внутрішню торгівлю. Також було висловлене сподівання, що повноваження в земельних та містобудівних питаннях будуть передані з державного на місцевий рівень. П’ятеро експертів пов’язують позитивні зміни протягом наступних двох років із виборами Президента, а ще 5 – із покращенням умов для ведення бізнесу: зменшення податкового навантаження та завершення процесу формування дозвільних центрів та центрів надання адміністративних послуг у регіонах.

103

Аналіз інвестиційних ризиків Резюме. Відмова політичного керівництва України від підписання Угоди про асоціацію з ЄС погіршить інвестиційний клімат у державі. Ця угода була найбільш очікуваною подією для вітчизняного інвестиційного середовища. На період проведення опитування ще не було відомо про наміри Президента та Уряду України не підписувати цієї угоди. І протягом 2012-2013 років навіть саме очікування інтенсивнішої співпраці з ЄС, правових та економічних реформ, а також дії зони вільної торгівлі було позитивним фактором для інвестиційного клімату. Разом із тим, експерти побоювалися економічних санкцій з боку Росії при умові підписання угоди з ЄС, а також труднощів, пов’язаних із гармонізацією правил і стандартів. Різка зміна геополітичного курсу не тільки зіпсувала економічні перспективи для інвесторів, але й продемонструвала неможливість будувати довготривалі плани у зв’язку з непередбачуваністю державної влади. Політична нестабільність, яка, за словами експертів, є одним із основних негативних чинників для інвестиційного середовища, була посилена цим кроком. Потенційних великих інвесторів, які могли б створити робочі місця в регіонах та підняти місцеву економіку, такі політичні коливання знеохотять від здійснення інвестицій в Україну, оскільки для окупності масштабних проектів потрібна можливість планувати діяльність на довгий час. За умов частої зміни законодавства та політичної нестабільності, яскраво проілюстрованої раптовою та неочікуваною відмовою від підписання Угоди з ЄС, у потенційних інвесторів не буде такої можливості.

104

Аналіз інвестиційних ризиків

14.

РИЗИКИ

Поглиблене опитування експертів демонструє, що для інвестиційної діяльності в Україні характерний ряд ризиків у різних сферах:

Правові -

Корупція Незахищені права власності, рейдерство Централізація влади – неможливість регіонів конкурувати у сфері залучення інвестицій Примус бізнесу до покриття фінансових проблем регіону під приводом його залучення до вирішення соціальних питань Тиск на бізнес із боку органів влади Неврегульованість питання державно-приватного партнерства Часті зміни законодавства Невиконання законів Незавершеність законотворчого процесу та неможливість втілення прийнятих законів Брак реформ у сфері ринку землі

Економічні -

Монополізація економіки Низька платоспроможність громадян Низький попит на внутрішньому ринку Низький попит на зовнішніх ринках Низький рівень ділової активності Залежність виробництва від тимчасових коливань попиту Залежність виробництва від природних ресурсів Економічний тиск із боку Росії Тінізація економічних відносин

Фінансові -

Податкове навантаження Дефіцит державного бюджету Високі кредитні ставки Неповернення ПДВ

Політичні -

Зовнішньополітична невизначеність, зміна курсу Відмова від підписання Угоди про асоціацію з ЄС Політична нестабільність

Управлінські -

Бюрократія, складність процедур

105

Аналіз інвестиційних ризиків Соціальні -

Безробіття Незадоволеність населення рівнем життя та діяльністю влади Низький рівень заробітної плати та брак соціальних виплат

У сфері трудових ресурсів -

Невідповідність попиту та пропозиції на ринку праці Невідповідність якості та напрямків освіти потребам бізнесу Низька кваліфікація випускників управлінських та маркетингових спеціальностей Брак часових та фінансових ресурсів на підвищення кваліфікації працівників на підприємствах Невисокий рівень володіння молоді іноземними мовами

Інші -

Слабкий розвиток інфраструктури Погана екологічна ситуація

106

Аналіз інвестиційних ризиків

15.

SWOT-аналіз регіонів (за результатами опитування експертів) АР Крим Сильні сторони

Слабкі сторони -

Розташування, клімат Прозорість органів влади Вільні трудові ресурси

Можливості -

Сезонність ділової активності Нерозвинена інфраструктура Немає підготовлених земельних ділянок, індустріальних парків для інвестиційних об’єктів Загрози

Інвестиції у сферу охорони здоров’я, курортів, реабілітації Відповідні умови для ведення бізнесу, зокрема, відсутність тиску з боку контролюючих органів

Часта зміна регіональної влади Відсутність організованих заходів та нового законодавства для залучення інвестицій

Вінницька обл. Сильні сторони -

Слабкі сторони -

Природні ресурси, зокрема земельні Кваліфіковані трудові ресурси Можливості

Складність реєстрації та ведення бізнесу Корупція Монополізація економіки Загрози

Підписання Угоди про асоціацію з ЄС Зменшення податкового навантаження Створення бізнес-інкубаторів, технопарків

Інфляція та нестабільність валюти Політична нестабільність

національної

Волинська обл. Сильні сторони -

Слабкі сторони -

Близькість до кордону Розвинена інфраструктура Кваліфіковані спеціалісти Можливості

Корупція Дорогі кредити Недосконала законодавство

судова

Загрози

Втілення системи стимулювання інвесторів на державному рівні Розвиток добувної промисловості Підписання Угоди про асоціацію з ЄС

107

Політична нестабільність Криза на зовнішніх ринках Часті зміни законодавства

система

та

Аналіз інвестиційних ризиків Дніпропетровська обл. Сильні сторони -

Слабкі сторони

Промислово розвинений регіон Високо розвинена інфраструктура Діяльність інвестиційного агентства, Дозвільних центрів та Центрів надання адміністративних послуг

Чутливість ринку сталі до змін попиту Закритість місцевої влади Брак послідовної політики із залучення інвестицій

Можливості -

Загрози

Створення індустріальних парків Розвиток інформаційних технологій, високотехнологічного виробництва

Політична нестабільність Криза на зовнішніх ринках

Донецька обл. Сильні сторони -

Слабкі сторони -

Розвинута інфраструктура Розвинута промисловість Кваліфіковані кадри

Погана екологічна ситуація Податкове навантаження та тиск на бізнес контролюючих органів Демографічні зміни: старіння населення

Можливості -

Загрози

Розвиток високотехнологічного виробництва Проведення інвестиційних форумів, спортивних чемпіонатів, культурних заходів Спрощення процедур для підприємницької діяльності

Погіршення кон’юнктури на ринках Дефіцит державного бюджету

зовнішніх

Житомирська обл. Сильні сторони -

Слабкі сторони -

Природні ресурси Вільні трудові ресурси Багата культурна спадщина Можливості

Недостатньо розвинена інфраструктура Відтік кадрів Погана економічна ситуація Загрози

Підписання Угоди про асоціацію з ЄС Розвиток сільського господарства та машинобудування Розвиток мережі Дозвільних центрів та Центрів надання адміністративних послуг

108

Нестабільність законодавства Відсутність спеціальних та заходів законодавства для стимулювання інвестицій

Аналіз інвестиційних ризиків Закарпатська обл. Сильні сторони -

Слабкі сторони -

Близькість до кордону з ЄС Природні ресурси Людські ресурси

Слабко розвинена промисловість Віддаленість від центру країни Високий рівень злочинності та корупції

Можливості -

Загрози

Підписання Угоди про асоціацію з ЄС Прийняття законодавства про індустріальні парки

Часті зміни в законодавстві Погана робота державного казначейства Тиск фіскальних органів

Запорізька обл. Сильні сторони -

Слабкі сторони -

Кваліфікована робоча сила Енергетичний потенціал Розвинута промисловість

Непрозора та закрита влада Кримінальна злочинність та корупція Тиск фіскальних органів на бізнес

Можливості -

Загрози

Розвиток інфраструктури, інтенсивніша діяльність аеропорту Підписання Угоди про асоціацію з ЄС та втілення пов’язаних з нею реформ Дерегуляція та антимонопольна політика

Погіршення податкового законодавства Криза на зовнішніх ринках Рейдерство, неправові дії фіскальних органів

Івано-Франківська обл. Сильні сторони -

Слабкі сторони

Активність місцевої влади Природні ресурси Проведення міжнародних ділових заходів, бізнес-конференцій

Можливості -

Централізація влади, недостатні повноваження місцевих органів влади Обтяжлива податкова звітність та контроль з боку фіскальних органів Погана інфраструктура Загрози

Підписання Угоди про асоціацію з ЄС Підвищення якості інфраструктури, зокрема автомобільних шляхів Розвиток альтернативної енергетики, туризму

109

Нестабільність законодавства Брак державної підтримки інфраструктурних проектів

Аналіз інвестиційних ризиків Київська обл. Сильні сторони -

Слабкі сторони

Проведення інвестиційних форумів, реклама регіону Наближеність до Києва Людський капітал

Складність та довготривалість процедур, пов’язаних із будівництвом та землеволодінням Корупція Закритість та некомпетентність влади

Можливості -

Загрози -

Спрощення дозвільних процедур Створення індустріальних парків Зниження корупції, захист прав власності

Відсутність законодавчого врегулювання державно-приватного партнерства Високі кредитні ставки Політична нестабільність

Кіровоградська обл. Сильні сторони -

Слабкі сторони

Родючі землі, природні ресурси Робота Дозвільних центрів Підтримка та просування інвестиційних проектів місцевою владою

Можливості -

Поганий стан інфраструктури Непрозорість влади та корупція Погана екологічна ситуація

Загрози

Виділення вільних земельних ділянок для інвестиційних проектів та доступність інформації про них Розвиток сільського господарства та харчової промисловості Створення індустріальних парків

Рейдерські захоплення Відхід інвесторів з регіону

Луганська обл. Сильні сторони -

Слабкі сторони -

Дешева та висококваліфікована робоча сила Розвинена інфраструктура Природні ресурси Можливості

Депресивні території Корупція Низька компетентність місцевої влади Загрози

Стратегічне залучення інвесторів у регіон Розвиток інвестиційної інфраструктури Розвиток мережі Дозвільних центрів та Центрів надання адміністративних послуг

110

Тиск на бізнес з боку контролюючих органів Зниження державної підтримки Падіння експорту в Росію

Аналіз інвестиційних ризиків Львівська обл. Сильні сторони -

Слабкі сторони -

Близькість до кордону з ЄС Стратегічний розвиток ділових кластерів Висока кваліфікація кадрів

Централізація влади, брак повноважень місцевих органів влади Недостатньо розвинена інфраструктура Корупція

Можливості -

Загрози

Підписання Угоди про асоціацію з ЄС Управління фінансами на рівні області, зменшення частки податкових надходжень, що спрямовуються в центральний бюджет Підтримка більшої кількості ділових кластерів

Часта зміна законодавства Конфлікт між законодавчою та виконавчою гілками місцевої влади

Миколаївська обл. Сильні сторони -

Слабкі сторони

Інфраструктура Робота місцевої влади для залучення інвесторів, надання інформації про інвестиційні можливості в регіоні

Можливості -

Важка доступність фінансів для розвитку бізнесу Низький рівень компетенції підприємців Низька поінформованість інвесторів про регіон Загрози

Стратегічне планування розвитку регіону Розвиток туризму, логістики, морського господарства Підписання Угоди про асоціацію з ЄС

Непривабливість для інвесторів держави в цілому Монополізація економіки

Одеська обл. Сильні сторони -

Слабкі сторони -

Вихід до моря Розвинута інфраструктура Кваліфіковані кадри

Можливості -

Брак обігових коштів Відсутність державних гарантій повернення інвестицій Відсутність механізму продажу землі

із

Загрози

Будівництво нових портів та аеропорту Супровід місцевою владою інвестиційних проектів Зниження відсоткових ставок за кредитами

111

Корупція та рейдерські захоплення власності Тиск та беззаконня з боку фіскальних органів Податкове навантаження

Аналіз інвестиційних ризиків Полтавська обл. Сильні сторони -

Слабкі сторони

Активна діяльність місцевої влади Наявність земельної ділянки для розміщення індустріального парку Корисні копалини

Можливості -

Слабко розвинута промисловість Складні процедури сплати податків, реєстрації бізнесу Низька кваліфікація та брак досвіду чиновників Загрози

Стратегічне залучення інвесторів у регіон, реклама регіону Розвиток машинобудування, сільського господарства Підписання Угоди про асоціацію з ЄС

Політична нестабільність Відсутність Реєстру індустріальних парків та брак інформації про процедуру внесення індустріального парку в Реєстр Падіння експорту в Росію

Рівненська обл. Сильні сторони -

Природні ресурси Розвинута інфраструктура Активна робота місцевої інвесторами

Слабкі сторони

влади

Можливості -

Брак фінансових ресурсів Бюрократія Низькі доходи населення

Загрози

Розвиток виробничого потенціалу регіону Розвиток сільського господарства, деревообробної промисловості

Неповернення ПДВ Висока вартість енергоносіїв Великі виплати за запозиченнями

зовнішніми

Сумська обл. Сильні сторони -

Кордон з Росією Активна діяльність залучення інвесторів Природні ресурси

Слабкі сторони -

місцевої

влади

із

Можливості -

Нерозвинена інфраструктура, у тому числі відсутність аеропорту Низький рівень ділової активності Часта зміна голів обласної державної адміністрації Загрози

Підтримка малого та середнього бізнесу Промоція регіону для інвесторів, у тому числі міжнародні заходи

112

Висока вартість енергоносіїв Виплати державного боргу

Аналіз інвестиційних ризиків Тернопільська обл. Сильні сторони -

Слабкі сторони

Кваліфіковані та дешеві трудові ресурси Досвід роботи інвестиційних проектів Проведення інвестиційних форумів, промоція регіону

Можливості -

Немає виходу до кордонів Висока вартість нерухомості та промислових об’єктів для інвесторів Низька платоспроможність населення Загрози

Розвиток сільського господарства, туризму Підписання Угоди про асоціацію з ЄС

Погіршення економічної ситуації в Україні Погіршення стану доріг, відсутність інфраструктурних проектів

Харківська обл. Сильні сторони -

Слабкі сторони -

Відкритість місцевої влади Висока кваліфікація кадрів Кордон з Росією

Можливості -

Корупція Складність проходження дозвільних та інших процедур Слабкі ділові зв’язки з фінансовими центрами Загрози

Розвиток інноваційних проектів, діяльність технологічних парків Промоція регіону, розвиток міжнародних зв’язків Підготовка й надання інформації про доступні для інвесторів земельні ділянки, промислові об’єкти

Небажання влади вирішувати питання корупції та податкового навантаження Неприйняття підзаконних актів Закону про індустріальні парки Політична нестабільність

Херсонська обл. Сильні сторони -

Слабкі сторони

Вихід до моря й річки Дніпро Розвинута інфраструктура: морські порти, аеропорт Активність регіональної влади

Можливості -

Низький розвиток промисловості Складні та затяжні процедури отримання дозволів та адміністративних послуг Поганий стан автомобільних доріг Загрози

Промоція регіону, проведення міжнародних інвестиційних форумів Розвиток сільського господарства, альтернативної енергетики

113

Дорогі кредити, недоступність фінансових ресурсів Підвищення податків Політична нестабільність

Аналіз інвестиційних ризиків Хмельницька обл. Сильні сторони -

Слабкі сторони -

Розвинене приватне підприємництво Активна співпраця влади та бізнесу Трудові ресурси Можливості

Складна дозвільна система Брак великих земельних ділянок Обтяжливе оподаткування Загрози

Розвиток інфраструктури Спрощення оподаткування та зменшення податкових ставок Підписання Угоди про асоціацію з ЄС

Тиск на бізнес з боку влади Недосконалість законодавства Неповернення ПДВ

Черкаська обл. Сильні сторони -

Слабкі сторони -

Природні ресурси, родючі ґрунти Розвинений споживчий ринок Розвинена інфраструктура

Можливості -

Корупція Бездіяльність органів влади Непоінформованість населення щодо можливостей ведення бізнесу, небажання започатковувати власну справу Загрози

Активна робота влади з бізнесом Проведення інвестиційних форумів, промоція області Обмеження перевірок підприємств

Часті кадрові зміни в органах влади, конфлікти між органами влади Рейдерство Погіршення економічних відносин із країнами Митного союзу

Чернівецька обл. Сильні сторони -

Слабкі сторони -

Прикордонне розташування Туристичний потенціал Природні ресурси

Можливості -

Проблеми з кредитуванням, брак обігових коштів Корупція Проблеми в судовій системі Загрози

Консалтинг для бізнесу – інформація про юридичні, бухгалтерські та інші аспекти започаткування власної справи Співпраця держави та фінансового сектору в кредитуванні бізнесу, надання мікрокредитів Просування області Транскордонні проекти Підписання Угоди про асоціацію з ЄС 114

Політична нестабільність Бюрократія, тиск на бізнес Незахищеність прав інвесторів

Аналіз інвестиційних ризиків Чернігівська обл. Сильні сторони -

Слабкі сторони

Близькість до Білорусі й Росії, а також до Києва Сприятливий клімат, природа, природні ресурси Підтримка владою інвестиційних проектів

Можливості -

Недостатньо розвинена інфраструктура Брак трудових ресурсів Складність дозвільних процедур

Загрози

Створення ефективної системи фінансування нового бізнесу Угода про асоціацію з ЄС Супровід та консультації для інвесторів

Відсутність стратегічного підходу до залучення інвестицій у регіон Зниження купівельної спроможності населення Погіршення економічних відносин з Росією

м. Київ Сильні сторони -

Слабкі сторони

Більша купівельна спроможність населення Комфортність міста для керівництва підприємств, у тому числі іноземних Головний транспортний та інфраструктурний вузол країни

Можливості -

Брак повноважень органів самоврядування Високі ціни на нерухомість Висока конкуренція

місцевого

Загрози

Підписання Угоди про асоціацію з ЄС Дерегуляція дозвільних процедур Зміни бюджетного законодавства із перерозподілом більшої частки місцевих податків у місцевий бюджет

Часта зміна законодавства Корупція, у тому числі, у судовій системі Незахищеність права власності Тиск з боку органів влади на бізнес Торговельна війна з Росією

м. Севастополь Сильні сторони -

Слабкі сторони -

Вихід до моря, морська інфраструктура Клімат Якісні трудові ресурси Можливості

Юридична невизначеність статусу міста Невигідні стосунки з морським флотом Росії Заблокована система проведення земельних аукціонів Загрози

Промоція регіону Супровід та «єдине вікно» для інвестора»

115

Ідеологічний вплив з боку Росії Політична нестабільність

Аналіз інвестиційних ризиків

116

Аналіз можливостей та перешкод

Звіт № 3 Аналіз можливостей та перешкод в інвестиційній діяльності в регіонах України (на основі опитування керівників підприємств)

117

Аналіз можливостей та перешкод

118

Аналіз можливостей та перешкод

Зміст Вступ .................................................................................................................................................................. 121 1.Характеристика вибірки ................................................................................................................................. 124 Розмір підприємств........................................................................................................................................... 124 Вид діяльності підприємства та форма власності підприємств ....................................................................... 125 Зовнішньо економічна діяльність підприємств................................................................................................ 126 Основні ринки збуту та постачання .................................................................................................................. 127 Перспективи розвитку підприємств ................................................................................................................. 128 2. Ділове середовище ....................................................................................................................................... 130 Поточне ділове середовище............................................................................................................................. 130 Оцінка змін ділового середовища в 2014 році................................................................................................. 131 3. Кон’юнктура ринку ........................................................................................................................................ 132 Стан поточної кон’юнктури ринку .................................................................................................................... 132 Оцінка змін ринкової кон’юнктури в 2014 році ................................................................................................ 132 4. Привабливість області для започаткування та розвитку бізнесу ................................................................. 134 Поточна привабливість області для започаткування бізнесу .......................................................................... 134 Очікувана привабливість області для започаткування бізнесу через 5 років.................................................. 134 5. Інвестиційна діяльність ................................................................................................................................. 136 Джерела та успішність інвестицій..................................................................................................................... 136 Перешкоди для здійснення інвестицій ............................................................................................................ 138 Ризики для інвестицій ....................................................................................................................................... 143 6. Джерела конкурентних переваг регіонів...................................................................................................... 149 Географічне розташування, клімат та природні ресурси ................................................................................. 150 Кваліфіковані працівники ................................................................................................................................. 150 Рівень розвитку сектору торгівлі та послуг ....................................................................................................... 151 Споживчий ринок.............................................................................................................................................. 152 Заробітна плата ................................................................................................................................................. 153 Інші конкурентні переваги ................................................................................................................................ 154 7. Фактори, що обмежують збільшення виробництва ..................................................................................... 156 Брак замовлень та низький попит на продукцію ............................................................................................. 157 Конкурентний тиск ............................................................................................................................................ 157 Розмір податків ................................................................................................................................................. 158 Обмеженість фінансових ресурсів .................................................................................................................... 159 Корупція ............................................................................................................................................................ 161 Інші фактори ...................................................................................................................................................... 162 119

Аналіз можливостей та перешкод 8. Екологія та охорона здоров’я в регіоні ......................................................................................................... 164 9. Розвиток інфраструктури .............................................................................................................................. 167 10. Освіта та людські ресурси ........................................................................................................................... 169 11. Ефективність роботи місцевих органів влади............................................................................................. 171 12. Доступ до фінансування в регіоні ............................................................................................................... 176 13. Регіональна економіка ................................................................................................................................ 178 14. Інновації....................................................................................................................................................... 181 15. Міжнародна інтеграція ............................................................................................................................... 182 16. Електронна звітність .................................................................................................................................... 184 17. Діяльність дозвільних центрів та адміністративні послуги ........................................................................ 186 Єдині дозвільні центри ..................................................................................................................................... 186 Центри надання адміністративних послуг........................................................................................................ 190 18. Висновки…………………………………………………………… ………………………………………………………………………………………..193

120

Аналіз можливостей та перешкод

Вступ Інвестиційна привабливість певного регіону держави залежить від низки факторів. За своєю природою їх слід поділити на дві групи – групу факторів національного (центрального) рівня та групу факторів місцевого (регіонального) рівня. Визначення таких факторів, а також оцінка їхнього впливу на інвестиційну привабливість регіонів України були предметом комплексного дослідження «Інвестиційна привабливість регіонів 2014», здійсненого в 2013 році Київським міжнародним інститутом соціології у співпраці з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (м. Київ). Мета дослідження полягала у визначенні інвестиційного потенціалу, інвестиційних ризиків, інвестиційного клімату та рівня інвестиційної активності регіонів (областей) України, що, у свою чергу, було покладено в основу побудови рейтингу інвестиційної привабливості регіонів (областей) за вказаними показниками. У цьому звіті подані результати третього компонента комплексного дослідження «Інвестиційна привабливість регіонів 2014», який включає опитування 605 підприємств, що представляють усі області України, АР Крим, м. Київ та м. Севастополь. Керівники підприємств як економічні суб’єкти, що включені в усі процеси економічної діяльності та ведення бізнесу, краще за інших можуть оцінити слабкі й сильні сторони ділового клімату певного регіону, визначити переваги та проблемні риси середовища, у якому вони діють, та оцінити фактори ризику інвестиційної діяльності, оскільки саме вони приймають рішення щодо розвитку власного бізнесу та щоденної операційної діяльності. Виявлення їхніх оцінок, очікувань та факторів, які впливають на їхні інвестиційні рішення, дозволять описати та проаналізувати інвестиційний клімат, можливості та перешкоди в розвитку бізнесу в кожному окремому регіоні та розробити адресні рекомендації щодо підвищення ефективності залучення інвестицій у розрізі регіонів. Дослідження «Інвестиційна привабливість регіонів 2014» виконано вдруге, а отримані результати є порівнюваними з результатами аналогічного комплексного дослідження, проведеного в попередньому році, оскільки виконувалось за аналогічною методикою. Дослідження проведено методом анкетного опитування, яке проходило у формі особистого інтерв’ю з керівниками підприємств, які здійснювали інвестиції впродовж останніх десяти років. Як уже було зазначено, респондентами виступили підприємства, що представляють усі 27 регіонів України (24 області, АР Крим, міста Київ та Севастополь) та працюють, як у промисловому, так і в непромисловому секторах економіки. Для отримання порівнюваних даних панель респондентів 2013 та 2014 років сформована із забезпеченням 50% збігу, відхилення між вибірками становило від 20 до 60% в залежності від регіону, у якому проводилось опитування. Анкета, за допомогою якої були отримані первинні дані для проведення дослідження, містила 83 запитання, об’єднані в наступні блоки: 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14.

Інформація про підприємство Оцінки та очікування в регіоні Інвестиційна діяльність підприємства Екологія та охорона здоров’я в регіоні Інфраструктура в регіоні Освіта та людський капітал у регіоні Ефективність роботи місцевих органів (в інвестиційному процесі) Доступ до фінансування в регіоні Регіональна економіка Інновації в регіоні Прийняття рішень Вплив міжнародних угод на діяльність підприємства Електронна звітність Дозвільні центри та центри надання адміністративних послуг

121

Аналіз можливостей та перешкод Блок «Інформація про підприємство» дозволяє визначити розмір та структуру власності підприємства, основний вид його діяльності, наявність експортних операцій у загальній структурі діяльності підприємства, географічний розподіл споживачів та постачальників, а також з’ясувати, чи планує підприємство розширювати свою діяльність у найближчій перспективі. У блоці «Оцінки та очікування» підприємства оцінюють поточну кон’юнктуру ринку та ділове середовище в регіоні, а також прогнозують їхній стан у майбутньому. Крім того, інвестори оцінюють привабливість регіону, де розташоване підприємство, для започаткування бізнесу на час опитування, а також прогнозують, яким буде рівень цієї привабливості через п’ять років. Запитання блоку «Інвестиційна діяльність підприємства» мають на меті визначити джерела інвестиційного капіталу підприємств, оцінити успішність здійснених інвестицій та перспективи здійснення інвестицій у майбутньому. Також у цьому блоці оцінюється ступінь впливу різноманітних ризиків та перешкод на інвестиційну діяльність підприємства. Блок «Екологія та охорона здоров’я в області» включає оцінку екологічного стану регіону, а також доступність та якість медичного забезпечення. Крім того, виходячи з міркувань, що підприємство може зазнати втрат від незадовільного здоров’я працівників, спричиненого наявністю певних захворювань, респондентам пропонувалось оцінити вплив на діяльність підприємств найбільш розповсюджених захворювань, що призводять до тимчасової непрацездатності працівників. Блок «Інфраструктура в області» містить як загальну шкалу оцінки рівня розвитку інфраструктури в регіоні, так й окремих складових інфраструктури, таких як дорожнє та залізничне сполучення, електропостачання, водопостачання, Інтернет, телефонія та інших. «Освіта та людський капітал в області» – це блок, присвячений оцінці таких показників, як відповідність рівня знань випускників шкіл, ПТУ та вищих навчальних закладів регіону потребам підприємства, наявність конфліктів між працедавцями та працівниками, а також рівня кваліфікації працівників та можливостей її підвищення. У наступному блоці «Ефективність роботи місцевих органів влади» респонденти оцінюють ефективність роботи окремих органів влади на місцевому рівні, зокрема, Державної податкової служби, прокуратури, МВС, Єдиних дозвільних центрів та інших органів влади взагалі, та з точки зору їхньої участі в інвестиційному процесі. Відповіді на запитання цього блоку дають змогу оцінити ступінь прозорості процесу державних закупівель, рівень захисту прав власності, незалежності судів, поширеності хабарництва, ефективності оскарження незаконних дій представників органів влади, а також низку інших показників. Також респонденти оцінюють рівень залучення своїх підприємств місцевими органами влади до прийняття рішень та ступінь інформування їх місцевими органами влади, у тому числі, про можливості для інвестування в регіоні. Оцінка доступу до фінансування у відповідному блоці базується на оцінці доступності кредитів та достатності асортименту банківських послуг, що надаються в регіоні. Також оцінюється доступність альтернативних, у тому числі іноземних, джерел фінансування. Блок «Регіональна економіка» дозволяє оцінити міцність виробничих зв’язків між підприємствами регіону. Також у цьому блоці респонденти оцінюють, наскільки вагомими для функціонування підприємства є такі фактори як практичний досвід реалізації інвестиційних проектів, загальний рівень регіональної ділової активності та наявність у регіоні природних ресурсів, необхідних для забезпечення виробничого процесу. Джерела конкурентних переваг регіону, а також доступність передових технологій та співпраця з науково-дослідними організаціями оцінюються в блоці «Інновації». Блок «Прийняття рішень» передбачає вибір підприємствами факторів, які обмежують збільшення їхніх обсягів виробництва.

122

Аналіз можливостей та перешкод Порівняно з минулорічним дослідженням до анкети було додатково включено три блоки питань, присвячених впливу міжнародних угод на діяльність підприємства, а саме: можливе підписання Україною Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС та можливий вступ України до Митного союзу. Також респонденти надавали інформацію про ефективність використання в роботі підприємств електронного документообігу. Заключний блок «Дозвільні центри та центри надання адміністративних послуг» дозволив оцінити, наскільки активно в регіоні використовується практика функціонування вказаних центрів та оцінити ефективність їхньої діяльності. Анкета містить два типи питань: 1. Питання з номінальною шкалою – тобто питання, де респондентам було запропоновано обрати один (або декілька) з наявних варіантів відповіді, що описують те чи інше явище (наприклад, вибрати з переліку факторів ті, що перешкоджають розвитку бізнесу). 2. Питання з порядковою шкалою - питання, у яких респондентам було запропоновано оцінити вказаний показник за 9-ти бальною шкалою, де 1 – мінімальне, що означає негативну характеристику явища чи негативний вплив одного фактора на інший, а 9 - максимальне значення, що означає позитивну характеристику явища або позитивний вплив фактора на фактор. Отримані оцінки групувалися таким чином: 1-3 – погано (негативний вплив), 4-6 – задовільно (відсутність впливу), 7-9 – добре (позитивний вплив). При проведенні порівнянь із попереднім періодом слід враховувати, що в минулорічному дослідженні оцінка здійснювалася за шкалою 0-10, що було враховано при оцінці порівнянь результатів цього та минулого років. На основі отриманих відповідей було зроблено аналіз факторів, що впливають на інвестиційний потенціал регіонів. У свою чергу, на базі вказаного аналізу був складений рейтинг інвестиційної привабливості регіонів із детальним описом інвестиційного клімату в кожному з них. За результатами дослідження для кожного регіону були розроблені рекомендації щодо покращення інвестиційної привабливості.

123

Аналіз можливостей та перешкод

1. Характеристика вибірки Генеральна сукупність дослідження – підприємства всіх регіонів (областей) України, які здійснювали інвестиції протягом останніх десяти років (з 2003 до 2013 року). Розмір вибіркової сукупності становить 605 одиниць спостереження. Побудова вибірки складається з двох етапів. Перший етап. На першому етапі вибірка будується методом квотної направленої вибірки. Квоти об’єктів спостереження сформовані за географічним (адміністративно-територіальним) розташуванням (локацією). Зокрема, відібрано географічні одиниці (адміністративнотериторіальні одиниці України – області, Автономна Республіка Крим та міста Київ і Севастополь) та визначено кількість респондентів у кожній локації. Критеріями визначення кількості об’єктів спостереження на першому етапі є такі показники державної статистики: Кількість населення в працездатному віці за регіонами. Кількість суб’єктів Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) за регіонами. Валовий регіональний продукт (валова додана вартість за регіонами). Крок 1. На основі комбінації критеріїв відбору, із застосуванням математико-статистичних методів, визначено ваги для кожного регіону (адміністративно-територіальної одиниці). Із урахуванням ваг визначено кількість об’єктів спостереження для кожної адміністративнотериторіальної одиниці. Крок 2. Визначено також мінімально необхідну кількість респондентів у кожному регіоні, враховуючи математико-статистичні вимоги до мінімально достатньої кількості об’єктів спостереження для самостійної генерації даних за кожною окремою квотою. Мінімально необхідну кількість об’єктів спостереження в одній адміністративно-територіальній одиниці визначено на рівні 20-ти об’єктів спостереження. Далі кількість об’єктів спостереження для кожного регіону була скоригована. Крок 3. Адміністративно-територіальні одиниці було поділено на 4 групи за кількістю об’єктів спостереження (групи визначені на основі показника дисперсії всередині групи), визначено два крайніх (мінімальне та максимальне) значення, які не ввійшли до жодної з груп. Крок 4. Обчислено відхилення від середньогрупового значення кожної квоти (адміністративнотериторіальної одиниці) та визначено кількість респондентів для кожної групи. Крок 5. Враховуючи вимогу до мінімально необхідної кількості об’єктів спостереження в кожній адміністративно-територіальної одиниці, кількість груп скорочено до 3 без урахування максимального та мінімального крайніх значень. Відповідно, була визначена кількість респондентів для кожної з трьох нових груп Другий етап. На другому етапі побудови вибіркової сукупності формуються квоти для відбору об’єктів спостереження в середині кожної адміністративно-територіальної одиниці. Емпіричним виміром критерію відбору на другому етапі визначено структуру валової доданої вартості за видами економічної діяльності для кожної адміністративно-територіальної одиниці.

Розмір підприємств За кількістю працівників, зайнятих на підприємстві, усі підприємства-респонденти були поділені на 3 групи: малі (від 1 до 50 осіб), середні (51-250 осіб) та великі (251 та більше осіб). В опитуванні 2013 року частка великих підприємств зменшилась до 19,5 проти 26,7% у 2012 році, натомість кількість малих та середніх підприємств збільшилася відповідно з 39,5% до 43,3% та з 33,8% та 37,2%. .

124

Аналіз можливостей та перешкод

Рисунок 1.1. Розподіл підприємств-респондентів за кількістю найманих працівників, % респондентів 50% 43.3%

45% 40%

39.5% 37.2% 33.8%

35% 30%

26.7%

25%

2013 19.5%

20%

2014

15% 10% 5% 0% Малі

Середні

Великі

Джерело: результати опитування представників підприємств20 Сформована вибірка відображає загальний розподіл підприємств регіону за розміром.

Вид діяльності підприємства та форма власності підприємств За основним видом діяльності підприємства були об’єднані у дві групи – промислові (248 підприємств або 41%) та непромислові (відповідно 357 підприємств або 59%). Структура вибірки відповідає загальноукраїнському розподілу: так, найбільше промислових підприємств розташовані в Дніпропетровський (63,3% від загальної кількості підприємств-респонденті), Луганській (56,0%), Донецькій (53,3%) областях, натомість високою є частка непромислових підприємств-респондентів, розташованих у м. Севастополі (93,3%), Києві (72,9%), АР Крим (70,0%), Миколаївський та Чернівецькій областях (також 70%). Опитані підприємства переважно належать українському приватному власнику: так, у середньому, у структурі власності підприємства 84,2% знаходяться в приватній власності громадян України, 9,4% становить власність держави та 6,4% - в іноземній власності. Серед опитаних 3,2% підприємств повністю є в іноземній власності. Найбільша частка іноземного капіталу в структурі підприємств, що були опитані, зафіксована на підприємствах м. Києва (30,2%), Закарпатської (15%), Дніпропетровської (13,1%) та Донецької (11,0%) областей. У решті областей питома вага іноземної капталу в загальній структурі власності не перевищує 10%.

Тут і далі

125

Аналіз можливостей та перешкод Рисунок 1.2. Структура власності опитаних підприємств, середня

АР Крим

93.0

Вінницька

10.0

Волинська

8.0

95.1

Дніпропетровська

1.04.0

72.7

Донецька

Житомирська

7.0

82.0

14.2

13.1

85.7

3.3

65.1

11.0

34.9

Закарпатська

85.0

Запорізька

84.5

15.0 15.0

Івано-Франківська

95.0

Київська

92.4

Кіровоградська

7.6

95.0

Луганська

5.0

87.5

Львівська

8.3

4.2

96.0

Миколаївська

4.0

95.3

Одеська

4.8

90.0

Полтавська

8.0 2.0

75.5

24.0

Рівненська

88.5

Сумська

0.5 6.5

5.0

93.5

Тернопільська

6.5 0.0

86.0

Харківська

0.5 5.0

11.5

74.0

2.5

24.0

2.0

Херсонська

95.2

4.8

Хмельницька

94.8

5.3

Черкаська

78.2

Чернівецька

80.5

Чернігівська

0% 10% 20% Український приватний власник

6.9

10.0

75.0

м. Севастополь м. Київ

15.0

9.5

20.0

5.0

100.0 58.9 30% Держава

10.9 40% 50% 60% Іноземний власник

30.2 70%

80%

90%

100%

Зовнішньо економічна діяльність підприємств Серед усіх підприємств-респондентів майже третина (179 підприємств або 29,6%) експортують товари та/або послуги за кордон (це на 3,4% менше за попередній період). Суттєво вищою ніж у середньому по Україні є питома вага підприємств-експортерів у Полтавській (65,0%) і Луганській (56,0%) областях, а також у місті Києві (52,1%). Достатньо високою є також частка експортерів у Київській (42,9%) та Вінницькій (40,0%) областях. У 14-ти з 27-ми областей частка підприємств-експортерів коливається в межах 20-26%. Водночас, у 8-ми областях кількість експортерів дорівнює 15% та менше. Це Миколаївська (15,0%), Чернівецька (15,0%), Херсонська (14,3%), Львівська (12,0%), Івано-Франківська (10,0%), Кіровоградська (10,0%), Сумська (10,0%) області та м. Севастополь. Головним чином, це пояснюється структурними особливостями вибірки — саме в цих областях питома вага підприємств непромислового сектору є достатньо високою (наприклад, для м. Севастополя вона склала 93,3%).

126

Аналіз можливостей та перешкод Рисунок 1.3. Питома вага підприємств-експортерів у загальній кількості підприємств, % респондентів 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10%

По областях України

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

В цілому по Україні

Основні ринки збуту та постачання Підприємства знаходять споживачів своїх товарів та послуг переважно на локальному (область – 52,4%, сусідні області – 19,7%) та національному ринках (Україна – 48,6%). Країни СНД є потенційними покупцями для 18% підприємств-респондентів, ще 12,2% підприємств орієнтуються у своїй діяльності на інші країни. Рисунок 1.4. Розподіл споживачів за географічними ринками, % респондентів

60% 52.4% 48.6%

50% 40% 30% 19.7%

18.0%

20%

12.2% 10% 0% Область

Сусідні області

Україна

Країни СНД

Інші країни

Своїми постачальниками підприємства називають переважно українських виробників (52,4%), а також безпосередньо представників тієї області, де вони знаходяться (42,6%). 16,4% підприємств мають поставки з-за кордону (окрім країн СНД), 11,6% - із країн СНД. Партнери з сусідніх областей здійснюють поставки для 16,0 % підприємств.

127

Аналіз можливостей та перешкод Рисунок 1.5. Розподіл постачальників за географічними ринками, % респондентів

60%

52.4% 50% 42.6% 40% 30% 20%

16.4%

16.0%

11.6% 10% 0%

Власний регіон

Сусідні регіони

Україна

Країни СНД

Інші країни

Перспективи розвитку підприємств Як свідчать дані дослідження, розширення свого бізнесу в найближчі 5 років планують 78% підприємств (відносно тих респондентів, що дали відповідь на питання). 82,7% підприємств планують зробити це за рахунок використання власних коштів, 22,1% - за рахунок банківських кредитів, 16,9% і 10,6% підприємств планують залучити кошти, відповідно, вітчизняних та іноземних інвесторів. Лише 5,4% підприємств планують залучати кошти державного або місцевого бюджету. Незначна частина респондентів (4%) ще не визначились, за рахунок яких саме джерел вони розширюватимуть свій бізнес. Рисунок 1.6. Фінансові джерела розширення бізнесу, % респондентів 90%

82.7%

80% 70% 60% 50% 40% 16.9% 10.6%

10%

5.4%

4.1% важко відповісти

22.1%

20%

Кошти держ./місц.бюджету

30%

Кошти інозем.інвесторів

Кошти вітчизн.інвесторів

Кредити в банках

Власні кошти

Серед підприємств, які впродовж наступних 5-ти років планують розширювати свою діяльність, майже дві третини (71%) планують інвестувати у відкриття нових виробничих потужностей, точок продажу або ж розширення торгової мережі. Майже половина респондентів (48,4%) зацікавлені у співпраці з іноземними інвесторами. Слід зауважити, що з тих підприємств, які зацікавлені в іноземних інвестиціях, лише 45,4% мають конкретний план дій із пошуку іноземних інвесторів, інші ж 54,6% із планами ще не

128

Аналіз можливостей та перешкод визначилися. Окрім того, 56,3% підприємств, що зацікавлені в іноземних інвестиціях, повідомили, що потребують допомоги в налагодженні контактів з іноземними компаніями. Резюме: у загальному, підприємства в Україні характеризуються переважною орієнтацією на внутрішній ринок, хоча експортною діяльністю займалася майже третина з опитаних підприємств. Місто Київ як регіон, де розташовано найбільше підприємств, що належать іноземним власникам, є, водночас, і лідером серед усіх регіонів України за експортом товарів за кордон. Більшість підприємств орієнтовані на розширення виробництва та економічне зростання в середньостроковій перспективі (найближчі 5 років). При цьому майже половина підприємств України зацікавлені в іноземних інвестиціях та налагодженні партнерських відносин з іноземними інвесторами, проте лише половина з них має конкретний план із залучення іноземних інвестицій та потребує допомоги в налаштуванні контактів з іноземними партнерами.

129

Аналіз можливостей та перешкод

2. Ділове середовище Поточне ділове середовище Інвестори вважають поточне ділове середовище помірно сприятливим. Середня оцінка цього показника по Україні становить 5,02 за шкалою від 1 до 9, що є лише трохи вище за середнє значення, але перевищує минулорічний показник у 4,83 бали. Таке незначне збільшення значення цього показника не може однозначно свідчити про покращення ділового середовища, але, у випадку збереження позитивної динаміки й надалі, можна говорити про формування в країні позитивного бізнес оточення. Сприятливість ділового середовища для ведення бізнесу по регіонах України є досить неоднорідною. Середня оцінка по областях коливається від 3,48 в Луганській області до 7,6 у Львівській. Оцінки 21-го із 27-ми регіонів знаходяться в діапазоні від 4 до 5, що свідчить про відносну поляризованість найвищого та найнижчого показника. Окрім Львівської області, ще 12 регіонів України оцінюють діловий клімат вище середнього по Україні (5,02). Це – Харківська (5,04), Закарпатська (5,1), Сумська (5,1), Рівненська (5,15), м. Київ (5,31), м. Севастополь (5,47), Вінницька (5,65), Одеська (5,84), Житомирська (5,95), Чернігівська (6,05), Волинська (6,2), Івано-Франківська (6,55) області. Ще 12 регіонів опинилися в діапазонів від 4 до 5,02. Несприятливим для ведення бізнесу (нижче 4 балів) респонденти вважають ділове середовище Луганської (3,48) та Донецької областей (3,57). На думку респондентів, у порівняні з результатами попереднього опитування ділове середовище покращилось по відношенню до середнього по Україні значення у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Івано-Франківській, Одеській та Чернігівській областях. Натомість більш негативно оцінили поточне ділове середовище респонденти Донецької, Дніпропетровської, Луганської областей, які в попередньому дослідженні були на рівні середнього по Україні показника (4,83). Рисунок 2.1. Оцінка ділового середовища (середня, 9- добре, 1 – погано)

9.0

8.0 7.0 6.0 5.0 4.0

3.0 2.0

По областях України

В цілому по Україні

130

м. Київ

м. Севастополь

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

1.0

Аналіз можливостей та перешкод

Оцінка змін ділового середовища в 2014 році Більш позитивно представники підприємств оцінюють ділове середовище в наступному 2014 році. Середня оцінка змін ділового середовища по Україні становить 5,3, це більше за середню позначку за шкалою від 1 до 9. Більшість регіонів оцінили ділове середовище наступного року від 4,5 до 6. Лише Вінницька (6,00), Волинська (6,15), Івано-Франківська (7,05) та Чернігівська (6,55) області дають більш оптимістичні прогнози. Найсприятливішим представники підприємств назвали ділове середовище Львівської області, де відповідна оцінка становить 7,76. Достатньо оптимістично налаштовані щодо до наступного року підприємці Житомирської (5,75), Одеської (5,76) областей та м. Києва (5,81). На помірно сприятливе ділове середовище в 2014 році очікують респонденти Закарпатської (5,6), Рівненської (5,45) та Харківської (5,36) областей. Щодо песимістичних прогнозів, то тут першість тримає Донецька область із середнім показником 4,13, тоді як минулого року найбільш негативно були налаштовані підприємці Чернівецької області. Також не очікують позитивних змін у діловому середовищі 2014 року респонденти в Полтавській (4,15) та Луганській областях (4,37). Рисунок 2.2. Очікуваний стан ділового середовища в 2014 році (середня, 9- покращиться, 1 - погіршиться)

9.0 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0

По областях України

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

1.0

В цілому по Україні

Резюме: У цілому, по Україні оцінки стану поточного та майбутнього ділового середовища є помірно позитивними. Оцінки статики та прогнозів є досить однорідними: більшість областей оцінює як поточний діловий клімат, так і його майбутній стан в інтервалі від 4 до 6 балів. Львівська область належить до тих регіонів, де й поточні оцінки, і прогнози на майбутнє досить позитивні. Натомість Донецька й Луганська області займають останні місця за оцінками як на 2013, так і на 2014 рік. Простежується зв'язок між оцінками поточної ситуації та очікуваннями: ті підприємства, які позитивно оцінили стан ділового клімату в 2013 році, очікують, що й у 2014 році бізнес оточення теж буде сприятливим. Аналогічно це стосується й тих підприємств, які негативно оцінили поточний діловий клімат: у 2014 вони також прогнозують відносну несприятливість ділового середовища. Але в 2014 році кількість областей, підприємці яких оцінюють діловий клімат вище середнього по Україні, збільшиться,навіть за умови, що сам середній показник зросте на 0,3. Тобто за очікуваннями бізнесу можна зробити висновок, що ділове середовище в 2014 році буде помірно сприятливим і практично не зміниться в порівнянні із 2013.

131

Аналіз можливостей та перешкод

3. Кон’юнктура ринку Стан поточної кон’юнктури ринку У середньому по Україні інвестори оцінюють поточну кон’юнктуру на рівні 5,2 бала за шкалою від 0 до 9. Як і минулого року, найбільш сприятливою, з точки зору представників підприємств, є ситуація у Львівській області, де середня оцінка кон’юнктури ринку становить 8 балів. Досить високі оцінки ринковій кон’юнктурі також дають представники Івано-Франківської (7,0) та Волинської областей (6,5). Вище середнього значення по Україні є також оцінка кон’юнктури ринку у Вінницькій (6,0), Житомирській (6,2), Кіровоградській (5,45), Одеській (5,56), Рівненській (5,45), Тернопільській (5,6), Чернігівській (6,3) областях та м. Севастополі (5,47). Найменш сприятливою кон’юнктуру ринку вважають підприємці Запорізької (3,95), Полтавської (3,8) та Луганської (3,72) областей. Також досить низькими є показники АР Крим (4,4) та Донецької області. Усі перелічені регіони (за винятком Луганської області) в попередньому періоді також характеризувалися негативною оцінкою поточної кон’юнктури. У цілому, оцінки кон’юнктури ринку в більшості регіонів знаходяться в діапазоні від 4,5 до 6, що свідчить про відносну однорідність у регіональному розподілі. Водночас, слід відзначити, що в минулорічному періоді оцінка поточного стану кон’юнктури ринку була більш однорідною, а частина регіонів, підприємці яких давали негативну оцінку (Вінницька, Волинська, ІваноФранківська, Кіровоградська, Чернігівська області), характеризувалися більш високою оцінкою відносно середнього по Україні значення. Рисунок 3.1. Оцінка кон’юнктури ринку (середня, 9 – сприятлива, 1 – не сприятлива)

9.0 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0

По областях України

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

1.0

В цілому по Україні

Оцінка змін ринкової кон’юнктури в 2014 році У 2014 році підприємства очікують незначне покращення кон’юнктури ринку. За шкалою від 1 до 9 показник оціни змін у середньому по Україні дорівнюватиме 5,4. Львівська область збереже свої позиції лідера за оцінками кон’юнктури ринку, відповідний показник для 2014 становитиме 8,04. Також утримають свої високі позиції Івано-Франківська (7,1), Чернігівська (6,6) та Волинська (6,25) області. Помітно, що зберігається відносна однорідність оцінок очікуваних змін

132

Аналіз можливостей та перешкод кон’юнктури ринку в 2014 році. Прогнози підприємств 20-ти із 27-ми регіонів знаходяться в діапазоні від 4,5 до 6. Найнижче загальну ситуацію на ринку в 2014 році оцінюють у Полтавській області (4,05). Також песимістичні очікування мають респонденти з Донецької (4,33) та Луганської (4,36) областей. Помірно низькими можна назвати також очікування для АР Крим (4,75), Запорізької (4,95), Київської (4,81), Кіровоградської (4,8), Херсонської (4,76) та Чернівецької (4,85) областей. Слід зазначити, що саме в Чернівецькій області в 2013 році підприємці були найбільш песимістично налаштовані відносно майбутньої ситуації на ринку, тоді як оптимістичні прогнози представників АР Крим, навпаки, стали протилежними (оцінка змін ринкової кон’юнктури підприємцями республіки в 2012 році становили 7,29 при загальноукраїнській оцінці на рівні 5-ти балів, у 2013 році аналогічний показник становив лише 4,76 балів). Рисунок 3.2. Очікувані зміни кон’юнктури ринку в 2014 році (середня, 9 – покращиться, 1 – погіршиться)

9.0 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0

По областях України

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

1.0

В цілому по Україні

Резюме: За оцінками респондентів, поточну ринкову кон’юнктуру, як і минулого року, можна охарактеризувати як помірно сприятливу, хоча максимально можливі оцінки є дещо вищими в оцінці як поточної, так і майбутньої кон’юнктури. Так, оцінки поточної кон’юнктури коливаються від 3,72 до 8, а у випадку очікувань на 2014 рік як нижня, так і верхня межа оцінок піднімаються, відповідно, до 4,05 і 8,04. Між поточними оцінками ситуації на ринку та прогнозами на наступний рік існує позитивний зв'язок: чим краще підприємства оцінюють поточну кон’юнктуру, тим більш оптимістичні прогнози на майбутнє вони мають. Це досить чітко видно на прикладі як лідерів (Львівської, Івано-Франківської, Волинської та Чернігівської областей), так й аутсайдерів (Полтавської та Луганської областей). Оцінки інвесторів у різних областях характеризуються вищою полярністю ніж у попередньому періоді, що особливо помітно у випадку лідерської позиції Львівської області щодо поточної оцінки ринкової кон’юнктури. Таким чином, можна відзначити, що загальна оцінка майбутніх змін є доволі обережною та характеризується меншим рівнем полярності ніж оцінка поточної ситуації, хоча загальний рівень прогнозованих змін ринкової кон’юнктури в 2014 році дещо підвищиться порівняно з теперішніми оцінками.

133

Аналіз можливостей та перешкод

4. Привабливість області для започаткування та розвитку бізнесу Поточна привабливість області для започаткування бізнесу Середня оцінка привабливості регіонів для започаткування та розвитку бізнесу є задовільною: за шкалою від 1 до 9, у середньому, показник привабливості становить 5,6, що є на аналогічному з попереднім роком рівні. Найбільш позитивно привабливість власного регіону оцінюють підприємці Львівської області (7,76). Також досить високі середні оцінки отримали Чернігівська (6,8) та Івано-Франківська (6,85) області. Оцінка умов для започаткування та ведення власного бізнесу підприємцями Закарпатської області хоча і вище середнього по Україні рівня (6,20), усе ж таки є нижчою за попередній рік (7,24 бали). У цілому, вище середнього по Україні показник привабливості регіону для започаткування й розвитку бізнесу в 12-ти регіонів із 27-ми. Найбільш песимістично налаштовані підприємці Луганської області (3,68). Помірно негативно оцінюють привабливість регіону для започаткування бізнесу респонденти Кіровоградської (3,95), Полтавської (4,1) та Донецької (4,4) областей. Рисунок 4.1. Поточна привабливість області для започаткування бізнесу (середня, 9 – приваблива, 1 – неприваблива)

9.0 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0

По областях України

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Сумська

Тернопільська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

1.0

В цілому по Україні

Очікувана привабливість області для започаткування бізнесу через 5 років Респонденти вважають, що за 5 років регіони, де вони проживають, стануть більш привабливими для започаткування та розвитку власної справи. Середнє значення показника «очікувана привабливість області для започаткування бізнесу» для України в цілому перевищує значення показника «поточна привабливість області для започаткування бізнесу» й дорівнює 6,1 бала за шкалою від 1 до 9. Найбільш позитивно налаштовані підприємці Львівської (8,44), далі йдуть респонденти з Чернігівської (7,5), Івано-Франківської (7,05) та Закарпатської (7,05) областей. Вище середнього по країні є прогнози підприємців у Вінницькій (6,6), Волинській (6,65), Житомирській (6,55) та Одеській областях (6,64). Натомість не очікують позитивних змін з приводу перспектив розвитку бізнесу у власному регіоні підприємства-респонденти в Кіровоградській (4,35), Полтавській (4,4), Луганській (5,16) та Донецькій (5,1) областях.

134

Аналіз можливостей та перешкод Рисунок 4.2. Очікувана привабливість області для започаткування бізнесу через 5 років (середня, 9 – зросте, 1 – зменшиться)

9.0 8.0

7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0

По областях України

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

1.0

В цілому по Україні

Резюме: Показник привабливості регіонів для започаткування та розвитку бізнесу, отриманий за результатами дослідження, є вищим розрахункового середнього (6,1 до 5), що свідчить скоріше про оптимістичні ніж песимістичні очікування інвесторів на майбутнє. Однак слід зазначити, що порівняно з минулим роком суттєвих зрушень в оцінці не відбулося. Позитивний зв’язок простежується між поточними оцінками підприємств та очікуваннями на період через 5 років: чим вище оцінює підприємство перспективи свого регіону в поточному році, тим оптимістичнішим є його прогноз на майбутнє. Така тенденція спостерігається, зокрема, у Львівській, Івано-Франківській, Чернігівській, Закарпатській областях, які, маючи високий поточний показник привабливості власного регіону, у період через 5 років очікують на його покращення, а також в областях із середніми показниками (Волинська, Вінницька, Житомирська, Сумська області, м. Київ, м. Севастополь). Слід зазначити, що, у цілому, привабливість регіону для започаткування й ведення бізнесу через 5 років у середньому по всіх областях зросте на 0,5-0,7 бала порівняно з поточним роком. Водночас, можна простежити також загальну негативну тенденцію: найбільш песимістично налаштовані підприємці Луганської та Донецької областей, які негативно оцінюють усі три показники (ділове середовище, кон’юнктура ринку, привабливість регіону для започаткування бізнесу) та не очікують змін на краще в найближчій перспективі.

135

Аналіз можливостей та перешкод

5. Інвестиційна діяльність Джерела та успішність інвестицій Основним джерелом здійснення інвестиційної діяльності для більшості підприємств у 2012-2013 рр. стали власні кошти – їх використали 83% респондентів, лише для 20% підприємств таким джерелом стали банківські кредити. Коштами вітчизняних та іноземних інвесторів скористалися відповідно 11% та 9% респондентів. Лише 6% підприємств залучали кошти державного або місцевого бюджету. Цей розподіл фактично ідентичний структурі джерел, за рахунок яких підприємства-респонденти планують в майбутньому розширювати свій бізнес (див. розділ 1). Респонденти вважають здійснені інвестиції досить успішними: загалом по Україні вони оцінили успішність здійснення інвестицій у 6,25 бала з 9 можливих. Рисунок 5.1. Оцінка успішності здійснених у 2012-2013 рр. інвестицій (середня, 9 – успішні, 1 – неуспішні)

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

В цілому по Україні

м. Севастополь

По областях України

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

9.0 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0 1.0

Найбільш успішними вважають здійснені інвестиції підприємці Чернігівської області: їхня середня оцінка за 9-бальною шкалою майже максимальна і складає 7,85 бала, дещо менше задоволені результатами інвестування підприємці Львівської (7,68), Черкаської (6,95), Вінницької (6,90), Івано-Франківської (6,8) та Кіровоградської (6,80) областей. Загалом, респонденти 12-ти з 27-ми регіонів оцінюють успішність інвестицій у 2012 році вище середнього по Україні рівня. Найменше задоволені здійсненними вкладеннями підприємці Полтавської (5,05), Херсонської (5,10) та Дніпропетровської (5,53) областей, але навіть у них загальна оцінка ефективності інвестицій є задовільною. Взагалі, більшість респондентів задоволена успішністю процесу інвестування та оцінює її від 5-ти до 7ми балів (66,5% респондентів), ще 16,7% вважають здійснені інвестиції успішними, а ще майже 10% респондентів (9,1) – навіть дуже успішними, що можна вважати позитивними оцінками. Успішність здійснених інвестицій стимулює підприємців до їх здійснення в майбутньому – майже дві третини респондентів (72%) планують продовжити інвестування в 2014 році. Найменше орієнтовані на продовження інвестування підприємці Донецької та Кіровоградської областей (відповідно лише 30 та 20% респондентів вказаних областей планують інвестування в 2014 році), найбільше – АР Крим (100%), Тернопільської (95%), Закарпатської (95%), Вінницької (90%), Херсонської областей (90%). Підприємства не планують суттєвого зростання інвестицій у 2014 році. Так, збільшувати обсяги інвестицій планують лише 19,6% підприємств, тоді як основна частина респондентів (66,7%) планує залишити обсяг інвестицій на рівні минулого року, а 13,6% респондентів взагалі планує їх зменшення. Баланс зростання / зменшення обсягів інвестицій у 2014 році становить 6,0 балансових %. Частіше за інших про інвестиції у більших обсягах у 2014 році інформують респонденти Миколаївської (46,7%), Закарпатської (36,8), Дніпропетровської (33,3%) областей,

136

Аналіз можливостей та перешкод міст Києва та Севастополя (30%). Більшість підприємців Сумської області, навпаки, планують зменшувати обсяги своєї інвестиційної діяльності. Від’ємні баланси «інвестицій у більших обсягах» до «інвестиції у менших обсягах», які означають очікування зменшення обсягів інвестицій у регіоні, зафіксовано для Полтавської (-72,7), Сумської (-38,4), АР Крим (-20,0), Чернівецької (-18,2), Волинської (-14,3%), Луганської (-13,4), Одеської (-1,8%), Херсонської (10,5), Рівненської (- 8,3) областей. Інші регіони мають або додатне, або нульове значення балансів, що означає, що обсяги інвестицій або зростуть, або залишаться на рівні минулого року. Найвищі баланси зафіксовано для Закарпатської (36,8), Миколаївської (33,4), м. Києва (27,5), Чернігівської (25,0), Харківської (21,0), Дніпропетровської (20,8) областей. Таблиця 5.1. Плани підприємств на розширення інвестиційної діяльності в 2014 році, % респондентів Планують здійснювати інвестиції, % Не планують інвестицій, %

Всього

у менших обсягах

у таких самих обсягах

у більших обсягах

Баланс(+ / -)

АР Крим

100

20,0

80,0

0,0

Вінницька

22,2

50,0

27,8

Волинська

21,4

71,4

7,1

Дніпропетровська

12,5

54,2

33,3

Донецька

0,0

88,9

11,1

Житомирська

11,1

77,8

11,1

-20,0 5,6 -14,3 20,8 11,1 0,0

Закарпатська

0,0

63,2

36,8

Запорізька

0,0

84,6

15,4

Івано-Франківська

100

5,0

85,0

10,0

Київська

11,8

58,8

29,4

Кіровоградська

0,0

100,0

0,0

Луганська

26,7

60,0

13,3

Львівська

0,0

81,8

18,2

Миколаївська

13,3

40,0

46,7

Одеська

11,8

88,2

0,0

Полтавська

72,7

27,3

0,0

Рівненська

33,3

41,7

25,0

Сумська

61,5

15,4

23,1

Тернопільська

10,5

73,7

15,8

Харківська

5,3

68,4

26,3

Херсонська

10,5

89,5

0,0

Хмельницька

15,4

61,5

23,1

Черкаська

7,1

78,6

14,3

Чернівецька

36,4

45,5

18,2

Чернігівська

0,0

75,0

25,0

м. Київ

2,5

67,5

30,0

25,0 27,5

м. Севастополь

0,0

70,0

30,0

У середньому по вибірці

13,6

66,7

19,6

6,0

Область

з них

137

36,8 15,4 5,0 17,6 0,0 -13,4 18,2 33,4 -11,8 -72,7 -8,3 -38,4 5,3 21,0 -10,5 7,7 7,2 -18,2

Аналіз можливостей та перешкод Резюме: структура джерел інвестиційної діяльності підприємств, за оцінками їхніх керівників, є ідентичною структурі фінансового забезпечення розширення бізнесу, яке більшість підприємств планує здійснювати за рахунок власних коштів. Рівень залучення кредитних ресурсів (близько 20%) є порівняно низьким, що може пояснюватися, з одного боку несприятливими умовами надання банківських позичок, а з іншого - власною невпевненістю підприємств у стабільності розвитку бізнесу, яка дозволяє своєчасно сплачувати кредити та відсотки за ними. Зв’язок поточного стану ділового середовища, ринкової кон’юнктури та перспектив інвестування однозначно простежується лише для деяких областей. Так, підприємці Донецької області, які негативно оцінюють умови для ведення бізнесу у своєму регіоні, не планують у 2014 році здійснювати інвестування, тоді як позитивна оцінка ділового середовища Івано-Франківської та Львівської областей дають більші підстави для планування інвестиційної діяльності. Від’ємні баланси «інвестицій у більших обсягах» до «інвестиції у менших обсягах», які означають очікування зменшення обсягів інвестицій у регіоні, зафіксовано для Полтавської (72,7), Сумської (-38,4), АР Крим (-20,0), Чернівецької (-18,2), Волинської (-14,3%), Луганської (-13,4), Одеської (-1,8%), Херсонської (-10,5), Рівненської (- 8,3) областей. Інші регіони мають або додатне, або нульове значення балансів, що означає, що обсяги інвестицій або зростуть, або залишаться на рівні минулого року. Найвищі баланси зафіксовано для Закарпатської (36,8), Миколаївської (33,4), м. Києва (27,5), Чернігівської (25,0), Харківської (21,0), Дніпропетровської (20,8) областей.

Перешкоди в здійсненні інвестицій Респондентам було запропоновано оцінити ступінь впливу на інвестиційну діяльність таких перешкод:          

Погана екологічна ситуація Високий рівень захворюваності Низький рівень розвитку інфраструктури Погані погодні умови Недостатній рівень освіти та кваліфікації кадрів Надмірне втручання місцевих органів влади в цілому Слабкий захист прав власності Корупція Нерозвинене фінансове середовище (мало джерел отримання фінансування) Неналежне виконання законодавства місцевими органами влади

Загалом, представники підприємств розцінили перешкоди для інвестиційної діяльності як помірні — сила впливу різних перешкод на капіталовкладення є середньою: від 5,26 бала впливу корупції - до 6,98 бала, яким респонденти оцінили високий рівень захворювань у регіоні. Слід відзначити, що цей показник характеризується достатньо високим значенням стандартного відхилення (у середньому по Україні - 2,41, мінімальне відхилення (1,00) у Вінницькій, а максимальне – 3,06 у м. Севастополь), що свідчить про суттєву неоднорідність оцінок впливу різних типів перешкод на інвестиційну діяльність залежно від регіону. Значення стандартного відхилення в розрізі перешкод також є достатньо вагомим та знаходиться в межах 2,31-2,77. При аналізі необхідно врахувати, що за цим питанням шкала оцінок є інвертованою, тобто 1 бал означає сильний вплив, тоді як 9 – навпаки, відсутність впливу. У цьому розділі ми подаємо аналіз за перешкодами. На думку респондентів, найбільш значущими перешкодами в здійсненні інвестиційної діяльності підприємств сьогодні є корупція (5,26), низький рівень розвитку інфраструктури (5,46), слабкий захист прав власності (5,46), відсутність достатньої кількості фінансових джерел для інвестицій (5,49), надмірне втручання місцевих органів влади в діяльність підприємств (5,94), тобто суб’єктивні перешкоди, які при проведенні грамотної інвестиційної політики на місцях частково або ж повністю можуть бути усунуті. Найменш істотним є вплив на діяльність підприємств

138

Аналіз можливостей та перешкод об’єктивних факторів, впливати на які значно важче або ж взагалі неможливо – високий рівень захворюваності в регіоні (6,98), погана екологічна ситуація (6,93), погані погодні умови (6,53).

Рисунок 5.2 Перешкоди в інвестиційній діяльності підприємства (середнє, зворотна шкала, 1 – низький вплив, 9 — сильний вплив)

Корупція Хоча в загальному, на думку опитаних керівників підприємств, корупція є найбільшою перешкодою для здійснення інвестиційної діяльності (5,26 бала за інвертованою дев’ятибальною шкалою, де 1 – сильний вплив, а 9 – відсутність впливу), цей показник, водночас, має найвище значення стандартного відхилення (2,65) в регіональному розрізі, що свідчить про те, що респонденти різних областей не мають одностайності в оцінці вказаної перешкоди (максимально негативний вплив корупції в м. Києві – 2,83, мінімальний у Львівській області – 7,6). Таким чином, за оцінками респондентів, найвищим рівнем корупції характеризуються м. Київ (2,83), Полтавська (3,65), Запорізька (4,0), Київська (4,24), Сумська (4,25) області та АР Крим (3,90). Загалом, у 13-ти з 27-ми регіонів спостерігається вищий за середній по Україні рівень корупції. Низькою або ж майже відсутньою називають корупцію у своєму регіоні підприємці Львівської (7,6), Івано-Франківської (7,5), Волинської (7,25), Одеської (6,4), Донецької областей (6,4) та м. Севастополя (7,2).

139

Аналіз можливостей та перешкод Рисунок 5.2. Оцінка впливу корупції на інвестиційну діяльність підприємств, (середня, 9 – відсутність впливу, 1 – сильний вплив)

По областях України

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

9.0 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0 1.0

В цілому по Україні

Слід відзначити, що в Донецькій та Львівській областях відповідно 47 та 64% респондентів вважають, що в їхніх регіонах корупція взагалі не має негативного впливу на інвестиційну діяльність підприємств. Для Львівської області такий результат є досить очікуваним, адже область стабільно характеризувалася позитивною оцінкою ділового середовища, ринкової кон’юнктури та сприятливістю до ведення бізнесу. Ситуація, що склалася в Донецькому регіоні, є неоднозначною: з одного боку, область була одним із «антилідерів» в оцінці згаданих показників, і тому низький рівень впливу корупції, у порівнянні з іншими регіонами, є не зовсім логічним, з іншого – якщо аналізувати розподіл перешкод за значущістю всередині безпосередньо Донецького регіону, можна побачити, що корупція все одно є «лідером» за рівнем негативного впливу, а оцінки інших перешкод менш впливовими. Можна припустити, що підприємці, що взяли участь в опитуванні в згаданому регіоні, хоча і доволі обережні у власних оцінках, все одно потерпають від корупційних схем.

Рівень захисту прав власності Слабкий рівень прав власності є другою за вагомістю причиною, що, на думку респондентів, перешкоджає здійсненню інвестиційної діяльності. Ступінь впливу цієї перешкоди в загальному був оцінений респондентами у 5,46 бала, тобто є середнім за шкалою від 1 до 9. Рівень статистичного відхилення цього показника є дещо нижчим, порівняно з корупцією, але все одно досить високим – 2,57, що свідчить про достатньо високу полярність відповідей у регіональному розрізі. Лише для 13-ти регіонів діапазон оцінки знаходиться в межах 4-6 балів. Так, найбільш одностайними в оцінці вказаного показника є підприємці м. Києва (статистичне відхилення складає 1,30), тоді як найвищою є полярність в оцінці цього показника в Рівненській області (3,39). Слід зазначити, що рівень статистичного відхилення, який характеризує одностайність у відповідях респондентів стосовно оцінки впливу усіх типів перешкод, у м. Києві є взагалі одним із найменших серед інших регіонів, тоді як для Рівненської області він навпаки є одним із найбільших.

140

Аналіз можливостей та перешкод Рисунок 5.3. Оцінка впливу слабкого захисту прав власності на інвестиційну діяльність підприємств (середня, 9 – відсутність впливу, 1 – сильний вплив)

9.0 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0

По областях України

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

1.0

В цілому по Україні

Загалом, найбільше потерпають від порушення прав власності підприємці м. Києва (3,46), Миколаївської (3,65), Запорізької (3,75) областей, АР Крим (4,4), а також Сумської (4,45), Полтавської (4,5) і Харківської (4,52) областей. Частково пояснити цей факт для АР Крим можна порушенням прав власності стосовно земельних ділянок, оскільки проблема землеволодіння досить гостро стоїть на півострові; для Миколаївської, Запорізької та Харківської областей причина може полягати в розподілі сфер впливу (та відповідно й власності) на великі промислові підприємства, що розташовані в регіоні. Найменше права власності, у розрізі регіонів, порушуються, на думку респондентів, у Донецькій (7,47), Кіровоградській (7,60), Львівській (7,96) областях та м. Севастополі (7,27). Як й у випадку оцінок респондентів Донецької області, респонденти Львівської області більш помірковано оцінюють загальний вплив перелічених перешкод на інвестиційну діяльність регіону.

Рівень розвитку інфраструктури Суттєвою перешкодою для провадження інвестиційної діяльності респонденти також вважають неналежний рівень розвитку інфраструктури – 5,46 бала за шкалою від 1 до 9, хоча варіантність оцінок є також достатньо високою. Найбільше незадоволені рівнем розвитку регіональної інфраструктури підприємці м. Києва та АР Крим (відповідно 3,83 та 4,05 бала), що частково можна пояснити швидкими темпами розвитку бізнесу в Києві та туристичної галузі, зокрема, у Криму, які перевищують темпи розвитку інфраструктури. Також значно нижче середнього по Україні рівня (тобто мають значний негативний вплив на розвиток інвестиційної діяльності) оцінки інфраструктури Запорізької (3,85), Житомирської (4,25), Сумської (4,40) та Закарпатської (4,55) областей. Загалом, майже в половині регіонів (13 з 27 областей) респонденти не задоволені рівнем розвитку інфраструктуру та вважають, що вона досить негативно впливає на інвестиційний клімат регіону (їхня власна оцінка знаходиться нижче середнього по Україні рівня). Перелік регіонів, у яких низький рівень розвитку інфраструктури не чинить суттєвого негативного впливу на інвестиційну діяльність підприємств, є вже доволі традиційним: це Донецька (8,63) та Львівська (7,24) області, а також Волинська (8,20), Івано-Франківська (7,05) та Вінницька (7,45).

141

Аналіз можливостей та перешкод Рисунок 5.4. Оцінка впливу рівня розвитку інфраструктури на інвестиційну діяльність підприємств, (середня, 9 – відсутність впливу, 1 – сильний вплив) 9.0 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0

По областях України

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

1.0

В цілому по Україні

Діяльність місцевої влади Діяльність місцевої влади, як з точки зору її надмірного втручання в діяльність підприємств, так і з позиції неналежного виконання законодавства на рівні регіону, на думку респондентів, також спричиняє помірно негативний вплив на інвестиційну діяльність. Вплив цих показників респонденти оцінили майже однаково – у 5,94 та 5,69 бала відповідно. Загалом, респонденти 12-ти з 27-ми регіонів вважають, що місцева влада доволі активно втручається у внутрішні справи підприємств, що, у свою чергу, негативно позначається на ефективності здійснення інвестицій. Найбільше нарікають на діяльність міської влади респонденти м. Києва (3,75 бала), Запорізької (4,0), Сумської (4,30) та Полтавської (4,45) областей. Не вважають, що втручання міської влади має негативний вплив на інвестиційну діяльність, респонденти Чернігівської (7,80), Донецької (7,73), Львівської (7,68) областей та м. Севастополя (7,73). Рисунок 5.5. Оцінка впливу втручання міської влади в діяльність підприємств на їхню інвестиційну діяльність, (середня, 9 – відсутність впливу, 1 – сильний вплив) 9.0 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0

По областях України

142

В цілому по Україні

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

1.0

Аналіз можливостей та перешкод Майже аналогічною є оцінка респондентами впливу на інвестиційну діяльність неналежного виконання органами місцевої законодавчих норм – в усіх регіонах різниця між оцінкою впливу цих двох показників складає менше 0,5 бала.

Інші перешкоди Серед інших перешкод найбільший негативний вплив на інвестиційну діяльність має, на думку респондентів, нерозвиненість фінансового середовища, ступінь його впливу був оцінений у 5,49 бала за 9-бальною шкалою. Для 10-ти регіонів значення цього показника знаходиться в межах від 4 до 5 балів, тобто є помірно значимим, найбільш вагомим є його вплив на діяльність підприємств у АР Крим (3,60) та м. Києві (3,96), а, навпаки, найменш суттєвим – у Донецькій (8,0) та Кіровоградській (7,75) областях. Влив решти перешкод був оцінений респондентами як менш суттєвий: від 6,29 бала, у які була оцінена вагомість впливу недостатнього рівня освіти та кваліфікації кадрів, до 6,98 бала впливу високого рівня захворюваності в регіоні. Резюме: Найбільш суттєвими перешкодами в інвестиційній діяльності респонденти вважають ті перешкоди, які напряму пов’язані із загальними умовами ведення бізнесу, що формуються на національному рівні (корупція, слабкий захист прав власності) та діяльністю місцевої влади (низька ефективність діяльності місцевої влади). Об’єктивні перешкоди («жорсткі фактори» в термінології цього дослідження), які важче усунути (погана екологічна ситуація, високий рівень захворюваності в регіоні) відповідно оцінюються респондентами як менш суттєві. На загальному фоні виділяються Львівська та Донецька області, перша з яких характеризується високими оцінками умов для ведення бізнесу в регіоні, а друга – більш нейтральними оцінками перешкод.

Ризики для інвестицій Поряд із перешкодами, респондентам було запропоновано також оцінити ступінь впливу різних типів ризиків на інвестиційну діяльність підприємств, а саме:         

Погіршення погодних умов Забруднення навколишнього середовища Кримінальні ризики Ризик втрати власності Ризики конфліктів (страйки, міжетнічні конфлікти тощо) Ризики, пов’язані з рішеннями місцевої влади Ризики, пов’язані з рішеннями центральної влади Зміна ринкової кон’юнктури (зміна попиту чи пропозиції) Ризики, пов’язані з несумлінними контрагентами (неплатежі чи заборгованості)

Загалом, представники підприємств розцінили ризики для інвестиційної діяльності як помірні — сила впливу вказаних ризиків на капіталовкладення є середньою або слабкою. На думку опитаних, найбільший вплив на інвестиції має ризик зміни ринкової кон’юнктури. На загальноукраїнському рівні його значимість була оцінена як вища за середню: ризик зміни ринкової кон’юнктури набрав 3,80 за дев’ятибальною інвертованою шкалою, у якій 1 означає сильний вплив на інвестиційну діяльність підприємства, а 9 — відсутність впливу. Слід зазначити, що в 2012 році саме цей ризик також був оцінений респондентами як найбільш впливовий (4,91 за десятибальною шкалою). Серед найбільш важливих представники підприємств також відзначили ризики, пов’язані з несумлінністю контрагентів (4,45 у 2013 та 4,91 за 10-бальною шкалою 2012 року) та рішення центральної влади (4,58 у 2013 та 5,35 за 10-бальною шкалою 2012 року). Замикають «п’ятірку лідерів» за ступенем впливу на інвестиційну діяльність рішення місцевої влади (відповідно 5,43 бала та 5,77 за 10-бальною шкалою 2012 року) та ризик втрати власності (5,20 у 2012 та 5,84 за 10-бальною шкалою 2012 року). Порівняно з попереднім періодом вагомість рішень центральної влади стала більш

143

Аналіз можливостей та перешкод значущою в порівнянні з рішеннями місцевої влади (у 2012 їхня оцінка склала відповідно 5,35 та 5,77 бала), що опосередковано може свідчити про підвищення загального рівня централізації в країні. Також, до негативних змін в оцінці інвестиційних ризиків можна віднести і те, що ризик втрати власності перемістився з 5-го місця в 2012 на 3-тє в 2013 році. Решту ризиків респонденти вважають менш істотними – їхня оцінка лежить у діапазоні від 6,00 до 6,87. Нижче розглянута оцінка підприємствами впливу ризиків на інвестиції для кожного з ризиків у регіональному розрізі. Рисунок 5.6 Ризики інвестиційні діяльності підприємства (середнє, зворотна шкала, 1 – низький вплив, 9 — сильний вплив)

Зміна ринкової кон’юнктури У цілому, по Україні вплив ризику зміни ринкової кон’юнктури, під якою ми розуміємо можливі зміни попиту чи пропозиції, на інвестиційну діяльність респонденти оцінили в 3,80 бала (за дев’ятибальною шкалою, у якій 1 означає сильний вплив на капіталовкладення, а 9 — відсутність такого впливу). За оцінкою ступеня впливу цього ризику регіони можна умовно розділити на 2 майже рівновеликі групи: регіони, у яких представники підприємств оцінили цей ризик як середній (у 10 регіонах він набрав від 4,1 до 5 бала), та регіони, респонденти в яких оцінили його як достатньо сильний – у 15-ти регіонах оцінка цього ризику становила від 2 до 4 бала. Оцінка Рівненської області є максимальною за інвертованою шкалою (1,95), але вона знаходиться достатньо близько до групи регіонів, що оцінюють вказаний ризик як достатньо сильний. Причому, слід зазначити, що в минулому році саме в Рівненській області цей ризик також був оцінений респондентами як найбільш значущий. Найменшим, на думку підприємствреспондентів, є вплив ризику зміни кон’юнктури в Чернігівській області (7,25). Взагалі, оцінка цього ризику є достатньо диверсифікованою в розрізі регіонів.

144

Аналіз можливостей та перешкод

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

м. Севастополь

В цілому по Україні

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

По областях України

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-…

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Волинська

Вінницька

АР Крим

9.0 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0 1.0

Дніпропетров…

Рисунок 5.7. Оцінка впливу ризиків, пов’язаних із змінами ринкової кон’юнктури, на інвестиційну діяльність підприємств у 2013 році

Несумлінні контрагенти За результатами опитування, ризики, пов’язані з несумлінними контрагентами, знаходяться на другому місті за вагомістю впливу на інвестиційну діяльність: вони були оцінені респондентами в 4,45, тобто, фактично, на середньому рівні за 9-бальною шкалою. Зважаючи на оцінку такого типу ризиків, регіони також розділилися на ті, представники яких оцінили його як середній (у 16-ти регіонах він був оцінений від 4 до 6 балів), та ті, підприємці яких вважають його достатньо сильним (у 10-ти регіонах оцінка цього ризику склала від 2,55 до 3,99 бала), причому всередині цих груп розподіл є достатньо рівномірним. Найсильнішим вплив ризиків, пов’язаних із несумлінними контрагентами, є у АР Крим (2,55), що може бути частково пояснено високою часткою туристичних послуг у загальній структурі послуг регіону, які достатньо сильно пов’язані з налагодженням успішної співпраці різного роду контрагентів (туристичні компанії, сфера громадського харчування, готельний бізнес тощо). Не вважають стосунки з контрагентами ризиком для своєї інвестиційної діяльності підприємці Івано-Франківської області: за їхніми оцінками ступінь впливу цього показника дорівнює 6,2 з 9 можливих балів. Рисунок 5.8. Оцінка впливу ризиків, пов’язаних із несумлінними контрагентами на інвестиційну діяльність 9.0 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0

По областях України

145

В цілому по Україні

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

1.0

Аналіз можливостей та перешкод Рішення центральної влади На загальноукраїнському рівні значимість ризиків, пов’язаних із рішеннями органів центральної влади, була оцінена в 4,58 бала, що фактично знаходиться посередині 9-бальної шкали. Водночас, диверсифікація оцінки цього ризику є достатньо значною: оцінки лише 12-ти регіонів знаходяться в діапазоні від 4 до 6 балів. У Рівненській, Сумській, Харківській, Хмельницькій, Закарпатській, Полтавській областях, м. Києві та АР Крим ступінь впливу цього ризику був оцінений респондентами дещо вище середнього рівня: від 3 до 4 балів, а в Запорізькій, Луганській та Миколаївській областях він виявися доволі впливовим (відповідно, 2,80; 2,72; 2,70 бала). Не вважають рішення центральної влади ризиком для інвестиційної діяльності на місцях підприємці Чернігівської (8,4) та Донецької (7,8) областей.

Питання власності Ризик втрати власності в поточному році став третім за рівнем значущості за своїм впливом на інвестиційну діяльність. Українські підприємці оцінили його в 5,2 бала з 9-ти можливих, тобто вони вважають його вплив дещо нижчим середнього рівня. Представники 14-ти з 27-ми регіонів оцінили вказаний ризик як загалом середній (оцінки знаходяться в діапазоні від 4 до 6 балів). Можна виділити групу регіонів, представники яких не розглядають ризик втрати власності як серйозну загрозу для процесу інвестування. Це Донецька (7,87), Кіровоградська (7,50), Львівська (7,40) та Вінницька (7,25) області, а також місто Севастополь (7,07). Натомість респонденти Запорізької та Миколаївської областей, навпаки, вважають цей ризик достатньо серйозною загрозою для процесу здійснення капіталовкладень: вони оцінили його відповідно на 3,15 та 2,80 бала. Рисунок 5.9. Оцінка впливу ризиків, пов’язаних із втратою власності, на інвестиційну діяльність

9.0 8.0

7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0

По областях України

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

1.0

В цілому по Україні

Рішення місцевої влади На думку представників підприємств, ризики, пов’язані з рішеннями місцевої влади, є менш значущими за ті, що пов’язані з діями центральних органів влади. У середньому по Україні оцінка впливу цього виду ризиків становила 5,43 за дев’ятибальною шкалою, у якій 1 означає сильний вплив на капіталовкладення, а 9 — відсутність такого впливу. Порівняно з попереднім періодом його значення майже не змінилося, у 2012 році він був оцінений у 5,77 за десятибальною шкалою, у якій 0 означає сильний вплив на капіталовкладення, а 10 — відсутність такого впливу.

146

Аналіз можливостей та перешкод У регіональному розрізі оцінки сили впливу цієї групи ризиків є досить диверсифікованими. Середнім вплив (на рівні від 4 до 6 балів) вважають у 11-ти регіонах. У п’яти областях він є більшим за середній: це Полтавська (3,65) область, АР Крим (3,65), м. Київ (3,60), Запорізька (3,55) та Миколаївська (3,25) області, тоді як у 2012 році нижче середнього були значення Рівненської та Луганської областей. Досить значною за кількістю є група регіонів, респонденти в яких вважають вплив цього ризику меншим за середній - його оцінка знаходиться в діапазоні від 6,05 до 8,15 бала. Найменший вплив, на думку підприємців, мають рішення місцевої влади в Чернігівській (8,15) та Донецькій (7,83) областях. Рисунок 5.10. Оцінка впливу ризиків, пов’язаних із рішеннями місцевої влади на інвестиційну діяльність 9.0 8.0 7.0 6.0 5.0

4.0 3.0 2.0

По областях України

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

1.0

В цілому по Україні

Інші ризики Оцінка значимості впливу інших ризиків на інвестиційну діяльність (які були оцінені як найслабші на загальноукраїнському рівні) знаходиться в достатньо вузькому діапазоні значень від 6 балів (кримінальні ризики) до 6,88 бала (ризики різного роду конфліктів), тобто знаходяться у діапазоні між середнім та слабким рівнем. Водночас, у регіональному розрізі оцінки є достатньо диверсифікованими. Зокрема, кримінальні ризики, за оцінками підприємців, є найнижчими в Івано-Франківській (8,70) та Донецькій (8,57), а найвищими – у АР Крим (3,85) та Миколаївській (3,70) області. Загалом, цей вид ризику є нижчим за середній по Україні рівень у 13-ти регіонах, а для 22-х регіонів – нижче середнього значення за 9-бальною шкалою. Ризик несприятливих погодних умов є нижчим за середній по Україні рівень у 15-ти регіонах (загальний діапазон оцінок цього ризику становив від 4,73 до 8,47 бала), а ризик забруднення навколишнього природного середовища становив від 5 до 8,35 бала. Найбільш негативно він оцінений респондентами в Полтавській (5,0) та Запорізькій (5,25) областях, а найменш впливовим, за оцінками підприємців, він є у Волинській (8,35) області. Суттєвим вважають ризик виникнення різного роду конфліктів (етнічних, страйків тощо) респонденти в АР Крим (4,15), яка вирізняється на загальноукраїнському тлі досить високим рівнем кримінальних ризиків, та Полтавської області (аналогічне значення цього показника - 4,15). Не вважають згаданий ризик суттєвим для провадження інвестиційної діяльності підприємці Кіровоградської та Чернігівської областей.

147

Аналіз можливостей та перешкод Резюме: Як засвідчило опитування, різниця між регіонами в оцінці впливу ризиків на інвестиційні рішення є достатньо значною. Як й у випадку оцінки перешкод в інвестиційній діяльності, найбільш суттєвими ризиками респонденти вважають ті, що напряму пов’язані з ситуацією на ринку (зміна ринкової кон’юнктури) та загальними умовами ведення бізнесу (стосунки з контрагентами). Об’єктивні перешкоди, які важче усунути (погані погодні умови, забруднення навколишнього середовища) відповідно оцінюються респондентами як менш суттєві та практично не відрізняються за рівнем своєї значущості. Чернігівська область вирізнялась поміж інших стабільно більш низькими оцінками ступеня впливу більшості ризиків, що аналізувалися.

148

Аналіз можливостей та перешкод

6. Джерела конкурентних переваг регіонів Поряд із оцінкою основних ризиків та перешкод для інвестиційної діяльності представникам підприємств було запропоновано охарактеризувати умови розвитку підприємств у регіонах: з одного боку, відзначити основні джерела конкурентних переваг, з іншого — вибрати фактори, які обмежують збільшення обсягів виробництва. Перелік джерел конкурентних переваг та несприятливих факторів дозволяв оцінити умови розвитку підприємств за такими аспектами:     

інституційний (регуляторний вплив, податковий тиск, державна підтримка); ресурсний (наявність та доступність людських, фінансових, природних ресурсів); ринковий (величина попиту, рівень конкуренції); технологічний (наявність нових чи застарілих технологій); інфраструктурний.

Опитування показало, що розподіл думок стосовно основних джерел конкурентних переваг є нерівномірним, як у розрізі окремих джерел, так і в регіональному відношенні. Водночас, на відміну від 2012 року, у якому не вдалося визначити факторів, які б у середньому по Україні відзначили більше 50% представників підприємств, у 2013 році можна виділити трійку лідерів, які набрали більше 30% «голосів» опитаних21. Це географічне розташування (49,1%), кваліфіковані працівники (35,2%) та розвинений сектор торгівлі й послуг (31,7%). Перші два джерела як конкурентні переваги назвали респонденти всіх 27-ми регіонів, а третій – 25 з 27ми регіонів. Решта факторів отримали від 14 до 30%. У 2012 році в цілому по Україні найважливішими джерелами конкурентних переваг для підприємств були названі такі фактори, як наявність кваліфікованих кадрів (її відзначили 43,9% респондентів у середньому по країні), а також низька зарплата (28,5%). Тобто відбулася певна зміна пріоритетів, яка може свідчити, з одного боку, про намагання підприємців перетворювати на конкурентні переваги об’єктивні фактори (такі як розташування регіону), а з іншого - про динаміку розвитку сфери торгівлі та послуг у країні. Водночас, доволі значна диверсифікація факторів може віддзеркалювати як існування різниці в наборі сильних сторін між регіонами, так і наявність відмінностей у сприйнятті ділового середовища окремими підприємствами. На користь першого припущення свідчить наявність яскраво виражених регіональних особливостей, на думку представників підприємств, з точки зору умов для інвестиційної діяльності. Рисунок 6.1. Конкурентні переваги регіону, % респондентів

Корисні копалини Географічне розташування Сприятливий клімат Екологічно чистий регіон Кваліфіковані працівники Низька заробітна плата Розвинена пром-ть Розвинений сектор торгівлі та послуг Розвинена інфраструктура Розвинена наука Сприятливі умови для бізнесу Розвинений споживчий ринок Культурно-історична спадщина Інше 0.0%

10.0%

20.0%

30.0%

40.0%

50.0%

60.0%

У цьому питанні респондент міг зазначити кілька джерел конкурентних переваг підприємств регіону, а також кілька факторів, які обмежують збільшення обсягів виробництва, тому сума факторів перевищує 100%

149

Аналіз можливостей та перешкод Нижче наведено аналіз оцінки факторів, що є джерелами конкурентних переваг для підприємств у регіонах — географічного розташування, кваліфікованої робочої сили, розвинутого сектору торгівлі та послуг, споживчого ринку та низької заробітної плати.

Географічне розташування, клімат та природні ресурси Географічне розташування є одним із двох джерел конкурентних переваг для українських підприємств, про яке згадали респонденти в усіх регіонах. Важливість цього фактору відзначила майже половина респондентів (49,1%), водночас, регіональні оцінки характеризуються значним ступенем диверсифікації: від 10 до 100%. Вигідне географічне розташування є сильною стороною АР Крим (85% респондентів у цьому регіоні назвали його джерелом конкурентних переваг), Одеської (80,0%) та Херсонської (71,4%) областей, що є цілком логічним, зважаючи на наявність у цих регіонах виходу до моря. Всі 100% підприємців у Кіровоградській області назвали географічне розташування регіону джерелом його конкурентних переваг, очевидно беручи до уваги центральне географічне розташування області на карті країни. У загальному, від 50 до 65% респондентів в 11-ти областях також відносять географічне розташування до числа сильних сторін регіону: це Полтавська, Вінницька, Івано-Франківська, Закарпатська, Миколаївська, Київська, Львівська, Харківська, Хмельницька, Чернігівська області та м. Київ (у порядку зменшення частки респондентів, що надали таку відповідь). Найменше розглядають географічне розташування власного регіону як конкурентну перевагу підприємці Луганської (28,0%), Тернопільської (25,0%), Донецької (23,3%), Житомирської (20,0%), та Сумської (20,0%) областей. Поряд із географічним становищем значна частина респондентів, окрім підприємців Дніпропетровської, Донецької та Житомирської областей, також вважають джерелом конкурентних переваг і сприятливі кліматичні умови, але значення загальноукраїнського показника стосовно цього фактору майже вдвічі менше – 25,3%. Лідером також є Кіровоградська область, у якій усі респонденти назвали кліматичні умови джерелом конкурентних переваг, крім того, вважають цей фактор сильною стороною регіону підприємці Херсонської (76,2%) та Миколаївської (70,0%) областей, що також може бути частково пояснено розташуванням областей біля морського узбережжя. Лише від 5 до 10% респондентів вважають сприятливі кліматичні умови джерелом конкурентних переваг для свого регіону у Волинській, Полтавській, Київській, Луганській, Львівській, Харківській, Тернопільській областях та у м. Києві. Дещо менша кількість респондентів (19,7 у загальному по Україні, що фактично дорівнює показнику 2012 року – 20,6%) вважають сильною стороною регіону наявність корисних копалин, земельних, водних та лісових ресурсів. Таке порівняно високе середнє значення було отримано переважно завдяки впливу 3-х областей – Миколаївської (65% респондентів вказали це джерело), Житомирської (75%) та Кіровоградської (100%) областей, тоді як у більшості регіонів (21 з 27) значення цього показника знаходиться в діапазоні від 10 до 25%. У регіонах, які мають запаси корисних копалин світового та національного значення, а саме в Донецькій, Дніпропетровській та Луганській області, він коливається в межах 30-40%.

Кваліфіковані працівники Як уже було зазначено, якість робочої сили стала в 2013 році другим за вагою джерелом конкурентної переваги для підприємств на загальноукраїнському рівні. Важливість цього фактору відзначили 35,2% респондентів. Порівняно з минулим роком регіональні оцінки стали більш диверсифікованими, так, якщо частка опитаних, які вважали наявність кваліфікованих працівників одним із джерел конкурентних переваг, у 2012 році була досить рівномірно

150

Аналіз можливостей та перешкод розподілена в діапазоні від 24% до 67,7% для переважної більшості регіонів (24 з 27), то в 2013 році значення лише 16-ти областей знаходились у межах 24-60%. Змінився й перелік лідерів: у 2012 р. найбільше опитаних наголосили на важливості цього фактору в Одеській області (84%), м. Києві (66,7%), Вінницькій (65%), Кіровоградській (60%) та Чернігівській (60%) областях. У цьому дослідженні 2013 року якість робочої сили була визнана особливо сильною стороною в Івано-Франківській (80,0), Волинській (75,0%) та Львівській (60,0%) областях, у яких її відзначили більше 60% респондентів. Впритул наблизився показник м. Києва – 58,3%. Слід відзначити, що характеристика Волинської області впродовж року змінилася на діаметрально протилежну, адже в 2012 році лише 5% підприємців в цьому регіоні визнали кваліфіковану робочу силу як конкурентну перевагу. У поточному році показником на рівні 5% відзначилася Житомирська область. Також, за результатами цьогорічного опитування, сформувалася група регіонів, у яких лише 10% вважають високу якість робочої сили джерелом конкурентних переваг свого регіону. Це Хмельницька, Черкаська, Сумська, Рівненська області та АР Крим. Рисунок 6.2. Частка опитаних представників підприємств, які вважають наявність кваліфікованих працівників джерелом конкурентної переваги підприємств регіону в 2013 році АР Крим Вінницька Волинська Дніпропетровська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київська Кіровоградська Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська м. Київ м. Севастополь 0.0%

10.0%

20.0%

30.0%

40.0%

50.0%

60.0%

70.0%

80.0%

90.0%

Рівень розвитку сектору торгівлі та послуг Високий рівень розвитку сектору торгівлі та послуг вважає конкурентною перевагою майже третина респондентів – 31,7%. Це третій за рівнем значущості показник серед усіх можливих сильних сторін, що створюють сприятливі умови для функціонування бізнесу в регіонах: його назвали респонденти 25-ти областей, окрім представників Луганської та Рівненської областей. Регіональний розподіл частки респондентів, що вказали це джерело як конкурентні переваги, є

151

Аналіз можливостей та перешкод відносно однорідним – для 16-ти регіонів його значення досить рівномірно розподілено в діапазоні між 20 та 55%. Водночас, можна виділити групу з п’яти регіонів, підприємці яких не вважають існуючий в області рівень розвитку сфери торгівлі та послуг її сильною стороною. До цієї групи належать Харківська (16,0%), Запорізька (15,0%), Івано-Франківська (10,0%), Черкаська та Житомирська (по 5,0%) області, а також АР Крим (15,0%). Рисунок 6.3. Частка опитаних представників підприємств, які вважають високий рівень розвитку сектору торгівлі та послуг джерелом конкурентної переваги підприємств регіону АР Крим Вінницька Волинська Дніпропетровська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київська Кіровоградська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька

Чернігівська м. Київ м. Севастополь 0.0%

10.0%

20.0%

30.0%

40.0%

50.0%

60.0%

70.0%

80.0%

90.0%

На противагу цим регіонам більшість підприємців Чернівецької, Кіровоградської та Миколаївської областей вважають високий рівень розвитку сфери торгівлі та послуг одним із основних джерел конкурентних переваг їхнього регіону. Частка респондентів, які назвали згадане джерело, становить, відповідно, 85,0%, 80,0% та 75,0%.

Споживчий ринок У цілому, по Україні високий рівень розвитку споживчого ринку вважають перевагою 26,1% опитаних представників підприємств. Розподіл цієї величини за регіонами є досить рівномірним. Як і з попереднім джерелом конкурентних переваг, оцінки респондентів значної групи регіонів (12 з 27) становлять від 20% до 55%. Майже аналогічною за величиною є група регіонів, підприємці яких менше схильні розцінювати поточний рівень розвитку споживчого ринку в їхній області її сильною стороною – питома вага відповідей респондентів за цим джерелом склала від 4,0% у Луганській до 16,7 у Донецькій області. Окрім названих, до вказаної групи входять Сумська (15,0%), Харківська (12,0%), Херсонська (9,5%), Рівненська (5,0%) області, а також 4 регіони, у яких значення цього показника склало 10% - Полтавська, Закарпатська, Запорізька області та АР Крим. Як свідчать результати дослідження, найменш розвиненим є споживчий ринок у Житомирській та Черкаській областях — там жодний з опитаних представників підприємств не відзначив рівень розвитку споживчого ринку як конкурентну перевагу. У групі з найвищим значенням

152

Аналіз можливостей та перешкод споживчого фактору розташовані Кіровоградська (85,0%) та Чернівецька (70,0%) області, а також м. Севастополь (66,7%). Рисунок 6.4. Частка опитаних представників підприємств, які вважають високий рівень розвитку споживчого ринку джерелом конкурентної переваги підприємств регіону АР Крим Вінницька Волинська Дніпропетровська Донецька Закарпатська

Запорізька Івано-Франківська Київська Кіровоградська Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська

Хмельницька Чернівецька Чернігівська м. Київ м. Севастополь 0.0%

10.0%

20.0%

30.0%

40.0%

50.0%

60.0%

70.0%

80.0%

90.0%

Заробітна плата У цілому, по Україні дешевизна робочої сили є джерелом конкурентних переваг на думку лише 22,0% підприємців, які взяли участь в анкетуванні, тобто на 6,5% менше ніж минулого року. Ця зміна є відносно не суттєвою порівняно із зміною пріоритетності інших джерел. Не вважають низьку вартість робочої сили джерелом конкурентних переваг для регіону підприємці АР Крим, Житомирської та Закарпатської областей, що частково можна пояснити у випадку Криму сезонним характером зайнятості, а у випадку двох інших регіонів - близькістю столичного та європейського ринків праці, адже можна припустити, що працівники надають перевагу найближчим ринкам порівняно з працевлаштуванням у власному регіоні. Оцінка цього фактору розподілена між регіонами більш рівномірно ніж попередніх. Для 15-ти з 27-ми областей частка респондентів, які визнають важливість цього фактору, становить від 5% до 30%, ще для 7-ми областей значення цього показника досить щільно сконцентроване в діапазоні від 22 до 48%. Це Київська (23,8%), Кіровоградська (25,0%), Чернігівська (30,0%), Чернівецька (35,0%), Херсонська (38,1%), Донецька (40,0%), Вінницька (40,0%), Сумська (45,0%), Луганська (48,0%) області.

153

Аналіз можливостей та перешкод Рисунок 6.5. Частка опитаних представників підприємств, які вважають низьку вартість робочої сили джерелом конкурентної переваги підприємств регіону АР Крим Вінницька Волинська Дніпропетровська Донецька Запорізька Івано-Франківська Київська Кіровоградська Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська м. Київ м. Севастополь 0.0%

10.0%

20.0%

30.0%

40.0%

50.0%

60.0%

70.0%

80.0%

На загальному фоні виділяються 2 області, у яких респонденти визнають вирішальний вплив дешевої робочої сили на розвиток бізнесу в області - це Тернопільська (70%) та Миколаївська (60%) області. На протилежному кінці шкали оцінок знаходяться три регіони, у яких низьку вартість робочої сили вважають сприятливим фактором розвитку підприємств менше 10% опитаних: Харківська та Дніпропетровська області, а також м. Севастополь, які належать до числа регіонів із найвищою середньою зарплатою в Україні. У Києві, який входить до п’ятірки зарплатних лідерів, частка респондентів, які вважають низьку зарплату конкурентною перевагою міста, порівняно з попереднім роком суттєво знизилась - з 31,1 до 12,5%, хоча підвищення середньої заробітної плати по місту відбувалося не такими швидкими темпами.

Інші конкурентні переваги Розподіл інших конкурентних переваг є регіонально диверсифікованим. Так, зокрема, 75% підприємців Чернівецької області вважають її конкурентною перевагою культурно-історичну спадщину, адже архітектурний ансамбль Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича занесений до історико-культурної спадщина ЮНЕСКО. Розвинену промисловість, відповідно, вважають джерелом конкурентних переваг респонденти областей, які традиційно характеризуються високим розвитком промислового комплексу – Дніпропетровська та Донецька області, а також м. Київ. А ось рівень розвитку регіональної інфраструктури практично не виступає конкурентною перевагою в жодній із областей, питома вага підприємців, що вказали її, не перевищує 50%. Ще нижчим є показник сприятливості умов для ведення бізнесу – у середньому по Україні відсоток респондентів, які вважають, що загальні умови функціонування підприємництва в регіоні є сприятливими, становить 9,9%, найвища питома вага підприємців, що вказали цей фактор, знаходиться в Чернігівській області – 35%. Низькою є і кількість регіонів, у яких, на думку опитаних респондентів, конкурентною перевагою виступає високий рівень розвитку науки. Відносно значимим цей показник у м. Києві та Дніпропетровській області (відповідно, 25,0 та 16,7%) – традиційних центрах науково-

154

Аналіз можливостей та перешкод інноваційного розвитку в Україні, у решті регіонів частка представників підприємств, що вважають науку конкурентною перевагою, не перевищувала 10%. Резюме: У цілому, по Україні найважливішими джерелами конкурентних переваг для підприємств є географічне розташування регіону (49,1% респондентів назвали цей фактор), високий кваліфікаційний ринок співробітників (35,2%) та високий рівень розвитку сфери торгівлі та послуг (31,7%). Крім того, важливе значення серед сильних сторін регіонів мають розвинений споживчий ринок (26,1%) та сприятливі кліматичні умови (25,3%). Менш важливе значення мають наявність корисних копалин (19,7%) та рівень розвитку інфраструктури (19,0%). Більшість оцінок є достатньо диверсифікованими в регіональному розрізі та залежать передусім від внутрішніх особливостей області та характеристик діяльності підприємствреспондентів.

155

Аналіз можливостей та перешкод

7. Фактори, що обмежують збільшення виробництва Як свідчать результати опитування, на загальноукраїнському рівні серед причин, що обмежують збільшення обсягів виробництва, представники підприємств найчастіше називали недостатній попит на продукцію (на ньому наголосили 44,8% опитаних у 2013, та 42,6% у 2012 році), високий рівень конкуренції (відповідно 37,9 та 36,2%) та значний податковий тиск (26,1 та 35,6%). Тобто, порівняно з 2012 роком збереглася пріоритетність основних стримуючих факторів та практично не змінилася частота їх згадування респондентами. На цих трьох причинах наголосили представники всіх без винятку регіонів. Рисунок 7.1. Вплив окремих факторів на збільшення обсягів виробництва

Конкуренція Нестабільність економ. законодавства Висока ставка кредитів Застарілі технології Рівень податків Високий регуляторний тиск

Корупція Доступність кредитів Нестача виробничих потужностей Несприятлива політична ситуація Брак обігових коштів Низький попит на продукцію Нестача кваліфікованих кадрів 0.0%

10.0%

20.0%

30.0%

40.0%

50.0%

Як і в 2012 році, думки представників підприємств стосовно трьох головних несприятливих факторів є досить схожими в різних регіонах22, що чітко окреслює головні проблеми ділового середовища в країні — високий рівень конкуренції за споживачів на фоні низького попиту та сильного податкового тиску. Навпаки, ті фактори, які виявилися найменш важливими при підбитті підсумків у середньому по Україні, є джерелом відмінностей між регіонами як з точки зору переваг, так і з точки зору перешкод для розвитку підприємств23. Винятком тут є нестача сировини та матеріалів, яка чи не одностайно була визнана одним із найменших важливих факторів у всіх регіонах. Нижче наведено аналіз факторів, що обмежують збільшення обсягів виробництва (низький попит на продукцію, високий рівень конкуренції, податкове навантаження, проблеми ліквідності, корупція, інші фактори).

Величина стандартного відхилення 27 середніх регіональних оцінок для кожного з цих факторів не перевищує 56%

від середньої оцінки по Україні 23

Величина стандартного відхилення 27 середніх регіональних оцінок для кожного з цих факторів становить від 63% до 177% середньої оцінки по Україні)

156

Аналіз можливостей та перешкод

Брак замовлень та низький попит на продукцію Загалом, підприємства вважають проблеми, пов’язані з ринковою кон’юнктурою, значно більшою перешкодою для розвитку підприємств ніж інституційні фактори. На загальноукраїнському рівні на низький попит нарікали 44,8% опитаних представників підприємств. Аналіз відповідей респондентів показує, що в регіональному розрізі розподіл оцінок є відносно рівномірним. У 17 з 27 регіонів проблеми з браком попиту зазначають від 30% до 50% опитаних. Проте існує група областей, у яких згадана проблема стоїть більш гостро (відсоток респондентів, що вказали цю причину значно, вищий за середнє значення по Україні). У п’яти регіонах про проблеми з попитом повідомили від 60% до 76% респондентів. Мова йде про Кіровоградську (60,0%), Чернівецьку (60,0%), Волинську (65,0%), Черкаську (75,0%) та Львівську (76,0%) області. Надзвичайно жорсткою є конкуренція, на думку опитаних представників підприємств, у АР Крим, що відзначили 95% респондентів. Водночас, у чотирьох областях проблеми з попитом і замовленнями є порівняно низькими. Серед них Сумська область (25%), яка має спільний кордон з Російською Федерацією, м. Київ (25%), у якому зосереджено значно більше фінансових потоків ніж у інших регіонах, а також територіально наближені до нього регіони – Полтавська (25%) та Чернігівська області (15%). Рисунок 7.2. Частка опитаних представників підприємств, які вважають низький попит на продукцію фактором, що обмежує збільшення обсягів виробництва АР Крим Вінницька Волинська Дніпропетровська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київська Кіровоградська Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська м. Київ м. Севастополь 0.0%

10.0%

20.0%

30.0%

40.0%

50.0%

60.0%

70.0%

80.0%

90.0%

100.0%

Конкурентний тиск Оцінки негативного впливу високого рівня конкуренції (як добросовісної, так і недобросовісної) на розвиток підприємств та їх регіональний розподіл є схожими на відповідні характеристики оцінок впливу низького попиту. У цілому по Україні 37,9% опитаних представників підприємств відзначили високий рівень конкуренції як перешкоду для збільшення виробництва. Розподіл оцінок за регіонами є достатньо рівномірним. У більшій частині регіонів (19 з 27) частка респондентів, які вважають цю перешкоду важливою, становить від 20% до 48%. Показники

157

Аналіз можливостей та перешкод чотирьох регіонів сконцентровані біля нижньої шкали на рівні саме 20%: це Черкаська, Кіровоградська, Чернівецька та Миколаївська області, близьким значенням характеризується м. Київ – 20,8%. У шести регіонах про негативний вплив високої конкуренції говорить значно більша кількість опитаних — від 60% до 85%. Найбільшу конкуренцію відчувають підприємства в Закарпатській (60,0%), Сумській (65,0%), Запорізькій (70,0%), Львівській (76,0%) та Івано-Франківській (85,0%) областях, а також у м. Севастополі (80,0%). А ось група областей, у яких конкуренція не належить до найбільших перешкод у розвитку підприємств, є найменшою (про неї згадали менше 20% респондентів) — усього два регіони. Це Житомирська та Рівненська області – відповідно 15 та 5%. Рисунок 7.3. Частка опитаних представників підприємств, які вважають конкуренцію фактором, що обмежує збільшення обсягів виробництва АР Крим Вінницька Волинська Дніпропетровська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київська Кіровоградська Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська м. Київ м. Севастополь 0.0%

10.0%

20.0%

30.0%

40.0%

50.0%

60.0%

70.0%

80.0%

90.0%

Розмір податків Загальнодержавні податки для підприємств є однаковими у всіх регіонах України, проте практика їх стягнення може суттєво відрізнятися, окрім того, рівнозначне податкове навантаження має різний вплив на різні за розміром та обсягом діяльності підприємства, а також, на підприємства, що знаходяться на різних етапах свого функціонування. Як засвідчили результати опитування, на загальноукраїнському рівні податковий тягар є значною перешкодою для збільшення обсягів виробництва — так вважають 37,9% респондентів. Водночас, у більшості регіонів (16 з 27) частка опитаних, які відзначили рівень податків як перешкоду в розвитку підприємств, є нижчою середнього рівня, а для 12-ти з них вона знаходиться в межах від 10 до 15%. Для групи регіонів проблема оподаткування не становить серйозної перешкоди для збільшення масштабів діяльності, частка підприємців, які назвали її, становить менше 7%. До вказаної групи належить м. Севастополь (6,7%), Кіровоградська (5,0%), Рівненська (5,0%) та Харківська (4,0%) області.

158

Аналіз можливостей та перешкод У той же час, респонденти значної групи регіонів (11 з 27) вважають, що рівень податкового навантаження заважає підприємцям здійснювати заходи, спрямовані на розширення виробництва. У цих регіонах частка респондентів, що назвали податковий тиск серед інших перешкод, є вищою за середній по Україні рівень та становить від 28 до 55%. Так вважають підприємці Закарпатської (55,0%), Хмельницької (55,0%), Полтавської (50,0%), Миколаївської (50,0%) областей, міста Києва (47,9%), а також Чернівецької (45,0%), Херсонської (42,9%), Сумської (35,0%), Запорізької (30,0%), Чернігівської (30,0%) та Київської областей (28,6%). Слід зазначити, що, на відміну від попередній двох перешкод (відсутність попиту та конкурентний тиск), стосовно податкового навантаження в регіонах не має надзвичайно високих значень: максимальне значення частки респондентів, що вказали цю перешкоду, складає 55%. Рисунок 7.4. Частка опитаних представників підприємств, які вважають високий рівень податків фактором, що обмежує збільшення обсягів виробництва АР Крим Вінницька Волинська Дніпропетровська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київська Кіровоградська

Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська

Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська м. Київ м. Севастополь 0.0%

10.0%

20.0%

30.0%

40.0%

50.0%

60.0%

Обмеженість фінансових ресурсів Високі ставки кредитування та, як наслідок, проблема ліквідності й брак обігових коштів замикають п’ятірку перешкод - «лідерів». Частка опитаних представників підприємств, які вказали їх серед найбільш суттєвих обмежень для розширення бізнесу, становить відповідно 21,3 та 22,0%. Припущення, що саме висока вартість кредитних ресурсів є причиною проблем з ліквідністю, виявилося справедливим для значної частини регіонів. Висока кредитка ставка не перешкоджає діяльності підприємств у Донецькій та Житомирській областях, а також в АР Крим, – жоден із опитаних підприємців у цих областях не вказав цю причину. Незначний негативний вплив вона має у Харківській (8,0%), Кіровоградській (5,0%), Полтавській (5,0%), Київській (4,8%), Луганській (4,0%) та Дніпропетровській (3,3%) областях.

159

Аналіз можливостей та перешкод У свою чергу, не відчувають нестачі обігових коштів підприємці Полтавської та Запорізької областей, незначним є негативний вплив низької ліквідності на діяльність підприємств Луганської області (8,0% респондентів згадали про цю перешкоду), м. Севастополя (6,7%), а також Житомирської (5,0%), Харківської (4,0%), Донецької (3,3%) областей і м. Києва (2,1%). Як уже було зазначено, у більшості із зазначених регіонів рівень концентрації фінансових потоків є вищим ніж в цілому по Україні: це великі промислові регіони (Луганська, Донецька та Харківська області), столиця та територіально наближена до неї Житомирська область, на яку значним чином впливає високий рівень столичної ділової активності. У АР Крим, Київській, Миколаївській, Сумській, Черкаській та Кіровоградській областях частка респондентів, які назвали нестачу обігових коштів серед перешкод для розширенні виробництва, коливається в межах 10-19%. Тобто, за великим рахунком, у регіонах, де вартість кредитних ресурсів є невисокою, підприємства не відчувають проблем із низьким рівнем ліквідності та браком обігових коштів.

Рисунок 7.5. Частка опитаних представників підприємств, які вважають брак обігових коштів та високу вартість кредитів факторами, що обмежують збільшення обсягів виробництва

90%

80% 70% 60%

50% 40% 30%

20% 10%

Брак коштів

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

Дорогі кредити

У Волинській області можна зробити висновок, що брак обігових коштів напряму пов’язаний з високими кредитними ставками в регіоні (відповідно 55% та 60% підприємців вказали ці причини). Виділяється також група регіонів, у яких обидва значення знаходяться на середньому рівні (у межах 25-40%). Це Закарпатська, Одеська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Херсонська області. Крім того, можна виділити групу з 5-ти регіонів, у яких зв’язок цих показників є не таким очевидним, тобто нестача обігових коштів не пов’язана напряму з високою вартістю кредитів (Вінницька, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька області).

160

Аналіз можливостей та перешкод

Корупція На загальноукраїнському рівні корупція не була відзначена як суттєва перешкода в розвитку підприємств. Загалом, цей фактор відзначили лише 17,4% респондентів. Регіональна диференціація є відносно незначною, у 17-ти з 27-ми регіонів частка респондентів, які наголосили на негативних наслідках хабарництва для підприємств, коливається в межах від 5 до 35%. Загалом, відносно рівня хабарництва всі регіони можна умовно поділити на 4 відносно рівнозначні групи: Регіони, у яких респонденти не вказували корупцію як перешкоду – 7 регіонів (ІваноФранківська, Львівська, Волинська, Одеська, Луганська, Харківська області та АР Крим). Тоді як у 2012 році лише представники двох регіонів — Криму та Черкаської області — взагалі не зазначили, що хабарництво є проблемою, що може свідчити про часткове покращення загальної ситуації в країні. Регіони з рівнем хабарництва нижчим за середній по Україні, що знаходиться в межах від 5 до 15%, це 12 регіонів (Закарпатська, Рівненська, Сумська, Донецька, Чернівецька, Тернопільська, Миколаївська, Запорізька, Черкаська, Кіровоградська, Житомирська області та м. Севастополь). Регіони з рівнем хабарництва вищим за середній по Україні, що знаходиться в межах від 19 до 35%, це 5 регіонів (Хмельницька, Херсонська, Дніпропетровська, Вінницька та Київська області). Регіони - «лідери», у яких на негативних наслідках хабарництва для підприємств наголосила частка опитаних, що є значно вищою за середню: Чернігівська (40,0%), Полтавська (50%) та м. Київ із значенням, яке значно виділяється на фоні решти регіонів – 70,8%. У 2012 році Київ також був серед «антилідерів» за ступенем впливу корупції на діяльність підприємств, але тоді значення цього показника складало лише 35,6%. Таке різке погіршення ситуації не можна списати лише на особливості вибірки, скоріше за все, має місце об’єктивне погіршення ділового середовища в столиці. Можна припустити, що найсильнішим негативний вплив корупції на бізнес є там, де він поширений найбільше. Проте, як показало опитування, це не зовсім так. Середня оцінка поширеності корупції в Україні становила 5,26 за інвертованою дев’ятибальною шкалою, де 1 – сильний вплив, а 9 – відсутність впливу. На відміну від 2012 року, у якому регіональний розподіл указаного показника був відносно незначним та концентрувався в межах одного бала24, у 2013 він характеризувався вищим ступенем диверсифікації: показники 19-ти регіонів були сконцентровані в межах двох балів, а саме від 4 до 6. За оцінками респондентів, найвищим рівнем корупції характеризуються м. Київ (2,83), Полтавська (3,65) область та АР Крим (3,90), загалом, у 13-ти з 27-ми регіонів спостерігається вищий за середній по Україні рівень корупції. Тобто, ступінь поширеності та впливу корупції збігаються лише в Полтавські області та Києві. Низькою, або ж майже відсутньою корупцію у своїх регіонах вважають підприємці Львівської (7,6), Івано-Франківської (7,5), Волинської (7,25), Одеської (6,4), Донецької областей (6,4) та м. Севастополя (7,2). Загалом, найбільш корумпованою вважають респонденти процедуру виділення земельних ділянок, а найменше поширене хабарництво у сфері податкових платежів, що є цілком логічним, оскільки вказана сфера найменше залежить від впливу людського фактору. 24

у переважній більшості регіонів (20 з 27) оцінка поширеності корупції становила від 4,8 до 5,7 бала за інвертованою

десятибальною шкалою, де 0 – сильний вплив, а 10 – відсутність впливу.

161

Аналіз можливостей та перешкод Таблиця 7.1. Поширення корупції в різних сферах державного управління за регіонами (за інвертованою дев’ятибальною шкалою, у якій 1 означає значне поширення хабарництва, а 9 — його відсутність)

Регіон Автономна Республіка Крим Вінницька Волинська Дніпропетровська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київська Кіровоградська Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська м. Київ м. Севастополь Україні

Експортноімпортні операції

Судові процеси

Податкові платежі

Державні закупівлі

Отримання дозволів та ліцензій

Виділення земельних ділянок

3,70

2,90

3,90

3,50

2,55

1,30

5,50 7,15 5,93 4,93 4,80 5,05 4,30 7,90 4,38 6,90 5,00 8,32 5,10 5,40 5,00 5,05 3,90 7,35 5,44 4,76 4,90 4,65 7,10 4,30 3,08 4,87 5,28

4,65 7,20 4,83 4,83 3,65 4,75 3,75 7,40 4,48 3,35 4,64 7,60 4,65 5,84 4,75 4,75 3,25 6,40 5,08 3,29 3,55 4,45 6,55 4,30 2,81 4,60 4,70

5,25 8,20 5,67 5,77 5,80 5,00 4,10 8,40 3,71 8,05 6,36 8,44 5,60 6,84 4,95 5,40 4,40 7,40 6,28 4,43 4,10 5,15 6,65 4,10 3,40 5,60 5,60

5,10 7,40 5,93 4,83 5,10 4,85 4,00 7,50 3,90 6,15 4,88 8,16 4,50 5,80 4,95 4,40 4,50 7,30 4,96 4,76 3,75 4,65 6,85 4,45 3,50 5,00 5,16

4,90 7,60 4,60 4,70 4,45 5,80 3,90 7,55 3,81 5,70 5,72 7,88 4,65 6,12 4,50 4,75 3,70 7,30 5,32 4,19 4,05 4,50 6,50 4,25 2,75 5,27 4,99

4,45 6,85 4,37 4,20 3,85 4,35 3,85 5,85 3,71 2,60 3,88 6,84 4,25 5,64 3,90 4,50 3,15 6,40 4,88 3,38 2,95 4,20 6,15 3,90 2,19 4,87 4,24

Інші фактори Іншими факторами, які були відзначені як перешкоди для розвитку виробничих потужностей у порядку зменшення частоти їх згадування, є: часті зміни економічного законодавства (17,4), несприятлива політична ситуація (16,9%), високий регуляторний тиск (13,7%), доступність кредитів (10,4%), брак кваліфікованої робочої сили (7,4%), застарілі технології (6,6%). Регіональний розподіл оцінок негативного впливу частих змін економічного законодавства відносно рівномірний. У значній частині регіонів (15 з 27) частка опитаних, які назвали політичну нестабільність перешкодою в розвитку підприємства, є близькою до середнього рівня й становить від 10% до 30%. Проте є три області, у яких нестабільність сприймається як серйозніша проблема: Запорізька (55% респондентів відзначили цей фактор), Сумська (55%) та Чернівецька (30%) області. Водночас, у 9-ти регіонах нестабільність економічного законодавства не вважається проблемою: у Київській, Луганській, Дніпропетровській, Харківській та Кіровоградській областях на неї вказали від 4 до 9,5% респондентів, а у м. Севастополі, АР Крим, Черкаській та Житомирській областях цієї причини взагалі не було названо

162

Аналіз можливостей та перешкод Майже аналогічну кількість нарікань викликала нестабільна політична ситуація — про неї сказали 16,9% опитаних. Регіональний розподіл оцінок негативного впливу цього фактору є ще більш щільним. Відсоток згадувань цієї перешкоди був відносно високим лише в Миколаївській (60%) та Хмельницькій (40%) областях, у решті регіонах він не перевищував 32%. Не згадали про цю перешкоду представники підприємств у АР Крим, Житомирській, Полтавській та Черкаській областях. Про високий регуляторний тиск згадали 13,7% представників опитаних підприємств, найчастіше про цей фактор згадували респонденти в Сумській (50%), Чернігівській (45%), Чернівецькій (35%), Херсонській (33,3%) областях та Києві (33,3%), натомість, у Запорізькій, Одеській, Полтавській, Черкаській, Житомирській областях та АР Крим його не було в переліку перешкод у збільшені обсягів виробництва. У решті регіонів його вплив коливався від 4 до 20%. У переважній більшості регіонів про наявність інших перешкод повідомили менше 20% респондентів, з чого можна зробити висновок, що значимість цих проблем є невеликою, а регіональна диференціація є несуттєвою. Винятком може вважатися проблема застарілих технологій, яку найгостріше відчувають у Чернігівській (35%) та Полтавській (30%) областях. В основних індустріальних регіонах вона мало відчутна — наявність такої перешкоди відзначили менше 15% респондентів. Зокрема, у Дніпропетровській області — 13,3%, у Запорізькій — 10%, у Донецькій — 6,7%, у Луганській — 4%. Також можна відзначити відносно високий відсоток респондентів, які вказали на брак кваліфікованої робочої сили в Чернівецькій області – 40%. На важко-доступність кредитування нарікають підприємці Львівської області – 40% респондентів вказали цей фактор як стримуючий стосовно збільшення обсягів виробництва. Варто також відзначити, що особливо незначною перешкодою виявилися проблеми з енергопостачанням. У двадцяти регіонах про них не згадав ніхто з респондентів, у решті — не більше 15% опитаних. Резюме: У середньому по Україні найважливішими чинниками, що обмежують збільшення обсягів виробництва, виявилися фактори, пов’язані з ринковою кон’юнктурою. Недостатній попит на продукцію відзначили 44,8% респондентів, високий рівень конкуренції — 37,9%. На третьому місці — значний податковий тиск, на негативних наслідках якого наголосили 26,1% опитаних. Серед решти негативних факторів найбільш значущими виявилися брак обігових коштів (22,0%) та високі ставки кредитування (21,3%), нестабільність економічного законодавства (17,4), корупція (17%), нестабільна політична ситуація (16,9%), високий регуляторний тиск (13,7). Негативний вплив інших факторів (брак кваліфікованої робочої сили, недостатня кількість виробничих потужностей, брак сировини та матеріалів, застарілі технології та проблеми з енергопостачанням), як засвідчило опитування, є незначним. У цілому, оцінки перешкод є менш диверсифікованими ніж оцінки сприятливих факторів (джерел конкурентних переваг підприємств регіону). Найбільш подібними в різних регіонах є оцінки браку попиту, високої конкуренції та податкового тягаря. Однак за кожним із цих факторів існує група регіонів, у яких гострота цих проблем є значно вищою чи значно нижчою за середню.

163

Аналіз можливостей та перешкод

8. Екологія та охорона здоров’я в регіоні У загальному, стан екологічного середовища був оцінений представниками підприємств як середній – в 5,42 бала за дев’ятибальною шкалою. Проте існує досить велика група регіонів (11 з 27), у яких рівень забруднення навколишнього середовища вищий за загальноукраїнський показник. До цієї групи належать, з одногу боку, регіони, які найбільше постраждали від Чорнобильської катастрофи, а з іншого - індустріальні області Сходу України, що мають високий рівень забрудненості навколишнього середовища внаслідок індустріальної діяльності: Рівненська (5,35), Київська (5,05), м. Київ (4,67), Чернігівська (3,95) області (регіони, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС), Миколаївська (4,70) , Сумська (4,65), Луганська (3,88), Запорізька (3,65), Дніпропетровська (3,57), Донецька (3,20), Кіровоградська (2,75) області. Найбільш сприятливою є екологічна ситуація в більшості західноукраїнських регіонах (Волинська (7,90), Івано-Франківська (7,50), Закарпатська (7,45), Тернопільська (7,15), Львівська (6,92) та регіонах, що розташовані вздовж Чорноморського узбережжя - м. Севастополь (6,87), Одеська область (6,56) та АР Крим (6,25). До переліку регіонів, підприємці яких не вважають навколишнє середовище у своєму регіоні забрудненим, потрапила й Вінницька область, у якій стан екології був оцінений респондентами на 7,25 бала. У більшості регіонів простежується зв’язок між оцінкою доступності та якості медичного обслуговування – у 25-ти з 27-ми регіонів різниця між їхніми оцінками не перевищує 1,6 бала. Виняток становлять Київська та Кіровоградська області, у яких доступність медичного обслуговування оцінена значно вище за її якість. У Київській області це, відповідно, 4,14 та 6,0, а у Кіровоградській області, яка, до речі, як уже було зазначено, характеризується найгіршою екологічною ситуацією, показники становлять 3,0 та 7,5 бала. Рисунок 8.1. Оцінка якості та доступності медичного обслуговування (середня, 9 – якісне/доступне, 1 – неякісне/недоступне) 9.0 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0 1.0

Якість Якість обслуговування в Україні

Доступність Доступність обслуговування в Україні

164

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

0.0

Аналіз можливостей та перешкод Загалом, підприємці 16-ти регіонів оцінюють рівень якості обслуговування нижче рівня його доступності (тобто, на думку опитаних, медичне обслуговування є більшою мірою доступним, але меншою мірою якісним), тоді як представники Волинської, Донецької, Івано-Франківської, Львівської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Черкаської областей та м. Севастополя, навпаки, дотримуються протилежної думки: медичне обслуговування скоріше якісне, але мало доступне. У загальному по Україні, доступність медичного обслуговування була оцінена в 4,7 бала, а його якість – в 3,55 бала. Регіональний розподіл показника якості обслуговування є достатньо однорідним – значна частина респондентів (16 з 27 регіонів) оцінюють якість медичного обслуговування як середню (від 4 до 6 балів), в Одеській області вона є трохи вищою - 6,12 балів. Ненабагато нижчою за середню (від 3 до 4 балів) вважають якість надання медичних послуг у регіонах представники Рівненської (3,95), Сумської (3,70), Чернігівської (3,65) області, АР Крим (3,55), а також Запорізької (3,55), Луганської (3,40) та Кіровоградської (3,00) областей. Підприємці лише трьох регіонів високо оцінюють якість медичного обслуговування. Це Львівська (8,28), Івано-Франківська (8,10) та Волинська (8,05) області. Таблиця 8.1. Оцінка впливу визначених типів захворювань на діяльність опитаних підприємств (середня, 9 – вплив відсутні, 1 – значний вплив) Регіон

Кишковошлункові захворювання

Респіраторні захворювання

Серцевосудинні захворювання

Туберкульоз

Рак

Цукровий діабет

ВІЛ/ СНІД

АР Крим Вінницька Волинська Дніпропетровська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київська Кіровоградська Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська м. Київ м. Севастополь По Україні

7,10 8,45 7,30 6,73 8,90 6,15 7,50 5,25 8,75 5,48 8,30 6,48 8,76 7,45 8,32 5,60 6,25 8,70 6,10 7,52 7,67 6,65 8,05 6,25 6,30 5,75 7,20 7,12

5,25 7,05 8,00 5,37 7,67 3,60 6,45 4,30 8,45 4,57 4,60 4,60 8,84 6,10 7,08 5,20 5,55 7,85 6,85 5,80 6,67 4,85 6,90 4,95 2,30 5,06 7,20 5,95

6,50 7,50 8,00 6,10 8,23 5,35 7,25 5,45 8,90 5,48 6,65 5,56 8,72 7,00 7,84 5,40 6,50 8,50 7,30 7,56 7,19 5,95 7,40 5,75 4,00 5,67 6,80 6,74

9,00 8,30 7,30 6,67 8,97 6,45 7,85 6,40 8,85 4,86 8,70 7,80 8,96 7,90 8,64 5,70 6,50 8,10 5,35 7,20 6,52 7,30 7,75 6,85 8,50 6,25 7,33 7,39

8,65 8,15 7,85 6,37 8,90 5,75 7,55 6,40 8,85 5,81 8,15 5,88 9,00 7,60 8,28 5,70 6,45 8,10 7,20 7,16 6,62 7,30 7,55 6,95 8,15 6,17 6,73 7,27

7,95 7,70 7,85 6,73 8,63 7,15 7,40 6,95 8,85 6,05 8,80 7,16 9,00 7,40 8,36 5,65 6,60 7,90 7,65 7,76 7,10 7,50 7,80 6,70 8,30 6,25 7,00 7,46

8,95 8,25 7,65 6,83 8,83 6,75 8,05 7,45 8,85 5,38 8,95 7,40 9,00 8,00 8,64 5,45 6,70 8,50 6,95 7,36 7,14 7,80 7,60 7,15 9,00 6,46 7,07 7,60

У свою чергу, у 14-ти регіонах доступність медичного обслуговування оцінена як середня (від 4 до 6 балів). Найбільше задоволені доступністю медичного обслуговування представники опитаних підприємств у Львівській (7,68), Волинській (7,65), Кіровоградській (7,50),

165

Аналіз можливостей та перешкод Житомирській (6,75), Івано-Франківської (6,60) областях, м. Києві (6,38), Миколаївській (6,35), Харківській (6,12) та Київській (6,00) областях. Нижчим за середній є, на думку респондентів, рівень доступу до медичного обслуговування в Чернігівській (3,95), Рівненській (3,90), Донецькій (3,87) областях та м. Севастополі (3,67). Найбільш розповсюдженими причинами тимчасової втрати непрацездатності є респіраторні захворювання, тоді як оцінка впливу інших захворювань коливається від 6,74 до 7,46 бала. Практика забезпечення працівників медичним страхуванням за рахунок підприємства в Україні є не надто розповсюдженою. Майже дві третини респондентів (72,7%) повідомили, що частка співробітників, застрахованих підприємством, складає менше 10% усіх працівників, водночас, 14% респондентів повідомили про стовідсоткове забезпечення працівників медичним страхуванням коштом роботодавця. Найбільше таких підприємств виявилося в Полтавській області та місті Києві (відповідно 85 та 43,7% підприємств, що взяли участь в опитуванні). Резюме. В Україні навколишнє середовища, за оцінками представників підприємств, характеризується середнім ступенем забруднення. Проте існує досить велика група регіонів (11 з 27), у яких рівень забруднення навколишнього середовища є вищим за загальноукраїнський показник. До вказаної групи належать, з одногу боку, регіони, які найбільше постраждали від Чорнобильської катастрофи, а з іншого - індустріальні області Сходу України. У більшості областей, як і в середньому по Україні, доступність медичного обслуговування, на думку підприємців, є відносно вищою за його якість (у межах 1,5 пункта). Виняток становить Кіровоградська область, яка також характеризується найгіршою екологічною ситуацією. Практика забезпечення працівників медичним страхуванням за рахунок роботодавців не отримала в Україні широкого розповсюдження.

166

Аналіз можливостей та перешкод

9. Розвиток інфраструктури У цілому, по Україні респонденти оцінили рівень розвитку інфраструктури як задовільний – 5,39 з 9 можливих балів. У 16-ти з 27-ми регіонів рівень розвитку інфраструктури був оцінений представниками підприємств вище за середнє по Україні значення. Найкраще, на думку респондентів, інфраструктура розвинена у Вінницькій (7,25), Кіровоградській (6,90) та Чернігівській (6,70) областях та у м. Севастополі (6,73). Не вважають, що ступінь розвитку інфраструктури в регіоні відповідає потребам підприємства, респонденти АР Крим (3,45) та Чернівецької області (3,35). Рисунок 9.1. Оцінка відповідності рівня розвитку інфраструктури потребам підприємства 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0

По областях України

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

0.0

АР Крим

1.0

В цілому по Україні

В оцінці якості складових інфраструктури в регіонах у висловлюваннях респондентів спостерігається відносна одностайність – якщо не враховувати портову інфраструктуру, яка за визначенням, наявна лише в незначній частині регіонів, найнижчою є якість дорожньої інфраструктури (4,29), а найвищою - якість мобільного зв’язку (7,81) та Інтернету (7,85). Ці оцінки достатньо об’єктивно відображають загальну ситуацію в Україні щодо якості автомобільних шляхів та підкреслюють швидкі темпи збільшення обсягів мобільного покриття та розвитку Інтернет технологій. Резюме: у цілому, по Україні представники підприємств, що взяли участь в опитуванні, оцінюють рівень відповідності розвитку регіональної інфраструктури потребам підприємства як задовільний. Найбільше не задоволені як загальним рівнем розвитку інфраструктури, так і її дорожньої складової, підприємці АР Крим та Чернівецької області. Порівняно з фізичною інфраструктурою її віртуальна складова – мобільний зв’язок та Інтернет - оцінені значно вище.

167

Аналіз можливостей та перешкод

Портова інфраструктура

Повітряне сполучення

Якість енергопостачання

Мережі газопостачання

Якість мобільного зв’язку

1,60

6,00

6,10

6,90

6,05

5,55

7,05

8,05

7,70

6,35 6,30 4,57 6,13 5,00 2,70 3,55 4,80

7,00 6,60 6,20 6,63 5,80 6,90 5,05 7,35

5,15 1,00 3,93 5,13 3,20 1,50 4,65 1,00

5,30 2,25 6,10 6,57 3,20 5,85 5,10 1,90

7,10 8,15 7,27 8,27 6,75 6,50 6,55 7,65

6,90 7,55 6,00 7,13 6,10 6,35 6,25 7,60

7,10 8,50 7,30 8,50 7,25 7,10 6,85 8,20

8,15 8,55 7,70 8,67 8,15 7,65 8,20 8,10

7,95 8,15 7,57 8,67 8,10 7,70 8,25 8,40

5,71 5,25 3,20 3,76 2,75 5,40 2,90 5,80 4,30 3,30 3,16 4,24 3,10 4,50 1,80 5,90 4,10 5,60 4,29

6,48 8,30 6,48 6,40 5,65 6,64 4,90 7,05 7,10 6,80 6,24 6,10 5,00 6,45 4,65 6,35 6,17 7,13 6,34

4,52 4,40 5,24 1,00 5,65 6,56 4,20 2,75 4,15 1,20 3,40 6,05 3,25 1,75 6,20 1,75 5,35 7,13 4,00

6,05 3,40 5,36 7,12 4,40 6,12 4,30 4,75 3,15 1,05 4,64 2,10 3,00 1,30 3,95 1,35 6,67 6,33 4,58

7,00 8,95 6,48 7,24 6,85 7,88 4,85 7,65 8,45 7,80 7,68 6,86 5,55 8,10 5,70 7,90 6,44 7,27 7,14

6,57 4,30 5,60 6,88 6,70 7,68 4,70 7,90 6,10 7,40 7,32 6,86 5,50 7,10 5,70 8,25 6,56 6,73 6,58

6,67 8,75 7,40 7,60 7,40 7,28 4,45 7,40 8,10 8,25 7,44 7,00 6,40 7,45 5,70 7,75 7,25 7,47 7,34

7,86 8,30 7,84 7,84 8,20 8,16 6,40 8,20 8,10 7,95 8,44 6,90 6,45 8,25 6,85 7,60 7,17 7,40 7,81

7,67 8,75 7,88 7,96 8,25 8,04 7,35 7,75 8,20 7,85 8,44 7,05 6,55 8,05 7,00 7,45 7,35 8,13 7,85

168

Якість Інтернету

Залізничне сполучення

Автономна Республіка Крим Вінницька Волинська Дніпропетровська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька ІваноФранківська Київська Кіровоградська Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська м. Київ м. Севастополь Разом по Україні

Дорожня інфраструктура

Регіон

Якість водопостачання та водовідведення

Таблиця 9.1. Оцінка якості складових інфраструктури (середня, 9- повністю задовільна, 1 – зовсім незадовільна)

Аналіз можливостей та перешкод

10. Освіта та людські ресурси Загалом, по Україні представники опитаних підприємств вважають, що рівень знань випускників вищих навчальних закладів достатньою мірою відповідає потребам їхніх підприємств. Оцінка вказаного показника за дев’ятибальною шкалою, де 1 означає недостатній рівень знань, а 9 – повністю достатній, становить 6,62 бала, причому нижня межа оцінок є достатньо високою – 5,15 бала. Найнижчими оцінками характеризуються Закарпатська (5,90), Луганська (5,72) області, м. Київ (5,65), а також Чернівецька (5,50), Хмельницька (5,40) та Черкаська (5,15) області. Припущення, згідно з яким низький рівень знань випускників ВНЗ притаманний тим регіонам, у яких кількість ВНЗ є нижчою, справдилося лише частково, адже до переліку регіонів, що відстають, потрапив Київ – лідер за кількістю вищих навчальних закладів. Можна припустити, що спеціальності, за якими здійснюється підготовка спеціалістів у столичних ВНЗ, не повною мірою відповідають профілю підприємств міста. Найбільше задоволені рівнем знань випускників підприємці Львівської (8,44) та Сумської (8,35) областей. Достатньо високою вважають підготовку молодих спеціалістів у своїх регіонах респонденти Волинської (7,60), Івано-Франківської (7,45), Чернігівської (7,40), Миколаївської (7,35), Донецької (7,20), Кіровоградської (7,20), Рівненської (7,20) областей, м. Севастополя (7,20) та Житомирської (7,00) області. Рисунок 10.1. Оцінка відповідності рівня знань випускників шкіл, ПТУ та ВНЗ внутрішнім потребам підприємств, (середня, 1- зовсім недостатній, 9- повістю достатній)

9.0 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0 1.0

випускники ВНЗ

випускники шкіл та ПТУ

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

0.0

Випускники ВНЗ в цілому по Україні

Цілком логічно, що рівень відповідності знань випускників шкіл та ПТУ потребам підприємств є нижчим порівняно з випускниками ВНЗ, адже сьогодні вища освіта є, у більшості випадків, необхідною умовою для працевлаштування. У загальному, по Україні згаданий показник був оцінений у 5,91 бала за дев’ятибальною шкалою. Винятком є лише Львівська область, де рівень випускників шкіл та ПТУ оцінений дещо вище за випускників ВНЗ, але різниця між ними складає

169

Аналіз можливостей та перешкод лише 0,12 пункта, що є несуттєвим. У цілому регіональний розподіл цього показника є аналогічним оцінкам якості знань випускників ВНЗ із збереження регіонів-лідерів та регіоніваутсайдерів. Опитані представники підприємств досить високо оцінюють здатність своїх підприємств у разі виникнення необхідності проводити навчання персоналу на робочому місці – загальна оцінка по Україні склала 7,15 за дев’ятибальною шкалою, де 1 – відсутність здатності проводити таке навчання, а 9 – підприємство цілком здатне проводити навчання. У 11-ти з 27-ми регіонів здатність проводити навчання була оцінена як середня - від 5,8 до 7,0 бала (найнижчою ця здатність була оцінена представниками Чернігівської області – 5,8 бала). Оцінки решти регіонів розташовані в діапазоні 7,10 до 8,32 бала, найвищі з яких спостерігається, за оцінками представників підприємств, у Львівській (8,32), Житомирській (8,25) областях, м. Севастополі (8,20) та Київській (8,00) області. Як свідчать результати проведеного опитування, підприємці віддають перевагу навчанню персоналу безпосередньо на робочому місті, а не за допомогою тренінгів, курсів та інших типів навчання поза межами підприємства. Респонденти оцінили доступність такого навчання в 6,08 бала за дев’ятибальною шкалою. Регіональний розподіл є більш диференційований – від 3,0 бала в Кіровоградській області до 8,08 бала у Львівській області. Резюме: Як свідчать відповіді респондентів, у цілому, рівень знань випускників вищих навчальних закладів достатньою мірою відповідає потребам їхніх підприємств, а в разі потреби підприємці надають перевагу навчанню персоналу безпосередньо на робочому місті.

170

Аналіз можливостей та перешкод

11. Ефективність роботи місцевих органів влади Однією з ключових відмінностей між регіонами, яка визначає їхню інвестиційну привабливість та інвестиційний клімат, є ефективність роботи місцевих органів влади. У цьому дослідженні представникам підприємств було запропоновано оцінити роботу дев’яти видів місцевих та регіональних органів центральної влади, які виділені за функціональною ознакою:     

Податкова служба; Митна служба; Прокуратура; Міліція; Місцева державна адміністрація;

   

Місцеві ради; Єдині дозвільні центри; Центри надання адміністративних послуг; Санітарно-епідеміологічна служба.

На загальноукраїнському рівні ефективність діяльності всіх перелічених органів влади була оцінена респондентами як середня (оцінка коливалась від 5,5 до 6,3 бала за дев’ятибальною шкалою). Відзначимо, що представники підприємств у м. Києві, АР Крим, Хмельницькій та Херсонській області були найкритичнішими (середні оцінки в цих регіонах склали менше 5 балів). Найбільш ефективними можна вважати органи влади у Львівській, Івано-Франківській (більше 8 балів), Волинській областях і м. Севастополі (більше 7,5 балів). Далі більш детально розглянемо оцінки з кожного типу органів влади в порядку зменшення ефективності.

Регіон

Податкова служба

Митна служба

Прокуратура

Міліція

Місцева державна адміністрація

Органи місцевого самоврядуванн я

Єдині дозвільні центри

Центри надання адмін. послуг

Санітарноепідеміологічн а служба

Таблиця 11.1. Регіональний розподіл оцінок ефективності функціонування місцевих органів влади, (середня, 9- дуже ефективно, 1 – вкрай неефективно)

3,35 5,95 8,30 5,27 7,17 7,35 6,55 4,95 8,60 6,76 8,30 6,32 8,36 4,95 7,64 5,45 5,70 6,50 5,65 7,44 5,71 4,80 6,85 6,50 6,00 4,17 8,53 6,32

4,95 5,55 7,60 5,67 6,30 6,25 6,35 5,00 7,70 5,76 8,40 5,24 8,36 5,20 6,28 5,25 5,30 6,35 5,75 6,40 5,38 4,95 5,75 6,60 6,00 4,71 8,27 6,05

4,35 4,85 7,50 5,80 6,03 6,20 6,20 4,90 7,70 6,00 5,05 5,08 8,56 5,50 6,52 5,45 5,30 6,10 5,35 5,88 5,19 4,35 6,00 6,35 5,70 4,40 7,87 5,80

2,40 4,95 7,40 5,40 5,73 5,65 6,05 4,65 7,75 4,90 3,55 4,80 8,56 5,35 6,40 5,10 5,20 5,45 5,50 5,96 5,10 3,90 5,55 6,50 5,80 3,67 7,80 5,45

4,60 5,40 8,05 5,63 6,00 6,00 6,10 5,15 8,10 5,48 5,40 7,04 8,36 5,10 7,20 5,30 5,70 6,70 5,90 7,08 5,10 5,05 6,05 6,10 5,75 4,19 8,13 6,02

4,30 4,95 7,90 5,70 5,63 6,10 5,95 5,15 8,05 6,00 5,70 6,36 8,32 5,10 7,08 5,25 5,50 5,65 5,50 6,92 4,95 4,70 5,65 6,10 5,70 3,88 8,20 5,85

5,55 5,55 7,35 4,80 4,70 5,30 6,30 5,35 8,35 5,62 6,85 5,20 8,36 4,90 5,52 5,30 4,55 5,20 6,10 5,28 3,81 5,30 5,30 6,40 5,65 4,85 6,60 5,64

5,00 6,00 7,35 5,70 4,80 5,60 6,15 5,55 8,35 4,95 7,25 5,76 8,44 6,20 6,12 5,40 4,65 5,80 5,90 5,24 4,24 5,45 6,05 6,50 5,80 4,54 7,60 5,85

3,65 5,90 7,95 5,80 5,33 6,20 6,75 5,40 8,35 5,95 6,95 6,08 8,48 6,45 7,24 5,45 5,70 7,45 5,95 7,24 5,38 4,70 6,55 6,25 5,80 4,77 7,73 6,20

171

Аналіз можливостей та перешкод Податкова служба. Як не дивно, податкова служба отримала найвищу оцінку ефективності своєї роботи (6,3) серед усіх місцевих органів влади. Загалом, оцінки не надто диференціювалися між регіонами: середні оцінки (від 4 до 7) отримано у 17-ти областях. Ще в 5-ти областях вони становили понад 8 балів (Волинська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська області та м. Севастополь). Найменш ефективно, за оцінками представників опитаних підприємств, працювали податкові органи у АР Крим (3,4), а також у м. Києві (4,2). Рисунок 11.1. Оцінка ефективності діяльності податкової служби, (середня, 9- дуже ефективно, 1 – вкрай неефективно)

9.0

8.0 7.0

6.0 5.0 4.0 3.0

По областях України

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

1.0

АР Крим

2.0

В цілому по Україні

Санітарно-епідеміологічна служба зайняла друге місце за ефективністю роботи в регіонах з оцінкою 6,2 бала за дев’ятибальною шкалою. Найвищі оцінки (більше 8) були отримані у 2 регіонах: Львівській та Івано-Франківській областях. Середні оцінки (від 4 до 7) отримано у 19ти областях, що свідчить про більш-менш стабільну якість виконання покладених функцій санітарно-епідеміологічною службою у всіх регіонах. Третю сходинку посіли митна служба та місцеві державні адміністрації (6,0). Оцінки ефективності роботи цих органів влади також не сильно варіюються серед регіонів: відповідно 22 та 20 регіонів оцінили ефективність на середньому рівні (від 4 до 7 балів за 9-ти бальною шкалою). Найкраще, на думку опитаних представників підприємств, працює митна служба в Кіровоградській (8,4), Львівській (8,4) областях та м. Севастополі (8,3), а найгірше – у м. Києві (4,7). Щодо роботи місцевих державних адміністрацій, то найефективніше, за оцінками респондентів, вони працювали у Львівській (8,4), Івано-Франківській (8,1), Волинській (8,1) областях та м. Севастополі (8,1). Як і в попередньому випадку, найнижчою була оцінка у м. Києві. Місцеві ради та центри надання адміністративних послуг разом з прокуратурою посіли таке місце в рейтингу ефективності їхньої роботи в регіонах (5,8-5,9 бала). У більшості регіонів (понад 20) оцінки знаходяться в межах від 4 до 7 балів. Відзначимо, що найефективніше

172

Аналіз можливостей та перешкод прокуратура працювала у Львівській області (8,6), що взагалі є однією з найвищих оцінок серед усіх органів влади та регіонів. На останніх сходинках, за оцінкою ефективності діяльності, знаходяться єдині дозвільні центри (5,6) та міліція (5,5). Причому саме робота міліції у 4-х регіонах була оцінена як вкрай неефективна. Це АР Крим (2,4), Кіровоградська (3,6) область, м. Київ (3,7) і Хмельницька (3,9) область. Як і у випадках з іншими місцевими органами влади, найбільш ефективно вона працювала у Львівській області (8,6). Також можна відзначити м. Севастополь (7,8), ІваноФранківську (7,8) та Волинську області (7,4). Щодо дозвільних центрів, то лише в Херсонській області вони були оцінені як неефективні - 3,8 бала. Разом із тим, найбільш ефективною їхню роботу визнали підприємці в трьох областях (більше 7 балів): Львівська, Івано-Франківська та Волинська. Одним із факторів, які характеризують ефективність роботи органів місцевої влади, є частота виникнення та ефективність оскарження суперечливих дій органів місцевої влади. Загалом, по Україні суперечки щодо трактування законодавчих актів з органами місцевої влади виникають досить рідко (6,5 бала за інвертованою 9-тибальною шкалою), разом із тим, ефективність оскарження незаконних дій цих органів була оцінена як середня (5,1). Як показано на рисунку, найкращою є ситуація у Львівській області. Натомість, є такі регіони, де суперечки є досить рідким явищем, але оскарження дій органів влади є проблематичним. Це Донецька (відповідно 8,2 та 5,2) та Кіровоградська (7,7 та 2,7) області. Рисунок 11.2. Частота виникнення суперечок з місцевими органами влади та ефективність їх розв’язання, (середня, відповідно, 9- дуже рідко, 1 – дуже часто, 9- дуже ефективно, 1 – вкрай неефективно,)

2.0

3.0

4.0

5.0

6.0

7.0

8.0

Як часто у Вас виникають суперечки з представниками органів влади щодо трактування норм законодавства? Наскільки ефективним є оскарження незаконних дій представників органів влади у Вашому регіоні?

173

9.0

Аналіз можливостей та перешкод У цьому контексті слід відзначити, що представники підприємств схильні вважати, що рішення місцевих чиновників стосовно господарської діяльності підприємств є відносно об’єктивними. Середня оцінка по вибірці склала 5,6 бала, при чому, у жодному регіоні оцінка не була меншою за 4 бали. Загалом, лише 14% від загальної кількості респондентів надали оцінки від 1 до 3 балів, тоді як 29% оцінили такі рішення як об’єктивні. Найбільш об’єктивними чиновники були у Львівській (7,4), Волинській (7,2) та Чернігівській (7,2) областях. Відносно необ’єктивними (до 4,5 балів), відповідно, у м. Києві та АР Крим. Оскарження незаконних дій представників органів влади, як і самої влади, прямо пов’язане з роботою судової системи в регіоні. Середня по Україні оцінка незалежності судів у регіонах становила в 2013 році 4,8 бала за 9-ти бальною шкалою, тобто знаходиться посередині між повністю залежними та повністю незалежними. Найбільш залежними суди визнані в 7-ми регіонах, а саме в Миколаївській (2,6), Херсонській (3,3), Кіровоградській (3,5), Хмельницькій (3,6) областях, АР Крим (3,7), Запорізькій (3,9) області та м. Севастополі (3,9). Майже незалежними респонденти вважають діяльність судів у Львівській (7,7), Волинській (7,0) та Івано-Франківській (6,9) областях. Рівень задоволеності роботою судових виконавців із імплементації судових рішень був оцінений у 5,3 бала. У регіональному розрізі середні оцінки знаходяться в інтервалі від 2,4 (Миколаївська область) до 8,0 (Івано-Франківська область), при чому, регіональні особливості повністю збігаються з питанням незалежності судів, однак є дещо вищими. Лише в АР Крим робота судових виконавців була оцінена гірше ніж незалежність судів (3,4 проти 3,7). Оцінюючи частоту випадків незаконної втрати власності, зокрема, рейдерства, слід відзначити три регіони, у яких вони відбуваються, на думку респондентів, найчастіше. Це Миколаївська (3,7) область, м. Київ (4,5) та м. Севастополь (4,7). Якщо з останніми двома регіонами ситуація більш-менш логічна, адже тут існує багато нерухомості та бізнес структур, які приваблюють рейдерів, то у Миколаївській області низька оцінка викликає здивування. Аналізуючи вплив місцевих податків на діяльність підприємств у регіонах України, слід відзначити, що, в цілому, він є незначним (5,2). При чому, оцінки в 19-ти регіонах знаходяться в інтервалі від 4 до 6. У двох регіонах, Київська (3,9) та Миколаївська (3,8) області, підприємці вважають, що місцеві податки значно впливають на підприємницьку діяльність. Найменший вплив спостерігався в 2013 році у Львівській та Луганській областях (7,1-7,2 бала). Рисунок 11.3. Вплив місцевих податків на діяльність підприємств (середня, 9- незначний, 1 – значний)

174

Аналіз можливостей та перешкод 9.0 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0

По областях України

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

1.0

В цілому по Україні

Одним із факторів, який впливає на легкість початку бізнесу та його розширення, є процес отримання земельної ділянки. На загальноукраїнському рівні представники підприємств оцінили його як складний (середня оцінка 3,7), що, імовірно, пов’язано із загальноукраїнським законодавством. При чому, за цим питанням спостерігалася фактична солідарність майже у всіх регіонах: у 17-ти з них оцінка була менше 4 балів. Лише в Житомирській області процес отримання земельної ділянки є відносно простим (6,3 бали). Найважче ж отримати землю в АР Крим (1,5), що, імовірно, пов’язано з наявністю прибережних земель, та в Кіровоградській області (1,9). Процедура державних закупівель, що здійснюється органами влади в регіонах, на загальноукраїнському рівні була оцінена як напівзакрита (4,9 бала). Незважаючи на сумарну середню оцінку, такий висновок зроблений на підставі аналізу розподілу оцінок респондентів. Згідно з ним 25% респондентів оцінили процес державних закупівель у регіоні як непрозорий (від 1 до 3 балів), 55% надали середні оцінки від 4 до 6, і лише 20% оцінили його як повністю прозорий. Найбільш прозорими в 2013 році державні закупівлі були названі у Львівській області (8,2), умовно прозорими - у Волинській (6,8) та Івано-Франківській (6,6) областях, тоді як повністю закритими їх вважають підприємці в Кіровоградській області (1,9) та АР Крим (2.8). Резюме: у загальному, по Україні ефективність діяльності різних типів органів місцевої влади оцінена респондентами як середня, причому найбільш ефективною, на думку представників опитаних підприємств, є діяльність податкової служби. Вплив місцевих податків на діяльність підприємств є незначним, а ось процедура отримання земельних ділянок у більшості регіонів визнана підприємцями досить складною.

175

Аналіз можливостей та перешкод

12. Доступ до фінансування в регіоні На інвестиційну привабливість регіону суттєво впливає можливість отримання підприємствами фінансування, без якого дуже важко здійснювати модернізацію виробництва, розширювати асортимент та номенклатуру продукції, впроваджувати інновації тощо. Таким чином, стан розвитку фінансової системи в конкретному регіоні тісно корелюється з розвитком у ньому ділової активності. За оцінками респондентів, у середньому, по Україні асортимент послуг, що надаються банками, є практично достатнім для ведення бізнесу (7,6 бала за 9-ти бальною шкалою). При чому, у регіональному розрізі оцінки не є диверсифікованими, і у 19-ти областях вони перевищили 7 балів. Найбільше задоволені спектром банківських послуг (більше 8,5) підприємці 4 областей (Кіровоградської – 8,8, Житомирської – 8,7, Донецької – 8,6, та Львівської – 8,64), причому у своїх оцінках респонденти були практично одностайними, адже рівень стандартного відхилення в цих регіонах не перевищував 1,0. Однак незважаючи на широко представлений асортимент банківських послуг, отримати кредит у банках достатньо проблематично. Загалом, по Україні рівень доступності кредиту був оцінений у 6,2 бала при стандартному відхиленні 2,5. Лише 8 регіонів мали оцінку вище 7 балів, і один – понад 8,5 (Кіровоградська область). Ще у двох регіонах оцінка доступності банківських кредитів перевищила 8 балів (Львівська область та м. Севастополь). Відзначимо також ІваноФранківську область, у який респонденти були більш одностайними (стандартне відхилення менше 1), а оцінка - високою (7,8). Рисунок 12.1. Оцінка ступеня доступності банківського кредитування в регіонах

9.0 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0

По областях України

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

1.0

В цілому по Україні

Ще складнішою є ситуація із залученням альтернативних джерел фінансування. Загалом, по Україні рівень доступності позабанківських джерел фінансування становив у 2013 році 5,1 бала за дев’ятибальною шкалою. При цьому, оцінки не були сильно диверсифікованими, лише в чотирьох регіонах вони перевищили 6 балів: Кіровоградська область (7,9), м. Севастополь (7,5), Полтавська область (6,3), та м. Київ (6,1). Найгіршою ситуація з позабанківським кредитування, за оцінками представників опитаних підприємств, є у Донецькій (3,5), Вінницькій (3,8) та Херсонській (3,9) областях.

176

Аналіз можливостей та перешкод Рисунок 12.2. Оцінка ступеня доступності альтернативних джерел фінансування в регіонах

9.0 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0

По областях України

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

1.0

В цілому по Україні

Можливість отримання фінансування з-за кордону (кредити в іноземних банках, іноземні інвестиції, вихід на ІРО тощо) для вітчизняних підприємств, судячи з наданих їхніми представниками оцінок, є вкрай обмежена. Середня оцінка по вибірці становила 3,5 бала. Найлегше залучати іноземне фінансування підприємцям у м. Києві та Севастополі (5,0 та 5,3 відповідно). Ще у 4-х регіонах оцінки перевищили 4-бальний рубіж. Це були Черкаська, Полтавська, Харківська та Житомирська області. Слід також відзначити значну диверсифікацію оцінок у межах більшості регіонів (стандартне відхилення становило понад 50% від середнього значення оцінки). Це означає, що можливості залучення іноземного фінансування слабо пов’язані з особливостями регіону, а залежать передусім від конкретного підприємства. Резюме: незважаючи на достатньо широкий асортимент банківських послуг, доступність банківського кредитування для більшості регіонів залишається на низькому рівні. Особливе занепокоєння викликає низький рівень доступності кредитів у Донецький області, адже саме вона є одним із промислово розвинених регіонів і очевидно саме тут підприємства потребують адекватного фінансування. Ситуація з можливістю отримати фінансування з-за кордону для вітчизняних підприємств є доволі складною, однак практично не залежить від їх регіональної приналежності.

177

Аналіз можливостей та перешкод

13. Регіональна економіка На загальноукраїнському рівні поточний рівень ділової активності (випуск/реалізація продукції, послуг) в регіонах Україні був оцінений респондентами як поміркований (5,7 бала). При чому, майже 50% усіх респондентів оцінили ділову активність як високу (від 7 до 9 балів), і лише 14% вважають її низькою. У той же час, суттєві відмінності можна спостерігати на рівні окремих регіонів. З метою проведення аналізу було здійснено перегрупування отриманих оцінок, а саме: рівень ділової активності був позначений як низький, якщо він був оцінений респондентами в межах 1-3 бали, середній – 4-6 балів і високий – від 7 до 9 (рисунок 13.1). У результаті виконаного групування чітко видно, що низькі оцінки переважають у Херсонській (50%) та Луганській (40%) областях. Хоча в АР Крим частка низьких оцінок є порівняно значною (35%), водночас, вона все одно є нижчою ніж частка високих оцінок, яка склала 40%. Імовірно, це свідчить про нерівномірність розподілу ділової активності всередині регіону, пов’язану з природними особливостями півострова: прибережна зона проти засушливих степів. Найбільша частка високих оцінок рівня ділової активності в регіонах спостерігалася в Дніпропетровській (77%), Львівській (68%), Волинській (60%) та Кіровоградській (60%) областях. Примітно, що в м. Києві переважають середні оцінки. Одна, з урахуванням середніх балів підсумкова узагальнена оцінка рівня ділової активності в регіонах виглядає дещо інакше. Найвищий бал (вище 6,0) отримали Львівська, Дніпропетровська, Волинська, Одеська області та м. Київ. Найнижчі оцінки (менше 4,5) відповідно були в Луганській, Херсонській і Полтавській областях. Рисунок 13.1. Оцінка рівня поточної ділової активності в регіонах України за групами

АР Крим Вінницька Волинська Дніпропетровська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська

Київська Кіровоградська Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська м. Київ м. Севастополь

10%

20%

30%

Низький

40% Середній

178

50% Високий

60%

70%

80%

90%

100%

Аналіз можливостей та перешкод Слід відзначити, що оцінки рівня ділової активності як на загальноукраїнському рівні, так і в регіонах не пов’язані з наявністю природних ресурсів. Такий зв’язок простежується лише в Кіровоградській та Львівській областях. Саме ці регіони, маючи високі оцінки ділової активності, заявили про визначну роль природних ресурсів (відповідно 100 і понад 68%). Одна, у Луганській області, для якої природні ресурси мають важливе значення для виробничої діяльності, рівень ділової активності є одним з найменших (4,3). Рисунок 13.2. Підсумкова узагальнена оцінка рівня поточної ділової активності в регіонах України 9.0 8.0 7.0 6.0 5.0

4.0 3.0 2.0

По областях України

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

1.0

В цілому по Україні

Питання регіоналізації сьогодні є одними з ключових в економічній теорії, адже вони безпосередньо впливають на конкурентоспроможність підприємств. Наявність розгалужених взаємозв’язків зменшує ризики та підвищує стійкість підприємства до зовнішніх шоків. З іншого боку, вони також є необхідною умовою для формування регіональних кластерів. Рисунок 13.3. Підсумкова узагальнена оцінка рівня міцності виробничих зв’язків у регіонах України 9.0 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0

По областях України

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

1.0

В цілому по Україні

Загалом, по вибірці міцність виробничих зв’язків між підприємствами була оцінена як середня (5,0 бала), тоді як 15 регіонів України перевищили цей поріг. Найбільш сприятливими є умови

179

Аналіз можливостей та перешкод для регіональної кластеризації лише в трьох областях, де сила зв’язків є найбільшою: Львівська (6,7), Запорізька (6,2) та Дніпропетровська (5,9) області. Натомість, у таких областях, як Кіровоградська, Закарпатська, Херсонська, у яких сила зв’язку є слабкою (від 2,5 до 3,7), доцільно запровадити механізми підтримки кластерів та стимулювання виробничої кооперації тощо. Ще одним питанням, яке пов’язано з розвитком ділової активності (як з конкуренцією, так і з кооперацією), є вплив досвіду реалізації інвестиційних проектів підприємств на діяльність опитаних підприємств. На загальноукраїнському рівні цей вплив є скоріше незначним (4,0 бала). Лише у Львівській області він був оцінений у 7,2 бала, що може свідчити про більш тісні взаємини між підприємцями. Натомість, найнижчі оцінки були отримані в Донецькій (1,2), Кіровоградській (1,8) областях та АР Крим (1,9). Це можна пояснити слабким рівнем взаємодії між підприємцями, які намагаються здійснювати свою діяльність незалежно один від одного. Рисунок 13.4. Оцінка впливу досвіду реалізації інвестиційних проектів

9.0

8.0 7.0 6.0 5.0

4.0 3.0 2.0

По областях України

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

1.0

В цілому по Україні

Резюме: ділова активність в регіонах України, на думку більшості респондентів, знаходиться на середньому рівні. У 20-ти регіонах України оцінки ділової активності перевищують 5 балів за 9ти бальною шкалою. Найгіршою була ситуація в Луганській та Херсонській областях, де оцінки ледь перевищили 4 бали. На ділову активність у регіонах практично не впливає наявність природних ресурсів, однак спостерігається зв’язок із силою виробничих зв’язків між підприємствами. З цієї позиції найбільш доцільно розбудовувати регіональні кластери у Львівській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Це також підтверджується даними щодо впливу досвіду реалізації інвестиційних проектів інших підприємств на діяльність підприємствреспондентів.

180

Аналіз можливостей та перешкод

14. Інновації Для підтримання конкурентоспроможності важливе значення має інноваційна діяльність підприємства, яка дозволяє скорочувати виробничі витрати, впроваджувати нові технології виробництва, підвищувати якість продукції тощо. У свою чергу, ефективна інноваційна діяльність не може відбуватися без активної взаємодії між підприємствами та науководослідними установами. На жаль, дані опитування підтвердили результати більшості досліджень, а саме те, що рівень взаємодії між вітчизняними підприємствами та наукою в Україні є вкрай низьким. Середнє значення по вибірці складає 3,9 за дев’ятибальною шкалою, хоча стандартне відхилення є достатньо великим (2,21). Це свідчить про те, що окремі підприємства мають тісні контакти з науково-дослідними інститутами. Рисунок 14.1. Рівень взаємодії вітчизняних підприємств із науково-дослідними установами 9.0 8.0 7.0 6.0

5.0 4.0 3.0 2.0

По областях України

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Сумська

Тернопільська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

1.0

В цілому по Україні

У регіональному розрізі також існують значні розбіжності. Найкраще, у порівнянні з іншими регіонами, взаємодіють з науково-дослідними інститутами підприємства у Вінницькій, Запорізький, Одеській, Полтавській областях та м. Києві (від 5,1 до 5,3). Разом із тим, у Кіровоградський області рівень взаємодії з наукою найнижчий (1,5), що є несподіваним. Адже промислово розвинений регіон не може здійснювати свою діяльність без використання науковотехнічних досягнень. Також дуже низьким рівень взаємодії був відзначений представниками підприємств у АР Крим, Донецькій, Закарпатській і Сумській областях (від 2,0 до 2,3). Ці дані тісно корелюють з рівнем ознайомлення респондентів із діяльністю науково-дослідних установ у регіоні та доступністю передових технологій, що розроблені цими установами. Відповідні середні значення оцінок становлять 3,9 і 4,2 бала. Як і у випадку з попереднім показником, стандартне відхилення за цими показниками є достатньо великим і становить 2,6. Регіональні особливості повністю повторюють специфіку взаємодії між бізнесом та науководослідними установами. Резюме: взаємодія між вітчизняним бізнесом і науково-дослідними організаціями не є системною та регулярною, а тому не може суттєво впливати на економічний розвиток як країни, так і регіонів. Середня оцінка по вибірці складає 3,9 бала й лише підприємства чотирьох областей характеризуються більш тісною співпрацею між науково-дослідними установами та підприємствами (понад 5 балів за дев’ятибальною шкалою), яка, водночас, все одно знаходиться лише на середньому рівні та не дозволяє говорити про інноваційний розвиток промисловості країни.

181

Аналіз можливостей та перешкод

15. Міжнародна інтеграція З огляду на резонанс, що виник у 2013 році щодо можливого підписання Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС та альтернативного шляху приєднання до Митного союзу, питання впливу того чи іншого варіанта на діяльність підприємств є вкрай актуальним. Більшість представників опитаних підприємств (43% проти 28%) вважають, що інтеграція з ЄС матиме більше позитивного впливу ніж інтеграція з країнами Митного союзу. Також, у першому випадку, майже у 1,5 раза менше респондентів очікують негативні наслідки (12% проти 18%) Рисунок 15.1. Оцінка можливих наслідків підписання Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС та приєднання до Митного союзу, % респондентів 60.0%

60.0%

ЄС 50.0%

45.8%

53.9%

МС

50.0% 42.6% 40.0%

40.0%

27.8%

30.0%

18.3%

20.0%

20.0% 11.6%

10.0%

0.0%

0.0% Негативний

Незначний /не визначений

Негативний

Позитивний

Незначний /не визначений

Позитивний

Загалом, по вибірці середня оцінка впливу інтеграції з ЄС на діяльність підприємства склала 6,1. У регіональному розрізі оцінки значно варіюються в залежності від географічного розташування регіонів. У цілому, 14 регіонів (переважно західної частини України та деяких центральних областей) надали оцінки більше 6 балів. Найнижчі оцінки надали респонденти з АР Крим (3,7), Донецької області (3,9). Рисунок 15.2. Регіональний розподіл оцінок впливу можливого підписання Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС на діяльність підприємств 9.0

8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0

По областях України

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Сумська

Тернопільська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Донецька

Житомирська

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

1.0

В цілому по Україні

Стосовно впливу вступу України до Митного союзу, у середньому, по вибірці оцінка становила 5,3 бала, що, в цілому, відповідає нейтральним очікуванням респондентів. Регіональний розподіл фактично обернено пропорційний до попереднього питання. Однак суттєвою

182

Аналіз можливостей та перешкод відмінністю є те, що найвища оцінка, як і у випадку з євроінтеграцією, була у Львівській області (7,3), що навіть вище ніж в АР Крим (6,6). Разом із тим, лише шість регіонів очікують позитивний вплив (вище 6 балів) від вступу України до Митного союзу: Львівська, Харківська, Сумська, Луганська та Донецька області, а також АР Крим. Рисунок 15.3. Регіональний розподіл оцінок впливу можливого підписання Угоди про МС на діяльність підприємств 9.0 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0

По областях України

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

1.0

В цілому по Україні

Резюме: оцінка впливу від можливого підписання міжнародних угод на діяльність підприємств засвідчила, що вітчизняні підприємці більш схильні до інтеграції України з ЄС. Вони очікують від цього більше позитивних наслідків ніж при вступі до Митного союзу (6,1 проти 5,3). Причому кількість регіонів, які очікують позитивний вплив (більше 6 балів) від євроінтеграції в Україні, є більшою, за ті, які чекають зміни на краще від приєднання до Митного союзу: відповідно, 14 та 6 регіонів.

183

Аналіз можливостей та перешкод

16. Електронна звітність Електронна звітність стає популярним способом взаємодії підприємців із відповідними органами влади, передусім через економію часу. Більше 80% опитаних підприємств і організацій вже скористувалися можливістю подавати звітність в електронному вигляді. Примітно, що серед тих підприємств і організацій, які негативно відповіли на питання щодо подачі електронної звітності, понад 60% належить до сфери послуг, така ж кількість респондентів є малими підприємствами. У регіональному розрізі електронна звітність найменше використовувалася в Сумській та Кіровоградській областях (менше 50% респондентів скористалися цією формою звітування). Рисунок 16.1. Частка респондентів, які використовують у своїй роботі електронну звітність 100% 80% 60% 40% 20%

По областях України

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

В цілому по Україні

Ефективність системи подання електронної звітності на загальноукраїнському рівні було оцінено достатньо високо – 7,3 бала з 9 можливих, хоча серед регіонів різниця була достатньо значною. Так, найбільш критичними оцінки були в Київській та Хмельницькій областях (менше 6). Усередині деяких регіонів спостерігається суттєва диференціація відповідей підприємців, зокрема, не вважає електронне звітування ефективним досить значна частина респондентів Чернівецької, Дніпропетровської, Закарпатської, Київської, Тернопільської та Херсонської областей: у цих регіонах спостерігалися вкрай негативні оцінки ефективності електронного звітування (на рівні дуже низько – менше 3 балів за дев’ятибальною шкалою). Імовірно, у цих регіонах варто звернути увагу на вдосконалення регіональної системи електронного звітування. Найбільш ефективно, на думку представників опитаних підприємств, система подачі електронної звітності працює в Донецькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Чернігівській, Львівській, Сумській областях та м. Севастополі. Рисунок 16.2. Оцінка ефективності системи електронного звітування в регіонах 9.0 8.0 7.0 6.0 5.0

4.0 3.0 2.0

По областях України

184

В цілому по Україні

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Вінницька

Волинська

АР Крим

1.0

Аналіз можливостей та перешкод Оцінюючи ефективність електронної подачі звітності, 70% респондентів також відзначили, що це допомагає зменшити загальні витрати часу на звітування. У середньому, по Україні така економія складає 55% (стандартне відхилення – 26%) у порівнянні із витратами часу на підготовку паперової звітності. Найбільший позитивний ефект був відзначений у таких регіонах, як м. Севастополь і Луганська область (понад 80%), а найменший – у м. Києві та Волинській області (менше 25%). Лише 2% респондентів вважають, що підготовка електронної звітності потребує більше часу (у середньому на 41% у порівнянні з паперовою). Понад 50% респондентів, які не використовували систему електронної подачі звітності, просто не відчувають у цьому потреби. Це й виявилось основною причиною невикористання електронної звітності. Водночас, майже 11% не довіряє електронній системі. Незначна частина опитаних представників підприємств не використовували систему електронного звітування через погану якість Інтернету, відсутність комп’ютерів чи складність процедури подачі електронної звітності. Кожна з цих причин була названа 5% респондентів. Резюме: система подачі електронної звітності стала популярним інструментом спілкування підприємців із податковими органами, адже дозволяє уникати прямого контакту з податківцями. Загалом, ефективність нової системи подачі звітів є достатньо високою, проте в низці регіонів її ефективність відносно низька. Однак для виявлення причин слід провести додаткове дослідження. Одним із факторів, що впливає на оцінку ефективності, стала витрата часу на подання електронної звітності в порівнянні з паперовою. У цілому, економія витрат часу склала 55%, а в окремих регіонах понад 80%, що підтверджує ефективність системи подачі електронної звітності. Важливо і те, що існує статистично значимий зв’язок між оцінкою ділової привабливості та ефективністю системи подачі електронної звітності в регіонах.

185

Аналіз можливостей та перешкод

17. Діяльність дозвільних центрів та адміністративні послуги Єдині дозвільні центри – це створені місцевими органами влади установи, які займаються видачею дозволів підприємствам25. Вони створені в усіх райцентрах та містах обласного підпорядкування. Робота єдиних дозвільних центрів може відбуватись за двома основними принципами:  Єдиний офіс. Цей принцип передбачає розміщення представників дозвільних установ в одному приміщенні. У такому випадку особа, якій необхідний дозвіл, відвідує різні кабінети в одному приміщенні, що дозволяє зменшити витрати коштів та часу на переїзди між різними установами.  Єдине вікно. У такому випадку особа, яка хоче отримати дозвіл, готує пакет необхідних для цього документів та передає його державному адміністратору (кількість державних адміністраторів у дозвільному центрі може різнитись залежно від кількості підприємств у відповідній територіальній одиниці). Державний адміністратор сам здійснює заходи, необхідні для отримання дозволу. Через певний час заявник знову звертається до державного реєстратора за вже готовим дозволом. Робота дозвільних центрів на основі такого принципу є зручнішою для користувачів ніж принцип єдиного офісу. Різні дозволи мають свою специфіку: частина з них береться на регулярній основі (раз на рік тощо), інші – беруться одноразово. Як результат, частина опитаних підприємств, хоча й мають дозволи на діяльність, отримували їх у відповідних уповноважених органах, коли ще не існувало єдиних дозвільних центрів. Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП). У деяких регіонах (наприклад, Луганськ, Івано-Франківськ та Львів) на базі єдиних дозвільних центрів створені Центри надання адміністративних послуг. Перелік їхніх функцій є ширшим: крім видачі дозволів підприємствам, вони надають також інші адміністративні послуги, у тому числі фізичним особам (в анкеті зроблено акцент на адміністративні послуги, які надаються підприємствам, тоді як послуги для фізичних осіб залишаються поза межами нашого дослідження). Відповідно до законодавства такі центри повинні функціонувати з 1-го січня 2014 року. Як результат, створення таких центрів у деяких регіонах позитивно вплине на їхню інвестиційну привабливість, оскільки може свідчити про наміри та можливості місцевих органів влади полегшити процес отримання адміністративних послуг як громадянами, так і підприємствами. Є регіони, у яких, попри бажання місцевої влади, відсутні кошти на облаштування роботи центру.

Єдині дозвільні центри Серед опитаних керівників підприємств 51% у минулому користувалися послугами центрів обслуговування платників податків. Найбільш активно ними користувалися в таких областях, як Тернопільська (100%), АР Крим (95%), Донецька (77%), Миколаївська (75%) та Запорізька (70%) області. У той же час, майже 9% не обізнані з існуванням центрів обслуговування платників податків. В основному, це були підприємці з Рівненської області (65% знайомі з діяльністю таких установ) та Черкаської (45%) області. Зовсім іншою є ситуація з митними постами, які працюють за принципом «єдиного вікна», що є цілком очевидним, адже при складанні вибірки не було вимоги до ведення підприємством зовнішньоекономічної діяльності. Тому, лише 19% керівників повідомили про користування 25

Перелік дозволів див. у запитанні № 73 анкети.

186

Аналіз можливостей та перешкод послугами таких митних постів, тоді як 12% не обізнані з їх існуванням. Разом із тим, як і в попередньому випадку, найменш освіченими були підприємці Рівненської (65%) та Черкаської (55%) областей. Аналіз цього питання показав, що лише серед підприємств-експортерів ситуація є дещо іншою. Так, 43% респондентів, які здійснювали експортну діяльність, користувалися послугами митних постів, де проходження митних процедур відбувається за принципом «єдиного вікна». Найбільш активними в цьому відношенні були підприємці-експортери Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької областей та м. Севастополя (по 100%)26. Натомість, взагалі не користувалися послугами митних постів у таких регіонах, як Волинська, Кіровоградська, Сумська, Хмельницька області. На загальноукраїнському рівні 66% опитаних керівників підприємств та організацій не користувалися послугами ані Дозвільних центрів, ані Центрів надання адміністративних послуг. Основними причинами цього були:  відсутність потреби у їхніх послугах (48% з тих, хто не користувався послугами);  відсутність достатньої інформації про роботу ДЦ/ЦНАП (22%);  низька ефективність у порівнянні з уповноваженими органами (14%);  відсутність таких центрів у районі/місті (10%). Єдиним регіоном, де 100% респондентів не мали досвіду роботи з такими центрами, стало м. Севастополь (основна причина – відсутність потреби у їхніх послугах). У Донецькій області (відсутність інформації про їхню роботу), Луганській (відсутність потреби), Полтавській та Київській областях (чітко вираженої причини не вдалося встановити) частка таких респондентів становила близько 90%. Рисунок 17.1. Частка підприємств-респондентів, які не користувалися послугами дозвільних центрів та ЦНАПів 100% 80% 60%

40% 20%

По областях України

м. Севастополь

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

В цілому по Україні

Серед 34% керівників підприємств, які повідомили про користування послугами ДЦ та ЦНАП, 85% користувалися послугами дозвільних центрів і 53% центрів з надання адміністративних послуг. Це свідчить про те, що дозвільні центри є більш популярними серед підприємств. Однак у ряді регіонів ЦНАПи користувалися більшою популярністю, зокрема, це були ІваноФранківська та Сумська області, хоча різниця була незначною. 26

Слід пам’ятати, що обсяг вибірки по кожному регіону обмежений від 20 до 30 підприємств, що в межах регіону не забезпечує достатньої репрезентативності результатів

187

Аналіз можливостей та перешкод Серед основних видів послуг дозвільних центрів найбільш популярними були:  видача/оформлення дозволів, довідок, погоджень інших документів у сфері будівництва, архітектури та землекористування (19% усіх звернень до ДЦ, або 66% опитаних респондентів, які зверталися до ДЦ);  видача/оформлення дозволів з питань протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення (16% звернень, 57% респондентів);  видача/оформлення дозволів у сфері охорони праці (15% звернень, 52% респондентів);  видача/оформлення дозволів, висновків у сфері санітарно-епідеміологічного благополуччя (12% звернень та 43% респондентів)  видача/оформлення дозволів, ордерів, погоджень та інших документів у сфері охорони природних ресурсів та екології (відповідно, 11% та 40%). Слід також відзначити, що загалом ефективність діяльності дозвільних центрів є достатньо високою: з усіх звернень необхідні послуги отримали 97% респондентів. Порівняно з аналогічним показником ефективності отримання відповідних послуг в інших уповноважених органах це на 1 відсотковий пункт більше. Загалом, керівники підприємств були скоріше задоволені якістю послуг, отриманих у дозвільних центрах. У цілому по вибірці рівень задоволення за дев’ятибальною шкалою становив 6,6 балів. Респонденти відзначили, що у порівнянні з іншими дозвільними органами в ДЦ зменшилася тривалість отримання послуг (42% респондентів), знизилася вартість та рівень корупції (по 17%). Однак стверджувати, що ситуація з наданням дозволів значно покращилася у зв’язку зі створення дозвільних центрів ще зарано, адже відсоток «негативних» та нейтральних відповідей достатньо високий (40-50%). Примітно також і те, що респонденти не змогли оцінити рівень корупції (майже 60%). На регіональному рівні, як і в багатьох інших випадках, одностайності серед респондентів не було, що більшою мірою пов’язано з обсягом вибірки. Найнижчий рівень задоволення діяльністю дозвільних центрів (менше 6 балів) спостерігався в таких регіонах, як Дніпропетровська, Донецька, Рівненська, Хмельницька, Закарпатська області та м. Київ. Серед областей із найвищими оцінками виділяються Івано-Франківська (8,3), Волинська (8,1), Миколаївська (7,8) області, адже по цих регіонах стандартне відхилення практично не перевищувало 1. Рисунок 17.2. Рівень задоволення якістю послуг, отриманих в ДЦ

9.0 8.0 7.0 6.0 5.0

4.0 3.0 2.0

По областях України

В цілому по Україні

Підприємці Севастополя не відповідали на це запитання.

188

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

1.0

Аналіз можливостей та перешкод У цілому по вибірці професіоналізм та компетентність державних адміністраторів у дозвільних центрах був оцінений на рівні 6,8 балів – дещо вище за рівень задоволення якістю послуг дозвільних центрів. Аналогічно з попереднім питанням, найнижчі оцінки отримані в Рівненській (4,3), Дніпропетровській (5,5), Хмельницькій (5,6) областях, м. Києві (5.7), а також Черкаській (5,6) області. До групи регіонів із найвищими оцінками та незначним відхиленням додалася Чернігівська область (8,0). Рисунок 17.3. Оцінка компетентності та професіоналізму державних адміністраторів, які працюють у Дозвільному центрі 9.0 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0

По областях України

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

1.0

В цілому по Україні

Важливим питанням, яке впливає на ефективність діяльності дозвільних центрів, є рівень інформованості потенційних клієнтів щодо процедури отримання в них відповідних послуг. У цілому, по вибірці респонденти, які мають досвід взаємодії з такими центрами, охарактеризували доступність інформації як часткову (6,5 бала з 9 можливих). Це обумовлено, в основному, за рахунок відносно низьких показників Миколаївської (3,4), Сумської (5,0), Хмельницької (5,3), Дніпропетровської (5,5), Харківської (5,5) областей та м. Києва (5,9). Очевидно, що саме в цих регіонах органи влади проводять недостатню роботу з роз’яснення принципів і деталей роботи дозвільних центрів28. Рисунок 17.4. Оцінка доступності інформації про процедури отримання послуг у ДЦ

9.0 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0

По областях України

В цілому по Україні

Підприємці Севастополя не відповідали на це запитання.

189

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Рівненська

Полтавська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Донецька

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

1.0

Аналіз можливостей та перешкод

Центри надання адміністративних послуг У 23-х регіонах України респонденти користувалися послугами Центрів надання адміністративних послуг. З усіх опитаних представників підприємств це робили 18%, що менше за кількість підприємців, які користувалися послугами дозвільних центрів. Найбільш популярними послугами ЦНАПів були:  видача/переоформлення/анулювання ліцензій на право провадження господарської діяльності у сферах, що підлягають ліцензуванню (22,6% звернень, 55,5% респондентів, що зверталися до ЦНАП);  реєстрація/перереєстрація/припинення діяльності підприємства та надання відомостей з ЄДРЮОФОП (Єдиний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців) (відповідно, 19,6% та 48,2%);  інші послуги (23,7% та 58,2%). Однак респонденти не конкретизували, які саме послуги отримували в ЦНАПах. Примітно, що порівняно з дозвільними центрами, користувачі послугами ЦНАПів більше задоволені якістю отриманих послуг. Так, рівень задоволення в цілому по Україні склав 6,9 балів, а серед тих респондентів, які користувалися послугами і дозвільних центрів, і центрів надання адміністративних послуг, тобто можуть порівняти якість обслуговування, рівень задоволення склав 7,0 бала. Меншим було й стандартне відхилення (1,55 проти 1,64). Основною причиною більш високої оцінки рівня задоволеністю ЦНАПами можна вважати зменшення тривалості отримання послуг, про що повідомило 39,6% користувачів їхніми послугами. Разом із тим, до негативних характеристик, на думку респондентів, можна віднести зростання вартості послуг (28,0%). Рисунок 17.5. Оцінка рівня задоволеності якістю послуг, отриманих у Центрі надання адміністративних послуг 9.0 8.0 7.0

6.0 5.0 4.0 3.0 2.0

По областях України

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

1.0

В цілому по Україні

У цілому, оцінка динаміки показників якості збігається з аналогічними оцінками щодо дозвільних центрів (а в деяких випадках навіть є дещо гіршою, але в межах статистичних похибок). Це свідчить про те, що початковий рівень корупції, тривалості та вартості послуг в ЦНАПах був кращим ніж у дозвільних центрах. Що стосується регіональних особливостей, то найнижчий рівень задоволеності якістю отриманих послуг був у Дніпропетровській (4,7), Тернопільській (5,0), Сумській (5,3) областях

190

Аналіз можливостей та перешкод та м. Києві (5,6). Найвищі оцінки (більше 8 балів) отримали ЦНАПи в АР Крим, Кіровоградській, Чернігівській, Івано-Франківській та Львівській областях.29 Як й у випадку з дозвільними центрами, оцінка компетентності та професіоналізму адміністраторів є вищою за рівень задоволеності, і складає 7.2 бала. Нижче 6-тибального порогу знаходяться лише два регіони - Тернопільська та Харківська області, що, імовірно, пов’язано з проблемами в отриманні деяких дозволів. Перелік регіонів з найвищими оцінками (8 та вище балів) повністю збігається з переліком за попереднім питанням.30 Рисунок 17.6. Оцінка компетентності та професіоналізму адміністраторів, які працюють у Центрі надання адміністративних послуг

По регіонах України

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

9.0 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0 1.0 0.0

В цілому по Україні

Майже збігається оцінка респондентами доступності інформації про роботу ЦНАП і дозвільних центрів (відповідно, 6,4 і 6,5 бала), причому «найменш задоволеною» також є Миколаївська область (3.2). Також найнижчі оцінки були надані респондентами Тернопільської (5,5) та Одеської областей (5,6)31. Рисунок 17.7. Оцінка доступності інформації про процедури отримання послуг у ЦНАП

По регіонах України

В цілому по Україні

Підприємці Донецької, Полтавської, Рівненської областей та м. Севастополя не відповідали на це запитання Підприємці Донецької, Полтавської, Рівненської областей та м. Севастополя не відповідали на це запитання 31 Підприємці Донецької, Полтавської, Рівненської областей та м. Севастополя не відповідали на це запитання. 30

191

м. Київ

Чернігівська

Чернівецька

Черкаська

Хмельницька

Херсонська

Харківська

Тернопільська

Сумська

Одеська

Миколаївська

Львівська

Луганська

Кіровоградська

Київська

Івано-Франківська

Запорізька

Закарпатська

Житомирська

Дніпропетровська

Волинська

Вінницька

АР Крим

9.0 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0 1.0 0.0

Аналіз можливостей та перешкод Резюме: створення дозвільних центрів і центрів з надання адміністративних послуг полегшує умови ведення підприємницької діяльності, передусім, зменшує витрати часу підприємців на отримання дозвільної документації, однак на цей момент ситуація ще далека від ідеальної. У першу чергу, потребують врегулювання питання вартості послуг дозвільних центрів та центрів надання адміністративних послуг, та проблема корупції. За таких умов їхня діяльність позитивно впливатиме на інвестиційну привабливість регіонів і України в цілому.

192

Аналіз можливостей та перешкод

18. ВИСНОВКИ 1. Характеристика вибірки Генеральна сукупність дослідження – підприємства усіх регіонів (областей) України, які здійснювали інвестиції протягом останніх десяти років (з 2003 до 2013 року). Розмір вибіркової сукупності становить 605 одиниць спостереження. За кількістю працівників, зайнятих на підприємстві, усі підприємства-респонденти були поділені на 3 групи: малі (від 1 до 50 осіб), середні (51-250 осіб) та великі (251 та більше осіб). За основним видом діяльності підприємства були згруповані в дві групи – промислові (248 підприємств, або 41%) та непромислові (відповідно 357 підприємств, або 59%). Опитані підприємства переважно належать українському приватному власнику: так, в середньому, в структурі власності підприємства 84,2% знаходяться у приватній власності громадян України, 9,4% становить власність держави та 6,4% є в іноземній власності. Серед опитаних 3,2% підприємств повністю є в іноземній власності. Опитані підприємства характеризуються переважною орієнтацією на внутрішній ринок, хоча експортною діяльністю займалася майже третина з опитаних підприємств. Місто Київ, як регіон, де розташовано найбільше підприємств, що належать іноземним власникам, є водночас і лідером серед усіх регіонів України за експортом товарів за кордон. Більшість підприємств орієнтовані на розширення виробництва та економічне зростання у середньостроковій перспективі (найближчі 5 років). При цьому майже половина підприємств України зацікавлені в іноземних інвестиціях та налагодженні партнерських відносин з іноземними інвесторами, проте, лише половина з них має конкретний план із залучення іноземних інвестицій та потребує допомоги у налаштуванні контактів з іноземними партнерами. 2. Ділове середовище В цілому по Україні оцінки стану поточного та майбутнього ділового середовища є помірно позитивними. Оцінки статики та прогнозів є досить однорідними: більшість областей оцінює як поточний діловий клімат, так і його майбутній стан в інтервалі від 4 до 6 балів. Львівська область належить до тих регіонів, де і поточні оцінки, і прогнози на майбутнє досить позитивні. Натомість, Донецька й Луганська області займають останні місця за оцінками як на 2013, так і на 2014 рік. Прослідковується зв'язок між оцінками поточної ситуації та очікуваннями: ті підприємства, які позитивно оцінили стан ділового клімату у 2013 році, очікують, що і у 2014 році бізнес оточення теж буде сприятливим. Аналогічно це стосується і тих підприємств, які негативно оцінили поточний діловий клімат: у 2014 вони також прогнозують відносну несприятливість ділового середовища. Але у 2014 році кількість областей, підприємці яких оцінюють діловий клімат вище середнього по Україні, збільшиться – навіть при умові, що сам середній показник зросте на 0,3. Тобто за очікуваннями бізнесу можна зробити висновок, що ділове середовище у 2014 році буде помірно сприятливим і практично не зміниться у порівнянні із 2013. 3. Кон’юнктура ринку За оцінками респондентів, поточну ринкову кон’юнктуру, як і в минулому році, можна охарактеризувати як помірно сприятливу, хоча максимально можливі оцінки є дещо вищими в оцінці як поточної, так і майбутньої кон’юнктури. Так, оцінки поточної кон’юнктури коливаються від 3,72 до 8, а у випадку очікувань на 2014 рік, як нижня, так і верхня межа оцінок піднімаються, відповідно, до 4,05 і 8,04. Між поточними оцінками ситуації на ринку та прогнозами на наступний рік існує позитивний зв'язок: чим краще підприємства оцінюють поточну кон’юнктуру, тим більш оптимістичні прогнози на майбутнє вони мають. Це досить чітко видно на прикладі як лідерів (Львівської, Івано-Франківської, Волинської та Чернігівської

193

Аналіз можливостей та перешкод областей), так і аутсайдерів (Полтавської та Луганської областей). Оцінки інвесторів у різних областях характеризуються вищою полярністю, ніж в попередньому періоді, що особливо помітно у випадку лідерської позиції Львівської області щодо поточної оцінки ринкової кон’юнктури. Таким чином, можна відзначити, що загальна оцінка майбутніх змін є доволі обережною та характеризується меншим рівнем полярності, ніж оцінка поточної ситуації, хоча загальний рівень прогнозованих змін ринкової кон’юнктури у 2014 році дещо підвищиться порівняно із теперішніми оцінками. 4. Привабливість області для започаткування та розвитку бізнесу Показник привабливості регіонів для започаткування та розвитку бізнесу, отриманий за результатами дослідження є вище розрахункового середнього (6,1 до 5), що свідчить скоріше про оптимістичні, ніж песимістичні очікування інвесторів на майбутнє. Однак слід зазначити,що порівняно з минулим роком, суттєвих зрушень в оцінці не відбулося. Позитивний зв’язок простежується між поточними оцінками підприємств та очікуваннями на період через 5 років: чим вище оцінює підприємство перспективи свого регіону в поточному році - тим оптимістичнішим є його прогноз на майбутнє. Така тенденція спостерігається, зокрема, у Львівській, Івано-Франківській, Чернігівській, Закарпатській областях, які, маючи високий поточний показник привабливості власного регіону, у період через 5 років очікують на його покращення, а також в областях із середніми показниками (Волинська, Вінницька, Житомирська, Сумська області, м. Київ, м. Севастополь). Слід зазначити, що в цілому, привабливість регіону для започаткування і ведення бізнесу через 5 років в середньому по всіх областях зросте на 0,5-0,7 балів порівняно з поточним роком. Водночас, можна простежити також загальну негативну тенденцію: найбільш песимістично налаштовані підприємці Луганської та Донецької області, які негативно оцінюють всі три показника (ділове середовище, кон’юнктура ринку, привабливість регіону для започаткування бізнесу) та не очікують змін на краще у найближчій перспективі. 5.

Інвестиційна діяльність

Структура джерел інвестиційної діяльності підприємств, за оцінками їх керівників, є ідентичною структурі фінансового забезпечення розширення бізнесу, яке більшість підприємств планує здійснювати за рахунок власних коштів. Рівень залучення кредитних ресурсів (близько 20%) є порівняно низьким, що може пояснюватися, з одного боку несприятливими умовами надання банківських позичок, а з іншого - власною невпевненістю підприємств у стабільності розвитку бізнесу, яка дозволяє своєчасно сплачувати кредити та відсотки за ними. Зв’язок поточного стану ділового середовища, ринкової кон’юнктури та перспектив інвестування однозначно простежується лише для деяких областей. Так, підприємці Донецької області, які негативно оцінюють умови для ведення бізнесу в своєму регіоні, не планують у 2014 році здійснювати інвестування, тоді як позитивна оцінка ділового середовища Івано-Франківської та Львівської областей дають більші підстави для планування інвестиційної діяльності. Від’ємні баланси «інвестицій у більших обсягах» до «інвестиції у менших обсягах» — які означають очікування зменшення обсягів інвестицій в регіоні — зафіксовано для Полтавської (72,7), Сумської (-38,4), АР Крим (-20,0), Чернівецької (-18,2), Волинської (-14,3%), Луганської (-13,4), Одеської (-1,8%), Херсонської (-10,5), Рівненської (- 8,3) областей. Інші регіон мають або додатне, або нульове значення балансів, що означає, що обсяги інвестицій або зростуть, або залишаться на рівні минулого року. Найвищі баланси зафіксовано для Закарпатською (36,8), Миколаївської (33,4), м. Києва (27,5), Чернігівської (25,0), Харківської (21,0), Дніпропетровської (20,8) областей. Найбільш суттєвими перешкодами для інвестиційної діяльності респонденти вважають ті перешкоди, які напряму пов’язані із загальними умовами для ведення бізнесу, що формуються

194

Аналіз можливостей та перешкод на національному рівні (корупцію, слабкий захист прав власності) та діяльністю місцевої влади (низька ефективність діяльності місцевої влади). Об’єктивні перешкоди («жорсткі фактори» в термінології цього дослідження), які важче усунути (погані екологічна ситуація, високий рівень захворюваності в регіоні) відповідно оцінюються респондентами як менш суттєві. На загальному фоні виділяються Львівська та Донецька області — перша з яких характеризується високими оцінками умов для ведення бізнесу в регіоні, а друга – більш нейтральними оцінками перешкод. Як засвідчило опитування, різниця між регіонами в оцінці впливу ризиків на інвестиційні рішення є достатньо значною. Як і у випадку оцінки перешкод для інвестиційної діяльності, найбільш суттєвими ризиками респонденти вважають ті ризики, які напряму пов’язані із ситуацією на ринку (зміна ринкової кон’юнктури) та загальними умовами ведення бізнесу (стосунки із контрагентами). Об’єктивні перешкоди, які важче усунути (погані погодні умови, забруднення навколишнього середовища) відповідно оцінюються респондентами як менш суттєві та практично не відрізняються за рівнем своєї значущості. Чернігівська область вирізнялась поміж інших стабільно більш низькими оцінками ступнею впливу більшості ризиків, що аналізувалися. 6. Джерела конкурентних переваг регіонів В цілому по Україні найважливішими джерелами конкурентних переваг для підприємств є географічне розташування регіону (49,1% респондентів назвали цей фактор), високий кваліфікаційний ринок співробітників (35,2%) та високий рівень розвитку сфери торгівлі та послуг (31,7%). Крім цього, важливе значення серед сильних сторін регіонів мають розвинений споживчий ринок (26,1%) та сприятливі кліматичні умови (25,3%). Менш важливе значення мають наявність корисних копалин (19,7%) та рівень розвитку інфраструктури (19,0%). Більшість оцінок є достатньо диверсифікованими у регіональному розрізі та залежать передусім від внутрішніх особливостей області та характеристик діяльності підприємств-респондентів. 7. Фактори, що обмежують збільшення виробництва Загалом по Україні найважливішими чинниками, що обмежують збільшення обсягів виробництва, виявилися фактори, пов’язані з ринковою кон’юнктурою. Недостатній попит на продукцію відзначили 44,8% респондентів, високий рівень конкуренції — 37,9%. На третьому місці — значний податковий тиск, на негативних наслідках якого наголосили 26,1% опитаних. Серед решти негативних факторів найбільш значущими виявилися брак обігових коштів (22,0%) та високі ставки кредитування (21,3%), нестабільність економічного законодавства (17,4), корупція (17%), нестабільна політична ситуація (16,9%), високий регуляторний тиск (13,7). Негативний вплив інших факторів (брак кваліфікованої робочої сили, недостатня кількість виробничих потужностей, брак сировини та матеріалів, застарілі технології та проблеми з енергопостачанням), як засвідчило опитування, є незначним. В цілому оцінки перешкод є менш диверсифікованими, ніж оцінки сприятливих факторів (джерел конкурентних переваг підприємств регіону). Найбільш подібними у різних регіонах є оцінки браку попиту, високої конкуренції та податкового тягаря. Однак, за кожним з цих факторів існує група регіонів, в яких гострота цих проблем є значно вищою чи значно нижчою за середню. 8. Екологія та охорона здоров’я в регіоні В Україні навколишнє середовища, за оцінками представників підприємств, характеризується середнім ступенем забруднення. Проте, існує досить велика група регіонів (11 з 27), в яких рівень забруднення навколишнього середовища є вищим загальноукраїнського показника. До

195

Аналіз можливостей та перешкод вказаної групи належать, з одногу боку регіони, які найбільше постраждали від Чорнобильської катастрофи, а з іншого - індустріальні області Сходу України. В більшості областей, як і в середньому по Україні, доступність медичного обслуговування, на думку підприємців, є відносно вищою, ніж його якість (в межах 1,5 пункти). Виняток становить Кіровоградська область, яка також характеризується найгіршою екологічною ситуацією. Практика забезпечення працівників медичним страхуванням за рахунок роботодавців не отримала в Україні широкого розповсюдження. 9. Розвиток інфраструктури В цілому по Україні представники підприємств, що взяли участь в опитуванні, оцінюють рівень відповідності розвитку регіональної інфраструктури потребам підприємства як задовільний. Найбільше незадоволені, як загальним рівнем розвитку інфраструктури, так і її дорожньої складової, підприємці АР Крим та Чернівецької області. Порівняно з фізичною інфраструктурою, її віртуальна складова – мобільний зв’язок та Інтернет, оцінені значно вище. 10.Освіта та людські ресурси Як свідчать відповіді респондентів, в цілому рівень знань випускників вищих навчальних закладів достатньою мірою відповідає потребам їхніх підприємств, а в разі потреби підприємці надають перевагу навчанню персоналу безпосередньо на робочому місті, ніж з допомогою тренінгів, курсів та інших типів навчання поза межами підприємства – респонденти оцінили доступність такого навчання на 6,08 балів за дев’ятибальною шкалою. Регіональний розподіл є більш диференційований – від 3,0 балів в Кіровоградській області до 8,08 балів у Львівській області. 11.Ефективність роботи місцевих органів влади В середньому Україні ефективність діяльності різних типів органів місцевої влади оцінена респондентами як середня, причому найбільш ефективною, на думку представників опитаних підприємств, є діяльність податкової служби. Вплив місцевих податків на діяльність підприємств є незначним, а ось процедура отримання земельних ділянок в більшості регіонів визнана підприємцями досить складною. Процедура державних закупівель, що здійснюється органами влади у регіонах, на загальноукраїнському рівні була оцінена як напівзакрита (4,9 бали). , 25% респондентів оцінили процес державних закупівель у регіоні як непрозорий (від 1 до 3 балів), 55% надали середні оцінки від 4 до 6, і лише 20% оцінили його як повністю прозорий. Найбільш прозорими у 2013 державні закупівлі були названі у Львівській області (8,2), умовно прозорими - у Волинській (6,8) та Івано-Франківській (6,6) областях, тоді як повністю закритими їх вважають підприємці у Кіровоградській області (1,9) та АР Крим (2.8). 12. Доступ до фінансування в регіоні Незважаючи на достатньо широкий асортимент банківських послуг, доступність банківського кредитування для більшості регіонів залишається на низькому рівні. Особливе занепокоєння викликає низький рівень доступності кредитів у Донецький області, адже саме вона є одним з промислово розвинених регіонів і очевидно саме тут підприємства потребують адекватного фінансування. Ситуація із можливістю отримати фінансування з-за кордону для вітчизняних підприємств є доволі складною, однак практично не залежить від їх регіональної приналежності. 13.Регіональна економіка Ділова активність в регіонах України, на думку більшості респондентів, знаходиться на середньому рівні. У 20 регіонах України оцінки ділової активності перевищують 5 балів за 9-ти бальною шкалою. Найгіршою була ситуація у Луганській та Херсонській областях, де оцінки ледь перевищили 4 бали. На ділову активність в регіонах практично не впливає наявність

196

Аналіз можливостей та перешкод природних ресурсів, однак, спостерігається зв’язок з силою виробничих зв’язків між підприємствами. З цієї позиції найбільш доцільно розбудовувати регіональні кластери у Львівській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Це також підтверджується даними щодо впливу досвіду реалізації інвестиційних проектів інших підприємств на діяльність підприємствреспондентів. 14.Інновації Взаємодія між вітчизняним бізнесом і науково-дослідними організаціями не є системною та регулярною, а тому не може суттєво впливати на економічний розвиток як країни, так і регіонів. Середня оцінка по вибірці складає 3,9 балів і лише підприємства чотирьох областей характеризуються більш тісною співпрацею між науково-дослідними установами та підприємствами (понад 5 балів за дев’ятибальною шкалою), яка, водночас, все одно знаходиться лише на середньому рівні та не дозволяє говорити про інноваційний розвиток промисловості країни. 15.Міжнародна інтеграція Оцінка впливу від можливого підписання міжнародних угод на діяльність підприємств засвідчила, що вітчизняні підприємці більш схильні до інтеграції України з ЄС. Вони очікують від цього більше позитивних наслідків, аніж при вступі до Митного союзу (6,1 проти 5,3). Причому кількість регіонів, які очікують позитивний вплив (більше 6 балів) від євроінтеграції, в Україні є більшою, ніж тих, які чекають зміни на краще від приєднання до Митного союзу: відповідно 14 та 6 регіонів. 16.Електронна звітність Система подачі електронної звітності стала популярним інструментом спілкування підприємців з податковими органами, адже дозволяє уникати прямого контакту з податківцями. Загалом, ефективність нової системи подачі звітів є достатньо високою, проте, в низці регіонів її ефективність відносно низькою. Однак, для виявлення причин слід провести додаткове дослідження. Одним з факторів, що впливає на оцінку ефективності, стали витрати на часу на подання електронної звітності у порівнянні з паперовою. В цілому, економія витрат часу склала 55%, а в окремих регіонах понад 80%, що підтверджує ефективність системи подачі електронної звітності. Важливо і те, що існує статистично значимий зв’язок між оцінкою ділової привабливості та ефективністю системи подачі електронної звітності в регіонах. 17.Діяльність дозвільних центрів та адміністративні послуги Створення дозвільних центрів і центрів надання адміністративних послуг полегшує умови ведення підприємницької діяльності, передусім, зменшує витрати часу підприємців на отримання дозвільної документації, однак на даний момент ситуація ще далека від ідеальної. В першу чергу, потребують врегулювання питання вартості послуг дозвільних центрів та центрів надання адміністративних послуг та корупції. За таких умов їхня діяльність позитивно впливатиме на інвестиційну привабливість регіонів і України в цілому.

197

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Додаток А

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

199

Аналіз можливостей та перешкод

Зміст АР Крим ............................................................................................................................................................. 201 Вінницька область…………………………….……………….……………….……………….……………….……………….…………………………207 Волинська область ............................................................................................................................................ 211 Дніпропетровська область................................................................................................................................ 217 Донецька область ............................................................................................................................................. 223 Житомирська область ....................................................................................................................................... 228 Закарпатська область ........................................................................................................................................ 234 Запорізька область ............................................................................................................................................ 239 Івано-Франківська область ............................................................................................................................... 245 Київська область ............................................................................................................................................... 249 Кіровоградська область .................................................................................................................................... 255 Луганська область ............................................................................................................................................. 260 Львівська область.............................................................................................................................................. 264 Миколаївська область ....................................................................................................................................... 268 Одеська область ................................................................................................................................................ 274 Полтавська область ........................................................................................................................................... 278 Рівненська область............................................................................................................................................ 284 Сумська область ................................................................................................................................................ 290 Тернопільська область ...................................................................................................................................... 296 Харківська область ............................................................................................................................................ 302 Херсонська область ........................................................................................................................................... 308 Хмельницька область ....................................................................................................................................... 313 Черкаська область............................................................................................................................................. 318 Чернівецька область ......................................................................................................................................... 324 Чернігівська область ......................................................................................................................................... 329 Київ .................................................................................................................................................................... 335 Севастополь ...................................................................................................................................................... 340

200

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

АР Крим: загальна інформація Площа, тис. км2:

26,1

Кількість районів:

Чисельність населення, тис. осіб:

1967,2

Частка області у ВВП,%:

2,94%

Рівень безробіття,%:

5,8%

Автономна Республіка Крим розташована на півострові, який знаходиться на півдні України між Чорним та Азовським морями. Її столиця – м. Сімферополь, населення якого становить понад 359 тисяч жителів. До важливих міст області належать Бахчисарай, Джанкой, Євпаторія, Сімферополь, Судак, Феодосія, Саки. Регіон має багатий оздоровчий та потенціал. Він славиться своїми водами, лікувальними грязями, маршрутами в Кримських горах, водоспадами.

Алушта, Керч,

Обсяг капітальних інвестицій (ліва шкала) та приріст фізичного обсягу ВРП (права шкала) млрд. грн

10 5 0 -5 -10 -15

15 10 5

рекреаційний мінеральними туристичними печерами та

0 2008

2009

2010

2011

2012

Капітальні інвестиції Приріст фізичного обсягу ВРП Джерело: Держстат

Головними галузями промисловості регіону є харчова, хімічна та нафтохімічна промисловість, енергетика та машинобудування. Основними підгалузями рослинництва в регіоні є зернове виробництво, овочівництво, садівництво й виноробство. Природні ресурси регіону: нафта, газ, залізна руда, поклади нафти й газу на морському шельфі. Загальний рейтинг У рейтингу інвестиційної привабливості регіонів АР Крим посідає 27-ме (останнє) місце порівняно з 6-м місцем у попередньому рейтингу. Це пояснюється катастрофічним погіршенням оцінки як жорстких, так і м’яких факторів. За жорсткими факторами АР Крим опустилася з 8-го на 24-те місце, а за м’якими посіла передостаннє місце в рейтингу (5-те місце рік тому).

201

Конкурентні переваги:  Географічне розташування (85%)  Сприятливі кліматичні умови (55%)  Розвинений сектор торгівлі та послуг (15%)  Екологічно чистий регіон (10%)  Розвинений споживчий ринок (10%) Перешкоди:  Недостатній попит на продукцію (95%)  Високий рівень конкуренції (25%)

 Дефіцит кваліфікованих працівників (20%)

 Брак оборотних коштів (15%)  Рівень податків (15%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Інвестиційна привабливість: жорсткі фактори

Місце області за відповідною величиною

У рейтингу інвестиційної привабливості за групою жорстких факторів АР Крим посідає 24-те місце. За більшістю факторів жорсткої групи область займає позиції в нижній частині рейтингу. За такими факторами як «Бізнес-сегмент», «Інфраструктура», «Природні ресурси» та «Інноваційний потенціал» позиції АР Крим суттєво погіршились - 23-тє, 23-тє, 22-ге та 20-те місця в рейтингe, тоді як у минулому році АРК, відповідно, займала 4-те, 12-те, 7-ме та 2ге місце.

Дохід на одну особу

Промислове виробництво

20 14

Рівень 3 зайнятості

Кількість 8 підприємств

8 Чисельність населення

Джерело: Державний комітет статистики

Єдиний жорсткий фактор, за яким АРК поліпшила своє становище, - це «Споживчий сегмент», за яким АР Крим зайняла 7-ме місце в рейтингу, піднявшись з 9-го місця.

Інвестиційна привабливість: м’які фактори

Діловий клімат

2,0

У рейтингу інвестиційної привабливості за групою Успішний досвід 1,8 м’яких факторів АР Крим посідає 26-те місце, 1,6 здійснивши карколомне падіння з 5-го місця. За 1,4 Діловий оптимізм більшістю факторів цієї групи регіон посідає нижні 1,2 місця в рейтингах. Так, 27-ме місце регіон посів за 1,0 фактором «Адміністративні процедури», 27-ме – за Відкритість влади фактором «Ефективність державних органів», 26-те – за фактором «Дотримання прав власності» і 26-те – Правила та за фактором «Корупція». У попередньому процедури Місцеві податки дослідженні регіон посів за цими факторами 3-тє, 4Джерело: Опитування керівників підприємств те, 4-те та 4-те місця. За іншими факторами цієї групи становище не набагато краще: «Діловий клімат» – 21-ше місце, «Діловий оптимізм» – 21-ше, «Податки та збори» – 24-те, «Відкритість влади – 23тє. І якщо «Діловий клімат» за рік майже не змінився (за даними опитування в 2012 році Крим посідав 20-е місце), то за рейтингом «Ділового оптимізму» впав з 1-го до 21-го місця. РЕКОМЕНДАЦІЇ

Адміністративні процедури

Дотримання прав власності

Корупція

Приріст ПІІ на одну особу дол. США

200 150 100

Проведене дослідження інвестиційного середовища Автономної республіки Крим дозволило сформувати низку рекомендацій, необхідних для підвищення інвестиційної привабливості.

50 0 -50

2008

-100

Промисловість Інвестиційна діяльність підприємств в АР Крим в основному стримується:  

Ефективність влади

недостатнім попитом, високим конкурентним тиском.

202

Джерело: Держстат

2009

Україна

2010

2011

2012

Область

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Зазвичай, такі проблеми виникають через низьку ефективність виробництва, тому що значна частина підприємств використовує застарілі виробничі потужності та технології. На попит продукції регіону також можуть мати негативний вплив економічні проблеми в інших країнах-споживачах продукції. Таким чином, для збільшення попиту на продукцію підприємств АР Крим необхідно: 



Провести модернізацію виробничих потужностей підприємств республіки, щоб перейти до екологічно стійкої моделі економічного розвитку. Необхідно також посилити технічний контроль, запровадити сучасні системи перевірки якості та сертифікації продукції, впроваджувати енергозберігаючі технології, розвивати нетрадиційні джерела енергії. Допомагати підприємствам шукати та виходити на нові ринки збуту. Цього можна досягти через організацію виставок, активізацію співпраці місцевої влади та бізнесасоціацій з Міністерством закордонних справ, Міністерством економічного розвитку з метою використання потенціалу зовнішніх ринків та джерел інвестицій тощо.

Сильні сторони

Слабкі сторони

Розташування, клімат

Сезонність ділової активності

Прозорість органів влади

Нерозвинена інфраструктура

Вільні трудові ресурси

Немає підготовлених земельних ділянок для інвестиційних об’єктів, індустріальних парків

Можливості

Загрози

Часта влади

зміна

регіональної

Відсутність організованих заходів та нового законодавства для залучення інвестицій

Джерело: Опитування експертів

Розвивати співпрацю між підприємствами й навчальними закладами та науково-технічними установами з метою досягнення кращого балансу між потребою в кадрах та рівнем підготовки студентів. Обсяги експорту та імпорту

Органи влади

млрд дол. США 2

Оскільки керівниками підприємств АР Крим відмічено, що на інвестиційну привабливість регіону негативно впливає неефективність органів влади, необхідно зосередити увагу на таких кроках вирішення цієї проблеми: Підвищення фахового рівня співробітників органів влади. Для підвищення кваліфікації державних службовців можна використовувати як традиційні форми, так і можливості відповідних програм технічної допомоги ЄС та інших донорів. Крім того, необхідно постійно інформувати представників органів влади щодо змін у законодавстві та прийнятих рішеннях на загальнодержавному рівні. Посилити контроль за дотриманням чинного законодавства з боку контролюючих органів (зокрема, податкової служби тощо).

203

1,5 1 0,5

0 2008

2009

2010

2011

2012

-0,5 -1 Сальдо Джерело: Держстат

Експорт

Імпорт

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Також важливо залучати представників підприємств та бізнес-асоціацій до процесу прийняття відповідних рішень у регіоні, об’єднати зусилля бізнесу та влади республіки при розробці рекомендацій та шляхів вирішення проблемних питань регуляторного середовища на загальнонаціональному рівні. Така співпраця неможлива без підвищення рівня прозорості діяльності органів влади в цілому, чого можна досягти лише шляхом швидкого та повного інформування про прийняті рішення, а також спрямованими на зменшення корупції заходами. Рекреаційний потенціал. Інвестиційну привабливість рекреаційного сектору можна посилити шляхом: Створення умов для збільшення рекреаційної зони. Оскільки туристична привабливість регіону страждає від значного антропогенного навантаження на узбережжя, що також зменшує інвестиційну привабливість регіону, то необхідно розширити корисне використання прибережної зони. Цього можна досягти, у тому числі, завдяки:  

врегулюванню проблемних земельних відносин; укріпленню берегової зони

питань

Також слід розширити природно-заповідні території шляхом створення нових національних і регіональних ландшафтних парків і включення їх до туристичних маршрутів. Збереження об’єктів, привабливих для туристів. Для покращення інвестиційної привабливості АР Крим необхідно приділити значну увагу відновленню та захисту культурних пам’яток, природного ландшафту, флори та фауни. Для цього потрібно не лише попередити скорочення переліку туристичних об’єктів та територій унаслідок їх вилучення або перепрофілювання, але й розширити відповідні переліки. Органам влади потрібно працювати над створенням позитивного іміджу курортно-туристичного комплексу, створювати сприятливі умови для будівництва мережевих готелів. Одночасно слід зменшити долю тінізації послуг у рекреаційній галузі шляхом легалізації мініготелів та пансіонатів.

204

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Перешкоди в інвестиційній діяльності 100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

Інше

Високий конкурентний тиск

Часті зміни екон. законодавства

Високі ставки кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Недостатньо кваліфікованих працівників

Частка керівників підприємств, які назвали перешкоду, %

Джерело: Опитування керівників підприємств

Покращення рекреаційної інфраструктури. Оскільки сприятливе інфраструктурне середовище є одним із базових факторів, що впливають на інвестиційну привабливість АР Крим, то органи місцевої влади повинні приділяти більше уваги покращенню інфраструктури. Розвиток цієї сфери потребує комплексного підходу, причому головна увага повинна приділятись інфраструктурному забезпеченню галузі (водопостачання та водовідведення, транспортне сполучення, збирання та переробка сміття тощо), збереженню природно-кліматичних ресурсів. Хоча рекреація відіграє важливу роль в економіці регіону і є його конкурентною перевагою, певні ризики несе в собі той факт, що вона має сезонний характер. Можна назвати два шляхи, які дозволять згладити вплив сезонної складової: •

•

Розширення часових рамок туристичного сезону. Необхідно більше уваги приділяти залученню тих інвестиційних проектів, які дозволяють привабити туристів у міжсезоння (оздоровчий та бізнес-туризм). Розвиток сільського господарства та промисловості в екологічно безпечний спосіб.

Розвиток сільського господарства Оскільки частка земель сільськогосподарського призначення становить 57% території регіону, необхідно працювати над залученням інвестицій у сільськогосподарський сектор. Кліматичні умови на території АР Крим є особливо сприятливим для вирощування певних видів культур. Органам влади

205

Структура промислової продукції

Інше 9,7%

Постачання електроенергії та газу 35,8%

машинобудува ння 8,5% Джерело: Держстат

добувна промисловість 4,4%

продукти харчування 26,9%

Хмічне виробництво 14,7%

Узагальнені результати дослідження та рекомендації слід підтримувати розвиток традиційних сільськогосподарських галузей регіону – овочівництва, вирощування плодів та ягід, виноградарства, виробництва ефірних масел. Розвиток селекційної справи та насінництва сприятиме підвищенню рівня забезпеченості населення Криму овочами та фруктами, а також скороченню імпорту тієї продукції, яку можна вирощувати в регіоні. У структурі сільськогосподарського виробництва більшу частку займають домогосподарства. При цьому домогосподарства значно поступаються сільськогосподарським підприємствам як за обсягами виготовленої продукції, так і за ефективністю виробництва, оскільки вони є малими за розмірами й використовують, в основному, ручну працю.

Розподіл населення за віком

15–64 роки 70%

Сприяння розвитку господарської кооперації. Це допоможе ефективно вирішувати питання матеріально-технічного забезпечення та збуту Джерело: Держстат продукції. Дані на 1 січня 2013 р. Відновлення й покращення меліоративної мережі. Враховуючи зменшення кількості зрошувальних земель, треба здійснити низку заходів, спрямованих на відновлення та покращення меліоративної мережі, слідувати науково обґрунтованим сівозмінам та режимам зрошування, що дозволить збільшити фактичну площу сільськогосподарських земель, враховуючи забезпеченість АР Крим прісною водою. Розвиток соціальної, виробничої, ринкової, транспортної інфраструктури в сільській місцевості. Такі дії дозволять підвищити рівень життя на селі, покращити демографічну ситуацію та сприяти доступу сільськогосподарської продукції на ринки збуту. Підтримка розвитку фінансової інфраструктури. АР Крим входить до трійки регіонів України, у яких найбільша частка підприємств назвала нерозвиненість фінансового середовища сильною перешкодою в інвестиційній діяльності (таких підприємств в області було 75%). Тому органам влади варто приділити особливу увагу розвитку мережі фінансових установ у республіці, у тому числі сприяти відкриттю філій банків, які зараз не представлені в регіоні. Крім того, доцільно розробити та реалізувати спеціальні програми сприяння кредитуванню, зокрема, шляхом часткової компенсації ставок за кредитами.

206

65 років і старше 14%

0–15 років 16%

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Вінницька область: загальна інформація

Площа, тис. км2: Кількість районів: Чисельність населення, тис. осіб: Частка області у ВВП,%: Рівень безробіття, %:

26,5 27 1618,6 2,23% 8,8%

Область знаходиться в центральній частині Правобережної України. Вона межує з Молдовою та більшістю областей Правобережної України. Її центр – м. Вінниця, населення якого складає більше 369 тисяч жителів. До найбільших міст області належать також Жмеринка, Могилів-Подільський, Хмільник, Козятин, Ладижин. Основна галузь економіки – сільське господарство. Також розвинуті торгівля та транспорт. Основною сільськогосподарською продукцією області є зерно, картопля та цукровий буряк. Природні ресурси: структурний камінь, кристобаліт, каолін, шпат тощо. Також є кілька мінеральних джерел. Загальний рейтинг У Рейтингу інвестиційної привабливості регіонів Вінницька область піднялась на 4-те місце з 13-го. Регіон покращив своє місце в рейтингу через позитивну зміну оцінки м’яких факторів, за якими область тепер зайняла 6-те місце порівняно з 20-м місцем попереднього року. За жорсткими факторами Вінницька область змінила позицію на 6-те місце з 7-го.

Конкурентні переваги:    

Географічне розташування (60,0%) Кваліфіковані працівники (50,0%) Розвинена інфраструктура (50,0%) Сприятливі кліматичні умови (50,0%)

Перешкоди: Інвестиційна привабливість: жорсткі фактори У рейтингу інвестиційної привабливості за групою жорстких факторів Вінницька область посідає 6-те місце. Порівняно високе місце Вінницької області в рейтингу за жорсткими факторами зумовлено третім місцем за оцінкою чинника «Інфраструктура» та 5-м місцем за оцінкою фактору «Інноваційний

207

 Висока ставка за кредитами (55,0%)  Низький попит на продукцію (35,0%)  Високий рівень конкуренції (30,0%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації потенціал». Також відчутно покращилась оцінка фактору «Охорона здоров’я». Водночас, на останнє місце в Україні вийшла оцінка бізнес-сегменту області. Інвестиційна привабливість: м’які фактори У рейтингу інвестиційної привабливості за групою м’яких факторів Вінницька область посідає 6-те місце порівняно з 20-м минулого року. Регіон зайняв місце в середині першої десятки завдяки різкому покращенню оцінки ділового клімату в регіоні та несподівано високому рівню оптимізму щодо ділових очікувань (покращення на 10 та 19 позицій відповідно). На це, серед іншого, могла вплинути позитивна динаміка сільського господарства порівняно з іншими галузями економіки. До того ж, змінилась оцінка взаємодії бізнесу з органами влади: якщо регіон раніше займав 20-23 місця за такими оцінками, як «Корупція», «Правила та процедури», «Захист прав власності», то зараз він перемістився на 7-12 місця за цими показниками. Використання інвестиційного потенціалу Сильні та слабкі сторони інвестиційної привабливості регіону були визначені за допомогою опитування експертів. Так, сильними сторонами Вінницької області вважаються земля та інші природні ресурси, наявність кваліфікованих кадрів. У разі підписання Угоди з ЄС сформуються додаткові можливості для розвитку аграрнопромислового комплексу області. Зменшення податкового навантаження та створення бізнесінкубаторів дозволять ефективніше використовувати ресурси області. Серед слабких сторін регіону можна назвати недосконалість процедур реєстрації та діяльності контрольних органів. Також розвиток економіки регіону стримує корупція та монополізація окремих галузей. Для економіки області як і держави в цілому серед ризиків слід назвати політичну нестабільність. РЕКОМЕНДАЦІЇ Проведене дослідження інвестиційного середовища Вінницької області дозволило сформувати низку рекомендацій, реалізація яких сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості.

208

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Розвиток бізнес-сегменту Результати дослідження вказують на недостатній розвиток кооперації між підприємствами області. Тому доцільно було б підтримати/ініціювати програми бізнес-асоціацій області. Такі програми заохочуватимуть товарообіг у межах регіону й сприятимуть активізації економіки

Сильні сторони

Слабкі сторони

Природні ресурси, зокрема, земельні

Складність реєстрації ведення бізнесу

Кваліфіковані трудові ресурси

Корупція Монополізація економіки

Можливості

Сільське господарство

Підписання асоціацію з ЄС

Значна роль сільського господарства області вказує на потребу збалансування зусиль із його розвитку із заходами з диверсифікації економіки. Це може відбуватись шляхом створення багатогалузевих комплексів, урізноманітнення видів діяльності. Напрямками розширення діяльності сільськогосподарських підприємств можуть стати:   

кооперація щодо розвитку матеріальної бази; розширення переробки та зберігання сільськогосподарських продуктів; запровадження соціальних програм щодо забезпечення малозабезпечених верств населення продуктами місцевого виробництва.

Трудові ресурси Порівняно низька середня заробітна плата та високий рівень безробіття в регіоні дозволяють їх використання на трудомісткому виробництві. Це дозволить більш повне використання трудових ресурсів області на перехідному етапі. Однак кінцевою метою повинно бути формування високооплачуваної та висококваліфікованої робочої сили. Залучення інвесторів Наявність значного інвестиційного потенціалу області на перший план ставить маркетингові заходи із просування області та трансформації потенційних інвесторів у діючі, які мають охоплювати як поширення інформації про область та можливі напрямки для інвестування, так і сприяння реалізації перспективних проектів суто в практичному плані. Міжрегіональне співробітництво та розвиток транзитних потужностей Для Вінницької області важливо в повному обсязі використати своє центральне становище на правому березі Дніпра. Це може відбуватись через:

209

та

Зменшення навантаження

Угоди

Загрози про

податкового

Створення бізнес-інкубаторів, технопарків Джерело: Опитування експертів

Інфляція та нестабільність національної валюти Політична нестабільність

Узагальнені результати дослідження та рекомендації   

популяризацію Вінниці як ділового центру; розвиток транспортних коридорів, розвиток мультимодальних перевезень тощо; розвиток логістичних та сервісних потужностей для обслуговування вантажних перевезень, які здійснюються через територію області.

Перешкоди в інвестиційній діяльності 100%

Частка керівників підприємств, які назвали перешкоду, %

80% 60% 40% 20%

Джерело: Опитування керівників підприємств

210

Високий рівень конкуренції

Часті зміни економічного законодавства

Висока ставка кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Недостатньо кваліфікованих працівників

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Волинська область: загальна інформація

20,1 16 1035,9 1,35% 8,1%

Волинська область розташована в західній частині України. Обласним центром є місто Луцьк, населення якого налічує понад 213 тисяч жителів. До великих міст регіону належать також Ковель, Нововолинськ, Ківерці, ВолодимирВолинський, Маневичі. 31,7% площі області займають ліси. В області є 220 озер, 22 з яких належать до Шацького національного парку. Найбільшим із них є озеро Світязь, найглибше в Україні. Основними галузями економіки регіону є виробництво продуктів харчування, машинобудування й виробництво та розподілення електроенергії, газу та води. Найбільшу частку у виробництві продуктів харчування займають картопля, цукровий буряк, овочі та зернові. Корисні копалини: природний газ, вугілля, будівельне каміння тощо. У північній частині області (Ратницький р-н) відкриті родовища мідної руди. Загальний рейтинг Волинська область рекордним чином покращила своє становище в рейтингу інвестиційної привабливості регіонів, піднявшись на 16 позицій з 23-го місця в минулому році на 7-ме місце в поточному. Найбільшою мірою цьому сприяло зростання рейтингу регіону за групою м’яких факторів: за показником м’яких факторів Волинь зайняла 3-

211

Конкурентні переваги:  Кваліфіковані працівники (75,0%)  Розвинений споживчий ринок (40,0%)  Екологічно чистий регіон (20,0%) Перешкоди:  Недостатньо замовлень / обсягів реалізації / низький попит на продукцію (65,0%)  Висока ставка за кредитами (60,0%)  Проблема ліквідності (55%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації тє місце серед усіх регіонів України (тоді як раніше займала 15-ту позицію).

Місце області за відповідною величиною

За групою жорстких факторів позиція регіону змінилась незначним чином (20-те місце порівняно з 23-м у попередньому році). Інвестиційна фактори

привабливість:

Дохід на одну особу

жорсткі Промислове виробництво 22

У рейтингу інвестиційної привабливості регіонів за групою жорстких факторів Волинська область зайняла 20-е місце. З огляду на невелику кількість населення в регіоні за оцінкою «Споживчий сегмент» Волинь посіла 22-ге місце. Невисоким є інноваційний потенціал області (21-ше місце в рейтингу). Бізнес середовище є так само не досить розвиненим, однак рейтинг за цим показником покращився з 23-го до 18-го місця. За фактором «Трудові ресурси. Освіта» Волинь посідає 10-те місце в рейтингу, тоді як за показником «Трудові ресурси. Здоров'я» 3-тє, що зумовлено сприятливою екологічною ситуацією у регіоні. Інвестиційна привабливість: м’які фактори У рейтингу інвестиційної привабливості регіонів за групою м‘яких факторів Волинська область займає 3-тє місце. Значного прогресу досягнуто за всіма факторами. За показником «Відкритість влади» в поточному році область мала найвищий рейтинг серед усіх регіонів. За такими факторами, як «Діловий клімат», «Корупція», «Податки та збори», «Правила та процедури» регіон посів 3-тє місце серед усіх областей України, подолавши в рейтингу від 7 до 15 позицій вгору (за відповідними факторами порівняно з рейтингом минулого року). Прогресу досягнуто й за такими показниками, як «Ефективність державних органів» і «Діловий оптимізм» (4-те місце в рейтингу). Серед причин значної зміни оцінок м’яких факторів Волинської області варто виділити стрімке підвищення ефективності діяльності державних органів, зниження корупції, більшу захищеність прав власності, як наслідок –

212

Кількість підприємств

24 22 24 12

Рівень зайнятості

Чисельність населення

Узагальнені результати дослідження та рекомендації покращення оптимізму.

ділового

клімату

та

ділового

Крім того, слід зважати на особливості сприйняття певних внутрішніх і зовнішньоекономічних чинників представниками різних територіальних громад України. Так, очікування від підписання Угоди про асоціацію з ЄС могло мати різний вплив на формування оцінки керівниками підприємств таких факторів, як «діловий клімат», «діловий оптимізм» тощо для західних та східних регіонів. РЕКОМЕНДАЦІЇ Значне покращення інвестиційної привабливості Волинської області може свідчити про великий обсяг роботи, пророблений місцевими органами влади. Також це може частково відображати оптимістичні сподівання місцевого бізнесу щодо економічних перспектив регіону. У будь-якому випадку, місцевим органам влади необхідно продовжувати роботу, з тим щоб і далі покращувати інвестиційну привабливість Волині й справджувати оптимістичні сподівання місцевої бізнес-спільноти. Для цього необхідно здійснювати такі заходи, спрямовані на:     

підвищення ефективності АПК, розвиток кредитування агровиробників розвиток інфраструктури; розвиток рекреаційно-туристичного потенціалу; підвищення ефективності роботи органів влади; залучення ПІІ.

Підвищення ефективності АПК Регіональним органам влади необхідно здійснювати підтримку місцевих підприємств у секторі АПК. Необхідно здійснювати заходи, спрямовані на оновлення технологічної бази й створення передумов для застосування нових технологій на виробництві, які б наближали продуктивність галузі до європейського рівня. Необхідно здійснювати підтримку експорту продукції сільськогосподарського комплексу (зерна та продуктів його переробки, цукру тощо). Позитивний вплив на інвестиційну привабливість Волині матиме співпраця сільськогосподарських підприємств з науководослідними установами, що займаються

213

Сильні сторони

Слабкі сторони

Близькість до кордону

Корупція

Розвинена інфраструктура

Дорогі кредити

Кваліфіковані спеціалісти

Недосконала судова система та законодавство Загрози

Можливості Втілення системи стимулювання інвесторів на державному рівні

Політична нестабільність

Розвиток промисловості

Часті зміни законодавства

Підписання асоціацію з ЄС

добувної Угоди

про

Джерело: Опитування експертів

Криза на зовнішніх ринках

Узагальнені результати дослідження та рекомендації аграрними питаннями, а також кооперація з європейськими підприємствами сфери АПК. Розвиток інфраструктури Як було зазначено, у групі жорстких факторів за показником «Інфраструктура» було досягнуто найбільшого прогресу порівняно з попереднім роком. Однак не зважаючи на високу оцінку, загальний рівень інфраструктури на Волині перебуває на низькому рівні, і місцевим органам влади необхідно інтенсифікувати роботу з її модернізації.

Структура промислової продукції

У першу чергу, необхідно здійснювати якісний ремонт і будівництво автомобільних шляхів, покращувати їхню пропускну спроможність. Іншими напрямами роботи мають стати реконструкція і оновлення старих і аварійних будинків у містах області, ремонт і модернізація системи водопостачання й водовідведення, сприяння розвитку й встановленню більшої пропускної спроможності Луцького аеропорту. Розвиток потенціалу

Постачання електроенергії та газу 16.3%

вироби з деревини, крім меблів 12.4%

рекреаційно-туристичного

Волинь має великий потенціал для розвитку туристичної галузі (зумовлений як мальовничістю, так і численними архітектурноісторичними пам’ятками регіону), який використовується в дуже незначній мірі. Розвиток рекреаційно-туристичної сфери потребує комплексного підходу: покращення інфраструктури (будівництво й ремонт доріг, водопостачання та водовідведення, збирання та переробка сміття тощо), інформаційна компанія на підтримку регіону, пропагування історикокультурних і архітектурних пам’яток Волині, сприяння розвитку міжнародного туризму в регіоні. Підвищення влади

Інше 15.1%

ефективності роботи органів

Незважаючи на те, що оцінка м’яких факторів, які характеризують роботу органів влади в рейтингу інвестиційної привабливості регіонів значно підвищилась, вдосконалення діяльності місцевих органів влади необхідно продовжувати. Органи місцевої влади Волині повинні докласти додаткових зусиль для покращення системи

214

Джерело: Держстат

виробництво меблів; ремонт машин 8.9%

продукти харчування 32.9%

машинобудування 14.4%

Узагальнені результати дослідження та рекомендації інформування потенційних інвесторів щодо інвестиційних можливостей, працювати над розробкою і впровадженням стратегії залучення прямих іноземних інвестицій у регіон, більш тісно співпрацювати й координувати зусилля з Волинським регіональним центром з інвестицій та розвитку. Необхідно збільшувати прозорість при проведенні державних закупівель і тендерів (зокрема, на ремонт і будівництво автомобільних шляхів), створювати прозорі й однакові умови для всіх учасників, зокрема закордонних підприємств. Робота за цими напрямками дозволить реалізовувати рішення державних органів з більшою ефективністю й прозорістю та збільшить інвестиційну привабливість Волині. Вдосконалення політики із залучення ПІІ Не зважаючи на певні результати документу, що стосовно прямих поки що немає.

те, що Волинська область має у сфері залучення ПІІ, єдиного визначав би чітку політику іноземних інвестицій у регіоні,

Для розробки ефективної інвестиційної стратегії регіональній владі необхідно активно залучати профільних експертів і науково-дослідні організації. Зусилля із залучення інвестицій повинні бути зосереджені на кількох секторах, що мають конкурентні переваги, належать до ключових секторів зростання й сприятимуть нарощуванню потужностей місцевої економіки (серед таких секторів можуть бути АПК, легка промисловість і туризм). Для кожного сектору регіональної економіки слід визначити перелік потенційних іноземних партнерів та інвесторів, поширювати інформацію серед них щодо можливих об’єктів інвестування, сприяти усуненню будь-яких бюрократичних чи технічних перепон для здійснення інвестицій.

215

Джерело: Опитування керівників підприємств

216

Інше

Високий конкурентний тиск

Часті зміни екон. законодавства

Високі ставки кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0% Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Недостатньо кваліфікованих працівників

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Перешкоди в інвестиційній діяльності Частка керівників підприємств, які назвали перешкоду, %

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Дніпропетровська область: загальна інформація

Площа, тис. км2: Кількість районів:

32,0 22

Чисельність населення, тис. осіб:

3328,4

Частка області у ВВП, %:

10,75%

Рівень безробіття, %:

6,6%

Дніпропетровська область знаходиться в південносхідній частині України. Обласним центром є м. Дніпропетровськ, населення якого налічує більш 1 млн. жителів. До найбільших міст області належать також Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Нікополь. Область належить до промислово розвинених. Основні галузі промисловості: виробництво кольорових металів, енергетика, гірничодобувна й харчова промисловість. Основною сільськогосподарською продукцією області є зерно, соняшник, цукровий буряк. Корисні копалини: нафта, газ, вугілля, каолін, уран тощо. Поклади залізної та марганцевої руд мають світове значення. Дніпропетровська область – єдина в Україні, де видобувається марганцева руда. Загальний рейтинг Місце Дніпропетровської області в рейтингу інвестиційної привабливості за жорсткими факторами не змінилось порівняно з попереднім роком. Дніпропетровська область зайняла за цим показником 2-ге місце, поступаючись лише Харківській області. За м’якими факторами рейтинг Дніпропетровської області підвищився на дві позиції (12-те місце порівняно із 14-м місцем минулого року). Не зважаючи на це, у загальному рейтингу інвестиційної привабливості Дніпропетровщина опустилась на одну позицію (6-те місце). Це можна пояснити тим фактом, що покращення рейтингу інвестиційної привабливості за м’якими факторами було більш значним у деяких інших областях (наприклад, Львівській, Івано-Франківській).

217

Конкурентні переваги:  Розвинена промисловість (80,0%)  Розвинений сектор торгівлі та послуг (53,3%)  Розвинений споживчий ринок (33,0%) Перешкоди:  Недостатній обсяг замовлень, кількість замовлень (низький попит) на продукцію (50,0%)  Високий рівень конкуренції (36,7%)  Проблема ліквідності (26,7%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Інвестиційна фактори

привабливість:

жорсткі

У рейтингу інвестиційної привабливості за групою жорстких факторів Дніпропетровська область посідає 2-ге місце. Завдяки розвиненому промисловому виробництву й відносно високому рівню доходів населення Дніпропетровщина займає друге місце за факторами «Бізнес-сегмент» і «Споживчий сегмент». За показником «Природні ресурси» регіон займає 3-тє місце, що відображає великий потенціал області в цій сфері (значні поклади залізних руд, забезпеченість водними ресурсами тощо). Покращилось місце Дніпропетровської області за фактором «Інноваційний потенціал» (6-те місце, порівняно із 13-м місцем у 2013 р.). За показниками «Доступність» і «Освіта» трудові ресурси Дніпропетровської області займають відповідно 11-ту і 13-ту позицію. За показником «Здоров’я» Дніпропетровщина перебуває у нижній частині рейтингу, займаючи 20-те місце (варто однак відзначити підвищення рейтингу за показником «Трудові ресурси. Здоров'я» на одну позицію порівняно з попереднім роком). Інвестиційна привабливість: м’які фактори У рейтингу інвестиційної привабливості за групою м’яких факторів Дніпропетровська область посідає 12-те місце, що є на дві позиції вище показника минулого року. Зміни позицій у рейтингу за м’якими факторами порівняно із 2013 р. мали різнонаправлений рух. Погіршився рейтинг інвестиційної привабливості за фактором «Відкритість влади» (16-те місце порівняно із 9-м місцем у минулому році). З іншого боку, керівники підприємств дали вищу оцінку дотриманню прав власності (15-те місце в 2014 р., 19-те місце в 2013 р.), однак область все ще перебуває за цим показником у нижній частині рейтингу інвестиційної привабливості.

218

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Регіон продовжує мати низький рейтинг за факторами «Ефективність державних органів» і «Адміністративні процедури» (18-те місце за кожним показником), «Відкритість влади» і «Правила та процедури» (16-те і 15-те місця відповідно). Досить песимістично налаштовані інвестори щодо майбутніх змін в інвестиційному середовищі (14-те місце за показником «Діловий оптимізм»). У верхній частині рейтингу м’яких факторів Дніпропетровщина перебуває за такими показниками, як корупція (9-те місце, де перше місце означає найменший її рівень) і «Податки та збори» (10-те місце).

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Залишається низьким загальний рівень здоров’я населення, що спричинюється поганою екологічною ситуацією. Тобто, робота з підвищення інвестиційної привабливості Дніпропетровської області ведеться, але недостатньою мірою. Необхідно продовжувати здійснювати комплекс заходів із покращення інвестиційної привабливості Дніпропетровської області за такими напрямками з метою забезпечення:

• • • •

Промислово розвинений регіон Високо інфраструктура

розвинена

Створення парків

прозорого та справедливого адміністративного регулювання; розвитку високотехнологічного виробництва; збільшення обсягів залучення ПІІ; дерегуляції підприємницької діяльності; ефективного захисту прав власності.

219

Слабкі сторони Чутливість ринку сталі до змін попиту Закритість місцевої влади

Діяльність інвестиційного агентства, Дозвільних центрів та Центрів надання адміністративних послуг Можливості індустріальних

Розвиток інформаційних технологій, високотехнологічного виробництва Джерело: Опитування експертів

Результати проведеного дослідження інвестиційного середовища Дніпропетровської області засвідчили покращення регіону в загальному рейтингу інвестиційної привабливості за деякими факторами (порівняно з попереднім роком). Так, дещо покращився рейтинг регіону за факторами «Адміністративні процедури», «Дотримання прав власності», «Діловий оптимізм».

•

Сильні сторони

Брак послідовної політики із залучення інвестицій Загрози Політична нестабільність Криза на зовнішніх ринках

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Прозоре та справедливе регулювання

адміністративне

Зрозумілі, прозорі та справедливі адміністративні процедури та правила дозволять інвесторам уникати додаткового фінансового та адміністративного навантаження та ризиків, пов’язаних із регулюванням підприємницької діяльності. Тому усунення бюрократичних та корупційних перешкод є вкрай необхідним. Інвестори повинні розуміти вимоги, які до них ставляться, і бути впевненими в тому, що ці вимоги однакові для всіх та не залежать від особистих уподобань або приватних інтересів державних службовців. Система регулювання має бути зрозумілою та передбачуваною. Розвиток високотехнологічного виробництва Для збільшення конкурентоспроможності місцевого виробництва потрібно зменшити його залежність від природних ресурсів та коливань цін на продукцію на світових ринках. Для цього потрібно зосередитись на кількох напрямках. Диверсифікація економіки. Варто підтримати розвиток бізнесу в галузях виробництва, які не залежать виключно від видобування та переробки природних ресурсів. Застосування новітніх технологій. Потрібно сприяти переходу виробництва із ресурсномісткого та трудомісткого до наукомісткого. Потрібно забезпечити фінансову та інформаційну підтримку для впровадження новітніх технологій на підприємствах. Фінансова підтримка, серед всього іншого, може бути реалізована через створення регіонального венчурного фонду. Крім того, залученню нових технологій у виробництво може сприяти створення бізнесінкубаторів, наукових парків та технопарків. Співпраця з навчальними закладами. Вищі та професійні навчальні заклади повинні мати змогу змінювати навчальний процес та адаптувати навчальні програми відповідно до вимог високотехнологічного виробництва. Варто заохочувати співпрацю виробничих підприємств із навчальними закладами.

220

Структура промислової продукції

Інше 13.5% Постачання електроенергії та газу 14.9%

добувна промисловість 24.4%

машинобудування 7.4%

Металургійне виробництво 33.3%

Джерело: Держстат

продукти харчування 6.5%

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Збільшення обсягів залучення ПІІ Однією з проблемних точок у сфері іноземного інвестування залишається відсутність чіткої політики стосовно прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Задля вироблення системного підходу необхідно розробити стратегію залучення ПІІ, яка дозволить сформувати чітке бачення ролі ПІІ в економічному розвитку регіону. Для ефективної інвестиційної стратегії регіональній владі необхідно визначити чіткі й зрозумілі цілі щодо наявних та очікуваних ефектів від ПІІ, наприклад, капіталовкладень, підвищення надходжень податків, зростання експорту, зайнятості та кваліфікації, технологій та інновацій. Зусилля із залучення інвестицій повинні бути зосереджені на кількох секторах, що мають конкурентні переваги, належать до ключових секторів зростання й сприятимуть нарощуванню потужностей місцевої економіки. Для кожного сектора регіональної економіки слід визначити потенційні країни та найкращі зарубіжні компанії, які можуть генерувати мобільні проекти й відповідають цілям регіону в окремих секторах і технологіях. Дерегуляція підприємницької діяльності. Потрібно максимально спростити адміністративні процедури, пов’язані з регулюванням виробничокомерційної діяльності, та скоротити кількість дозволів, необхідних для здійснення тих чи інших видів діяльності або виробничо-комерційних операцій. Також слід збільшити прозорість роботи органів, які мають контролюючі функції щодо підприємств. Важливим напрямком має стати інтенсифікація роботи зі створення індустріальних парків. Зміни в регулюванні вимагають публічного обговорення з інвесторами. Інвесторів, як зацікавлену сторону, слід заздалегідь повідомляти про плановані зміни в регуляторних актах, які стосуються їхньої діяльності. Їхні зауваження та пропозиції слід враховувати при виробленні відповідних рішень. Це збільшить довіру інвесторів до державних органів та зробить інвестиційне середовище більш прогнозованим.

221

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Захист прав власності Інвестори повинні бути впевненими в тому, що їхні права як власників будуть захищені. Це дасть їм можливість робити довгострокові та масштабні інвестиції. Створення та функціонування прозорої, ефективної і економічно раціональної системи реєстрації прав власності є однією з найважливіших складових ділового середовища. Одним з елементів захисту прав власності є судова система. Майнові спори, у яких сторони не дійшли згоди самостійно, мають вирішуватись у суді, тому потенційні інвестори повинні бути впевнені в можливості ефективного захисту прав власності в судовому порядку. Судова гілка за законом є незалежною гілкою влади, і тиск на неї державних чи інших органів і структур неможливий: необхідно перешкоджати ризикам учинення такого тиску зі сторони третіх осіб. Комплекс заходів зі створення прозорої системи реєстрації прав, незалежної судової системи, забезпечення незаангажованої і неупередженої діяльності регіональної влади створить передумови для кращого захисту власності й знизить ризик рейдерських атак.

Перешкоди в інвестиційній діяльності 100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

Джерело: Опитування керівників підприємств

222

Інше

Високий конкурентний тиск

Часті зміни екон. законодавства

Високі ставки кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Недостатньо кваліфікованих працівників

Частка керівників підприємств, які назвали перешкоду, %

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Донецька область: загальна інформація

Площа, тис. км2: Кількість районів:

26,5 18

Чисельність населення, тис. осіб:

4343,6

Частка області у ВВП, %:

12,37%

Рівень безробіття, %:

Донецька область розташована в південно-східній частині України. Обласним центром є місто Донецьк, населення якого становить понад 1 мільйон жителів. До важливих міст області належать Маріуполь, Горлівка, Краматорськ.

Макіївка,

Область має високорозвинену промисловість. 99,4% її території використовується в економічних цілях, решта 0,6% площі входить до природного заповідника.

Обсяг капітальних інвестицій (ліва шкала) та приріст фізичного обсягу ВРП (права шкала) млрд. грн

-10

-20 2008

2009

2010

2011

2012

Капітальні інвестиції

Головними галузями промисловості області є металургія, енергетика, гірничодобувна промисловість, машинобудування. До основної продукції сільського господарства належать зерно, соняшник, картопля, овочі. Природні ресурси області: вугілля, кам'яна сіль, вапняк, вогнетривка глина тощо. У південній та північній частинах Донецької області знаходяться родовища нафти та газу. Загальний рейтинг У Рейтингу інвестиційної привабливості регіонів Донецька область посідає 22-ге місце. Це пов’язано з погіршенням оцінки як жорстких, так і м’яких факторів, проте останні змінились набагато більше. За жорсткими факторами область опустилася з 3-го на 7-ме місце, а за м’якими - посіла останнє місце в цьогорічному рейтингу. Інвестиційна привабливість: жорсткі фактори У рейтингу інвестиційної привабливості за групою жорстких факторів Донецька область посідає 7-ме

223

Приріст фізичного обсягу ВРП Джерело: Держстат

Конкурентні переваги:  Розвинена промисловість (53,3%)  Розвинена інфраструктура (46,7%)  Низька заробітна плата (40%)  Наявність корисних копалин (30%)  Географічне розташування (23,3%) Перешкоди:  Високий рівень конкуренції (43,3%)  Недостатній попит на продукцію (40%)  Несприятлива політична ситуація (16,7%)  Часті зміни економічного законодавства (16,7%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації місце. За більшістю факторів область посідає позиції у верхній частині рейтингу. Проте за «Інноваційним потенціалом» та «Бізнес-сегментом» Донецька область суттєво погіршила свої позиції і посіла 25-те та 16-те місця в рейтингу.

Місце області за відповідною величиною Дохід на одну 2 особу

З іншого боку, область поліпшила свою позицію за оцінкою трудових ресурсів. Це стосується таких компонентів оцінки трудових ресурсів, як: здоров’я, доступність та освіта, піднявшись відповідно з 20го, 12-го та 4-го на 7-е, 10-е та 3-е місця.

Промислове 1 виробництво

Інвестиційна привабливість: м’які фактори У рейтингу інвестиційної привабливості за групою м’яких факторів Донецька область посідає 27-ме (останнє) місце, здійснивши карколомне падіння з 7-го місця. Зокрема, за більшістю факторів цієї групи, які стосуються бізнес-середовища, регіон посідає нижні місця в рейтингах. Так, регіон посів за фактором «Діловий оптимізм» 26-те місце, за фактором «Діловий клімат» - 24-те та за фактором «Податки та збори» 20-те. Для порівняння: у минулорічному дослідженні область посіла за цими факторами, відповідно, 5-те, 8-ме та 11-те місця. Водночас, найвище (6-те) місце Донецька область посіла за фактором «Дотримання прав власності», піднявшись протягом року з 13-го місця.

2Кількість підприємств

Рівень 8 зайнятості

Чисельність населення 1

Джерело: Держстат

Інвестиційна привабливість: м’які фактори Діловий клімат Успішний досвід

Діловий оптимізм

2,0 1,8 1,6 1,4 1,2 1,0

Проведене дослідження інвестиційного середовища Донецької області дозволило сформувати низку рекомендацій, реалізація яких дозволить підвищити інвестиційну привабливість області.

Адміністративні процедури

Дотримання прав власності

Відкритість влади

Правила та процедури

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Ефективність влади

Корупція

Місцеві податки Джерело: Опитування керівників підприємств

Приріст ПІІ на одну особу дол. США

Підвищення економічної активності в 200 населених пунктах з домінуючою добувною промисловістю. 150

У невеликих селах та містечках Донецької області, 100 де містоутворюючими є підприємства вугільної промисловості, необхідно зосередити зусилля 50 місцевої влади та керівництва вугільних 0 підприємств на підвищенні економічної активності в 2008 2009 2010 інших сферах. Так, у містах, де шахти перебувають Україна на межі закриття, одним із способів може бути Джерело: Держстат модернізація вакуум-насосних станцій та дегазаційних систем, а також будівництво когенераційних станцій на шахтах області. Це дозволить підвищити рівень безпеки праці, збільшити видобуток вугілля та виробництво альтернативного палива, знизити рівень безробіття

224

2011 2012 Область

Узагальнені результати дослідження та рекомендації в шахтарських містах. Для цього необхідно залучати приватні інвестиції, шукати інші шляхи фінансування. Сильні сторони

Особливу увагу слід приділити таким містам, як Горлівка та Білозерськ, які зазнали негативного впливу внаслідок як видобутку вугілля, так і закриття шахт, що, зокрема, потребує покращення еколого-гідрологічного стану. Це дозволить у майбутньому уникнути подальшої руйнації житлового фонду внаслідок руйнування гірничих виробіток і підтоплень.

Погана екологічна ситуація

Розвинута промисловість

Податкове навантаження та тиск на бізнес з боку контролюючих органів Старіння населення Загрози

Можливості

Економіка регіону сильно залежить від експорту, що створює відповідні ризики та за певних умов може негативно впливати на її інвестиційну привабливість. Мінімізувати шляхами:

Розвинута інфраструктура

Кваліфіковані кадри

Зменшення залежності економіки регіону від змін кон’юнктури на зовнішніх ринках.

вплив цього чинника можна двома

Слабкі сторони

Розвиток високотехнологічного виробництва

Погіршення кон’юнктури на зовнішніх ринках

Проведення інвестиційних форумів, спортивних чемпіонатів, культурних заходів

Дефіцит бюджету

державного

Спрощення процедур для підприємницької діяльності Джерело: Опитування експертів

Обсяги експорту та імпорту млрд дол. США 20 18



Вихід на нові ринки. Це дасть можливість диверсифікувати ринки збуту відповідної продукції. Залучення інвестицій у перспективні галузі (зокрема, харчову та легку промисловість), що дозволить диверсифікувати виробництво.

16 14 12 10 8 6 4

Розбудова інфраструктури міст

Стабільне водозабезпечення Донецької області залежить від роботи каналу Сіверський Донець — Донбас та Другого Донецького водопроводу. Тому для підвищення надійності роботи каналу, зниження втрат води та підвищення її якості необхідно провести комплексну модернізацію та реконструкцію каналу, насосних станцій, водовідводів і фільтрувальних станцій водоводу. У багатьох містах Донецької області склалася критична ситуація з нагромадженням твердих побутових відходів через нестачу відповідних полігонів. Будівництво сміттєспалювального заводу дало б можливість поліпшити санітарноепідеміологічну ситуацію.

0 2008 Сальдо Джерело: Держстат

2009

2010 Експорт

2011

2012 Імпорт

Розподіл населення за віком

15–64 роки 70%

65 років і старше 17%

0–15 років 13% Джерело: Держстат Дані на 1 січня 2013 р.

225

Інше

Високий конкурентний тиск

Часті зміни екон. законодавства

Високі ставки кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Недостатньо кваліфікованих працівників

Частка керівників підприємств, які назвали перешкоду, %

Джерело: Опитування керівників підприємств

Поліпшення екологічної ситуації На землях Донецького казенного заводу хімічних виробів розташоване законсервоване сховище радіоактивних відходів. Для поліпшення екологічної ситуації в регіоні необхідно перепоховати це сховище й утилізувати небезпечні радіоактивні відходи. Також важливим чинником поліпшення екологічної ситуації є утилізація непридатних або заборонених до використання пестицидів, інших шкідливих або високотоксичних речовин. Одним зі шляхів вирішення екологічних проблем Донецької області є створення природних парків, збільшення території природних заповідників, збереження та вирощування унікальних рослин, сприяння розвитку туризму.

Структура промислової продукції

Інше 13.6% електроенергія, газ, вода 13.8% машинобудування 10.2%

Застаріле обладнання, особливо в деяких галузях, є причиною низької продуктивності та високого рівня травматизму працівників на виробництві. Тому вкрай необхідно створювати умови, які б забезпечували оновлення основних засобів. Також варто збільшити контроль за умовами роботи та відповідальність власників підприємств за недотримання вимог з охорони праці. Розвиток фінансової інфраструктури. 43,3% керівників підприємств зазначають однією з основних причин недостатнього оновлення

226

кокс, продукти нафтопереробки 7.9%

металургійне виробництво 40.3%

Джерело: Держстат

Оновлення засобів виробництва

добувна промисловість 14.2%

Узагальнені результати дослідження та рекомендації основного капіталу високу корупцію. Тому органи місцевої та обласної влади можуть сприяти створенню умов для зниження корупції. Мова, зокрема, йде про подальшу дерегуляцію, відкриття єдиних вікон, тощо.

227

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Житомирська область: загальна інформація Площа, тис. км2: Кількість районів:

29,8 23

Чисельність населення, тис. осіб:

1276,1

Частка області у ВВП, %:

1,68%

Рівень безробіття, %:

9,7%

Житомирська область знаходиться в північній частині України. Її центр – м. Житомир, населення якого налічує більш ніж 270 тисяч жителів. До великих міст регіону належать також НовоградВолинський, Коростень, Бердичів, Малин, Баранівка. Область є лідером в Україні у виробництві таких продуктів як фарфоро-фаянсові вироби, панчішношкарпеткові вироби та білизна, різьба по дереву. Основними галузями промисловості регіону є енергетика та харчова промисловість, виробництво неметалевих мінеральних продуктів. Основною сільськогосподарською продукцією області є зерно, картопля, цукровий буряк. Корисні копалини: облицювальний камінь, мармур, вугілля, торф, ванадій тощо. Більше 85% національних запасів кварцитів, апатитів, лабрадориту й габро знаходяться саме на території цієї області. Загальний рейтинг У загальному рейтингу інвестиційної привабливості регіонів Житомирщина посіла 10-те місце (18-те місце в минулому році). Підвищенню загального рейтингу інвестиційної привабливості регіону сприяли порівняно високі оцінки як жорстких, так і м’яких факторів. За показником жорстких факторів область піднялась з 20-го місця у 2013 р. на 13-те у 2014-му. За м’якими факторами Житомирщина піднялась, відповідно, з 16-го місця на 7-ме.

228

Конкурентні переваги:  Кваліфіковані працівники (75,0%)  Розвинений споживчий ринок (40,0%)  Екологічно чистий регіон (20,0%) Перешкоди:  Недостатньо замовлень / обсягів реалізації / низький попит на продукцію (45,0%)  Рівень податків (15,0%)  Високий рівень конкуренції (15%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Інвестиційна привабливість: жорсткі фактори У рейтингу інвестиційної привабливості регіонів за групою жорстких факторів Житомирська область посіла 13-те місце (20-те місце в минулому році). Основним чинником збільшення рейтингу інвестиційної привабливості Житомирщини за групою жорстких факторів стало значне зростання оцінки інноваційного потенціалу регіону (9-те місце в цьому році і 22-ге в минулому). Не змінилось порівняно з попереднім роком низьке значення фактору «Споживчий сегмент» – 26-те місце в рейтингу. Це зумовлено порівняно низькою платоспроможністю мешканців Житомирщини. Покращилась позиція регіону за фактором «Бізнессегмент» – 13-те місце в рейтингу (19-те в попередньому році). Натомість, погіршилась ситуація з інфраструктурою: за цим фактором Житомирщина опустилась з 9-го на 15-те місце, що, серед іншого, відображає відсутність суттєвих зрушень у покращенні якості автомобільних доріг регіону. За фактором «Трудові ресурси» область посіла 14-те місце. За групами статистичних індикаторів, які відображають рівень освіти та доступності трудових ресурсів, Житомирщина посіла відповідно 14-те і 3-тє місця (у минулому році - 5-те та 4-те місця відповідно).

Інвестиційна привабливість: м’які фактори У рейтингу інвестиційної привабливості регіонів за групою м’яких факторів Житомирська область посіла 7-ме місце, піднявшись на 9 позицій порівняно з відповідним показником минулого року. Керівники підприємств продовжують оптимістично оцінювати діловий клімат у регіоні (6-те місце за відповідним фактором, у 2013 р. - 7-ме місце). Погіршилась оцінка за факторами «Ефективність державних органів» і «Дотримання прав власності» - 11-те і 12-те місця відповідно. Згідно з результатами опитування керівників підприємств, значно погіршилась у регіоні ситуація з корупцією: Житомирщина за відповідним фактором опустилась на 18-те місце (у минулому році область була найменш корумпованим регіоном, зайнявши за відповідним показником 1-ше місце в Україні).

229

Місце області за відповідною величиною Дохід на одну особу

16 Промислове виробництво

13 Рівень зайнятості

Кількість підприємств

16 Чисельність населення

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Дещо погіршилась оцінка фактору «Адміністративні процедури»: 4-те місце за цим показником порівняно з 1-им місцем у 2013 р. Покращились оцінки фактору «Відкритість влади» (10-те місце, порівняно з 21-м місцем за відповідним показником у попередньому році) У цілому очікування керівників підприємств щодо економічних перспектив регіону стали більш оптимістичними: 8-ме місце за фактором «Діловий оптимізм» (у минулому році 10-те місце за цим показником).

Ѓрунтуючись на результатах аналізу факторів інвестиційної привабливості Житомирської області, ми рекомендуємо місцевим органам влади працювати над наступними напрямками:

   

підвищення ефективності державних органів; захист прав власності; розвиток АПК; розвиток інфраструктури; покращення якості робочої сили.

Підвищення ефективності органів влади

роботи

діяльності

місцевих

За результатами опитування керівників підприємств Житомирщини оцінка фактору «Ефективність державних органів» погіршилась порівняно з попереднім роком. Для забезпечення більшої інвестиційної привабливості Житомирської області необхідно вести роботу зі збільшення прозорості, ефективності та неупередженості діяльності державних органів. Для цього потрібно здійснювати регулярне навчання й підвищення кваліфікації державних службовців, посилити контроль над виконанням ними своїх обов’язків, боротись із проявами корупції. Особливу увагу слід звернути на діяльність контролюючих та дозвільних органів. Діяльність органів влади повинна максимально сприяти потенційним іноземним інвесторам, забезпечувати прозорі й рівні умови для всіх учасників ринку.

230

Слабкі сторони

Природні ресурси

Недостатньо інфраструктура

Вільні трудові ресурси

Погана економічна ситуація Загрози

Можливості Підписання асоціацію з ЄС

Угоди

розвинена

Відтік кадрів

Багата культурна спадщина

Розвиток господарства машинобудування

РЕКОМЕНДАЦІЇ



Сильні сторони

про

сільського та

Розвиток мережі Дозвільних центрів та Центрів надання адміністративних послуг Джерело: Опитування експертів

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Захист прав власності Згідно з результатами опитування керівників підприємств порівняно з попереднім роком у Житомирській області значно погіршилась ситуація із дотримання прав власності (зниження в рейтингу на десять позицій за відповідним показником). Дотримання майнових прав є вкрай важливим для забезпечення інвестиційної привабливості регіону, оскільки інвестори повинні бути впевненими в тому, що їхні права власності будуть захищені. Створення та функціонування прозорої, ефективної та економічно раціональної системи реєстрації прав власності є однією з найважливіших складових нормального ділового середовища. Одним з елементів захисту прав власності є судова система. Майнові суперечки, у яких сторони не дійшли згоди самостійно, мають вирішуватись у суді, тому потенційні інвестори повинні бути впевнені в можливості ефективного захисту прав власності в судовому порядку. Судова гілка за законом є незалежною гілкою влади, і тиск на неї державних чи інших органів і структур має бути повністю не припустимий. Комплекс заходів зі створення прозорої системи реєстрації прав, незалежної судової системи, незаангажованої і неупередженої регіональної влади створить необхідні передумови для кращого захисту власності й знизить ризик рейдерських атак.

Розвиток АПК Важливою складовою регіональної економіки Житомирщини є сектор АПК. Застаріла технологічна база, низька продуктивність і відсутність механізму доступного кредитування стримують розвиток цього сектору. Для підвищення інвестиційної привабливості сектору АПК Житомирської області необхідно здійснити цілий комплекс заходів: покращувати інфраструктуру, сприяти експорту продукції сільськогосподарського комплексу, сприяти розвитку сільськогосподарської кооперації, що дозволить оновити матеріальнотехнічну базу аграрного сектору. Необхідно полегшувати доступ до фінансових ресурсів підприємцям, які працюють у сфері АПК (зокрема, через механізми мікрофінансування,

231

Структура промислової продукції інша неметалева продукція 11.4%

продукти харчування 23.5%

Добувна промисловість 10.7% Джерело: Держстат

машинобудування 8.0%

електроенергія, газ, вода 17.6%

Інше 28.8%

Узагальнені результати дослідження та рекомендації укладання форвардних угод на купівлю продукції і врожаю). Ефективним кроком буде кооперація із закордонними виробничими й науково-дослідними установами, задіяними у сфері АПК із метою передачі досвіду чи реалізації спільних проектів. Розвиток інфраструктури Згідно з результатами опитування керівників підприємств порівняно з попереднім роком у Житомирській області погіршилась оцінка фактору «Інфраструктура». Це створює серйозний виклик для регіональної влади щодо розбудови й модернізації інфраструктурних об’єктів Житомирської області. Проблема низької якості автомобільних шляхів знижує інвестиційну привабливість Житомирської області та стримує розвиток багатьох потенційних інвестиційних проектів. Наприклад, низька якість доріг є перепоною для логістичного бізнесу, трансферних перевезень територією області. Це не дає повною мірою використати географічні переваги Житомирщини, що розміщена в центральній частині України і могла би бути її магістральним центром. Покращення якості автошляхів має бути одним із головних завдань регіональної влади. Заходи, які необхідно вжити для покращення ситуації, включають контроль над ефективністю використання коштів на будівництво й ремонт доріг, апелювання до центрального й регіонального бюджетів з приводу збільшення обсягів фінансування, дотримання прозорої тендерної політики (у тому числі, допущення до участі в тендерах іноземних учасників). Іншими напрямами роботи мають стати реконструкція й оновлення старих і аварійних будинків у містах регіону, модернізація системи водопостачання та водовідведення. Покращення якості робочої сили Порівняно з попереднім роком оцінка якості робочої сили в Житомирській області дещо підвищилась, однак за сукупною оцінкою фактора «Робоча сила» Житомирщини все ще перебуває у нижній частині загального рейтингу. Місцева влада має реалізовувати політику покращення якості робочої сили в частині підвищення кваліфікації робітників, рівня освіти й загального стану здоров’я.

232

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Вирішити проблему невідповідності підготовки спеціалістів потребам ринку можна шляхом коригування обсягів державного замовлення для навчальних закладів регіону у відповідності до потреб ринку (у тому числі, обсяги підготовки спеціалістів за різними напрямками підготовки). При цьому особливу увагу слід приділити підготовці спеціалістів робітничих спеціальностей і перекваліфікації безробітних. Інших кроком є посилення ролі центрів зайнятості на ринку праці регіону. Мова йде про організацію практичних тренінгів і занять з підвищення кваліфікації (перекваліфікації) працівників. Цього можна досягнути, наприклад, шляхом залучення кваліфікованих викладачів (тренерів) з діючих підприємств та організацій.

Перешкоди в інвестиційній діяльності 100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

Джерело: Опитування керівників підприємств

233

Інше

Високий конкурентний тиск

Часті зміни екон. законодавства

Високі ставки кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Недостатньо кваліфікованих працівників

Частка керівників підприємств, які назвали перешкоду, %

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Закарпатська область: загальна інформація Площа, тис. км2: Кількість районів:

12,8 13

Чисельність населення, тис. осіб:

1252

Частка області у ВВП, %:

1,39%

Рівень безробіття, %:

8,7%

Закарпатська область розташована на заході України. Центр області – місто Ужгород із населенням близько 115 тис. мешканців. До великих міст області належать Берегове, Хуст, Чоп.

Мукачеве,

Близько 80% території області займають гірські масиви. Також на території області знаходиться найвища точка України – гора Говерла (2061 м н. р. м.). Провідні галузі промисловості – енергетика, машинобудування та харчова промисловість. Основною продукцією сільськогосподарського сектору є овочеві (у тому числі – картопля) та зернові культури. З основних корисних копалин області можна назвати кам’яну сіль, цеоліти, каолін, вугілля, нафту, газ, ртуть, золото тощо. Є родовища керамічної глини, сировини для виробництва цегли та черепиці. Природно-ресурсний потенціал та кліматичні умови для розвитку туристично-рекреаційної сфери в області є надзвичайно сприятливими. Загальний рейтинг Загальний рейтинг інвестиційної привабливості Закарпатської області значно погіршився порівняно з дослідженням минулого року. Так, Закарпаття зайняло 24-те місце, що на 14 позицій нижче показника минулого року. Таку ситуацію можна пояснити негативними змінами в оцінці низки «м’яких» соціально-економічних чинників. Оцінка жорстких факторів менше вплинула на загальний рейтинг.

234

Конкурентні переваги:  Екологічно чистий регіон (60%)  Географічне розташування (55%)  Сприятливі кліматичні умови (45%)  Розвинений сектор торгівлі та послуг (30%) Перешкоди:  Високий рівень конкуренції (60%)  Високий рівень податків (55%)  Висока ставка кредитів (40%)  Недостатній попит на продукцію (40%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Інвестиційна привабливість: жорсткі фактори За групою жорстких факторів Закарпатський регіон посів 27-те місце в рейтингу інвестиційної привабливості регіонів. Оцінка майже всіх факторів (окрім природних ресурсів) знизилась. Так, Закарпаття посіло 11-те місце за сукупною оцінкою фактора «Трудові ресурси» (втрачено 7 позицій порівняно з попереднім роком), що пов’язано з певним погіршенням ситуації в галузі освіти, а також зниженням оцінок за факторами здоров’я та доступністю трудових ресурсів. Незважаючи на значне зниження оцінки фактора «Трудові ресурси», він досі займає перше місце серед інших жорстких факторів. Рейтинг інших факторів є нижчим за середні значення по країні. Варто наголосити, оцінки розвитку та якості інфраструктури погіршились, що на фоні покращення цих показників в інших регіонах, призвело до втрати Закарпаттям аж 15 позицій. За фактором «Інфраструктура» регіон практично впав з 7-го на 22-ге місце. Закарпаття також втратило 7 позицій за фактором «бізнес-сегмент», зайнявши 19-те місце в минулому році. Інвестиційна привабливість: м’які фактори Порівняно з результатами дослідження попереднього року, Закарпатська область перемістилась на 12 позицій (з 4-го на 16-те місце) у рейтингу інвестиційної привабливості регіонів за групою м’яких факторів. У цілому керівники підприємств суттєво нижче оцінили фактично всі «м’які» соціально-економічні чинники. Закарпаття перемістилось аж на 17 позицій за фактором «Правила та процедури» (за яким ще минулого року займав провідні позиції). Це зумовлено значним погіршенням оцінок усіх компонентів фактора, за більшістю з яких область втратила понад 10 позицій. Зокрема, знизились оцінки ефективності влади, респонденти відзначили ускладнення адміністративних процедур на фоні загального зростання податкового тиску на підприємства та значне погіршення ситуації з дотриманням прав власності та рівнем корупції. Керівники підприємств також негативно оцінили відкритість влади, що призвело до зниження оцінки за цим фактором на 18 позицій (з 3-го на 21-те місце). Індекси ділового клімату, ділового оптимізму та успішного досвіду реалізації інвестиційних

235

Узагальнені результати дослідження та рекомендації проектів також знизилися, що призвело до втрати позицій регіоном і за цими факторами. Сильні сторони

Слабкі сторони

Близькість до кордону з ЄС

Слабко розвинена промисловість

Природні ресурси

РЕКОМЕНДАЦІЇ Враховуючи той факт, що за результатами дослідження 2013 року рейтинг Закарпаття порівняно з іншими областями суттєво погіршився, необхідно звернути особливу увагу на вдосконалення роботи державних органів та розвиток промислового сектору та туристичного потенціалу регіону.

Людські ресурси

Віддаленість від центру країни

Можливості

Високий рівень злочинності та корупції Загрози

Підписання Угоди про асоціацію з ЄС Прийняття законодавства про індустріальні парки Джерело: Опитування експертів

Вдосконалення роботи органів влади Порівняно з результатами опитування керівників підприємств, проведеного в попередньому році, оцінка цілої низки факторів, пов’язаних із діяльністю органів державної влади значно погіршилась. Для того, щоб подолати ці негативні тенденції та відновити позиції Закарпаття в рейтингу інвестиційної привабливості, необхідно здійснити такі кроки: 



 

спрощення адміністративних процедур та забезпечення прозорості та передбачуваності роботи державних органів зменшить ризики інвестиційної діяльності в цілому та реалізації окремих інвестиційних проектів зокрема; подолання корупції (особливо в правоохоронних органах) та дотримання прав власності на належному рівні є важливими чинниками відновлення довіри до державних органів; підвищення фахового рівня та кваліфікації представників органів влади; посилення ефективної взаємодії між різними органами влади з метою прийняття адекватних рішень та їх ефективної реалізації.

Промисловість Серед основних перешкод інвестиційній діяльності в промисловому секторі керівники підприємств зазначили, зокрема, високий податковий тягар, високий конкурентний тиск з боку інших підприємств та низький попит на продукцію, а також високі кредитні ставки. Зменшити негативний вплив

236

Часті зміни в законодавстві Погана робота державного казначейства Тиск фіскальних органів

Узагальнені результати дослідження та рекомендації чинників, які стримують інвестиції дозволить здійснення таких кроків: 



регіон,

зменшення податкового тиску на підприємства, зокрема, надання податкових пільг для модернізації підприємств та запровадження нових енергозберігаючих технологій; інформування інвесторів щодо інвестиційних можливостей у регіоні та очікуваних законодавчих змін через існуючі інтернетплатформи; розробка та реалізація плану розвитку територій полегшить прийняття інвестиційних рішень; сприяння налагодженню співпраці між підприємствами регіону та розширення ринків збуту як в регіоні, так і за його межами. Це може бути здійснено шляхом організації подій, турів, поширення інформації про підприємства в режимі он-лайн; органи влади можуть сприяти вирішенню проблеми доступу підприємств до фінансових ресурсів шляхом створення сприятливих умов для ведення бізнесу; налагодження співпраці між науководослідними установами (у тому числі, з інших регіонів) та підприємствами.

Розвиток туристичного сектору Закарпаття має всі необхідні передумови для успішного розвитку туризму. При цьому регіон не стикається з характерною проблемою сезонності, яка є досить гострою для деяких інших регіонів України, оскільки м’який клімат, різноманітність природних ландшафтів та історико-культурних об’єктів приваблює туристів у будь-яку пору року. З метою посилення інвестиційної привабливості туристичного сектору в Закарпатті державним органам варто приділити більше уваги таким заходам: 

 

покращення інформування українських та зарубіжних туристів, зокрема на інтернетресурсах, про привабливі туристичні об’єкти Закарпаття та надання практичної інформації для планування поїздок; розробка та облаштування нових пішохідних та транспортних туристичних маршрутів. Спрощення адміністративних процедур надання земельних ділянок під розвиток туристичної інфраструктури.

237

Структура промислової продукції Хмічне вироби з виробництво деревини, 5.6% крім меблів 4.9% машинобудува ння 43.9%

продукти харчування 11.1%

Інше 18.9%

Джерело: Держстат

Постачання електроенергії та газу 15.6%

Джерело: Опитування керівників підприємств

238

Інше

Високий конкурентний тиск

Часті зміни екон. законодавства

Високі ставки кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0% Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Недостатньо кваліфікованих працівників

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Перешкоди в інвестиційній діяльності Частка керівників підприємств, які назвали перешкоди, %

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Запорізька область: загальна інформація Площа, тис. км2: Кількість районів:

27,2 20

Чисельність населення, тис. осіб:

1776,2

Частка області у ВВП, %:

3,80%

Рівень безробіття, %:

7,0%

Запорізька область знаходиться в південно-східній частині України. Її центр – м. Запоріжжя, населення якого складає 770,1 тисяч жителів. До найбільших міст регіону належать також Мелітополь, Енергодар, Бердянськ. Область має давню історію і багату культурну спадщину. Її найвідоміші історичні та культурні пам'ятки – Кам'яна Могила і острів Хортиця (центр Козацької Республіки). Основними галузями економіки є металургія, машинобудування, енергетика та харчова промисловість. Основною сільськогосподарською продукцією області є зерно, соняшник, овочі. Природні ресурси: залізна руда, марганцева руда, будівельний та облицювальний камінь, будівельний пісок, цегельно-черепична сировина, каолін. Загальний рейтинг У рейтингу інвестиційної привабливості регіонів Запорізька область посідає 12-те місце. Область входить до числа двох регіонів, які продемонстрували найбільший прогрес у покращенні інвестиційної привабливості порівняно з попереднім роком, піднявшись на 13 сходинок вгору. Позиції області поліпшилися в основному за рахунок м’яких факторів (передусім, завдяки покращенню відкритості влади, функціонування податкової системи та адміністративних процедур). Підвищилась привабливість області й за жорсткими факторами (насамперед, за рахунок покращення оцінки інфраструктури).

239

Конкурентні переваги: Кваліфіковані працівники (55,0%)  Географічне розташування (55,0%)  Культурно-історична спадщина (40,0%) Перешкоди:  Високий рівень конкуренції (70,0%)  Часті зміни економічного законодавства (55%)  Низький попит на продукцію (45%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Інвестиційна фактори

привабливість:

жорсткі

За жорсткими факторами інвестиційної привабливості Запорізька область входить до групи лідерів, займаючи 7-ме місце серед 27-ми регіонів України. За більшістю критеріїв, що описують вплив жорстких факторів, позиції області є суттєво кращими за більшість регіонів України. Найсильнішою стороною області є активне застосування інновацій (3-тє місце в списку регіонів за цим фактором). Високими є також позиції області за наявністю природних та земельних ресурсів (7-ме місце), величиною споживчого ринку (9-те місце) та діловою активністю (10-те місце).

Водночас, за двома жорсткими факторами область входить до числа регіонів з найгіршими показниками. За оцінкою трудових ресурсів область посідає 25-те місце, увійшовши в трійку регіонів з найменш привабливими характеристиками робочої сили. Таке низьке місце зумовлено невисоким рівнем здоров'я працівників (25-та позиція в переліку регіонів за цим критерієм) і відсутністю значної кількості вільної та дешевої робочої сили (22-га позиція). Крім цього, слабким є розвиток інфраструктури області (20-те місце в Україні). Порівняно з попереднім роком привабливість Запорізької області за групою жорстких факторів істотно поліпшилася — регіон піднявся вгору на 7 пунктів. Головними причинами поліпшення стало покращення оцінки якості інфраструктури та ролі природних ресурсів у розвитку економіки регіону (за компонентом «Інфраструктура» область піднялася на 5 сходинок, аналогічним було підвищення за компонентом «Природні ресурси»). Крім того, важливу роль відіграло збільшення ділової активності (за фактором «Бізнес-сегмент» область піднялася на 4 сходинки). Зміцнилися також позиції області за компонентами, що відображають рівень поширення інновацій, а також наявність та якість трудових ресурсів (підвищення на 1 рядок за кожним із цих двох чинників). Єдиним із жорстких факторів, за яким позиції області погіршилися, був об’єм споживчого ринку (зниження на 1 позицію).

240

Місце області за відповідною величиною Дохід на одну особу 5

Промислове 4 виробництво

Рівень 6 зайнятості

Кількість 9 підприємств

9 Чисельність населення

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Інвестиційна привабливість: м’які фактори За м’якими факторами інвестиційної привабливості (тобто, факторами, на які можна ефективно впливати в короткостроковій перспективі) Запорізька область посіла 14-те місце в переліку регіонів України. Така позиція є наслідком суперечливої оцінки інвесторами якості регуляторного середовища в області. З одного боку, інвестори досить високо оцінили область за компонентами рейтингу «Відкритість влади», «Адміністративні процедури», а також «Податки та збори» та (7-ме, 9-те та 11-те місця відповідно). З іншого боку, за рештою компонентів, які відображають думку інвесторів щодо окремих аспектів діяльності органів влади, область увійшла до числа найгірших в Україні. Мова йде про компоненти «Ефективність державних органів» (23-тя позиція), «Дотримання прав власності» (21ша позиція) та «Корупція» (23-тя позиція). Варто також відмітити протилежні оцінки щодо відкритості органів влади, які даються експертами (таблиця праворуч) та інвесторами. Як наслідок, загальні оцінки ділового середовища в області є слабкими. Область увійшла до числа п’яти регіонів України з найменш сприятливим діловим кліматом (22-ге місце). Оцінка перспектив покращення ділового середовища є невисокою (19-а позиція за компонентом «Діловий оптимізм»). Проте порівняно з попереднім роком Запорізька область продемонструвала значний прогрес в оцінці м’яких факторів, піднявшись на 13 позицій вгору. Область увійшла до групи 5-ти регіонів України, позиція яких за м’якими факторами поліпшилася найбільше. Покращення було зафіксовано за всіма відповідними компонентами, крім ефективності державних органів. Найбільший прогрес був продемонстрований за компонентами «Відкритість влади» та «Податки та збори» (підвищення на 17 та 15 позицій відповідно). За факторами «Діловий клімат» та «Діловий оптимізм» область піднялася на 5 та 7 сходинок відповідно. РЕКОМЕНДАЦІЇ Проведене дослідження інвестиційного середовища Запорізької області дозволило сформувати низку рекомендацій, реалізація яких

241

Сильні сторони

Слабкі сторони

Кваліфікована робоча сила

Непрозора та закрита влада

Енергетичний потенціал

Кримінальна злочинність та корупція

Розвинута промисловість

Тиск фіскальних органів на бізнес Загрози

Можливості Розвиток інтенсивніша аеропорту

інфраструктури, діяльність

Криза на зовнішніх ринках

Підписання Угоди про асоціацію з ЄС та втілення пов’язаних з нею реформ Дерегуляція антимонопольна політика

Погіршення податкового законодавства

та

Джерело: Опитування експертів

Рейдерство, неправові дії фіскальних органів

Узагальнені результати дослідження та рекомендації сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості. Рекомендовано вжити заходів з:     

поліпшення захисту інвесторів; посилення боротьби з корупцією; підвищення ефективності роботи органів влади; розвитку транспортної інфраструктури; покращення екологічної ситуації.

Структура промислової продукції

Поліпшення захисту інвесторів Результати опитування підприємств свідчать, що окремі аспекти регулювання бізнесу в Запорізькій області є несприятливими для розвитку підприємництва. Головним ризиком для інвесторів у регіоні є ризик втрати власності. На існування такої небезпеки вказали 85% представників підприємств, опитаних в області. Крім того, 75% опитаних повідомили, що інвестиціям перешкоджають кримінальні ризики (за кожним з цих двох показників область посідає друге місце в Україні після Миколаївської області). Нейтралізація таких ризиків є завданням правоохоронної системи, яка не підпорядковується місцевим органам влади. Проте на місцевому рівні можна вжити певних заходів, які сприятимуть поліпшенню захисту прав власності. Зокрема, доцільно забезпечити ефективну комунікацію між інвесторами та найвищим керівництвом області щодо проблем, пов’язаних із захистом прав власності, а також вживати інші заходи в межах повноважень з метою захисту та підтримки інвесторів. Потрібно також посилити співпрацю між місцевими державними адміністраціями, виконавчими комітетами місцевих рад,з одного боку, та правоохоронними органами, з іншого боку. Посилення боротьби з корупцією Значною проблемою для області є корупція, яка збільшує ризики для інвесторів. 65% представників підприємств висловили думку, що корупція є значною перешкодою для здійснення інвестицій. Запорізька область входить до п’яти регіонів, у яких негативний вплив цього явища на інвестиції є найбільшим. Тому органи влади області повинні в межах своїх можливостей вжити заходи для викорінення корупції. Для цього потрібно, зокрема:

242

Інше 12.4%

продукти харчування 9.0% кокс, продукти нафтопереробки 4.4%

Постачання електроенергії та газу 24.0%

машинобудування 20.0%

Джерело: Держстат

Металургійне виробництво 30.2%

Узагальнені результати дослідження та рекомендації 



  

переглянути обласну Програму щодо запобігання та боротьби з корупцією на 2013-2017 рр., прийняту в 2012 р., передбачивши підвищення ефективності контролю за виконанням законів та інших нормативних актів, метою яких є подолання корупції; підвищити прозорість діяльності органів влади, зокрема, створити механізми для громадської експертизи діяльності органів влади; спростити регулювання бізнесу; забезпечити передбачуваність регулювання бізнесу; виявляти та усувати будь-які конфлікти інтересів на державній службі.

Підвищення влади

ефективності

роботи

органів

Результати опитування підприємств свідчать про існування запиту на підвищення ефективності роботи державних органів. Покращити ситуацію можна шляхом удосконалення нормативних актів, які регламентують роботу державних установ, а також за допомогою дисциплінарних заходів. Діяльність органів влади повинна проводитись у форматі програм та проектів, цілі яких є чітко окресленими. Мають бути чітко визначені способи та терміни виконання програм, а також відповідальні за їх виконання. Розвиток транспортної інфраструктури Згідно з результатами опитування підприємств значною перешкодою для інвестицій у Запорізькій області є недостатньо розвинена інфраструктура. Думку про те, що низький рівень розвитку інфраструктури має сильний негативний вплив на інвестиційну діяльність підприємств підтримали 70% опитаних (найбільше ніж в усіх інших регіонах). Головним викликом є стан мережі автомобільних шляхів, яку підприємства оцінили в 3,55 бала за десятибальною шкалою (середня оцінка по Україні становить 4,3 бала). Тому поліпшення стану автодоріг має бути одним із головних завдань органів влади. Щоб відповісти на виклик, вони мають: 

визначити пріоритетні автошляхи, у відновлення яких мають вкладатися кошти;

243

Узагальнені результати дослідження та рекомендації 



працювати над збільшенням фінансування місцевих доріг з державного бюджету; залучити інвестиції в автодороги за допомогою механізму державно-приватного партнерства.

Окрема увага має бути приділена підвищенню ефективності використання коштів, які виділяються на обслуговування, ремонт та будівництво автомобільних шляхів.

Перешкоди в інвестиційній діяльності 100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

Джерело: Опитування керівників підприємств

Покращення екологічної ситуації У довгостроковій перспективі в області необхідно поліпшити якість трудових ресурсів, зокрема, стан здоров'я працівників. Для цього потрібно вжити заходи з покращення охорони навколишнього середовища. Необхідно переглянути «Обласну комплексну програму охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки», зокрема, передбачивши: 



посилення контролю за дотриманням підприємствами зобов’язань щодо зменшення викидів шкідливих речовин; визначення додаткових заходів, що стимулюватимуть зменшення викидів промисловими підприємствами; визначення заходів, що сприятимуть реконструкції обладнання підприємств житлово-комунального господарства, у тому числі очисних споруд, з використанням механізмів державно-приватного партнерства.

244

Інше

Високий конкурентний тиск

Часті зміни екон. законодавства

Високі ставки кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Недостатньо кваліфікованих працівників

Частка керівників підприємств, які назвали перешкоду, %

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Івано-Франківська область: загальна інформація Площа, тис. км2: Кількість районів: Чисельність населення, тис. осіб: Частка області у ВВП, %: Рівень безробіття, %:

13,9 14 1382,2 2,05% 7,9%

Івано-Франківська область знаходиться в західній частині України поряд з гірським масивом Карпати. Її адміністративний центр – м. Івано-Франківськ, населення якого налічує понад 220 тисяч жителів. До найбільших міст області належать Коломия, Калуш, Надвірна, Долина, Бурштин. Область широко відома своїми рекреаційними та лікувальними ресурсами. 43,5% її площі - це ліси, а значна частина області розташована в гірській місцевості. Крім того, область має багато мінеральних джерел. Хоча економіка регіону відстає від середніх по країні показників, але вона є досить диверсифікованою. Основними галузями економіки є торгівля, сільське господарство, добувна та переробна промисловості, разом вони складають менше половини загального обсягу. Найважливіші природні ресурси - нафта, газ, хоча родовища характеризуються значними рівнем виснаження. Серед неенергетичних корисних копалин добуваються переважно будматеріали: гравій, гіпс ,цементна сировина і т.п. Окрім корисних копалин, природні ресурси включають ліси та гідроресурси гірських річок. Загальний рейтинг У рейтингу інвестиційної привабливості регіонів Івано-Франківська область зайняла друге місце, а минулого року вона була на 15-му місці. ІваноФранківська область покращила своє місце в рейтингу, передусім, через покращення оцінки м’яких факторів, за якими область тепер зайняла

245

Конкурентні переваги:  Кваліфіковані працівники (80,0%)  Географічне розташування (60,0%)  Екологічно чистий регіон (40,0%)  Розвинений споживчий ринок (20,0%) Перешкоди:  Високий рівень конкуренції (85,0%)  Брак оборотних коштів 80,0%)  Висока ставка кредитів (55,0%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації друге місце порівняно з 11-м місцем у попередньому році. За жорсткими факторами Івано-Франківська область тепер посідає 14-те місце порівняно з 22-м минулого року, що теж сприяло покращенню загального рейтингу області.

Інвестиційна привабливість: жорсткі фактори У рейтингу інвестиційної привабливості за групою жорстких факторів Івано-Франківська область посідає 14-те місце через низьку оцінку фактора «Природні ресурси» та обмежені масштаби споживчого ринку. Івано-Франківська область за фактором «Інфраструктура» зайняла 10-те місця (18-те місце в минулому році). Також відбулись значні зміни в оцінці трудових ресурсів (зокрема, охорони здоров’я та освіти), інноваційного потенціалу області та бізнес-сегменту ринку області.

Інвестиційна привабливість: м’які фактори У рейтингу інвестиційної привабливості за групою м’яких факторів Івано-Франківська область займає друге місце (11-те місце в минулому році). Діловий клімат у регіоні порівняно з іншими областями покращився достатньо, щоб вивести Івано-Франківську область з 9-го місця минулого року на 2-ге цього року. При чому, аналогічним чином змінились і ділові очікування в цій області. За показниками діяльності держави в регіоні відбулись великі зміни. За більшістю факторів у цій сфері Івано-Франківська область за останніми даними займає друге місце після Львівської. Утім минулого року область займала 15-те місце за рівнем корупції та 25-те за захистом прав власності. Більш позитивне сприйняття органів влади може бути пов’язане з покращенням ділових очікувань в Івано-Франківській та сусідній Львівській області.

246

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Використання інвестиційного потенціалу Сильні та слабкі сторони інвестиційної привабливості регіону були визначені за допомогою опитування експертів. Сильні сторони ІваноФранківської області – активна позиція місцевої влади, забезпеченість природними ресурсами та популярність області для бізнес-туризму. Інвестиційний потенціал області може зрости за рахунок інтеграції України з ЄС (через близькість до західного кордону) та інвестицій в інфраструктуру особливо в частині покращення якості доріг. Область також має потенціал розвитку альтернативної енергетики та туризму. Серед слабких сторін регіону виділяються обмежений вплив на ситуацію в області виборних органів управління, а також недостатньо розвинута інфраструктура (погані дороги). Проблемою залишаються адміністрування податків, часті зміни законодавства. Завжди присутній ризик недофінансування бюджетних видатків на інфраструктуру. РЕКОМЕНДАЦІЇ Проведене дослідження інвестиційного середовища Івано-Франківської області дозволило сформувати низку рекомендацій, реалізація яких сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості.

Сильні сторони Активність місцевої влади Природні ресурси

Централізація влади, недостатні повноваження місцевих органів влади

Проведення міжнародних ділових заходів, бізнесконференцій

Обтяжлива податкова звітність та контроль з боку фіскальних органів

Підписання асоціацію з ЄС

Угоди

про

Підвищення якості інфраструктури, зокрема, автомобільних шляхів Розвиток альтернативної енергетики, туризму Джерело: Опитування експертів

Результати дослідження вказують на доцільність посилення споживчого ринку в області та збільшення внутрішнього попиту на товари, вироблені в області. Подальший розвиток марки «Купуй прикарпатське» це один із можливих заходів Туристичний сектор Дослідження вказує на значний потенціал розвитку туризму в регіоні. Проте розвиток матеріальної бази цього виду економічної діяльності потребує значних інвестицій. Необхідними кроками покращення інвестиційної привабливості туристично-рекреаційного сектору є: Активізація роботи регіонального туристичного центру, зокрема, у частині поширення туристичної інформації про область. будівництва районів та

247

Погана інфраструктура Загрози

Можливості

Розвиток споживчого ринку

Розробка перспективних планів (генеральних планів розвитку)

Слабкі сторони

Нестабільність законодавства Брак державної підтримки інфраструктурних проектів

Узагальнені результати дослідження та рекомендації населених пунктів області спростить інвестування в туристичні об’єкти та покращить інвестиційний клімат в цілому. Розвиток транскордонного співробітництва Хоча через Івано-Франківську область проходить частина державного кордону з Румунією, пункти пропуску відсутні через гірський характер кордону. Відкриття пункту пропуску через кордон може сприяти розвитку туризму та транскордонного співробітництва. Продовження та розширення маркетингових зусиль області

Структура промислової продукції Інше 6.9%

спектру Постачання електроенергії та газу 36.6%

Зважаючи на високий інвестиційний рейтинг, доцільно розширити спектр участі в маркетингових заходах для регіону та активізувати роботу з потенційними інвесторами.

інша неметалева продукція 7.6%

Трудові ресурси Доцільно продовжити зусилля щодо збільшення відповідності між пропозицією та попитом на робочу силу:  



добувна промисловість 10.2% продукти харчування 12.1%

Хмічне виробництво 17.6%

Джерело: Держстат

вироби з деревини, крім меблів 9.0%

розвиток професійно-робітничої освіти; забезпечення відповідності професійної структури випускників ВНЗ області з потребами економіки регіону; активізація перепідготовки осіб, що втратили роботу.

Перешкоди в інвестиційній діяльності

248

Високий рівень конкуренції

Часті зміни економічного законодавства

Висока ставка кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Проблеми з енергопостачанням

Високий регуляторний тиск

Джерело: Опитування керівників підприємств

Корупція

Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Частка керівників підприємств, які назвали перешкоду, %

Недостатньо кваліфікованих працівників

100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Київська область: загальна інформація

Площа, тис. км2: Кількість районів:

28,1 25

Чисельність населення, тис. осіб:

1725,4

Частка області у ВВП, %:

4,54%

Рівень безробіття, %:

6,3%

Київська область розташована в північній частині України. Обласним центром є місто Київ. Хоча воно розташоване в центрі області, а на його території розташовані органи влади області, саме місто має спеціальний статус та не знаходиться в підпорядкуванні області. До важливих міст області належать Біла Церква, Бровари, Бориспіль, Ірпінь, Вишгород, Фастів, Васильків. Головними галузями економіки області є енергетика, харчова, хімічна, паперово-целюлозна промисловість та поліграфія. В області вирощують в основному зерно, картоплю та цукровий буряк. Природні ресурси області: торф, будівельне каміння, у тому числі, граніт, цегельно-черепична сировина, будівельний пісок. В області також є мінеральні джерела (Миронівка, Біла Церква). Загальний рейтинг У рейтингу інвестиційної привабливості регіонів Київська область посідає 13-те місце, опустившись на 6 сходинок униз порівняно з попереднім роком. Область втратила позиції за рахунок м’яких факторів, передусім, у результаті погіршення інвесторами оцінок, що стосуються збору податків, а також корупції. Крім того, думки інвесторів щодо перспектив розвитку бізнесу стали значно менш оптимістичними. Водночас, привабливість області за жорсткими факторами дещо підвищилася, насамперед, у результаті покращення оцінок якості інфраструктури та ролі наявних у регіоні природних ресурсів для розвитку підприємств.

249

Конкурентні переваги:  Географічне розташування (52,4%)  Розвинена промисловість (38,1%)  Розвинений споживчий ринок (25,0%) Перешкоди:  Низький попит на продукцію (42,9%)  Високий рівень конкуренції (38,1%)  Високий рівень податків (28,6%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Інвестиційна привабливість: жорсткі фактори Інвестиційна привабливість Київської області за групою жорстких факторів є вищою за середню по Україні. За цим показником область займає 9-ту позицію серед 27-ми регіонів України. Основними факторами, які зумовлюють таку порівняно високу позицію, є розвиненість споживчого ринку, значна ділова активність та розгалужена інфраструктура (за компонентами рейтингу «Споживчий сегмент», «Бізнес-сегмент» та «Інфраструктура» область посіла 6-те, 9-те та 9-те місця відповідно). Ще за двома факторами позиції області є близькими до середніх (за компонентом «Природні ресурси» область займає 15-ту сходинку, за компонентом «Інноваційний потенціал» — 16-ту). Єдиним із жорстких чинників, за яким регіон має слабкі позиції, є «Трудові ресурси», що значною мірою спричинено «відтягуванням» робочої сили в Київ. За чинником «Споживчий сегмент» позиції області не змінилися порівняно з попереднім роком. А за компонентами «Трудові ресурси» та «Бізнес-сегмент» привабливість області дещо зменшилася (зниження на 4 рядки та 1 рядок відповідно). Інвестиційна привабливість: м’які фактори Інвестиційна привабливість Київської області за м’якими факторами (тобто, чинниками, на які можна ефективно впливати в короткостроковій перспективі) є дещо нижчою за середню. У підсумковому рейтингу за цією групою факторів область займає 15-ту позицію. Така позиція є наслідком суперечливої оцінки інвесторами якості регуляторного середовища та ділового клімату. З одного боку, за більшістю критеріїв, які оцінюють окремі аспекти діяльності органів влади, область увійшла до числа найгірших в Україні. Мова йде про компоненти «Податки та збори», «Корупція», «Адміністративні процедури» та «Дотримання прав власності» (за ними область посіла 25-те, 22-те, 21-ше та 20-те місця відповідно). З іншого боку, за компонентами «Відкритість влади» та «Ефективність державних органів» позиції регіону є близькими до середніх (15-та та 17-та відповідно). Оцінки ділового середовища в області також є суперечливими. За фактором «Успішний досвід» область належить до трійки лідерів в Україні (3-тє місце). Проте оцінка ділового клімату є низькою (17та позиція). Крім того, область увійшла до числа п’яти регіонів України з найменш оптимістичними

250

Місце області за відповідною величиною Дохід на одну особу 4

Промислове виробництво 8

Кількість 7 підприємств

15 Рівень зайнятості

10 Чисельність населення

Узагальнені результати дослідження та рекомендації поглядами на перспективи покращення ділового середовища (22-ге місце за компонентом «Діловий оптимізм»). Порівняно з попереднім роком інвестиційна привабливість Київської області за м’якими факторами значно зменшилася — у підсумковому рейтингу за цією групою чинників область опустилася на 9 позицій. Погіршення позицій було зафіксовано за більшістю факторів, що характеризують якість ділового середовища. Найбільшим зниження було за компонентами «Податки та збори» і «Корупція» (падіння на 23 та 9 позицій відповідно). Погіршилися також позиції області за факторами «Дотримання прав власності» та «Відкритість влади» (на 4 та 2 позицій відповідно). Водночас, за двома іншими чинниками, що описують окремі аспекти регуляторного середовища, — «Ефективність державних органів» та «Адміністративні процедури» — привабливість області дещо збільшилася (підвищення на 5 та 3 сходинки відповідно). Що стосується ділового клімату, то його оцінка суттєво погіршилася (падіння на 13 позицій). Подібними були й зміни за компонентом «Діловий оптимізм» (зниження на 11 сходинок). Водночас, за фактором «Успішний досвід» область піднялася на 2 позиції вгору. РЕКОМЕНДАЦІЇ Проведене дослідження інвестиційного середовища Київської області дозволило сформувати низку рекомендацій, реалізація яких сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості. Рекомендовано вжити заходи для:     

забезпечення прозорого та справедливого адміністративного регулювання; посилення боротьби з корупцією; поліпшення захисту інвесторів; залучення інвестицій у високотехнологічне виробництво; покращення екологічної ситуації.

Прозоре та регулювання

справедливе

адміністративне

Економіка області є досить розвиненою, про що свідчать, зокрема, статистичні дані про рівень розвитку споживчого ринку, а також індикатори ділової активності. Проте регулювання підприємницької діяльності, яке здійснюють місцеві

251

Сильні сторони

Слабкі сторони

Проведення інвестиційних форумів, реклама регіону Наближеність до Києва

Складність та довга тривалість процедур, пов’язаних із будівництвом та землеволодінням

Людський капітал

Корупція

Можливості Спрощення процедур Створення парків

дозвільних індустріальних

Зниження корупції, захист прав власності Джерело: Опитування експертів

Закритість некомпетентність влади Загрози

та

Відсутність законодавчого врегулювання державноприватного партнерства Високі кредитні ставки Політична нестабільність

Узагальнені результати дослідження та рекомендації органи влади, не є оптимальним. Однією з основних перешкод для інвестицій в області є надмірне втручання місцевих органів влади в діяльність підприємств (52,4% опитаних в області представників підприємств повідомили, що ризики, пов’язані з рішеннями місцевої влади, сильно впливають на інвестиційну діяльність). Тому місцеві органи влади мають зосередитися на створенні сприятливого регуляторного середовища для бізнесу, насамперед, на спрощенні адміністративних процедур. Для цього потрібно: 

 

за участю інвесторів проаналізувати адміністративні процедури, визначити можливості їх спрощення та реалізувати ці можливості; вивчити досвід інших регіонів зі спрощення адміністративних процедур; покращити роботу єдиних дозвільних центрів та центрів надання адміністративних послуг.

Необхідною умовою підвищення інвестиційної привабливості також є забезпечення рівних умов ведення бізнесу. Регулювання підприємницької діяльності потрібно здійснювати на принципах прозорості та зручності для інвесторів. Зміни в регулюванні повинні прийматись за умов публічного діалогу з інвесторами, їхню позицію слід враховувати при зміні правил та процедур. Посилення боротьби з корупцією Значною проблемою області є корупція, яка збільшує ризики для інвесторів. 57,1% представників підприємств, опитаних у регіоні, висловили думку, що корупція є значною перешкодою для здійснення інвестицій. Тому органи влади області повинні в межах своїх можливостей вжити заходи з викорінення корупції. Для цього, крім спрощення адміністративних процедур, потрібно, зокрема: 



переглянути обласні «Програму протидії корупції» та «Програму щодо запобігання та протидії корупції», передбачивши підвищення ефективності контролю за виконанням законів та інших нормативних актів, метою яких є подолання корупції; підвищити прозорість діяльності органів влади, зокрема, створити механізми для громадської експертизи їхньої діяльності; забезпечити передбачуваність регулювання бізнесу;

252

Структура промислової продукції

Інше 12.4%

Постачання електроенергії та газу 25.0%

машинобудування 7.7%

інша неметалева продукція 14.1%

Джерело: Держстат

продукти харчування 32.9%

вироби з деревини, крім меблів 7.9%

Узагальнені результати дослідження та рекомендації 

виявляти та усувати будь-які конфлікти інтересів державних службовців.

Поліпшення захисту інвесторів Результати опитування підприємств свідчать про те, що головними ризиками при здійсненні інвестицій в області є ризики, пов'язані з несумлінним виконанням контрактів. На те, що такі ризики сильно впливають на інвестиції, вказали 71,4% представників підприємств, опитаних в регіоні. Нейтралізація таких ризиків є завданням правоохоронної системи, яка не підпорядковуються місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування. Проте на місцевому рівні можна вжити певні заходи, які сприятимуть поліпшенню захисту прав власності. Зокрема, доцільно забезпечити ефективну комунікацію між інвесторами та найвищим керівництвом області з метою інформування останнього про недостатнє реагування правоохоронних органів (зокрема, судів) на випадки несумлінного виконання контрактів, а також вжити інші заходи в межах повноважень з метою захисту та підтримки інвесторів. Потрібно також посилити співпрацю між місцевими державними адміністраціями, виконавчими комітетами місцевих рад, з одного боку, та правоохоронними органами, з іншого боку. Заходи із залучення інвестицій високотехнологічне виробництво

З огляду на наявність розвиненого споживчого ринку та інфраструктури Київська область має значний потенціал у розвитку промислового виробництва. Оптимальним варіантом реалізації цього потенціалу є розвиток інноваційного та високотехнологічного виробництва, що дозволить, з одного боку, забезпечити випуск продукції з високою доданою вартістю, а з іншого — створити умови для покращення екологічного стану. Також потрібно збільшити інституційну спроможність підрозділів місцевих органів влади, завданням яких є сприяння залученню інвестицій, а також покращити інформування інвесторів про можливості розвитку бізнесу в області, зокрема, шляхом проведення конференцій для інвесторів та створення спеціалізованого Інтернет-порталу.

253

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Покращення екологічної ситуації У довгостроковій перспективі в області необхідно поліпшити якість трудових ресурсів, зокрема, стан здоров'я працівників. Для цього потрібно вжити заходи з покращення охорони навколишнього середовища. Необхідно переглянути програму «Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської області на період до 2016 р.», яка була прийнята в 2011 р., зокрема передбачивши: 



посилення контролю за дотриманням підприємствами зобов’язань щодо зменшення викидів шкідливих речовин; визначення додаткових заходів, що стимулюватимуть зменшення викидів промисловими підприємствами; визначення заходів, що сприятимуть реконструкції обладнання підприємств житлово-комунального господарства, у тому числі, очисних споруд, з використанням механізмів державно-приватного партнерства.

Перешкоди в інвестиційній діяльності 100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

Джерело: Опитування керівників підприємств

254

Інше

Високий конкурентний тиск

Часті зміни екон. законодавства

Високі ставки кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Недостатньо кваліфікованих працівників

Частка керівників підприємств, які назвали перешкоду, %

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Кіровоградська область: загальна інформація

Площа, тис. км2: Кількість районів:

24.6 21

Чисельність населення, тис. осіб:

987,7

Частка області у ВВП, %:

1,54%

Рівень безробіття, %:

8,4%

Кіровоградська область розташована в центральній частині України. Обласним центром є місто Кіровоград, населення якого налічує 235 тисяч мешканців. До важливих міст області належать Знам’янка, Олександрія, Світловодськ.

Обсяг капітальних інвестицій (ліва шкала) та приріст фізичного обсягу ВРП (права шкала) млрд. грн

У Кіровоградській області біля міста Добровеличківка розташований географічний центр України.

Головними галузями області є енергетика та харчова промисловість, а також машинобудування. До основної продукції сільського господарства належать зерно, соняшник та цукровий буряк.

20 10 0

-10

-20 2008

2009

2010

2011

2012

Капітальні інвестиції Приріст фізичного обсягу ВРП Джерело: Держстат

Природні ресурси області: вугілля, залізна та нікелева руда, озокерит, графіт, уран тощо. Також знайдені поклади золота, платини та діамантів. Загальний рейтинг У рейтингу інвестиційної привабливості регіонів Кіровоградська область посідає 21-ше місце, що на 3 позиції вище показника минулого року. Позитивно на місце в рейтингу вплинуло поліпшення оцінки жорстких факторів. За жорсткими факторами область піднялася з 18-го на 11-те місце, а за м’якими - опустилася з 24-го на 25-те місце в рейтингу.

Інвестиційна привабливість: жорсткі фактори У рейтингу інвестиційної привабливості за групою жорстких факторів Кіровоградська область посідає 11-те місце. Зокрема, за більшістю факторів жорсткої групи область посідає позиції в нижній

255

Конкурентні переваги:  Наявність корисних копалин (100%)  Географічне розташування (100%)  Сприятливі кліматичні умови (100%)  Розвинений споживчий ринок (85%)  Розвинений сектор торгівлі та послуг (80%) Перешкоди:  Недостатній попит на продукцію (60%)  Високий рівень конкуренції (20%)  Несприятлива політична ситуація (20%)  Брак оборотних коштів (10%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації частині рейтингу. За «Інноваційним потенціалом» Кіровоградська область значно погіршила свої позиції і посідає 27-ме місце в рейтингу, посунувшись з 15-го місця. З іншого боку, область значно поліпшила своє становище з «Інфраструктурою», піднявшись з 20го на 4-те місце в рейтингу. За рештою показників групи, область покращила своє становище. Так, за «Бізнес-сегментом» регіон піднявся з 25-го на 15-те місце, а також з 9-го на 2-ге за фактором «Природні ресурси».

Місце області за відповідною величиною Дохід на одну особу

Промислове виробництво

Рівень зайнятості

Інвестиційна привабливість: м’які фактори

Кількість підприємств

Чисельність населення

Джерело: Держстат У рейтингу інвестиційної привабливості за групою м’яких факторів Кіровоградська область посідає 25 -те місце, посунувшись на одну позицію вниз у порівнянні з попереднім роком. Зокрема, за більшістю факторів цієї групи, які стосуються Інвестиційна привабливість: бізнес-середовища, регіон посідає нижні місця в м’які фактори рейтингах. Так, 27-ме місце регіон посів за Діловий клімат фактором «Відкритість влади», 26-те – за фактором 2,0 «Адміністративні процедури» і 24-те – за «Діловий Успішний досвід Ефективність влади 1,8 оптимізм». Для порівняння, у попередньому 1,6 дослідженні, область посіла за цими факторами, Адміністративні 1,4 Діловий оптимізм процедури відповідно, 19-те, 17-те та 22-ге місця. 1,2

У той же час, найвище (7-ме) місце Кіровоградська область посіла за факторами «Ефективність державних органів» та «Корупція», піднявшись протягом року з 9-го та 15-го місця відповідно.

1,0 Дотримання прав власності

Відкритість влади

Правила та процедури

Корупція

Місцеві податки Джерело: Опитування керівників підприємств

РЕКОМЕНДАЦІЇ Проведене дослідження інвестиційного середовища Кіровоградської області дозволило сформувати низку рекомендацій, реалізація яких дозволить підвищити інвестиційну привабливість. Оптимізація комплексу

структури

промислового

Стратегічно важливими для економіки області є машинобудування та харчова промисловість. Для нарощування обсягів реалізації продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках необхідно підвищити конкурентоспроможність продукції, у тому числі, шляхом прискорення гармонізації стандартів якості зі стандартами країн-імпортерів промислової продукції області.

256

Приріст ПІІ на одну особу дол. США

150

100 50 0 2008 -50 Джерело: Держстат

2009

Україна

2010

2011

Область

2012

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Для підвищення ефективності комплексного використання мінерально-сировинної бази необхідно відновити підприємства буровугільного комплексу, налагодити видобуток та переробку бурого вугілля із залученням іноземних інвесторів. Для підвищення якості продукції харчової промисловості необхідно впроваджувати міжнародні системи контролю за якістю та безпечністю продукції, сприяти створенню незалежних акредитованих центрів оцінки якості, модернізувати обладнання на підприємствах харчової промисловості. Підвищення інвестицій

ефективності

залучення

Серед заходів, які дозволять залучити інвестиції в регіон, варто виділити проведення інвестиційних форумів як загальнодержавного, так і регіонального рівня. Особливістю таких форумів може стати їх галузева специфікація (сільське господарство, промисловість, енергетика тощо). Це дозволить ефективніше проводити роботу органів влади з цільовою аудиторією.

Сильні сторони Родючі землі, природні ресурси Робота Дозвільних центрів Підтримка та просування інвестиційних проектів місцевою владою Можливості Виділення вільних земельних ділянок для інвестиційних проектів Розвиток господарства промисловості

та

Слабкі сторони Поганий інфраструктури Непрозорість корупція

стан влади

та

Погана екологічна ситуація Загрози Рейдерські захоплення Відхід інвесторів з регіону

сільського харчової

Створення індустріальних парків Джерело: Опитування експертів

Для залучення іноземних інвесторів необхідно підготувати невелику кількість інвестиційних пропозицій, які можуть конкурувати з пропозиціями інших регіонів України. Залучення іноземного інвестора під такий проект (а також успішна його реалізація) стане позитивним сигналом для інших. Розвиток інфраструктури Центральне географічне положення Кіровоградської області створює гарні можливості перетворення її на транзитний регіон для ділових поїздок та вантажних перевезень. Для використання транзитного потенціалу необхідно, у першу чергу, розвивати залізничне сполучення за ключовими напрямками: північним (Київ), південним (Одеса, АР Крим), східним (промислові центри Східної України) та західним (Західна Україна, Молдова, Румунія). Також важливо вдосконалювати транспортну інфраструктуру та транспортне сполучення в межах області з метою підвищення мобільності населення та розширення можливості комерційних перевезень.

257

Обсяги експорту та імпорту млрд дол. США 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2

0,1 0 2008 Сальдо Джерело: Держстат

2009

2010 Експорт

2011

2012 Імпорт

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Збільшення ефективності роботи державних органів Необхідною умовою для підвищення інвестиційного розвитку регіону є прозорість діяльності органів влади. Опитані керівники підприємств наголошують на проблемі корупції як основної перешкоди інвестиційної діяльності. Корупція створює бар’єри для потенційних інвесторів, які ще не мали досвіду реалізації проектів у регіоні. Таким чином, для збільшення інвестиційної привабливості регіону необхідно зменшити рівень корупції та збільшити прозорість діяльності органів влади в цілому, оскільки без цього неможлива якісна реалізація прийнятих рішень та залучення нових інвестицій. Зменшення тиску контролюючих органів на підприємства. Контроль повинен здійснюватись виключно в рамках чинного законодавства на основі принципів, задекларованих відповідними органами. Основною діяльністю органів влади має бути реалізація цільових програм та проектів. Саме результативність цих програм має стати основою оцінки ефективності роботи представників місцевих органів влади.

Збільшення відкритості місцевої влади Органам влади потрібно посилити співпрацю з громадськими організаціями, які контролюють їхню прозорість та підзвітність. Для збільшення відкритості влади необхідно забезпечити їхній доступ до публічної інформації з метою громадської експертизи та моніторингу діяльності органів влади. Місцева влада повинна отримувати консультації від аналітичних центрів та дослухатись до їхніх рекомендацій, враховувати рішення громадських рад, громадських слухань та інших місцевих ініціатив. З метою поліпшення інвестиційного клімату та демонстрації відкритості органів влади необхідно залучати інвесторів до публічного діалогу щодо змін у регулюванні. Враховуючи зауваження та пропозиції інвесторів при виробленні місцевої політики, влада демонструє свою готовність слідувати принципам рівності, відкритості та доброчесності.

258

Структура промислової продукції Постачання електроенергії та газу 10,0% машинобудув ання 8,6%

Металургійне виробництво 9,0% Джерело: Держстат

Інше 10,0%

продукти харчування 62,4%

Інше

Високий конкурентний тиск

Часті зміни екон. законодавства

Високі ставки кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Недостатньо кваліфікованих працівників

Частка керівників підприємств, які назвали перешкоду, %

Джерело: Опитування керівників підприємств

Покращення екологічного стану земель Наслідком високого використання земель у Кіровоградській області без належних заходів з її охорони та відтворення як виробничого ресурсу є прогрес деградації земель, що створює загрозу екологічній безпеці регіону. Для відновлення стану та функцій еродованих і порушених земель необхідно впроваджувати ґрунтозахисну систему землеробства, що сприятиме уповільненню ерозійних процесів. Також необхідно вилучити з інтенсивного обороту деградовані землі, крутосхили, ерозійно небезпечні ділянки з метою їхнього заліснення та використання інших методів покращення їхнього стану з наступним поверненням до складу орних земель. Така діяльність у середньостроковій перспективі дозволить підвищити родючість ґрунтів.

Розподіл населення за віком

15–64 роки 68%

Стимулом для виробництва оптимальних обсягів рослинницької продукції може стати встановлення ставки плати за використання земель залежно від їхньої якості.

0–15 років 15% Джерело: Держстат Дані на 1 січня 2013 р.

Розвиток альтернативної енергетики З метою реалізації потенціалу енергозабезпечення та енергоефективності Кіровоградської області органам влади необхідно створити умови для диверсифікації джерел енергозабезпечення та підвищення енергоефективності всіх видів економічної діяльності на території області за рахунок впровадження енергозберігаючих технологій та альтернативних джерел енергії.

259

65 років і старше 17%

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Луганська область: загальна інформація Площа, тис. км2:

26,7

Кількість районів:

Чисельність населення, тис. осіб:

2239,3

Частка області у ВВП, %:

4,39%

Рівень безробіття, %:

6,4%

Луганська область розташована в східній частині України. Обласним центром є місто Луганськ, населення якого налічує більше 427 тисяч мешканців. До важливих міст Сєвєродонецьк, Алчевськ, Луч, Стаханов.

Обсяг капітальних інвестицій (ліва шкала) та приріст фізичного обсягу ВРП (права шкала)

області належать Лисичанськ, Красний

млрд. грн

Область має високий рівень індустріального розвитку та володіє надзвичайно великими промисловими запасами вугілля. Головними галузями економіки області є виробництво коксу та нафтопродуктів, металургія, добувна промисловість, енергетика. До основної продукції сільського господарства належать зерно, картопля, соняшник. Природні ресурси області: газ, вугілля, фосфати, золото, мінеральна вода і т.п. Поклади вугілля в області є одними з найбагатших в Україні. Дві третини цих запасів – це антрацити та паливне вугілля, одна третина - коксівне вугілля. Загальний рейтинг У рейтингу інвестиційної привабливості регіонів Луганська область посідає 23тэ місце, що на 14 позицій нижче показника минулого року. Негативно на місце в рейтингу вплинуло погіршення оцінки м’яких факторів. За жорсткими факторами область піднялася з 19-го на 16-те місце, а за м’якими впала з 3-го до 22-го. Інвестиційна привабливість: жорсткі фактори У рейтингу інвестиційної привабливості за групою жорстких факторів Луганська область посідає 16-те місце. За більшістю факторів жорсткої групи (крім факторів «Трудові ресурси» та «Природні ресурси») область займає позиції в середині рейтингу. Так, за

260

10 5 0 -5 -10 -15

5 0 2008

2009

2010

2011

2012

Капітальні інвестиції Приріст фізичного обсягу ВРП Джерело: Держстат

Конкурентні переваги:  Низька заробітна плата (48%)  Наявність корисних копалин (40%)  Географічне розташування (28%)  Розвинена промисловість (20%)  Кваліфіковані працівники (16%) Перешкоди:  Недостатній попит на продукцію (48%)  Високий рівень конкуренції (36%)  Несприятлива політична ситуація (24%)  Рівень податків (20%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації факторами «Інноваційний потенціал», «Споживчий сегмент», «Бізнес-сегмент» та «Інфраструктура» Луганська область посідає відповідно 12-те, 14-те, 14-те та 17-те місця в рейтингу. За фактором «Трудові ресурси», як і в попередньому рейтингу, область посідає останнє 27-ме місце. З іншого боку, область поліпшила своє становище з природними ресурсами, піднявшись з 15-го на 5-те місце.

Місце області за відповідною величиною Дохід на одну особу 7 Промислове 3 виробництво

Кількість 10 підприємств 22

Інвестиційна привабливість: м’які фактори У рейтингу інвестиційної привабливості за групою м’яких факторів Луганська область посідає 22-ге місце, здійснивши значне падіння з 3-го місця. Найбільше падіння відбулось за фактором «Діловий клімат» (з 5-го на 27-ме місце) та «Діловий оптимізм» (з 14-го на 25-те). Також знизився показник «Дотримання прав власності» – з 3-го на 13-те місце в рейтингу. Позиція області за факторами «Адміністративні процедури» та «Відкритість влади» не змінилася – 14-те та 17-те місця відповідно.

Рівень зайнятості Джерело: Держстат

Інвестиційна привабливість: м’які фактори Діловий клімат Успішний досвід

У той же час найвище (5-те) місце Луганська область посіла за фактором «Податки та збори». Оцінка фактора «Ефективність органів влади» також поліпшилась - за цим показником область піднялась з 16-го на 14-те місце.

Діловий оптимізм

2,0 1,8 1,6 1,4 1,2 1,0

Ефективність влади

Адміністративні процедури

Дотримання прав власності

Відкритість влади

Правила та процедури

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Корупція

Місцеві податки Джерело: Опитування керівників підприємств

Проведене дослідження інвестиційного середовища Луганської області дозволило сформувати низку рекомендацій, реалізація яких сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості. Диверсифікація виробництва

7Чисельність населення

Приріст ПІІ на одну особу дол. США

150

Традиційним ризиком для Луганської області є залежність економічного розвитку від обмеженої100 кількості ключових секторів економіки. Для мінімізації цього ризику потрібно сприяти розвитку торгівлі, сфери послуг та інших галузей та 50 виробництв. Органи влади повинні сприяти структурним змінам та інституційним змінам, особливо в частині регуляторного середовища, розробивши генеральні плани розвитку територій або аналогічні за змістом документи.

261

0 2008

2009 2010 Україна

Джерело: Держстат

2011 2012 Область

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Як прикордонний регіон Луганська область має високий потенціал для розвитку торгівлі з Росією. Щоб покращити умови руху товарів через кордон, потрібно намагатись усувати необґрунтовані обмеження на експорт та імпорт, які мають дискримінаційний характер щодо певних категорій виробників, забезпечити швидке та повноцінне відшкодування ПДВ експортерам, спрощувати правила та процедури переміщення товарів через кордон. Спрощення процедур відкриття, закриття та ведення бізнесу сприятиме розвитку малого та середнього бізнесу та сфери послуг. Зокрема, слід широко запроваджувати механізм «єдиного вікна», автоматизувати процеси прийому та обробки відповідних документів з тим, щоб відчутно скоротити строки надання відповідних адміністративних послуг. Поглиблення співпраці навчальними закладами

підприємств

Опитування керівників підприємств показало, що в області існує невідповідність між кваліфікацією трудових ресурсів та виробничими потребами. Щоб із самого початку навчання готувати висококваліфікованих спеціалістів, готових до наукової та практичної діяльності, необхідно адаптувати навчальні програми та навчальний процес у вищих та професійно-технічних закладах Луганської області до вимог ринку праці. Області слід працювати над створенням умов для підвищення якості вищої та професійно-технічної освіти, розвитку бізнес-освіти, підвищення кваліфікації та навчання впродовж життя. Щоб надати можливість студентам обирати навчальні дисципліни та спеціалізацію, навчальні заклади повинні мати значну автономію. Ця автономія повинна включати можливість організовувати навчальний процес таким чином, щоб студенти могли поєднувати навчання з роботою чи стажуванням.

Сильні сторони Дешева та висококваліфікована робоча сила Розвинена інфраструктура

262

Корупція Низька компетентність місцевої влади Загрози

Стратегічне інвесторів у регіон

Тиск на бізнес з боку контролюючих органів

Розвиток інфраструктури

залучення інвестиційної

Зниження державної підтримки Падіння експорту в Росію

Обсяги експорту та імпорту млрд дол. США 7 6 5 4 3 2

1 0 Сальдо Джерело: Держстат

Для залучення інвестицій в економіку області необхідно усунути бюрократичні та корупційні перешкоди й спростити адміністративне регулювання підприємницької діяльності. Для цього потрібно максимально спростити адміністративні процедури та збільшити рівень прозорості діяльності контролюючих органів. Інвестори

Депресивні території

Природні ресурси Можливості

2008

Поліпшення інвестиційного клімату

Слабкі сторони

2009

2010 Експорт

2011

2012 Імпорт

Узагальнені результати дослідження та рекомендації повинні мати рівні умови для відкриття та ведення бізнесу. Крім того, мають бути захищені права інвесторів як власників. Мова йде про забезпечення справедливого судового захисту прав інвесторів.

Структура промислової продукції

Щоб залучити потенційних інвесторів, слід розповсюджувати інформацію про можливості для інвестування, зокрема, через проведення спеціальних подій, форумів, публікацію каталогів та баз даних.

Інше 12,1% Постачання електроенергії та газу 15,4%

добувна промисловість 15,9%

машинобудув ання 11,8%

Розвиток малого бізнесу Рівень зайнятості в області є нижчим за середній по Україні. Тому важливим завданням органів влади має стати сприяння розвитку малого бізнесу, що створить базу як для формування середніх підприємств (у довгостроковій перспективі), так і для підвищення кваліфікації працівників (у короткостроковій перспективі).

кокс, продукти нафтоперероб ки 12,4%

Металургійне виробництво 23,2%

Хмічне виробництво 9,2%

Джерело: Держстат

Ключовою умовою для розвитку малого бізнесу є спрощення адміністративних процедур та викорінення корупції, а також розвиток програм мікрофінансування.

Перешкоди в інвестиційній діяльності 100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

Джерело: Опитування керівників підприємств

263

Інше

Високий конкурентний тиск

Часті зміни екон. законодавства

Високі ставки кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Недостатньо кваліфікованих працівників

Частка керівників підприємств, які назвали перешкоду, %

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Львівська область: загальна інформація

Площа, тис. км2: Кількість районів:

21,8 20

Чисельність населення, тис. осіб:

2538,5

Частка області у ВВП, %:

4,00%

Рівень безробіття, %:

7,5%

Львівська область – одна з найзахідніших в Україні, що межує з Польщею. Обласним центром є місто Львів, у якому мешкають понад 758 тисяч осіб. До великих міст області також належать Борислав, Дрогобич, Самбір, Стрий, Трускавець. Область багата культурними та історичними пам’ятками. Найбільш відомими є Старе місто (історичний центр Львова), Олеський, Підгорецький, Свірзький та Золочівський замки, що належать до, так званої, Золотої підкови України. Також область має важливе транзитне значення: через неї проходить значна частина вантажів, які транспортуються до Польщі, та діє один із найактивніших пропускних пунктів на східному кордоні з ЄС. Головними галузями економіки області є: торгівля, транспорт, операції з нерухомістю та ділові послуги, переробна промисловість та сільське господарство. Варто зазначити, що економіка регіону є досить диверсифікованою, причому жодна галузь не є домінуючою. Промисловість області також досить диверсифікована, але серед галузей найбільшою є харчова промисловість. В області вирощують картоплю, зерно, овочі. Природні ресурси: нафта, газ. Але родовища характеризуються значним рівнем виснаження. Серед неенергетичних корисних копалин добуваються переважно будматеріали: глини, пісок, гіпс, вапняк і т.п. В області також багато лікувальних мінеральних джерел. Загальний рейтинг У рейтингу інвестиційної привабливості регіонів Львівська область зайняла перше місце, тоді як

264

Конкурентні переваги:  Кваліфіковані працівники (60,0%)  Географічне розташування (52,0%)  Розвинений споживчий ринок (36,0%)  Історична спадщина (32,0%) Перешкоди:  Високий рівень конкуренції (76,0%)  Низький попит на продукцію (76,0%)  Брак оборотних коштів (64,0%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації минулого року вона замикала першу п’ятірку. Львівська область покращила своє місце в рейтингу завдяки зростанню оцінки м’яких факторів, за якими область тепер зайняла перше місце (2-ге місце в попередньому році). За жорсткими факторами Львівська область посідає 5-те місце.

Інвестиційна привабливість: жорсткі фактори У рейтингу інвестиційної привабливості за групою жорстких факторів Львівська область посідає 5-те місце. Основні чинники порівняно високого місця Львівської області в рейтингу за жорсткими факторами – це перші місця за компонентами трудових ресурсів. Покращилось місце Львівської області за фактором «Природні ресурси» до 9-го місця, що можливо зумовлюється інтенсифікацією роботи, спрямованої на початок видобутку сланцевого газу. Водночас погіршився рейтинг Львівської області за фактором «Інфраструктура» - область перемістилась на 11-те місце. Це може відображати зменшення інвестицій після закінчення Євро-2012. За іншими показниками Львів зберіг свої позиції на 6-9 місцях рейтингу. Інвестиційна привабливість: м’які фактори У рейтингу інвестиційної привабливості за групою м’яких факторів Львівська область впевнено посідає перше місце. Високий результат регіону сформувався за рахунок першої позиції за практично всіма компонентами. Зберігаються відносно позитивна оцінка ділового клімату в регіоні та порівняно оптимістичні ділові очікування. Це може пояснюватись диверсифікованою структурою економіки в умовах сповільнення економічного зростання. Водночас, різко покращилась оцінка взаємодії з владою. Такі оцінки можуть відображати зусилля міської влади м. Львова – ділового центру регіону - зі спрощення взаємодії з бізнесом та певне протиставлення респондентами місцевої та центральної влади.

265

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Використання інвестиційного потенціалу

Сильні та слабкі сторони інвестиційної привабливості регіону були визначені за допомогою опитування експертів. Сильні сторони Львівської області - географічне розташування, кваліфіковані кадри та формування ділових кластерів. Із переваг випливають можливості для регіону: інтеграція з ЄС та подальший розвиток ділових кластерів за рахунок розбудови пов’язаних виробництв у межах регіону.

Сильні сторони

Слабкі сторони

Близькість до кордону з ЄС Стратегічний розвиток ділових кластерів

Недостатньо інфраструктура

Серед слабких сторін регіону слід назвати обмежений вплив на ситуацію в області виборних органів управління, а також недостатньо розвинуту інфраструктуру. Домінування опозиції у місцевих радах створює потенціал для конфлікту з виконавчою гілкою влади.

Висока кваліфікація кадрів

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Управління фінансами на рівні області, зменшення частки податкових надходжень, що спрямовуються в центральний бюджет

Проведене дослідження інвестиційного середовища Львівської області дозволило сформувати низку рекомендацій, реалізація яких сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості регіону.

Централізація влади, брак повноважень місцевих органів влади розвинена

Корупція

Можливості Підписання асоціацію з ЄС

Загрози

Угоди

Підтримка більшої ділових кластерів

про

Часта зміна законодавства Конфлікт між законодавчою та виконавчою гілками місцевої влади

кількості

Джерело: Опитування експертів

Залучення інвесторів Наявний значний інвестиційний потенціал на перший план ставить маркетингові заходи із просування області та трансформації потенційних інвесторів у реальні, починаючи з поширення інформації про область та можливі напрямки для інвестування та закінчуючи сприянням практичній реалізації перспективних проектів.

Обсяги експорту та імпорту 4

млрд дол. США

3 2

Збереження інвестиційного потенціалу

Конкурентні переваги в залученні інвестицій непросто отримати, але й легко втратити. Для їхнього збереження необхідно: -

0 2008

2009

2010

2011

2012

-1

-2

надалі забезпечувати прозорість роботи влади та рівні умови для всіх інвесторів та підприємців; підвищувати конкурентоспроможність, орієнтуючись на сусідні регіони ЄС; сприяти розвитку виробничих зв’язків між підприємствами та співпраці підприємств із науково-дослідними закладами.

266

-3 Сальдо Джерело: Держстат

Експорт

Імпорт

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Розвиток інфраструктури

Структура промислової продукції

Низька якість дорожнього покриття, особливо на дорогах місцевого значення, та зношеність об’єктів комунальної інфраструктури – один із найважливіших факторів, що стримують розвиток області. Тут доцільним може бути використання приватно-публічного партнерства або інших схем проектного фінансування

Інше 21.4%

Транскордонне співробітництво та розвиток транзитних потужностей Для Львівської області важливо в повному обсязі використати своє сусідство з ЄС. Це може відбуватись через:   

реалізацію спільних проектів із сусідніми регіонами ЄС; повне використання потенціалу угоди про місцевий прикордонний рух із Польщею; розвиток логістичних та сервісних потужностей для вантажів, що провозяться через область (зокрема, склади, СТО, пункти перевалки).

продукти харчування 33.2%

Постачання електроенергії та газу 20.8%

машинобудування 7.9% Джерело: Держстат

інша неметалева продукція 8.6%

вироби з деревини, крім меблів 8.1%

Перешкоди в інвестиційній діяльності 100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

Джерело: Опитування керівників підприємств

267

Високий рівень конкуренції

Часті зміни економічного законодавства

Висока ставка кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Недостатньо кваліфікованих працівників

Частка керівників підприємств, які назвали перешкоду, %

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Миколаївська область: загальна інформація Площа, тис. км2: Кількість районів:

24,6 19

Чисельність населення, тис. осіб:

1168,7

Частка області у ВВП, %:

2,12%

Рівень безробіття, %:

7,9%

Миколаївська область розташована в південній частині України. Обласним центром є місто Миколаїв, населення якого налічує більше 498 тисяч мешканців. До великих міст регіону належать Первомайськ, Вознесенськ, Очаків.

також

На півдні область омивається Чорним морем. У межах берегової лінії знаходиться декілька морських портів та Миколаївський міжнародний аеропорт. Основними галузями промисловості регіону є: енергетика та харчова промисловість, машинобудування (зокрема, суднобудування). В області вирощують зерно, соняшник, овочі. Корисні копалини: нікелева руда, уран, гнейс, кварцит. В області є багаті поклади будівельного каменю, декоративного граніту, цементу, мулярного піску, плиткового матеріалу. Загальний рейтинг Порівняно з попереднім роком Миколаївська область зберегла за собою 16-те місце в рейтингу інвестиційної привабливості. Покращення окремих позицій в оцінці жорстких факторів, за якими область піднялась з 13-го місця на 10-те, було нівельовано погіршенням оцінок м’яких факторів, де область втратила дві позиції і посіла 19-те місце.

Інвестиційна привабливість: жорсткі фактори У рейтингу інвестиційної привабливості за групою жорстких факторів Миколаївська область покращила свої позиції на три пункти, посівши 10те місце.

268

Конкурентні переваги:  Розвинені торгівля та послуги (75%)  Сприятливі кліматичні умови (70%)  Корисні копалини/земельні ресурси (65%)  Низька заробітна плата (60%)  Географічне розташування (55%)  Кваліфіковані працівники (55%)  Розвинений споживчий ринок (55%) Перешкоди:  Несприятлива політична ситуація (65%)  Високі податки (50%)

 Низький попит на продукцію (40%)  Високі ставки кредитів (40%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації За всіма жорсткими факторами Миколаївська область посідає місця в середній частині рейтингу. Крім вигідного економічного становища (вихід до Чорного моря, висока частка земель сільськогосподарського призначення), позиції області посилились завдяки значному покращенню оцінки як природних, так і трудових ресурсів. Проте незважаючи на зростання оцінок якості та здоров’я робочої сили, її доступність значно знизилась. Окремо слід зазначити, що за останній рік значно покращились оцінки інфраструктури регіону: з останньої позиції область піднялась на 18-те місце. Окрім портового сполучення, оцінка стану транспортної інфраструктури залишається нижче середньої по Україні. Найбільш розвиненими є такі сектори інфраструктури, як мобільний зв’язок та мережа Інтернет (показники області випереджають середні показники по Україні), тоді як оцінки інфраструктури постачання комунальних послуг знаходяться на середньому по країні рівні. Однак в оцінюванні ряду жорстких факторів відбулися зворотні процеси. Так, область за фактором «Інноваційний потенціал» зайняла 17-те місце, тоді як у минулому році вона займала 8-ме місце. Рівень взаємодії підприємств з науководослідними установами оцінюється нижче середнього ніж по країні. Погіршення також торкнулось бізнес-сегменту, де область втратила 6 позицій і посіла 11-те місце. Слід зазначити, що область за оцінкою фактора «Споживчий сегмент» зберегла 12-те місце Інвестиційна привабливість: м’які фактори У рейтингу інвестиційної привабливості за групою м’яких факторів Миколаївська область посідає 19-те місце, втративши порівняно з попереднім роком дві позиції. Це стало можливим унаслідок зниження оцінки факторів, що пов’язані з функціонуванням державних органів. Так, за фактором «Правила та процедури» область опустилась з 12-го на 24-те місце, а за фактором «Відкритість влади» – з 8-го на 24-те. Погіршення відбулося за всіма компонентами фактора «Правила та процедури»: знизилась ефективність державних органів, ускладнились адміністративні процедури, погіршилось дотримання прав власності (тут область посіла останнє місце), зріс рівень корупції. Підприємці оцінюють відповідні ризики як високі

269

Узагальнені результати дослідження та рекомендації (вище середнього по Україні), діяльність місцевих органів влади теж переважно оцінюється гірше ніж в середньому по Україні. Оцінки ряду факторів продемонстрували неоднозначну динаміку. Так, якщо індекси ділового клімату та ділового оптимізму знизились, проте на загальному фоні рейтинг Миколаївщини покращився (до 12-го та 18-го місць відповідно). З іншого боку, оцінка фактора «Податки та збори» спричинила зменшення рейтингового місця на дві позиції до 26-го місця. Єдиним позитивним фактором став «Успішний досвід реалізації інвестиційних проектів», де область покращила свої позиції з 20-го до 19-го місця. Слід зазначити, що оцінка поточного ділового середовища на Миколаївщині нижча за середню по Україні, також досить низькими є очікування щодо кон’юнктури ринку та оцінка привабливості для започаткування бізнесу. Проте незважаючи на таку тенденцію, більшість підприємців планують розширювати свою інвестиційну діяльність. РЕКОМЕНДАЦІЇ Результати дослідження інвестиційного середовища Миколаївської області показали, що, незважаючи на покращення за окремими напрямами, ситуація в цілому не змінилась, а тому запропоновані в попередньому звіті рекомендації залишаються багато в чому актуальними. Загальною рекомендацією є розробка в рамках Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року Стратегії економічного та соціального розвитку Миколаївської області на період до 2020 року, робочу групу якої було створено наприкінці 2011 року. Наразі в області діє аналогічна Стратегія, але на період до 2015 року, а також Програма економічного і соціального розвитку Миколаївської області на 2011-2014 роки «Миколаївщина-2014». З огляду на чинні сьогодні документи щодо розвитку регіону для підвищення інвестиційної привабливості регіону необхідно здійснювати такі заходи, спрямовані на:  

сприяння та реалізацію масштабних інвестиційних проектів; підвищення ефективності та прозорості діяльності місцевих органів влади;

270

Сильні сторони

Слабкі сторони

Інфраструктура

Важка доступність фінансів для розвитку бізнесу

Робота місцевої влади для залучення інвесторів, надання інформації про інвестиційні можливості в регіоні

Низький рівень компетенції підприємців Низька поінформованість інвесторів про регіон

Можливості

Загрози

Стратегічне планування розвитку регіону

Непривабливість для інвесторів держави в цілому

Розвиток туризму, логістики, морського господарства

Монополізація економіки

Підписання Угоди асоціацію з ЄС

про

Джерело: Опитування експертів

Узагальнені результати дослідження та рекомендації   

покращення якості та доступності трудових ресурсів; забезпечення прозорості та справедливості оподаткування; розвиток інфраструктури.

Сприяння та реалізація інвестиційних проектів

масштабних

Виходячи з ризиків, з якими стикаються інвестори Миколаївщини, ключовим для сприяння притоку інвестицій є посилення захисту прав власності, як у плані захисту від злочинного захоплення бізнесу, так і з боку можливого свавілля місцевих органів влади. Важливим є посилення інноваційного потенціалу області в напрямку генерування та абсорбування нових технологій. З цією метою слід посилювати кооперацію між науково-дослідними установами та підприємствами як з підготовки кадрів, так і щодо замовлення й розробки технологій. Стимулювання цих процесів має, у тому числі, полягати в посиленні захисту прав інтелектуальної власності, бюджетній підтримці інноваційної діяльності, постійному оновленні баз даних інвестиційних проектів. Окрім забезпечення рівних умов ведення бізнесу та спрощення регуляторного середовища функціонування підприємств (процедури відкриття/закриття бізнесу, правила, що регламентують поточну діяльність фірм, процедури отримання дозвільних документів), важливим є полегшення доступу до фінансово-кредитних ресурсів. Необхідно розвивати бізнес-інфрастуктуру для малого підприємництва в малих містах та сільській місцевості. Зважаючи на наявність на території області ряду великих промислових виробництв, важливим є включення до інвестиційних проектів складових щодо захисту навколишнього середовища та енергоефективності. Очевидно, що вихід до Чорного моря та наявність та території області ряду природних та культурноісторичних пам’яток потребує реалізації проектів у туристично-рекреаційній сфері. Нарешті, має надаватись доступ до інформації щодо інвестиційних можливостей в області,

271

Структура промислової продукції Інше 6.3%

електроенергія, газ, вода 26.1%

продукти харчування 29.3%

машинобудування 20.1% металургійне виробництво 15.7%

Джерело: Держстат

легка промисловість 2.5%

Узагальнені результати дослідження та рекомендації зокрема, організовуватись спеціальні заходи, а також регулярно оновлюватись інвестиційні паспорти неселених пунктів області. Має проводитись пропагування успішного досвіду реалізації інвестиційних проектів у регіоні. Підвищення ефективності місцевих органів влади

та

прозорості

В останньому рейтингу значно погіршились оцінки показників, що безпосередньо пов’язані з діяльністю органів місцевої влади. Так, керівникам органів слід звернути увагу на відкритість та прозорість очолюваних ними установ, оскільки підприємці високо оцінюють ризики, що пов’язані з рішеннями органів влади. Необхідно забезпечити належне виконання законодавства місцевими органами влади. Важливим є покращення ефективності місцевих органів. Зокрема, має бути проведена оптимізація наявних адміністративних процедур. Важливим є підвищення якості службових кадрів шляхом післядипломного навчання та обміном досвідом із колегами з інших регіонів та країн. Має бути посилена боротьба з корупцією.

Покращення ресурсів

якості

та

доступності

трудових

Інвестиційні проекти в регіоні, окрім іншого, мають включати в себе розвиток трудових ресурсів. Підтримуючи позитивний поступ області в напрямку підвищення якості та здоров’я населення, слід, з одного боку, збільшувати доступність та якість медичних послуг та препаратів, а з іншого боку, пристосувати навчальний процес та програми до актуальних вимог ринку праці шляхом посилення співпраці між підприємствами та вищими навчальними закладами, а також збільшення автономії ВНЗ. Оскільки важливою проблемою лишається доступність трудових ресурсів, необхідно сприяти проведенню інформаційної роботи щодо наявних спеціалістів та вакансій, а також зменшувати відтік кваліфікованих кадрів із регіону, надаючи відповідні стимули спеціалістам. Важливою є профорієнтаційна робота з учнями та студентами.

272

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Перешкоди в інвестиційній діяльності

Слід забезпечити справедливе та прозоре стягнення як загальнодержавних, так і місцевих податків. Процедури адміністрування не мають створювати додаткового тягаря для бізнесу. Має забезпечуватись недискримінаційність оподаткування та мінімізовано корупційний компонент у діяльності місцевих податкових органів. Розвиток інфраструктури З метою посилення портової інфраструктури слід вдосконалити шляхи сполучення з портами, а також збільшити їхню пропускну спроможність. Стан автомобільних доріг має відповідати діючим нормам та техніко-експлуатаційним правилам. Також, необхідно побудувати мостовий перехід через Південний Буг. Необхідним є удосконалення транспортного та залізничного сполучення з центрами економічної активності України.

273

Інше

Високий рівень конкуренції

Висока ставка кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

Недоступність кредитів

Прозорість та справедливість податків

Часті зміни економічного законодавства

Джерело: Опитування керівників підприємств

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Частка керівників підприємств, які назвали перешкоду, %

Недостатньо кваліфікованих …

100.0% 90.0% 80.0% 70.0% 60.0% 50.0% 40.0% 30.0% 20.0% 10.0% 0.0%

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Одеська область: загальна інформація

33,3 26 2395,2 4,72% 5,8%

Одеська область розташована в південно-західній частині України та межує з Чорним морем, Молдовою і Румунією. Обласний центр - місто Одеса, у якому проживає майже 1 млн. мешканців. До важливих міст області належать також Бєлгород-Дністровський, Котовськ, Ізмаїл, Іллічівськ. Область займає стратегічне положення на перехресті важливих міжнародних водних та морських шляхів: річковий шлях по Дунаю є найкоротшим виходом до Чорного моря з Німеччини, Австрії, Словаччини, Угорщини; Дністер сполучає область із Молдовою, а Чорне море через Босфор з Середземним морем. Відповідно головною галуззю економіки регіону є транспорт. Також розвинута торгівля, операції з нерухомим майном та ділові послуги, переробна промисловість. Основні галузі промисловості: харчова та хімічна (Одеський припортовий завод). Корисні копалини: на території області видобуваються лише види копалин для виробництва будматеріалів. Загальний рейтинг У Рейтингу інвестиційної привабливості регіонів Одеська область зайняла третє місце, а минулого року займала 11-те місце. Одеська область покращила своє місце в рейтингу за рахунок високої оцінки м’яких факторів, за якими область займає 5-те місце порівняно з 18-м місцем минулого року. За жорсткими факторами Одеська область посідає 3-тє місце (6-те місце в минулому році). Інвестиційна привабливість: жорсткі фактори У рейтингу інвестиційної привабливості за групою жорстких факторів Одеська область посідає 3-тє

274

Конкурентні переваги:  Географічне розташування (80,0%)  Кваліфіковані працівники (40,0%)  Розвинений споживчий ринок (24,0%) Перешкоди:  Високий рівень конкуренції (48,0%)  Низький попит на продукцію (48,0%)  Брак обігових коштів (28,0%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації місце. Основні чинники, що зумовили покращення оцінки, – це покращення позицій за фактором «Інфраструктура» - область перемістилась з 8-го на 2-ге місце, за оцінкою «Бізнес-сегменту» - з 16-го на 4-те місце. Одеська область зберегла досить високе 4-те місці за фактором «Природні ресурси» та «Споживчий сектор».

Місце області за відповідною величиною Дохід на одну особу 13

Інвестиційна привабливість: м’які фактори

Промислове виробництво

У рейтингу інвестиційної привабливості за групою м’яких факторів Одеська область цього року посідає 5-те місце порівняно з 18-м місцем минулого року. Регіон зайняв місце в середині першої десятки завдяки радикальному перегляду відносин між державою та бізнесом. Якщо регіон раніше займав 20-23-ті місця за такими факторами як «Ефективність влади», «Правила та процедури», «Місцеві податки» та останні місця за факторами «Захист прав власності» та «Корупція», то зараз він перемістився на 4-11-те місця за цими факторами. Також відбулось відчутне покращення оцінки «Ділового клімату» та оптимістичності ділових очікувань за якими регіон посідає 4-те та 7-те місця відповідно.

Кількість 4 підприємств

16 Рівень зайнятості

6Чисельність населення

Використання інвестиційного потенціалу Сильні та слабкі сторони інвестиційної привабливості регіону були визначені за допомогою опитування експертів. Сильні сторони Одеської області - географічне розташування, кваліфіковані кадри та розвинута інфраструктура. Із переваг випливають можливості для регіону: подальший розвиток транспортної інфраструктури, підтримка місцевою владою інвестиційних проектів. До основних чинників, які обмежують розвиток регіону, відносять брак обігових коштів підприємств, а також негативний вплив державної політики.

Приріст ПІІ на одну особу дол. США 200 150

Також на розвиток області потенційно може вплинути нестабільне законодавство та конфлікт місцевих рад із виконавчою гілкою влади. РЕКОМЕНДАЦІЇ

100 50 0

Проведене дослідження інвестиційного середовища Одеської області дозволило сформувати низку рекомендацій, реалізація яких сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості.

275

2008

2009 2010 Україна

Джерело: Держстат

2011 2012 Область

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Розвиток транспортного потенціалу області Транспорт вже відіграє значну роль в економіці області, а стратегічне розташування області створює гарні перспективи його подальшого розвитку. Серед можливих напрямків розвитку транспорту можна назвати:  

 

транспортування енергоносіїв; проекти із формування мультимодальних маршрутів до Середземного моря в обхід Босфору; розвиток пасажирського морського та водного сполучення; розширення портових потужностей.

Сильні сторони

Слабкі сторони

Вихід до моря

Брак обігових коштів

Розвинута інфраструктура

Відсутність гарантій із інвестицій

Кваліфіковані кадри

державних повернення

Відсутність продажу землі

механізму

Можливості

Загрози

Будівництво нових портів та аеропорту

Інфляція та нестабільність національної валюти

Супровід місцевою владою інвестиційних проектів

Політична нестабільність

Зниження відсоткових ставок за кредитами

Туристичний потенціал

Джерело: Опитування експертів

Туризм – це ще один перспективний напрям розвитку області. Якщо місто Одеса щорічно приймає досить велику кількість туристів щороку, то інші території області поки що далеко неповною мірою використовують свій туристичний потенціал, незважаючи на широкі можливості для розвитку туризму. Для цього потрібні досить стандартні заходи, такі як розбудова відповідної інфраструктури, інформування туристів, розробка туристичних маршрутів. Залучення інвесторів широкого профілю Зважаючи на високе місце області у рейтингу інвестиційної привабливості, доцільним також може бути активізація зусиль щодо залучення інвесторів до економіки регіону в цілому, а не лише до окремих галузей.

Структура промислової продукції

Маркетингові заходи можна поєднати із заходами з активізації транскордонного співробітництва та заходами із підвищення культури обслуговування підприємців. Посилення захисту прав власності через оперативне реагування у випадках сумнівної передачі майнових прав сприятиме тому, щоб інвестори залишались та почувались більш впевнено в регіоні й були зацікавлені у вкладанні «довгих» коштів у регіоні.

Інше 15.7%

Постачання електроенергії та газу 20.6%

машинобудування 10.0%

Металургійне виробництво 5.2% Джерело: Держстат

276

продукти харчування 30.0%

Хмічне виробництво 18.5%

Джерело: Опитування керівників підприємств

277

Високий рівень конкуренції

Часті зміни економічного законодавства

Висока ставка кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0% Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Недостатньо кваліфікованих працівників

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Перешкоди в інвестиційній діяльності Частка керівників підприємств, які назвали перешкоду, %

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Полтавська область: загальна інформація

Площа, тис. км2: Кількість районів:

28,8 25

Чисельність населення, тис. осіб:

1458,0

Частка області у ВВП, %:

4,01%

Рівень безробіття, %:

8,6%

Полтавська область розташована в центральній частині України. Обласним центром є місто Полтава, населення якого налічує більше 298 тисяч мешканців. До великих міст області належать також Кременчук, Комсомольськ, Миргород, Лубни. Сприятливий клімат, густа річкова сітка, мінеральні джерела, відносно невисокий рівень урбанізації формують значний рекреаційний потенціал області. Основу курортних ресурсів області складають мінеральні води, найвідоміші джерела яких знаходяться в районі Миргороду та Ліщинівки. Основними галузями промисловості регіону є виробництво коксу та нафтопродуктів, добувна та харчова промисловість. В області вирощують зерно, цукровий буряк та картоплю. Корисні копалини регіону: нафта, газ, вугілля, торф, залізна руда і т. п. Поклади природного газу в області є одними з найбагатших в Україні. Загальний рейтинг У цілому в рейтингу інвестиційної привабливості регіонів Хмельницька область трохи покращила свої позиції на три пункти, посівши 20-те місце. Хоч за жорсткими факторами область опустилась з 11-го на 12-те місце, а за м’якими – піднялась з 25-го на 24-те, оцінка саме жорстких факторів вплинула позитивно на загальний результат, оскільки значення відповідного індексу покращилось, чого не можна спостерігати у випадку м’яких факторів.

278

Конкурентні переваги:  Географічне розташування (65%)  Розвинена інфраструктура (50%)  Розвинений сектор торгівлі та послуг (35%)  Кваліфіковані працівники (25%) Перешкоди:  Корупція (50%)  Високі ставки податків (50%)  Високий рівень конкуренції (40%)  Застарілі технології (30%)  Низький попит на продукцію (25%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Інвестиційна привабливість: жорсткі фактори У рейтингу інвестиційної привабливості за групою жорстких факторів Полтавська область посіла 12-те місце, що на одну позицію гірше за минулий рік. Важливу роль серед жорстких факторів відіграє вигідне географічне положення. Так, область межує з сімома іншими регіонами, зокрема, з Київською та Харківською областями, а також добре забезпечена землями сільськогосподарського призначення. За природними ресурсами Полтавщина посідає 11-те місце. Таким чином, область має потенціал для розвитку сільського господарства та промисловості. Цей висновок підтверджується тим фактом, що за останній рік область вийшла на 10-те місце з 20-го за фактором «Інноваційний потенціал» , на 5-те місце за фактором «Бізнес сегменту». Проте на інвестиційну привабливість негативно впливає оцінка фактора «Інфраструктура», за якою область посіла останнє 27-ме місце. При чому оцінки більшості компонентів фактора «Інфраструктури» є переважно нижчими порівняно з середніми значеннями по Україні. Іншим негативним чинником є погіршення оцінки фактора «Трудових ресурсів», за якою область посіла 24-те місце (18-те місце попереднього року). Найстабільнішим на Полтавщині є споживчий сектор, за яким значення індексу не змінилось, а тому область зберегла 10-те місце по Україні. Інвестиційна привабливість: м’які фактори У рейтингу інвестиційної привабливості за групою м’яких факторів Полтавська область піднялась на одну позицію і посіла 24-те місце. У першу чергу, така ситуація була зумовлена різким погіршенням ділового клімату та зниженням оптимізму в регіоні. Так, за оцінками ділового клімату область практично впала з 15-го на 26-те місце, за оцінками ділового оптимізму – з 21-го на останнє 27-ме. Це погіршення також підтверджується тим фактом, що поточні оцінки ситуації підприємцями в частині стану ділового середовища, кон’юнктури ринку, а також привабливості області для започаткування бізнесу є значно нижчими за середні значення по Україні. Оцінки діяльності органів управління були неоднозначними. З одного боку, в області влада стала більш відкритою (область піднялась з 27-го

279

Місце області за відповідною величиною Дохід на одну особу 8

Промислове 5 виробництво

14 Рівень зайнятості

Кількість підприємств

12 Чисельність населення

Узагальнені результати дослідження та рекомендації на 20-те місце) та менш корумпованою – 17-те місце порівняно з 20-м минулого року. Водночас, зафіксовано посилення проблем із дотримання прав власності, за цим показником область втратила 2 позиції і посіла 17-те місце. Незважаючи на покращення оцінки ефективності державних органів та погіршення оцінки адміністративних процедур, область зберегла за цими позиціями 21те та 25-те місця відповідно. Обмежувальним фактором для розвитку інвестиційної діяльності в регіоні є посилення податкового тиску – за фактором (Назва) область спустилась з 18-го на 22-ге місце. Але в той же час, позитивним сигналом для інвесторів може стати той факт, що протягом останнього року Полтавщина значно посилила свої позиції за фактором «Успішний досвід реалізації інвестиційних проектів»: у рейтингу область піднялась з 25-го місця на 10-те. РЕКОМЕНДАЦІЇ

   

створення більш сприятливих умов для розвитку бізнесу; покращення інфраструктури; підвищення якості трудових ресурсів; сприяння реалізації інвестиційних проектів; підвищення ефективності та відкритості місцевої влади.

Створення більш розвитку бізнесу

Слабкі сторони

Активна діяльність місцевої влади Наявність земельної ділянки для розміщення індустріального парку

Слабко промисловість

Складні процедури сплати податків, реєстрації бізнесу Низька кваліфікація та брак досвіду чиновників

Корисні копалини Можливості

Загрози

Стратегічне залучення інвесторів у регіон, реклама регіону Розвиток машинобудування, сільського господарства Підписання Угоди асоціацію з ЄС

розвинута

Політична нестабільність Відсутність Реєстру індустріальних парків та брак інформації про процедуру внесення індустріального парку в

про Падіння експорту в Росію

Джерело: Опитування експертів

Відповідно до результатів дослідження соціальноекономічного середовища Полтавської області, а також враховуючи програму економічного розвитку регіону, задля збільшення інвестиційної привабливості регіону та збільшення його інвестиційного рейтингу, потрібно проводити роботу за такими напрямками: 

Сильні сторони

сприятливих

умов

для

Обсяги експорту та імпорту млрд дол. США 4 3.5 3 2.5

2 1.5

1 0.5

Оцінки ділового клімату області та ділового оптимізму є дуже низькими, а тому особливу увагу слід приділити роботі саме в цьому напрямку. Для розвитку бізнесу та збільшення привабливості його розвитку ключовим є спрощення правил та процедур відкриття та закриття бізнесу, а також норм, що регламентують поточну діяльність підприємств.

280

0 2008

2009 Сальдо Джерело: Держстат

2010 Експорт

2011

2012 Імпорт

Узагальнені результати дослідження та рекомендації В області існує проблема доступу до кредитних коштів, що обмежує інвестиційну діяльність підприємств, а тому критично важливим є розвиток фінансово-кредитних установ. Органам влади варто приділити особливу увагу розвитку мережі фінансових установ в області, у тому числі шляхом сприяння відкриттю філій банків, які зараз не представлені в регіоні. Крім того, доцільно розробити та реалізувати програми сприяння кредитуванню, зокрема, шляхом часткової компенсації ставок за кредитами. Важливим є розвиток бізнес-інфраструктури. Так, слід збільшувати поінформованість підприємців про можливості взаємної співпраці, розвивати бізнес-інкубатори, зокрема, спеціалізовані. Покращення інфраструктури З метою розвитку інфраструктури слід вжити такі заходи: 

 

модернізувати дорожнє покриття, а також побудувати мостовий перехід через р. Дніпро; посилити роль повітряного та річкового транспорту; розвинути комунікаційну інфраструктуру в частині її вдосконалення та розширення покриття.

Підвищення якості трудових ресурсів Загальною рекомендацією щодо підвищення рівня розвитку трудах ресурсів є необхідність включення в інвестиційні плани та проекти області розвиток трудових ресурсів регіону як окремого компоненту. Для вирішення проблеми незадовільного здоров’я населення регіону слід полегшити доступ до медичних послуг та медичних препаратів, удосконалити систему діагностування захворювань, зокрема, професійних, посилити моніторинг стану здоров’я працівників на робочих місцях. Для підвищення якості трудових ресурсів слід налагодити тіснішу співпрацю між підприємствами та закладами освіти для актуалізації чинних навчальних програм відповідно до потреб ринку, посилити автономію закладів

281

Структура промислової продукції Постачання електроенергії та газу 6.4% Інше 5.5%

машинобудування 21.7%

кокс, продукти нафтопереробки 27.2%

Джерело: Держстат

добувна промисловість 17.4%

продукти харчування 21.8%

Узагальнені результати дослідження та рекомендації освіти, забезпечувати першим робочим місцем та місцями для стажування молодих спеціалістів. Для підвищення доступності трудових ресурсів слід посилити інформаційне забезпечення пошукувачів роботи щодо наявних вакансій та підприємств щодо стану ринку праці, мотивувати кваліфіковані кадри не виїжджати з регіону в пошуках роботи.

Сприяння реалізації інвестиційних проектів Виходячи з ризиків, з якими стикаються інвестори Полтавщини, ключовим для сприяння притоку інвестицій є посилення захисту прав власності, як з боку злочинного захоплення бізнесу, так і з боку можливого свавілля місцевих органів влади. Важливим є посилення інноваційного потенціалу області в напрямі генерування та абсорбування нових технологій. Заради цього слід посилювати співпрацю між науково-дослідними установами та підприємствами як в плані підготовки кадрів, так і щодо замовлення й розробки технологій. Важливе значення в цьому зв’язку має посилення захисту прав інтелектуальної власності, бюджетна підтримка інноваційної діяльності, постійне оновлення баз даних інвестиційних проектів. Важливим є включення до інвестиційних проектів компонентів, що стосується захисту навколишнього середовища та енергоефективності. Мають бути створені умови доступу до інформації щодо інвестиційних можливостей в області. Для цього треба, зокрема, організовувати спеціальні промоційні та інформаційні заходи, а також регулярно оновлювати інвестиційні паспорти населених пунктів області. Необхідно пропагувати успішний досвід реалізації інвестиційних проектів у регіоні.

282

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Перешкоди в інвестиційній діяльності

Джерело: Опитування керівників підприємств

Підвищення ефективності та відкритості місцевої влади. В останньому рейтингу значно погіршились оцінки показників, що безпосередньо пов’язані з діяльністю органів місцевої влади. Так, керівникам органів влади слід звернути увагу на забезпечення реальної відкритості та прозорості очолюваних ними установ, оскільки підприємці високо оцінюють ризики, що пов’язані з рішеннями органів влади. При цьому необхідно забезпечити належне та безумовне виконання законодавства місцевими органами влади. Важливим напрямком роботи є покращення ефективності місцевих органів влади. Зокрема, має бути проведена оптимізація наявних адміністративних процедур. Важливим є підвищення якості корпусу державних службовців із використанням можливостей післядипломного навчання та обміну досвідом із колегами з інших регіонів та країн. Безумовно має корупцією.

бути

посилена

боротьба

283

Інше

Високий рівень конкуренції

Часті зміни економічного законодавства

Висока ставка кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Частка керівників підприємств, які назвали перешкоду, %

Недостатньо кваліфікованих …

100.0% 90.0% 80.0% 70.0% 60.0% 50.0% 40.0% 30.0% 20.0% 10.0% 0.0%

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Рівненська область: загальна інформація

Площа, тис. км2: Кількість районів:

20,1 16

Чисельність населення, тис. осіб:

1158,7

Частка області у ВВП, %:

1,48%

Рівень безробіття, %:

9,8%

Рівненська область розташована в північно-західній частині України. Обласним центром є місто Рівне, населення якого налічує 250,3 тисяч мешканців. До великих міст регіону належать також Дубно, Кузнецовськ, Острог. У структурі промислового комплексу області найбільшу питому вагу має енергетика (31,5%). У місті Кузнецовськ розташована Рівненська атомна електростанція (РАЕС). Основними галузями економіки регіону є енергетика, харчова промисловість, виробництво мінеральних добрив. В області вирощують картоплю, цукровий буряк, зерно. Корисні копалини: торф, будівельне та облицювальне каміння, цегельно-черепична сировина, цементна сировина, бурштин. Область займає перше місце в Європі за видобутком базальту. Конкурентні переваги:  Географічне розташування (45,0%)

Загальний рейтинг У рейтингу інвестиційної привабливості регіонів 2014 р. Рівненська область посідає 14-те місце, опустившись на 6 сходинок порівняно з попереднім роком. Привабливість регіону зменшилася переважно за рахунок жорстких факторів (зокрема, у результаті зниження інноваційної активності, а також за рахунок переоцінки інвесторами ролі природних ресурсів в економічному розвитку). М’які фактори також відіграли роль у зниженні позиції області в рейтингу (зокрема, в результаті погіршення оцінки адміністративних процедур).

284

 Розвинена інфраструктура (25,0%)  Наявність корисних копалин та земельних ресурсів (25,0%) Перешкоди:  Низький попит на продукцію (40,0%)  Брак обігових коштів (30%)  Корупція (45%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Інвестиційна привабливість: жорсткі фактори Інвестиційна привабливість Рівненської області за групою жорстких факторів є дещо нижчою за середню по Україні. За цим показником область займає 17-ту позицію серед 27-ми регіонів України. Головними чинниками, які зумовлюють невисоку позицію, є порівняно невеликий обсяг споживчого ринку (25-те місце), слабка ділова активність (17-та позиція за компонентом індексу «Бізнес-сегмент») та низький рівень поширення інновацій (23-тє місце). Найсильнішими сторонами області є розвинена інфраструктура (6-та сходинка за відповідним компонентом рейтингу) та значні трудові ресурси (12-те місце). Порівняно з попереднім роком загальна привабливість Рівненської області за жорсткими факторами істотно зменшилася — регіон опустився вниз на 8 сходинок. Це сталося, насамперед, за рахунок переоцінки інвесторами ролі природних ресурсів в економічному розвитку (падіння з 11-го на 23-тє місце), послаблення інноваційної активності (23-тє місце, тобто зниження на 5 сходинок), а також погіршення позиції за компонентом «Інфраструктура» (на 4 позиції) 6-те місце. Останній факт пов’язаний не зі зменшенням довжини автомобільних чи залізничних шляхів, а зі зміною інвесторами думки про їхній стан. Крім того, за оцінкою розвиненості споживчого ринку область опустилася на 2 сходинки і зайняла 25-те місце. Водночас, позиції області за двома жорсткими факторами дещо покращилися. Мова йде про робочу силу (підвищення на 2 сходинки вгору за компонентом «Трудові ресурси» або 12-те місце) та рівень ділової активності (за компонентом «Бізнессегмент» область піднялася на 1 рядок і зайняла 17те місце). Інвестиційна привабливість: м’які фактори Інвестиційна привабливість Рівненської області за м’якими факторами є дещо вищою за середню — область посіла 11-те місце в переліку регіонів України. При цьому позиції області за окремими факторами, які визначають якість регуляторного середовища, варіювалися в широкому діапазоні. За двома факторами — «Дотримання прав власності» та «Відкритість влади» — інвестори оцінили область досить високо (8-ме місце в списку регіонів за кожним із цих факторів). Ще за трьома компонентами рейтингу позиції області є близькими

285

Місце області за відповідною величиною

Дохід на одну особу

Промислове виробництво

21 19

17 Рівень зайнятості

Кількість підприємств

19 Чисельність населення

Узагальнені результати дослідження та рекомендації до середніх. Мова йде про фактори «Податки та збори» (12-те місце), «Адміністративні процедури» (також 12-те місце) та «Корупція» (15-та позиція). А за компонентом «Ефективність державних органів» область входить до числа аутсайдерів в Україні (22ге місце).

Сильні сторони Природні ресурси Розвинута інфраструктура

Загальні оцінки ділового середовища в області є близькими до середніх по Україні. За оцінкою ділового клімату регіон опинився на 14-му місці. Оцінка перспектив покращення ділового середовища є більш високою (11-та позиція за компонентом «Діловий оптимізм»).

Активна робота місцевої влади з інвесторами Можливості

Порівняно з попереднім роком Рівненська область опустилася на 2 сходинки в рейтингу інвестиційної привабливості за м’якими факторами (11-те місце). З одного боку, регіон продемонстрував прогрес за частиною м’яких факторів. Значне поліпшення було зафіксовано за компонентами «Корупція», «Відкритість влади» та «Ефективність державних органів» (на 11, 6 та 5 позицій відповідно). Покращилися також позиції області за факторами «Податки та збори» (на 2 сходинки) та «Дотримання прав власності» (на 1 сходинку). З іншого боку, погіршилися позиції області за компонентом «Адміністративні процедури» (на 4 рядки).

Джерело: Опитування експертів

Оцінка інвесторами перспектив розвитку бізнесу в регіоні та ділового середовища в цілому також погіршилася — за компонентами «Діловий оптимізм» та «Діловий клімат» область опустилася на 5 та 3 позиції і відповідно зайняли 11-те та 14-те місця. РЕКОМЕНДАЦІЇ Проведене дослідження інвестиційного середовища Рівненської області дозволило сформувати низку рекомендацій, реалізація яких сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості. Рекомендовано вжити заходів для:     

забезпечення прозорого та справедливого адміністративного регулювання; поліпшення захисту інвесторів; підвищення ефективності роботи органів влади; інформування інвесторів; розвитку малого бізнесу.

286

Розвиток виробничого потенціалу регіону Розвиток сільського господарства, деревообробної промисловості

Слабкі сторони Брак фінансових ресурсів Бюрократія Низькі доходи населення Загрози Неповернення ПДВ Висока вартість енергоносіїв Великі виплати за зовнішніми запозиченнями

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Прозоре та регулювання

справедливе

адміністративне

Економіка області є порівняно слабко розвиненою, про що свідчать, зокрема, статистичні дані про рівень розвитку споживчого ринку та кількість підприємств на одну особу. При чому регулювання підприємницької діяльності, яке здійснюють місцеві органи влади, не є оптимальним. Однією з основних перешкод для інвестицій в області є надмірне втручання місцевих органів влади в діяльність підприємств (про те, що вплив цієї перешкоди є сильним, повідомили 50% опитаних в області представників підприємств). Водночас, економічний потенціал області є великим, оскільки вона має значні трудові ресурси та розвинену інфраструктуру. Тому місцеві органи влади мають зосередитися на створенні сприятливих умов для бізнесу та інвестицій, насамперед, на спрощенні адміністративних процедур. Для цього потрібно: 

 

Необхідною умовою підвищення інвестиційної привабливості також є забезпечення рівних умов ведення бізнесу. Регулювання підприємницької діяльності потрібно здійснювати на принципах прозорості та зручності для інвесторів. Зміни в регулюванні повинні прийматись за умов публічного діалогу з інвесторами, їхню позицію слід враховувати при зміні правил та процедур. Підвищення ефективності роботи органів влади Результати опитування підприємств свідчать про існування запиту на підвищення ефективності роботи державних органів. Покращити ситуацію можна за рахунок удосконалення нормативних актів, які регламентують роботу державних установ, а також за рахунок дисциплінарних заходів. Діяльність органів влади повинна проводитись у форматі програм та проектів, цілі яких є чітко окресленими. Мають бути чітко визначені способи та терміни виконання програм, а також відповідальні за

287

Структура промислової продукції

Інше 18.2%

Постачання електроенергії та газу 15.3% інша неметалева продукція 15.7%

Джерело: Держстат

продукти харчування 19.8%

вироби з деревини, крім меблів 9.9% Хмічне виробництво 21.1%

Узагальнені результати дослідження та рекомендації їхнє виконання. Крім того, для збільшення ефективності потрібно не допускати будь-які конфлікти інтересів на державній службі. Поліпшення захисту інвесторів Результати опитування підприємств свідчать про те, що головними ризиками при здійсненні інвестицій в області є ризики, пов'язані з несумлінними контрагентами. Про те, що такі ризики сильно впливають на інвестиції, вказали 95% представників підприємств, опитаних у регіоні. За цим показником Рівненська область посіла перше місце в Україні. Нейтралізація таких ризиків є завданням правоохоронної системи, яка не підпорядковуються місцевим органам влади. Проте на місцевому рівні можна вжити певні заходи, які сприятимуть поліпшенню захисту прав власності. Зокрема, доцільно забезпечити ефективну комунікацію між інвесторами та найвищим керівництвом області з метою інформування останнього про недостатнє реагування правоохоронних органів (зокрема, судів) на випадки несумлінного виконання контрактів, а також вжити інші заходи в межах повноважень з метою захисту та підтримки інвесторів. Потрібно також посилити співпрацю між місцевими державними адміністраціями, виконавчими комітетами місцевих рад, з одного боку, та правоохоронними органами,з іншого боку. Здійснення заходів із пошуку інвесторів Місцевим органам влади варто активізувати роботу з інформування інвесторів про наявні переваги вкладення коштів в області. Для цього, зокрема, потрібно:  



288

Узагальнені результати дослідження та рекомендації спеціалізованого Інтернет-порталу, (3) створення переліку потенційних інвесторів з інших регіонів України та з-за кордону, а також періодичної розсилки листів інвесторам з описом можливостей для інвестування в області. Розвиток малого бізнесу У довгостроковій перспективі важливим для залучення інвестицій є розвиток малого бізнесу. Він дозволить створити середовище, яке сприяє розвитку конкуренції та, як наслідок, зростанню продуктивності, а також створює підґрунтя для формування середніх підприємств. Головною умовою для розвитку малого бізнесу є подальше спрощення адміністративних процедур та викорінення корупції. Серед можливих заходів, які можуть вжити органи влади, — сприяння програмам мікрофінансування та сприяння створенню й діяльності бізнес-інкубаторів.

Перешкоди в інвестиційній діяльності 100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

Джерело: Опитування керівників підприємств

289

Інше

Високий конкурентний тиск

Часті зміни екон. законодавства

Високі ставки кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Недостатньо кваліфікованих працівників

Частка керівників підприємств, які назвали перешкоду, %

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Сумська область: загальна інформація

Площа, тис. км2: Кількість районів:

23,8 18

Чисельність населення, тис. осіб:

1133,2

Частка області у ВВП, %:

1,76%

Рівень безробіття, %:

8,6%

Сумська область розташована в північно-східній частині України. Обласним центром є місто Суми, населення якого налічує 272 тисячі мешканців. До великих міст регіону належать також Конотоп, Охтирка, Ромни, Шостка. В області розташовані 168 об’єктів та територій природно-заповідного фонду. Область багата мальовничими ландшафтами. Це формує сприятливі передумови для розвитку рекреаційної сфери. Головними галузями промисловості регіону є машинобудування, енергетика та харчова промисловість. В області вирощують картоплю, зерно, цукровий буряк. Корисні копалини: нафта, газ, торф, сірка, кам’яна сіль і т.п. Поклади паливних мінеральних ресурсів є одними з найбагатших в Україні. Загальний рейтинг У рейтингу інвестиційної привабливості регіонів 2014 року Сумська область посідає 15-те місце, що на 1 сходинку нижче за попередній рік. Привабливість регіону зменшилася переважно за рахунок жорстких факторів (зокрема, зниження оцінки інноваційної активності). Підсумкове місце області за м’якими факторами не змінилося порівняно з попереднім роком, хоча за окремими компонентами індексу відбулися істотні зміни. З одного боку, інвестори значно покращили оцінку ефективності роботи державних органів, з іншого — вказали на погіршення якості адміністративних процедур. Інвестиційна привабливість: жорсткі фактори Інвестиційна привабливість групою жорстких факторів

Сумської області є дещо нижчою

290

за за

Конкурентні переваги:  Низька заробітна плата (45,0%)  Розвинений сектор торгівлі та послуг (30,0%)  Наявність корисних копалин та

земельних ресурсів (25,0%) Перешкоди:  Високий рівень конкуренції (65,0%)  Часті зміни економічного законодавства (55,0%)  Високий регуляторний тиск (50,0%)  Низький попит на продукцію (30%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації середню по Україні. За цим показником область займає 18-ту позицію серед 27-ми регіонів України. Головними чинниками, які зумовлюють невисоку позицію, є низький рівень поширення інновацій (24те місце), слабка ділова активність (21-ша позиція за компонентом індексу «Бізнес-сегмент») та порівняно невеликий обсяг споживчого ринку (16-те місце). За рівнем розвитку інфраструктури та наявністю природних ресурсів область займає середні місця в списку регіонів України (13-та та 14-та позиції відповідно). Найсильнішою стороною області є робоча сила (7-ме місце за компонентом «Трудові ресурси»), що пов’язано, перш за все, з високим рівнем освіти працівників (4-та позиція в Україні). Порівняно з попереднім роком загальна привабливість Сумської області за жорсткими факторами зменшилася — регіон опустився вниз на 6 сходинок. Це сталося, насамперед, за рахунок послаблення інноваційної активності (падіння з 3-го на 24-те місце) та зниження позиції області за фактором «Природні ресурси» (на 4 сходинки). Останній факт пов’язаний не з переоцінкою запасів корисних копалин, а зі зміною інвесторами думки про роль природних ресурсів у виробничій діяльності. Водночас, позиції області за двома жорсткими факторами покращилися. Мова йде про інфраструктуру та характеристики робочої сили. Так само як і у випадку з природними ресурсами, покращення позиції області в рейтингу за станом інфраструктури пов’язано передусім не з фактичними змінами (тобто, не з будівництвом доріг), а зі зміною оцінки інвесторами стану інфраструктури. Ще за двома чинниками — «Споживчий сегмент» та «Бізнес-сегмент» — позиції області не змінилися порівняно з попереднім роком (16-те та 21-ше місця відповідно). Інвестиційна привабливість: м’які фактори Інвестиційна привабливість Сумської області за м’якими факторами є дещо вищою за середню (13-та позиція в підсумковому рейтингу за цією групою факторів). Є близькими до середнього рівня оцінки ділового середовища та перспектив розвитку бізнесу: за компонентом «Діловий клімат» регіон посів 16-те місце, а за компонентом «Діловий оптимізм» — 13-те.

291

Місце області за відповідною величиною Дохід на одну особу 14 Промислове виробництво

Кількість підприємств 25

20 Рівень 10 зайнятості

Чисельність населення

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Оцінка регуляторного середовища була більш диверсифікованою. За трьома факторами, які відображають думку інвесторів щодо окремих аспектів діяльності органів влади, результати області також є близькими до середніх. За фактором «Відкритість влади» область перебуває на 9-й сходинці, за «Ефективністю державних органів» — на 10-й, а за фактором «Дотримання прав власності» — на 14-й. Проте ще за трьома компонентами область входить до числа регіонів з найгіршими показниками в Україні. Мова йде, зокрема, про фактор «Корупція», за яким область входить до трійки регіонів, у яких бізнес найбільше страждає від цього явища (25-те місце). Крім того, є низькими позиції області за компонентами індексу «Податки та збори» (19-та позиція) та «Адміністративні процедури» (18-та позиція).

РЕКОМЕНДАЦІЇ Проведене дослідження інвестиційного середовища Сумської області дозволило сформувати низку рекомендацій, реалізація яких сприятиме підвищенню її інвестиційної привабливості. Рекомендовано вжити заходів щодо:     

посилення боротьби з корупцією; поліпшення захисту інвесторів; спрощення адміністративних процедур; залучення інвестицій у високотехнологічне виробництво; підтримки розвитку фінансової інфраструктури.

Посилення боротьби з корупцією Результати опитування підприємств свідчать про те, що окремі аспекти регулювання бізнесу в Сумській області є менш сприятливими для розвитку підприємництва ніж у більшості областей України. Найбільшою проблемою є корупція, яка збільшує ризики для інвесторів. 65% представників підприємств висловили думку, що корупція є значною перешкодою для здійснення інвестицій. Сумська область входить до трійки регіонів, у яких бізнес найбільше страждає від протиправного використання посадовими особами своїх повноважень для отримання особистої вигоди. Тому органи влади області повинні в межах своїх можливостей вжити заходів для викорінення цього явища. Для цього потрібно, зокрема:

292

Сильні сторони

Слабкі сторони

Кордон з Росією

Нерозвинена інфраструктура, у тому числі відсутність аеропорту

Активна діяльність місцевої влади із залучення інвесторів

Низький рівень активності

Природні ресурси

ділової

Часта зміна голів обласної державної адміністрації Загрози

Можливості Підтримка малого середнього бізнесу

та

Промоція регіону інвесторів, в тому міжнародні заходи

для числі

Висока вартість енергоносіїв Виплати державного боргу

Джерело: Опитування експертів

Узагальнені результати дослідження та рекомендації 

    



Удосконалити «Обласну програму запобігання і протидії корупції на 2013-2015 роки», передбачивши ефективні механізми контролю за виконанням законів та інших нормативних актів, метою яких є подолання цього явища; Підвищити прозорість діяльності органів влади; Спростити регулювання бізнесу. Забезпечити передбачуваність регулювання бізнесу; Створити механізми для громадської експертизи діяльності органів влади; Сформувати ефективні механізми інформування найвищого керівництва області про випадки нерівного ставлення посадових осіб до підприємств; Виявляти та усувати будь-які конфлікти інтересів на державній службі.

Структура промислової продукції

Постачання електроенергії та газу 12.8%

Інше 12.1%

добувна промисловість 23.8% машинобудування 22.9% продукти харчування 17.8%

Поліпшення захисту інвесторів Одним із головних ризиків для інвесторів у Сумській області є ризик втрати власності. На існування такого ризику вказали 60% представників підприємств, опитаних в області. Нейтралізація цього ризику є завданням правоохоронної системи, яка не підпорядковується місцевим органам влади. Проте на місцевому рівні можна вжити певних заходів, які сприятимуть поліпшенню захисту прав власності. Зокрема, доцільно забезпечити ефективну комунікацію між інвесторами та керівництвом області щодо проблем у цій сфері, а також вживати заходів у межах повноважень з метою підтримки інвесторів. Спрощення адміністративних процедур Усунення бюрократичних бар’єрів та спрощення адміністративного регулювання підприємницької діяльності є ефективним механізмом стимулюванні ділової активності, у тому числі, збільшення інвестицій. Тому місцевим органам влади варто: 

 

293

Хмічне виробництво Джерело: Держстат 10.6%

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Заходи із залучення інвестицій високотехнологічне виробництво

З огляду на наявність кваліфікованої робочої сили та інфраструктури Сумська область має значний потенціал у розвитку промислового виробництва. Оптимальним варіантом реалізації цього потенціалу є розвиток інноваційного та високотехнологічного виробництва, що дозволить, з одного боку, забезпечити випуск продукції з високою доданою вартістю, а з іншого — створити умови для покращення екологічного стану. Тому, крім заходів із викорінення корупції та загального покращення ділового клімату, доцільно вжити заходи, метою яких є залучення інвесторів (передусім, іноземних) у високотехнологічне виробництво. Зокрема, потрібно збільшити інституційну спроможність підрозділів місцевих органів влади, завданням яких є сприяння залученню інвестицій, а також покращити інформування інвесторів про можливості розвитку бізнесу в області, зокрема, шляхом проведення конференцій для інвесторів та створення спеціалізованого Інтернет-порталу. Підтримка розвитку фінансової інфраструктури Сумська область входить до трійки регіонів України, у яких була найбільшою частка підприємств, що назвали нерозвиненість фінансового середовища сильною перешкодою для інвестиційної діяльності (таких підприємств в області було 65%). Тому органам влади варто приділити особливу увагу розвитку мережі фінансових установ в області, у тому числі, сприяти відкриттю філій банків, які зараз не представлені в регіоні. Крім того, доцільно розробити та здійснити програми сприяння кредитуванню, зокрема, шляхом часткової компенсації ставок за кредитами.

294

Джерело: Опитування керівників підприємств

295

Інше

Високий конкурентний тиск

Часті зміни екон. законодавства

Високі ставки кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0% Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Недостатньо кваліфікованих працівників

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Перешкоди в інвестиційній діяльності Частка керівників підприємств, які назвали перешкоду, %

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Тернопільська область: загальна інформація Площа, тис. км2: Кількість районів:

13,8 17

Чисельність населення, тис. осіб:

1073,3

Частка області у ВВП, %:

1,25%

Рівень безробіття, %:

9,8%

Тернопільська область розташована в західній частині України. Обласним центром є місто Тернопіль, населення якого налічує 217 тисяч жителів. До великих міст регіону належать також Бережани, Борщів, Бучач, Чортків. Область займає перше місце в Україні за кількістю замків. Проте лише 34 з більш ніж 100 залишились неушкодженими. Основними галузями промисловості регіону є машинобудування та харчова промисловість. Основними продуктами сільського господарства є характерні для західного регіону зернові культури, цукровий буряк та картопля. Корисні копалини: торф, вапняк, будівельний камінь тощо. Крім того, в області є багато лікувальних мінеральних джерел. Загальний рейтинг У рейтингу інвестиційної привабливості регіонів Тернопільська область посідає 11-те місце, піднявшись на 6 рядків порівняно з попереднім роком. Привабливість регіону збільшилася як за рахунок жорстких факторів (зокрема, характеристик робочої сили та оцінок поширення інновацій), так і за рахунок м’яких факторів (покращення інвесторами оцінки якості адміністративних процедур, захисту прав власності, а також зменшення негативного впливу корупції). Інвестиційна привабливість: жорсткі фактори Тернопільська область входить до групи найменш інвестиційно привабливих регіонів за жорсткими факторами, посідаючи 22-ге місце серед 27-ми

296

Конкурентні переваги:  Низька заробітна плата (70,0%)  Екологічно чистий регіон (65,0%)  Культурно-історична спадщина (60,0%) Перешкоди:  Високий рівень конкуренції (45,0%)  Брак обігових коштів (35%)  Висока ставка за кредитами (30,0%)  Низький попит на продукцію (30%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації регіонів України. Основними факторами, які зумовлюють таку низьку позицію, є невеликий обсяг споживчого ринку (останнє місце в рейтингу за цим показником), нерозвиненість бізнесу (22-га позиція за компонентом «Бізнес-сегмент») та недостатньо розвинена інфраструктура (21-ше місце). Більш сильними є позиції регіону за факторами доступності та якості робочої сили, а також природних ресурсів (16-й рядок у списку регіонів за кожним із цих двох факторів). Порівняно з попереднім роком привабливість Тернопільської області за групою жорстких факторів поліпшилася — регіон піднявся вгору на 3 позиції. Головними причинами поліпшення стало більш активне застосування інновацій, покращення оцінки якості інфраструктури (на 5 позицій вище ніж попереднього року), а також покращення характеристик робочої сили (підвищення на 4 сходинки). Зокрема, зміцнилися позиції області за показниками стану здоров'я та якості освіти працівників. У той же час погіршилися позиції за факторами оцінки природних ресурсів та розвиненості бізнесу (на 11 позицій та 2 позиції відповідно). Інвестиційна привабливість: м’які фактори Тернопільська область належить до числа регіонів, які є найбільш інвестиційно привабливими в Україні за групою м’яких факторів (8-ме місце в списку 27ми регіонів України). На думку інвесторів, корупція є значно меншою перешкодою для бізнесу ніж в інших регіонах України (4-та позиція за цим показником). Зокрема, лише 20% опитаних представників підприємств повідомили, що корупція є суттєвою перешкодою для інвестицій, тоді як на загальноукраїнському рівні таких був 41%. Інвестори також високо оцінили область за факторами «Адміністративні процедури», «Дотримання прав власності», а також «Податки та збори» (за першими двома з цих чинників область займає 4-ту сходинку, за третім — 8-му сходинку). За рештою м’яких факторів область посіла місця близькі до середнього — за компонентами «Відкритість влади» та «Ефективність державних органів» область зайняла 11-те та 15-те місця відповідно. Майже на середньому рівні також знаходяться оцінки за факторами «Діловий клімат» та «Діловий оптимізм» (15-та позиція за кожним із цих чинників), що,

297

Місце області за відповідною величиною Дохід на одну особу

Промислове виробництво 25 26

Рівень зайнятості

Кількість підприємств

25 23 23

Чисельність населення

Узагальнені результати дослідження та рекомендації імовірно, пов’язано з слабкими показниками області за жорсткими факторами. Порівняно з попереднім роком Тернопільська область піднялася на 4 сходинки в рейтингу інвестиційної привабливості за м’якими факторами. Позиції області покращилися за майже всіма іншими м’якими факторами. Найбільший прогрес був продемонстрований за компонентами «Дотримання прав власності» та «Адміністративні процедури», за якими регіон піднявся на 17 та 15 сходинок відповідно. Значним було також підвищення за факторами «Корупція», «Податки та збори» і «Відкритість влади» (на 9, 8, та 7 позицій відповідно). Крім того, покращилися позиції Тернопільської області за компонентами рейтингу «Діловий клімат» та «Успішний досвід» (на 4 та 2 сходинки відповідно). У групі м’яких факторів позиції області погіршилися лише за компонентами «Ефективність державних органів» (падіння на 9 позицій) та «Діловий оптимізм» (зниження на 8 позицій). Ці зміни відображають погіршення оцінки інвесторами ефективності органів влади, а також збільшення песимізму щодо перспектив розвитку бізнесу. Можна припустити, що погіршення оцінки перспектив пов’язано не з м’якими, а з жорсткими факторами. Розмір внутрішнього ринку є порівняно невеликим, і це, імовірно, є однією з причин песимізму інвесторів. На думку 30% опитаних представників підприємств області, збільшення виробництва обмежує низький попит на продукцію. РЕКОМЕНДАЦІЇ Проведене дослідження інвестиційного середовища Тернопільської області дозволило сформувати низку рекомендацій, реалізація яких сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості. Рекомендовано вжити заходи для:     

пошуку інвесторів; створення індустріальних парків; поліпшення транспортної інфраструктури; підвищення ефективності роботи органів влади; розвитку малого бізнесу.

Здійснення заходів із пошуку інвесторів Економіка області є порівняно слабо розвиненою, про що свідчать, зокрема, статистичні дані про рівень розвитку споживчого ринку та кількість підприємств

298

Сильні сторони

Слабкі сторони

Немає виходу до кордонів Висока вартість нерухомості та промислових об’єктів для інвесторів

Можливості

Низька платоспроможність населення Загрози

Розвиток сільського господарства, туризму

Погіршення економічної ситуації в Україні

Підписання асоціацію з ЄС

Погіршення стану доріг, відсутність інфраструктурних проектів

Угоди

про

Джерело: Опитування експертів

Узагальнені результати дослідження та рекомендації на одну особу. Проте відповідно до опитування представників підприємств у Тернопільській області створені порівняно сприятливі умови для роботи підприємств. Крім того, сильними сторонами області є наявність недорогої робочої сили та відносна наближеність до великих ринків збуту в країнах Східної Європи. Тому органам влади варто активізувати роботу з інформування інвесторів про наявні переваги вкладення коштів в області. Для цього, зокрема, потрібно:  



визначити залучення інвестицій пріоритетом діяльності органів влади; розробити довгострокову програму залучення інвестицій, у тому числі, іноземних. У програмі має бути визначено цільові показники із залучення інвестицій, а також пріоритетні галузі, у які мають скеровуватись кошти; збільшити інституційну спроможність підрозділів місцевих органів влади, завданням яких є сприяння залученню інвестицій, особливо на обласному рівні; покращити інформування інвесторів про можливості розвитку бізнесу в області, зокрема, шляхом (1) проведення конференцій для інвесторів, (2) створення спеціалізованого Інтернет-порталу, (3) створення переліку потенційних інвесторів з інших регіонів України та з-за кордону та періодичної розсилки листів інвесторам з описом можливостей для інвестування в області забезпечити постійне інформування інвесторів іноземними мовами, для чого, зокрема, підвищити рівень знання іноземних мов (перш за все, англійської) державними службовцями.

Аудиторією інформаційних заходів варто визначити приватних інвесторів, оскільки можливості збільшення інвестицій з державного бюджету України є обмеженими. Створення індустріальних парків Доцільним є визначення пріоритетом інвестиції у переробну промисловість. Це дозволить збільшити частку в економіці регіону підприємств, що випускають продукцію з високою доданою вартістю та є менш чутливими до економічних коливань (порівняно з добувною промисловістю та сільським господарством). Щоб збільшити інвестиції у

299

Структура промислової продукції Інше 16.7%

Постачання електроенергії та газу 22.0%

машинобудування 8.6% інша неметалева продукція 6.4% Джерело: Держстат

продукти харчування 46.3%

Узагальнені результати дослідження та рекомендації переробну промисловість, потрібно створити в області кілька індустріальних парків, тобто спеціально підготовлених ділянок землі, на яких розміщена необхідна для побудови нових підприємств інфраструктура. Зокрема, індустріальні парки мають бути підключені до мереж постачання енергоносіїв. Поліпшення транспортної інфраструктури Згідно з результатами опитування підприємств, найбільшою перешкодою для інвестицій у Тернопільській області є недостатньо розвинена інфраструктура. Думку про те, що низький рівень розвитку інфраструктури має сильний негативний вплив на інвестиційну діяльність підприємств підтримали 40% опитаних. Головним викликом є стан мережі автомобільних шляхів, який підприємства оцінили у 3,3 бала за десятибальною шкалою (середня оцінка по Україні становить 4,3 бала). Тому поліпшення стану автодоріг має бути одним із головних завдань органів влади. Щоб відповісти на виклик, вони мають:  



визначити пріоритетні автошляхи, у відновлення яких мають вкладатися кошти; працювати над збільшенням фінансування місцевих доріг з державного бюджету; залучити інвестиції в автодороги за допомогою механізму державно-приватного партнерства.

Окрема увага має бути приділена підвищенню ефективності використання коштів, які виділяються на обслуговування, ремонт та будівництво автомобільних шляхів. Підвищення ефективності роботи органів влади Результати опитування підприємств свідчать про існування запиту на підвищення ефективності роботи державних органів. Покращити ситуацію можна шляхом удосконалення нормативних актів та за допомогою дисциплінарних заходів. Діяльність органів влади повинна проводитись у форматі програм та проектів, цілі яких є чітко окресленими. Мають бути також бути чітко визначені способи та терміни виконання програм, а також відповідальні за їх виконання. Для збільшення ефективності потрібно також виключити будь-які конфлікти інтересів на державній службі.

300

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Розвиток малого бізнесу У довгостроковій перспективі важливим для залучення інвестицій є розвиток малого бізнесу. Він дозволить створити середовище, яке сприяє розвитку конкуренції та, як наслідок, зростанню продуктивності, а також створює підґрунтя для формування середніх підприємств. Головною умовою для розвитку малого бізнесу є подальше спрощення адміністративних процедур. Серед можливих заходів, які можуть вжити органи влади, — сприяння розвитку програмам мікрофінансування та сприяння створенню та діяльності бізнесінкубаторів.

Перешкоди в інвестиційній діяльності 100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

Джерело: Опитування керівників підприємств

301

Інше

Високий конкурентний тиск

Часті зміни екон. законодавства

Високі ставки кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Недостатньо кваліфікованих працівників

Частка керівників підприємств, які назвали перешкоду, %

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Харківська область: загальна інформація Площа, тис. км2: Кількість районів: Чисельність населення, тис. осіб:

31,4 27 2748,6

Частка області у ВВП, %:

5,9%

Рівень безробіття, %:

6,8%

Харківська область розташована в східній частині України. Обласним центром є місто Харків, населення якого налічує понад 1,4 мільйона жителів.

Обсяг капітальних інвестицій (ліва шкала) та приріст фізичного обсягу ВРП (права шкала)

До найбільших міст регіону належать також Балаклея, Ізюм, Куп'янськ, Богодухів, Красноград. Область характеризується високим рівнем розвитку економіки. Це обумовлено як вигідним економікогеографічним розташуванням, так і достатньо багатими покладами власних сировинних ресурсів. Основними галузями промисловості регіону є машинобудування, енергетика та харчова промисловість. До основної продукції сільського господарства належать зернові культури, соняшник та цукровий буряк.

млрд. грн

10 5 0 -5 -10 -15

15 10 5 0 2008

2009

2010

2011

2012

Капітальні інвестиції

Приріст фізичного обсягу ВРП Джерело: Держстат

Природні ресурси: нафта, природний газ, вугілля, будівельне каміння, сіль. При цьому слід окремо зазначити, що поклади нафти в Харківській області є найбільшими в Україні. Загальний рейтинг У загальному рейтингу інвестиційної привабливості Харківська область опустилась на шість позицій (з 1-го місця в минулому році на 7-ме в поточному) Зниження рейтингу цілком зумовлено м’якими факторами (за жорсткими факторами Харківщина посіла 1-ше місце серед усіх регіонів, до речі, як і у минулому). Інвестиційна привабливість: жорсткі фактори У рейтингу інвестиційної привабливості регіонів за групою жорстких факторів Харківська область посіла 1-ше місце. За всіма показниками цієї групи, окрім фактора «Трудові ресурси. Здоров'я» (13-те місце серед регіонів України), Харківщина посідає

302

Конкурентні переваги:  Географічне розташування (52,0%)  Кваліфіковані працівники (24,0%)  Розвинений сектор торгівлі та послуг (16,0%) Перешкоди:  Недостатньо замовлень / обсягів реалізації / низький попит на продукцію (36,0%)  Високий рівень конкуренції (24%)  Несприятлива політична ситуація (12,0%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації місце у верхній частині рейтингу. Так, за показником «Природні ресурси (водні та земельні)» область посіла 1-ше місце, за фактором «Інноваційний потенціал» - 2-ге. Велика кількість населення й відносно високий середній обсяг доходів на душу населення зумовили 5-те місце області за фактором «Споживчий сегмент». За показниками «Бізнес-сегмент» і «Інфраструктура» область посіла 7-ме місце серед усіх регіонів України.

Інвестиційна привабливість: м’які фактори У рейтингу м’яких факторів область порівняно з попереднім роком втратила 14 позицій (17-те місце у 2014 р., 3-тє місце у 2013 р.). За такими показниками, як «Діловий клімат», «Податки та збори», «Відкритість влади», «Діловий оптимізм» Харківщина посіла 13-те місце в рейтингу (зниження по кожному фактору порівняно з попереднім роком становило від однієї до дев’яти позицій). За показниками «Ефективність державних органів», «Корупція», «Правила та процедури» Харківська область посіла 8-ме місце За показником «Дотримання прав власності» Харківщина посіла 10-те місце, за фактором «Адміністративні процедури» - 11-те місце серед усіх областей України. Зниження рейтингу Харківської області відбулось за усіма складовими м’яких факторів. Варто зазначити, що в рейтингу інвестиційної привабливості попереднього року за усіма м’якими факторами Харківщина входила в першу десятку областей України. РЕКОМЕНДАЦІЇ Зниження рейтингу інвестиційної привабливості Харківської області з 1-ї до 8-ї позиції є сигналом для місцевої влади про те, що необхідно здійснювати більш послідовну й зважену політику в економічній і регуляторній сферах. Основні рекомендації для підвищення інвестиційної привабливості Харківщини можна сформулювати таким чином: •

збільшення ефективності роботи місцевих органів влади;

303

Місце області за відповідною величиною Дохід на одну особу 6

Промислове виробництво6

Рівень зайнятості5

Кількість 5 підприємств

Чисельність 4населення

Узагальнені результати дослідження та рекомендації •

•

• •

створення умов для розвитку промисловості й модернізації виробництва; заходи, спрямовані на краще гарантування прав власності; забезпечення безумовного дотримання податкового законодавства. вдосконалення політики залучення ПІІ.

Збільшення ефективності органів влади

роботи

місцевих

Хоча за результатами опитування керівників підприємств рівень ефективності державних органів оцінюється як досить високий, але цей показник знизився порівняно з попереднім роком. Серед найважливіших завдань у цій сфері є зниження корупції і забезпечення більшої прозорості діяльності державних установ, дотримання принципу рівності в ставленні до економічних агентів, забезпечення безумовного захисту майнових прав. Діяльність органів влади повинна максимально сприяти залученню внутрішніх та зовнішніх інвестицій шляхом створення та дотримання прозорих та рівних умов для всіх учасників ринку. При цьому влада повинна керуватись у своїх рішеннях і діях мотивами економічної доцільності й збільшення інвестиційної привабливості Харківського регіону. Також для Харківщини, як прикордонного регіону, необхідно зробити більш прозорою і менш забюрократизованою роботу митних органів.

Створення умов для розвитку промисловості й модернізації виробництва Харківщина має добре розвинутий промисловий комплекс, проте проблема застарілості виробничих фондів і низької ефективності виробництва залишається досить гострою. У зв’язку з цим необхідно здійснювати капіталовкладення в модернізацію та реконструкцію виробничих потужностей. Необхідно також сприяти посиленню співробітництва між науково-дослідними установами й виробничим сектором, а також удосконалити систему фінансування організацій, що займаються науково-інноваційною діяльністю.

304

Сильні сторони

Слабкі сторони

Відкритість місцевої влади

Корупція

Висока кваліфікація кадрів

Складність дозвільних процедур

Кордон з Росією

Можливості Розвиток інноваційних проектів, діяльність технологічних парків Промоція регіону, розвиток міжнародних зв’язків Підготовка і надання інформації про доступні для інвесторів земельні ділянки, промислові об’єкти Джерело: Опитування експертів

проходження та інших

Слабкі ділові зв’язки з фінансовими центрами Загрози Небажання влади вирішувати питання корупції та податкового навантаження Неприйняття підзаконних актів Закону про індустріальні парки Політична нестабільність

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Представникам науково-дослідних і конструкторських кіл необхідно надавати можливість реалізовувати власні розробки й ідеї на виробництві. Необхідно припинити екстенсивну фінансову підтримку неефективних державних підприємств, натомість заохочуючи інвестиції у модернізацію виробничих фондів, перепрофілювання діяльності відповідно до вимог часу й ринку. Необхідні умови для трансферу технологій можуть створити бізнесінкубатори, наукові парки та технопарки, розвитку яких має сприяти місцева влада. Також необхідно здійснити заходи, які б дозволити полегшити підприємствам доступ до фінансових ресурсів. Наприклад, високоефективним може виявитись запровадження системи спільного фінансування, а саме створення венчурного фонду для фінансування інноваційних проектів (при цьому необхідно забезпечити максимальну прозорість його діяльності з тим, щоб мінімізувати ризик корупції).

Структура промислової продукції

Інше 19.5%

Постачання електроенергії та газу 23.5% машинобудування 15.7%

Джерело: Держстат

Захист прав власності Згідно з результатами опитування керівників підприємств, порівняно з попереднім роком у Харківській області погіршилась ситуація із дотриманням прав власності. Дотримання майнових прав є вкрай важливим для забезпечення інвестиційної привабливості регіону, оскільки інвестори повинні бути впевненими в тому, що їхні права власності будуть безумовно захищені. Створення та функціонування прозорої, ефективної та економічно раціональної системи реєстрації прав власності є однією з найважливіших складових ділового середовища. Одним з елементів захисту прав власності є судова система. Майнові спори, у сторони не дійшли згоди самостійно, мають вирішуватись у суді, тому потенційні інвестори повинні бути впевнені в можливості ефективного захисту прав власності в судовому порядку. Судова гілка за законом є незалежною гілкою влади, і тиск на неї державних чи інших органів і структур неможливий: необхідно мінімізувати ризики здійснення такого тиску зі сторони третіх осіб.. Комплекс заходів зі створення прозорої системи реєстрації прав, незалежної судової системи, незаангажованої і неупередженої регіональної

305

продукти харчування 29.3%

кокс, продукти нафтопереробки 5.5% інша неметалева продукція 6.5%

Узагальнені результати дослідження та рекомендації влади створить передумови для кращого захисту власності й знизить ризик рейдерських атак чи незаконного захоплення майна. Забезпечення більшої прозорості й рівності в нарахуванні податків і здійсненні зборів Керівники підприємств Харківщини за фактором «Податки і збори» поставили одну з найнижчих оцінок (разом із такими факторами, як «Відкритість влади» і «Діловий клімат»). Для підприємств дуже важливим є своєчасне та повне відшкодування ПДВ, недопущення авансового стягнення податків. Податкова система й система зборів має бути прозорою з однаково неупередженим ставленням до усіх суб’єктів господарювання.

Перешкоди в інвестиційній діяльності 100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

Джерело: Опитування керівників підприємств

Вдосконалення політики із залучення ПІІ Ограни влади Харківщини повинні розробляти й ефективно впроваджувати комплекс заходів, спрямованих на покращення інвестиційного клімату в регіоні й залучення прямих іноземних інвестицій. Для розробки ефективної інвестиційної стратегії регіональній владі необхідно активно залучати профільних експертів і науково-дослідні організації. Зусилля із залучення інвестицій повинні бути зосереджені в кількох секторах, що мають конкурентні переваги, мають ключове значення для соціально-економічного розвитку регіону. Для кожного сектора регіональної економіки слід зокрема визначити перелік потенційних іноземних партнерів та інвесторів, поширювати інформацію серед них щодо можливих об’єктів інвестування, сприяти усуненню будь-яких бюрократичних чи

306

Інше

Високий конкурентний тиск

Часті зміни екон. законодавства

Високі ставки кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Недостатньо кваліфікованих працівників

Частка керівників підприємств, які назвали перешкоду, %

Узагальнені результати дослідження та рекомендації технічних перепон для здійснення інвестицій. Сприяти залученню ПІІ може допомогти організація міжнародних промислово-технологічних виставок і круглих столів, адміністративно-правова допомога в організації технопарків, інфраструктурних проектів тощо.

307

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Херсонська область: загальна інформація

Площа, тис. км2: Кількість районів:

28,5 18

Чисельність населення, тис. осіб:

1076,8

Частка області у ВВП, %:

1,42%

Рівень безробіття, %:

8,7%

Херсонська область розташована на півдні України. Населення обласного центру - міста Херсон складає більше 295 тисяч жителів. Іншими великими містами регіону Нова Каховка та Цюрупинськ.

є Каховка,

Область має вихід до Чорного та Азовського морів, а також до озера Сиваш, яке за концентрацією солі у воді (170 г/л) є певною мірою подібним до Мертвого моря (260-270 г/л). Провідними галузями промисловості Херсонщини є такі: гірнича промисловість, машинобудування, енергетика та харчова промисловість. До основних сільськогосподарських культур, що вирощуються в області, належать зернові, овочі, соняшник та цукровий буряк. Корисні копалини: глина, пісок, кам’яна сіль тощо.

суглинки,

вапняк,

Загальний рейтинг У рейтингу інвестиційної привабливості регіонів Херсонська область посідає 25-те місце, тобто спустилась на 5 позицій порівняно з минулим роком. Це переважно пов’язано зі зниженням оцінки жорстких факторів. Інвестиційна привабливість: жорсткі фактори У рейтингу інвестиційної привабливості регіонів за групою жорстких факторів Херсонська область посідає 21-ше місце, що на п’ять позицій нижче порівняно з результатами попереднього дослідження. Зниження рейтингу регіону можна пояснити втратою позицій за низкою важливих факторів: так, регіон перемістився з 15-го на 25-те місце за фактором «Бізнес-сегмент» та з 12-го на

308

Конкурентні переваги:  Географічне розташування(71,4%)  Сприятливі кліматичні умови (76,2%)  Екологічно чистий регіон (52,4%) Кваліфіковані працівники (42,9%)  Низька заробітна платня (38,1%)  Розвинений сектор торгівлі та послуг (38,1%)  Культурно-історична спадщина (38,1%) Перешкоди:  Низький попит на продукцію (60,0%)  Високий рівень податків (42,9%)  Висока ставка кредитів (42,9%)  Проблема ліквідності (38,1%)  Високий регуляторний тиск (33,3%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації 22-ге за фактором «Інноваційний потенціал». Значення сукупного показника “Трудові ресурси” також суттєво знизилось (з 5-го до 13-го місця). У той час, як оцінка стану здоров’я трудових ресурсів погіршилася на 15 позицій (з 1-го до 16-го місця), оцінка їхньої доступності збільшилася на 10 позицій (область перемістилась з 17-го на 7-ме місце). Крім того, оцінка фактору “Природні ресурси” зросла на 6 позицій (область перемістилась з 19-го на 13-те місце по країні). Оцінка інших жорстких факторів суттєво не змінилася. Інвестиційна привабливість: м’які фактори За групою м’яких факторів рейтинг Херсонської області погіршився на 1 позицію (23-тє місце). Позитивним моментом є покращення рейтингу регіону за фактором «Правила та процедури» на 4 позиції (з 26-го до 22-го місця), що зумовлено спрощенням адміністративних процедур та зменшенням податкового тиску на підприємства. Про це свідчить посилення позицій області за цими факторами (переміщення області з 26-го до 19-го та з 21-го до 16-го місця відповідно). Але ефективність роботи органів державної влади покращилась несуттєво, ситуація з дотриманням прав власності погіршилась, а рівень корупції так і залишився досить високим. Як і в попередньому дослідженні, респонденти відзначили закритість влади при прийнятті рішень; рейтинг області за цим фактором погіршився на 2 позиції (область перемістилась з 23-го до 25-го місця). Керівники підприємств не очікують значного покращення інвестиційного середовища регіону в найближчому майбутньому, про що свідчить певне погіршення індексу ділового оптимізму, хоча рейтинг області порівняно з іншими регіонами зріс на одну позицію (з 18-го на 17-те місце). Крім того, результати опитування засвідчили, що керівники підприємств мали негативний досвід реалізації інвестиційних проектів, на що вказує погіршення рейтингу області за цим фактором на 7 позицій (область змістилась з 17-го до 24-го місця).

309

Узагальнені результати дослідження та рекомендації РЕКОМЕНДАЦІЇ Враховуючи той факт, що рейтинг інвестиційної привабливості Херсонщини погіршився порівняно з результатами дослідження минулого року, конче необхідно здійснити низку системних заходів для підвищення ефективності та прозорості роботи органів влади та реалізації потенціалу сільського господарства та промисловості регіону. Підвищення ефективності місцевих органів влади

та

прозорості

Зважаючи на те, що Херсонська область посідає досить низькі місця в рейтингу за більшістю факторів, які характеризують роботу органів державної влади, необхідно здійснити низку наступних кроків для покращення ситуації у цьому напрямку, а саме: 



налагодження ефективного діалогу між органами державної влади та представниками бізнесу з метою розробки інвестиційних програм та підвищення довіри до місцевої влади з боку інвесторів; подальше спрощення адміністративних процедур шляхом зменшення кількості дозвільних документів, необхідних для погодження інвестиційних проектів та зменшення термінів їх видачі; забезпечення дотримання прав власності шляхом належного виконання чинного законодавства; оперативне інформування підприємств, зокрема через наявні інтернет-платформи, про зміни законодавства; підвищення фахового рівня державних службовців шляхом післядипломного навчання та використання можливостей відповідних програм технічної допомоги; зниження податкового тиску та системна робота в напрямку подолання корупції також матиме значний вплив на підвищення інвестиційної привабливості регіону.

Сільське господарство Реалізація таких кроків сприятиме залученню інвестицій та використанню аграрного потенціалу Херсонської області: 

створення прозорої та ефективної системи врегулювання земельних відносин сприятиме залученню інвестицій;

310

Сильні сторони Вихід до моря та річки Дніпро Розвинута інфраструктура: морські порти, аеропорт Активність регіональної влади

Слабкі сторони Низький промисловості

розвиток

Складні та затяжні процедури отримання дозволів та адміністративних послуг Поганий стан автомобільних доріг

Можливості

Загрози

Промоція регіону, проведення міжнародних інвестиційних форумів

Дорогі недоступність ресурсів

Розвиток сільського господарства, альтернативної енергетики

Підвищення податків

Джерело: Опитування експертів

кредити, фінансових

Політична нестабільність

Узагальнені результати дослідження та рекомендації 



підвищення ефективності АПК шляхом стимулювання запровадження сучасних технологій у рослинництві та тваринництві (напр., організація аграрних форумів та виставок, створення сприятливих податкових умов для модернізації аграрних підприємств) та налагодження ефективної взаємодії аграрних підприємств із відповідними науково-дослідними установами Херсонської області та інших регіонів; сприяння розвитку зрошуваного землеробства шляхом реконструкції меліоративної системи області.

Перешкоди в інвестиційній діяльності 100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

Інше

Високий конкурентний тиск

Часті зміни екон. законодавства

Високі ставки кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Недостатньо кваліфікованих працівників

Частка керівників підприємств, які назвали перешкоди, %

Джерело: Опитування керівників підприємств

Промисловість

Структура промислової продукції

Керівники підприємств вважають, що до основних перешкод інвестиційної діяльності належать низький попит на продукцію, високий податковий та регуляторний тиск на підприємства, а також проблема ліквідності та високі кредитні ставки. Тому для підвищення інвестиційної привабливості промислового сектору необхідно реалізувати низку заходів у таких напрямках: 

проактивна позиція місцевих органів влади для налагодження зв’язків та співпраці з міжнародними партнерами з метою започаткування спільного виробництва, зокрема, у галузях сільгоспмашинобудування та суднобудування;

311

Інше 5.6%

Постачання електроенергії та газу 23.5%

машинобудування 11.3% Металургійне виробництво 4.4% інша неметалева продукція 9.0% Джерело: Держстат

продукти харчування 39.0%

вироби з деревини, крім меблів 7.2%

Узагальнені результати дослідження та рекомендації 



зменшення податкового та регуляторного тиску, а також забезпечення чітких правил гри для потенційних інвесторів; сприяння розширенню ринків збуту продукції місцевих виробників шляхом організації виставок для окремих галузей промисловості; допомога підприємствам модернізувати свою технічну базу шляхом надання певних податкових пільг на період їх переоснащення.

Розвиток рекреаційного потенціалу та туризму Розвиток рекреаційного потенціалу та туризму має неабиякі перспективи на Херсонщині, враховуючи той факт, що вигідне географічне розташування з виходом до Чорного та Азовського морів, а також сприятливі кліматичні умови належать до основних конкурентних переваг регіону. До того ж, у Херсонській області розташована ціла низка природоохоронних об’єктів (наприклад, Чорноморський заповідник та заповідник «Асканія нова») та історико-культурних пам’яток, які можуть бути цікавими як для українських, так і закордонних туристів. Для сприяння розвитку рекреаційного потенціалу та туризму в регіоні необхідно вжити таких заходів: 



У першу чергу необхідно забезпечити належний розвиток інфраструктури. Варто, зокрема, поліпшити стан автомобільних доріг (особливо місцевого значення) та розробити спеціальні маршрути для туристичного транспорту; створити сприятливі податкові умови для малого та середнього бізнесу, який займається розвитком місцевого туризму; розробити державну програму промоції туристичного потенціалу регіону, яка може включати такі заходи, як соціальна реклама в місцевих та загальнодержавних ЗМІ та створення інтернет-ресурсів, де буде розміщено детальну інформацію для українських та іноземних туристів.

312

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Хмельницька область: загальна інформація

Площа, тис. км2: Кількість районів:

20,6 20

Чисельність населення, тис. осіб:

1307,5

Частка області у ВВП, %:

1,75%

Рівень безробіття, %:

8,6%

Хмельницька область розташована в західній частині України. Обласним центром є місто Хмельницький, яке налічує 265 тисяч жителів. Серед найбільших міст області слід назвати Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Шепетівка, Нетішин. Область розташована на історичному перехресті автомобільних та залізничних шляхів, що з’єднують Центральну Європу з Чорноморським узбережжям та Росією (місто Шепетівка є найважливішим залізничним вузлом області). Головними галузями промисловості області є енергетика, харчова промисловість та виробництво мінеральної продукції. До основної продукції сільського господарства належать зернові культури, картопля та цукровий буряк. Природні ресурси області: фосфорити, сапоніт, вапняк, каолін, глина, графіт тощо. Поклади сапоніту є унікальними як для території України, так й інших країн СНД. Загальний рейтинг У рейтингу інвестиційної привабливості регіонів Хмельницька область посідає 19-те місце, що на 4 позиції вище показника минулого року. Цей прогрес можна пояснити оцінкою м’яких факторів, за якими область посіла 18-те місце. Відносно низька оцінка жорстких факторів, за якими Хмельниччина посіла 23-те місце, негативно вплинула на загальний рейтинг.

313

Конкурентні переваги: • Географічне розташування (50%) • Сприятливі кліматичні умови (45%) • Розвинена сфера торгівлі та послуг (40%) • Культурно-історична спадщина (40%) • Екологічно чистий район (25%) Перешкоди:  Рівень податків (55%)  Низький попит на продукцію (45%)  Несприятлива політична ситуація (40%)  Проблема ліквідності (35%)  Корупція (35%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Інвестиційна привабливість: жорсткі фактори У рейтингу інвестиційної привабливості за групою жорстких факторів Хмельницька область посідає 23-тє місце. За всіма факторами жорсткої групи область посідає позиції в нижній частині рейтингу. За декількома факторам цієї групи («Бізнессегмент», «Інфраструктура» та «Трудові ресурси: Освіта») Хмельницька область посідає передостанню позицію.

Місце області за відповідною величиною Дохід на одну особу

17 Промислове виробництво

З іншого боку, дещо кращою є оцінка інноваційного потенціалу, за яким область посідає 15-те місце. Разом із достатньо високою оцінкою географічного розташування це дало змогу трохи підвищити рейтинг за групою жорстких факторів.

Кількість підприємств

Рівень зайнятості

Чисельність населення

Інвестиційна привабливість: м’які фактори У рейтингу інвестиційної привабливості за групою м’яких факторів Хмельницька область посідає 18-те місце. Зокрема, за більшістю факторів цієї групи регіон посідає нижні місця в рейтингах. Так, найвище, 18-те, місце регіон посів за факторами, які стосуються оцінки ділового клімату, податків та зборів та відкритості органів влади. У той же час, найнижче (25-те) місце Хмельницька область посіла за факторами «Ефективність органів влади» та «Правила та процедури». Варто також відзначити, що очікування щодо покращення економічної ситуації регіону знаходяться також на досить низькому рівні: наприклад, очікування щодо покращення бізнессередовища керівниками підприємств оцінено на 4,75 бала з 9-ти можливих (загальний по країні рівень очікувань знаходиться на рівні 5,29 бала). Цей та інші аспекти очікувань зумовили те, що Хмельниччина посідає низьке 19-те місце за відповідним фактором. РЕКОМЕНДАЦІЇ



Діловий клімат Успішний досвід Діловий оптимізм

2.0 1.8 1.6 1.4 1.2 1.0

Ефективність влади Адміністративні процедури

Відкритість влади

Дотримання прав власності

Правила та процедури

Корупція Місцеві податки

Приріст ПІІ на одну особу дол. США

150 100

Проведене дослідження інвестиційного середовища Хмельницької області дозволило сформувати низку рекомендацій, реалізація яких сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості, зокрема:  

Інвестиційна привабливість: м’які фактори

Покращення інфраструктури; вирішення проблем із виділення земельних ділянок; підвищення ефективності залучення інвестицій;

314

50 0 2008 -50 Джерело: Держстат

2009 Україна

2010

2011

2012

Область

Узагальнені результати дослідження та рекомендації  

удосконалення функціонування органів влади; полегшення доступу до фінансування.

Покращення інфраструктури Серед складових інфраструктури, особливу увагу необхідно приділити дорожньому покриттю. У середньому по країні дорожня інфраструктура отримала низьку оцінку на рівні 4,29 бала, тоді як дороги в Хмельницькій області оцінені на 3,1 бала (за результатами опитування керівників підприємств). Ремонт автомобільних доріг дозволить збільшити інвестиційну привабливість регіону і, відповідно, покращити місце регіону в рейтингу. Особливої уваги потребують автомагістралі, які мають загальнодержавне та міжнародне значення, оскільки якісна інфраструктура регіону дозволить більшою мірою скористатись перевагами географічного розташування регіону. Для фінансування таких інфраструктурних проектів необхідно використовувати не лише бюджетні фонди, а й залучати інвесторів на принципах державно-приватного партнерства.

Вирішення проблем із виділення земельних ділянок Процес виділення земельних ділянок потребує особливої уваги. Він повинен бути зрозумілим і прозорим. Хоча процедура є однаковою для усіх регіонів України, оцінки процесу значно різняться. Загалом, при середньому для країни значенні 3,74 бала керівники підприємств Хмельниччини оцінили процес виділення земельних ділянок на 3,5 бала. Тому органам влади необхідно забезпечити більший рівень прозорості земельних відносин, а також забезпечити рівний доступ потенційних інвесторів.

Підвищення інвестицій

ефективності

залучення

315

Сильні сторони Розвинене підприємництво.

приватне

Активна співпраця влади та бізнесу.

Слабкі сторони Складна дозвільна система. Брак великих земельних ділянок. Обтяжливе оподаткування.

Трудові ресурси. Можливості Розвиток інфраструктури. Спрощення оподаткування та зменшення податкових ставок. Підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Джерело: Опитування експертів

Загрози Тиск на бізнес з боку влади. Недосконалість законодавства. Неповернення ПДВ.

Узагальнені результати дослідження та рекомендації може стати їх галузева спеціалізація (сільське господарство, промисловість, рекреації тощо). Це дозволить ефективніше проводити роботу органів влади з цільовою аудиторією. Для залучення іноземних інвесторів необхідно підготувати невелику кількість інвестиційних пропозицій, які можуть конкурувати з пропозиціями інших регіонів України. Залучення іноземного інвестора під такий проект (а також успішна його реалізація) стане позитивним сигналом для інших. Необхідним є також переклад існуючих інвестиційних пропозицій, які є на сайті Хмельницького регіонального центру з інвестицій та розвитку, на англійську мову.

Перешкоди в інвестиційній діяльності

Інше

Високий рівень конкуренції

Часті зміни економічного законодавства

Висока ставка кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Частка керівників підприємств, які назвали…

Недостатньо кваліфікованих …

100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

Джерело: Опитування керівників підприємств

Структура промислової продукції Підвищення ефективності органів влади

та

прозорості

Важливим для підвищення інвестиційної привабливості області є вдосконалення діяльності системи місцевих органів влади. Для цього робота має проводитись у декількох напрямах. З одного боку, має бути збільшена прозорість діяльності місцевих органів влади. Сюди відноситься як забезпечення зрозумілих, прозорих та справедливих адміністративних процедур, так і проведення прозорих державних закупівель на конкурсній основі. Має вестись постійний публічний діалог з інвесторами. Позитивним наслідком цього має

316

Інше 9.7%

продукти харчування 29.0%

Постачання електроенергії та газу 32.1%

інша неметалева продукція 16.7%

машинобудування 7.8% Металургійне виробництво Джерело: Держстат 4.7%

Узагальнені результати дослідження та рекомендації стати передбачуваність регуляторних рішень, а налагодження громадської експертизи діяльності органів влади дасть змогу контролювати щоб ці рішення не обмежували права підприємців та не спотворювали ринкове середовище. З іншого боку, необхідним є підвищення ефективності діяльності органів влади. Так, для мінімізації негативного впливу діяльності таких інститутів на бізнес-середовище, мають бути усунені бюрократичні та корупційні перешкоди. Треба створити ефективні механізми інформування керівництва області про випадки дискримінації підприємців з боку державних службовців або про факти перевищення ними службових повноважень. Нарешті, важливе значення має ефективна та справедлива податкова система. До всіх підприємців має бути рівне ставлення, а процедура адміністрування податків має бути прозора, справедлива та зрозуміла. Необхідно рішуче викорінювати прояви корупції в податкових органах. Важливим є недопущення авансової сплати податків у тих межах, на які поширюється компетенція місцевих органів влади. Полегшення доступу до фінансування Недостатній рівень доступності до фінансових ресурсів є однією з основних причин, що знижує інвестиційну активність та уповільнює оновлення основного капіталу. З одного боку, цьому сприятиме відкриття нових філій уже представлених у регіоні банків та залучення нових фінансових установ, а з іншого – розробка та реалізація програм сприяння кредитуванню, за яких позики бізнесу, особливо малому, надаватимуться за зниженими ставками або з відтермінуванням погашення тіла кредиту й відсотків, або за умов часткової компенсації ставки за кредитами.

317

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Черкаська область: загальна інформація Площа, тис. км2: Кількість районів:

20,9 20

Чисельність населення, тис. осіб:

1260,5

Частка області у ВВП, %:

2,07%

Рівень безробіття, %:

9,0%

Черкаська область розташована в центральній частині України. Обласним центром є місто Черкаси, населення якого налічує більше 286 тисяч жителів. До найбільших міст області належать Умань, Сміла, Золотоноша, Ватутіно.

Канів,

Область поділена річкою Дніпро на дві нерівні частини. Західна (більша) частина належить до Придніпровської височини й називається Канівськими горами з найвищою точкою в м. Монастирищі (275 м над рівнем моря). Основними галузями промисловості області є: хімічна та нафтохімічна промисловість, енергетика та харчова промисловість. До основних видів продукції сільського господарства належать зернові культури, картопля та цукровий буряк. Природні ресурси: торф, вугілля, залізна та титанова руда, будівельний камінь тощо. Поклади бентонітових та палигорськітових (алюмосилікат магнію) глин є найбільшими в Україні. Загальний рейтинг У рейтингу інвестиційної привабливості регіонів Черкаська область посіла 18-те місце, що на 6 позицій нижче показника минулого року. Ключовим чинником цього стало погіршення оцінок м’яких факторів, де, втративши 10 позицій, область посіла 20-те місце. Вплив жорстких факторів на динаміку був меншим, оскільки тут Черкащина втратила лише одну позицію, посівши 15-те місце з 27-ми.

318

Конкурентні переваги:  Географічне розташування (45%)  Сприятливі кліматичні умови (30%)  Культурно-історична спадщина (15%) Перешкоди:  Недостатній попит на продукцію (75%)  Високий рівень конкуренції (20%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Інвестиційна привабливість: жорсткі фактори У рейтингу інвестиційної привабливості за групою жорстких факторів Черкаська область, порівняно з 14-м місцем минулого року посіла 15-те місце. Погіршення оцінок жорстких факторів Черкащини відбулося, у першу чергу, внаслідок погіршення оцінок природних та трудових ресурсів регіону. Так, за оцінкою природних, а саме водних та земельних ресурсів, область за рік втратила 10 позицій і в підсумку посіла 18-те місце. Щодо трудових ресурсів, то Черкащина змістилась з 16-го на 19-те місце. Слід зазначити, що погіршення торкнулось усіх компонентів цього фактора: зростання компоненту «Здоров’я» на 9 позицій супроводжувалось зниженням значення самого індексу (що означає, що здоров’я місцевої робочої сили погіршувалось повільніше ніж в середньому по Україні), за компонентом «Доступність» покращення на одну позицію також супроводжувалось погіршенням індексу, а от якість трудових ресурсів погіршилась як в абсолютному, так й у відносному вимірі. Також на 2 позиції рейтинг знизився за показником «Інфраструктура», хоча абсолютне значення індексу зросло. Справді, більшість складових інфраструктури Черкащини оцінюються вище ніж у середньому по країні; недостатньо розвиненими є лише річковий та повітряний транспорт. З іншого боку, такі показники як «Інноваційний потенціал» та «Бізнес-сегмент» помітно покращились - обидва зросли на 10 позицій (до 13го та 12-го місць відповідно). Оцінка фактору «Споживчий сегмент» не змінилась: індекс та місце (13-те по Україні) не змінилось. лось. Інвестиційна привабливість: м’які фактори У рейтингу за м’якими факторами Черкаська область втратила 10 позицій і тепер займає 20-те місце. Порівняно з попереднім роком в області погіршились діловий клімат та ділові очікування. За показником «Діловий клімат» регіон втратив 7 позицій і тепер займає 20-те місце, а за показником «Діловий оптимізм» область піднялась з 17-го на 16-те місце, проте значення індексу погіршилось. Наведені результати по Черкащині підтверджуються тим фактом, що поточні оцінки та очікування щодо ділового середовища, кон’юнктури ринку, а також привабливості області для започаткування бізнесу

319

Місце області за відповідною величиною Дохід на одну особу

18 Промислове виробництво 10

Рівень зайнятості

Кількість підприємств

15 Чисельність населення

Узагальнені результати дослідження та рекомендації знаходяться позиціях.

на нижчих

за

середні

по Україні

Негативний вплив на результат області за м‘якими факторами мало погіршення ефективності місцевої влади. Так, за показником «Ефективність державних органів» область опустилась з 13-го на 12-те місце, за показником «Адміністративні процедури» – з 9-го на 13-те, за показником «Дотримання прав власності» – з 7-го на 16-те, за “Відкритістю влади” – з 2-го на 19-те. У той же час, хоч за фактором «Корупція» область опустилась з 17-го на 19-те місце, значення індексу зросло, що свідчить про певне покращення становища в цій сфері. Окремо виділимо індикатор «Податки та збори», оскільки за рік область втратила за ним 16 позицій, змістившись з 1-го на 16-те місце. Незважаючи на усі вище наведені негативні тенденції, область продовжує накопичувати позитивний досвід реалізації інвестиційних проектів, успішність реалізації таких проектів є вищою ніж в середньому по країні. Черкащина піднялась у рейтингу за цим показником на 2 позиції. РЕКОМЕНДАЦІЇ Проведене дослідження інвестиційного середовища Черкаської області дозволило сформувати низку рекомендацій, реалізація яких сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості регіону:     

підвищення ефективності та прозорості діяльності органів влади; захист прав інвесторів; підвищення якості робочої сили; сприяння успішній реалізації інвестиційних проектів; розвиток малого бізнесу.

Підвищення ефективності органів влади

та

прозорості

Для підвищення інвестиційної привабливості області важливо постійно вдосконалювати функціонування системи місцевих органів влади. З цією метою слід звернути особливу увагу на наступні напрями роботи. З одного боку, необхідно збільшити рівень прозорості діяльності місцевих органів влади.

320

Сильні сторони Природні ресурси, родючі ґрунти

Слабкі сторони Корупція Бездіяльність органів влади

Розвинений споживчий ринок Розвинена інфраструктура

Непоінформованість населення щодо можливостей ведення бізнесу, небажання започатковувати власну справу

Можливості

Загрози

Активна робота влади з бізнесом

Часті кадрові зміни в органах влади, конфлікти між органами влади

Проведення інвестиційних форумів, промоція області Обмеження перевірок підприємств

Рейдерство Погіршення економічних відносин із країнами Митного союзу

Джерело: Опитування експертів

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Сюди відноситься як забезпечення зрозумілих, прозорих та справедливих адміністративних процедур, так і проведення прозорих державних закупівель на конкурсній основі. Має вестись постійний публічний діалог з інвесторами. Позитивним наслідком цього має стати передбачуваність регуляторних рішень, а налагодження громадської експертизи діяльності органів влади дасть змогу попередити порушення прав підприємців та спотворення ринкового середовища. З іншого боку, необхідно підвищувати ефективність роботи органів влади. Так, для мінімізації негативного впливу діяльності таких інститутів на бізнес-середовище мають бути усунені бюрократичні перешкоди та мінімізовані корупційні ризики. Необхідно створити ефективні механізми інформування відповідних керівників про випадки дискримінації підприємців з боку чиновників або про факти перевищення ними службових повноважень. Нарешті, важливе значення має ефективна та справедлива податкова система. Очевидно, що процедури адміністрування податків мають бути прозорими, справедливими та зрозумілими. Важливим є недопущення авансових сплат податків у тих межах, на які поширюється компетенція місцевих органів влади.

Захист прав інвесторів Для збільшення привабливості інвестування на рівні області має забезпечуватись належне забезпечення захисту майнових та інтелектуальних прав власності. Так, важливим елементом ділового середовища має стати ефективна та прозора система реєстрації прав власності, що дасть змогу запобігати рейдерським атакам та незаконному захопленню майна. Також, важливим для інвесторів є забезпечення справедливого правосуддя, що давало б змогу ефективно протидіяти незаконним діям як контрагентів, так і місцевих органів влади. Для забезпечення ефективної реалізації прав власності має бути дерегуляція бізнессередовища: зменшено кількість та оптимізовано

321

Структура промислової продукції

Постачання електроенергії та газу 12.1%

Інше 13.1%

машинобудування 6.8% Хмічне виробництво 19.0%

Джерело: Держстат

продукти харчування 49.0%

Узагальнені результати дослідження та рекомендації правила та процедури щодо започаткування бізнесу та його поточної діяльності. Підвищення якості робочої сили Для підвищення якості трудових реалізувати наступні заходи:

ресурсів

слід

• поглибити співпрацю підприємств та вищих навчальних закладів з метою адаптації навчальних програм до актуальних потреб бізнесу щодо навичок працівників, а також налагодити програми стажування та забезпечення першим робочим місцем молодих спеціалістів; • обсяг та структура замовлень у вищих навчальних закладах має відповідати наявній структурі економіки регіону та відповідним потребам у кадрах; • важливим є надання навчальним закладам певної автономії з тим, щоб вони мали змогу в певних межах змінювати зміст та характер навчального процесу незалежно від системи централізованого регулювання вищої освіти; • центри зайнятості, навчальні заклади та підприємства мають вдосконалювати систему підвищення кваліфікації та перекваліфікації працівників.

Перешкоди в інвестиційній діяльності

Джерело: Опитування керівників підприємств

Сприяння успішній реалізації інвестиційних проектів Важливим є посилення інноваційного потенціалу області в напрямку розробки та запровадження нових технологій. З цією метою має посилюватись кооперація між науководослідними установами та підприємствами як в

322

Інше

Високий рівень конкуренції

Часті зміни економічного законодавства

Висока ставка кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Частка керівників підприємств, які назвали перешкоду, %

Недостатньо кваліфікованих …

100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

Узагальнені результати дослідження та рекомендації плані підготовки кадрів, так і замовлень на розробку технологій. Стимулювання цих процесів має, у тому числі, полягати в посиленні захисту прав інтелектуальної власності, бюджетній підтримці інноваційної діяльності, постійному оновленню баз даних інвестиційних проектів. Нарешті, має надаватись доступ до інформації щодо інвестиційних можливостей в області, зокрема, організовуватись спеціальні заходи, а також регулярно оновлюватись інвестиційні паспорти несених пунктів області. Має пропагуватись успішний досвід реалізації інвестиційних проектів у регіоні.

323

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Чернівецька область: загальна інформація Площа, тис. км2:

8,1

Кількість районів:

Чисельність населення, тис. осіб:

904,1

Частка області у ВВП, %:

0,92%

Рівень безробіття, %:

8,0%

Чернівецька область розташована на південному заході України. Центром області є місто Чернівці з населенням понад 255 тис. мешканців. Іншими великими містами Новодністровськ, Сторожинець.

області

Хотин,

На території області розташовано три географічні зони: лісостепова (міжріччя Прута та Дністра), передгірська (між Карпатами та Прутом) та гірська (так звані Буковинські Карпати). Провідними галузями промисловості є машинобудування, енергетика, металургія, гірничодобувна та харчова промисловості. Основною продукцією сільськогосподарського сектору є овочеві (у тому числі, картопля) та зернові культури. З корисних копалин, які має область, можна назвати вапняк, мармур, гіпс, мергель, ангидріт тощо. Також на території області знаходиться чотири родовища нафти та газу. Загальний рейтинг За результатами дослідження, проведеного у попередньому році, Чернівецька область посіла 26-те місце в рейтингу інвестиційної привабливості регіонів, що на 1 позицію вище показника минулого року. Це пов’язано з деяким покращенням оцінки м’яких факторів. Водночас, оцінка Чернівецького регіону за жорсткими факторами залишається незмінно низькою. Інвестиційна привабливість: жорсткі фактори Хоча загальна оцінка Чернівецької області за групою жорстких факторів порівняно з попереднім роком не змінилась, рейтинг за окремими показниками дещо відрізняється від минулорічного. Зокрема, за оцінкою фактору «Трудові ресурси» область втратила аж 14

324

Конкурентні переваги:  Розвинений сектор торгівлі та послуг (85%)  Культурно-історична спадщина (75%)  Розвинений споживчий ринок (70%)  Географічне розташування (45%) Перешкоди:    

Низький попит на продукцію (60%) Проблема ліквідності (45%) Високий рівень податків (45%) Недостатньо кваліфікованих працівників (40%)  Часті зміни економічного законодавства (40%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації позицій, що головним чином пов’язано з підвищенням захворюваності та зниженням оцінки рівня освіти. Крім того, показник оцінки інфраструктури знизився на 19 позицій, і за ним область зайняла 25-те місце. Однак позитивним моментом є покращення оцінок інноваційного потенціалу на 9 позицій (18-те місце) та бізнессегменту на 4 позиції (20-те місце). В цілому більшість жорстких факторів отримали оцінку нижче середніх показників по країні, окрім факторів здоров’я та доступності трудових ресурсів, за якими Чернівецька область посіла 12-те та 13-те місця відповідно.

Інвестиційна привабливість: М'які фактори У рейтингу інвестиційної привабливості за групою м’яких факторів позиція Чернівецької області піднялася з 26-го на 21-ше місце, що стало результатом посилення позиції регіону за кількома факторами. Так, позитивним є те, що інвестори очікують покращення інвестиційного клімату в майбутньому, що знайшло втілення в підвищенні індексу ділового оптимізму та зростанні рейтингу регіону за цим фактором з останнього до 23-го місця. Крім того, керівники підприємств відзначили успішний досвід реалізації інвестиційних проектів. Це дозволило області покращити свої позиції з 27-го до 20-го місця. Однак рейтинг області за показником «Правила та процедури» впав з 4-го на 16-те місце внаслідок зниження оцінок усіх компонентів фактора. Результати опитування керівників підприємств зокрема свідчать про значне погіршення ситуації з дотриманням прав власності (область посунулася з 1-го на 18-те місце) та ускладненням адміністративних процедур (рейтинг впав з 7-го до 16-го місця). Крім того, знизилася оцінка ефективності влади та підвищився рівень корупції за цими факторами область втратила свої позиції, перемістившись з 3-го на 6-те та з 2-го на 5-те відповідно), хоча за цими показниками область досі входить до десятки найкращих у країні. Варто відзначити, що керівники підприємств досить негативно оцінили відкритість влади - область так і залишилася на передостанньому місці в рейтингу.

325

Місце області за відповідною величиною Дохід на одну особу

Промислове виробництво 26 24

Рівень зайнятості

Кількість підприємств

26 26 26

Чисельність населення

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Індекс ділового клімату також знизився, проте область перемістилась лише на 1 місце (з 22-го на 23-тє) на фоні загального погіршення ситуації в країні за цим фактором (збільшення регуляторних перешкод, погіршення кон’юнктури ринку тощо).

Сильні сторони

Слабкі сторони

Прикордонне розташування

Проблеми з кредитуванням, брак обігових коштів

Туристичний потенціал Природні ресурси

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Можливості

На жаль, рекомендації, розроблені в минулому році, не були враховані повною мірою, тому інвестиційна привабливість Чернівецької області порівняно з іншими регіонами суттєво не покращилася. Розвиток сільського господарства і туристичного сектору, а також більш ефективна та прозора робота державних органів місцевої влади дозволить значно покращити інвестиційну привабливість регіону.

З метою покращення інвестиційної привабливості сільського господарства, державним органам необхідно здійснювати певні кроки у таких напрямках:



Співпраця держави та фінансового сектору в кредитуванні бізнесу, надання мікрокредитів Просування області Транскордонні проекти Підписання Угоди про асоціацію з ЄС Джерело: Опитування експертів

Розвиток сільського господарства



Консалтинг для бізнесу – інформація про юридичні, бухгалтерські та інші аспекти започаткування власної справи

врегулювання земельних відносин відіграє надзвичайно важливу роль у розвитку сектору та є важливою передумовою залучення внутрішніх та іноземних інвестицій; сприяння розвитку сільськогосподарських кооперативів дозволить полегшити доступ до фінансування підприємств; розвиток торговельно-транспортної інфраструктури в сільській місцевості покращить доступ сільськогосподарської продукції на ринки збуту; налагодження співпраці між сільськогосподарськими підприємствами та науково-дослідними організаціями як в Чернівецькій області, так і за її межами.

Розвиток туристичного сектору та рекреації Чернівецька область є досить привабливою з точки зору туризму. На її території знаходиться низка цікавих історико-культурних та природних об’єктів, зокрема, Хотинська фортеця, стара частина міста Чернівці, містечко Біла Криниця, річка Дністер та передгір’я Буковинських Карпат тощо. Успішному розвитку туристичного сектору сприятиме реалізація таких кроків:

326

Корупція Проблеми судової системи Загрози Політична нестабільність Бюрократія, тиск на бізнес Незахищеність прав інвесторів

Узагальнені результати дослідження та рекомендації 



 

створення єдиного інформаційного ресурсу про туристичні можливості регіону, який би надавав максимально повну інформацію про туристичні об’єкти, маршрути, місця відпочинку тощо; спрощення адміністративних процедур виділення земельних ділянок під розвиток туристичної інфраструктури; покращення стану автошляхів та розвиток туристичної інфраструктури; налагодження зв’язків з Румунією та Молдовою з метою організації спільних культурно-мистецьких заходів.

Перешкоди в інвестиційній діяльності 100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

Інше

Високий конкурентний тиск

Часті зміни екон. законодавства

Високі ставки кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Недостатньо кваліфікованих працівників

Частка керівників підприємств, які назвали перешкоди, %

Джерело: Опитування керівників підприємств

Більш ефективна та прозора робота органів влади

Структура промислової продукції Хоча оцінки ефективності роботи органів державної влади та рівня корупції є вищими порівняно з середніми по країні, рейтинг області за низкою показників суттєво погіршився: зокрема, це стосується ускладнення адміністративних процедур та неналежного дотримання прав власності. Інвестиційну привабливість регіону значно покращить вдосконалення роботи державних органів у таких напрямках: 



забезпечення виконання законодавства в частині захисту прав власності є однією з базових передумов для посилення інвестиційної привабливості регіону; підвищення прозорості та відкритості роботи державних органів. Зокрема, варто залучати представників підприємств та бізнес-асоціацій

327

Інше 18.2%

продукти харчування 22.9%

Постачання електроенергії та газу 35.7%

Джерело: Держстат

машинобудування 10.7%

легка промисловість 5.2% Хмічне виробництво 7.3%

Узагальнені результати дослідження та рекомендації



до процесу прийняття рішень у регіоні, враховуючи їхню думку при вирішенні проблемних питань регуляторного середовища; зменшення податкового навантаження та спрощення адміністративних процедур дозволить знизити витрати потенційних інвесторів; підвищення фахової компетентності та кваліфікації представників органів влади шляхом більш активної участі в програмах технічної допомоги ЄС.

Розвиток малого підприємництва Важливим для області є розвиток малого підприємництва, що має важливе значення для формування конкурентного середовища та зростання продуктивності, а також створить базу для формування середніх підприємств (у середньота довгостроковій перспективі) та підвищення кваліфікації працівників (у короткостроковій перспективі). Для роботи в цьому напряку необхідно: •

спростити адміністративні процедури;

• зменшити кількість дозволів, пов’язаних із реєстрацією та веденням бізнесу; • розробити та реалізувати програму створення мережі бізнес-інкубаторів та індустріальних парків; • запроваджувати мікрофінансування.

програми

розвитку

328

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Чернігівська область: загальна інформація

Площа, тис. км2: Кількість районів:

31,9 22

Чисельність населення, тис. осіб:

1093,4

Частка області у ВВП, %:

1,57%

Рівень безробіття, %:

10,4%

Чернігівська область розташована в північній частині України. Обласним центром є місто Чернігів, населення якого налічує більше 296 тисяч жителів. До найбільших міст області належать також Ніжин, Прилуки, Новгород-Сіверський, Любеч, Козелець, Бахмач. В області є багато пам’ятників архітектури та історичних місць, а саме: у Чернігові, НовгородСіверському, Любечі, Ніжині та Козельці (місто, яке є древнішим за Київ). Найвідомішими є Густинський монастир, Антонієві печери та Іллінська церква. Основними галузями промисловості регіону є харчова промисловість, машинобудування, целюлозно-паперова промисловість, енергетика, добувна промисловість. До основної продукції сільського господарства належать зернові культури, картопля та цукровий буряк. Корисні копалини: нафта, газ, скляні піски, крейда, глина тощо. В області розташоване одне з родовищ бішофіту. Загальний рейтинг У загальному рейтингу інвестиційної привабливості Чернігівська область посіла 9-те місце. Це є значним покращенням порівняно з попереднім роком, коли Чернігівщина посіла 21-ше місце в загальному рейтингу інвестиційної привабливості серед регіонів України. За групою жорстких факторів Чернігівщина покращила свій інвестиційний рейтинг на дві позиції (19-те місце у 2014 р. порівняно із 21-м у 2013-ому). Основним фактором покращення

329

Конкурентні переваги:  Кваліфіковані працівники (55,0%)  Географічне розташування (50,0%)  Низька заробітна плата (30,0%) Перешкоди:  Високий регуляторний тиск (45,0%)  Корупція (40,0%)  Рівень податків (35%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації загального рейтингу регіону стали значні позитивні зрушення серед м’яких факторів.

Місце області за відповідною величиною

Жорсткі фактори У рейтингу інвестиційної привабливості за групою жорстких факторів Чернігівська область посідала 19-те місце. За всіма показниками, окрім «Трудові ресурси”. Доступність» (5-те місце) і «Трудові ресурси. Освіта» (11-те місце), область знаходиться в нижній частині рейтингу. Доступність трудових ресурсів зумовлена низькою середньою заробітною платою в регіоні (порівняно з іншими областями України). З іншого боку, низький рівень доходів зумовлює недостатній рівень розвитку споживчого сегменту області (15-те місце). Рейтинг за фактором «Бізнессегмент» перемістився з останнього - 27-го місця на 24-те. Покращилась й оцінка інфраструктури регіону: 16-те місце за відповідним показником у рейтингу 2014 р. порівняно із 24-м місцем у 2013му р.

М'які фактори За показником м’яких факторів Чернігівська область посіла 4-те місце в 2014 р., піднявшись на 15 позицій порівняно з попереднім роком. Таке значне покращення рейтингу за м’якими факторами можна пояснити успішною діяльністю органів влади Чернігівщини, яка отримала відповідну оцінку місцевої бізнес-спільноти в особі керівників підприємств. З іншого боку, це може відображати оптимістичні сподівання місцевих підприємців щодо економічних перспектив регіону. Серед таких факторів можуть бути, наприклад, очікування появи в регіоні великого інвестора, реалізації соціальних програм тощо. За показником «Діловий клімат» Чернігівщина посіла 5-те місце (порівняно із 24-м місцем у 2013 р.). За фактором «Адміністративні процедури» Чернігівська область зайняла 3-тє місце, за фактором «Дотримання прав власності» - 4-те. За факторами «Податки та збори» і «Правила та процедури» регіон посів 6-те місце. Лише один показник серед м’яких факторів погіршився в 2014 р.: за рівнем корупції область

330

Дохід на одну особу 11 Промислове виробництво

Кількість підприємств

21 Рівень зайнятості 7

Чисельність населення

Узагальнені результати дослідження та рекомендації зайняла 20-те місце. Для порівняння в 2013 р. за цим фактором область посідала 8-ме місце в Україні. РЕКОМЕНДАЦІЇ Порівняно з результатами рейтингу інвестиційної привабливості регіонів попереднього року Чернігівщина досягла значного прогресу за багатьма факторами. Однак реальні економічні показники регіону (валовий регіональний продукт на душу населення, обсяг здійснених інвестицій тощо) вказують на те, що зусилля з покращення інвестиційного середовища регіону необхідно продовжувати та інтенсифікувати. Ґрунтуючись на результатах аналізу сильних і слабких сторін інвестиційного середовища Чернігівської області, вважаємо за необхідне для збільшення інвестиційної привабливості регіону здійснити такі заходи:   

 

розвиток інфраструктури; сприяння розвитку малого бізнесу; забезпечення більшої прозорості влади й рівності в підходах при здійсненні адміністративних процедур, в т.ч. митних процедур; розвиток АПК; розвиток туристично-рекреаційної сфери.

Розвиток інфраструктури Порівняно з іншими регіонами України Чернігівська область упродовж року досягла суттєвого прогресу в покращенні оцінки регіональної інфраструктури. Незважаючи на це, у цілому інфраструктура Чернігівщини (у першу чергу, автомобільних шляхів) перебуває на низькому рівні, і місцевим органам влади необхідно інтенсифікувати роботу з її модернізації. Низька якість автомобільних шляхів знижує інвестиційну привабливість Чернігівської області й стримує реалізацію багатьох потенційних інвестиційних проектів. Наприклад, низька якість доріг є перепоною для повноцінного розвитку туристичного потенціалу регіону, логістичного бізнесу. Тому покращення якості автошляхів має бути одним із головних завдань регіональної влади. Заходи, які необхідно вжити для покращення ситуації, включають контроль над

331

Сильні сторони

Слабкі сторони

Близькість до Білорусі і Росії, а також до Києва

Недостатньо інфраструктура

Сприятливий клімат, природа, природні ресурси

Брак трудових ресурсів

Підтримка владою інвестиційних проектів Можливості Створення ефективної системи фінансування нового бізнесу Угода про асоціацію з ЄС Супровід та консультації для інвесторів

Складність процедур

розвинена

дозвільних

Загрози Відсутність стратегічного підходу до залучення інвестицій у регіон Зниження купівельної спроможності населення Погіршення економічних відносин з Росією

Джерело: Опитування експертів

Узагальнені результати дослідження та рекомендації ефективністю використання коштів на будівництво, ремонт та отримання доріг, дотримання прозорої тендерної політики (у тому числі, допущення до участі в тендерах іноземних учасників). Іншими напрямками роботи мають стати реконструкція й оновлення старих та аварійних будинків у містах регіону, модернізація системи водопостачання і водовідведення.

Структура промислової продукції

Інше 8.2%

Сприяння розвитку малого бізнесу Чернігівщина – регіон, де майже відсутні великі промислові підприємства. Специфіка регіону (невеликі за розміром міста, близькість до кордону, наявність багатої і доступної сировинної бази, наприклад, деревини) сприяє розвитку малого бізнесу: торгівлі, сфері послуг, виробництву і переробці продуктів харчування, виготовленню меблів, предметів побуту тощо. Однак сфера малого бізнесу на Чернігівщині сьогодні дуже мало розвинена. Місцевим органам влади необхідно сприяти створенню умов для надання суб’єктам малого бізнесу державної підтримки, у т.ч. фінансової. Крім того, необхідно працювати над подальшим спрощенням адміністративних процедур (реєстрації бізнесу, надання ліцензій, дозволів тощо). Створення бізнес-інкубаторів, проведення інвестиційних виставок із залученням іноземних підприємств також допоможе в розвитку малого й середнього бізнесу на Чернігівщині.

Забезпечення більшої прозорості влади й рівності в підходах при здійсненні адміністративних процедур, в т.ч. митних процедур Оскільки згідно з опитуваннями керівників підприємств в Чернігівській області значно погіршилась оцінка фактора «Корупція», особливу увагу варто приділити збільшенню прозорості діяльності державних органів і забезпечення рівного ставлення до всіх економічних агентів. Крім заходів, спрямованих на боротьбу з корупцією, необхідно також працювати над забезпеченням більшої прозорості в діяльності державних установ, посиленням захисту права власності, зокрема, у

332

Постачання електроенергії та газу 16.3% машинобудування 4.4%

добувна промисловість 12.5%

промисловість 7.4%

продукти харчування 51.2%

Джерело: Держстат

Узагальнені результати дослідження та рекомендації частині захисту підприємств.

від

рейдерських

захоплень

Для Чернігівщини, як прикордонного регіону, важливе значення має більш прозора та менш забюрократизована робота митних органів. Діяльність органів влади повинна бути максимально спрямована на сприяння потенційним іноземним та внутрішнім інвесторам, забезпечувати прозорі й рівні умови всім учасникам ринку.

Перешкоди в інвестиційній діяльності 100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

Джерело: Опитування керівників підприємств

Розвиток АПК Важливою складовою регіональної економіки Чернігівщини є сектор АПК. Наявність кордонів із Білоруссю та Росією створює гарні можливості експорту сільськогосподарської продукції. Дешева й кваліфікована робоча сила є гарною передумовою для створення працемістких виробництв у харчовій і переробній галузях. Для підвищення інвестиційної привабливості сектору АПК Чернігівщини необхідно здійснити цілу низку заходів: розбудовувати інфраструктуру, підтримувати експорт продукції сільськогосподарського комплексу, сприяти розширенню сільськогосподарської кооперації, що дозволить оновити матеріально-технічну базу аграрного сектору. Необхідно також полегшувати доступ до фінансових ресурсів підприємцям, які працюють у сфері АПК, зокрема, через механізми мікрофінансування, укладання форвардних угод на купівлю продукції і та врожаю.

333

Інше

Високий конкурентний тиск

Часті зміни екон. законодавства

Високі ставки кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Недостатньо кваліфікованих працівників

Частка керівників підприємств, які назвали перешкоду, %

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Ефективним кроком буде кооперація із закордонними виробничими та науково-дослідними установами, задіяними у сфері АПК із метою передачі досвіду чи реалізації спільних проектів.

Розвиток потенціалу

туристично-рекреаційного

Чернігівщина має значний туристично-рекреаційний потенціал. Такі міста, як Чернігів, НовгородСіверський, Ніжин, Любеч мають давню історію та численні історико-культурні й архітектурні пам’ятки. Однак наразі туристичний потенціал регіону використовується дуже незначною мірою. Збільшення туристичної привабливості регіону потребує комплексного підходу: покращення інфраструктури (будівництво й ремонт доріг, водопостачання та водовідведення, збирання та переробка сміття тощо), інформаційна компанія на підтримку регіону, пропаганда історико-культурних й архітектурних пам’яток, сприяння розвитку міжнародного туризму в регіоні. Значним є також і рекреаційний потенціал Чернігівщини (численні мальовничі ліси, узбережжя ріки Десна тощо). Сприяння збільшенню інвестиційної привабливості рекреаційної сфери передбачає той самий комплекс заходів, що й для туристичної сфери; крім того, необхідно покращувати екологічну ситуацію в регіоні шляхом контролю викидів, побудови очисних споруд тощо.

334

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Київ: загальна інформація

Площа, тис. км2: Кількість районів:

0,8 –

Чисельність населення, тис. осіб:

2860,7

Частка області у ВВП, %:

17,19%

Рівень безробіття, %:

5,5%

Київ – це столиця України та найбільше її місто. Він розташований у північній частині країни на берегах Дніпра. Чисельність населення лише за даними реєстрації понад 2,86 млн. осіб. Насправді до трудових ресурсів Києва слід також віднести частину жителів передмість та людей, що проживають у місті без реєстрації. Київ є важливим науковим, індустріальним освітнім та культурним центром. У місті розташовані центральні органи виконавчої влади, дипломатичний корпус, численні освітні заклади та штаб-квартири найбільших українських компаній та всеукраїнських громадських організацій. Місто має потужну транспортну та енергетичну інфраструктуру. Основними галузями економіки міста є: торгівля, транспорт та зв’язок, операції з нерухомим майном, фінансові послуги та інші галузі сектору послуг. Порівняно розвинутою, зважаючи на статус Києва як столиці, є промисловість. Київ є четвертим за обсягом реалізованої промислової продукції регіоном. Водночас, переорієнтація Києва на постачання послуг продовжувалось протягом останніх років: динаміка зростання/падіння промисловості була гіршою ніж в цілому по Україні. Загальний рейтинг У рейтингу інвестиційної привабливості регіонів м. Київ посідає 5-те місце, що на одну позицію нижче показника минулого року. Це відбулось унаслідок зміни оцінки м’яких факторів, за якими область посіла 10-те місце порівняно з 8-м місцем попереднього року. За жорсткими факторами Київ продовжує посідати 4-те місце.

335

Обсяг капітальних інвестицій (ліва шкала) та приріст фізичного обсягу ВРП (права шкала) млрд. грн

10 5 0 -5 -10 -15 -20

40 20 0 2008

2009

2010

2011

2012

Капітальні інвестиції Приріст фізичного обсягу ВРП Джерело: Держстат

Конкурентні переваги:  Кваліфіковані працівники (58,3%)  Географічне розташування (50,0%)  Розвинений сектор торгівлі та послуг (50,0%)  Розвинена промисловість (41,7%) Перешкоди:  Корупція (70,8%)  Рівень податків (47,9%)  Високий регуляторний тиск (33,3%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Інвестиційна привабливість: жорсткі фактори

Місце області за відповідною величиною

У рейтингу інвестиційної привабливості за групою жорстких факторів м. Київ посідає 4-те місце. Як і раніше основними чинниками порівняно високого місця Києва в рейтингу за жорсткими факторами є його статус як найбільшого міста та адміністративний статус міста як столиці країни. Київ займає перше місце за розміром ринку (як бізнес, так споживчого сегменту), а значна концентрація наукового потенціалу країни дозволяє Києву зайняти перше місце за фактором «Інноваційний потенціал».

Дохід на одну особу 1

Промислове виробництво

Діловий оптимізм

Інвестиційна привабливість: м’які фактори

Відкритість влади

Також досить позитивно оцінено діловий клімат (8ме місце), хоча раніше Київ займав 3-тє місце за цим фактором. Ділові очікування в Києві (фактор «Діловий оптимізм») також залишаються кращими ніж у більшості регіонів України. Київ перемістився з 8-го місця на 9-те місце за цим показником, але залишився в першій десятці.

Кількість підприємств

Рівень зайнятості

Водночас, невирішеність проблем у сфері охорони здоров’я та погіршення якості доріг негативно вплинули на місце Києва за компонентами «Інфраструктура» та «Охорона здоров’я» (14-те та 22-ге місце відповідно). Також позицію Києва в рейтингу інвестиційної привабливості за жорсткими факторами суто статистично обмежує досить низьке 26-те місце за компонентом «Природні ресурси», оскільки в межах міського населеного пункту їх видобуток неможливий..

У рейтингу інвестиційної привабливості за групою м’яких факторів м. Київ посідає 10-те місце й суттєво відстає від регіонів, що займають перші місця. Позитивно на позицію Києва, як і минулого року, виплинув фактор «Успішний досвід реалізації проектів», який відображає думку опитаних щодо наявності в місті успішних інвестиційних проектів: Київ зайняв 5-те місце за цим показником.

Чисельність населення

Джерело: Держстат

Інвестиційна привабливість: м’які фактори Діловий клімат Успішний досвід

2.0 1.8 1.6 1.4 1.2 1.0

Ефективність влади

Адміністративні процедури

Дотримання прав власності

Правила та процедури

Корупція Місцеві податки

Джерело: Власні розрахунки

Приріст ПІІ на одну особу дол. США

2000 1500

1000 500 0

Водночас, оцінки ефективності державного врядування та правосуддя в місті є досить низькими. Негативне сприйняття регуляторного клімату загалом не зазнало відчутних змін порівняно з минулим роком. Єдиним винятком став компонент «Адміністративні процедури», за яким

336

2008 Джерело: Держстат

2009 2010 Україна

2011 2012 Область

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Київ займав 13-те місце минулого року, а в цьому перемістився на 23-тє. Використання інвестиційного потенціалу Сильні та слабкі сторони інвестиційної привабливості регіону були визначені за допомогою опитування експертів. Сильними сторонами Києва експерти назвали високу купівельну спроможність киян та статус міста як столиці, де розташовується керівництво компаній, високий розвиток інфраструктури. Можливості для розвитку економіки Києва прямо пов’язані з покращенням загальної соціально-економічної ситуації в державі, у тому числі, завдяки розвитку інтеграції з ЄС та реальної дерегуляції. Також економічний потенціал розвитку Києва може посилитись завдяки децентралізації бюджетних потоків, що серед іншого може сформувати необхідні для подальшого розвитку міста ресурси. Серед слабких сторін регіону виділяються обмежений вплив на ситуацію в місті виборних органів управління, а також високі ціни на нерухомість. Слабкою стороною регіону, з точки зору інвестиційної привабливості, є те, що на ринку Києва існує досить високий рівень конкуренції. Регіон стикається з тими ж ризиками, що й економіка України в цілому. Мова йде переважно про погіршення ділового клімату. Зосередження в Києві головних офісів компаній та висока питома вага сектору послуг робить економіку міста особливо чутливою до коливань ділової кон’юнктури.

Сильні сторони

Слабкі сторони

Більша купівельна спроможність населення

Брак повноважень органів місцевого самоврядування

Комфортність міста для керівництва підприємств, у тому числі іноземних

Високі ціни на нерухомість Висока конкуренція

Головний транспортний та інфраструктурний вузол країни Можливості Підписання Угоди асоціацію з ЄС Дерегуляція процедур

Загрози про

дозвільних

Зміни бюджетного законодавства із перерозподілом більшої частки місцевих податків у місцевий бюджет

Часта зміна законодавства Корупція, у тому числі, у судовій системі Незахищеність власності

права

Тиск з боку органів влади на бізнес Торговельна війна з Росією

Джерело: Опитування експертів

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Обсяги експорту та імпорту

Підвищення ефективності роботи державних органів Дієві зусилля з дерегуляції виробничо-комерційної діяльності в Україні має особливе значення для економіки Києва.

млрд дол. США 40 30 20 10 0 2008

Формування легітимної системи органів влади Києва позитивно вплине на спроможність влади, в тому числі, у розбудові адекватних стосунків із бізнес-спільнотою. Прийняття Генерального плану м. Києва та затвердження чітких планів реалізації Стратегії розвитку Києва дозволить формувати інвестиційні плани компаніям, що виявлять бажання скористатись новоствореними можливостями.

337

2009

2010

2011

2012

-10

-20 -30 -40 Сальдо Джерело: Держстат

Експорт

Імпорт

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Інфраструктура Покращення інфраструктури сприятиме не лише збільшенню інвестиційної привабливості, а й може бути об’єктом прикладання інвестицій для комерційних компаній. При цьому варто виділити два основні напрямки розвитку інфраструктури:  

Структура промислової продукції

транспортна інфраструктура; енергетичні, водопостачальні та каналізаційні мережі.

Що стосується транспортної інфраструктури, то наявна дорожня мережа є недостатньою для обслуговування транспортних потоків, які стрімко зростають кожного року. За таких умов доцільно розвивати ефективні транзитні та під’їзні магістралі та шляхи для індивідуального транспорту, комбінуючи цей підхід із розвитком та оптимізацією громадського транспорту, особливо в центральній частині міста. Забезпечення ефективної роботи транспорту в зимніх умовах та своєчасний поточний ремонт доріг також є важливим елементом підвищення інвестиційної привабливості регіону. Розвиток енергетичних мереж та мереж водопостачання та водовідведення є дуже важливим для поліпшення інвестиційного середовища: мова йде як про створення умов для надійного функціонування компаній на території міста, так і мінімізації загрози техногенних катастроф. Хоча їхній стан є відносно кращим порівняно з багатьма іншими регіонами, вимоги інвесторів до Києва значно вищі. Трудові ресурси та підприємницька ініціатива Щороку ВНЗ Києва приваблюють десятки тисяч студентів з інших регіонів. Доцільно максимізувати віддачу від міграції потенційно висококваліфікованої робочої сили до регіону, не забуваючи про збалансований розвиток професійно-технічної освіти. Для цього необхідно розвивати ефективну співпрацю між освітніми закладами та високотехнологічним бізнесом, підтримувати підприємницькі ініціативи студентів через бізнесінкубатори та забезпечити більшу відповідність між державним освітнім замовленням та місцевими потребами.

338

Інше 15.2% продукти харчування 17.4% інша неметалева продукція 3.4% Постачання електроенергії та газу 60.5%

Джерело: Держстат

машинобудув ання 3.5%

Високий рівень конкуренції

Часті зміни економічного законодавства

Висока ставка кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Недостатньо кваліфікованих працівників

Частка керівників підприємств, які назвали…

Джерело: Опитування керівників підприємств

Використання туристичного потенціалу У рамках підготовки до Євро-2012 Київ став доступнішим для іноземних туристів та покращив готельну інфраструктуру. Туризм та подорожі –це потенційне джерело надходжень до регіонального бюджету та покращення міжнародного іміджу міста. Для подальшого розвитку туризму важливо зберегти досягнуті позиції, зберігати та розвивати зелену частину Києва. Не менш важливою є популяризація Києва як ділового центру на перехресті Європи та Азії. Це може сприяти розвитку ділового туризму та розміщенню в Києві регіональних відділень (регіон тут у значенні групи країн) міжнародних корпорацій

Розподіл населення за віком

Населення від 15 до 64 років 73%

Населення віком від 65 років 13%

Формування «Великого» Києва Для збільшення інвестиційного потенціалу Києву доцільно розвиватись як центру міської конурбації та координувати розвиток міста з розвитком передмість та сусідніми містами. Це може розширити спектр інвестиційних можливостей

339

Населення віком до 15 років 14% Джерело: Держстат Дані на 1 січня 2013 р.

Узагальнені результати дослідження та рекомендації

Севастополь: загальна інформація

Площа, тис. км2:

0,9

Кількість районів:

Чисельність населення, тис. осіб:

385,9

Частка регіону у ВВП, %:

0,72%

Рівень безробіття, %:

5,9%

Севастополь є портовим містом, яке розташоване в південно-західній частині Кримського півострова. Унікальне географічне розташування та зручність гаваней міста робить Севастополь стратегічно важливим військово-морським об’єктом. Зараз у ньому розташовані українські військово-морські сили та об’єкти, які здані в оренду ВМФ Росії. У місті розташовані штаб-квартири ВМС України та ВМФ Росії. Головними галузями промисловості міста є машинобудування, енергетика та харчова промисловість. Основною корисною копалиною є флюсовий вапняк, який видобувається на околицях міста. Загальний рейтинг У рейтингу інвестиційної привабливості регіонів місто Севастополь посідає 17-те місце, що на 9 позицій вище показника минулого року. Покращення рейтингу регіону переважно зумовлено зростанням оцінок як м’яких факторів (місто перемістилось з 21-го на 9-те місце), так і жорстких факторів (місто перемістилось з 27-го до 25-те місця). Інвестиційна привабливість: жорсткі фактори У рейтингу інвестиційної привабливості за групою жорстких факторів місто Севастополь посідає 25-те місце, що на 2 позиції вище ніж попереднього року. Покращення рейтингу за рахунок оцінки жорстких факторів було спричинене підвищенням оцінки цілого ряду їхніх компонентів. Так, зокрема, за

340

Конкурентні переваги:  Розвинений споживчий ринок (66,7%)  Географічне розташування (46,7%)  Сприятливі кліматичні умови (46,7%)  Розвинений сектор торгівлі і послуг (40,0%)  Розвинена інфраструктура (40,0%) Перешкоди:  Високий рівень конкуренції (80%)  Низький попит на продукцію (33,3%)  Висока ставка кредитів (13,3%)

Узагальнені результати дослідження та рекомендації останній рік за показником «Інноваційний потенціал» місто піднялось з 25-го на 19-те місце, за показником «Бізнес-сегмент» – з 11-го до 3-го. Окремо слід відзначити посилення позицій Севастополя за фактором «Інфраструктура» - з 16го до 5-го місця. Оцінки складових інфраструктури є вищими за середні значення по країні, за винятком лише якості мобільного зв’язку. Хоча індекс фактору «Трудові ресурси» майже не змінився протягом останнього року, але місто Севастополь піднялось у рейтингу на 4 позиції і тепер займає 17-те місце, що пояснюється різною динамікою розвитку цієї сфери в інших областях. Проте не усі складові фактора «Трудові ресурси» змінились однаково: зниження місця в рейтингу за показником «Здоров’я» з 10-го до 18-го свідчить про погіршення здоров‘я працівників. При цьому доступність трудових ресурсів лишається низькою, хоча й покращилась незначною мірою (за відповідним показником Севастополь перемістився з 25-го на 24-те місце), тоді як за якістю трудових ресурсів місто піднялось з 18-го на 6-те місце. Стабільними лишаються позиції міста в частині природних ресурсів, де воно продовжує посідати останнє місце, а також споживчого сегменту, оцінки якого відповідають середнім по Україні, що дає можливість місту посідати за цим критерієм 11-те місце. Інвестиційна привабливість: м’які фактори У рейтингу інвестиційної привабливості за групою м’яких факторів місто Севастополь посідає 9-те місце, піднявшись з 21-го. Позитивним є той факт, що за останній рік місто піднялось у рейтингу за усіма компонентами групи м’яких факторів. Так, покращились оцінки діяльності місцевих органів влади: за показником ефективності органів влади місто піднялось у рейтингу з 12-го на 9-те місце, відкритості - з 15-го на 5-те. Також покращились оцінки факторів «Адміністративні процедури», де рейтинг міста зріс з останнього місця до 17-го, «Дотримання прав власності» - з 23го до 26-го місця, «Корупція» - з 19-го до 11-го місця. Місто Севастополь також увійшло в першу десятку за фактором «Податки та збори» (9-те місце), тоді як рік тому перебувало на 12-му місці. Важливим для розвитку бізнесу є зниження податкового тягаря: за оцінками цього чинника Севастополь піднявся з 19-го на 11–те місце.

341

Місце регіону за відповідною величиною Дохід на одну особу 10

Промислове виробництво

Кількість підприємств 27

27 27

Рівень зайнятості 2

Чисельність населення

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Оцінка «Бізнес-середовища» також покращилась. Так, рейтинг міста Севастополь за фактором «Діловий клімат» виріс з 12-го до 9-го місця, за фактором «Діловий оптимізм» – з 23-го до 10-го. Ці зміни також відображають оцінки підприємствами стану поточного бізнес-середовища, ринкової кон’юнктури та привабливості для започаткування бізнесу, які є вищими порівняно з середніми по Україні. Важливим для інвестиційної привабливості міста є накопичення успішного досвіду реалізації інвестиційних проектів. Так, за цим показником рейтинг Севастополя зріс з 13-го місця до 9-го. РЕКОМЕНДАЦІЇ

  

Вихід до моря, інфраструктура

морська

Клімат Якісні трудові ресурси

Можливості

Проведене дослідження інвестиційного середовища міста Севастополя дозволило сформувати низку наступних рекомендацій, реалізація яких сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості:  

Сильні сторони

захист прав інвесторів; підвищення якості та доступності медичного обслуговування; підвищення конкурентоспроможності підприємств; стимулювання притоку трудових ресурсів; сприяння успішній реалізації інвестиційних проектів.

Захист прав інвесторів Для збільшення інвестиційної привабливості на рівні регіону має гарантуватись належне забезпечення захисту майнових та інтелектуальних прав власності. Так, важливим елементом ділового середовища має стати ефективна та прозора система реєстрації прав власності, що дасть змогу запобігати рейдерським атакам та незаконному захопленню майна. Також, важливим для інвесторів є забезпечення справедливого правосуддя, що давало б змогу ефективно протидіяти незаконним діям як контрагентів, так і місцевих органів влади. Для забезпечення ефективної реалізації прав власності має бути дерегульовано бізнессередовище: зменшено кількість та оптимізовано правила й процедури щодо започаткування бізнесу та його поточної діяльності

342

Промоція регіону Супровід та «єдине вікно» для інвестора».

Слабкі сторони Юридична невизначеність статусу міста Невигідні стосунки морським флотом Росії

Заблокована система проведення земельних аукціонів. Загрози Ідеологічний вплив з боку Росії Політична нестабільність

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Підвищення якості та доступності медичного обслуговування Вдосконалення системи охорони здоров’я в регіоні має покращити рівень здоров’я працівників, що, у свою чергу, підвищить їхню продуктивність та якість роботи. У цьому напрямку необхідно зробити: • •

• •

за можливості забезпечити повноцінний медичний огляд на робочих місцях; обладнати медичні заклади всім необхідним та укомплектувати їх медичним персоналом; контролювати наявність необхідних ліків та їх доступність населенню; запровадити програму популяризації здорового способу життя.

Підвищення підприємств

• • •

•

Інше 15.5%

Постачання електроенергії та газу 23.4%

продукти харчування 29.6%

конкурентоспроможності

Оскільки високий рівень конкуренції є однією з перешкод веденню підприємницької та інвестиційної діяльності в місті Севастополі, необхідно підвищити конкурентоспроможність місцевих фірм. З цією метою необхідно реалізувати такі кроки: •

Структура промислової продукції

запровадження новітніх технологій, а також сприяння переходу від ресурсо- та трудомістких до наукомістких виробництв; надання інформаційної підтримки для впровадження новітніх технологій; підвищення енергоефективності підприємств; скорочення додаткових витрат та втрат продуктивності, пов’язаних із неефективними адміністративними процедурами та корупційними схемами; створення бізнес-інкубаторів, наукових парків та технопарків; сприяння в пошуку нових ринків збуту; покращення умов для мобільності продукції та сировини (зокрема, спрощення митних процедур); вдосконалення інфраструктури міста.

Стимулювання притоку трудових ресурсів Висока ділова активність та низький рівень безробіття свідчать про високий економічний та інвестиційний потенціал міста. Внаслідок недостатньої кількості трудових ресурсів цей потенціал не може бути реалізований повністю.

343

виробництво меблів; ремонт машин і устаткування 11.7% Джерело: Держстат

машинобудування 15.5%

Металургійне виробництво 4.3%

Узагальнені результати дослідження та рекомендації Оскільки за останній рік ситуація з доступністю робочої сили в місті не змінилася, пропонується провести аналіз стану трудових ресурсів, їхньої структури, динаміки, напрямків та масштабів трудової міграції. На основі цього має бути розроблена програма стимулювання збереження та розвитку кадрового потенціалу з урахуванням можливості залучення трудових ресурсів з інших регіонів, які потерпають від високого безробіття.

Перешкоди в інвестиційній діяльності

Джерело: Опитування керівників підприємств

Сприяння успішній реалізації інвестиційних проектів Важливим напрямком діяльності має стати посилення інноваційного потенціалу міста в напрямку генерування нових та запровадження передових технологій. З цією метою необхідно посилювати кооперацію між науководослідними установами та підприємствами як в плані підготовки кадрів, так і щодо замовлення й розробки технологій. Стимулювання цих процесів має, у тому числі, полягати в посиленні захисту прав інтелектуальної власності, бюджетній підтримці інноваційної діяльності, постійному оновленні баз даних інвестиційних проектів. Нарешті, необхідно мати ефективну базу даних інвестиційних можливостей у місті, регулярно організовувати спеціальні інформаційні заходи. Важливе значення має пропаганда успішного досвіду реалізації інвестиційних проектів у регіоні.

344

Інше

Високий рівень конкуренції

Часті зміни економічного законодавства

Висока ставка кредитів

Застарілі технології

Високий податковий тягар

Високий регуляторний тиск

Проблеми з енергопостачанням

Корупція

Недоступність кредитів

Недостатньо виробничих потужностей

Несприятлива політична ситуація

Проблема ліквідності

Недостатньо сировини/ матеріалів

Недостатній попит

Частка керівників підприємств, які назвали перешкоду, %

Недостатньо кваліфікованих …

100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014

Додаток Б Реитинг інвестиціиної привабливості регіонів та Методологія иого побудови

345

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014

Зміст 1.Структура індексу ........................................................................................................................................... 348 2. Індекс Інвестиційної Привабливості Регіонів............................................................................................... 350 2.1 Жорсткі фактори .......................................................................................................................................... 352 Природні ресурси (земельні та водні) ...................................................................................................... 353 Трудові ресурси ......................................................................................................................................... 354 Трудові ресурси. Здоров'я......................................................................................................................... 355 Трудові ресурси. Доступність .................................................................................................................... 356 Трудові ресурси. Освіта ............................................................................................................................. 357 Інноваційний потенціал ............................................................................................................................ 358 Споживчий сегмент ................................................................................................................................... 359 Бізнес-сегмент ........................................................................................................................................... 360 Інфраструктура .......................................................................................................................................... 361 2.2 М'які фактори .............................................................................................................................................. 363 Діловий клімат........................................................................................................................................... 364 Ефективність державних органів .............................................................................................................. 365 Адміністративні процедури ...................................................................................................................... 366 Дотримання прав власності ...................................................................................................................... 367 Корупція..................................................................................................................................................... 368 Податки та збори ....................................................................................................................................... 369 Правила та процедури .............................................................................................................................. 370 Відкритість влади ...................................................................................................................................... 371 Діловий оптимізм ...................................................................................................................................... 372 Додаток. Методологія ...................................................................................................................................... 373 1.Теоретичне обґрунтування підходу до побудови Індексу ............................................................................ 374 2.Групи факторів: загальні визначення ............................................................................................................ 378 3.Жорсткі фактори ............................................................................................................................................. 379 3.1Географічне розташування області та її площа. .......................................................................................... 380 3.2Природні ресурси ......................................................................................................................................... 380 3.3Робоча сила. ................................................................................................................................................. 380 3.4R&D потенціал. ............................................................................................................................................. 381 3.5Розмір ринку: споживчий сектор. ................................................................................................................ 381 3.6Розмір ринку: бізнес-сегмент. ..................................................................................................................... 381 3.7Інфраструктура. ............................................................................................................................................ 381 4.М’які фактори ................................................................................................................................................. 382 Діловий клімат .................................................................................................................................................. 383 346

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014 Підгрупа факторів «Правила та процедури» .................................................................................................... 383 Відкритість влади .............................................................................................................................................. 384 Діловий оптимізм ............................................................................................................................................. 384 Успішний досвід реалізації інвестиційних проектів ......................................................................................... 384 5.Методологія побудови Індексу..................................................................................................................... 385 Нормалізація статистичних індикаторів ........................................................................................................... 385 Ваги статистичних індикаторів .......................................................................................................................... 386 Агрегування даних в композитний індекс ........................................................................................................ 386 Схематичний приклад розрахунку індексу....................................................................................................... 388

347

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014

1. Структура індексу

Жорсткі фактори

1. Природні ресурси (водні та земельні)

2.1. Здоров'я

2. Трудові ресурси

2.2 Доступність

3. Інноваційний потенціал

2.3. Якість

4. Географічне розташування

5. Споживчий сегмент

6. Бізнес-сегмент

Індекс Інвестиційної Привабливості Регіонів

М'які фактори

7. Інфраструктура

2.1. Ефективність державних органів

1. Діловий клімат

2.2. Адміністративні процедури

2. Правила та процедури

2.3. Дотримання прав власності

3. Відкритість влади

2.4. Корупція

4. Діловий оптимізм

2.5. Податки та збори

5. Успішний досвід

348

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014

Розподіл регіонів за жорсткими та м'якими факторами 1.8

Кращі показники

Львівська

1.7

1.6

Івано-Франківська

1.5

Волинська

М"які фактори

Чернігівська Вінницька

1.4

Рівненська Сумська Київська Закарпатська

1.3

м. Київ Дніпропетровська

Харківська

Запорізька Хмельницька

Чернівецька

Гірші показники

Одеська

Житомирська м. Севастополь Тернопільська

Миколаївська Черкаська

Луганська Херсонська Кіровоградська Полтавська АР Крим Донецька

1.2

1.1

1 1

1.1

1.2

Гірші показники

1.3

1.4

Жорсткі фактори

1.5

1.6

1.7

Кращі показники

349

1.8

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014

2. Індекс Інвестиційної Привабливості Регіонів

Значення індексу інвестиційної привабливості Львівська

1.601

Івано-Франківська

1.478

Одеська

1.459

Вінницька

1.428

м. Київ

1.419

Дніпропетровська

1.418

Волинська

1.410

Харківська

1.404

Чернігівська

1.397

Житомирська

1.385

Тернопільська

1.356

Запорізька

1.355

Київська

1.353

Рівненська

1.343

Сумська

1.339

Миколаївська

1.329

м. Севастополь

1.320

Черкаська

1.310

Хмельницька

1.289

Полтавська

1.283

Кіровоградська

1.283

Донецька

1.281

Луганська

1.280

Закарпатська

1.274

Херсонська

1.264

Чернівецька

1.250

АР Крим

1.228 1

1.1

1.2

1.3

Значення індексу

350

1.4

1.5

1.6

1.7

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014

Жорсткі фактори

351

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014

2.1 Жорсткі фактори

Значення індексу інвестиційної привабливості за жорсткими факторами Харківська

1.521

Дніпропетровська

1.511

Одеська

1.494

м. Київ

1.490

Львівська

1.459

Вінницька

1.436

Донецька

1.435

Запорізька

1.401

Київська

1.399

Миколаївська

1.398

Кіровоградська

1.389

Полтавська

1.386

Житомирська

1.374

Івано-Франківська

1.373

Черкаська

1.370

Луганська

1.354

Рівненська

1.350

Сумська

1.350

Чернігівська

1.350

Волинська

1.338

Херсонська

1.336

Тернопільська

1.334

Хмельницька

1.312

АР Крим

1.298

м. Севастополь

1.264

Чернівецька

1.257

Закарпатська

1.245 1

1.1

1.2

1.3

Значення індексу

352

1.4

1.5

1.6

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014 Природні ресурси (земельні та водні) Місце

Регіон

Бал

Харківська

1.655004

Кіровоградська

1.64831

Дніпропетровська

1.638751

Одеська

1.597424

Луганська

1.494669

Донецька

1.479447

Запорізька

1.461333

Миколаївська

1.456581

Львівська

1.454103

Вінницька

1.428404

Полтавська

1.412998

Хмельницька

1.409591

Херсонська

1.406718

Сумська

1.396458

Київська

1.373367

Тернопільська

1.360663

Волинська

1.342326

Черкаська

1.320474

Житомирська

1.316428

Чернігівська

1.303676

Івано-Франківська

1.300051

АР Крим

1.299279

Рівненська

1.286489

Чернівецька

1.240117

Закарпатська

1.19302

м. Київ

1.150248

м. Севастополь

1.111069

353

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014 Трудові ресурси Місце

Регіон

Бал

Львівська

1.663999

Волинська

1.543753

Івано-Франківська

1.513772

Донецька

1.506292

Вінницька

1.502966

Харківська

1.482105

Сумська

1.48153

Одеська

1.472199

Миколаївська

1.47076

м. Київ

1.451061

Закарпатська

1.446177

Рівненська

1.445962

Херсонська

1.420559

Житомирська

1.419879

Чернігівська

1.411729

Тернопільська

1.409184

м. Севастополь

1.406648

Дніпропетровська

1.398521

Черкаська

1.374502

АР Крим

1.371604

Чернівецька

1.36374

Кіровоградська

1.357904

Хмельницька

1.344283

Полтавська

1.33102

Запорізька

1.32045

Київська

1.276276

Луганська

1.258552

354

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014 Трудові ресурси. Здоров'я Місце

Регіон

Бал

Львівська

1.76684

Івано-Франківська

1.738414

Волинська

1.66334

Вінницька

1.640359

Одеська

1.613657

Закарпатська

1.537323

Донецька

1.490477

Миколаївська

1.476171

Черкаська

1.471288

Кіровоградська

1.470605

Сумська

1.467611

Чернівецька

1.460468

Харківська

1.457415

Тернопільська

1.452161

АР Крим

1.440466

Херсонська

1.42605

Хмельницька

1.391744

м. Севастополь

1.351722

Чернігівська

1.327866

Дніпропетровська

1.32187

Житомирська

1.320843

м. Київ

1.311889

Рівненська

1.305175

Луганська

1.25103

Запорізька

1.207733

Полтавська

1.187574

Київська

1.181384

355

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014 Трудові ресурси. Доступність Місце

Регіон

Бал

Рівненська

1.657268

Волинська

1.587838

Житомирська

1.587775

Закарпатська

1.574809

Чернігівська

1.530466

Львівська

1.525731

Херсонська

1.523883

Вінницька

1.523009

Харківська

1.521018

Донецька

1.508794

Дніпропетровська

1.507337

Хмельницька

1.503975

Чернівецька

1.502958

Черкаська

1.493503

м. Київ

1.483944

Сумська

1.479373

Тернопільська

1.476429

Миколаївська

1.475441

АР Крим

1.474682

Полтавська

1.459238

Кіровоградська

1.445662

Запорізька

1.440409

Одеська

1.430048

м. Севастополь

1.379075

Київська

1.371421

Івано-Франківська

1.333795

Луганська

1.329625

356

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014 Трудові ресурси. Освіта Місце

Регіон

Бал

Львівська

1.709163

м. Київ

1.569432

Донецька

1.519751

Сумська

1.49776

Івано-Франківська

1.496027

м. Севастополь

1.493073

Харківська

1.468655

Миколаївська

1.460722

Рівненська

1.397684

Волинська

1.392983

Чернігівська

1.384447

Одеська

1.382733

Дніпропетровська

1.372801

Житомирська

1.364942

Полтавська

1.360715

Вінницька

1.358959

Запорізька

1.323455

Херсонська

1.319141

Тернопільська

1.305197

Київська

1.283135

Закарпатська

1.249313

АР Крим

1.214746

Луганська

1.198443

Черкаська

1.18177

Кіровоградська

1.177726

Хмельницька

1.160571

Чернівецька

1.155462

357

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014 Інноваційний потенціал Місце

Регіон

Бал

м. Київ

1.70759

Харківська

1.615013

Запорізька

1.540487

Одеська

1.530171

Вінницька

1.503488

Дніпропетровська

1.422347

Львівська

1.418602

Івано-Франківська

1.414551

Житомирська

1.41184

Полтавська

1.404814

Тернопільська

1.404813

Луганська

1.396337

Черкаська

1.374838

Чернігівська

1.370926

Хмельницька

1.360181

Київська

1.336094

Миколаївська

1.333089

Чернівецька

1.28999

м. Севастополь

1.284623

АР Крим

1.28283

Волинська

1.282007

Херсонська

1.274997

Рівненська

1.262376

Сумська

1.258404

Донецька

1.212679

Закарпатська

1.109816

Кіровоградська

1.096955

358

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014 Споживчий сегмент Місце

Регіон

Бал

м. Київ

1.718667

Дніпропетровська

1.292495

Донецька

1.277311

Одеська

1.26525

Харківська

1.252304

Київська

1.239399

АР Крим

1.23037

Львівська

1.206381

Запорізька

1.204967

Полтавська

1.182852

м. Севастополь

1.178282

Миколаївська

1.171136

Черкаська

1.162774

Луганська

1.153107

Чернігівська

1.140121

Сумська

1.124318

Вінницька

1.11487

Херсонська

1.105406

Івано-Франківська

1.099029

Закарпатська

1.097797

Хмельницька

1.095389

Волинська

1.091304

Кіровоградська

1.089976

Чернівецька

1.088291

Рівненська

1.082214

Житомирська

1.076942

Тернопільська

1.040055

359

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014 Бізнес-сегмент Місце

Регіон

Бал

м. Київ

1.698085

Дніпропетровська

1.404894

м. Севастополь

1.366323

Одеська

1.349427

Полтавська

1.343432

Івано-Франківська

1.342297

Харківська

1.338656

Львівська

1.336049

Київська

1.327453

Запорізька

1.312954

Миколаївська

1.310322

Черкаська

1.291403

Житомирська

1.288205

Луганська

1.287357

Кіровоградська

1.284751

Донецька

1.271503

Рівненська

1.247367

Волинська

1.237258

Закарпатська

1.227133

Чернівецька

1.215303

Сумська

1.215132

Тернопільська

1.214501

АР Крим

1.193487

Чернігівська

1.177475

Херсонська

1.174642

Хмельницька

1.171503

Вінницька

1.118147

360

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014 Інфраструктура Місце

Регіон

Бал

Донецька

1.742364

Одеська

1.655296

Вінницька

1.65223

Кіровоградська

1.63176

м. Севастополь

1.595676

Рівненська

1.585921

Харківська

1.575124

Волинська

1.567876

Київська

1.552464

Івано-Франківська

1.541456

Львівська

1.537875

Дніпропетровська

1.534421

Сумська

1.520429

м. Київ

1.516853

Житомирська

1.497434

Чернігівська

1.490746

Луганська

1.480523

Миколаївська

1.47969

Черкаська

1.475316

Запорізька

1.452592

Тернопільська

1.448558

Закарпатська

1.420622

АР Крим

1.38961

Херсонська

1.37797

Чернівецька

1.270308

Хмельницька

1.235934

Полтавська

1.213681

361

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014

М’які фактори

362

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014

2.2 М'які фактори

Значення індексу інвестиційної привабливості за м'якими факторами Львівська

1.756

Івано-Франківська

1.591

Волинська

1.486

Чернігівська

1.447

Одеська

1.425

Вінницька

1.421

Житомирська

1.396

Тернопільська

1.379

м. Севастополь

1.378

м. Київ

1.352

Рівненська

1.336

Дніпропетровська

1.330

Сумська

1.328

Запорізька

1.310

Київська

1.309

Закарпатська

1.305

Харківська

1.297

Хмельницька

1.267

Миколаївська

1.263

Черкаська

1.252

Чернівецька

1.243

Луганська

1.211

Херсонська

1.197

Полтавська

1.187

Кіровоградська

1.184

Ар Крим

1.162

Донецька

1.144 1

1.1

1.2

1.3

1.4

Значення індексу

363

1.5

1.6

1.7

1.8

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014

Діловий клімат Місце

Регіон

Бал

Львівська

1.148698

Івано-Франківська

1.115664

Волинська

1.111826

Одеська

1.102897

Чернігівська

1.097044

Житомирська

1.095401

Вінницька

1.089318

м. Київ

1.086475

м. Севастополь

1.0755

Дніпропетровська

1.074691

Закарпатська

1.073892

Миколаївська

1.072035

Харківська

1.070377

Рівненська

1.069527

Тернопільська

1.068493

Сумська

1.066893

Київська

1.062273

Хмельницька

1.060445

Кіровоградська

1.060011

Черкаська

1.058737

Ар Крим

1.057551

Запорізька

1.051617

Чернівецька

1.042443

Донецька

1.041865

Херсонська

1.041295

Полтавська

1.020575

Луганська

1.002894

364

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014 Ефективність державних органів Місце

Регіон

Бал

Львівська

1.993665

Івано-Франківська

1.920882

м. Севастополь

1.867692

Волинська

1.834711

Одеська

1.594564

Чернівецька

1.538575

Кіровоградська

1.534575

Харківська

1.528311

Закарпатська

1.515405

Сумська

1.484905

Житомирська

1.468454

Черкаська

1.446165

Чернігівська

1.413133

Луганська

1.398736

Тернопільська

1.398485

Донецька

1.391125

Київська

1.390214

Дніпропетровська

1.355863

Вінницька

1.334123

Миколаївська

1.323168

Полтавська

1.308377

Рівненська

1.293432

Запорізька

1.263985

Херсонська

1.221985

Хмельницька

1.196795

м. Київ

1.096305

Ар Крим

1.085638

365

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014 Адміністративні процедури Місце

Регіон

Бал

Львівська

1.89822

Волинська

1.664818

Чернігівська

1.637782

Житомирська

1.637731

Тернопільська

1.636844

Івано-Франківська

1.634846

Вінницька

1.625423

Одеська

1.541382

Запорізька

1.529249

Донецька

1.507157

Харківська

1.492343

Рівненська

1.49093

Черкаська

1.474703

Луганська

1.454933

Закарпатська

1.448927

Чернівецька

1.443147

м. Севастополь

1.424343

Дніпропетровська

1.418163

Херсонська

1.397019

Миколаївська

1.349474

Київська

1.323225

Сумська

1.315843

м. Київ

1.286586

Хмельницька

1.256173

Полтавська

1.221664

Кіровоградська

1.181407

Ар Крим

1.100041

366

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014 Дотримання прав власності Місце

Регіон

Бал

Львівська

1.991011

Волинська

1.815894

Івано-Франківська

1.804699

Чернігівська

1.79422

Тернопільська

1.643606

Донецька

1.602107

Вінницька

1.59658

Рівненська

1.591277

Кіровоградська

1.587636

Харківська

1.586634

Одеська

1.537383

Житомирська

1.531812

Луганська

1.48733

Сумська

1.413174

Дніпропетровська

1.397341

Черкаська

1.387514

Закарпатська

1.37632

Чернівецька

1.361775

Полтавська

1.349579

Київська

1.322777

Запорізька

1.304531

Херсонська

1.291153

м. Севастополь

1.285656

Хмельницька

1.254213

м. Київ

1.231078

Ар Крим

1.198646

Миколаївська

1.032103

367

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014 Корупція Місце

Регіон

Бал

Львівська

1.9997

Івано-Франківська

1.913489

Волинська

1.903445

Тернопільська

1.82968

Чернівецька

1.753099

Одеська

1.612951

Кіровоградська

1.499955

Харківська

1.491912

Дніпропетровська

1.477923

Луганська

1.444202

м. Севастополь

1.433367

Вінницька

1.42554

Закарпатська

1.419842

Донецька

1.407484

Рівненська

1.388796

Миколаївська

1.387728

Полтавська

1.369623

Житомирська

1.352702

Черкаська

1.351451

Чернігівська

1.274802

Херсонська

1.25964

Київська

1.229049

Запорізька

1.226334

Хмельницька

1.207695

Сумська

1.19949

Ар Крим

1.038161

м. Київ

1.031344

368

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014 Податки та збори Місце

Регіон

Бал

Львівська

1.98806

Івано-Франківська

1.878887

Волинська

1.757008

Одеська

1.721268

Луганська

1.701926

Чернігівська

1.658487

Вінницька

1.639477

Тернопільська

1.579225

м. Севастополь

1.575519

Дніпропетровська

1.539141

Запорізька

1.469372

Рівненська

1.469372

Харківська

1.444521

Кіровоградська

1.441855

Житомирська

1.434961

Херсонська

1.370205

Черкаська

1.369544

Хмельницька

1.341071

Сумська

1.306931

Донецька

1.306866

м. Київ

1.298271

Полтавська

1.29638

Закарпатська

1.275394

Ар Крим

1.270771

Київська

1.258301

Миколаївська

1.223502

Чернівецька

1.043689

369

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014 Правила та процедури Місце

Регіон

Бал

Львівська

1.973755

Івано-Франківська

1.82735

Волинська

1.793361

Тернопільська

1.611597

Одеська

1.60015

Чернігівська

1.544166

Вінницька

1.519174

Харківська

1.508012

м. Севастополь

1.505099

Луганська

1.493864

Житомирська

1.482075

Рівненська

1.443256

Кіровоградська

1.441543

Донецька

1.439389

Дніпропетровська

1.436266

Чернівецька

1.407934

Черкаська

1.4051

Закарпатська

1.404869

Запорізька

1.353577

Сумська

1.340508

Полтавська

1.308107

Херсонська

1.306338

Київська

1.3035

Миколаївська

1.256268

Хмельницька

1.250172

м. Київ

1.183818

Ар Крим

1.135595

370

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014 Відкритість влади Місце

Регіон

Бал

Волинська

1.012819

Івано-Франківська

1.012331

Львівська

1.011363

Чернігівська

1.010323

м. Севастополь

1.010165

Одеська

1.009551

Запорізька

1.009002

Рівненська

1.008948

Сумська

1.008805

Житомирська

1.008486

Тернопільська

1.00837

Вінницька

1.008325

Харківська

1.007996

м. Київ

1.007746

Київська

1.007225

Дніпропетровська

1.006746

Луганська

1.006657

Хмельницька

1.006657

Черкаська

1.006409

Полтавська

1.006369

Закарпатська

1.005181

Донецька

1.004733

Ар Крим

1.004416

Миколаївська

1.004215

Херсонська

1.003637

Чернівецька

1.003616

Кіровоградська

371

Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2014 Діловий оптимізм Місце

Регіон

Бал

Львівська

Івано-Франківська

1.741857

Чернігівська

1.690946

Волинська

1.556591

Вінницька

1.504758

Закарпатська

1.496902

Одеська

1.47789

Житомирська

1.473405

м. Київ

1.435364

м. Севастополь

1.389675

Рівненська

1.35599

Сумська

1.344316

Харківська

1.333833

Дніпропетровська

1.308715

Тернопільська

1.295523

Черкаська

1.272974

Херсонська

1.264576

Миколаївська

1.254092

Запорізька

1.252573

Хмельницька

1.248152

Ар Крим

1.238794

Київська

1.231692

Чернівецька

1.206948

Кіровоградська

1.11161

Луганська

1.111132

Донецька

1.082194

Полтавська

1.005594

372

Методологія

373

Методологія

1. Теоретичне обґрунтування підходу до побудови Індексу В теоретичному плані запропоноване бачення інвестиційної привабливості територій (регіонів) та, відповідно, можливості та способи її (інвестиційної привабливості) вимірювання базується на наступних міркуваннях. Мета цієї роботи полягає в тому, щоб оцінити здатність регіонів генерувати та залучати інвестиції, які сприяють економічному зростанню, в міжрегіональному (порівняльному) вимірі. В свою чергу, здатність регіонів генерувати та залучати інвестиції, які сприяють економічному зростанню, ми визначаємо як певний набір характеристик територіальної одиниці (області), які бере до уваги новий та чинний інвестор при прийнятті рішення щодо інвестування на даній конкретній території. В нашому аналізі ми виходимо з того, що оцінка інвестором тієї чи іншої території для інвестування є фактично його очікуванням отримати можливість здійснювати виробничокомерційну діяльність, яка характеризується прийнятним рівнем ризику та дохідності (прибутковості). Очевидно, що рішення щодо розробки та реалізації конкретних інвестиційних проектів має свою специфіку, яка визначається трьома основними чинниками, а саме:  Стратегія (мета) компанії (інвестора);  Специфіка галузі (сектору) інвестування;  Розміри компанії інвестора. Що стосується території (регіону), то відповідні очікування можна визначити наступним чином: • Створення робочих місць; • Надходження до місцевого бюджету; • Внесок в розвиток інфраструктури (в тому числі соціальної); • Демонстраційний ефект (позитивний приклад для інших інвесторів). За таких умов з точки зору регіону: • Всі інвестиції (іноземні та національні) потрібні; • Конкуренція інвесторів за можливість вкладати кошти на даній території – благо для регіону; • Регіон має певною мірою активно конкурувати за інвестиції з іншими регіонами країни та світу. В кінцевому підсумку ми визначаємо інвестиційне рішення як результат оцінки загальних та специфічних чинників інвестування. При цьому очевидно, що відповідні характеристики конкретної території є одним із факторів, що впливає на рішення інвестора. Зазначимо також, що конкретний інвестор оцінює лише ті економічні характеристики території, які мають критично важливе значення з точки зору стратегії (мети) компанії та специфіки галузі (сектору) її виробничо-комерційної діяльності. Так, для компаній, що займаються видобутком природних ресурсів, наявність покладів корисних копалин у відповідних обсягах та належної якості та розвинута транспортна мережа є головними чинниками вибору території інвестування. Водночас цей чинник не має якогось значення для легкої промисловості, для якої велике значення має наявність трудових ресурсів, тощо.

374

Методологія Із визначення здатності регіонів генерувати та залучати інвестиції, які сприяють економічному зростанню, як певного набору характеристик територіальної одиниці (області), які бере до уваги новий та чинний інвестор при прийнятті рішення щодо інвестування на даній конкретній території, випливає, що інвестиційна привабливість регіону фактично відображає якість пакету таких характеристик, тоді як індекс інвестиційної привабливості регіонів є фактично відносною оцінкою такої якості. Такий індекс, на нашу думку, повинен виконувати наступні завдання:  Оцінити відносну інвестиційну привабливість регіонів України для та тих, хто вже працює в Україні;  Допомогти Уряду визначити проблеми, що гальмують розвиток регіональному рівні;  Допомогти місцевій владі визначити чинники, що впливають привабливість регіону (області) в порівнянні з іншими регіонами яких треба посилити або мінімізувати.

нових інвесторів інвестування на на інвестиційну (областями), дію

В ідеальному варіанті методика розрахунку індексу інвестиційної привабливості повинна задовольняти наступним вимогам:  Методика розрахунку індексу має бути адекватною поставленим цілям і завданням;  Можливість регулярного повторення розрахунку індексу та отримання результатів, які можна порівняти;  «Пояснюваність» індексу. Зазначимо, що вже кілька років підряд Фонд ефективного управління разом зі Світовим економічним форумом розраховують індекс конкурентоспроможності регіонів України. Експерти Світового економічного форуму визначають конкурентоспроможність як набір інститутів, політик та факторів, які визначають рівень продуктивності (тобто ефективності економіки) країни. Рівень продуктивності праці, в свою чергу, визначає рівень добробуту, який може забезпечити економіка. Рівень продуктивності також визначає норму прибутку, отриманого за рахунок інвестицій в економіку, які в свою чергу є основними чинниками зростання. На рівні країни автори дослідження щодо конкурентоспроможності регіонів визначають конкурентоспроможність як сукупність елементів, політик (інструментів) розвитку, які через свою взаємопов'язаність впливають на загальний рівень продуктивності, якість бізнесу (quality of the business sector) та бізнес-середовища. Очевидно, що конкурентоспроможність серед інших чинників визначається масштабами та якістю інвестиційного процесу, тоді як конкурентоспроможні економіки традиційно входять до групи лідерів за показниками інвестиційної активності. Водночас ми виходимо з того, що категорії конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості не є тотожними. Але при цьому слід зауважити, що окремі показники (чинники) конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості співпадають. В цілому наша логіка побудови індексу описується наступною схемою (Рисунок 1).

375

Методологія

Визначення чинників інвестиційної привабливості:

кількісні та якісні чинники

Оцінка інвестиційної привабливості (побудова індексу інвестиційної привабливості)

Інтерпретація оцінки: індекс інвестиційної привабливості як основа для рекомендацій в сфері економічної політики на регіональному та національному рівнях Рисунок 1. Структурно-логічна схема побудови та інтерпретації індексу інвестиційної привабливості регіону (території). Розробка індексу інвестиційної привабливості регіону є досить складним теоретичним завданням. Ця складність визначається наступними обставинами:  Труднощами в плані виділення суто регіональної складової інвестиційної привабливості (тобто розмежування регіонального компоненту та загальнонаціонального);  Традиційна проблема поєднання в одному показнику даних кількісної та якісної статистики;  Труднощі поєднання в одному показнику оцінки факторів універсального характеру з оцінкою специфічних (для конкретних галузей) факторів. В цілому, індекс – це відносна величина, яка є узагальненою мірою певного явища, утвореного з різнорідних елементів, що не підлягають безпосередньому підсумовуванню. Хоча складовими частинами індексу можуть бути різнорідні величини, їх підбір повинен Рисунок 2. Схема аналізу інвестиційної привабливості відповідати предмету дослідження для того, щоб можна було проводити обґрунтовані і порівняння. Зв'язок між інвестиційною привабливістю, регіональним чинниками та статистичними індикаторами показаний на Рисунку 2.

Інвестиційна привабливість

Регіональні фактори впливу

Предметом цього дослідження є інвестиційна привабливість областей, тоді як Статистичні індикатори об’єктом – їх соціально-економічне становище. В цій роботі поняття інвестиційної привабливості області визначене як здатність області залучати інвестиції, яка формується під впливом сукупності соціально-економічних факторів. Варто відзначити, що інвестиційні рішення базуються не тільки і не стільки на простоті заснування або закриття підприємств, конкретних регуляторних умов ведення бізнесу. Важливе

376

Методологія значення також має соціально-економічне середовище, в якому об’єкт інвестування свою виробничо-комерційну діяльність. В цьому зв’язку варто враховувати не лише поточний соціально-економічний стан області, але й потенціал, яким ця область володіє, що має безпосередній вплив на очікуваний прибуток. Як економічний феномен інвестиційна привабливість формується на основі дії регіональних факторів впливу. Оскільки самі фактори потребують певного рівня конкретизації, їх можна описати за допомогою системи статистичних індикаторів з різними одиницями виміру. Виходячи з того, що інвестиційна привабливість області формується під впливом цілої сукупності факторів, виникає необхідність комплексного аналізу їх дії та ступеню впливу на прийняття рішень інвесторами. Ось чому при побудові Індексу необхідно врахувати ряд важливих моментів: 1.

Система факторів, що оцінюються, повинні бути такими, які не стільки

впливають на економічне середовище регіону, скільки впливають на прийняття рішення інвестором стосовно вкладання фінансових та інших ресурсів на даній території. 2.

Важливим є також розмежування факторів, які мають загальнодержавний

вплив (податкове законодавство, митне регулювання etc.)

та таких, вплив яких

обмежується окремим регіоном (рівень розвитку людського капіталу, транспортна мережа etc.). 3.

Статистичні індикатори, що входять до складу індексу, повинні бути

достовірними, якомога повніше описувати явище чи процес, мати чітку інтерпретацію.

377

Методологія

2. Групи факторів: загальні визначення Як відзначалось раніше, інвестиційна привабливість регіону (області) визначається сукупністю чинників. Ці чинники інвестиційних рішень можна поділити на дві великі групи за критерієм незмінності/змінності в часі (Рисунок 3):  Жорсткі фактори. До цієї групи належать фактори, дію яких неможливо (або дуже складно) змінити в Рисунок 3. Фактори інвестиційної привабливості короткостроковій перспективі. Проте вони значною мірою визначають потенціал області та є базою для середньо- та Жорсткі М’які довгострокових прогнозів розвитку фактори фактори середовища реалізації інвестиційних проектів. Ця група факторів може бути Інвестиційна описана за допомогою офіційних привабливість статистичних даних.  М’які фактори. Ця група охоплює фактори, які можуть бути змінені протягом відносно короткого періоду часу та можуть створювати бар’єри для реалізації інвестиційних проектів. Фактори, що належать до цієї групи, переважно стосуються сприйняття економічного середовища інвесторами. Названі фактори можна кількісно оцінити за допомогою методів якісної статистики (тобто, через оцінки та очікування економічних агентів, які приймають інвестиційні рішення). Тому суто в методологічному плані ми виходили з того, що: 1.

Інвестиційна привабливість області – це узагальнена характеристика області як адміністративно–територіальної одиниці. 2. Ця характеристика формується під впливом соціально-економічних факторів («жорстких» та «м’яких»), що відображено на Рисунку 3. 3. Фактори можуть бути описані та оцінені за допомогою статистичних індикаторів та результатів опитувань економічних агентів. Ці фактори впливають на два основні критерії прийняття інвестиційних рішень (очікуваний прибуток та ризик). Виходячи з цього, індекс, який характеризує інвестиційну привабливість області, складається з сукупності агрегованих компонентів, які характеризують «жорсткі» та «м’які» фактори.

378

Методологія

3. Жорсткі фактори

Географічне розташування Природні ресурси

Робоча сила

Жорсткі фактори

R&D потенціал

Споживчий сегмент

Бізнес-сегмент

Інфраструктура

Рисунок 4. Сукупність жорстких факторів інвестиційної привабливості. Група «жорстких» факторів описується легко вимірюваними статистичними індикаторами. Важливість і ступінь впливу цих факторів на прийняття інвестиційних рішень буде різною для різних інвесторів в залежності від напрямків їх діяльності (див. Рисунок 4). До цієї групи факторів належать:

379

Методологія

3.1 Географічне розташування області та її площа. Це є чи не єдиним фактором, зміна якого неможлива. Проте вплив цього фактору може коливатись в залежності від тієї чи іншої області. Мова йде про те, що важливість цього чиннику в кінцевому підсумку залежить від місцезнаходження головних ринків збуту компанії, рівня розвитку інфраструктури, що, в свою чергу, визначає рівень транспортних витрат, витрати часу тощо. З іншого боку рівень впливу цього чинника залежить також від типу технологічних особливостей виробництва: частина підприємств для своєї діяльності потребує великих територій, інші – ні; деякі підприємства намагаються розміщувати виробничі потужності якомога ближче до кордонів з країною, яка є найбільшим ринком збуту, для інших вибір місця визначається наявністю потрібних ресурсів. Суто в статистичному плані цей чинник описується такими показниками, які розмір (площа) відповідної території, частка земель сільськогосподарського призначення, наявність кордонів з іншими країнами, кількість сусідніх областей, відстань до містмільйонників тощо.

3.2 Природні ресурси Для значної кількості інвесторів цей фактор відіграє вирішальну роль. Варто відзначити, що майже кожна область тією чи іншою мірою забезпечена тими чи іншими природними ресурсами, наявність яких робить область інвестиційно привабливою. Проте сам факт наявності окремих типів природніх ресурсів в області не варто переоцінювати. Акцент на виробництві видів продукції, які використовують лише поширений в цій області природний ресурс, робить економіку області вразливою, якщо попит на цю продукцію різко змінюється.. Варто також відзначити, що відсутність природних ресурсів, необхідних для певних видів виробництва, може бути компенсовано наявністю економічно ефективних можливостей їх отримання. Так, наприклад, наявність розвинутої інфраструктури та/або порівняно невеликих відстаней до родовищ природних копалин знижують вплив цього фактору на інвестиційне рішення. Зазначимо, що при оцінці забезпеченості природних ресурсів, береться до уваги не 32 лише їх наявність та обсяги, а й їх диверсифікація (індекс Херфіндаля-Хіршмана) .

3.3 Робоча сила. Якість робочої сили є однією з найголовніших соціально-економічних характеристик області. Чим вищим є рівень розвитку людського капіталу, тим менше ресурсів витрачатиметься компанією на підготовку та перепідготовку кадрів. При підборі статистичних індикаторів, які кількісно та якісно характеризують людський капітал, мають враховуватись не тільки рівень економічної активності, безробіття, освіти, міграції та природного приросту населення, але й рівень захворюваності та забезпеченість лікарями, що також впливає на якість та вартість робочої сили тощо.

Див. детальніше: Stephen A. Rhoades “The Herfindahl-Hirschman Index”.

Режим доступу: http://fraser.stlouisfed.org/docs/publications/FRB/pages/1990-1994/33101_1990-1994.pdf

380

Методологія

3.4 R&D потенціал. Цей фактор відображає здатність області створювати та абсорбувати інновації в різних сферах. Так, співпраця бізнесу з дослідними установами сприяє розвитку нових технологій, застосування яких у виробництві позитивно впливає на прибутковість підприємств. Варто наголосити на тому, що здатність абсорбувати нові технології може відігравати більш важливу роль, ніж можливість їх створення. Причиною цьому полягає в тому що значна частка інвесторів надає перевагу імпорту нових технологій з-за кордону або з інших регіонів України. Водночас насиченість науковими та освітніми закладами є значною перевагою, яка робить область особливо привабливою з точки зору інвестора. Статистичними індикаторами, які характеризують цей фактор є наявність науково-дослідних установ, технопарків, кількість вищих навчальних закладів та рівень їх акредитації, заклади професійнотехнічної освіти в області тощо.

3.5 Розмір ринку: споживчий сектор. Вплив цього фактору залежить від величини споживчих ринків. Ця величина має два основні виміри: кількість споживачів продукції та коштів, що витрачаються споживачами. Так, область з більшою чисельністю жителів, але з меншими доходами є менш інвестиційно привабливою від тієї, що має меншу кількість жителів, але з більшим рівнем доходів (та, відповідно, витрат). Статистичними індикаторами, які є відображенням цього фактору є: величина доходів на одну особу, заробітна плата в тих галузях, де частка зайнятих є найбільшою, частка витрат, щільність та кількість населення тощо.

3.6 Розмір ринку: бізнес-сегмент. Взаємодія з іншими підприємствами області є важливим елементом виробничокомерційної діяльності будь-якого підприємства. Результатом такої співпраці є створення економічних кластерів на рівні однієї області. В цьому контексті наявність індустріальних парків є важливою перевагою області в плані інвестиційної привабливості. За інших рівних умов наявність розвиненої фінансової мережі полегшує доступ до фінансових ресурсів та зменшує їх вартість. Статистичними індикаторами, що входять до складу індексу та характеризують цей фактор є: кількість підприємств в області, обсяги інвестицій (в тому числі іноземних), кількість банків в області, ступінь галузевої концентрації, величина валового регіонального продукту тощо.

3.7

Інфраструктура. Цей фактор має великий вплив як при виборі розташування виробничих потужностей, так і для реалізації продукції. Так, розвинена транспортна мережа дозволяє зменшити транспортні витрати та час транспортування, позитивно впливає на забезпечення підприємств робочою силою відповідної якості у відповідній кількості тощо. До того ж стабільність та якість електропостачання має безпосередній вплив на процес виробництва. До складу індексу входять наступні статистичні індикатори, які характеризують даний чинник: щільність автомобільних доріг та залізничних колій, показники водота електропостачання.

381

Методологія

4. М’які фактори

Діловий клімат

Підгрупа факторів правила та процедури Успішний досвід реалізації інвестиційних проектів

М’які фактори

Відкритість влади

Діловий оптимізм Рисунок 5. Сукупність м’яких факторів інвестиційної привабливості. Якщо «жорсткі» фактори стосуються більшою мірою інвестиційного потенціалу області, то «м’які» чинники розглядаються як бар’єри розвитку виробничо-комерційної діяльності та/або входу на ринок (виходу з ринку). В цій якості м’які фактори також визначають додаткові ризики, які супроводжують діяльність інвестора (Див. Рисунок 5). В тому випадку, коли область багата на природні, трудові ресурси тощо, негативний вплив навіть одного з «м’яких» чинників може перекреслити зацікавленість інвестора в області. Ця група важко піддається об’єктивній

382

Методологія статистичній оцінці на відміну від жорстких чинників, але ступінь впливу названих чинників на прийняття інвестиційних рішень можна визначити за допомогою опитувань (методів якісної статистики). До групи м’яких факторів належать такі підгрупи:

Діловий клімат Діловий клімат – це сукупність факторів, що характеризують середовище, в якому здійснюють свою діяльність підприємства. Зазвичай при оцінці ділового клімату беруться до уваги регуляторні перешкоди, кон’юнктура ринку, практики взаємодії між підприємствами тощо. Оцінка ділового клімату регіонів проводилася шляхом опитування керівників підприємств щодо стану самого ділового клімату, кон’юнктури ринку, ділової активності тощо.

Підгрупа факторів «Правила та процедури» Хоча значна кількість правил та процедур, що стосуються діяльності підприємств, визначаються на рівні всієї країни, частина з них приймається на місцях. До того ж процес реалізації загальнонаціональних правил та процедур має свої особливості в різних областях (часові витрати на реєстрацію підприємств, наявність чи відсутність так званого «єдиного вікна», тощо) Відтак, процес адміністрування може бути бар’єром, який суттєво впливає на рішення інвестора. З іншого боку прозорість роботи органів влади також значною мірою позитивно впливає на рішення інвесторів за інших рівних умов. До цієї підгрупи належать такі фактори: Ефективність державних органів. Цей фактор характеризує те, наскільки якісно органи влади виконують свої обов’язки. Він вимірювався за допомогою оцінки інвесторами ефективності роботи різних державних установ. Адміністративні процедури. Для характеристики цього фактору використовувалась оцінка інвесторами основних адміністративних процедур, з якими вони стикались в процесі своєї діяльності. Дотримання прав власності. Оскільки право власності є одним з найважливіших інститутів ринкової економіки, важливо оцінити його ефективність в регіональному вимірі. Тому до уваги бралась оцінка інвесторами масштабів такого явища як рейдерство, процесу вирішення спорів щодо прав власності тощо. Корупція. Фактор характеризує додаткові витрати, які мусить здійснювати бізнес в процесі своєї діяльності. Як результат, вона є важливою перешкодою діяльності підприємств, що існують на ринку, а також є бар’єром для входу на ці ринки нових господарюючих суб’єктів. Показник вимірювався через оцінювання інвесторами розповсюдженості явища та його впливу на господарську діяльність. Місцеві податки та інші платежі. З метою залучення додаткових інвестицій в область місцеві органи влади можуть використовувати податкові та фінансові стимули, які дозволяють зменшити витрати підприємств. Так, наприклад, саме на

383

Методологія місцевому рівні визначається величина місцевих податків. Слід також враховувати пільги та стимули, які законодавчо надаються окремих галузям економіки. До уваги бралась оцінка інвесторами впливу місцевих податків на їх діяльність.

Відкритість влади Відкритість влади робить її діяльність зрозумілою і передбачуваною для підприємств, що функціонують в регіоні, тим самим зменшуючи ризики, які пов’язані з рішеннями державних органів на місцях. Для визначення рівня відкритості роботи органів влади, опитування включало питання не тільки про повноту та швидкість інформування громадськості про прийняті рішення, а й визначення ступеню залучення керівників підприємств до прийняття важливих для регіону рішень.

Діловий оптимізм Те, як підприємства оцінюють майбутній стан економіки регіону та ринків збуту продукції значною мірою впливає на їх рішення щодо закупівлі ресурсів, планування обсягів виробництва, збуту тощо. Для інвестора, окрім очікуваного прибутку, найважливішим елементом при прийнятті рішень щодо інвестування є оцінка сукупності ризиків, тобто чинників, які впливають на відхилення реальних результатів виробничо-комерційної діяльності від початкових очікувань (перш за все прибутку). В цьому контексті управління очікуваннями інвесторів є одним з головних напрямків діяльності місцевих органів державної влади як елементу заохочення інвестиційної діяльності. Цілями та інструментами такої діяльності є забезпечення сталого та передбаченого економічного розвитку регіону. Наявність планів розвитку регіону та покращення інвестиційного середовища і, головне, ефективна реалізація таких планів, посилює впевненість інвесторів і, таким чином, зменшує ризики, пов’язані з їхньою діяльністю. Для визначення рівня ділового оптимізму використовувались очікування інвесторів щодо зміни кон’юнктури ринку, ділового клімату та оцінка привабливості області для започаткування бізнесу в річній та п’ятирічній перспективах.

Успішний досвід реалізації інвестиційних проектів Важливим показником якості інвестиційного клімату та економічної активності є діяльність існуючих в області підприємств. Очевидно, що успішний досвід реалізації інвестиційних проектів позитивно впливає на імідж регіону в цілому та на його інвестиційну привабливість зокрема. Успішні інвестиційні проекти генерують так званий демонстраційний ефект (demonstration effect).

384

Методологія

5. Методологія побудови Індексу Сьогодні в економічній літературі існує велика кількість робіт, присвячена різним теоретичним та методологічним аспектам побудови різного роду індексів для оцінки стану та динаміку соціально-економічних процесів. Для реалізації завдань цієї роботи ми обрали той інструментарій, який на нашу думку є найкращим з огляду на його застосування міжнародними 33 організаціями та провідними аналітичними центрами світу .

Нормалізація статистичних індикаторів Після того, як остаточно визначено множину змінних, які характеризують інвестиційну привабливість і є узгодженими між собою, необхідно провести їх нормалізацію. Найпоширенішим методом нормалізації є стандартизація даних відповідно до нормального розподілу з середнім значенням, яке дорівнює нулю та стандартним відхиленням, що дорівнює одиниці. Проте недоліком такого методу для побудови індексу інвестиційної привабливості є те, що змінні з великими крайніми значеннями мають сильний вплив на індекс в цілому34. Це може привести до того, що області з значним потенціалом в одній сфері (при низьких показниках в іншій) можуть мати значно вищий рейтинг ніж ті, в яких значення показників перевищує середній рівень, але не є найбільшими. Прикладом такого впливу можуть бути східні області, які за рахунок значної чисельності чи ресурсного потенціалу, але водночас маючи незадовільний стан навколишнього середовища та порівняно нижчий рівень освіти тощо, в підсумку матимуть вищий рейтинг порівняно з регіонами з більш «збалансованими» характеристиками. Тому слід обрати інший метод нормалізації, який дозволить уникнути спотворюючого впливу екстремально великих значень. З цією метою в роботі використано метод Min-Max, який дозволяє привести всі дані до одного діапазону в межах 0 та 1. Цей метод, хоча і дещо ускладнює процес розрахунку в динаміці, але водночас дозволяє більш адекватно відобразити амплітуду коливання відповідних величин. Крім того метод Min-Max дозволяє краще перевести дані у тих випадках, коли значення статистичних даних знаходяться близько один до одного по областях. Ось чому для обрахунку індексу інвестиційної привабливості всі компоненти були приведені до наступного вигляду: (2) де – значення статистичного показника для області n; та – максимальне та мінімальне значення статистичного показника k; – діапазон значень відповідного статистичного показника k; – стандартизоване значення статистичного показника k.

Таким чином, на даному етапі побудови індексу ми вже маємо узгоджену систему нормалізованих показників, що характеризує інвестиційну привабливість.

Див. OECD, “Handbook on Constructing Composite Indicators”

Див. детальніше: Nardo, M et al. “Tools for composite indicators building”

385

Методологія

Ваги статистичних індикаторів Наступним етапом побудови індексу є визначення ваги кожного показника. В цьому дослідженні використовується трирівнева структура побудови індексу, саме :   

Рівень двох груп факторів («м’які» та «жорсткі»). Рівень факторів в межах однієї групи. Рівень статистичних індикаторів в межах одного фактору.

Відповідно до цього визначення вагових коефіцієнтів та агрегування показників повинно проходити на кожному з зазначених рівнів. Основним джерелом отримання інформації про ваги є результати опитувань інвесторів. За результатами відповідей на кожен блок питань визначається ступінь впливу всієї сукупності чинників, які визначають прийняття рішень інвесторами. Відповідно до початкових умов, як пояснювалось вище, всі фактори поділяються на «жорсткі» та «м’які». Проте оскільки вплив м’яких факторів на прийняття інвестиційних рішень є порівняно більшим, то необхідно присвоїти групі «жорстких» факторів меншу вагу. Загальну структуру індексу зображено на Рисунку 6.

I Gh

...

Рисунок 6. Структурна схема індексу.

Примітка: – індекс інвестиційної привабливості; – показник, що характеризує групу факторів в цілому («жорстких» (hard) та «м’яких» (soft) відповідно); – -тий фактор; - -тий індикатор.

Агрегування даних в композитний індекс Заключним етапом побудови індексу інвестиційної привабливості є агрегування. Поширеним підходом при побудові індексів є спосіб лінійного агрегування, що визначається за формулою:

∑

де – вага величини;

386

(2.1)

Методологія – значення величини. Проте, у нашому випадку доцільніше використати метод, який дозволить зменшити вплив нетипових значень певних індикаторів, які можуть «витягувати» позицію регіону при достатньо низьких показниках решти факторів.. Отже, для побудови індексу інвестиційної привабливості, що за своєю суттю враховує вплив системи різнорідних факторів, прийнятним є метод геометричного агрегування, який має наступний вигляд: ̅ ∏ (2.2) В загальному вигляді формула для знаходження індексу інвестиційної привабливості виглядає наступним чином: (3) – індекс інвестиційної привабливості; – показник, що характеризує групу факторів в цілому («жорстких» (hard) та «м’яких» (soft)); – вага групи факторів. Індекс інвестиційної привабливості є інтегральним показником, який, в свою чергу складається з двох індексів інвестиційної привабливості за кожною з груп факторів («жорстких» та «м’яких»). Для їх обрахунку ми використовували наступні формули: Для групи жорстких факторів

Для групи м’яких факторів

∏

(4)

– показник, що характеризує фактор в межах однієї групи; – вага фактора; – кількість факторів в межах однієї групи. Індекси привабливості областей за групами факторів теж є інтегральними показниками, які складаються з індексів інвестиційної привабливості за кожним фактором в межах групи. Кожен з таких індексів визначається за формулою: Для жорстких факторів

Для м’яких факторів

∏

(5)

– нормалізований статистичний індикатор в межах фактора; – вага індикатора; – кількість індикаторів в межах одного фактору. Оскільки процес обрахунку індексу інвестиційної привабливості починається з агрегації статистичних показників. Процедура обрахунку відбувається наступним чином:

387

Методологія Вибір та нормалізація статистичних індикаторів 1. Вибирається група індикаторів, яка є відображенням певного фактора. 2. Кожен з цих індикаторів нормалізується за формулою (2). В результаті цього ми отримуємо масив даних, де для кожної області є нормалізований статистичний індикатор. Агрегація І-го рівня: 3. Використовуючи формулу (5) знаходимо індекс інвестиційної привабливості за вибраним фактором ( ). 4. Повторюємо процедури 1-3 для всіх інших факторів групи. В результаті цього, отримуємо ряд індексів інвестиційної привабливості за кожним з факторів групи для кожної області. Агрегація ІІ-го рівня: 5. За допомогою формули (4) знаходимо індекс інвестиційної привабливості за групою жорстких факторів ( ). 6. Повторюємо процедури 1-5 для іншої групи факторів і отримуємо індекс інвестиційної привабливості за групою м’яких факторів (

Агрегація ІІІ-го рівня: 7. За допомогою формули (3) знаходимо значення індексу інвестиційної привабливості. В результаті проведених обрахунків отримується композитний індекс інвестиційної привабливості областей, який складається з двох індексів інвестиційної привабливості за групами факторів («жорстких» та «м’яких»), які, в свою чергу, складаються з індексів привабливості з кожним окремим фактором в межах відповідної групи.

Схематичний приклад розрахунку індексу. Примітка: Для того, щоб почати побудову індексу необхідно мати статистичні дані, взяті з сайту ДССУ та/або інших джерел статистичної інформації.

Для того, щоб проілюструвати процес побудови індексу наведемо спрощений схему, в якій повторимо процес побудови індексу на прикладі Київської області: 1. Для прикладу, почнемо з фактору «Робоча сила». Цей фактор описується трьома статистичними індикаторами: o рівень економічно активного населення; o частка людей з вищою освітою; o рівень безробіття. Стандартизація статистичних даних: 2. Починаємо

стандартизацію

статистичних

даних

активного населення», використовуючи формулу o

показника

«Рівень

економічно

(2):

Найбільше значення показника «Рівень економічно активного населення» має м. Київ (68,2%). Відповідно до Формули 2, для цього показника =68,2. Найменше значення показника «Рівень економічно активного населення» має Івано-Франківська область (57,2%). Відповідно до Формули (2), для цього показника

=57,2.

388

Методологія o o

Значення показника «Рівень економічно активного населення» для Київської області дорівнює 63,1%, то =63,1. Таким чином, підставивши всі відповідні значення у Формулу 2 ми отримуємо стандартизоване значення показника «Рівень економічно активного населення»

для Київської області, який дорівнює

3. Повторюємо кроки з попереднього пункту для інших статистичних показників, що описують фактор «Трудові ресурси». В результаті отримуємо такі стандартизовані значення для статистичних показників: o частка людей з вищою освітою o рівень безробіття ; o

рівень економічно активного населення

;

Агрегація І-го рівня для фактору «Трудові ресурси» 4. Отримавши стандартизовані значення всіх статистичних показників, які описують фактор «Трудові ресурси» підставляємо їх у формулу ∏ (5): Примітка: Припустимо, що ваги статистичних показників розподілені таким чином:

Підставивши отримані результати з пунктів 2, 3 та ваги статистичних показників у Формулу (5) отримаємо: 0,2474. Отже, індекс інвестиційної привабливості за фактором «Трудові ресурси» для Київської області дорівнює 0,2474. 5. Повторюємо кроки 1-4 для інших факторів «жорсткої групи» («Природні ресурси», «Інфраструктура» etc.). Агрегація ІІ-го рівня для фактору «Трудові ресурси» 6. Отримавши індекси інвестиційної привабливості за кожним фактором «жорсткої» групи («Робоча сила», «Інфраструктура», «Природні ресурси» etc.), за формулою (4) знаходимо індекс інвестиційної привабливості за цією групою факторів в цілому ( ). 7. Повторюємо кроки 1-6 для групи «м’яких» факторів. Агрегація ІІ-го рівня для фактору «Трудові ресурси» 8. Отримавши індекси інвестиційної привабливості за кожною групою факторів ( та ), використовуючи формулу (3) отримуємо композитний індекс інвестиційної привабливості областей – Агрегація ІІІ-го рівня.

I Етап 3. Агрегація ІІІ-го рівня

Етап 2. Агрегація ІІ-го рівня Етап 1. Агрегація І-го рівня

...

imh

Gs Fnh i1

...

ims

Fns

Рисунок 7. Побудова індексу інвестиційної привабливості: етапи агрегації індикаторів

389