Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів України, 2014 /скорочена версія/ by Ivano-Frankivsk Regional Center

Реитинг Інвестиціиноı̈ Привабливості Регіонів Підготовлено Київським міжнародним інститутом соціології у партнерстві з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій на замовлення Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України Київ 2013

Київський міжнародний інститут соціології Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) — одна з провідних дослідницьких компаній в Україні, що надає своїм клієнтам повний комплекс дослідницьких рішень. КМІС — це приватна українська компанія, що співпрацює з Національним університетом «Києво‐Могилянська академія». КМІС був заснований у 1990 році як дослідницький центр Соціологічної асоціації України, а з 1992 року перетворений у приватне підприємство. КМІС входить до провідних дослідницьких асоціацій, зокрема, Соціологічної асоціації України (САУ), Європейського товариства дослідження громадської думки та маркетингу (ESOMAR), AAPOR і WAPOR. Професор Володимир Паніотто, генеральний директор КМІС, був першим національним представником ESOMAR в Україні у 1996–2005 роках. КМІС спеціалізується у наданні повного спектру послуг у таких напрямках: соціально‐економічні дослідження, політичні дослідження, дослідження здоров’я, маркетингові дослідження, консалтинг та дослідницький аудит. У КМІСі працюють автори підручників з методів збору інформації і статистичного аналізу даних, що мають досвід роботи в університетах США. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) – визнаний український незалежний аналітичний центр, який було засновано у жовтні 1999 року провідними українськими політиками, науковцями та Німецькою консультативною групою з питань економічних реформ в Україні, яка була частиною німецької програми технічної допомоги ТРАНСФОРМ. За час свого існування ІЕД пройшов шлях від проекту німецької технічної допомоги до потужного українського незалежного аналітичного центру. Місія ІЕД це вироблення альтернативного погляду на ключові проблеми суспільного та економічного розвитку України. Ключовими завданнями для реалізації місії на даному етапі є: вироблення фахової експертної оцінки в сфері економіки та економічної політики, розробка стратегічних та інструментальних складових економічної політики формування громадської думки шляхом організації публічного діалогу та поширення знань сприяння розвитку економічних та суспільних наук, стимулювання розвитку дослідницької спільноти в Україні. ІЕД складається з трьох дослідницьких Центрів, які пов’язані між собою спільною метою – дослідження проблем та перспектив економічного розвитку України в контексті модернізації суспільства та держави

Зміст 1.

Структура індексу ...................................................................................................................................... 5

Індекс Інвестиційної Привабливості Регіонів ........................................................................................ 6 2.1 Жорсткі фактори ...................................................................................................................................... 8 Природні ресурси (водні та земельні) .................................................................................................... 9 Трудові ресурси ....................................................................................................................................... 10 Трудові ресурси. Здоров'я ...................................................................................................................... 11 Трудові ресурси. Доступність ................................................................................................................. 12 Трудові ресурси. Освіта .......................................................................................................................... 13 Інноваційний потенціал ......................................................................................................................... 14 Споживчий сегмент ................................................................................................................................ 15 Бізнес‐сегмент ......................................................................................................................................... 16 Інфраструктура ........................................................................................................................................ 17 2.2 М'які фактори ........................................................................................................................................ 20 Діловий клімат ........................................................................................................................................ 21 Ефективність державних органів ........................................................................................................... 22 Адміністративні процедури ................................................................................................................... 23 Дотримання прав власності ................................................................................................................... 24 Корупція ................................................................................................................................................... 25 Податки та збори .................................................................................................................................... 26 Відкритість влади .................................................................................................................................... 28 Діловий оптимізм ................................................................................................................................... 29

Додаток. Методологія .................................................................................................................................... 30 1.

Теоретичне обґрунтування підходу до побудови Індексу .................................................................. 31

Групи факторів: загальні визначення .................................................................................................... 35

Жорсткі фактори ...................................................................................................................................... 36

3.1

Географічне розташування області та її площа. ........................................................................... 37

3.2

Природні ресурси ........................................................................................................................... 37

3.3

Робоча сила. .................................................................................................................................... 37

3.4

R&D потенціал. ................................................................................................................................ 38

3.5

Розмір ринку: споживчий сектор. .................................................................................................. 38

3.6

Розмір ринку: бізнес‐сегмент. ....................................................................................................... 38

3.7

Інфраструктура. ............................................................................................................................... 38

М’які фактори .......................................................................................................................................... 40 4.1

Діловий клімат. ............................................................................................................................... 41 3

4.2

Група факторів Правила та процедури ......................................................................................... 41

4.3

Відкритість влади ............................................................................................................................ 42

4.4

Діловий оптимізм ........................................................................................................................... 42

4.5

Успішний досвід реалізації інвестиційних проектів. .................................................................... 42

Методологія побудови Індексу ............................................................................................................ 43 5.1

Визначення внутрішньої узгодженості статистичних індикаторів .............................................. 43

5.2

Нормалізація статистичних індикаторів ........................................................................................ 44

5.3

Ваги статистичних індикаторів ....................................................................................................... 44

5.4

Агрегування даних в композитний індекс .................................................................................... 45

5.5

Схематичний приклад розрахунку індексу. .................................................................................. 47

1. Структура індексу

1. Природні ресурси (водні та земельні)

2.1. Здоров'я

2. Трудові ресурси

2.2 Доступність

3. Інноваційний потенціал

2.3. Якість

Жорсткі фактори

4. Географічне розташування

5. Споживчий сегмент

6. Бізнес‐сегмент

Індекс Інвестиційної Привабливості Регіонів

7. Інфраструктура

2.1. Ефективність державних органів

1. Діловий клімат

2.2. Адміністративні процедури

2. Правила та процедури

2.3. Дотримання прав власності

3. Відкритість влади

2.4. Корупція

4. Діловий оптимізм

2.5. Податки та збори

М'які фактори

5. Успішний досвід

2. Індекс Інвестиційної Привабливості Регіонів Місце

Регіон

Бал

Львівська

1.600909

Івано‐Франківська

1.477907

Одеська

1.459287

Вінницька

1.428427

м. Київ

1.419233

Дніпропетровська

1.417662

Волинська

1.410212

Харківська

1.404452

Чернігівська

1.397444

Житомирська

1.385045

Тернопільська

1.35636

Запорізька

1.355105

Київська

1.353088

Рівненська

1.34312

Сумська

1.33872

Миколаївська

1.328952

м. Севастополь

1.320051

Черкаська

1.30994

Хмельницька

1.289487

Полтавська

1.282796

Кіровоградська

1.282779

Донецька

1.28119

Луганська

1.280484

Закарпатська

1.274493

Херсонська

1.264392

Чернівецька

1.25022

АР Крим

1.228048

Жорсткі фактори

2.1 Жорсткі фактори

Місце

Регіон

Бал

Харківська

1.520826

Дніпропетровська

1.510935

Одеська

1.49393

м. Київ

1.489792

Львівська

1.459317

Вінницька

1.435828

Донецька

1.435053

Запорізька

1.401408

Київська

1.398765

Миколаївська

1.398287

Кіровоградська

1.389407

Полтавська

1.386031

Житомирська

1.373846

Івано‐Франківська

1.372695

Черкаська

1.370412

Луганська

1.354302

Рівненська

1.350372

Сумська

1.349749

Чернігівська

1.349557

Волинська

1.337842

Херсонська

1.335959

Тернопільська

1.334265

Хмельницька

1.312122

АР Крим

1.298347

м. Севастополь

1.264161

Чернівецька

1.257258

Закарпатська

1.244708

Природні ресурси (водні та земельні)

Місце

Регіон

Бал

Харківська

1.655004

Кіровоградська

1.64831

Дніпропетровська

1.638751

Одеська

1.597424

Луганська

1.494669

Донецька

1.479447

Запорізька

1.461333

Миколаївська

1.456581

Львівська

1.454103

Вінницька

1.428404

Полтавська

1.412998

Хмельницька

1.409591

Херсонська

1.406718

Сумська

1.396458

Київська

1.373367

Тернопільська

1.360663

Волинська

1.342326

Черкаська

1.320474

Житомирська

1.316428

Чернігівська

1.303676

Івано‐Франківська

1.300051

АР Крим

1.299279

Рівненська

1.286489

Чернівецька

1.240117

Закарпатська

1.19302

м. Київ

1.150248

м. Севастополь

1.111069

Трудові ресурси Місце

Регіон

Бал

Львівська

1.663999

Волинська

1.543753

Івано‐Франківська

1.513772

Донецька

1.506292

Вінницька

1.502966

Харківська

1.482105

Сумська

1.48153

Одеська

1.472199

Миколаївська

1.47076

м. Київ

1.451061

Закарпатська

1.446177

Рівненська

1.445962

Херсонська

1.420559

Житомирська

1.419879

Чернігівська

1.411729

Тернопільська

1.409184

м. Севастополь

1.406648

Дніпропетровська

1.398521

Черкаська

1.374502

АР Крим

1.371604

Чернівецька

1.36374

Кіровоградська

1.357904

Хмельницька

1.344283

Полтавська

1.33102

Запорізька

1.32045

Київська

1.276276

Луганська

1.258552

Трудові ресурси. Здоров'я

Місце

Регіон

Бал

Львівська

1.76684

Івано‐Франківська

1.738414

Волинська

1.66334

Вінницька

1.640359

Одеська

1.613657

Закарпатська

1.537323

Донецька

1.490477

Миколаївська

1.476171

Черкаська

1.471288

Кіровоградська

1.470605

Сумська

1.467611

Чернівецька

1.460468

Харківська

1.457415

Тернопільська

1.452161

АР Крим

1.440466

Херсонська

1.42605

Хмельницька

1.391744

м. Севастополь

1.351722

Чернігівська

1.327866

Дніпропетровська

1.32187

Житомирська

1.320843

м. Київ

1.311889

Рівненська

1.305175

Луганська

1.25103

Запорізька

1.207733

Полтавська

1.187574

Київська

1.181384

Трудові ресурси. Доступність Місце

Регіон

Бал

Рівненська

1.657268

Волинська

1.587838

Житомирська

1.587775

Закарпатська

1.574809

Чернігівська

1.530466

Львівська

1.525731

Херсонська

1.523883

Вінницька

1.523009

Харківська

1.521018

Донецька

1.508794

Дніпропетровська

1.507337

Хмельницька

1.503975

Чернівецька

1.502958

Черкаська

1.493503

м. Київ

1.483944

Сумська

1.479373

Тернопільська

1.476429

Миколаївська

1.475441

АР Крим

1.474682

Полтавська

1.459238

Кіровоградська

1.445662

Запорізька

1.440409

Одеська

1.430048

м. Севастополь

1.379075

Київська

1.371421

Івано‐Франківська

1.333795

Луганська

1.329625

Трудові ресурси. Освіта

Місце

Регіон

Бал

Львівська

1.709163

м. Київ

1.569432

Донецька

1.519751

Сумська

1.49776

Івано‐Франківська

1.496027

м. Севастополь

1.493073

Харківська

1.468655

Миколаївська

1.460722

Рівненська

1.397684

Волинська

1.392983

Чернігівська

1.384447

Одеська

1.382733

Дніпропетровська

1.372801

Житомирська

1.364942

Полтавська

1.360715

Вінницька

1.358959

Запорізька

1.323455

Херсонська

1.319141

Тернопільська

1.305197

Київська

1.283135

Закарпатська

1.249313

АР Крим

1.214746

Луганська

1.198443

Черкаська

1.18177

Кіровоградська

1.177726

Хмельницька

1.160571

Чернівецька

1.155462

Інноваційний потенціал Місце

Регіон

Бал

м. Київ

1.70759

Харківська

1.615013

Запорізька

1.540487

Одеська

1.530171

Вінницька

1.503488

Дніпропетровська

1.422347

Львівська

1.418602

Івано‐Франківська

1.414551

Житомирська

1.41184

Полтавська

1.404814

Тернопільська

1.404813

Луганська

1.396337

Черкаська

1.374838

Чернігівська

1.370926

Хмельницька

1.360181

Київська

1.336094

Миколаївська

1.333089

Чернівецька

1.28999

м. Севастополь

1.284623

АР Крим

1.28283

Волинська

1.282007

Херсонська

1.274997

Рівненська

1.262376

Сумська

1.258404

Донецька

1.212679

Закарпатська

1.109816

Кіровоградська

1.096955

Споживчий сегмент Місце

Регіон

Бал

м. Київ

1.718667

Дніпропетровська

1.292495

Донецька

1.277311

Одеська

1.26525

Харківська

1.252304

Київська

1.239399

АР Крим

1.23037

Львівська

1.206381

Запорізька

1.204967

Полтавська

1.182852

м. Севастополь

1.178282

Миколаївська

1.171136

Черкаська

1.162774

Луганська

1.153107

Чернігівська

1.140121

Сумська

1.124318

Вінницька

1.11487

Херсонська

1.105406

Івано‐Франківська

1.099029

Закарпатська

1.097797

Хмельницька

1.095389

Волинська

1.091304

Кіровоградська

1.089976

Чернівецька

1.088291

Рівненська

1.082214

Житомирська

1.076942

Тернопільська

1.040055

Бізнес‐сегмент

Місце

Регіон

Бал

м. Київ

1.698085

Дніпропетровська

1.404894

м. Севастополь

1.366323

Одеська

1.349427

Полтавська

1.343432

Івано‐Франківська

1.342297

Харківська

1.338656

Львівська

1.336049

Київська

1.327453

Запорізька

1.312954

Миколаївська

1.310322

Черкаська

1.291403

Житомирська

1.288205

Луганська

1.287357

Кіровоградська

1.284751

Донецька

1.271503

Рівненська

1.247367

Волинська

1.237258

Закарпатська

1.227133

Чернівецька

1.215303

Сумська

1.215132

Тернопільська

1.214501

АР Крим

1.193487

Чернігівська

1.177475

25 26

Херсонська Хмельницька

1.174642 1.171503

Вінницька

1.118147

Інфраструктура Місце

Регіон

Бал

Донецька

1.742364

Одеська

1.655296

Вінницька

1.65223

Кіровоградська

1.63176

м. Севастополь

1.595676

Рівненська

1.585921

Харківська

1.575124

Волинська

1.567876

Київська

1.552464

Івано‐Франківська

1.541456

Львівська

1.537875

Дніпропетровська

1.534421

Сумська

1.520429

м. Київ

1.516853

Житомирська

1.497434

Чернігівська

1.490746

Луганська

1.480523

Миколаївська

1.47969

Черкаська

1.475316

Запорізька

1.452592

Тернопільська

1.448558

Закарпатська

1.420622

АР Крим

1.38961

Херсонська

1.37797

Чернівецька

1.270308

Хмельницька

1.235934

Полтавська

1.213681

М’які фактори

2.2 М'які фактори Місце

Регіон

Бал

Львівська

1.75624

Івано‐Франківська

1.591183

Волинська

1.486498

Чернігівська

1.447029

Одеська

1.425448

Вінницька

1.421064

Житомирська

1.396334

Тернопільська

1.378822

м. Севастополь

1.378412

м. Київ

1.352015

Рівненська

1.335907

Дніпропетровська

1.330147

Сумська

1.32778

Запорізька

1.310332

Київська

1.308903

Закарпатська

1.304989

Харківська

1.296984

Хмельницька

1.267242

Миколаївська

1.263055

Черкаська

1.252137

Чернівецька

1.243221

Луганська

1.210689

Херсонська

1.196658

Полтавська

1.187251

Кіровоградська

1.184334

Ар Крим

1.161556

Донецька

1.143823

Діловий клімат

Місце

Регіон

Бал

Львівська

1.148698

Івано‐Франківська

1.115664

Волинська

1.111826

Одеська

1.102897

Чернігівська

1.097044

Житомирська

1.095401

Вінницька

1.089318

м. Київ

1.086475

м. Севастополь

1.0755

Дніпропетровська

1.074691

Закарпатська

1.073892

Миколаївська

1.072035

Харківська

1.070377

Рівненська

1.069527

Тернопільська

1.068493

Сумська

1.066893

Київська

1.062273

Хмельницька

1.060445

Кіровоградська

1.060011

Черкаська

1.058737

Ар Крим

1.057551

Запорізька

1.051617

Чернівецька

1.042443

Донецька

1.041865

Херсонська

1.041295

Полтавська

1.020575

Луганська

1.002894

Ефективність державних органів Місце

Регіон

Бал

Львівська

1.993665

Івано‐Франківська

1.920882

м. Севастополь

1.867692

Волинська

1.834711

Одеська

1.594564

Чернівецька

1.538575

Кіровоградська

1.534575

Харківська

1.528311

Закарпатська

1.515405

Сумська

1.484905

Житомирська

1.468454

Черкаська

1.446165

Чернігівська

1.413133

Луганська

1.398736

Тернопільська

1.398485

Донецька

1.391125

Київська

1.390214

Дніпропетровська

1.355863

Вінницька

1.334123

Миколаївська

1.323168

Полтавська

1.308377

Рівненська

1.293432

Запорізька

1.263985

Херсонська

1.221985

Хмельницька

1.196795

м. Київ

1.096305

Ар Крим

1.085638

Адміністративні процедури Місце

Регіон

Бал

Львівська

1.89822

Волинська

1.664818

Чернігівська

1.637782

Житомирська

1.637731

Тернопільська

1.636844

Івано‐Франківська

1.634846

Вінницька

1.625423

Одеська

1.541382

Запорізька

1.529249

Донецька

1.507157

Харківська

1.492343

Рівненська

1.49093

Черкаська

1.474703

Луганська

1.454933

Закарпатська

1.448927

Чернівецька

1.443147

м. Севастополь

1.424343

Дніпропетровська

1.418163

Херсонська

1.397019

Миколаївська

1.349474

Київська

1.323225

Сумська

1.315843

м. Київ

1.286586

Хмельницька

1.256173

Полтавська

1.221664

Кіровоградська

1.181407

Ар Крим

1.100041

Дотримання прав власності Місце

Регіон

Бал

Львівська

1.991011

Волинська

1.815894

Івано‐Франківська

1.804699

Чернігівська

1.79422

Тернопільська

1.643606

Донецька

1.602107

Вінницька

1.59658

Рівненська

1.591277

Кіровоградська

1.587636

Харківська

1.586634

Одеська

1.537383

Житомирська

1.531812

Луганська

1.48733

Сумська

1.413174

Дніпропетровська

1.397341

Черкаська

1.387514

Закарпатська

1.37632

Чернівецька

1.361775

Полтавська

1.349579

Київська

1.322777

Запорізька

1.304531

Херсонська

1.291153

м. Севастополь

1.285656

Хмельницька

1.254213

м. Київ

1.231078

Ар Крим

1.198646

Миколаївська

1.032103

Корупція

Місце

Регіон

Бал

Львівська

1.9997

Івано‐Франківська

1.913489

Волинська

1.903445

Тернопільська

1.82968

Чернівецька

1.753099

Одеська

1.612951

Кіровоградська

1.499955

Харківська

1.491912

Дніпропетровська

1.477923

Луганська

1.444202

м. Севастополь

1.433367

Вінницька

1.42554

Закарпатська

1.419842

Донецька

1.407484

Рівненська

1.388796

Миколаївська

1.387728

Полтавська

1.369623

Житомирська

1.352702

Черкаська

1.351451

Чернігівська

1.274802

Херсонська

1.25964

Київська

1.229049

Запорізька

1.226334

Хмельницька

1.207695

Сумська

1.19949

Ар Крим

1.038161

м. Київ

1.031344

Податки та збори Місце

Регіон

Бал

Львівська

1.98806

Івано‐Франківська

1.878887

Волинська

1.757008

Одеська

1.721268

Луганська

1.701926

Чернігівська

1.658487

Вінницька

1.639477

Тернопільська

1.579225

м. Севастополь

1.575519

Дніпропетровська

1.539141

Запорізька

1.469372

Рівненська

1.469372

Харківська

1.444521

Кіровоградська

1.441855

Житомирська

1.434961

Херсонська

1.370205

Черкаська

1.369544

Хмельницька

1.341071

Сумська

1.306931

Донецька

1.306866

м. Київ

1.298271

Полтавська

1.29638

Закарпатська

1.275394

Ар Крим

1.270771

Київська

1.258301

Миколаївська

1.223502

Чернівецька

1.043689

Правила та процедури Місце

Регіон

Бал

Львівська

1.973755

Івано‐Франківська

1.82735

Волинська

1.793361

Тернопільська

1.611597

Одеська

1.60015

Чернігівська

1.544166

Вінницька

1.519174

Харківська

1.508012

м. Севастополь

1.505099

Луганська

1.493864

Житомирська

1.482075

Рівненська

1.443256

Кіровоградська

1.441543

Донецька

1.439389

Дніпропетровська

1.436266

Чернівецька

1.407934

Черкаська

1.4051

Закарпатська

1.404869

Запорізька

1.353577

Сумська

1.340508

Полтавська

1.308107

Херсонська

1.306338

Київська

1.3035

Миколаївська

1.256268

Хмельницька

1.250172

м. Київ

1.183818

Ар Крим

1.135595

Відкритість влади

Місце

Регіон

Бал

Волинська

1.012819

Івано‐Франківська

1.012331

Львівська

1.011363

Чернігівська

1.010323

м. Севастополь

1.010165

Одеська

1.009551

Запорізька

1.009002

Рівненська

1.008948

Сумська

1.008805

Житомирська

1.008486

Тернопільська

1.00837

Вінницька

1.008325

Харківська

1.007996

м. Київ

1.007746

Київська

1.007225

Дніпропетровська

1.006746

Луганська

1.006657

Хмельницька

1.006657

Черкаська

1.006409

Полтавська

1.006369

Закарпатська

1.005181

Донецька

1.004733

Ар Крим

1.004416

Миколаївська

1.004215

Херсонська

1.003637

Чернівецька

1.003616

Кіровоградська

Діловий оптимізм Місце

Регіон

Бал

Львівська

Івано‐Франківська

1.741857

Чернігівська

1.690946

Волинська

1.556591

Вінницька

1.504758

Закарпатська

1.496902

Одеська

1.47789

Житомирська

1.473405

м. Київ

1.435364

м. Севастополь

1.389675

Рівненська

1.35599

Сумська

1.344316

Харківська

1.333833

Дніпропетровська

1.308715

Тернопільська

1.295523

Черкаська

1.272974

Херсонська

1.264576

Миколаївська

1.254092

Запорізька

1.252573

Хмельницька

1.248152

Ар Крим

1.238794

Київська

1.231692

Чернівецька

1.206948

Кіровоградська

1.11161

Луганська

1.111132

Донецька

1.082194

Полтавська

1.005594

Додаток. Методологія

1. Теоретичне обґрунтування підходу до побудови Індексу В теоретичному плані запропоноване бачення інвестиційної привабливості територій (регіонів) та, відповідно, можливості та способи її (інвестиційної привабливості) вимірювання базується на наступних міркуваннях. Мета цієї роботи полягає в тому, щоб оцінити здатність регіонів генерувати та залучати інвестиції, які сприяють економічному зростанню, в міжрегіональному (порівняльному) вимірі. В свою чергу, здатність регіонів генерувати та залучати інвестиції, які сприяють економічному зростанню, ми визначаємо як певний набір характеристик територіальної одиниці (області), які бере до уваги новий та чинний інвестор при прийнятті рішення щодо інвестування на даній конкретній території. В нашому аналізі ми виходимо з того, що оцінка інвестором тієї чи іншої території для інвестування є фактично його очікуванням отримати можливість здійснювати виробничокомерційну діяльність, яка характеризується прийнятним рівнем ризику та дохідності (прибутковості). Очевидно, що рішення щодо розробки та реалізації конкретних інвестиційних проектів має свою специфіку, яка визначається трьома основними чинниками, а саме:  Стратегія (мета) компанії (інвестора);  Специфіка галузі (сектору) інвестування;  Розміри компанії інвестора. Що стосується території (регіону), то відповідні очікування можна визначити наступним чином: • Створення робочих місць; • Надходження до місцевого бюджету; • Внесок в розвиток інфраструктури (в тому числі соціальної); • Демонстраційний ефект (позитивний приклад для інших інвесторів). За таких умов з точки зору регіону: • Всі інвестиції (іноземні та національні) потрібні; • Конкуренція інвесторів за можливість вкладати кошти на даній території – благо для регіону; • Регіон має певною мірою активно конкурувати за інвестиції з іншими регіонами країни та світу. В кінцевому підсумку ми визначаємо інвестиційне рішення як результат оцінки загальних та специфічних чинників інвестування. При цьому очевидно, що відповідні характеристики конкретної території є одним із факторів, що впливає на рішення інвестора. Зазначимо також, що конкретний інвестор оцінює лише ті економічні характеристики території, які мають критично важливе значення з точки зору стратегії (мети) компанії та специфіки галузі (сектору) її виробничо-комерційної діяльності. Так, для компаній, що займаються видобутком природних ресурсів, наявність покладів корисних копалин у відповідних обсягах та належної якості та розвинута транспортна мережа є головними чинниками вибору території інвестування. Водночас цей чинник не має якогось значення

для легкої промисловості, для якої велике значення має наявність трудових ресурсів, тощо. Із визначення здатності регіонів генерувати та залучати інвестиції, які сприяють економічному зростанню, як певного набору характеристик територіальної одиниці (області), які бере до уваги новий та чинний інвестор при прийнятті рішення щодо інвестування на даній конкретній території, випливає, що інвестиційна привабливість регіону фактично відображає якість пакету таких характеристик, тоді як індекс інвестиційної привабливості регіонів є фактично відносною оцінкою такої якості. Такий індекс, на нашу думку, повинен виконувати наступні завдання:  Оцінити відносну інвестиційну привабливість регіонів України для нових інвесторів та тих, хто вже працює в Україні;  Допомогти Уряду визначити проблеми, що гальмують розвиток інвестування на регіональному рівні;  Допомогти місцевій владі визначити чинники, що впливають на інвестиційну привабливість регіону (області) в порівнянні з іншими регіонами (областями), дію яких треба посилити або мінімізувати. В ідеальному варіанті методика розрахунку індексу інвестиційної привабливості повинна задовольняти наступним вимогам:  Методика розрахунку індексу має бути адекватною поставленим цілям і завданням;  Можливість регулярного повторення розрахунку індексу та отримання результатів, які можна порівняти;  «Пояснюваність» індексу. Зазначимо, що вже кілька років підряд Фонд ефективного управління разом зі Світовим економічним форумом розраховують індекс конкурентоспроможності регіонів України. Експерти Світового економічного форуму визначають конкурентоспроможність як набір інститутів, політик та факторів, які визначають рівень продуктивності (тобто ефективності економіки) країни. Рівень продуктивності праці, в свою чергу, визначає рівень добробуту, який може забезпечити економіка. Рівень продуктивності також визначає норму прибутку, отриманого за рахунок інвестицій в економіку, які в свою чергу є основними чинниками зростання. На рівні країни автори дослідження щодо конкурентоспроможності регіонів визначають конкурентоспроможність як сукупність елементів, політик (інструментів) розвитку, які через свою взаємопов'язаність впливають на загальний рівень продуктивності, якість бізнесу (quality of the business sector) та бізнес-середовища. Очевидно, що конкурентоспроможність серед інших чинників визначається масштабами та якістю інвестиційного процесу, тоді як конкурентоспроможні економіки традиційно входять до групи лідерів за показниками інвестиційної активності. Водночас ми виходимо з того, що категорії конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості не є тотожними. Але при цьому слід зауважити, що окремі показники (чинники) конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості співпадають. В цілому наша логіка побудови індексу описується наступною схемою (Рисунок 1).

Визначення чинників інвестиційної привабливості: кількісні та якісні чинники

Оцінка інвестиційної привабливості (побудова індексу інвестиційної привабливості)

Інтерпретація оцінки: індекс інвестиційної привабливості як основа для рекомендацій в сфері економічної політики на регіональному та національному рівнях Рисунок 1. Структурно- логічна схема побудови та інтерпретації індексу інвестиційної привабливості регіону (території). Розробка індексу інвестиційної привабливості регіону є досить складним теоретичним завданням. Ця складність визначається наступними обставинами:  Труднощами в плані виділення суто регіональної складової інвестиційної привабливості (тобто розмежування регіонального компоненту та загальнонаціонального);  Традиційна проблема поєднання в одному показнику даних кількісної та якісної статистики;  Труднощі поєднання в одному показнику оцінки факторів універсального характеру з оцінкою специфічних (для конкретних галузей) факторів. В цілому, індекс – це відносна величина, яка є узагальненою мірою певного явища, утвореного з різнорідних елементів, що не підлягають безпосередньому підсумовуванню. Хоча складовими частинами індексу можуть бути різнорідні величини, їх підбір повинен Рисунок 2. Схема аналізу інвестиційної привабливості відповідати предмету дослідження для того, щоб можна було проводити обґрунтовані і порівняння. Зв'язок між інвестиційною привабливістю, регіональним чинниками та статистичними індикаторами показаний на Рисунку 2.

Інвестиційна привабливість

Регіональні фактори впливу

Предметом цього дослідження є інвестиційна привабливість областей, тоді як Статистичні індикатори об’єктом – їх соціально-економічне становище. В цій роботі поняття інвестиційної привабливості області визначене як здатність області залучати інвестиції, яка формується під впливом сукупності соціально-економічних факторів. Варто відзначити, що інвестиційні рішення базуються не тільки і не стільки на простоті заснування або закриття підприємств, конкретних регуляторних умов ведення

бізнесу. Важливе значення також має соціально-економічне середовище, в якому об’єкт інвестування свою виробничо-комерційну діяльність. В цьому зв’язку варто враховувати не лише поточний соціально-економічний стан області, але й потенціал, яким ця область володіє, що має безпосередній вплив на очікуваний прибуток. Як економічний феномен інвестиційна привабливість формується на основі дії регіональних факторів впливу. Оскільки самі фактори потребують певного рівня конкретизації, їх можна описати за допомогою системи статистичних індикаторів з різними одиницями виміру. Виходячи з того, що інвестиційна привабливість області формується під впливом цілої сукупності факторів, виникає необхідність комплексного аналізу їх дії та ступеню впливу на прийняття рішень інвесторами. Ось чому при побудові Індексу необхідно врахувати ряд важливих моментів: 1.

Система факторів, що оцінюються, повинні бути такими, які не стільки

впливають на економічне середовище регіону, скільки впливають на прийняття рішення інвестором стосовно вкладання фінансових та інших ресурсів на даній території. 2.

Важливим

також

розмежування

факторів,

які

мають

загальнодержавний вплив (податкове законодавство, митне регулювання etc.)

та

таких, вплив яких обмежується окремим регіоном (рівень розвитку людського капіталу, транспортна мережа etc.). 3.

Статистичні індикатори, що входять до складу індексу, повинні бути

достовірними,

якомога

повніше

описувати

явище

чи

процес,

мати

чітку

інтерпретацію.

2. Групи факторів: загальні визначення Як відзначалось раніше, інвестиційна привабливість регіону (області) визначається сукупністю чинників. Ці чинники інвестиційних рішень можна поділити на дві великі групи за критерієм незмінності/змінності в часі (Рисунок 3):  Жорсткі фактори. До цієї групи належать фактори, дію яких неможливо (або дуже складно) змінити в Рисунок 3. Фактори інвестиційної привабливості короткостроковій перспективі. Проте вони значною мірою визначають потенціал області та є базою для Жорсткі М’які середньота довгострокових фактори фактори прогнозів розвитку середовища реалізації інвестиційних проектів. Ця Інвестиційна група факторів може бути описана за привабливість допомогою офіційних статистичних даних.  М’які фактори. Ця група охоплює фактори, які можуть бути змінені протягом відносно короткого періоду часу та можуть створювати бар’єри для реалізації інвестиційних проектів. Фактори, що належать до цієї групи, переважно стосуються сприйняття економічного середовища інвесторами. Названі фактори можна кількісно оцінити за допомогою методів якісної статистики (тобто, через оцінки та очікування економічних агентів, які приймають інвестиційні рішення). Тому суто в методологічному плані ми виходили з того, що: 1.

Інвестиційна привабливість області – це узагальнена характеристика області як адміністративно–територіальної одиниці. 2. Ця характеристика формується під впливом соціально-економічних факторів («жорстких» та «м’яких»), що відображено на Рисунку 3. 3. Фактори можуть бути описані та оцінені за допомогою статистичних індикаторів та результатів опитувань економічних агентів. Ці фактори впливають на два основні критерії прийняття інвестиційних рішень (очікуваний прибуток та ризик).

Виходячи з цього, індекс, який характеризує інвестиційну привабливість області, складається з сукупності агрегованих компонентів, які характеризують «жорсткі» та «м’які» фактори.

3. Жорсткі фактори

Географічне розташування Природні ресурси

Робоча сила

Жорсткі фактори

R&D потенціал

Споживчий сегмент

Бізнес‐сегмент

Інфраструктура

Рисунок 4. Сукупність жорстких факторів інвестиційної привабливості. Група «жорстких» факторів описується легко вимірюваними статистичними індикаторами. Важливість і ступінь впливу цих факторів на прийняття інвестиційних рішень буде різною для різних інвесторів в залежності від напрямків їх діяльності (див. Рисунок 4). До цієї групи факторів належать:

3.1 Географічне розташування області та її площа. Це є чи не єдиним фактором, зміна якого неможлива. Проте вплив цього фактору може коливатись в залежності від тієї чи іншої області. Мова йде про те, що важливість цього чиннику в кінцевому підсумку залежить від місцезнаходження головних ринків збуту компанії, рівня розвитку інфраструктури, що, в свою чергу, визначає рівень транспортних витрат, витрати часу тощо. З іншого боку рівень впливу цього чинника залежить також від типу технологічних особливостей виробництва: частина підприємств для своєї діяльності потребує великих територій, інші – ні; деякі підприємства намагаються розміщувати виробничі потужності якомога ближче до кордонів з країною, яка є найбільшим ринком збуту, для інших вибір місця визначається наявністю потрібних ресурсів. Суто в статистичному плані цей чинник описується такими показниками, які розмір (площа) відповідної території, частка земель сільськогосподарського призначення, наявність кордонів з іншими країнами, кількість сусідніх областей, відстань до міст-мільйонників тощо.

3.2 Природні ресурси Для значної кількості інвесторів цей фактор відіграє вирішальну роль. Варто відзначити, що майже кожна область тією чи іншою мірою забезпечена тими чи іншими природними ресурсами, наявність яких робить область інвестиційно привабливою. Проте сам факт наявності окремих типів природніх ресурсів в області не варто переоцінювати. Акцент на виробництві видів продукції, які використовують лише поширений в цій області природний ресурс, робить економіку області вразливою, якщо попит на цю продукцію різко змінюється.. Варто також відзначити, що відсутність природних ресурсів, необхідних для певних видів виробництва, може бути компенсовано наявністю економічно ефективних можливостей їх отримання. Так, наприклад, наявність розвинутої інфраструктури та/або порівняно невеликих відстаней до родовищ природних копалин знижують вплив цього фактору на інвестиційне рішення. Зазначимо, що при оцінці забезпеченості природних ресурсів, береться до уваги не лише їх наявність та обсяги, а й їх диверсифікація (індекс ХерфіндаляХіршмана)1.

3.3 Робоча сила. Якість робочої сили є однією з найголовніших соціально-економічних характеристик області. Чим вищим є рівень розвитку людського капіталу, тим менше ресурсів витрачатиметься компанією на підготовку та перепідготовку кадрів. При підборі статистичних індикаторів, які кількісно та якісно характеризують людський капітал, мають враховуватись не тільки рівень економічної активності, безробіття, освіти, міграції та природного приросту населення, але й рівень захворюваності та забезпеченість лікарями, що також впливає на якість та вартість робочої сили тощо.

Див. детальніше: Stephen A. Rhoades “The Herfindahl-Hirschman Index”. Режим доступу: http://fraser.stlouisfed.org/docs/publications/FRB/pages/1990-1994/33101_1990-1994.pdf

3.4 R&D потенціал. Цей фактор відображає здатність області створювати та абсорбувати інновації в різних сферах. Так, співпраця бізнесу з дослідними установами сприяє розвитку нових технологій, застосування яких у виробництві позитивно впливає на прибутковість підприємств. Варто наголосити на тому, що здатність абсорбувати нові технології може відігравати більш важливу роль, ніж можливість їх створення. Причиною цьому полягає в тому що значна частка інвесторів надає перевагу імпорту нових технологій з-за кордону або з інших регіонів України. Водночас насиченість науковими та освітніми закладами є значною перевагою, яка робить область особливо привабливою з точки зору інвестора. Статистичними індикаторами, які характеризують цей фактор є наявність науково-дослідних установ, технопарків, кількість вищих навчальних закладів та рівень їх акредитації, заклади професійно-технічної освіти в області тощо.

3.5 Розмір ринку: споживчий сектор. Вплив цього фактору залежить від величини споживчих ринків. Ця величина має два основні виміри: кількість споживачів продукції та коштів, що витрачаються споживачами. Так, область з більшою чисельністю жителів, але з меншими доходами є менш інвестиційно привабливою від тієї, що має меншу кількість жителів, але з більшим рівнем доходів (та, відповідно, витрат). Статистичними індикаторами, які є відображенням цього фактору є: величина доходів на одну особу, заробітна плата в тих галузях, де частка зайнятих є найбільшою, частка витрат, щільність та кількість населення тощо. Варто відзначити, що для значної кількості підприємств розмір споживчого ринку не обмежується лише власною областю, а й сусідніми регіонами чи країнами. Але цей чинник врахований у факторі «Географічне розташування».

3.6 Розмір ринку: бізнес‐сегмент. Взаємодія з іншими підприємствами області є важливим елементом виробничокомерційної діяльності будь-якого підприємства. Результатом такої співпраці є створення економічних кластерів на рівні однієї області. В цьому контексті наявність індустріальних парків є важливою перевагою області в плані інвестиційної привабливості. За інших рівних умов наявність розвиненої фінансової мережі полегшує доступ до фінансових ресурсів та зменшує їх вартість. Статистичними індикаторами, що входять до складу індексу та характеризують цей фактор є: кількість підприємств в області, обсяги інвестицій (в тому числі іноземних), кількість банків в області, ступінь галузевої концентрації, величина валового регіонального продукту тощо.

3.7 Інфраструктура. Цей фактор має великий вплив як при виборі розташування виробничих потужностей, так і для реалізації продукції. Так, розвинена транспортна мережа дозволяє зменшити транспортні витрати та час транспортування, позитивно впливає на забезпечення підприємств робочою силою відповідної якості у відповідній кількості тощо. До того ж стабільність та якість електропостачання має безпосередній вплив на процес виробництва.

До складу індексу входять наступні статистичні індикатори, які характеризують даний чинник: щільність автомобільних доріг та залізничних колій, показники водо- та електропостачання.

4. М’які фактори

Діловий клімат

Підгрупа факторів правила та процедури

М’які фактори

Успішний досвід реалізації інвестиційних проектів

Відкритість влади

Діловий оптимізм

Рисунок 5. Сукупність м’яких факторів інвестиційної привабливості. Якщо «жорсткі» фактори стосуються більшою мірою інвестиційного потенціалу області, то «м’які» чинники розглядаються як бар’єри розвитку виробничо-комерційної діяльності та/або входу на ринок (виходу з ринку). В цій якості м’які фактори також визначають додаткові ризики, які супроводжують діяльність інвестора (Див. Рисунок 5). В тому випадку, коли область багата на природні, трудові ресурси тощо, негативний вплив навіть одного з «м’яких» чинників може перекреслити зацікавленість інвестора в області. Ця група важко піддається об’єктивній статистичній оцінці на відміну від жорстких

чинників, але ступінь впливу названих чинників на прийняття інвестиційних рішень можна визначити за допомогою опитувань (методів якісної статистики). До групи м’яких факторів належать такі підгрупи:

«Діловий клімат» Діловий клімат – це сукупність факторів, що характеризують середовище, в якому здійснюють свою діяльність підприємства. Зазвичай при оцінці ділового клімату беруться до уваги регуляторні перешкоди, кон’юнктура ринку, практики взаємодії між підприємствами тощо. Оцінка ділового клімату регіонів проводилася шляхом опитування керівників підприємств щодо стану самого ділового клімату, кон’юнктури ринку, ділової активності тощо.

Підгрупа факторів «Правила та процедури» Хоча значна кількість правил та процедур, що стосуються діяльності підприємств, визначаються на рівні всієї країни, частина з них приймається на місцях. До того ж процес реалізації загальнонаціональних правил та процедур має свої особливості в різних областях (часові витрати на реєстрацію підприємств, наявність чи відсутність так званого «єдиного вікна», тощо) Відтак, процес адміністрування може бути бар’єром, який суттєво впливає на рішення інвестора. З іншого боку прозорість роботи органів влади також значною мірою позитивно впливає на рішення інвесторів за інших рівних умов. До цієї підгрупи належать такі фактори: Ефективність державних органів. Цей фактор характеризує те, наскільки якісно органи влади виконують свої обов’язки. Він вимірювався за допомогою оцінки інвесторами ефективності роботи різних державних установ. Адміністративні процедури. Для характеристики цього фактору використовувалась оцінка інвесторами основних адміністративних процедур, з якими вони стикались в процесі своєї діяльності. Дотримання прав власності. Оскільки право власності є одним з найважливіших інститутів ринкової економіки, важливо оцінити його ефективність в регіональному вимірі. Тому до уваги бралась оцінка інвесторами масштабів такого явища як рейдерство, процесу вирішення спорів щодо прав власності тощо. Корупція. Фактор характеризує додаткові витрати, які мусить здійснювати бізнес в процесі своєї діяльності. Як результат, вона є важливою перешкодою діяльності підприємств, що існують на ринку, а також є бар’єром для входу на ці ринки нових господарюючих суб’єктів. Показник вимірювався через оцінювання інвесторами розповсюдженості явища та його впливу на господарську діяльність. Місцеві податки та інші платежі. З метою залучення додаткових інвестицій в область місцеві органи влади можуть використовувати податкові та фінансові стимули, які дозволяють зменшити витрати підприємств. Так,

наприклад, саме на місцевому рівні визначається величина місцевих податків. Слід також враховувати пільги та стимули, які законодавчо надаються окремих галузям економіки. До уваги бралась оцінка інвесторами впливу місцевих податків на їх діяльність.

«Відкритість влади» Відкритість влади робить її діяльність зрозумілою і передбачуваною для підприємств, що функціонують в регіоні, тим самим зменшуючи ризики, які пов’язані з рішеннями державних органів на місцях. Для визначення рівня відкритості роботи органів влади, опитування включало питання не тільки про повноту та швидкість інформування громадськості про прийняті рішення, а й визначення ступеню залучення керівників підприємств до прийняття важливих для регіону рішень.

«Діловий оптимізм» Те, як підприємства оцінюють майбутній стан економіки регіону та ринків збуту продукції значною мірою впливає на їх рішення щодо закупівлі ресурсів, планування обсягів виробництва, збуту тощо. Для інвестора, окрім очікуваного прибутку, найважливішим елементом при прийнятті рішень щодо інвестування є оцінка сукупності ризиків, тобто чинників, які впливають на відхилення реальних результатів виробничокомерційної діяльності від початкових очікувань (перш за все прибутку). В цьому контексті управління очікуваннями інвесторів є одним з головних напрямків діяльності місцевих органів державної влади як елементу заохочення інвестиційної діяльності. Цілями та інструментами такої діяльності є забезпечення сталого та передбаченого економічного розвитку регіону. Наявність планів розвитку регіону та покращення інвестиційного середовища і, головне, ефективна реалізація таких планів, посилює впевненість інвесторів і, таким чином, зменшує ризики, пов’язані з їхньою діяльністю. Для визначення рівня ділового оптимізму використовувались очікування інвесторів щодо зміни кон’юнктури ринку, ділового клімату та оцінка привабливості області для започаткування бізнесу в річній та п’ятирічній перспективах.

«Успішний досвід реалізації інвестиційних проектів» Важливим показником якості інвестиційного клімату та економічної активності є діяльність існуючих в області підприємств. Очевидно, що успішний досвід реалізації інвестиційних проектів позитивно впливає на імідж регіону в цілому та на його інвестиційну привабливість зокрема. Успішні інвестиційні проекти генерують так званий демонстраційний ефект (demonstration effect).

5. Методологія побудови Індексу Сьогодні в економічній літературі існує велика кількість робіт, присвячена різним теоретичним та методологічним аспектам побудови різного роду індексів для оцінки стану та динаміку соціально-економічних процесів. Для реалізації завдань цієї роботи ми обрали той інструментарій, який на нашу думку є найкращим з огляду на його застосування міжнародними організаціями та провідними аналітичними центрами світу2.

Визначення внутрішньої узгодженості статистичних індикаторів Після визначення факторів, які впливають на інвестиційну привабливість, вибору статистичних індикаторів, які описують ці фактори, необхідно переконатись, що обрані індикатори дійсно відображають вплив названих чинників. Крім того, сукупність індикаторів повинна бути внутрішньо узгодженою та максимально повно характеризувати відповідні фактори, що визначають інвестиційну привабливість. Для визначення внутрішньої узгодженості вибраних статистичних індикаторів необхідно провести аналіз кореляційних зв’язків між ними. Наявність високого ступеню кореляційних зв’язків дозволяє зробити висновок про те, чи характеристики, що включені в індекс, дійсно відображають об’єкт дослідження та узгоджуються між собою. Головним інструментом кореляційного аналізу, який використовується в цьому дослідженні, є коефіцієнт альфа Кронбаха3, що відображає внутрішню узгодженість характеристик, які описують один об’єкт. Сама ж формула для знаходження альфи Кронбаха виглядає наступним чином:

(1) де – це кількість компонентів в суб-індексі; – це середня кореляція величин. Таким чином, дорівнює нулю в тих випадках, коли кореляція між величинами відсутня, і дорівнює одиниці, коли величини ідеально корелюють (Див. Таблицю 1). Отже, висока свідчить про те, що Таблиця 1. Оцінка рівня внутрішньої узгодженості. підібрані змінні добре Рівень характеризують об’єкт. Прийнятною Альфа Кронбаха внутрішньої межею4 вважається 0,7. За результатами обчислення можливі деякі зміни в наборі базових статистичних показників, необхідних для побудови індексу, якщо вони порушують внутрішню узгодженість системи показників.

α ≥ 0.9

узгодженості Чудовий

0.8 ≤ α < 0.9

Добрий

0.7 ≤ α < 0.8

0.5 ≤ α < 0.6

Прийнятний Частково прийнятний Поганий

α < 0.5

Неприйнятний

0.6 ≤ α < 0.7

Див. OECD, “Handbook on Constructing Composite Indicators” Див. детальніше: Cronbach, L. J.”Coefficient alpha and internal structure of tests” 4 Див. детальніше: Groh, A. P. and Wich, M. “A composite measure to determine a host country’s attractiveness for foreign direct investments” 3

Нормалізація статистичних індикаторів Після того, як остаточно визначено множину змінних, які характеризують інвестиційну привабливість і є узгодженими між собою, необхідно провести їх нормалізацію. Найпоширенішим методом нормалізації є стандартизація даних відповідно до нормального розподілу з середнім значенням, яке дорівнює нулю та стандартним відхиленням, що дорівнює одиниці. Проте недоліком такого методу для побудови індексу інвестиційної привабливості є те, що змінні з великими крайніми значеннями мають сильний вплив на індекс в цілому5. Це може привести до того, що області з значним потенціалом в одній сфері (при низьких показниках в іншій) можуть мати значно вищий рейтинг ніж ті, в яких значення показників перевищує середній рівень, але не є найбільшими. Прикладом такого впливу можуть бути східні області, які за рахунок значної чисельності чи ресурсного потенціалу, але водночас маючи незадовільний стан навколишнього середовища та порівняно нижчий рівень освіти тощо, в підсумку матимуть вищий рейтинг порівняно з регіонами з більш «збалансованими» характеристиками. Тому слід обрати інший метод нормалізації, який дозволить уникнути спотворюючого впливу екстремально великих значень. З цією метою в роботі використано метод Min-Max, який дозволяє привести всі дані до одного діапазону в межах 0 та 1. Цей метод, хоча і дещо ускладнює процес розрахунку в динаміці, але водночас дозволяє більш адекватно відобразити амплітуду коливання відповідних величин. Крім того метод Min-Max дозволяє краще перевести дані у тих випадках, коли значення статистичних даних знаходяться близько один до одного по областях. Ось чому для обрахунку індексу інвестиційної привабливості всі компоненти були приведені до наступного вигляду: (2) де – значення статистичного показника для області n; та – максимальне та мінімальне значення статистичного показника k; – діапазон значень відповідного статистичного показника k; – стандартизоване значення статистичного показника k.

Таким чином, на даному етапі побудови індексу ми вже маємо узгоджену систему нормалізованих показників, що характеризує інвестиційну привабливість.

Ваги статистичних індикаторів Наступним етапом побудови індексу є визначення ваги кожного показника. В цьому дослідженні використовується трирівнева структура побудови індексу, саме :   

Рівень двох груп факторів («м’які» та «жорсткі»). Рівень факторів в межах однієї групи. Рівень статистичних індикаторів в межах одного фактору.

Відповідно до цього визначення вагових коефіцієнтів та агрегування показників повинно проходити на кожному з зазначених рівнів.

Див. детальніше: Nardo, M et al. “Tools for composite indicators building”

Основним джерелом отримання інформації про ваги є результати опитувань інвесторів. За результатами відповідей на кожен блок питань визначається ступінь впливу всієї сукупності чинників, які визначають прийняття рішень інвесторами. Відповідно до початкових умов, як пояснювалось вище, всі фактори поділяються на «жорсткі» та «м’які». Проте оскільки вплив м’яких факторів на прийняття інвестиційних рішень є порівняно більшим, то необхідно присвоїти групі «жорстких» факторів меншу вагу. Загальну структуру індексу зображено на Рисунку 6.

I Gh F1

...

Gs Fn

...

Рисунок 6. Структурна схема індексу.

Примітка: – індекс інвестиційної привабливості; , – показник, що характеризує групу факторів в цілому («жорстких» (hard) та «м’яких» (soft) відповідно); – -тий фактор; - -тий індикатор.

Агрегування даних в композитний індекс Заключним етапом побудови індексу інвестиційної привабливості є агрегування. Поширеним підходом при побудові індексів є спосіб лінійного агрегування, що визначається за формулою:

∑

(2.1)

де – вага величини; – значення величини. Проте, такий підхід можна використовувати лише у тих випадках, коли суб-індекси мають однакові одиниці виміру. В нашому ж випадку, використовуються величини, які характеризують як економічні, так і соціальні та географічні чинники, що, як результат, мають різні одиниці виміру. Отже, для побудови індексу інвестиційної привабливості, що за своєю суттю враховує вплив системи різнорідних факторів, прийнятним є метод геометричного агрегування, який має наступний вигляд:

∏

(2.2)

В загальному вигляді формула для знаходження індексу інвестиційної привабливості виглядає наступним чином: (3) – індекс інвестиційної привабливості; , – показник, що характеризує групу факторів в цілому («жорстких» (hard) та «м’яких» (soft)); , – вага групи факторів. Індекс інвестиційної привабливості є інтегральним показником, який, в свою чергу складається з двох індексів інвестиційної привабливості за кожною з груп факторів («жорстких» та «м’яких»). Для їх обрахунку ми використовували наступні формули: Для групи жорстких факторів

Для групи м’яких факторів (4)

– показник, що характеризує фактор в межах однієї групи; – вага фактора; – кількість факторів в межах однієї групи. Індекси привабливості областей за групами факторів теж є інтегральними показниками, які складаються з індексів інвестиційної привабливості за кожним фактором в межах групи. Кожен з таких індексів визначається за формулою: Для жорстких факторів

Для м’яких факторів (5)

– нормалізований статистичний індикатор в межах фактора; – вага індикатора;

– кількість індикаторів в межах одного фактору.

Оскільки процес обрахунку індексу інвестиційної привабливості починається з агрегації статистичних показників. Процедура обрахунку відбувається наступним чином: Вибір та нормалізація статистичних індикаторів 1. Вибирається група індикаторів, яка є відображенням певного фактора. 2. Кожен з цих індикаторів нормалізується за формулою (2). В результаті цього ми отримуємо масив даних, де для кожної області є нормалізований статистичний індикатор. Агрегація І-го рівня: 3. Використовуючи формулу (5) знаходимо індекс інвестиційної привабливості за вибраним фактором ( ).

4. Повторюємо процедури 1-3 для всіх інших факторів групи. В результаті цього, отримуємо ряд індексів інвестиційної привабливості за кожним з факторів групи для кожної області. Агрегація ІІ-го рівня: 5. За допомогою формули (4) знаходимо індекс інвестиційної привабливості за групою жорстких факторів ( ). 6. Повторюємо процедури

1-5

для

іншої

групи

факторів

інвестиційної привабливості за групою м’яких факторів (

отримуємо

індекс

Агрегація ІІІ-го рівня: 7. За допомогою привабливості.

формули

(3)

знаходимо

значення

індексу

інвестиційної

В результаті проведених обрахунків отримується композитний індекс інвестиційної привабливості областей, який складається з двох індексів інвестиційної привабливості за групами факторів («жорстких» та «м’яких»), які, в свою чергу, складаються з індексів привабливості з кожним окремим фактором в межах відповідної групи.

Схематичний приклад розрахунку індексу. Примітка: Для того, щоб почати побудову індексу необхідно мати статистичні дані, взяті з сайту ДССУ та/або інших джерел статистичної інформації.

Для того, щоб проілюструвати процес побудови індексу наведемо спрощений схему, в якій повторимо процес побудови індексу на прикладі Київської області: 1. Для прикладу, почнемо з фактору «Робоча сила». Цей фактор описується трьома статистичними індикаторами: o рівень економічно активного населення; o частка людей з вищою освітою; o рівень безробіття. Стандартизація статистичних даних: 2. Починаємо стандартизацію статистичних даних з показника «Рівень економічно активного населення», використовуючи формулу o

(2):

Найбільше значення показника «Рівень економічно активного населення» має м. Київ (68,2%). Відповідно до Формули 2, для цього показника =68,2. Найменше значення показника «Рівень економічно активного населення» має Івано-Франківська область (57,2%). Відповідно до Формули

o o

(2), для цього показника =57,2. Значення показника «Рівень економічно активного населення» для Київської області дорівнює 63,1%, то =63,1. Таким чином, підставивши всі відповідні значення у Формулу 2 ми отримуємо стандартизоване значення показника «Рівень економічно активного населення» для Київської області, який дорівнює еа , ,

0,5364. 47

3. Повторюємо кроки з попереднього пункту для інших статистичних показників, що описують фактор «Трудові ресурси». В результаті отримуємо такі стандартизовані значення для статистичних показників: o частка людей з вищою освітою члво 0,1467 o рівень безробіття рб 0,2292; o

рівень економічно активного населення

еа

0,5364;

Агрегація І-го рівня для фактору «Трудові ресурси» 4. Отримавши стандартизовані значення всіх статистичних показників, які описують фактор «Трудові ресурси» підставляємо їх у формулу ∏ (5): Примітка: Припустимо, що ваги статистичних показників розподілені таким чином: 0,3; еа 0,4; члво 0,3 рб

Підставивши отримані результати з пунктів 2, 3 та ваги статистичних показників у 0,2474. Отже, індекс інвестиційної привабливості за Формулу (5) отримаємо: тр фактором «Трудові ресурси» для Київської області дорівнює 0,2474. 5. Повторюємо кроки 1-4 для інших факторів «жорсткої групи» («Природні ресурси», «Інфраструктура» etc.). Агрегація ІІ-го рівня для фактору «Трудові ресурси» 6. Отримавши індекси інвестиційної привабливості за кожним фактором «жорсткої» групи («Робоча сила», «Інфраструктура», «Природні ресурси» etc.), за формулою (4) знаходимо індекс інвестиційної привабливості за цією групою факторів в цілому ( ). 7. Повторюємо кроки 1-6 для групи «м’яких» факторів. Агрегація ІІ-го рівня для фактору «Трудові ресурси» 8. Отримавши індекси інвестиційної привабливості за кожною групою факторів ( та ), використовуючи формулу (3) отримуємо композитний індекс інвестиційної привабливості областей – Агрегація ІІІ-го рівня.

I Етап 3. Агрегація ІІІ‐го рівня

Етап 2. Агрегація ІІ‐го рівня Етап 1. Агрегація І‐го рівня

...

imh

Gs Fnh i1

...

ims

Fns

Рисунок 7. Побудова індексу інвестиційної привабливості: етапи агрегації індикаторів