Non-Stop.March.'13 by Non-Stop Magazine

життя non-stop | березень ’13 | №1(43)

ЖИТТЯ NON-STOP П Е Р В И Н Н А П Р О Ф С П І Л К О В А О Р ГА Н І З А Ц І Я К И Ї В С Ь К О Г О Н А Ц І О Н А Л Ь Н О Г О У Н І В Е Р С И Т Е Т У І М Е Н І ТА РА С А Ш Е В Ч Е Н К А

життя non-stop | березень ’13 | №1(43)

читайте у номері Новини профкому

Днi народження

Себе можна тільки створити

Що таке саморозвиток?

Маргарита Кулічова

Досить чекати – вставай та дій

Не знаєш чим зайнятися – займись собою

Події 12 Ганна Бока: від ІЖ до «1+1»

Типовий IT-шник

Ти не ти, коли голодний!

У пошуках щастя

Вино із кульбаб

Кіно не для всіх

Кістки мерця

Стереонастрій 20 Вічність у класиці

Вхід вільний

Слово головного редактора День приходить замінити ніч. Після весни настає літо, потім осінь, зима і знову весна. У цьому світі все циклічне. І по спіралі розвивається не лише історія, а й ми. Догори. Бо так перспективніше. Життя – завжди рух. Тільки куди? Це вже особисто для кожного, особисто по-різному. Ми захотіли поділитися з Вами власним досвідом та думками, знайти для Вас хороші місця, книги, музику, фільми, людей та історії. Нам дуже хотілося, аби Ви рухалися лише догори. Тому присвятили цей березневий випуск темі саморозвитку. Інколи варто змиритися з думкою, що собі цілком і повністю подобатися ніколи не будемо. Звичайно, краще почуватися британською королевою чи іспанським принцом, ніж уявити себе комахою і побігти по стелі. Але найкраще реально оцінювати ситуацію. І працювати. Над усіма своїми его. Оскар Уайльд писав, що людина, як і мистецтво, впливає на розвиток інших особистостей. Вона теж є геніальним творінням світу. Хоча й нам здається, що все і всіх можна замінити, коли зустрічаєш когось надзвичайного, намагаєшся його берегти. У такі моменти задумуєшся про своє оточення і про те, чи на тих людей витрачаєш себе? Ми часто кидаємося у крайнощі. Все або прекрасно і чудово, або жах-жахжах. Головне між цими життєвими перипетіями, перепадами настроїв, зміною декорацій, акторів, думок та емоцій не втратити себе такого, якого Ви самі ж створили і створюєте.

Вікторія Савчук e-mail victoriasavchuk@hotmail.com Олена РАЧИНСЬКА даніїл куцина Анастасія ВАСИЛЕНКО, Анна ЧИК Олександра ЗАХАРОВа Відповідальність за достовірність опублікованої інформації несуть автори. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали. Видавець: ППО КНУ імені Тараса Шевченка Шукайте нас в Інтернеті http://vk.com/gazeta_non_stop

Свідоцтво про реєстрацію: №11178-58КВ Наклад - 2000 примірників. Адреса редакції: м. Київ, вул. Ломоносова. 35, кім. 12

Засідання профкому

Засідання ЦК Профспілки Текст і фото: прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України

12 лютого 2013 року на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулося засідання робочої групи з обговорення та підготовки пропозицій що законопроектів «Про вищу освіту», зареєстрованих у Верховній Раді України. Текст: Вікторія ЩЕРБИНА Фото: Марина ГОЛОВНЬОВА

21 лютого 2013 року у головному корпусі Університету відбулося засідання профкому з такими питаннями на порядку денному: 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.

Звіт про використання кошторису за 2012 рік. Затвердження кошторису профкому на 2013 рік. Статистичний аналіз членства у профспілці. Зміни у складі членів профкому, президії профкому. Внесення змін до складу Ради Профспілки працівників освіти і науки м. Києва. Затвердження голови комісії з роботи зі студентами. Підсумки оздоровлення студентів під час зимових канікул. Інформація про підготовку питання для розгляду на ректораті «Про стан охорони праці на природничих факультетах». 8. Інформація про роботу профбюро Радіофізичного факультету. 9. Інформація про роботу профбюро Астрономічної обсерваторії. 10. Різне. По першому питанню присутніх проінформувала головний бухгалтер профкому Ващенко Н.Г. За результатами голосування було одноголосно затверджено кошторис профкому на 2013 р. Головний спеціаліст профкому Волошко С.В. ознайомила присутніх на засіданні зі статистичним аналізом членства у профспілці. Станом на 21 лютого 2013 р. профспілкова організація університету налічує 22 106 осіб. З них: - співробітники, аспіранти, докторанти – 7 493; - студенти – 14 608; - пенсіонери – 5. Також присутніх було проінформовано про те, що до Первинної профспілкової організації Київського національного університету імені Тараса Шевченка Профспілки працівників освіти і науки України вступили 129 співробітників Коледжу геологорозвідувальних технологій та 40 співробітників Оптико-механічного коледжу. Щодо змін у складі членів профкому, президії профкому, внесення змін до складу Ради Профспілки працівників освіти і науки м. Києва та затвердженняголови комісії з роботи зі студентами – присутніх проінформував заступник голови профкому Чомко Д.Ф. На засіданні було прийнято наступні постанови: 1. відповідно до постанови профспілкового комітету Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 21 лютого 2013 року вивести зі складу профкому у зв’язку із закінченням терміну навчання в університеті Задоянчук Оксану Олександрівну та Нестерову Крістіну Павлівну, вивести зі складу членів профкому у зв’язку зі звільненням з університету Жукову Олену Серафимівну, вивести зі складу членів профкому за власним бажанням Гайдаржи Марину Миколаївну. Ввести до складу членів профкому голову профбюро підготовчого факультету Бурлачкіна Олександра Валентиновича, голову профбюро Коледжу геологорозвідувальних технологій Висоцьку Валентину Яківну, голову профбюро Оптико-механічного коледжу Коваль Вікторію Василівну, голову профбюро студентів Юридичного факультету Іванічеву Анастасію Сергіївну; 2. відповідно до постанови профспілкового комітету Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 21 лютого 2013 року вивести зі складу президії профкому у зв’язку із закінченням терміну навчання в університеті Задоянчук Оксану Олександрівну та Нестерову Крістіну Павлівну і ввести до складу президії профкому Кириллову Юлію Олегівну – студентку 3 курсу ІМВ і Любчик Оксану Сергіївну – студентку 4 курсу Геологічного факультету; 3. відповідно до постанови профспілкового комітету Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 21 лютого 2013 року вивести зі складу членів Ради Профспілки працівників освіти і науки м. Києва у зв’язку із закінченням терміну навчання в університеті: Нестерову Крістіну Павлівну, Задоянчук Оксану Олександрівну, Безуського Олексія Юрійовича, Моцар Олену Валеріївну та ввести до складу членів Ради Профспілки працівників освіти і науки України Іванічеву Анастасію Сергіївну – студентку 3 курсу Юридичного факультету, Брацейку Анну Володимирівну – студентку 3 курсу Механіко-математичного факультету, Березяк Оксану Вячеславівну – студентку 3 курсу Інституту філології та Прокопчук Вікторію Михайлівну – студентку 3 курсу Радіофізичного факультету; 4. відповідно до постанови профспілкового комітету Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 21 лютого 2013 року «Про затвердження голови комісії профкому з роботи зі студентами» – затвердити головою комісії з роботи зі студентами студентку 3 курсу Інституту філології Березяк Оксану Вячеславівну. Заступник голови профкому Шамрай В.В. ознайомив присутніх із підсумками зимового оздоровлення. Він зазначив, що з 4 по 8 лютого 2013 року студенти та аспіранти різних факультетів у кількості 204 чол. (з них 7 аспірантів) Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які є членами профспілки, відпочили та оздоровились у гірськолижному туристичному комплексі Буковель. Також на засіданні профкому було заслухано інформацію про роботу профбюро Радіофізичного факультету (інформував голова профбюро радіофізичного факультету – Радченко С.П.) та інформацію про роботу профбюро Астрономічної обсерваторії (інформував голова профбюро Тарануха Ю.Г.).

У заході взяли участь голова Профспілки працівників освіти і науки України Георгій Труханов, голова ради вищої школи ЦК Профспілки працівників освіти і науки України, голова первинної профспілкової організації Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Цвих, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Губерський, голова Громадської ради при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України, секретар Спілки ректорів ВНЗ України Ярослав Болюбаш, голова Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України Олександр Яцунь, голова первинної профспілкової організації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Віталій Молчанов, голова первинної профспілкової організації Чернівецького національного університету Микола Боднарук, заступник голови первинної профспілкової організації Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Сергій Козорог, голова первинної профспілкової організації студентів, аспірантів та докторантів Харківського національного університету імені Василя Каразіна Сергій Махновський, голова первинної профспілкової організації студентів Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Станіслав Цибін, голова Київської обласної організації профспілки Анатолій Цикалюк та ін.

На засіданні було обговорено концептуальні підходи щодо законодавчого забезпечення вищої освіти, що будуть узагальнені та направлені до Верховної Ради України.

життя non-stop | березень ’13

26 березня

Днi народження у березнi

13 березня Чомко Дмитро Федорович – доцент геологічного факультету, заступник голови профкому; Чуйко Олена Василівна – доцент ф-ту психології,колишня голова профбюро факультету психології.

1 березня Самофалова Людмила Федорівна– директор ЦХ №1.

2 березня Томін Євген Фролович – помічник ректора з питань економіки та розвитку

Кочергіна Тетяна Іванівна – завідувач кафедри фіз.вих. та спорту.

27 березня Сорока Юрій Михайлович – доцент Історичного ф-ту, голова профбюро історичного ф-ту;

15 березня Попова Наталія Федорівна – провідний спеціаліст відділу підготовки та атестації науковопедагогічних кадрів, голова профбюро ректорату; Кашпур Олена Федорівна – доцент факультету кібернетики, член комісії по роботі з дітьми.

28 березня Грабовська Оксана Олександрівна– доцент юридичного ф-ту, голова профбюро юридичного факультету.

29 березня 3 березня Мартинюк Галина Костянтинівна – культорганізатор КМЦЕВ, голова профбюро КМЦЕВ. Краснєнков Дмитро Сергійович– колишнійголова профбюро студентів Інституту високих технологій.

Фокович

Смирнова Галина Юріївна – доцент Філософського ф-ту, колишня голова профбюро Філософського ф-ту.

23 березня

4 березня Семенюк Григорій директор ІФ.

19 березня

–

Березяк Оксана Вячеславівна – голова профбюро студентів ІФ.

5 березня

Шелякін Станіслав Олегович– голова профбюро студентів Економічного факультету.

Львова Любов Петрівна – голова профбюро ВПЦ «Київський Університет». День філолога

30 березня Дяченко Світлана Іванівна вчений секретар університету

–

День географа

24 березня

31 березня

Миронова Валентина Миколаївна– доцент ІФ, член профкому.

Гармата Галина Миколаївна – комендант головного корпусу, член профкому;

Копійка Валерій Володимирович– директор ІМВ

25 березня

11 березня

Цибенко Василь Миколайович - директор Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

Андрущенко Олена Аріївна голова профбюро АГЧ.

–

Макогонюк Наталія Григорівна – ст.лаборант ІФ, член профкому.

життя non-stop | березень ’13

Себе можна тільки створити Текст: Анна ЧИК Ілюстрація: Анастасія КОБЗАРЕНКО

Сидячи у незручному кріслі Бориспільського аеропорту, вона чекала на свій рейс. Бездумно вдивлялася в обличчя прохожих, які щохвилини заглядали на табло. Час від часу опускала голову й розглядала черевики. Потім знову вишукувала на екрані довгоочікувані букви та цифри, що нарешті б возз’єднали її з такою далекою Індією.

Несподівано поруч сів чоловік, точно іноземець, років шістдесяти. Уже потім вона дізналася, що то був один із найвідоміших психотерапевтів США. Він представився та люб’язно запитав, куди ж прямує дівчина. Та відповіла, що їде до Індії, і це ще більше зацікавило дивакуватого літнього американця. Зрештою, яка ж мета цієї подорожі? — Їду в Індію, аби знайти себе, – трохи розчаровано, але впевнено відповіла юна леді. Чоловік посміхнувся та заявив: — На жаль, мем, мушу Вас розчарувати. Там Вам ніяк не вдасться здійснити свій задум. Більше того, жодна країна світу Вам не допоможе.

— Це ще чому? – нахабно буркнула. — Усе дуже просто! Себе не можна знайти – себе можна тільки створити! – відповів доброзичливо, узяв валізу та загубився серед метушні. Отак, з валізою в руках, абсолютно не тямлячи, що робити далі, вона сіла в таксі. Вирішила

нарешті бути чесною із собою. Життя й справді останнім часом пішло на спад. Остаточно розсварилася з батьками, друзі вже не тішили, як раніше. Та й зовсім не було мотивації, духу втілити в життя всі починання та псевдоцілі, що невідомо як спадали на думку. Навіть улюблена кицька не стерпіла лихої долі й просто пішла геть під час березневого божевілля. Уже вдома, гортаючи альбом зі старими фотографіями

безтурботного дитинства, вона звернула увагу на малесенький клаптик паперу, що мерехтів між купою знімків і вже встиг укритися плямами. Дівчина обережно розгорнула пожовклий листочок і побачила на ньому досить незграбний, але точно талановитий портрет своєї сім’ї, а знизу підпис: «Родина маленької художниці Ель». Наступного ж ранку молода панянка дістала з давно Богом забутої полиці набір для малювання, в Інтернеті знайшла школу художньої майстерності та вирушила у подорож за самостворенням. Зараз вона навчається разом з нами, у нашому університеті. З часом таки з’їздила до Індії, але вже не у пошуках себе. Там на розсуд публіки була представлена виставка її власних робіт з циклу «Родина маленької художниці Ель». Вона вивчила декілька іноземних мов, вечорами танцює бразильський зук, а у вихідні – вчить дітей малювати. Зажди усміхнена, яскрава та неповторна, має незвичне хобі – іноді заїжджати до аеропорту «Бориспіль», з надією ще раз зустріти свого американського друга. А поміж тим, помічаючи там людину, що розгублено розглядає власні черевики у пошуках відповідей, вона тихенько підходить, сідає поруч і люб’язно промовляє: «Насправді, усе дуже просто! Себе не можна знайти – себе можна тільки створити!»

життя non-stop | березень ’13

Що таке саморозвиток?

Ілюстрація: Анастасія КОБЗАРЕНКО

життя non-stop | березень ’13

Маргарита Кулічова: «Усе можна зробити, усе можна реалізувати»

Текст: Анна ЧИК Фото: надані Маргаритою КУЛІЧОВОЮ

Писати про таких людей, як Маргарита Кулічова – велика відповідальність. Адже розумієш, що дуже важко передати на папері глибину характеру та жагучий темперамент такої особистості. І деталі біографії, і обсяг реалізованих мрій, планів, творчих надбань просто вражають. У свій 21, навчаючись лише на другому курсі Інституту філології нашого університету, вона встигла повчити економіку в Україні, відчути на смак освіту за кордоном, повернутись на рідну землю та взяти участь у багатьох проектах. Уже після години, проведеної разом, заряджаєшся її шаленою енергією, і сам починаєш вірити, що «усе можна зробити, усе можна реалізувати. Треба тільки мати достатньо сил,енергії та відважності». Колись доля надіслала Маргариті щасливий квиток – зустріч із амстердамськими викладачами Іде та Вірак, що проводили майстерклас із вправності у фізично-тілесному театрі. Саме ці люди змінили її життя. А далі все, як уві сні: перші театральні випробовування, завдання, підготовки, сумніви і, нарешті, довгоочікуване: «Ми запрошуємо Вас на навчання до театральної академії «Moving Academy of Performing Arts», в Амстердамі. Та найскладніше — «сказати мамі, що її 16-ти річна донька їде на 3 роки навчатися в країну, що на увесь світ славиться проституцією. Вона розуміла, що я поїду в будь-якому випадку. Нам забезпечили проживання та платили розкішну стипендію – 35 євро на день. Для Амстердаму це, звичайно, невеликі гроші, бо лише хліб коштує 4 євро. Але в порівнянні з моєю першою стипендією, яка тоді була 116 гривень, європейська була розкішною. В решті-решт мої нові голландські друзі таки переконали маму, що все буде добре. Вона погодилася». Про навчання у Нідерландах згадує: «То був неймовірний досвід навчання, спілкування, важливих особистісних змін і розвитку. Там абсолютно інше сприймання та мислення. Якщо люди прийшли на роботу, то працюють, живуть за європейським часом,не відкладаючи усе на останній момент, ніби він триватиме вічно». За угодою про безкоштовне навчання в Амстердамі, після повернення в Україну Маргариті необхідно було рік пропрацювати в державній організації. Доля закинула її у центр Леся Курбаса на вакантне місце освітлювача. «Отак я стала «королевою дротів». Шукала, де вони зламані, паяла їх самотужки і ,відповідно, впорядковувала. Цього мене навчили ще в театральній академії у Нідерландах. Над освітленням однієї з вистав французького режисера Венсана Гійома я працювала кожен день з 5 ранку до 2 ночі, ночувала в театрі. Маючи навички альпінізму, я одягала страховку й лізла нагору, на багато метрів, з 10-15 кілограмовою лампою, щоб вмонтувати її на необхідній висоті. А таких ламп, що задіяні були у виставі, було аж 52», – розповідає Маргарита Кулічова. Зрештою, «Епоха дротів» закінчилася. Вчасно підмітивши неабияку працелюбність, Венсан запропонував Маргариті стати асистентом режисера та працювати над його виставами тут, у Києві, чим вона займається й дотепер. В Україні її надихають такі неймовірно талановиті особистості, як Роман Веретельник, Галина Стефанова – люди, з якими вона співпрацює, «які заряджають, дають вектор і відступають».

життя non-stop | березень ’13

Дівчина переконана, що «свої знання, вміння та ресурси варто вкладати у те, що приносить реальне задоволення. Нехай усі це засуджують та не сприймають, зазвичай, на жаль, так і буває. Але якщо після цього ти приходиш додому пізно ввечері, а то і вночі, лягаєш у ліжко й думаєш собі «Yeh…», а після цього одразу засинаєш, – ти все зробив правильно. А ще дуже важливо, щоб те, що ти робиш, приносило ще комусь користь та задоволення». Однією з таких справ є тісна співпраця з проектом AZH [АЖ] – інтернет-видання про сучасне мистецтво (http://www. azh.com.ua). Арт-журнал презентує найсвіжіші новини зі світу актуального мистецтва, розповідає про родзинки простору сучасної культури. «Успіх обов’язково приходить, якщо працювати», – впевнена Маргарита. Наприклад, фінансове благополуччя для молодого студента – це «коли ти можеш себе сам прогодувати, забезпечити одягом, необхідною технікою, при цьому не важливо, як це робити: здавати сесію без трійок або перекривати п’ятірками - щоб була стипендія; може бути багатий чоловік або брат-гопник, який може просто все принести (сміється – авт.)». «Мені дуже важко жити в Україні. Я не розумію, чому, коли я йду в метро, зачіпаю випадково жіночку й кажу: «Перепрошую», вона починає штовхати мене своєю дупою. Але тут я – першовідкривач, новатор, я роблю нові речі, знаходжу людей, з якими можу поділитись думками, проектами, яких можна зарядити, підштовхнути й відпустити. Як свого часу це зробили зі мною». За годину до «КАВИ» зі мною була на тренуванні з хокею. Виконувала роль голкіпера у важких спорядженнях та величезній масці на усе обличчя, ніби у Дарта Вейдера, аби повністю пройнятись епохою льодового спорту, краще зрозуміти сутність ролі головного героя вистави, над якою зараз працює. На які ще карколомні вчинки та експерименти здатна МАРГАРИТА КУЛІЧОВА. •

Ноти говорять мовою тіла.

•

Подорожі створюють ризик, який вартий 1000 днів безпечного комфорту (с).

•

Моя стихія –сон.

•

Експериментувати варто! (знак оклику).

•

Коли зібрався на пошуки - бери друзів.

•

Бути сильним означає перемагати свій страх.

•

Жити треба так, щоб було з чого посміятися.

•

Прадавні традиції дарують інтуіцію.

•

Головний закон життя - don’t think - just do.

•

Якби я зібралась у космічну подорож, то обов’язково взяла б із собою. спеціальний циліндровий тренажер, аби не дати тілу забути як ходити.

•

Життя – це суцільна випадковість.

•

Старі фотографії завжди нагадують, що все мине.

•

Ідеальний чоловік ніколи не забуде про обіцянку.

•

Хоча б раз в житті обов’язково треба зробити так, як хочеш тільки ти.

Коли не знаєш з чого почати - починай з себе.

•

Смак життя схожий на голод.

•

Те, що вважається недосяжним ніколи таким не є.

•

Шлях до мрії усіяний перешкодами.

•

Коли не можеш обрати - насправді боїшся відповідальності.

•

Стоячи на перехресті треба показати рукою в якому напрямку збираєшся поїхати(правила city-biking).

•

Останній візит до ліфту закінчився застряганням.

•

Головна подія у житті – народження.

•

Усіх слів світу не вистачить аби передати звуки.

•

На зустріч зі сніговою людиною головне не забути подивитися їй в очі.

життя non-stop | березень ’13

Досить чекати – вставай та дій Текст: Анастасія КОБЗАРЕНКО

«Про нього кажуть, що він, як Шумахер у світі автогонок або Стів Джобс у світі ІТ»

І справді, коли я тільки почала цікавитися системою саморозвитку, перше посилання в Інтернеті було на його сайт. Наступного ж дня вирішила, це те, що мені потрібно. Вже ввечері, відкривши його книгу, познайомилася зі Стівом Павліною. Стів Павліна - це унікальна людина. Він на своєму власному досвіді розробив потужну систему самовдосконалення. Ставши на шлях розвитку разом із ним, Ви обов’язково досягнете успіху. Головна ідея діяльності Стіва Павліни полягає у допомозі росту усвідомленої людини. Ставши на шлях особистого розвитку, Ви берете на себе відповідальність за своє здоров’я, кар'єру, стосунки з іншими людьми, емоції, звички та духовні цінності – всі ті речі, на які зазвичай закриваються очі. Потрібно пам’ятати, що саморозвиток – це важка праця, яка потребує часу, витривалості та наполегливості. На власному досвіді впевнилася, що здібності людей безмежні. Ще одним доказом цьому став Стів Павліна. Кожного ранку він прокидається о п’ятій, потім прямує на ранкову пробіжку. Коли повертається додому, снідає і ще до того, як решта домочадців прокинеться, сідає за роботу. «Таким чином я встигаю зробити основну частину своєї роботи ще до одинадцятої ранку – часу, коли деякі лише розплющують очі», говорить Стів. Післяобідня половина дня залишається вільною від роботи та посвячується родині і власним проектам.

«Я не зможу навчити Вас бути досконалими. Досконалість – це не те, чого треба прагнути.»

А чого саме рекомендує прагнути у своєму житті Стів Павліна, можна дізнатися на його сайті, який наповнений тисячами статей про саморозвиток та самовдосконалення. Щасливого Вам особистого росту!

життя non-stop | березень ’13

Не знаєш чим зайнятися – займись собою

Текст: Анна ЧИК Фото: надані організаторами

Серед фольклору соціальних мереж часто можна зустріти приказку: «Коли не знаєш чим зайнятися – ЗАЙМИСЬ СОБОЮ!» Час від часу кожному з нас ніби не вистачає фарб у житті, драйву, усмішок чи задоволення. У такий період можна скаржитися на фортуну, ламати голову у пошуках психолога чи екстрасенса, аби хоч хтось врятував від депресії та зарядив біополе позитивними хвилями.

А можна просто поставити перед собою питання: «Чим насправді мені було б цікаво займатися у вільний час? Яка справа принесе справжнє задоволення?» Тоді внутрішній голос аж верещить від невгамовної радості, починає видавати сотні тисяч варіантів справ, що можуть принести кайф, – і тоді Ви просто шаленієте, бо все подобається, і неможливо обрати. Справжньою знахідкою для тих, хто вже давно шукає себе, став перший в Україні фестиваль хобі – «Hobby Day». Дізнавшись про нього, і мені закортіло потрапити у місце, де зібрали одразу 27 унікальних майстрів – ведучих незвичних майстер-класів. Доля любить тих, хто до неї звертається – я виграла безкоштовний квиток, просто зареєструвавшись на офіційному сайті. Поблукавши трохи торгівельно-розважальним комплексом «Більшовик», нарешті знайшла магічну залу, що втілює нереалізовані мрії, відкриває нові таланти, дарує радість і нових друзів. Очі не могли не розбігатися від різноманіття майстер-класів, які полонили серця гостей: акторська майстерність, ораторське мистецтво, сценічна імпровізація, малювання (фарбами та шоколадом), європейська каліграфія, скрапбукінг, гончарство, аргентинське танго, афро-кубинські танці (Оріша, пало, Арара), контактна імпровізація, трайбл, фотомистецтво, фехтування, орігамі, японська екібана, настільні ігри та інтелектуальне дозвілля. Я давно була переконана, що люди, котрі нарікають, що їм нічого робити, – просто ліниві зануди, а опинившись серед такого вибору, мені стало їх ще й шкода. Життя настільки багате, а людина настільки багатогранна та талановита, що іноді й сама не здогадується про власний потенціал. Гості фестивалю примудрялися кожної години відвідувати по 2-3 майстерні. Вони, як діти, перебігали від столу до столу, намагалися не втратити жодної хвилини, яка така дорогоцінна при набутті нового досвіду. Та найбільше мене здивували ті, хто представляв власні майстер-класи. Саме вони сяяли від щастя та задоволення найяскравіше. З неабияким душевним трепетом та завзяттям ділилися власними навичками, вміннями і талантами. У відповідь на моє здивування, організатор фестивалю «Hobby Day» Вадим Кавсан дуже влучно сказав: «Найкраща робота – це хобі, що оплачується». На завершення хочу поділитися з Вами рецептом імбирного чаю, який на фестивалі готував майстер індійської чайної церемонії. Коли сумно, можна прийняти заспокійливий еліксир з м’яти та меліси, додати гостроти до власних почуттів корицею та гвоздикою, збагатитися життєдайною енергією імбирем та цитрусовими, розбавити життя нотками кардамону, підсолодити свій настрій бджолиним медом, – заливаєш усе це багатство природи кип’ятком і – вуаля – жодна депресія вже не страшна!

життя non-stop | березень ’13

Буковель Хтось проводив канікули вдома з батьками, хтось у Європі, хтось відігрівався у теплих краях. Можливо, комусь довелося працювати, а комусь - навчатися. Ті ж студенти, які люблять кататися на лижах, сноубордах чи просто підйомниках, з 4 по 8 лютого відпочивали на гірськолижному курорті в Буковелі. І ось фотографії. Дякуємо Профкому за традиційно якісний та незабутній відпочинок у Буковелі?)

Чотири факультети Текст: Олександра МАЛЬОВАНА

КВНу багато не буває. Саме тому напередодні новорічних свят була створена молодіжна збірна нашого університету – «Чотири факультети». А вже 16 лютого команда мала дебютний виступ на сцені Чернігівської відкритої ліги, який приніс не лише яскраві емоції і безцінний досвід. Команда посіла перше місце! Цей початок не можна назвати феноменальним, але це – впевнений крок назустріч великій грі.

Ананас не доженеш Текст: Дмитро ПЕРЕПЕЛИЦЯ

Університетська збірна КВН ніколи не зупиняється на досягнутому і тому продовжує виступати, змагатися і перемагати. Лише за останній місяць «Збірна Шевченка» взяла участь у трьох лігах (Сумська відкрита ліга КВН «Фан зона» , Кременчуцька відкрита ліга «Талант» та Київська відкрита ліга «Отклик») і пройшла у сезон. Щиро вітаємо їх і бажаємо шаленої енергії та гумору, вірних фанатів, поблажливих суддів, високих балів і, звичайно ж, «ні пуху, ні пера».

життя non-stop | березень ’13

Вмикайте в собі КНУ!

Серце до серця

4 квітня 2013 року в актовій залі корпусу ІМВ та ІЖ, що на Мельникова, 36/1, відбудеться захід який не можна не відвідати. Такого ще точно не було. Таке пропускати не можна. Бо заради такого живуть! Студенти найкращого вишу обиратимуть найкращого Містера Університету 2013! Приходьте підтримати представника свого факультету чи інституту! Вмикайте в собі КНУ! Вхід за запрошеннями. Деталі шукайте у соцмережах.

Цьогорічна акція благодійного фонду «Серце до серця» під назвою «Почуй світ» буде присвячена збору коштів для закупівлі медичного обладнання дітям з вадами слуху і проходитиме з 7 по 28 квітня. Студентська профспілка нашого університету вирішила не стояти осторонь і взяти участь у проведення акції. Якщо ви хочете стати волонтером, долучитися до організації, дізнатися більше про акцію, звертайтеся до координатора у нашому університеті Оксани Березяк (oksana.berezyak@gmail.com ). Не будьмо байдужими! Великі справи починаються з малого!

ПроLIFE Ким може бути гуманітарій після того, як закінчить університет? У якій сфері він зможе працювати? Ми хочемо розповісти вам про це. Ставши учасником проекту «ПроLIFE», Ви зможете пройти майстер-класи, взяти участь у тренінгах, а також почути з перших уст історії успіху відомих людей. Ми допоможемо вам з вибором діяльності, що дає можливість максимально реалізувати себе. Термін навчання - 3 місяці. Щоб стати учасником, звертайтеся до Юлії (063 700 27 48), Людмили (093 511 80 23). Деталі - http://vk.com/pro_life_for_students.

StuDance Кілька місяців тому у студмістечку для студентів КНУ імені Тараса Шевченка

почала працювати танцювальна студія «StuDance». Якщо Ви ще не там, то запрошуємо обирати свій напрям, викладачів та приходити танцювати! Заняття проходять кожного дня, крім неділі. У студії викладають стрейчинг, контемп, lady-dance та хіп-хоп. Інформація: http://vk.com/studance15. Також ви можете звертатися за телефонами: (063) 68-68-279, (097) 38-75-708

життя non-stop | березень ’13

Ганна Бока: від ІЖ до «1+1» Текст: Кристина ДОВГАЛЬ Фото: надане Ганною БОКОЮ

Молода, творча, красива та успішна. Ганна Бока сьогодні працює кореспондентом ТСН на телеканалі «1+1». А ще рік тому вона навчалася в Інституті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка і була головою Студентського профбюро. На телебачення потрапила ще під час літньої практики в університеті. Це був телеканал «Ера». Працювала там дуже багато та сумлінно. Приходила раніше за всіх і йшла останньою, майже ночувала на каналі. Хоча таки дійсно іноді й ночувала! (сміється – авт.) Тоді, мабуть, мене помітили і запросили на роботу. Але на той час я не зважилася проміняти активне й насичене студентське життя на щоденну працю. Навіть за зарплату. На другому курсі запропонували 3 тисячі гривень. Тоді для мене це були дуже великі гроші. До того ж, я ще трохи боялася прогулювати пари (сміється – авт.). Тепер думаю – даремно. У нашій професії треба починати працювати якомога раніше. У мене завжди була мрія стати журналістом. З четвертого класу. Та на 4 курсі навчання в університеті мої мрії змінилися. Але залишилося суто прагматичне бажання – досягти того, чого я так довго хотіла. Словом, не кидати справу посеред дороги. До речі, нещодавно знайшла дитячий зошит, де прописувала собі план на роки вперед. До сліз здивувалася, бо там було написано, що до такого-то віку маю працювати на телебаченні в новинах, не важливо, на якому каналі. Це я до того, що мрії – матеріалізуються. :)

Мені соромно давати вам інтерв’ю, бо не вважаю, що маю вже на це право. Ви би краще поспілкувалися, скажімо, з Аллою Мазур, теж нашою випускницею. Бо я ще багато чому маю вчитися. На роботі, якою тепер по-справжньому пишаюся, працюю менше двох років. Це смішний досвід. Тому до справжніх здобутків ще маю працювати і працювати.

Сьогодні проїжджаю університет, як рідний дім. З ним у мене пов’язані лише найприємніші спогади. Саме в Інституті знайшла справжніх друзів. Сьогодні ми пороз’їжджалися навіть по різних країнах, але підтримуємо зв’язок і для мене це дуже важливо. Тепер уже маю можливість брати до себе на практику наших студентів. Але іноді прикро, що вони якісь ліниві. Через це мені соромно.

Але знову телефонують, і знову беру на практику. Це ж все таки – студенти рідного універу. Студент не повинен працювати з першого курсу. Взагалі було б чудово, аби студенти в Україні могли собі дозволити не працювати, а лише навчатися, набиратися, як павуки, тих корисних знань для майбутньої роботи і просто гарно проводити час, адже студентське життя – неповторне. Утім наш факультет є і завжди буде винятком із цього правила. Журналісти повинні якомога раніше всі знання підкріплювати практикою. Журналістом треба бути в душі. Тільки тоді тебе зрозуміють рідні, на яких у тебе постійно бракує часу. Тільки тоді буде легше переноситися ненормований графік роботи. Наприклад, минулого року у мене з травня по листопад не було жодного вихідного. Тільки тоді ти будеш готовий на ризик навіть за невелику зарплату (сміється – авт.). Зате я отримую неймовірне задоволення, коли після мого матеріалу є реакція глядачів. Один з сюжетів, які я робила, був такий собі простенький і розважальний матеріал про відкриття резиденції Діда Мороза під Києвом. Після цього до моєї мами, яка працює вчителькою в Херсонській області, звернулося багато школярів. Це були переважно діти молодших класів, які вірять у казкового діда, хотіли написати йому листа і питали поштову адресу. Хоча б заради цього варто працювати.

життя non-stop | березень ’13

Типовий IT-шник

Ілюстрація: Анастасія КОБЗАРЕНКО

- Кожного дня «святкує», бо кожен новий день - це інкремент* попереднього. -Вірить, якщо забуде якийсь зі своїх гаджетів, у нього вдарить блискавка, підніметься асфальт і прийде апокаліпсис. -Носить червону сорочку під колір очей. -Ідеальний світ - це завжди повний заряд батареї, код компілюється без помилок, інтернет завжди швидкісний і халявний, а віндоус у всіх твоїх знайомих - сам перевстановлюється. - Знайомий айтішник поголився і підстригся. Впізнали по куртці. * Інкремент – операція у багатьох мовах програмування, коли змінна збільшується на одиницю.

життя non-stop | березень ’13

Ти не ти, коли голодний!

Їли: Орест БАВДА та Кристина ДОВГАЛЬ Фотографували: Роман МАТКОВ та Марина ГОЛОВНЬОВА

Усі звикли до того, що «на чужому полі трава зеленіша». Чи так це насправді? Ми з’ясували, де, як і за скільки годуються студенти вишів Києва. Наш коротенький звіт – до вашої уваги.

Їдальня Головного корпусу КНУ імені Тараса Шевченка Інтер’єр Чисто, охайно, затишно. На єдиному, хоч і великому, телевізорі для всіх бажаючих – «Сімейні драми» на «1+1». Є столи для великої компанії, є затишні столики для двох біля вікна. У середньому, якщо вас трохи менше ста осіб – місць вистачить усім. Якщо ж більше, шукайте місце пообідати деінде. Ціни, асортимент За стандартний набір* віддасте 36 грн. У меню для гурманів – філе лосося запечене з лимоном (32 грн). Це найдорожча страва їдальні. Якщо бюджет обмежений , вас чекають – рис розсипчастий з маслом або салат з буряків з зеленим горошком за чарівною ціною у 2.70 грн! Смак Після стандартного набору так і хочеться поросити додаткову порцію. Або порції замалі, або так смачно готують. Або і те, і інше. Порада: скуштуйте прекрасні тістечка, які з’являються рідко, коштують немало, але найсмачніші! Висновок «Гривень за двадцять тут можна наїстися на весь день! Тим паче, де ж іще їсти студентам, щоб було недорого і поруч з університетом? Ми тут їмо кожного дня. Після пар заходимо на чай і поседеньки», – Марина, 3 курс, студентка КНУ.

Їдальня КНТЕУ Інтер’єр Перше враження від їдальні цілком позитивне. Інтер’єр витриманий в спокійних кольорах, а велика кількість живих квітів і ненав’язлива музика робить його більш затишним. Обрати їжу вам допоможуть 4 телевізори, які розташовані на стінах і показують меню на кожен день. Завдяки компактному розміщенню місць, одночасно в їдальні може знаходитись до 180 людей. Ціни, асортимент Головною перевагою цієї їдальні є ціни. Як не крути, а для студента це найголовніше. Якщо скласти найдорожчий стандартний набір*, то це обійдеться вам у 32 грн(!). Якщо ж в кишені негусто, а поїсти все одно хочеться, 12 грн буде достатньо, аби замовити обід, що складатиметься із найдешевших страв. Найдорожчі страви – сирники та кульки із січеного м’яса, які коштують 12.80грн. За 1 грн – підкріпіться ячною кашею! Смак Варто зауважити, що їжа досить смачна. Узявши комплексний обід, можна повністю втамувати голод і повернутися до навчання. Висновок Гарний та затишний інтер’єр + відносно велика місткість + приємні ціни = класна СТУДЕНТСЬКА їдальня.

Їдальня Центр студентського харчування НТУУ «КПІ»

Інтер’єр Для голодних студентів в КПІ окрім їдалень в корпусах, існує також окрема будівля – Центр студентського харчування. Виглядає дуже приємно, майже порожня о 17 годині, з величезною клумбою посеред залу – справжній оазис зголоднілих після навчання кпішників. Ціни, асортимент Віддайте 14 грн за стандартний набір* і не ходіть голодними! Якщо у гаманці пусто, скуштуйте рис відварений з цибулею за 1.86 грн! Якщо ж густо, то можете дозволити собі і окорочка фаршировані з грибами (дослівно) за 19.63грн. Ціни більш ніж приємні, але наше розчарування – компот за 2.50 грн. Хм…з’їсти півтори порції рису, чи випити склянку компоту? Ось у чому питання. Смак Бажання накинутися на їжу відразу не виникає, трохи похмурий соус до котлети ніяк не пробуджує апетит. Але на смак усе краще, ніж виглядає. Салат у чеку пробивається як «закуска», що наштовхує на роздуми. Чи на спогади. :) Висновок «Мені тут подобається. Я приходжу, вдаряю по борщу, беру відразу дві порції і чотири шматочки хліба. Виходжу задоволений – дешево і корисно. У гуртожитку перше собі майже не готую, бо не вмію. А їсти десь у кафе – дорого», – Олександр, 1 курс, студент КПІ.

*Стандартний набір: комплексний обід із салату + першої страви + гарніру + основної страви + хліба, який ви бачите на фото.

життя non-stop | березень ’13

У пошуках щастя

Текст: Анна АТАМАСЬ

Сьогодні у світі майже 7 мільярдів людей. Цікаво було б дізнатися, скільки з них вважають себе щасливими та успішними, задоволені тим, чого досягнули. А потім з’ясувати, чому вони не радіють тому, що мають і не намагаються отримати більшого. Фільм Габріеле Муччіно «У пошуках щастя» розповідає історію батька-одинака Кріса Гарднера, який продає рентген-апарати. Проте в нього зовсім немає грошей на належне утримання своєї сім’ї. Через це його покидає дружина, залишивши сина з батьком. Син – його єдина любов. Заради нього він ладен зробити все, ба навіть більше. Він бачить ціль, решта – пусте. Незважаючи на безліч труднощів і перешкод, увесь вільний час Кріс витрачає на вивчення додаткової літератури, здобуття нових знань. Врешті-решт, після стажування у брокерській компанії його обирають єдиним стажером до фірми, а пізніше він укладає угоду на мільйон доларів. Фільм доводить, що безвихідних ситуацій не існує. Можна змиритися з долею, впасти в депресію і просто помалу доживати свого віку… Інший же варіант – поставити перед собою мету і докласти всіх можливих зусиль, щоб якнайшвидше її досягнути. Адже недарма кажуть, що саморозвиток вимірюється ступенем усвідомленості того, що вчиш, робиш і для чого. Бо вища освіта дає можливість заробити на хліб, а самоосвіта – ще й на ікру з маслом.

Вино із кульбаб

Текст: Яна СТЕПАНЮК

У підвалі великого будинку в Ґрінтауні, штат Іллінойс, рядами стоять пляшки з кульбабовим вином. Щоліта маленькі Дуґлас і Том збирають на своїй галявині кульбабу і разом з дідусем роблять найсмачніший у світі напій. Те вино – «спіймане і закорковане в пляшках літо». Якщо налити його в маленький келишок, воно вмить розтопить зиму, огорне теплом, поверне в ті самі дні дитинства. Дні, коли дванадцятирічний Дуґлас Сполдінг уперше усвідомив, що справді живе, що дорослі й діти – зовсім різні народи, яким ніколи не зійтися, бо старі ніколи не були дітьми, і що не можна покладатись на людей, бо вони вмирають. Кілька крапель налитого сонцем вина перенесуть у світ маленького хлопчика, такий чарівний і загадковий, де кожна людина – персонаж неймовірно цікавої історії. Там Лео Ауфмен працює над машиною щастя, не розуміючи, що ніяка машина не зробить тебе щасливим, а бабуся не може куховарити за рецептом, бо кожна її страва – імпровізація. У цьому світі люблять один одного молодий Білл Форрестер і дев’яностоп’ятирічна Гелен Луміс, а Клара Гудовер, що мешкає неподалік, – справжня, а може й не дуже, чаклунка. Літо – це найсолодша пора року, найяскравіша частина нашого життя. Це те, що ми згадуватимемо взимку, і те, за чим сумуватимемо постарівши. Не потрібно марнувати літо свого життя, але й не слід надміру гнатися за щастям. Варто просто помічати маленькі чудеса, які трапляються з нами щодня. Повість Рея Бредбері «Вино з кульбаб» вчить нас жити і ніколи не боятися смерті. Бо все чудове, що колись трапилося з нами – наше дитинство і юність, зрілість та старість – назавжди залишаться в пляшці кульбабового вина.

життя non-stop | березень ’13

Кіно не для всіх

Текст: Анастасія ВАСИЛЕНКО

Натхнення – річ незбагненна. Воно може розбудити о 6 ранку лише заради пробіжки весняним парком чи забронювати квиток до якогось іспанського містечка, аби знайти нові враження та скуштувати жовті кавуни. Воно вміє малювати етюди з омріяного майбутнього. Воно – інструмент з отримання щастя кожним із нас. Воно витає скрізь і пускає свої флюїди повсюди, та питання – чи часто ми його бачимо? І де шукати те натхнення, кожен обирає сам. Колись давно я вирішила, що моє натхнення живе у старих фільмах. Моє натхнення розмовляє голосом Марлона Брандона, воно втілене в усмішці Джеймса Діна, у фінальних титрах фільмів Альфреда Хічкока. А де живе Ваше натхнення?Якщо Ви все ще в його пошуках, можете спробувати мій варіант і відвідати кіноклуби, які показують нетривіальне кіно з особливим відчуттям смаку та стилю. Отож, гайда дивитися кіно разом!

1. Революція свідомості

живе

нашій

«Інше» кіно буває різним. Для когось інструментом зі створення цієї «іншості» є незвичайна техніка зйомки, хтось пише таку музику, від якої мурашки по шкірі, хтось народжує нових зірок, а хтось створює соціальне кіно. Кіноклуб соціального кіно ГО «Альтерра» представляє художні

та документальні фільми, а також анімацію, в яких торкаються тих чи інших соціальних питань. У програмі кіноклубу – найкращі зразки світового кінематографу від Акіри Куросави й Федеріко Фелліні до Вальтера Саллеса, які розкривають поняття актуальних проблем сьогодення: молодіжне безробіття, бідність, війни, неефективність сучасної економічної моделі, споживацьке суспільство, доля та місце мистецтва у сучасності.

Кіноклуб переживає долю студентських клубів у революційні шістдесяті. Саме за допомогою таких фільмів і дискусії між глядачами зароджується революція свідомості. Організатори мають на меті не тільки просвітницьку роботу, але й формування культури політичної активності у суспільстві. Кіноклуб демонструє зв’язок мистецтва з реальністю, в якій ми живемо, а не втечу від неї, яку пропагує сучасний мейнстрімовий кінематограф. життя non-stop | березень ’13

Тому, якщо відчуваєте, як пульсує в жилах кров революції, але не знаєте, як зробити переворот – розпочніть із себе. А на великому екрані навчать це робити! Кіноклуб знаходиться за адресою: вул. В.Василевської, 7, ауд.309/2 тел. +38 (066) 460-57-75 Слідкувати за анонсами можна у соц. мережі: http://vk.com/social.cinema.club

Кіноклуб відчиняє свої двері за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька, 27, дев’ятий корпус по буднях о 18:30, у суботу о 17:00 Слідкувати за анонсами можна у соц. мережі: http://vk.com/club19703289 http://www.facebook.com/kinoklub.kma Вхід вільний.

Вхід вільний. 4. Кіно на босу ногу 2. Кіно з досвідом Колись давно мій друг сказав, що кіно, як дорогий алкоголь – має пройти перевірку часом і мати терпкий присмак досвіду. Якщо Ви розділяєте цю думку, то кіноклуб «Ракурс» – це стовідсотково місце для Вашого натхнення та гарного настрою. Кіноклуб розташований в одному із найстаріших кінотеатрів Києва і демонструє фільми лише на плівці. У репертуарі кіноклубу – класика світового кіно, ексклюзивні та посправжньому цікаві фільми. Клуб давно став легендарним і користується увагою вимогливої молоді. Кіноклуб «Ракурс» – справжня знахідка не тільки для кіноманів, але і для тих, хто починає осягати ази кінематографа. Адреса легендарного кінотеатру ім.Чапаєва: вул. В.Житомирська, 40 (Львівська площа) тел. +38 (044) 272-41-00 щовівторка о 19:30

Кіноклуб «Асса», який відкрився при Центрі Духовного Зросту «Сат Нам», демонструє кіно, що присвячене людині та її системі цінностей. Кіноклуб працює щосуботи і вміщує до 30 осіб. Переглядати стрічку пропонують сидячи або навіть лежачи на м’яких подушках. Організатори завчасно просять усіх глядачів бути готовими звільнитися від взуття та негативних емоцій. Кіноклуб пригощає гостей трав’яним чаєм і зігріває пухнастим пледом. Тому тепла атмосфера і душевне кіно можуть не просто підняти настрій, а й вилікувати хронічні депресії. Спробуйте! Кіноклуб «Асса» знаходиться за адресою: вул.Кіквідзе 9/12, тел. +38 (067) 581-65-76 Слідкувати за анонсами можна у соц. мережі: http://vk.com/kinoklubacca Вартість квитка: 20 грн

Слідкувати за анонсами можна у соц. мережі: http://vk.com/rakurschapaeva Вартість квитків: односерійний фільм – 10 грн, двосерійний – 15грн

3. Неформально, серйозно і доступно! Наступним місцем, де я радила б Вам відчути дух кіно – це кіноклуб Києво-Могилянської академії. Це місце, де знімається завіса заборон і цензури, місце, де можна подивитися кіно, яке недоступне в кінотеатрах України.

5. Нарисна геометрія: перетин площин Кінозал «Арт-клуб 44» – це місце, де гармонійно поєдналися культ рок-музики та шедеври світової кіноіндустрії. Це те місце, де можна зустріти справжніх любителів і першого, і другого. Репертуар кіноклубу – кращі зразки ретроспективних фільмів, а також сучасні хітові стрічки. Тут представлені кінофільми найбільш шановних режисерів сучасності: Мілоша Формана, Бернардо Бертолуччі, Вуді Алена, Педро Альмодовара та багатьох інших.

Основну частину кінопоказів складає класика та ретроспективи. Підбором стрічок займається лектор, яким може стати будь-хто. Стати ним дуже просто: варто лише мати бажання показати світові гідне кіно та приготувати про нього невеличку розповідь. Презентація, як і сам перегляд, проходить у неформальній обстановці – за чашкою ароматного чаю з яблучним пирогом або домашнім лимонадом із джазом. Після показу відбувається обговорення.

У такий кіноклуб хочеться ходити навмання, щоб якісна кінострічка стала яскравим фінальним акордом вдало проведеного дня.

Саме тут можна побачити дебютні стрічки українських режисерів, поспілкуватися з ними і знайти натхнення для створення свого нехай не кіно-, але мистецтва.

http://www.club44.com.ua/kinozal.html

життя non-stop | березень ’13

Фільми демонструються за адресою: вул. Хрещатик, 44б майже щодня, у малому залі, з 19:00 до 21:00 Слідкувати за анонсами можна на офіційному сайті: Вхід вільний.

Кістки мерця

Текст: Анна АТАМАСЬ

Мабуть, усі сьогодні чули про фільм Ніка Кассаветіса «Щоденник пам'яті», де перед нами постає неймовірної сили почуття, яке, як у казці, дозволяє закоханим залишити цей світ в один день. Улюбленою для багатьох є драма Марка Форстера «Залишся», де вічні питання змушують шукати відповідь у власній підсвідомості. Головний актор цих шедевральних стрічок — Раян Ґослінг — став кумиром як простих кіноманів, так і професійних критиків. Та хто б упізнав свого улюбленця, раптом почувши кумедне прізвисько «Baby Goose»? Так, саме такий псевдонім вигадав для себе засновник каліфорнійського гурту, що грає в стилі інді-рок, Раян Ґослінг. Разом із своїм товаришем Заком Шілдсом 2008 року вони створили дует під назвою «Кістки мерця» («Dead Man`s Bones»). Для них це стало своєрідним експериментом: хлопці встановили власні правила та вирішили грати на інструментах, на яких ніколи раніше не грали. Після виходу двох музикальних кліпів вже 2009 року, вони випустили однойменний альбом, що містив 12 хітів у стилі фольк- та інді-рок. Він був записаний за підтримки бас-гітариста американського гурту «Red Hot Chili Peppers» Майкла Белзарі (Флі) та дитячого хору благодійної музичної консерваторії Лос-Анджелесу «Silver Lake». У своїй творчості дует торкається різноманітних тем: від нерозділеного кохання («Name in stone», «Paper Ships») до серйозних соціальних проблем («Pa Pa Power»). Їхня музика – мурашки по шкірі, а тексти пісень – привід замислитися над багатьма проблемами сьогодення.

Стереонастрій

Текст: Анасасія ПОНОМАРЕНКО

Плеєр та навушники – найкращі друзі сучасної молоді вдома та в дорозі, на навчанні та на дозвіллі. Музика супроводжує нас у житті, підіймає настрій чи підтримує самотнього вечора, виражає наші почуття. Незалежно від того, меломан Ви чи фанат конкретного стилю, Вам сподобається сайт – www.stereomood.com. Stereomood – це унікальний проект, адже тільки тут можна обирати музику відповідно до настрою. Не потрібно перемикати десятки пісень, щоб почути ту, яка припаде до душі саме зараз. Можна скористатися запропонованими тегами, які, до речі, постійно оновлюються чи прослухати плейлисти інших користувачів, а також так звані «настрої» тижня. Уведіть свою емоцію, почуття чи рід занять у віконце «I feel...» і насолоджуйтеся підібраним плейлистом! Пісень багато… Їх можна перемішувати, слухати на повторі, додавати до своєї бібліотеки й помічати своїм тегом-емоцією. Зручності сайту додає авторизація через Facebook та Twitter, де можна поділитися створеними плейлистами через зручний додаток, а також встановити програму на Android та iOS. Ви слухаєте музику, створюєте свій настрій, займаєтеся справами та просто насолоджуєтеся життям... І все це завдяки Stereomood!

життя non-stop | березень ’13

Вічність у класиці

Текст: Орест БАВДА

Не відкрию таємницю, якщо скажу, що поряд із іншими видами мистецтва музика сильно впливає на саморозвиток. Адже вона допомагає зануритися в себе, розслабитися. На жаль, сьогодні віднайти справжню музику серед усієї «співаючої білизни» досить складно. Намагаючись наздогнати життя, не помічаємо безліч речей, які заслуговують на нашу увагу. Нещодавно читав статтю про одного з найкращих музикантів світу Джошуа Белла, який, задля експерименту, грав у вашингтонському метро. Лише декілька людей зупинилися, аби послухати. А грав він, між іншим,один із найскладніших творів на одному із найдорожчих інструментів (скрипка Страдіварі за 3.5 млн доларів). То чи можемо ми називатися освіченими, якщо не помічаємо такого? Напевно таки ні. Протягом усього минулого тижня експеримент над собою вирішив провести я: слухав лише класичну музику. Раніше до неї звертався вкрай рідко. Дарма… Це як ковток кришталево чистої води після келиха недоброго вина. Ніяких зайвих слів і звуків, ніякої штучності. Просто музика, як вона є! І тепер, слухаючи вже те, до чого звик, щосекунди відкриваєш нові невідомі грані.

Нижче пропонуємо список 5 найкращих, як на мене, композицій, з яких варто почати знайомство з класикою: 1.

Фредерік Шопен – Прелюдія в E-minor, Op. 28, No. 4

Сергей Рахманинов - Прелюдия g-moll op.23 №5

Вольфґанґ Амадей Моцарт - «Соната №16 в до-мажорі»

Я не стверджую, що класичну музику потрібно слухати постійно, — ні. Просто є речі, які кожен, хто себе поважає, повинен знати. Класика — вона завжди класика.

Ніколо Паганіні - «Каприз № 24 в ля-мінорі»

Едвард Гріг - «В печері гірського короля»

Жорж Бізе - опера «Кармен», сюїта №2

Розвивайтеся, відкривайте для себе вже давно відкриті речі поновому. Як казав Льюїс Керол, «якщо ви завжди поспішаєте, то може пропустити чудо». Знайдіть час для себе, увімкніть Моцарта чи Паганіні і просто відчуйте ЦЕ.

Людвіг ван Бетховен - Симфонія №5

Сергій Прокоф’єв «Танець рицарів» із балету «Ромео і Джульєтта»

Моріс Равель - «Болеро»

життя non-stop | березень ’13

10. Микола Лисенко - Увертюра до опери «Тарас Бульба»

Вхід вільний

Текст: Ізя ХАЛЯВНИЙ Фото: з офіційних сайтів організацій

Виставки:

1. Виставка графіки Даші Ракової Витончена графіка, яка навіює найсолодші спогади дитинства. Чарівний пилок перших весняних квітів, легкий політ метелика, вишневі сережки у соковитому липні – все те, що завжди залишатиметься свіжим у нашій уяві. Місце проведення: Арт-ресторан «Шляпа», вул. Горького, 14 Час проведення: до 14.03

2. Виставка «Деформації» Експозиція представлена роботами трьох талановитих українських художників, які створили серію, присвячену найголовнішій темі – стосунки між людьми, а найголовніше – ставлення людини до себе. «Деформація» – саме про те, як змінюються стосунки людини зі світом, і з чим пов’язані такі деформації. Місце проведення: Арт-центр Якова Гретера, вул. Валима Гетьмана, 6, ТЦ «Більшовик» Час проведення: до 31.03

3. Виставка Леся Подерв’янського «Шлях воїна» Скандальний драматург і художник Лесь Подерев’янський представив нову виставку із сімох картин з японськими самураями під назвою «Шлях воїна». Постмодернові роботи об’єднує філософія східних воїнів і принципи європейських бійців. Місце проведення: Dymchuk Gallery, Вул. Ярославська, 21 Час проведення: до 18.03

4. «Світ догори дриґом» Катерини Дудник Велика мрійниця Катерина Дудник представила персональну виставку живопису та авторської ляльки. Усі роботи – зображення добрих казкових персонажів, які, як вважає сама художниця, приведуть до ніжного марева казкового світу, нагадають про дитячі мрії та улюблені іграшки, привідкриють секрети снів і подарують крила. Місце проведення: Галерея Парсуна, вул. Хорива, 43 Час проведення: до 10.03

5. Виставка живопису «Інь» За традицією, вже третій рік поспіль галерея М17 репрезентує виставку лише жіночого живопису. У глобальному світовому мистецтві нового століття тон задають жінки. І саме відверто романтичний і по-справжньому красивий живопис доводить це. Вертається жіночий живопис, вертається час розповідати казки вечорами. Місце проведення: Галерея М17, вул. Горкого, 102-104 Час проведення: до 13.03

життя non-stop | березень ’13

Кіно:

Театр:

1. Кінозал Арт-клубу «44»

Нагадуємо,що віднині студенти можуть безкоштовно відвідувати київські театри. Для цього варто лише мати студентський квиток і бажання долучитись до вічного та прекрасного. Пропонуємо список театрів та дні, коли вхід для студентів вільний:

Радимо цей кінозал, бо лише там майже щодня можна дивитися по-справжньому класні стрічки талановитих режисерів вічності. Та ще й безкоштовно. Слідкуйте за анонсами на офіц. сайті: http:// www. club44. com. ua/kinozal. html Місце проведення: Арт-клуб «44», вул. Хрещатик, 44б Час проведення: майже щодня Також у пригоді може стати стаття про кіноклуби, що знаходиться на сторінках 18 та 19 цього номеру.

1. Київський муніципальний академічний театр ляльок (вул. Миропільська, 1) – вівторок 2. Київський академічний театр юного глядача на Липках (вул. Липська, 15/17) – середа 3. Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва (вул. Межигірська, 2) – вівторок 4. Київський академічний театр ляльок (вул. Грушевського, 1-а) – середа, п’ятниця

2. Фестиваль документального кіно про права людини «Docudays UA» Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини проводиться щороку впродовж останнього тижня березня у Києві. Після завершення «Docudays UA» традиційно презентує найкращі фільми в регіонах України у рамках Мандрівного фестивалю. Головна мета Фестивалю – сприяння підвищенню рівня української кінодокументалістики, встановленню в Україні відкритого діалогу про моральні проблеми суспільства та права людини. Місце проведення: Будинок кіно, вул. Саксаганського, 6 Час проведення: 22.03-28.03

Зустрічі:

5. Київський театр маріонеток (в приміщенні Київського академічного театру юного глядача на Липках) – вівторок

1. Зустріч із президентом та одним із засновників Центру європейської стратегії «demosEUROPA» Павлом Свєбодою

6. Київський академічний театр оперети (вул. Васильківська, 53/3) – вівторок

Польський Інститут у Києві та Книгарня «Є» запрошують на зустріч у рамках спільного проекту "Європейський досвід: Польща". Тема зустрічі: майбутнє Європи і український євроінтеграційний контекст. Місце проведення: книгарня «Є», вул. Лисенка, 3 Час проведення: 26.03, о 18:00

2. Дискусія про середній клас У дискусії про питання соціальної стратифікації братимуть участь українські та польські спеціалісти з соціології Войтек Пшибильський, Анастасія Рябчук, Христина Бердинських, Оксана Форостина. Місце проведення: Центр польських та європейських студій НаУКМА, вул. Волоська 10, підвальне приміщення 6 корпусу НаУКМА

7. Київський академічний театр драми та комедії на лівому березі Дніпра (Броварський проспект, 25) – вівторок 8. Київський театр «Вільна сцена» (вул. О. Гончара, 71) – неділя 9. Київський академічний Молодий театр (вул. Прорізна, 17) – середа 10. Циганський музично-драматичний театр «Романс» (просп. Перемоги, 38) – п’ятниця 11. Київська майстерня театрального мистецтва «Сузір’я» (вул. Ярославів вал, 14-б) – кожен день (за наявності вільних місць) 12. Київський академічний драматичний театр на Подолі (Андріївський узвіз, 20-б) – вівторок 13. Київський академічний театр «Колесо» (Андріївський узвіз) – вівторок, (у театральному салоні) – щоп’ятниці 14. Муніципальний театр «Київ» (Русанівська набережна, 12) – четвер 15. Київський академічний театр «Берегиня» (вул. Серафимовича, 3) – середа

українського

фольклору

Час проведення: 15.03-17.03 Гарного перегляду! І пам’ятайте, що для саморозвитку гроші – не головне.

життя non-stop | березень ’13

життя non-stop | березень ’13 | №1(43)