Non-Stop.StudentDay12

ЛИСТОПАД ‘12 | №22 (41) СПЕЦВИПУСК

ЖИТТЯ

NON-STOP

пЕРВиННа пРоФспІлКоВа оРГаНІЗаЦІя КиЇВсЬКоГо НаЦІоНалЬНоГо УНІВЕРситЕтУ ІМЕНІ таРаса ШЕВЧЕНКа

ЧИТАЙТЕ У НОМЕРІ Зустріч з ректором Як відсвяткувати День студента? Про нас і наше професійне свято День студента за кордоном Студент Профорг над профоргами Філософського факультету Розбудіть мене Postcrossing Анонс «Double life» Данія Work&Travel. USA 6 незабутніх тижнів в Індії «Я так і знав» Квиток у невідоме Є сигнал? Сірий чи помаранчевий? Казка про сукню Люко Дашвар «Мати все» Україна чекає на нову прем’єру Польського театру Під землею Відкриття ХІІІ Чемпіонату КВК життя non-stop / листопад, ‘12 №22 (41)

5 6 8 9 10 11 12 13 14 16 18 19 20 21 22 23 24 24 25 25 26 27

СЛОВО ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА

Ще до мого вступу до університету батьки часто говорили, що студентські роки найкращі. Правду кажучи, вступивши на 1 курс, не зразу це відчула. Нове місто, нові викладачі, нові знайомі, нове все. Але потім, коли з’явилися друзі, громадська діяльність, подорожі, різні заходи, то ці роки і справді стали найкращими. Я третьокурсниця. І це вже майже половина мого студентського життя (Звичайно, якщо мені не заманеться отримати ще другу, третю… освіти) Але вже якось сумно, що це все скоро мине. Не уявляю себе без цих студентів, без викладачів, без колективної підготовки до іспитів, без традиційних поїздок до осіннього Львову, без літніх канікул, без громадської роботи і без цих різнокольорових корпусів… У День студента прозвучить багато привітань. Мені ж просто хочеться подякувати вам усім за наше яскраве і насичене студентське життя. Щасливого Дня студента! Живіть Non-Stop!

e-mail

ВІКТОРІЯ САВЧУК victoriasavchuk@hotmail.com ТЕТЯНА ДУБИНА ДАНІЇЛ КУЦИНА МАРИНА ГОЛОВНЬОВА АННА ЧИК, АНАСТАСІЯ ВАСИЛЕНКО, ОЛЕНА ПІОНТКІВСЬКА МАРІЯ ТКАЧЕНКО, ВАСИЛИНА ТРИГУБИШИН

Відповідальність за достовірність опублікованої інформації несуть автори. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали. Видавець: ППО КНУ імені Тараса Шевченка ШУКАЙТЕ НАС В ІНТЕРНЕТІ HTTP://VK.COM/GAZETA_NON_STOP

Свідоцтво про реєстрацію: №11178-58КВ

Наклад - 2000 примірників.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: М. КИЇВ, ВУЛ. ЛОМОНОСОВА. 35, КІМ. 12

Шановні студенти! Вітаю Вас із міжнародним Днем студента! Бажаю Вам успішного і цікавого навчання, вдалої сесії та бурхливих канікул! Бажаю Вам стати справжніми професіоналами та прославляти нашу державу й університет! Насолоджуйтесь своїми студентськими роками, адже вони є найкращими, про них Ви будете згадувати все своє життя! Заступник голови ППО по роботі зі студентами В’ячеслав Вікторович Шамрай

Друзі! Як же нам пощастило цього року - найочікуваніше свято, міжнародний День студента, припало на суботу!!! А це означає, що є гарна можливість зібратися з друзями, пригадати веселі моменти зі свого студентського життя і порадіти за тих, у кого ще все попереду!!! Бажаємо Вам, щоб студентські роки принесли лише яскраві барви, емоції та справжніх друзів!!! Подорожуйте, відпочивайте, насолоджуйтеся студентством разом з профспілкою. Кращому університету - кращий профком!!! Студентська комісія ППО КНУ імені Тараса Шевченка

4

життя non-stop / листопад, ‘12

Зустріч з ректором

Фото: Марина ГОЛОВНЬОВА

8 листопада у Залі засідань Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася зустріч профактиву з ректором Леонідом Васильовичем Губерським. Ректор наголосив, що для Університету дуже важливою є тісна співпраця з такою потужною організацією як Профспілка. У ході розмови було порушено соціальні та правові питання. Ректором було зазначено про зміни у структурі КНУ імені Тараса Шевченка. Не залишилися поза увагою і проблеми корпусів, їдалень, гуртожитків, баз відпочинку Університету тощо. Також було обговорено аспекти наукової роботи у КНУ імені Тараса Шевченка.

життя non-stop / листопад, ‘12

5

Як відсвяткувати День студента? Текст: Анастасія ВАСИЛЕНКО, Олена ПІОНТКІВСЬКА

День студента або, як його ще називають іноземці, день міжнародної солідарності тих самих студентів святкують 17 листопада – саме в той час, коли вже не влаштуєш пікнік на природі з барбекю, гітарою та довгими задушевними розмовами біля вогню, як це роблять іспанці. Це той холодний відрізок осені, коли вже не зможеш собі дозволити кружляти околицями вечірнього міста на машині з відкидним дахом, як це прийнято у датчан. І, звичайно, тобі не вдасться побігати голяка, як студентам Єльського університету. Але не засмучуйся! Ми приготували для Тебе цікавий сценарій святкування цього довгоочікуваного свята. Приготуйся: буде весело та динамічно!

1.Клубний автобус Набридли задушливі клуби, але ти любиш якісну музику, гучну атмосферу свята у колі друзів та приємні спогади про вдало проведений час? Тоді вечірка у partybus – саме для тебе! Рartybus – це автобус, який спеціально переобладнаний для проведення дискотеки або вечірки на ваш смак. Він вміщає до 40 осіб, обладнаний відмінною звуковою апаратурою та плазмовими панелями, за допомогою яких можна переглядати відеоролики та фотографії з вашого студентського життя. Спеціально для тебе бармен приготує,можливо, найсмачніший коктейль у твоє мужитті, а DJ обов’язково поставить улюблену платівку. Тобі надається унікальна можливість не тільки якісно відпочити, потанцювати під приємну музику, а ще й насолодитися краєвидами рідного міста, які будуть змінюватись за вікном, мов слайди. Замовити клубний автобус можна у спеціалізованих агентствах з прокату автомобілів. Наприклад, тут: http://minibus.kiev. ua/. Вартість оренди – 800-1000грн. за годину поїздки.

6

2.Сучасне з присмаком батагорічного досвіду Якщо тобі не до вподоби гучні свята, зате до смаку сучасне мистецтво, приправлене інтелектом, яке подається зі збитими вершками та демократією (свободою), тоді наступний пункт плану святкування дня студента – спеціально для тебе. З 1 до 18 листопада 2012 року Мистецький Арсенал презентує наймасштабніший форум сучасного мистецтва в Україні – ART KYIV contemporary, що продемонструє якісне вітчизняне та світове актуальне мистецтво. 20 провідних галерей України, Австрії, Росії, Італії, Німеччини та Франції представлять спеціально підготовані проекти сучасних митців, познайомлять колекціонерів та поціновувачів мистецтва з останніми напрацюваннями та яскравими іменами з різних країн світу. Посмакувати сучасне мистецтво можна буде за адресою: вул. Лаврська, 12 «Мистецький Арсенал», щодня з 11.00 до 20.00 Вартість квитка для студента – 20грн. Для любителів природи, панорамної фотографії та мрійливості у Арт-центрі Якова

Гретера представлена виставка фотографій «Grandnatural». Кращі роботи учасників міжнародного фотоконкурсу «Панорама моєї країни», організованого Національною спілкою фотохудожників України, були спеціально відібрані для цієї експозиції. Географія виставки охоплює 15 країн: Азербайджан, Білорусь, Болгарія, Індія, Китай, Франція, Фінляндія, Литва, Латвія, Македонія, Польща, Росія, Румунія, Словаччина та Україна. Здійснити віртуальну навколосвітню подорож можна за адресою: вул. Вадима Гетьмана 6, ТЦ Більшовик, Арт-центр Якова Гретера, щодня з 10.00 до 20.00. Вхід вільний. Поціновувачі шістдесятих, шпильок та легендарної ліверпульської четвірки, тріумфуйте! У центрі сучасного мистецтва М17 представлено виставку «TheBeatles» – 50 світлин молодих бітлів, зроблених їх близьким другом і персональним гамбурзьким фотографом Астрідом Кірхер. Серед них – унікальні фотографії, котрі не виставлялися раніше. Ця колекція є однією з найбільш важливих фото-свідчень масової культури ХХ століття.

життя non-stop / листопад, ‘12

Саме Астрід Кірхер своєю камерою спіймала зародження переломного молодіжного руху, котрий усособлювалиTheBeatles. Опинившись у потрібний час і в потрібному місці, вони спільно творили історію чарівної епохи. Повернутись у часиміні-спідниць, революційної молоді та культу The Beatles можна за адресою: вул.Горького 102-104, центр сучасного мистецтва М17, з 10.00 до 20.00, безкоштовно. Зустріти бітлів можна щодня, окрім понеділка.

спеціальні пристрої – пневматичні маркери і желатинові кульки,заправлені нешкідливою фарбою. Правила прості: потрапила на тебе фарба – ти переможений і покидаєш поле битви до наступного раунду. Пейнтбол – це універсальний спосіб зняти стрес і вивільнити негатив у грі. Вона несе емоційну розрядку, азарт, радість спілкування, а також корисні фізичні навантаження на свіжому повітрі. Ти матимеш змогу пригадати дитинство і водночас отримати гострі враження. Пейнтбол – це нелише вид спорту, але і приємне проведення часу у колідрузів з користю для здоров’я. Вартість такого активного відпочинку залежить від кількості годин, гравців та використаних кульок. Вартість ігрового дня (3 години) буде коштувати близько 180-200грн.

5.Казкові вихідні Любиш святкувати так, щоб запам’яталося на все життя, тоді спробуй щось особливе святкування Дня студента у Європі! Зараз є безліч варіантів подорожей на кожен гаманець,

смак і з урахуванням усіх побажань. Тур вихідного дня – це саме той випадок, коли на уікенд хочетьсязануритись у іншу атмосферу, пожити не звичним життям і насолодитись новими емоціями та враженнями. Такі тури дають можливість відвідати місто, в якому давно мріялось побувати. Казкові вихідні у Будапешті обійдуться тобі у суму від 65 євро, у Відні– від 95 євро, у Краків– від 75 євро. Тур вихідного дня – це оазис, який додає сил і наснаги для подальшої роботи, допомагає розслабитись і просто відчути радісні емоції. Дізнатись про те, як зробити вихідні чарівними, можна у будь-якому туристичному агентстві.

6. Вечірка Якщо ж жоден із запропонованих варіантів вас не влаштував, або ви не можете обмежитися лише одним із варіантів і хочете ще натанцюватися й повеселитися з друзями досхочу, тоді запрошуємо на вечірку в нічному клубі «Bingo», яку для вас організовує Профком Університету Шевченка спільно з P&B event agency.

3.Ніч у «некафе БеседніZzі» Якщо тобі до смаку розвагу у стилі американської молоді, тоді ніч розваг у культурному просторі БеседніZzа буде тобі до смаку! Некафе БеседніZzа – це, перш за все,місце, де можна відчути домашній затишок: невимушена атмосфера, приємний інтер’єр і відсутність будь-якого персоналу. Це місце, де безкоштовне все, окрім часу. У стінах БеседніZzіи знайшов собі притулок клуб поціновувачів кіно. Щотижня в ніч з п'ятниці на суботу в тебе є можливість приєднатися до перегляду улюблених фільмів. У день студента в БеседніZzі окрім ароматного еспресо, трав’яного чаю, смачного узвару, лимонаду з ароматом літа можна скуштувати і арт-хаусне кіно. Детальніше про проект та підбірку фільмів тут: http://vk.com/club39194783. Насолодитись атмосферною ніччю можна з 23.00 до 6.30, вартість – 99грн. або 16грн./год. Окрім цього в БеседніZzі 17 листопада відбудеться фінальна битва «Мафії». Мирні жителі на цей раз серйозно налаштовані проти мафіозі. Хто ж переможе і чи є надія у гангстерів уникнути покарання? Чи зможе комісар захистити місто,чи він уже грає на іншому боці? Приходь і відвоюй право мирних жителів на спокійне життя у місті. Любителів «Мафії» пригощатимуть справжньою італійською піцою. Вартість гри – 70 грн. Зануритись у арт-хаус cinema або стати частиною гангстерської саги можна за адресою: пров. Т. Шевченка 7/1, вхід в арку навпроти будинку-музею імені ТарасаШевченка, ст.м.Майдан Незалежності.

4.Безпечний вид бойових дій Пейнтбол – це гра, яка чудово підійде для великої компанії. Це адреналін, пригоди, хобі та просто приємно проведений час. У пейнтболі немає зброї та куль, але є

життя non-stop / листопад, ‘12

7

Про нас і наше професійне свято

Текст: Вікторія РЕДЬКО Фото: Максим КАРАМАШ

Це відбувається щороку. Як правило, ми збираємося в гуртожитку і святкуємо до самого ранку. Це НАШЕ професійне свято. Так було до нас, так буде після нас. Але з чого все розпочалося? Чому саме 17-го листопада маленькі кімнатки гуртожитків тріщать по швах від шалених студентських гулянок?

А тепер зупинимо час, а краще – змусимо стрілки годинника йти в протилежному напрямку. Тільки так історія відкриє нам свої таємниці. Отож, 1939 рік. Початок Другої світової. Вузенькі вулички Чехословаччини. 28 жовтня празькі студенти й викладачі вийшли на урочисту демонстрацію з нагоди 21-ої річниці з Дня утворення Чехословацької держави. Дійство закінчилося швидко: усіх розігнали нацисти. При цьому було вбито студента Яна Оплетала, одного з лідерів чеського Союзу студентів. Похорон відбувся 15-го листопада, та він також переріс у масове повстання. 17-го листопада більше тисячі студентів було заарештовано й відправлено в концтабір Заксенхаузен. Близько десяти чоловік стратили відразу без суду й слідства. Саме цей день був офіційно затверджений наВсесвітньому конгресі студентів у Лондоні 17-голистопада 1941 р. як Міжнародний день студента. Ось така сумна історія веселого свята… Ми, студенти, – особливий народ з власними традиціями, чудернацькими

8

обрядами та повір’ями. Трохи понишпоривши по закутках Інтернету, ми склали для вас рейтинг таких собі ляпоцікавинок про наших колег зі всього світу. У 19 ст. російським студентам у пивних барах писали на спинах їхні адреси. Поки студент ще міг стояти на ногах, він надиктовував домашню адресу, щоб потім його, геть непритомного, знали, куди відвезти. У студентів Японії є особлива традиція – на іспит треба обов’язково взяти з собою батончик KitKat. Секрет простий: японське словосполучення «kittokatsu», що означає «обов’язково переможемо», є співзвучним назві шоколадного талісману. Ми, студенти, звичайно,вимогливі до себе та особливо до інших. Але не раджу брати приклад зі студента Оксфордського університету, який за давньою традицією вимагав підчас екзамену кухоль пива у викладача. Сміливця було покарано: він мав сплатити штраф. Але не за

розпивання спиртного, а за те, що не з’явився на іспит зі шпагою. Це ще одна давня традиція університету. Ненавидиш конспектувати нудні лекції? Тоді всі претензії до графа Уварова. Це він, будучи главою міністерства освіти заправління Миколи І, започаткував традицію конспектування лекцій. До речі, так йому вдалося поліпшити успішність студентів майже вдвічі. Засинаєш на лекціях? Якби ми вчилися у Нантському університеті (Франція), ми змогли б відпочити як слід, не покидаючи рідні стіни вишу. Там облаштували спеціальні кімнати відпочинку, щоб студентство могло поринути в сон, не перериваючи навчального процесу. Часом багатьом з нас набридає існувати в чорно-білій буденності: хочеться подорожувати, ловити нові враження, розфарбувати власні емоції… У середньовічній Європі частенько можна було зустріти студентів, що йшли від міста до міста. Їх називали вагантами. Таким чином можна було вбити двох зайців: стати освіченим і побачити світ.

життя non-stop / листопад, ‘12

День студента за кордоном

Текст: Юля ГРОМИЛО

Кожній професії – свій святковий день. Мабуть, це правильно: треба ж колись влаштувати законний відпочинок серед важких буднів. Іще більш необхідним таке свято є для студентів (хоча приводи вони і без цього мастаки знайти). Так, 17 листопада — Міжнародний день студента. Ви колись цікавились, як святкують своє професійне свято студенти в інших країнах світу?

США. Будь-яке свято в Америці — масштабне і яскраве, тим паче, День студента. Майже кожен університет має свої традиції святкування. Найбільш помітним у цій справі є Гарвард. Цього дня відбувається справжній карнавал із костюмованим парадом. Усі ролі виконують хлопці, жіночі в тому числі: це традиції, що залишилися з часів, коли в університеті навчалися виключно чоловіки. Загалом все це театралізоване дійство називається Hasty Pudding (доречно смачна назва для святкування Дня студента). Португалія. Тут професійний день студентів святкують у травні. Найпомітніші дійства відбуваються у містах Коїмбрі та Порто. Кажуть, що все на світі почалося із пітьми, от і відзначати свято Кейма (так тут називають цей день) португальські студенти починають ще вночі. Виспівування серенад біля пам'ятника одному із португальських королів (радіють, мабуть, місцеві жителі певних спальних районів) продовжується вдень у різноманітних

життя non-stop / листопад, ‘12

парках, куди приїжджають популярні музиканти. Кульмінація свята – урочиста хода всіх студентів міста, що відбувається ввечері. Кожен університет має власну форму. Учасники дійства в руках тримають палички із пов'язаними на них стрічками. В принципі, і ходою це назвати важко, адже майже усі студенти їдуть у яскраво розмальованих вантажівках. Винятком є першокурсники, що за традицією повзуть за автівками на колінах, та ще по бруківці. (Мені особисто не хотілося б цього року святкувати у Португалії, а вам?;)) Врештірешт усі студенти урочисто спалюють свої стрічечки під час церковної служби, чим все і закінчується. Данія не сильно вирізняється своїм святкуванням Дня студента. Все як всюди: можна зібратися в когось вдома, співати пісні під гітару або ж відвідати якийсь бар чи кафе разом із товаришами. Але у випускників гімназій у цей день є традиція брати напрокат великі машини, схожі на фургони, і весь вечір кататися вулицями

міста у приємній компанії друзів. У Болгарії в цей день для студентства — справжній рай, адже їхні Alma Mater зачинені! Справді, яке може бути навчання, коли хочеться святкувати? Болгари знають відповідь на це запитання, саме тому і безтурботно відзначають це свято у веселих і шумних компаніях. Отже, варіантів існує багато, варто лише відшукати класну компанію і започаткувати власні звичаї. Чому б, наприклад, не інтерпретувати традицію датських студентів і не влаштувати святкування у вагонах київського метро? Або ж цілим гуртожитком “надсилати” послання жителям міста, почергово вмикаючи і вимикаючи світло у певних кімнатах... Утім, вам вирішувати. Безсумнівно, студент — це та людина, яка завжди може вигадати щось оригінальне та веселе. Тому... натхнення нам і гарного свята!

9

Студент Текст: Леся НІЦОЙ

Студент – (лат. – «той, що старається») це особа, що навчається у вищому та середньому спеціальному навчальному закладі. Тлумачний словник

Студент – це людина з хронічним недосипанням.

Студент – це істота, що чекає на свій запис у дипломі, який буде вирізняти його з-поміж інших. Р. Перебийніс, студент ААУ

Студент – це людина, що може з’їсти все, що є в холодильнику сусіда, сусідки та директора гуртожитку за півгодини.

Ю. Нагірняк, студентка КНУ імені Тараса Шевченка

Студент – це будівничий майбутнього. А. Арутюнян, директор філії КіМУ

Студент – це людина, що прагне вдосконалення, але все ж не забуває, що таке розваги. В.Шипаленко, студентка КНУ імені Тараса Шевченка

Студент – це особа, яка нічого не знає, ні в чому не шарить, і їй треба багато чому навчитися. А.Костишин, інженер АПК

Студент – це особа, яка інколи відвідує вищий навчальний заклад, прагне задоволень, мріє про кар’єру та великі гроші та іноді готується до екзаменів. О. Єфременко, пенсіонерка

Студент – це інтелектуальна сила майбутнього країни. А. Пашинський, студент КПІ

Студент – це свинюки, які багато чого хочуть, а самі не прибирають. П.Соловйова, прибиральниця

Студент – це людина, що може виконати будь-яке завдання за одну ніч. О.Бондаренко, студентка КНУ імені Тараса Шевченка

10

Д. Кохарєв, студент КРОКу

Студент може прогульдибонити всю ніч, а потім сидіти на парах, як огірок. І. Панченко, студентка ААУ

Студент – це веселий ботан. О. Лебега, студентка КНЕУ

Студент – це машина по вигадуванню можливостей отримання вищої оцінки. Леся Ніцой, я

Класифікація студентів : • •

Ті, що навчаються Ті, що б’ють байдики

Ті, що навчаються: роботи, що сидять з ранку до ночі та зазубрюють матеріал, не тільки той, що отримують в університеті, але й абсолютно всю інформацію на дану тему, що потрапить під руку; розумники, які перечитують все, що дається викладачами на парах, запам’ятовуючи основне. Ті, що байдикують : нероби, ходять на лекції, але нічого не

вчать, відрізняються особливою вірою в «авось»; гульвіси, з’являються в універі на свята, але якимось макаром все одно вирішують усі свої проблеми. Два найрозповсюдженіші міфи про університет: В універі дуже важко навчатися. Здобути освіту в універі – раз плюнути. Казочки, що якимось боком пов’язані зі студентством: Казка №1 : Жив собі хлопчик, він не знав куди його податися після закінчення школи. Тому він став міліонером. Казка №2 : У маміто і папіто була доцюлька, що з дитинства любила гратися в ляльки, а особливо обрізати їм волосся. Тому, коли вона виросла, стала Звєрєвим. Казка №3 : Хлопчик Х після школи пішов у педінститут. Після другого курсу він міг не тільки безпомилково підібрати лак для подряпини на підборах, але й на нюх визначити щільність колготок. А насправді, бути студентом – це надзвичайно круто. Безліч можливостей – лише бери і користуйся. Це кажу вам я, Леся Ніцой.

життя non-stop / листопад, ‘12

Профорг над профоргами Філософського факультету Текст: Олена ХУДЕНКО Фото: Марина ГОЛОВНОВА Щовипуску ми намагаємося познайомити Вас із цікавими, творчими, неординарними студентами нашого університету. А тепер запрошуємо в гості цікавих, творчих і неординарних голів студентських профбюро нашого університету! Тож знайомтеся зі студенткою 2 курсу магістратури спеціальності «Релігієзнавство», головою Студентського профбюро Філософського факультету та головою Студентської комісії ППО КНУ імені Тараса Шевченка Оксаною Задоянчук. Університет – навчальний заклад, який поєднує науку та освту, академічні свободи, розвиток культури, утвердження гуманітарних пріоритетів і міжнародної співпраці. Він пробудив у мені інтерес до науки, допоміг розкрити свої лідерські якості, навчив знаходити підходи до різних людей. У стінах Альма-матер, і насамперед, на рідному Філософському факультеті, я маю можливість спілкуватися з відомими науковцями сучасної України, близького та далекого зарубіжжя. А ще – це нові друзі і колеги, нові знайомства, нові відкриття. Філософія – це любов до мудрості, виваженості, постійний пошук нових ідей і формування нових парадигм в епоху глобалізації. То ж досвід, отриманий за роки навчання, стане надійним підґрунтям для подальшого професійного зростання, утвердження нових якостей на шляху до здійснення найзаповітніших мрій! Вступаючи на філософський, абітурієнт повинен знати, що це факультет, з якого почалась історія нашого Університету! Він може вибороти право стати частинкою дружньої філософської родини, слухати лекції найкращих викладачів, знайти тут нових, цікавих друзів, провести щасливі студентські роки і побудувати власне майбутнє з любов’ю до мудрості. У студентському житті саме на філософському факультеті найбільшу роль відіграють першоджерела… Не можна не згадати Платона, Аристотеля, Фому, Декарта, Канта, Гегеля…безсонні ночі і безцінні конспекти… На іспит треба брати гарний настрій, впевненість у своїх знаннях, бажано 50 балів, набранних за семестр, ще два…знання і гарний зовнішній вигляд. Висловлюючись словами героя радянського фільму, «Экзамен для меня – всегда праздник»*) Зазвичай, студенти філософського мають дуже багату фантазію та гарну пам'ять. Тому історій у нас – хоч відбавляй. Пропоную редакції «Нон-стопу» відкрити нову рубрику – «Бувальщини від філософів») Як на мене – то на філософському хлопців і дівчат має бути порівну. У сім’ї повиненно бути або 2 філософи, або жодного… Отже, кожному по парі) Чим студентів приваблює Червоний корпус? Думаю, це може бути пов’язано з тим, що в 1995 році на банкнотах українських купоно-карбованців номіналом в 1000000 зображали саме його. А якшо серйозно, то червоний – вражає. Архітектор Беретті і його проект епатують! У моїй сумці є все – конспекти, профспілкові документи, новий випуск «Нон-Стопу», косметика, гарнітура, різнокольорові ручки… У ній важко щось знайти, але легко загубити. Чи варто бути активістом? Якщо людина задається цим питанням, то не варто. Шукаючи користь і вигоду далеко не підеш. Це стан душі, веління серця, які формують життєву позицію. Ти живеш і дієш, щось організовуєш, допомагаєш людям і навіть не знаєш як можна жити поіншому. Студент справжній, якшо у нього є студентський квиток і квиток члена профспілки! Професійна реклама*)) Якщо ти хочеш жити і навчатися в гідних умовах, знати свої права та вміти їх відстоювати – ВСТУПАЙ ДО ПРОФСПІЛКИ! Кращому ВУЗу - кращий Профком!

життя non-stop / листопад, ‘12

11

Розбудіть мене

Текст: Ніка ЛИТВИНЧУК

Так важко відірвати себевід подушки, вибратись з-під теплої ковдри і хоч якось доповзти до ванної. Хтось прокидається сам, когось будить мама, ще хтось отримує подушкою від сусідів по кімнаті, а дехто навіть і не лягав. Та найцікавішими персонажами є ті, які скрізь сон, навпомацки, десь там під подушкою вимикають десятий і останній будильник.

То що ж робити? Як почати день з посмішки, і не через своє відображення у дзеркалі, а від гарного настрою? Сайт budist.ru пропонує оригінальний вихід з цієї ситуації – соціальний будильник. Усі зареєстровані користувачі розділяються на БУДИСТІВ та СОНЬ. Все, що вимагається від Сонь – це виставити потрібний час на віртуальному будильнику та залишити свій номер телефону. Будисти, в свою чергу, обирають Соню і у призначений час будять його/ її. Послуга є абсолютно безкоштовною, адміністратори сайту надають дві хвилини для зв’язку (по телефону чи скапу). За цей час люди встигають не лише прокинутись, а й познайомитись ближче. Ідея цікава ще й тим, що сайт – інтернаціональний. Почніть день із гарним настроєм. Головне – не забудьте врахувати різницю у часі.

12

життя non-stop / листопад, ‘12

Postcrossing – весь світ у твоїх долонях! Текст: Наталя ШИДЕНКО

Як усе починалось Посткросінг – проект, який був започаткований португальським студентом Пауло Магальєсом. Цей молодий юнак обожнював отримувати різноманітні листівки від своїх друзів, родичів, знайомих. Він знав, що є такі ж люди, як він, проте ще не існувало зручного способу для обміну листівками.

14 липня 2005 року – день офіційного відкриття веб-сайту Посткросінгу (http:// www.postcrossing.com/). Станом на 25 жовтня 2012 на сайті зафіксовано понад 14 мільйонів зареєстрованих користувачів.

алгоритм видачі адрес спрямований на мінімізацію різниці між кількістю отриманих та відправлених листівок. Кожна листівка проходить 3 етапи: У дорозі (travelling); Отримана (registered); Закінчився термін доставки (expired). Користувач-початківець може відправляти 5 листівок. Згодом ця кількість збільшується. Листівки від незнайомців

Принцип обміну листівками полягає в тому, що:

Уперше я дізналась про цей проект від своєї одногрупниці. Мене зацікавили незвичайні листівки, які вона принесла одного разу. Тоді я вирішила зареєструватись на сайті посткросінгу. Пам’ятаю, як чекала на першу листівку, а отримала аж три відразу. Радість була безмежною.)

Учасник запитує у системи випадкову адресу іншого учасника і надсилає йому листівку;

2 роки, понад 115 листівок, 25 країн світу. Це ніби здійснити навколосвітню подорож, не виходячи з дому.

Коли листівка досягає адресата, той реєструє її в системі за допомогою ідентифікаційного коду, який був вказаний відправником;

Обмін листівками дає змогу познайомитись з культурами інших країн. На марках зображені національні символи: панди, чорнобривці, дикі тварини, навіть дракони. Все це захоплює: тюльпани і вітряки Нідерландів, сакура Японії, золотоверхі куполи храмів Росії, мости США.

Мета посткросінгу: об’єднати людей з усього світу за допомогою листівок, незалежно від їхнього місця проживання, віку, статі, раси чи віросповідання.

Після того, як хоча б одна листівка учасника була зареєстрована, його адреса видається випадковим чином на запит іншого учасника. При цьому

життя non-stop / листопад, ‘12

Мене часто запитують, яка листівка найулюбленіша. Важко сказати: кожна вражає. Зі своєї колекції я виділила 7 найоригінальніших листівок.

1.Листівка з Ірландії. Зроблена у формі готельної таблички «НЕ ТУРБУВАТИ». На ній зображено TrinityCollege у Дубліні.

2.Наступна листівка з Бразилії. На перший погляд ці чоловіки в червоному нагадують футбольну команду, але насправді це нація Xavante.

3.Панди з Китаю. Як можна не любити цих тварин? Такі милі і водночас незграбні. На обличчі відразу з’являється посмішка.

4.Ексклюзив з Тайвані. Ця листівка розроблена молодим художником. Захоплює своєю легкістю і ніжністю.

5.Дружба з Німеччини. Піклування про друзів наших менших. Людина і собака – стосунки, яким можна позаздрити.

6.Місто Ljubljana, Словенія. Вид з висоти пташиного польоту.

7.Фінська баня. Форма листівки – квадрат. Насиченість кольорів. Листівка – мов збільшуване скельце мікроскопа. Це маленька історія окремої людини, яка дає змогу побачити весь світ в цілому.

Happy Postcrossing!

13

Засідання Студентської комісії Фото: Марина ГОЛОВНЬОВА

31 жовтня у Головному корпусі університету відбулося засідання Студентської комісії Профкому. На засіданні були присутні голови студентських профбюро, а також заступник голови Профкому по роботі зі студентами В’ячеслав Вікторович Шамрай та провідний спеціаліст Профкому Вікторія Сергіївна Щербина. Було прийнято рішення активізувати роботу профбюро по залученню студентів до профспілки. Студентський профактив був проінформований щодо порядку отримання путівок до санаторію- профілакторію. Також було обговорено план заходів, присвячених Дню студента.

Осінь в Умані!

Текст і фото: Марина ГОЛОВЬОВА 3 листопада за ініціативи Студентського профбюро Інституту філології та Механіко-Математичного факультету, за фінансової підтримки Первинної профспілкової організації Київського національного університету імені Тараса Шевченка була організована поїздка до дендропарку «Софіївка», що в Умані. Студенти відвідали мальовничий куточок України: «Софіївка» є пам'ятником краєвидного типу світового садово-паркового мистецтва. Дякуємо Профкому за Умань!

День першокурсника у філософів Текст: Наталія ОСЬМАК Фото: Ірина ВОЛОХА

17 жовтня в актовій залі Головного корпусу КНУ імені Тараса Шевченка пройшов концерт до Дня першокурсника Філософського факультету. Першокурсники підійшли до представлення своїх груп креативно. Вони знімали фільми про життя власної групи, виконували пісні та ставили танцювальні номери. Хтось презентував себе як маленьку державу, а хтось, використавши відому політичну рекламу, розповів про свої мрії. Цим студенти викликали бурхливі овації залу. Зі сцени також лунали й авторські пісні груп. Кожна група вразила своєю індивідуальністю!

Тиждень першокурсника на Хімічному факультеті Текст: Аліна СТАРА Фото: Максим КАРАМАШ

День Першокурсника – це одне з яскравих свят: воно начебто тільки для першокурсників, а святкує весь факультет. У вівторок, 24 жовтня, чотири команди першого курсу зійшлися в інтелектуальному протистоянні у брейн-ринзі. У середу пройшов літературний вечір, на якому першачки вражали своїм неабияким талантом, а в четвер – квест для першокурсників. П’ятниця – найбільш насичений день цього тижня, адже відбувся святковий концерт і урочисте нагородження переможців. А далі – веселі жарти і запальні танці аж до світанку.

14

життя non-stop / листопад, ‘12

Гурт «Антитіла» виступав на «Ямі»!

26 жовтня у студмістечку було організовано «День знайомств». У рамках заходу кожен зміг випробувати свою долю, зважившись на побачення «наосліп». Для любителів загадок було організовано квест, переможці якого отримали годинники. Під час святкування відбулося офіційне відкриття танцювальної студії «StuDance». На «Ямі» виступав запальний африканський гурт «Бамбата», а також гурт «Антитіла»! Завершив дійство танцювальний лайф-сет від ведучого радіостанції DjFm SAM MC. Головним організатором була голова Студентського профбюро Геологічного факультету Оксана Любчик!

Halloween у кібернетиків Фото: Юрій ДРОЗД

2 листопада «Планета» відкрила ворота у потойбічний світ для студентів Факультету кібернетики. Щоб не стати здобиччю тіней мертвих, гості мали дотримуватися суворого дрес-коду: чим дивніше вбрання, тим більша ймовірність розполохати злих духів. Того вечора всіх частували особливими стравами та незвичайними напоями. Занурюватися у моторошний світ духів допомагали різноманітні конкурси та тематична музика. А розважала всіх команда КВК Факультету кібернетики «Кубік Ректора». Наприкінці заходу було обрано найоригінальніший та найдивніший костюм.

Вокальна студія «Соло» Існує стереотип, що вокальні дані даються лише від природи. Переступивши поріг студії «Соло», ви підкоряєтесь новим правилам: тут навчають всіх та переконані в унікальності кожного. Програма включає такі аспекти: постановка голосу, дихання; оволодіння технікою естрадного вокалу; сценічна мова; акторська майстерність; створення образу; підбір репертуару. Керівником студії є досвідчений педагог та автор унікальної методики Наталія Олександрівна Рябуха. Із цього навчального року працюють нові викладачі – солісти гурту «Привиди опери» Сергій Зіньковський та Вадим Яцун. Запис на пробне заняття за телефонами: 0973639766, 0632049037.

Танцювальна студія «StuDance» У студмістечку відкрилась перша танцювальна студія – «StuDance»! Запис у студію лише розпочався. Приходь на заняття! Обирай свій стиль та свого хореографа. Адреса: вул. Ломоносова 81 (гуртожиток 15). Інформація: vk.com/stuance15; (063) 68-68-279; (097) 38-75-708.

життя non-stop / листопад, ‘12

Розклад: Понеділок 18.00-19.00 - стрейчинг (Іра Рак) 19.00-20.00- Strip-dance(Іра Рак) Вівторок 19.00-20.00 - контемп (Олена Свиридюк) 20.00-21.00 - контемп (Оля Веремійчук) Середа 18.00-19.00 - стрейчинг (Іра Рак) 19.00-20.00- Strip-dance(Іра Рак)

Четвер 18.00-19.00 - Lady dance (Віталіна) 19.00-20.00 - контемп (Олена Свиридюк) 20.00-21.00 - контемп (Оля Веремійчук) Субота 12.00-13.30- контемп (Олена Свиридюк) 13.30-15.00- стрейчинг (Олена Свиридюк)

15

Життя на двох братів із гурту «Double life» Текст: Анна ЧИК Фото: Марина ГОЛОВНЬОВА

Моя перша зустріч з ними, нехай й заочно, відбулась у неділю, 11 березня 2012 року: вечір, шоу «Україна має талант-4», виступ за виступом, нічого особливого… Раптом на екрані телевізора з’являються два сором’язливих хлопці. Кидаю нарізання цибулі, беру пульт, роблю гучніше. Якось дивно та кумедно, не можеш зрозуміти – чи тобі двоїться в очах та вухах, чи їх справді двоє, і вони – однакові. На той час гурт існував уже майже рік, записав перший альбом та навіть не мріяв про таку славу. Так, вони не перемогли у тому сезоні, але стали відомими, завоювали своєю щирістю багатьох прихильників, заполонили серця цілої армії шанувальниць. День перед інтерв’ю тягнувся безмежно довго, ніяк не могла повірити, що нарешті зможу особисто познайомитись з хлопцями, що входять до складу гурту – п’ять студентів з КПІ: Вова, Михайло, Кирило, Паша та Андрій. Енергійні, галасливі, яскраві, з посмішкою одночасно викрикують свої імена, перевіряючи мою увагу. Панічно оглядаю близнюків, нетерпляче шукаючи особливі ознаки, що допомогли б їх відрізняти. Практично однакові ззовні – і такі різні зсередини. Назвали свій гурт так неочікувано – «DOUBLELIFE», з урахуванням того, що гордо носять прізвище Дубель (сарказм). Так, це Дубель Міша та Вова. «Звідки таке словосполучення, чому «life»?, запитую я. Гарне слово, і класно звучить, - просто відповідає мені Вова. Від них немов віє відкритістю, справжністю та простотою. Без непотрібного фальшу, позерства та «зіркової хвороби» радо займаються улюбленою справою, створюють музику, вливають душу у віршовані тексти пісень, викладаються на повну на сцені та з не меншим азартом і цікавістю дають інтерв’ю. Під час нашої зустрічі час від часу здавалось, що переді мною не Міша й Вова, а сам Капітан Очевидність, що лише додає їм привабливості та шарму. Сучасна українська молодь більше не боїться говорити те, що справді думає, співати про те, що справді відчуває, та жити так, як сама того бажає. Бути собою – дуже просто, для цього навіть не потрібно мати дзеркало.

5 девізів гурту «DOUBLELIFE»: «У Вселенной есть свой план». (Кирил) «Інколи краще жувати». (Вова) «На сцені бути самим собою». (Міша) «Що згорить – то не згниє». (Паша) «Одне життя – одна любов». (Андрій)

16

життя non-stop / листопад, ‘12

Міша

Вова

Терпкими на смак бувають кісточки в лимоні. Коли стрілки годинника показують на пів на шосту – це фіаско. Весь світ стає доступним, коли є «халявний» Wi-FI. Життя занадто коротке для безпечного вилучення флешки. Знижку можна отримати на усе, крім нирки. Коли тобі сумно – поснідай.

Терпкими на смак є кава та хурма. Коли стрілки годинника показують 12:00, я ще сплю. Весь світ стає доступним, коли є «халявний» Wi-FI. Життя занадто коротке для того, щоб безпечно виймати флешку. Знижку можна отримати на усе, крім газу в Росії. Коли тобі сумно треба щось з цим робити. Літери у слові «ЩАСТЯ» означають: щука, акула, сом, тріска, язь. Спогади наповнюють життя сумом. Коли мені 13-й минало, я грав у футбол і тільки спав. Жарти – жартами, а «шутки – шутками». Мрію жити у Лондоні.

Літери у слові «ЩАСТЯ» означають: Щічка, Ангар, Смакота, Теля, Яготин.

Спогади наповнюють життя постійними поразками «Динамо-Київ». Коли мені 13-й минало, долоні перестали мене слухатись. Жарти – жартами, а кінець світу через 2 місяці. Мрію жити у Нарнії. Брат для мене – «братан». Хронічним буває алкоголізм. Дивлячись людині в очі, можна розгледіти монобров. В дитинстві я не вмів малювати. І зараз не вмію. Нормальний студент на День Студента ніколи не п’є. Моя творчість означає «парам-пам». Мамі завжди можна подарувати весь світ. Зоряне небо наді мною, а я під ним. Кохання буває і не буває. Дівчина моєї мрії – це дівчина. Коли стоїш на сцені, головне не впасти. Якби я застряг у ліфті з президентом , то я б зробив імпічмент. У бійці завжди перемагає «Валєра». Бути відомим – це другий номер у списку Королевської. На руці 5 пальців тому що це зручно. І це я зрозумів у 13 років. Якби у куплеті моєї пісні лунали такі слова: «життя», «ворона», «міст», «осінь», то куплет був би таким: Пройшовши життя, ворона зрозуміла, що вміє літати, після того, як її скинули з мосту, але було пізно, її осінь вже настала. Життя набирає обертів, якщо виграв у Лото Забаві. На Хелоуін я оберу костюм свого брата.

Брат для мене – це не просто слово, це все, що я маю у житті найцінніше (жарт).

Хронічним буває хвороба. Дивлячись людині в очі, можна розгледіти сітківку ока. В дитинстві я багато кричав. Нормальний студент на День Студента ніколи не п’є компот. Моя творчість означає для мене все. Мамі завжди можна подарувати квіти. Зоряне небо наді мною, а я – Джедай. Кохання буває, але і не буває. Дівчина моєї мрії – я б її намалював, але не вмію. Коли стоїш на сцені, то лячно. Якби я застряг у ліфті з Олегом Ляшком , то я б зняв свої шкіряні туфлі.

У бійці завжди перемагає той, хто виграв. Бути відомим – це круто! Всі про це мріють, і я теж. На руці 5 пальців тому, що так нас створив Бог. Якби у куплеті моєї пісні лунали такі слова: «життя», «ворона», «міст», «осінь», то куплет був би таким: Міст у осінь я збудую, Ворона віднесе мене туди, І тільки слід твій на цій дорозі Життя дарує кожну мить. Життя набирає обертів, якщо розкручувати маховик долі. На Хелоуін я оберу костюм самого себе.

P.S. Відкрию Вам невеличкий секрет: цього місяця, 16 листопада, у переддень свята невпинних шукачів «ШАРИ» (День Студента), Міша та Вова святкуватимуть свій 21-ий День народження. Від імені редакції «Життя NON-STOP» та від себе особисто вітаю спочатку Мішу, бо він старший , і Вову з днем народження та бажаю їм подвійного здоров’я, щастя, творчого натхнення та незламної віри у себе. Залишайтесь собою, та пам’ятайте, що «Всесвіт має свій план», успіхів!

життя non-stop / листопад, ‘12

17

Данія: тут є що покритикувати і є чого повчитись Шукаєте країну для навчання за кордоном? Франція, Німеччина, Велика Британія? А чому б не спробувати щось новеньке? Ми поспілкувались із Вікторією Пустиніковою, випускницею нашого університету, яка вже декілька місяців вивчає європейське мистецтво в Орхуському університеті, Данія.

Текст: Лілія БУДІЙ

Вікторіє, чому Ви обрали саме Данію? Завжди думала, що у країн Скандинавії є свій особливий шарм. Мені цікаво було, чи виправдає Данія мої очікування. Поки що надто рано робити висновки, адже період адаптації ще триває. Як Ви отримали грант на навчання?

відрізняється. Система та сама – лекції та семінари. Але ми не отримуємо оцінок протягом семестру. Вирішальною є оцінка, отримана на іспиті. Які предмети Ви вивчаєте цього семестру? Який з них став Вашим улюбленим?

Я знайшла в Інтернеті інформацію про гранти Open Society Foundations (OSF). Можна було вибрати між навчанням у Маастрихті (Нідерланди) та в Орхусі (Данія). 50% програми фінансувала OSF, інші 50% – університет. Також вони допомагали вирішити всі питання, пов’язані із поїздкою та отриманням візи.

У мене лише три предмети: Теорія культури, Аналіз теорії культури та Аналіз політичних інституцій ЄС. Я обрала ще один додатковий предмет, який і став моїм улюбленим, – Історію європейської ідеї.

Де Ви проживаєте?

Всі предмети викладають англійською, але я вже третій тиждень вивчаю данську. Мова цікава, схожа на мікс німецької та англійської. Але вимова дуже складна. У всіх іноземців є можливість вивчати данську мову протягом 3 років безкоштовно.

У студентському гуртожитку, але він дуже відрізняється від гуртожитку КНУ ім. Тараса Шевченка. У кімнаті з окремою ванною кімнатою живе одна людина. На кухні є багато посуду, побутової техніки (блендери, тостери, міксери). Щомісяця ми збираємо кошти (близько 30 крон – 45 гривень – з кожного) для придбання миючих засобів, техніки, приправ. Чим відрізняється навчання у ВНЗ в Україні та в Данії? Насправді

18

навчання

не

дуже

Якою мовою викладають предмети? Ви вивчаєте данську?

Як Вам Данія як країна? Чи відчувається значна різниця між українською і данською ментальністю? Я б сказала трьома словами: у Данії дорого, соціалістично і прохолодно. Тут високі податки, навіть для студентів вони становлять 38 %, не кажучи вже про

підприємців. Тут багато бюрократії, але (посміхається) дуже красива природа. Студенти часто збираються компаніями і грають настільні ігри, наприклад European Quiz. А ще у Данії панує культ свічок. Вони є всюди, навіть удень в їдальнях, і створюють дуже комфортну атмосферу. Чи багато часу займає навчання? Як ви проводите вільний час? Вільного часу багато, хоча до кожної лекції доводиться готуватись – читати близько 100 сторінок. Але це не так складно, оскільки у мене лише 5 лекцій на тиждень. Мені дуже подобається відвідувати музей сучасного мистецтва ARoS. Він складається з 9 поверхів, експозиції постійно оновлюються. Там представлені данські, та іноземні митці від XVII століття до нашої доби. Зараз у музеї проходить виставка Едварда Мунка «Тривога». Також в Орхусі є дуже красивий парк, у якому можна погодувати оленів морквою, яблуками, хлібом, каштанами. Що б ви порадили студентам, роздумують над навчанням у Данії?

які

Не потрібно боятися Данії, це хороша школа життя. Тут є що покритикувати, і є чого повчитись. Це хороший досвід. Хто зацікавився - пробуйте, поступайте. Навчатись тут надзвичайно цікаво.

життя non-stop / листопад, ‘12

Work&Travel. USA

Текст: Юля ГРОМИЛО Фото надані компанією «Anyway»

Щоранку, коли підходжу до корпусу університету, отримую черговий флаєр. Знаю: таких, як я, безліч. Із впевненістю можу сказати, що, коли ви берете до рук цей кольоровий папірець, у вас теж з'являється думка на зразок “А, може, колись і я спробую працювати і подорожувати Штатами”. Проте відразу виникають якісь сумніви: а варто? а це цікаво? а чи реально взагалі туди поїхати? Хто може найкраще відповісти на ці запитання? Очевидно, тільки ті, кому пощастило спробувати підкорити США у рамках програми Work&Travel.

Юля. Цього літа я з друзями зрозуміла, чому люди так багато говорять про Каліфорнію! Нам пощастило побувати там, побачити інший світ, інших людей, пожити по-іншому. Ми працювали у сфері «food service» у парку розваг «California’s Great America». Працювати і відпочивати там — різні речі. Перші робочі дні особисто для мене здавалися каторгою, але час минав, і приходило усвідомлення того, що такого життя не вистачатиме! Щодо англійської? Американці вчили нас, як правильно вимовляти слова і пояснювали точне значення, а ми вчили їх української! Перейдемо до вражень від побаченого. СанФранциско зі своїми Golden Gate і в'язницею Алькатрас; Grand Canyon, Національний парк Йосеміті, ЛасВегас із Алеєю слави, Universal Studio і ще багато іншого. Неперевершено!

життя non-stop / листопад, ‘12

Микита. Вперше я поїхав до Штатів ще влітку 2010ого. Мені настільки там сподобалось, що наступного року мене не могло втримати навіть посольство США, і я поїхав туди знову. Якщо ваше ставлення до американців базується на телепередачах Задорнова, то ви сильно помиляєтесь. Американці кмітливіші, ніж здається, і просто поважають закон. До речі, про це. Багато курйозних моментів траплялося із поліцією. Одного разу, коли ми з друзями (нас було аж 50) вкотре влаштували вечірку в нашому орендованому домі, до нас приїхали наглядачі порядку. Христина. Вперше використати свої знання англійської я спробувала 2009ого у всесвітньо відомому готелі Days Inn і у парку атракціонів. Відчувши суттєву різницю між собою «доамериканською» і вже «україно-американкою», я швидко прийняла рішення про повторну участь — у 2011 я знову працювала в США вже як працівник гіпермаркету Wal-Mart. А цього літа я повернулася сюди ж й отримала посаду помічника менеджера! У цій справі головне — не боятися, адже американці люблять ініціативність, а коли проявляєш інтерес, то навички спілкування і «правильна» вимова прийдуть швидко. Я зрозуміла, що мій шлях — це шлях до успіху.

Закінчилося попередженням і наказом усім розійтися по домівках, бо була вже північ. Проте через п’ять хвилин вечірка знову була в повному розпалі. Того вечора поліція приїздила до нас шість разів, а на останній вони самі розвезли всіх по оселях. Звісно, нам дуже пощастило, бо все могло закінчитися штрафом, а так – ми з комфортом потрапили додому. Я впевнений: якщо ви поїдете до США, у вас буде величезна кількість вражень та історій, які ви із задоволенням будете розповідати своїм друзям! Наші співрозмовники брали участь у програмі “Work&Travel.USA” від компанії “Anyway”.

19

6 незабутніх тижнів в Індії

Текст: Олена ПІОНТКІВСЬКА

Індія…далека та омріяна, екзотична та контрастна. Для когось вона займає перше місце у списку країн, які необхідно відвідати, а хтось вже там побував і мріє повернутися ще раз - ця країна нікого не залишає байдужим. Так сталося і зі студенткою нашого університету Дегтяренко Єлизаветою. Цього року вона була учасницею програми обміну студентів від міжнародної молодіжної організації AIESEC, та провела 6 незабутніх тижнів в Індії. Єлизавета з радістю погодилася поділитися своїми враженнями.

Ліза, скажи, будь ласка, чому саме Індія? Індія для мене завжди була мрією, далекою від реальності. Для мене важливо було відвідати цю країну, оскільки я хотіла змінити погляд на життя, і навчитись цінувати те, що у мене є. Чим конкретно ти там займалася? Я працювала з дітьми в дитячому будинку, вчила їх англійської мови та була для них вихователем, старшим другом. Я працювала з 25 дітьми віку від 5 до 16 років, які майже нічого не розуміли англійською. А як ти дізналася про можливість взяти участь у такій програмі? Я дізналася про таку можливість від друзів, які були учаниками програми обміну від міжнародної молодіжної організації AIESEC, відвідуючи країни Європи та Азії. Вони всі розповідали про незабутній досвід, який і мені захотілося здобути. Які умови участі в програмі обміну? Участь у програмі коштує 150 євро, в цю суму входить оформлення необхідних документів і допомога менеджера у пошуку проекту та країни, які тебе зацікавлять. Також ти оплачуєш дорогу туди і назад. У країні, що тебе приймає, тобі безкоштовно надають житло і харчування, оскільки ти є волонтером, який працює над вирішенням тих чи інших соціальних проблем. Тривалість програми 6-8 тижнів. Також є можливість поїхати на професійне стажування на півроку і більше, працювати за фахом у міжнародній компанії і отримувати зарплату на рівні з усіма працівниками цієї компанії. AIESEC допомагає знайти відповідну вакансію і оформити всі необхідні документи. Скільки загалом коштувала твоя поїздка? В цілому за весь цей час я витратила

20

життя non-stop / листопад, ‘12

близько 1000 євро, враховуючи, що 500 євро коштували авіа-квитки до Делі і назад. На решту 500 євро я жила і подорожувала, а також купувала одяг і сувеніри протягом шести тижнів, абсолютно ні в чому собі не відмовляючи. Як довго ти перебувала в Індії? Я провела в Індії 6 незабутніх тижнів свого життя. Повернулася тільки тому, що треба було поступати в магістратуру. Якби не такі обставини - залишилася б надовше і подорожувала б по країні. Які послуги були надані тобі після приїзду? Житло і харчування два рази в день, а також я всіляко залучалася до життя AIESEC Індії. Члени AIESECу допомагали мені адаптуватися до нової країни, показували цікаві туристичні об'єкти і були готові відповісти на усі мої запитання. Чи видавали тобі якісь кишенькові гроші? Ні, я працювала безкоштовно, як волонтер. Робота оплачується, якщо ти їдеш працювати викладачем у навчальний заклад на термін від 2-ох місяців. Тобі вдалося відвідати різні куточки Індії? Я подорожувала кожних вихідних, але тільки в межах свого штату. За розмірами він був трохи меншим, ніж Україна, тому я вирішила почати вивчення цікавих місць саме з нього. У мене була можливість і час об'їхати всю Індію. Я планую побачити більше цікавих місць цієї країни наступного літа. Як тобі індуси та їхня культура? Відповідати на це запитання можу годинами. Тим, хто цікавиться, я готова розповісти особисто. У цілому Індія - це інший світ. Світ з іншими традиціями, культурою, способом життя, світоглядом. В Індії люди набагато добріші та більш відкриті до навколишнього світу. Їхати в Індію потрібно тоді, коли ти готовий до будь-яких несподіванок і сюрпризів, готовий до того, щоб змінити свій внутрішній світ. Там немає місць, де ти можеш побути наодинці з собою, немає звичного нам комфорту. Мені було дуже просто і по-своєму приємно (як би парадоксально це не звучало) перебувати там. В Індії духовні цінності стоять вище, ніж матеріальні. Тому звідти не хочеться їхати. Що було найважчим під час поїздки? Я поїхала в Індію одна, і, незважаючи на те, що там у мене з'явилося багато

життя non-stop / листопад, ‘12

друзів з різних країн, перший час мені не вистачало людини, з якою можна було поділитися емоціями. Це тривало приблизно два дні, після чого єдиною проблемою залишилася божевільна спека (я їздила тут в червні, коли найспекотніше, а середньодобова температура сягає 40 градусів). А що було найнезабутнішим? Запам’ятався кожен день. Жоден не був схожим на попередній. Перше, що мене вразило після прибуття до Індії, – правила дорожнього руху, точніше їх відсутність. На дорозі можна побачити легкові та вантажні автомобілі, мотоцикли, велосипеди, слонів, верблюдів, корів, мавп, людей, які рухаються безперервно і хаотично. У них немає підземних або надземних пішохідних переходів (у місті, де я була, у Джайпурі), тому доводиться довіряти інтуїції і вчитися жити за місцевими неписаними правилами. Запам'яталось, що всі без винятку жінки ходять в національному одязі сарі, і немає однакових сарі у всій Індії. Закарбувався в пам’яті також процес купівлі чого-небудь, коли початкова ціна в 10 разів більша від остаточної. Залишив незабутні враження обряд індійського весілля, Тадж-Махал, вразило життя бідних кварталів. Коли перегортаєш дні в пам'яті - дуже хочеться назад. В які ще країни можна поїхати за такою програмою? За програмою обміну або на професійне стажування можна поїхати практично в будь-яку з 113 країн світу, де є AIESEC. Найпопулярнішими країнами серед учасників програми є Індія, Китай, Єгипет, Росія, Польща, Угорщина, - кожен обирає відповідно до інтересів і бюджету поїздки. Дуже багато яскравих історій привозили знайомі з Малайзії, Німеччини, Бразилії, Туреччини, Сербії, Словенії, Індонезії і так далі. Жодна розповідь не залишить байдужим. До речі, щоб історії та враження не губилися, ми зробили блог, де збираємо відгуки людей, які їздили у різні країни: http://uniqueinternationalxp.blogspot.com Якщо комусь цікаво дізнатися трохи більше - звертайтесь за телефоном: +38 (063) 587 85 70, або в соціальних мережах: http://vk.com/lizochka_de та http://www. facebook.com/elizaveta.degtiarenko. Я із задоволенням поділюся досвідом участі у різних програмах навчання або обміну, і відповім на всі питання.

«Я так і знав», або чому «Все важливе вже колись було сказано»? Текст: Сергій ЛИТВИН Коли персонаж повістей Артура Конан Дойла, доктор Ватсон, говорив Шерлоку Холмсу про те, що «після пояснення все здається таким банальним», він навіть уявити б собі не зміг неймовірний спалах популярності супергероя нашого часу – капітана Очевидності. Проте, знаючи про дослідження Карла Тейгена, ще з 1986 року можна було б припустити, що КЕП рано чи пізно прийде по наші душі. Справа в тому, що Карл добряче повеселився, пропонуючи студентам одного з англійських університетів оцінити відомі приказки та протилежні їм за значенням твердження. Коли студентам в одній аудиторії було запропоновано наступне твердження: «Оскільки протилежності притягуються, то нас більше приваблюють люди, які відрізняються від нас самих», більшість оцінило його не лише як таке, що відповідає істині, а і як очевидне та банальне. Однак, у іншій аудиторії та ж сама доля спіткала і його антипод: «Нас більше приваблюють люди, схожі на нас самих. Не дарма ж кажуть: «Лисий лисого бачить здалеку». Також досить цікавою виглядає пара тверджень: «Складають прислів'я мудреці, а повторюють – дурні» та «Складають прислів'я дурні, а повторюють – мудреці». Обидва ці твердження були визнані очевидними і заздалегідь зрозумілими. Таким чином був відкритий так званий ефект хіндсайду – тенденція перебільшувати власну здатність передбачати події після того, як результат стає відомим. Як наслідок, люди переоцінюють власні інтелектуальні здібності. Більше того, оскільки результати виглядають так, немов їх можна було передбачити, ми більше схильні звинувачувати за поганий вибір тих, хто приймав рішення, які заднім числом здаються «очевидними», ніж хвалити за гарні, які також виглядають «очевидними».

21

Квиток у невідоме

Текст: Світлана ШУМАН

З’явився вільний час на вихідних? І у друзів теж? Чудово! Їдьмо до іншого міста! Куди саме? Визначити не складно: відкидаємо всі міста, де ми вже були, і колективно обираємо щось нове-невідоме. Наприклад, Івано-Франківськ. А чому б ні?

Наступний крок – придбати квитки. Ось тут ваші плани можуть змінитись миттєво і кардинально, коли білетів не буде. Стоп! Без паніки! Квитки завжди є. Питання лише у тому, наскільки легко і швидко ви зможете підкорегувати плани і змінити ваш вибір. Як ви вже здогадались, до Івано-Франківська білети треба купувати заздалегідь, а не за тиждень до відправлення потягу. Це стосується й інших міст Західної України. Часу на роздуми біля каси обмаль, в голові почали промальовуватись інші маршрути – до Східної України. Чому б не з’їздити в Харків? Ще кілька хвилин біля каси – і білети вже маємо! Не лише до Харкова, а ще й до Полтави. Особливості студентського мислення Немає нічого дивного в тому, що дорогою до Харкова ми вирішили навідатись до Полтави. Наявність безкоштовного житла і харчування, а ще й особистого екскурсовода у Полтаві зробили своє. Що подивитись в Полтаві? З історії знаємо, що у Полтаві

22

відбулась Полтавська битва. Не будьте ледачими та відвідайте музей історії Полтавської битви. Поруч із ним вражає найстаріша із збережених пам’яток – Самсонівська церква (1852-1856рр.). Від інших міст Полтаву відрізняє Кругла площа з класичним архітектурним ансамблем. Вам неодмінно сподобається Пам’ятник полтавській галушці, Біла альтанка, Меморіальний музейсадиба І.Котляревського. І все це доступно пішки! І кілька слів про полтавські заклади харчування. Смачна домашня їжа та жива музика чекають на вас у шинку «Диканька» за адресою вул. Грушевского 2А. У Полтаві варто скуштувати справжні українські галушки! А попереду – сюрприз… Наступного дня за планом – Харків. Вранці приїхали на вокзал, зайшли до вагону – а місця зайняті! Виявилося, що наш потяг до Харкова поїхав учора. Так, так, у білетах вчорашнє число. Що ж робити? Не пощастило, як шведам під Полтавою! Безвихідних ситуацій, як відомо, не буває, до того ж для студентів. Довго не мудруючи, змінюємо свій маршрут – їдемо у славнозвісну Диканьку.

Саме там, у Троїцькій церкві, за легендою, персонаж гоголівської повісті «Ніч перед Різдвом» коваль Вакула малював чорта. Їдете в Диканьку? Готуйтесь до найгіршого! Ви просто приготуйтесь, бо насправді ж невідомо, як воно вийде: усім по-різному щастить! Доїхати туди значно легше, ніж повернутись назад у Полтаву. У Диканці є автостанція, але автобуси до обласного центру ходять не так часто, як хотілось би. Щоправда, нам громадський транспорт не знадобився, хоча квитки ми придбали (цього разу датою не помилились). Просто запізнились на свій рейс. Як же прикро було проводити поглядом наш автобус, який їхав до міста без нас. І піймати машину у Диканці складно. Таксі також немає. Проте нам таки пощастило, і двічі нас підвезли безкоштовно: з центру до Тріумфальної арки, а потім звідти до Полтави. Не повторюйте наших помилок, не запізнюйтесь на свій рейс!

життя non-stop / листопад, ‘12

Є сигнал?

Текст: Ольга КУВАЛДІНА

Квест — інтелектуально-екстремальний вид ігор на вулицях міста та за його межами. Це спосіб весело та з користю провести свій час. Ви колись мали шанс спробувати щось схоже? Ні? Тоді читайте про команду «Radical Games Creators», яка організовує квести, а саме про її директора, креативщика, програміста, студента 6 курсу Факультету кібернетики Дмитра Шерварлі.

Ідея створення «квестів» і залучення до них якомога більшої кількості гравців з’явилась ще на першому курсі. Тоді Дмитро зі своїм другом Данилом вирішили організувати щось таке, що змогло би зацікавити багато людей. Трохи часу на осмислення ідей, продумування деталей – і вже восени вони провели першу гру. Тривала вона близько п’яти годин. «Спочатку кожен учасник гри самостійно виконував запропоновані йому дії, переходив від одного завдання до іншого, а в кінці всі збігалися в одне місце, і визначався переможець. На третьому курсі ми вже мали сформовану команду із семи людей і розробляли ігри за різними схемами, як от лінійна, кругова, павутина, хаос. Поступово до нас долучалося все більше людей, ми генерували нові ідеї, влаштовуючи наші квести». Далі відбувся розподіл обов’язків: хтось відповідав за сюжети ігор, хтось

життя non-stop / листопад, ‘12

– за розробку сайту та за реквізити. Негативним моментом було те, що багато здібних та активних людей відійшло від спільної справи, бо хлопці за організовані заходи нічого не отримували, робили все для власного задоволення і абсолютно не шукали у цьому вигоди. Через певні обставини команда розпалася, і з Дмитром залишився тільки Данило. Проте не пройшло багато часу, як вони зібрали нову команду – «Radical game creators»: до них долучилось ще четверо креативних людей і хлопці продовжили свою справу. Великою перевагою було те, що вони вже мали досвід, тому відразу вдалося залучити багатьох людей до гри, вони почали відвідувати навчальні тренінги з соціології, психології, тайм-менеджменту, навіть знайшли невеличке приміщення для офісу. Хлопці постійно вигадують нові цікаві ідеї: «У червні цього року ми розробили нову гру з використанням

Wi-Fi точок, яка отримала назву «Сигнал». Її суть полягає в тому, що людина приходить в зазначене місце, через Wi-Fi підключається до мережі Internet, на спеціальному сайті отримує завдання, виконує його, далі шукає нову Wi-Fi точку, знову виконує нове завдання і т.д.». Наразі хлопці прагнуть розширити свою справу: «Ми ведемо переговори щодо проведення наших інтелектуальнорозважальних ігор у різних кав’ярнях міста, як от «Беседница», що на Хрещатику, адже там відвідувачі оплачують лише час перебування. Переможці з кожної кав’ярні потім зіграють в загальну гру по усьому Києві. Ми хочемо, щоб квитки на «квести» були цілодобовими, щоб гравці приходили у зручний для них час – сподіваємось, що тобі бажаючих буде більше». http://sygnal.com.ua/

23

Сірий чи помаранчевий?

Текст: Леся НІЦОЙ Фото: Ольга МАРКОВИЧ

Ваша улюблена сукня в червону блискітку, а єдиний брючний костюм – кислотного лимонного кольору? Тоді раджу забути про свої вподобання, якщо ви йдете на співбесіду до серйозної, або не дуже, контори. Ось три поради стосовно того, що краще одягнути на таку важливу зустріч. Одяг має бути суворих кольорів: чорного, сірого, коричневого чи темно-синього. Класичного крою штанці і блузи без надмірного декольте, бо якщо бос – чоловік, то він може несерйозно до вас поставитися, а це аж ніяк не посприяє вашому працевлаштуванню. А якщо жінка – то просто не візьме вас на роботу, бо боятиметься, що ви відіб’єте у неї її боса, а вона ж так добивалась його останні три роки… :). При рішенні одягнути спідницю зважте, що ноги не мають бути голими, а в панчохах чи колготах. Те ж саме стосується хлопців))). Взуття теж приглушених тонів і на не надто на високих підборах. Так-так, і від цього залежить перше враження про вас. Прикраси теж не повинні викликати заздрощів у роботодавця-жінки. Як ви вже здогадалися, манікюр теж не має кидати виклик правилам пристойності. Краще покрити нігті звичайним прозорим лаком, чи взагалі без нього. Та якщо сильно хочеться, бежеві чи блідо-рожеві – не смертельно, пальці вам не повідрубують ;). Хлопці, манікюр вас також стосується! Отже, щоб досягнути успіху на співбесіді, ви повинні виблискувати лише очима, розумом, усмішкою та бездоганно начищеними черевиками. Успіху!

Казка про сукню

Текст: Кристина ДОВГАЛЬ

У жіночій шафі найважливіше місце займає сукня. І якщо порівнювати шафу з космосом (а не з чорною дірою, як у деяких), то всі планети обертаються навколо сукні, її авторитет безсумнівний. Багато дівчат стверджують, що вони не люблять спідниці, прикриваючись терміном «пацанка». Чи, що ймовірніше, захищаючись ним. Але я впевнена, що вночі, перед сном, вони мріють про можливість носити сукні так, щоб вони личили їм. Хоча б одну. Хоча б білу. Щоб знайти улюблену, ідеальну сукню, треба часу і сили витратити не менше, ніж щоб знайти хорошого хлопця. Думаю, всі пам`ятають Коко Шанель, яка оспівувала маленьку чорну сукню як універсальний одяг, з яким можна експериментувати до безкінечності. Раф Сімонс, креативний директор Dior, запевняє, що найкращі сукні – ті, що пошиті на замовлення, а не придбані у бутіку. А Вікторія Бекхем вчить обирати те, що найкраще підкреслює ваші форми,

24

в її колекції сукні зі спідницею-олівецем, з щільного матеріалу, нейтральних кольорів з «розумними» темними вставками, які роблять стрункішою, хоча й облягають фігуру. Їх Бекхем одягає з класичним взуттям на підборах, великою сумкою та окулярами-авіаторами. Моя ідеальна сукня – це мамина коротка сукня-футляр з чорного оксамиту. Я шукала її довго, а коли побачила – відразу зрозуміла, що це щось рідне і близьке мені за духом, і воно, за іронією

долі, було під самим носом. І хто скаже, що це не кохання на все життя? Все, що я хотіла ще сказати про сукню, влучно написав англійський поет Річард Олдінгтон: «Жінки чинять правильно, займаючись своїми туалетами; сукні для жінок набагато важливіші за паспорт, вони демонструюсь їх естетичний смак, підтверджуючи високу істину – гарне тіло не повинно бути показане у непоганому світлі».

життя non-stop / листопад, ‘12

3 причини прочитати книгу Люко Дашвар «Мати все» Текст: Олександра ЛАРІНА Фото: Ольга МАРКОВИЧ

Всі ми по вуха завантажені навчанням та купою проблем, які крадуть більшість нашого часу. «Коли мені ті книжки читати?» – запитаєте Ви. Відповість проста: якщо книга цікава - питання часу відпаде. Саме такою є книга Люко Дашвар «Мати все» – зачепить з перших сторінок, потім за вуха не відтягнеш. Ця книга МАЄ ВСЕ, що потрібно сучасному читачеві: актуальність, багатство мови, насичений сюжет із реального життя про звичайних українців - таких, як ми з вами, хіба що трішечки божевільніших.

Причина 1. Книга подарує емоції. Обов’язково знайдете у книзі себе і будете розчулені. Буде солодко і дуже добре, коли після усіх негараздів герої зможуть відчути себе щасливими, відчути, що вони насправді живуть. Однак, не всіх чекатиме щасливий кінець. Буде боляче і гидко, коли життєві обставини і хворобливість натури змушуватиме героїв іти на крайнощі, на пошуки себе, відрікаючись від коханих. Причина 2. Насолода українським словом. Прочитати цю книгу і упевнитись: українські письменники не гірші за європейських. Кожна сторінка є зразком того, як майстерно можна володіти українським словом. Деякі рядки змушують пропускати крізь себе всі настрої, погоду, почуття: «У кімнаті - мед… Місяцю з неба того меду не розігнати, слова до тиші липнуть...». Причина 3. Доступність. Хоч книга і написана авторкою бестселерів, відзначених преміями Коронації слова та ін., однак не обов’язково витрачати гроші на її придбання. Можна завантажити безкоштовно електрону версію в Інтернеті.

Україна чекає на нову прем’єру Польського театру Текст: Олександра ЛАРІНА

Перший польський театр в Україні відкрився не в Києві, і не на Західній Україні, де до Польщі ближче, а у Житомирі. Театр був створений у 2008 році з ініціативи Спілки поляків у Житомирській області. Житомирський Польський театр наразі готує нову виставу. 18 листопада на сцені обласної філармонії буде зіграно комедію за п’єсою Крашевського «Краще зіпсувати, ніж виправити». Виставу гратимуть мовою оригіналу. Але її зміст буде зрозумілим і тим, хто зовсім не володіє польською, - у цьому впевнений художній керівник Польського театру, заслужений діяч мистецтв Польщі Микола Варфоломєєв. Музику для вистави написав молодий польський композитор Анжей Воячек. До речі, це не перша його робота для житомирського колективу – співпраця розпочалася ще під час відкриття Польського театру у Житомирі. Допомагає творчому колективу і Польща – зокрема у фінансуванні прем’єрних вистав. Крім того, постановки здійснюються і завдяки підтримці обласної адміністрації та Житомирського академічного музично-драматичного театру. Спільними зусиллями 18 листопада о 19.00 в обласній філармонії відбудеться чергова прем’єра. Вхід на виставу вільний.

життя non-stop / листопад, ‘12

25

Під землею

Текст: Олена Покормяко

Якби існували змагання довгобудів київського метрополітену, «Львівська брама» не змогла б посісти перше місце, тому що правила не дозволяли б узяти гран-прі та перше місце одночасно!

Знаходиться об'єкт між станціями «Золоті ворота» та «Лук'янівка», на СирецькоПечерській лінії. Якщо уважно дивитися у вікно поїзда, проїжджаючи між цими станціями, платформу може й не побачиш, але розгледіти щити, якими вона закрита, можна. Там же, хто пам'ятає, була цікава динамічна реклама протягом певного часу. Будівництво розпочалося в 1991 році і досі не закінчилося. Воно начебто і триває – а наче й ні. Тобто, станція і є, і її немає одночасно. Такі справи, що пан Шрьодінгер, певно,биплакав. У проекті станція виглядає наступним чином:

Але зараз має приблизно ось такий вигляд (↑) Розташована вона приблизно під Львівською площею. Центр міста:тісно, самірозумієте, вихід з метро будувати немає де. Для його спорудження необхідно саме цю площу перетворити на будмайданчик і повністю реконструювати. Власне, з цієї причини будівництво і заморозили. А ще – тому що будівельників / грошей / коней / цеглин (потрібний варіант підкреслити) не вистачило. Кілька років тому будівництво відновили: таки знайшлась певна кількість будівельників / грошей / коней / цеглин / (потрібний варіант підкреслити). Тоді станція навіть з'явилася на схемі метрополітену. Та щастя тривало недовго:потім, за різними версіями, трапивсяпотоп / пожежа / самогубство головного інженера / землетрус / ядерна зима / грандіозний відмив бабла (потрібний варіант підкреслити) і будівництво знову заморозили, повиправляли помилки в схемах ліній і все повернулося на свої місця. Стабільність – ось main skill of

26

our government, як то кажуть. А від стабільності – до добробуту! Не так давно в інтерв'ю на тему відкриття нових станцій «Виставковий центр» та «Іподром» наш міський очільник Олександр Попов зазначив, що будівництво другого виходу зі станції метро «Вокзальна», а також відкриття станції «Львівська брама» – це віддалена перспектива, яка буде реалізована після завершення будівництва метро на Троєщину. Коментар пана прем`єра щодо відкриття «Виставкового центру» теж не можу лишити поза увагою (перекладу не підлягає): «27 декабря эта станция заработает и примет первых пассажиров… Вы видели, что предстоит выполнить очень большой объем работы, но самое главное, что в вестибюле станции уже висит осветительная люстра. Раз люстра висит, значит, все остальное осталось, как говорят, мелочевка». На цій оптимістичній ноті казочці кінець, а хто слухав – молодець.

життя non-stop / листопад, ‘12

Відкриття ХІІІ Чемпіонату КВК

Текст: Кристина ДОВГАЛЬ Фото: Марина ГОЛОВНЬОВА

18 жовтня відбувся фестиваль-відкриття ХІІІ Чемпіонату КВК у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. «Без проблем!» - саме так звучала тема фестивалю, і дійсно – на якийсь час глядачам вдалося забути про свої проблеми, посміятися та отримати заряд позитиву. Ведучим конкурсу був Роман Грищук, капітан команди «Збірна КПІ». Чотирнадцять яскравих команд, чотири з яких дебютували цього року, отримували бали від почесного журі: Жені Яновича та Владислава Климчука з команди КПІ «Мамахохотала», шоумена та ведучого Андрія Джеджули, Антона Лірника з «Дуету імені Чехова», Галуста Мазманяна, резидента Comedy, та В`ячеслава Шамрая, заступника голови профкому КНУ імені Тараса Шевченка по роботі зі студентами. Бали, завойовані командами, є активами, які переходять в наступні ігри. Свою останню гру, а радше – показовий виступ, продемонструвала команда історичного факультету, яка є чемпіоном минулого сезону. Хочеться зануритися в атмосферу жартів і гарного настрою від команд КВК університету Шевченка. Більшість жартів, що звучали зі сцени, потрібно тільки дивитися, але ми знайшли ще й ті, які будуть зрозумілі також читачам. Тож, власне, жартують… Філософи: «Зачем платить больше? Поступай на философский – всё равно в Красном!» Кібернетики: «Водитель маршрутки никогда не сглатывает слюну, пока не наберётся полный рот». Географи: «Мы поощряем правила хорошого тона: держите нож в левой руке…если правой у вас нет». Юристи: «К типичному преподавателю обращаются на улице: – Извините, как пройти …

– Простите, я всё давал на лекции, читайте конспект!» Біологи: «Девушки, поступайте к нам: мы из любого бревна сделаем цветочек»! Історики: Шукай у кімнаті мій слід. Цілуй бюджетницю Таню. Шмат сала висить на стіні. Общаааага (кавер пісні Океану Ельзи «Квітка») Фізики: «Дівчина, якій немає чого робити, бриє ноги і чекає, поки волосся відросте». ІМВшники: «Новый диспансер Аллы Пугачёвой: АЛКАдиспансер»

життя non-stop / листопад, ‘12

Економісти: –Мальчик, а почему у тебя сумка женская?

– Это, вообще то, унисекс!

– У них там секс, а ты тут сумку держишь?! Ты хороший друг, мальчик! Геологи: «Хлопчик, розбещений м`якими іграшками, коли його б`ють, говорить: «I love you»! Філологи: «Наши заграницей: – Девушка,а у вас чебуреки есть?

– У нас гостиница премиум-класса, у нас не бывает чебуреков.

– А пахлава есть?

– Повторяю, мужчина, у нас гостиница премиум-класса, какая пахлава?!

– Ну, а кукуруза хотябы есть?

– Однозначно нет, это же дорогая гостиница!

– А…ну тогда… Покупайте чебуреки! Кукуруза, пахлава – подходите, покупайте!» Історики-чемпіони: «И напоследок – песня Жанны Дарк и Джордано Бруно: «Знайте, ми палені вогнями, шаленими вітрами…».

27

ЖИВИ NON-STOP

ЖИТТЯ NON-STOP ЛИСТОПАД, ‘12