2021\27\02 № 8 (4920) by Новини Закарпаття

2 000000 05173 4 >

Íåõàé ó âàø ä³ì ïðèõîäÿòü ò³ëüêè äîáð³ íîâèíè! № 8 (4920) ТЕМИ НОМЕРА

27 лютого 2021 року

Ціна договірна

ВЕЛИКОДНЯ БАРВИСТА ПЛАНЕТА СЬОГОДНІ, 27 ЛЮТОГО, ГЕНІАЛЬНОМУ ЮРІЮ ГЕРЦУ ВИПОВНИЛОСЯ БИ 90 РОКІВ

Труднощі перекладу в Берегові, або Що вам скажуть у відповідь етнічні угорці, якщо говорити українською?

4 стор.

же понад 8 років Юрій Герц малює на небесах, але земні яскраві мозаїчні картини митця досі випромінюють світло. Якраз сьогодні йому виповнилося би 90… Стиль художника дуже оригінальний і впізнаваний. Він – окрема планета у всесвіті крайового живопису. А все почалося з того, що колись простому сільському хлопчику старший брат привіз кольорові фарби й олівці. Пізніше вроджений талант відшліфувало художнє училище в Ужгороді. Там знайшов і свою половинку, дружину Наталію, знану майстриню гобеленів (подружжя – на фото поруч). Разом вони прожили 57 літ – ділили радість і горе. А воно теж було, притому велике…

5 стор.

Як сходила зоря Антона Кашшая на живописному горизонті краю

7 стор.

Леся Українка – тендітна жінка-ломикамінь

11 стор.

Про таємниче закарпатське потойбіччя та його проєкцію на наш менталітет

12 стор.

СИТУАЦІЯ З КОВІДОМ НА ЗАКАРПАТТІ

НАЙГІРША ЗА ВЕСЬ ЧАС ПАНДЕМІЇ

За два тижні по області маємо 75% заповненості медзакладів, які працюють із хворими на коронавірус. Відсоток людей, котрі потребують інстенсивної терапії, значно зріс. І вона не є настільки ефективною, як раніше. Середній термін перебування в лікарнях становив 7 – 10 днів, а зараз – 14. Більше пацієнтів помирають. Таку сумну картину змалював у четвер під час сесії облради директор департаменту охорони здоров ‘я ОДА Анатолій Пшеничний. І зробив висновок: «Маємо найгіршу ситуацію за весь час пандемії загалом». Ще одна проблема – хворіє багато медиків, відтак бракує кадрів. Напередодні під час брифінгу, який цитували загальноукраїнські видання, він же наголосив: 6 із 17-ти «ковідних» лікарень Закарпаття наразі заповнені пацієнтами майже стовідсотково. Останніми днями в регіоні зросла кількість важких інфікованих COVID-19 та летальних випадків. 60 – 70% із усіх відібраних тестів ПРЛ є позитивними. Якщо раніше це був кожен 5-6-й випадок, то тепер 7 із 10-ти позитивні. Симптоми теж не ті, що рік тому. Тоді відзначалася банальна втрата нюху і смаку, а нині частіше з’являються такі прояви, як блювота, діарея, порушення слуху. Вірус адаптується, мутує, він став нечутливим до звичних методів лікування і відрізняється швидкоплинністю процесу. А. Пшеничний зауважив, що 228 «ковідних» ліжок, які додавали протягом півтора тижня, заповнилися за добу! «Вже два дні фіксується понад 200 госпіталізованих. А кількість виписаних зі стаціонару удвічі менша. Ми практично на межі колапсу медичної системи», – підсумував він. Більше про ситуацію читайте на стор. 2.

ПОГОДА За прогнозами Закарпатського гідрометцентру, по області передбачається: 27 ЛЮТОГО – хмарно з проясненнями, вночі часом дощ, у горах мокрий сніг та сніг, подекуди значний, удень у горах слабкі опади. Вночі та вранці місцями туман, на окремих ділянках доріг ожеледиця. Вітер північно-західний 7 – 12, подекуди пориви 15 – 20 м/с. Температура повітря вночі -3 – +2°, на низовині місцями до 5° тепла, вдень 5 – 10° із позначкою

НЗ-ФАКТИ

плюс, у горах подекуди 0 – 2° морозу. 28 ЛЮТОГО – мінлива хмарність, уночі в горах місцями невеликий сніг, удень без істотних опадів. Уночі та вранці на окремих ділянках доріг ожеледиця. Вітер південно-західний 5 – 10 м/с. Температура повітря вночі 1 – 6° морозу, на низовині місцями до +2°, вдень 3 – 8° тепла, в горах місцями 0 – 2° тепла. 1 БЕРЕЗНЯ – без опадів. Температура повітря вночі 0 – 5° морозу, вдень 6 – 11° тепла, в горах подекуди до 3° із плюсом.

В Україну 23 лютого прибула перша партія вакцин AstraZeneca – 500 тисяч доз, щеплення найуразливіших категорій стартувало. Почати продаж вакцин для всіх бажаючих обіцяють ближче до літа. Через коронавірус сусідню з нами Івано-Франківщину віднесли до «червоної» зони й закрили для пасажирського транспорту. Верховна Рада схвалила законопроєкт про відновлення конкурсів на зайняття посад держслужби – з урахуванням пропозицій президента про розширення повноважень в. о. міністрів. Забезпечення діяльності В. Зеленського торік коштувало платникам податків щонайменше 30,8 млн грн – без вартості держохорони, інформує Bihus.Info. Найбільші статті видатків – перельоти (понад 22 млн), автобаза Держуправління справами (4,8 млн) та держдача в Конча-Заспі, де живе президент (на її ремонт пішов 1 млн, а на утримання – 3,4 млн грн). У січні-2021 промвиробництво в Україні впало на 4% порівняно з аналогічним періодом торік, інформує Держстат. Під Офісом президента у вівторок декілька тисяч людей протестували проти ув’язнення Стерненка, акції

на його підтримку відбулися й у інших містах України, зокрема в Ужгороді. Верховна Рада розгляне скасування переходу на зимовий та літній час, повідомляє пресслужба парламенту. Комітет з питань економічного розвитку вже рекомендував прийняти його за основу. Міненерго працює над питанням переходу на одну платіжку за газ та його розподіл. Науковці з Колумбійського університету розробили назальний спрей проти коронавірусу, що надає миттєвий захист, який триває не менше доби. Його дію перевірили на тхорах. Майже 7 місяців польоту, 450 мільйонів кілометрів і $2,5 мільярда доларів витрат: марсохід NASA Perseverance успішно сів на Марсі й передав на Землю фото й відео поверхні Червоної планети. Спотова ціна газу в Європі впала нижче 200 доларів за тисячу кубометрів із максимальних показників близько 335 доларів у січні. США ввели нові санкції проти російського судна, що будує «Північний потік-2». У розпал енергетичного колапсу в Техасі оптові ціни на електроенергію зросли в понад 300 разів.

Передплачуйте газету «НЗ» на 2021-й, влітку знову на вас чекає розіграш лотереї! Передплатний індекс 09168 11168 (для підприємств, організацій)

Вартість, грн 1 міс. 3 міс. 6 міс. 9 міс. 19,90 59,70 119,40 179,10 29,70

89,10 178,20 267,30

Вартість приймання передплати в поштовому відділенні: 1 міс. – 4,00 грн; 3 міс. – 9,00 грн; 6 міс. – 11,00; 9 міс. – 16,80 На сайті газети за посиланням www.novzak.uz.ua можна, не виходячи з дому, з картки передплатити електронну версію нашого видання. Для цього на верхній панелі слід вибрати рубрику «ПЕРЕДПЛАТА». Вартість – 15 грн на місяць.

ЧИТАЙТЕ НАС НА САЙТІ WWW.NOVZAK.UZ.UA

2 ЧАС МІСЦЕВИЙ TT ЗНАЙ НАШИХ!

ПРЕДСТАВНИЦЯ КРАЮ – СЕРЕД ПРИЗЕРОК ЧЕМПІОНАТУ СВІТУ З БІАТЛОНУ На чемпіонаті світу з біатлону в словенській Поклюці 20 лютого Україна нарешті здобула медаль. Це була жіноча естафета, де у складі збірної бігла представниця Закарпатської федерації біатлону Анастасія Меркушина. Вона блискуче пройшла свій етап, її підтримали й інші українки на власних – Юлія Джима, Дарія Блашко та Олена Підгрушна. У підсумку – бронзові медалі чемпіонату. При цьому до срібних нагород не вистачило всього пів секунди! «Золото» здобули біатлоністки збірної Норвегії, друге місце – в німецьких. Загалом на ЧС-2021 із біатлону розіграли 12 комплектів нагород. Спортсмени змагалися у всіх можливих видах програми: спринт, переслідування, мас-старти, індивідуальні, а також естафети (класичні та змішані). У медальному заліку Україна зайняла сьому сходинку з однією бронзовою нагородою, а найбільшу їх кількість – 14

(7 золотих, 3 срібні та 4 бронзові) виборола Норвегія. Нагадаємо, що Федерація біатлону Закарпаття була створена в жовтні минулого року, її президент – Василь Крулько. А представницями нашого краю в цьому виді спорту стали сестри Меркушини – Анастасія та Олександра. Перша з них отримала на Срібній Землі солідний подарунок – новеньку двокімнатну квартиру в Хусті. Ключі від помешкання в новобудові, яке придбали за кошти президентів федерацій біатлону Закарпаття та України, вручили В. Крулько та мер Хуста Володимир Кащук. Михайло АРДАНИК

7-МЕТРОВИЙ МЛИНЕЦЬ ВИГОТОВИЛИ В УЖГОРОДІ

плюються спеціальним харчовим скріплювачем. Наповнили його сиром, а зверху посипали цукровою пудрою та какао», – розповіла пані Віолета. Ідея, каже, прийшла торік, акцію вирішили влаштувати для співробітників закладу, які нудяться без роботи в карантин – для того, аби їх підбадьорити. Смаколик після фіксації рекорду роздали безкоштовно учасникам акції та ужгородським сім’ям, які потребують підтримки. Раніше, у 2019-му, нaйбільший млинець Укрaїни виготовили у місті Дружківкa Донецької облaсті. Але наш його перевершив. Тетяна КОГУТИЧ

TT НП

ВАЖКІ МЕТАЛИ

З РУМУНІЇ ПОТРАПИЛИ В ТИСУ 19 лютого БУВР Тиса в Ужгороді отримало повідомлення, що на території Румунії, на р. Сомеш, сталося забруднення, і шлейф важких металів, який містить гірничодобувну воду, дістався кордону Угорщини. За інформацією угорської сторони, він рухався в напрямку Загоня, а відтак – у прикордонну ділянку Тиси. Забруднена вода характеризувалася підвищеними концентраціями цинку та міді. Ввечері й уночі спеціалісти БУВР з інспекторами Держ екології відібрали проби з Тиси в міжнародному конт

рольному створі Чоп/Загонь (транспортний міст). Незначне забруднення було, зокрема цинком та міддю. Проте загрози для населення це не становило. Вже 23 лютого румунська сторона вийшла на зв’язок і проінформувала про ситуацію із забрудненням шахтними водами річки Сомеш в районі Сату-Маре: якість поверхневих вод на їхній території відповідає фоновим значенням, моніторинг там завершено. Щодо Тиси, то аж до 23 лютого наші спеціалісти відбирали проби, які підтвердили нормалізацію показників.

ТОВ «ЗАКАРПАТТЯ АСФАЛЬТ» має намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Виробничий майданчик знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський р-н, Кольчинська селищна рада, урочище «Няроші», буд. 6. Підприємство спеціалізується на виготовленні асфальтобетонних сумішей. Джерелами викидів шкідливих речовин в атмосферу є труби асфальтозмішувальної установки, теплогенераторів. Внаслідок діяльності підприємства в атмосферне повітря потрапляють пил, азоту діоксид, вуглецю оксид фенол, формальдегід, сірчистий ангідрид, сажа, вуглеводні насичені, метан у кількостях, що не перевищують встановлені чинним законодавством нормативи. Контактна особа для звернень – Зінченко О.М.. Тел.: 067-2042730. Зауваження та пропозиції прохання надсилати до Мукачівської РДА: 89600 м. Мукачево, вул. Горького, 21, тел. (03131) 22400.

Вважати недійсним втрачене посвідчення інвалідності ІІІ групи (загальне захворювання), видане на прізвище Лабанич Руслан Григорович.

НЗ

TT МОНІТОРИНГ

РЕКОРДНІ 654 НОВІ ХВОРІ НА ДОБУ, ПЕРЕПОВНЕНІ ЛІКАРНІ Й БІЛЬШЕ СМЕРТЕЙ У нас із ковідом знову, як у казці: чим далі – тим страшніше. Вже сьомий тиждень на Закарпатті зберігається тенденція до зростання кількості коронавірусних пацієнтів, але тепер ситуація не просто серйозна, а дуже загрозлива. Заяви чиновників від медицини (див. матеріал на стор. 1) – тому підтвердженням. До цього можна долучити й звернення у фейсбуці головлікаря обласної клінічної лікарні ім. А. Новака Юрія Яцини. Він наголосив, що всі «ковідні» заклади охорони здоров’я в Ужгороді заповнені, до такого стану наближається й ОКЛ. І найбільш небезпечно те, що 80% пацієнтів – кисневозалежні. Опісля на сайті облдержадміністрації з’явилася інформація, що у краї розгорнули ще 187 таких ліжкомісць. Їх додали в Берегівській ЦРЛ, Іршавській РЛ, Ужгородській ЦМКЛ, обласній клінічній лікарні ім. А. Новака, Мукачівській ЦРЛ, Центрі легеневих хвороб, Воловецькій ЦРЛ, Ужгородській райлікарні. Загалом фонд тепер налічує 2 300 ліжок. Можна, звичайно, сподіватися, що раз у четвер на Закарпаття прибув перший вантаж вакцини Oxford/AstraZeneca

індійського виробництва і стартувало щеплення, то все поступово налагодиться. Проте 14 500 доз – надто мала кількість для оптимізму. Передусім планують вакцинувати 38 медиків із мобільних бригад із імунізації та 1 620 тих, котрі надають допомогу хворим на COVID-19. Далі черга працівників та мешканців інтернатів чи інших спеціалізованих закладів догляду за літніми людьми. Загалом на першому етапі вакцинують близько 3 000 краян. Уколи всім потрібно робити двічі. Проте для стабілізації ситуації має бути як мінімум 60% щеплених… Отже, на вакцини надіймося, але карантинних заходів дотримуймося. Поки ми в числі семи областей України, котрі потрапили до помаранчевої зони. Ще дві – у червоній, і не факт, що невдовзі до них не приєднаємося. Та поглянемо на статистику. З часу виходу попереднього номера газети маємо 2 710 нових діагнозів «COVID-19» (перед тим – 2 181). Загалом у області на 26 лютого його підтвердили 39 209 краянам. За середу – рекордні +654! Одужали 30 396 людей. Ще й кількість смертей вражає: за тиждень – 56, (зокрема лише за четвер – 16), при тому що за по-

TT КОРОТКО

TT РЕКОРД

Млинець, який приготували цього вівторка в нашому обласному центрі, зафіксували як найбільший у Книзі рекордів України. Про це повідомила Віолета Бурлака, власниця ужгородського закладу, де його спекли. Гігантський млинчик, який протягом двох днів готували шестеро людей, має розміри 7,17 м на 3,09 м. На нього пішло 150 л молока, 150 яєць, 6 кг масла, 9 літрів олії, 7 кг цукру, 2 кг солі та 75 кг муки. На начинку використали 45 кг кисломолочного сиру, 2,5 кг какао і 2,5 кг цукрової пудри. «Рекордний млинець ми склали із 1000 малих, вони злі-

№8 (4920)

27 лютого 2021 року

У НАС ОРГАНІЗУВАЛИ МІЖНАРОДНУ ЗЛОЧИННУ ГРУПУ Під час спецоперації СБУ затримала на Закарпатті двох організаторів регіонального осередку кримінального угруповання, причетного до вчинення особливо тяжких злочинів у пострядянських країнах. Встановлено, що двоє мешканців Мукачівського району створили ОЗУ, яке спеціалізувалося на вибиванні грошей із легального бізнесу та розбійних нападах. У разі несплати «данини» зловмисники застосовували психологічний тиск та погрожували фізичною розправою. За оперативною інформацією, вони також займалися контрабандою важких наркотиків. Одержані в такий спосіб гроші спрямовували зокрема й на утримання міжнародного криміналітету. Задокументовано факт незаконного проникнення членів угруповання до будинку місцевої жительки для заволодіння її майном. Спецоперація із затримання проводилася спільно з ГУ Нацполіції в області під процесуальним керівництвом прокуратури, інформує пресслужба крайового УСБУ.

ЗА ОФОРМЛЕННЯ АВТІВОК – МАЙЖЕ 3700 ЄВРО ХАБАРЯ За процесуального керівництва обласної прокуратури головному держінспектору МП «Солотвино» повідомили про підозру в одержанні неправомірної вигоди за попередньою змовою групою осіб. В аналогічному злочині підозрюють і двох його посібників. За даними слідства, посадовець налагодив схему хабарництва за безперешкодне митне оформлення транспортних засобів на іноземній реєстрації. Для прикриття залучив двох «помічників», через яких отримував кошти. Ті знаходили

Ректорат, профспілкова організація, колектив біологічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет» глибоко сумують із приводу смерті доцента кафедри зоології ФАРИНЦЯ Іштвана Ілляшовича і висловлюють сердечне співчуття родині та близьким покійного. Ректорат, профспілкова організація, колектив наукової бібліотеки ДВНЗ «Ужгородський національний університет» глибоко сумують із приводу передчасної смерті бібліотекаря відділу комплектування БЕРИЛЛА Олександри Миколаївни і висловлюють сердечне співчуття родині та близьким покійної. Ректорат, профспілкова організація, колектив наукової бібліотеки ДВНЗ «Ужгородський національний університет» глибоко сумують із приводу передчасної

передній було 44, а всього – 885. Проведено 218 192 дослідження методом ПЛР. Відсоток заповненості «коронавірусних» ліжок, навіть із урахуванням збільшення їх кількості, зріс у середньому до 73-х, а забезпечених киснем маємо лише 68,5%. Що стосується даних по адмінодиницях, то вони, за інформацією департаменту охорони здоров’я ОДА та ОЛЦ МОЗ, на п’ятницю такі: в Ужгороді 8 180 недужих (там навіть канікули для школярів зроблять раніше, з 1 по 7 березня), у районі – 3 774, на Тячівщині – 3 750. Далі йдуть Виноградівщина (3 285), Рахівщина (3 061), Берегівщина (2 405), Мукачево (2 365), Іршавський (2 314), Мукачівський (1 918), Хустський (1 881), Перечинський (1 835), Свалявський (1 328), Великоберезнянський (1 272), Міжгірський (1 149), Воловецький (692) райони. Загалом по Україні на 26 лютого підтвердили 1 325 841 діагноз «COVID-19», вилікувалися 1 159 311 громадян, а померли – 25 596. У світі ж кількість інфікованих уже становить 113 550 202 випадків, із них 2 519 328 летальних, одужали 89 134 277 осіб. Мирослава ГАЛАС

осіб, які надавали консультаційні послуги з тимчасового ввезення авто в Україну, та пропонували за хабар уникнути створення службовцем штучних перешкод при оформленні машин. Правоохоронці задокументували кілька фактів одержання неправомірної вигоди на загальну суму майже 3700 євро. Заходи із викриття протиправної діяльності проведені спільно зі слідчими ТУ ДБР у м. Львові та за оперативного супроводу УСБУ в області, повідомляє пресслужба Закарпатської прокуратури.

ДОПОМОГУ В КОНТРАБАНДІ МИТНИК ОЦІНИВ У 4000 ДОЛАРІВ За процесуального керівництва обласної прокуратури на одержанні хабаря спіймали головного держінспектора МП «Павлово». За 4 000 доларів він обіцяв не перешкоджати закарпатцеві в незаконному переправленні тютюнових виробів у вантажному потязі, що прямував до ЄС. Попередньо йшлося про 50 ящиків сигарет, кожен із яких митник «оцінював» у 80 дол. При одержанні частини грошей, 27 тис. грн, посадовця викрили та затримали правоохоронці, повідомляє пресслужба обласної прокуратури.

В ОДНІЙ ПОЖЕЖІ – ДВОЄ ЗАГИБЛИХ Трагедія сталася в с. Репинне Міжгірської тергромади. Вранці 24 лютого сусід помітив густий дим, що валив із вікон оселі, де мешкали син із матір’ю. Чоловік зайшов у приміщення та побачив, що в одній із кімнат тліє матрац. Він його швидко загасив. Проте в інших кімнатах виявив тіла мертвих господарів . Причину займання встановлять правоохоронці. А рятувальники відзначають: якщо у 2020-му (на 25 лютого) зафіксовано 8 загиблих на пожежах, то цьогоріч – 13. Серед основних причин загорання – нехтування правилами пожежної безпеки, наголошують у пресслужбі У ДСНС.

смерті бібліотекаря абонементного відділу ТИХАНОВИЧ Ольги Михайлівни і висловлюють сердечне співчуття родині та близьким покійної. Ректорат, профспілкова організація, колектив медичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет» поділяють біль непоправної втрати та висловлюють сердечне співчуття старшому лаборанту кафедри госпітальної терапії Ірині Романівні Тиханович із приводу передчасної смерті матері ТИХАНОВИЧ Ольги Михайлівни. Ректорат, профспілкова організація, колектив медичного факультету післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки ДВНЗ «Ужгородський національний університет» поділяють біль непоправної втрати та висловлюють сердечне співчуття фахівцю підго-

товчого відділення Олені Романівні Тиханович із приводу передчасної смерті матері ТИХАНОВИЧ Ольги Михайлівни. Ректорат, профспілкова організація, колектив хімічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет» глибоко сумують із приводу смерті доцента кафедри неорганічної хімії ХУДОЛІЙ Валентини Олександрівни і висловлюють сердечне співчуття родині та близьким покійної. Керівництво та колектив ГУ ДМС України в Закарпатській області висловлюють щире співчуття начальнику Іршавського РВ ГУ ДМС України в Закарпатській області Василю Юрійовичу Марущинцю у зв’язку з тяжкою втратою – смертю батька МАРУЩИНЦЯ Юрія Михайловича. Вічна йому пам’ять.

ЧАС МІСЦЕВИЙ 3

№8 (4920)

27 лютого 2021 року

TT КАРАНТИННА ТВОРЧІСТЬ «ІРШАВА» ЗРОБИЛА «ШАЛАТУ» Всередині заслуженого працівника культури України Надії Мельник-Гудь нуртує творча жилка. Вже понад 30 років вона є керівником народного фольклорного ансамблю «Іршава». Нещодавно в цього колективу сталася мегакрута подія – вони відзняли кліп «Шалата». Щоб не було творчого вакууму в період карантину, дві вихованки Надії Іванівни, Ольга Міщенко та Ольга Продан, записали дуетом понад 20 закарпатських народних пісень. Аби вписатися в актуальну нині соціальну дистанцію, одна виконавиця стояла біля огорожі, інша – біля «агоша» (стовпа). У той період Н. Мельник-Гудь вийшла через фейсбук на зв’язок із відомим українським композитором Русланом Талабірою. Обмінялися творчими задумами, домовилися записати

фонограму. Ось так на її основі в керівниці «Іршави» виникла ідея відзняти кліп «Шалата» (Як відомо, це – популярний на Закарпатті натуральний вітамінний інгредієнт страв). З вибором локації допоміг народний артист України Іван Попович – знімали в Осої. Варто відзначати, що кліп – недешеве задоволення. Перемовини велися з ужгородським композитором і аранжувальником Дмитром Фесенком. Він обіцяв за це взятися, однак ніяк не знаходив часу. Тоді Надія Іванівна звернулася до учасника «Іршави» Юрія Танька, котрий і став режисером «Шалати». Відео знімали брати Матішинці. І кліп та виконання пісні припали до душі публіці, про що свідчать численні перегляди в ютубі й на ФБ та цікаві коментарі. Іван КОПОЛОВЕЦЬ

Інформація про виконання обласного бюджету за 2020 рік У 2020 році до обласного бюджету мобілізовано податків, зборів та інших доходів у сумі 954 494,1 тис. грн., що на 14,1%, або на 156 596,2 тис. грн, менше надходжень за 2019-й, у тому числі до загального фонду (без урахування трансфертів) – 792 591,6 тис. грн, що становить 103,4%, або на 50 409 тис. грн більше 2019 р., та до спеціального фонду (без урахування трансфертів) – 161 902,4 тис. грн, що на 56,1% (або на 207 005,2 тис. грн) менше 2019-го. Причиною такого скорочення є зменшення власних надходжень бюджетних установ на 58,9%, або на 213 067,3 тис. гривень. Обсяг та структура доходів загального і спеціального фондів за видами доходів, які забезпечують надходження не менше 3 відсотків загального обсягу доходів за 2019 - 2020 роки (тис.грн.) Темп Питома вага у росту загальному обНазва коду доходів 2019 рік 2020 рік 2020/2019, сязі, % 2019 рік 2020 рік % Податок та збір на доходи 650 694,9 693 879,9 106,6 58,6 72,7 фізичних осіб Податок на прибуток підпри- 42 242,7 46 587,0 110,3 3,8 4,9 ємств Плата за надання адміністра- 29 663,2 30 990,5 104,5 2,7 3,2 тивних послуг Надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними 122 053,4 31 594,6 25,9 11,0 3,3 установами згідно із законодавством Інші джерела власних надхо- 239 837,9 117 229,4 48,9 21,6 12,3 джень бюджетних установ Обласний бюджет у 2020 році отримав трансфертів із державного бюджету по загальному та спеціальному фондах у сумі 2 180 760,3 тис. грн, у тому числі дотацій 595 606,1 тис. грн (або 100%) та субвенцій – 1 585 154,2 тис. грн (93,2%) річного плану з урахуванням змін. Видатки обласного бюджету без урахування трансфертів, що передаються до інших бюджетів, у 2020 році становили 2 104 501 тис. грн, з них по загальному фонду – 1 364 137,4 тис. грн, що склало 98,2% до плану річних призначень із урахуванням змін, по спеціальному фонду – 740 363,6 тис. грн при кошторисних призначеннях на рік у сумі 1 152 135 тис. грн. Обсяг та структура загального і спеціального фондів, спрямованих у 2019 – 2020 роках на галузі бюджетної сфери (тис.грн.) Темп Питома вага у Назва коду функціональної Касові видатки росту загальному обкласифікації видатків 2020/2019, сязі, % 2019 рік 2020 рік 2019 рік 2020 рік % 0100 «Державне управлiння» 117 805,9 47 345,1 40,2 4,5 2,2 1000 «Освiта» 569 399,0 636 511,4 111,8 21,9 30,2 2000 «Охорона здоров’я» 1 177 032,8 520 859,4 44,3 45,2 24,7 3000 «Соцiальний захист та 230 246,5 195 801,9 85,0 8,8 9,3 соцiальне забезпечення» 4000 «Культура i мистецтво» 119 822,5 110 546,8 92,3 4,6 5,3 5000 «Фiзична культура i спорт» 71 894,2 64 171,6 89,3 2,8 3,0 6000 «Житлово-комунальне 6 540,1 4 841,0 74,0 0,2 0,2 господарство» 7000 «Економічна діяльність» 286 879,4 497 335,3 173,4 11,0 23,6 8000 «Інша діяльність» 25 382,4 27 088,7 106,7 1,0 1,3 Разом (без урахування транс- 2 605 002,8 2 104 501,0 80,8 100,0 100,0 фертів іншим бюджетам) У порівнянні з 2019 роком видатки зменшилися на 19,2 відсотка, або на 500 501,9 тис. грн. Зменшення видатків обласного бюджету пов’язане переведенням з квітня 2020 р. на фінансуються з Національної служби здоров’я України установ охорони здоров’я, які є комунальними некомерційними підприємствами, та зменшенням витрат на проведення окремих заходів закладами обласного бюджету із запровадженням карантину з метою запобігання негативному розвитку епідемічної ситуації та протидії поширенню коронавірусу COVID-19. Видатки на галузь «Державне правління» у порівнянні з 2019-м зменшились у 2,5 раза (або на 70 460,8 тис. грн) у зв’язку із взяттям на баланс у 2019 р. Комунальною установою «Управління спільною власністю територіальних громад» об’єктів, будівель, споруд, які не закріплені за підприємствами, організаціями на праві господарського відання або не передані в оперативне управління, на загальну суму 83 321,3 тис. грн. (у т. ч. спорткомплекс «Юність» – 59 856,1 тис. грн). Із спеціального фонду на капітальні видатки використано 593 992,5 тис. грн, у т. ч. за рахунок коштів, що передаються із загального фонду бюджету до бюджету розвитку (спеціального фонду) 277 520,5 тис. гривень. На реалізацію 50 обласних програм із обласного бюджету використано 220 952,8 тис. грн, що становить 95,4% плану на рік. З обласного бюджету для надання та обслуговування пільгових кредитів громадянам використано 13 892,7 тис. грн, у т. ч. на програму забезпечення молоді, учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб житлом у Закарпатській області – 4 867,7 тис. грн та цільову програму «Власний дім» – 9 025 тис. грн. Одночасно повідомляємо, що на сайті облдержадміністрації розміщено проєкт рішення «Про затвердження звіту про виконання обласного бюджету за 2020 рік» із пояснювальною запискою. Публічне представлення звіту про виконання обласного бюджету за 2020 р. відбудеться в 11 годин 5 березня 2021 року у приміщенні департаменту фінансів облдержадміністрації (м. Ужгород, пл. Народна,4 каб 482), тел. (0312) 61-28-50. Департамент фінансів облдержадміністрації

Дата офіційного опублікування в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля – 24.02.2021 року. Реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля – №20208106391. ОГОЛОШЕННЯ про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля Повідомляємо про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зазначеної в пункті 1 цього оголошення, з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності. 1. Планована діяльність Влаштування водозабірної споруди для поливу багаторічних насаджень ТОВ «Натс Гарден» на території Кальницької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області. Капремонт. - Площа зрошення 81,76 га. - Протяжність водопровідної мережі – 580 м. - Технічні характеристики трубопроводу: діаметр – 160 мм; матеріал – ПЕ-HD; товщина стінки – 12,5 мм. - Потужність насосної станції (водозабору на каналі річки Стара) – 37 кВт. - Продуктивність насосної станції (водозабору на каналі річки Стара) – 82 м куб./год. - Потужність насосної станції (системи крапельного зрошення) – 37 кВт. - Продуктивність насосної станції (системи крапельного зрошення) – 80,5 м куб./год.

TT З ГЛИБИНКИ

БОБОВЕ – СЕЛО НА МЕЖІ

а офіційними статистичними даними, ще 10 років тому тут мешкало 200 осіб, нині – кілька десятків. Бобове, що належить до Углянської тергромади на Тячівщині, опинилося на межі зникнення. Місцеві кажуть: село завжди було малочисельним – у 1980-ті там нараховувалося близько 60-ти дворогосподарств, де проживало не більше 300 чоловік, але раніше в ньому вирувало життя. Зараз молодь у пошуках заробітків виїхала за кордон. Залишились лише старі й дрібка малих. Дістатися до села, що ховається в улоговині між крутосхилими пагорбами, непросто: без автівки підвищеної прохідності не обійтися. «Швидка» чи «пожежка» сюди просто не доїжджають: ґрунтова дорога зі стрімкими підйомами та спусками – не для них, особливо в сезон дощів. До того ж соціальні заклади тут занепадають. Колишній ФАП, відкритий у 1960-ті, розміщується в частині будинку 81-літньої пенсіонерки Марії Феєр, котра 31 рік пропрацювала там санітаркою, а коли вийшла на заслужений відпочинок – її замінила донька. Були ще фельдшер і медсестра. А зараз приміщення пустує і руйнується, пацієнтів тут давно не приймають.Люди кажуть: добре, що неподалік живе фельдшерка, котра хоч і в декретній відпустці, та за нагальної потреби по дзвінку навідує односельців. Немає в Бобовому ні аптеки, ні магазину (до найближчого – 2-3 км через пагорби). Місцеві звикли покладатися лише на власні сили. Дні ми-

Фото автора

НЗ

нають у праці та домашніх клопотах, а коротати довгі зимові вечори допомагають улюблені заняття. 44-річна Наталія Волос пряде нитки з овечої вовни та в’яже з них теплі шкарпетки й капці. Такі архаїчні прялки можна нині побачити хіба в музеях давнини, але для господині це незамінний атрибут. Користуватися таким приладдям навчив брат-вівчар 16 років тому. «Навесні вівці стрижемо, миємо вовну, сушимо, скубемо, прядемо, плету капці, светри», – розповідає господиня. Вовни з однієї вівці вистачає на светр. Іноді свої

TT ПОРАХУВАЛИ

ПОНАД 2 МЛН ГРИВЕНЬ НАДІЙШЛО В БЮДЖЕТ ОБЛАСТІ ЗАВДЯКИ АЛКОГОЛЮ ТА ТЮТЮНУ Протягом січня суб’єкти господарювання області придбали ліцензій на оптову та роздрібну торгівлю тютюновими й алкогольними виробами на суму 2,08 млн грн. Зокрема до місцевих бюджетів перераховано 1,03 мільйона гривень плати за

Чопська міська рада оголошує конкурс на заміщення  Вакантної посади головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління освіти, культури, молоді і спорту. У конкурсі можуть брати участь громадяни України, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магістра за напрямами підготовки «бухгалтерський облік», «облік і аудит», вільно володіють державною мовою та мають навички роботи на комп’ютері, здатні за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов’язки.  Вакантної посади спеціаліста І категорії відділу охорони здоров’я.

- Максимальні витрати води на зрошення – 80,5 м куб./год. - Річна потреба у воді – 49,275 тис. м куб. (максимальна). 2. Суб’єкт господарювання ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАТС ГАРДЕН» – код ЄДРПОУ 42452734. 89421 Закарпатська обл., Ужгородський район, село Сторожниця, вулиця Гагаріна, будинок 60, тел.+380505139383. 3. Уповноважений орган, який забезпечує проведення громадського обговорення Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації 88008 м. Ужгород, пл. Народна, 4. E-mail central@ecozakarpat.gov.ua. Контактна особа – Урись Ігор Омелянович. Телефон (0312) 61-67-01, 4. Процедура прийняття рішення про провадження планованої діяльності та орган, який розглядатиме результати оцінки впливу на довкілля Дозвіл на виконання будівельних робіт, що видається Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (або інший уповноважений орган) відповідно до чинного законодавства України. 5. Строки, тривалість та порядок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, включаючи інформацію про час і місце усіх запланованих громадських слухань Тривалість громадського обговорення становить 26 робочих днів (не менше 25, але не більше 35 робочих днів) з моменту офіційного опублікування цього оголошення (зазначається у назві оголошення) та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на

право оптової торгiвлi цими товарами й 1,05 млн – роздрібної. Всього минулого місяця в краї видано 346 ліцензій на роздрібну торгівлю алкоголем та тютюном, призупинено 47 та анульовано 40, інформує ДПС у Закарпатській області. У конкурсі можуть брати участь громадяни України, які мають вищу освіту за освiтньо-квалiфiкацiйним рівнем спеціаліста, магістра, вільно володіють державною мовою та мають навички роботи на комп’ютері, здатні за своїми діловими й моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов’язки. Документи, що подаються для участі в конкурсі: заява про участь у конкурсі, заповнена особова картка (форми П-2ДС) із відповідними додатками, дві фотокартки розміром 3х4 см, копія документа, який посвідчує особу, копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, декларація особи, уповноваженої

довкілля та іншої додаткової інформації, визначеної суб’єктом господарювання, що передається для видачі висновку з оцінки впливу на довкілля. Протягом усього строку громадського обговорення громадськість має право подавати будь-які зауваження або пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (в тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із внесенням до протоколу громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. Відповідно до Закону України №733-ІX від 18.06.2020 року про внесення зміни до статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), який набрав чинності з 17.07.2020 р., громадське обговорення планованої діяльності проводиться у формі надання письмових зауважень і пропозицій (у тому числі в електронному вигляді), про що зазначається в оголошенні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та у звіті про громадське обговорення. У цей період громадські слухання, передбачені статтею 7 цього Закону, не проводяться і на дати, що припадають на цей період, не призначаються. 6. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган, що забезпечує доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої доступної інформації щодо планової діяльності.

ЗНИКНЕННЯ

вироби жінка продає знайомим. Тепле ремесло зігріває рідних пані Наталії. Та вона шкодує, що нема кому передати свої знання: четверо дітей роз’їхались, а більше ніхто не хоче вчитися. Винятком тут сім’я Зеленьків, де з’явилося на світ 11 діток. Поки малеча ростиме – село точно не зникне. Кілька учнів навчаються у місцевій початковій школі. Одна стіна занедбаної будівлі тримається на опорах. Під час нашого візиту уроки вже завершилися, тож поспілкуватися з учителькою не вдалося. Є в Бобові і справжні народні таланти. Знаний у околицях столяр, а колись ще й скрипаль Юрій Шафар грати на інструменті навчився в дитинстві. В молодості музиканта запрошували на весілля. І зараз час від часу дістає з футляру улюблену скрипку. «Я придбав її, коли ще в школу ходив, заробляв уже гроші самостійно – кому тумбочку зроблю, кому стільчик чи столик», – згадує. Бобове є також батьківщиною відомого музиканта-віртуоза Цилька Мотрі. Попри всі труднощі, мешканці села не збираються покидати свої домівки. Бо лише тут, у мальовничому куточку, де виросли вони та їхні чада, почуваються добре і спокійно. Та чи повернуться сюди без умов для комфортного життя їхні сини й доньки?.. P.S. Авторка вдячна за допомогу о. Василю – настоятелю православного храму с. Груники. Наталія Маджара, Тячівщина

Організація продає з аукціону будівлю магазину загальною площею 89.4 кв. м за адресою: Ужгородський район, с. Р. Геївці, вул. Борканюка, 14. Стартова ціна – 115 000 грн, без урахування ПДВ. Реєстраційний внесок – 170 гривень. Гарантійний внесок – 10% від стартової ціни. Аукціон відбудеться 4 березня 2021 року об 11.00 (за к. ч.). Останній термін реєстрації учасників – 3 березня 2021 року. Довідки за телефоном: (050) 771-13-93.

на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (кандидата на посаду), за минулий рік за формою, що в и з н ач а є т ь с я Н а ц і о н а л ь н и м агентством, копії документів про освіту (підвищення кваліфікації, присвоєння вченого звання, присудження наукового ступеня), копія військового квитка (для військовозобов’язаних). Д одатк ова інформація щодо основних функціональних обов’язків, розміру та умов оплати праці надається начальником відділу кадрової роботи за адресою: м. Чоп, вулиця Берег, 2, кабінет №17, або за телефоном (0312) 71-12-42. Термін, протягом якого приймаються заяви, становить 30 днів із дати опублікування оголошення.

Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації: 88008 м. Ужгород, пл. Народна, 4. E-mail central@ ecozakarpat.gov.ua Контактна особа – Урись Ігор Омелянович. Телефон (0312) 61-67-01. 7. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган, до якого надаються зауваження і пропозиції, та строки надання зауважень і пропозицій. Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації 88008 м. Ужгород, пл. Народна, 4. E-mail central@ ecozakarpat.gov.ua. Контактна особа – Урись Ігор Омелянович. Телефон (0312) 61-67-01. Зауваження і пропозиції приймаються протягом усього строку громадського обговорення, зазначеного в абзаці другому пункту 5 цього оголошення. 8. Наявна екологічна інформація щодо планованої діяльності Звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності на 44 аркушах. 9. Місце (місця) розміщення звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації (відмінне від приміщення, зазначеного у пункті 6 цього оголошення), а також час, з якого громадськість може ознайомитися з ними: Кальницька сільська рада, 89624 Закарпатська обл., Мукачівський район, село Нове Давидково, вулиця Миру, будинок 4-А, 24.02.2021 р., контактна особа Качур Є. І.

4 ТЕМА

№8 (4920)

27 лютого 2021 року

НЗ

TT МІНІДОСЛІДЖЕННЯ

ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ В БЕРЕГОВІ,

АБО ЩО ВАМ СКАЖУТЬ У ВІДПОВІДЬ ЕТНІЧНІ УГОРЦІ, ЯКЩО ГОВОРИТИ УКРАЇНСЬКОЮ?

искусія про українську мову й закарпатських угорців майже така ж давня, як і аналогічна про українську мову та російськомовних українців. Узагалі, сперечатися про це в нашому краї – справа невдячна: одразу починають оперувати заїждженими фразами про толерантність і «представників 100 національностей, що мирно уживаються на цій території упродовж століть», або ж ідуть пити закарпатське вино чи каву. Ба навіть дипломати на останній міжурядовій зустрічі мовного питання воліли не торкатись, а говорили про добросусідські взаємини, ремонт доріг і КПП на кордоні. Проте з 16 січня цього року мовний закон діє, і його буква гарантує захист української у сфері обслуговування. Тож чи виконується він у Берегові та як саме – ми вирішили перевірити на собі, у звичайний день відвідавши Берегово.

ЯКОЮ ВАМ ТРЕБА, ТАКОЮ І ГОВОРИМО Згаданий закон гласить, що відтепер інформація про товари та послуги на території України має надаватися насамперед державною мовою, себто підприємства, установи й організації усіх форм власності та підприємці мають обслуговувати споживачів передусім українською. Закон, очевидно, захищає її як державну мову і права українців, для яких вона є рідною. Так само очевидно, що наші співвітчизники, чия рідна мова не українська, сприймають закон без особливого пафосу. І хоча ставлення громадськості до заяв про «ущемления прав русскоязычных граждан» у нас загалом відоме (скандал із викладачкою одного з київських університетів був цьому добрим доказом), на територіях, де проживають етнічні групи, як-от угорці, все не так однозначно. У Берегові угорці становлять, за різними оцінками, 50 – 60% населення. То як тут із мовою? Чи утискають чиїсь права: угорців (адже саме про це ми періодично чуємо із заяв Товариства угорської культури Закарпаття та від угорського уряду), від яких вимагають спілкуватися не рідною, а державною; чи українців, які можуть не отримати гарантованих законом послуг на території України в місці компактного проживання нацменшини? Перевірятимемо буквально на своїй шкурі. Йдемо в центр міста, плануємо зайти в кілька крамниць, аптеку та на ринок – де ж краще можна вивчити ситуацію? (Одразу відкидаємо варіанти з термальними купальнями та готелями, оскільки орієнтовані ці заклади на українських туристів і де-де, а там точно володіють українською). Пригадую, що треба придбати дітям судинозвужувальні краплі й заходжу в одну з центральних аптек. Вітаюся українською та прошу товар. Продавчиня ввічливо відповідає українською з місцевим акцентом, дає ліки. Розраховуюся і вирішую поцікавитися: якби звернулася до неї угорською – вона теж відповідала би українською? «Ні, таким покупцям ми відповідаємо угорською. Мусимо знати кілька слів нею, аби могти спілкуватися з місцевими жителями. Хоча я не володію цією мовою, але зможу порозумітися з клієнтом. Від нас цього вимагають власники аптеки. Знаю, що в більшості крамниць у місті така ж практика. Зручно має бути насамперед клієнтові, тому ми тут усі переважно двомовні». Згодом, коли я запитую те саме (але вже представившися журналісткою та зайшовши до крамниці разом із колегою-фотокором) у продавчині окулярів у бутику, діалог у нас виходить сухий і дещо напружений (всетаки відчувається накрученість навколо «мовної теми»). «Ми можемо розмовляти з вами тією мовою, якою вам зручно, якщо ви захочете придбати окуляри в

нашому магазині», – відповідає жінка, відмовляючись назватися та не дозволяючи себе сфотографувати, навіть попри те, що вона в масці. Каже, що сама – угорка, українською знає кілька десятків слів, які використовує в роботі. Й також наголошує, що тут для неї головне – комфорт клієнта. Зауважую, що хоч їй явно не подобається тема розмови й моя присутність у закладі, вона не грубіянить і не відходить від «офіційної» лінії про «все для зручності споживача». Побіжно задумуюся: чи було б це так само толерантно, якби я зараз запитувала те ж саме десь, скажімо, в російськомовній Одесі чи Херсоні?..

доволеною. Діє той же принцип: якою мовою хочете, такою й говоримо, лишень щось купіть. «У Берегові немає мовної проблеми на рівні обслуговування, – підтверджує мої думки Марічка Муска, службовиця з Берегівської РДА, з якою зустрічаємося в місті згодом, аби «розвіртуалитися». – Ті, хто працює у сфері торгівлі чи послуг, зацікавлені продати свій товар. Відтак, якщо це притомні люди, вони зроблять усе, аби отримати у вашій особі клієнта. Тому в магазинах – двомовні продавці, а надавачі послуг зуміють зробити так, аби клієнт залишився задоволений. Мої перукарі, майстри манікюру чи з корекції брів – угорки. «Бровистка» українською знає два слова: «чорний» і «темно-коричневий», але вона так викладається в роботі й править за це таку ціну, що я продовжую до неї ходити. За кілька місяців вона вивчить десять слів». На мовну проблему можна наштовхнутися у спілкуванні з тими людьми, каже жінка, котрі чита-

може, я просто не потрапляла на його зміну». Словом, мовні проблеми починаються тоді, коли йдеться про принципи. «Якось у подруги, яка переїхала з Івано-Франківська в Берегово і влаштувалася тут у банку, – пригадує Наталія, – був випадок, що літня пара вимагала обслуговування угорською. Дійшло до криків. Із одного боку: «Хто вас узяв сюди працювати?!» А з другого: «Я в Україні й розмовлятиму з вами українською на роботі», – розказує жінка. Міркую собі, що, можливо, саме для таких випадків і потрібен закон про мову. Адже саме закон найкраще визначає, хто правий, а хто ні.

ють і дивляться відповідні медіа й упевнені, що їх утискають, залякують і прагнуть нашкодити тільки тому, що вони – угорці. «Маю знайому, працювали в одній установі, вона в декреті зараз. Після котроїсь із недавніх погроз (Йдеться про лист, надісланий на адресу угорського консульства. – Авт.) написала мені, що перелякана й думає: їй нічого більше не залишається, тільки емігрувати звідси. Ну як можна реагувати на провокації такого штибу, абсолютно не аналізуючи ситуації?!»

та невідомої, проте дуже гарної рослини: на зелених гілочках, як намисто, нанизані фіолетові ягоди. Власниця краму принаджує закликами угорською, але після того, як запитую, мовляв, скільки хочете за це, відповідає ламаною російською: «Десіть грівєн» (Місцеві угорці 40 – 50 років досить непогано володіють нею, бо вчили її в школі за часів Союзу). Даю десятку, вибираю букетик, роздивляюся й нахвалюю – бо ж гарний! Продовжую далі розпитувати українською, очікуючи, що продавчиня також на неї перейде: «А як ця рослина називається?» «Нє могу сказать, ми на єто по-венгерскі кажем «фодьонть», – пояснює. Усвідомлюю, що українською вона не заговорить, як би я не старалася, бо не знає її. Це, до речі, тенденція: місцеве сільське населення часто володіє лише угорською і дуже погано – російською чи українською. Тобто настає той момент, коли розумієш: розмові «фодьонть». Зате сусідка цієї продавчині, біля якої зупинився колега, перебиває нас і пояснює ламаною російською та місцевим діалектом, що цих рослин багато на Малій горі (Це місцевість під Береговим, де схили завжди були засаджені виноградниками, але частина з них занедбана з часів СРСР, і там розрослися хащі). За дві хвилини я також встигаю дізнатися, що в цієї жінки там найкращий черешневий сад у Берегові, понад 40 дерев, і черешні «бальшиє, как мячики», а ще є яблука та персики. Плюс отримую запрошення навесні прийти туди в гості й зробити репортаж. Пані Ліза сьогодні на ринку продає сироп із шипшини, тож відразу інформує про особливості його приготування та користь цих ягід для діабетиків і людей, котрі мають проблеми з жовчю. Уся наша розмова про-

КОЛИ В РОЗМОВІ НАСТАЄ «ФОДЬОНТЬ» Тим часом підходимо до місцевого ринку. Перед входом до нього розмістилися в ряд ґаздині з сіл: тут яйця, сало, молоко, квасоля, шматки гарбуза та домашні закрутки. Зупиняюся біля жіночки з букетиками «котиків»

ЧИЯ КАВА ЗВЕРХУ? Із продавчинь переводимо з колегою увагу на вивіски. Адже закон гарантує, що вони мають подаватися українською, як і інформація на цінниках, в інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню... Примітно, що майже всюди вивіски в Берегові – українською й угорською, переважно поруч. Або ж угорською зверху, українською – нижче. Дуже рідко – навпаки. Так можна вивчити, що аптека – це patika, перукарня – fodrászat, «не паркувати» – «nem parkoló», а з продубльованого оголошення на дверях «вхід лише у масках» угорською ідентифікую хіба «maszk». Зате ми добряче посміялися з банера вуличного фастфуду, де продають розчинну каву, млинці та фанки (Угорський варіант пампухів, присипаних пудрою. – Авт.). Для перекладу власники користувалися явно не словником і навіть не Googleперекладачем, а своїм знанням мови. Відтак káve перекладено як «кофе», fánk – «пончики», а «безалкогольні напої» написано як «безалкАгольні ПаНої». Розраховано, очевидно, на те, що той, хто раптом посеред вулиці чогось із цього захоче, все й так зрозуміє. На крайній випадок, є картинка. Тому для людей із гумором у Берегові – ніяких труднощів перекладу! У цьому ж переконуюся і спілкуючись із ромкою, яка поруч із цим кіоском продає вживане взуття, розкладене в дитячому візочку (гарна вітрина, чого ж!). Знаю, що вони в Берегові – переважно угорськомовні, тож вирішую спробувати, чи зможу я, україномовна, придбати в неї товар. Жінка, бачачи, що дивлюся на чоботи, кеди й туфлі, починає жваво нахвалювати товар угорською. Перепитую українською, яку ціну править за черевики. «Двесті грівєн пара, – відповідає ламаною російською. – Какіє вам надо? Вот харошій сапогі на вас». «Та мені би дітям щось, дитячі є у вас?» – перепитую. «Дітям тоже маєме, паніко, никайте, але які файні», – ромка одразу ж переходить на закарпатську говірку й пропонує кілька варіантів, але я відмовляюся: мовляв, не той розмір. Хоча розмовою залишаюся за-

ПРОБЛЕМИ Є, КОЛИ МОВА ПРО ПРИНЦИПИ Про ще один випадок, коли мовна проблема в Берегові може спричинити конфлікт, згодом за кавуванням у центрі міста розкаже дружина колегижурналіста Наталія, вчителька англійської. Свого часу вона щодня їздила на роботу в Угорщину через кордон велосипедом – викладала в тамтешній школі. Вона перфектно володіє й українською, й угорською, але спілкується першою з них і вимагає її ж у відповідь. «Якось я поскаржилася на чоловіка, котрий принципово не хотів переходити на українську, – розповідає. – Це був автозаправник на АЗС однієї зі всеукраїнських мереж. Я зверталася до нього українською, а він до мене – угорською. Попросила його відповідати також українською, він відказав, що принципово не перейде на неї, бо я приїхала сюди на автомобілі з угорськими номерами. Мене це обурило. Берегово – маленьке містечко, тут усі знайомі, тож знаю, що він може розмовляти українською. Я зателефонувала на «гарячу лінію» і поскаржилася на того працівника, ну а потім більше його не бачила. Можливо, він і втратив роботу через це. А

ходить цим самим суржиком (гримуча суміш угорських слів із російськими та закарпатським діалектом) – але задоволення від спілкування отримуємо обидві.

«ВИ – НЕ МІСЦЕВИЙ?» «НІ, Я ПРОСТО ОСВІЧЕНА ЛЮДИНА!» Лізі-нийні, як вона просить себе називати, залишилася би найяскравішим спогадом із берегівського ринку, якби за кілька десятків метрів ми не зустрілися з Ігорем Семеновичем. Біля нього я зупинилася придбати аукубу. Поки шукала гроші, продавець узявся пояснювати особливості догляду за декоративним кущем – і я аж перестала порпатися в рюкзаку. Він говорив чистою літературною мовою, як моя університетська професорка! На ринку в Берегові! Погодьтеся, випадок особливий. Я знайшла-таки гроші, даю, хвалю прекрасну українську співрозмовника й запитую: «Ви – не місцевий?» «Чого ж – не місцевий? Я просто освічена людина. Живу в Берегові все життя, ходив тут у школу, підпрацьовую трохи зараз на ринку, продаючи вирощене в саду, бо гроші потрібні», – чоловік явно потішений компліментом. Тим часом розповідаю, що я журналістка й готую матеріал про закон, українську мову та Берегово, прошу поспілкуватися на цю тему й питаю дозволу його сфотографувати. Настрій Ігоря Семеновича міняється, фотографуватися він відмовляється й завершує діалог фразою: «А що тут говорити? Це тисячу років була територія Угорщини, тут говорили угорською, і далі говорять... І я можу. Magyarul beszélek (Розмовляю угорською. – Авт.) за потреби. І українською теж. Тому нема чого в Берегові про мову говорити». Авжеж, нема, думаю. От навіть дипломати про це не говорять! Дорогою назад, уже з кущем аукуби в руках, іще раз зустрічаюся з Лізі-нийні. «Сколько цветок купіла?» – питає. Називаю ціну. «Ну, ти прієжжай вєсна мой сад. Я тєбє так дам», – махає мені. Прощаємося. Іду з базару з думками про те, що, може, й справді в Берегові варто говорити з людьми про рідкісні рослини, сироп із шипшини чи закарпатські вина?.. Розмова тоді, навіть якщо ти ні бум-бум по-угорськи або ж вони – по-українськи, виходить набагато злагодженішою. Хоча, навіть за келишком сонячного напою в Берегові мова таки заходить іноді про мову, даруйте за тавтологію. Як розповів відомий приватний винороб Карл Шош, у підвал до якого ми не могли не зайти, в дегустаційному залі часом спалахують і такі суперечки. «Буває, – каже Корчі-бачі, – що закидають мені гості, особливо зі Львівщини чи Івано-Франківщини, чому не веду презентацію державною мовою. Мовляв, ти живеш на українській землі, то розмовляй із нами українською. Зазвичай пояснюю, що я – етнічний угорець і говорю угорською, як і мої батько й діди, котрі теж тут жили, робили вино й мене цього навчили. Саме тому воно таке смачне, і ви його зараз п’єте, нахвалюючи. А в школі ми колись учили російську – нею й спілкуюся з туристами. Вивчати зараз у свої роки українську я не почну, тож пропоную на цьому припинити суперечку. Здебільшого на тому й розходимося. Але зрідка все ж чую неприємні слова на свою адресу. Що ж, люди всякі є. Маю надію, що більше вони в мій підвал не прийдуть». Тетяна КОГУТИЧ Фото Сергія Гудака

НЗ

№8 (4920)

27 лютого 2021 року

НЕЗАБУТНІ МИТЦІ 5

TT ОСОБИСТОСТІ

ВЕЛИКОДНЯ БАРВИСТА ПЛАНЕТА СЬОГОДНІ, 27 ЛЮТОГО, ГЕНІАЛЬНОМУ ЮРІЮ ГЕРЦУ ВИПОВНИЛОСЯ БИ 90 РОКІВ

же понад вісім років один із моїх найулюбленіших митців Юрій Герц малює на небесах, але я донині зберігаю в телефоні обидва земні його номери – мобільний і стаціонарний. До того ж іноді – Бог свідок! – беру чорну парасолю, яку подарувала мені дружина художника Наталія Герц. Словом, якщо хтось колись буде укладати книжку «Сто великих закарпатців», то її неможливо уявити без колоритної постаті Юрія Герца. Адже як Мункачі, Ревес, Ерделі, Бокшай, Манайло, Коцка, Контратович, Бедзір – європейські планети у всесвіті крайового живопису, так і Герц – планета, яка фундаментально доповнює цей генофондний ряд. Його вкоріненість у отчу землю, дивовижно мозаїчна манера письма, незвичайна працездатність полонять глядачів, пронизують їхні серця. Якась фантастична, нескінченно добра й світла аура огортає картини художника. Оскільки в основі творчості Майстра живуть два основні релігійні празники, Великдень і Різдво, височіють старі дерев’яні церкви, то й асоціації так чи інакше пов’язані з Ісусом Христом. Газетна сторінка не дозволяє розігнатися з числом 33, тому редагую ідею, ділячи матеріал на 12 частин. 1. Ключова роль брата Михайла. Юрій Герц народився 27 лютого 1931 року в селі Лохово, що на Мукачівщині, в родині незаможного селянина. Його батьки, Дмитро й Марія, виховували семеро дітей – 4-х хлопчиків і трьох дівчаток. Юрко був третім. Надзвичайно важливу роль у становленні особистості митця відіграв старший брат Михайло, котрий одного разу привіз додому кольорові фарби й олівці та постійно відчував відповідальність за долю

~~Коляди на Верховині талановитого юнака. Саме за його рекомендацією Юрій вступає в Мукачівське педагогічне училище, а після закінчення – в художнє. Акцентувати б, що між Юрієм і Михайлом завжди панувала глибока взаємоповага, взаємовиручка. 2. Скромне весілля й народження Сергійка. Юрій Герц і Наталія Толстая познайомилися в Ужгородському училищі прикладного мистецтва. Зустрічатися почали восени-1954, коли юнак повернувся з війська. Улітку наступного року пара побралася. Зіграли скромне весілля – після церемонії розпису пообідали з найближчими людьми в ресторані й поїхали до матері Наталії в Горінчово Хустського району. 20 серпня 1957-го в подружжя в Хусті народився син Сергій. 3. Три знакові міста та пов’язані з ними етапи. Життя Герців ділиться на три періоди: перший – хустський (1955 – 1974), другий – мукачівський (1974 – 1982), третій – ужгородський (1982 – 2012). У Хусті подружжя перебувало під пильним оком військових і кадебістів. 1964-й – створення об’єднання «Митець Верховини», головою якого став Юрій Герц. У часи хрущовської відлиги його почали звинувачувати у творчому націоналізмі й абстракціонізмі. Ситуація вимагала десь і пристосуватися до вимог так званого соціалістичного реалізму, але й уміло захищатися, зберігаючи свій стиль.

Після майже десятилітнього переслідування 1969-го Ю. Герц вступає до Спілки художників. У Мукачеві творчій парі дихалося набагато вільніше, зокрема й завдяки чиновнику від культури Василю Цібере. Але згодом з’явилися проблеми в підвальній майстерні – після кожної зливи її підтоплювало. Відтак у 1980-му подружжю вдалося отримати майстерню в Ужгороді, а далі й цілком перебратися в крайову столицю. Здобуття Україною незалежності дозволило Юрію Герцу розкрилити свій унікальний талант на сто відсотків. 4. Учителі Бокшай, Ерделі і Манайло. Саме це потужне тріо заклало фундамент творчості Юрія Ге р ц а . О д н а з улюблених думок митця: «Бокшай, Ерделі і Манайло багато чого мені підказали. Якби не вони, то міг би й не тим шляхом піти». Бокшай і Ерделі відзначали незвичайну експресію декоративної плями, розпливчатість, нешаблонність мазків молодого художника, таким чином стимулюючи до самовдосконалення. Що прикметно: Герц захоплювався, насамперед, сакральним живописом Бокшая, портретами Ерделі, а Манайла вважав фундатором закарпатського національного образотворчого мистецтва, братом по духу й мисленню. До речі, скупий на похвалу Манайло кілька разів казав, що Герцу вдалося відчути дух Верховини, просякнути безмежною любов’ю до отчої землі, її звичаїв, обрядів, фольклору. А одного разу корифей зрезюмував: «Юрку, ніхто не може зробити в нашому мистецтві те, що ти». Додати б, що авторитетом для Ю. Герца був і Антон Шепа. 5. Перший закарпатський шевченківський лауреат-живописець. На початку 1990-х із Києва до Ужгорода приїхала делегація від Спілки художників, яка знайомилася з доробками живописців. І голова Володимир Чепелик вирішив висунути Юрія Герца на здобуття Шевченківської премії. Але до числа претендентів вдалося потрапити лише через рік, тобто в 1994-му. Врешті з тридцяти митців лишилося троє. На останньому етапі з 27 членів комітету 22 віддали голоси за Герцову серію робіт «Барвиста Верховина». Ось так

й через рік-два поверЗвик набиратися душевних сил тався, аби її завершити. на дачі, де вирощував, зокрема, «Час – це другорядне, гой виноград. Щодня голився. ловне – результат. Якщо 10. Неждана смерть хуя не малюю, то чуюся дожника. В останні роки мав хворим», – любив казати. велику базаліому, пухлину на Майстер використовуправому оці. Воно боліло, сльовав лише світловий день, зилося. Врешті лікарі видалили вважаючи, що при елекбазаліому опроміненням, але й тричному світлі робота око вмерло. 13 вересня 2012ризикує втратити щось у го митець раптово ослаб, а в кольорі, гамі. В костюмах п’ятницю 14-го його відвезли в Юрія Герца не слід шукати обласну лікарню. Там, у неврокопіювання оригіналу. логічному відділенні, він гаснув Адже основне – дух, колона очах – і 15 вересня, будучи рит. Це ніби універсальні при свідомості, після шостої закарпатські костюми. вечора ступив у вічність. Поруч Найчастіше на картинах знаходилися дружина Наталія, зображені краєвиди й племінник Михайло Герц, цімцеркви Мукачівського, бор Михайло Плакош, їхні жони Міжгірського, ВоловецьСвітлана й Тетяна. Через те, що кого, Свалявського та смерть припала на вихідні, діаУжгородського районів. гнозу так і не встановили. Похо8. Як канули в безрон Майстра був велелюдним. вість 25 картин. НаЮрій Герц спочиває на Каль~~Юрій Герц: «Що не встигну за весні 2006-го Юрій Герц варії, неподалік свого колеги життя, то докажу після смерті» з нагоди 75-річчя мав Ернеста Контратовича, поетів започаткувався крайовий шлях солідну виставку робіт у обПетра Скунця, Юрія Шкробинця, шевченківського лауреатства ласному художньому музеї. композитора Іштвана Мартона, в номінації «живопис». Слава Очевидно, що вона комусь дуже актора Василя Арендаша, фізисягнула апогею. Неординарний сподобалася, бо нюанс: оскільки грошова винавже влітку його города була купонно мізерною, майстерню обіто все пішло на придбання покрали. Причому лотен і фарб. 2003-й подарував злодії діяли не звання народного художника. І хаотично, а вилише березні 2012-го Юрія Гербирали найкращі ца вперше відзначили премією полотна, оскільім. Бокшая та Ерделі. ки орієнтували6. Раптова смерть сина. ся, де які стоять. Третього жовтня 1997-го неГерци здогадуждано пішов із життя єдиний валися, хто є засин подружжя – Сергій. Він мовником, але закінчив хустську школу із зореальних доказів лотою медаллю, далі вступив на не мали. Митцю фізико-математичний факульдовелося ходитет, навчався в аспірантурі під ти в міліцію ледь керівництвом відомого фізика не як на роботу, ~~Вони прожили разом 57 років Володимира Лендьєла. Пращоразу розповіцював у «білому домі» уповнодаючи, по суті, одне й те саме. ків-ректорів Володимира Ленваженим по Закарпаттю в НаЗвичайно, це все капітально дьєла й Володимира Сливки… ціональному агентстві з питань вибивало як із творчої, так і з 11. А слава – заповідь інформатизації. Був близький душевної колії. Урешті прийшло його. Юрій і Наталія Герци продо неординарного винаходу, розуміння, що правоохоронці жили разом 57 років. Художник пов’язаного з лазерами. Багато лише імітують розкриття злочасто називав дружину Зокурив. Коли Сергію на роботі чину. Словом, безвісти пролотчиком, а вона його Кицею. стало зле, колеги викликали пало 23 – 25 картин, зокрема Після смерті чоловіка два-три «швидку». Але, на жаль, ліка«Карпатська рапсодія», «Хрисроки мисткиня чулася так, ніби рі не змогли врятувати його тос воскрес», «Верховинський їй, цитую, «ампутували душу». життя. Діагноз – розширений весільний мотив». Опісля хуАле життя триває. У свої майінфаркт. Мав 40 років. Спочиває дожник встановив у майстерні же 90 пані Наталія передплана Барвінкоші. сигналізацію. чує чотири газети, зокрема й 7. Творча «Новини Закарпаття», щодня кухня й стиль. дивиться теленовини, активно Самобутність користується мобільним тележивописної мафоном і, ясна річ, ревно береже нери Юрія Герца пам’ять про чоловіка. У 2013-му – дивовижна. А побачив світ розкішний альбом найголовніше – «Юрій Герц. Живопис. Наталія впізнавана, неГерц. Гобелен». Прізвище Майповторна. Ще в стра фігурує в 72 томі «Світової радянські часи художньої енциклопедії всіх художник осочасів і народів», яку видав Інстибливо пройнявся тут європейських художників творчістю франу Німеччині. Нині в обласному цузьких імпрехудожньому музеї ім. Йосипа сіоністів – наБокшая зберігається понад 70 приклад, Клода полотен Майстра. В селі Лохово Моне, Едуарда школа носить ім’я Юрія Герца. В Мане й Огюста Ужгороді й Мукачеві є його вуРенуара. Вони лиці. Полотна митця колоритно також вплинули й сонячно полонять соцмережі на пошуки його на різдвяні й великодні свята. власного стилю, 12. «Як Вам там ведеться, в основі якого Майстре?..» Колись відомий – феноменальпоет Іван Драч звертався віна гра барвою, ршем до Василя Симоненка, кольором. Це – ~~Вівчарі стоячи над його могилою: «Як імпресіоністичтобі ведеться там, Василю, / ний декоративізм. Одні картини 9. Невибагливість у побуті. Під землею, під ріллею, там?..» писалися з натури, інші – з фанЮрій Герц мав спокійну, вива27 лютого я обов’язково притазії. Натхнення здебільшого жену й цілеспрямовану вдачу. йду на місце вічного спочинку з’являлося в процесі роботи, В побуті був невибагливим. митця й запитаю: «Як Вам там але стимулом могла послугуОсобливо любив їсти підбиваведеться, Юрію Дмитровичу?» вати й якась зустріч, розповідь ну квасолю з капустою, борщ, А творчість художника народить знайомого, народна музика, смажену – нарізану чіпсово, у мені відповідь. Зрештою, і сам гарна погода, спів пташок. Майнатонко – картоплю, лопатки, Майстер-Маестро в одному стер звик накидувати на папірці кремзлики, оселедець. Із алкоз інтерв’ю звисновкував мені: композицію твору, причому голем завжди знав міру. Каву «Мішку, що не встигну за життя, нерідко кілька варіантів. Далі пив рідко – беріг серце. Правда, то докажу після смерті». вибирав, поєднував. Бувало, майже 4 десятиліття курив, але, Михайло ФЕДИНИШИНЕЦЬ, що картина народжувалася на захворівши в 1987-му на пневлауреат премії одному подиху, а бувало, що монію, різко й остаточно кинув. ім. Петра Скунця

6 СПОРТ +

НЗ

№8 (4920)

27 лютого 2021 року

TT ЗИМОВА ПЕРШІСТЬ

ДЕРБІ, РОЗГРОМИ ТА ЦІКАВІ РЕЗУЛЬТАТИ Т

ретій тур зимової першості Закарпаття з футболу знову приніс цікаві дербі й непередбачувані результати. У групі А, де зосереджені команди з Ужгородщини, на стадіоні «Авангард» у обласному центрі відбувся єдиний матч: «Зірка-SPAR» (Лінці) – «Локомотив» (Чоп). Уже в першому таймі залізнички провели у ворота «Зірки» 2 м’ячі, а та спромоглася на відповідь лише наприкінці зустрічі, тож зазнає поразки – 1:2. Ще один поєдинок, «Сокіл» (Кінчеш) – «Минай» U-17, не відбувся. Турнірне становище: «Локомотив» – 7; «Зірка-SPAR» – 6; «Минай» U-17 – 1 «Сокіл» – 0. У групі В, яка також базується в Ужгороді, зафіксовано найбільшу кількість голів у виконанні однієї команди: МФА з рахунком 14:0 «розтрощила» «Невицький замок». Матч «Медея» – СДЮСШОР

U-17 перенесений. Турнірне становище: «Медея» – 6 очок; МФА, СДЮСШОР U-17 – по 3; «Невицький замок» – 0. У групі С (с. Дерцен, спорткомплекс МФА) також відбувся один поєдинок – й одразу дербі, в якому сильнішого визначали дві команди МФА (Мукачево): U-17 та U-16. Видалася цікава насичена гра – дуель тренерів та команд із справжньою спортивною агресією, боротьбою на кожнім клаптику поля. А результат – бойова нічия, 2:2. Ще один матч у цій групі, СДЮСШОР U-16 (Ужгород) – ФК «Колос» (Іванівці), перенесений. Турнірне становище: МФА U-17, МФА U-16 – по 4 очки; СДЮСШОР U-16 , «Колос» (Іванівці) – по 0. Найбільш очікуваною для вболівальників була зустріч лідерів групи D у Виноградові – іршавської «Бужори» з виноградівським «Севлюшем». Ці суперники конкурували в чемпіонаті: виноградівці програли боротьбу за золото саме

іршавчанам і в підсумку стали лише третіми, тож розраховували на сатисфакцію в зимовій першості. Й цілком могли здобути перемогу завдяки дублю нападника «Севлюша» Михайла Чедрика. Та за 5 хвилин до завершення зустрічі дублем відповів гравець «Бужори» Петро Кляп, тож нічия – 2:2 В іншій зустрічі цієї групи відбулося дербі команд виноградівської громади – ФК «В. Копаня» та «Боржавське». Вікторію виборола остання – 2:1. Турнірне становище: «Севлюш», «Бужора» – по 7 очок; «Боржавське» – 3; «В. Копаня» – 0. У групі Е (Хуст, стадіон «Карпати») продовжує кувати перемоги ФК «Терново», яке в чемпіонаті відверто не вражало й було серед аутсайдерів, а от у зимовій першості націлюється на боротьбу за медалі. У 3-му турі тернівці впевнено долають тересвянський «Авангард» – 6:2. Матч «Карпати» (Дубове) – «Хуст» не відбувся. Турнірне становище: «Хуст», «Терново»

~~Епізод матчу МФА U-16 – МФА U-17 – по 6 очок; «Авангард» – 3; «Карпати» – 0. У групі F (теж «Карпати») ФК «Іза» попри те, що пропустила першою від міжгірської «Верховини», відповіла п’ятьма влучними пострілами. Навіть граючи в меншості, ізяни зуміли реалізувати дві свої нагоди й у підсумку перемогли – 5:1. Цікавим вийшов матч між двома рівними за класом суперниками

TT ПРОФЕСІЙНИЙ ФУТБОЛ

«МИНАЙ» УДРУГЕ ЗАЗНАЄ ФІАСКО В УПЛ, А «УЖГОРОД» СПАРИНГУЄ З АМАТОРАМИ

акарпатський «Минай» вкрай невдало розпочав другу частину чемпіонату в футбольній прем’єр-лізі України. Після мінімальної поразки в 14-му турі вдома від ФК «Львів» закарпатці на виїзді зустрічалися з «Олександрією». Нагадаємо, що саме в 1-й зустрічі цих команд наші хлопці святкували першу історичну перемогу в прем’єрлізі – знаковий гол провів Антон Шиндер. «Олександрія» запам’ятала цю осічку й удома переконливо реваншувалась. Упродовж 20-ти хвилин гра була рівною, краяни мали дві хороші нагоди. На 13-й вони заробили штрафний. Анатолій Нурієв подав у карний майданчик, де вистрибнув хорватський оборонець «Минаю» Міслав Матіч – його удар головою був вищим від цілі. Через 6 хвилин у нас виник іще один момент. Закарпат-

ці вдало вийшли з оборони, м’яч дійшов до А. Нурієва, який продерся до чужих воріт лівим флангом і прострілив у штрафну. Та, на жаль, нападник із Нігерії Обгоная Угечукву обрав не ту позицію і виявився далеким, аби завершити момент. Натомість господарі поля на 40-й хвилині повели, після передачі з кутового

першим на м’ячі був Валерій Лучкевич, який пробив у дальній кут воріт – 1:0. Другий тайм розпочався вкрай невдало для краян: чергова масована атака господарів завершилася ударом метрів із 14 у дальній кут – кіпер «Минаю» через скупчення гравців навіть не помітив момент удару від Валерія Бондаренка. Третій гол стався через непорозуміння: Антон Каніблоцький викинув м’яч на партнера Андрія Ткачука, але через в’язке поле той заслабко покотився, і його перехопив Роман Вантух, котрий із розвороту перекидає кіпера – 3:0. «Минай» навіть не спромігся на гол престижу.

Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення Чопської міської ради «Про виконання бюджету міста за січень – грудень 2020 року» разом із додатками на офіційному сайті Чопської міської ради за посиланням: http://chop-rada.gov.ua/archives/ taxbase/ Проєкти рішень міської ради». На виконання статті 28, 80 Бюджетного кодексу України фінансовим управлінням підготовлена інформація про виконання міського бюджету за 2020 рік за доходами та видатками на виконання бюджетних програм. За 2020 рік до загального та спеціального фондів бюджету міста надійшло доходів на загальну суму 91 258,0 тис. грн при плановому уточненому розрахунку 93 722,7 тис. грн, виконання плану складає 97,4% (додаток 1). До загального фонду бюджету міста за 2020 рік надійшло податків, зборів (обов’язкових платежів) у сумі 71 905,3 тис. грн, виконання затверджених планових показників становить 97,8%, сума недовиконання – 1 605,0 тис. грн. За 2020 рік до загального фонду бюджету міста надійшло субвенцій із державного бюджету на загальну суму 16 892,8 тис.

грн при затвердженому плані з урахуванням змін 16 893,0 тис. грн, виконання становить 100%. За 2020 рік до загального фонду бюджету міста надійшло субвенцій із місцевого бюджету на загальну суму 1 356,1 тис. грн при уточненому плані 1 610,7 тис. грн, виконання становить 84,2%. До спеціального фонду бюджету міста за 2020 рік надійшло 1 103,8 тис. грн, виконання затверджених планових показників складає 64,6%. Видатки бюджету міста за 2020 рік (разом загальний і спеціальний фонд) склали 99 054,7 тис. грн при плані 108 983,0 тис. грн, виконання складає 90,9%, в тому числі фактичні видатки місцевого бюджету (без субвенцій та реверсної дотації) складають 71 679,7 тис. грн. Видатки загального фонду бюджету міста за 2020 рік профінансовано на загальну суму 74 868,0 тис. грн при плані 82 223,0 тис. грн, виконання складає 91,1%. Виконання видаткової частини спеціального фонду бюджету міста за 2020 рік складає 24 186,7 тис. грн при плані 26 760,0 тис. грн, виконання складає 90,4%. Також узагальнена інформація про фінансування бюджету міста Чоп за 2020 рік наведена у додатку 3. Додаток 1 ІНФОРМАЦІЯ про виконання доходів бюджету м. Чоп за 2020 рік (тис.грн.) 2020р.

Код 1 10000000 11000000 14000000 18000000 20000000 21000000 22000000 24000000 40000000 41030000 41050000 19000000 24000000 25000000 33000000

Січень - грудень Затверджений план Фактично надій- Виконання до плану на Доходи місцевих бюджетів на січень-грудень шло доходів за звітний період 2020 р. січень - грудень % відхилення (+ ; - ) (з урахуванням змін) 2020р. 2 3 4 5 6 Загальний фонд Податкові надходження 73 218,1 71 573,2 97,8 -1 644,9 Податки на доходи, податки на прибуток, податки на 55 258,3 52 351,4 94,7 -2 906,9 збільшення ринкової вартості Внутрішні податки на товари та послуги 4 313,0 4 458,8 103,4 145,8 Місцеві податки та збори, що сплачуються (перерахову13 646,8 14 763,0 108,2 1 116,2 ються) згідно з Податковим кодексом України Неподаткові надходження 292,2 332,1 113,7 39,9 Доходи від власності та підприємницької діяльності 7,0 9,9 141,4 2,9 Адміністративні збори та платежі, доходи від некомер285,2 289,2 101,4 4,0 ційної господарської діяльності Інші неподаткові надходження 33,0 33,0 Офіційні трансферти 18 503,7 18 248,9 98,6 -254,8 Субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам 16 893,0 16 892,8 100,0 -0,2 Субвенції з місцевих бюджетів іншим місцевим бюджетам 1 610,7 1 356,1 84,2 -254,6 Всього без урахування трансфертів 73 510,3 71 905,3 97,8 -1 605,0 Разом по загальному фонду 92 014,0 90 154,2 98,0 -1 859,8 Спеціальний фонд Інші податки та збори 74,1 70,1 94,6 -4,0 Інші неподаткові надходження 20,1 20,1 Власні надходження бюджетних установ 1 634,6 841,1 51,5 -793,5 Кошти від продажу землі і нематеріальних активів 172,5 172,5 Всього по спеціальному фонду 1 708,7 1 103,8 64,6 -604,9 Разом доходів 93 722,7 91 258,0 97,4 -2 464,7

Після двох поразок поспіль відбулася зустріч керівництва «Mинаю» з головним тренером Василем Кобіним. Як повідомляють у ЗМІ, поспілкувалися конструктивно, у В. Кобіна – повна довіра з боку президента «Mинаю» Валерія Пересоляка. Той сподівається, що закарпатська команда зуміє швидко вибратися з небезпечної зони. Конкуренти «Минаю», які борються за виживання в УПЛ, також програли в цьому турі: «Львів» – «Колос» (Ковалівка) – 0:2; «Шахтар» (Донецьк) – «Рух» (Львів) – 2:0; «Олімпік» (Донецьк) – «Дніпро-1» – 0:2; «Десна» (Чернігів) – «Динамо» (Київ) – 1:1; «Маріуполь» – «Зоря» (Луганськ) – 0:1; «Інгу-

– ФК «Карпати» та «Вільхівці». Перші цілком заслужено здобули вікторію, ще в І таймі вони двчі змусили вільхівчан витягувати м’яч із власної сітки воріт, а в другій половині повели 3:0 і так завершили двобій. Турнірне становище: «Вільхівці», «Іза» – по 6 очків; «Карпати», «Верховина» – по 3. Роман СЕНИШИН Фото автора

лець» (Петрово) – «Ворскла» (Полтава) – 2:2. Турнірне становище: «Динамо» – 34 очки; «Шахтар» – 33; «Зоря» – 26; «Десна» – 24; «Ворскла», «Олександрія», «Колос» – по 22; «Олімпік» – 17; «Маріуполь» – 16; «Дніпро-1» – 14; «Інгулець», «Львів» – по 12; «Рух», «Минай» – по 10. У 16-му турі «Минай» 28 лютого прийматиме донецький «Олімпік». Початок матчу – о 14.00. Ще один професійний клуб – «Ужгород» – готується до старту другої частини в ІІ лізі й проводить спаринги з різними суперниками в рідних стінах. 21 лютого цей ФК зустрічався з аматорським колективом «Медея» з Оріховиці й упевнено переміг. А 24-го в черговому товариському поєдинку ужгородці святкують звитягу над виноградівським «Севлюшем» – 5:0. Семен МИХАЙЛИК

Додаток 2 ІНФОРМАЦІЯ про виконання видаткової частини загального та спеціального фонду бюджету м.Чоп за 2020 рік тис.грн. Загальний фонд Спеціальний фонд Разом План План План № на рік з Касові на рік з Касові на рік з Касові п/п Назва ТПКВКМБ ураху- видатки ураху- видатки ураху- видатки ванням за рік ванням за рік ванням за рік змін змін змін управ- 21 706,1 19 342,7 1 Державне 147,0 152,3 21 853,1 19 495,0 ління 2

Освіта, з яких: субвенція з державного бюджету Охорона здоров’я, з яких: субвенція з державного бюджету Соціальний захист та соціальне забезпечення, з яких: субвенція з державного бюджету Культура i мистецтво Фiзична культура i спорт Житлово-комунальне господарство Економічна діяльність Інша діяльність Міжбюджетні трансферти

ВСЬОГО ВИДАТКІВ 82 223,0 74 868,0 26 760,0 24 186,7

ВСЬОГО ВИДАТКІВ (без субвенцій та 54 510,3 47 723,9 26 460,0 23 955,8 80 970,3 71 679,7 реверсної дотації)

3 4 5 6 7 8 9

37 617,6 35 209,7

2 290,2

1 181,7

39 907,8 36 391,4

15 867,4 15 553,7

300,0

230,9

16 167,4 15 784,6

3 042,7

2 857,8

826,0

823,9

3 868,7

3 681,7

1 748,2

1 748,0

0,0

1 748,2

1 748,0

1 514,6

1 116,4

0,0

1 514,6

1 116,4

2,5

2,2

0,0

2,5

2,2

1 868,7

1 264,2

14,0

13,6

1 882,7

1 277,8

864,5

700,9

40,0

18,9

904,5

719,8

2 904,0

2 159,7

3 601,9

3 260,1

6 505,9

5 419,8

3 155,0

2 885,7

19 757,3 18 736,2 22 912,3 21 621,9

237,4

18,6

83,6

0,0

321,0

18,6

9 312,4

9 312,3

0,0

9 312,4

9 312,3

108 983,0

99 054,7

ІНФОРМАЦІЯ про фінансування бюджету м.Чоп за 2020 рік

Код

Найменування згідно з класифікацією фінансування бюджету

Всього

Загальний фонд

Додаток 3

Спеціальний фонд Всього

в т.ч. бюджет розвитку

Перевищення доходів 900300 над видатками (дефіцит -15 260 293 9 790 957 -25 051 250 -25 032 750 бюджету) 200000 Внутрішнє фінансування 15 260 293 -9 790 957 25 051 250 25 032 750 за активни- 15 260 293 -9 790 957 25 051 250 25 032 750 600000 Фінансування ми операціями

НЗ

КарпатАРТ 7

№8 (4920)

27 лютого 2021 року

TT ДО СТОРІЧЧЯ

«НА ЖИВОПИСНИЙ ГОРИЗОНТ ВІН ЗІЙШОВ, ЯК СХОДЯТЬ ЗОРІ ВИСОКОЇ ДОСТОЙНОСТІ, АБИ СЯЯТИ І НІКОЛИ НЕ МЕРКНУТИ» Кашшай корінням прив’язаний до закарпатської художньої традиції і впливав на її подальший розвиток, а з іншого – надав їй такого універсального масштабу, що робить її значним явищем не лише в Україні, а й у світі», – каже пані Олена. Художник був дуже гостинним. Вдома, згадує син Мирон Антонович, у них нерідко збиралися колеги по пензлю, друзі з України та з-за рубежа: «Батько знався з американським художником Рокуелом Кентом, який із творчим візитом у 1950-х відвідав За-

ак високо колись оцінив Іван Чендей народного художника України Антона Кашшая, котрому 24 лютого виповнилося би 100 років. Митець дійсно достойно перейняв естафету від своїх старших учителів, привніс у закарпатську школу живопису неповторні полотна, збагатив її духовно, розширив географічні межі й виховав цілу плеяду молодих талантів. Важливо підкреслити, що до 1944-го наш край розвивався під впливом європейських країн, там зачинателі закарпатської школи живопису здобували художню освіту. Сам А. Кашшай як людина й митець формувався в Підкарпатській Русі, що на правах автономії в 1919 – 1939 рр. входила до Чехословаччини. Натомість після Другої світової тут запанував жорсткий тоталітаризм. Місцеве населення чекало вільного життя, проте радянський режим перетворив заклади культури на інструмент ідеологічного контролю. В таких умовах кожен обрав свій шлях: одні служили чинній владі, інші виїхали, а дехто творив нове мистецтво за велінням серця. Антон Кашшай як учень Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі, основоположників школи, із юних років органічно влився в колектив, став одним із його авторитет-

них лідерів. Очолюючи СХ понад 15 років, встиг зробити для неї надзвичайно багато, особливо в інтернаціональних зв’язках: проводилися виставки робіт наших митців в Угорщині, Словаччині, Румунії тощо, організовувалися всесоюзні й міжнародні пленери. Повоєнні роки, коли він був головою Художфонду, стали золотими в історії установи. Там працювали найталановитіші митці краю, що були на передовій ідеологічної роботи. Замовлень вистачало, кожен мав достойну зарплату.

Спокійний та врівноважений у побуті, Кашшай був одержимий у роботі, створив сотні полотен. Працював швидко й натхненно, надзвичайно легко й артистично, без надриву. Колеги розповідають, що за один день на пленері міг написати два-три етюди, не зійшовши з місця, просто повернувшись в іншу сторону. Разом із Йосипом Бокшаєм, Гаврилом Глюком, Золтаном Шолтесом, Василем Бурчем, Федором Манайлом та іншими пішки обійшли чи не всі Карпати в пошуках живописних сюжетів. Особливо любили працювати на Великоберезнянщині, Воловеччині, Рахівщині та Міжгірщині. Нерідко до них приєднувалися місцеві художники. Такі спільні пленери добре пам’ятають Олександр Липчей, Василь Шиндра, Антон Секереш та інші митці. Улюблений жанр Антона Михайловича – епічний пейзаж. Він дуже тонко відчував і передавав настрій природи. Ось як описує картину Кашшая «Зима в Карпатах» мистецтвознавець Григорій Островський: «Високо в гори прийшла людина. Тиша. Тільки свіжа колія на снігу говорить про те, що тут недавно хтось був. Далеко-далеко навколо, скільки можна охопити оком, розкинулися Карпати. Масиви темно-синього й бурого лісу, чергуючись із просторими полонинами, вкрили пологі схили гір. Скам’янілими хвилями йдуть до горизонту голубі хребти. Суворою, мужньою простотою віє від цих плавних, широких силуетів». Художник ніколи не зупинявся на досягнутому, був весь час у творчих пошуках. Спершу він чітко виконує настанови Й. Бокшая, що особливо помітно в

ранніх роботах, – можливо, навіть підсвідомо наслідує манеру письма вчителя. Іноді здається, що Кашшай працює в єдиному руслі разом із Золтаном Шолтесом, Адальбертом Борецьким, Адальбертом Мартоном, Гаврилом Глюком... І питання, хто в кого вчився, мабуть, риторичне. Крайова школа малярства в той період була більш монолітною й цільною. Захоплення видатними пейзажистами, які здобули світове визнання, впливає на формування нових принципів творчості, живописного почерку. Антон Кашшай, зі слів його сучасників, був людиною світу, багато подорожував (зокрема 1964-го – по Італії; в 1965-му – по Норвегії), знав кілька європейських мов. Завдяки вродженій інтелігентності, широкій ерудиції та дипломатичності легко спілкувався як із професором, так і з робітником чи селянином, згадує його внучка, мистецтвознавець Олена Кашшай. До слова, вона займається вивченням творчості дідуся вже не перше десятиліття, готує солідну працю про нього. «Фактично, він усе життя знаходився в пошуках максимальної образності. Досліджував такі напрями, як реалізм, імпресіонізм, кубізм, експресіонізм, «суворий стиль», фовізм, проте завжди був дуже індивідуальний, впізнаваний. З одного боку, Антон

наголошує тодішній очільник міського відділу пропаганди Василь Зілгалов. Цю рису успадкували син та донька Ольга Кашшай, теж художниця. Теплі спогади про митця залишились у В. Вовчка. Майстер систематично відвідував дитячий табір «Юний художник» у Сваляві, нагороджував переможців конкурсу дитячих малюнків, у тому числі й малого Василя, який досі береже ті грамоти. А Адальберт Мартон-молодший, котрий живе в Угорщині і є сином ужгородського художника, в дитинстві їздив на пленер із батьком та А. Кашшаєм: той усю дорогу розповідав смішні історії, а коли приїхали – дав йому пастель і папір, щоб теж малював. Директор обласного художнього музею Ференц Ерфан згадує: Антон Кашшай був одним із небагатьох, хто досяг творчих вершин, не маючи профільної освіти, в 25 років його прийняли

Довідково. А. Кашшай народився 24 лютого 1921-го в Дубриничах на Перечинщині. Його батько був лісником і художником-аматором. В 1929-му сім’я переїхала в Доманинці. Хлопець навчався в Ужгородській гімназії (закінчив її в 1939 р.), де малювання викладав Йосип Бокшай і, помітивши талант вихованця, займався з ним позаурочно. Антон мріяв про Будапештську академію мистецтв, але війна внесла корективи в його плани. Тож 1941-го юнак влаштувався в бюджетно-фінансове управління при Ужгородській угорській королівській лісничій дирекції, трохи згодом – у рахункову частину при Ужгородському угорському королівському фінуправлінні. Так на різних посадах працює до 1945 року. Водночас продовжує займатися живописом, ходить на пленери. Уже в 1946-му його приймають у СХ, паралельно трудиться директором художньо-виробничих майстерень Худфонду УРСР. Із 1947-го регулярно експонує свої твори на обласних, із 1951 р. – на республіканських, із 1952-го – на всесоюзних виставках. Картини майстра виставлялись і за рубежем. Його твори нині зберігаються в колекціях майже всіх художніх музеїв нашої держави (звісно, в обласному ім. Й. Бокшая – також), а ще в українських музеях Канади, Америки, Словаччини та у Третьяковській галереї. Із 1960 р. Антон Кашшай – заслужений діяч мистецтв УРСР; 1964-го – народний художник УРСР. У 1967-му був нагороджений орденом «Знак пошани». Помер 31 грудня 1991 року й похований в Ужгороді на Кальварії. карпаття, з норвезьким ученим і мандрівником Туром Хейердалом та іншими відомими людьми». Серед них траплялося й чимало впливових чиновників, яким подобалися його роботи, тож були раді допомогти за потреби. Однак свій авторитет у владних колах, і не тільки області, Антон Михайлович використовував на благо митців, друзів. Ніколи не принижувався, щоб отримати привілеї для себе, залишався справжнім аристократом духу,

у Спілку. Він мав колосальні організаторські здібності й енергію. Мистецтво Кашшая непідвладне часу, бо воно світле, сповнене захоплення довершеною красою Природи. Недарма закарпатський письменник Іван Чендей ювілейну статтю до 70-річчя художника назвав «Диво таланту» – досягти таких творчих вершин без його наявності не вдалося б. І саме з того матеріалу процитовані слова, винесені в заголовок… Володимир МИШАНИЧ

TT НАВЗДОГІН ПОДІЇ

ПРО КРОТОНА МАЛО ХТО БИ ЗНАВ, ЯКБИ НЕ АНТОН КОПИНЕЦЬ Ц

ьогоріч Антону Копинцю виповнилося би 90. Він багато міг зробити для літератури рідного краю, та доля надто мало часу викроїла цьому талановитому чоловікові – не прожив і 50 років. Про нього нам розповів син відомого білківського кукурудзовода, лауреата Державної премії й депутата Верховної Ради колишнього СРСР кількох скликань Юрія Пітри, в чиїй оселі письменник-журналіст не раз бував. «Антон Михайлович народився 1 лютого 1931-го в Імстичові у селянській родині, – каже Петро Пітра. – Спочатку закінчив народну школу, потім семирічку – у Великому Раківці, а середню – в Білках. Тоді було сутужно з педагогічними кадрами, тож учорашнього учня призначили вчителем у В. Раковець, паралельно він заочно здобув спецосвіту в Ужгородському педучилищі. 1964-го отримав ще й диплом УжДУ. Працював вихователем дитбудинку в Нижніх Воротах, потім у рахівській районній газеті й крайовій «Закарпатська правда», на облрадіо. Та найбільше енергії й сил віддав Закарпатському телебаченню, де завідував редакцією літературно-мистецьких передач. Особисто я знав його з середини 1960-х. Як журналіст він часто навідувався в Білки до батька брати інтерв’ю. Любив піти в поле, погомоніти з кол-

госпниками. У нашому домашньому архіві зберігається чимало його газетних публікацій». Петро Юрійович як зіницю ока береже збірки А. Копинця «Моя весна», «Василина» (на її презентації 1964-го й сам, тоді 5-курсник істфаку УжДУ, був), «За тебе в тривозі», а також повість «Кротон» із дарчими підписами. Антон Михайлович під час розмов ділився враженнями про свою роботу. «Завдяки йому я десятки літ дописував у газети та радіо, де він працював. Може, й ця співдружність допомогла мені стати журналістом, трудитися свого часу редактором свалявського радіомовлення», – зізнається мій співрозмовник. І додає: «Скажу більше: якби не А. Копинець, про нашого силача Івана Фірцака, Кротона, мало хто би знав. Пригадую, як письменник по зернинці збирав інформацію. Буваючи в Білках, навідувався не

лише до свого героя, а й до нас. Батько з самого дитинства знав Кротона, годинами міг розповідати про нього, адже вони виросли на одній вулиці, в присілку Телятинець. Антон Михайлович не просто слухав, а й старанно записував усе. Здебільшого – олівцем. Тому й не дивно, що одному з перших подарував батькові книжку, яка щойно побачила світ, із автографом: «Моєму хорошому

другові, землякові, кращому товаришу Юрію Юрійовичу Пітрі від автора». Повість Антона Копинця за зібраними матеріалами, фактажем та художньою майстерністю – унікальне для Закарпаття явище!». Петру Пітрі пощастило побувати в Ужгороді на квартирі Антона Михайловича, яка знаходилася на набережній неподалік телерадіоцентру. «Відпочивали на балконі, який він переобладнав у кімнату. У цьому будинку мешкали також Петро Скунць, Фелікс Кривін, Юрій Керекеш, Василь Вовчок та інші імениті члени Спілки письменників, із якими мав дружні стосунки. Мене дивувало, чому він сам не вступав до їхньої організації – навіть тоді, коли відповідальним секретарем був наш земляк Юрій Мейгеш. Адже його поетичні збірки вартували цього, до того ж вийшла повість «Кротон», – ділиться Петро Юрійович. Уже через роки відкрилася та причина – дуже вагома в період панування комуністичного режиму. Першою її дізналася донька літератора Надія, знайшовши сховані після смерті батька щоденники. Виявляється, його біографія була «заплямована»:

Антон Копинець постраждав за критику радянської влади і 2 роки відбував заслання в Архангельській області. А раніше, за часів угорської окупації, двічі сидів у карцері. «У 2015-му в Білківському будинку культури презентували книжку Олександра Гавроша «У пошуках Івана Сили». На цій зустрічі побувала внучка Антона Копинця, Елінка ДегтярьоваКопинець, котра представила роман «Іван Сила на прізвисько «Кротон» Антона Копинця. Видання унікальне тим, що тут подано повну версію повісті про Фірцака. Із рук Елінки я одержав щойно надруковану книжку», – веде далі Петро Юрійович. Насамкінець я поцікавився в нього, яким Антон Михайлович був у житті? «Дуже комунікабельним, начитаним, інтелігентним і компанійським, – відказав П. Пітра. – Його любили за жарти. Своїй на три роки старшій дружині поміняв документи, щоб стали ровесниками. Ще й день народження її з 13-го виправив на 14-те число. А будучи важко хворим на рак, власне 50-ліття відзначив заздалегідь, щоб утерти носа долі». Василь ШКІРЯ

8 ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ ПОНЕДІЛОК 1 БЕРЕЗНЯ

08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:00, 21:00, 00:05 Новини. 08:05, 09:05, 12:00, 13:10, 18:20 Суспільна студія. 09:30 Т/с «Віра». 11:05 Солодка дача. 15:10, 21:25, 00:30 Спорт. 15:20 UA:Фольк. Спогади. 16:30 Біатлон. 17:25 Д/ц «Боротьба за виживання». 18:55 Д/ц «Незвіданий океан». 19:55 Д/ц «Дикі тварини». 21:35 «Зворотний відлік». 23:30 Перша шпальта. 00:40 #ВУКРАЇНІ.

08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок». 09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021». 11:20, 1 2 : 2 0 , 1 4 : 1 5 «Одруження наосліп». 15:50 Світ навиворіт. 17:10 Т/с «Вітер кохання». 20:45, 21:50, 22:50 Х/ф «Бідна Саша». 23:50 Т/с «Кухня». 00:55 «Голос країни 11».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з Інтером». 10:05, 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 12:25 Х/ф «Фантастичне кохання і де його знайти». 14:15 Х/ф «Нянька за викликом». 16:05 «Чекай на мене. Україна».

ВІВТОРОК 2 БЕРЕЗНЯ

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 5 : 0 0 , 18:00, 21:00, 00:15 Новини. 08:05, 09:05, 13:20, 18:20 Суспільна студія. 09:30, 22:00 Т/с «Віра». 11:05 Солодка дача. 11:55, 15:10 Біатлон. 16:35, 19:55 Д/ц «Дикі тварини». 17:10 Міста та містечка. 17:20 Схеми. Корупція в деталях. 18:55 Д/ц «Супер-чуття. Особливий загін». 21:35, 00:55 Спорт. 21:55 Спорт. Аспект. 23:40 #ВУКРАЇНІ.

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 14:00, 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 1 0 : 2 0 « Ж и т т я відомих людей 2021». 11:20, 1 2 : 2 0 , 1 4 : 1 5 «Одруження наосліп». 15:50 Світ навиворіт. 17:10 Т/с «Вітер кохання». 20:45, 21:50, 22:50 Х/ф «Бідна Саша». 23:50 Т/с «Кухня».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з Інтером». 10:00 «Корисна прогр.». 11:05 Т/с «Мене звати Мелек». 12:25 Х/ф «Пробач, хочу з тобою одружитися». 14:35, 15:30, 16:30, 21:00 Речдок. 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці».

20:00 «Подробиці». 21:00 Речдок. 22:05 Слідство вели... 23:55 Т/с «Згадати молодість».

08:30 Т/с «Надприродне». 11:50 Х/ф «50 перших поцілунків». 13:50 Орел і Решка. 16:00 Х/ф «Пірати Карибського моря: Скриня мерця». 19:00 Від пацанки до панянки. 21:00 Х/ф «Метод Хітча». 23:40 Х/ф «Весільний майстер».

08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 23:00, 00:00 Час новин. 08:10 «Найбільш завантажений у світі». 09:30 Машина часу. 10:10 Д/с «Бойові кораблі». 11:10, 16:10 Д/с «Бойові машини». 12:30 Про військо. 13:00 Час. Підсумки тижня з Ганною Мірошниченко. 14:10 Д/с «Авіакатастрофи: причини і наслідки». 15:30 Час «Ч». 17:10, 23:10 Д/c «Великі танкові битви». 18:10, 22:00 Д/с «Таємнича світова війна». 19:30 «КОНДРАТЮК У ПОНЕДІЛОК». 21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум. 21:40 Час-Tіme. 00:10 «Щоденники другої світової війни».

10:05 Анти-зомбі. 11:05 Секретний фронт. 12:45, 15:45 Факти. День. 13:25, 16:15 Х/ф «Полювання на злодіїв». 16:50 Х/ф «Я - легенда». 18:45, 21:00 Факти. 20:15 Більше ніж правда. 21:25 Т/с «Розтин покаже-2». 22:45 Свобода слова. 00:00 Х/ф «Дочка генерала».

09:00 Битва екстрасенсів. 13:30, 14:50 Т/с «Сліпа». 14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 15:50, 18:05 Т/с «Слід». 19:05 Детектор брехні. 20:15, 22:45 Т/с «Полонена». 23:05 Т/с «Майор і магія».

08:00 «Невідома версія». 08:50 «Мультфільм». 09:00 «Телемагазин». 09:30 «Спогади». 10:00 Зіркове життя. 10:50 «Моя правда». 11:40 Х/ф «Гуси-лебеді летять». 13:00 Т/с «Таємниці старих будинків». 15:30 Х/ф «Повернення «Святого Луки». 17:10 Х/ф «Скринька Марії Медічі». 19:00 Т/с «Суто англійські вбивства». 21:00 Т/с «Профайл». 23:10 Х/ф «Версія полковника Зоріна». 00:45 «Академія сміху».

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини.

08:20, 16:50 «Випадковий свідок». 08:55 Х/ф «Акція».

22:05 Слідство вели... 23:55 Т/с «Згадати молодість».

11:10 Секретний фронт. 11:55, 13:15 Х/ф «Суперфорсаж!». 12:45, 1 5 : 4 5 Ф а к т и . День. 14:20, 16:15, 21:25 Т/с «Розтин покаже-2». 16:55 Х/ф «Призначення». 18:45, 21:00 Факти. Вечір. 20:15 Г р о м а д я н с ь к а оборона. 23:30 Х/ф «Потрійна загроза».

08:30 Т/с «Надприродне». 10:20 Х/ф «Великий Стен». 12:50 Кохання на виживання. 15:00 Орел і Решка. 17:00, 19:00 Хто зверху? 21:00 Х/ф «Свекруха - монстр». 23:00 Х/ф «Непрохані гості».

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 0 : 0 0 , 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 23:00, 00:00 Час новин. 08:10 Д/с «Найбільш завантажений у світі». 09:30 Машина часу. 10:10 Д/с «Бойові кораблі». 11:10, 16:10 Д/с «Бойові машини». 12:30 Стоп Реванш. 13:10 Д/с «Повітряні воїни». 14:10 Д/с «Авіакатастрофи: причини і наслідки». 15:30 Час «Ч». 17:10, 23:10 Д/c «Великі танкові битви». 18:10, 22:00 Д/с «Таємнича світова війна». 19:30 «КРАЇНА». 21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум. 21:40 Час-Tіme. 00:10 Д/с «Щоденники другої світової війни».

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 10:10 Більше ніж правда.

09:00 Битва екстрасенсів. 13:25, 14:50 Т/с «Сліпа». 14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 15:50, 18:05 Т/с «Слід». 19:05 «Таємниці ДНК». 20:15, 22:45 Т/с «Полонена». 23:05 Т/с «Майор і магія».

08:00 «Невідома версія». 08:50 «Мультфільм». 09:00 «Телемагазин». 09:30 Зіркове життя. 10:20 «Моя правда». 11:10 Х/ф «Мартин Боруля». 13:05 Т/с «Таємниці старих будинків». 15:35 Х/ф «Чорний принц». 17:15 Х/ф «Таємниця «Чорних дроздів». 19:05 Т/с «Суто англійські вбивства». 21:05 Т/с «Профайл». 23:05 Х/ф «Скринька Марії Медічі». 00:45 «Академія сміху».

08:30, 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок». 09:00 Х/ф «Міцний горішок».

10:40, 19:30 Т/с «Коломбо». 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок». 12:50 Х/ф «Погоня». 14:30 «Таємниці світу». 18:20 «Свідок. Агенти». 21:30 Т / с «Сліпа зона». 00:45 Х/ф «Довіра».

17:05, 20:50 Шукачі неприємностей. 18:00 Неймовірні винаходи. 19:00 Мерилін Монро. 21:45, 22:15 Смертельна Австралія. 22:40 Ніл. 23:40 Божевільний світ.

10:45 Х/ф «Три Ікси». 13:00 Х/ф «Три Ікси-2: Новий рівень». 14:55 «Загублений світ». 18:00 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «ДжеДАІ». 19:25 Т/с «Звонар-2». 20:25 Т/с «Ментівські війни. Харків-2». 22:30 «Гроші». 23:35 «Дубинізми». 00:15 Х/ф «Ніндзя».

13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:20, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається». 18:50, 19:45 «Сьогодні ввечері». 20:05 «Світ». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

08:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Зірковий шлях. 10:00 Т/с «Жіночий лікар». 12:45, 15:30 Т/с «Пошта». 16:00 Історія одного злочину. 18:00 Т/с «Виходьте без дзвінка 4». 20:10 «Говорить Україна». 21:00, 23:10 Т/с «Незакрита мішень». 00:00 Т/с «Коротке слово «НІ».

13:30 Т/с «Техаський рейнджер 3». 15:35 Т/с «Дарую тобі життя». 16:40 Т/с «Донька». 17:45 Т/с «Вітер кохання». 19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 20:40 «Exatlon Hungary». 23:40 Х/ф «Не відставай від Джонсів».

08:35 Правда життя. 10:10, 00:35 Речовий доказ. 11:20 Боротьба за виживання. 12:20 Дикий і живий. 13:20 Прихована реальність. 14:15 Вижити в дикій природі. 15:10, 19:55 Секретні території. 16:10 Бойові кораблі.

14:10 Т/с «Учитель». 15:25, 20:55 Т/с «Хрещена мати». 16:55 Т/с «Клятва». 18:05 Т/с «Серед друзів». 19:00, 00:25 Новини. 19:55 «Фокус». 22:05 Т/с «Наше мале село». 23:10 Т/с «Історія нашого життя».

10:40, 19:30 Т/с «Коломбо». 12:50 «Легенди карного розшуку». 14:40 «Свідок. Агенти». 16:50 «Випадковий свідок». 18:20 «Будьте здорові». 21:30 Т / с «Сліпа зона». 00:45 «Реальні злочинці».

17:10, 20:50 Шукачі неприємностей. 18:05 Неймовірні винаходи. 19:05 Володимир Басов. Бігун на довгі дистанції. 19:55 Секретні території. 21:45 Інженерні ідеї. 22:40 Ніл. 23:40 Божевільний світ.

08:05 Х/ф «Війна». 10:05 Х/ф «Смертельні перегони». 12:05 « З а г у б л е н и й світ». 18:00 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «ДжеДАІ». 19:25 Т/с «Звонар-2». 20:25 Т/с «Ментівські війни. Харків-2». 22:35, 00:10 Т/с «Кістки-10».

08:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Зірковий шлях. 10:00 Т/с «Жіночий лікар». 12:45, 15:30 Т/с «Пошта». 16:00 Історія одного злочину. 18:00 Т/с «Виходьте без дзвінка 4». 20:10 «Говорить Україна». 21:00 Т/с «Незакрита мішень». 23:10 Т/с «Коротке слово «НІ».

09:05 Правда життя. 10:15, 00:35 Речовий доказ. 11:25, 14:20 Вижити в дикій природі. 12:25 Дикий і живий. 13:25 Прихована реальність. 15:20 Битва цивілізацій. 16:15 Бойові кораблі.

TV JOJ 09:35, 19:00 «Без серветки». 10:45, 16:05 «Судові справи». 11:55 Т/с «Поліцейські в дії». 13:00, 18:30 Новини. 13:30 «Суперзірка». 13:50 « Н а с ь о м о м у небі». 17:20, 00:20 Т/с «Синій код». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 21:35, 22:40 «Інкогніто». 23:40 Т/с «Світлофор».

10:10, 17:55 Т/с «Кедрова бухта 3». 10:55 Т/с «Доктор Квін 2». 11:50, 18:45 Телегра «Дуель». 12:20, 19:15 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 «Дамський клуб». 14:55 «Фольклорика». 15:25 Т/с «Дон Маттео». 16:30 «Громадянин за дверима». 17:25 Дивовижні сади. 20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 Х/ф «Сім’я в оренду». 23:05 Т/ж «Репортери». 23:40 Нічні новини. 23:50 Т/с «Заправка».

09:00, 12:50 «Жива панорама». 09:30 «Енциклопедія словацьких спільнот». 09:45 Д/с «Цехи і мануфактури». 10:30 «Віч-на-віч». 11:00 Т/ф «Незвичайні будні». 12:00, 19:30 М/с. 13:20 «Велоподорожі». 13:35 «Орієнтація». 14:00 Д/с «Шлях». 14:25 «Покоління».

TV JOJ 09:35, 19:00 «Без серветки». 10:45, 15:50 «Судові справи». 11:55 Т/с «Поліцейські в дії». 13:00, 18:30 Новини. 13:30 «Суперзірка». 13:40 « Н а с ь о м о м у небі». 17:00, 00:50 Т/с «Синій код». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 21:35 Т/с «Нове життя 3». 22:30 «Тільки правду». 00:00 Т / с «Cвітлофор».

13:30 Т/с «Техаський рейнджер 3». 15:35 Т/с «Дарую тобі життя». 16:40 Т/с «Донька». 17:45 Т/с «Вітер кохання». 19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 20:40 « E x a t l o n Hungary». 23:40 Х/ф «День незалежності 2».

10:10, 17:55 Т/с «Кедрова бухта 3». 10:55 Т/с «Доктор Квін 2». 11:50, 18:45 Телегра «Дуель». 12:20, 19:15 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 «Дамський клуб». 15:00 «Фольклорика». 15:30 Т/с «Дон Маттео». 16:35 «Світ у картинах». 17:25 Дивовижні сади. 20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 Т/с «Практика з видом на море». 23:00 «Новини та коментарі». 23:25 Т/с «Рішення про ліквідацію». 00:05 Т/с «Сільський мешканець».

14:10 «Серед акул». 15:25, 20:55 Т/с «Хрещена мати». 16:55 Т/с «Клятва». 18:05 Т/с «Серед друзів». 19:00, 00:25 Новини. 19:55 «Фокус». 22:05 Т/с «Наше мале село». 23:15 «Поза домом».

09:00, 12:55 «Жива панорама». 09:30, 18:00 Новини з регіонів. 09:45, 17:20 Т/ж «Життя в регіонах». 10:30 Чеський т/ж. 11:00 Т/ф «Незвичайні будні». 12:00, 19:30 М/с. 13:20 «Велоподорожі».

14:55 Д/ф «Свобода Марека Слободніка». 15:35 «Автосалон». 15:55 Д/ф «Письменниця Людмила Под’яворинська». 16:25 Чеський т/ж. 16:55 Д/с «Найкращий друг собаки 2». 17:20 Т/ж «Життя в регіонах». 18:00 Новини з регіонів. 18:10 Новини. 18:25 Д/с «Родина». 18:55 Д/с «Спортивні надії». 19:10 Є в р о п е й с ь к и й олімпійський фестиваль. 21:00 Лотерея. 21:10 «Золота ліра». 22:10 Д/с «Розбудовуємо Словаччину: Взуттєві фабрики». 22:40 Науково-популярна дискусія. 23:30 Х/ф «Смак вишні».

08:00, 11:00, 12:00, 15:00, 21:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:35 М/ф «Вруміз». 09:00, 10:00, 13:00 На часі. 09:15, 10:15, 13:15, 17:00, 19:50 Д/ф. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Мистецький вимір. 12:05 «З вірою в житті». 12:30 «Одноденна мандрівка». 12:58 Анонси. 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т/с «Полдарк». 16:00 Мій тиждень. 16:25 Євромах. 19:30, 20:30 Деталі. 21:30 «Улюблена географія». 21:55 Т/серіал «Два графа Дюла Андраші». 22:25 З тижня на тиждень. 22:50 «Карта». 23:20 «Портрет». 23:45 «Майстер своєї справи». 13:30 Д/с «Розбудовуємо Словаччину: Взуттєві фабрики». 14:10 Класичне катання на лижах. ЧС. 15:40 Т/ж «ВАТ». 16:10 «Всесвітня спадщина ЮНЕСКО на Словаччині». 16:25 Русинський т/ж. 16:55 Д/с «Найкращий друг собаки 2». 18:10 Новини. 18:25 Д/с «Родина». 18:55 «Ангели-охоронці». 21:00 Лотерея. 21:10 Д/ф «Апокаліпсис: Верденська битва». 21:55 Д/ф «Мата Харі: Прекрасна шпигунка». 23:50 Дискусії з Міхалом Гавраном. 00:00 Муз. клуб.

08:00, 11:00, 12:00, 15:00, 21:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:15 М/ф «Вруміз». 08:40 Територія спорту. 08:55 Відкривай Німеччину з Михайлом Малим. 09:00, 10:00, 13:00, 19:30, 20:30 Деталі. 09:20, 10:20 Д/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Мій тиждень. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:05 Т/ж «З дитиною та про дітей». 12:30 «Академія кожного». 12:58 Анонси. 13:20, 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т/с «Полдарк». 16:00 Роман Сов’як - у мережі. 16:35 Завтра-сьогодні. 17:00, 19:50 Д/ф. 21:30 Духовна година. 22:30 «Лісовими стежками». 22:55 «П’ять континентів». 23:20 «Ангел гастрономії».

ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ 9 СЕРЕДА 3 БЕРЕЗНЯ

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 3 : 0 0 , 15:00, 18:00, 21:00, 00:15 Новини. 08:05, 09:05, 13:10, 18:20 Суспільна студія. 09:30, 22:00 Т/с «Віра». 11:05 Солодка дача. Чізкейк. 11:55, 15:55 Біатлон. 15:10, 2 1 : 3 5 , 0 0 : 5 5 Спорт. 15:20 Країна пісень. 16:45, 19:55 Д/ц «Дикі тварини». 17:20 #ВУКРАЇНІ. 18:55 Д/ц «Супер-чуття. Особливий загін». 21:55 Спорт. Аспект. 23:40 Програма з Майклом Щуром.

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 14:00, 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 1 0 : 2 0 « Ж и т т я відомих людей 2021». 11:20, 1 2 : 2 0 , 1 4 : 1 5 «Одруження наосліп». 15:45 Світ навиворіт. 17:10 Т/с «Вітер кохання». 20:45, 21:50, 22:50 Х/ф «Бідна Саша». 23:50 Т/с «Кухня».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з Інтером». 10:00 «Корисна прогр.». 11:05 Т/с «Мене звати Мелек». 12:25 Х/ф «Шеф Адам Джонс». 14:30, 15:30, 16:30, 21:00 Речдок. 18:00, 19:00 «Стосується кожного».

ЧЕТВЕР 4 БЕРЕЗНЯ

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 3 : 0 0 , 15:00, 18:35, 21:00, 00:15 Новини. 08:05, 09:05, 12:00, 13:10 Суспільна студія. 09:30, 22:00 Т/с «Віра». 11:05 Солодка дача. 15:10, 2 1 : 3 5 , 0 0 : 5 5 Спорт. 15:20 UA:Фольк. Спогади. 16:30, 19:55 Д/ц «Дикі тварини». 17:00 Біатлон. 18:55 Д/ц «Супер-чуття. Особливий загін». 21:55 Спорт. Аспект. 23:40 Схеми. Корупція в деталях.

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 14:00, 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок». 09:25, 1 0 : 2 0 « Ж и т т я відомих людей 2021». 11:20, 1 2 : 2 0 , 1 4 : 1 5 «Одруження наосліп». 15:55 Світ навиворіт. 17:10 Т/с «Вітер кохання». 20:45 Х / ф « Б і д н а Саша». 21:45 Право на владу. 00:45 Х/ф «Моя бабуся Фані Каплан».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з Інтером». 10:00 «Корисна прогр.». 11:05 Т/с «Мене звати Мелек». 12:25 Х/ф «Зведені сестри». 14:35, 15:30, 16:25, 21:00 Речдок. 18:00, 19:00 «Стосується кожного».

20:00 «Подробиці». 22:05 Слідство вели... 23:55 Т/с «Згадати молодість».

08:30 Т/с «Надприродне». 10:20 Х/ф «Білі ціпоньки». 12:50 Кохання на виживання. 15:00 Орел і Решка. 17:00, 19:00 Хто зверху? 21:00 Х/ф «Твої, мої і наші». 22:50 Х/ф «Домашній арешт».

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 0 : 0 0 , 11:00, 12:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 23:00, 00:00 Час новин. 08:10 Д/с «Найбільш завантажений у світі». 09:30 Машина часу. 10:10 Д/с «Бойові кораблі». 11:10, 16:10 Д/с «Бойові машини». 12:30 Спостерігач. 13:10 Д/с «Повітряні воїни». 14:10 Д/с «Авіакатастрофи: причини і наслідки». 15:30 Час «Ч». 17:10, 23:10 Д/c «Великі танкові битви». 18:10, 22:00 Д/с «Таємнича світова війна». 19:30 «ВЕЛИКА ПОЛІТИКА». 21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум. 21:40 Час-Tіme. 00:10 Д/с «Щоденники другої світової війни».

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 20:00 «Подробиці». 22:05 Слідство вели... 23:50 Т/с «Згадати молодість».

08:30 Т/с «Надприродне». 10:20 Х/ф «Домашній арешт». 12:50 Кохання на виживання. 15:00 Орел і Решка. 17:00, 19:00 Хто зверху? 21:00 Х/ф «Тупий та ще тупіший 2». 23:20 Х/ф «Клік: Із пультом по життю».

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 0 : 0 0 , 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 23:00, 00:00 Час новин. 08:10 Д/с «Найбільш завантажений у світі». 09:30 Машина часу. 10:10 Д/с «Бойові кораблі». 11:10 Д/с «Бойові машини». 12:30 Невигадані історії. 13:10 Д/с «Повітряні воїни». 14:10 Д/с «Авіакатастрофи: причини і наслідки». 15:30 Час «Ч». 16:20 Таємниці війни. 17:10, 23:10 Д/c «Великі танкові битви». 18:10, 22:00 Д/с «Таємнича світова війна». 19:30 Діючі особи. 21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум. 21:40 Час-Tіme. 00:10 Д/с «Щоденники другої світової війни».

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини.

10:10 Г р о м а д я н с ь к а оборона. 11:25, 13:15 Х/ф «РобоКоп». 12:45, 1 5 : 4 5 Ф а к т и . День. 14:15, 16:15, 21:25 Т/с «Розтин покаже-2». 16:50 Х/ф «Потрійна загроза». 18:45, 21:00 Факти. Вечір. 20:15 Секретний фронт. 23:30 Х/ф «Убий їх усіх».

08:55 Битва екстрасенсів. 13:25, 14:50 Т/с «Сліпа». 14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 15:50, 18:05 Т/с «Слід». 19:05 «Один за всіх». 20:15, 22:45 Т/с «Полонена». 23:05 Т/с «Майор і магія».

08:00 Моя правда. 08:50, 0 9 : 3 0 « М у л ь тфільм». 09:00 «Телемагазин». 09:40 Зіркове життя. 10:30 «Моя правда». 11:20 Х/ф «Назар Стодоля». 12:50 Х/ф «Попіл і алмаз». 14:50 Х/ф «Весілля з посагом». 17:10 Х/ф «У зоні особливої уваги». 19:00, 00:35 Т/с «Суто англійські вбивства». 21:00 Т/с «Профайл». 23:00 Х/ф «Тримайся, козаче!». 00:15 «Академія сміху».

08:30, 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок». 09:00 Х/ф «Опікун». 10:40, 19:30 Т/с «Коломбо». 12:50 «Легенди карного розшуку». 10:10 Секретний фронт. 11:55, 13:15 Х/ф «Призначення». 12:45, 1 5 : 4 5 Ф а к т и . День. 14:15, 16:15, 21:25 Т/с «Розтин покаже-2». 16:50 Х/ф «Убий їх усіх». 18:45, 21:00 Факти. Вечір. 20:15 Анти-зомбі. 23:30 Х/ф «Раптова смерть».

08:50 Битва екстрасенсів. 13:25, 14:50 Т/с «Сліпа». 14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 15:50, 18:05 Т/с «Слід». 19:05 «Один за всіх». 20:15, 22:45 Т/с «Полонена». 23:05 Т/с «Майор і магія».

08:00, 11:20 «Моя правда». 08:50 «Мультфільм». 09:00 «Телемагазин». 09:30 «Спогади». 10:30 Зіркове життя. 12:10 Х/ф «Лісова пісня». 13:50 Х/ф «Загадковий пасажир». 15:40 Х/ф «У зоні особливої уваги». 17:20 Х/ф «Хід у відповідь». 19:00, 00:45 Т/с «Суто англійські вбивства». 21:00 Т/с «Профайл». 23:00 Х/ф «Небувальщини про Івана». 00:30 «Академія сміху».

08:30, 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок». 09:00 Х/ф «П’ять хвилин страху». 10:45, 19:30 Т/с «Коломбо». 12:50 «Легенди карного розшуку».

14:40 «Таємниці кримінального світу». 16:50 «Випадковий свідок». 18:20 «Вартість життя». 21:30 Т / с «Сліпа зона». 00:50 «Реальні злочинці».

09:55 Х/ф «Робокоп». 11:50 « З а г у б л е н и й світ». 16:55 1/4 Кубок України з футболу «Динамо»»Колос». 19:00 Т/с «Звонар-2». 20:00 Т/с «Ментівські війни. Харків-2». 22:05, 23:40 Т/с «Кістки-10».

08:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Зірковий шлях. 10:00 Т/с «Жіночий лікар». 12:45, 15:30 Т/с «Пошта». 16:00 Історія одного злочину. 18:00 Т/с «Виходьте без дзвінка 4». 20:10 «Говорить Україна». 21:00 Т/с «Незакрита мішень». 23:10 Т/с «Коротке слово «НІ».

09:10 Правда життя. 10:15, 00:40 Речовий доказ. 11:25 Вижити в дикій природі. 12:20 Дикий і живий. 13:20 Прихована реальність. 14:15 Боротьба за виживання. 15:15, 19:55 Секретні території. 16:10 Бойові кораблі. 17:05, 20:50 Шукачі неприємностей. 18:00 Неймовірні винаходи. 14:35 «Вартість життя». 16:50 «Випадковий свідок». 18:20 «Правда життя». 21:30 Т / с «Сліпа зона». 00:50 «Реальні злочинці».

08:45 Х / ф « Р о б о коп-2». 10:55 Х / ф « Р о б о коп-3». 12:55 « З а г у б л е н и й світ». 18:00 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «ДжеДАІ». 19:25 Т/с «Звонар-2». 20:25 Т/с «Ментівські війни. Харків-2». 22:35, 00:10 Т/с «Кістки-10».

08:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Зірковий шлях. 10:00 Т/с «Жіночий лікар». 12:45, 15:30 Т/с «Пошта». 16:00 Історія одного злочину. 18:00 Т/с «Виходьте без дзвінка 4». 20:10 «Говорить Україна». 21:00 Т/с «Незакрита мішень». 23:10 Слідами. 23:50 Т/с «Коротке слово «НІ».

08:25 Правда життя. 10:05, 00:40 Речовий доказ. 11:15, 21:45 Інженерні ідеї. 12:15 Дикий і живий. 13:15 Прихована реальність. 14:10 Боротьба за виживання. 15:10 Секретні території. 16:05 Бойові кораблі.

19:00 Ролан Биков. 21:45 Інженерні ідеї. 22:40 Арктика з Брюсом Перрі. 23:40 Шокуюча правда. Мовчання ягнят.

13:30 Т/с «Техаський рейнджер 3». 15:35 Т/с «Дарую тобі життя». 16:40 Т/с «Донька». 17:45 Т/с «Вітер кохання». 19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 20:40 « E x a t l o n Hungary». 23:40 Т/с «Приватні детективи». 00:45 Т/с «Сімейні таємниці».

14:10, 2 3 : 1 5 Т/с «Батько-тигр». 15:25, 20:55 Т/с «Хрещена мати». 16:55 Т/с «Клятва». 18:05, 00:50 Т/с «Серед друзів». 19:00, 00:20 Новини. 19:55 «Фокус». 22:05 Т/с «Наше мале село». 23:10 «Класний номер». 17:00, 20:50 Шукачі неприємностей. 17:55 Неймовірні винаходи. 18:55 Леонід Биков. Зустрічна смуга. 19:50 Битва цивілізацій. 22:40 Арктика з Брюсом Перрі. 23:40 Шокуюча правда.

14:10 «Класний номер». 15:25, 20:55 Т/с «Хрещена мати». 16:55 Т/с «Клятва». 18:05 Т/с «Серед друзів». 19:00, 00:45 Новини. 19:55 «Фокус». 22:05 Т/с «Наше мале село». 23:15 «Серед акул».

TV JOJ 09:35, 19:00 «Без серветки». 10:55, 16:00 «Судові справи». 11:55 Т/с «Поліцейські в дії». 13:00, 18:30 Новини. 13:30 «Суперзірка». 13:45 « Н а с ь о м о м у небі». 17:05 Т / с « С и н і й код». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 21:35 Х/ф «Тріщина» 1-2 с. 00:35 Т/с «Світлофор».

10:10, 17:55 Т/с «Кедрова бухта 3». 10:55 Т / с « Д о к т о р Квін 2». 11:50, 18:45 Телегра «Дуель». 12:20, 19:15 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 «Дамський клуб». 14:55 «Фольклорика». 15:20 Т/с «Дон Маттео». 16:20 «Зведи дім, посади дерево». 17:25 Дивовижні сади. 20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода. Лотерея. 21:32 Х/ф «Авіньйонські вбивства». 23:00 «Новини та коментарі». 23:25 Д/ф «Сутінки босів». 23:55 Х/ф «Подарунок».

09:00, 12:50 «Жива панорама». 09:30, 18:00 Новини з регіонів. 09:45, 17:20 Т/ж «Життя в регіонах». 10:30 Русинський т/ж. 11:00 Т/ф «Троє з 9-го поверху». 11:50 «Пісенні хвилини».

TV JOJ 09:35, 19:00 «Без серветки». 10:45, 16:00 «Судові справи». 11:50 Т/с «Поліцейські в дії». 13:00, 18:30 Новини. 13:30 «Суперзірка». 13:45 « Н а с ь о м о м у небі». 17:05, 00:20 Т/с «Синій код». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 21:35 Т/с «Нове життя 3». 22:40 «На межі». 23:30 Інформ. прогр. «Сім».

10:10 Т/с «Кедрова бухта 3». 10:55 Т / с « Д о к т о р Квін 2». 11:50, 18:45 Телегра «Дуель». 12:20, 19:15 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 «Дамський клуб». 15:00 «Фольклорика». 15:25 Т/с «Дон Маттео». 16:35 «Словаччина в картинах». 17:25 Дивовижні сади. 17:55 Т/с «Хадсон та Рекс». 20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 «Золоті часи». 22:35 Д/с «Cуспільство очима жінок». 23:15 «Новини та коментарі». 23:40 Х/ф «Я його принцеса».

09:00, 12:50 «Жива панорама». 09:30, 18:00 Новини з регіонів. 09:45, 17:20 Т/ж «Життя в регіонах». 10:30 Угорський т/ж. 11:00 Т/ф «Троє з 9-го поверху».

12:00, 19:30 М/с. 13:20 «Велоподорожі». 13:30 «Сейф». 14:10 Класичне катання на лижах. ЧС. 15:55 Д/ф «Оздоровчі купелі». 16:10 Угорський т/ж. 16:35 «Саме тут». 16:45 Т/ж нацменшин. 16:55 Д/с «Найкращий друг собаки 2». 18:10, 21:00 Новини. 18:25 Д/с «Родина». 18:55 «Ангели-охоронці». 21:10 Д / ф «Секрети Серед земномор’я». 22:00 Д/ф «Земля під водою: кліматичні зміни». 22:50 Д/с «До хреста». 23:45 «Кінорама». 00:10 Т/ж «Мистецтво».

08:00, 1 1 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 15:00, 21:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:15 М/ф «Вруміз». 08:40 Романо лав. 08:55, 16:00 Відкривай Німеччину з Михайлом Малим. 09:00, 10:00, 19:30, 20:30 Деталі. 09:20, 10:20, 20:05 Д/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Європейське перепуття. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:05 «В сім’ї». 12:30 «Одноденна мандрівка». 12:58 Анонси. 13:20, 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т/с «Полдарк». 16:10 Мистецький вимір. 16:35 Територія спорту. 17:00 Д/ф. 19:50 На часі. 21:30 «Постаті». 21:55 «Угорська хроніка». 22:25 «Карпатський басейн». 22:45 Т/ж «Спадщина». 23:10 «Карта». 23:35 «Лісовими стежками». 11:40 «Пісенні хвилини». 12:00, 20:30 М/с. 13:20 Д/с «Оздоровчі купелі». 13:30 Т/ж лижних видів спорту. 14:10, 16:10 Класичне катання на лижах. ЧС. 15:10 Теніс. 16:55 Біатлон. 18:20 Футзал. Кваліфікація ЧЄ-2022. Словаччина - Греція. 21:00 Лотерея. 21:10 «Мій діагноз». 21:35 Д/ф «Чарівне королівство». 23:00 «Експеримент». 23:25 «Найгучніші кримінальні справи Словаччини».

08:00, 11:00, 15:00 Докладно. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:15 М/ф «Вруміз». 08:35 Територія спорту. 08:55 Відкривай Німеччину з Михайлом Малим. 09:00, 1 0 : 0 0 , 1 3 : 0 0 , 19:30, 20:30 Деталі. 09:20, 10:20 На часі. 09:35, 10:35, 13:20 Д/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Роман Сов’як - у мережі. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:00, 21:00 Новини. 12:05 «Ромашка». 12:35, 23:10 «Академія кожного». 12:58 Анонси. 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т/с «Полдарк». 16:00 Європейське перепуття. 16:25 Концерт. 17:00, 19:50 Д/ф. 21:30 Портрет акторки Берегівського угорського театру Магдолни Ваш. 22:30 «Сім’я 2021». 22:50 «Жива церква». 23:35 «Література та книга».

10 ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ П’ЯТНИЦЯ 5 БЕРЕЗНЯ

08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:00, 21:00, 00:15 Новини. 08:05, 09:05, 12:00, 13:10, 18:20 Суспільна студія. 09:30, 22:00 Т/с «Віра».

11:05 Солодка дача. 15:10, 21:35, 00:55 Спорт. 15:20 Країна пісень. 15:55 Міста та містечка. 16:15 Біатлон. 18:55 Д/ц «Супер-чуття. Особливий загін». 19:55 «Дикі тварини». 21:55 Спорт. Аспект. 23:40 Перша шпальта. 08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок». 09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021». 11:20, 12:20, 14:15 Вечірній квартал.

17:10 Т/с «Вітер кохання».

20:15 Ліга сміху. 22:15 Жіночий квартал. 00:15

Х/ф «Команда А».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з Інтером». 10:00 «Корисна прогр.».

11:05 Т/с «Мене звати Мелек». 12:25 Х/ф «Міс Погана поведінка».

14:30, 15:30, 16:30, 00:35 Речдок. 18:05 «Стосується кожного».

СУБОТА 6 БЕРЕЗНЯ

08:00, 09:00, 21:00, 00:15 Новини. 08:05 Д / ц « Т в а р и н н а зброя». 09:05 Відтінки України. 09:45, 22:00 Х/ф «Пані Боварі». 11:55, 16:35 Біатлон. 13:25 Д/ц «Дикі тварини». 15:00 UA:Фольк. Спогади. 16:10 Міста та містечка. 18:05 Х/ф «Поруч з Ісусом: Марія Магдалина». 20:00, 21:25 Д/ц «Боротьба за виживання». 00:40 #ВУКРАЇНІ. 08:00 «Сніданок». 10:00, 18:20 Світ навиворіт. 19:30 ТСН. 20:15 «Ліпсінк батл». 22:10 Вечірній квартал. 23:20, 00:20 Світське життя. 09:00

«Готуємо разом. Домашня кухня». 10:00 «Корисна прогр.». 11:00 Х/ф «Іграшка». 13:00 Х/ф «Солодка жінка». 15:00 Х/ф «Будьте моїм чоловіком». 16:40 Х/ф «Найчарівніша та найпривабливіша». 18:15, 20:30 Т/с «Добровольці». 20:00 «Подробиці». 23:00 «Великий бокс. Владислав Сіренко - Каміл Соколовські».

НЕДІЛЯ

7 БЕРЕЗНЯ 08:00, 08:55, 21:00, 00:10 Новини. 08:20, 18:10 Д/ц «Дикі тварини». 09:00 Божественна літургія Православної церкви України. 11:00 Недільна літургія Української ГрекоКатолицької церкви. 12:30 Недільна Свята меса Римсько-Католицької церкви в Україні. 13:30, 16:55 Біатлон. 15:00 Країна пісень. 16:05 Концерт. Ніна Матвієнко та Дмитро Андрієць. 17:50 Студія «Біатлон». 18:50 Х/ф «Украдене щастя» 1, 2 с. 21:25 Програма з Майклом Щуром. 22:00 Х/ф «Украдене щастя» 3, 4 с. 00:35 #ВУКРАЇНІ. 08:00 «Сніданок». 09:00 «Лото-забава». 09:45, 10:50 Світ навиворіт. 16:40 Х / ф « В п і й м а й мене, якщо зможеш». 19:30 ТСН. 21:00 «Голос країни 11». 23:10 Світське життя. 00:10 Концерт Наталії Могилевської «Весна». 08:00 «Удачний проект». 09:00 «Готовимо разом». 10:00, 11:00, 12:00 «Інше життя». 13:00, 23:55 Речдок.

20:00 «Подробиці».

21:00 Х / ф « Ш е р л о к : Бридка наречена».

22:50 Слідство вели...

08:30 Т/с «Надприродне».

11:00 Від пацанки до панянки. 13:00 Вар’яти.

15:10 Х/ф «Будинок великої матусі». 17:10 Х/ф «Будинок великої матусі 2». 19:10 Х/ф «Брехун, брехун». 21:00 Х/ф «Завжди кажи «Так». 23:10 Х/ф «Метод Хітча».

08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 23:00, 00:00 Час новин. 08:10, 21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум. 08:15 Форшмак. 08:45 Натхнення. 09:30 Машина часу. 10:10 Д/с «Бойові кораблі». 11:10, 16:10 Д/с «Бойові машини». 12:30 На власні очі. 13:10 Д/с «Повітряні воїни». 14:10 Д/с «Авіакатастрофи: причини і наслідки». 15:30 Срібний вік. 17:10, 23:10 Д/c «Великі танкові битви». 18:10, 22:00 Д/с «Таємнича світова війна». 19:20 «ПОЛІТКЛУБ з Віталієм Портніковим». 21:40 Час-Tіme. 23:55 Х/ф «Сліди апостолів». 08:20, 10:00 Kіds’ Tіme. 08:25 М/ф «Феї і легенда таємничого звіра». 10:05 Орел і Решка. 12:10 У кого більше. 14:10 Х/ф «Персі Джексон і викрадач блискавок». 16:50 Х/ф «Персі Джексон і море чудовиськ». 18:50 Х/ф «Пірати Карибського моря: На краю світу». 22:10 Х/ф «Боги Єгипту». 00:50 Х/ф «Тупий та ще тупіший 2». 08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 15:00, 17:00, 18:00, 20:00, 21:00, 23:00, 00:00 Час новин. 08:15 Д/с «Найбільш завантажений у світі». 08:40 Натхнення. 08:50, 21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум. 09:10 Час «Ч». 09:30 Майстри ремонту. 10:15 Форшмак. 10:35 Медекспертиза. 11:10 Гончаренко рулить. 11:40 На власні очі. 12:15 Індійський фільм. 15:15 Концерт. 17:10, 23:10 Д/c «Великі танкові битви». 18:15 Pro військо. 18:30, 00:35 Невигадані історії. 19:00, 22:00 Д/с «Таємнича світова війна». 17:50 Т/с «Детектив Ренуар». 20:00 «Подробиці тижня». 22:00 Х / ф « Ш е р л о к : Бридка наречена». 08:00, 09:50 Kіds’ Tіme. 08:05 М/ф «Звірополюс». 09:55 Х/ф «Уіллоу». 12:40 Х/ф «Сонна лощина». 14:50 Х/ф «Пірати Карибського моря: На краю світу». 18:10 Х/ф «Пірати Карибського моря: На дивних берегах». 21:00 Х/ф «Пірати Карибського моря: Помста Салазара». 23:40 Х/ф «Полювання за янголами». 08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 15:00, 17:00, 20:00, 21:00, 23:00, 00:00 Час новин. 08:15 Невигадані історії. 08:35 Vоїн - це я! 08:45 Натхнення. 09:25 Хроніка тижня. 10:10 Д/с «Авіакатастрофи: причини і наслідки». 11:10 Д/с «ТОП-10: таємниці й загадки». 12:15 Індійський фільм. 15:15 Концерт. 17:10, 23:10 Д/c «Великі танкові битви». 18:00 Час. Підсумки тижня з Ганною Мірошниченко. 19:00, 22:00 Д/с «Таємнича світова війна». 20:10 Машина часу. 21:25 Вечірній преЗЕдент.

00:10 «Щоденники другої світової війни». 08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 10:10, 13:45, 18:25, 00:15 «На трьох». 11:40, 13:15, 20:05 Дизельшоу. 12:45, 15:45 Факти. День.

14:00 Т/с «Вижити за будь-яку ціну». 15:35, 16:15 Х/ф «Раптова смерть».

18:45 Факти. Вечір. 23:00 «На трьох-9».

13:00, 14:50, 18:05 Т/с «Сліпа».

14:30, 17:30, 22:00 «ВікнаНовини». 19:00, 22:45 «Холостяк». 08:00, 11:20 «Моя правда». 08:50 «Мультфільм». 09:30 «Спогади». 10:30 Зіркове життя. 12:10

Х/ф «Тримайся, козаче!». 13:25 Х/ф «Єва хоче спати». 15:20 Х / ф «Розмах крил». 17:05 Х/ф «Командир щасливої «Щуки». 19:00 Т/с «Суто англійські вбивства». 21:00 Т/с «Профайл». 23:00 Х/ф «Смуга перешкод». 00:30 Х/ф «Дрянь».

08:30, 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок». 09:00

Х/ф «Таємниця записної книжки».

20:10 Рандеву. 21:20 Вечірній преЗЕдент. 21:35 Вікно в Америку. 00:10 Є ЗМІСТ. 08:35, 09:55 Т/с «Вижити за будь-яку ціну». 09:15, 10:35 «На трьох». 11:05, 13:00 Т/с «Пес». 12:45 Факти. День. 16:50 Х/ф «Пригоди Плуто Неша». 18:45 Факти. Вечір. 19:10 Х/ф «Люди у чорному» 1-3. 00:40 Т/с «Розтин покаже-2». 10:50 Т/с «Полонена». 17:05 «Хата на тата». 19:00 «Майстершеф». 22:22 «Dіzel Nіght». 00:15 «Звана вечеря». 08:00 08:50, 09:35 10:25 11:15

Зіркове життя. 09:30 «Мультфільм». «Моя правда». «Невідома версія». Х/ф «Граф Монте Крісто». 14:40 Т/с «Два капітани». 19:00 Т/с «Суто англійські вбивства». 23:00 Х/ф «Сім днів до весілля». 00:45 Х/ф «Ялинка, кролик і папуга». 10:55 Х/ф «Вантаж без маркування». 12:40 Т/с «Досьє «Майорка». 15:35 «Випадковий свідок». 18:05 «Круті 90-ті». 21:30 Вечір з Яніною Соколовою. 00:10 Д/с «Щоденники другої світової війни». 08:25 Громадянська оборона. 09:25, 13:00 Т/с «Розтин покаже-2». 12:45 Факти. День. 14:20 Х/ф «Спеціаліст». 16:20 Х/ф «Руйнівник». 18:45 Факти тижня. 21:20 Х / ф « Л ю д и у чорному: Інтернешнл». 23:35 Х/ф «Повернення героя». 08:50 «Майстершеф. Професіонали». 12:15 «Хата на тата». 15:05 «СуперМама». 19:00 «Слідство ведуть екстрасенси». 20:00 «Один за всіх». 23:10 «Таємниці ДНК». 08:00 Зіркове життя. 08:50 «Мультфільм». 09:00 «Телемагазин». 09:30 «Моя правда». 10:20 «Невідома версія». 11:10 Х / ф « Ч о р н и й тюльпан». 13:20 Х/ф «ФанфанТюльпан». 15:20 Х/ф «Два капітани». 19:25 Т/с «Суто англійські вбивства». 23:25 Х/ф «Казка про жінку та чоловіка». 08:20 «Україна вражає». 09:20 Т/с «Досьє «Майорка».

10:35, 19:30 Т/с «Коломбо».

12:50 «Легенди карного розшуку». 14:40 «Правда життя». 16:50 «Випадковий свідок». 18:20 «Таємниці світу». 21:30 Т/с «Сліпа зона». 23:10 Х/ф «Смертельна стежка».

16:05 Бойові кораблі. 17:00, 20:50 Шукачі неприємностей. 17:55 Неймовірні винаходи. 18:55 Володимир Івасюк. 21:45 Інженерні ідеї. 22:40 Арктика з Брюсом Перрі. 23:40 Шокуюча правда.

00:50 «Реальні злочинці». 08:20 10:15

Х/ф «Людина президента». Х/ф «Людина президента-2».

12:05 «Загублений світ». 18:00 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «ДжеДАІ». 19:25 Х/ф «Швидкість». 21:50 Х/ф «Швидкість-2». 00:05 Х/ф «Спіймати і вбити».

08:00, 15:00, 19:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Зірковий шлях.

10:20 Т/с «Гра в долю». 14:45, 15:30 Т/с «Непрекрасна леді».

20:10 «Говорить Україна». 21:00 Свобода слова Савіка Шустера. 00:00 Т/с «На гойдалці долі».

Мега 09:05 Правда життя. 10:15, 00:40 Речовий доказ. 11:25 Боротьба за виживання. 12:25, 15:10, 19:55 Секретні території. 13:20 Прихована реальність. 14:15 Ніл. 19:00 «Свідок». 19:30 Х/ф «Формула кохання». 21:15 Х/ф «Іграшки для дорослих». 23:05 Х/ф «Місто пороку». 08:10 «ДжеДАІ 2020». 09:10 «Загублений світ». 13:10 Х/ф «Кинджалиблизнята». 15:00 Х/ф «Подвійний дракон». 16:50 Х/ф «Швидкість». 19:00 Х/ф «Зламана стріла». 21:05 Х/ф «Чорна діра». 23:10 Х/ф «Ворог мій». 08:55 Х/ф «Лікар щастя». 11:00 Т/с «Тайсон». 14:50, 15:20 Т/с «Тростина на вітрі». 15:00, 19:00 Сьогодні. 20:00 Головна тема. 21:00 Шоу «Маска». 23:00 Музична платформа.

Мега 08:00, 19:05 У пошуках істини. 10:10 Речовий доказ. 11:20 Секретні території. 12:15 Битва цивілізацій. 13:15 Інженерні ідеї. 16:15 Арктика з Брюсом Перрі. 18:15 Брама часу. 21:00 Невідома Європа. 13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень». Х/ф «Формула кохання». 14:05 Х/ф «Хід конем». 15:40 Х/ф «Сім старих і одна дівчина». 17:10 Х/ф «Іграшки для дорослих». 19:00 Х/ф «Весна на Зарічній вулиці». 20:50 Х/ф «Гусарська балада». 22:35 Х/ф «Бінго Бонго». 00:35 Х/ф «Смертельна стежка».

19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 20:40 «Exatlon Hungary».

23:40 Т/с «Приватні детективи». 00:45 Т/с «Сімейні таємниці». 14:10, 23:15 Т/с «Новий Амстердам».

14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається». 18:55, 19:45, 21:30 «Сьогодні ввечері». 20:05 «Сума». 21:25 Новини спорту. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі». 11:35 «Тренди». 12:05 «Історія реконструкції одного будинку». 12:40 Т/ж «Нерухомість». 13:10 «Багаж». 13:45 «Гунгарікум». 14:15 Т/ж «Інтер’єрні тренди». 14:50 Х/ф «Джим Ґудзик і машиніст Лукас». 17:15 Т/с «Коломбо». 19:00 Факти. 19:55 Факти плюс. 21:00 Х/ф «Лицар дня». 23:25 Х/ф «Подружки нареченої». 10:10 «Телешоп». 11:10 Т/с «Дідусь». 12:20 Т/ж автолюбителів. 12:55 Т/с «Історія нашого життя». 14:30 Т/с «Гарний лікар». 16:50 Х/ф «Подорож до центру Землі». 19:00 Новини. 20:00 «Фокус плюс». 21:00 Т/с «Учитель». 22:05 Х/ф «Людина-мураха». 00:40 Х/ф «Королівство вікінгів».

12:20

08:00, 00:55 «Загублений світ». 12:00 Х / ф « Ч о р н и й орел». 13:55 17 тур ЧУ з футболу «Динамо»- «Мінай». 16:00 Х / ф «Швидкість-2». 18:15 Х/ф «Знамення». 20:45 Х/ф «Викрасти за 60 секунд». 23:00 Х/ф «Урок виживання». 09:45 Т/с «Дорога додому». 17:00, 21:00 Т/с «Любов матері». 19:00 Сьогодні. 23:00 Т/с «Благими намірами».

Мега 08:20, 19:10 У пошуках істини. 10:15 Речовий доказ. 11:25 Секретні території. 13:15, 21:00 Магія океанів. 16:15 Арктика з Брюсом Перрі. 18:15 Брама часу.

13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається». 18:55, 19:45, 21:30 «Сьогодні ввечері». 20:05 Т/ж «Ти - вдома!». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі». 10:55 Кулінарна. 11:30 «Більше, ніж охоронець». 12:00 Т/ж жінок. 12:35 Т/ж автолюбителів. 13:05 «Стиль життя». 14:10 Т/ж «Формула Е». 14:45 Х/ф «Увесь цей світ». 16:50 Х/ф «Мільярд». 19:00 Факти. 19:50 Х/ф «Атомні самураї». 22:30 Х / ф « В е л и к и й Стен». 00:55 Х/ф «Знайомство з батьками». 11:10 Муз. 11:50 «Готель року». 12:35 «Легенди живуть із нами». 13:10 «Поза домом». 13:40 Т/с «Дідусь». 14:20 Х/ф «Могутній Джо Янг». 16:55 Х/ф «Поліцейська академія 6».

15:25, 20:55 Т/с «Хрещена мати». 16:55 Т/с «Клятва». 18:05, 00:50 Т/с «Серед друзів».

19:00, 00:25 Новини. 19:55 «Фокус».

22:05 Т/с «Наше мале село».

TV JOJ 09:35, 19:00 «Без серветки». 10:45, 15:50 «Судові справи». 11:55

Т/с «Поліцейські в дії».

13:00, 18:30 Новини. 13:35 «Суперзірка». 13:55 «На сьомому небі». 16:00 «Звана вечеря». 17:05

Т/с «Синій код».

21:35

Х/ф «Месники: Завершення».

20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода.

09:00, 12:50 «Жива панорама». 09:30 «Всесвітня спадщина ЮНЕСКО на Словаччині». 09:45 Д/с «Цехи і мануфактури». 10:30 Д/ф «Квартет». 11:00 Т/ф «Троє з 9-го поверху». 11:45 «Пісенні хвилини». 12:00 М/с.

13:30

Д/ф «Місце для молитви». 14:10, 17:55 Класичне катання на лижах. ЧС. 16:10 Біатлон. 20:15 Легка атлетика. 22:45 Лотерея. 22:50

08:00, 11:00, 12:00, 15:00, 21:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:15

10:10, 17:55 Т/с «Хадсон та Рекс». 10:55 Т/с «Доктор Квін 2».

11:50, 18:45 Телегра «Дуель». 12:20, 19:15 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 «Дамський клуб». 14:50 «Фольклорика». 15:15

Т/с «Дон Маттео».

16:20 «Таємниця моєї кухні». 17:25 Дивовижні сади. 20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 «Люблю Словаччину». 23:05 Прогр. «Борис і Брамбор». 23:40

Х/ф «Відчиніть, поліція!».

TV JOJ 08:15 М/с «Качині історії». 09:05 Т/с «Наші». 10:25 Т/с «Канікули 3». 11:35, 19:00 Т/с «Бодка». 12:40 Х/ф «Лапочка». 14:45 Анім/ф «Сімейка Крудсів». 16:45 Х/ф «Пригоди у Веґасі». 20:00 Новини. 21:25 Спорт. Погода. 21:35 Х/ф «Жінки в спокусі». 00:15 Х/ф «Без істерики!». 08:10 М/с. 08:50 «Фідлібум». 09:20 «Смайлики». 09:45 Розважальна прогр. «Не поспішай». 10:15 Т/с «Мерлін 3». 11:10 Т/ж «Культура». 11:40, 21:32 «Таємниці тіла». 12:40 «В ефірі». 13:10 Т/с «У вихорі квітів». 14:50 Х/ф «Ельдорадо». 17:00 «Люблю Словаччину». 18:40 Д/с «Подорожі». 19:20 «Зведи дім, посади дерево». 20:00 Новини. 20:55 Голи. Очки. Секунди. Лотерея. Погода. 22:35 Т/с «Заправка». 23:10 «Пізно ввечері». 00:00 Прогр. «Борис і Брамбор». 00:40 Т/с «Таксист». 08:15 Жива панорама. 08:55 Т/ж «Телевікенд». 19:00 Новини. 19:50 Т/с «Батько-тигр». 21:00 Х/ф «Капітан Марвел». 23:35 Х/ф «Аллегіант».

TV JOJ 08:10 М/с «Качині історії». 09:00 Анім/ф «Сімейка Крудсів». 11:00 Х/ф «Месники: Завершення». 15:05 Х/ф «Місія нездійсненна». 17:50 «Поради власникам будинків». 18:50 Новий дизайн. 20:00 Новини. 21:25 Спорт. Погода. 21:35 Х/ф «Боротьба з моєю сім’єю». 00:05 Х/ф «Сибір». 08:20 М/с. 09:45 «Дивовижне ательє». 10:15 «Теревені». 10:35 Т/ж «Автосалон». 11:05 Д/с «Таємне життя озер». 12:00 «Словаччина в картинах». 12:25 «Світ у картинах». 12:55 «Без п’яти 12». 14:10 «Громадянин за дверима». 14:45, 23:55 Т/с «Агата Крісті: Пуаро». 16:20 «Золоті часи». 17:30 Х/ф «Справа манекенниці». 19:15 «Таємниця моєї кухні». 20:00 Новини. 20:55 Голи. Очки. Секунди. Лотерея. Погода. 21:30 Д/ф «Словацький пантеон: Мілан Растислав Штефаник».

Х/ф «Макбет».

М/ф «Вруміз».

08:35 Глобал 3000. 09:00, 10:00, 13:00, 19:30, 20:30 Деталі. 09:20, 10:20, 13:20 Д/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Карпатське рибалля. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:05 «Прибуток». 12:30 «Карпатська кулінарія». 12:55 Анонси. 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т/с «Полдарк».

16:00, 21:30 Романо лав. 16:15 Концерт. 17:00, 20:05 Д/ф. 19:50 На часі. 21:45 «12 місяців у лісі». 22:05 «Стежками батьківщини». 22:30 «Новум». 22:55 «Як це було?!». 23:50 «Ти вдома». 09:20 «Енциклопедія словацьких спільнот». 09:35 «Велоподорожі». 10:00, 13:15 Гірськолижний спорт. 11:50, 17:30 Біатлон. 15:00, 16:10, 19:00 Класичне катання на лижах. ЧС. 15:25 Футбол. 18:10 Теніс. 20:15 Легка атлетика. 22:00 Т/ф «Пан нічого не бажав». 23:10 Т/с «Найгучніший голос». 00:05 Т/с «Міст 4». 09:00, 10:00 Деталі. 09:20, 16:00, 17:30 Т/с. 10:20 На часі. 10:35, 19:30 Д/ф. 11:00, 21:00 Новини. 11:05 М/ф. 11:30 «Жіночий час». 11:55 Події. 12:00 «Портрети». 12:25 Анонси. 12:30 «Карпатська кулінарія». 13:00 Новини, новини культури. 13:05 «Natura». 13:30 Європейське перепуття. 13:55 Д/ф «Таємниці царства рослин». 15:35 Роман Сов’як - у мережі. 17:00, 19:00 Дайджест. 21:10 Т/серіал «Два графа Дюла Андраші». 21:40 «Затерті історії». 21:50 «12 місяців у лісі». 22:10 Т/с «Hactіon». 23:05 Т/с «Робочі справи». 23:30 Т/с «Товт Янош». 22:25 Х/ф «Шлях до неможливого». 08:50 09:20 09:45 10:00,

«Фермерське ревю». Т/ж рибалок. Т/ж споживачів. 13:30 Гірськолижний спорт. 11:20 Д/ф «Ясна-2016». 12:05 «Орієнтація». 12:30 «Слово Боже». 12:55 Біатлон. 15:00 Класичне катання на лижах. ЧС. 16:30 «Сезон». 16:45 Хокей. Екстраліга. 20:00 Легка атлетика. 21:40 Т/ж Ліги Фортуни. 22:15 «Про спорт». 22:50 Х/ф «Дантон». 08:00, 10:00, 18:00, 20:00 Дайджест. 08:30, 16:10, 18:30 Т/с. 10:30, 20:30 Д/ф. 11:00, 13:00, 21:00 Новини. 11:05 Т / ж « П р и р о д н і скарби Будапешта». 11:30 «З вірою в житті». 11:55, 12:25 Події. 12:00 «Я прийшов сюди для того...». 12:30 «Карпатська кулінарія». 12:55 Анонси подій. 13:05 «Культурна стежка». 13:30 Дитячий простір. 14:00 Карпатське рибалля. 14:25 Д/ф «Таємниці царства рослин». 15:35 Мистецький вимір. 16:00 Шлях до істини. 21:10 З тижня на тиждень. 21:40 «Безмежно угорець». 22:05 «Стежками батьківщини». 22:30 Т/с «Робочі справи». 22:55 Т/с «Hactіon». 23:50 «Ти вдома».

НЗ

№8 (4920)

27 лютого 2021 року

ЦІКАВИЙ СВІТ 11

TT ДАТА ТИЖНЯ

ТЕНДІТНУ ХВОРУ ЖІНКУ-ЛОМИКАМІНЬ ІВАН ФРАНКО ВВАЖАВ «ЄДИНИМ МУЖЧИНОЮ В УКРАЇНСЬКОМУ ПИСЬМЕНСТВІ» Ми не могли пропустити дату 25 лютого – 150-ліття відомої всім зі шкільної програми Лесі Українки. Проте часом масштаб справді потужної особистості «добровільно-примусове» вивчення творчості якось затьмарює. Тож із нагоди ювілею нагадаємо, що Іван Франко назвав її «єдиним мужчиною в українському письменстві». А квіткою Ломикаменем поетесу нарік літературознавець Олександр Дейч у однойменній повісті про неї.

У 4 РОКИ ВЖЕ ЧИТАЛА, В 9 НАПИСАЛА ВІРШ Її справжнє ім’я – Лариса Косач. Вона народилася 1871го у Новограді-Волинському в заможній родині. Батько був високоосвіченим дворянином, статським радником, що відповідало званню генерал-майора. Мати – такого же шляхетного походження, як поетеса й дитяча письменниця друкувалася під псевдонімом Олена Пчілка. Це саме вона запровадила спілкування в сім’ї винятково українською. Лариса мала старшого брата Михайла, з котрим так тісно дружили, що отримали спільне ймення – Мишелосіє (її ж удома називали Лесею). Були й молодші – Ольга, Оксана, Микола та Ізидора. У будинку Косачів часто збиралися творчі люди, влаштовувалися різноманітні вечори та домашні концерти, тож діти могли розвивати свої здібності. А Лариса змалечку була розумницею: читати навчилася в 4 роки, в 6 – гарно вишивала, в 9 – написала перший вірш, а до всього легко опановувала іноземні мови. Та попри це, мати досить довго вважала доньку… відсталою: преференцію в неї мав старший син. До 5-го класу навіть не віддавала дівчинку до школи, а навчала вдома за власною програмою, аргументуючи це униканням російського впливу на доньку. Утім, крутий характер Пчілки ні для кого не був таємницею, Євген Чикаленко навіть казав: «Це та баба, що їй сам чорт черевики на вилах подає». Життя Лесі назавжди змінило Водохреще-1881. Вона пішла на річку подивитися святкування, не надто добре вдягнувшись, і за кілька годин на морозі дуже застудилася. Через 2 роки їй діагностують туберкульоз кісток і вперше прооперують ліву руку, видаливши вражені ділянки. Почнеться невпинна боротьба за життя, бо в ті часи ліків від цієї недуги не знали, окрім особливого раціону харчування та зміни клімату.

ДОМАШНЯ ОСВІТА ЗІ ЗНАННЯМ 11 МОВ Та в 1881-му мати ще повезла трьох старших дітей до Києва для навчання під керівництвом приватних викладачів. Михайло й Лариса починають студії за програмою чоловічої гімназії, дівчина до всього бере уроки гри на фортепіано у дружини композитора Миколи Лисенка. За інструментом Леся могла сидіти годинами, грала дуже добре, і, якби не хвороба, могла б досягти успіхів на цій ниві. Пізніше вона ще й трохи вчилася малювати в рисувальній школі Олександра Мурашка, навіть збереглася одна акварель. Та зрештою через недугу мусила здобувати освіту самостійно, з материною допомогою. Й вельми успішно. В підсумку в 19 напише для молодшої сестри підручник «Стародавня історія східних народів», вільно розмовлятиме не лиш українською та російською, а й польською, болгарською, німецькою, французькою, італійською, знатиме також давньогрецьку, англійську, латину, іспанську, перекладатиме твори Гомера, Гюго, Байрона, Гейне,

Шекспіра. Й загалом напише понад 100 власних віршів, 20 драм, та ще й прозові твори. Ба навіть створить нові слова: «промінь» і «напровесні» – її неологізми. Але це буде потім. А навесні 1882-го Косачі переїздять в с. Колодяжне на Волині. Тут Лариса разом із сільськими дітьми зустрічала череду корів, купалася в озері, потай тікала до лісу в пошуках мавки, слухала місцеві легенди. Вже дорослою поверталася сюди з далеких лікувальних подорожей та разом із рідними збирала в садку ягоди-фрукти, варила варення. Але тут же вона періодично лежала прикута до ліжка, із загіпсованою ногою. Із 13-ти юнка не просто пише вірші, а й за підтримки матері публікує на сторінках галицьких часописів – під псевдонімом Леся Українка, який запозичила у свого дядька, відомого вченого Михайла Драгоманова, котрого надзвичайно любила. Той власні публіцистичні твори підписував «Українець». Лесина хвороба спустошувала сімейний бюджет. Вона мусила постійно їздити на лікування, на курорти: в нинішню Грузію (а тоді – дві губернії Російської імперії), Німеччину, Італію, Єгипет… Клімат останнього їй найбільше допомагав, однак «ціна питання» була – понад 1000 рублів. І хоч поетеса, де б не знаходилася, постійно писала й друкувала свої твори, давала приватні уроки та бралася за переклади, в тому числі й технічні, коштів дуже бракувало.

БІЛЯ ПОМИРАЮЧОГО КОХАНОГО ЗА НІЧ НАПИСАЛА ПОЕМУ Загалом три роки Леся Українка провела й у Криму. Саме в Ялті 1897-го, цікавлячись марксизмом, познайомилася з Сергієм Мержинським – скромним синьооким 27-річним білорусом, демократом, революціонером, засновником політичних гуртків у Києві та Мінську. Він захоплювався поезією, але зірок з неба не хапав. Молодих людей поєднали висока духовність, прагнення віддати себе справі визволення народу та… туберкульоз. Але якщо хлопець у цих стосунках бачив дружбу, то дівчина – щиро закохалася. Вона в той час дуже погано почувалася. Як пише Олександр Рудяченко, іноді, коли нікого не було поряд, ледь не втрачаючи від болю свідомість на ялтинських вуличках, лягала просто на землю, щоб трохи перепочити, і… рухатися далі. Та все ж із Сергієм піднялася на гору Ай-Петрі. Знайдений там едельвейс Леся поетично назвала квіткою-ломикаменем. А потім за безмежну силу духу так назвуть її саму... Восени Мержинський повернувся до Мінська, а вона залишилася. І несподівано отримала листа, в якому він, домовившись із мінськими театралами, запропонував поставити її п’єсу. Дівчина з радістю погодилася. Вони часто зустрічалися: три роки поспіль Сергій бував у Косачів на вакаціях, Леся теж їздила до нього в гості. Поміж цим у 1899-му в Німеччині їй прооперували вражену туберкульозом ногу, що на певний період зна-

чно покращило самопочуття. А Мержинський, котрому присвятила свою хрестоматійну поезію в прозі «Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами», помер від сухот 1901-го. В його останній рік Лариса Косач 4 рази навідувалася до нього – втішала, тримала за руку, попри те, що відкинув її кохання. В один із приїздів біля ліжка вмираючого за ніч написала поему «Одержима». Була поруч, коли Сергій відходив у Вічність. А він… просив її написати листа іншій жінці, котру любив...

ПЛАТОНІЧНИЙ РОМАН ЧИ ЩОСЬ БІЛЬШЕ? І тут настав час для теми стосунків Лариси Косач та письменниці Ольги Кобилянської. Саме до неї, шукаючи розради після смерті коханого, поїхала Леся. Вони вели переписку з 1899-го, але спершу обговорювали суто літературні питання. Після особистого знайомства листування стало інтенсивнішим, почався обмін поглядами на становище жінки в Україні та Європі, з’явилася особлива ніжність, завуальовані «хтось», «хтосічок», «хтось біленький», «хтось чорненький», «хтось когось любить». Усього зберігся 61 їхній лист одна до одної (а загалом Лесиних листів – 750!) і дві дописки в поштових листівках, які охоплюють період аж до травня-1913, і пікантних зворотів там чимало. (Хоча слід узяти до уваги й тогочасну культуру епістолярного жанру – відомі чоловіки зверталися один до одного «коханий друже», але ніякого підтексту нетрадиційної орієнтації в тому не було). Власне, після провокативного трактування цитат на зразок згаданих із боку Соломії Павличко цими «особливими» взаєминами стали особливо цікавитися. Та, здається, найправильніше їх потрактувала Тамара Гундорова, назвавши «жіночим платонічним романом», який треба розглядати «як терапію самотности». Бо ж додалися сюди ще й особисті драматичні чинники: втрата Мержинського для Лесі та розрив Ольги з Осипом Маковеєм. Та ж Гундорова підкреслила: «Втрата любови склала тло, на якому зродилася довіра між двома жінками. Для Лесі Українки це також був початок нової дружби – з Климентом Квіткою, а для Кобилянської – підтвердження її самотности».

«ТІЛЬКИ ТИ ВМІЄШ РЯТУВАТИ МЕНЕ ВІД САМОЇ СЕБЕ…»

Тепер про Квітку. Вперше вони побачилися 1898 року. Леся Українка читала своє оповідання в літературно-артистичному гуртку Київського університету, а він, першокурсник, був там присутній. Оскільки захоплювався збиранням народних пісень, дівчина запропонувала йому записати від неї ті, які знала. А вже після смерті Мержинського, влітку 1901-го, Климентій приїхав до Чернівців, аби разом із нею подорожувати Буковиною. Поступово вони зблизилися. Замкнутий, сором’язливий, проте дуже ерудований (знав 13 мов), Квітка мав нелегке дитинство – виріс у чужій сім’ї, куди постійно приходила рідна мати з погрозами забрати його. Тож він був недовірливий, потягнувся тільки до Лесі. Зізнавався потім, що закохався в неї з першого погляду. Хоч був молодший на 9 років. Утім більшість дослідників сходяться на думці, що Лариса Косач не любила його – скоріше, це була дуже щира, віддана, турботлива (він теж хворів на туберкульоз) дружба й бажання мати поряд споріднену всерозуміючу душу: «Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не на чужині. Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе». Й Леся Українка їде з ним на Кавказ. Олена Пчілка категорично виступала проти стосунків доньки «з якимось жебраком», – була переконана, що бідний правник спокусився на їхні родинні гроші. Та пара разом лікувалася, 4 роки прожила в цивільному шлюбі і, попри невдоволення батьків, 1907-го в Києві одружилася. Через місяць молодята вирушили до Криму. На цьому наполягла Леся, бо стан Кльоні, як вона його ніжно називала, погіршився. І цим його врятувала: завдяки м’якому клімату кровохаркання припинилося. У зв’язку зі службовими призначеннями Климента Квітки, судового чиновника, сім’я неодноразово переїздила: Ялта, Тифліс, Телаві, Кутаїсі, Хоні, знову Кутаїсі. Та поміж усім цим була невпинна боротьба з хворобою – за життя. У Лариси додалися ще й проблеми з нирками, подружжя 1908-го поїхало на консультацію до Німеччини. Берлінський професор-уролог цього разу замість операції порадив підлікуватися в Єгипті. Сумну правду пацієнтці не сказав, а повідомив у листі до сестри Ольги: діагноз – туберкульоз обох нирок та сечового міхура – просто не залишав сенсу в хірургічному втручанні. Але Леся та Кльоня, повернувшись до Києва, вирушили не до Каїра, а в етнографічну експедицію – записати (для цього тоді використовували фонограф та воскові валики, й на одному з них зберігся голос самої Л. Косач, який у 1970-му видали на платівці) мелодії українських кобзарських дум, бо знайшли на неї кошти. Потім вояж знову відклався, хоча стан здоров’я поетеси погіршувався,– у квітні-1909 раптово помер її батько. Від нього у спадок одержала 8 тисяч карбованців, та більшість із

них підуть на лікування. Аж у листопаді хворе подружжя нарешті попливло до єгипетського порту. За місяць Квітка повернувся до служби, а дружина залишилася ще на пів року, інтенсивно працювала над «Ліричними піснями Давнього Єгипту». Дуже швидко вона відчула брак коштів і мусила братися за переклади ділових документів та давати уроки французької і німецької. «Тим способом заробляю від 65 до 75 крб на місяць, а коли є яка випадкова робота, то й більше. Але се, по тутешньому бюджету, ледве дає половину утримання, так що все-таки мушу проживати запасні гроші, що мене не дужето радує», – писала сестрі Ользі. Власне, через фінансову скруту й повернулася скоріше, ніж мала, до чоловіка. Потім, коли самопочуття критично погіршуватиметься, вона ще двічі побуває на батьківщині фараонів: як завжди, це трохи полегшить страждання.

І ТАК ТЕНДІТНА, ЗА ОСТАННІЙ РІК ЛЕСЯ ВТРАТИЛА 11,5 КГ Відчуваючи, що життя догорає, Леся Українка працювала з останніх сил. У 2012-му вона ще побачила свою надруковану «Лісову пісню». Проте в листах до матері все менше ділиться роздумами про мистецтво, натомість частіше скаржиться на безгрошів’я, затримки з виплатами гонорарів. Доходило до того, що доводилося продавати деякі речі. Письменниця переслала сестрі Ользі власний літературний архів, 10 травня 2013-го востаннє приїхала в Київ і побувала на присвяченому їй вечорі у клубі «Родина», а потім повернулася до Квітки в Кутаїсі. Тут вона невпинно згасала: і так худенька, за останній рік втратила 11 з половиною кілограмів. Перед смертю вже майже нічого не їла, хіба морозиво з ожини. Найтяжчою процедурою для неї стало вкладання на сон, бо це потребувало багато рухів руками й ногами. За порадою лікарів тяжко хвору поетесу залізницею перевезли до Сурамі, що славився винятково сухим і цілющим повітрям. Тут вона й пішла у Вічність 1 серпня – у присутності Кльоні та матері. Молодша сестра Ісидора якраз виглядала на вокзалі потяг, яким мала приїхати Ольга… Лесі було всього 42. Поховали її на Байковому кладовищі в Києві – поряд із батьком та братом Михайлом. Як і заповідала, церемонія відбулася без участі духовенства. Попрощатися з поетесою з’їхалася величезна кількість людей. Поліція заборонила нести труну на руках, виголошувати промови й навіть співати – Лариса Косач іще з 1907-го перебувала під негласним наглядом поліції, коли після обшуку її з Ольгою навіть заарештували та протримали одну ніч у відділку через виявлену літературу соціалістичного змісту, яка належала переважно братові. Цензура не раз забороняла Лесині твори, тож більшість із них вона публікувала за межа ми Російської імперії – в Берліні, Дрездені, Празі, Відні. До речі, повне зібрання написаного нею становить 12 томів. Климент Квітка пережив дружину на 40 років і ревно беріг її пам’ять. Удруге він узяв шлюб аж у 65 – із 25-літньою піаністкою Галиною Кащеєвою. А Леся Українка навічно вписала своє ім’я в історію літератури власними творами та життєвим кредо «Contra spem spero!» – «без надії сподіваюся»… Підготувала Мирослава ГАЛАС

12 ДОСЛІДЖЕННЯ

№8 (4920)

27 лютого 2021 року

НЗ

TT НАШІ ІНТЕРВ’Ю

ПРО ТАЄМНИЧЕ ЗАКАРПАТСЬКЕ ПОТОЙБІЧЧЯ ТА ЙОГО ПРОЄКЦІЮ НА МЕНТАЛІТЕТ КРАЯН РОЗПОВІДАЄ ОКСАНА ТИХОВСЬКА

ксана Тиховська – найобізнаніша провідниця у світ таємничого карпатського потойбіччя, босоркань, дводушників, наречених-мерців, упирів. Вона – доцент кафедри української літератури УжНУ, автор численних наукових статей і двох монографій, одна з яких, «Магія та міфологія в українському фольклорі Закарпаття: етно психологічний аспект», щойно вийшла друком. Крім того, пані Оксана – завідувачка Навчально-дослідницької лабораторії української літератури та фольклору Закарпаття й голова правління ГО «Національно-культурний простір «Джерела». Отже, тем для спілкування предостатньо.

«НІБИ У ВІДПОВІДЬ НА НАШІ ІСТОРІЇ, ДВЕРІ ШАФИ ПОЧАЛИ ВІДКРИВАТИСЯ…»

досліджуєте справді ~~Ви цікаву сферу. А як відбу-

валося Ваше перше знайомство з міфологічними віруваннями у дитинстві? – Несподіване питання… Тоді я мала невеличку фобію – перед темрявою. Мені здавалося, що досить вимкнути світло, й відразу ж оживе щось страшне, демонічне, з’явиться якийсь привид. Тепер розумію, що той дитячий страх має те саме психологічне підґрунтя, що й міфологічні уявлення про нічника («нучника»), хоча змалечку про нього ніколи не чула. Зате пригадую розповіді про домовика та душі померлих. Мої бабуся з дідусем жили в старому австрійському будинку, на горищі якого, на переконання мене, маленької, точно жив якийсь дух. Якось, коли мені було років 5-6, ми з подругами сиділи там, під дахом, і ділилися різними страшними історіями, говорили, що ось у цій дерев’яній шафі стовідсотково сидить дух. Не знаю, чи в нас трьох була групова галюцинація, чи кіт там причаївся, але, ніби у відповідь на наші вигадки, двері старої шафи почали відкриватися і стукати об візочок, який стояв перед ними. Ми з переляку кинулися стрімголов по сходах на перший поверх, і я ще рік, напевно, на горище не підіймалася. Схожі містичні оповіді я знайшла в записах П. Богатирьова та Ф. Потушняка й проаналізувала їх у своїй книзі. Ви, мабуть, змалечку любили казки… – Так. Бабуся Дозя (Теодозія) чимало їх мені розповіла. Улюблені були дві: «Стоптані черевички» та «Король-дроздобород». Потім я й сама багато прочитала: в початковій школі – серію «Казки народів світу» (є окремі видання: індійські, японські, угорські тощо), а вже в підлітковому віці їхнє місце посіла наукова фантастика – теж казка, але на сучасний лад. Я захоплювалася прозою й поезією, тому стала філологом. З дитинства знала, що буду вчителькою. А вже в університеті зацікавилася дослідницькою діяльністю, мені подобалося аналізувати художні твори, вишукувати символи, розкодовувати їх. Та якщо в літературних це – метафорична модель внутрішнього світу письменника, то у фольклорних, особливо тих, що виникли в язичницьку добу, – світогляд цілого народу. Казки, магія та міфологія стали об’єктом мого особливого наукового інтересу лише після того, як почала викладати фольклор в УжНУ.

ці два жанри. Міф – це сакральна історія, пов’язана зі створенням світу, появою людей, тварин, богів, демонів, надприродних істот. Міфи мовою символів переповідають події, що могли мати місце в минулому, й існують не лише у словесній формі, їх зміст може розкриватися через рух (танець), малюнок тощо. А чарівна казка – це фантастична оповідь, тісно пов’язана з дивовижними чи страшними сновидіннями людей, вона через символи передає історію успішного розвитку, становлення особистості й завжди має щасливе закінчення. Фактично, в казках є безліч моделей життєвих ситуацій. А наскільки народні казки актуальні на тлі «постмодерного» світу й що Вас як дослідницю найбільше вражає в них? – Напевно, різноманіття сюжетів та образів. Казки будуть цікавими завжди, вони не можуть набриднути, бо знаходять відгук у душі читача/слухача на несвідомому рівні. Є цікава закономірність: чарівна казка запам’ятовується дуже добре, в деталях. Легенди чи літературні твори не так чіпляються в пам’яті. Прикро, що нині реалії, соціальні міфи (реклама, мода) диктують систему цінностей підростаючому поколінню, й головні герої більшості сучасних казок, мультфільмів виглядають сюрреалістично, перестали бути людьми. Але поруч із цим

ГЕРОЇ СУЧАСНИХ КАЗОК ВИГЛЯДАЮТЬ СЮРРЕАЛІСТИЧНО яка відмінність між ~~Аказками та міфологією?

– Є різні думки стосовно цього. Наприклад, Єлизар Мелетинський вважав, що казка – це десакралізований міф і виникла на його основі. Прихильники неоміфологічної школи, і я поділяю їхню думку, розмежовують

експедицій зроблено багато, а аналітики бракує. Є необхідність вивчення казок, міфів, бувальщин, які зберігаються в архівах, опубліковані в періодичних виданнях чи виходили окремими збірками. Але можу поділитися враженнями від експедиції 2016 року, котру здійснила разом зі своїми студентами в село Рокосово (Хустський р-н). Там нам вдалося записати цікавий весільний обряд, а також низку вірувань, пов’язаних із календарними святами. Тоді ми завітали в гості й до місцевої цілительки – маленької бабусі з блакитними очима. Розпитували про магію зцілення, проте відповідати вона не поспішала. Слід сказати, що в матеріалах фольклорних практик студентів УжНУ часто зустрічаються бувальщини про вовкунів та босоркань, босоркунів, а от про русалок, мавок – рідкість. А скільки видів міфологічних істот «мешкає» в нас? – У фольклорі Карпатського регіону їх дуже багато, у моїй монографії вони розділені на дві групи. Окремо розглянула образи дводушників (це – босорканя, босоркун, вовкун, упир, вітряник, шаркань, «той, що зміям наказує», чорнокнижник, гонихмарник, хмарник), й окремо – демонів (чорт, домовик, чорт-помічник на полюванні, лісовий чорт), духів природи (водяник, лісовик, мавка, русалка, повітруля), надприродних істот (Доля, Недоля, Смерть, образи хвороб). Оскільки зараз ми святкуємо 150-річчя Лесі Українки, хотів запитати про «Того, що в скалі сидить» із «Лісової пісні». Це «народний» персонаж чи вигаданий авторкою? – Вона в «Лісовій пісні» змоделювала власну міфологічну картину, образи частини її героїв мають іншу, ніж у фольклорі, семантику. Зокрема це Мавка. В Лесі Українки вона – уособлення краси, духовності, а в міфологічних оповідях українців це небезпечні для людини істоти. Спереду мавка виглядала як надзвичайно гарна дівчина, а зі спини було видно її нутрощі через великий отвір у тілі. Цей образ у фольклорі Закарпаття зустрічається рідко, водночас мавка (лісниця, нявка, мана) в міфологічних оповідях Карпатського регіону постає і як уособлення злої богині, котра зводить зі світу чоловіків, наславши на них блуд (дезорієнтацію на місцевості), або зваблює й лоскоче до смерті, і як покровителька природи, напівбогиня. З психологічної точки зору в її образі об’єктивувався страх чоловіків перед можливістю бути захопленими жіночою

«постмодерним» світосприйняттям казки все ж продовжують існувати. Якщо батьки читатимуть чи розповідатимуть їх дітям перед сном, ті із задоволенням слухатимуть. На основі казки сформувалися такі жанри, як фентезі та наукова фантастика. Хоча частіше основою першого є все ж міфи та міфологічні легенди. Зразком новітньої чарівної казки є «Гаррі Поттер».

СКІЛЬКИ МІФІЧНИХ ІСТОТ «МЕШКАЄ» ПОРЯД ІЗ НАМИ? мабуть, бували в ~~Ви, фольклорних експеди-

ціях. Чи траплялися відкриття, які не знайдеш у жодній книжці? – Таких експедицій було небагато. Я намагаюся проаналізувати й систематизувати величезний матеріал, зібраний українськими фольклористами до мене. Польових записів,

красою (чарами), утратити ясне бачення реальності та здатність тверезо мислити через пристрасть – метафорично «заблукати» у своїх почуттях. Оповіді про зв’язок чоловіка з мавкою могли виникати як результат трансформації його нереалізованих мрій про кохану жінку. Образ «Того, що у скалі сидить» під час вивчення української міфології мені не зустрічався. Припускаю, що це вигаданий авторкою персонаж, який увібрав у себе семантику кількох фольклорних образів – смерті, долі, чорта. Близькими до «народних» прототипів у «Лісовій пісні» є Русалка, Перелесник, частково – Лісовик.

ЯК ЗАВДЯКИ СУСІДАМ З’ЯВИЛИСЯ СВОЇ МІФОЛОГІЧНІ ПЕРСОНАЖІ У КРАЇ є серед загально~~Чи українських міфоло-

гічних персонажів суто закарпатські? – Так, є – завдяки нашим сусідам. Зокрема угорські впливи зумовили появу таких міфологічних персонажів, як босорканя (відьма), босоркун (чаклун), шаркань (дракон); румунські легенди про стригу (стригой) породили бувальщини та казки про відьму-упирицю, які є менш поширеними в інших регіонах України. Образ чорнокнижника в народних віруваннях Закарпаття має багато спільного з румунським соломонарем. Є й словацькі впливи. Більшість демонологічних персонажів у нас пов’язані зі стихією повітря (вітряник, шаркань, повітруля, чорнокнижник, босорканя). Як видно зі змісту Вашої монографії, велика кількість міфічних істот є дводушниками. Хто вони? – Це люди, у тілі яких нібито могли співіснувати дві душі, одна з яких була демонічною. Поки добра душа спала, зла отримувала владу над тілом і здійснювала різні магічні акти, завдавала шкоди. Після смерті дводушника його зла душа продовжувала існування в образі упиря, а чиста потрапляла на небо. Дводушники в міфології Закарпаття бувають трьох типів: ті, в яких співіснують 2-3 душі, що одна про одну не знають (зла може діяти окремо від тіла, набуваючи різної форми, – це відьма/босорканя, босоркун, вовкун); у яких після смерті тіла залишилася лише демонічна душа (лісовий та водяний упир); у тілі яких постійно співіснують добра та зла душа, не покидаючи його (вітряник, шаркань, «той, що зміям наказує»). Усі дводушники є персоніфікованими образами страху людини перед своїм другим, темним «Я», бажаннями та потягами, які суперечать нормам суспільної моралі. У такий спосіб утверджується віра в добру (світлу, божественну) сутність людини, а зло трактується як щось чуже, темне, що є поза свідомістю.

ПРО ПОТОЙБІЧНІ ІСТОТИ, З ЯКИМИ КРАЩЕ НЕ СТРІЧАТИСЯ усі ці міфологіч~~Мабуть, ні істоти різні за ступе-

нем небезпечності… – На мою думку, найстрашнішими є мертві дводушники – лісовий та водяний упирі. Перший, за народними віруваннями, живе в лісі й тут нападає

на людей вночі і в полудень, випиває їхню кров, яка символізує життя. Другими нібито стають чоловіки-дводушники, що утопилися. Вони прагнуть утопити своїх жертв і з’їсти труп, метафорично – не хочуть увібрати в себе чуже життя через випиту кров, а навпаки, – через поїдання мертвого тіла умовно прилучаються до потойбіччя. А, наприклад, босорканя на що здатна? – Вона уявлялася українцям Закарпаття або душею-привидом, що блукає по землі й шкодить людям, або жінкою, тіло якої підпорядкувала собі зла душа. Босоркані нібито мають 1, 2 або 3 (остання вважалася найстрашнішою) злі душі поруч із людською. В цьому образі поєдналися риси чаклунки, перевертня та упиря. У краї існують містичні розповіді про появу босоркані у снах. Вона нібито наганяє на людину важкий і глибокий сон, потім душить, кусає і лякає галюцинаціями. Коли хтось із того прокинеться, то бачить її як тінь. У цьому контексті босорканя уподібнюється до нічника («нучника»), який теж паралізує страхом сплячого. Демонічна внутрішня сутність відьми, за переказами, трансформує її: під час одержимості вона постає у вигляді тіні, мари, жінки в білій сукні, дуже худої, з тонкими ногами, на вигляд курячими, з довгими тонкими й сухими руками, гарячими злими очима, хоч удень може бути й гарною. Народні уявлення про зовнішність і демонічність босоркані відображають таку етнопсихологічну рису закарпатських селян, як зневажливе ставлення до жінок. У такий спосіб у фольклорі метафорично утверджується думка: владна, сильна (алегорично – через володіння магією) жінка – це зло, адже може підпорядкувати собі волю чоловіка. У крайових бувальщинах, казках та легендах босорканя зображується зі зримо ушкодженим материнським інстинктом: відмовляється від свого чада й обмінює його на чуже. Згідно з оповідями, вона народжує дітей, які мають певний дефект, є хворими й живуть переважно до 7 років, а потім помирають, тому викрадає здорових. Так само, як у віруваннях українців інших регіонів України, на Закарпатті магічна діяльність відьми тісно пов’язана з водною стихією: вона відбирає в корів молоко, краде дощ – метафорично доїть хмари (небесні корови), уміє літати й «зурочувати» малят. А чим відрізняється від неї повітруля? – Здатністю літати не на мітлі чи якомусь іншому предметі, а завдяки крилам (видимим або невидимим), вона має владу над вітрами. Повітруля може бути і доброю, і злою (тоді як босорканя – виразно негативний персонаж). Народна уява приписує їй диференційоване ставлення до чоловіків: добре – до талановитих юнаків, музикантів, а негідних може розірвати на шматки. Такий мотив перегукується з етнографічними згадками про царя-жертву, котрого вбивали з метою утвердження нового життєвого циклу й переродження природи. Повітрулі постають множинним образом Великої Матері (богині), яка здійснює календарний ритуал, однак первісна його мотивація у віруваннях Закарпаття втрачена: хлопець стає жертвою внаслідок своєї моральної недосконалості (оскільки він під-

НЗ

№8 (4920)

27 лютого 2021 року

ступний, злий), а про сприяння його смерті родючості землі не згадується. Легенди, бувальщини, казки моделюють різні ситуації зустрічі головного героя з повітрулею. У чарівних казках вона може стати його дружиною, якщо він викраде її крила чи одяг, як другорядний персонаж – допомагає чоловікові здобути бажане. У бувальщинах повітруля прагне зробити талановитого юнака об’єктом своєї пристрасті. Рідко її образ набуває виразно демонічного забарвлення. Хто такий домовик? У сучасних мультфільмах він виглядає привабливою істотою. – Він є демоном, подібним до чорта, але відрізняється від нього відсутністю зооморфних ознак (копит, пташиних лап, кігтів, хвоста) і уявляється маленьким чоловіком або низеньким дідусем. Такий образ метафорично утверджує думку про те, що не варто недооцінювати зло. Домовик нібито здатний змінювати свій розмір та форму, що теж є переосмисленням відносності сутності зла та його впливу на людину: з одного боку, поганий вчинок не такий страшний, а з іншого, сприймається як руйнівна демонічна акція. На Закарпатті є повір’я, що домовик може оселитися в хаті, побудованій на місці, де було скоєно якийсь злочин, і знущається над її мешканцями. Також домовика начебто може викликати до життя людина, виносивши його з яйця-зноска, і тоді він певний час виконує бажання свого господаря. Тільки домовик майже не виявляє ініціативи в роботі, тому той, хто наважився «виносити» його, мав добре знати, якої допомоги потребує. Домовикові дають ім’я Стефан. З раннього ранку до пізньої ночі він працює, як звичайний слуга, може бути й невидимим. Це амбівалентний образ: він втілює в життя мрії свого хазяїна, робить на якийсь час його щасливим, щоб згодом отримати належну відплату – душу людини. Таким чином, домовик є і дивовижним помічником, і уособленням зла. Господар повинен періодично, у визначений час, годувати його, що метафорично відображає тісний зв’язок між людиною й уособленням зла в її душі (у сфері несвідомого), котре постійно треба «підживлювати», щоб і надалі отримувати допомогу від нього в певних ситуаціях. З погляду психоаналізу, на образ домовика може проєктуватися певна одержимість особи однією з моделей поведінки, оскільки домовик постійно потребує якоїсь роботи. Якщо немає її та їжі – він прагне вбити свого «хазяїна». Такі уявлення відображають фатальність одержимості людини злом: якщо хтось уклав угоду з домовиком (метафорично – обрав для себе егоцентричну, деструктивну модель поведінки), позбутися його буде дуже важко. Водночас існують народні вірування, що домовика можна продати комусь чи заманити в посудину

й викинути, щоб хтось інший забрав його.

АКЦЕНТ – НА ВІДОБРАЖЕННІ У ФОЛЬКЛОРІ ПСИХОЛОГІЇ ЛЮДИНИ наукові видання ~~Ваші вирізняються яскравим

«неакадемічним» дизайном. Це – щоб привернути увагу, чи прояв підсвідомої мотивації? – Швидше – друге. Вважаю, що обкладинка має відображати зміст книжки. В обох своїх монографіях я акцентую на відображенні у фольклорі психології людини, її підсвідомих бажань, прагнень, страхів. Міфи, легенди, казки, бувальщини містять образи-символи, архетипи та етноархетипи, тому саме їх вважала за доцільне розмістити на обкладинці. Так читач налаштовується на незвичайну подорож у глибини несвідомого/ підсвідомого. Міфологія – це цікаво, розважально, чи всетаки важливо з точки зору дослідження нашого менталітету? – Думаю, кожна людина знаходить у міфології те, що прагне знайти. Хтось просто цікавиться яскравими, незвичайними образами богів чи демонів, а хтось під їх масками може побачити часточки власної душі. Казки, бувальщини, повір’я Закарпаття яскраво розкривають специфіку сприйняття українцями навколишнього світу та власного місця в ньому. Через різноманітні образи дводушників, демонів, антропоморфних істот виявляється страх людини перед злом, що криється в її душі. Амбівалентність деяких із цих персонажів (чорнокнижник, гонихмарник, вітряник, Доля, Смерть, образи хвороб) відображає віру в можливість підпорядкування свідомості певних деструктивних бажань та імпульсів (архетипу Тіні). Це свідчить про оптимістичне світосприйняття. Водночас розглянуті в моїй монографії сюжети є, з одного боку, метафоричною пересторогою перед духами та демонами, а з іншого – пропонують символічний сценарій уникнення травматичного для людини досвіду. Особливість міфологічних образів та магічних ритуалів зумовлюють певні етнопсихологічні риси українців Закарпаття: містицизм, забобонність, релігійність, хазяйновитість, осілість, раціоналізм, консерватизм, повага до родини, стриманість у вияві почуттів. А зразки крайового фольклору метафорично відображають психологічні передумови виникнення міфологічних персонажів та магічних актів. У світогляді закарпатців переплелися християнські та язичницькі уявлення, що стало передумовою збереження давніх магічних ритуалів (як-от зцілення від вроків і різноманітних хвороб, господарська магія, приворожування коханої особи тощо), за допомогою яких людина намагалася здійснювати вплив на власне життя й довкілля. Розпитував Василь ГОРВАТ

ДЛЯ САМОРОЗВИТКУ 13 TT ЛАБІРИНТ Визначте маршрут руху, при якому їжачок зможе зібрати всі яблука, не відвідуючи одну й ту ж саму клітинку двічі , й повернутися до вихідної. Не можна переміщатися по клітинах, зафарбованих сірим кольором, а також по діагоналі.

Відома в Україні й за кордоном знахарка Лариса Миколаївна Маг, ізотерик зробить розклад по всіх картах, по Книзі долі, зніме порчу, родове прокляття, вінець безшлюбності – чоловічий та жіночий. Поверне коханого чоловіка, зашепче запій, вирішить проблеми безпліддя, кар’єри та бізнесу, усуне сімейні негаразди, стрес, безсоння. Виготовить талісман на удачу та успіх.

Телефони: (067) 255-66-29, (050) 97-96-437, (063) 781-71-60.

TT НА КМІТЛИВІСТЬ Геній знаходить рішення до цього завдання за 10 секунд. Білл Гейтс – за 20. Випускник Гарварду – за 40 секунд. Якщо ви знайшли відповідь за 2 хвилини, то можете собою гордитися: належите до 25 відсотків найбільш обдарованих людей. Бо 75% узагалі не здатні вирішити цю задачу.

TT ХИТРІ ЗАГАДКИ

1. Чим кнопки на телефоні принципово відрізняються від кнопок на калькуляторі? 2. Людина хоче, щоб він включився. Але коли він включається, то злиться й намагається відразу його вимкнути. 3. Теща дуже не любила зятя й хотіла його отруїти. Але зять був обережний і завжди їв тільки те, що їла й теща. Одного разу за вечерею вона розрізала шматок м’яса навпіл, одну половину з’їла сама, а другу віддала зятеві. Той після цього помер. Як тещі вдалося це зробити? 4. Господині необхідно спекти 6 пиріжків. Як їй впоратися за 15 хвилин, якщо на сковороді поміщаються тільки 4 пиріжки, а з кожного боку вони повинні смажитися 5 хвилин? 5. Сидить дівчина, а ви не можете сісти на її місце, навіть якщо вона встане й піде. Де вона сидить? 6. На гладку дошку поклали 2 цегли – одну плазом, а іншу на ребро. Цегли важать однаково. Яка зісковзне першою, якщо нахиляти дошку?

Знайдіть зайву фігуру

TT ЩОБ КВАДРАТІВ ПОМЕНШАЛО... Із сірників викладено дев’ять однакових квадратів. Приберіть десять сірників так, щоб залишилися тільки чотири квадрати.

Відповідь на лабіринт минулого номера

Відповіді на загадки минулого номера 1. 5, 8, 12, 20. 2. Необхідно три замки з’єднати послідовно, тоді, розмикаючи один із них, розімкнете весь ланцюг. 3. Можна розкрити три кільця одного ланцюга, а потім ними з’єднати чотири шматки, що залишилися. 4. На першому поверсі, незалежно від розподілу мешканців по поверхах. Скільки важать тварини? Тварини разом важать 27 кг. До «Порахуйте». М’яч = 2, окуляри = 8, парасоля = 7, а результат = 13. Пропущене число – 20. Сторінку підготував В’ячеслав Стрібнєв

Повідомлення Холмківської сільської ради Холмківська сільська рада оголошує про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості проєкту детального плану території та звіту по стратегічній екологічній оцінці до проєкту документа державного планування. Повна назва документа державного планування – «Детальний план території для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у с. Сторожниця, вул. Золота, К-6, Ужгородського району». Мета розробки Детального плану – уточнення генерального плану населеного пункту та визначення планувальної структури й функціонального призначення земельних ділянок, розташованих у запроєктованих житлових кварталах на предмет можливості розміщення на них індивідуальних житлових будинків. Проєкт розроблено на підставі рішення VІІ сесії 7 скликання Холмківської сільської ради від 14.07.2020 р. Замовник містобудівної документації – виконком Холмківської сільської ради. Виконавець Проєкту та Звіту – архітектор Медвецкі А. Т. Орган, що прийматиме рішення про затвердження документа державного планування, – Холмківська сільрада. Передбачувана процедура громадського обговорення. Дата початку та строки здійснення процедури: громадське обговорення проєкту Детального плану та Звіту про стратегічну екологічну оцінку розпочато з 25.02.2021 р. та до 30.03.2021 року включно. Оприлюднення Проєкту та Звіту – на сайті Холмківської сільської ради за посиланням: https://holmkivska-gromada.gov.ua.

Способи участі громадськості. Громадськість у межах строку громадського обговорення має право подати в письмовій формі зауваження та пропозиції до Звіту та Проєкту документа державного планування. Усі зауваження і пропозиції підлягають обов’язковому розгляду замовником. За результатами розгляду замовник враховує одержані зауваження або вмотивовано їх відхиляє. Дата, час і місце проведення запланованих громадських слухань. 31 березня 2021 року о 14 годині в адмінприміщенні сільської ради за адресою: с. Холмок, вул. Свободи, 50 відбудуться громадські слухання з презентацією та експонуванням проєкту. Ознайомитися з проєктом детального плану та звітом про стратегічну екологічну оцінку можна в Сторожницькому старостинському окрузі за адресою: 89421, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Шевченка, 8, тел. (0312) 732-613. Орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, його поштова та електронна адреси та строки подання зауважень і пропозицій. Зауваження і пропозиції подаються до Сторожницького старостинського округу Холмківської сільської ради за адресою: Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Шевченка, 8. Відповідальна особа – землевпорядник сільради Заяць Тетяна Федорівна (контактні дані: тел. (0312) 732-613, e-mail storozhnickasr@ukr.net). Строк подання зауважень і пропозицій становить не менше 30 днів, до 30 березня 2021 року включно. Пропозиції та зауваження, подані після встановленого строку, не розглядаються. Необхідність проведення транскордонних консультацій – відсутня.

14 ТАК БУЛО

№8 (4920)

27 лютого 2021 року

TT ЦІКАВІ ВИДАННЯ

НАФТОВИДОБУВНА ВИШКА БІЛЯ ЯСІНЯ, ФЕРМА З РОЗВЕДЕННЯ ЧЕРЕПАХ У МУКАЧЕВІ, А В УЖГОРОДІ – АЕРОДРОМ

У книжці зібрана коротка, але показова інформація, яка стосується соціально-економічного, культурного, освітнього та релігійного життя краю в 1919 – 1939 рр., й, звісно, туризму та рекреації, яку вже Ю. Фатула систематизував по кожному місту й селу. Ми дослідили 300-сторінкове видання. Дізналися, що відповідно до перепису 1930 р., із 725 357 жителів Підкарпатської Русі 446 916 записалися русинами, 109 472 – мадярами, 91 255 – євреями, 20 719 – чехами, 13 249 – німцями, 12 641 – румунами тощо. Населені пункти в «Європейському корінні» подаються по 12-ти округах – відповідно до тогочасного адмінустрою. Кожен окружний центр мав свій уряд, суд, нотаріальну установу, податковий та жандармський відділ, пошту, телеграф, телефон. Серед господарських управлінь найрозповсюдженішими були лісозаготівельні, з маловідомих – інспекторат та відділення фінансової стражі – третя (після армії та жандармерії) воєнізована озброєна служба, яка забезпечувала охорону кордонів від проникнення контрабанди, пише Ю.Фатула. Перераховані й навчальні заклади: в кожному селі діяла народна школа – початкова державна, вказуються й мови викладання (русинська, чеська, угорська, єврейська, німецька). А ще – професійні й господарські школи, зокрема державна землеробська в Мукачеві, акушерська в Ужгороді, спеціалізована з деревообробки в Ясіня. В одному населеному пункті їх могло бути по кілька різномовних, зважаючи на національність учнів. У цей же період у краї функціонувало 700 релігійних споруд п’яти віросповідань: греко-католицькі й православні церкви, іудейські синагоги, реформатські, римокатолицькі костели й інші (саме в такому порядку по спадній у них фіксувалася кількість вірників). Матеріали в категорії «Промислові, господарські і транспортні об’єкти» свідчить, що ПР належала до промислово розвинених регіонів Європи. Вже

тоді збудували Ужгородський держаеродром із міжнародним сполученням Чехословаччина – Румунія – СРСР, Солотвинський солерудник забезпечував сіллю дві третини ЧР, а біля Ясіня була нафтовидобувна вишка. Отже – коротко про цікаві факти. В Ужгороді, адмінцентрі Підкарпатської Русі, діяли парова електростанція, збудована у 1930 – 1932 рр. ( нині вона теж є), по 2 цегельні та лісопильні заводи, фанерно-меблева й паперово-картонна фабрики, а ще – з виготовлення жерстяних і плиточник матеріалів, керамічних труб, цвяхів і дротяної сітки. Була й сучасно обладнана скотобійня, відкрита 1927-го, маргаринова фабрика, спиртовий і винокурний завод, винні підвали (найбільший – «Королівський», на вул. Собранецькій). Щодо спортивно-оздоровчих об’єктів, то згадується міський парк із спортмайданчиками, відкритим басейном, будівля організації «Сокол» («Соколовня»), лазня «Квасна вода» з мінваннами, термальна ванна, баня євреїв-ортодоксів, купальні на Ужі з річковими лазнями. Діяло відділення Клубу чехословацьких туристів на 35 ліжок, готелі «Карпатія», «Коруна», «Централ», «Берчені», «Фюреді». «Будинок підприємців» був наймодернішою ресторацією на Підкарпатській Русі, де подавали вишукану каву, десерти з різних видів морозива, натуральні вина. Конкурували з нею Пурмова кав’ярня, Літовельська ресторація, «У Вацлава». Берегово, яке було центром Берегівського округу, тоді вже мало фабрики з виробництва кристалічної соди та глауберової солі, мила, 2 винокурні заводи з рафінерією спирту та три з виготовлення шампанського й лікерів, державні та приватні виноградники (1900 га в околицях). Винні підвали під час Першої світової та румунської окупації (1919 р.) знищили разом із устаткуванням. Чехословацьке держуправління заново їх відбудувало: провели вузькоколійку, встановили на залізобетонні основи великі бочки, у скелі

НА ЧИСЛЕННІ ПРОХАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПРИЙОМ ПРОВОДИТЬ ПАНІ ТАЯ Пані ТАЯ чекає на вас з 10.00 до 14.00: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 березня м. Ужгород, спорткомплекс «Юність» (вул. Заньковецької, 5)

Прийом – 100 грн – Пані Тая, скажіть, з якими проблемами до Вас приходять люди і чому? – По-різному буває. Хто йде з бідою, а хто за порадою. У когось у сім’ї нема миру й спокою, а когось удача минає, у когось син чи чоловік п’є, когось хвороба мучить. Дівчата йдуть, бо заміж хочуть, чоловіки – з проблемами по роботі, по бізнесу. Матері приходять із дітьми, які від ляку погано сплять уночі, заїкаються, страждають від нетримання сечі. Людина за своє життя заробляє гріхи, а коли приходять негаразди – згадує за Господа Бога. Господь прощає

і помагає, я молитвою очищаю людей і передаю їм його силу, що зцілює душу й тіло. Плачу за це своїм здоров’ям, але люди йдуть до мене зі своєю бідою, я маю їм допомогти. Так Господь Бог велить мені, так учила мене моя бабка, коли передавала мені свої знання і свій дар. ТАЯ з допомогою молитви і викочування яйцем витягає з людини причину, її вроки. Зливає на віск і ставить захист від будь-яких проклять, навіть родових та на смерть.* На прийом приносити: три свічки і три яйця; фотографію не більше 5‑ти років давнини.

Діяльність здійснюється згідно зі ст. 42, 43, 44 Господарського кодексу України. Серт. №А-1143

біля Мукачева. У місті діяли також термальний комплекс «Нові лазні», Літовельська ресторація, готель «Зірка». У Баркасові користувалися попитом 2 лікувальні джерела з лазнями. В Підгорянах діяв єдиний у краї пивоварний завод, а в Підмонастирі у виноградниках на схилах Чернечої гори – лікувальне джерело «Хавелка», біля якого ~~Соляна шахта в Солотвині, 1919 рік були прості лазні з 10-ма кабінами для вирубали дренажний тунель купання. для відведення ґрунтових вод, У Перечині, центрі Перевстановили сучасне обладнанчинського округу, був хімічний ня, лабораторію. Довжина призавод Бантліна (суха дистиляція міщень – 500 м. Управління деревини), а в Тур’їх Реметах приймало зібраний виноград, – державний племінний кінний переробляло і зберігало, за що завод Підкарпатської Русі, що власник платив 1 крону за декана полонині Рівна мав свій твалітр на місяць. На каналі Верке, ринницький комплекс, де випащо тепер схожий на болото, сали 800 коней, 3 000 корів, 32 тоді діяли громадські купальні. А племінні бики та 33 – гуцульської от у с. Велика Бакта працювали породи. За випасання коня за державна сільськогосподарська сезон пастух отримував 20 крон, дослідна станція, механізована буханку хліба і кіло солонини. сироварня та ферма з розвеДержавна ж оплата за коня – дення овець-мериносів. В Косоні 6 крон, за жеребця – 3. Були й діяло лікувальне джерело з лазлазні у Лумшорах, розташовані нями, ще три використовували на р. Туриця, – старі й нові. Перші для пиття. Із маловідомих фактів, – це чан під відкритим небом, до про які пише Ю. Фатула: у Вилоку якого по дерев’яному жолобу із раніше виготовляли спеціальний джерела йшла сірчана вода. Друвіск для змащування вусів у чологі – будівлі з ваннами-кабінками, віків, який користувався великим 23 кімнати для гостей, велика попитом за кордоном – ним поїдальня. Тут є також йодоване слуговувався французький імпета залізо-сірчане джерело для ратор Наполеон III та Вільгельм II. лікувального пиття. У смт Великий Березний, У Рахові, центрі Рахівського центрі Великоберезнянськоокругу, функціонували лікувальго округу, облаштували парк із не джерело з держлазнею «Борлиповою алеєю, де були спорткут», громадський відкритий майданчики «Сокола», 2 тенісбасейн, туристичний дім-готель ні корти, відділення і станція КЧСТ і ще 2 приміщення для КЧСТ, а також туристична хата на ночівлі туристів, гірська хата на г. Явірник, де ночувати могли 20 схилі гори Думен. Узагалі таких людей. Вона згоріла в 2015-му. А було чимало, бо округ цей – чи от у с. Ужок згадується 7 джерел: не найбільш туристичний. Згаду3 – для пиття, інші – для купання ється готель-ресторан Розентапісля підігріву. Бальнеологічний ля з гаражем для авто та стайнею курорт під час Першої світової для коней. А от у Ясіня клаузура зруйнував артилерійський снаАпшинець на лісосплавному ряд. Ще згадується турготель комплексі була найбільшою на «Спорт» на 60 ліжок, збудований Підкарпатській Русі: містила 4 у 1933 – 1934 рр., який згорів у млн декалітрів води. «Має двоє 1944-му. У Волосянці – «Тайга», воріт, через які випускаються відкритий у 2-й половині 1920-х. плоти-бокори, а ще дерев’яну Назва не випадкова: власник одноповерхову будівлю, що напід час 1-ї світової потрапив у гадує маленький замок». Біля російський полон і став чехослозалізничних станцій у Ясіня та вацьким легіонером у Росії, поприсілку Зимір (на Яблуницьковернувся через 12 років. Готель і му перевалі) на туристів чекали будинок згоріли 1944-го. таксі й карети-дрожки. А в с. У Воловому (нині Міжгір’я), Кваси згадується лікувальне центрі Волівського округу, діджерело, біля якого – дерев’яна яли станція та відділення КЧСТ, будівля з 4-ма кімнатами для Штурсова ресторація. В Ізках купання. Поруч – нова лазня з – готель «У Давидовича», у Кологотелем, гірська хата на полонині чаві у присілку Мерешор – лікуКвасівський Менчул неподалік вальне джерело і будівля з 3-ма державної станції із переробки кабінками. У присілку села Маймолока. Поблизу – дерев’яна дан теж були купелі. У Синевирі капличка св. Миколая. У ресто– лісосплавні комплекси з водрані-готелі «На пошті» пропоними запрудами й ресторація нували чеську кухню, натуральні Кагана, а в Синевирській Поляні підкарпатські вина, різноманітні – дерев’яний готель-ресторан консерви та сири. Ілька Подберецького. Солотвино згадується двічі – Щодо Іршавського округу, то Selo Slatina і Slatinske Doly. Непотут найбільше людей проживало далік першого діяло 14 солоних у с. Білки – 5 614, тоді як у Іршаві озер завглибшки 10 – 14 м на – 3065. Остання мала залізничну місці закинутих копалень. Щодо станцію, зупинку приватного авдругого, то тут були єдині у ЧР сотобуса, готель «Принц». У Довголяні шахти. 1936-го працювали 2, му було відділення КЧСТ, готель за день добували 35 вагонів солі із 2-ма кімнатами біля залізнич– машинами з пневматичними ної станції та аж 7 ресторанів. свердлами. Тут же був сучасний У Мукачеві, центрі Мукасоляний млин. Працювали Людчівського округу, працювала вігові та Павлові купелі. державна тютюнова фабрика Свалява – центр Сваляв– єдина у краї, відкрита завдяки ського округу. Маловідомий Едмунду Егану. А ще нафтоперефакт: 12 грудня 1935 р. біля міста робний завод, теж єдиний. Щосталася залізнична аварія: розправда, через відсутність власної чепився потяг із боєприпасами сировини переробляв польську і врізався в поїзд із військовими. та румунську. Унікальною була Тоді загинуло 28 солдатів, багато й тутешня приватна ферма із поранилися. Цензура утаємнирозведення черепах. Її заснував чила цю справу, тому на шпальти ротмістр місцевого військового газет НП не потрапила. Із цікагарнізону Й. Єшатко для зберевого: в Чинадійові діяв завод із ження болотної черепахи, яку виробництва сірників «Вулкан», фіксували у краї тільки в урочищі у Неліпині – бальнеологічний куЧорний Мочар та його каналах рорт із водолікарнею «Стефанія», Фото Jiri Kral

ещодавно в руки потрапила книжка «Європейське коріння» (2016). У своїй основі це – путівник-довідник мандрівника Ярослава Достала «Підкарпатська Русь» (так називалося Закарпаття за часів перебування у складі Чехословацької Республіки), перекладений із чеської, упорядкований та доповнений ужгородським лікарем і дослідником історії краю Юрієм Фатулою.

НЗ

в Поляні – курорт, де були бювети для пиття мінводи плюс люди могли прийняти вуглекислі та хвойні ванни. У с. Синяк теж були купелі, неподалік – кілька джерел (одне із вмістом йоду), з яких вода подавалася до 24-х ванн. А от за пів кілометра від с. Солочин із двох мінджерел воду розливали у пляшки й вивозили. Воловець тоді вважався центром зимового туризму, тут був трамплін завдовжки 40 м для лижників. Діяв туристичний готель. У Севлюші (Виноградів), центрі Севлюського округу, теж була «Соколовня», а в урочищі Теплиця на схилі Чорної гори – лікувальне джерело з лазнями, готелі «Рояль», «Європа», «Карпатія», чеський магазин Антоніна Браги з їдальнею, вишуканим вином і підкарпаторуською керамікою. В с. Оклі джерело використовували влітку для купання хворі на ревматизм. У Рокосові в лісі також було лікувальне джерело з малими лазнями, які утримували місцеві мешканці. А от у Королеві – найдовший у ЧР дерев’яний міст завдовжки 420 м. У Тячеві, центрі Тячівського округу, фунгували відділення КЧСТ й кілька готелів, ресторація. У с. Лопухів на клаузурах могли ночувати туристи – на підлозі. У Німецькій Мокрій згадується готель-ресторан Обербухлера на 40 ліжок, туристи могли ночувати й на станції із переробки молока на схилі г. Стеняк. Біля чехословацько-польського кордону – мисливська «Графова хата» з цікавим надписом над дверима: «Лисиці мають нори, птахи гнізда, а син людський не має де голову прихилити. Лишаємо цей дім на Божу ласку, для раптових подорожуючих на короткий час». Там були три ліжка, встелені травою. У Руській Мокрій згадуються 2 лікувальні джерела, а в Тереблі – соляне, де купаються. У присілку Мала Уголька його використовували і для купання, і для пиття. У книжці також зазначається, що околиці сіл Усть-Чорна, Німецька Мокра і Руська Мокра були «наймокрішим закутком» ЧР: щорічно тут випадало 1355 мм опадів. Ужгородський округ: у Циганівцях згадане лікувальне джерело із простими лазнями, у Глибокому – ресторан Аусландера, біля Кам’яниці на г. Плішка – турхата, в Нижньому Солотвині – лазні «Деренівка»: невеликий парк, біля якого будівля з кабінками на 2-3 ванни і будиночки для гостей (10 кімнат). А в Середньому діяв готель Шуцбергера з 5 кімнатами, сад, гараж, кегельбан. У Хусті, центрі Хустського округу, було відділення КЧСТ на 42 ліжка, а ще готелі «Роял», «Централ» із централізованою водою в кожній кімнаті, «Коруна», руський народний ресторан і «Слов’янський дім». У Вацлава Хітри діяв магазин іноземних товарів (чеський житній хліб, копчена салямі), перед ним – бензозаправка. У Крайникові й Данилові – ресторани Фаркаша. Щодо Шандрова (Олександрівка), то у книжці йдеться, що чеський уряд планував тут відновити солевидобуток: «За пів години пішки північніше села є криниця глибиною 15 м, яка дає 38,4 декалітра ропи за добу. Люди із 60 сіл їдуть за ропою, купуючи її за ціною 1 галер за літр. 300-літрова бочка ропи після випарювання містить 50 кг кухонної солі». Коло Вишкова (мова про курорт Шаян) на схилі Замкової гори на базі лікувальних джерел «Джозеф» (для пиття) та «Габор» (із запахом сірководню для ванн) функціонував бальнеологічний заклад із лазнями та будинками для гостей, куди приїжджала лікуватися і відпочивати угорська знать. Під час румунської окупації (1919 – 1920 рр.) все було зруйновано і розкрадено, вивезено в Румунію. Керівництво Буштинського лісозаготівельного управління за ЧР відновлювало комплекс. Крім того, у присілку Шаян були 4 лазні. Вода для пиття та приймання ванн бралася з 4-х джерел. Оксана ШТЕФАНЬО Фото з архіву М.МАРКОВИЧА

НЗ

¥АЗДИНЬКА 15

№8 (4920)

27 лютого 2021 року

ПОСІВНИЙ КАЛЕНДАР САДІВНИКА-ГОРОДНИКА

НА БЕРЕЗЕНЬ 2021 РОКУ – ЗА ФАЗАМИ МІСЯЦЯ 1, 2, 3, 4, 7, 8, 17, 18, 22, 23, 29, 30, 31 березня загалом сприятливі дні для посівів і посадок усіх рослин. 9, 10, 11, 12, 13, 28 березня – загалом несприятливі для посіву, посадки й пересадки будь-яких рослин згідно з місячним посівним календарем город ника на березень-2021. Отже, коли й що сіяти чи садити в березні цього року? ОВОЧІ, ЗЕЛЕНЬ, КУЩІ І ДЕРЕВА  Картоплю, батат, топінамбур садіть із 1 по 4, 7–8, 29–31 березня.  Моркву, пастернак: 1–4, 7–8 і 29–31 числа.  Буряк: 1–4, 7–8, і 29–31 березня.  Редис, ріпу, редьку: 1–4, 7–8, 17–18, 22–23 і 29–31-го включно.  Петрушку й селеру: 1–4, 7–8, 17–18 і 22–23 березня.  Цибулю городню: 1–4, 7–8, 17–18, 29–31 числа.  Цибулю на зелень, шніт-цибулю: 7–8, 17–18, 22–23 березня.  Цибулю порей: 7–8, 17–18, 22–23 березня.  Помідори, фізаліс: 14–18 і 22–23 березня.  Солодкий і гострий перець: 17–18 і 22–23 числа.  Баклажани: 16–18, 21–23-го.  Огірки: з 14 по 23 березня.  Капуста на зберігання (всі види, крім листової): 1–2, 7–8, 17–18, 22–23 і 29 березня.  Пекінська капуста, листова і рання білокачанна: 1–2, 7–8, 14–18, 22–23 і 29 числа.  Кабачки, гарбузи і патисони: з 16 по 23 березня.

 Кавуни й дині: з 17 по 23-тє.  Квасоля, горох, сочевиця, нут, соя: 17–23 і 29 березня.  Кукурудза, сорго: 17–18 і 22–23 березня.  Соняшник: 1–2, 7–8, 17–18, 22–23, 29 числа.  Міцелій: 7–8, 17–18 березня.  Салати (листові й качанні): 7–8, 14–18, 22–23-го.  Кресс-салат, рукола, гострі салати, листова гірчиця: 3–4, 7–8, 14–18, 22–23, 30–31 березня.  Шпинат і щавель: 7–8, 14–18, 22–23 числа.  Мангольд: 7–8, 17–18, 22–23 березня.  Петрушка, селера, коріандр і кріп: 7–8, 14–18, 22–23-го.  Пряні трави (базилік, м’ята тощо): 3–4, 7–8, 17–18, 22–23, 26–27, 30–31 березня.  Суниця і полуниця: 19–23, 29–31 березня.  Калина, шипшина, глід: 3–4, 14–16, 21–23, 30–31 числа.  Виноград: 14–17, 19–23, 30–31 березня. ДЕКОРАТИВНІ РОСЛИНИ  Однорічні квіти: 19–23, 26–27, 29 березня.  Цибулинні та клубневі квіти: 3–4, 8, 22–23, 26–27, 30–31 числа.  Трав’янисті багаторічники: 1–5, 14, 23–24, 29–30 березня.  Хвойні рослини: 3–5, 14, 20–24-го.  Чагарники й дерева: 3–5, 7–8, 30–31-го.  Декоративні ліани: 19–24, 29–31 березня.

TT ДО СЕЗОНУ

НЮАНСИ ВИРОЩУВАННЯ ХОРОШОЇ РОЗСАДИ СОЛОДКОГО ПЕРЦЮ Городники часто надають перевагу раннім сортам солодкого перцю. Однак практично за всіма показниками вони поступаються середньостиглим і пізнім. Тому краще обирати різні за термінами дозрівання сорти й гібриди. А запорукою повноцінного врожаю служить хороша розсада.  Можна обійтися без пікіровки Важлива перевага ранніх сортів і гібридів – швидка віддача, тому в теплиці або на грядці можна висадити 2-3 такі рослини. Однак при вирощуванні основного врожаю ставку потрібно робити на середньо- і пізньостиглі перці: вони довго «готуються», але формують плоди з кращими смаковими якостями. Практика показує, що пікіровка розсади затримує плодоношення на півтора-два тижні. До того ж рослини, які перехворіли після такої процедури, показують меншу врожайність, ніж ті, що їй не піддавалися. Насіння краще висівати відразу в ємності без дна, наприклад, у пакети з-під молочних продуктів або спеціальні касети. Такі контейнери тримають на підносах розміром 45х25 см, які встановлюють довгою стороною впоперек підвіконня. Коли вже потепліє, розсаду буде зручно виносити на свіже повітря для загартування. Дуже важливо витримувати оптимальну температуру. Протягом першого тижня після посіву вона має становити 22 – 24°. Це сприяє прискоренню проростання. Упродовж другого – 16 – 18°, тоді рослини не витягуються, в них поліпшується ріст коренів. Надалі вдень у сонячну погоду забезпечте 23 – 25°, в похмуру – від 20 до 22°, а вночі – від 18 до 20°.

TT ЗРУЧНО

СТЕЛАЖ ДЛЯ РОЗСАДИ: Стелаж для розсади дозволяє економити місце, це головне його завдання. Для себе ви повинні визначити: на який термін він потрібен? Припустимо, на місяць: у вас є балкон, лоджія або ви рано вивозите розсаду на дачу. Тоді підійде тимчасова конструкція. Якщо ж збираєтеся вирощувати домашній город, то знадобиться міцна, на довгий час.  Тимчасові стелажі Для невеликої кількості розсади, яку треба тимчасово «відірвати» від холодного зимового підвіконня, можна використовувати будь-який підручний матеріал: ліжкові столики-підноси, пластикові легкі полиці для кухні та ванної, на крайній випадок – старі коробки й навіть непотрібні книжки. Це не збільшить місце на підвіконні, але допоможе підняти розсаду ближче до світла, захистивши від холодного повітря з-під рами. Конструкцію можна змайструвати або купити готову. Самому, звичайно, найпростіше зробити з дерева під ваші потреби.

НАВІЩО ВІН ПОТРІБЕН?

Глибина й довжина розраховується з розміру підвіконня, а ось висота має бути не менше 30 – 35 см. У продажу ж знайдете як спеціалізовані стелажі, так і стійки. Зазвичай, готові вироби більші, ніж вікна в стандартній квартирі, вони підходять для установки на підлогу. На вікно можна придбати пластиковий стелаж для ванної (такі продаються у звичайному господарському магазині й легко збираються) або металеву полицю для взуття. Перед покупкою акуратно виміряйте підвіконня

й візьміть виріб на 2-3 см менший. Для вікна не беріть стелаж із коліщатками чи зніміть їх. Велика небезпека, що він поїде разом із розсадою, особливо, якщо вдома є допитливі тварини.  Стаціонарні конструкції Якщо ви вирощуєте велику кількість розсади, то не обійтися без міцного стелажа. Найдорожчий варіант – придбати професійний готовий парник із захистом від холоду (плівка, скло, пластик) і з додатковим підсвічуванням. Найпростіший – полиці з підсвічуванням, тобто з фітолампами. Дерев’яний стелаж можна зробити на основі будь-якого готового, найдешевші продаються в будмагазинах і призначені для зберігання інструменту в сараї. Такі можна ставити на будь-якій висоті, докуповувати додаткові та міняти їх положення. До них легко кріпити лампи для досвічування розсади або придбати світлодіодну фітострічку й пустити її по всій висоті. При цьому вона працюватиме від однієї розетки, що дуже зручно.

 Хай буде світло Велику роль у прискоренні плодоношення грає досвічування розсади. З появою сходів протягом першого тижня його влаштовують цілодобово, щоб запобігти витягуванню й поліпшити розвиток коренів. Наступні три тижні лампи щодня включають на 10 – 12 годин. На решту світлого часу доби розсаду закривають світлонепроникним ковпаком, наприклад, із чорної плівки. Це дозволяє не лише прискорити плодоношення на 1,5 – 2 тижні, а й сприяє формуванню товстостінних плодів. Надалі підсвічують по 14 –16 год. на день, лише в останні 2 тижні перед висадкою розсади зменшують час до 12 – 14 год. Як джерело світла використовують люмінесцентні лампи потужністю 80 Вт (1 лампа на 0,5 м).  Як поливати На якість плодів великий вплив має регулярність поливів. Краще проводити їх частіше, але малими дозами. Якщо рослини хоча б 1-2 рази втратять тургор (листя стане млявим), то плоди сформуються тонкостінні через раннє здерев’яніння стебел. Підгодівлю рослин азотними добривами потрібно проводити дуже обережно. Надлишкові дози цього елементу в ґрунті призводять до затримання плодоношення.

TT СПРОБУЙТЕ ЯК ПРОРОСТИТИ МІКРОЗЕЛЕНЬ ІЗ НАСІННЯ СОНЯШНИКА В ДОМАШНІХ УМОВАХ

Мікрозелень соняшника, яку можна виростити за тиждень, – дуже смачна й найдоступніша вітамінна добавка в холодну пору року! На 1 лоток потрібно взяти 35 г насіння (несмаженого, несолоного – сирого), промити водою й замочити в 1 літрі води з 20 – 30 мл 3% аптечного перекису водню. Залиште на ніч. Наступного дня промийте і відсортуйте сміття. Помістіть у лотки мінеральну вату, звичайний ґрунт, тирсу чи інші аналоги. Налийте по 0,2 склянки води, куди також додайте 20 – 30 мл 3% перекису водню на 1 л. Зверху розкладіть набрякле насіння, розгладьте поверхню. Помістіть один лоток на інший (можна розмістити максимум 5 штук). Зверху покладіть будь-який вантаж. Заховайте в темному прохолодному місці на 3 дні. Щодня виймайте лотки, обприскуйте їх водою з перекисом водню тієї ж концентрації з пульверизатора й ставте назад. Розміщувати лотки необхідно один на один, щоб мікрозелень росла рівною і красивою «шапочкою», до того ж займала менше місця на кухні. Якщо для вас цей момент не важливий, то можна просто поставити їх у темне прохолодне місце на 3 дні. Після цього лотки винесіть на сонце ще на 3-4 доби. Щодня обприскуйте (на 1 л води 20 мл перекису). Ви можете допомогти зелені позбутися від лушпиння насіння. Вже в такому вигляді її потрібно вживати! На смак вона ніжна, з легким молочним відтінком, соковита. Через пару днів набуває більш терпкий смак, добре поєднується з салатами й насичує вітамінами. Сторінку підготувала Оксана НАНАШІ

Тістечко

Епоха

Дія Словесний матеріал

С/г знаряддя Картярська гра

Організація Коновальця Іранець

Законодав. акт

Кремениста глина

Пір’їна

Тулуб, торс

Категорія товару Резерв Вістря Керує човном Сторона балансу Край рота

Ворсиста тканина

Приморське місто

Диван Корал. острів Америк. зозуля

Одяг римлянина

Забава

Доля Панцир Поет

Сторінку підготувала Оксана ЮРКОВЕЦЬКА

 Тел./факс: 615347  Відділ реклами та комерції, бухгалтерія: 61-52-61

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ ЗТ №715/307 ПР від 11.01.2019 р. Наш індекс – 61168. Номер набрано й зверстано в комп’ютерному центрі ТОВ “Редакція газети “Новини Закарпаття”. Видрукувано в поліграфічному видавництві «A-Прінт» ТОВ «Дім», 46010 м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28. Тираж 8500 примірників. Замовлення №303. Офсетний друк. Умов. друк. арк. 4. Підписано до друку 26.02.2021 р. о 12.00.  Відповідальність за достовірність і зміст реклами несе рекламодавець. Розрахунковий рахунок редакції: р/р UA363006140000026000500334100 код ОКПО – 20443975 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Ужгород.

Нас читають у всіх районах Закарпаття!

СміЙмОся РаЗоМ!

– Дівчино, можна вашу ручку? Яка витончена! Дістанете мені з банки огірочок?



Записка чоловікові: «Забери малого з садка. P. S. Він тебе сам упізнає». – Мамо, а чому ти більше не шиєш маски? – Невигідно... Я вже, синку, вакцину варю. Скоро весна. З-під ліжок почали вилізати перші ваги... Дзвінок у двері: – Хто там? – Це я! – Я?!

– Йой, як у вас файно пахне кавіль! – Тадь заходіть, заходіть, нюхайте на здоровля... Мене непокоїть питання: на фіга зубам нерви? За що вони так переживають? Вчора в пориві пристрасті розірвав на своїй коханій трусики... Потім, як дізнався, скільки ті шнурочки коштують, плакав і шив, шив і плакав... – Киби’м знала, што так ся довго будуть носити маски, не уддала би’м тулько гроши за передні зуби! – Хочу татуювання! – Яке? – Щось оригінальне на поясниці. – Можу запропонувати: «Занос 1 м». Дружина радісно: – Ура! Чоловік прийшов! Чоловік перелякано: – Дідько... Ти хоч іноді думай, що говориш! Я мало у вікно не вискочив!

Наголошуємо, що редакція не має можливості відповідати на ваші листи й друкує тільки ті, які вважає цікавими для загалу.

Золота монета

О В Е Н. Тиждень буде спокійним. Не втручайтеся в конфлікти, не розслабляйтеся і не відволікайтеся на другорядні справи. Постарайтеся самі урізноманітнити свій робочий та вільний час. Корисно розпочати курс оздоровчих процедур. ТЕЛЕЦЬ. Хороший період для втілення планів у життя. Будьте впевнені в собі. Люди, які переконують вас змінити точку зору, найімовірніше, помиляються. Вдалими будуть поїздки. Зможете досягти успіху в навчанні та роботі з інформацією. БЛИЗНЮКИ. Пора взятися за справи, які раніше відкладали. У вирішенні професійних питань слід прислухатися до порад досвідченіших колег. Зросте позитивна роль друзів у вашому житті. Гарний час для нових знайомств і дружнього спілкування. РАК. Будете сповнені творчого ентузіазму й натхнення. Багато з того, що намітили здійснити в найближчі дні, вдасться. На вихідні заплануйте походи по магазинах. Шопінг буде приємним заняттям, а покупки, які зробите, – практичними. ЛЕВ. Імовірно, доведеться зосередитися на врегулюванні суто матеріальних питань, пов’язаних із облаштуванням помешкання. В кінці тижня рекомендується робити покупки для дому, вони прослужать вам довго і стануть своєрідним оберегом від темних сил. ДІВА. Найближчим часом можете опинитися між двох вогнів. Варто заздалегідь продумати шляхи відступу або такти-

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ 88000 м. Ужгород, вул. Руська, 13 (2й поверх)  Email: NOVZAK@GMAIL.COM Рекламний відділ: REKLAMANOVZAK@GMAIL.COM Веб: WWW. NOVZAK.UZ.UA

Шановні читачі!

Батько

НА 1 – 7 БЕРЕЗНЯ

ку, яка дозволить уникнути такого становища. Будьте уважні при проведенні безготівкових розрахунків. Бережіться травм. ТЕРЕЗИ. Присвятіть тиждень вирішенню професійних питань. Але не змішуйте роботу й особисті стосунки. Будьте послідовні у своїх діях, не роздавайте свідомо нездійсненних обіцянок і не беріть на себе підвищених зобов’язань. СКОРПІОН. На початку тижня матимете багато клопоту вдома й на роботі. Керівництво може часто змінювати завдання. Прислухайтеся до думки близької людини – вона бажає вам добра. Заплутані сімейні проблеми вирішаться. СТРІЛЕЦЬ. Ваше фінансове становище має поліпшитися. Це може статися завдяки успіхам у професійній діяльності та раціональному використанню наявних грошей. Вихідні підходять для покупок. КОЗЕРІГ. На початку тижня зірки радять уникати стресових ситуацій. Не намагайтеся впоратися з усіма домашніми справами самотужки. На любовному фронті вас очікують приємні сюрпризи, а декого – перспективні знайомства. ВОДОЛІЙ. Зараз ви здатні прийняти несподівані й дуже вдалі рішення. Нові знайомства виявляться приємними та корисними. Будьте обачними у фінансових справах: не слід брати гроші в борг. РИБИ. Дуже вдалий час, щоб розібратися з грошовими питаннями, отримати роботу своєї мрії та домогтися прихильності людини, в яку ви давно закохані. Очікуються також подарунки й сюрпризи від дітей.

Головний редактор

Мирослава ГАЛАС

К О П С О А К Е Г Р У Б Р А

Червоного кольору крові надає гемоглобін – пігмент, який переносить кисень. Але в багатьох безхребетних цю функцію виконують інші пігменти, що містять іони різних металів. Зокрема кров багатьох молюсків, членистоногих і деяких інших тварин містить гемоціанін – пігмент із іоном міді. Від нього кров стає синьою чи синювато-зеленою. Зелену кров має й один із видів жаб, виявлений у Камбоджі. Це пов’язано з пігментом білівердином. Він утворюється в печінці, в тому числі й у людей, як проміжний продукт розпаду гемоглобіну. Та якщо в нас він виводиться з жовчю через кишечник, то в камбоджійських жабок надходить назад у кров. Буває зелена кров і в людини. Це трапляється вкрай рідко, при надлишку сполук сірки (наприклад, у результаті зловживання ліками, які містять цей елемент). Сполука сірки з гемоглобіном – сульфогемоглобін – надає крові темно-зеленого, як шкірка авокадо, кольору. Як правило, самих власників зеленої крові це не турбує.

ГОРОСКОП

Рік заснування 1990

С К Т А У Н К А С З О Ф Г А

БУТИ ЗЕЛЕНОЮ?

Íåõàé ó âàø ä³ì ïðèõîäÿòü ò³ëüêè äîáð³ íîâèíè

А Т А С Т О В А П Л Е Ю Р Т О Н И К

ЧИ МОЖЕ КРОВ

Часом найгеніальніші винаходи з’являються на світ завдяки звичайній людській ліні. Так вийшло й із СЕНДВІЧЕМ. Чому закритий бутерброд стали називати на честь Джона Монтег’ю, графа Сендвіча, точно не відомо. За легендою, після чергового полювання він так зголоднів, що, не чекаючи на допомогу слуг, сам змайстрував собі перший у світі сендвіч: просто вкраяв шматок холодної яловичини й помістив його в розрізану Бойкотт навпіл булку. За іншою версією, граф Сендвіч був пристрасним гравцем у карти й міг цілодобово не вставати з-за ломберного столу. Тому він частенько просив слугу принести йому шматочок м’яса між скибочками хліба. А проте біографи графа запевняють, що він був людиною серйозною й зайнятою, тому такі бутерброди йому, найімовірніше, приносили до письмового столу в робочий кабінет. Так чи інакше, але ця швидка в приготуванні й зручна у вживанні страва скоро знайшла багато прихильників і пішла гуляти світом. Слово «ПАПАРАЦІ» у значенні «фотограф» почало вживатися після виходу в 1960 році фільму Федеріко Фелліні «Солодке життя». Рaparazzo перекладається з італійської як «надокучливий комар». У головного героя стрічки був друг, набридливий фотограф Папараццо. Його прототипом став фотограф і друг Фелліні – Таціо Секкьяролі, а прізвище режисер запозичив у одного зі своїх шкільних товаришів, якого прозвали «папараццо» за те, що дуже швидко розмовляв. Пізніше слово для зручнішої вимови замінили на форму множини – папараці. Так воно увійшло до інших мов і стало використовуватися для позначення фотографів, що переслідують знаменитостей заради компрометуючих знімків. До слова, після виходу фільму Секкьяролі серйозно взявся до студійної роботи. Зокрема впродовж 20 років він був особистим фотографом Софі Лорен.

У К Е Е К П Р С О А Р З Т В Е Л А С Т А Л А О Н Я Л І Р И

Ми вже якось писали: технологія не витримав і залишив Ірландію, а його бездротового зв’язу bluetooth, що пеім’я увійшло в багато мов світу. рекладається як «синій зуб», завдячує Слово «СИЛУЕТ» та його значення своїй назві Гаральду I Синьозубому, відомі кожному, але не всі здогадуютькоролю-миротворцю Данії та Норвегії ХХ ст. А плащ-макінтош пов’язаний із ім’ям шотландського хіміка й винахідника водонепроникної тканини Чарльза Макінтоша. Як з’ясувалося, назви ще багатьох речей, із якими ми стикаємося чи не щодня, походять від прізвищ відомих людей. Того, хто безкорисливо матеріально підтримує розвиток мистецтва та науки, ми називаємо «МЕЦЕНАТ». Багато таких увійшли в історію, але почалося все з ~~Чарльз вельможного римлянина на ім’я Гай Цільній Меценат, котрий жив у I ст. до н. е. й уславився як покровитель поетів. Так, видатному співцеві античності Горацію він подарував свій маєток, а авторові епосу «Енеїда» Вергілію допоміг подолати насильство з боку якогось центуріона й сприяв поверненню відібраного в поета майна. Меценат був помічником імператора Октавіана Августа й не раз стримував жорстокі пориви правителя. За свідченням Діона Касія, Меценат якось завадив Августу підписати смертні ~~Силует вироки лише однією фразою: «Surge письменниці tandem, carnifex!» – «Та досить уже, Джейн Остін м’яснику!». ~~Таціо Секкьяролі Повне або часткове припинення стося, що воно сунків із окремою особою або організапоходить від прізвища французького цією ми називаємо БОЙКОТ. Офіційна контролера фінансів Етьєна де Силуета, назва цього виду боротьби з’явилася який прославився своєю скупістю й банаприкінці XIX ст. й пов’язана з ім’ям жанням скоротити витрати короля ЛюЧарльза Бойкотта, управителя лорда довика XV та його придворних. І хоча такі Ерна в ірландському графстві Мейо. У намагання були цілком виправданими, це 1880 році, коли Земельна ліга Ірландії аж ніяк не сприяло популярності Силуета. боролася за справедливу орендну плаЙого іменем почали називати дешеві й ту, право залишатися на землі та вільно дріб’язкові речі, в тому числі й портрети її купувати-продавати, вона закликала у вигляді тіні – недорога альтернатива працівників, які мали збирати врожай у для тих, хто не мав змоги замовити в маєтку землевласника Ерна, припинити художника повноцінну картину. Кажуть, роботу. Бойкотт як управитель намагався що це він придумав обводити тіні своїх придушити страйк, на що Ліга відповівідвідувачів на стінах будинку. Ця весела ла кампанією з його ізоляції в місцевій розвага дуже сподобалася гостям і самогромаді. Сусіди перестали розмовляти му королю. Слава силуету розлетілася по з Бойкоттом, не сідали поруч із ним у всіх усюдах Франції та Європи. Потішений церкві, а в крамницях відмовлялися його Етьєн де Силует навіть створив власний обслуговувати. Врешті-решт управитель музей тіньових профілів.

НАЗВАНІ НА ЇХ ЧЕСТЬ

Д Е Т Е К Т И В

ВІДОМІ ЛЮДИ ТА ПРЕДМЕТИ,

2021\27\02 № 8 (4920)

Articles inside

11° тепла, в горах по

нічно-західний 7

сумував він. Більше про ситуацію читайте на стор

2° морозу