Трійця by Хліб Наш Насущний

ТРІЙЦЯ: благословення Божої благодаті, любові і спілкування з Ним ЗМIСТ Кодова назва: Трійця ........................... 4 Три Особи ..................... 5 Три привілеї .................. 10 Благодать Господа Ісуса Христа ................. 11 Любов Бога Отця ......... 13 Причастя Святого Духа ............... 17

Три небезпеки ............... 21 Галатійські церкви: втрата благодаті ....... 21 Ефеська церква: втрата першої любові .......................... 23 Коринтська церква: втрата причастя Святого Духа ............... 26

î âñ³é Á³áë³¿ ðîçêèäàí³ äóõîâí³ ïîáàæàííÿ, ÿê³ ìè íàçèâàºìî áëàãîñëîâåííÿìè. Ïðîòÿãîì áàãàòüîõ ñòîë³òü õðèñòèÿíñüê³ áîãîñëóæ³ííÿ ó á³ëüøîñò³ öåðêîâ çàê³í÷óþòüñÿ ñëîâàìè áëàãîñëîâåííÿ, ÿê³ ïàñòîð (ñâÿùåíèê) àäðåñóº ëþäÿì ïåðåä òèì, ÿê âîíè ðîç³éäóòüñÿ. Ó öüîìó âèòÿãó ³ç êíèãè Óîðåíà Ó³ðñá³ “Áóäü áëàãîñëîâåííèé” àâòîð çâåðòàº íàøó óâàãó íà îäíå ç òàêèõ áëàãîñëîâåíü. Éäåòüñÿ ïðî “àïîñòîëüñüêå áëàãîñëîâåííÿ” – çàêëþ÷íå ïîáàæàííÿ Ïàâëà, ùî ì³ñòèòü ãëèáîê³ ³ñòèíè ïðî Áîãà, ßêîìó ìè ñëóæèìî. Â îäíîìó â³ðø³ (2 Êîð. 13:13) Ïàâëî çàïèñàâ ñëîâà, ùî â³äêðèâàþòü íàì ñåðöå Áîãà – ñåðöå Òð³éö³, ßêà ïðàãíå áëàãîñëîâèòè íàñ Ñâîºþ ëàñêîþ, ëþáîâ’þ òà ïðèñóòí³ñòþ. Ìàðò³í äå Ãààí II 3

КОДОВА НАЗВА: ТРІЙЦЯ Áëàãîäàòü Ãîñïîäà íàøîãî ²ñóñà Õðèñòà, ³ ëþáîâ Áîãà é Îòöÿ, ³ ïðè÷àñòÿ Ñâÿòîãî Äóõà íåõàé áóäå çî âñ³ìà âàìè! (2 Êîð. 13:13)

îíåä³ëîê, 16 ëèïíÿ 1945 ðîêó. Íà ï³â øîñòó ðàíêó ìàëåíüêå ñîííå ñåëèùå Êàðð³îçî (øòàò Íüþ-Ìåêñ³êî) áóëî ðîçáóäæåíå ÿêîþñü îñë³ïëþþ÷îþ áëèñêàâêîþ. À çà äâ³ õâèëèíè éîãî ìåøêàíö³ ïî÷óëè îãëóøëèâå ðîêîòàííÿ. Çà ï’ÿòäåñÿò ø³ñòü ê³ëîìåòð³â â³ä öüîãî ñåëèùà áóëî âïåðøå âèïðîáóâàíî àòîìíó áîìáó. Íàñòàëà íîâà åðà, íîâà åïîõà. À ÷åðåç ÿêèéñü ì³ñÿöü, øîñòîãî ñåðïíÿ, ïðåçèäåíò Ãàðð³ Òðóìåí ïîâ³äîìèâ îô³ö³éíî âñ³é êðà¿í³, ùî íà ßïîí³þ, ì³ñòî Õ³ðîñ³ìó, ñêèíóòî àòîìíó áîìáó. Äîñèòü äèâíî îäíàê, ùî öÿ â³éñüêîâà îïåðàö³ÿ ìàëà êîäîâó íàçâó “Òð³éöÿ”. 4

Ö³êàâî ÷îìó? Íåâæå òîìó, ùî ëþäè ïðèð³âíþþòü äîêòðèíó Òð³éö³ ç ñèëîþ âèáóõó àòîìíî¿ áîìáè? Íàâðÿä ÷è. Íàâïàêè, ÷èìàëî õðèñòèÿí â³äñòîðîíþþòüñÿ â³ä ö³º¿ ³ñòèíè. Âîíè êàæóòü: “ßê ìîæíà â³ðèòè â òå, ÷îãî íå ðîçóì³ºø?” Àáî: “Â³ðþ ÿ â Òð³éöþ ÷è íå â³ðþ – öå àæ í³ÿê íå âïëèâàº íà ìîº æèòòÿ”. Íàâ³òü Òîìàñ Äæåôôåðñîí ïèñàâ: “Áóäü-ÿêà ³äåÿ ìàº áóòè çðîçóì³ëîþ, ùîá ðîçóì ì³ã îïåðóâàòè íåþ, àëå æîäíà ëþäèíà ó ñâ³ò³ íå ìàº ðåàëüíîãî óÿâëåííÿ ïðî Òð³éöþ. Öå ïðîñòî àáðàêàäàáðà øàðëàòàí³â, ÿê³ íàçèâàëè ñåáå ñâÿùåíèêàìè ²ñóñà” (Åäâ³í Ãàóñò³ä, “Êëÿòâà á³ëÿ Áîæîãî îëòàðÿ”). Äåÿê³ êàæóòü: “Ó Á³áë³¿ íàâ³òü íåìàº ñëîâà «òð³éöÿ». Íàâ³ùî âçàãàë³ ï³äí³ìàòè öþ òåìó!?” Àëå ÿêùî ìè ââàæàòèìåìî íå³ñíóþ÷èì âñå, ùî íå çãàäóºòüñÿ â Á³áë³¿, òîä³ ìàòèìåìî àáñóðäíó ñèòóàö³þ – àäæå ³ñíóº áåçë³÷ ñë³â, ÿêèõ ó Ïè-

ñàíí³ ìè íå çíàéäåìî, àëå ÿê³, îäíàê, îçíà÷àþòü ö³ëêîì ³ñíóþ÷³ ðå÷³.

Деякі кажуть: “В Біблії навіть немає слова «трійця». Навіщо взагалі піднімати цю тему!?” Áëàãîñëîâåííÿ, ùî çàïèñàíå â 2 Êîð. 13:13, – öå “òð³éöÿ ³ç òð³éöü”. ßêùî çìîæåìî çðîçóì³òè, ïðî ùî ä³éñíî ïèñàâ Ïàâëî â öüîìó òåêñò³, òî öå äîïîìîæå íàì ïîë³ïøèòè íàø³ ñòîñóíêè ç Ãîñïîäîì, ßêîìó ñëóæèìî, äîïîìîæå êðàùå æèòè õðèñòèÿíñüêèì æèòòÿì ó öüîìó ñâ³ò³.

ТРИ ОСОБИ

³áë³ÿ â³äêðèâàº íàì, ùî ³ñíóº ªäèíèé â³÷íèé Áîã, ßêèé, õî÷à é ìàº îäíó Áîæåñòâåííó ñóòí³ñòü, âèÿâëÿº Ñåáå ÷åðåç Òðè ð³âí³, àëå â³äì³íí³ Îñîáè:

Áîãà-Îòöÿ, ³ Áîãà-Ñèíà, ³ Áîãà-Äóõà Ñâÿòîãî. Çâåðí³òü óâàãó, ùî ÿ, ïåðåðàõîâóþ÷è ö³ Òðè Îñîáè, âèêîðèñòàâ ñïîëó÷íèê “³”, à íå ïðîñòî êîìè. Öèì ÿ ï³äêðåñëèâ, ùî éäåòüñÿ íå ïðî òðüîõ Áîã³â “â àðì³éñüê³é ïîñë³äîâíîñò³” (íà ïåðøîìó ì³ñö³ Îòåöü, íà äðóãîìó – Ñèí, ³ íà òðåòüîìó – Äóõ Ñâÿòèé), à ïðî ºäí³ñòü Òðüîõ â îäí³é ñóòíîñò³; òîáòî êîæíà ç Îñ³á Òð³éö³ º â³÷íèì Áîãîì, ³ í³õòî ç Òðüîõ íå á³ëüøèé ³ íå ìåíøèé çà ²íøèõ Äâîõ. ²ñóñ ó ôîðìóë³ õðåùåííÿ (Ìò. 28:19) íà ïåðøå ì³ñöå ïîñòàâèâ Îòöÿ, ïîò³ì Ñèíà ³ ïîò³ì Äóõà Ñâÿòîãî – ³ âñ³ Òðîº îá’ºäíàí³ ñïîëó÷íèêîì “³”. Ïàâëî æ ó ñâîºìó áëàãîñëîâåíí³ íà ïåðøå ì³ñöå ïîñòàâèâ Ñèíà, àëå öå íå îçíà÷àº, ùî Ñèí âèùå ÷è âàæëèâ³øå çà Îòöÿ ³ Äóõà Ñâÿòîãî. Çàâäÿêè ìàëåíüêîìó ñëîâó “³” çáåð³ãàºòüñÿ ð³âíîçíà÷í³ñòü, ð³âíîâàæëèâ³ñòü âñåðåäèí³ Òð³éö³. Âàæëèâî çðîçóì³òè, ùî íå éäåòüñÿ ïðî òðüîõ Áîã³â 5

÷è ïðî îäíó Îñîáó, ßêà ÿâëÿëà Ñåáå â ð³çí³ ÷àñè ï³ä ð³çíèìè ³ìåíàìè. ªðåòèêè êàæóòü: “Îäèí ³ òîé æå Áîã ÿâèâ Ñåáå Îòöåì ó Ñòàðîìó Çàïîâ³ò³, Ñèíîì ó ªâàíãåë³ÿõ, ³ Äóõîì Ñâÿòèì â ðåøò³ íîâîçàâ³òíèõ êíèãàõ, ïî÷èíàþ÷è ç Äíÿ Ï’ÿòèäåñÿòíèö³”. Àëå êîæåí, õòî òàê â³ðèòü, ïðîñòî íå äîñë³äæóâàâ óâàæíî Á³áë³þ. Âñÿ Òð³éöÿ ïðèéìàëà ó÷àñòü ó ñîòâîð³íí³ Âñåñâ³òó (Áóò. 1:1, 2; Éîâ 38:4; Ïñ. 103:30; Êîë. 1:16, 17). Õî÷à äîêòðèíà Òð³éö³ áóëà äåùî ïðèõîâàíîþ â ÷àñè Ñòàðîãî Çàïîâ³òó, Îñîáè Òð³éö³ ä³ÿëè ðàçîì ³ç ñàìîãî ïî÷àòêó. Âîíè íåðîçä³ëüí³ â³ä â³÷íîñò³.

Хоча доктрина Трійці була дещо прихованою в часи Старого Заповіту, Особи Трійці діяли разом із самого початку. 6

Ïîñëóõàéòå, ùî ñêàçàâ Ìàð³¿ àíãåë Ãàâðè¿ë ùîäî ÷óäà âîïëîò³ííÿ Áîãà: “Äóõ Ñâÿòèé çëèíå íà òåáå, ³ Âñåâèøíüîãî ñèëà îáãîðíå òåáå, ÷åðåç òå òî é Ñâÿòå, ùî íàðîäèòüñÿ, áóäå Ñèí Áîæèé!” (Ëê. 1:35) Ó öüîìó ÷óä³ Ñâîþ ðîëü ç³ãðàëà êîæíà Îñîáà Òð³éö³ – Îòåöü, Ñèí ³ Äóõ Ñâÿòèé. ßêáè Îòåöü ³ñíóâàâ áè ò³ëüêè çà ÷àñ³â Ñòàðîãî Çàïîâ³òó, âîïëîò³ííÿ Ñèíà áóëî á íåìîæëèâèì. Àáî ñõîä³òü äî Éîðäàíó, äå ²âàí Õðåñòèòåëü õðåñòèâ ²ñóñà, ßêèé ç Íàçàðåòó: “Îõðèñòèâøèñü ²ñóñ, çàðàç âèéøîâ ³ç âîäè. ² îñü íåáî ðîçêðèëîñü, ³ ïîáà÷èâ ²âàí Äóõà Áîæîãî, ùî ñïóñêàâñÿ, ÿê ãîëóá, ³ ñõîäèâ íà Íüîãî. ² îñü ãîëîñ ïî÷óâñÿ ³ç íåáà: «Öå Ñèí Ì³é Óëþáëåíèé, ùî Éîãî ß âïîäîáàâ!»” (Ìò. 3:16, 17). Çíîâó ìè áà÷èìî âçàºìîä³þ Òð³éö³: Ñèí âèÿâëÿº ïîñëóõ, Äóõ Ñâÿòèé ñõîäèòü, ³ Îòåöü ïðîìîâëÿº.

“Охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!»” Íà ïî÷àòêó Ñâîãî ñëóæ³ííÿ, ùå â Íàçàðåò³, ²ñóñ ïðîöèòóâàâ ñëîâà ïðîðîêà ²ñà¿: “Äóõ Ãîñïîäà Áîãà íà ìåí³…” (²ñ. 61:1, 2). ² çíîâó ïåðåä íàìè ä³éñòâî Òðüîõ Îñ³á Áîæåñòâà: Äóõà Ñâÿòîãî, Îòöÿ (Ãîñïîäà) ³ Ñèíà (²ñóñà Õðèñòà). Ö³º¿ æ ³ñòèíè òîðêíóâñÿ ³ Ïåòðî, êîëè ïðîïîâ³äóâàâ ñïàñ³ííÿ ðèìñüêîìó ñîòíèêó Êîðíèë³þ: “²ñóñà, ùî áóâ ³ç Íàçàðåòó, ÿê ïîìàçàâ Éîãî Ñâÿòèì Äóõîì ³ ñèëîþ Áîã” (Ä³¿ 10:38). Ó ö³é ïðîìîâ³ Ïåòðà ìè çíîâó áà-

÷èìî ôóíêö³¿ Îòöÿ, Ñèíà ³ Äóõà Ñâÿòîãî. Êîëè ²ñóñ äàâàâ íàñòàíîâè ï³ä ÷àñ îñòàííüî¿ âå÷åð³ ó ñâ³òëèö³ (²â. 13–16), òî òàêîæ â÷èâ äîêòðèí³ Òðèºäíîñò³. “² âáëàãàþ Îòöÿ ß, – ³ Âò³øèòåëÿ ³íøîãî äàñòü âàì, – ùîá ³ç âàìè ïîâ³ê ïåðåáóâàâ, Äóõà ïðàâäè, ùî Éîãî ñâ³ò ïðèéíÿòè íå ìîæå, áî íå áà÷èòü Éîãî òà íå çíàº Éîãî. Éîãî çíàºòå âè, áî ïðè âàñ ïåðåáóâàº, ³ â âàñ áóäå Â³í” (²â. 14:16, 17). “Óò³øèòåëü æå, Äóõ Ñâÿòèé, ùî Éîãî Îòåöü ïîøëå â ²ì’ÿ Ìîº, Òîé íàâ÷èòü âàñ óñüîãî, ³ ïðèãàäàº âàì óñå, ùî ß âàì ãîâîðèâ” (²â. 14:26). “À êîëè Âò³øèòåëü ïðèáóäå, ùî Éîãî â³ä Îòöÿ ß ïîøëþ âàì, – Òîé Äóõ ïðàâäè, ùî ïîõîäèòü â³ä Îòöÿ, Â³í çàñâ³ä÷èòü ïðî Ìåíå” (²â. 15:26). ßê áà÷èìî, êîæíà Îñîáà Òð³éö³ âèä³ëÿºòüñÿ îêðåìî. Ñìåðòü Õðèñòà òàêîæ â³äçíà÷àºòüñÿ âçàºìîä³ºþ Òðüîõ Îñ³á Áîæåñòâà. “…Ñê³ëüêè æ á³ëüø êðîâ Õðèñòà, ùî Ñåáå íåïîðî÷7

íîãî Áîãó ïðèí³ñ Ñâÿòèì Äóõîì, î÷èñòèòü íàøå ñóìë³ííÿ â³ä ìåðòâèõ ó÷èíê³â, ùîá ñëóæèòè íàì Áîãîâ³ Æèâîìó!” (ªâð. 9:14)

Смерть та воскресіння Христа відзначаються взаємодією кожної Особи Трійці (Євр. 9:14; Дії 2:32, 33). À â Äåíü Ï’ÿòèäåñÿòíèö³ Ïåòðî ïðîãîëîñèâ, ùî Áîã ÿâèâ Ñåáå ÷åðåç âîñêðåñ³ííÿ ²ñóñà: “Áîã ²ñóñà Öüîãî âîñêðåñèâ, ÷îãî ñâ³äêè âñ³ ìè! À îòîæ, ÿê ïðàâèöåþ Áîæîþ áóâ Â³í âîçíåñåíèé, ³ îá³òíèöþ Äóõà Ñâÿòîãî ïðèéíÿâ â³ä Îòöÿ, òî é çëèâ Â³í îòå, ùî âè áà÷èòå é ÷óºòå” (Ä³¿ 2:32, 33). Êîæíèé ãð³øíèê, ùî óâ³ðóâàâ â ²ñóñà Õðèñòà, â³ä÷óâ ñïàñàþ÷ó ðîáîòó Òð³éö³. Ã³ìí Ïàâëà â Åô. 1:3-14 çâåëè÷óº Áîæó òðèºäí³ñòü: Îòåöü âèáðàâ 8

íàñ (Åô. 1:3-6), Ñèí âìåð çà íàñ (Åô. 1:7-12), ³ Äóõ Ñâÿòèé “çàïå÷àòàâ” íàñ (Åô. 1:13, 14). Ïàâëî êîðîòêî ï³äòâåðäæóº öþ ³ñòèíó â 2 Êîð. 1:21, 22, Ãàë. 4:4-6 ³ Òèò. 3:4-6. Ïåòðî ñòèñëî, îäíèì ðå÷åííÿì, âèñëîâëþº ñïàñàþ÷ó ïðàöþ Òð³éö³, êàæó÷è: “…âèáðàíèì ³ç ïåðåäáà÷åííÿ Áîãà Îòöÿ, ïîñâÿ÷åííÿì Äóõà, íà ïîêîðó é îêðîïëåííÿ êðîâ’þ ²ñóñà Õðèñòà: íåõàé ïðèìíîæèòüñÿ âàì áëàãîäàòü òà ìèð!” (1 Ïåòð. 1:1, 2) Ñêåïòèêè òà íàñì³øíèêè íàìàãàþòüñÿ äèñêðåäèòóâàòè äîêòðèíó Òð³éö³, âèêîðèñòîâóþ÷è ïðèì³òèâíó ìàòåìàòèêó: “Îäèí Áîã + Îäèí Áîã + Îäèí Áîã = Òðè Áîãè”. Àëå Îñîáè Òð³éö³ ïåðåáóâàþòü ó äèíàì³÷í³é ³íòåðàêòèâíîñò³, òîìó ïðàâèëüíîþ áóäå ôîðìóëà 1õ1õ1=1. “Íå ³ñíóº á³ëüøî¿ â³äì³ííîñò³ õðèñòèÿí â³ä ðåøòè ðåë³ã³é, í³æ ³äåÿ, ùî Áîã º Òðèºäèíèé”, – ïèñàâ äîêòîð Êàðë Õ. Ãåíð³ (Íîòàòêè

íà äîêòðèíè ïðî Áîãà). Îðòîäîêñàëüí³ ºâðå¿ â³ðÿòü â îäíîãî Áîãà, ÿê ³ îðòîäîêñàëüí³ õðèñòèÿíè. Àëå, íà â³äì³íó â³ä îñòàíí³õ, âîíè íå â³ðÿòü ó Áîæåñòâåíí³ñòü ²ñóñà ÿê Ñèíà Áîæîãî; òàêîæ âîíè â³äêèäàþòü ³äåþ, ùî Äóõ Ñâÿòèé º Áîæåñòâåííîþ Îñîáîþ. ¯õí³é ìîíîòå¿çì íå º òðèí³òàð³àíñüêèé.

Кожний грішник, що увірував в Ісуса Христа, відчув спасаючу роботу Трійці. Òðåáà âèçíàòè, ùî äîêòðèíà Òð³éö³ ì³ñòèòü áàãàòî òàêîãî, ùî íå âêëàäàºòüñÿ â ãîëîâó é âèõîäèòü çà ðàìêè íàøîãî ðîçóì³ííÿ. Ó ñâîºìó â³äîìîìó òðàêòàò³ “Ïðî Òð³éöþ” Àâãóñòèí ïèñàâ: “Ìè â³ä÷óâàºìî Áîãà íåçð³âíÿííî á³ëüøå, í³æ ìîæåìî ïåðåäàòè òå ñëîâàìè, à Éîãî ðåàëüí³ñòü íåçð³âíÿííî á³ëüøå, í³æ ìè ìîæåìî òå â³ä÷óòè”.

“Не існує більшої відмінності християн від решти релігій, ніж ідея, що Бог є Триєдиний”. — Карл Х. Генрі Ùî á òàì íå êàçàâ Òîìàñ Äæåôôåðñîí, ³ñíóþòü òàê³ ³ñòèíè, ÿê³ ñåðöå ïðèéìàº, à ðîçóì í³, òîìó é íåñïðîìîæíèé ö³ëêîì ¿õ âèçíà÷èòè òà âèñëîâèòè. Ñïðàâæíº áîãîñëîâ’ÿ ÷àñòî ïðèâîäèòü íàñ ó ñòàí ìîâ÷àçíîãî ïîäèâó òà ïîêëîí³ííÿ. Îòæå, õðèñòèÿíè â³ðÿòü ó Òðèºäèíîãî Áîãà. Áóäü-ÿêå ³íøå ïîêëîí³ííÿ íå º õðèñòèÿíñüêèì. Íàïðèê³íö³ ñâîãî æèòòÿ äîêòîð Äæåéìñ Ñ. Ñòþàðò Åä³íáóðãñüêèé ïèñàâ: “Ùî ïîòð³áíî ¿ì (êðèòèêàì) çðîáèòè – òàê öå ïðîñòî ïðèïèíèòè âñ³ äèñêóñ³¿ ³ âïàñòè ïåðåä Áîãîì íà êîë³íà. Ëèøå â öüîìó ñòàí³ ò³ëà é äóø³ ìîæíà çðîçóì³òè íàéâàæëèâ³ø³ 9

³ñòèíè õðèñòèÿíñüêî¿ ðåë³ã³¿” (“Ñèëüíå ²ì’ÿ”).

ТРИ ПРИВІЛЕЇ

Á³áë³¿ í³äå âè íå çíàéäåòå ðîçä³ëó ÷è óðèâêó, â ÿêîìó á ðîç’ÿñíþâàëàñü äîêòðèíà Òð³éö³. Ïîä³áíî òîìó, ÿê ³ñòèíà ïðî Áîæåñòâåíí³ñòü ²ñóñà â³äêðèâàëàñü ó÷íÿì Õðèñòîâèì ïîñòóïîâî (êóëüì³íàö³ºþ ÷îãî ñòàëî ñïîâ³äàííÿ â³ðè Ïåòðà â Ìò. 16:16), òàê ³ ³ñòèíà ïðî òðèºäí³ñòü Áîãà ñòàëà íàñë³äêîì îäêðîâåííÿ òà äóõîâíîãî äîñâ³äó ïåðøèõ õðèñòèÿí. Àäæå âîíè ùîäíÿ ñëóæèëè Áîãîâ³ Àâðààìà, ²ñàêà òà ßêîâà (Îòöþ); ùîäíÿ õîäèëè ç ²ñóñîì (Ñèíîì); ùîäíÿ ïîêëàäàëèñÿ íà Äóõà Ñâÿòîãî – öþ ³ñòèíó âîíè óâ³áðàëè â ñåáå ç ïðàêòèêîþ. Äæåéìñ Ñòþàðò ïîÿñíþº: “Äîêòðèíà Òð³éö³ ç’ÿâèëàñÿ, êîëè ö³ ëþäè ä³éøëè äî âèñíîâêó, ùî íå çìîæóòü âèñëîâèòè âñå òå, ùî îçíà÷àº ñëîâî «Áîã»,

ÿêùî íå âêëàäàòèìóòü ó íüîãî çíà÷åííÿ «Îòåöü, Ñèí ³ Äóõ Ñâÿòèé»”. ßê ò³ëüêè öÿ ³ñòèíà ïðîíèêëà â ðîçóì ó÷í³â, Ïèñàííÿ íàáóëî äëÿ íèõ íîâîãî çì³ñòó, ¿õíº ñëóæ³ííÿ íàáóëî íîâî¿ ñèëè, ¿õíº îñîáèñòå äóõîâíå æèòòÿ íàáóëî íîâèõ ïåðñïåêòèâ, ãëèáèíè. Õðèñòèÿíñüê³ ³ñòîðèêè âêàçóþòü, ùî Öåðêâà ìàëà â³äêðèòè ³ñòèíó ïðî Òð³éöþ, ÿêùî õîò³ëà íîâîãî ïîøòîâõó â ñëóæ³íí³, îíîâëåííÿ, ÿêùî áàæàëà âñòîÿòè ïîñåðåä óñ³õ âèïðîáóâàíü. Êîëèñü ðåôîðìàòîðè â³äíàéøëè çàáóòó äîêòðèíó ïðî îïðàâäàííÿ â³ðîþ (à íå äîáðèìè ä³ëàìè). Êîëè ï³çí³øå õîëîäíèé àêàäåì³çì ëåäü íå çàäóøèâ óñ³ ïðîÿâè ñïðàâæíüîãî äóõîâíîãî æèòòÿ â Öåðêâ³, ð³çí³ ï³ºòè÷í³ ðóõè â³äðîäèëè ïðàãíåííÿ æèâèõ ñòîñóíê³â ³ç Áîãîì, çíîâó â³äêðèëè ëþáëÿ÷å ñåðöå Íåáåñíîãî Áàòüêà. Â îñòàíí³ ðîêè íà ïåðåäí³é ïëàí âèéøëè äèñêóñ³¿ ùîäî ñëóæ³ííÿ Äóõà Ñâÿ-

òîãî; ìè â÷èëèñÿ ïîêëàäàòèñÿ íà Éîãî ìóäð³ñòü òà ñèëó. ² ä³éñíî, õðèñòèÿíñüêå æèòòÿ ìàº æèâèòèñÿ äîêòðèíîþ ïðî òðèºäèíîãî Áîãà, òîìó ùî âîíà äàðóº íàì òðè âàæëèâèõ äóõîâí³ ïðèâ³ëå¿. Äàâàéòå ðîçãëÿíåìî ¿õ.

Як тільки ця істина проникла в розум учнів, Писання набуло для них нового змісту.

БЛАГОДАТЬ ГОСПОДА ІСУСА ХРИСТА Ïåðø³ õðèñòèÿíè çíàëè, ùî ¿õíº ñïàñ³ííÿ – ö³ëêîâèòà ñïðàâà áëàãîäàò³, ùî íåìàº ³íøîãî øëÿõó äî íåáà. Àëå êð³ì öüîãî âîíè çíàëè, ùî ñàìå õðèñòèÿíñüêå æèòòÿ º ðåçóëüòàòîì Áîæî¿ ëàñêè, ùî áåç ²ñóñà âîíè íå ìîæóòü ðîáèòè í³÷îãî (²â. 15:5). Ïî ì³ð³ òîãî, ÿê ì³æ öåðêâàìè ðîçïîâñþäæóâàëèñÿ ÷îòèðè

ªâàíãåë³ÿ òà ëèñòè àïîñòîë³â, â³ðóþ÷³ âñå á³ëüøå â³äêðèâàëè äëÿ ñåáå áàãàòñòâà Áîæî¿ ëàñêè. ×èì á³ëüøå âîíè ñëóæèëè Ãîñïîäó ³ ñòðàæäàëè çà â³ðó, òèì á³ëüøå ï³çíàâàëè öþ áëàãîäàòü íà âëàñíîìó äîñâ³ä³. Ñâÿòå Ïèñüìî ä³éñíî áóëî äëÿ íèõ ñëîâîì “áëàãîäàò³ Éîãî” (Ä³¿ 20:32). À Äóõ áëàãîäàò³ (ªâð. 10:29) íàâ÷àâ ¿õ áîæåñòâåííèì ³ñòèíàì, äàâàâ ñèëè æèòè çã³äíî öèì ³ñòèíàì.

Християнське життя має живитися доктриною про триєдиного Бога, тому що вона дарує нам три важливих духовні привілеї. Ïåðø³ äåêàäè ðîçâèòêó Öåðêâè áóëè â³äçíà÷åí³ òåîëîã³÷íèìè äèñêóñ³ÿìè ïðî çàêîí òà áëàãîäàòü. Äåÿê³ ç íèõ çàëèøàþòüñÿ é äîñ³ àêòóàëüíèìè. Ëåãàë³ñòè÷íî 11

íàëàøòîâàí³ â³ðóþ÷³ þäå¿ íàãîëîøóâàëè íà íåîáõ³äíîñò³ âèêîíóâàòè âñ³ âèìîãè Çàêîíó, â òîé ÷àñ ÿê â³ðóþ÷³ ÿçè÷íèêè íàñîëîäæóâàëèñÿ ñâîáîäîþ ó Õðèñò³, áëàãîäàòòþ ßêîãî âèÿâëÿëè ïîñëóõ. Çàêîí Ìîéñåÿ – çàíàäòî âàæêèé òÿãàð äëÿ õðèñòèÿí (Ä³¿ 15:10), ó òîé ÷àñ ÿê “ÿðìî” Õðèñòà “ëþáå” òà “ëåãêå” (Ìò. 11:28-30). Îòàêà Éîãî ëàñêà! Çàêîí áóâ “âèõîâíèêîì äëÿ íåìîâëÿò”, àëå Áîæà áëàãîäàòü ñòàâèòüñÿ äî íàñ ÿê äî äóõîâíî äîðîñëèõ â³ðóþ÷èõ, ùî îòðèìàëè äóõîâíó ñïàäùèíó ó Õðèñò³ (Ãàë. 4:1-7). Íàñòàíîâè çàêîíó áóëè ëèøå ò³íÿìè, à Áîæà áëàãîäàòü â³äêðèëà íàì ó Õðèñò³ äóõîâíó ðåàëüí³ñòü (Êîë. 2:16, 17). Çàêîí – äçåðêàëî, â ÿêîìó ìè áà÷èìî ñâîþ ãð³õîâí³ñòü, àëå â³í íåñïðîìîæíèé î÷èñòèòè íàñ â³ä ö³º¿ ãð³õîâíîñò³. 12

Закон Мойсея – занадто важкий тягар для християн (Дії 15:10), у той час як “ярмо” Христа “любе” та “легке” (Мт. 11:28-30). Õðèñòèÿíè, ùî äèâëÿòüñÿ â ÷óäåñíå äçåðêàëî Áîæîãî Ñëîâà, áà÷àòü ó íüîìó ëèöå ²ñóñà Õðèñòà é ïðåîáðàæàþòüñÿ â Éîãî ñëàâó (2 Êîð. 3:7-18). Îòæå, Çàêîí çàñóäæóº – áëàãîäàòü òðàíñôîðìóº! Íåìàº í³÷îãî ãð³õîâíîãî â òîìó, ùîá âñòàíîâëþâàòè ÿê³ñü ïðàâèëà, áëàã³ ö³ë³, àëå â òó æ õâèëèíó, êîëè íàìàãàºìîñÿ âëàñíèìè ñèëàìè äîòðèìóâàòèñü öèõ ïðàâèë, àáî äîñÿãàòè öèõ ö³ëåé, ìè â³äïàäàºìî â³ä áëàãîäàò³ é ïðèðå÷åí³ íà ïîðàçêó. Íàñòóïíå ñâ³äîöòâî Ïàâëà ìàº áóòè é íàøèì ñâ³äîöòâîì: “Òà áëàãîäàòòþ Áîæîþ ÿ òå, ùî º…” (1 Êîð. 15:10). Æèòòÿ, ùî êîíòðîëþºòü-

ñÿ Áîæîþ áëàãîäàòòþ, ïðèíîñèòü âåëèêó ñëàâó Ãîñïîäó, òîìó ùî ðàö³îíàëüíî ïîÿñíèòè ¿¿ íåìîæëèâî. Àëå òå, ùî áëàãîäàòü äàºòüñÿ äàðîì, íå îçíà÷àº, ùî âîíà äåøåâà. Çà íå¿ ñïëà÷åíà äóæå âåëèêà ö³íà. “Áî âè çíàºòå áëàãîäàòü Ãîñïîäà íàøîãî ²ñóñà Õðèñòà, ßêèé, áóâøè áàãàòèé, çá³äí³â ðàäè âàñ, ùîá âè çáàãàòèëèñü Éîãî óáîçòâîì” (2 Êîð. 8:9). ªäèíèé øëÿõ çáàãàòèòèñÿ Áîæîþ ëàñêîþ – ââàæàòè ñåáå äóõîâíî âáîãèì ³ ö³ëêîâèòî ïîêëàäàòèñÿ íà Áîãà. Íå ïîòðåáóº í³ÿêî¿ ö³íè ïðîñòî äîäàòè ñëîâî “áëàãîäàòü” äî íàøîãî ëåêñèêîíó, àëå ùîá ùîäíÿ õîäèòè ó áëàãîäàò³ – öå ïîòðåáóº íåàáèÿêî¿ ö³íè. Äëÿ ²ñóñà öÿ áëàãîäàòü – ùîá íàì ¿¿ ïðèíåñòè – êîøòóâàëà âñüîãî. ² íàì òàêîæ ïðèéäåòüñÿ ñïëàòèòè â³äïîâ³äíó ö³íó, ùîá äîíåñòè Áîæó áëàãîäàòü äî ³íøèõ. “Äåøåâà áëàãîäàòü – íàéñòðàøí³øèé âîðîã Öåðê-

âè”, – ïèñàâ êîëèñü áîãîñëîâ òà ìó÷åíèê Ä³òðèõ Áîíõîôôåð. “Äåøåâà áëàãîäàòü – òî áëàãîäàòü áåç ó÷í³âñòâà” (“Ö³íà ó÷í³âñòâà”).

“Дешева благодать – найстрашніший ворог Церкви”. — Дітрих Бонхоффер

ЛЮБОВ БОГА-ОТЦЯ Äóæå âàæêî æèòè çà ïðàâèëàìè ëþáîâ³ â öüîìó ñâ³ò³, äå ïàíóº êîíêóðåíö³ÿ, ³ äå ïîâíî ñë³â òà ä³é, ùî íåñóòü íàñèëëÿ. Ìè áåç ïðîáëåì ëþáèìî òèõ, õòî ëþáèòü íàñ, àëå ëþáèòè òèõ, õòî íåíàâèäèòü íàñ òà íàøîãî Ãîñïîäà – òî çîâñ³ì ³íøà ð³÷. Ìè ãàäàºìî, ùî íàéêðàùèé âèá³ð – óíèêàòè âîðîã³â ³ íàñîëîäæóâàòèñÿ ñï³ëêóâàííÿì ³ç áðàòàìè íàøèìè òà ñåñòðàìè, àëå ²ñóñ âêàçóº, ùî òàê ÷èíÿòü íàâ³òü ìèòàð³ òà ïîãàíè. Â³í î÷³êóº â³ä íàñ, ùî ìè áóäåìî ëþáè13

òè ñâî¿õ âîðîã³â, ìîëèòèñÿ çà íèõ, ðîáèòè ¿ì äîáðî (Ìò. 5:43-48). Ïîñòóïàþ÷è òàê, ìè íàñë³äóºìî ïðèêëàä Áàòüêà Íåáåñíîãî, ßêèé ùîäíÿ äàðóº ñîíÿ÷íå ñâ³òëî âñ³ì ëþäÿì ³ ïîñèëàº äîù óñ³ì íàö³ÿì ñâ³òó. Á³ëüø³ñòü ëþäåé ïðèéìàþòü ö³ äàðè ëþáëÿ÷îãî Îòöÿ ÿê íàëåæíå ³ íàâ³òü íå äÿêóþòü. ßêáè Ãîñïîäü ùîð³÷íî ïðèñèëàâ íàì ðàõóíîê çà ïîñëóãè, ìè á ïðîñòÿãíóëè íîãè, íàìàãàþ÷èñü â³äïëàòèòè áîðã.

Ми гадаємо, що найкращий вибір – уникати ворогів і насолоджуватися спілкуванням із братами нашими та сестрами, але Ісус вказує, що так чинять навіть митарі та погани. Êîëè ìè ç âàìè íàðîäèëèñÿ â öåé ñâ³ò, òî 14

áóëè âèìîãëèâèìè òà âêðàé åãî¿ñòè÷íèìè íåìîâëÿòàìè. Êðèê áóâ ºäèíèì ìåòîäîì íàøî¿ êîìóí³êàö³¿ ç öèì ñâ³òîì, çàâäÿêè ÷îìó ìè ïîâ³äîìëÿëè ïðî ñâî¿ áàæàííÿ òà íåïðèºìí³ â³ä÷óòòÿ. Ìè çìóøåí³ áóëè âñ³ì îòî÷óþ÷èì ñïîâ³ùàòè, ùî ìè ãîëîäí³, ùî ïîòð³áíî çì³íèòè ïåëþøêè, ùî ìè âòîìèëèñÿ ÷è íàì ñàìîòíüî – ³ îï³êóâàëüíèêè ìèòòºâî ïðèá³ãàëè äî íàñ. Àëå êîëè ìè äîðîñë³øàëè, íàø³ áàòüêè òà ñòàðø³ áðàòè ÷è ñåñòðè äàâàëè íàì çðîçóì³òè, ùî òàêà ³íôàíòèëüíà ïîâåä³íêà º íåïðèéíÿòíîþ. Ìè çìóøåí³ áóëè â÷èòèñÿ ñàì³ ¿ñòè, õîäèòè, ðîçìîâëÿòè, îäÿãàòèñÿ, ïðèáèðàòè ³ãðàøêè, ñòåðåãòèñÿ íåáåçïåêè òîùî. Êîëè æ ìè ó ñâî¿é ïîâåä³íö³ ÷è â³äíîøåíí³ çíîâó “âïàäàëè â äèòÿ÷³ñòü”, íàñ îáîâ’ÿçêîâî ïîïåðåäæàëè, ìîæëèâî, êàðàëè – êàçàëè: “Êîëè æ òè âæå ïîäîðîñë³øàºø!”

×èì á³ëüøå íàøå äóõîâíå æèòòÿ ìîòèâóºòüñÿ Áîæîþ ëþáîâ’þ, òèì á³ëüøå öå ñâ³ä÷èòü ïðî íàøó äóõîâíó çð³ë³ñòü. “Ëþáîâ Áîæà âèëèëàñÿ â íàø³ ñåðöÿ Ñâÿòèì Äóõîì, äàíèì íàì” (Ðèì. 5:5), ³ öÿ ëþáîâ âïëèâàº íà íàø³ â÷èíêè òà â³äíîøåííÿ. Ãîëîâíèé ïë³ä Ñâÿòîãî Äóõà – ëþáîâ (Ãàë. 5:22). Ìè íå º äæåðåëîì ö³º¿ ëþáîâ³. Íàì ïîòð³áíî ëèøå â³ääàòèñÿ Áîãîâ³, íå ÷èíèòè ñóïðîòèâ Äóõó Ñâÿòîìó, ßêèé ïðîâîäèòü ó íàñ Ñâîþ ðîáîòó, ³ â³ðîþ ÷èíèòè ïîñëóõ Áîæîìó Ñëîâó. ×àñòî Áîã ïðèâîäèòü ó íàøå æèòòÿ äóæå íåïðèºìíèõ ëþäåé (ìîæëèâî, âîíè íàâ³òü íàçèâàþòü ñåáå õðèñòèÿíàìè), ç ÿêèìè ìóñèìî éòè ïî æèòòþ ³ ÿêèõ ìóñèìî òåðï³òè. Àëå öå – îäèí ³ç Áîæèõ ìåòîä³â çðîøóâàííÿ â íàøèõ ñåðöÿõ Éîãî ëþáîâ³. Òàêèõ ëþäåé äóæå âàæêî ëþáèòè, àëå ñàìå çàâäÿêè òàêèì ëþäÿì ìè çðîñòàºìî â áëàãîäàò³, çì³öíþºìîñÿ â ëþáîâ³ òà â³ð³.

Чим більше наше духовне життя мотивується Божою любов’ю, тим більше це свідчить про нашу духовну зрілість. Õðèñòèÿíñüêà ëþáîâ – öå íå øâèäêîïëèííèé ñïëåñê ïðèºìíèõ ñåíòèìåíò³â ïî â³äíîøåííþ äî ³íøèõ, àëå ð³øó÷èé, æåðòîâíèé àêò âîë³. ²ñòèííà ëþáîâ – íå ïðîñòî ïî÷óòòÿ; öå ùå é êîíêðåòí³ ä³¿. “Òàê áî Áîã ïîëþáèâ ñâ³ò, ùî äàâ Ñèíà Ñâîãî Îäíîðîäæåíîãî, ùîá êîæåí, õòî â³ðóº â Íüîãî, íå çãèíóâ, àëå ìàâ æèòòÿ â³÷íå” (²â. 3:16). “Í³õòî á³ëüøî¿ ëþáîâè íå ìàº íàä òó, ÿê õòî ñâîþ äóøó ïîêëàâ áè çà äðóç³â ñâî¿õ” (²â. 15:13). ²ñóñ íå ïðîñòî ñï³â÷óâàâ íàì, àëå é çðîáèâ óñå íåîáõ³äíå, ùîá ñïàñòè íàñ. Çàëåæí³ñòü â³ä ðåë³ã³éíèõ ïî÷óòò³â ìîæå óâåñòè íàñ â³ä ïðàâèëüíî¿ êîíöåïö³¿ ëþáîâ³. Êîëè ìè âèõîäèìî ³ç íåä³ëüíî15

ãî áîãîñëóæ³ííÿ, òî, çäàºòüñÿ, ëþáèìî âñ³õ, àëå ïîò³ì íà àâòîñòîÿíö³… áà÷èìî, ùî õòîñü íàìàëþâàâ ùîñü íà ïåðåäíüîìó êðèë³ íàøî¿ ìàøèíè. Êîëè ÿ ñ³äàþ ó ë³òàê, òî ðàä³ñíî ïîñì³õàþñü ìîëîäîìó áàòüêó, ÿêèé ñèäèòü ç³ ìíîþ ïîðó÷ ç äâîìà ä³òüìè. Àëå êîëè ë³òàê çä³éìàºòüñÿ, ³ îäíà äèòèíà ïî÷èíàº âîëàòè, à äðóãà – áëþâàòè, ìåí³ âæå íå äî ñì³õó. Îäíàê ðîáëþ âñå ìîæëèâå, ùîá â ìåí³ ïåðåìîãëà Áîæà ëþáîâ.

Важко любити неприємних людей, але саме завдяки таким людям ми зростаємо в благодаті, зміцнюємося в любові та вірі. Áîã – íàø ëþáëÿ÷èé Áàòüêî. ² öåé ñâ³ò, â ÿêîìó ìè æèâåìî, íàëåæèòü Éîìó. Â³í âñå êîíòðîëþº, àëå íå îáîâ’ÿçêîâî òàê âñå 16

âëàøòîâóº, ùîá îõîðîíèòè íàñ â³ä íåïðèºìíîñòåé ³ ïîëåãøèòè íàøå æèòòÿ. ²íêîëè Â³í ïîïóñêàº ñòàòèñÿ ñàìå ïðîòèëåæíîìó, ³ ìè òîä³ çàñìó÷åí³, ïî÷èíàºìî íåðâóâàòè, øóêàòè âèííèõ, çàì³ñòü òîãî, ùîá øóêàòè, êîìó á ïîäàðóâàòè ëþáîâ. Ìè ñòîãíåìî, à íå äóõîâíî çðîñòàºìî, âòðà÷àþ÷è, òàêèì ÷èíîì, ùå îäíó ìîæëèâ³ñòü ïðîñëàâèòè íàøîãî Áàòüêà.

Бог все контролює, але не обов’язково так все влаштовує, щоб охоронити нас від неприємностей і полегшити наше життя. Інколи Він попускає статися саме протилежному. ²ñóñ ñêàçàâ Ñâî¿ì ó÷íÿì: “ßê õòî ëþáèòü Ìåíå, òîé ñëîâî Ìîº áåðåãòèìå, ³ Îòåöü Ì³é ïîëþáèòü éîãî, ³ Ìè ïðèéäåìî äî íüîãî, ³ îñåëþ çàêëàäåìî â íüîãî… ßê

Îòåöü ïîëþáèâ Ìåíå, òàê ³ ß ïîëþáèâ âàñ. Ïåðåáóâàéòå â ëþáîâ³ Ìî¿é!” (²â. 14:23; 15:9) À Þäà íàñòàíîâëÿº íàñ: “…Áåðåæ³òü ñåáå ñàìèõ ó Áîæ³é ëþáîâ³” (Þä. 21). Éäåòüñÿ íå ïðî òå, ùîá ìè ðåâíèì âàæêèì ñëóæ³ííÿì íàìàãàëèñÿ çàñëóæèòè Áîæó ëþáîâ, àëå ùîá âèÿâëÿëè â³ä ùèðîãî ñåðöÿ ïîñëóõ òà ìîãëè â³ä÷óòè Éîãî ëþáîâ íà á³ëüø ãëèáîêîìó ð³âí³. Íå çàáóâàéòå, ùî õðèñòèÿíñüêà ëþáîâ – öå â ïåðøó ÷åðãó àêò âîë³. ßê áàòüêè òà ä³òè çðîñòàþòü ó ëþáîâ³ îäíå äî îäíîãî, òàê ³ Îòåöü íàø Íåáåñíèé ïðàãíå áëèçüêèõ â³äíîñèí ³ç íàìè. Â³í áàæàº, ùîá ìè âñå á³ëüøå íàáëèæàëèñÿ äî Íüîãî, âñå á³ëüøå Éîãî ï³çíàâàëè. Õðèñòèÿíè çíàþòü, ùî Áîã – òî ¿õí³é Áàòüêî, àëå ìè íå çàâæäè äîçâîëÿºìî Éîìó áóòè äëÿ íàñ Áàòüêîì. Ïàì’ÿòàþ, ÿê ìè ç äðóæèíîþ ïëàíóâàëè ñïåö³àëüíèé ÷àñ, ÿêèé ìîãëè á ïðîâåñòè ðàçîì ³ç

ñâî¿ìè ä³òüìè, àëå ïîò³ì âèÿâëÿëîñÿ, ùî ó íèõ âæå º ñâî¿ ïëàíè. Ìè íå ñïåðå÷àëèñÿ. Àëå ïîò³ì âîíè äîâ³äóâàëèñü, ùî âòðà÷àëè, é äóæå æàëêóâàëè. Áîã áàæàº áóòè Áàòüêîì äëÿ íàñ (2 Êîð. 6:14–7:1), àëå ÷åðåç ñâîþ çàéíÿò³ñòü, ÷åðåç ñâî¿ ïîñò³éí³ “ïëàíè” ìè âòðà÷àºìî ìîæëèâ³ñòü ãëèáøå â³ä÷óòè Éîãî ëþáîâ.

Як батьки та діти зростають у любові одне до одного, так і Отець наш Небесний прагне близьких з нами відносин. ПРИЧАСТЯ СВЯТОГО ДУХА Îòåöü Íåáåñíèé òàê ñèëüíî íàñ ëþáèòü, ùî çàðàäè íàñ â³ääàâ Ñèíà Ñâîãî íà ñìåðòü. Ñèí æå òàê ëþáèòü íàñ, ùî äîáðîâ³ëüíî çà íàñ â³ääàâ Ñâîº æèòòÿ íà õðåñò³. À Äóõ Ñâÿòèé òàê ñèëüíî íàñ ëþáèòü, 17

ùî áàæàº â íàñ ïåðåáóâàòè é áóòè íàøèì Ïîì³÷íèêîì. ²ñóñ áóâ íà çåìë³ ëèøå 33 ðîêè, à Äóõ Ñâÿòèé ïåðåáóâàº â Öåðêâ³ òóò, íà çåìë³, âæå äâà äåñÿòêè ñòîë³òü. ß íå ïðî òå êàæó, ùî Äóõ Ñâÿòèé ëþáèòü íàñ á³ëüøå çà Îòöÿ é Ñèíà, àëå ÿ äóæå âäÿ÷íèé Éîìó çà äîâãîòåðï³ííÿ òà ïðîùåííÿ – õî÷à ÿ é ÷àñòî çàñìó÷óâàâ Éîãî. ß ïðàãíó “äóõîì õîäèòè” (Ãàë. 5:25), òîáòî äîçâîëÿòè Äóõó Ñâÿòîìó ÷åðåç ìîº æèòòÿ òâîðèòè âîëþ Îòöÿ, íàâ÷àòè ìåíå ëþáîâ³! Ñëóæ³ííÿ Ñâÿòîãî Äóõà ïîëÿãàº â òîìó, ùîá ïðîñëàâëÿòè Ñèíà. “Â³í ïðîñëàâèòü Ìåíå, – êàçàâ ²ñóñ, – áî Â³í â³çüìå ç Ìîãî òà é âàì ñïîâ³ñòèòü” (²â. 16:14). ×èì á³ëüøå Äóõ ÷åðåç Ñëîâî â³äêðèâàº íàì Ñèíà, òèì á³ëüøå ìè çðîñòàºìî ó ïîñëóõó Õðèñòó, ëþáîâ³ äî Íüîãî ³, òàêèì ÷èíîì, ïðîñëàâëÿºìî Éîãî. Äóõ Ñâÿòèé í³êîëè íå ïðàöþº âñóïåðå÷ íàñ ÷è áåç íàñ; Â³í çàâæäè ïðàöþº â íàñ ³ ÷åðåç íàñ, òîìó ìàºìî áóòè ã³äíèìè 18

ïîñóäèíàìè, ùîá ìîãëè ñïîâíÿòèñÿ Íèì, ³ Â³í ì³ã âèêîðèñòîâóâàòè íàñ.

Дух Святий ніколи не працює всупереч нас чи без нас; Він завжди працює в нас і через нас, тому маємо бути гідними посудинами, щоб могли сповнятися Ним, і Він міг використовувати нас. Ãðåöüêå ñëîâî “ïðè÷àñòÿ” (êîéíîí³ÿ), ÿêå îçíà÷àº áóêâàëüíî “áðàòåðñòâî, òîâàðèñòâî” , íàáóëî ÷èìàëî¿ ïîïóëÿðíîñò³ â îñòàíí³ ðîêè. ß ÷óâ ïðî “êîéíîí³þ” íåä³ëüíèõ øê³ë, ìîëîä³æíèõ ãðóï, òàáîð³â, ðåòðèò³â (öåíòð³â äóõîâíî¿ ðåàá³ë³òàö³¿) ³ íàâ³òü õðèñòèÿíñüêèõ êàâ’ÿðåíü. Òåðì³í “êîéíîí³ÿ” ïðîñòî âêàçóº íà ÿêóñü ñï³ëüí³ñòü, àëå â äóõîâíîìó ðîçóì³íí³ öÿ ñï³ëüí³ñòü îçíà÷àº íàáà-

ãàòî á³ëüøå, í³æ ïðîñòî áóòè îäíîãî â³êó ÷è ïèòè îäíó óëþáëåíó êàâó. Íåçàëåæíî â³ä â³êó, ñòàò³, ìàéíà, îñâ³òè, õîá³ ÷è ïîë³òè÷íèõ óïîäîáàíü, âñ³, õòî ïðèéíÿëè ²ñóñà ÿê ñâîãî Ãîñïîäà òà Ñïàñèòåëÿ, ìîæóòü íàñîëîäæóâàòèñÿ ³ñòèííîþ ñï³ëüí³ñòþ â Äóñ³ Ñâÿòîìó, ßêèé ïåðåáóâàº â íàñ. Ìè ìàºìî ñï³ëüíîãî ²ñóñà Õðèñòà, ïðî ùî ñâ³ä÷èòü íàì Äóõ Ñâÿòèé. ßêùî îñíîâîþ íàøî¿ ñï³ëüíîòè º ùîñü ÷è õòîñü ³íøèé, à íå ²ñóñ Õðèñòîñ, â³äêðèòèé Äóõîì Ñâÿòèì ÷åðåç Ñëîâî, – ìîæëèâî, óëþáëåíà äîêòðèíà ÷è ïåðåêëàä Á³áë³¿, òàëàíîâèòèé â÷èòåëü, äåíîì³íàö³éí³ â³äì³ííîñò³, – òî âæå íå º ä³éñíà êîéíîí³ÿ. ßê æå ïðàêòè÷íî “õîäèòè â äóñ³”, ïîãëèáëþþ÷è ñâî¿ ñòîñóíêè ç Äóõîì Ñâÿòèì? Äëÿ öüîãî ïîòð³áíî ñï³âïðàöþâàòè ç Íèì ó Éîãî ãîëîâíîìó ñëóæ³íí³ – ïðîñëàâëåííÿ Ñèíà. ²ñóñ ïðèéøîâ íà çåìëþ, ùîá ïðîñëàâèòè Îòöÿ, à

Äóõ Ñâÿòèé áóâ ïîñëàíèé, ùîá ïðîñëàâèòè Ñèíà. Äóõ íå øóêàº ñëàâè äëÿ Ñåáå – ³ ìè íå ïîâèíí³. Ïàâëî ïèñàâ: “…×åðåç ÷åêàííÿ é íàä³þ ìîþ, ùî ÿ í³ â ÷îìó íå áóäó ïîñîðîìëåíèé, àëå ö³ëîþ ñì³ëèâ³ñòþ, ÿê çàâæäè, òàê ³ òåïåð Õðèñòîñ áóäå çâåëè÷åíèé ó ò³ë³ ìî¿ì, ÷è òî æèòòÿì, ÷è òî ñìåðòþ. Áî äëÿ ìåíå æèòòÿ – òî Õðèñòîñ, à ñìåðòü – òî íàäáàííÿ” (Ôèë. 1:20, 21). Ä³éñíî æèòè – öå æèòè äëÿ ÷îãîñü ÷è êîãîñü. Ìè, õðèñòèÿíè, æèâåìî äëÿ Õðèñòà, òîìó ùî ìàºìî æèòòÿ â Íüîìó. Îòæå, ïðîñëàâëåííÿ ²ñóñà Õðèñòà – ãîëîâíå ñëóæ³ííÿ Äóõà Ñâÿòîãî, ³ Â³í äîñÿãàº ö³º¿ ìåòè òèì, ùî äîïîìàãàº íàì óïîä³áíþâàòèñÿ íàøîìó Ãîñïîäó. Äóõîì Ñâÿòèì áóëî íàïèñàíå Ñâÿòå Ïèñüìî, ùîá â³äêðèòè íàì ²ñóñà, òîìó, äîñë³äæóþ÷è Ñëîâî é âèÿâëÿþ÷è éîìó ïîñëóõ, ìè âñå á³ëüøå ñòàºìî ñõîæèìè íà Õðèñòà (2 Êîð. 3:18). ßêùî æ íåõòóºìî 19

Á³áë³ºþ – Êíèãîþ, ÿêó íàïèñàâ äëÿ íàñ Äóõ Ñâÿòèé, – òî öèì çàñìó÷óºìî Äóõà ³ âòðà÷àºìî íàãîäó îòðèìóâàòè òàê íåîáõ³äíó íàì äîïîìîãó, ÿêó Â³í ïðîïîíóº. “Òà â Çàêîí³ Ãîñïîäí³ì éîãî íàñîëîäà, ³ ïðî Çàêîí Éîãî âäåíü òà âíî÷³ â³í ðîçäóìóº!” (Ïñ. 1:2)

Прославлення Ісуса Христа – головне служіння Духа Святого, і Він досягає цієї мети тим, що допомагає нам уподібнюватися нашому Господу. Äóõ Ñâÿòèé íå ëèøå ïðîñëàâëÿº Ãîñïîäà ³ â÷èòü íàñ Á³áë³¿, àëå òàêîæ äîïîìàãàº ²ñóñó áóäóâàòè íà çåìë³ Éîãî Öåðêâó. ßê ò³ëüêè ãð³øíèê íàâåðòàºòüñÿ äî ²ñóñà é îòðèìóº ñïàñ³ííÿ, Äóõ Ñâÿòèé õðèñòèòü éîãî â ò³ëî Õðèñòîâå é íàä³ëÿº íåîáõ³äíèìè äà20

ðàìè äëÿ ñëóæ³ííÿ ²ñóñó, äëÿ áóä³âíèöòâà Éîãî Ò³ëà (1 Êîð. 12:1-13). ßêùî ÿ â³äîêðåìëþþ ñåáå â³ä Áîæîãî íàðîäó é íå çàñòîñîâóþ ñâî¿ äàðè äëÿ ñëóæ³ííÿ öåðêâè, òî òèì çàñìó÷óþ Äóõà Ñâÿòîãî. “Õîäèòè â äóñ³” çíà÷èòü ñâ³ä÷èòè íåâ³ðóþ÷èì, ÿê³ ãèíóòü ó ãð³õàõ, òà ñëóæèòè ñâÿòèì äëÿ Áîæî¿ ñëàâè, àëå äëÿ öüîãî ïîòðåáóºìî ñèëè Ñâÿòîãî Äóõà (²â. 15:26, 27). Äàâàéòå, îäíàê, íå áóäåìî ãàíÿòèñÿ çà âèäîâèùíèìè äàðàìè Äóõà, ùîá íå çàáóòè íàì ïðî ïðàêòè÷íå çðîñòàííÿ â áëàãîäàò³, ùî Ïàâëî íàçèâàº “ïëîäîì äóõà” (Ãàë. 5:22, 23).

“Ходити в дусі” значить свідчити невіруючим, які гинуть у гріхах, та служити святим для Божої слави, але для цього потребуємо сили Святого Духа (Ів. 15:26, 27).

Ìè, ÿê Áîæ³ ä³òè, çíàõîäèìîñÿ â äóæå ïðèâ³ëåéîâàíîìó ïîëîæåíí³, àëå ³ñíóº òðè íåáåçïåêè, ùî ìîæóòü ïîçáàâèòè íàñ Áîæèõ áëàãîñëîâåíü.

ТРИ НЕБЕЗПЕКИ

òåïåð äàâàéòå ðîçãëÿíåìî, ÿê äåÿê³ íîâîçàâ³òí³ öåðêâè, ³ãíîðóþ÷è çãàäàí³ âèùå òðè ïðèâ³ëå¿, â³äïàëè â³ä Áîæèõ áëàãîñëîâåíü.

ГАЛАТІЙСЬКІ ЦЕРКВИ: ВТРАТА БЛАГОДАТІ (Гал. 5:4) Þäà¿ñòè (ëåãàë³ñòè÷íî íàëàøòîâàí³ â÷èòåë³), ùî ïîñò³éíî ïîëþâàëè íà Ïàâëà, íàâîäíèëè çàñíîâàí³ íèì öåðêâè é óâîäèëè ìîëîäèõ â³ðóþ÷èõ â³ä Áîæî¿ ³ñòèíè. ×åðåç ¿õíþ ä³ÿëüí³ñòü áàãàòî õðèñòèÿí â³ä³éøëî â³ä ªâàíãåë³¿, íàìàãàþ÷èñü ïîºäíàòè Áîæó áëàãîäàòü ³ç çàêîíîì Ìîéñåÿ. Âñå öå ñïðè÷èíèëî ÷èìàëî äóõîâíèõ ïðîáëåì, õâî-

ðîá. “Âè, ùî Çàêîíîì âèïðàâäóºòåñü, – ïîëèøèëèñÿ áåç Õðèñòà, â³äïàëè â³ä áëàãîäàò³!” – ïèñàâ ãàëàòàì Ïàâëî (Ãàë. 5:4). Ö³ â³ðóþ÷³ ÿçè÷íèêè í³êîëè íå çíàëè ÿðìà þäåéñüêîãî çàêîíó, îäíàê â³äìîâèëèñÿ â³ä ñâîáîäè ó Õðèñò³ çàðàäè ðàáñòâà ëåãàë³çìó (Ãàë. 5:1). Îòðèìàâøè ñòàòóñ Áîæèõ ä³òåé, ö³ â³ðóþ÷³ ìàëè ó Õðèñò³ âñ³ äóõîâí³ áëàãîñëîâåííÿ, àëå òåïåð âòðàòèëè ¿õ, ï³äïàâøè ï³ä ïðîêëÿòòÿ Çàêîíó (Ãàë. 5:26). Ñïî÷àòêó âîíè “á³ãëè äîáðå”, àëå ïîò³ì çáî÷èëè (Ãàë. 5:7-12).

Ці віруючі язичники ніколи не знали ярма юдейського закону, однак відмовилися від свободи у Христі заради рабства легалізму. Õðèñòèÿíñüêå æèòòÿ ìàº áóòè çáàëàíñîâàíèì. 21

Õî÷à ìè íå ñïàñàºìîñÿ çàêîíîì, ìè íå ïîâèíí³ áóòè áåççàêîííèêàìè. Õî÷à ìè íå ñïàñàºìîñÿ äîáðèìè ä³ëàìè, àëå íàøå ñïàñ³ííÿ ìàº ïîðîäæóâàòè ö³ äîáð³ ä³ëà, çàñâ³ä÷óþ÷è, òàêèì ÷èíîì, ùî ìè ä³éñíî ï³çíàëè ²ñóñà Õðèñòà. Äóæå íåáåçïå÷íî âòðà÷àòè öåé áàëàíñ. Äåÿê³ öåðêâè çâåëè ³äåþ áëàãîäàò³ äî êðàéíîñò³ íàäçâè÷àéíî, ïåðåòâîðèâøè ñâîáîäó íà âñåäîçâîëåí³ñòü. Þäà ïèñàâ ïðî áåçáîæíèõ, “…ùî áëàãîäàòü íàøîãî Áîãà îáåðòàþòü ó ðîçïóñòó, ³ â³äêèäàþòüñÿ ºäèíîãî Âëàäèêè ³ Ãîñïîäà íàøîãî – ²ñóñà Õðèñòà” (Þä. 4). À Ïàâëî êàçàâ: “Âîíè òâåðäÿòü, íåìîâ çíàþòü Áîãà, àëå â³äêèäàþòüñÿ â÷èíêàìè, áóâøè áðèäê³ é íåñëóõíÿí³, ³ äî âñÿêîãî äîáðîãî ä³ëà íåçäàòí³” (Òèò. 1:16). Àëå â öåðêâàõ Ãàëàò³¿ áóëà ïðîòèëåæíà êðàéí³ñòü: âîíè òàê ï³äêðåñëþâàëè âàæëèâ³ñòü çàêîíó, ùî çàáóëè ïðî áëàãîäàòü Áîæó. Âîíè âèéøëè ³ç ñôåðè 22

ëàñêè é ïîòðàïèëè ó ïàñòêó ðåë³ã³éíî¿ çàêîííèöüêî¿ ñèñòåìè, ùî ïåðåòâîðèëà ¿õ íà ðàá³â (â äóõîâíîìó ðîçóì³íí³).

Хоча ми не спасаємося добрими ділами, наше спасіння має породжувати ці добрі діла, засвідчуючи, таким чином, що ми дійсно пізнали Ісуса Христа. Дуже небезпечно втрачати цей баланс. Ïàâëî âêàçóâàâ, ùî ò³, õòî ï³ä çàêîíîì Ìîéñåÿ, ââàæàþòüñÿ ä³òüìè, ÿêèì ïîòð³áí³ ïðàâèëà, ðåãóëÿö³¿, íàãëÿäà÷³ òà íÿíüêè, ÿê³ çìóøóâàëè á ¿õ öèõ ïðàâèë äîòðèìóâàòèñÿ. Àëå â ²ñóñ³ Õðèñò³ ìè îòðèìàëè ïåðåä Áîãîì ñòàòóñ äîðîñëèõ, ÿê³ óñïàäêóâàëè âñ³ áëàãîñëîâåííÿ Îòöÿ (Ãàë. 4:1-7). Äóõ Ñâÿòèé â íàñ ïåðåáóâàº ³ äàðóº íàøîìó æèò-

òþ íàïðÿìîê òà äèíàì³êó, ÿêèõ äóæå ïîòðåáóºìî. Âàæëèâà áîãîñëîâñüêà ³ñòèíà: çàêîí âèÿâëÿº â íàñ íàéã³ðøå, à Áîæà ëàñêà – íàéêðàùå. Ñòàðà íàøà ïðèðîäà íå êîðèòüñÿ Çàêîíó, à íîâ³é íàø³é ïðèðîä³ íå ïîòð³áåí Çàêîí. Õòî ï³ä áëàãîäàòòþ, òîé ÷èíèòü ïîñëóõ íå ÷åðåç ñòðàõ, à òîìó ùî “ëþáîâ Áîæà âèëèëàñÿ â íàø³ ñåðöÿ Ñâÿòèì Äóõîì, äàíèì íàì” (Ðèì. 5:5).

Важлива богословська істина: закон виявляє в нас найгірше, а Божа ласка – найкраще. Êîëè öåðêâè â³äïàäàþòü â³ä áëàãîäàò³, ïðîïîâ³ä³ ñòàþòü æîðñòêèìè òà çàíàäòî âèìîãëèâèìè, ç êàôåäðè ëóíàþòü ïîãðîçè çàì³ñòü “ïðàâäîìîâíîñò³ â ëþáîâ³” (Åô. 4:15). Êîëè ìè ïðîïîâ³äóºìî çàêîí, òî âèìàãàºìî â³ä ëþäåé íåìîæëèâîãî, “áî íå âäîñêîíàëèâ í³÷îãî

Çàêîí” (ªâð. 7:19). Êîëè æ ïðîïîâ³äóºìî áëàãîäàòü ²ñóñà Õðèñòà, òî ä³éñíî çàîõî÷óºìî ëþäåé ñëóæèòè íàøîìó Ãîñïîäó. “Òà áëàãîäàòòþ Áîæîþ ÿ òå, ùî º…” – ïèñàâ Ïàâëî (1 Êîð. 15:10). Òå, ÿê³ ìè º, – íàéêðàùå çàñâ³ä÷åííÿ, ùî ìè ä³éñíî â³äðîäæåí³ ³ õîäèìî â äóñ³. Áîæèé ñâÿòèé çàêîí â³äêðèâàº íàì Áîæó ïðàâåäí³ñòü òà Éîãî âîëþ äëÿ íàñ, à Áîæà äèâîâèæíà áëàãîäàòü äàðóº íàì âñå íåîáõ³äíå, ùîá ñïðîìîæí³ áóëè âèÿâëÿòè Éîìó ïîñëóõ òà æèòè ñâÿòèì æèòòÿì.

ЕФЕСЬКА ЦЕРКВА: ВТРАТА ПЕРШОЇ ЛЮБОВІ (Об. 2:1-7) ßêáè âè â³äâ³äàëè Åôåñüêó öåðêâó ³ ïðèéíÿëè ó÷àñòü â ¿¿ áîãîñëóæ³íí³, òî áóëè á ó çàõîïëåíí³ óñ³ì òèì, ùî òàì â³äáóâàºòüñÿ: ÷ëåíè îáùèíè ðåâíî ñëóæàòü Áîãó, çàâæäè äóæå çàéíÿò³; âîíè òåðï³òè íå ìîæóòü õèá23

íèõ äîêòðèí, ³ êîëè âèÿâëÿþòü ñåðåä ñåáå ºðåòèê³â, â³äðàçó æ ðåàãóþòü â³äïîâ³äíî. Íåçâàæàþ÷è íà æîðñòê³ ïåðåñë³äóâàííÿ òà ð³çí³ ïåðåøêîäè, òðóäíîù³, âîíè éäóòü â³ðíîþ ñòåæèíîþ ³ íå çáèðàþòüñÿ çäàâàòèñÿ, îïóñêàòè ðóêè. Ç ÿêî¿ òî÷êè çîðó íå äèâèñÿ, öåðêâà â Åôåñ³ çäàâàëàñÿ âåëüìè óñï³øíîþ, äóõîâíîþ.

Якщо любов не є головним мотивом нашого служіння та нашої жертви, Бог не приймає ані таку жертву, ані таке служіння, і ми втрачаємо Його благословення. Îäíàê “…÷îëîâ³ê áî äèâèòüñÿ íà ëèöå, à Ãîñïîäü äèâèòüñÿ íà ñåðöå” (1 Ñàì. 16:7). ² êîëè Ãîñïîäü ïîäèâèâñÿ â ñåðöÿ åôåñÿí, òî ïîáà÷èâ, ùî âîíè íå ñïîâíåí³ ëþáîâ’þ 24

äî Íüîãî. Òîìó Éîãî âåðäèêò áóâ: “Òè ïîêèíóâ ñâîþ ïåðøó ëþáîâ” (Îá. 2:4). Ñëîâî “ïîêèíóâ” â îðèã³íàë³ òàêîæ îçíà÷àº “³ãíîðóâàòè” ³ íàâ³òü “ðîçëó÷àòèñÿ”. Ñê³í÷èâñÿ “ìåäîâèé ì³ñÿöü” (ªð. 2:1, 2) ³ îõîëîíóëà ëþáîâ åôåñÿí äî Áîãà é îäíå äî îäíîãî. Íå äóìàéòå, ùî Ãîñïîäó çàâæäè ïðèºìíî, êîëè ìè çàéíÿò³ öåðêîâíîþ ìåòóøíåþ. Îäíèìè ëèøå öåðêîâíèìè ïðîãðàìàìè íåìîæëèâî ï³äíÿòè îáùèíó íà á³ëüø äóõîâíèé ð³âåíü. ßêùî ëþáîâ íå º ãîëîâíèì ìîòèâîì íàøîãî ñëóæ³ííÿ òà íàøî¿ æåðòâè, Áîã íå ïðèéìàº àí³ òàêó æåðòâó, àí³ òàêå ñëóæ³ííÿ, ³ ìè âòðà÷àºìî Éîãî áëàãîñëîâåííÿ. “Îòîæ, ïàì’ÿòàé, çâ³äêè òè âïàâ…” – ïîïåðåäèâ Ãîñïîäü åôåñÿí (Îá. 2:5), ÿê³ ââàæàëè, ùî âîíè â óñüîìó íàéêðàù³; àëå ÿê æå âîíè ïîìèëÿëèñÿ! Öåðêâó â Åôåñ³ çàñíóâàâ Ïàâëî; â³í òðèâàëèé ÷àñ íàâ÷àâ åôåñÿí Ñëîâó. À êîëè Ïàâëî çàëèøèâ

ì³ñòî, åñòàôåòó ïåðåéíÿâ Òèìîô³é. Ïåðåêàçè ñâ³ä÷àòü, ùî â Åôåñ³ ï³çí³øå ñëóæèâ àïîñòîë ²âàí. Îêð³ì öüîãî Åôåñüêà öåðêâà îòðèìàëà ê³ëüêà íàòõíåíèõ Áîãîì ëèñò³â Ïàâëà – äî åôåñÿí ³ äâà ïîñëàííÿ äî Òèìîô³ÿ. À ùå Ïàâëî îñîáèñòî ïîâ÷àâ ïðåñâ³òåð³â ö³º¿ îáùèíè íà øëÿõó äî ªðóñàëèìó (Ä³¿ 20:13-38). ßê³ âåëèê³ ïðèâ³ëå¿ ìàëà öÿ öåðêâà! Ó ñâîºìó ëèñò³ äî åôåñÿí Ïàâëî âêàçóâàâ íà äóõîâí³ âèñîòè õðèñòèÿíñüêîãî æèòòÿ, íà òå, ùî âîíè öàðþþòü ³ç Õðèñòîì íà íåáåñàõ. Àëå ïîò³ì åôåñÿíè âïàëè ç òèõ äóõîâíèõ âèñîò, òîìó ùî îõîëîëè ó ñâî¿é ëþáîâ³ äî Ãîñïîäà. Âåëèê³ ïðèâ³ëå¿ ùå íå ãàðàíòóþòü âåëèêî¿ ïîñâÿòè Õðèñòó. Êîëè Ãîñïîäü â³äíîâèâ Ïåòðà ÿê Ñâîãî ó÷íÿ (²â. 21), òî íå çàïèòóâàâ éîãî ïðî áîãîñëîâñüê³ äîêòðèíè ÷è ìåòîäè ñëóæ³ííÿ. Òðè÷³ Õðèñòîñ çàïèòóâàâ òå æ ñàìå: “×è òè ëþáèø Ìåíå?” (²â. 21:15-17)

Якщо слуга не любить Господа, Господь не похвалить його за служіння і не дасть нагороди, не благословить. ßêùî ñëóãà íå ëþáèòü Ãîñïîäà, Ãîñïîäü íå ïîõâàëèòü éîãî çà ñëóæ³ííÿ ³ íå äàñòü íàãîðîäè, íå áëàãîñëîâèòü. “Áî Õðèñòîâà ëþáîâ ñïîíóêóº íàñ”, – ïèñàâ Ïàâëî (2 Êîð. 5:14). Ëþáîâ äî Áîãà – ºäèíèé ìîòèâ ñëóæ³ííÿ, ÿêèé Ãîñïîäü ïðèéìàº. Â³í äèâèòüñÿ íà íàø³ ñåðöÿ ç íàä³ºþ, ùî âîíè ñïîâíåí³ ëþáîâ³, ïåðøî¿ ëþáîâ³ (ëþáîâ³ ìåäîâîãî ì³ñÿöÿ), ÿêà ç ðîêàìè ñòàº ëèøå ãëèáøîþ, ñèëüí³øîþ. Ïàâëî ñïîíóêàâ â³ðóþ÷èõ “÷èíèòè â³ä äóø³ (ñåðöÿ) âîëþ Áîæó” (Åô. 6:6). Ïðîðîê Éîíà çðåøòîþ ïîñëóõàâñÿ Áîãà é ïåðåäàâ æèòåëÿì Í³íåâ³¿ Éîãî ïîñëàííÿ, àëå â³í ðîáèâ öå íå â³ä äóø³. Íàñïðàâä³ â³í íåíàâèä³â òèõ, êîìó ïðîïîâ³äóâàâ, ³ äóæå ðîç25

ãí³âàâñÿ, êîëè Ãîñïîäü ïîìèëóâàâ ì³ñòî (Éîíà 4). Öå äóæå äîáðå, êîëè ïîì³ñíà öåðêâà, ¿¿ êåð³âíèöòâî òà ðåøòà, àêòèâíî ïðàöþþòü íà Íèâ³ Áîæ³é, àëå í³ÿêà ê³ëüê³ñòü ðåë³ã³éíî¿ àêòèâíîñò³ íå çìîæå êîìïåíñóâàòè íåñòà÷ó íàøî¿ ëþáîâ³ äî ²ñóñà Õðèñòà. Ìàðòà, íàïðèêëàä, áàãàòî êëîïîòàëàñÿ, ùîá ïîñëóæèòè ²ñóñó, àëå ñàìå Ìàð³ÿ çäîáóëà â³ä Íüîãî ïîõâàëó – òîìó, ùî çíàéøëà ÷àñ ïðîñòî âèÿâèòè äî Ãîñïîäà ñâîþ ëþáîâ, ïîñëóõàòè Éîãî ñëîâà (Ëê. 10:38-42). ßê ³ Ïåòðà êîëèñü, ²ñóñ çàïèòóº íàñ ñüîãîäí³: “×è òè ëþáèø Ìåíå?”

Це дуже добре, коли помісна церква, її керівництво та решта, активно працюють на Ниві Божій, але ніяка кількість релігійної активності не зможе компенсувати нестачу нашої любові до Ісуса Христа. 26

КОРИНТСЬКА ЦЕРКВА: ВТРАТА ПРИЧАСТЯ СВЯТОГО ДУХА Ùîðàçó, êîëè õòîñü ³ç ìî¿õ ñòóäåíò³â êàæå: “Ìàºìî á³ëüøå íàñë³äóâàòè íîâîçàâ³òí³ öåðêâè”, – ÿ çàïèòóþ: “ßê³ ñàìå?” ² òîä³ ìè ðàçîì ïî÷èíàºìî îáãîâîðþâàòè ïðîáëåìè ð³çíèõ îáùèí ðàíí³õ õðèñòèÿí. Íàïðèêëàä, â³ðóþ÷³ Ðèìó ñïåðå÷àëèñÿ ÷åðåç ð³çí³ ïîãëÿäè íà ¿æó, “ñâÿò³” äí³, à õðèñòèÿíè ãàëàò³éñüêèõ îáùèí ëàäí³ áóëè “ç’¿ñòè îäèí îäíîãî” (Ãàë. 5:15). Â³äîìî, òàêîæ, ùî äâ³ æ³íêè â Ôèëèïàõ ç ÿêèõîñü ïðè÷èí ìàëè ÷âàðè, ùî ñòâîðþâàëî äëÿ ïîì³ñíî¿ îáùèíè ñåðéîçíó ïðîáëåìó (Ôèë. 4:2, 3). Ó õðèñòèÿíñòâî öåðêâè â Êîëîñàõ áóëè äîì³øàí³ þäåéñüêèé ëåãàë³çì, ñõ³äíèé ì³ñòèöèçì òà àñêåòèçì. Ñåðåä ñîëóíÿí áóëè ò³, õòî ÷åðåç ðåâíå î÷³êóâàííÿ Äðóãîãî ïðèøåñòÿ íå õîò³ëè ïðàöþâàòè é ñïîä³âàëèñÿ, ùî ïîì³ñíà îáùèíà ïîï³êëóºòüñÿ ïðî ¿õí³ íàñóùí³ ïî-

òðåáè. À ùå… áóëà öåðêâà ó ì³ñò³ Êîðèíò³ – “íåéìîâ³ðíà” îáùèíà! Âîíà áóëà ïîä³ëåíà íà ð³çí³ ôðàêö³¿ (1 Êîð. 1:11, 12). Äåÿê³ ¿¿ ÷ëåíè âèêîðèñòîâóâàëè äàðè äëÿ âëàñíî¿ ñëàâè, à íå äëÿ çáóäóâàííÿ Ò³ëà Õðèñòîâà. ¯õíº ñëóæ³ííÿ õàðàêòåðèçóâàëîñÿ áåçëàäîì òà äóõîì êîíêóðåíö³¿. Äåÿê³ íàâ³òü íàïèâàëèñÿ ï³ä ÷àñ “âå÷åð³ ëþáîâ³”.

Служіння в коринтській общині характеризувалися безладом та духом конкуренції. Деякі навіть напивалися під час “вечері любові”. ²íø³ â³ðóþ÷³ òÿãíóëè îäíå îäíîãî äî ïóáë³÷íèõ, â³äêðèòèõ ñóä³â. ² öå ùå íå âñå! – îäèí ÷ëåí öåðêâè â³äêðèòî “æèâ” ç³ ñâîºþ ìà÷óõîþ; à îáùèíà çàì³ñòü òîãî, ùîá çàñóäèòè öåé çâ’ÿçîê, ïèøàëàñÿ ñâîºþ “ëþáîâ’þ ³ òîëåðàíòí³ñòþ”.

Ùî æ ñòàëî ïðè÷èíîþ òàêî¿ ãàíåáíî¿ ïîâåä³íêè öèõ ëþäåé, ÿê³, ïðè âñüîìó òîìó, â³äêðèòî ñïîâ³äóâàëè ñâîþ â³ðó â ²ñóñà Õðèñòà? Öþ ïðè÷èíó Ïàâëî âêàçóº â ïåðøèõ äâîõ ðîçä³ëàõ Ïåðøîãî ïîñëàííÿ äî êîðèíòÿí – âîíè á³ëüøå ïîêëàäàëèñÿ íà ñâ³òñüêó ìóäð³ñòü, í³æ íà ìóäð³ñòü, ùî â³ä Áîãà ïîõîäèòü ³ äàðóºòüñÿ íàì Äóõîì Ñâÿòèì ÷åðåç Ñëîâî. Êîëè ìè ïî÷èíàºìî ìèñëèòè ÿê öåé ñâ³ò, òî íåçàáàðîì áóäåìî é ïîâîäèòèñü ÿê öåé ñâ³ò – òðàãåä³ÿ, ùî ñòàëà ðåàëüí³ñòþ äëÿ áàãàòüîõ ñó÷àñíèõ öåðêîâ. Çàì³ñòü òîãî, ùîá áóäóâàòè ñâîº ñëóæ³ííÿ íà çîëîò³, ñð³áë³ òà äîðîãîö³ííèõ êàì³ííÿõ, ùî ¿õ çíàõîäèìî ó Áîæîìó Ñëîâ³ (Ïð. 2:1-6; 3:13-18; 8:10, 11, 17-20), êîðèíòñüê³ â³ðóþ÷³ âèêîðèñòîâóâàëè äåðåâî, ñ³íî, ñîëîìó – òîé äåøåâèé ìàòåð³àë, ÿêèé âäîñòàëü íàì ïðîïîíóº öåé ñâ³ò. Õòî áàæàº ñïðàâä³ çäîáóòè çîëîòî, ñð³áëî òà äîðîãîö³íí³ êàì³ííÿ – ö³ 27

â³÷í³ ñêàðáè Áîæî¿ ìóäðîñò³, òîé ìàº ãëèáîêî “êîïàòè”, ñòàðàííî äîñë³äæóâàòè Á³áë³þ. Áîæå, â³äêðèé î÷³ òèì öåðêîâíèì ë³äåðàì, ÿê³ òàê ðîçë³íèëèñÿ, ùî íå õî÷óòü øóêàòè Òåáå é óãëèáëÿòèñÿ ó Òâîº Ñëîâî!

Коли ми починаємо мислити як цей світ, то незабаром будемо й поводитись як цей світ – трагедія, що стала реальністю для багатьох сучасних церков. Êîðèíòÿíè íå ìàëè ïðàâèëüíîãî â³äíîøåííÿ äî Ñâÿòîãî Äóõà, âîíè íå äîêëàäàëè çóñèëü, ùîá “çáåð³ãàòè ºäí³ñòü äóõà â ñîþç³ ìèðó” (Åô. 4:3). Ïàâëî íàçèâàâ ¿õ ò³ëåñíèìè íåìîâëÿòàìè ó Õðèñò³ (1 Êîð. 3:1-3). Ãðåöüêå “ò³ëåñíèé” áóêâàëüíî îçíà÷àº “çðîáëåí³ ç ïëîò³”. Â³ðóþ÷³ Êîðèíòó æèëè çã³äíî ñòàíäàðò³â òà æà28

äàíü ñâîº¿ ñòàðî¿ ïðèðîäè ³ íå õîäèëè â äóñ³. Âîíè æèâèëèñÿ ç ïîìèéíîãî êîðèòà öüîãî ñâ³òó é íå çðîñòàëè â Õðèñò³. Âîíè íå âèÿâëÿëè ïîñëóõ Ñâÿòîìó Äóõó, ßêèé, äî ðå÷³, â öèõ äâîõ ïîñëàííÿõ äî êîðèíòÿí çãàäóºòüñÿ ïîíàä 50 ðàç³â.

Віруючі Коринту жили згідно стандартів та жадань своєї старої природи і не ходили в дусі. Вони живилися з помийного корита цього світу й не зростали в Христі. Êîðèíòñüê³ â³ðóþ÷³ “âñ³ì çáàãàòèëèñÿ” â Õðèñò³ (1 Êîð. 1:5), òîáòî ðÿñíî áóëè áëàãîñëîâåíí³ äàðàìè Ñâÿòîãî Äóõà, àëå, íà æàëü, ìàéæå íåñïðîìîæí³ áóëè äåìîíñòðóâàòè ëàñêó Õðèñòà é òàê³ ïëîäè Äóõà Ñâÿòîãî, ÿê ëþáîâ, ìèð, çäåðæëèâ³ñòü. Âîíè àæ í³ÿê íå áóëè äóõîâíèìè. Æèëè

çàðàäè äîãîäæàííÿ âëàñíèì áàæàííÿì, ïðàêòè÷íî í³÷èì íå â³äð³çíÿþ÷èñü â³ä ëþäåé íåñïàñåíèõ, ñâ³òñüêèõ. Êîëè öåðêîâí³ ë³äåðè Êîðèíòó çáèðàëèñÿ, âîíè íå äîñë³äæóâàëè Ñâÿòå Ïèñüìî, íå ìîëèëèñÿ äëÿ îòðèìàííÿ äóõîâíî¿ ìóäðîñò³. Çàì³ñòü öüîãî ïðîïàãóâàëè ð³çí³ äåøåâ³ ³äå¿, ùî çàïîçè÷èëè ¿õ ó öüîãî ñâ³òó – ³äå¿, ùî íå ïðèíîñèëè äóõîâíî¿ êîðèñò³, à ëèøå ïîòóðàëè çàáàãàíêàì ãð³õîâíî¿ ïðèðîäè. ¯õíº ñëóæ³ííÿ íå ïðîñëàâëÿëî Ãîñïîäà, òîìó ùî íå áóëî æîäíèõ îçíàê ïðèñóòíîñò³ â íèõ Äóõà Ñâÿòîãî. ß êîëèñü ÷óâ, ÿê À. Òîçåð ñêàçàâ: “ßêáè Áîã çàáðàâ Äóõà Ñâÿòîãî, á³ëüø³ñòü ç òîãî, ÷èì çàéìàþòüñÿ íàðàç³ öåðêâè, ñïîê³éíåíüêî á òðèâàëî é äàë³, ³ í³õòî á íå ïîì³òèâ ð³çíèö³”. Ö³ ñëîâà çâó÷àòü, ÿê äóæå ñåðéîçíå çâèíóâà÷åííÿ, àëå ÿ â³ðþ, ùî âîíè ïðàâäèâ³. Íå áàæàþ÷è ïëàòèòè ö³íó ³ñòèííîãî ó÷í³âñòâà é

çð³ëî¿ â³ðè, ÷èìàëî ÷ëåí³â öåðêîâ, íàìàãàþ÷èñü äîñÿãàòè Áîæèõ ö³ëåé, á³ëüøå ïîêëàäàþòüñÿ íà ñâ³òñüêó ìóäð³ñòü òà ïëîòñüêó àêòèâí³ñòü, àëå öå íå ñïðàöüîâóº. Øîòëàíäñüêèé àâòîð Äæîðäæ ÌàêÄîíàëüä ïèñàâ: “Ùî á ëþäèíà íå ðîáèëà áåç Áîãà, íà íå¿ ÷åêàº æàëþã³äíà íåâäà÷à àáî ùå á³ëüø æàëþã³äíèé óñï³õ”. Öåðêâà ìîæå çäàâàòèñÿ â î÷àõ ëþäåé äóæå óñï³øíîþ, àëå â î÷àõ Áîæèõ ö³ëêîì çáàíêðóò³ëîþ. ßêùî ñóìí³âàºòåñü, ïðî÷èòàéòå Îá. 2, 3.

Не бажаючи платити ціну істинного учнівства й зрілої віри, чимало членів церков, намагаючись досягати Божих цілей, більше покладаються на світську мудрість та плотську активність, але це не спрацьовує. 29

ßêùî ìè õî÷åìî, ùîá Ñâÿòèé Äóõ ä³ÿâ ó öåðêâàõ ³ ÷åðåç öåðêâè, íàøèì ãîëîâíèì ïðàãíåííÿì ìàº áóòè ïðîñëàâëåííÿ ²ñóñà Õðèñòà – àäæå äëÿ öüîãî ³ áóâ ïîñëàíèé Äóõ Áîæèé (²â. 16:14). Êîðèíòÿíè ñïåðå÷àëèñÿ, ÿêèé â÷èòåëü íàéá³ëüøèé – Ïàâëî, Ïåòðî ÷è Àïîëëîñ. Àëå ñåðåä íèõ áóëà îñîáëèâà ôðàêö³ÿ “íàéäóõîâí³øèõ”, ùî â³äêèäàëà óñÿêèé ëþäñüêèé àâòîðèòåò ³ íàçèâàëà ñâî¿ì â÷èòåëåì ëèøå Õðèñòà. Äóæå â³ðîã³äíî, ùî öÿ ãðóïà ñòâîðþâàëà â öåðêâ³ á³ëüøå ïðîáëåì, í³æ âñ³ ³íø³ ðàçîì óçÿò³! Òîìàñ Ìåðòîí ïèñàâ: “Íàéá³ëüøà ó ñâ³ò³ íåáåçïåêà äëÿ ëþäèíè – ì³ñòèöèçì, ùî çàïåðå÷óº áóäüÿêèé àâòîðèòåò. Òàêà ëþäèíà ñàìà â ñîá³ ôîðìóº “³ñòèíè”. Âîíà ³ç çàõîïëåííÿì ïðèñëóõàºòüñÿ äî âíóòð³øíüîãî ãîëîñó, àëå íå áàæàº ïðèñëóõàòèñÿ äî æîäíî¿ ëþäèíè. ßêùî 30

â ¿¿ ñåðö³ âèíèêàº òåïëå ïðèºìíå ïî÷óòòÿ, “âíóòð³øíº ñÿéâî”, âîíà ³äåíòèô³êóº öå ÿê ïîçèòèâíó â³äïîâ³äü Áîãà, ÿâëåííÿ Éîãî âîë³. Òàêà ëþäèíà ñïðîìîæíà çãóáèòè ö³ëå ì³ñòî… íàâ³òü êðà¿íó (“Íîâå íàñ³ííÿ ì³ñòèöèçìó”, 1961). Òàêèì “ì³ñòèêîì” ìîæå áóòè áóäü-õòî – ïàñòîð, ãîëîâà öåðêîâíîãî ïðàâë³ííÿ, ì³ñ³îíåð, ÷ëåí öåðêîâíî¿ êîì³ñ³¿, ñï³âðîá³òíèê ÿêî¿ñü ïàðàöåðêîâíî¿ ñòðóêòóðè òîùî. Íåìàº çíà÷åííÿ, ÿêèì âåëèêèì ÷è óñï³øíèì çäàºòüñÿ ñëóæ³ííÿ; ÿêùî ë³äåðè íå øóêàþòü ó Ïèñàíí³ Áîæî¿ ìóäðîñò³, ÿêùî íå ïðîñÿòü ó ìîëèòâ³ Áîæî¿ ñèëè òà êåð³âíèöòâà, ÿêùî íå ïðàãíóòü ïðîñëàâëÿòè Áîæîãî Ñèíà, âñÿ ¿õíÿ ïðàöÿ ìàðíà – â í³é íåìàº Äóõà Ñâÿòîãî.

Немає значення, яким великим чи успішним здається служіння; якщо лідери не шукають в Писанні Божої мудрості, якщо не просять у молитві Божої сили та керівництва, якщо не прагнуть прославляти Божого Сина, вся їхня праця марна – в ній немає Духа Святого. Таке “служіння” – то дерево, сіно та солома, гідні лише згоріти перед судовим престолом Господнім.

Ñâÿòèé Ïàòð³ê êîëèñü ñêàçàâ: “ß â ñåðö³ ãëèáîêî ñõîâàâ ñüîãîäí³ ìîãóòíº ²ì’ÿ Òð³éö³”. Öå – ä³éñíî ìîãóòíº ²ì’ÿ, ÿêîìó ö³ëêîì ìîæíà äîâ³ðÿòè. Äæîí Íüþòîí íàïèñàâ òàê³ ðÿäêè: Áëàãîäàòü Ñïàñèòåëÿ ³ Ãîñïîäà Õðèñòà ² ëþáîâ Îòöÿ, áåçìåæíà, â³÷íà ³ ñâÿòà, ² Ñâÿòîãî Äóõà ñèëà õàé íàïîâíÿòü íàñ, Ùîá áóëè ìè â ºäíîñò³ ³ç Òð³éöåþ âñÿê÷àñ; Ùîá ïîì³æ ñîáîþ ìè ó çëàãîä³ æèëè ² ç áðàòàìè â â³ð³ ñï³ëêóâàòèñÿ ìîãëè, Áî òàêîãî ñï³ëêóâàííÿ â ñâ³ò³ íå çíàéòè. Íàì Ãîñïîäü äàðóº ìèë³ñòü, ùîá çà Íèì ³òè.

Ця брошура є витягом із книги Уорена Уірсбі “Будь благословенний”, виданої видавництвом “Діскавері Хаус Паблішерс”, що є членом нашої сім’ї – служіння радіобіблійного класу. Уорен Уірсбі найбільш відомий як біблійний вчитель, автор та спікер. Наразі він на пенсії, а раніше ніс служіння старшого пастора Церкви Пам’яті Муді (Чикаго) й головного директора (біблійного вчителя) радіопрограми “Повертаючись до Біблії”. Доктор Уірсбі є автором більше 150-ти книг. 32

Мета служіння “Хліб Наш Насущний” – зробити мудрість Біблії, яка змінює життя, зрозумілою і доступною для кожної людини. Брошури серії “Духовні відкриття” презентують світу істину про Ісуса Христа через цікаві, збалансовані й доступні ресурси, що показують важливість Писання у всіх сферах життя. Всі брошури серії “Духовні відкриття” пропонуються безкоштовно для особистого читання та використання їх в малих групах і в євангелізаційному служінні. Щоб стати нашим партнером у розповсюдженні Божого Слова, натисніть опцію “Пожертвувати”. Дякуємо вам за підтримку матеріалів “Хліб Наш Насущний” і “Духовні відкриття”. Навіть маленькі пожертвування багатьох людей дають можливість місії “Хліб Наш Насущний” нести людям мудрість Біблії, яка змінює життя. Нас не фінансують і не підтримують на постійній основі будь-які релігійні групи або деномінації.

ПОЖЕРТВУВАТИ