Надія для світу by Хліб Наш Насущний

ДУХОВНI ВIДКРИТТЯ

Eліс Метьюс

Надія для світу Від Єви до Марії

Вступ

Надія для світу Від Єви до Марії

історії, в які дуже важко повірити. Деякі з них здаються надто чудовими, щоб бути правдою, або надто поганими, щоб їх можна було прийняти. А інколи нам здається, ніби ми вже знаємо, про що йдеться, і відмовляємося зважати на інший погляд. Або іноді почуте просто здається неправдоподібним. А як же бути з тими історіями, які, хоча й здаються відлунням іншого світу, безпосередньо стосуються нашого життя – такого, яке воно є, і такого, яким ми хочемо його бачити? 3

“Надія для світу” є саме такою історією, бо поєднує в собі драму і чудо. На сторінках цієї брошури наша колега і друг доктор Еліс Метьюс пропонує ретельніше розібратися в тих рішеннях, які ще чекають на нас.

Мартін де Гаан “Біблійний радіоклас”

НАДІЯ ДЛЯ СВІТ У

Зміст Один

Проклятий світ і обітниця . . . . . . . . . . . . . . . 7 Два

Здійснення обітниці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13 Три

Глибока віра . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19 Чотири

Небезпечна ситуація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 П’ять

Важка подорож . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

Один

Проклятий світ і обітниця

явіть, що одного дня ви прокинулися в чарівному світі. Потягнулися в ліжку й не відчули ніякого болю в спині. Потяглися за окулярами, які лежать на кінці тумбочки, але рука зависла в повітрі – ви враз усвідомили, що бачите просто бездоганно. Приголомшені, ви повернулися на бік, щоб розбудити свого чоловіка. Коли той прокинувся і став протирати очі, ви раптом зрозуміли, що кохаєте його, як ніколи раніше. 7

Ранкові новини виявилися напрочуд нудні – жодних заокеанських конфліктів, актів тероризму, політичних скандалів. Коли задзвонив телефон, ви приготувалися почути нову інформацію про хіміотерапію своєї подруги, але натомість почули голос блудного сина, який запитав про ваші справи, попросив вибачення і дозволу повернутися додому. Ще вчора ви жили в проклятому світі, а сьогодні – вже ні. Звучить прекрасно! Але всі ми добре розуміємо, що такий ідеальний світ неможливий. Чи можливий? Чи не тому ми тужимо в глибині душі за таким світом, що колись він насправді існував і напевно знов існуватиме?

Слово “скорбота” (Бут. 3:17) в оригіналі означає важку працю, що дає жалюгідні результати. Це слово різко контрастує зі словом “порати” в Бут. 2:15 – “І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала”. Непослух Адама та Єви змінив усе радикально.

Адам і Єва були бездоганними людьми, що жили в бездоганному світі й мали бездоганні стосунки з Творцем та одне з одним. Коли ми дивимося на них, то

НАДІЯ ДЛЯ СВІТ У

розуміємо, що саме такими всі ми маємо бути, і усвідомлюємо, для чого Бог створив кожного з нас. Адам і Єва були бездоганними людьми, що жили в бездоганному світі й мали бездоганні стосунки з Творцем та одне з одним. Коли ми дивимося на них, то розуміємо, що саме такими всі ми маємо бути, і усвідомлюємо, для чого Бог створив кожного з нас.

Але ця людська пара відображає також той хибний вибір, який зробило все людство. Бог попросив Адама та Єву лише про одне – не куштувати плоди з дерева, що знаходилося посеред розкішного раю. Можливо, ця заборона – просто не їсти плоди – здавалася першим людям незначною; але наслідки їхнього непослуху були катастрофічними, бо стосувалися не лише моменту самого непослуху. Вчинок Адама та Єви приніс прокляття всьому людству. По-перше, Адам і Єва стали відчуженими від Бога. З тих пір між нами та Богом з’явилася стіна відчуження. Були Проклятий світ і обітниця

зруйновані найважливіші для нас стосунки – стосунки з Творцем. По-друге, Адам і Єва втратили правильні стосунки одне з одним. Той факт, що нам часто не вдається підтримувати хороші стосунки навіть з тими, кого ми дуже любимо, свідчить про те, наскільки руйнівним став цей аспект прокляття – аспект людських відносин. Ми рідко буваємо задоволені тими стосунками, що маємо. По-третє, перша сімейна пара втратила гармонію з природою. І відтоді ми змагаємося з бур’янами на наших городах і відчуваємо біль у своїх тілах. Немає кінця-краю нашій важкій праці, без якої неможливі добробут і нормальне життя. Цей світ перестав бути доброзичливим середовищем. І зрештою, на нас чекає цілковита руйнація тіла.

“І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту” (Бут. 3:15).

Це прокляття увійшло в наш світ одного чудового дня, коли Адам і Єва зробили те єдине, чого Бог просив їх не робити. Можете уявити їхній розпач? Адже вони

НАДІЯ ДЛЯ СВІТ У

знали, що таке довершений світ. Вони в ньому жили, тож як ніхто інший знали, що втратили, гостріше за всіх відчули перехід від довершеного життя до проклятого. Адама і Єва стали відчуженими від Бога. Були зруйновані найважливіші для них стосунки – стосунки з Творцем.

Але Бог не кинув людей напризволяще. У Своєму проклятті Він дав і обітницю надії – колись у майбутньому прийде Спаситель, щоб зруйнувати сили зла; хоча спочатку Його “жалитиме в п’яту” сатана, який є втіленням усього зла. Після тієї обітниці минули тисячоліття. Весь цей час чоловіки й жінки страждали через відчуженість від Бога, через конфлікти одне з одним, через дисгармонію з природою та несприятливе середовище навколо них. Здавалося, що Бог уже ніколи не виконає Свою обітницю. Невже Він забув про неї? Невже передумав? Хто розірве це прокляте коло?

Проклятий світ і обітниця

Два

Здійснення обітниці

потім в одному маленькому юдейському місті сталася подія, що назавжди змінила хід усієї історії людства і життя мільйонів чоловіків та жінок. Цю відому нам історію ми знаходимо в Лк. 1:26-38: А шостого місяця від Бога був посланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім’я Назарет, до діви, що заручена з мужем була, на ім’я йому Йосип, із дому Давидового, а ім’я 13

діві – Марія. І, ввійшовши до неї, промовив: “Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!“ Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання. А ангол промовив до неї: “Не бійся, Маріє, – бо в Бога благодать ти знайшла! І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця”. А Марія озвалась до ангола: “Як же станеться це, коли мужа не знаю?” І ангол промовив у відповідь їй: “Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий! А ото твоя родичка Єлисавета – і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною. Бо «для Бога нема неможливої жодної речі!»” А Марія промовила: “Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!” І відійшов ангол від неї. Уявіть лише тривогу і подив Марії. Протягом тисячоліть люди чекали на прихід обіцяного Богом Спасителя. Їм були відомі слова пророків, вони знали, що

НАДІЯ ДЛЯ СВІТ У

Месія має народитися в Віфлеємі, що неподалік від Єрусалиму. Знали вони й те, що Він народиться від діви, що Він буде з царського роду, прямим потомком царя Давида. Отже, мав прийти Месія. Та хіба “Бог дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця” (Лк. 1:32-33).

вже тепер? І невже Його має народити проста дівчина, що живе в галілейському містечку Назареті, що знаходиться за кілька днів ходьби на північ від Віфлеєму? Марії, як і всім юдеям, були відомі всі обітниці про Месію. Можливо, вона навіть плекала таємну надію (яку, напевно, плекало й багато інших дівчат), що Бог вибере її стати матір’ю Спасителя. Та коли ангел явився їй того дня, діва, очевидно, пережила величезну тривогу. Можете уявити, що вона відчувала? Побачивши ангела Гавриїла, Марія не на жарт перелякалася й потребувала слів підбадьорення. І одразу ж отримала їх: “Не бійся, Маріє, – бо в Бога благодать ти знайшла!” (Лк. 1:30) Після цього ангел Здійснення обітниці

повідомив їй, що вона стане матір’ю обіцяного Богом Спасителя, Якому потрібно буде дати ім’я Ісус, і що Він стане єдиною надією для всіх людей. Зверніть увагу на реакцію Марії: “Як же станеться це, коли мужа не знаю?” (Лк. 1:34) Вона не перечила словам Гавриїла, а просто хотіла знати, як саме здійсняться його слова.

Гавриїл – один з двох ангелів, імена яких згадуються у Святому Письмі. Іншого архангела звуть Михаїл. Існує багато людських переказів про цих двох ангелів, але Біблія містить мало інформації про них. Їхні імена згадуються в книзі Даниїла та в Євангелії від Луки.

І Марія почула у відповідь: “Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!” (Лк. 1:36) Ангел також розповів їй про Єлисавету, яка була неплідною та в похилому віці, але завагітніла. Цим Гавриїл хотів підкреслити, що Бог здатен робити неможливе. Марія стояла перед вибором. Вона могла сказати: “Вибач, Гавриїле, але Йосип не зрозуміє такого розкладу. Та й люди в нашому містечку почнуть пліткувати про мою вагітність. Це принесе багато неприємностей мені

НАДІЯ ДЛЯ СВІТ У

та моїй дитині. Не думаю, що справді хочу таких проблем на свою голову”.

“Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!” (Лк. 1:38)

Так, Марія могла все це сказати, але не сказала. Натомість ми читаємо про її цілковиту готовність скоритися Божій волі: “Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!” (Лк. 1:38) На цьому бесіда скінчилася, і Гавриїл залишив діву.

Здійснення обітниці

Три

Глибока віра

к би ви, жінки, почувалися на місці Марії після візиту Гавриїла? Можливо, деякий час просто стояли б, приголомшені тим, що щойно бачили величного небесного посланця. І ще більше вас би приголомшила його звістка, що Бог обрав вас стати матір’ю Спасителя світу. Невідомо, скільки часу пройшло, поки Марія зрозуміла, що її неймовірна, виняткова вагітність стала реальною. Але після того вона вирішила 19

не зволікати й відправилася відвідати свою родичку Єлисавету, яка жила в Юдеї, на південь від Назарету. Подорож пішки зайняла принаймні кілька днів. Ми не знаємо, чому у Марії виникла ідея відвідати Єлисавету: чи тому, що ангел повідомив про її вагітність, чи тому, що вони й до цього тісно товаришували. Але очевидно, що для Марії було важливо провести з нею деякий час. Точно відомо, що коли вона увійшла в її дім, Єлисавета сповнилася Духа Святого й вигукнула: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї! І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа? Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, – від радощів затріпотала дитина в утробі моїй! Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа! (Лк. 1:42-45) “Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!” Адам і Єва, почувши Божу волю, засумнівалися й порушили її; а Марія, почувши Божий наказ через Його посланця Гавриїла, повірила й виявила послух. Вона повірила тому, що здавалося незбагненним, неприродним і неможливим. Ця віра допомогла їй скоритися Божій волі. Марія відреагувала на натхненне привітання Єлисавети гімном хвали Богу. Він записаний у Лк. 1:46-55:

НАДІЯ ДЛЯ СВІТ У

Величає душа моя Господа, і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм, що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу Адам і Єва, почувши Божу волю, ЗАСУМНІВАЛИСЯ. А Марія, почувши Божу волю через Його посланця Гавриїла, ПОВІРИЛА.

цього всі роди мене за блаженну вважатимуть, бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе, і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його! Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого! Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих, удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим! Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати, як прорік був Він нашим отцям, – Аврааму й насінню його аж повіки! В цьому гімні багато слів є відлунням того гімну, якого співала Анна за багато століть до Марії (1 Сам. 2). Марія напевно знала не лише старозавітну історію, а й пісні, що складали юдейську історичноГл и б о ка в і р а

релігійну спадщину. Тому, коли Марія в пісенній формі висловлювала радість від подарованої їй нової надії, слова Анни легко згадувалися і зривалися з її вуст. Пісня Анни, що має багато спільного з величальною піснею Марії, була сповнена щирої хвали. Протягом тривалого часу Анна не могла завагітніти. Тому в своїй пісенній молитві жінка висловлює щиру подяку Богу за довгоочікуваного сина Самуїла, якого вона присвятила на служіння Господу (1 Сам. 2).

Але слова хваління в гімні Марії поєднуються з розумінням, що світ, у якому вона живе (і в якому живемо всі ми сьогодні), не є таким, яким Бог задумував його для нас. Цей світ – проклятий, наповнений гріхом і вражений смертю через необачний вибір Адама та Єви. Світ за часів Марії був також сповнений насильства через важкий тягар римської окупації та жорстоке правління примхливого царя Ірода. То був світ, коли навіть релігійні лідери в Ізраїлі “вдовині хати поїдали і напоказ молилися довго” (Мт. 23:14). У своїй величальній пісні Марія згадує бідних, нужденних, голодних і всіх страждальців. У диві непорочного зачаття вона вбачає ознаку того, що Бог почав діяти, що нарешті Він зробить те, чого всі так довго очікували: скине з престолів безбожних правителів, піднесе при-

НАДІЯ ДЛЯ СВІТ У

нижених, рясно благословить голодних, а багатих відпустить ні з чим. Одним словом, Марія вірила, що Бог почав активно здійснювати Свою обітницю, яку Він ще за тисячі років до неї дав першим людям, чий хибний вибір призвів до прокляття світу. І ми живемо в цьому занапащеному світі, де людський розум викривлений, де серця сповнені зла, де царюють гидота, деспотизм, біль та кривда. Але слова хваління в гімні Марії поєднуються з розумінням, що світ, у якому вона живе (і в якому живемо всі ми сьогодні), не є таким, яким Бог задумував його для нас.

Конкретна роль Святого Духа в зачатті Марії точно не вказана в Біблії. Святе Письмо лише свідчить нам про те, що сказав Гавриїл Марії: “Дух Святий злине на тебе” (Лк 1:35). Цього достатньо, щоб ми зрозуміли головне: Марія в момент зачаття й до самого народження Ісуса залишалася незайманою, що робить цю подію справжнім чудом.

Гл и б о ка в і р а

Чотири

Небезпечна ситуація

ілком вірогідно, що Марія три місяці залишалася з Єлисаветою, аж поки не народився Іван Хреститель. Усі ці місяці перебування в гостях молода жінка жила з почуттям великої радості та подиву, що носить у своїй утробі Сина Бога. Але тепер на неї чекали нехтування та недовіра від Йосипа, плітки та осуд від жителів рідного містечка. Уявіть собі ситуацію, в якій опинилася Марія, – ситуацію нелегку та чревату ганьбою. Та й Йосипу було досить непросто: юдейські заручини тривали рік і були свого роду шлюбом 25

без інтимних стосунків. Тому вагітність Марії в цей період напевно б стала приводом для пліток, нарікань і справжньої ганьби. Якби Йосип, розуміючи, що він не є батьком дитини, вирішив розірвати стосунки з Марією, їй би загрожувало побиття камінням за перелюбство. З іншого боку, його рішення залишитися з Марією означало б, що він сам є винуватцем її вагітності, і тоді Йосип став би об’єктом нарікань через те, що порушив жорсткі правила дотримання сексуальної чистоти в період заручин. За часів Ісуса Христа юдейські заручини зазвичай тривали один рік. Цей період давав нареченому можливість побачити, чи спроможна його обраниця зберігати вірність та чистоту. Втрата цноти до весілля була порушенням однієї з заповідей старозавітного закону (Повт. 22:20-24).

Уявіть лише, яка боротьба була в серці Йосипа, коли він побачив, що його дружина вагітна. Про це ми читаємо в Мт. 1:18-25: Народження ж Ісуса Христа сталося так. Коли Його матір Марію заручено з Йосипом, то перш, ніж зійшлися вони, виявилося, що вона має в утробі від Духа Святого. А Йосип, муж її, бувши праведний, і не бажавши ославити її, хотів тайкома відпустити її.

НАДІЯ ДЛЯ СВІТ У

Коли ж він те подумав, ось з’явивсь йому ангол Господній у сні, промовляючи: “Йосипе, сину Давидів, не бійся приЮдейські заручини тривали рік і були свого роду шлюбом без інтимних стосунків.

йняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній – то від Духа Святого. І вона вродить Сина, ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів. А все оце сталось, щоб збулося сказане пророком від Господа, який провіщає: «Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл», що в перекладі є: з нами Бог”. Як прокинувся ж Йосип зо сну, то зробив, як звелів йому ангол Господній, – і прийняв він дружину свою. І не знав він її, аж Сина свого первородженого вона породила, а він дав Йому ймення Ісус. Уявіть собі дилему, з якою зіткнувся Йосип. Біблія не повідомляє нам, чи намагалася Марія пояснити йому причину своєї вагітності. Але поставте себе на Небезпечна ситуація

місце Йосипа: чи повірили б ви в те, що вашій нареченій з’явився ангел і що вона вагітна від Святого Духа? Більш вірогідно, що ви подумали б, ніби вона просто порушила свої шлюбні обіцянки. Отже, Йосип теж потребував візиту ангела, який би роз’яснив йому ситуацію, що склалася навколо вагітності Марії. Становище Йосипа дійсно було жалюгідним. Він украй потребував надприродного доказу, щоб повірити в надприродне зачаття Ісуса. Але навіть коли Йосипу з’явився ангел, чоловіку потрібна була неабияка віра, щоб вчинити згідно з його словами. І він, маючи таку віру, погодився видати себе за батька дитини, яка мала народитися поза шлюбом. Погодився прийняти весь удар на себе, тому що мешканці їхнього містечка напевно звинуватили б його в тому, що він зганьбив Марію в період їхнього заручення. Але то був єдиний спосіб захистити матір Господа Ісуса Христа. Наприкінці Свого служіння Ісус наразився на образливі натяки з боку фарисеїв. “Де Отець Твій?” – єхидно запитували вони (Ів. 8:19), напевно, виражаючи сумніви, що Його справжнім батьком був Йосип. Зважте на їхні подальші слова: “Не родилися ми від перелюбу” (Ів. 8:41). Тут звучить прямий натяк на сумнівне походження Христа. Очевидно, що Марія та Йосип були скомпрометовані. Не було жодної можливості обілити їхню репутацію, навести якісь аргументи, щоб зняти з них ганьбу. Отже, вони були змушені жити з тавром аморальності в суспільстві, яке в той час дотримувалося найвищих у світі стандартів сексуальної чистоти.

НАДІЯ ДЛЯ СВІТ У

П’ять

Важка подорож

ле попереду на Марію та Йосипа чекало ще одне випробування. Про це читаємо в Лк. 2:1-3: І трапилося тими днями, – вийшов наказ царя Августа переписати всю землю. Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній. І всі йшли записатися, кожен у місто своє.

Марія, яка скоро мала народити, змушена була йти з Йосипом до Віфлеєму, в місто свого праотця 29

Давида, щоб зареєструватися для перепису. Вони мали пройти десь 90 миль – пішки або на віслюку. Та в будьякому випадку то була дуже тривала й важка подорож. Ми можемо легко уявити, якою виснаженою була Марія (можливо, у неї вже почалися перші перейми), коли вони нарешті дісталися до Віфлеєму. Але “в заїзді місця не стало для них” через велику кількість інших людей, які також прибули для перепису, тому подружжя змушене було піти звідти. Вони знайшли притулок у печері для домашніх тварин. Саме там Марія й народила Ісуса, Святого Божого Сина, сповила й поклала до ясел, з яких годували тварин. Це подружжя прибуло у Віфлеєм скромними, нічим не примітними чужинцями, втомленими від тривалої важкої подорожі. Марія, проста дівчина з невеликого містечка, народила свого первістка без будьякого комфорту та зручностей. І ця подія могла залишитися ніким не поміченою. Але у Бога були інші плани. Знову ангел Господній став причиною переполоху, коли з’явився сповістити велику радісну новину. Кілька пастухів, що були на полі неподалік, почули про, здавалося б, незначне немовля, яке народилося у пересічних, нікому не відомих батьків, у брудному хліві, в маленькому занедбаному віддаленому містечку на схід від Середземного моря. Але раптом з’ясувалося, що ця незначна, на перший погляд, подія – народження Ісуса – змінить

НАДІЯ ДЛЯ СВІТ У

життя багатьох людей, змінить цілий світ, тому що, згідно з великими Божими планами, стане однією з ключових подій в історії людства. Ангел повідомив пастухам: “Сьогодні в Давидовім місті народився для вас Але раптом з’ясувалося, що ця незначна, на перший погляд, подія – народження Ісуса – змінить життя багатьох людей, змінить цілий світ, тому що, згідно з великими Божими планами, стане однією з ключових подій в історії людства.

Спаситель, Який є Христос Господь” (Лк. 2:11). Народжений Ісус був Спасителем, Христом, Господом та Еммануїлом, що значить “з нами Бог”. Він був посланий Отцем, щоб врятувати Своїх людей від їхніх гріхів. Він є Тим Спасителем, Якого Бог пообіцяв ще Адаму та Єві (Бут. 3:15). Христос прийшов, щоб кожному з нас повернути можливість мати особисті стосунки з Богом, нашим Творцем; щоб зняти прокляття смерті й одного дня раз і назавжди звільнити нас від прокляття відчуження від Бога. Важка подорож

Ви можете чути голос Ісуса зі Святого Письма: “Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте!” (Ів. 14:1) Всемогутній Боже, ми, діти наших прабатьків Адама та Єви, також згрішили проти Тебе. Щоразу, слухаючи історію про Марію, ми приголомшені тим, як сильно потребуємо Твоєї милості. Ми віримо в Тебе, але не з такою посвятою, на яку Ти заслуговуєш. Ми віримо в Твого Сина, але не заслужили нічого з того, що Він для нас зробив. Дякуємо за те, що дозволив Твоїй смиренній рабі Марії виносити для нас Спасителя, Який прожив на цій землі, помер за нас і потім повстав з мертвих. Будь ласка, подаруй нам прощення і те життя, яке Твій Син пропонував усім, коли говорив: “Поправді, поправді кажу вам: хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, – життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя” (Ів. 5:24).

Мета служіння “Хліб Наш Насущний” – зробити мудрість Біблії, яка змінює життя, зрозумілою і доступною для кожної людини. Брошури серії “Духовні відкриття” презентують світу істину про Ісуса Христа через цікаві, збалансовані й доступні ресурси, що показують важливість Писання у всіх сферах життя. Всі брошури серії “Духовні відкриття” пропонуються безкоштовно для особистого читання та використання їх в малих групах і в євангелізаційному служінні. Щоб стати нашим партнером у розповсюдженні Божого Слова, натисніть опцію “Пожертвувати”. Дякуємо вам за підтримку матеріалів “Хліб Наш Насущний” і “Духовні відкриття”. Навіть маленькі пожертвування багатьох людей дають можливість місії “Хліб Наш Насущний” нести людям мудрість Біблії, яка змінює життя. Нас не фінансують і не підтримують на постійній основі будь-які релігійні групи або деномінації.

ПОЖЕРТВУВАТИ