і
і ч вір я т ш и Д
і в ч і я рші т и Д
Київ Альвеола 2016
УДК 821 ББК 84 Д22 Дитячі вірші Вибрані твори
Упорядник Корнієко О. М.
Д22 Дитячі вірші / [упоряд. О. М. Корнієнко]. — К. : Альвеола, 2016. — 56 с. ISBN 978-966-269-173-4 У цій книзі зібрано одні з найкращих дитячих віршів відомих класиків української поезії, таких як Ліна Костенко, Наталя Забіла, Олена Пчілка, Максим Рильський, Олександр Олесь, Анаталій Костецький, Михайло Стельмах, Микола Вінграновський, Іван Франко, Олеся Маммич. У поєднанні з неповторними ілюстраціями сучасної англійської художниці Кристини Пим, впорядковані за порами року, вони сприятимуть всебічному розвитку дитини. Збірка призначена для дітей молодшого шкільного віку та кожного, хто почуває себе дитиною. УДК 321 ББК 84 © Альвеола, 2016 дизайн © Ольга Корнієнко, 2016 вірші © Микола Вінграновський, 2016 вірші © Наталя Забіла 2016 вірші © Ліна Костенко, 2016 вірші © Анатолій Костецький, 2016 вірші © Олеся Маммич, 2016 вірші © Олександр Олесь, 2016 вірші © Максим Рильський, 2016 вірші © Михайло Стельмах, 2016 ілюстрації © Кристина Пим, 2016
літо
Ранок Із перлистого туману При яснім моїм вікні Устає півсонний ранок, Гасить зорі і вогні. Гасить зорі і вогні У туманній вишині. Максим Рильський
11 літо
Котик-воркотик — Котику-Воркотику, Йдеш ти звідкіля? — У палаці був я, Бачив короля! — Котику-Воркотику, Що ж ти там робив? — Я під ліжком мишку Мало не схопив! Наталя Забіла
12 літо
Іди, Дощику Іди, іди, дощику, Зварю тобі борщику, В полив’янім горщику! Іди, іди, дощику, — Цебром, відром, дійницею Над нашою пашницею! Олена Пчілка
13 літо
Дівчина В квітах барвистих Дівчина сяє, В оченьках чистих Сонечко грає. З тих оченяток маєво ллється... Дівчина літом веселим зоветься. Максим Рильський
14 літо
Курочки На подвір’ї курочки – ціпу, ціпу, ціп! Ось Маринка й Юрочка кришать ціпкам хліб. Ціпки бачать кришечки, дзьобики – тук-тук! Весь шматок – ой лишечко! – вихопили з рук! Наталя Забіла
15 літо
Як зробити день веселим Ти прокинься рано-рано, лиш над містом сонце встане, привітайся з ластівками, з кожним променем ласкавим. Сам гарнесенько умийся, сам швиденько одягнися, підійди до тата й мами і скажи їм: — Добрий ранок! Усміхнися всім навколо: небу, сонцю, квітам, людям. І тоді обов’язково день тобі — веселим буде! Анатолій Костецький
Великі хмари холодом нагусли Великі хмари холодом нагусли, Червоне листя падає в гаю. Летять у вирій дуже дикі гусі, А я слонам привіт передаю. Ліна Костенко
17 літо
Чим ведмедю пособити? У діброві при долині, Де біжить-дзвенить струмок, Посадив ведмідь малину І для себе, й для діток. Взяв ведмідь відро із хати Та й чалапає в струмок: Взявсь малину поливати І для себе, й для діток. А вода біжить з відерця, Витікає прямо вмить. Ухопивсь ведмідь за серце — І не знає, що робить. Підкажіть скоріше, діти, Чим ведмедю пособити? Михайло Стельмах
18 літо
Лелека — Лелеко, лелеко! До осені далеко? — Як замовкнуть жаби. Як померзнуть баби, Тоді осінь настане, — Мені їсти не стане, Полечу в інший край, На той рік дожидай! Олена Пчілка
19 літо
осінь
22 осінь
Велосипед ночує на балконі… Велосипед ночує на балконі, наставив роги на туманне скло. Сміються всі ретроспективні коні, уздрівши ту пародію — сідло. Сміється кожна квітка конюшини, регоче пилом Сагайдачний шлях, Сміються гори, доли, і вершини, і всі підкови, згублені в полях. Сміється хміль, повитий на балконі. Сміється місяць, що іще поет. А що із того, що сміються коні? Нема тих коней. Є велосипед. Ліна Костенко
23 осінь
Вже брами літа замикає осінь… Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп. Цвіркуни й перепілочки припинили концерт. Чорногуз поклонився лугам і садам. Відлітаючи в Африку, пакував чемодан. Де ти, літо, поділось, куди подалось? Осінь, ось вона, осінь! Осінь, ось вона, ось! Осінь брами твої замикала вночі, погубила у небі журавлині ключі. Ліна Костенко
24 осінь
Бабусин песик Жила собі бабуся, І з нею песик жив, Вона любила песика, І він її любив. Бабуся якось ввечері Спекла смачний пиріг, І песика покликати Побігла за поріг. Вертається – ой, лишенько, Подівся десь пиріг, І бідний-бідний песик Голодний спати ліг. Пішла бабуся кашку Варити з молоком, Вертається – а песик Воює з гусаком. Пішла бабуся в зелен сад Нарвати там грушок, Вертається – а песик Одягся в кожушок. Пішла бабуся к шевчику Купити чобітки, Вертається – а песик Подер усі книжки.
25 осінь
Пішла вона в крамничку По книжечкі нові, Вертається – а песик Стоїть на голові. Ніхто ніколи песика Не лаяв, не шмагав, Бабуся каже: «Чемним будь!» А песик каже: «Гав!» Наталя Забіла
26 осінь
Їжачок В піджачок З голочок Одягнувся їжачок Та й із хати — Назбирати Грушечок-гниличок. У долині, На стежині, Під дубком, Стрівся ЗайчикПобігайчик З їжачком. Каже зайчикПобігайчик: — Пропадаю, Бо учора Біля бору Сталось горе: Гнав мене лис І у поле, І у ліс,— Загубив я шапку, Покалічив лапку...— Просить зайчикПобігайчик: — Ой їжаче, Мій земляче, їжачок, Принеси мені Грушок-гниличок
27 осінь
Для маленьких Для сіреньких Діточок. По долині, По стежині Покотився їжачок До ріки, Де грушки-гнилички. їх збирав, їх чіпляв На свої голочки. По долині, По стежині Із грушкамиГниличками Поспішає їжачок До маленьких, До сіреньких, До вухатих діточок. Вибігли із хати Сірі зайченята, І в торбини, І в хустини Натрусив їм їжачок Грушечок-гниличок Із колючих голочок. Михайло Стельмах
28 осінь
Розмова з другом Ліс зустрів мене, як друга, Горлиць теплим воркуванням, Пізнім дзвоном солов’їним, Ніжним голосом зозулі, Вогким одудів гуканням, Круглим циканням дроздів. Ліс зустрів мене, як друга, Тінню від дубів крислатих, Смутком білої берези, Що дорожчий нам за радість, Кленів лапами густими, Сосни гомоном одвічним, Срібним шемранням осик.
29 осінь
І до друга я звернувся Із промовою такою: Ти рости на втіху людям, Отіняй кохання чисте, Бережи нам світлі ріки, Що полям несуть вологу, Що запліднюють сади, А за кожну деревину, Що піде нам на будови Чи на щогли корабельні, Ми нові гаї посадим, Щоб земля була весела, Як веселе птаство в лісі, Як веселі дерева. Максим Рильський
Листопад В’ються тумани, пливуть над землею, Линуть в простори на білих човнах, Хиляться трави, прибиті дощами, Листя на землю поволі спадає. Олександр Олесь
зима
34 зима
35 зима
Перший сніг Новину сьогодні зранку День вчорашній нам приніс: Білі стріхи, білі призьби, Біле поле, білий ліс. Ліс стоїть такий поважний, Мов дідусь старий та сивий. Погляда на шлях широкий, На просторі білі ниви. Темні сосни та ялини Простягли далеко віти І поблискують на сонці, Снігом-інеєм укриті. З-між дерев не обізветься Ні звірина, ані птаство, — Та кортить санчата взяти І піти в зимове царство. Там бадьорістю подихать, Побродити білим шляхом Чи із пагорба спуститись, Пролетіти бистрим птахом! А опісля в теплу хату З мандрування повертатись — І мамусі любій-милій Всі пригоди розказати. Олена Пчілка
36 зима
СНІГУ, ОЙ СНІГУ ЯКОГО Снігу, ой снігу якого! В білих снігах потонули Гори, степи і долини… Наче чекаючи любого гостя якогось, Радий господар Свитку свою розіслав по дорозі, Свитку свою з найбілішої вовни, Свитку свою, не надівану й разу. Наче тут паслися гуси уранці, Скублись, кричали І пух свій розкидали білий. Наче тут віяли тихо вітри, Віяли тихо й несли Хвилі вишневого цвіту. Олександр Олесь
37 зима
Синичко, синичко — Синичко, синичко, А де твоя спідничка, І ти на морозі Ходиш в босій нозі? — Була на весіллі, Була й на похміллі, І моя спідничка Там, де й черевички. — Сороко, сороко, А де твоя сорочка, Що ти на сніжини Та без сорочини? — Була на хрестинах, Ще й на іменинах. Мені ті хрестини, Що без сорочини. — Синичко-сороко, А де ж ваше око, Що ні спідничини, Ані сорочини? Микола Вінграновський
38 зима
*** Ой, весела в нас зима, веселішої нема — грає срібними зірками, в’ється синіми димками, снігом землю обійма. Ой струнка ялинка в нас! Скільки грає тут прикрас! Ми зібралися юрбою, разом з піснею новою рік новий зустріти час! Максим Рильський
39 зима
Мишеня лягає спати Маленьке мишенятко постелю на ніч мостить: пухка подушка — лапка, кудлата ковдра — хвостик. І мишеняті сниться смачний шматочок сиру, і добра-добра киця, і мама — миша сіра, І щастя повна хата, і друзів повно в нього!.. Лягай і ти вже спати, щоб не збудить малого. Анатолій Костецький
Заячий карнавал – Вітре, вітре, ти не вий! У звіряток – рік Новий. Зорі світять на ялинці, Дід Мороз приніс гостинці. Прометем собі доріжки, Потанцюємо хоч трішки. Маски зробим з будяків, Налякаємо вовків. Ліна Костенко
41 зима
Рукавички Узимку, в морози, хуртечі й завії Тебе і мене рукавички зігріють. А теплі від чого вони і чому? Скажу вам по щирості: теплі тому, Що наші ласкаві бабусі і мами Вплітають тепло своїх рук між нитками. Анатолій Костецький
42 зима
Сніговий дід Гляньте! Що за чудасія! Штука це уже німецька: Онде з сніг прекумедна Постать зроблена мистецька: Се не баба — дід носатий; Капелюх на ньому панський, У руках держить брязкала І в жупан убраний хватський. Все то так дітки моторні Впоряжають, видумляють: Он біжать уже на лижвах, Привітання посилають: Будь здоровий, білий діду, Та постій ще нам довгенько! Поки з неба весняного Сонце гляне веселенько! Олена Пчілка
43 зима
Кіт, Зима та весна Іде кіт через лід Чорнолапо на обід. Коли чує він — зима Його біла підзива: Ти чого йдеш через лід І лишаєш чорний слід? Бо я чорний,— каже кіт,— Я лишаю чорний слід, Коли ж біла ти сама, То білій тут дотемна! — І пішов кіт через лід Чорнолапо на обід. Стала зимонька сумна: За котом ішла весна! Микола Вінграновський
весна
46 весна
47 весна
Все навколо зеленіє... Все навколо зеленіє, Річка ллється і шумить. Тихо, тихо вітер віє І з травою гомонить. Як тут всидіти у хаті, Коли все живе, цвіте, Скрізь дзвенять пташки крилаті, Сяє сонце золоте?.. «Швидше, мамо, — черевички! Глянь, як весело в саду! Ти не бійся — до кринички Я і сам не підійду». Олександр Олесь
49 весна
БУДИТЬ МАМА ВЕДМЕЖАТКО Будить мама ведмежатко Рано навесні: — Прокидайсь, моє малятко, Вже розтанув сніг! Вже птахи давно щебечуть, Уставай, сонько! — Мама штурхає за плечі, Та мовчить Мишко... — Що ж, — зітхнула сумно ненька, — Ох, біда, біда! Буду я тепер, бідненька, Їсти мед сама. — Зачекай! — Мишко підскочив, — Вже біжу, біжу! Лиш візьму велику ложку — І допоможу!!! Олеся Маммич
50 весна
Навесні Надійшла весна прекрасна Многоцвітна, тепла, ясна, Ніби дівчина в вінку. Ожили луги, діброви, Повно гомону, розмови І пісень в чагарнику. Іван Франко
51 весна
ВЕСНЯНІ КВІТИ Весна чарівниця, Неначе цариця, Наказ свій послала, Щоб краса вставала. І проліски, і травка, Й зелена муравка, І кульбаба рясна, Й фіалочка ясна — Всі квіти весняні, Веселі, кохані, З-під листя виходять, Голівки підводять Од сну зимового До сонця ясного! Ті квіти дрібненькі, Мов дітки маленькі, Розбіглись у гаю, Я їх позбираю В пучечок докупки — Для мами-голубки! Олена Пчілка
52 весна
Ми любимо весну Ми любимо весну, Зелену, чудесну, Грімницю у тучі, І дощик співучий, І луки широкі, І ріки глибокі, І поле веселе, І рідні оселі, І цвіт у маю — Всю землю свою! Михайло Стельмах
53 весна
Розквітнув сад Лише за ніч розквітнув сад, казковий, тихий, чистий, і на гілках дерев роса веселкою повисла. А вранці ніжний дощ проливсь на землю зеленаву і повінь квітів засвітив у ласкотливих травах. І бджоли носять мед густий у щільники духмяні з легких шипшинових кущів рожевих, мов світання. Анатолій Костецький
54 весна
Про друга Твій друг тобі віддасть усе: і свій квиток на карусель, і цвях, і ґудзик, і літак, та не за щось — а просто так. І збільшувальне скельце, найкраще у дворі, твій друг зі щирим серцем тобі віддасть — бери! І ти нічого не жалій — ніколи і нітрохи! І навіть м’яч футбольний свій віддай, як друг попросить. І посміхнеться друг тобі — аж схочеться співати. І ти подумаєш тоді: «Як гарно — дарувати!..» Анатолій Костецький
55 весна
56 весна
*** Коти, зайці, ведмедики, лисиці, рожева мавпа і зелений слон, — мій зоопарк, і плюшевий, і ситцевий, і черепаха, взута в поролон. Їм в шафі тісно, а куди подіти? У світі теж — там криза, там війна. І діти виросли, вони уже не діти. А я люблю зеленого слона.
57 весна
Він гарний слон, у квіточки і в цятки. Тут навіть є шовковий леопард. А вже століття навіть не двадцяте, ну, але то вже інший зоопарк. Там все хтось в когось цілиться наосліп, ніякі звірства вже не дивина. Великий світ. І діти вже дорослі. А я люблю зеленого слона. Ліна Костенко
Зміст Літо........................................................................................4 «Ранок» (Максим Рильський) ...............................................6 «Котик-воркотик» (Наталя Забіла).......................................7 «Іди, дощику» (Олена Пчілка)..............................................8 «Дівчина (Максим Рильський)...............................................9 «Курочки» (Наталя Забіла)................................................ 10 «Як зробити день веселим» (Анатолій Костецький)....... 11 «Великі хмари холодом нагусли» (Ліна Костенко)......... 12 «Чим ведмедю пособити» (Михайло Стельмах)................13 «Лелека» (Олена Пчілка)................................................... 14
Осінь................................................................................. 16 «Велосипед ночує на балконі...» (Ліна Костенко)...........18 «Вже брами літа замикає осінь...» (Ліна Костенко)......... 19 «Бабусин песик» (Наталя Забіла)...................................... 20 «Їжачок» (Михайло Стельмах)........................................... 22 «Розмова з другом» (Максим Рильський).......................... 24 «Листопад» (Олександр Олесь)....................................... 26
Зима...................................................................................28 «Перший сніг» (Олена Пчілка).......................................... 30 «Снігу, ой снігу якого» (Олександр Олесь)......................32 «Синичко, синичко» (Микола Вінграновський).................33 «Ой, весела в нас зима...» (Максим Рильський)................34 «Мишеня лягає спати» (Анатолій Костецький)..................35 «Заячий карнавал» (Ліна Костенко).................................. 36 «Рукавички» (Анатолій Костецький)..................................37 «Сніговий дід» (Олена Пчілка)............................................38 «Кіт, зима та весна» (Микола Вінграновський).................. 39
Весна................................................................................. 40 «Все навколо зеленіє...» (Олександр Олесь)................. 42 «Будить мама ведмежатко» (Олеся Маммич).................... 44 «Навесні» (Іван Франко).................................................... 46 «Весняні квіти» (Олена Пчілка).......................................... 47 «Ми любимо весну» (Михайло Стельмах).........................48 «Розквітнув сад» (Анатолій Костецький).......................... 49 «Про друга» (Анатолій Костецький)................................ 50 «Коти, зайці, ведмедики, лисиці...» (Ліна Костенко)........52
Літературно-художнє видання
Дитячі вірші Вибрані твори
Редактор Корнієнко О. М. Художній редактор Корнієнко О. М. Технічний редактор Корнієнко О. М. Комп’ютерна верстка Корнієнко О. М. Коректор Корнієнко О. М.
Підписано до друку 2.12.2016 Формат 84×108/32. Папір офсетний № 1. Гарнітура Азбука. Ум. друк. арк. 2,94 Друк офсетний. Наклад 5 000 прим. Замовлення №6-696.
Видавництво «Альвеола» вул. Єреванська, 14д, м. Київ, 03087
Пориньте у казкову атмосферу кожної пори року разом із дитячими віршами Ліни Костенко, Олени Пчілки, Наталі Забілої, Максима Рильського, Олександра Олеся та інших класиків української поезії. Для кожного, хто почуває себе дитиною!