Газета "Наш університет", Спецвипуск

X ДНІ «ДНЯ» на «Волинi» с.2–5

Під знаком

«ЯрФест-2017» с.6–7

з НАГОДИ ДнЯ вишиванки виставка С.10–11

Театральні постановки вiд студентiв с.12–13

лекція вiд представникiв НАБУ с.16

20 травня 2017 року Спецвипуск

НАШ УніверситЕТ До 77-рiччя з дня заснування унiверситету

ЮВІЛЕЙ

Н

Вітаю з Днем університету!

ині, коли природа навколо квітне й вабить око, серце, мабуть, кожного завжди сповнюється хвилюванням. І не лише весна цьому причиною – адже у травні ми відзначаємо День університету – свято, яке стало традиційним і очікуваним. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки має чималу популярність і добру славу на Волині й загалом в Україні. Він активно розвивається, про що свідчать позитивні результати діяльності за всіма напрямами роботи (це й організаційна, і навчально-методична, й науково-дослідницька, й кадрова, і соціальногуманітарна, і фінансово-господарська). Наш колектив беззаперечно обрав європейську стратегію розвитку, налагоджуючи і поглиблюючи зв’язки з вищими навчальними закладами Європейського Союзу. Саме це забезпечить використання європейського досвіду для підготовки конкурентоспроможних фахівців. Велику увагу приділено вивченню іноземних мов, національно-патріотичному вихованню, студентському самоврядуванню, волонтерській діяльності, спорту та здоров’ю студентів. Незважаючи на жодні загрози, зміни владних еліт чи політичну кон’юнктуру, університет є і буде в Україні однією з головних опор стабільності європейського вибору, а отже, миру, демократії та прогресу. Я дякую студентам, які обрали СНУ імені Лесі Українки. Сердечно дякую також викладачам, працівникам, аспірантам за самовіддану працю задля процвітання нашого університету. Бажаю всім міцного здоров’я, щастя, оптимізму, достатку, професійного креативу, успіхів на роботі, щоденного натхнення і затишку в родинах! Зі святом! З повагою – ректор Ігор КОЦАН

ФЛЕШМОБ

наш університет

Вишиванка поєднала студентів університету

18 травня студенти СНУ імені Лесі Українки провели флешмоб до Дня вишиванки. Саме так молодь засвідчила єдність українського народу, його патріотизм і національну свідомість. Кожен із нас повинен пам’ятати, що вишиванка – це не просто одяг, це код українського народу, його віра, надія і любов, а ще – зв’язок минулого, тепершнього і майбутнього.

2

ДНІ «ДНЯ»

«Перемагають не свої, а кращі», – у СНУ стартувала XVIII фотовиставка газети «День»

У Лесиному виші відбулося відкриття XVIII міжнародної фотовиставки газети «День». Традиційно захід влаштували у бібліотеці СНУ імені Лесі Українки.

В

иставка експонуватиметься два тижні – із 28 квітня до 14 трав­ ня. Усі охочі лучани чи гості міста зможуть оглянути 170 світлин, об’єднав які символ – вінок, як втілення того, що гілку зламати легко, а зібране віття у вінок – незламне. Серед світлин – дві відзначених університетом. Під час урочистостей з вітальним словом до присутніх звернувся ректор СНУ імені Лесі Українки Ігор Коцан. Він зазначив, що в університеті презентують виставку вдванадцяте, відразу після представлення у Києві. Ректор також привітав Ларису Івшину із 20літтям газети «День». Секретар Луцької міської ради, в.о. Луцького міського голови Ігор Поліщук у вітальному слові висловив своє враження від виставки і відзначив, що такі фото змушують замислюватися. Звертаючись до аудиторії, Лариса Івшина назвала присутніх «доро­ гі мої люди». Характеризуючи вимоги і критерії фотоконкурсу газети «День», головний редактор відзначила, що на ньому «перемагають не свої, а кращі». Вона, власне, переконана: «українське кумівство» може перемогти відкрите визнання талановитих. До слова запрошували і представників бізнесу та благодійників, причетних до фотоконкурсу. А це – БФ «Волинь-2014», БФ Ігоря Палиці «Тільки разом», міжнародний холдинг «Модерн-Експо». Після завершення урочистого відкриття охочі оглянули фотовиставку та мали можливість проголосувати за світлину, яка вразила їх найбільше.

наш університет

3

ДНІ «ДНЯ» НАУКА

«Посіємо – зійде!»

наш університет

Дні всеукраїнської газети «День», зазвичай приурочені до фотовиставки часопису, – давня добра традиція у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки. Так само традиційними стали й присвячені «Дню» читацькі конференції за участі головного редактора газети, почесного професора СНУ імені Лесі Українки, почесного громадянина селища Локачі Лариси Івшиної. Але традиційність у випадку з Ларисою Олексіївною аж ніяк не означає тривіальність, одноманітність – на кожну виставку (а це вже вісімнадцята, причому початок її тріумфального «походу» Україною збігся з двадцятирічним ювілеєм «Дня»), на кожну зустріч із цією знаковою постаттю у вітчизняній журналістиці завжди йдеш із очікуванням чогось нового, незвичного, такого, що стимулює творчу думку.

4

Т

ДНІ «ДНЯ»

– зійде!» була того дня лейтмотивною) і бажали йому подальшого розвитку – адже для прекрасного меж немає. Поза всяким сумнівом, кожна така імпреза завжди є святом – тим паче у Лесиному виші. А яке свято без квітів? Тож радісним апофеозом зустрічі став ошатний букет, який урочисто вручила

Ларисі Олексіївні проректор з науковопедагогічної роботи, євроінтеграції та роботи зі студентами Анна Данильчук. Максим КИРИЛЕНКО

наш університет

ак було й цього разу – 28 квітня. «Нелюбов» пані Лариси до монологів знову відіграла надзвичайно позитивну роль – зустріч одразу розпочалася як діалог (у цьому – неабияка заслуга як головного редактора «Дня», так і модератора читацької конференції – проректора з науковопедагогічної роботи, євроінтеграції та роботи зі студентами, доцента Анни Данильчук). Із розмови цих двох оду­ хотворених людей присутні довідалися про особливості проведення фотовиста­ вок газети на Сході України – у Дніпрі, а також у безпосередній близькості від фронту (Маріуполь, Слов’янськ). Лариса Олексіївна наголосила, що ці регіони потребують особливої уваги (виявлення лідерів, активних патріотично налаштованих громад, допомога їх у просвітницькій та культурній діяльності), а також рада була повідомити, що за час проведення конкурсів виставок їй пощастило відкрити багатьох цікавих і талановитих фотожурналістів. З приємністю відзначила Лариса Івшина і факт участі книг серій «Україна Incognita» (перша презентація цієї серії відбулася саме в Лесиному виші), «Бронебійна публіцистика», «Підривна література» в навчальному процесі Волині. Зрозуміло, що йшлося й про акцію «Подарунок рідній школі». Зрештою, уже від самого лише діалогу Анни Леонардівни та Лариси Олексіївни важко було відірватися, але на таких зустрічах завжди настає «час ікс», коли цей діалог спонтанно переростає в полілог небайдужих. Незабаром до розмо­ви актив­ но підключилися й присутні, зокрема :директор Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, заслужений працівник культури України Людмила Стасюк, її колега – директор Волинської обласної бібліотеки для юнацтва Алла Єфремова, завідувач бібліотеки Луцької гімназії № 14 імені Василя Сухомлинського Марія Дацюк (пані Марія на підтвердження того, що вихованці гімназії є вірними друзями книги й газети «День», принесла цілу низку світлин, за що отримала від Лариси Олексіївни заповітну «скриньку скарбів» і насіння чорнобривців із Нагуєвичів – батьківщини Івана Франка), відомі письменники, члени НСПУ Володимир Лис та Юрій Зилюк, ветеран радіожурналістики, заслужений журналіст України Василь Федчук, прессекретар патрульної поліції м. Луцька Ольга Бузулук, лауреат і фіналіст кількох фотоконкурсів газети «День», доцент СНУ імені Лесі Українки Олександр Дурманенко, давній читач і шанувальник «Дня» Олексій Артамонов та ін. Усі вони відзначали надзвичайно важливу роль часопису в сучасних реаліях, вагомі результати його роботи (слова «Посіємо

5

НАУКА

Під знаком «ЯрФеста-2017» 17 травня на майдані перед головним корпусом СНУ імені Лесі Українки відбувся Ярфест. Цього­річ виш змінив формат і масштаб проведення Фестивалю науки, започаткувавши ЯрФест, осно­ва мета якого – популяризація наукових знань у суспільстві, сприяння формуванню позитивно­го ставлення до науки, підвищення престижу професії вченого та викладача, залучення до наукових досліджень із ранніх літ. Сам формат Ярмарку фестивалю науки дав змогу продемонструвати сучасні наукові знання в цікавій формі та невимушеній обстановці через безпечні експерименти, практичні ігри, майстер-класи.

З

наш університет

вітальними й напутніми промовами до учасників і гостей ЯрФесту звернулися ректор університету, професор Ігор Коцан, проректор з наукової роботи та інновацій, професор Андрій Бояр, заступник голови Луцької міської ради Григорій Пустовіт, ректор Луцького

6

національного технічного університету, професор Петро Савчук, ректор Волинської православної богословської академії, протоієрей Володимир Вакін, завідувач Центру практичної психології і соціальної роботи управління освіти Луцької міської ради Ольга Матвійчук.

Також на відкритті ярмарку ректор Ігор Коцан і проректор Андрій Бояр вручили науковцям Лесиного вишу подяки за активну наукову діяльність і практичне впровадження результатів дослідження в суспільне життя. Цього дня назвали і переможців наукових конкурсів. «Кращими молодими науковцями СНУ імені Лесі Українки» визнано доцента кафедри фінансів і кредиту Олену Стащук (диплом І ступеня), доцента кафедри прикладної лінгвістики Ларису Макарук (диплом ІІ ступеня), доцента кафедри аналітичної економіки та природокористування Наталію Матвійчук та доцента кафедри цивільно-правових дисциплін Антона Демчука (дипломи ІІІ ступеня). У конкурсі «Кращий студент-науковець СНУ імені Лесі Українки» перемогу здобули студенти факультету економіки та управління Вікторія Мялковська (диплом І ступеня), юридичного факультету Руслана Ковальова (диплом ІІ ступеня), історичного факультету Ігор Петрович. За кращі доповіді на ХІ Міжнародній науково-практичній конференції аспі­ рантів і студентів «Молода наука

Волині: пріоритети та перспективи досліджень» нагород удостоєні студенти Східноєвропейського національного уні­ верситету імені Лесі Українки Лілія Бояр, Ігор Біда, Микола Панченко, Ірина Богданець, Владислава Маринчук, Ольга Коржик, Сергій Півень, Ірина Турич, Дарина Шкабура, Катерина Савич, РозМарі Селещук, Тетяна Дембіцька, Яна Шелест, Олеся Корнейко, Сергій Ліщук, Валентина Агейченкова, Юрій Бурик, Олена Кульчицька, Сергій Левощук, Анатолій Левчук, Ольга Патута, Софія Юшак, Анна Яцечко, Катерина Клепець, Катерина Феденчук, Олександра Голуб,

Вікторія Пилипчук, Дарина Циплінська, Даниїл Литвішко, Андрій Хом’як, Тетяна Семенович, Оксана Кльоц. Під час роботи ЯрФесту безперервно працювали 16 майданчиків, де кожен із відвідувачів (будь-якого віку) міг знайти для себе щось цікаве. До їх уваги були виставки наукової літератури, художніх робіт, археологічних знахідок, мінералів та гірських порід, різноманітні презентації доробку факультетів, кулінарні вироби, майстер-класи, театралізовані композиції, фотосесії, флешмоби та багато-багато іншого. А культурно-мистецьку програму представляли на святі ансамбль пісні і

танцю «Розмай» (художній керівник і хормейстер – старший викладач Олександр Марач, керівник оркестру – доцент Віталій Охманюк), лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів – тріо бандуристок «Дивоструни» (керівник – професор Мирослава Сточанська), лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів Олександра Лукащук, Владислав Семенюк та заслужений артист естрадного мистецтва України Олександр Голощук. Максим КИРИЛЕНКО

наш університет

7

НАУКА

Як реалізувати себе в науці: проблеми сьогодення 16 травня в рамках Фестивалю науки Рада молодих вчених СНУ імені Лесі Українки провела круглий стіл на тему «Пробле­ ми самореалізації молодих вчених в умовах сьогодення».

М

наш університет

ета проведення заходу – аналіз та оцінка діяльності й перспективи молодих учених в Україні, світовому науковому співтоваристві; напрацювання механізмів оптимізації державної політики з підтрим­ ки молодих науковців. Участь у засіданні взяли голова Ради молодих учених при МОН України Юрій Кращенко, проректор з наукової роботи та інновацій СНУ імені Лесі Українки Андрій Бояр, голова Ради молодих учених

8

Наталія Коленда, а також молоді науковці та аспіранти ВНЗ міста Луцька. Розпочалося засідання з вітальних слів голови Ради молодих учених при МОН України Юрія Кращенка, який приєднався до учасників за допомогою Skypeзв’язку. Пан Юрій поділився інформацією про новації, які МОН України планує впровадити задля підтримки науковців. Андрій Бояр передав вітання від ректора Ігоря Коцана та запевнив у підтримці адміністрацією молодих науковців. Першим свою доповідь про основні проблеми організації наукової діяльності моло­ дих учених технічних ви­ щих навчальних закладів виголосив доктор фізикотехнічних наук, професор кафедри комп’ютерної інженерії ЛНТУ Ярослав Пастернак. Науковець вважає, що головною перепоною для здібної молоді є брак потужних наукових лабораторій та сучасного обладнання.

Адже в більшості ВНЗ країни нема дослідницьких баз. А це найнеобхідніша умова залучення грантових коштів під дослідження. Про особливості стратегії підтримки молодого науковця в Луцькому педагогічному коледжі розповів старший викладач кафедри психолого-педагогічних дисциплін, голова ради молодих науковців цього ж навчального закладу Сергій Марчук. Заступник голови циклової комісії гуманітарних та соціальних дисциплін Коледжу технологій, бізнесу та права СНУ імені Лесі Українки Олександр Ткачик проаналізував труднощі працевлаштування науковців. У який спосіб подолати пси­ хологічні бар’єри на шляху до успішної реалізації, радила кандидат психологічних наук Христина Хворост. Сучасні тенденції в науковому середовищі все більше характеризуються міждисциплінарністю досліджень – про цю тенденцію та командну роботу аспірантів над науковим експериментом розповіла аспірантка другого року навчання факультету соціальних наук Олена Лещук. Підсумовуючи засідання круглого столу, голова Ради молодих учених Наталія Коленда подякувала учасникам та наголосила, що для вирішення проблем науковців потрібна консолідація зусиль та досвіду від представників різних ВНЗ. Відділ зв’язків із громадськістю

НАУКА

Університет зібрав молодих науковців на конференцію 16 травня у СНУ імені Лесі Українки водинадцяте відкрили традиційну Міжнародну науково-практичну конференцію «Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень».

З

вітальним словом до юної наукової еліти звернувся проректор з наукової роботи та інновацій Андрій Бояр. Він передав вітання від ректора вишу Ігоря Коцана та побажав учасникам любити університет і науку, адже Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки – один із найбільших ВНЗ південно-західного регіону України, який посів 40 позицію в консолідованому рейтингу вишів та 19-ту за показником «Scopus» (цитування наукових статей), має потужний професорсько-

Ірина Скороход («Розвиток ринку екологічних товарів та послуг як чинник забезпечення екологічної безпеки регіонів України»), кандидат філологічних наук, доцент кафедри прикладної лінгвістики СНУ імені Лесі Українки Лариса Макарук («Роль невербальних семіотичних ресурсів у сучасному комунікативному просторі»). По обіді на факультетах відбулися секційні засідання, під час яких студенти й аспіранти інтенсивно обговорювали акту­альні питання історії та політології, українського, германського та романського мовознавства, української та зарубіжної літератури, міжнародних відносин і економіки, соціології, філософії та релігієзнавства, культури й мистецтва, біології та хімії, фізики, математики й інформаційних технологій, туризму та географії, педагогіки і психології, правознавства та журналістики, фізичного виховання, спорту і здоров’я людини. Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО

9

наш університет

викладацький склад і активних студентів. «Сьогодні наука – це все. Саме наукові розробки створюють комфорт нашого сучасного життя», – переконаний Андрій Олексійович. Зі святом науки привітали також куратор Наукового товариства аспірантів і студентів Ольга Караїм та секретар вченої ради Української православної богословської академії Владислав Фульмес. Після урочистостей молодь перейшла до активної наукової роботи. Свої пленарні доповіді виголосили магістрант кафедри туризму та готельного господарства СНУ імені Лесі Українки Лілія Бояр («Альтернативний туристичний авторський веб-сайт і впровадження QR-кодування історикокультурних об’єктів міста Луцька»), кандидат економічних наук доцент кафедри міжнародних економічних відносин та управління проектами СНУ імені Лесі Українки

ТРАДИЦІЇ

Алла Дмитренко: «У час глобалізації етнокультурна своєрідність збереже нас як народ і залишить нас українцями» З нагоди Дня вишиванки та Міжнародного дня музеїв, які цьогоріч відзначаємо в один день – 18 травня, у Волинському краєзнавчому музеї відкрилася виставка «Традиційні чоловічі сорочки Волині й Західного Полісся».

наш університет

Н

а відкриття завітали науковці та студенти СНУ імені Лесі Українки, працівники краєзнав­чо­ го музею, Волинської дирекції «Укрпошти», представники спілки філателістів Волині та громадськість. Слова вітання з нагоди відкриття виставки виголосили директор Волинського краєзнавчого музею, заслуже­ ний працівник культури України Анатолій Силюк, завідувач відділу етнографії та народних промислів Волині Людмила Мірошниченко-Гусак та директор Волин­ ської дирекції «Укрпошти» Іван Шевчук. Завідувач відділу етнографії народних промислів Волинського краєзнавчого музею пані Людмила розповіла: «Ми неодноразово влаштовували в музеї виставки жіночих сорочок, бо вони найбільш оздоблені, виконані різними техніками, компонуються

10

зі спідницями, безрукавками. А чоловічим сорочкам традиційно надавали менше уваги. Їх не так багато, й серед них більше буденних сорочок, прикрашених більш традиційно. Але наш дослідник, майстер народної творчості Андрій Бондарук, зацікавився саме чоловічими сорочками. Бо схотів мати автентичну волинську вишиванку. Ми йому запропонували кілька зразків, які були в нашому в музеї. Нині ми йому дуже вдячні, що він нас зацікавив і зумів цю тему зробити актуальною». Про своє ставлення до вишиванки як традиційного одягу українців розповіли кандидати історичних наук СНУ імені Лесі Українки Алла Дмитрук та Світлана Чибирак. Алла Адамівна: «Вишиванка – це не застаріле явище. Звісно йде прогрес, все змінюється. Але, мабуть, не слід забувати

своє, те, що вдягали твої предки – прабабусі, прадідусі. Ми завжди запитуємо, де наша родина, де наша мала батьківщина. І відповідь проста: там, де наше коріння, де жили прабабусі, прадідусі. І саме те, що вони носили, ті кольори й орнаменти, найближчі нам, нашим дітям, й будуть з’єднувати наші покоління та робити міцнішим наш народ. Тобто не слід поширювати один тип вишивки на весь регіон, що різноманітніші ми будемо, що більше буде впізнавати досягнення наших предків, то ми будемо міцніші, яскравіші й цікавіші світові. Під час глобалізації, коли все стає єдиним, саме

СВІТОГЛЯД ТРАДИЦІЇ

наш університет

етнокультурна своєрідність збереже нас як народ і залишить нас українцями. Закликаю одягати вишиванки». Світлана Чибирак переконана: «Справді, коли ми в традиційному одязі, то виглядаємо зовсім по-іншому. Більш впевненішими, красивішими, на обличчях дівчат розквітає краса, хлопці стають мужнішими. Насправді потрібно частіше вдягати цей одяг, пам’ятати, хто ми є і звідки та цінувати те, що маємо сьогодні». Ця виставка створена із фондів Волинського краєзнавчого музею, музею етнографії Волині та Полісся СНУ імені Лесі Українки та пам’яток, наданих Андрієм Бондаруком із с. Княгининок Луцького райо­ ну. В експозиції представлено 37 одиниць традиційних чоловічих сорочок, що похо­ дять із різних районів сучасної Волинської обла­сті й датуються кінцем ХІХ–ХХ ст. Більшість із них святкові й оздоблені різними техніка­ми вишивки (хрестик, болгарський хрестик, занизування, лічильна та художня гладь й ін.). Є сорочки оздоблені геометричним орнаментом. Це найбільш давні сорочки (адже геометричний орна­ мент давніший ніж рослинний). Рослинний орнамент став масово поширюватися з середини ХІХ століття. На противагу думці, що на чоловічих сорочках квіток нема, представлені експонати доводять протилежне. Для орнаментації обирали червоні, чорні, пізніше сині кольори. Чорний колір був нормою, уособленням рідної землі, на якій люди живуть, яка їх годує. В різних районах однозначно завжди переважав якийсь один колір. Із середини ХХ століття майстри розпочали використовувати різноманітні барви, як і нині. У 20–30 рр. ХХ століття поширенню традиційної сорочки сприяла діяльність товариства «Просвіта», яке діяло у нас на Волині. В радянські часи, особливо в 70-х рр., державне підприємство «Укрхудожпромспілка» розробило три типи саме чоловічих сорочок: «Українка», «Чумачка» та «Гуцулка». І ці сорочки почали масово пропагувати серед населення. Доповненням до виставки стали чорно-білі світлини, переважно 1908–1910 рр., зроблені під час експедицій відомим антропологом, етнографом Федором Вовком, який досліджував Волинську губернію. Він брав й антропометрич­ні дані цих людей, але водночас фіксував обличчя, зачіски, вбрання: сорочки, свити, шапки, пояси й інші доповнення до одягу людей, які населяли цей край. На фото помітно, що чоловіки носили довгі сорочки на випуск, обов’язково підперезували пояс. Пояси ткані на ткацькому верстаті з вовняної нитки. Пізніше з’явилися фабричні пояси – каламайки з тоненької вовняної нитки. Варто зауважити, що традиційна українська культура неповторна, в ній відображена сутність нашої нації: працелюбність, релігійність, освіченість, культи сім’ї та добробуту. Тому святкування Дня вишиванки, хоча ми й не так давно його розпочали відзначати, насправді є свідчен­ ням самоідентифікації українців як етносу. Відділ зв’язків із громадськістю

11

МИСТЕЦТВО

Кафедра прикладної лінгвістики презентувала школярам «Лісову пісню» англійською мовою 12 травня кафедра прикладної лінгвістики факультету іноземної філології провела для школярів міста Луцька демонстраційну лекцію «Спеціальність “Прикладна лінгвістика” у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки» та презентувала другу частину драми-феєрії «Лісова пісня» англійською мовою.

наш університет

П

еред початком лекції з учнями поспілкувалися декан факультету, доцент Оксана Рогач та завідувач кафедри прикладної лінгвістики, професор Ірина Біскуб. У сучасному інформаційному суспільстві спеціальність «Прикладна лінгвістика» належить до переліку найзатребуваніших. Адже студенти вивчають створення штучних мов, автоматизованих систем інформаційного пошуку, систем транскрипції усної мови, транслітерацію іншомовних слів, розроблення методів автоматичного анотування, реферування, машинного перекладу й низку інших не менш цікавих дисциплін. Саме про волинську школу прикладної лінгвістики та її здобутки (а вона є однією з перших в Україні) розповіли науковці. Звертаючись до гостей, завідувач кафедри професор Ірина Біскуб розповіла про мотиви, які спонукали до початку

12

реалізації такого проекту: «Ми щодня вчимося, працюємо з американською, англійською, французькою, німецькою й іншими культурами. Але дуже важливо розуміти цінність української культури та мови. Драма-феєрія Лесі Українки “Лісова пісня” англійською мовою – це наш внесок у популяризацію рідної культури, мови та альма-матер. Сьогодні ми вам презентуємо другу частину твору, прем’єра першої відбулася торік». Слова вдячності та захоплен­ня працею студентів і викладачів пролунали й від завідувача Му­­зею Лесі Україн­) ки Тетяни Данилюк-Терещук. Вітаючи колектив студентського драматичного гуртка, пані Те­ тяна наголосила на важливості поширення творчості українсь­ ких письменників, зокрема Лесі

Українки, та подарувала букет фіолетових ірисів. Як розповіла дослідниця творчості поетеси, саме ці квіти росли біля будинку в Луцьку, в якому вперше оселилася родина Косачів, коли перебралася на Волинь. Відділ зв’язків із громадськістю

СВІТОГЛЯД МИСТЕЦТВО

Студентський театр-студія «Modern Globe» презентував нову виставу 26 квітня в центрі культури та дозвілля аматорський театр-студія факультету міжнародних відносин «Modern Globe» презентував виставу англійською мовою «Aladdin».

П

еред глядачами, а їх у залі було чимало, постала чудова історія про чарівну лампу, щирі почуття закоханих і дружбу. У виставі замість джи­ на глядачі побачили джинні. Вистава була поділена на кілька частин, про зміст кожної з них глядачам переповідала ведуча дійст­ ва – випускниця факультету міжнародних відносин Ганна Кримська. Ролі у виставі виконали: Станіслав Бенещук (Аладдін), Вікторія Хірова (Жасмін), Діана Імберовська (Джинні), Юрій Святковський (Джаффар), Віра Виноградська (Марджина), Денис Ткачук (мер міста Хваїш), Святослав Подолець

(Кассім), Іван Демчук (Яго), Микола Кра­вець (друг Кассіма). Продюсерами постановки стали Надія Петровська та Марія Макарова. Разом із ними над сценарієм працювали і студенти Вікторія Хірова та Діана Імберовська. Декорації до вистави готували Діана Імберовська, Вікторія Хірова й Олена Федонюк. Музичне оформлення вистави виконав Назарій Шуляк. За хореографічні па акторів відповідали Наталія Грицюк та Ольга Самарчук.

Студентський актив аматорського театру-студії факультету міжнародних відносин «Modern Globe» висловлює щиру подяку за допомогу в організації вистави деканату факультету, кафедрі іноземних мов цього ж факультету, працівникам ЦКД та відділу у справах сім’ї та молоді Луцької міської ради. Відділ зв’язків із громадськістю

наш університет

13

ДОСВІД

Студенти взяли участь у ІІ Всеукраїнському географічному студентському конгресі UGC2017 З 28 квітня по 2 травня на Чорногірському геогра­ фіч­ному стаціонарі та його око­лицях, у межах Карпатського національного парку, відбувся ІІ Всеукраїнський геогра­фічний студентський конгрес «Золото Карпат. Зберегти чи втратити?!»

С

наш університет

туденти географічного факультету Олександр Саковець, Марія Дорощук, Оксана Сасовська та Ольга Сасовська були представниками нашого університету на цьому дійстві. Чорногірський географічний стаціонар – місце без доступу до будь-яких джерел інформації, зокрема й мобільного зв’язку. Тому учасники мали прекрасну можливість бути відрізаними від цивілізації на декілька днів серед мальовничої природи українських Карпат. Головна мета заходу – спілкування з географами та комунікація між усіма географічними факультетами

14

України задля популяризації географії в нашій державі та за її межами. Програму конгресу становили пізнавальні воркшопи, цікаві вечірні лекції, екскурсії на озеро Несамовите, гору Говерлу, найвищу метеостанцію Пожежевська, тренінги з основ альпінізму й орієнтування в гірській місцевості та організації походів у горах, а також садіння саджанців смереки на території Говерлянського заповідного лісництва. Крім того, організатори досить креативно підійшли до розважальних заходів, серед яких: квест територією стаціонару, інтелектуальні ігри, вечірки,

пісенний конкурс «Геобачення» та ін. Ця всеукраїнська подія дала змогу набратись цінного досвіду, познайомитись та обмінятися ідеями з іншими студентамигеографами з різних куточків України, розширити географію своїх зв’язків, подорожувати маршрутами Чорногори, натхненно відпочити серед незайманої природи українських Карпат. Алла ПОТАПОВА, заступник декана географічного факультету з виховної роботи

ДОСВІД

Студенти вишу відвідали холдинг «Модерн-Експо» 24 квітня в рамках програми «Від мрій до дій» студенти та викладачі кафедри економічної та соціальної географії СНУ імені Лесі Українки відвідали міжнародний холдинг «МодернЕкспо».

М

ета візиту − спілкування, отримання досвіду та секрети успіху висококваліфікованих особистостей, а також наочно побачити, як завдяки своїй наполегливості, цілеспрямованості та працелюбності досягати високих результатів. Екскурсію провів Петро Пилипюк – генеральний директор холдингу та випускник нашого факультету. Він поділився власною історією, як ідея звичайного студента за 23 роки може перетворитись у реальність. Розповів про свою мотивацію, яка допомогла йому стати успішним бізнесменом, зібрати навколо себе найпотужнішу прогресивну команду. Ключем до реалізації задуму Петро Павлович назвав цікавий задум та щоденну практичну роботу над її втіленням.

«Модерн-Експо» − міжнародний холдинг, який виготовляє торговельне обладнання з використанням інноваційних технологій; компанія з великими амбіціями й реалістичними планами, що впевнено підкорює Європу та країни СНД. Завдяки потужним виробничим масштабам компанія забезпечує близько 3000 робочих місць, піклується і розвиває своїх працівників. Екскурсанти на власні очі побачили процес виробництва, який відверто вражає своєю масштабністю, автоматизацією процесів, сучасними технологіями. Візит був пізнавальним і таки змотивував. GO TO MODERN! Студенти кафедри економічної та соціальної географії

наш університет

15

ГОСТІ

Представники НАБУ поспілкувалися зі студентами

19 квітня в рамках інформаційно-просвітницької кампанії «Студенти проти корупції» представники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Програми розвитку ООН в Україні (ПРООН) поспілкувалися зі студентами СНУ імені Лесі Українки.

Н

наш університет

а зустріч із молоддю прибули заступник директора НАБУ Анатолій Новак, начальник відкритого офісу НАБУ Юлія Івахніна й експерт Проекту ПРООН «Прозорість і доброчесність публічного сектору» Вікторія Козаченко, ректор Лесиного вишу Ігор Коцан. Серед основних питань розмови : антикорупційна реформа, її досягнен­ ня, система антикорупційних орга­нів та, зокрема, розслідування, результа­ ти діяльності, функції НАБУ як спеціалізованого антикорупційного правоохоронного органу. Засновник і видавець – Cхідноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Адреса редакції: 43025, м. Луцьк, просп. Волі, 13, кім. 120. Телефон: (0332) 24-75-40.

E-mail: media@univer.lutsk.ua. Свідоцтво про державну

реєстрацію – ВЛ № 468-201 ПР від 21.03.2013 р.

16

Вікторія Козаченко розповіла, що тур з інформування студентської молоді розпочався ще в березні цього року. Метою кампанії «Студенти проти корупції» є інформаційно-просвітниць­ ка діяльність серед студентства, однієї з найбільш активних частин громадянсь­ кого суспільства, щодо антикорупцій­ ної реформи та системи роботи Національного антикорупційного бю­ ро України. Саме молоде покоління в майбутньому вирішуватиме долю нашої країни, і воно має знати, що антикорупційна реформа є надзвичайно важливою.

Головний редактор – Олеся ФЕСИК. Кореспонденти – Ігор ОЛЬШЕВСЬКИЙ, Валентина КОРНІЙЧУК. Літературний редактор – Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО. Фото з архіву відділу зв’язків із громадськістю та Артура ОПЕЙДИ

Існує два види сприйняття корупції. Перший – як норма, невід’ємна частина життя, а другий викликає подив і перед­ бачає повне її виключення. На жаль, у нашій країні корупція стала невіддільною частиною життя пересічного українця, і з цим потрібно боротися. Не може бути толе­ рантного ставлення до корупції. До речі, згідно з рейтингом боротьби з корупцією від міжнародної організації «Transparency International», у 2016 р. Україна посіла 130 місце зі 168 країн світу. Така ж кількість балів виявилася в Камеруну, Непалу, Парагваю, Нігерії. Експерт розповіла, що знизити ко­ рупцію можна запобіганням, проти­дією та притягненням до відповідальності осіб, причетних до подібного виду злочину. Поділилася досягненнями антикорупцій­ної реформи: - запуск незалежних антикорупцій­них органів (НАБУ, САП та НАЗК); - запуск е-декларування (визнано одним із найбільших досягнень 2016 р.); - повноцінне впровадження системи електронних закупівель «Prozorro». Вікторія Козаченко також поінформувала про виклики реформи: створення Вищого антикорупційного су­ ду; результати перевірки декларацій та підтримка і довіра громадян. Наостанок експерт закликала не бути байдужими, в майбутньому ставати сумлінними державними службовцями і прагнути до кращого. А начальник відкритого офісу НАБУ Юлія Івахніна розповіла присутнім про історію становлення НАБУ, його унікальність, підслідність і розслідуван­ня бюро, формування штату, структуру НАБУ, можливості працевлаштування тощо. Торік на рахунки держкомпаній повернули 116 млн гривень, виведених корупційними схемами. Також детективи попередили розкрадання в держкомпаніях ще на понад півмільярда гривень. Опісля заступник директора НАБУ Анатолій Новак відповів на всі запитання, які цікавили студентів. Валентина КОРНІЙЧУК

Газету зверстано у відділі зв’язків із громадськістю CНУ імені Лесі Українки. Редакція зберігає за собою право літературного редагування, скорочення прийнятих до публікації текстів і не завжди поділяє позицію авторів публікацій. За достовірність опублікованих матеріалів відповідає автор (рекламодавець).

Обсяг 3 друк. арк. Наклад 1500 прим.