Газета "Наш університет" № 7 (93)

–

7 (93) 20 ñåðïíÿ 2014 ð.

На фото В. Лук’янчука: перший випуск магістрів СНУ імені Лесі Українки за програмою «Подвійний диплом» (с. 5)

ДІАЛОГ ОСВІТЯН І ПРАЦЕДАВЦІВ

МУЗЕЙ АРХЕОЛОГІЇ

c. 4

c. 6–7

УКРАЇНА–ПОЛЬЩА: СПІВПРАЦЯ У СФЕРІ МИСТЕЦТВА

c. 12

20 серпня 2014 р. Ч. 7 (93)

ОФІЦІЙНО

Шановні викладачі, працівники, студенти й аспіранти СНУ імені Лесі Українки!

24 серпня 1991 року здійснилася багатовікова заповітна мрія українського народу – було проголошено незалежність нашої Батьківщини. Ця вікопомна дата ввійшла в історію як ще одна славна віха у становленні нашої державності, адже народ отримав змогу працювати в ім’я України. На жаль, чимало хто впав в ейфорію, сприйнявши суверенітет нашої держави й непорушність її меж як щось назавжди дане й остаточно виборене. Сьогодні ми пожинаємо гіркі плоди такої суспільної безтурботності й недалекоглядності. Двадцять третю річницю історичного Акта наш народ зустрічає в умовах жорстокого іспиту на виживання й порятунок, на право не зватися, а бути справді вільною, незалежною, сильною європейською державою, і цей іспит ми мусимо з честю витримати. Маємо бути гідними громадянами країни й пам’ятати, що за її незалежність і свободу покладено стільки людських життів… Нелегко добирати вітальні слова нині, коли вирішується доля соборності нашої держави, проте в ці знакові дні я вітаю вас, дорогі викладачі, працівники, студенти й аспіранти Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, зі святом віри в непереможність народного руху, святом надії на дальше сходження України щаблями європейського вибору, на її майбутню силу, міць, єдність і непорушність кордонів. Здоров’я всім, миру, мужності й оптимізму! Слава Україні! Ігор КОЦАН, ректор СНУ імені Лесі Українки

З Днем Незалежності України! День Незалежності – найважливіше державне свято України – символізує національну єдність і спільну відповідальність за майбутнє країни. Ще з часів Київської Русі українці прагнули жити вільно, сповідувати власні традиції та звичаї. 24 серпня 1991 р. стало визначною датою, золотою сторінкою в історії молодої держави. Цей день започаткував нову епоху в житті українського народу, законодавчо закріпивши його вікові, демократичні прагнення до національного відродження, духовної свободи, економічного зростання, культурного піднесення. Творення історії – обов’язок кожного з нас. Немає значення, де ми народилися: в Києві чи Севастополі, Львові чи Донецьку, Полтаві чи Одесі, якою мовою говоримо... Важлива лише цілісність нашої Батьківщини і наше спільне майбутнє. Пам’ятаймо: тільки разом ми можемо його змінити на краще, бути господарями на своїй найбагатшій, прекрасній і чарівній українській землі. Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди (В. Сосюра). Зі святом Вас! Слава Україні!

Ігор ПАЛИЦЯ, голова Наглядової ради СНУ імені Лесі Українки

ВІ-ТА-Є-МО! Ректорат, профспілкові комітети Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки щиро вітають із ЮВІЛЕЯМИ:

ГЕЙ Мирославу Іванівну – доцента кафедри іноземних мов гуманітарних спеціальностей; КОВАЛЬЧУКА Івана Анатолійовича – доцента кафедри політології; МЕЛЬНИК Галину Володимирівну – інженера кафедри геодезії, землевпорядкування та кадастру; ПЕТРОВСЬКУ Надію Максимівну – доцента кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин; ПРІМУ Раїсу Миколаївну – професора кафедри педагогіки; ПХИДЕНКА Ігоря Станіславовича – доцента кафедри нової та новітньої історії України; СІВАЧИНСЬКОГО Івана Васильовича – коменданта навчального корпусу F; СІРУКА Миколу Володимировича – старшого викладача кафедри музичних інструментів; ХАЙДЕМЕЙЄР Віру Павлівну – професора кафедри німецької філології; ШЕВЧУК Любов Володимирівну – старшого лаборанта кафедри зоології; ЯСТРУБЕЦЬКУ Галину Іванівну – доцента кафедри української літератури.

Бажаємо міцного здоров’я на многії літа, нехай Ваше життя сповнюється любов’ю та добром, натхненними думками й щирими почуттями! Зичимо невпинного руху вперед і нових звершень на професійній ниві!

2

20 серпня 2014 р. Ч. 7 (93)

ОФІЦІЙНО

Законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави – питання парламентських слухань 2 липня відбулися парламентські слухання «Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави», ініційовані Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти. У засіданні взяла участь делегація Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки у складі проректора з наукової роботи, доктора юридичних наук, професора Михайла Яцишина та кандидатів юридичних наук, доцентів кафедри кримінального права і процесу Юлії Фідрі й Олександра Крикунова. Мета цих парламентських слухань – напрацювання нових підходів до реформування та розвитку наукової сфери в Україні в контексті підготовки змін до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність». До участі в парламентських слуханнях долучилося загалом понад 500 учасників – народні депутати, керівники Уряду, представники Адміністрації Президента України, Ради національної безпеки і оборони, національних академій наук, керівників і представників місцевих органів державної виконавчої влади й органів місцевого самоврядування в галузі науки, працівників наукових установ, вищих навчальних закладів, наукових кіл, Профспілки працівників освіти і науки Укра-

їни, громадських організацій. Розпочинаючи роботу заходу, заступник Голови Верховної Ради України Руслан Кошулинський наголосив на тому, що парламентські слухання мають визначити, які завдання є головними сьогодні для підтримки наукової галузі. У своєму виступі міністр освіти і науки України Сергій Квіт визнав, що впродовж довгих років вітчизняні науковці не мали належної підтримки з боку українського законодавства і здійснювали свою роботу фактично на голому ентузіазмі. Проте прийняття нового закону «Про вищу освіту» допоможе подолати перепони і для науки. Сергій Миронович висловив переконання, що сучасний розвиток науки – запорука майбутнього України як високотехнологічної, демократичної та європейської держави. Обговорюючи законопроект про науку та науково-технічну діяльність, голова профільного комітету Лілія Гриневич поінформувала, що до створення документа були залучені

представники різних груп. У результаті попередніх обговорень спочатку було отримано концепцію законодавчих змін, а потім і сам законопроект, який потрібно разом доопрацювати. У законопроекті, зокрема, усувається підґрунтя для «фінансової дискримінації» галузевої науки, створюються передумови для запровадження грантової системи для прикладних досліджень. Важливо й те, що документом передбачено й соціальний захист вітчизняних науковців. Учасники слухань у своїх виступах зазначали, що останні двадцять років в Україні фактично відсутній запит на наукові дослідження і високотехнологічні розробки, держава майже не надає реальних пріоритетів цьому напряму, а наука існує за залишковим принципом фінансування. Також залишено без уваги систему державного управління науково-технічною сферою, яка наразі неефективна. Думки вчених збігалися на тому, що в Україні відсутні дієві механізми довго та середньострокового прогнозування і планування соціально-економічного розвитку держави, застаріла технологічна база науки та бракує коштів для проведення наукових досліджень сучасності. Насамкінець науковці й експерти наголосили, що вітчизняна наука ще має потенціал, а фінансова підтримка держави та законодавче забезпечення зможе дати новий шлях розвитку науково-технічної сфери України. Вл. інф.

СНУ імені Лесі Українки боротиметься з плагіатом Як відомо, 1 липня Парламент ухвалив новий Закон «Про вищу освіту», який передбачає низку реформ освітньої галузі. Одна з них – створення Національного агентства якості вищої освіті, в котрому буде функціо­ нувати комітет із боротьби з плагіатом. Для запобігання плагіату серед викладацького складу, докторантів, аспірантів, здобувачів наукового ступеня та студентів усіх форм навчання, розвитку навичок коректної роботи із джерелами інформації,

дотримання вимог наукової етики та поваги до інтелектуальних надбань, активізацій самостійності й індивідуальності при створенні авторського твору і відповідальності за порушення загальноприйнятих правил цитування у СНУ імені Лесі Українки розроблено положення «Протидія плагіату в університеті» й упроваджено програму «AntiPlagiarism». Для недопущення плагіату в роботах тексти піддаватимуть аналізу в системі «Anti-Plagiarism», яка виявлятиме неправомірне використання чужої інформації без виділення її як цитати, парафрази, компіляції, неправильно оформлені цитати. Після перевірки буде виданий висновок про результати

аналізу праці. Цей висновок братиметься до уваги при здачі та захисті наукових робіт. Вл. інф.

3

20 серпня 2014 р. Ч. 7 (93)

ОСВІТА–НАУКА–КАР’ЄРА Студенти-інформатики – дипломанти «KPI OPEN–2014» За словами великого педагога Я. А. Коменського, «порівняння – основа мислення і пізнання». Лише порівнюючи, можемо об’єктивно визначити свій рівень. Саме тому студенти кафедри прикладної математики та інформатики СНУ імені Лесі Українки активно беруть участь у різноманітних конкурсах наукових робіт, програмних розробках, олімпіадах.

30 червня – 5 липня дві наші команди «Everest1» (Олександр Кушнір, Богдан Борсук, Михайло Волошин) та «Everest2» (Олександр Семенюк, Василь Корніюк, Андрій Хом’як) випробували власні сили в IX Міжнародній відкритій студентській олімпіаді з програмування імені C. О. Лебєдєва та В. М. Глушкова «KPI OPEN–2014». Цьогоріч вона пройшла на базі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Змагатися, показуючи своє вміння швидко і правильно розв’язувати складні задачі, довелося серед 79 командучасниць із 45 навчальних закладів із України, Естонії, Угорщини.

Як відомо, справжній спортсмен починає підготовку до наступних змагань, тільки-но приїхавши з попередніх. Так і наші хлопці впродовж навчального року розв’язали не один десяток олімпіадних задач. У виші їм систематично допомагав аспірант кафедри прикладної математики та інформатики Олександр Карпевич. Не менш важливими, зокрема під час олімпіади, були й цінні поради та підтримка тренера команд, доцента Тетяни Чепрасової. Усе це й дало змогу підтвердити високий рівень наших студентів на міжнародній арені з програмування. За результатами двох турів олімпіади «KPI OPEN–2014» команда «Everest1» увійшла в десятку перших і була відзначена дипломами за кращі результати; «Everest2» зуміла піднятися на 41-шу позицію, що теж похвально. Загальний же рейтинг очолила команда спудеїв Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сергій СТЕПАНЮК, старший викладач кафедри прикладної математики та інформатики

4

Діалог освітян та працедавців 24 червня в конференц-залі бібліотеки СНУ імені Лесі Українки відбувся круглий стіл «Університет та працедавці: співпраця для якості освіти». Ініціатором заходу виступив кандидат фізико-математичних наук, доцент, керівник напряму автоматизації виробничих процесів АТ «УГМК» Валентин Собчук. Активізація співробітництва та налагодження якісного зворотного зв’язку між навчальним закладом і роботодавцями – відповідь викликам, які стоять перед освітою та економікою України сьогодні. На круглий стіл завітали представники таких знаних на Волині, в Україні та за кордоном потужних компаній, як ПрАТ «Волиньхолдинг» (начальник відділу із роботи з персоналом Світлана Пілюк наголосила, що цьогоріч вперше практика на підприємстві оплачуватиметься, а також зазначила, що вони зацікавлені в хіміках, біологах, студентах, які закінчили факультет міжнародних відносин, філологах, зокрема викладачах іноземної мови), СП ТОВ «Модерн-Експо» (начальник відділу із роботи з персоналом Наталія Йонік), ТОВ «Континіум-Трейд» (начальник відділу кадрів Сергій Маленицький), ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» (начальник відділу з управління персоналом Марина Кущенко), а також комерційний директор гіпермаркету «Нова лінія» у Луцьку Віктор Мозоль, приватний підприємець Сергій Леонтьєв та ін. Лесин виш на заході представляли проректор із наукової роботи, доктор юридичних наук, професор Михайло Яцишин, декан факультету міжнародних відносин, кандидат географічних наук, доцент Сергій Федонюк, начальник відділу молодіжної політики та соціальної роботи Володимир Захожий, декан математичного факультету, кандидат фізико-математичних наук, доцент Ігор Ковальчук, начальник відділу сприяння працевлаштуванню студентів і випускників вишу Ірина Лещук. Проректор із наукової

роботи Михайло Яцишин привітав присутніх роботодавців та студентів і зазначив: «Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки не лише зацікавлений у співпраці з працедавцями, а й сам є найбільшим роботодавцем у регіоні, бо в нас більше тисячі працівників, навчається понад 12 тис. студентів». Михайло Михайлович закцентував на важливості таких зустрічей для ефективнішої та змістовнішої діяльності вишу, запевнив, що університет максимально сприятиме, щоб роботодавці знайшли в наших студентах і працівниках надійних партнерів для реалізації стратегічних завдань, і наостанок пригадав цитату із «біблії» підприємництва – книги Айн Ренд «Атлант розправляє плечі»: «Молоді люди, коли ви бачите, що благами користується той, хто не виробляє кінцевого продукту, а виробляє зв’язки, краще живе не той, хто працює, а хто керує, пам’ятайте: таке суспільство перебуває на грані безодні». На заході було обговорено питання відповідності рівня підготовки випускників ВНЗ вимогам реального бізнесу та їх подальшого працевлаштування; особливості діяльності підприємств в умовах нової політичної та економічної реальності; якості й навички, які сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності випускників на ринку праці в різних сферах бізнесу; особливості кадрової політики тощо. Погляд сьогоднішніх випускників на ринок праці, їхнє розуміння, очікування та рівень готовності озвучила представниця органу студентського самоврядування Юлія Поліщук. Отже, СНУ імені Лесі Українки налагоджуватиме інструменти покращення взаємодії університету та роботодавців у питаннях забезпечення максимальної відповідності навчальних програм потребам ринку праці. Усі присутні одностайно погодилися з важливістю злагодженої роботи і спільного (за участю вишу та працедавців) розв’язання питань щодо організації, підготовки, проведення практичних занять, екскурсій та виробничої практики студентів.

Інна МОГІЛЕВСЬКА

20 серпня 2014 р. Ч. 7 (93)

«ПУТІВКИ» В МАЙБУТНЄ

Хай щастить Вам, магістри!

8 липня у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки 307 найкращих випускників отримали диплом магістра. 122 фахівцям вручили дипломи з відзнакою. Розділити радість свята прийшли представники владних структур, ділові партнери, науковці, зокрема ректор Вищої школи економіки та інновацій Мірослав Ярош, проректор із навчальної роботи і співробітництва Маріан Стефаньскі, спеціаліст у справах міжнародної співпраці Ольга Сакалош, віцеконсул Консульства Республіки Польща у м. Луцьку Дорота Дмуховська, директор Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій НПУ імені М. П. Драгоманова, заслужений діяч науки і техніки України Володимир Євтух, голова Волинської ОДА Григорій Пустовіт, мер міста Микола Романюк. Історичною подією цих урочистостей став випуск 9 магістрів, які навчалися за програмою «Подвійний диплом». Вони впродовж двох років паралельно здобували фах у Лесиному виші та Вищій школі економіки та інновацій у м. Любліні (Польща). До слова, станом на сьогодні навчання за програмою «Подвійний диплом» продовжується: 10 студентів математичного факультету опановує спеціальність у Краківській гірничометалургійній академії імені С. Сташіца, а ще 20 – у Вищій школі економіки та інновацій (Люблін). Перші вітальні слова, побажання та настанови висловив ректор СНУ імені Лесі Українки, доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Ігор Коцан: «Шановні випускники, надіюсь, що всі ваші плани, амбітні, грандіозні, будуть реалізовані. Дякую магістрам за те, що обрали наш університет, викладачам за те, що прищепили любов до знань і навчили творчо мислити, а батькам за те, що виховали справжніх патріотів України». Ігор Ярославович також розповів, що сьогодні ми можемо похвалитися реальними результатами міжнародної співпраці – вручення документів про вищу освіту за програмою «Подвійний диплом»; наступним кроком стане

відкриття Школи європейських студій спільно з Варшавським університетом, сертифікованих курсів із європейської демократії для працівників органів державного управління, працівників освіти та правоохоронних органів, Інституту національної безпеки, Бюро міжнародних програм і грантів. З вітальними словами та благословенням до молоді, батьків, гостей, професорськовикладацького складу звернувся капелан вишу, отець Михайло (Бучак), який закликав усіх помолитися, бо слово без молитви нічого не варте, і побажав бути людиною за будьяких обставин та, звичайно ж, миру. Теплі слова лунали з уст голови Волинської ОДА Григорія Пустовіта: «Шановні викладачі й магістри, гості! Сьогодні у нас велике свято. Понад 300 випускників отримають диплом про закінчення Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки – прекрасного вищого навчального закладу, одного з найкращих в Україні, який уже сьогодні навчає за європейськими принципами, методами, дає ґрунтовні знання, досвід, дає змогу своїм випускникам упевнено дивитися у власне майбутнє. Дорогі випускник, за вашою спиною залишаються роки студентського життя, перші наукові відкриття, величезний запас знань, та перед вами відкриються двері в новий світ, де ви муситимете боротися і перемагати, відстоювати себе. Бажаю вам перемог, професійного зростання. Університет – це лише перша сходинка, навчатися потрібно завжди». Вітання, побажання, настанови, поради, квіти, пісні, усмішки і довга-довга фотосесія – ось основні моменти цього свята. Проте сьогодні випускник повинен усвідомити успіхи, досвід і знання, набуті впродовж навчання, та з вірою у власні сили, творчі й інтелектуальні здібності торувати шлях у безмежний і неповторний життєвий простір. Диплом магістра – це фініш і водночас старт. Тож удалого вам кар’єрного старту! У щасливу путь, випускники! Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО

Іноземці отримали свідоцтва про закінчення підготовчого відділення 1 липня у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки відбулося вручення свідоцтв про закінчення підготовчого відділення, на якому 20 студентів із Конго, Сенегалу, Камеруну, Гани опановували українську мову та профільні предмети (хімію, математику, фізику, біологію) майбутньої спеціальності. Вітали сьогоднішніх випускників із успішним завершенням підготовчих курсів педагоги української мови Ніна Данилюк і Тетяна Масицька, математики та інформатики Ірина Марценюк, методист підготовчого відділення Валентина Кихтюк, працівник відділу міжнародних зв’язків Максим Войчук. Завідувач кафедри романських мов та інтерлінгвістики, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Ніна Данилюк зазначи-

ла, що навчання проходило кількома мовами – англійською, французькою, українською, проте велику увагу приділено вивченню останньої. Ніна Олексіївна наголосила, що іноземні студенти вивчали українську мову та пізнавали українську культуру не тільки на заняттях в аудиторіях, а й під час безпосередньої участі у вечорах до календарних свят – Андріївські вечорниці, Різдво, Новий рік, із нагоди дня народження Лесі Українки й Тараса Шевченка, у театралізованих постановках, а також у процесі незабутніх екскурсій. З подячними словами іноземці звернулися до своїх наставників. Кожен зі студентів із посмішкою згадував той час, коли нічого не розумів українською мовою. Проте завдяки цінним знанням і корисним порадам викладачів вони вже говорять українською. Свідоцтво про закінчення підготовчого відділення – мрія кожного випускника і документ початку професійного життя. Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО

5

20 серпня 2014 р. Ч. 7 (93)

МУЗЕЙ АРХЕОЛОГІЇ

Шануй сліди минулого Археологія нагадує складання з розрізнених шматочків картини-головоломки, та й ще за умов, коли багатьох шматочків не вистачає

Пам’ять і знання минулого заповнюють світ, роблять його цікавим і значним, без минулого світ для людей порожній. Знання історичного минулого – надзвичайно важливий вимір світу. Без роботи археологів людству навряд чи вдалося б так добре його пізнати. Археологія – це ніби з’єднувальна ланка між минулим, сьогоденням і майбутнім. Історія виникнення музею археології Лесиного вишу У далеких 1970–1980-х рр. знаний археолог, викладач Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки Михайло Кучинко розпочинає масштабне археологічне дослідження Волині, зокрема території середньовічного міста та багатошарові приміські поселення Лучеська. Відзначимо земляні роботи на західному схилі Ринкового пагорба, вивчення середньовічного культурного шару району вулиці Львівської. Тоді на правому березі р. Стир поміж колишніми селами Двірець і Біваки віднайдено козацький човен-довбанку ХV–ХVІ ст. завдовжки 13 м. У 1975–1976 рр. експедиція Луцького педінституту на чолі з Михайлом Михайловичем провела розкопки на дитинці й окольному городі Володимира-Волинського. Досліджено рештки дерев’яних споруд

6

На фото: завідувач музею Зоряна Кучинко показує студентам, як реставрують горщики княжої доби. 1977–1989 рр. – розкопки городища Х−ХІ ст. у с. Городище-2 Луцького району. Вдалося встановити, що це була садиба волинського феодала на зразок європейського рицарського замку. Оскільки це городище на Волині поки що єдине серед такого роду пам’яток, то воно може слугувати еталоном. Саме в цій садибі в липні 1983 р. у підвальному приміщенні боярського терему на глибині понад 2 м віднайдено срібний скарб, який нині зберігається у Волинському краєзнавчому музеї, а світлини гривен, браслетів і намистин у натуральну величину прикрашають стіни Музею археології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Він складається з п’яти плетених нашийних гривен-обручів, трьох наручних браслетів і шести срібних, завбільшки із середній волоський горіх, намистин, оздоблених срібними кульками. На кожній намистині напаяно по кілька сотень маленьких зернинок. Гривни майстерно сплетені з 4–8 товстих срібних дротів. На двох гривнах між цими дротами вплетені тонкі золоті дротики, що створює враження легкості й ажурності виробів, незважаючи на їхню масивність. Браслети сплетені з двох товстих дротів, кінці яких оформлені у вигляді зміїних голівок. Прикраси датуються X–XI ст. Маючи такі солідні здобутки, 17 березня 1975 р. М. Ку­чин­ко пише службове подання про заснування першого в Луцько-

му педінституті Музею археології. Ці плани вдалося втілити у життя 9 березня 1977 р. «Офіційне відкриття музею відбулося у день народження Тараса Шевченка, – розповідає завідувач музею Зоряна Кучинко.

– Усім відомо, що Тарас Григорович шанував археологію, цю, за його словами, “таємничу матір історії”, натхненно працював у Київській археологічній комісії, замалював чимало пам’яток старовини. Влітку 1846 р. під м. Фас­товом разом із професором Миколою Іванишевим був на розкопках кургану Перепит. У 1848–1849 рр. як художник фіксував середньоазійські стародавні укріплення під час описової експедиції Аральського моря. Був рисувальником геологічної експедиції біля г. Кара-Тау на півострові Мангишлак (Казахстан). Тож музей став своєрідним подарунком і Тарасові, і нашому народу». Спершу експозиція музею розміщувалася по вул. Леніна, 2 (нині просп. Волі, 2) в одній кімнаті на саморобних стелажах. 1984 р. за сприяння ректора Нестора Бурчака під музей виділено велику лекційну аудиторію (корпус на вул. Винниченка, 30), виготовлено музейні вітрини з електричною підсвіткою, діораму «Стоянка первісних людей», макет давньоруського городища, археологічну карту Волині. Безперечно, саме під керівництвом М. Кучинка музей став центром науководослідної роботи студентів і цінним історичним джерелом, яке дає інформацію про умови життя людей у минулому, їхню працю, побут, культуру, творчість, знаряддя праці, одяг, зброю, прикраси, інші речові пам’ятки попередніх епох. Саме у 80-х розголос про музей досяг апогею. Розпочалося справжнє паломництво школярів, студентів, усіх любителів старовини. Лише впродовж жовтня 1984-го – грудня 1993 р. музей відвідало понад 5 тис. осіб.

1994 р. музей переведено на історичний

20 серпня 2014 р. Ч. 7 (93)

МУЗЕЙ АРХЕОЛОГІЇ

На фото: професор Михайло Кучинко проводить лабораторне заняття зі студентами-археологами факультет (вул. Шопена, 24). Його експозиція розмістилась у двох аудиторіях.

30 березня 2005 р. завдяки клопотанню тодішнього завідувача Музею археології Валентини Петрович музей отримав свідоцтво і паспорт, зареєстровані Міністерством освіти і науки України. А через п’ять років, 2010-го, йому присвоєно звання «Зразковий музей». У різні роки завідувачами музею були Григорій Охріменко (2003–2004), Валентина Петрович (2004–2005), Тетяна Яцечко (2005–2013). Із 2013 р. цю працю продовжує Зоряна Кучинко. Тоді ж з ініціативи декана історичного факультету, кандидата історичних наук, доцента Анатолія Шваба тут зроблено ремонт, поновлено старий і відкрито нові розділи експозиції музею.

Музей археології сьогодні Переступивши поріг цього осередку національної пам’яті, відвідувача зустрічають корифеї археології Волині; стенди із фотографіями з археологічної практики, публікації працівників кафедри археології, давньої та середньовічної історії України,

присвячені Волині; ювілейні значки (наприклад, Миколи Гоголя. Це, як зауважує пані Зоряна, «своєрідний родовід письменника у гербах»); представлена духовна культура Волині (амулети, обереги, предмети християнського культу); є виставка історичної геральдики (значки, присвячені геральдиці міст України та зарубіжних країн). Нова колекція – значки музеїв і заповідників. Експозиція музею поділена за тематичними розділами. За керівництва Зоряни Кучинко відкрито новий зал, присвячений добі Середньовіччя та Козаччини. Тут можна побачити деревообробні знаряддя, предмети ковальського ремесла, побуту, ювелірні вироби XV–XVIII ст. (персні, бронзові запонки, оздоби шкіри, дзвіночки до кінської збруї). Прихильники нумізматики та сфрагістики отримають справжню насолоду й поповнять свої знання, переглянувши римські монети І ст., соліди (боратинки) Яна Казимира 50–60 рр. XVII ст., монети різних країн світу (США, Португалія, Італія, Бельгія, Австрія, Франція, Іспанія, Польща, Латвія, Литва, Чехія, Нідерланди, Велика Британія та ін.), пам’ятні медалі та відзнаки, стенди, які відкривають історію української гривни, почи-

наючи з XI–XII ст. Безперечно, абсолютно на всіх відві­ дувачів незабутнє враження справить музей первісної і слов’яно-руської археології, адже де ще можна побачити черепи неандертальця, кроманьйонця, бивні, зуб і кістку мамонта, зуби коня тарпана... Музей археології – це не лише місце зберігання археологічних пам’яток, а й практичної роботи студентів історичного факультету. Тут вони проходять другий етап своєї археологічної практики – лабораторні дослідження (обробка й реставрація археологічних матеріалів, їхня шифровка тощо). Сьогодні в музеї працюють студенти-практиканти Віталій Демидюк, ­Тетяна Одарчук, Іван Євтушок, Артем Юхимчик, Катерина Прищепа, Ірина Ковальчук, Тетяна Стременюк й Інна Сахно. Діє тут й археологічний гурток під керівництвом доцента Григорія Охріменка, де майбутніх краєзнавців-археологів навчають опрацьовувати знахідки, проводити екскурсії тощо. Загалом у музеї розміщено близько 1500 артефактів. Запрошуємо і вас доторкнутися до історії! Інна МОГІЛЕВСЬКА

7

20 серпня 2014 р. Ч. 7 (93)

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

Засідання ради Західного наукового центру НАН України 27 червня відбулося виїзне засідання ради Західного наукового центру НАН України у м. Львові. Від Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки участь у зібранні взяла кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародних економічних відносин та управління проектами, член-кореспондент АЕНУ Наталія Науменко. Головне питання цієї зустрічі – модернізація і переоснащення сучасного міського та приміського електротранспорту, враховуючи досвід новітніх технологій і виробництва. Учасники побували на заводі «Електронтранс» корпорації «Електрон», де ознайомились із новими технологіями та продукцією. Під час обговорення розглянуто найважливіші аспекти проблеми модернізації та переоснащення сучасного міського транспорту. Рада Західного наукового центру НАН України і МОН України відзначає, що ПАТ «Концерн-Електрон» активно розвивається як машинобудівна корпорація. На новоствореному спільному українсько-німецькому підприємстві «Електронтранс» розроблено

й виготовлено перший у СНД низькопідлоговий, вузькоколійний трамвай, який повністю відповідає європейським вимогам безпеки та комфорту. Поряд із серійним виробництвом трамваїв для колій різної ширини підприємство розпочало виготовлення тролейбусів, автобусів і електробусів власної розробки – вже достатньо відомих та інноваційних видів міського транспорту. Автомобілебудівний завод «Електронмаш» розробляє і виготовляє багатофункціональні комунальні автомобілі – універсальні повнопривідні механізовані комплекси зі змінними кузовами та навісним обладнанням. «Електронмаш» розпочав виробництво позашляхових повнопривідних автомобілів швидкої медичної допомоги для сільської і гірської місцевостей.

Поряд із новими напрямами діяльності «Електрон» успішно розвиває традиційні виробництва високотехнологічної та конкурентної продукції. Зокрема, підприємство корпорації – НВП «Карат» спеціалізується на розробці технологій та налагодженні промислового виробництва матеріалів для електроніки. Його продукцію використовували для створення надчутливих детекторів Великого андронного колайдера. Для розвитку наукоємних виробництв «Електрон» тісно співпрацює з такими науковими установами, як Національний університет «Львівська політехніка», Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, Львівський національний університет ім. І. Франка. Результатом цієї науково-практичної зустрічі стала ухвала виїзного засідання Західного наукового центру НАН України (голова – академік НАН України Зіновій Назарчук), у якій йшлося про звернення до обласних рад регіону, Львівської міської ради з клопотанням про необхідність розроблення програми модернізації та переоснащення сучасного міського транспорту із залученням вітчизняних виробників і науковців. Наталія ПАВЛІХА, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин та управління проектами

Непереборна жага до перемоги Максима Богдана 21–22 червня в м. Брауншвейг (Німеччина) відбувався командний чемпіонат Європи з легкої атлетики. Третьокурсник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Максим Богдан під час змагань із метання списа виборов бронзу з результатом 80,93 м. Продемонструвати такий показник (із першої спроби!) Максиму не завадила навіть травма плеча, отримана незадовго до чемпіонату. Окрім того, на липневому чемпіонаті України з легкої атлетики у Кіровограді наш студент знову став першим серед молоді.

8

Максим Богдан – спортсмен-інструк­ тор штатної збірної команди України з легкої атлетики. Перший тренер – Володимир Засєкін. Із 2008 року спортсменом опікується тренер-викладач ДЮСШ Луцького району Володимир Сахарук. У березні 2013 року Максим став чемпіоном України серед юніорів у м. Ялті, де виконав норматив майстра спорту, й потрапив в юніорську збірну з легкої атлетики, в складі якої у липні того ж року під час чемпіонату Європи серед юніорів у м. Рієті встановив юніорський рекорд у метанні списа – 78,77 м та виконав норматив майстра спорту міжнародного класу. Цьогоріч у лютому в м. Ялті Максим став чемпіоном України серед молоді й установив особистий рекорд – 80,40 м. Під час зимового Кубка Європи серед молоді з метань у м. Лейрії (Португалія) в складі збірної України переміг у змаганнях із метання списа з найкращим результатом сезону в світі та молодіжним національним рекордом України – 83,41 м.

Вітаємо Максима та бажаємо впевненості у власних силах, здоров’я, наснаги та нових перемог, зокрема під час першості Європи з легкої атлетики у м. Цюріху! Інна МОГІЛЕВСЬКА

20 серпня 2014 р. Ч. 7 (93)

КНИЖКОВІ НОВИНКИ

«Горить моє серце»: пісенний дарунок сучасникам і нащадкам Знаючи доробок заслуженого діяча мистецтв України, лауреата премії імені Степана Кривенького, професора Мирослава Стефанишина, смію твердити: до цього видання він ішов довго – либонь, усе своє творче життя. Кожен новий твір, кожна збірка пісень наближала композитора до того урочого моменту, коли постає питання про публікацію книги, де доробок митця був би представлений якнайповніше. Збірка «Горить моє серце» – саме таке видання. Власне, вдалу спробу створення вибраного (щоправда, звукового) зроблено ще кілька років тому, коли студія Павла Завади видала чотири аудіодиски з творами композитора. Але оскільки обсяг компактдиска все-таки обмежений, «за кадром» лишилося чимало цікавих і вартісних творів. У збірнику ж «Горить моє серце» цю вимушену прогалину заповнено максимально: до видання ввійшло більше як сто композицій – солоспівів, пісень для дуетів, тріо, квартетів, ансамблів, хорів. Жанрове й тематичне розмаїття – це не лише свідчення багатогранності обдарування Мирослава Степановича, а й результат самовідданої (не побоюся сказати – жертовної) праці маестро в царині музичного мистецтва, здатності митця відчувати народні болі й радощі як власні, результат того стану, який Леся Українка описала у вірші, що став однією з пісень М. Стефанишина, а його перші рядки – назвою етапної збірки композитора – «Горить моє серце»… Поезія славної дочки Волині – особливо трепетна й зворушлива тема для пана Мирослава. «Горить моє серце,», «Реве-гуде негодонька», «Ноктюрн», «Давня весна», «Вечірня година», «Місяць яснесенький» – це далеко не повний перелік композицій, навіяних творчістю великої поетеси. Звертається митець і до спадщини інших наших класиків (Тараса Шевченка, Івана Франка). Список же поетів ХХ–ХХІ ст. настільки великий, що зайняв би не одну сторінку – від

Дмитра Луценка до Степана Пушика. Значне місце у цьому списку посідають волинські автори (а також уродженці Лесиного краю) – Олександр Богачук, Петро Мах, Йосип Струцюк, Василь Гей, Надія Гуменюк, Віктор Вербич, Петро Гоць та ін. Гадаю, що молодим композиторам варто повчитись у маестро особливому таланту відчуття тексту. Це відчуття в Мирослава Стефанишина взагалі виняткове, завдяки чому досягається нерозривна гармонійна єдність мелодії й слів. Своєрідний лейтмотив збірки «Горить моє серце» – образ Волині, зокрема Луцька: починаючи з «Пісні про Волинь» на слова Михайла Білецького, композитор продовжує творити пісенний портрет Лесиного краю та його окраси – міста над Стиром. За прикладами далеко ходити не доводиться – це славнозвісні «Пісня про Луцьк», «Задивився Луцьк на вроду» (сл. О. Богачука), «Моє місто» (сл. П. Маха), «Над Стиром небо зоряне» (сл. О. Лупія), «Понад Стиром верби гнуться» (сл. Й. Струцюка), «Моя лучанко» (сл. Я. Андрусяка), «Ода Луцьку», «Луцький замок» (сл. М. Мартинюка). Врешті-решт, кожна з пісень про місто, яке стало для композитора рідним, – яскрава грань його Лучеськіани. Джерела становлення митця коріняться у його дитинстві, яке минуло в мальовничому карпатському селі Бовшеві, в родині Степана Стефанишина – кращого бовшівського скрипаля, першого організатора й очільника сільської музичної капели. У передмові до фольклорної збірки «Бовшівські піснеспіви» пан Мирослав так згадує про вплив на нього пісенних скарбів рідного краю: «Народні пісні побутували в повсякденному житті, а також в обрядах. Під час масових гулянь на просторому зеленому лузі звучали високодуховні й патріотичні співи. Участь у них брали люди різного віку, а особливо – молодь. Важко уявити собі кращу школу виховання наступних поколінь – кожен учасник таких пісенних походів мав за честь і гордо, з великою любов’ю вершив це зворушливе

таїнство». Народна пісня з її винятковими прикладами мелодики та гармонії прищепила майбутньому митцеві любов до хорового співу, хорової творчості і назавжди визначила пріоритет його подальшої діяльності як композитора і хормейстера. Тож і не дивно, що велику увагу в збірці М. Стефанишина приділено творам, де ­майстерно використано можливості людського голосу в їх поєднанні в неповторну хорову чи ансамблеву звучність, що внаслідок дає граничну доступність для виконання цих творів і професійними, й аматорськими колективами. Згадаймо хоча б «Ой чого ти почорніло...» (вірші Т. Шевченка), «Горить моє серце» й ­«Місяць яснесенький» (вірші Лесі Українки), ­«Зацвіли черешні», «Журавель курличе», «Сопілчина» (сл. О. Богачука), «Тополина дума» (сл. П. Ма­ха), «Дума про Берестечко», «Сурми за горою», «Мовчить зоря» (сл. Й. Струцюка), «Ода Луцьку» (сл. М. Мартинюка), це й численні обробки українських народних пісень – із того цілющого джерела, яке покликало Мирослава Степановича до життя як митця («Ой ішов Джурило з міста», «Червона калина», «Ярема», «Била жінка чоловіка», «Посію я конопельки», «Волинські веснянки», «Ягілочка» тощо). Окремий розділ становлять твори для школи (хоч це не означає, що вчителі музики та співів і керівники дитячих хорів не можуть узяти до репертуару колективу певну «дорослу» пісню – особливо це стосується творів патріотичного звучання). Як уже мовилося, «Горить моє серце» – збірка, найповніша з усіх, що є в щедрому доробку композитора. Збірка етапна. Та жодною мірою не сприймаю її як якусь крапку, фінальну коду в розмаїтій творчості Мирослава Стефанишина, оскільки знаю невтомну, енергійну вдачу композитора й педагога, не раз бував на його зустрічах із учнями шкіл, училищ, студентами вищих навчальних закладів (завжди дивуюсь, як блискуче вдається маестро зацікавити аудиторію, задати тон невимушеної, неформальної, задушевної та щирої розмови про життя в музиці та музику в житті). В одному немає сумніву: нова книга митця – чудовий подарунок усім, хто любить музику й пісню, всім, хто співає і вчить цьому мистецтву інших, причому дарунок цей стосується і сучасників, і нащадків, адже Україна доти жива, доки жива пісня. Ігор БЕРЕСТЮК

9

20 серпня 2014 р. Ч. 7 (93)

ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ

Коли у серці – те, що не вмирає…

1 серпня минає сто перша річниця від дня відходу в інші виміри славної доньки українського народу, авторки безсмертної «Лісової пісні» Лесі Українки. З нагоди цієї сумної дати до пам’ятника великій поетесі прийшли всі залюблені в Лесине слово й хто має його за свій дороговказ. Священики Свято-Троїцького кафедрального собору відслужили панахиду за упокій душі Лариси Косач. Представники влади, громадських організацій і творчої інтелігенції міста й області поклали квіти до пам’ятника славетній краянці. Своєрідний портрет Лесі Українки, світоча народу та спадкоємниці віщого дару Великого Кобзаря, на тлі сучасної буремної епохи вималювала у своєму виступі відома письменниця, член Національної спілки письменників України, заслужений журналіст України, лауреат багатьох престижних літературних премій Надія Гуменюк. Ар-

тистка Волинського академічного обласного театру ляльок, лауреат Всеукраїнського конкурсу професійних читців «Лесині джерела» (м. Новоград-Волинський) Юлія Тузова, учениця Луцької гімназії № 4 імені Модеста Левицького та вихованка театру «Коло Лесі», переможниця обласного конкурсу «Твій Шевченко» Христина Кулієва представили поетичні композиції за творами геніальної письменниці. Усе це, і особливо поминальний па-

растас, створило врочисту й скорботну атмосферу пам’яті та своєрідний ефект присутності Великої поетеси серед нас, але не мертвої – живої, адже пророче написала вона за два роки до відходу у Вічність: Ні! я жива! я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає. Максим КИРИЛЕНКО

Хвилююча зустріч через півстоліття 12 липня в Музеї історії Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки відбулася зуст­річ випускників 1964 року фізико-математичного факультету колишнього педагогічного інституту. Згадали теплими словами випускників-однокурсників, які пішли із життя, ушанували їх пам’ять хвилиною мовчання. Завідувач музею Галина Фірс розповіла про сьогодення університету, досягнення за минулі 50 років, передала вітання від ректора й адміністрації вишу. Цікавими і зворушливими були спогади колишніх однокурсників набору 1959 року про студентські роки, навчання у дві зміни в аудиторії № 24, де нині функціонує музей. Заняття проходили також у навчальновиробничих майстернях. У цьому ж корпусі розміщувалася бібліотека, у ній студенти готувалися до практичних занять, брали художню літературу. В інституті активно розвивалася худож-

10

ня самодіяльність, відбувалися спартакіади. Відзначили найбільш активних студентів, зокрема В. Ю. Середу, М. Є. Корєнкова, які здобули вчені звання і трудяться на викладацькій ниві й сьогодні. Згадали й сільськогосподарські роботи, на які виїздили в області України та за її межі для збирання врожаю. У найкращі роки свого незабутнього студентського життя поверталися подумки наші ювіляри. У цей час очолював Лесин виш кандидат історичних наук, доцент Д. М. Цимбалюк, мудрий керівник, якого студентство сприймало як турбо-

тливу й доступну людину. Сім’я Литвинчуків (Анатолій Іванович та Катерина Яківна) подарувала музею книгу «Шляхами долі», С. О. Шмайко (Вербуховсь) – світлини студентських літ. Випускники висловили велику подяку всім організаторам зустрічі та гордість за свою альма-матер, яка дала путівку в життя. Галина ФІРС, завідувач Музею історії СНУ імені Лесі Українки

20 серпня 2014 р. Ч. 7 (93)

ДОПОМОГА

Не залишили в біді... Пригадую, як із перших років незалежності основною перевагою України був мир і відсутність «гарячих точок» на її території. Навіть Помаранчева революція була, по суті, «оксамитовою». Побиття учасників Євромайдану в останній день листопада минулого року істотно порушило цей стереотип. Остаточний хрест на ньому поставлено в січні–лютому цього року, коли відкрився рахунок загиблим і гарячою точкою (без лапок) стала столиця нашої держави, а історичний словник українства поповнився скорботним поняттям «Небесна сотня». Час, що минув із моменту повалення режиму Януковича, означився поверненням в активну лексику ще одного страшного слова – «війна». Втрачено Крим, ідуть запеклі бої за Донбас, гинуть люди... Горе тих, хто втратив у цій битві своїх рідних, невтішне. А скільки поранених, контужених, зрештою, сповнених душевними травмами, які можуть із часом стати хронічними (на кшталт давно відомого «афганського синдрому»)! А їхні сім’ї! У цих умовах особливо своєчасна допомога фахівців – лікарів, психологів. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки не стоїть осто-

ронь цих подій. У червні сім’ям загиблих героїв Майдану, пораненим учасникам революційних подій та їхнім родинам надано унікальну можливість пройти курс психологічної та фізичної реабілітації на базі практик спортивно-оздоровчого табору «Гарт». Цю шляхетну справу керівництво Лесиного вишу здійснило у співпраці з Волинським благодійним фондом «Останній солдат», створеним ще 2005 р. і добре знаним у краї своєю патріотичною діяльністю. Ідея допомоги виникла тієї ж миті, коли почали прибувати поранені й загиблі герої з Майдану, і стало зрозуміло, що фізична та психологічна реабілітація буде потрібна не лише їм, а й суспільству. Фондом «Останній солдат» разом із волонтерами – медичним психологом Оленою Звєрєвою, психіатром Ольгою Наконечною, юристом-нотаріусом Наталією Ариванюк – створена програма реабілітації учасників Майдану, за якою надавалася психологічна, соціальна, медична, юридична, матеріальна допомога потерпілим.

До програми задіювалися лише фахівці з певної галузі. Також зібрано кошти, що були передані пораненим, які на той час перебували в лікарні. Ректор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Ігор Коцан відразу підримав ідею провести курс реабілітації поранених на базі «Гарт». Оздоровлення пройшло досить успішно завдяки небайдужим людям, які створювали постраждалим гарні умови, підтримували їх та допомагали всім, чим могли: Олена Голєва забезпечила транспортом, Володимир Фіщук допоміг із харчуванням, Олена Звєрєва надавала психологічну і медичну консультації. На початку літа на університетському «Гарті» пройшли реабілітацію сім’ї полеглих героїв Майдану Сергія Байдовського, Едуарда Гриневича, Василя Мойсея, а також поранені Олександр Приступа, Петро Лукашевич, Володимир Мовчан, Дмитро Новосад, Тімур Мустафаєв, Микола Кристич, Богдан Бóгдан («Дуб»), Андрій Калитко з рідними. Всі вони щиро вдячні ректорату СНУ імені Лесі Українки, особисто ректору Ігореві Коцану та кожному, хто причетний до цієї благородної справи, за надану їм допомогу й зусилля фахівців, спрямовані на поліпшення фізичного та психологічного стану поранених та членів їхніх сімей і повернення цих людей до повноцінного життя й діяльності. Співпраця фонду «Останній солдат» із Лесиним вишем щодо організації заходів, спрямованих на виховання гідності, патріотизму, відданості Вітчизні-Україні, триває й триватиме надалі. Інна ЧЕРНИШОВА, юрист-консультант фонду «Останній солдат» Фото автора

НАРОДЕ МІЙ! Ти встав з колін, народе славний мій, І ясно засвітився синій обрій. За Правду, за Свободу без брехні Останній шанс для нас уже сьогодні! Хоч вітер Вам обличчя обпіка, Ви йшли на смерть, і не було Вам спину. Терпіння, витримки і віри в майбуття Пошли Вам, Боже, в ту важку хвилину. Народе мій, з тобою я завжди Стою в житті надійним монолітом. Я разом з Вами в мужньому ряді Стою, щоб правда пролунала світом. «Сотня небесна» з нами буде вік, Закажем дітям і закажем внукам,

Що хлопці ці в нерівній боротьбі Дивились в очі смерті так рішучо. Герої наші, вічна слава Вам, Це крик душі, що лине десь у вічність. Що маю в серці, я для Вас віддам, За Україну і за Вашу мужність! Леся КОЛОШКО, старший викладач географічного факультету

11

20 серпня 2014 р. Ч. 7 (93)

КУЛЬТУРА

Україна – Польща: спілкування у форматі музики і пісні 27 червня у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки перебувала делегація з Поморської академії (м. Слупськ, Польща) на чолі з доктором Ярославом ­Хацінськім. Відбулася зустріч із ректором Лесиного вишу Ігорем Коцаном, під час якої обговорено основні вектори майбутньої співп­раці, зокрема у сфері культури й мистецтва. СНУ імені Лесі Українки не один рік ставить собі за мету об’єднати талановиту студентську молодь українських і зарубіжних вищих навчальних закладів. Так було засновано Міжнародний студентський фестиваль естрадної пісні «На хвилях Світязя». Цьогоріч, у важкі для України часи, фестиваль змінив свій формат і проводився у вузькому колі друзів та з благодійною метою – збір коштів для Збройних сил України.

Засновник і видавець – Cхідноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Адреса редакції: 43025, м. Луцьк, просп. Волі, 13, кім. 120. Телефон: (0332) 24-75-40.

E-mail: media@univer.lutsk.ua. Свідоцтво про державну

реєстрацію – ВЛ № 468-201 ПР від 21.03.2013 р.

12

Солідний вокальномузичний доробок презентували студенти інституту мистецтв Лесиного вишу: чоловічий вокальний квартет «Luchiano», вокальний октет «Double voice» (керівник Інна Кириченко), ансамбль народної музики (керівник Віта­лій Охманюк), лауреати міжнародних і всеукраїнських конкурсів Михайло Нагай, Вік­торія Федорчук, Юрій Литвинюк, Олександр Голощук, Анна Сліпчук, Богдана Шевчук. На завершення учасники концерту спільно виконаНа фото: делегація з Поморської академії ли українську народну пісню на зустрічі з ректором «Гей соколи». Нагадаємо, що впродовж У Палаці культури міста Луцька пройшов усієї творчої зустрічі тривав збір коштів для спільний концерт за участю солістів і творчих матеріальної підтримки наших захисників. колективів Поморської академії та СхідноТого вечора зібрано понад 2000 грн, які СНУ європейського національного університету імені Лесі Українки перерахує Збройним сиімені Лесі Українки. Вокальні композиції та лам України. гарні емоції глядачам подарували наші гості Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО – Алєксандра Гурдак, Анна Мєльке, Пауліна Вутович, Лукаш Яновські, Матеуш Блісковскі, Зджіслав Павілоіць.

Головний редактор – Олеся ФЕСИК. Кореспонденти – Ігор ОЛЬШЕВСЬКИЙ, Валентина КОРНІЙЧУК. Літературний редактор – Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО. Коректор – Інна МОГІЛЕВСЬКА. Фотокореспондент – Володимир ЛУК’ЯНЧУК.

Газету зверстано та віддруковано в інформаційно-видавничому центрі CНУ імені Лесі Українки. Редакція зберігає за собою право літературного редагування, скорочення прийнятих до публікації текстів і не завжди поділяє позицію авторів публікацій. За достовірність опублікованих матеріалів відповідає автор (рекламодавець).

Обсяг 3 друк. арк. Наклад 1500 прим.