Газета "Наш університет" № 11 (97)

–

11 (97) 20 ãðóäíÿ 2014 ð.

На фото : Таким був Новий 2014 рік ... (с. 7)

НОВІ ПОЧЕСНІ ДОКТОРИ

c. 2

сну ВВІЙШОВ ДО СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ МЕРЕЖІ ВИШІВ

c. 4

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ТЕРОРИЗМ В УКРАЇНІ

c. 6

20 грудня 2014 р. Ч. 11 (97)

ОФІЦІЙНО

Відомий учений Володимир Євтух і німецький видавець Міхаель Руїсс стали Почесними докторами СНУ імені Лесі Українки 9 грудня на урочистому засіданні вченої ради СНУ імені Лесі Українки ректор Ігор Коцан вручив відзнаки Почесного доктора вишу (Doctor of Philosophy Honoris Causa) директору Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій Національного педагогічного­ університету імені М. П. Дра­гоманова, докто­рові ­істо­ричних наук, про­фесору, членукореспонденту НАН України, заслуженому діячеві науки і техніки України Володимиру Євтуху та головному редактору та видавцеві TOP Magazin Frankfurt Міхаелеві Руїссу. На інавгурації були присутні митрополит Луцький і Волинський Михаїл, голови ОДА Володимир Гунчик, облради Валентин Вітер і Луцької міськради Микола Романюк, почесний професор у галузі піар-технологій НПУ імені М. П. Драгоманова Морітц Гунцінгер, професор цього ж вишу Сергій Штепа, начальник управління освіти і науки ОДА Валентина Загрева, директор Луцького педагогічного коледжу Петро Бойчук. Зі святковою промовою перед профе­ сорсько-викладацьким складом виступив доктор біологічних наук, професор, ректор Ігор Коцан. У доповіді він зазначив, що титул Doctor of Philosophy Honoris Causa – найвища відзнака СНУ імені Лесі Українки. Її присвоюють за значні досягнення в освіті, науці, культурі, міжнародній діяльності. Саме цим славляться поважні гості. Володимир

2

Євтух має давні й міцні зв’язки з Лесиним вишем, співпрацює з викладачами інституту соціальних наук, факультетів міжнародних відносин і психології, неодноразово сприяв СНУ імені Лесі Українки в питаннях розширення міжнародної співпраці в галузі академічного обміну студентів і педагогів, ініціює чимало міжнародних конференцій, залучає іноземних бізнесменів до інвестицій для будівництва студмістечка. А Міхаель Руїсс як представник євроспільноти ділиться власним досвідом із успішного видавництва журналів, бере участь у багатьох освітньонауково-бізнесових проектах. Після церемонії нагородження професор Володимир Євтух виступив перед ученою радою зі словами вдячності й окреслив аспекти співпраці зі СНУ імені Лесі Українки. Передусім він докладатиме максимум зусиль до залучення професорів Європи і США в наш університет. Також заплановано семінар, присвячений евалюації науковоосвітніх програм національних меншин (нагадаємо, що перший інноваційний семінар «Евалюація освітнього простору» пройшов на Волині у серпні). Зрештою, професор Євтух стимулюватиме проведення подібних семінарів у Франкфурті-на-Майні (Німеччина). Усі матеріали публікуються, адже хто пише,

того пам’ятають. Щиру подяку за присвоєння титулу Doctor of Philosophy Honoris Causa висловив Міхаель Руїсс: «Це звання зобов’язує служити вашому університету, водночас це обов’язок видавця, який відданий освіті». Звісно, новий Почесний доктор згадав і про події Євромайдану, теперішню ситуацію в країні та надії: «Кровопролитними та відважними протестами на Євромайдані в період із листопада 2013 року до лютого 2014 року люди боролися за зміни в Україні. Леся Українка, патріотична героїня свого часу, підбадьорювала людей і наказувала ніколи не втрачати оптимізму, яким би важким життя не було. Я бажаю українцям такої ж упевненості в житті. Невдовзі ви звільнитесь від загарбників. Приєднання України до Європейського Союзу стане завершенням довгого інтеграційного процесу. Лише з Україною у своєму складі Європа може бути довершеною». Привітав гостей із відзнаками і митрополит Михаїл: «Я радію, що наукове товариство університету поповнюється славними людьми України і світу загалом. Прикметно, що ця церемонія проходить у Луцьку – столиці Європі, де свого часу відбувся І З’їзд європейських монархів». «Сьогоднішня подія засвідчила необхідні наміри рухатись до Європи. Міжнародна співпраця приведе до розквіту університету, освіти, науки й України», – констатував губернатор Володимир Гунчик. Також на вченій раді Володимир Євтух відзначив наших науковців медалями НПУ імені М. П. Драгоманова «За значний внесок у поширення ідеї єдності Європи». Завершилася інавгурація піднесеними нотами славного гімну «Гаудеамус». Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО

20 грудня 2014 р. Ч. 11 (97)

ОФІЦІЙНО

Польсько-українсько-німецька зустріч у Варшаві

Ювілей Волинського краю 4 грудня громада регіону відзначала 75-річчя з часу утворення Волинської області. Проте історія нашого краю веде в далеку та сиву давнину. Вперше поняття «Волинська земля» згадано в літописі 1077 року. Назва «Волинь» походить від однойменного слов’янського племені та міста Велинь чи Волинь (нині Городок над Бугом на території Польщі).

14–15 грудня у Варшаві проходила тристороння зустріч Асоціацій ректорів університетів Польщі, Німеччини та України. Захід організували Конференція ректорів академічних шкіл Польщі, Конференція ректорів Німеччини і Спілка ректорів вищих навчальних закладів України за підтримки Міністерства науки та вищої освіти Польщі і Федерального міністерства освіти і наукових досліджень. Вітчизняні заклади вищої освіти представляла делегація Спілки ректорів ВНЗ України у складі президента Спілки, ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леоніда Губерського, першого віце-президента Спілки, ректора національного педагогічного імені М. П. Драгоманова Віктора Андрущенка, ректора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Віля Бакірова, проректора КНУ імені Тараса Шевченка Петра Беха, ректора Національної металургійної академії України Олександра Величка, ректора Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Ігоря Коцана, ректора Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Степана Мельничука, ректора Національного університету біоресурсів та природокористування України Станіслава Ніколаєнка, ректора Київського університету імені Бориса Грінченка Віктора Огнев’юка, голови Громадської ради при МОН України Галини Усатенко і ректора Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Михайла Згуровського. Відкрили захід президент Конференції ректорів академічних шкіл Польщі Веслав Банись, віце-президент Конференції ректорів Німеччини Джоана-Елеонора Вебер і президент Спілки ректорів ВНЗ України Леонід Губерський. З вітальними словами до учасни-

ків форуму звернулися ректор Варшавського університету Мартін Пались, віце-міністр науки та вищої освіти Польщі Д. Налец, Посол Німеччини в Польщі Рольф Нікель і Посол України в Польщі Андрій Дещиця. Під час зустрічі відбулися сесійні засідання, на яких обговорено стан вищої освіти в Україні, Польщі та Німеччині, проаналізовано нещодавно прийнятий Закон України «Про вищу освіту», зосереджено увагу на міжнародному співробітництві у сфері вищої освіти (інституційні стратегії, приклади позитивної практики, потреби, фінансування) та зміцненні співпраці між ВНЗ цих трьох держав. Щодо останнього, то говорилося про можливості розширення співробітництва в галузі викладання та досліджень, написання спільних грантів у рамках програми ЄС «Горизонт 2020», інтеграцію українських ВНЗ у європейський інтелектуальний простір, проекти Фундації польських ректорів та створення консалтингової групи підтримки тристоронньої німецько-польсько-української співпраці у сфері вищої освіти. В обговоренні всіх цих важливих і актуальних освітньо-наукових питань взяв участь ректор СНУ імені Лесі Українки, професор Ігор Коцан.

15 грудня було підписано Угоду про співпрацю між Спілкою ректорів вищих навчальних закладів України і Конференцією ректорів Німеччини. У рамках Угоди передбачено стимулювання і координація співпраці вищих навчальних закладів України і Польщі; здійснення діяльності, спрямованої на створення ефективної та інтегрованої системи народної освіти; розвиток вищої освіти, науки і культури в країні й закордоном; представлення завдань вищої освіти і науки та загальних інтересів ВНЗ; здійснення діяльності, скерованої на формування європейського освітнього і наукового простору; написання спільних грантів у рамках програми Європейського Союзу «Горизонт 2020». Вл. інф.

Область у нинішньому територіальному поділі утворена в грудні 1939 року. До її складу входить 16 районів, 4 міста обласного та 7 – районного значення. Площа області сягає 20 143 кв. км. Населення 1 057 214 осіб. Адміністративний центр – місто Луцьк. Святкування з нагоди ювілею області відбулося в Академічному облмуздрамтеатрі імені Т. Г. Шевченка. Цього дня шановані мешканці краю отримали державні нагороди. Окрім того, у холі театру працювала виставка «Волинь–75». Відтак гості та запрошені змогли ознайомитись із презентаційними стендами волинських підприємств, оглянути

короваї, що передадуть українським бійцям на Схід, і переглянути книги про минуле і сучасне Волині та Полісся, відомих земляків. Поміж інших видавництв свою друковану продукцію презентував і СНУ імені Лесі Українки. Заступник начальника інформаційно-видавничого центру Анна Косенко та дизайнер Аліна Покотило представили книги, авторами яких є викладачі вишу: І. І. Залеський, Ф. В. Зузук та ін. «Шацьке поозер’я», Н. О. Данилюк «Україна від А до Я», Г. Л. Аркушин «Західнополіська діалектологія», Т. Данилюк-Терещук «Документи і матеріали Лесі Українки та родини Косачів у музеях, установах Волині»; твори Лесі Українки – «Лісову пісню» українською та англійською мовами, «Волинський скарб» та ін. Варто зазначити, що більшість підручників рекомендовано МОН України. Вл. інф.

3

20 грудня 2014 р. Ч. 11 (97)

МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Створено Східноєвропейську мережу університетів 7–8 грудня делегація Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки на чолі з ректором Ігорем Коцаном у складі проректора з навчальної роботи Світлани Гаврилюк, в. о. проректора з міжнародних зв’язків Сергія Федонюка та директора бібліотеки Володимира Собчука перебувала у Люблінському католицькому університеті імені Івана Павла ІІ, де було підписано Угоду про створення Східноєвропейської мережі університетів. У підписанні важливого документа про створення нового міжнародного об’єднання вищих навчальних закладів взяли участь представники університетів Польщі, Грузії, Білорусі, Молдови й України, зокрема Тбіліського державного університету імені Сулхан-Саба Орбеліані, Барановицького державного університету, Міжнародного вільного університету Молдови, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Харківського регіональ-

ного інституту Адміністрації публічної академії при Президентові України, Хмельницького державного університету, Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Національного університету «Острозька академія», Тернопільського національного економічного університету, Житомирського державного університету імені Івана Франка. Лідером об’єднання обрано Люблінський католицький університет імені Івана Павла ІІ. Структура мережі складається з Ради

партнерів та бюро. Центром прийняття рішень визначено Раду мережі, до складу якої ввійшли ректори університетів-учасників. Основна мета мережі – партнерська співпраця у сфері наукових досліджень, навчання студентів і розвиток академічних контактів між навчальними закладами. Аспекти діяльності об’єднання: спільна реалізація міжнародних грантів та проектів, заснування міжнародних студій, організація і проведення спільних наукових конференцій та симпозіумів, підготовка й видання наукових збірників, обмін науково-педагогічними кадрами та працівниками адміністрації, співпраця у сфері культури і спорту. Чергове засідання учасників Східноєвропейської мережі університетів відбудеться 16 січня 2015 року у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки, де буде обговорено питання участі університетів мережі в реалізації перших міжнародних грантів. Вл. інф.

Науковець Університету Нурланда розповів про систему вищої освіти в Норвегії У жовтні цього року ректор СНУ імені Лесі Українки Ігор Коцан підписав Угоду про співробітництво з Міжнародним фондом соціальної адаптації щодо перепідготовки та соціальної адаптації українських військовослужбовців. У рамках Угоди 20 листопада у виш із робочим візитом завітав професор, доктор економіки Університету Нурланда (м. Бу­де, Норвегія) Євгеній Виноградов. У бібліотеці СНУ імені Лесі Українки гість зустрівся з деканами та викладачами інститутів/факультетів навчального закладу. Євгеній Виноградов розповів про себе, Університет Нурланда, зазначивши, що фінансування факультету, на якому він викладає, державне. Крім того, університет залучає значну кількість грантових програм. 30 % грантів факультет отримує від спеціальних організацій у Норвегії, які працюють у науковій сфері, інші кошти – з різних джерел, зокрема Євро-

4

союзу. Пан Євгеній переконаний, що в України також є перспектива у цьому плані, адже часто програми ЄС направлені на налагодження співпраці з державами-учасницями й сусідніми до території Євросоюзу країнами. Порівняв професор і навчання у країнах колишнього СРСР та Норвегії (адже за його плечима вищі школи Росії та Норвегії). Так, на думку Євгенія Виноградова, в університетах Норвегії значно менше предметів, проте їх викладають глибше; студенти інформацію черпають не з підручників, а з наукових журналів, зокрема акцент не на запам’ятовуванні матеріалу, а на його розумінні. Цього ж дня професор прочитав лекцію

учасникам проекту «Україна – Норвегія» «Професійна перепідготовка та соціальна адаптація військовослужбовців та членів їх сімей в Україні» – колишнім військовим, демобілізованим із зони АТО. Наступного дня Євгеній Виноградов обговорив із першим проректором Анатолієм Цьосем і начальником відділу міжнародних зв’язків Ігорем Чуліпою питання можливої співпраці вишу з Університетом Нурланда. Інна МОГІЛЕВСЬКА

20 грудня 2014 р. Ч. 11 (97)

НАУКОВІ ВИКЛИКИ

У СНУ імені Лесі Українки обговорено міжнародні виміри наукових журналів 20 листопада у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки відбувся семінар «Науковий журнал: міжнародні видавничі стандарти», організований заступником директора бібліотеки з наукової роботи Галиною Онисько. У засіданні взяли участь головні редактори, відповідальні секретарі наукових журналів вишу, завідувачі кафедр, науковці. Відкрив захід проректор із наукової роботи Михайло Яцишин. У сучасному глобалізованому світі, на переконання Михайла Михайловича, важливо, щоб наш навчальний заклад був гідно представлений в академічному середовищі закордонних університетів. «Оскільки ми декларуємо наш навчальний заклад як науковий центр у Східній Європі, тому необхідно наукові видання вводити до наукометричних баз даних», – підкреслив Михайло Яцишин. Заступник директора бібліотеки Галина Онисько розповіла про наукометричні бази даних (БД), їхню актуальність і можливості, назвала найпопулярніші й найуніверсальніші наукометричні БД – Web of Science та Scopus, чітко окреслила етапи формування наукового журналу для його включення до реєстраційних, реферативних і наукометричних БД. Галина Дмитрівна подала мінімальний набір вимог до наукових журналів, які хочуть потрапити до БД: 1) усі статті попередньо рецензуються (3–4 рецензенти); 2) регулярна основа виходу журналу (в конкретний місяць) і наявність ISSN. Варто пам’ятати, що друкований і електронний варіанти журналу повинні мати різні ISSN; 3) англомовний сайт наукового журналу;

4) авторське резюме і ключові слова англійською мовою. Оскільки анотація до статті покликана виконувати функцію незалежного від статті джерела інформації, то авторам потрібно писати її оригінальною англійською мовою, інформативною, структурованою та компактною (від 100 до 250 слів). Чому саме така увагу до резюме? Адже коли кирилична стаття надходить на експертизу в міжнародну систему, єдиним джерелом змісту статті є авторське резюме та ключові слова; 5) пристатейні списки літератури латиницею подають окремо під назвою References; 6) подання наукової статті в журнал за чіткою схемою; 7) дотримання єдиної системи цитування – Ванкуверської (послідовність цитування) чи Гарвардської (за алфавітом); 8) дотримання етики наукових публікацій. Доповідь Галини Дмитрівни викликала жваве обговорення серед науковців. Дискусійним виявилося питання інтеграції «Наукового вісника СНУ імені Лесі Українки» до світових наукометричних баз даних. Як виявилося, спершу університетський вісник потрібно роз’єднати на самостійні серії, на-

дати їм сталий порядковий номер, отримати для кожної серії окремий ISSN, уніфікувати вимоги до оформлення статей у журнал, працювати над якістю наукових студій. Лише тоді – створювати фаховий, інформативний, постійно поповнюваний сайт, уводити до різних реєстраційних БД, зокрема Ульріха. І лише після проведення цієї досить копіткої та вкрай необхідної роботи з підвищення рейтингів наукових журналів СНУ імені Лесі Українки можна говорити про подання заявок до наукометричних баз даних. Насамкінець проректор із наукової роботи Михайло Яцишин закликав головних ректорів і відповідальних секретарів наукових видань бути максимально ініціативними, а ректорат водночас зобов’язується щосили сприяти просуванню журналів у світовий академічний простір. Тож перший крок зроблено, семінари на цю тематику продовжуватимуться, адже наукометричні БД, без сумніву, сприяють репрезентації наукових доробків наших учених та університету загалом у світовому масштабі.

Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО

5

20 грудня 2014 р. Ч. 11 (97)

СУСПІЛЬНІ ПРОБЛЕМИ

Луцьким студентам розповіли про інформаційний тероризм і відповідальність журналіста в умовах війни 11 грудня в інституті філології та журналістики відбулася зустріч із соціальним психологом, публіцистом і письменником Олегом Покальчуком і медіаекспертом, керівником проекту з моніторингу регіональних ЗМІ Інституту демократії імені Пилипа Орлика Світланою Єременко. Тема розмови – «Відповідальність журналістів в умовах неоголошеної війни та інформаційної агресії». Організатори заходу – декан ІФтаЖу Юрій Громик та заступник голови правління Волинського прес-клубу Богдана Стельмах. Упродовж 2014 року Україна пережила і переживає досі чимало подій: Євромайдан, анексія Криму, неоголошена війна Росії проти нашої держави. Ми обрали нового Президента, Верховну Раду, підписали довгоочікувану Асоціацію з Євросоюзом, ухвалили необхідні закони. Українці проявили гідність і бажання свободи й самостійності. Суспільство бажає змін… Тому очікуваними є низка питань: чи змінилися ЗМІ сьогодні? Яким повинен бути журналіст в умовах війни й інформаційної агресії? Як наші медіа мають протидіяти російській пропаганді? Усе це намагалися розтлумачити шановані гості. Олег Покальчук розповів про психологію сприйняття людиною великого потоку інформації (щоби стримати надмірний потік даних, людина задіює три головні фільтри – стать, вік, соціальний статус), роль молоді в теперішній час, категорії українського суспільства (до речі, він виділяє таку тріаду:

6

населення, яке переживає страх невизначеності та живе за принципом «якось буде» (на жаль, ця група найбільша за кількістю), народ, що є захисником етнічної культури, та націю як найвищу форму існування суспільства, представники котрої діють, ідуть на фронт або стають волонтерами), про особливості інформаційної політики Росії, зокрема про інформаційний тероризм, інформаційні віруси й інформаційних «снайперів». Отже, саме в час активної інформаційної агресії велика роль лягає на регіональних журналістів і їхні медіа, адже на периферії відкриті й добрі люди, які є інформаційними мішенями. Для цього журналісти повинні передусім зрозуміти свою ідеологію, адекватно реагувати на сучасні виклики та характеризуватися жорстким професіоналізмом. А звичайні люди зможуть себе захистити точністю і силою поглядів на ситуацію. Олег Володимирович також порадив і тематику медійних матеріалів – життєві історії (конкретні приклади живих людей стануть чудовим уроком для наших дітей). Звісно, було чимало запитань зі студент-

ської аудиторії майбутніх журналістів. Щодо новоствореного Міністерства інформаційної політики, то Олег Покальчук – однозначний противник цієї «совковщини». На його переконання, фільтрація інформації може відбуватися на регіональному рівні. Чому ми програли інформаційну війну? Чому виникла потреба говорити про медіа­ відповідальність? Ці питання з’явилися в редактора з 15-річним стажем, журналіста, керівника незалежної експерної медіагрупи Світлани Єременко після моніторингу деяких регіональних ЗМІ та його невтішних результатів. Так, кожен п’ятий матеріал має замовний характер, а в передвиборчий час замовною стає кожна третя стаття; чимало ЗМІ («Перший національний», «Інтер») у період Євромайдану дезінформували громадян, нацьковували жителів Східної та Західної України; досі в Україні діє проросійський «інформаційний спецназ» – канал «112», Український медіахолдинг, очолений О. Бондаренко, газета і радіо «Вести»; нівелювалася журналістська етика; зникли професійні медійні жанри (інтерв’ю, аналітичні статті, нариси, економічні фахові матеріали); відсутній український медіаринок; низький інтелектуальний, мовний і культурний рівні журналістів. Указавши на негативні процеси в медіапросторі, пані Світлана закликала студентів інституту філології та журналістики багато читати, писати, вчити іноземні мови, працювати над собою, любити власну професію та бути відповідальними за подану інформацію. Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО

20 грудня 2014 р. Ч. 11 (97)

ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ Й ВІДРОДЖЕННЯ

Річниця Майдану: згадати все Гей, пливе кача по Тисині, Пливе кача по Тисині...

21 листопада 2013 року світ сколихнувся. Непідписання тодішнім Урядом Асоціації з ЄС шокувало й обурило українців. На столичний майдан вийшли небайдужі до долі країни люди. Кількасотенний мітинг за лічені дні переріс у Революцію гідності та свободи. Одразу після київського Євромайдани з’явилися в усіх містах України, зокрема й у Луцьку. Студенти Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки брали активну участь у боротьбі за європейських курс країни, за свої права й гідність. Так, молодь організовувала семінари, круглі столи, аби подати максимум інформації про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, роз’яснити соціально-політичний стан держави; неодноразово зустрічалася з керівництвом міста, області, волинськими

депутатами; демонструвала власну згуртованість на студентському вічі, під час утворення ланцюга миру як символу єдності українців у боротьбі за цілісність України та мир; загалом усіляко намагалася внести свою лепту в боротьбу за нову країну. Що маємо рік по тому? Біль втрати кожного сина з Небесної сотні не вщух і досі. Але... Ми, українці, чи не вперше консолідувалися як нація; уряд Януковича повалено; є й дипломатичні успіхи. Хоч не всі цілі досягнуто, але, як відомо, швидких перемог не буває. Це особливий, щемливий день. Пригадати й ще раз пережити події, які минули, студенти й викладачі університету могли під час перегляду фільму «Майдан: революція свідомості» (автори – другокурсниця інституту соціальних наук Євгенія Мочарник і Володимир Ярош). Присутні на показі поділилися й власними думками щодо того, як Майдан їх змінив, які уроки вони винесли з Революції гідності та свідомості і яким бачать майбутнє України. Сьогодні помолімося за героїв, які допомогли скинути нам кайдани, запалімо свічу... І пам’ятаймо: якщо кожен щиро віритиме, що Україна переможе – вона обов’язково здобуде перемогу.

... Ми мусимо тепер ужити її Сили напівзабороненої – Магії жовто-блакитної, А також червоно-чорної... Якщо ми разом ударимо – Зламаємо давнє прокляття І нашими спільними чарами Прорвемо облогу, браття! (Олександр Ірванець) Слава Україні! Героям слава! Інна МОГІЛЕВСЬКА

7

20 грудня 2014 р. Ч. 11 (97)

НАВЧАННЯ І ПРАКТИКА

Свято ресторатора в Коледжі технологій, бізнесу та права Із 17 по 22 листопада в Коледжі технологій, бізнесу та права СНУ імені Лесі Українки відбувалися заходи з нагоди тижня ресторатора. Упродовж тижня було організовано: – виставку кондитерських виробів; – майстер-клас від баристів нічного клубу «Опера»; – виставку оздоблень та композицій з овочів; – відкрите засідання гуртків «Творець кулінарних шедеврів» (керівник А. В. Михальчук) і «Техніка та прогрес» (керівник С. Л. Бондарук) на тему «Інновації в ресто­ ранному господарстві»; – відкритий урок із дисципліни «Технології (Вступ до спеціальності)» в групі Т–11 на тему «Ознайомлення з приготуванням соусів. Харчова та біологічна цінність соу­

сів» (викладач А. П. Авдеєва). Програма заходів завершилась екскурсією в готельно-ресторанний комплекс

«Рестпарк».

Вл. інф.

Редакторська майстерність від Ольги Ляснюк Сьогодні навчання студентів на спеціальності «Видавнича справа та редагування» передбачає не лише оволодіння теоретичною основою та практичними навичками редакційно-видавничого процесу, але й залучення спудеїв до участі у тренінгах, семінарах, майстер-класах із відомими фахівцямипрактиками редакторської та видавничої сфери. У ході вивчення дисципліни «Редакторська майстерність» для студентів ІІІ курсу спеціальності «Видавнича справа та редагування» інституту філології та журналістики було організовано зустріч із літературним редактором видання «Слово Волині», редактором інформаційно-видавничого центру СНУ імені Лесі Українки, відомою поетесою Ольгою Ляснюк. Дійство проходило у вигляді майстер-класу, адже пані Ольга докладно розповіла студентам про етапи праці літературного редактора на прикладі випуску газети «Слово Волині», продемонструвала особливості редакторського втручання у матеріали видання, відкрила деякі секрети «редакторсько-видавничої кухні». Майбутні редактори та видавці дізналися про відмін-

8

ності роботи в друкованому ЗМІ й інтернетвиданні. В останньому, за словами практика, швидкість та оперативність на першому місці, тоді як грамотність, на жаль, часто відходить на другий план. Ольга Ляснюк порадила писати журналістські тексти просто й доступно. Невимушеності зустрічі, що згодом переросла в товариську розмову, додала велика кількість запитань, яка линула з боку студентської аудиторії. Третьокурсників цікавило передусім, як насправді проходить редакційний процес над підготовкою видання, скільки людей до нього залучені, які моменти найважчі в роботі літредактора, як редактори

співпрацюють із авторами матеріалів. Питали студенти і про місце реклами у виданні, яке представляла Ольга Ляснюк, про те, чи використовують під час вичитування текстів коректорські знаки, про мовну культуру сучасних ЗМІ. Користуючись моментом розмови з досвідченим практиком із редакторства (раніше пані Ольга працювала журналістом, деякий час була головним редактором видання «Волинська правда»), студенти не оминули й запитань про тривалість робочого дня редактора, про важливість фахової освіти у виборі майбутньої професії. Ставили і зовсім відкриті запитання, зокрема про кількість замовних матеріалів, про розмір заробітної плати редактора у волинських виданнях. Аудиторія, де відбувалася зустріч, перетворилася у справжню майстерню редактора. Антураж створювали і примірники газети «Слово Волині», які редактор демонструвала під час спілкування зі студентами. Насамкінець зустрічі Ольга Ляснюк висловила думку про те, що редакторська праця хоч непроста й вимагає зусиль, проте вона цікава й приносить користь іншим. «Будьте редакторами!» – закликала студентів пані Ольга й побажали всім стати професіоналами з фаху, який вони опановують в університеті. Наталія ШУЛЬСЬКА, старший викладач кафедри соціальних комунікацій

20 грудня 2014 р. Ч. 11 (97)

ЦІКАВЕ НАВЧАННЯ

Жінки теж можуть бути снайперами

Студентство СНУ імені Лесі Українки обрало нового керівника 2 грудня у СНУ імені Лесі Українки відбулася звітно-виборча конференція студентів, під час якої заслухано звіт голови студради вишу Романа Герасимчука й обрано голову студради терміном на 1 рік. Роман Герасимчук прозвітував про зроблену роботу за рік. Зусиллями голови та студентства організовано й проведено заходи навчально-виховного, наукового і культурномистецького спрямування (брейн-ринг, дебати, семінари, тренінги, КВК, концерти, флешмоби, вечірки), щодо посилення дисципліни і дотримання внутрішнього розпорядку ВНЗ. Також Роман повідомив, що студрада співпрацює зі ЗМІ та громадськими організаціями, студенти беруть активну участь у благодійних акціях, долучаються до волонтерської

Непрості часи, які нині переживає вся країна, змінили життя українців. Неоголошена війна вплинула на наше світобачення та чітко вималювала образ ворога. Мирний, працьовитий, гостинний, миролюбний український народ сьогодні змушений зі зброєю в руках боронити власну незалежність, цілісність держави. Ми схиляємо голови перед тими, хто віддав свої життя за Україну, та захоплюємося хоробрістю і героїзмом захисників Вітчизни, волонтерів… Розуміння того, що війна набирає обертів, що ні політичні експерти, ні астрологи, ні екстрасенси не в змозі спрогнозувати дії

Путіна, змушує нас серйозно готуватися до найгіршого сценарію розвитку подій у державі. На території нашого краю вже тривалий час ведеться впорядкування бомбосховищ і протирадіаційних укриттів, у яких за потреби можуть заховатися волиняни, проводяться курси з надання медичної допомоги пораненим, із самозахисту населення тощо. З початком навчального року у СНУ імені Лесі Українки розпочалися тренувальні заняття для студентів зі стрільби з бойової зброї. Зі слів заступника декана інституту фізичної культури та здоров’я Василя Пантіка, молодь із великим бажанням відшліфовує свою майстерність у тирі. Хоча ми, працівники інформаційно-видавничого центру, – вже не студенти, але виявили бажання випробувати власні вміння в стрільбі. Отож, на запрошення Василя Васильовича прибули на майстер-клас. Із гордістю можемо сказати, що іспит на влучність ми склали на «відмінно». Валентина КОРНІЙЧУК

роботи. Звіт голови ухвалили одноголосно. Друге важливе питання порядку денного конференції – обрання нового голови студради СНУ імені Лесі Українки. З передвиборчою промовою виступила третьокурсниця педагогічного інституту Дарина Репницька. Вона впевнена, що зможе налагодити якісну та результативну роботу. Серед її основних завдань: популяризація університету в Україні та світі; залучення студентів нашого вишу до діяльності студради; налагодження контактів із самоврядними структурами інших ВНЗ; проведення різноманітних заходів. На підтримку Дарини виступила заступник голови студради Анастасія Шевчик, яка добре знає, що ця студентка активна, ініціативна, а кожне її слово відповідає конкретній справі. За результатами голосування студентство СНУ імені Лесі Українки обрало нового керівника в особі Дарини Репницької. Вона подякувала присутнім за підтримку та закликала до співпраці. Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО

9

20 грудня 2014 р. Ч. 11 (97)

ЛІТЕРАТУРНЕ ЖИТТЯ

Лучанам презентовано аудіоальбом із пророчими словами Т. Шевченка 3 грудня в бібліотеці СНУ імені Лесі Українки відбулася презентація аудіоальбому «Я так її, я так люблю...», присвяченого 200-й річниці з дня народження Тараса Шевченка. Запис здійснено за участі вихованців поетичної студії «Суцвіття» та її керівника – методиста книгозбірні вишу Світлани Кресак на Волинському обласному радіо за фінансової підтримки Благодійного фонду «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк». До аудіозбірки ввійшли дві поеми Кобзаря: «Катерина» у виконанні Світлани Кресак, а також «І мертвим, і живим...» (прочитана студенткою IV курсу географічного факультету Галиною Кот, п’ятикурсником юридичного факультету Іваном Самолюком і випускницею університету Катериною Павловою). Не випадково обрано саме ці твори. Про свій вибір розповіла Світлана Олександрівна: «У поемі “Катерина” засвідчено долю України, української жінки, нашого народу. А ось “І мертвим, і живим…” просто рясніє висловами, що вже стали в народі афоризмами: “Якби ви вчились так, як треба, то й мудрость би була своя ”, “Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”, “В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля”, “Доборолась Україна до самого краю”, “Обніміться ж, брати мої. Молю вас, благаю!” Це все в одній поемі! На пе-

реконання Шевченка, лише в єдності й братерстві запорука нашого успіху й доброго майбутнього держави». Назва CD-диска теж знакова. «Шевченко на терези поставив долю України та свою долю, душу. Адже слова “Я так її, я так люблю…” мають продовження, від якого все здригається: “За неї душу погублю”. Чи хто б зміг так пристрасно і самозречено сказати? Саме такої любові до України нам треба вчитися», – наголошує пані Світлана. Упродовж презентації студенти-«суц­ віттяни» та їхній керівник декламували уривки з поем. А глядачі, затамувавши подих, рух і погляд, вслухались у кожне актуальне, правдиве й пророче слово Кобза­ря. Аудіоальбом «Я так її, я так люблю...» – прекрасний подарунок учителям-

словесникам, студентам-філологам, учням, лучанам-шанувальникам творчості Т. Шевченка. Записані поеми спонукають українців ще раз переосмислити насущність слів Пророка. Насамкінець пані Світлана подарувала бібліотеці та Музею історії університету аудіозбірки. Натомість начальник відділу молодіжної політики та соціальної роботи Володимир Захожий вручив Подяку голови Волинської ОДА Світлані Кресак та Подяки ректора СНУ імені Лесі Українки студентам, які взяли участь у реалізації аудіопроекту й моновиставі «Катерина». Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО

«Апостол правди і науки: Волинські письменники – 200-літньому ювілею Тараса Шевченка» Нелегкий і буремний ювілейний Шевченківський рік добігає кінця, але лише в астрономічному, календарному розумінні. На рівні духовному кожен рік для України повинен бути роком Тараса Шевченка – і в плані народної пам’яті, і в плані здійснення заповітів Великого Кобзаря, чиє слово нині актуальне, як ніколи. Про це йшлося на презентації художньо-публіцистичного збірника «Апостол правди і науки: Волинські письменники – 200-літньому ювілею Тараса Шев-

10

ченка», яка відбулася 10 грудня в бібліотеці університету. Книга побачила світ цьогоріч у Волинській мистецькій агенції «Терен».

Відкрила зустріч методист бібліотеки Світлана Кресак, одразу ж надавши слово редакторові-упоряднику збірника – голові

20 грудня 2014 р. Ч. 11 (97)

ЛІТЕРАТУРНЕ ЖИТТЯ Волинської організації Національної спілки письменників України Олегові Потураю. На початку своєї розповіді про роботу над виданням пан Олег привітав своїх колег Володимира Лиса – із наданням йому звання «Почесний громадянин Волині» – та Василя Слапчука – у зв’язку з нагородженням його орденом «За заслуги» ІІ ступеня. Було підкреслено, що книга готувалася до видання в непростий, драматичний час революційних зрушень, що вимагало нового осмислення творчої спадщини Кобзаря в контесті новітньої історії України, що в муках і жертвах твориться на очах мільйонів. Так чи інакше цієї теми торкався, по суті, кожен із авторів презентації збірника, яким надавалося того дня слово – а це були Андрій Бондарчук (письменник передав для університетської книгозбірні низку видань, серед яких – нова книга «Юхим Ярощук –

людина, громадянин, державний діяч»), Надія Гуменюк, Володимир Лис, Іван Корсак, Клава Корецька, Олеся Ковальчук, Іван Чернецький, Ігор Ольшевський, директор видавництва «Терен» Андрій Криштальський. Тепле слово від читачів мовив представник Асоціації діячів естрадного мистецтва України Олексій Артамонов. Лейтмотивом на зустрічі звучали імена тих, хто поклав життя на олтар України – зокрема видатного письменника, вченого, громадського діяча, почесного доктора Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, багаторічного в’язня радянських концтаборів Євгена Сверстюка і Героя України Сергія Ні-

гояна – відважного юнака-вірменина, котрий пішов на смерть із Кобзаревим словом на вустах. Максим КИРИЛЕНКО

Приголомшливе чтиво від Олександра Ірванця 21 листопада в інститут філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки завітав поет, прозаїк, драматург, перекладач, публіцист, бубабіст Олександр Ірванець. Зустріч зі студентами організувало мистецьке об’єднання «стендаЛь». Пан Олександр приїхав до свого рідного Луцька з презентацією двох видань – книги віршів «Пісні війни» та перекладів п’єс Януша Гловацького «Найвищі будинки, найглибші могили». До речі, автор привіз уже 26-ту авторську збірку творів і 8-му перекладних. Розпочалася розмова з перекладів польських п’єс. Чому обрано саме твори Януша Гловацького? Популярність і ще раз популярність: п’єси Я. Гловацького йдуть на Бродвеї

(Нью-Йорк, США), в Києві в Молодому театрі (зокрема, вистава «Четверта сестра»). Присутні почули уривки з п’єси «Попелюха» (дії відбуваються у виправному закладі для дівчат). Пан Олександр пишається цим перекладом, адже він не просто перекладав, а й навіть творив власне український тюремний сленг (бо ж досі злочинці використовують російський). Читання п’єс було артистичне, жартівливо-іронічне, за що молодь віддячувала гостю уважним слуханням, сміхом і бурхливими оплесками. Знаково, що в День гідності та свободи в студентській аудиторії Олександр Ірванець сіяв поезію, написану напередодні Євромайдану та в період найзапекліших боїв та в миті невеликих перемог. Спершу суспільно-політичні й іронічно-сумні вірші пу-

блікував на власній сторінці у Facebook, де отримував сотні лайків. Усе це окрилювало поета, підвищувалася самооцінка та зростало бажання до перемоги та волі. Ідея видати ці твори окремою книгою виникла в Леоніда Фінберга, головного редактора видавництва «Дух і Літера» Національного університету «Києво-Могилянська академія». Як зізнався Олександр, збірку він уявляв собі лише з великою кількістю фотофактів Революції гідності. Зрештою, так і сталося. «Пісні війни» стали мегаілюстрованою та глибоко змістовною збіркою. До видання ввійшло 20 поезій. У політичних віршованих «штучках» О. Ірванця присутня жорстока, негативно забарвлена лексика (цього й треба було очікувати, адже саме цим творчість відзначається справжністю, відвертістю, епатажністю, реальністю). «Ситуація, що виникла в Україні, не потребує лагідних слів, пестливих чи зменшувальних суфіксів», – наголосив поет. Після Ірванцевого монологу настав час полілогу. Студентів цікавила перекладацька «кухня», український кінематограф, друзіписьменники, місце української літератури у світі, видавнича діяльність (на думку пана Олександра, найкраще і найуспішніше видавництво в Україні – «А-БА-БА-ГА-ЛАМА-ГА», проте загалом відзначає занепад видавничої діяльності в державі. Можливо, лише через 10 років Україна похизується видавництвами західноєвропейського рівня). Звісно, студенти і викладачі змогли поповнити свою домашню бібліотеку безцінними книгами Олександра Ірванця. Також автор зробив дарунок книгозбірні СНУ імені Лесі Українки, де на полиці будуть стояти новенькі збірки поезій та перекладів. Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО

11

20 грудня 2014 р. Ч. 11 (97)

ДОЗВІЛЛЯ

«Родина, родина – це вся Україна»

«Родина, родина – це вся Україна…», – звучав голос чудового співака Назарія Яремчука, а пісня в його виконанні закликала долучитися до родинного свята, яке вже традиційно організовують на кафедрі документознавства і музейної справи історичного факультету. Звісно, що родина – це не лише батьки, родичі, але й школа, вищий навчальний заклад, трудовий колектив. Ось і цього вечора

старшокурсники влаштували «Свято нашої родини» вчорашнім абітурієнтам, аби заохотити молодь до активної участі в житті факультету, познайомити з педагогами та спудеями старших курсів. Ведучі урочистості Яна Логінова та Василь Лугвіщук поділилися секретами студентського життя та надали новачкам цінні поради на п’ять років навчання. Староста 57 групи Андрій доповів про таємну організацію – FBI, що діє на кафедрі. Агенти організації – викладачі кафедри документознавства і музейної справи, а очолює її доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри Світлана Гаврилюк. Доповідач докладно розповів, за якими напрямами спецагенти проводять розслідування, дослідження та вчиняють допити.

Серед трьох груп І курсу було проведено низку конкурсів і забав на знання українських пісень, уміння зав’язувати дівчині хустину. Молоді люди вправлялись у логічному мисленні, колективно малювали портрет свого куратора тощо. Переможці конкурсів отримали солодкі призи, а глядачі – веселий настрій. Опісля обряду проходження під рушниками першокурсники склали студентську присягу та були посвячені в нові члени великої та дружньої родини кафедри документознавства і музейної справи. Валентина КОРНІЙЧУК

Міс Коледжу технологій, бізнесу та права: краса і неповторність 14 листопада в Коледжі технологій, бізнесу та права СНУ імені Лесі Українки відбувся конкурс краси «Міс коледжу–2014». Одинадцять юнок демонстрували власну вроду, обдарованість і розум під час чотирьох конкурсів: «Чарівна волиняночка», «Інтелектуальний калейдоскоп», «Наші таланти», «Українська попелюшка». Після тривалої, напруженої, але надзвичайно цікавої боротьби корону і титул «Міс коледжу–2014» отримала Інна Тищенко (група П–22). Титул «Перша віце-міс коледжу» журі присудило Юлі Бабченко (група Т–21). Другою віце-міс стала Руслана Дунай (група ТК–12). Жіноча краса... Значення цього словосполучення ви не знайдете в жодному словнику. Його можна поставити в один рядок із словами «щастя», «добро», «любов»... Жіночу

12

красу неможливо вмістити у якісь рамки або підігнати під певний шаблон. У кожній квітці – своя чарівність, так само, як у кожній дівчині. Треба лише вміти бачити, вміти дивитися. Якщо ви володієте цим даром, тоді не могли

не помітити, що кожна з наших учасниць посвоєму неповторна. Вл. інф.

20 грудня 2014 р. Ч. 11 (97)

ДОЗВІЛЛЯ

Містер біологічного факультету 28 листопада на біологічному факультеті відбулося щорічне свято «Містер біологічного факультету». Колоритна і затишна атмосфера дійства перенесла всіх присутніх у традиційне українське село. Біленька хатина під стріхою, стіжки із сіном та величезні соняхи прикрашали сцену. Особливу атмосферу вечора підтримували неповторні й веселі ведучі Тетяна Трачук та Ольга Качковська. За звання найкращого хлопця факультету змагалися справжні козаки – студенти І курсу Дмитро Лугвищук, Руслан Панасюк, Андрій Ковальчук, Віктор Мосійчук і Микола Данильчук. Хоча хлопці вперше мали змогу проявити себе на сцені, вони відразу завоювали прихильність глядачів своєю надзвичайністю, харизматичністю і кмітливістю. Концерт розпочався з виходу учасників та їх представлення. Проте всі з нетерпін-

ням очікували на конкурс талантів. Руслан Панасюк зачарував уболівальниць співом, Віктор Мосійчук показав свої танцювальні здібності, Андрій Ковальчук провів майстерклас із випікання торта та його дегустацію, Дмитро Лугвищук прочитав власний вірш, а Микола Данильчук розвеселив присутніх виступом «Один рік із життя нашого колгоспу». Члени журі, зокрема старший викладач кафедри ботаніки А. С. Машевська, доцент кафедри зоології М. Г. Білецька, заступник декана з навчальної роботи О. Р. Дмитроца, аспірант О. С. Фіщук і заступник декана з виховної роботи В. В. Андреєва, справедливо й об’єктивно оцінювали конкурсантів.

За підсумковими результатами містером біологічного факультету став студент 13 групи ЛСПГ Віктор Мосійчук. Валентина АНДРЕЄВА, заступник декана з виховної роботи біологічного факультету

Найкращий хлопець факультету психології 3 грудня на факультеті психології відбулася грандіозна подія – «Містер факультету». Тема цьогорічного свята – мрії учасників про додаткову професію, окрім психолога. Студенти старанно виконували всі настанови організаторів, ходили на репетиції, продумували номери з демонстрацією талантів. Вони викладалися на всі сто відсотків для того, щоб подарувати справжнє шоу своєму факультету. Організатори дійства – Христина Назар та Катерина Повар, які доклали

максимум зусиль у цей ­проект, віддали всі ідеї в сценарій і образи хлопців, запалили їхні серця бажанням виступати на сцені, згуртували власним душевним теплом весь творчий колектив. Взяти на себе відповідальність стати чоловічим обличчям факультету серед студентів наважилися такі юнаки: Станіслав Сидорук, Роман Спалило, Степан Семеген, Владислав Веремчук, Іван Федько, Юрій Мельничук, Юрій Юрчик. Усі конкурси глядачі сприймали оплесками, словами підтримки й усмішками. Це засвідчило єдність факультету. А імпровізаційні моменти змагання додавали хорошого настрою. Владислав Веремчук вразив своєю грою на роялі, Станіслав Сидорук поділився зі всіма чудовими фотороботами, Роман Спалило подарував прекрасний вальс, Степан Семеген зачаровував дівочі серця ніжним співом, Іван Федько продекламував вірш. Шквал емоцій викликав

номер «Фрістайл з футбольним м’ячем», виконаний Юрієм Мельничуком. Юрій Юрчик представив невелику кінострічку про свою віртуозну гру на фортепіано. Беззаперечним лідером і «Містером факультету психології» став Юрій Мельничук. Саме його активність і нестандартний талант привели до перемоги. Факультет психології

13

20 грудня 2014 р. Ч. 11 (97)

БЛАГОДІЙНИЦТВО

Із піснею до перемоги!

11 грудня в Центр культури та дозвілля завітав народний аматорський фольклорний колектив «Писанка». Цей колектив надзвичайно співучий, голосистий і, як зауважила його керівник Валентина Добровольська, неординарний, адже у ньому виступають співаки від 4 до 84 років. «Писанка» – дипломант багатьох обласних та всеукраїнських фестивалів, як-от: «Велика коляда», «Берегиня», «Барвиста Україна», «Країна мрій», «Поліське літо з фольклором» та ін. У репертуарі колективу – низка постановок стародавніх народних обрядів короваю, корони, обжинків, пошанування дійнички, українських вечорниць тощо. Цього дня у залі вишу лунали повстанські та стрілецькі пісні, щедро розбавлені гостро соціальною поезією про теперішні події в Україні та на Сході зокрема. Одні пісні Валентина Добровольська записала від старожилів нашого краю, аби зберегти й передати нащадкам надбання цілих поколінь, інші – від батька Ананія Добровольського. Важко повірити, що ця тендітна, щира, залюблена в Україну жінка народилась у холодних снігах Сибіру, адже батьків пані Валентини

заслали туди як «ворогів народу» (тато був учасником повстанського руху, а мама, Ганна Шинкарук, – зв’язковою УПА). Їм вдалося вижити і повернутися в рідну Україну, а Валентині Добровольській, маючи ще з дитинства загартований характер, – стати творчою особистістю, яка зуміла знайти й об’єднати навколо себе таких «самородків» Волинського краю, чиїм чудовим співом змогли насолодитися й студенти та викладачі нашого університету. Також під час благодійного концерту було зібрано 800 грн, які передано у Луцький військовий гарнізонний госпіталь. Інна МОГІЛЕВСЬКА

14

Ні дня без доброї справи! На початку грудня волонтери відзначають своє професійне свято. Серед них й усі небайдужі та чуйні до чужої біди студенти та викладачі СНУ імені Лесі Українки. З цієї нагоди 10 грудня в бібліотеці вишу відбувся Форум волонтерів вищих, середніх навчальних закладів і волонтерських громадських організацій Волині. Відкрила захід піснею «Моя Україна» студентка інституту філології та журналістики Наталія Якушина. Опісля учасники Центру волонтерської діяльності «Довіра» розповіли присутнім про свою роботу. Так, студенти співпрацюють зі школами-інтернатами, реабілітаційними центрами, дитячими будинками, притулками, іншими навчальними закладами, вишами, громадськими та благодійними організаціями тощо; є учасниками різноманітних брифінгів, Школи волонтерів, якою керує кандидат педагогічних наук, доцент Надія Корпач, тренінгів із лідерства, благодійних акцій, як-от: «Захисти себе від СНІДу», «Пелюстка надії», «Серце до серця», «Зернина добра», «Миколай про тебе не забуде», «Сонце – дітям», «Подаруй дитині радість», «Напиши лист солдату», «Обереги для бійців АТО» й ін.; щороку вітають ветеранів зі Святом Перемоги. Від імені ректора СНУ імені Лесі Українки Ігоря Коцана привітав усіх волонтерів начальник відділу молодіжної політики та соціальної роботи Володимир Захожий, вручивши подяки вихованцям вишу і викладачам, зокрема кандидатам педагогічних наук Надії Корпач, Ірині Сидорук, голові Волинської обласної філії ВБО «Український фонд “Благополуччя дітей”» Валерію Петровичу, кандидатам психологічних наук Людмилі Потапчук та Наталії Кордуновій, заступнику голови МГО «Волонтерський клуб м. Луцька», старшому викладачу кафедри соціальної роботи Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна» Оксані Закусило. Надзвичайно плідне співробітництво Центру волонтерської діяльності «Довіра» з Благодійним фондом «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк». Заступник голови правління фонду Ірина Констанкевич, яка

На фото: Вікторія Сидорук вітає волонтерів зі святом завітала на свято, привітала учасників форуму, зазначивши, що волонтерство – це не лише поклик душі й внутрішня мотивація, а й велика робота. Також Ірина Мирославівна вручила Подяки за активну громадянську позицію в розвитку волонтерської діяльності, підтримку соціальних ініціатив благодійного фонду та з нагоди Міжнародного дня волонтерів Людмилі Потапчук, яка знаходилася біля витоків розвитку центру «Довіра», Надії Корпач, котра зуміла згуртувати навколо себе таких хороших та активних студентів і професійно навчає їх волонтерській справі, а також спудеїв-волонтерів. Цього дня лунало ще безліч вітань на адресу волонтерів нашого навчального закладу. Ми можемо пишатися, що у стінах Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки є люди з такими гарячими серцями, які не залишаються осторонь чужих проблем, щиро піклуються про інших. Саме завдяки їм світ стає кращим! Інна МОГІЛЕВСЬКА

20 грудня 2014 р. Ч. 11 (97)

БЛАГОДІЙНИЦТВО

Інститут іноземної філології поторгував заради наших вояків Студентський фронт інституту іноземної філології знову креативно заробляє кошти заради життя наших вояків. Цього разу ми влаштували аукціон хендмейду і принесли трохи святкового настрою в стіни рідного університету. Наша країна вже понад рік живе в режимі постійного збору коштів: то на каски і медикаменти для учасників Майдану, то на лікування постраждалих, то на допомогу бійцям АТО. Це явище потроху стає буденністю, й увага громадськості до цих потреб втрачає свою гостроту. Саме тому її потрібно час від часу чимось підживлювати. Наближаються зимові свята і це вдалий момент влаштувати благочинний ярмарок чи аукціон, заробити трохи грошей на допомогу тим, хто ці дні, на жаль, не зможе провести в родинному колі, а також дати людям можливість порадувати своїх близьких оригінальними подарунками. Вироби ручної роботи ідеально для цього підходять: вони неповторні, теплі, в них вкладено душу, вони радують око і створюють атмосферу свята в серцях та домівках людей. На благодійному аукціоні було представлено багато виробів, виготовлених за народ-

ними мотивами. Це і ляльки-мотанки, і чудові мотані кізоньки, і ліплені з солоного тіста ялинкові прикраси, і розписані акриловими фарбами футболки з сонцем та котикоммуркотиком. Не обійшлося і без національної символіки: жовто-блакитні фенічки з ниток муліне та браслети з бісеру, сережки та кулон із полімерної глини, футболка з осучасненим схематичним зображенням щирого українця у вишиванці. Своїми чудовими виробами нас також підтримали переселенці з Криму. Вони надали для аукціону квіти та прикраси з бісеру, плетені дитячі речі, іграшки та магніти із солоного тіста, іграшки

з флісу та мозаїчні магнітики. За організацію благодійного аукціону висловлюємо вдячність Марині Ткачовій, Алімові Сайдаметову, Ларисі Павленко, Ільмірі Халітовій, Анжелі Аблаєвій, Катерині Ревнюк, Олені Котис, Галині Хаджиогловій, Маргариті Жуйковій, сім’ї Горяїнових, Наталі Олішкевич, Галині Дрозд, Соломії Лапченко, Ані Сторонській, Насті Шпизі, Христині Есановій, Насті Чупрун та луцькій студії «Кулька-Булька». Окрема подяка заступнику декана ІІФ із виховної роботи Анні Левчук, в. о. голови профбюро інституту іноземної філології Сашку Ла­ зуці та першокурсникам напряму «Прикладна лінгвістика». Завдяки участі та підтримці всіх цих та багатьох інших чудових людей, завдяки тим, хто купував наші вироби, рекламував нас, приводив друзів та колег станом на 11 грудня ми зібрали 3515 грн. Ці гроші плануємо використати передусім на допомогу бійцям АТО та пацієнтам Луцького військового гарнізонного госпіталю. Вікторія БРУЦЬКА, магістрантка ІІФ

Волонтерські ініціативи студентів ІФтаЖ Ні на крок не відстають у волонтерській діяльності від своїх колег з інших інститутів та факультетів студенти ІФтаЖу. Вже три волонтерські проекти ініціювали й успішно реалізували другокурсникиукраїністи та русисти. Напередодні дня Святого Миколая студенти провели акцію «Напиши лист солдату!», у ході якої писали українським військовим листи, в котрих висловлювали вдячність воякам і вітали їх зі святом, адже святий Миколай – заступник та покровитель воїнів. Окрім самих листів, студенти вкладали в конверти стіки з кавою, українські поезії та іконки святого Миколая. Перша «партія» таких листів (60 шт.) уже доставлена до своїх адресатів, котрі передають слова подяки та палкий привіт усім, хто долучився до цієї маленької, але дуже важливої ініціативи.

Проте студенти-філологи вирішили на цьому не зупинятися. Так, ними за лічені дні було зібрано 1021 гривню. Ці гроші підуть на купівлю ліків бійцю-добровольцю, майданівцю та батьку чотирьох діток із ВолодимираВолинського, який зараз перебуває у Волинській обласній психіатричній лікарні. Та філологи не були би філологами,

якби не потрудилися над створенням невеликої бібліотеки у згаданій вище лікарні. До збору книг долучилися студенти з усього університету, за що ми їм щиро дякуємо. Всі зібрані книги вже передано бійцям у лікарню. Початок зимової сесії не означає завершення нашої волонтерської діяльності. Війна на Сході не припиняється, а отже нашим захисникам і надалі потрібна підтримка, допомога та віра в їхню перемогу. Тому вирішено продовжити акцію «Напиши лист солдату!» Закликаємо і вас взяти в ній участь. Виділіть вільну хвилину, аби подякувати нашим хоробрим та безстрашним захисникам! Їм дуже важливо знати, що народ України з ними і що ми справді високо цінуємо те, що вони для всіх нас зараз роблять, ризикуючи власним здоров’я та життя. Пам’ятайте, що маленькі люди спроможні на великі справи! Творіть добро! Ірина ДЕНИСЮК

15

20 грудня 2014 р. Ч. 11 (97)

ВІДОМІ ЛЮДИ

Нельсон Мандела – людина, що змінила світ «Ображатися і обурюватися – це все одно, що випити отруту в надії, що вона уб’є твоїх ворогів». Нельсон Мандела

12 грудня в університетській бібліотеці відбулася презентація українського перекладу автобіографії визначної людини ХХ ст. – відомого борця з апартеїдом, політика та юриста, колишнього Президента Південно-Африканської Республіки Нельсона Мандели «Довгий шлях до свободи». Захід відбувся в рамках тижня Нельсона Мандели в Україні. Книга вийшла друком у видавництві «Наш формат». Ініціатор перекладу – урядовий уповноважений з питань етнонаціональної політики Геннадій Друзенко. Переклад здійснив докторант кафедри прикладної лінгвістики Василь Старко. Як зазначив під час зустрічі із книголюбами Геннадій Друзенко, видання має для нього особливе значення. Коли почався Майдан, зрозумів: книга говорить до України. Імена, століття, півкуля інші, але все звернено до нас. І смерть Мандели 5 грудня 2013 року символічна. Пан Геннадій переконаний: Мандела чекав, кому передати естафету. І саме

Майдан став наступним епіцентром боротьби за свободу. Крім того, ця автобіографія – виклик для перекладача, адже це сповідь символу світу, незламного борця, врешті – зрілої людини, яка пережила все і досягнула всього, чого лише можна уявити, але не втратила щирості, інтимності розповіді. Для Василя Старка життя Мандели унікальне, а його автобіографія стала своєрідною бесідою із цієї визначною постаттю. Як зазначив перекладач, Нельсон Мандела пише відкрито, просто й скромно про дитячі роки, юність, власне становлення як людини та громадянина, довгі роки ув’язнення, звільнення, кохання й президентство. «Мандела змінював інших, і він змінив мене», – поді-

лився власними враженнями від автобіографії Василь Старко. То ким же був Нельсон Мандела? Він став президентом ПАР після перших демократичних виборів. До цього був видатним борцем із апартеїдом (офіційною політикою расової дискримінації та гноблення, яку впродовж 1948–1991 рр. проводили правлячі кола Південно-Африканської Республіки проти місцевого чорношкірого населення, а також переселенців з Азії) і лідером Африканського національного конгресу. Провів 27 років в ув’язненні на острові Роббен за акції саботажу та збройного опору владі. Пізніше Нельсон Мандела став прибічником мирного шляху, й саме завдячуючи його політиці миру став можливим перехід до повної демократії у ПАР. Нельсон Мандела удостоєний багатьох нагород, як-от: лауреат Нобелівської премії Миру (1993), Орден Заслуг (Великобританія, 1995), Золота медаль Конгресу (1997), Орден князя Ярослава Мудрого І ступеня (Україна, 1998), Президентська медаль свободи (США, 2002) та ін. Цього дня присутні ще раз пригадали великого Нельсона Манделу – людину з дивовижною силою духу, яка і після своєї смерті є взірцем і натхненником для всіх правозахисників світу та людства загалом.

Інна МОГІЛЕВСЬКА

ВІ-ТА-Є-МО! Ректорат, профспілкові комітети Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки щиро вітають із ЮВІЛЕЯМИ: КОРЄНКОВА Миколу Євгеновича – доцента кафедри диференціальних рівнянь і математичної фізики; МЕЛЬНИКА Теодора Федоровича – старшого викладача кафедри здоров’я та фізичної культури; НІЖЕГОРОДЦЕВУ-КИРИЧЕНКО Ларису Олексіївну – доцента кафедри англійської філології; САВКУ Віктора Анатолійовича – інженера кафедри прикладної лінгвістики; ТАРАСЕНКА Володимира Федоровича – асистента кафедри геодезії, землевпорядкування та кадастру; ЮСИПЧУКА Петра Петровича – доцента кафедри музичних інструментів. Бажаємо міцного здоров’я на многії літа, нехай Ваше життя сповнюється любов’ю та добром, натхненними думками й щирими почуттями! Зичимо невпинного руху вперед і нових звершень на професійній ниві!

Засновник і видавець – Cхідноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Адреса редакції: 43025, м. Луцьк, просп. Волі, 13, кім. 120. Телефон: (0332) 24-75-40.

E-mail: media@univer.lutsk.ua. Свідоцтво про державну

реєстрацію – ВЛ № 468-201 ПР від 21.03.2013 р.

16

Головний редактор – Олеся ФЕСИК. Кореспонденти – Ігор ОЛЬШЕВСЬКИЙ, Валентина КОРНІЙЧУК. Літературний редактор – Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО. Коректор – Інна МОГІЛЕВСЬКА. Фотокореспондент – Володимир ЛУК’ЯНЧУК.

Газету зверстано та віддруковано в інформаційно-видавничому центрі CНУ імені Лесі Українки. Редакція зберігає за собою право літературного редагування, скорочення прийнятих до публікації текстів і не завжди поділяє позицію авторів публікацій. За достовірність опублікованих матеріалів відповідає автор (рекламодавець).

Обсяг 3 друк. арк. Наклад 1500 прим.