February

–

1-2(87-88) 20 ëþòîãî 2014 ð.

Віримо, що смерті сотні українців не будуть марними, а стануть початком відродження нашої держави! Вічна пам’ять Героям України! Слава Україні!

ЩИРА РОЗМОВА З ЛЕСЕЮ КОВАЛЬЧУК

ДНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

c. 2

c. 3

ГАЛИНА ПАДАЛКО – ЮНА ВИНАХІДНИЦЯ

c. 5

20 лютого 2014 р. Ч. 1–2 (87–88)

ДНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Сила поетичного слова В інституті філології та жур­ налістики відбулися тради­ ційні читання творів Лесі Українки, які є одним із ета­ пів загальноуніверситетсь­ кого конкурсу читців «Вовік преславна будеш, Україн­ ко!», присвяченого дню на­ родження письменниці. Студенти різних курсів і спеціальностей – української та російської філології, видавничої справи та редагування – засвідчили свою любов до Лесиного слова, поділилися власним розумінням її творчості, прочитанням її поезії та драматургії. Філософсько осмислила поетичне послання поетеси до сучасників «В’язень» Наталія Римарчук (26-ВС група), актуально звучали рядки віршів Лесі Українки «І ти колись боролась, мов Ізраїль!» у виконанні Марії Салаган (23-У група) та «Сльозиперли» (Аліна Приходько, 24-Р група). Тетяна Бондарук (35-ВС група) проникливо й емоційно озвучила монолог в’язня-лицаря

з поеми «Осіння казка», а Катерина Силюк (13-У група) надзвичайно артистично подала монолог Міріам із драматичної поеми «Одержима», глибоко пройнявшись образом героїні. Зворушливим видалося присутнім і членам журі прочитання інтимної поезії в прозі «Твої листи завжди пахнуть

зов’ялими трояндами…» Наталією Лозою (31-У група) та вірша «Уста говорять: “він навіки згинув!”» Катерини Шклярук (11-У група). Творчо й оригінально підійшла до конкурсного завдання студентка 31-У групи Юлія Лук’янчук (вірш «Fa» з циклу «Сім струн»). Силу слова, його підтекст і естетичну цінність зуміли донести до глядачів Інна Приходько (22-У група, «Як я люблю оці години праці!»), Надія Михайлова (31-У група, «Товаришці на спомин»), Катерина Стасюк (32-У група, вірш «La» з циклу «Сім струн»). До нагород представлено Катерину Силюк – І місце; Аліну Приходьмо, Наталію Римарчук – ІІ сходинка; Катерину Шклярук, Тетяну Бондарук – ІІІ місце. За майстерне втілення художнього образу окремо відзначено виступ Юлії Лук’янчук. Бажаємо усім переможцям та учасникам подальших творчих успіхів і реалізації талантів! Олена МАЛАНІЙ, доцент кафедри української літератури

Вовік преславна будеш, Українко! Щороку наприкінці лютого у Східноєвропейському націо­ нальному університеті імені Лесі Українки в рамках тра­ диційного тижня (чи дека­ ди), присвяченого постаті й творчості патронеси нашого вишу, відбувається конкурс читців Лесиних поезій «Вовік преславна будеш, Україн­ ко!». Проте програма дійства завжди набагато ширша, оскільки чимало учасників декламують не лише твори улюбленої поетеси, а й влас­ ні вірші, й художнє читання як один зі способів творчого самовираження. Тож і цього разу журі в складі працівника інформаційно-видавничого центру, члена Національної спілки письменників України Ігоря Ольшевського (голова), завідувача відділу культурно-просвітницької роботи університетської книгозбірні Лариси Млинар та методиста бібліотеки Світлани Кресак розглядали представлені на конкурсі виступи (а їх було чимало) аж у семи номінаціях. Так, серед читців творів Лесі Українки І місце поділили Тетяна Долінко (інститут

2

економіки та менеджменту) й Галина Кот (географічний факультет); ІІ – Лідія Туревич і Христина Назар (факультет психології); ІІІ – Сергій Дужич (факультет міжнародних ­відносин) і Марія Стасюк (фізичний факультет). У номінації «Театралізована композиція» на 1-й сходинці – Дарина Грибенко (інститут іноземної філології), на 2-й – Людмила Панчук і Максим Закрижевський (хімічний факультет), на 3-й – Катерина Селюк (інститут філології та журналістики). За читання власних творів, присвячених Лесі Українці, відзначено студенток педагогічного інституту Тетяну Понікарчук (І місце) та математичного факультету Орисю Корнісік і Наталію Цюпку. В номінації «Білінгва» (читання творів Лесі

Українки рідною й іноземною мовами) «золото» виборов тандем Ольги Борисевич та Ілони Оксінчук; на ІІ місці – Світлана Стецюк та Аліна Цьопух. Усі четверо дівчат навчаються в педінституті. У номінації «Поетичний ансамбль» перемогу здобув гурт студенток цього ж інституту у складі Олександри Слюсар, Ліни Савчук, Наталії Дужич, Олесі Герман та Анастасії Гриник. За оригінальність утілення поетичного образу відзначено Романа Боця (біологічний факультет). Майбутній біолог Вікторія Мельничук завоювала приз глядацьких симпатій. Максим КИРИЛЕНКО

20 лютого 2014 р. Ч. 1–2 (87–88)

ЗУСТРІЧІ

Доля під знаком Лесі Українки

Історія береже факти, а люди – пам’ять І пам’ять ожива пекучим щемом ран, ніколи не забути нам тебе, Афганістане.

13 лютого в Коледжі техно­ логій, бізнесу та права СНУ імені Лесі Українки про­ йшла виховна година «Іс­ торія береже факти, а люди – пам’ять…», приурочена 25-й річниці виводу військ із Афганістану.

На щиру розмову зі студен­ тами СНУ про Лесю Укра­ їнку до дня народження пись­менниці завітала за­ служений учитель України, поетеса, лауреат багатьох літературних премій, гро­ мадська діячка, кавалер ордена княгині Ольги Оле­ ся Ковальчук (організатор заходу – відділ культурнопросвітницької роботи бі­ бліотеки). «Леся Українка – людина, яка залишила прийдешньому поколінню листи в майбутнє, тому ми не підемо всупереч сьогоднішній атмосфері, яка панує в країні», – такими словами Олеся Григорівна роз­почала зустріч, а також назвала Ларису Косач земною «іконою» нашого народу. Леся Ковальчук переконана, що потрібно

уникати нинішньої тенденції до стягання з верховин духу до рівня обивателя таких постатей, як Леся Українка, Тарас Шевченко, адже нас повинні цікавити не стільки «закутки» їхнього інтимного життя, скільки думи, терзання, пов’язані з долею народу. Також гостя повідала шлях свого становлення як справжнього патріота Батьківщини, батька, якого втратила у трирічному віці, адже малював листівки для повстанців, післявоєнне дитинство, навчання на філологічному факультеті, подальше засудження «за буржуазний націоналізм», учителювання, про учнів, яких уміло закохувала в силу поетичного слова Лесі Українки (зокрема Лукаша Скупейка – відомого нині українського літературознавця, головного редактора журналу «Слово і час»). Не обійшлось і без декламування власної поезії. Зустріч пройшла в надзвичайно цікавому та пізнавальному руслі. На знак подяки методист бібліотеки вишу Світлана Кресак вручила Лесі Григорівні чудові троянди.

Інна МОГІЛЕВСЬКА

На захід завітали воїни-афганці Микола Пугач і Микола Онищук. Вони розповіли присутнім студентам про 25 грудня 1979 року – день уведення радянських військ в Афганістан для виконання інтернаціонального обов’язку й загалом про цей тернистий шлях завдовжки 10 років війни. 15 лютого 1989 року радянські війська завершили вивід військ з Афганістану. Війна чорним смерчем пронеслася просторами України. Афганістан ще довго щемітиме в грудях багатьох із нас, адже загиблих там не повернути. Ми, молоде покоління, повинні знати й пам’ятати про страшні сторінки цієї війни, пишатися мужністю та героїзмом людей, які у 20–30-річному віці стали її свідками й учасниками. Вічна їм пам’ять... Вл. інф.

3

20 лютого 2014 р. Ч. 1–2 (87–88)

ЛІТЕРАТУРНЕ ЖИТТЯ

На теренах творчості «Терен» (із наголосом на другому складі) в україн­ ській мові означає «терито­ рія». А ще це назва Волин­ ської мистецької агенції, засновник і директор якої – відомий у краї та загалом в Україні письменник, жур­ наліст, видавець, лауреат премій імені Василя Стуса, Агатангела Кримського та «Надія» Андрій Кришталь­ ський. Зустріч із цією над­ звичайно цікавою людиною відбулася 13 лютого в інсти­ туті філології та журналіс­ тики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. У світ Андрієвої творчості присутніх (а серед них були студенти, викладачі Лесиного вишу й учителі області) ввела незмінна ведуча літературно-мистецьких дійств, методист бібліотеки СНУ імені Лесі Українки Світлана Кресак. Навівши слова Шевченківського лауреата, заслуженого діяча мистецтв України Василя Слапчука про А. Криштальського як митця без фальші й комплексів, вона надала слово поважному гостеві, котрий, з огляду на події в Україні, звернувся до аудиторії досить оригінально, назвавши слухачів та слухачок «револю­ціонерами і революціонерками», а також дозволив конспектувати свій виступ (останнє, звичайно, було жартом, який студенти належно оцінили).

4

Розповідь пана Андрія «про час і про себе» була далекою від «занудного» переліку власних життєвих віх та отриманих регалій – це щира, позбавлена надмірної самореклами, зате щедро приправлена гумором розмова з читачами, які довідалися про становлення А. Криштальського як митця, створення низки поетичних збірок, переспіву біблійної Пісні Пісень, романів «Чорноморець, матінко» та «Десятина», досліджень з історії визвольних змагань на Горохівщині. З особливою теплотою згадав письменник Лесин виш, студентом якого йому судилося свого часу бути, своє­ рідною романтикою позначилися спогади про постання в краї осередків Народного руху України, про газету, яку довелося друкувати через політичні обставини аж у Литві (нині спостерігаємо зворотну ситуацію, коли автори з інших країн, зокрема Білорусі, змушені, долаючи цензурні «рогатки»

власної держави, друкуватись у ВМА «Терен»). Окрема тема розмови – продукція видавництва, яке очолює Андрій Криштальський. Чимало сказано про книги Євгена Сверстюка, Роберта Конквеста, презентувалися також антологія української поезії «Гравітація взаємності», де поезії подано двома мовами – українською та польською (в інтерпретаціях чудової поетеси та перекладачки Олени Криштальської), збірка українського поета з Польщі Остапа Лапського, трактат в особах Ігоря Ольшевського «Агатангел Кримський: поклик Сходу» та ін. Не обійшлося без творів самого А. Криштальського, чиї поезії лунали з вуст як Світлани Кресак, так і автора, а фрагмент із роману «Чорноморець, матінко» проілюстровано фонограмою однойменної народної пісні у виконанні гурту «Піккардійська терція». Наостанок митець побажав усім цінувати хвилини юності, не бути байдужими до життя, підтримувати прагнення народу жити в демократичній державі і, звичайно, – кохання, адже доки ми любимо, ми живі й молоді. Опісля ті, хто бажав, мали змогу придбати книги видавництва «Терен» (і, ясна річ, твори презентанта з автографом письменника), а також сфотографуватися з Андрієм Криштальським на згадку про зустріч.

Максим КИРИЛЕНКО

20 лютого 2014 р. Ч. 1–2 (87–88)

ЗДОБУТКИ МОЛОДИХ

Юні винахідники України У Всесвітній день дитячого винахідництва молодим на­ уковцям із Малої академії наук України вручено патен­ ти на розробки й авторські свідоцтва. Символічно, що свято відзначають у день народження видатного науковця і громадського діяча Бенджаміна Франкліна, який свій перший винахід – ласти для плавання, що вдягаються на руки, – вигадав у 12-річному віці. Авторські свідоцтва та патенти українські вундеркінди отримали за сприяння відділу інтелектуальної власності, що працює при Центрі інновацій Національного центру «Мала академія наук України». Відділ забезпечує винахідникам юридичну та фінансову підтримку в оформленні документів і є посередником між молодими науковцями й Державним підприємством «Український інститут промислової власності». Цьогоріч серед тих, хто отримав патент

чи авторське свідоцтво Державної служби інтелектуальної власності, була й вихованка Волинської обласної МАН, студентка І курсу математичного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі

Українки Галина Падалко, яка розробила комп’ютерну програму «Інформаційний портал “Луцьк-туристичний”». Валентина КОРНІЙЧУК

На початку нових звершень 9 лютого в Східноєв­ ропейському націона­ ль­ному університеті іме­ні Лесі Українки від­ бувся ІІІ етап обласного конкурсу-захисту науко­ во-дослідницьких робіт слухачів Волинського від­ ділення Малої академії наук України. Конкурс, у якому взяли участь півти­ сячі інтелектуально обда­ рованих учнів 9–11 класів з різних куточків Волин­ ської області, проводить­ ся щороку для творчого, пізнавального розвитку ді­ тей і молоді, залучення її до науково-дослідницької та експериментальної роботи. Захід розпочався урочистим засіданням у затишній актовій залі Центру культури та дозвілля. З вітальним словом до учасників звернулися проректор із навчальної роботи СНУ імені Лесі Українки Світлана Гаврилюк, начальник відділу дошкільної та загальної середньої освіти управління освіти і науки ОДА Ольга Богданович, головний спеціаліст управління освіти і науки облдержадміністрації Лариса Роговська,

директор ВО МАН Галина Толстіхіна. Члени президії привітали учасників з початком інтелектуального змагання, побажали завзяття в науковій творчості та реалізації наукових проектів. Провести науковий експеримент, належно опрацювати відповідну літературу, написати, зрештою, наукове дослідження – лише половина справи. Справжня майстерність юного науковця полягає в успішному публічному захисті. Школярі представляли свої доробки більше ніж у 60 секціях різного профілю – від гуманітарного до науково-технічного. Наполегливо працювали всі учасники. Юні історики аналізували події минулих років та сучасності, техніки доводили значущість виготовлених ними приладів, біологи ко-

ментували нові тенденції розвитку природничих дисциплін, математики по-новому осмислювали теореми й задачі, шукали шляхи їх практичного застосування. Впевнено, логічно вибудовували свої доповіді досвідчені учасники, а школярі, які вперше на заході обласного рівня, училися, прислухалися, набиралися досвіду участі в дискусії, навичок публічного виступу. З нетерпінням чекали учасники оголошення результатів. І ось названо переможців, кандидатів у дійсні члени Малої академії наук. Проте переможених немає, тому що кожен здобув нові знання, збагатився креативними рішеннями, життєвим досвідом. Конкурс дав змогу відкрити нові грані талантів обдарованої молоді. Поєднання навчання з науковою діяльністю – результат творчого пошуку, за яким майбутнє, впевненість у збільшенні інтелектуального потенціалу нашої держави. Попереду фінальний етап Усеукраїнського конкурсу-захисту, що відбудеться у березні–квітні в Києві. Тому переможці обласного етапу готуються вже сьогодні, адже незабаром знову випробовування сили волі, знань та наполегливості. Ольга КУЛІБАБА, методист ВО МАН

5

20 лютого 2014 р. Ч. 1–2 (87–88)

БЛАГОДІЙНИЦТВО

Студенти яких луцьких ВНЗ харчуються безкоштовно? Студенти Східноєвропей­ ського національного уні­ верситету імені Лесі Укра­ їнки продовжуватимуть харчуватися безкоштовно й у другому семестрі цьо­ го навчального року. Усього в поточному семестрі без­ оплатне харчування отрима­ ють 180 студентів. Таку ініці­ ативу вже три роки поспіль реалізує Благодійний фонд «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк» у рамках програми ­«З добром у серці». На нараді з питань оптимізації цього проекту були присутні представники фонду, адміністрації Лесиного вишу та студенти навчального закладу – учасники програми. З 2011 р. діє проект харчування студентів особливих категорій СНУ імені Лесі Українки, з другого семестру 2013/2014 н. р. – Луцького національного технічного університету (http://www. volynnews.com/news/charity/studentivlntu-kharchuvatymut-bezplatno/). Видатки на реалізацію цієї програми для студентів Лесиного вишу склали понад 870 тис. грн. «Ігор Петрович як голова наглядової

ради сприяє багатьом проектам Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Це, зокрема, підтримка наукових лабораторій (біологічний факультет, лабораторія інновацій у туризмі), книговидання в науковій галузі, іменні стипендії, оздоровлення в Буковелі для обдарованих студентів, харчування студентів особливих категорій. У 2013 р. видатки на програми університету склали понад 1 млн 300 тис. грн», – розповіла заступник голови правління Благодійного фонду «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк» Ірина Констанкевич. Орест Маховський повідав про процес оптимізації проекту харчування. Надалі для підвищення ефективності програми деканів факультетів/інститутів попроси-

ли з особливою ретельністю й увагою вивчити ситуацію щодо наявної кількості студентів, які потребують харчування – сиріт, напівсиріт та інших категорій, передбачених положенням фонду (http://www.novyy.lutsk.ua/-/media/ files/s/t/studentfeed.pdf). Благодійникам щиро дякували за реалізацію проекту й адміністрація університету, й студенти. Начальник відділу молодіжної політики та соціальної роботи СНУ імені Лесі Українки Володимир Захожий наголосив: «Адміністрація закладу дуже вдячна фонду за співпрацю й реалізацію соціальних програм. У наш нелегкий час підтримка необхідна, особливо молоді, незахищеним верствам населення, зокрема сиротам». Студентка ІІ курсу факультету психології Марія Юхимук вважає таку допомогу важливою: «Програма харчування, іменні стипендії – ці проекти дуже мотивують і підтримують. Насамперед, морально. Я напівсирота, тому вважаю таку допомогу великодушним вчинком. Коли ти дбаєш не тільки про себе, а й про народ – дуже важливо. Люди бачать, що не всі депутати думають тільки про власний добробут». Прес-служба Благодійного фонду «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк»

Добрі справи Уже доброю традицією ста­ ло відвідування учасника­ ми благодійного центру ін­ ституту іноземної філології «CARITAS» Рожищенського притулку для дітей служби у справах дітей Волинської обласної державної адміні­ страції. Студенти приєдналися до благочинної ініціативи друзів із сімейної академії «Плай» – збору коштів на купівлю ігрового матеріалу для вихованців притулку, проводили майстер-класи з миловаріння, організували рухливі ігри з дітьми, якими опікується центр. Ми вкотре переконалися, що головне – не матеріальна допомога, співчуття, а щире спілкування й інтерес до кожного з них як до особистості. Долучайтеся до нас, бо той, хто віддає

6

частинку свого серця, отримує вдвічі більше! Стежте за нашими акціями в соціальних мережах Фейсбук: https://www.facebook.com/ caritaseenu?ref=hl, Вконтакті: http://vk.com/ club60395772 та на дошці оголошень у ку-

точку доброчинності «CARITAS». Анна ЛЕВЧУК, заступник декана інституту іноземної філології з виховної роботи

20 лютого 2014 р. Ч. 1–2 (87–88)

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

У СНУ імені Лесі Українки готуватимуть магістрів із медіакомунікацій Магістерська програ­ ма з медіакомуніка­ цій – новий напрям медіаосвіти, запо­ чаткований в Україні 2011 року! СНУ імені Лесі Українки – 14-й навчальний заклад, який ліцензує цю ма­ гістерську програму й 2014 року оголосить перший набір! Луцьк – дев’яте місто в Україні (після Києва, Харкова, Запоріжжя, Луганська, Дніпропетров­ ська, Сум, Львова, Тернопо­ ля), де готуватимуть магі­ стрів із медіакомунікацій! Право вступати на магістерську програму з медіакомунікацій мають бакалаври, спеціалісти і магістри будь-якого напряму підготовки. Тривалість навчання – 2 роки (4 семестри). Форма навчання – денна. Кількість ліцензованих місць – 10. Випускники отримають кваліфікацію «Журналіст, фахівець з управління проектами та програмами у сфері матеріального (нематеріального) виробництва». У кінці навчання – державна атестація у формі захисту магістерської дисертації та державний іспит із соціальних комунікацій. Навчальний план на дві третини складається із журналістських дисциплін: журналістикознавство, історія журналістики, медіаправо, газетно-журнальне виробництво, теле-, радіовиробництво, агенційна журналістика, фотожурналістика, новітні медіа, соціальні мережі, журналістське розслідування тощо. На ІІ курсі починаються власне магістерські дисципліни, тобто підготовка до наукової та викладацької діяльності; передбачено такі курси, як медіа­ організації, медіааудиторія, медіаосвіта, медіакультура, менеджмент діяльності ЗМІ тощо. Магістр спеціальності «Медіакомунікації» підготовлений до виконання таких професійних функцій (згідно з Національним класифікатором України ДК 009 – 2005 «Класифікація видів економічної діяльності»): 1. Дослідження кон’юнктури ринку та виявлення суспільної думки.

2. Консультування з питань комерційної діяльності й управління (консультування,

надання рекомендацій та практичної допомоги суб’єктам підприємницької діяльності та державним службам у галузі зв’язків із громадськістю та обміну інформацією).

3. Діяльність у сфері радіомовлення та телебачення.

4. Діяльність інформаційних агентств.

5. Діяльність професійних організацій (розповсюдження інформації та зв’язок із громадськістю).

6. Діяльність політичних організацій (розповсюдження інформації та зв’язок із громадськістю).

7. Діяльність громадських організацій (розповсюдження інформації та зв’язок із громадськістю).

8. Діяльність у сфері мистецтва та літератури (розповсюдження інформації та зв’язок із громадськістю). Окрім того, магістри з медіакомунікацій мають право викладання дисциплін журналістського та редакторського фаху у ВНЗ і проведення наукових досліджень у сфері соціальних комунікацій. Конкурсний бал при вступі на спеціальність «Медіакомунікації» обчислюватиметься як сума таких показників: середній бал додатка до диплома про вищу освіту (за шкалою від 100 до 200 балів), результат вступного фахового випробування у формі творчого конкурсу (за шкалою від 0 до 30 балів), результат вступного випробування з іноземної мови (за шкалою від 0 до 20 балів), додатковий бал за активну участь у науково-дослідній роботі (за шкалою від 0 до 20 балів). Інститут філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки запрошує бакалаврів, спеціалістів, магістрів БУДЬ-ЯКОГО НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ на навчання в магістратурі зі спеціальності 8.18010019 «Медіакомунікації»! Юрій ГРОМИК, декан інституту філології та журналістики

Нова книга від Валентина Малиновського Начальник Управління дер­ жавної служби Головдерж­ служби України у Волинській області, доктор політичних наук, професор СНУ іме­ ні Лесі Українки Валентин Малиновський презентував громадськості книгу «Ста­ новлення і розвиток міс­ цевого самоврядування у Волинській області (1990– 2010 рр.)». У видані висвітлено діяльності рад І–V демократичного скликання. Автор свідомо не торкався праці органів місцевого самоврядування VІ скликання (2010–2015 рр.), адже вони ще не завершили свою роботи. Книга складається із п’яти розділів, кожен із яких відповідає конкретному скликанню представницьких органів місцевого самоврядування області. Валентин Малиновський – відомий в Україні фахівець і практик у галузі публічного управління, один із фундаторів нової науки – державного управління. Його навчальний посібник «Державне управління» був одним із перших вітчизняних навчальних видань у цій науковій сфері, а «Словник термінів і понять з державного управління» (2005 р.) – найповнішим на той час в Україні. Загалом Валентин Малиновський – автор 155 наукових праць, найважливішими серед яких такі монографії: «Державне управління», «Державна служба: теорія і практика», «Словник термінів і понять з державного управління», «Територіальна організація влади України: концептуальні засади трансформації». Книга вийшла в луцькому видавництві «Ініціал» загальним тиражем 1000 примірників і буде безкоштовно розповсюджена в найбільші бібліотеки області. Її також можна придбати й у вільному продажі. Яна САМЧУК

7

20 лютого 2014 р. Ч. 1–2 (87–88)

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

Наукова робота студентів юридичного факультету Навчання без роздумів – шкідливе, роздуми без навчання – небезпечні. Конфуцій

Розв’язання різних про­ блем суспільного бут­ тя і на глобальному, і на локаль­ному рівнях вима­ гає творчого наукового підходу. Чим більше сус­ пільство створює нових знань, робить відкриттів, тим більше вимагаєть­ ся творчої енергії для їх ви­користання. Сьогод­ ні питання науко­вості в усіх сферах суспільнокорисної діяльності стоїть досить гостро. Саме наука – обов’язковий елемент на­ вчального про­цесу в Україні. Підготовка фахівців із вищою освітою для потреб суспільного виробництва, культури й освіти вимагає формування в них не лише здатності засвоїти певну суму знань, але й творчо їх осмислити й одержати внаслідок цього нові знання і визначити механізм їх використання. Чинним законодавством створено правовий механізм реалізації принципу науковості в освіті, як-от: визначення системи вимог до кадрів, які надають освітні послуги та здійснюють навчально-виховну діяльність; вимоги наукового обґрунтування освітньопрофесійних програм підготовки фахівців; система науково-методичного забезпечення навчального процесу; обов’язковість включення в робочі програми виконання

8

студентами навчально-наукових завдань і наукових робіт. Навіть у законодавчо закріпленому визначенні університету зазначається, що це вищий навчальний заклад, який провадить освітню діяльність, пов’язану зі здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації широкого спектра напрямів науки, техніки, культури й мистецтв, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, сприяє поширенню наукових знань. Випускники, пройшовши відповідний курс навчання у виші, здобувши кваліфікацію, доносять наукові знання до широких суспільних кіл. Саме вони покликані забезпечити реалізацію принципу науковості у своїй діяльності, що й зумовлює розвиток самого суспільства. Це і визначає підвищену увагу держави та суспільства до організації студентської наукової роботи. Юридичний факультет СНУ імені Лесі Українки не виняток. Від заснування факультету створено наукове товариство аспірантів і студентів, працює інститут куратора наукового товариства, на кафедрах організовано роботу наукових гуртків і наукових проблемних груп, тематика яких постійно оновлюється. Нині на факультеті здійснюються наукові дослідження за такими напрямами: «Перспективи участі України в ЄС» (науковий керівник Ю. Гофман), «Проблемні питання реалізації Конституції України» (Т. Климчук), «Актуальні проблеми удосконалення кримінального законодавства України»

(доцент О. Старко), «Проблеми кримінального процесу і криміналістики на сучасному етапі державотворення» (доцент О. Батюк), «Захист прав пацієнтів: теоретичні та практичні проблеми» (А. Демчук), «Дослідження проблем вирішення трудових спорів» (доценти М. Сокол, В. Філіпович). Вагоме значення для апробації одержаних результатів має участь студентів у наукових і науковопрактичних конференціях, конкурсах студентських наукових робіт, олімпіадах, семінарах і круглих столах, де вони особисто представляють і відстоюють результати наукового пошуку. Науково-дослідну роботу студентів контролюють кафедри, деканат й учена рада юридичного факультету. Наприклад, уже у цьому навчальному році на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права (завідувач – доктор юридичних наук, професор М. Яцишин) декілька разів розглянуто питання про організацію та здійснення науково-дослідної роботи студентів, а саме: обговорено питання наукової тематики проблемних груп; затверджено теми дипломних робіт; заслухано питання про рекомендацію до участі у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт, підготовлених під науковим керівництвом науково-педагогічних працівників кафедри; заслухано проміжний звіт про роботу проблемних груп та про співпрацю з МАН. Зауважимо, що робота науково-педагогічних працівників факультету з обдарованими учнями у системі Малої академії наук підвищує інтерес у студентському середовищі до наукового пошуку. Варто відзначити, що переможці обласного конкурсу-захисту учнівських наукових ­робіт різних років – В. Кравчук, І. Шелеп, В. Грановська, С. Савич – стали студентами нашого факультету, а згодом

20 лютого 2014 р. Ч. 1–2 (87–88)

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС здобули науковий ступінь кандидатів юридичних наук. Як студенти вони вели не лише активну наукову діяльність, але й виявили значні організаторські здібності, задаючи тон в організації навчальної, наукової робіт і дозвілля студентів. Ще одним прикладом такої співпраці стало проведення 17 грудня 2013 р., у рамках тижня юридичного факультету, попереднього захисту наукових робіт слухачами обласної МАН. Уперше учасниками такого заходу стали студенти юридичного факультету, які виступили в ролі опонентів. Тематика представлених учнями робіт відзначалась актуальністю, науковою новизною та викликала жваву дискусію. І доповідачі, і їхні опонентистуденти були активними, дискутували, пропонували власні підходи до вирішення теоретичних і практичних правових питань. Продовженням традиції тісної співпраці учнівської громади Луцької гімназії № 4 імені Модеста Левицького та студентів і викладачів юридичного факультету стали профорієнтаційні дебати між студентами VI курсу юридичного факультету й учнями 10-А класу, які проходили в рамках місячника правової освіти (18 грудня 2013 р.). Такі заходи додають учням досвіду публічних виступів, показують теплу атмосферу наукового спілкування в молодій юридичній спільноті. А студенти юридичного факультету відкрили для себе ще один напрям роботи – співпрацю з молодшим поколінням, майбутніми юристами. Інтерес був обопільним. На нашу думку, такі зустрічі сприятимуть учням під час вибору професії і місця навчання у вищому навчальному закладі. А ось студентиправники ще раз переконались у правильності свого вибору й у тому, що для його реалізації необхідні міцні, всесторонні та ґрунтовні знання. Важливий крок у розвитку науководослідної роботи студентів юридичного факультету – організація і проведення у 2005 р. всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку», яка зго-

дом набула статусу міжнародної. Цей захід відбувся з ініціативи ради НТАіС юридичного факультету в складі голови Ірини Ляльки (Шелеп), Олексія Плесюка, Віталія Олексюка. Наші студенти змогли залучити до участі в цій конференції широке коло молодих науковців різного рангу – від студентів до кандидатів юридичних наук – із різних вишів України, Республіки Польща, Білорусі. Результати заходу – публікація матеріалів у збірнику, який видається і вручається учасникам. Цьогоріч у березні вже відбудеться ювілейна Х Міжнародна науково-практична конференція молодих учених «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку». Ще одним важливим моментом в активізації студентської наукової творчості на юридичному факультеті стало проведення Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт із юридичних наук. Минулоріч студенти юридичного факультету здобули два перші місця (А. Легкий, К. Леміщак), чотири другі і шість третіх. Участь у таких заходах дає змогу студентам, а для фаху юриста це дуже важливо, набути навиків наукового спілкування – вміння представити свою наукову позицію, толерантно й виважено її захистити, обґрунтовано опонувати своєму супернику тощо. Студенти юридичного факультету були учасниками наукових конференцій, які проводилися в інших навчальних закладах України та Республіки Польща. В університеті культивувалася політика матеріальної підтримки студентів для участі у таких заходах – їм оплачувалося відрядження. На жаль, останніми роками така практика зникла. Хотілося б, щоб вона була відновлена. Останнім часом стала дуже поширеною практика заочної участі у конференці-

ях, яка має свої недоліки та переваги. До позитивних моментів варто віднести те, що студент з мінімальними затратами репрезентує результати своїх наукових досліджень, доводять їх до відома широкого загалу. До недоліків належить відсутність живого спілкування, відчуття атмосфери наукової спільноти, можливості усвідомлення власної належності до неї, відсутність причетним до певного таїнства науки. Незважаючи ні на що, науково-педа­ гогічний колектив юридичного факультету заохочує студентів до наукової діяльності (представлення до відзнак органів державної влади та місцевого самоврядування, стипендій позавладних організацій). Кілька років поспіль колектив порушував питання про врахування коефіцієнта наукової діяльності студентів при конкурсному відборі осіб для зарахування на навчання за ОКР «магістр». Здатність наукового осмислення й обґрунтування власної позиції чи рішення при розгляді юридичної справи, прийнятті правових актів є однією із кваліфікаційних ознак юриста-професіонала. Саме цим і керуються студенти й науково-педагогічні працівники юридичного факультету, організовуючи наукову роботу студентів: навчають молодь не лише засвоювати певну суму знань, а й критично їх осмислювати і правильно використовувати в практичній діяльності результати наукової праці.

Тетяна КЛИМЧУК, Вікторія КОЛОДЯЖНА, старші викладачі кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету

9

20 лютого 2014 р. Ч. 1–2 (87–88)

У СВІТІ ТАЄМНИЦЬ

Куди ж ходив флот царя Соломона? Одна з таємниць історії ста­ родавнього світу – неодно­ разово згадана в Святому Письмі країна Офір. Саме до неї цар Ізраїлю Соломон (Х ст. до Р. Х.) споряджав свій флот у пошуках золота для оздоблення Єрусалимського храму. Деякі дослідники Бі­ блії пов’язують із цією краї­ ною також Парваїм (2 Хронік, ІІІ, 6). Окрім золота, з Офіру привозили срібло, алмуґове (найімовірніше, сандалове – І. О.) дерево, слонову кість, коштовне каміння, мавп і пав. Це біблійне Ельдорадо розміщували в багатьох куточках планети. Були спроби ототожнити країну з Пунтом древніх єгиптян і Мелуххою шумерів (Анатолій Кифишин), називали Південну Аравію, Індію, Східну Африку, залишки материка Лемурії, навіть… Сибір. Висувалися гіпотези щодо розташування Офіру на території нинішнього... Перу (бо ж, бачте, золото було з Парваїму), Антильських островах, у Меланезії (тут теж острови нарекли Соломоновими – дарма, що там не було навіть натяку на родовища золота). хіба що в Арктиці й Антарктиці не розміщували легендарну країну (до слова, Офіром у минулому столітті названо один із каньонів у долині Маринера на Марсі). «Американська» версія «відпадає» вже через згадану в 2-й Книзі Хронік періодичність приходу кораблів (раз на три роки, що, напевно, включало в себе й шлях до Офіру, й певний час перебування там, і, звісно, повернення додому), тоді як шлях тільки до Нового світу зайняв би далеко більше як три роки (з огляду на рівень тогочасного мореплавства). Те ж саме з Океанією… Тривалий час була популярною «африканська» гіпотеза – витоки її сягають часів Васко да Гами, котрий ототожнював Офір із портом Софала (нині Мозамбік). Упевненість, що «Офір міг бути лише африканською країною», висловлював німецький географ Ріхард Хенніг та деякі інші дослідники. Однак пави в Африці водяться лише в басейні ріки Конго, де немає родовищ срібла, яке також згадується у Біблії в «офірському» контексті. Спроби «побачити» копальні царя Соломона в Зімбабве, Ефіопії, Сомалі, на Мадагаскарі так само не були вільні від «натяжок».

10

Дошукувались Офіру й у Європі: тут першість належала державі в гирлі Гвадалквівіру – легендарному Таршішу (Тартессу), адже в Біблії згадуються саме «таршіські» кораблі, що привозили до Ізраїлю вищезгадані коштовності й екзотичний товар. Якщо погодитися з версією німецького археолога Адольфа Шультена щодо місцезнаходження зниклого міста на південному заході Іспанії, поблизу нинішнього Кадіса (античний Гадес), «таршіські кораблі» могли базуватися в портах по обидва боки Гібралтарської протоки. Досконале географічне розташування давало змогу добувати благородні метали в горах Сьєрра-Морена (південь Іспанії). Окрім того, на Піренеях містилося чимало родовищ олова: цей метал – особливо в період ранньої й середньої бронзи (ІІ тис. до Р. Х., коли, за твердженнями істориків, Тартесс переживав свій найбільший розквіт) – був важливою технічною і навіть стратегічною сировиною, а тому коштував дуже дорого і, ясна річ, становив одне з чільних джерел прибутку держави. Одначе на Піренеях (до речі, знову ніби «перегук» з Парваїмом – І. О.) нізвідки було взятися (як і в Америці) слонам і павам. Ця обставина багатьох змушує шукати реальних основ легенди у трактуванні поняття «таршіські кораблі» як суден, здатних долати морські шляхи, приблизно рівні відстані від порту ЕціонГавер на Червоному морі до Таршішу. Тоді всю цю екзотичну розкіш фінікійці (а саме вони були основним флотським контингентом) могли привозити Соломонові не лише з Заходу, а й зі Сходу, скажі-

мо, з Цейлону (Шрі-Ланки) або Золотого Херсонесу (Малакки). У грецькому перекладі Старого Заповіту – Септуагінті – країна золота зветься «Софір», що є співзвучна із тогочасною єгипетською назвою Індії (а можливо, й Південно-Східної Азії). Йосип Флавій, зокрема, співвідносив Софір саме з Золотим Херсонесом. можливо, азійське Ельдорадо знаходилося на островах Малайського архіпелагу: там і досі можна знайти все те, за чим міг пливти Соломонів флот (золото, срібло, алмази, сандал тощо). Слони, мавпи й пави теж наявні. «Таршіш», таким чином, міг мислитися не як буквальна назва держави, а як образне означення багатих земель – причому необов’язково з належним для цивілізації рівнем розвитку місцевого населення, й «задобрити» довірливих тубільців, що перебували ще на рівні кам’яного віку, якимись дешевими прикрасами, аби потім розпоряджатися їхньою флорою, фауною, земними надрами, було справою цілком доступною. Вислів же «таршіські кораблі» можна сприймати і як метафору (тобто кораблі, здатні долати великі відстані – як до Таршішу й далі). Однак могло бути й інакше. Тартесс як морська держава мав могутню флотилію, спроможну здійснювати далекі експедиції (наприклад, до Екваторіальної Африки), а звідси випливає й можливість широких торговельних зв’язків. Комерційні (і, ймовірно, також піратсько-браконьєрські) операції вимагали тривалих морських походів і значних витрат часу. Не виключено, що привезені до Тартессу екзотичні тварини, птахи (а можливо, й люди-бранці), згодом продавалися як живий товар – тож і європейську версію походів Соломонових кораблів до Таршішу-Офіру не варто «з коліс» заперечувати, як і припущення, що Офірів (Софірів) було… кілька. Так могли називати (навіть задля конспірації) кожну країну чи землю, звідки привозили золото Соломонові. Така версія дає змогу включити в «офірський» контекст і Європу (Тартесс), і Азію (Індія, Шрі-Ланка, Малакка), й, звісно, Африку.

Підготував Ігор ОЛЬШЕВСЬКИЙ Ілюстрація Аллана Манессона МАЛЕ (1630–1706) з його книги «Опис Всесвіту»(1683) Джерело: http://www.columbia. edu/itc/mealac/pritchett/00generallinks/ mallet/africa/sofala1683.jpg

20 лютого 2014 р. Ч. 1–2 (87–88)

ДОЗВІЛЛЯ

Випускний вечір

Флешмоб у формі серця До Дня святого Валентина сту­ денти Лесиного університету влаштували святковий флеш­ моб. У приміщенні бібліотеки навчального закладу юнаки й дівчата з повітряними кульками, тримаючись за руки, утворили серце, а у його центрі під зву­ ки душевної музики кружляла пара. На останніх акордах композиції молоді люди випустили в повітря кульки й усім присутнім роздали «валентинки» та цукерки.

31 січня в Коледжі технологій, бізнесу та права СНУ імені Лесі Українки відбувся випускний ­вечір для студентів спеціаль­ ності «Виробництво харчової продукції». 57 випускників одер­ жали дипломи молодшого спе­ ціаліста і здобули кваліфікацію техні­ка-технолога з техноло­ гій хар­чування. Олена Тарасюк отримала диплом із відзнакою.

Час змінює все, що оточує нас. Довга життєва дорога людини нелегка й мінлива. Навчальний заклад дає путівку в нове життя. Попереду – мрії, надії, сподівання, позаду – батьківський поріг, вірні друзі, викладачі, цей райський куточок Коледж і світлі аудиторії. Цей день – перший крок у доросле життя. Нехай щастить вам, друзі, в житті, і хай здійсняться ваші добрі мрії! Коледж технологій, бізнесу та права

«Моя любове! Я перед тобою» 14 лютого в Коледжі технологій, бізнесу та права СНУ імені Лесі Українки відбувся ве­ чір відпочинку до Свята ­закоханих. Лейтмоти­ вом заходу стали сло­ ва Ліни Костенко: «Моя любове! Я перед то­ бою». Тема кохання завжди хвилювала поетів і художників, композиторів і скульпторів, драматургів і філософів. Любов’ю «хворіли» в усі епохи. Валентинів день відзначали по-різному. Традиційно закохані надсилають своїм половинкам «валентинки», вручають квіти, символічні подарунки. «Валентинки» в сучасному вигляді з’явилися лише у 1800 р., а до цього їх виготовляли власноруч. Найдавніша «валентинка» зберігається в Британському музеї (Лондон). Про кохання можна говорити не лише

словами, а й серцем, очима, музикою, піснею. Про нього можна говорити навіть мовчки! Традиційний вияв любові – поцілунок. Письменники та поети возвеличують його чудодійну силу, а ми просто закликаємо: цілуйтеся на здоров’я!!! Вл. інф.

Чи знаєте ви, що ...

– значна частина «валентинок» анонімна й без зворотної адреси, написана лівою рукою або справа наліво, що надає посланню таємничість. Зате після свята додається робота приватним детективам: вони отримують досить багато замовлень зі встановлення особистості відправників; – в Англії існувало повір’я, за яким перший чоловік, що його зустрічала дівчина 14 лютого, повинен був стати її Валентином – хоче вона цього чи ні. Але представниці жіночої статі знайшли вихід із ситуації: цього дня вони гуляли із зав’язаними очима; – італійці у День святого Валентина вважають своїм обов’язком дарувати коханим солодощі. Відповідно, це свято називають «солодким»; – у Фінляндії й Естонії 14 лютого відзначають День друзів; – поляки цього дня відвідують Познань. Там, за повір’ям, лежать мощі святого Валентина, а над головним престолом висить його чудодійна ікона. Поляки вірять, що проща до неї допомагає в любовних справах; – у Японії на День св. Валентина жінки й дівчата дарують чоловікам і хлопцям солодощі, здебільшого шоколад. Хоча це «свято закоханих», подарунки отримують не лише кохані, але й начальники чоловічої статі від жінок. Загалом, святкування не відрізняється від аналогічних у Європі чи Америці. Валентина КОРНІЙЧУК

11

20 лютого 2014 р. Ч.1–2 (87–88)

СПОРТИВНІ ЗДОБУТКИ

Наші викладачі – переможці!

28 січня у спортзалі Луцько­ го національного технічного університету відбулася вже традиційна товариська зу­ стріч із волейболу. Змагалися команди викладачів кафедри здоров’я і фізичної культури Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки та кафедри фізичного виховання ЛНТУ. Матч минув у чесній і дружній атмосфері. Всі учасники залишилися задоволені грою та можливістю поспілкуватися з колегами в неофіційній обстановці. Андрій БУХВАЛ, асистент кафедри здоров’я і фізичної культури

ВІ-ТА-Є-МО! Ректорат, профспілкові комітети Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки щиро вітають із ЮВІЛЕЯМИ: БОГДАНЮКА Миколу Сергійовича – доцента кафедри фізики твердого тіла та інформаційно-вимірювальих технологій; ГОЛОВІНУ Ніну Анатоліївну – доцента, завідувача кафедри загальної фізики і методики викладання фізики; ГУНЬКО Степана Олександровича – доцента кафедри соціальної педагогіки; ДЕМЧУКА Володимира Васильовича – професора кафедри органічної та біоорганічної хімії; ДОБРИНСЬКОГО Володимира Семеновича – доцента, завідувача кафедри олімпійського та професійного спорту; КАДИКАЛО Еллу Максимівну – старшого викладача кафедри органічної та біоорганічної хімії; КУХТЮКА Анатолія Андрійовича – провідного концертмейстера кафедри хореографії; ЛЕСИКА Олександра Володимировича – професора, завідувача кафедри образотворчого мистецтва. Бажаємо міцного здоров’я на многії літа, нехай Ваше життя сповнюється любов’ю та добром, натхненними думками й щирими почуттями! Зичимо невпинного руху вперед і нових звершень на професійній ниві!

Засновник і видавець – Cхідноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Адреса редакції: 43025, м. Луцьк, просп. Волі, 13, кім. 120. Телефон: (0332) 24-75-40.

E-mail: media@univer.lutsk.ua. Свідоцтво про державну

реєстрацію – ВЛ № 468-201 ПР від 21.03.2013 р.

12

Головний редактор – Олеся ФЕСИК. Кореспонденти – Ігор ОЛЬШЕВСЬКИЙ, Валентина КОРНІЙЧУК. Літературний редактор – Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО. Коректор – Інна МОГІЛЕВСЬКА. Фотокореспондент – Володимир ЛУК’ЯНЧУК.

Газету зверстано та віддруковано в інформаційно-видавничому центрі CНУ імені Лесі Українки. Редакція зберігає за собою право літературного редагування, скорочення прийнятих до публікації текстів і не завжди поділяє позицію авторів публікацій. За достовірність опублікованих матеріалів відповідає автор (рекламодавець).

Обсяг 3 друк. арк. Наклад 1500 прим.