Газета "Наш університет" №3 (2013)

3 (78) 20 áåðåçíÿ 2013 ð.

ПРОЕКТНІ РОБОТИ ЗІ ЗВЕДЕННЯ СТУДМІСТЕЧКА

c.2

УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ ФОРУМ У ВАРШАВІ

c.3

На фото В. Лук’янчука: класичні па від Влада Ями (с.6–7)

ЮРІЙ ВИННИЧУК У СНУ

c.16

ІЗ ШЕВЧЕНКОМ У СЕРЦІ

c. 14–15

ДНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

c.9–13

20 березня 2013 р. Ч.3 (78)

АКТУАЛЬНО

Розпочато проектування студентського містечка У січні під час засідання ­Наглядової ради СНУ імені Лесі Українки її голова – народний депутат Ігор Палиця запропонував розпочати ­реалізацію проекту сту­дентського містечка на вул. Володимирській та запевнив, що готовий профінансувати проектні роботи.

1 березня університет відвідала делегація фахівців ДП Міністерства оборони України «Центрального проектного інституту» на чолі з його директором, академіком, дійсним членом Академії будівництва України Олегом Приймачуком. Метою візиту було ознайомлення з передпроектними пропозиціями, огляд території майбутнього студентського містечка та підписання угоди про початок проектних робіт Центральним проектним інститутом. Під час спілкування Олег Приймачук озвучив основні завдання, які інститут здійснюватиме впродовж року. Так, за два місяці сформують концептуальне відобра-

ження передпроектних пропозицій, які представили під час засідання Наглядової ради вишу, щодо зведення студентського містечка на вул. Володимирській. Після завершення цього етапу вперше можна буде говорити і про вартість будівництва. Наступним кроком стане погодження проектних рішень із містобудівною радою Луцька та підготовка робочої документації для початку втілення проНа фото: фахівці Центрального проектного інстиекту. туту під керівництвом Олега Приймачука під час переЗа словами Олега бування у СНУ імені Лесі Українки Михайловича, який, до речі, є волинянином і працювати над проектом студентського місвходить до Міжнародного громадського об’єднання «Волинське течка та запевнив, що він стане найкращим, братство», проектні роботи триватимуть аналогів якому в Україні ще нема. увесь рік, і лише на початку наступного можВл. інф. на буде розпочинати втілювати підготовлений проект. Також він висловив керівництву університету вдячність за можливість по-

Волинська молодь на сторожі законів, освіти й науки України 26 лютого у СНУ імені Лесі Українки пройшло засідання Волинської обласної колегії Всеукраїнської студентської ради при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України, головою якої є наша студентка Ольга Кревська. На робочу зустріч зі студентським активом Волині завітали начальник управління освіти і науки ОДА Олександр Хомич (на фото), його заступник Валентина Загрева, проректор з навчально-виховної роботи університету Ірина Констанкевич. Сьогодні досить актуальним і нагальним питанням в Україні лишається нова редакція Закону України «Про вищу освіту». Проректор Ірина Мирославівна закликала молодь до активної та конструктивної роботи, оскільки в результаті матимемо спільне академічне життя. Очільник профільного управління при облдержадміністрації Олександр Хомич визнав, що новий ЗУ «Про вищу освіту» викликаний часом. «Саме цей закон визначатиме розвиток освіти і науки не на 1–2, а мінімум – на 10 років», – наголосив Олександр Степанович.

2

Голова регіональної колегії Всеукраїнської студентської ради Ольга Кревська повідомила, що наразі у ВРУ зареєстровано 3 законопроекти про вищу освіту: від групи депутатів Партії регіонів (М. Сорока, С. Кі­валов і Г. Ка­лєтнік), від опозиції (А. Яценюк, О. Тяг­нибок, В. Кличко) та проект закону, розроблений під ке­рівництвом ректора КПІ М. Згуровського та поданий В. Бало­гою. Опрацювавши їх усі, вона представила присутнім власні міркування і пропозиції, зокрема про права осіб, які навчаються у ВНЗ, основні напрями міжнародного співробітництва у сфері вищої освіти, стипендії, платні послуги (наприклад, ВНЗ не повинен змінювати плату за навчання протягом строку дії договору). Палко обговорювали законопроекти голови ГО «Студентська рада Волині» Анастасія Шевчик, студради СНУ імені Лесі Українки Володимир Ковальчук і представник Технічного коледжу ЛНТУ Богдан Іщук. Оскільки у цих трьох проектах чимало суперечливих питань, варто абстрагуватися, максимально об’єктивуватись і знайти «розумні» пропозиції, що будуть вписані в

ЗУ «Про вищу освіту». Студенти і надалі продовжуватимуть шукати правильне вирішення досить нелегкого завдання. Опісля Ольга Кревська презентувала Всеукраїнську студентську раду України, її структуру та розповіла, як стати її членом. Вона ще раз наголосила, що це реальний канал виходу на зв’язок із МОНмолодьспорту України. Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО

20 березня 2013 р. Ч.3 (78)

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ

Україна–Польща: як досягти порозуміння щодо Волинської трагедії 1943–1944 рр.?

27 лютого у Варшаві прой­шов Українськопольський форум партнерства, на котрому було розглянуто питання розвитку двосторонніх взаємовідносин, а першочерговою та болючою темою стало спільне історичне минуле України і Польщі – Волинська трагедія. Зустріч мала високий представницький рівень. У ній взяли участь керівники Міністерств закордонних справ України та Польщі Леонід КожаНа фото: Анатолій Кінах відкриває форум ра і Радослав Сікорський, співголови у Варшаві форуму – президент УСПП, народний депутат України Анатолій Кінах і депуєдину позицію: шукаючи історичну правду, тат Європейського парламенту від Республітреба не забувати, що вона, як і пам’ять ки Польща, заступник голови Комітету Міжпро загиблих, має зближати, об’єднувати, народної торгівлі Європейського парламенту а не роз’єднувати народи, й у жодному разі Павел Залевський, історики, науковці, освіне повинна стати заручником політичної тяни, громадські діячі, зокрема директори кон’юнктури. «Запорукою того, що подібне Українського інституту національної пам’яті не повториться у майбутньому, стане пошук Валерій Солдатенко, Інституту літератури усього того, що нас об’єднує. На виконання імені Т. Г. Шевченка НАН України Микола Жуцього завдання ми ініціювали проведення линський, поет, лауреат Шевченкіської пречисельних міжнародних конференцій, момії, Герой України Іван Драч, ректор Східнолодіжних, освітніх заходів. Нам важливо європейського національного університету знайти й увіковічнити імена українців, які імені Лесі Українки, професор Ігор Коцан. рятували поляків, і поляків, які рятували Цього року минає 70-та річниця Волин- українців», – повідомив за результатами ської трагедії, у ході якої у 1943–1944 рр. форуму Анатолій Кінах. загинуло тисячі українців і поляків. Як досягти порозуміння? Як запобігти поширенню Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО радикальних поглядів, що можуть призвести до політичного напруження в польсько-українських стосунках? Яким чином слід віддати шану жертвам? Усе обговорювалося на форумі. «Це наша спільна, непроста історія, і наше завдання – зробити все для того, щоби поглиблювати взаєморозуміння між нашими народами, зміцнювати братський дух і повагу», – такими словами розпочав Анатолій Кінах досить складне та суперечливе питання. Польська сторона вказала на розбіжності у поглядах українських і польських істориків на мотиви збройного протистояння. Саме відмінності у баченні причин Волинської трагедії змушують щоразу порушувати цю проблему. На фото (зліва направо): Микола ЖулинПісля одноденних переговорів ський, Мирослав Попович, Іван Драч, Ігор Коцан співголови форуму Павел Залевна Українсько-польському форумі ський і Анатолій Кінах висловили партнерства

Стипендії імені Фулбрайта: досліджуй і розвивайся у США! Стипендії імені Фулбрайта передбачають проведення досліджень в університетах США на період від 4 до 9 місяців. У конкурсі можуть брати участь кандидати і доктори наук; діячі культури, фахівці з бібліотекарства, журналісти та юристи; дослідники без наукового ступеня з досвідом роботи не менше 5 років та аспіранти або здобувачі напередодні захисту, які отримають науковий ступінь до початку гранту. При відборі кандидатів до уваги братимуться їхні професійні досягнення, реальність запропонованого проекту та його довгострокова цінність. Галузі спеціалізації: гуманітарні, суспільні, точні, технічні та природничі. Вимоги до кандидатів: • українське громадянство та проживання в Україні на час проведення конкурсу; • вільне володіння англійською мовою; • відповідність вимогам для отримання візи J-1: повернення в Україну на 2 роки після закінчення терміну гранту. Як взяти участь у конкурсі? Кандидати повинні подати до офісу Програми імені Фулбрайта повний комплект документів: заповнену аплікаційну форму (Оnline Application Form) з прикріпленим описом проекту наукових досліджень і бібліографією до нього і трьома рекомендаційними листами. Опис проекту наукових досліджень подавати англійською й українською мовами. Найважливіші критерії при відборі кандидатів на участь у програмі: • попередні наукові досягнення; • переконливий і добре розроблений науковий план стажування з чітким обґрунтуванням необхідності та важливості його реалізації для українських інституцій; • потенціал до співпраці з американськими й українськими колегами над проектами, які матимуть суттєвий вплив на освіту в Україні; • готовність до ініціювання та запровадження нових курсів із гуманітарних і суспільних дисциплін, розповсюдження передових методів навчання та викладання. Початок гранту – вересень 2013 року. Останній термін подання анкет – 15 жовтня щороку. Офіс Програми імені Фулбрайта: 01001, м. Київ, вул. Еспланадна 20, офіс 904.

Tел.: (044), 287-0777; факс: 230-20-60. Ел. пошта: scholar@fulbright.com.ua Координатор програми – Наталія Залуцька. Відділ міжнародних зв’язків

3

20 березня 2013 р. Ч.3 (78)

НАУКА

Молодь за розбудову національної економіки 22 лютого на базі Коледжу технологій, бізнесу та права Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки відбулася VI Міжнародна студентська наукова конференція «Молодь як стратегічний потенціал розбудови національної економіки». Вітальним словом захід відкрив проректор з наукової роботи СНУ імені Лесі Українки Михайло Яцишин. У роботі конференції взяли участь 120 студентів із 16 навчальних закладів Західного регіону України, Польщі та Білорусі. Пройшло 9 секційних засідань, переможцями яких стали: «Економіка і фінанси» – Наталія Калимун; «Бухгалтерський облік та аудит» – Галина Глинянська (ІваноФранківський державний коледж технологій та бізнесу); «Менеджмент і маркетинг» – Марія Волошина (Горохівський коледж ЛНАУ); «Право і суспільство в умовах глобалізації: сучасність та історичні аспекти» – Валентина Краток (Шацький лісовий коледж ім. В. В. Сулька); «Товари народного споживання: технології, інновації та безпека» – Анна Петренюк; «Комунікативні засоби професійного і культурного спілкування» – Уляна Шверид; «Іншомовна підготовка особистості майбутнього фахівця в умовах інтеграції та інформатизації суспільства» – Ксенія Поліщук; «Сучасний погляд на природничо-математичні науки» – Владислав Оніщук (Коледж технологій, бізнесу та права СНУ імені Лесі Українки); «Екологія, здоров’я і суспільство» – Тетяна Мартинюк (Луцька філія ТзОВ «Медичний коледж “Монада”»). Депутат обласної ради, завідувач кафедри кримінального права та процесу СНУ імені Лесі Українки О. Батюк нагородив переможців дипломом Волинської облради І ступеня. Головний спеціаліст управління освіти та науки Волинської ОДА Л. Плахотна вручила навчальним закладам подяки за достойну підготовку учасників до наукової конференції. Медійний центр Коледжу технологій, бізнесу та права

4

Лекція-презентація від Олександра Губенка 27 лютого викладачі та студенти факультету психології СНУ імені Лесі Українки приймали поважного гостя – автора понад 150 наукових і науковометодичних публікацій, посібників, книжок, 50 журналістських статей у провідних газетах і журналах України, головного редактора журналів «Практична психологія та соціальна робота», «Обдарована дитина», члена Президії Асоціації політичних психологів України, автора та ведучого передачі «Пізнай себе» на Національному радіо, кандидата психологічних наук Олександра Губенка. Олександр Володимирович уже не вперше відвідує Лесин виш зі своїми науковими доробками. Цього разу гість прочитав лекцію «Теорія політико-психологічних циклів у розвитку суспільства». Цю можливість молодь отримала завдяки завідувачу кафедри загальної і соціальної психології Ларисі Засєкіній і доценту Інессі Філіпповій. Лектор ознайомив слухачів із основними віхами розвитку економіко-соціологічної думки та циклічними теоріями. Їхня суть полягає в тому, що жодна історична подія не є абсолютно унікальною, адже хід дій і подій через певні проміжки часу з необхідністю повертаються до свого колишнього стану. Розповів про Йозефа Шумпетера – одного з найвидатніших соціологів і економістів минулого сторіччя, який створив оригінальну теорію економічного розвитку, що здійснила глибокий вплив на сучасну соціологію й економічну науку. Значним внеском стала його модель динамічного розвитку, у яку вдало «вмонтовані» інституціонально-соціальні чин­ники. Такий розвиток, вважав Шумпетер, відбувається в капіталістичній економіці за трициклічною схемою. Студенти довідалися, що інтерпретація історії як теорії циклів існувала з давніхдавен, але в XIX ст. знайшла своє систематичне викладення в декількох історіософських концепціях. Предметом розвитку автори циклічних теорій вважають цивілізації – відносно ізольовані культурно-історичні

величини, які змінюються в своєму ритмі. До таких цілісних утворень, що різняться одна від одної за своїм характером, відносять єгипетську, китайську, вавілонську, індійську, персидську, староєврейську, грецьку, римську, германо-романську, слов’янську цивілізації. Теорія життєвих циклів цивілізацій знайшла розвиток у працях англійського історика Арнольда Тойнбі, який вважав, що всесвітня історія представляє собою виникнення, розвиток і занепад відносно замкнених цивілізацій, які виникають і розвиваються як відповідь на виклик навколишнього природного та соціального середовища. На думку Тойнбі, основна роль у пошуках відповідей на виклики, що постійно виникають, належить творчій меншості суспільства. Коли творчий потенціал у меншості вичерпується і суспільство не може адекватно відповісти на черговий виклик, цивілізація починає розвалюватися та занепадати. Загалом, цього дня юнацтво дізналося багато цікавого та пізнавального, а лекція завершилася дискусією, обміном думок і презентацією книги Олександра Губенка «Як виховати генія, або Інвестиція у Вашу дитину». Це принципово новий посібник із роз­витку мислення, інтелектуальної креативності та фінансових здібностей дітей різного віку – від 5 до 16 років. Ця книга – одна з перших у вітчизняній педагогіці та психології спроб дати всебічну методику розвитку інтелектуальної обдарованості дитини, яка викладена в доступній науково-популярній формі. Посібник одночасно розвивальний і захоплюючий. Він вкрай необхідний для розумового розвитку маленької особистості та підготовки її до дорослого життя і може бути використаний у роботі з батьками та їх дітьми, а також фахівцями-педагогами, психологами, вихователями та гувернерами. Попри всі негаразди, що існують у нашій державі, ми повинні вірити у майбутнє України. Адже наша країна має могутній потенціал – надзвичайно працьовитий, талановитий народ. Сила України в людях, і вони переможуть! Валентина КОРНІЙЧУК

20 березня 2013 р. Ч.3 (78)

КАР’ЄРА –2013

Ярмарок вакансій

Правила пошуку роботи 28 лютого для студентів інституту філології та журналістики відбувся тренінг «Техніка пошуку роботи».

Із нагоди відзначення Всесвітнього дня соціальної справедливості фахівці Луцького міського центру зайнятості спільно з відділом сприяння працевлаштуванню студентів і випускників Східноєвропейського націо­ нального університету імені Ле­сі Українки провели ярмарок вакансій, який відбувся 19 лютого у Центрі кар’єри. Мета заходу – допомогти майбутнім спеціалістам зорієнтуватися на ринку праці, сприяти систематизації необхідних відомостей для успішного професійного старту, формувати активну позицію, технологію самопрезентації. Учасниками ярмарку вакансій стали близько 500 студентів, які ознайомилися з діяльністю підприємств, установ та організацій, вимогами роботодавців до майбутніх працівників. Жваво та компетентно

обговорювались оптимальні можливості влаштування на бажану посаду, стажування, перспективи кар’єрного зростання тощо. Також усі бажаючі пройшли комп’ютерне діагностування професійної спрямованості, отримали консультації щодо написання резюме та співбесіди з потенційними роботодавцями. Долучилися до ярмарку вакансій і креативно представили бренди підприємств, організацій та установ ДТ «Автоскладальний завод № 1», ПАТ «Волинь-авто», ДП «ВНДП інститут землеустрою», ПП «ГЦНТП», ТзОВ «Українські торговельні мережі», ПФ «Пандора», ТзОВ «Фабрика моди “Лілус”», ЗАТ «Волинська фондова компанія». Роботодавці провели презентації фірм, наявних вакансій, програм стажування. Студенти хімічного факультету подали резюме та заповнили анкети до ПП «ГЦНТП» на посади екологів. Майбутні філологи підготували резюме на посади менеджера з персоналу у ТзОВ «Українські торговельні мережі» й адміністратора у ЗАТ «Волинська фондова компанія». Звісно, далеко не всі, хто завітав на ярмарок, відразу отримають роботу, однак поза сумнівом той факт, що кожен із присутніх зміг одержати корисну інформацію щодо власного професійного старту. Ольга БЕРЛАДИН, начальник відділу сприяння працевлаштуванню студентів і випускників СНУ імені Лесі Українки

Наші студенти змогли ознайомитися з джерелами пошуку роботи та проблемами, які можуть стати на заваді у молодих фахівців. Адже пошук праці вимагає не тільки професійних знань, але й відповідних правил поведінки, вміння ефективно використовувати конкретні ситуації, що виникають на цьому етапі. Конкуренція при прийомі на роботу досить значна й продовжує зростати, тому знання певних правил, що вже склалися на ринку праці, має стати в пригоді кожному. Серед найбільш поширених помилок виок­ремлюємо: • відсутність стратегії пошуку роботи (хаотична розсилка резюме); • використання лише одного джерела пошуку (наприклад, Інтернету); • завищені зарплатні та кар’єрні очікування при мінімальному досвіді роботи; • невдала самопрезентація на співбесіді; • нечітке формулювання мети майбутньої професійної діяльності. Завдяки проведеному тренінгу студенти змогли відчути себе в ролі працедавців і шукачів роботи. У підсумку дійшли висновку, що необхідно чітко усвідомлювати власні знання, здібності, вміння, інтелектуальний потенціал і бажання у кар’єрній сфері, ретельно готуватися до зустрічі з працедавцем, бути впевненим у власних силах. За допомогою інтеракції «Мозкового штурму» майбутні журналісти разом із тренером виявили і проаналізували перешкоди, які заважають знайти роботу, окреслили шляхи боротьби з ними. На завершення дискусії її учасники сформулювали спільну думку про те, що пошуки омріяного місця праці потрібно розпочинати якомога раніше, а особиста активність допоможе досягнути бажаного успіху. Головне – вірити у свої сили, бути впевненим у собі, стійко сприймати невдачі, виносити з них уроки та цілеспрямовано генерувати нові ідеї. Ірина ЛЕЩУК, тренер Центру кар’єри та профконсультант відділу сприяння працевлаштуванню студентів і випускників СНУ імені Лесі Українки

5

20 березня 2013 р. Ч.3 (78)

КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ

V Університетський Перший день весни у СНУ імені Лесі Українки ознаменувався святом шанувальників краси, грації, вишуканості та мистецтва. Цей аристократичний захід зініційювали студентська рада, первинна профспілкова організація студентів, Благодійний фонд Ігоря Палиці «Новий Луцьк», викладачі та студенти Лесиного університету. Заглянемо в ошатну святкову залу. Там звучить чудесна музика у виконанні струнного квартету «Ноктюрн» під орудою народного артиста України Товія Рівця. Вишукано одягнені дами в супроводі чоловіків у елегантних костюмах поволі заповнюють залу. Усе це створює атмосферу надзвичайної урочистості. За традицією поціновувачів шляхетності, краси та грації привітав ректор СНУ імені Лесі Українки Ігор Коцан, а також почесний гість світської події – популярний танцівник, суддя телевізійних проектів «Танцюють всі» та «Україна має талант» Влад Яма. Цього вечора Влад очолив бальний комітет у складі проректора з навчально-виховної роботи СНУ імені Лесі Українки Ірини Констанкевич, завідувача кафедри хореографії інституту мистецтв Віктора Дужича-Ніколайчука, голови студентського самоврядування Волинської області Анастасії Шевчик і заступника голови первинної профспілкової організації студентів університету Вадима Курилюка. Згідно з бальним протоколом слідом за головним концертмейстером Олександром Кашевським на паркет вийшли дебютанти – міс і містери СНУ. Під торжественну мелодію полонезу молоді дівчата в білосніжних сукнях продефілювали під руку з кавалерами. Програма ювілейного Університетського балу складалась із п’яти

6

20 березня 2013 р. Ч.3 (78)

КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ

бал із Владом Ямою частин: «Вальс», «Танго», «Фокстрот», «Латиноамериканські танці», «Танцювально-розважальна програма». Цього святкового вечора гості заходу насолоджувалися виступами учасників студентського клубу «СК-ДЕНС», студентського шоу «Троянда», ансамблю сучасного танцю «Аванте», ансамблю східного танцю «Перлина», студентів кафедри хореографії інституту мистецтв і фіналіста проекту «Танцюють всі–5» Артема Шошина. Серцем балу, безперечно, став веселий та енергійний Влад Яма. Охочі мали можливість узяти участь у майстер-класах почесного гостя й Олександра Кашевського або просто покружляти у вихорі танцю. Опісля завершення танцювального конкурсу Влад Яма та Віктор Дужич-Ніколайчук вручили нагороди переможцям у номінаціях «Найромантичніша танцювальна пара», «Найактивніша танцювальна пара», «Найекспресивніша танцювальна пара», «Найкраща танцювальна пара серед викладачів» і «Найкраща танцювальна пара серед студентів». Чудові мелодії з відомих опер і класичних творів дарували присутнім інструментальний ансамбль інституту мистецтв «Експромт», доцент кафедри зоології біологічного факультету Марія Білецька, чоловічий квартет інституту мистецтв у складі Олександра Марача, Василя Закреви, Андрія Граната, Юрія Литвинюка, дует Віталія Охманюка та Михайла Дудая, заслужений артист України Михайло Лазука, октет «Double Voice», жіночий вокальний квартет «Акцент», співаки Олександр Голощук, Марія Панасюк, Вікторія Федорчук, Наталія Василюк та Анна Сліпчук. Гості світської події залишили залу сповнені незабутніх вражень. Валентина КОРНІЙЧУК

7

20 березня 2013 р. Ч.3 (78)

КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ

«Екзерсис»: танцю «так!»

28 лютого у Луцьку за підтримки Благодійного фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк» пройшов міжшкільний хо­ рео­г­рафічний фестиваль «Екзерсис». За право називатися найкращими змагалося понад 20 волинських колективів. Танцівники демонстрували свою вправність у різних вікових категоріях (їх було три) і трьох жанрах – бальній, класичній і сучасній хореографії. Оцінювали молодих танцюристів керівник ансамблю «Волиняночка» Палацу культури міста Олена Козачук, кандидат мистецтвознавства, керівник ансамблю сучасного танцю «Натхнення» Леся Косаковська та відмінник освіти, суддя Міжнародної танцювальної спілки Світлана Застровська. Вітала учасників фестивалю проректор з навчально-виховної роботи СНУ імені Лесі Українки Ірина Констанкевич, котра наголосила на важливості таких мистецьких заходів, відзначила бойовий настрій юнацтва та їхнє бажання і готовність показати власні здобутки й уміння. Чимало зусиль до цього фестивалю доклали студенти-практиканти інституту мистецтв, котрі були задіяні на всіх етапах. Ось що розповів студент Олександр Рябов: – Враження найкращі та найпозитивніші. На цьому фестивалі ми спробували себе у ролі педагога в найширшому розумінні (спілкування з дітьми, психологічна допомога, організаційна робота) – досвід неоціненний. А ще, виконавши зі своєю партнеркою Ольгою Мельничук хореографічну мініатюру з опери «Юнона і Авось», продемонстрували діткам класичний танець, залучили до прекрасного. Автор проекту «Екзерсис» – кандидат мистецтвознавства, старший викладач СНУ імені Лесі Українки Леся Косаковська.

– Лесю Петрівно, чому для назви фестивалю обрано термін «екзерсис»? Який задум свята?

– Сам термін «екзерсис» означає тренувальні вправи. Коли виник задум фестивалю, вибрано цю назву не тільки в розумінні, що діти вправлятимуться у танці, покращуватимуть свою хореографічну майстерність, але одночасно вони будуть вчитися спілкуватися з однолітками, тренуватимуться в умінні показати себе глядачеві, відповідно відкриють свої позитивні людські якості. Не випадково я вибрала На фото: музи драми, музики і хореографії для епіграфа фестивалю цитату відкривають фестиваль (ролі виконують стуА. Дункан: «Я хочу вчити ваших дентки інституту мистецтв (зліва направо) дітей і створювати прекрасні тіла Іра Філіпова, Яна Гавура, Яна Охмак) з гармонійно розвиненими душами, які зуміють виявити себе у – Хто допомагав у проведенні? всьому тому, що вони робитимуть, ставши – Буває так, що досить цікаві мистецькі дорослими, у будь-якій своїй професії». Ці проекти чи задуми не знаходять свого глядаслова передають головний задум нашого дійства – відкрити в дітях те найкраще, що в ча з причин відсутності можливості втілення них є, і готувати їх до життя, щоби вони йшли ідей на практиці. Хочеться висловити велику вдячність колективу Луцької школи № 17, по ньому з відчуттям краси. особисто директорові Олегу Маху та Благо– Чого Ви очікували від фестивалю і дійному фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк» який його результат? за підтримку проекту.

– Результат перевершив усі сподівання.

– Чи плануєте зробити «Екзерсис» На початку ми ставили за мету спілкування щорічним хореографічним фестиватанцювальних колективів, які очолюють наші лем? випускники. Адже вони, працюючи хорео– Усі хочуть. Але є чимало чинників, що графами, прагнуть не тільки відзвітуватись суттєво впливають на проведення фестивау школі один раз на рік, а бажають частіше лю. Вважаю, що кожне наступне свято повибувати на сцені. На фестивалі поєдналися нне бути на крок вище, ніж попереднє. Тому хореографи кількох поколінь: зовсім молоді, ще студенти інституту мистецтв, випускники, не важливо, чи фестиваль стане щорічним, передусім повинен бути його високий рівень. котрі закінчили університет кілька років тому, А перспективи для цього є. і хореографи, котрі були першим нашим випуском (і це вже десятиліття). Понад 300 учасників стали для нас неочікуваністю. Але ми вибрали правильну схему заходу – і танцювальне свято вдалося.

На фото: зразковий ансамбль сучасного танцю «Фаворит» (луцька школа № 21, керівник Наталя Мікоян)

8

Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО

На фото (зліва направо): журі – Світлана Застровська, Олена Козачук, Леся Косаковська

20 березня 2013 р. Ч.3 (78)

ДНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Під знаком Лесі Українки 25 лютого в інституті філології та журналістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки відбулася урочиста академія, присвячена 142-й річниці від дня народження великої української Поетеси, патронеси нашого вишу. Розпочалося дійство вступним словом проректора з навчально-виховної роботи, доцента Ірини Констанкевич, котра представила присутнім академіка НАН України, директора Інституту літератури НАНУ імені Т. Г. Шевченка та Науково-дослідного інституту Лесі Українки Миколу Жулинського, поета, лауреата Шевченківської премії, Героя України Івана Драча, невтомну дослідницю роду Косачів-Драгоманових Тамару Скрипку, вченого секретаря Науково-дослідного інституту Лесі Українки Сергія Романова й організатора свята – декана інституту філології та журналістики, доцента Юрія Громика (на фото вгорі). Розмірковуючи про роль і значення творчості Лесі Українки, академік Микола Жулинський наголосив на тому, що українцям випала висока честь сповідувати те, що

дарувала своєю долею Поетеса, підкреслив ледь не містичну знаковість появи у нашому народі таких постатей, як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, і, зрештою, зазначив: «Пізнаючи їхню творчість, ми пізнаємо себе». Про мандрівку до Сурамі, де минули останні дні життя Лесі Українки, про необхідність прилучення підростаючого покоління до життєдайного джерела творчості Поетеси говорив поет, Герой України Іван Драч. Кандидат філологічних наук, вчений секретар НДІ Лесі Українки Сергій Романов провів цікаві паралелі між «Лісовою піснею» Лесі Українки та «Тінями забутих предків» Михайла Коцюбинського – філософськими творами, що були написані в один рік. Окрім того, Іван Драч і Микола Жулинський вручили дипломи та надані Благодійним фондом Ігоря Палиці «Новий Луцьк» сертифікати-путівки до спортивно-оздоровчого табору «Буковель» переможцям студентських літературномистецьких конкурсів, присвячених 142-й річниці від

дня народження Лесі Українки – зокрема, конкурсів читців, творчих робіт «Моя Леся Українка» й Інтернет-вікторини «Чи знаємо ми Лесю Українку?». Нагород удостоєні Вікторія Мельничук (біологічний факультет, 12 група), Іван Самолюк (юридичний факультет, 34 група), Ольга Папінко (географічний факультет, 45 група), Іванна Ярова (історичний факультет, 53 група), студенти педагогічного інституту Вікторія Гринюк, Ольга Борисюк, Юлія Моргун, Мар’яна Касько, Мирослава Грищук, Наталія Кондратюк (41 група), Тетяна Понікарчук (45 група), математичного факультету Ольга Пташник (41 група), Тетяна Назарук (21 група), інституту іноземної філології Мар’яна Маркусенко (22 група), Катерина Павлова (31 група), Ірина Наквацька (12 група), інституту філології та журналістики Тетяна Бондарук (25 група), Іванна Рудишин (36 група), Галина Микитюк (42 група), Надія Білевич (57 група), Ірина Полєтуха (42 група), Анна Бойко, Ольга Поліщук, Анна Бідун (36 група), Анастасія Бачук (32 група), а також Ніна Калюжна (Коледж технологій, бізнесу та права, 32-Б група). Максим КИРИЛЕНКО

Експозиції, презентації…

25 лютого в Музеї Лесі ­Укра­їнки Східноєвропейського націо­нального уніве­ рситету імені Лесі Українки відкрито експозицію «Волинські образки: українська еліта в долях, фактах і документах». На заході виступили директор Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка та Науково-

дослідного інституту Лесі Українки, академік НАН України Микола Жулинський, поет, лауреат Шевченківської премії, Герой України Іван Драч (обидва – члени Наглядової ради СНУ імені Лесі Українки), поетеса Ніна Горик, відома дослідниця спадщини Лесі Українки Тамара Скрипка (її справді подвижницьку роботу в справі повернення на Батьківщину документів та речей, пов’язаних із родиною Косачів, важко переоцінити), вдова легендарного ректора Луцького педінституту, ентузіаста створення Музею Лесі Українки Нестора Бурчака Ольга Бурчак, кандидат

філологічних наук, вчений секретар НДІ Лесі Українки Сергій Романов. Стежками біографій представників української еліти, що тісно переплелися з життєписом Лесі Українки, провела відвідувачів завідувач музею Тетяна Данилюк-Терещук. Після цього розпочалася презентація книг Тамари Скрипки «Родові гнізда Драгоманових-Косачів, їх устрій та культура» й «Волинські образки: ковельська еліта другої половини ХІХ ст.», збірника статей та матеріалів «Леся Українка: доля, культура, епоха» та першої після багаторічного табу

9

20 березня 2013 р. Ч.3 (78)

ДНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ книги статей Бориса Якубського «Творчий шлях Лесі Українки» (з доданням біографічних матеріалів і документальних свідчень, що стосуються останніх років життя та трагічної смерті талановитого українського літературознавця). Присутнім на презентації цікаво було почути виступи академіка Миколи Жулинського (він, зокрема, висловив подяку голові Наглядової ради СНУ імені Лесі Українки, народному депутатові України Ігореві Палиці за фінансову підтримку збірника «Леся Українка: доля, культура, епоха») та винуватців торжества – Тамари Скрипки й Антоніни Радько (саме пані Антоніні належить упорядкування однотомника Б. Якубського). Завершилася презентація підсумковим словом Сергія Романова, котрий вручив Тамарі Скрипці квіти. Максим КИРИЛЕНКО

«Лесина містерія» Осередком заходів із нагоди 142-ї річниці від дня народження славетної землячки став Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Значним внеском у вшанування пам’яті Лариси Косач можна назвати прем’єру поетичної вистави за творами видатної мислительки «Лесина містерія» театру «Коло Лесі» (директор Іван Драч, режисер-постановник Світлана Органіста), яка відбулася у Волинському академічному обласному театрі ляльок. До виходу у світ спектаклю долучився Благодійний фонд «Новий Луцьк», виділивши кошти на пошиття сценічних костюмів і виготовлення декорацій. На прем’єру вистави завітали директор Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка та Науково-дослідного інституту Лесі Укра-

їнки, академік НАН України Микола Жулинський, поет, лауреат Шевченківської премії, Герой України Іван Драч, перший заступник Луцького міського голови Святослав Кравчук, проректор з навчально-виховної роботи СНУ імені Лесі Українки Ірина Констанкевич. У своєму виступі перед глядачами Іван Драч зазначив: «Леся Українка – це той чарівний ключик, завдяки якому можна відкрити дуже багато цікавих речей». Отож, відкривайте для себе геніальну українську поетесу, видатну мислительку та критика, талановитого прозаїка та перекладача, яка все своє життя і творчість присвятила справі боротьби за соціальне та національне визволення свого народу. Валентина КОРНІЙЧУК

Конкурс філологів-ерудитів письменниці, демонструючи ерудицію та кмітливість. Отже, Леся Українка все-таки знана! Перемогу справедливо здобула за активної підтримки своїх вболівальників і глядачів команда «Ломикамінь». Найкращими ерудитами визнано Юрія Грицевича (31 гр.), Анастасію Бачук (32 гр.) та Олесю Калинюшко (33 гр.). Переможців нагороджено призами та подарунками.

Щороку студенти інституту філології та журналістики долучаються до святкувань Днів Лесі Українки, засвідчуючи свою повагу та шану патронесі нашого університету. Третьокурсники взяли участь у конкурсній вікторині «Леся Українка: знана і незнана». Три команди учасників – «Ломикамінь» (31-У група), «Ті, що греблю рвуть» (32-У група) та «Сім струн» (33-У група) боролися за звання кращої у конкурсних завданнях. Під час вікторини

10

Іванна АНТОНЮК, ІІІ курс, інститут філології та журналістики студенти показали свої якнайкращі знання життєпису Лесі Українки, цитуючи твори

20 березня 2013 р. Ч.3 (78)

ДНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Леся Українка у контексті зарубіжної літератури Із нагоди 142-ї річниці від дня народження Лесі Українки в бібліотеці СНУ відбулася публічна лекція доктора філологічних наук, професора Марії Моклиці на тему «Леся Українка в зарубіжній літературі». На лекцію завітали директор книгозбірні Володимир Собчук, проректор з наукової роботи Михайло Яцишин, викладачі кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури, студенти інституту філології та журналістики. Твори Лесі Українки, визрівши в модерну епоху порубіжжя, синхронно доповнюють скарбницю української класичної літератури. Професор Марія Моклиця зауважила, що творчість Т. Шевченка чи не найяскравіше презентує ліричний струмінь нашої літератури, І. Франко – прозовий, а Леся Українка своїми драматичними пошуками й інноваціями замикає триєдине коло літературних родів. Відтоді було нівельовано сприйняття образу поетеси як «вічно хворої, кволої, немічної жінки» і наголошено на хворобі як на стимулі творчих надзусиль, постійного прагнення до пізнання та самовдосконалення. Науковець по-новому розставила акценти у рецепції художнього, епістолярного, літературознавчого простору діяльності Лесі Українки. Літературознав-

чу розвідку «Утопія в белетристиці» Марія Василівна назвала повноцінним конспектом дисертації, яку поетеса могла би свого часу розвинути. Леся Українка – філолог у найширшому розумінні цього поняття, адже вивчала мови та літератури системно і глибоко. Її окремі праці спонукають до кардинального перепрочитання традиційних поглядів. Поетеса постійно тримала в полі зору загальноєвропейський літературний та український лінгвістичний процес. Лекція була інформаційно насиченою і надзвичайно цікавою. Слухачі – третьо- і четвертокурсники – вдячні Марії Моклиці за це, а бібліотеці – за чудову традицію проведення відкритих лекцій професорів нашого університету. Галина МИКИТЮК, Ірина ПОЛЄТУХА, 42-У група, інститут філології та журналістики

Магістрантифілологи про вплив світової літератури на творчість Лесі Українки З нагоди 142-ї річниці від дня народження патронеси нашого вишу магістранти інституту філології та журналістики провели традиційну урочисту академію «Вплив світової літератури на творчість Лесі Українки», на яку завітали викладачі та студенти-філологи. Тему «Переклади з італійської літератури» висвітлили Наталія Петронецька й Аліна Приходько, «Леся Українка і Схід» – Сергій Петрук і Марта Грабова, «Леся Українка і польська література» – Ірина Підгальська й Аліна Лежненко, «Леся Українка і Франція» – Світлана Ващук та Ірина Поліщук. Про Лесю Українку та російську літературу доповідали Ольга Галка й Уляна Гнідик, про античні мотиви у творчості поетеси – Надія Білевич, про переклади Лесею німецьких авторів – Галина Боярчук та Оксана Арсенюк, про вплив англійської літератури на творчість Лариси Косач – Іванна Матвієнко.

Чи знаємо ми Лесю Українку? Інтернет-вікторина «Чи знаємо ми Лесю Українку?» спрямована на популяризацію життя і творчості письменниці серед студентства. Щороку велика кількість спудеїв різних спеціальностей, ­факультетів та інститутів бере в ній активну участь.

педагогічного інституту. Найактивнішими, традиційно, стали студенти спеціальностей «Математика» й «Інформатика».

I місце зайняла Іванна Ярова (53 група, історичний факультет), II-ге – Ольга Пташник (41 група, математичний факультет), III-тє – Катерина Павлова (31 група, РГФ) та Тетяна Назарук (21 група, математичний факультет). Вітаємо переможців і сподіваємося на вашу активну участь у наступному році!

От і цьогоріч вікторина викликала цікавість у студентів математичного, історичного факультетів, міжнародних відносин, інститутів соціальних наук та іноземної філології,

Олена МАЛАНІЙ, голова журі конкурсу, доцент кафедри української літератури СНУ імені Лесі Українки

Усі доповіді – результат активної пошуково-дослідницької роботи життя і творчості Лесі Українки. Вони засвідчили високий рівень підготовки студентів. Презентація цікавих матеріалів доповнювалася візуальним рядом – світлинами, цитатами з творів, архівними матеріалами. Надія БІЛЕВИЧ, магістрант спеціальності «Українська мова та література», інститут філології та журналістики

11

20 березня 2013 р. Ч.3 (78)

ДНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Конкурс читців творів Лесі Українки: переможців визначено 21 лютого у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки в рамках відзначення 142-річчя від дня народження Поетеси та з нагоди Міжнародного дня рідної мови відбувся конкурс читців творів Лесі Українки. Тон дійству задала народна артистка України Людмила Приходько, котра прочитала вірш Лесі Українки «На мотив з Міцкевича». Слово Поетеси звучало того дня з уст багатьох студентів Лесиного вишу, зокрема Олесі Марчук, Дани Маркіної (хімічний факультет), Яни Головчак, Олени Гупало (інститут соціальних наук), Михайла Артишука (фізичний факультет), Вікторії Мельничук, Катерини Кот (біологічний факультет), Ольги Папінко (географічний факультет), Мар’яни Маркусенко, Анастасії Горобець (інститут іноземної філології), Вікторії Гринюк, Ольги Борисюк, Юлії Моргун, Мар’яни Касько, Мирослави Грищук, Наталії Кондратюк, Алли Іванюк, Анни Демчук

(педагогічний інститут), Івана Самолюка (юридичний факультет), Анастасії Воробей (факультет психології), Дарини Федорович, Діани Бокало (факультет міжнародних відносин), Тетяни Бондарук (інститут філології та журналістики). Власні твори, присвячені Лесі Українці, представили присутнім Ірина Наквацька (інститут іноземної філології), Тетяна Понікарчук (педінститут) і Роман Степанюк (юридичний факультет). Журі у складі народної артистки України Людмили Приходько, методиста бібліотеки

СНУ імені Лесі Українки Світлани Кресак, письменника, працівника інформаційно-видавничого центру Ігоря Ольшевського та заступника голови студентського профкому Катерини Павлової визначило переможців. Серед читців поезій Лесі Українки І місце присуджено Вікторії Мельничук, ІІ-ге поділили Мар’яна Маркусенко й Іван Самолюк, а ІІІ-го удостоєна Ольга Папінко. У номінації «Авторський твір» І сходинку посіла Ірина Наквацька, ІІ-гу – Тетяня Понікарчук. У номінації «Театральне мистецтво» спеціального призу за оригінальне вирішення теми удостоїлися Вікторія Гринюк, Ольга Борисюк, Юлія Моргун, Мар’яна Касько, Мирослава Грищук і Наталія Кондратюк (вони представили композицію «Квіткові мотиви у творчості Лесі Українки»). Інший спецприз – за емоційне розкриття образу – наданий Тетяні Бондарук (монолог Міріам із «Одержимої»). Максим КИРИЛЕНКО

«Одержимій духом» від одержимих словом «Твоє слово, Лесю моя, вдихнуло в мене всю щирість почуттів. Твоє слово навчило мене слухати і чути ноти кохання. Тепер я одержима твоїм словом так, як ти одержима духом!» (зі студентської творчої роботи)

Із-поміж усіх заходів, організованих і проведених до Днів Лесі Українки в університеті, цікавим і масштабним видався традиційний конкурс творчих робіт студентів «Моя Леся Українка». Цьогоріч було представлено понад 150 творів, що свідчить про велику потугу Лесиного образу серед молоді, а також про творчі задатки наших студентів. Позитивно, що не лише філологи долучилися до написання робіт, а й представники факультету психології, математичного факультету, педагогічного інституту, інституту соціальних наук, Коледжу технологій, бізнесу і права.

12

У творчому змаганні перемогу здобули студенти інституту філології та журналістики Іванна Рудишин (36-ВС група), Галина Микитюк (42-У група), Надія Білевич (51 група). ІІ і ІІІ місця посіли відповідно студентка Коледжу технологій, бізнесу і права Ніна Калюжна (Б-32 група), студенти інституту філології та журналістики Ірина Полєтуха (41-У група), Анна Бойко (36-ВС група), Ольга Поліщук (31-У група), Анастасія Бачук (32-У група), Анна Бідун (36-ВС група). «Одержимій духом» від одержимої словом Знаєш, моя Лесю, я навіть заздрю тобі, бо твоя одержимість діаметрально протилежна моїй. Моя зовсім інша, зовсім не така. Моя – холодна, скам’яніла і майже не дихає. А твоя – самовіддана, саможертовна, та все одно здатна спопелити Його чомусь таке холодне до Тебе серце, знищити полум’ям кожну чомусь досі байдужу до Тебе фіброчку Його душі. Ні, Ти не подумай, що я пишу Тобі, щоб звинуватити вічнокоханого для Тебе Мержинського у невзаємності. Річ зовсім не в тім. Річ у Тобі. Точніше

у тому, яким взірцем жертовного кохання Ти є для мене. Я не вмію так кохати… Але найбільше боюся, що так і не навчусь. Хіба можна навчитись, якщо Твої від Нього листи «пахнуть зів’ялими трояндами», а я відчуваю тільки запах чорнила? Я називаю їх чорними листами на білому папері. Хіба можна навчитись, якщо в останню Його ніч ти сиділа біля Його колін і вслухалася в нерівне дихання, а я при найменших труднощах тікаю у хаос своїх думок і закриваю на замки всі входи до того хаосу? Слабодухо і низько, чи не так? Вищенаписані слова – це й справді вираження моїх думок, Лесю, щоправда річної давності. Мушу зізнатися тобі, моя Лесю: все змінилося. Ти змінила мене. Ти вдихнула в мене свою одержимість. Якось, вкотре перечитуючи Твоє безсмертне творіння, написане за одну ніч, що здалася тобі безліччю прожитих життів, я мимоволі пережила катарсис своєї до того незворушної душі. Тепер кожен його лист пахне мені пожовклим кленовим листям, яке він навіть взимку кладе до кожного конверта, ніжно називаючи мене Дівчиною-Осінню. Якось

20 березня 2013 р. Ч.3 (78)

ДНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ він запитав мене: «Яким є світ: вічним чи безкінечним?». Я відповіла, що для мене ця тривалість – це час між його вдихом та видихом. Вічність світу для мене – це лінії його рук, а безкінечність – це пульс на його зап’ясті. Він – мій світ, а отже він і вимірює тривалість мого Всесвіту. Тоді він спитав мене, якого кольору моя душа. Я відповіла, що вона в мене смарагдова, кольору його очей. Він спитав, чи чула я, як пахне ранкова роса, і я відповіла, що має вона запах квітів, які він малює на моєму вікні. Він запитав, чи страшно мені блукати у темряві, і я відповіла, що боюся лише темряви у нетрях своїх думок. Він спитав, який біль вражає мене найбільше. Я відповіла, що найсильніше болять зіниці очей, коли довго не бачу його. Тоді він глибоко вдихнув і видихнув, а я подумала, що прожила ще одну безкінечну вічність. Твоє слово, Лесю моя, вдихнуло в мене всю щирість почуттів. Твоє слово навчило мене слухати і чути ноти кохання. Тепер я одержима твоїм словом так, як ти «одержима духом»! Іванна РУДИШИН, ІІІ курс, спеціальність «Видавнича справа та редагування» *** Давно, мабуть, треба було признатися, що я ніколи не читав твоїх листів. Я так ні разу і не зважився відкрити ті конверти, лише обережно проводив пальцем по чорнильних рядках твого почерку. Якби ти спитала мене чому, сказати «не знаю» означало б збрехати. Я не хотів. Злився на себе, збивав до крові кулаки, ламав прості олівці, годинами одну за одною викурював цигарки, часом забував годувати пса, який згодом усе ж таки пішов від мене. Від мене всі йшли, у мене все ламалося. І все через твої листи, які листопадовими стосами лежали в моїй кімнаті по всій підлозі. Їх було безліч, присланих тобою листів, всі вони були так ідеально рівні, що одним гострим кутиком можна було поранити шкіру до крові. І я ранився, від чого на тілі лишалися подряпини, схожі на нариси експресіоністапочатківця. Всі твої загорнуті в конверти листи я не читав, але відчував, як слова з них випаровувались і змішувались з повітрям, осідали в моїх легенях. Я не надихАвся ними, а надИхався, так, що це переросло в щось хронічне. З усіх твоїх листів до мене уже можна було б написати книгу, або ж підкладати їх щораз нові собі під чашку з компотом. Я ж не робив ні того, ні іншого. Я хотів тебе, а не твоїх чорнильних слів, які осідали б у мені ртуттю. Я сто разів уже повторив займенник «Я», підкреслюючи слово «займенник», бо воно найточніше передає мою замінність для тебе. Я хотів тримати твої руки, відчувати їх ніжність і рух крові під тонко-світлою шкірою. Я навіть хотів почати вирубувати дерева, аби не виготовляли папір, на якому ти могла б писати ті кілометри непрочитаних листів. Я хотів, аби ти шепотіла мені ці слова своїми

тонкими вустами, зворушуючи мене аж до трепету осикового листу. Я хотів тримати і мати тебе, а не передані поштаркою листи, до яких торкалось бозна-скільки рук після твого дотику. Я і вся моя займенниковість хотіла відчуття повноти тебе, а не частковості у листах. Я хотів тебе мати як свою жінку, а не як обожнювану всіма поетесу. Мені не потрібно було твоїх геніальних творів, рим і несподіваних образів. Ти для мене була геніальністю, іконою і образом. Я хотів тебе назвати своєю, щоб всі предмети в кімнаті відлунювали мені твоє ім’я. Я так хотів назвати тебе своєю Лесею. Я любив тебе так молекулярно, що весь світ мені то звужувався, то розширювався, як вода від зміни температури. І поки ти не наважувалася визначити тепловий пояс між нами, я продовжував відписувати тобі на непрочитані листи. Анна БІДУН, ІІІ курс, спеціальність «Видавнича справа та редагування» *** Моя Леся Українка /ще досі мені не відома, ще досі не моя/ Линь, моя пісне, як чайка прудкая, – Вона не боїться, що в морі загине… Леся Українка «Моя Леся Українка» з давніх-давен була тією тонесенькою книжечкою дитинства – казочкою про птахів «Біда навчить». Казка та має особливе місце в моєму скромному життєписі – один із перших творів, що їх прочитала, як тільки навчилася розрізняти букви. Минав час, минала я, і вже й забула про отой важливий епізод із дитинства. Уже в більш зрілому віці дійшла черга до стосунків з Її (Лесі Українки) віршами. (Та ні, не з віршами, а таки з лірикою! Згадати тільки про походження терміна від назви музичного інструмента!) То було, наче випадкова зустріч, для опису якої, наприклад, згодяться картини осіннього парку м. Умань, чи навіть гучної серпневої ярмарки у Сорочинцях. Можна собі тільки уявити, з яким непередбачуваним трепетом і спонтанною ніжністю зустрілись у натовпі наші погляди! Але гляділи не очі, а ідеї, думки, кути зоруна одні і ті ж речі, образи, погляди. Це була лиш мить. Мить містичної режисури зверху. Після цього сотні сходів, полуднів і заходів ми з Нею не бачилися, хоч Її присутність у моїй підсвідомості спрямовувала мене до постійного пошуку. Віднайти через стільки часу і зустрітись вже іншими, не такими, як раніше. Хто ж тоді знав, що Вона залишиться собою, а змінюватись і рости буду тільки я. Містика? І ось зараз, коли ми з Нею нарешті зійшлись в одній площині, в одному вимірі, Ви, добродію, просите розповісти таємницю нашого спілкування? А чи справжній цей інтерес? Гаразд, якщо так, то Вам доведеться уважно мене вислухати зсередини. Якщо виконати абсолютно невинну дію

– заплющити очі заради візуалізації мисленнєвого гармидеру і «погуглити» в голові, то перше, що чую на запит «Леся Українка», це голос Алли Демидової з фільму «Іду до тебе». Аж ось слайд різко змінюється: делікатними балетними підстрибуваннями у своїх пурпурових легінсах проскакав перед очима Перелесник. А далі вже ніхто й не спинить потік свідомості, і безліч думок та питань завирують, мов оркестр без диригента: «Хтось досліджував її рукописи (я про пані Мірошниченко), хтось – Її східні стежки (ну така жовтенька монографія проф. О. Огнєвої). Чи вирішив Л. Скупейко Її жіночу квестію до кінця? Чи спроможемось на Театр Лесі Українки?..». А яка вона – МОЯ ЛЕСЯ УКРАЇНКА? Щоб називати Її отим присвійним займенником, треба перш за все бути добре знайомим з Її творчістю. Щоб знати, чи Вона справді твоя. Не кажу зараз про біографію. Тут мене окремо обурює факт оприлюднення листів заради літературознавства чи то загальнолюдського, читацького інтересу. Епістолярна спадщина на те і є спадщиною, щоб, як спадок, передаватись тільки найближчим... Отож, треба бути знайомим із творами Лесі Українки і не просто знайомим, а стати тим істинним читачем-дослідником, вдумливим і здатним до гідного емоційного та й літературознавчого аналізу. Моя Леся Українка… Якби я хотіла вивчити всесвіт творчого генія Лесі Українки, то яким шляхом мала б піти? Як починати Її читати: за жанрами (від поезії до драми, далі прозові тексти і «зашліфувати» під кінець літературознавчими розвідками, підручником з історії) чи за «хронологією життя і творчості»? Чи, може, відкрити навмання котрийсь із легендарної одинадцятки (мається на увазі 11-томне зібрання творів поетеси) на будь-якій сторінці і читати? Знайти СВІЙ вірш, тобто такий, що наскрізь пройме кожну думку перед сном і збентежить образність помислів, і закрити книгу, забувши про закладку. І потім кілька вечорів поспіль (скоріш за все, з чашкою ромашкового чаю) смакувати пісень перечитуваних томів у пошуку Його. Вірш, що, як кажуть, запав у душу. Вірш саме в той вечір, коли особливо відчутною була потреба віднайти в мудрості мислителя, у слові митця все те, що Нелаконічно СуМбУрНо й хаотично вирувало одразу в думках і почуваннях. То як же почати Її читати? Хто мені подасть цікаву і раціональну думку? Як же зробити Її своєю? Відповідь більш ніж очевидна: залишити в спокої. Дорости інтелектуально й емоційно до такого рівня, за якого всіма можливими регістрами зможу відчувати і зчитувати коди й шифри Її текстів, пережити буквально кожен спалах відчуття, насолодитись лексикою і семантикою, жанрами, …мовчанням кожного персонажа. А зараз для мене Вона – автор підруч-

13

20 березня 2013 р. Ч.3 (78)

ШЕВЧЕНКІАНА ника з історії східних народів. Приблизно в моєму ж віці Леся Українка писала для сестри книженцію, користуючись відомими і доступними на той час іноземними перекладами праць Луї Менара та інших істориків. Моя Леся Українка – то поезія, в якій відчуваю спеку єгипетську і вавилонську, золоті піски і загадкові сфінкси. Моя, коли зачитую підручники з історії і культури Єгипту, аби побачити і пережити вірші про Хамум, Ра-Менеїс, «таємні дари» і «дихання в пустинях»... Її персоніфікований Єгипет постає якимсь зовсім іншим, новим і не менш цікавим за давній. Безпомилково, читаючи «Весну в Єгипті» чи «Єгипетські арабески», виникає враження відеоекскурсії в сакральність чужого народу, культури. Моя Леся Українка – це і шепіт любої мені Античності. А якщо Леся Українка також була вакцинована грецькими імпульсами й ритмами (тут я умисно підморгую, бо ж раптом цей сплеск думок читатиме Людина, яка, як ніхто інший в світі, розуміє, про що я…)? Моя Леся Українка, на щастя, ще не зовсім вивчена і знана мною. Щоразу маю радість натрапляти у Її творах на щось нове, несподівано відкривати лабіринти алюзій, метафор, ідей. Спраглим поглядом вкотре світиш у «Кассандру» Лесі Українки і паралельно використовуєш пальці лівої руки як закладки для Есхілової «Орестеї». Кассандра, що зневажила любов Аполлона. І та Кассандра, яка після вогнів у Трої стала коханкою Агамемнона. Кассандра, вбита Дружиною, Царицею. Моя Леся Українка – то, найкраще було б сказати, Її «Екбаль Ганем», щось таке, що постійно провокує питання, зацікавлення. Чим же закінчилась би та арабська повість? Модерн світовідчуття. Інша жінка. Вибухова думка. Зовсім не хочу, аби вона враз стала моєю! Бо ступінь незнаності прямопропорційний потужності магнітів уваги до об’єкта. Така стримана і виважена. Ще не моя, бо не прочитана як слід, але цим же самим, що й парадоксально, – найбільш моя! Нерозгаданий герменевтичний код. Сотень чИтаних сторінОк. Розмаїтий і глибинний метатекст. Гологранні моделі ритмомелодики й акварелей образів. Чому саме акварелей? Будь ласка, можна написати, що Леся Українка малювала свої вірші олійними чи то масляними … Ірина ПОЛЄТУХА, ІV курс, спеціальність «Українська мова та література»

14

Натхненні словом Кобзаревим

До 199-ї річниці від дня народження славного сина України Тараса Шевченка у бібліо­ теці Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки було представлено літературномузичну композицію «Я на сторожі коло їх поставлю Слово...». Лейтмотивом дійства стало звучання бандур у виконанні учасниць «Дивострун» Алли Клімук та Ольги Разумовської, оскільки цей інструмент завжди асоціювався в українців із постаттю і творчістю Великого Кобзаря. Методист університетської книгозбірні Світлана Кресак повела мову про важливість збереження єдності поколінь (особливо у Шевченківські дні), а також розповіла про рідкісні книги, що були того дня на виставці, яка мала три розділи. Реліквія першого з них – унікальне санкт-петербурзьке видання поеми Т. Г. Шевченка «Гайдамаки» 1886 р. Окрім того, в експозиції були представлені різні видання «Кобзаря» (зокрема, мініатюрні). У другому розділі, який мав назву «Стежками Тараса Шевченка», представлено книги, у яких описувався життєвий і творчий шлях Поета від дитинства до останньої дороги у Вічність. Особливо зацікавило юних учасників композиції «Чарівне перо» Євгена Білоусова з надзвичайно оригінальним розкриттям постаті Великого Кобзаря. Третя частина експозиції містила книги про Шевченка-художника. Виставку

організував cектор гуманітарної літератури бібліотеки СНУ імені Лесі Українки. Зворушливі рядки Кобзаревих поезій звучали того дня у виконанні учасників поетичної студії «Суцвіття»: дітей працівників бібліотеки, студентів різних факультетів, а також керівника студії Світлани Кресак у супроводі бандуристок Алли Клімук та Ольги Разумовської. Увазі глядачів було запропоновано відео­ряд, основна думка якого – заклик Великого Кобзаря до єдності, згуртування, національної свідомості. Єдність поколінь засвідчив виступ активної просвітянки, щирої патріотки України Олександри Шопук. Вона розповіла, як відзначали Шевченківські свята у дні її молодості (декламувалися вірші, співалися пісні, ставилися вистави). Пані Олександра наголосила на тому, що в ті часи портрет Тараса Григоровича у вишитих рушниках знаходився поряд з іконами, а настільними книгами селян були Біблія і «Кобзар», а також закликала пам’ятати настанови українського національного Пророка. Завершилося це чудове поетичномузичне свято «Заповітом», який стоячи виконали всі присутні. Насамкінець методист бібліотеки СНУ імені Лесі Українки Світлана Кресак висловила щиру подяку керівникові тріо бандуристок «Дивоструни», професору Мирославі Сточанській за підтримку у проведенні дійства. Максим КИРИЛЕНКО

20 березня 2013 р. Ч.3 (78)

ШЕВЧЕНКІАНА

Великий син великого народу 9 березня біля пам’ятника Тарасові Шевченку відбулося літературно-мистецьке свято «Нас гуртують думи Коб­ за­ря». Відкрила його ведуча дійства – актриса Волинсь­ кого академічного обласного музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка Людмила Натанчук. «Ми сьогодні тут, – мовила вона, – щоб скласти шану полум’яному Пророку, Велетню Духу, Великому Українцю, запричаститися енергією його слова, докластися до всього, що відроджує, творить, гуртує українців». Представники обласної й міської влад, наукової та творчої інтелігенції поклали до пам’ятника Поетові квіти. Студенти Волинського державного училища культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського Вадим Хаїнський та Анатолій Новачук, а також читець Локачинського районного будинку культури Анатолій Гніровський представили присутнім літературну композицію за творами Т. Г. Шевченка й віршами, присвяченими йому. У кожного в руках був «Кобзар» як символ духовного єднання народу зі своїм національним Пророком. Власне, з Великою Книгою України (і таке вперше!) на це свято завітало дуже багато людей. Про складну ситуацію з книговиданням і необхідність завжди навчатись у Великого Кобзаря мужності й безкомпромісності, непримиренності до того, що заважає жити Україні й українцям, говорили у своїх виступах голова Волинської організації Національної спілки письменників України Олег Потурай і член НСПУ, відомий публіцист

На фото: вітальне слово Олега Потурая

Андрій Бондарчук. Зворушливий момент настав, коли заступник голови Волинської ОДА Олександр Курилюк вручив «Кобзар» 2012 р. власникам унікальних видань цієї знакової для українців книги. У виконанні хору Волинського державного училища культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського (керівник – заслужений діяч мистецтв України Валентина Гаврилюк) прозвучали «Заповіт» і «Реве та стогне Дніпр широкий», які були підхоплені громадою. Після цього ведуча запросила всіх до Волинського академічного обласного музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка на композицію «Великий син великого народу», підготовлену переважно мистецькими силами Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Увазі присутніх було представлено українські народні пісні й авторські твори Миколи Лисенка, Кирила Стеценка, Якова Степового, Левка Ревуцького, Віктора Іконника, Василя Попадюка, Марини Приходько й ін. у виконанні народного артиста України Василя Чепелюка, співаків Сергія Беня, Анни Сліпчук, Вікторії Федорчук, Наталки Василюк, Софії Серветник, тріо бандуристок «Дивоструни» у складі Катерини Ковальчук, Алли Клімук та Ольги Разумовської (керівник – професор Мирослава Сточанська), чоловічого вокального квартету «Акорд» у складі заслужених артистів України Олега Гонтара, Миколи Палія, Віктора Мрочка й Андрія ЗарицьНа фото: вокальний дарунок Вікторії Федорчук

кого (керівник – заслужений діяч мистецтв України Андрій Гордійчук), фортепіанного тріо у складі Наталії Цейко, Вікторії Юрчик і Тетяни Тітяєвої (керівник Інна Кириченко), фортепіанного квартету у складі Анжели Кругляченко, Оксани Тумакової, Катерини Чупай, Тетяни Тітяєвої (керівник Анна Зарицька), молодшої групи вихованців Луцької дитячої музичної школи № 1 імені Фридерика Шопена (керівник Марія Лукач), ансамблю народної музики «Джерела» (керівник – доцент Володимир Кучерук), народного ансамблю пісні і танцю «Розмай» (художній керівник і хормейстер Олександр Марач, балетмейстер-постановник – заслужений працівник культури України Олег Козачук, керівники оркестру Зінаїда Дзяман і Віталій Охманюк), академічного хору під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України Василя Мойсіюка. Упродовж концерту лунали поезії Тараса Шевченка, Лесі Українки, Ліни Костенко, фрагменти зі статей Івана Франка, які щиро, з почуттям читали Сергій Бень (ведучий дійства), Роман Сорока, Анна Сліпчук (до речі, окрім вокального таланту, Анна продемонструвала й блискуче володіння худож-

На фото: мелодії від «Дивострун»

нім словом, майстерно прочитавши уривок із балади Великого Кобзаря «Утоплена»). Композиція була щедро проілюстрована слайд-репродукціями картин та малюнків Т. Г. Шевченка. Варто відзначити талановиту режисуру кандидата мистецтвознавства, доцента Вікторії Драганчук та кандидата педагогічних наук, професора, заслуженого діяча мистецтв України, декана інституту мистецтв СНУ імені Лесі Українки Андрія Гордійчука, а також роботу звукорежисера Романа Сороки. Наступний день був сумовитим, оскільки це день пам’яті Великого Кобзаря. Біля пам’ятника Поетові було відслужено панахиду. Максим КИРИЛЕНКО

15

20 березня 2013 р. Ч.3 (78)

ЛІТЕРАТУРНЕ ЖИТТЯ

Від містифікації до мартиролога загиблих поетів На мою думку, нецікавих літературних зустрічей не буває – буває мало кави або коньяку. Але імпреза, що відбулася 12 березня у бібліотеці Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, більш аніж красномовно засвідчила, що можна обійтися і без цих «стимуляторів», адже від розповіді гостей було не відірватися. Та й називати Василя Габора гостем якось некоректно – це давній друг нашого університету. І щоразу, коли він приїздить, зустріч обіцяє бути нестандартною, особливо, якщо пан Василь прихоплює з собою ще когось із колег по перу. Того дня до університетської книгозбірні завітала просто-таки легендарна постать – письменник Юрій Винничук. Пригадую, як вразили мене «Діви ночі», опубліковані, якщо мені не зраджує пам’ять, у 7-му числі «Дзвона» за 1991 р. На той час мені було вже за тридцять і, я, звичайно, знав, що дітей знаходять не в капусті й приносять їх батькам далеко не лелеки (згодом, щоправда, докопався до витоків цієї символіки й збагнув, що народ усе ж має рацію, але про це якось згодом). Я

16

«Груші в тісті» й аудіокнига «Весняні ігри в осінніх садах». І, звичайно, не можна було оминути головну працю Юрія Винничука – упорядкування двотомної антології (чи радше мартиролога) «Розіп’ята муза», у якій було представлено доробок поетів, які загинули насильницькою смертю. У планах, до речі, й третій том цього унікального видання. Василь Габор представив відому серію «Приватна колекція». Присутні змогли ознайомитися з книгами Романа Іваничука, Євгена Пашковського, Олега Лишеги, Олександра Жовни, Ігоря На фото (зліва направо): Юрій Винничук та Калинця, Юрія Андруховича, Василь Габор Галини Пагутяк, Богдана Руббув неабияк подивований ступенем відверчака, Густава Майрінка, Лео тості, з якою автор розмовляв із читачем Перунца, Леопольда Захер-Мазоха й ін. на ще донедавна заборонені теми, за які Також пан Василь прочитав кілька уривків цілком імовірним могло бути звинувачення зі своєї книжки «Про що думає людина». у якихось надзвичайно шкідливих «-ізмах» чи «-графіях». Та часи вже були зовсім інші, й ім’я Юрія Винничука почало з’являтись у друці все частіше… На зустрічі з філологами (а серед них були й викладачі, і студенти) пан Юрій докладно розповів про своє становлення як письменника (життя взагалі часто ставило його в такі умови, коли доводилося йти на різні містифікації й інші авантюри, аби щось опублікувати). З притаманним письменникові почуттям гумору він торкнувся декількох курйозних епізодів: зокрема, з віршем-ламентацією «Плач над На фото: автограф-сесія Юрія Винничука градом Кия», який Ю. Вин­ничук видрукував як… У бесіді на літературні теми взятвір се­редньовічного ір- ли участь проректор СНУ з навчальноландського поета Ріанґа- виховної роботи, доцент Ірина Констанкебара, змусивши повірити у вич, доцент кафедри української літератури це навіть Дмитра Павлич- Вікторія Сірук, член Національної спілки ка. Окрім того, згадка про письменників України, працівник університвір Ріанґабара як правди- тетського інформаційно-видавничого ценву пам’ятку потрапила до тру Ігор Ольшевський, студенти-філологи статті «Ірландська літера- Тетяна Тарасевич та Наталія Дорошук. тура» в Українській літераОдна з ознак зустрічі – майже повна турній енциклопедії. відсутність розмов про політику. Може, Прочитав пан Юрій тому й було цікаво? і фрагмент із книги «Вікна застиглого часу», зуМаксим КИРИЛЕНКО стрінутий оплесками та схвальними усмішками. На зустрічі презентувалися також «Танго смерті»,

20 березня 2013 р. Ч.3 (78)

СТУДЕНТСЬКЕ ЖИТТЯ

Півфінальна гра «Студентської ліги КВН Луцька» 21 лютого в Центрі культури і дозвілля СНУ імені Лесі Українки відбувся півфінал «Студентської ліги КВН Луцька». За путівки до фіналу боролися 10 команд: «Чак Норріс» (м. Камінь-Каширський), «Ікра», «Майонез» (м. Луцьк), «Шабля», «Хто там?», «Мона Лізу?», «4 МЕN», «Що є, того не відняти», «Этим летом» (м. Рівне), «Збірна ТНЕУ» (м. Тернопіль). Вони проходили випробування у таких конкурсах: «Візитка», «Розминка», «5 новин». Майстерність КВНщиків оцінювало кваліфіковане журі, до складу якого долучився голова правління МГО «Волинська асоціація КВН»

Валерій Пельц. Звання найдотепнішого жартівника отримали учасники збірної команди з Тернополя. Хлопці продемонстрували свій артистизм, уміння працювати з публікою та танцювальну майстерність. Гідну конкуренцію тернопільчанам склали юнаки з перспективної команди «Чак Норріс» (ІІ місце). ІІІ сходинку посіли учасники «Що є, того не відняти». Фінальна гра ліги відбудеться у квітні. Р. S. Приємним сюрпризом для голови ВОМГО «Студентська рада Волині», студентки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Анастасії Шевчик стало загальне привітання з

На фото: команда «Чак Норріс» її днем народження. Голова студентської ради Лесиного вишу Володимир Ковальчук вручив дівчині квіти і торт із запаленими свічками. Валентина КОРНІЙЧУК Фото Дмитра ДУБИНИ

Студентський чемпіонат «Що? Де? Коли?»

2–3 березня у Львові на базі НУ «Львівська Політехніка» відбувся Кубок України з гри «Що? Де? Коли?» серед команд ВНЗ України. Це був перший офіційний україномовний чемпіонат зі «Що? Де? Коли?» за всю історію цієї гри. У змаганнях взяло участь 34 команди з 15 міст України. У турнірі було відіграно 90 запитань (6 турів по 15). Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки представляла команда «Sapienti Sat» – збірна математичного, історичного, географічного факультетів

і факультету міжнародних відносин. Організатори дуже здивувалися тим фактом, що наше місто також було представлено на змаганнях, бо, як зауважив член правління ЛУК (Ліга українських клубів) Володимир Ітигін: «Волинь – чи не єдина область, де представництво ЛУК відсутнє». Хоча дебютний виступ «Sapienti Sat» не можна назвати вдалим, але команда не втрачає позитивного настрою й активно готується до нових змагань. І найперший крок до перемог – створення в СНУ клубу «Що? Де? Коли?». Тому ми пропонуємо всім, хто бажає приєднатися до нас, звер-

татися до представників студентського самоврядування свого факультету. Можливо, саме Ви станете чемпіонами-інтелектуалами і прославите наш університет. Антон ЄВТУШОК, капітан команди «Sapienti Sat»

Тиждень іноземних мов Із 25 лютого по 1 березня на факультеті міжнародних відносин був проведений традиційний щорічний Тиждень іноземних мов. Почергово пройшли дні англійської, німецької, польської, французької, іспанської та китайської мов, що завершилися спільним концертом та ІІІ Всеукраїнським науково-практичним семінаром «Мовні універсалії у міжкультурній комунікації». Студенти, які вивчають англійську мову, запропонували увазі глядачів конкурс англомовної поезії між першокурсниками та

провели вікторину «English quiezzes». Німецькомовна аудиторія змогла переглянути відеорепортаж про землі ФРН і послухати поезію. Інститут Польщі спільно зі студентами приймав гостей із Генерального консульства РП у Луцьку, представляючи фрагмент польськомовної постановки спектаклю «Пані міністерша», підготовленої студентським театром «Dlaczego nie». Відкриту лекцію про сучасну польську поезію провела дослідниця Польщі Ядвіга Демчук. Любителі французької, іспанської та китайської мов разом із працівниками Мовного центру «Світ» провели конкурс іншомовних скоромовок, майстер-клас споживання їжі по-китайськи та відвідали відкрите заняття з китайської мови. Протягом тижня студенти представля-

ли шедеври іноземної кухні, знайомились із зарубіжною символікою та демонстрували стіннівки іноземними мовами. Вл. інф.

17

20 березня 2013 р. Ч.3 (78)

СТУДЕНТСЬКЕ ЖИТТЯ

Міжнародний день рідної мови на факультеті міжнародних відносин Мова – одне з найцінніших надбань і характерних ознак нації. Ще В. Сосюра казав: «Без мови рідної й народу рідного нема». Материнське слово для кожного є оберегом. Воно таїть у собі надбання віків, історичну пам’ять народу, є засобом зв’язку поколінь. 21 лютого згідно з рішенням ЮНЕСКО відзначають Міжнародний день рідної мови. Студенти факультету міжнародних відносин Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, котрі завтра поповнять державні та приватні структури, що функціонують у сфері міжнародної економіки, туризму, гуманітарних зв’язків, відзначили цей день під гаслом «Повертаймо українській мові роль творця духовного відродження української нації та внутрішнього світу молодої людини – громадянина України». Така позиція відображає важливий аспект виховної роботи. Декан факультету міжнародних відносин, кандидат географічних наук, доцент Сергій Федонюк зазначає: «Формувати позитивний імідж нашої держави в Європі та світі може тільки патріот своєї Батьківщини». Ініціаторами проведення свята на факультеті міжнародних відносин стали Ірина Міцюк, Ярина Середюк, Роман Пінчук, Юлія Антонюк, Сергій Губеня. Вони виставили для огляду плакати за тематикою «Мова – меч духовний». Розпочався захід читанням поезії «Молитва» Ольги Яворської: Гріховний світ вирує неспроста, Підступний демон, що керує нами, Та піднімається нетлінно над віками Велична постать вічного Христа. О Господи! Знайди нас всіх, знайди, Бо ми блукаєм хащами ще й нині, Прости гріхи й провини безневинні, І до спасіння всіх нас поведи. О Господи! Зціли нас всіх, зціли, Всели в серця неопалиму мрію, Щоб ми, пізнавши віру і надію, Жорстокий світ добром перемогли. Моя прекрасна українська мово, Найкраща пісня в стоголоссі трав. Кохане слово, наше рідне слово, Яке колись Шевченко покохав.

18

Ти все знесла: насмішки і зневаги, Бездушну гру ворожих лжеідей, – Та сповнена любові і відваги З-за грат летіла птахом до людей. Ти наш вогонь на темнім полі битви, Невинна кров, пролита в боротьбі. Тебе вкладаєм тихо до молитви І за спасіння дякуєм тобі. Підкреслено патріотичний настрій заходу надала присутність гостей Тетяни БайдиБарбелюк та Сіми Кордунової, які презентували свої творчі доробки – збірки, в яких підкреслено роль слова в житті народу. Розмова з поетесою, членом Волинської організації Союзу українок, Волинського крайового Братства святого апостола Андрія Первозванного, засновником Асоціації незалежних письменників ім. Павла Чубинського Сімою Кордуновою розкрила складний історичний шлях та умови розвитку української мови майже від початку минулого тисячоліття до сьогоднішніх днів. Дати у скорботному календарі української мови тісно пов’язані з умовами суспільного життя українців, тому вона «Тереном і калиною заквітчана» (2011 р.). Символами краси (калина) та страждання (терен) позначений шлях нашої мови як однієї з найістотніших складників української нації в книзі С. Кордунової. Ознайомила Сіма Дмитрівна присутніх зі своїми збірками «Стернисте поле» (зокрема, віршем «Моя Волинь» та посвятою Т. Шевченку), книгою «Колиска родинна», у якій зібрані спогади жителів с. Лаврів про ставлення до рідної мови, українських традицій, героїчні сторінки історії села. Студентство було глибоко схвильоване розповіддю Тетяни Байди-Барбелюк, яку п’ятнадцятилітньою дівчинкою забрали зі с. Забороль, звинувативши у... надмірній любо-

ві до України. Після принизливих допитів її відправили в Уссурійську тайгу валити ліс, будувати бараки. Вона пробула в таборах понад 5 років. Те, що довелося пережити, наклало важку печать і залишилося раною на все життя. Та випробування не зламали цю мужню й по-справжньому красиву жінку. Вона здійснила свою мрію – стала лікарем, виховала сина та доньку, активно включилась у громадську роботу (член Союзу українок Волині, обласного відділення товариства політв’язнів і репресованих Волині, Всеукраїнського ветеранського об’єднання), своїм прикладом прищеплюючи молоді любов до рідної землі. А ще Тетяна Мусіївна автор художньо-документальної повісті про УПА «Довго мовчали смереки» (2001 р.), автобіографічної повісті «Свічі гаснуть від вітру», повісті «Біла хустка» (2003 р.), романів «Покоління приречених», «Море і соняхи» (2004 р.), «Цариця і німий карлик» (2007 р.), збірки віршів «Мереживо долі» та «Дорога орлів» (2011 р.). На завершення зустрічі гості подарували власні нові книги факультету міжнародних відносин, побажали молоді щастя, добра та здобутків в ім’я України! Презентом від факультету став колективний навчальний посібник «Європейська інтеграція». Студенство запевнило, що буде берегти рідне слово, бо в ньому не лише гомін лісів, переливи струмків, шепіт трав, а й високий дух пращурів, сила нашого сьогодення і поступ у майбутнє. Тамара РАЄВИЧ, заступник голови Союзу українок Волині, кандидат історичних наук, доцент кафедри країнознавства і міжнародних відносин

20 березня 2013 р. Ч.3 (78)

ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

Не відкладайте на завтра те, що можна почати вже сьогодні! Неправильне харчування, малорухомий спосіб життя, стресові ситуації... Як наслідок – ожиріння, хвороби серцево-судинної та дихальної систем, опорно-рухового апарату. Такий сценарій розвитку подій прогнозує для себе, мабуть, кожен третій українець. Зазвичай більшість із нас за допомогою звертається до сучасних професійних фітнес-центрів, яких за останній період виникло чимало. Усі вони пропонують широкий спектр послуг із корекції і будови стрункої та привабливої фігури. Вирішувати вам, але я, працюючи тренером, помітив, що якогось одного виду занять замало, аби досягнути хорошого результату, який би включав не тільки візуальні зміни, а й внутрішні (покращення роботи серця, органів дихання, функціонального стану організму в цілому, збільшення набору рухових умінь і навичок). Саме тому хочу розповісти про такий напрям фітнесу, як кросфіт. Це досить молодий вид занять, і ще не всім зрозуміла його суть. Кросфіт – це програма тренувань, побудована на простих функціональних рухах, що виконуються з високою інтенсивністю та мінімальним відпочинком між підходами. Основними її складниками є важка атлетика, кардіонавантаження та гімнастика. Ціллю кросфіт-тренувань є фізичний розвиток за 10 напрямами: 1) працездатність серцево-судинної та дихальної систем; 2) витривалість; 3) сила; 4) гнучкість; 5) міць; 6) швидкість; 7) координація; 8) швидкість адаптації до зміни навантаження; 9) баланс; 10) точність. Це досягається за ра-

хунок того, що в основі кросфіт-тренування лежать кращі вправи з пауерліфтингу, тяжкої атлетики, гімнастики, боксу та кікбоксингу, елементи спортивних ігор. Вони скомпоновані в різноманітних варіаціях для досягнення максимальних кондицій. «Практикуйте і виконуйте основні вправи: станову тягу, присід, жим і ривок штанги на груди. Аналогічно вивчайте базові вправи з гімнастики: підтягування, віджимання на брусах, від підлоги, лазіння по канату, стійка на руках, підйом корпуса тощо… 5 або 6 днів у тиждень поєднуйте одні вправи з іншими

в різних комбінаціях і стилях. Нехай тренування будуть короткими й інтенсивними, постійно освоюйте нові види спорту», – радить засновник кросфіту Грег Гласман. Заняття є досить короткими (40– 60 хв.), але інтенсивними. Це дає можливість тренуватися 5–6 разів у тиждень. Широкий діапазон рухів і їх простота дозволяє підібрати потрібний комплекс вправ для будьякої вікової категорії. У міру того, як ваша спортивна форма буде вдосконалюватися, їх можна замінювати на складніші або збільшувати швидкість та інтенсивність виконання. Якщо набридли нудні й одноманітні тренування, хочете спробувати щось цікавіше й ефективніше, тоді вам потрібен кросфіт… Він не займає багато часу, не вимагає жодної спеціальної підготовки, не викликає в організмі й у м’язах звикання до навантаження. Жодне з наступних занять не схоже на попереднє і немає нічого спільного з наступним. Отже, шановні читачі, якщо ви вирішили раз і назавжди змінити власне тіло та життя, не звикли на тренуваннях жаліти себе, працюєте до повного виснаження м’язів і досягаєте цілі, не дивлячись ні на що, тоді кросфіт саме для вас! Не відкладайте на завтра те, що можна почати вже сьогодні! Василь ПОЛЮХОВИЧ, старший лаборант кафедри спортивно-масової та туристичної роботи Інституту фізичної культури та здоров’я

ВІ – ТА – Є – МО!!! Ректорат, профспілкові комітети Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки щиро вітають із ЮВІЛЕЯМИ: БЕНЯ Сергія Анатолійовича – доцента кафедри історії, теорії мистецтв та виконавства; МАНДРИКА Юрія Борисовича – доцента кафедри музичних інструментів. Бажаємо міцного здоров’я на многії літа, нехай Ваше життя сповнюється любов’ю та добром, натхненними думками й щирими почуттями! Зичимо невпинного руху вперед і нових звершень на професійній ниві!

Вітаємо декана фізичного факультету Сергія Федосова, доцентів кафедри української мови Наталію Костусяк та Олександра Межова з успішним захистом докторських дисертацій. Бажаємо Вам невпинного руху вперед, успішного здійснення всіх планів та задумів, і нехай підґрунтям щасливого життя та плідної професійної діяльності буде лише міцне здоров’я, серце, сповнене любові та добра, натхненна думка й щирі почуття! Адміністрація СНУ імені Лесі Українки, колективи інституту філології та журналістики, фізичного факультету

19

20 березня 2013 р. Ч.3 (78)

МАЛОВІДОМА УКРАЇНА

«Кам’яний край» Донеччини На межі Донецької та Запорізької областей розташований національний природний заповідник «Кам’яні Могили». Це гірська країна в мініатюрі. Вона бадьорить і заряджає відвіду­ вачів цілющою енергетикою, манить цікавими легендами, чарує незрівнянними ароматами степових трав... Район урочища «Кам’яні Могили» у геологічному, біологічному, художньоемоційному й історичному аспектах є водночас унікальним і репрезентативним. За площею і висотою це найбільша інтрузія в Донбасі та Приазов’ї. Її унікальні граніти не мають аналогів у світі. Їх вік близько 2 млрд. років. Пасмо гір представлено Західною і Східною грядою з абсолютною висотою окремих вершин до 100 м (у минулому їх висота досягала 3 км). Геотектонічні дослідження вказують на неабиякі енергетичні особливості цього урочища. На території заповідника представлені унікальні рослини: деревій голий і волошка несправжньоблідолускова, папоротьвудсія альпійська. Різноманітний і цікавий тваринний світ «кам’яної країни». Тут живуть лисиці, зайці, їжаки, сліпаки й ін., багато ящірок і гризунів, зустрічаються степова

Засновник і видавець – Волинський національний університет імені Лесі Українки. Адреса редакції: 43025, м. Луцьк, просп. Волі, 13, кім. 120. Телефон: (0332) 24-75-40.

E-mail: media@univer.lutsk.ua. Свідоцтво про державну

реєстрацію – ВЛ № 351-85 ПР від 03.09.2009 р.

20

гадюка, водяний і звичайний вужі. Туристів чарує спів жайворонків, лугових чеканів, сірих куріпок і фазанів. Відомо, що у стародавні часи це місце було культовим для представників ямних, катакомбних і зрубних культур. По всьому периметру урочище оперізує вінок поховальних курганів тих старожитніх цивілізацій. Загалом «Кам’яні Могили» вражаюче контрастують з навколишніми степами своєю величною монументальністю. Тут можна побачити чимало природних ску­ льптур і витворів із каменю, які сприймаються як фантазії художників. Є невеликі

Головний редактор – Олеся ФЕСИК. Кореспонденти – Ігор ОЛЬШЕВСЬКИЙ, Валентина КОРНІЙЧУК. Літературний редактор – Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО. Коректор – Інна МОГІЛЕВСЬКА. Фотокореспондент – Володимир ЛУК’ЯНЧУК.

гроти, мальовничі долини і низка казкових краєвидів. Пізнаваймо нашу велику, незрівнянну, загадкову й енергетичну Україну! Підготувала Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО Фото із сайту http://www.photoukraine.com/russian/ photos/panorams/10/

Газету зверстано та віддруковано в інформаційно-видавничому центрі CНУ імені Лесі Українки. Редакція зберігає за собою право літературного редагування, скорочення прийнятих до публікації текстів і не завжди поділяє позицію авторів публікацій. За достовірність опублікованих матеріалів відповідає автор (рекламодавець).

Обсяг 3 друк. арк. Наклад 1500 прим.