–
4 (90) 20 êâiòíÿ 2014 ð.
На фото В. Лук’янчука: Юзеф Зайонц – Doctor Honoris Causa
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (с. 3)
МІЖНАРОДНІ ЗВ’ЯЗКИ
c. 6–7
200 років Тарасові Шевченку
c. 8
перемоги університетських кікбоксерів
c. 20
20 квітня 2014 р. Ч. 4 (90)
ОФІЦІЙНО
Обов’язок університетів – розвиток якості освіти 27 березня на черговому засіданні вченої ради СНУ імені Лесі Українки ректор Ігор Коцан розповів колективу вишу про підсумки розширеного засідання президії Спілки ректорів ВНЗ України, яке відбулося в КНУ імені Т. Шевченка під головуванням міністра освіти і науки Сергія Квіта. Як повідав Ігор Ярославович, під час засідання розглядалося два основні питання: 1) розвиток української освіти та її функціонування після прийняття нового закону про освіту, розробленого робочою групою під керівництвом М. Згуровського; 2) проект Концепції реформування системи ліцензування й акредитації у вищій освіті України. Міністр запевнив, що навантаження на викладачів не підвищуватиметься. Державне замовлення розподілятиметься прозоро, кількість бюджетних місць між університетами буде оприлюднена на сайті МОН. При цьому до уваги братиметься якість підготовки у вишах із певних спеціальностей. Крім того, студенти, які бажатимуть вступати на V курс після здобуття ОКР «бакалавр», отримають шанс вступити на будь-який напрям у магістратурі. Звичайно, окремі спеціальності все ж не входитимуть до цього переліку, зокрема медичні. Так, Ігор Ярославович навів такий приклад: студент, який 4 роки навчався за спеціальністю «Фізика», може скласти іспити на V курс зі спеціальності «Українська мова та література», однак мовник навряд чи зможе після чотирьох років навчання за рік опанувати точну спеціальність.
2
Як і було заявлено раніше Сергієм Мироновичем, спроститься процедура ліцензування й акредитації ВНЗ. У майбутньому акредитаційні справи розміщуватимуться на сайтах МОН та вишу в електронному варіанті. Акредитація напряму за ОКР «магістр» автоматично підтверджуватиме й акредитацію цього напряму за ОКР «бакалавр» та «спеціаліст». Створять Національне агентство з якості вищої освіти, яке оцінюватиме діяльність університетів, розглядатиме акредитаційні справи та подаватиме рекомендації вишам. Ректор звернув увагу на урядову постанову про економію бюджетних коштів, адже ВНЗ заснований органами державної влади. В ній передбачено продаж транспортних засобів, відсутність капітальних видатків, заборону заповнювати вакантні посади, купувати меблі, здійснювати ремонтні роботи, обмеження щодо відряджень за кордон. Однак із кожного пункту в цій постанові будуть роз’яснення від МОН. Як запевнив Сергій Квіт, створено робочу групу між мі-
ністерствами фінансів, оборони, внутрішніх справ та освіти і науки про внесення роз’яснень до цієї постанови. Будуть винятки і для вищих навчальних закладів. На завершення Ігор Коцан наголосив, що обов’язок розвитку якості освіти і наукових досліджень в університетах переноситься з міністерства в самі виші, тобто їм надається змога працювати автономно. Під оплески колективу СНУ імені Лесі Українки ректор Ігор Коцан урочисто вручив атестати професора Валентину Малиновському, Світлані Богдан, Софії Застровській та доцента Антоніні Митко, Аліні Кулай, Марії Боярин і Галині Панишко. На вченій раді також розглядали фінансовий звіт за минулий рік, підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів, стан підготовки до акредитації та ліцензування напрямів в університеті, звіт про роботу бібліотеки, затверджували навчальні плани тощо. Вл. інф.
20 квітня 2014 р. Ч. 4 (90)
ОФІЦІЙНО
Лесин університет поповнився новим почесним доктором 4 квітня під час урочистого засідання вченої ради Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки титул «Почесний доктор Honoris causa» отримав професор, доктор габілітований, ректор Державної вищої професійної школи в м. Холмі Юзеф Зайонц. Свою наукову діяльність гість Лесиного вишу розпочав 1973 р. в Інституті механіки Академії наук Польщі, де працював до 1996 р., отримав науковий ступінь кандидата та доктора наук, спеціалізуючись у галузі застосування комплексного аналізу та математики в економіці. Окрім роботи в польських наукових установах, Юзеф Зайонц – також доцент Університету в Йоенсуу (Фінляндія), вик ладач Міського університету Нью-Йорка, Колумбійського університету, Столичного університету та Національної політехніки в Мексиці, неодноразово співпрацював із науково-дослідними центрами у Фінляндії, Японії, Мексиці, Німеччині, Україні та Сполучених Штатах Америки. Є рецензентом підручників у галузі математики Міністерства національної освіти. Останні роки – винятковий період для обох навчальних закладів, відколи в Холмі виникає Державна вища професійна школа, яку очолює Юзеф Зайонц, а в Луцьку очільником Волинського державного (нині Східноєвропейського національного) університету імені Лесі Українки стає професор Ігор Коцан. Саме з ініціативи цих ректорів підписано угоду про співробітництво, результатом якої стало проведення багатьох спільних заходів. Безсумнівно, найважливіший із них – створення Академічного центру транскордонної співпраці в Депултичах Нових – багатофункціональної бази для проведення польськоукраїнських досліджень. Юзеф Зайонц також займається активною суспільною діяльністю на користь польсько-українського співробітництва завдяки членству у Фундації партнерства та співпраці, що діє при Почесному консулові України в м. Холмі. 9 жовтня 2011 р., під час виборів до сенату Республіки Польща, Юзеф Зайонц отримав мандат сенатора. Як політичний діяч працює на користь добросусідських польсько-українських відносин. На урочистість із нагоди вручення Юзефу Зайонцу почесного титулу завітали митрополит Луцький і Волинський Михаїл, перший заступник Луцького міського голови Святослав Кравчук, Генеральний консул
Республіки Польща Беата Бживчи, почесний професор Лесиного вишу, професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, доктор історичних наук, академік Міжнародної слов’янської академії наук, Української академії історичних наук, Української вільної академії наук у США й Української академії політичних наук, заслужений діяч науки і техніки України Юрій Макар, член наглядової ради ВНЗ, кандидат історичних наук Василь Токарський, делегація Вищої державної професійної школи в м. Холмі – проректор із навчальної роботи Беата Фалда та професор Анджей Вавринюк. Зі святковою промовою перед професорсько-викладацьким складом, студентами та гостями виступив доктор біологічних наук, професор, ректор Ігор Коцан. Ігор Ярославович зазначив: «Звання “Почесний доктор Нonoris causa” Лесиного університету присвоюють визначним ученим, державним і громадським діячам, видатним митцям за значні досягнення в галузі науки, освіти, культури та міжнародного співробітництва та вагомий внесок у розвиток вишу. Ми пишаємося тим, що серед почесних докторів є такі високоповажні особи, як Іван Дзюба, Ігор Юхновський, Микола Жулинський, Василь Кремень, Станіслав Вільк, Леонід Губерський, Любомир Винар, Віктор Андрущенко, Еджидіо Карло Рангоне й ін. А сьогодні титул Doctor Honoris causa СНУ імені Лесі Українки вручаємо ректору Державної вищої професійної школи в м. Холмі, професорові, доктору габілітованому
Юзефу Зайонцу». Опісля перший проректор СНУ імені Лесі Українки, професор Анатолій Цьось представив наукові здобутки Юзефа Зайонца. Під гучні оплески ректор Ігор Коцан вручив диплом Doctor Honoris Causa Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Юзефу Зайонцу. Гість виголосив інавгураційну промову, а також подарував квіти та подякував за вагомий внесок у співробітництво між нашими ВНЗ проректору з навчальної роботи СНУ імені Лесі Українки Світлані Гаврилюк та за сприяння взаємовідносинам між братніми країнами Генеральному консулу Республіки Польща Беаті Бживчи. Проректор із навчальної роботи Державної вищої професійної школи в м. Холмі Беата Фалда вручила медаль за заслуги на науковій ниві та співпрацю між двома навчальними закладами ректору Ігореві Коцану. Урочистість завершилася студентським гімном «Gaudeamus» у виконанні академічного хору вишу. Валентина КОРНІЙЧУК
3
20 квітня 2014 р. Ч. 4 (90)
ОФІЦІЙНО
Діалог студентства з керівництвом вишу 17 квітня відбулася зустріч за круглим столом представників студентського самоврядування з ректоратом університету. Від адміністрації участь у дискусії взяли ректор Ігор Коцан, перший проректор Анатолій Цьось, проректор із навчальної роботи Світлана Гаврилюк, начальники відділів: навчального – Любов Заєць, юридичного – Анна Маїло та молодіжної політики та соціальної роботи – Володимир Захожий. Предметом діалогу було звернення студентського активу до ректорату щодо навчального процесу за Болонською системою та результати анонімного опитування спудеїв про рівень корупції в навчальному закладі. Про європейську систему освіти, її відмінності від вітчизняної говорив ректор ВНЗ Ігор Коцан. По-перше, форма навчання в європейських університетах – це самонавчання (консультаційно-індивідуальна форма роботи). Українські студенти не готові до такої діяльності психологічно, а виші – до збільшення годин самопідготовки фінансово та матеріально. Нам потрібно замінити процедуру викладання та структуру лекцій. У Європі практикують використання великої кількості допоміжної, науково-методичної літератури, особливо електронно-інформаційних носіїв. В українських університетах лекції носять інформаційно-оглядовий характер і залишаються для студентів єдиним інформаційним джерелом. У результаті вони отримують теоретичні знання, а не практичні навички науково-дослідної діяльності. По-друге, відповідно до європейських стандартів освіти основне завдання університету полягає в науково-дослідницькій
4
роботі, а не в розробці теоретичних лекцій. Фактично європейські виші готують науковців, а українські – теоретиків. У європейських університетах кожен студент із І курсу може займатися науковою роботою, викладач має можливість готувати й розробляти проекти, які фінансуються за рахунок держави через систему грантів. Навантаження українських науковців у 2–3 рази перевищує навантаження європейських колег, а науково-дослідна діяльність практично не фінансується. По-третє, академічна, професійна мобільність студентів: магістри європейських університетів мають змогу пройти навчальну програму в будь-якому вищому навчальному закладі. Звичайно, Болонська система України відрізняється від Болонської системи європейських ВНЗ, але питання оцінювання та самостійного вибору навчальних предметів – лише елемент цієї системи, який можна вдосконалювати і змінювати. Ми повноцінно не перейдемо на Болонську систему доти, доки не перетворимо наші виші в науково-дослідні установи. Начальник навчального відділу Любов Заєць презентувала досвід упровадження Болонської системи у Лесиному університеті. Зокрема, йшлося про основні критерії освіти і шляхи їх реалізації в нашому виші. Нагадала, що мета Болон-
ського процесу – створення європейського наукового й освітнього простору задля підвищення спроможності випускників ВНЗ до працевлаштування, поліпшення мобільності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи. Любов Олексіївна кваліфіковано відповіла на запитання, які цікавили студентів, і обговорила пропозиції, зазначені у зверненні. Насамкінець подякувала молоді за їхню активність та закликала до співробітництва. На важливості небайдужого ставлення студентів, їх бажанні вдосконалюватись і вдосконалювати університет закцентувала увагу проректор із навчальної роботи Світлана Гаврилюк: «Підтримую ініціативу продовжувати співпрацю ректорату зі студентським самоврядуванням». Також Світлана Віталіївна запропонувала безпосередньо звертатися до неї з пропозиціями та питаннями, які виникатимуть у спудеїв. Також у Лесиному університеті проводилось анонімне опитування студентів щодо хабарництва, результати якого обговорювали на засіданні вченої ради вишу. Опісля керівництво прийняло розпорядження щодо запобігання проявів корупції у СНУ імені Лесі Українки. Ректор зачитав присутнім текст цього документа. Ректорат, викладачі, студенти роблять спільну справу, яка спрямована на покращення якості освіти, посилення конкурентоспроможності молоді на ринку праці, підвищення іміджу свого навчального закладу тощо. А для цього потрібно обговорювати та вирішувати питання, йти на діалог. Ця зустріч – підтвердження співпраці ректорату зі студентством СНУ імені Лесі Українки.
Валентина КОРНІЙЧУК
20 квітня 2014 р. Ч. 4 (90)
ОФІЦІЙНО
У СНУ імені Лесі Українки перебував професор Володимир Євтух 11 квітня у Лесиному виші з робочим візитом перебували доктор історичних наук, професор, членкореспондент НАН України, директор Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Володимир Євтух і професор Сергій Штепа. Свого часу Володимир Борисович працював міністром у справах національностей та міграції України, також Надзвичайним і Повноважним Послом України в Італії, в Республіках Мальта й Сан-Марино. Він автор 450 публікацій, із них понад 100 вийшли друком у європейських та американських наукових виданнях. До кола наукових зацікавлень Володимира Борисовича належать етнічні проблеми в Україні та світі загалом. Він розробив дві авторські концепції етнополітичних та етносоціальних досліджень в Україні, визначив предмет, об’єкт етносоціології як науки та навчальної дисципліни. Нам вдалося трішки поспілкуватися з професором В. Євтухом і дізнатися докладніше про його перебування в Лесиному виші. – Пане Володимире, яка ціль Вашого приїзду до нашого університету? – Основна мета мого візиту – обговорення перспектив проведення спільних наукових заходів із залученням іноземних фахівців. Нещодавно я повернувся з Німеч-
чини, де відбулася зустріч із викладачами університетів, представниками бізнес-кіл та інтелігенції, які шукають собі партнерів, зокрема з України. Ваш виш із потужними науковими школами, сильним педагогічним потенціалом, актуальними ідеями (як-от спорудження студентського містечка) відповідає концепції їхнього підходу для співпраці. Безперечно, СНУ імені Лесі Українки зацікавить як зарубіжних учених, так і бізнесменів. Нам необхідно зрозуміти, що сьогодні міжнародне співробітництво виходить за межі тільки навчання і стажування, адже до програм залучаються й ділові кола. – Оскільки Ви директор Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій, то у яких напрямах можлива співпраця з нашим вишем?
– Безумовно, щільніше співробітництво зі СНУ імені Лесі Українки – одна з ідей мого візиту. Зокрема, проведення спільних соціологічних досліджень. У нас є таке грандіозне дослідження, як розуміння етнічних проблем студентами. Можливо, до розробки цього питання залучимо й ваш університет. Також ми з ректором Ігорем Коцаном обмінялися досвідом підготовки фахівців із соціології та соціальних комунікацій. – Дякуємо за розмову. Віримо, що такі візити сприятимуть інтеграції СНУ імені Лесі Українки у європейський науково-освітньо-бізнесовокультурний простір. Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО
Волиняк, українець, патріот 2 квітня в інституті філології та журналістики відбулося вшанування світлої пам’яті визначного українського поета, перекладача, члена Спілки письменників Польщі, випускника Луцького учительського інституту 1941 року Якова Гудемчука. Меморіальну годину відкрив декан інституту, кандидат філологічних наук, доцент Юрій Громик. Зі словом про нашого славного краянина виступив дослідник його творчості, відомий український учений, доктор філологічних наук, професор Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Микола Зимомря. Видатний скуль-
птор, заслужений художник України, доктор мистецтвознавства, професор Михайло Белень виголосив своєрідний усний есей, провівши паралелі з Великим Кобзарем, від якого Яків Гудемчук успадкував ту міру духовності, яка допомагає українцям зберегтися як нації. Опісля було відкрито меморіальну дошку на честь Якова Гудемчука, яку освятив отець Михайло (Бучак). Про урочистість моменту і власне бачення постаті й творчості Я. Гудемчука як поета-патріота говорили директор Волинського краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України Анатолій Силюк та науковці Східноєвропейського національного університету
імені Лесі Українки – доктори філологічних наук, професори Луїза Оляндер й Марія Моклиця. Максим КИРИЛЕНКО
5
20 квітня 2014 р. Ч. 4 (90)
МІЖНАРОДНІ ЗВ’ЯЗКИ
У СНУ імені Лесі Українки читав лекції відомий польський професор Пьотр Гарнцарек З ініціативи Студіум східноєвропейських досліджень Варшавського університету та за сприяння Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку в особі Генерального консула Б. Бживчи і консула К. Са віцького Волинь відвідав відомий польський мовознавець і культуролог Пьотр Гарнцарек. Професор Варшавського університету та навчального Центру «Полонікум» завітав до Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, де впродовж п’яти днів (24–28 березня) читав лекції для студентівполоністів інституту філології та журналістики. Пьотр Гарнцарек – автор численних наукових праць, зокрема книг і підручників, присвячених вивченню польської мови як іноземної. Недаремно лекції польського науковця з радістю відвідували студентиполоністи й викладачі кафедри слов’янської філології, адже мали змогу збагатитися не
6
лише науково і дидактично, а й культурно. У ході занять професор ознайомив студентів з основними етапами еволюції польського суспільства, видатними діячами, котрі в різні періоди творили польську минувшину. Варто відзначити, що історичні теми лектор доповнював культурологічними коментарями, проводив численні паралелі з українською реальністю. Мовний цикл занять мав теоретично-практичний характер. Студенти не тільки поглибили свої знання з польського словотвору, граматики, а й розвинули комунікаційні навички спілкування в різних життєвих ситуаціях. Заняття ґрунтувалися на широкому додатковому аудіовізуальному матеріалі з історії Польщі, культурології, мовознавства. Пьотр Гарнцарек поділився
з волинськими студентами та викладачами практичним досвідом, який неодмінно стане в пригоді в подальшій їхній роботі. Прощальна зустріч біля стін вишу і фото на пам’ять засвідчили, що такі лекції вкрай важливі для розвитку полоністики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки та міжнародного дидактичного обміну. Слухачі навчального курсу подарували сувеніри польському професору, які нагадуватимуть йому про Україну та Волинь. Пьотр Гарнцарек обіцяв повернутися восени. Отже, пане професоре, чекаємо з нетерпінням наступної зустрічі. Кафедра слов’янської філології
20 квітня 2014 р. Ч. 4 (90)
МІЖНАРОДНІ ЗВ’ЯЗКИ
Зустріч ректора Ігоря Коцана з професором Манфредом Мьоллером 3 квітня у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки відбулася зустріч ректора університету, професора Ігоря Коцана та декана інституту іноземної філології з почесним професором вишу, членом німецької громадської спілки «Мости в Україну» Манфредом Мьоллером. У ході зустрічі обговорено питання щодо реалізації програми навчальнокультурологічної практики студентів у Німеччині, а також результати співпраці між СНУ імені Лесі Українки та «Мостами в Україну». Так, ректор університету визначив важливість такої міжнародної діяльності для студентів та викладачів вишу для його розвитку та становлення. Ігор Ярославович звернув увагу на те, що революційні події в Україні розпочалися з непідписання угоди про Асоціацію з ЄС, після чого студенти, усвідомлюючи перспективи європейського курсу країни, вийшли на Майдан у Києві,
а наші студенти організували свій Майдан у Луцьку. Він також наголосив, що візит німецького професора до України в такий тривожний і непростий час є особливо вагомим, оскільки, з одного боку, демонструє підтримку німецької сторони позитивних змін в Україні, а з іншого – додає студентам упевненості в тому, що вони не одні, що про них дбають. Водночас Манфред Мьоллер зазначив, що Майдан кардинально змінив ставлення німців до України і нині, як засвідчують
соціологічні опитування, 85 % німців підтримують українців, 10 % – не визначилися зі своїми переконаннями, і лише 5 % підтримують політику Росії. Крім того, Манфред Мьоллер підкреслив високу мотивацію студентів Лесиного вишу, їхнє прагнення до знань, загальну позитивну та демократичну атмосферу в університеті, яка однозначно сприяє євроінтеграції українців та підтверджує європейський вибір вишу та його адміністрації. Вл. інф.
Манфред Мьоллер читає лекції студентам Упродовж двох тижнів в інституті іноземної філології Східноєвропейського націо нального університету імені Лесі Українки перебував пастор, член ради директорів спілки «Мости в Україну» (до речі, ця організація уже 20 років підтримує і розширює українсько-німецькі культурні, освітні, наукові зв’язки), почесний професор Лесиного вишу Манфред Мьоллер. П’ять років тому пан Мьоллер започаткував традицію двотижневого читання лекцій студентам спеціальності «Мова та література (німецька)» про німецьку літературу, класичну філософію, історію німецької мови, стан німецької мови в ХХ ст. Тематика змі-
нюється відповідно до побажань викладачів і студентів інституту іноземної філології. Цьогоріч Манфред Мьоллер здійснював навчання в такому плані: лекції з історії німецької мови та колоквіум на найбільш ак-
туальну тему ХХІ ст. «Національна ідентичність у глобалізованому світі». Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО
7
20 квітня 2014 р. Ч. 4 (90)
ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 200 РОКІВ
«Наша дума, наша пісня не вмре, не загине...» Воістину невичерпною є фольклорна спадщина нашого народу: усна народна творчість (міфи, легенди, перекази, апокрифи, казки, прислів’я й приказки, загадки), музичні традиції (думи, пісні, кобзарство, лірництво), хореографія (танці, ігри), прадавня містика (повір’я, замовляння, обереги), прикладне мистецтво (гончарство, писанкарство, ткацтво, килимарство, вишивка, виготовлення одягу) й ін. Які б вітри історії не ширяли Україною впродовж століть, якої б ураганної сили не досягали, а народний дух залишається несхитним, воскресаючи, ніби Фенікс із попелу, зі, здавалося б, повного (і часто нав’язаного ззовні) забуття. Як писав Великий Кобзар: Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине... От де, люде, наша слава, Слава України!
8
200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка було присвячено науковий флешАРТмоб (sic!) «Український фольклор в мистецькій педагогіці», який відбувся 26 березня в інституті мистецтв Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки в рамках тижня інституту. Організували це напрочуд світле і яскраве дійство доценти кафедри історії, теорії мистецтва та виконавства – кандидат мистецтвознавства Лариса Ігнатова й кандидат педагогічних наук Світлана Панасюк. Першою проблемою (таку назву мали теми флешАРТмобу), винесеною на суд глядачів, була «Роль фольклору у розвитку музичної культури України: музикознавчокультурологічний аспект» (куратор – доцент Лариса Ігнатова). Першокурсниця інституту мистецтв Катерина Шевчик розповіла присутнім про весільну обрядовість села Ворокомле. Свій виступ, що блискуче ілюструвався пісенними уривками, вона присвятила пам’яті вчителя, талановитого педагога й поета Лукаша Назарчука. Проблему «Педагогічне значення українського фольклору» (куратор – доцент Світлана Панасюк) представлено роздумами четвертокурсниці Вікторії Федорчук про український фольклор як засіб морально-естетичного виховання дітей. Ілюстрації до теми – українські народні пісні у виконанні студенток Анни Сліпчук, Тетяни Гри-
цак, Юлії Поліщук, Юлії Собацької, Івана Місанчука (він, до речі, заспівав цікаву «Колискову тата»), Анастасії Вознюк, лічилки, скоромовки, загадки. Фольклорну композицію «Вийди, вийди, сонечко» виконав вокальний гурт «Сонечко» комунального закладу «Луцька гімназія № 4 імені Модеста Левицького Луцької міської ради Волинської області». Разом зі студентами діти також взяли участь у фольклорноігровому дійстві «Весну зустрічаймо!» До глибини душі зворушила пісня Костянтина Меладзе на вірші Діани Гольде «Квіткадуша», інтерпретована четвертокурсницею Анною Сліпчук. Та не лише пісні, танці й ігри пропонували того дня всім, хто завітав на це мистецьке свято. Одна з проблем – «Збереження та розвиток традиційного і сучасного мистецтва» (куратори – кандидат педагогічних наук, доцент Ольга Каленюк та старший викладач кафедри образотворчого мистецтва Галина Вахрамеєва) – торкалася образотворчої спадщини українського народу. Експонувалися роботи студентів згаданої кафедри та світлини кандидата технічних наук, доцента цієї ж кафедри Ярослава Лелика (він же автор дизайну програми наукового флешАРТмобу). Із заключним словом до учасників і глядачів звернувся директор інституту мистецтв Андрій Гордійчук. Він відзначив актуальність і необхідність таких дійств, їх роль у вихованні дітей та молоді. Ігор БЕРЕСТЮК
20 квітня 2014 р. Ч. 4 (90)
ПРОБЛЕМИ СЬОГОДЕННЯ
Українська мова: ситуація сьогодні 7 квітня в інституті філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки відбувся круглий стіл на тему «Мовна ситуація в Україні». Група філологівмагістрантів з ініціативи професора Миколи Мірченка підготувала до обговорення матеріали про актуальні проблеми функціонування й розвитку української мови. Зустріч розпочалася переглядом короткого відеоролика про мовну політику в Україні за останні кількасот років: пригадали факти про обмеження української мови ще з 1654 р., яке згодом стало систематичним; масову росіянізацію в радянський період; упровадження системи уподібнення української мови до російської через максимальне наближення лексики; утиски шістдесятників; зникнення української книги в 90-х рр. ХХ ст. тощо. Олександр Хвіщук повідомив присутніх про результати перепису населення України у 2000-х рр., зокрема опитування щодо національності, рідної мови та мови спілкування в різних регіонах країни. Зазначено, що 2001-й вважається роком припинення процесу денаціоналізації українців, проте мова нашої нації залишається незахищеною. Опісля гості переглянули відеоролик про прийняття мовного законопроекту КіваловаКолісніченка від 3 липня 2012 р. Лілія Міщук прокоментувала за розділами документа основні його положення й аргументовано довела, що «Закон про засади державної мовної політики» суперечить чинному законодавству України і може витіснити українську мову як державну регіональними мовами, зокрема російською. Також учасники круглого столу дізналися думки представників американської діаспори щодо мовної ситуації в Україні. Тетяна Шелкунова та Лілія Дудечко рецензували відеоматеріал, зауваживши, що мовна ситуація – не найголовніша проблема українських політиків, «мова – справа філологів і особистий вибір кожного». Під час обговорення прозвучала думка, що мовна проблема в Україні надумана політиками. Ознайомившись з інтерв’ю Ірини Фаріон стосовно мовного питання, присутні погодилися, що думка українського мовознавця об’єктивна та слушна. Рецензентка Анастасія Банера зауважила, що такий чіткий виступ дослідниці, проілюстрований конкретними даними, прозвучав як аксіома: в країні повинна бути лише одна державна мова без будь-якого вагання в бік двомовності. Під час дискусії підкреслено, що молодь виступає за українську мову, і завдання кожної
української сім’ї – пропагувати рідне слово. Зважаючи на останні події, учасники заходу закцентували, що на Майдані мова людей не розділяла. «Компроміс можна знайти будьякою мовою, але національний пріоритет повинна мати українська», – резюмували студенти. Галина Микитюк і Лілія Мартинюк прокоментували інтерв’ю палкої захисниці прав національних меншин Валерії Новодворської, в якому вона засуджує політику використання російської мови як знаряддя ліквідації незалежності латвійської, естонської, української та інших націй. Юлія Неводнічик поділилася думками щодо візиту російських представників до Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова у 2010 р. Вона зазначила, що гості із сусідньої країни приїхали зовсім не дискутувати, а нав’язувати свою думку про українсько-російський культурний простір, українців називали національною меншістю і нікому з тих, хто хотів заперечити, слова не надали. Спогадами із присутніми поділилася Оксана Пухта – очевидиця згаданих подій. Оксана розповіла, що молодих людей практично примушували відвідати захід, відмінивши заняття. Студенти та викладачі університету зібрали підписи проти того, що відбулося 16 листопада у стінах київського вишу, і їх дуже обурила відсутність будьякої офіційної реакції з боку керівництва. Ольга Маціборко й Ірина Косенчук розповіли про мовну ситуацію в Криму. Так, стан української мови на цій території критичний: на відміну від молоді, яка хоче вчити українську мову, старше покоління обирає російську; дехто у школах та вишах переконаний, що викладати українською тут немає потреби; по-різному сприймається і спілкування державною мовою: хтось вважає це модним, інші ж переконані, що це лише ускладнює життя. До дискусії долучилися професор Микола Мірченко, доценти Лариса Павленко й Олександра Гандзюк. Микола Васильович відзначив, що українська діаспора, хоч і розмовляє мовою держави, в якій проживає, все ж зберігає «українськість» душі. А для нас мова і є душею, запорукою єднання й збереження «українськості» нації. Доля мови ве-
ликою мірою залежить від політичної волі державних та місцевих еліт. Ми мусимо вчитись у світу. Українці толерантні щодо інших народностей, але повинні водночас пропагувати рідне слово і дбати про єдність та самосвідомість нації. Олександра Гандзюк поділилася досвідом спілкування з родичами з-за кордону. Під час одного діалогу співрозмовник стверджував, що української мови немає, її вигадали, а житимемо ми скоро в одній державі. Він аргументував свою думку тим, що колись існувала Русь, а це те саме, що Росія. О. Гандзюк переконана, що мова справді буде державною, коли нею розмовлятимуть політики, спортсмени й актори. На підтвердження думки, що українська мова може конкурувати з російською, вона процитувала власний переклад вірша О. Пушкіна «Я вас любив…», який зовсім не применшує краси оригіналу. Лариса Павленко закцентувала, що нам потрібно належно виховувати дітей і суспільство. Сьогодні необхідно думати, як зберегти Україну єдиною, а мова – об’єднувальний чинник. Крим насправді кримсько-татарський, бо росіян на цій території не було до ХVІІІ ст. Ми повинні читати історію критично. Словом треба не лише переконувати, про слово потрібно дбати. «Від вас залежить наше майбутнє. Будьте пильними! Тривожний час. Не мовчімо!» – закликала Лариса Петрівна. На завершення зустрічі Олександр Хвіщук підбив підсумки круглого столу: в ситуації незадовільного вирішення найголовніших мовних проблем сучасного українського суспільства, що призвело до посилення в країні, надто в середовищі його молодих верств, явища мовного нігілізму, варто вимагати від владних структур виправлення попередніх помилок. У дискусії учасники визначили кілька тез, які формулюють їхню позицію стосовно мовної ситуації в Україні: мова – справа філологів; мовна проблема в Україні надумана; мовну ситуацію формують носії мови, тому, якщо ми будемо свідомими, політичні провокації нам не страшні; наш ворог – не вся Росія, а лише окремі люди з імперіалістськими амбіціями; популяризувати українську мову потрібно не лише в межах сім’ї, а й публічно; ми зобов’язані боротися з будь-якими спробами посіяти ворожнечу в Україні, не допускати впровадження політики двомовності; варто підтримувати розвиток освіти українською мовою; українську мову потрібно не насаджувати, але всіляко її популяризувати. Лілія ДАВИДЮК, студентка ІфтаЖ
9
20 квітня 2014 р. Ч. 4 (90)
ПРОБЛЕМИ СЬОГОДЕННЯ
Торгівля людьми – глобальна проблема сучасності 19 березня у педагогічному інституті Лесиного вишу відбувся підсумковий круглий стіл партнерського проекту «Твоя обізнаність – твоя безпека!», який реалізовували члени молодіжної громадської організації «Волонтерський клуб м. Луцька» у рамках кампанії MTV EXIT «Залучення молоді до запобігання торгівлі людьми в Україні», яка впроваджується в різних регіонах нашої держави у співпраці з представництвом міжнародної організації з міграції в Україні та Всеукраїнською благодійною організацією «Український фонд “Благополуччя дітей”» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Варто зазначити, що понад 900 студентів Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна» (ЛІРоЛ), Луцького педагогічного коледжу, Волинського технікуму Національного університету харчових технологій, Луцького кооперативного коледжу Львівської комерційної академії, Володимир-Волинського педагогічного коледжу, Горохівського коледжу Львівського національного аграрного університету, Луцького коледжу рекреаційних технологій і права з 1 грудня 2013 р. до 19 берез-
10
ня 2014 р. взяли участь у різнопланових заходах партнерського проекту «Твоя обізнаність – твоя безпека!». Активну участь у підготовці й упровадженні проектних ініціатив взяли і громадські структури Лесиного вишу та луцьких ВНЗ. Зокрема, Центр волонтерів «Довіра» СНУ імені Лесі Українки, Волинська обласна громадська організація «Гендерний центр», «Центр гендерної освіти» й інтерактивний театр «Дзеркало» Луцького педагогічного коледжу. У роботі круглого столу взяли участь представники ВНЗ, які сприяли впровадженню проекту у своїх навчальних закладах, волонтери-тренери з числа спудеїв СНУ імені Лесі Українки, ЛІРоЛ, Луцького педколеджу, котрі після відповідної методичної підготовки проводили тренінги зі студентською молоддю, а також начальник відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми УМВС у Волинській області, Петро Шпига. Викладач Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна», керівник проекту «Твоя обізнаність – твоя безпека!» Оксана Закусило ознайомила присутніх із метою діяльності молодіжної громадської організації «Волонтерський клуб м. Луцька», яка полягає у сприянні розвитку волонтерського руху, соціальних ініціатив у молодіжному сере
довищі, а також допомозі соціально вразливим категоріям дітей та молоді. Оксана Юріївна розповіла про проект, який спрямований на ознайомлення молодих людей із механізмами запобігання та протидії торгівлі людьми, сприяння розвитку молодіжних ініціатив щодо поширення інформації про безпечну міграцію, ризики торгівлі людьми, використовуючи демонстрацію фільму, підготовленого MTV EXIT «Життя на продаж», тренінгові заняття з молоддю. Торгівля людьми в Україні вважається особливо тяжким злочином, за скоєння якого передбачено максимальний термін позбавлення волі до 15 років. Розвитку цього явища сприяє власне соціальноекономічна ситуація у нашій державі, переконаний начальник відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми УМВС у Волинській області, Петро Шпига. Зокрема на Волині важливу роль відіграє і той чинник, що наша область прикордонна, тож вербувати та вивозити людей для експлуатації за кордон простіше, ніж деінде. Загалом із 2005 р. на Волині до відповідальності було притягнуто 14 організованих груп, які торгували людьми з метою сексуальної та трудової експлуатації. У результаті засуджено та позбавлено волі близько 70 злочинців, визволено з рабства близько 200 потерпілих. Торік в області відкрито 35 кримінальних проваджень, пов’язаних із суспільною мораллю і торгівлею людьми. Особливого резонансу набула справа щодо торгівлі малолітньою дитиною, коли жінка продала дев’ятимісячного сина за 20 тис. дол. Наприкінці року цю особу було засуджено
20 квітня 2014 р. Ч. 4 (90)
ПРОБЛЕМИ СЬОГОДЕННЯ до п’яти років позбавлення волі. Найвищий рівень рабства визнаний у Мавританії, Гаїті, Пакистані, Індії, Непалі. Україна зайняла 86-те місце (зі 162 країн) у рейтингу світового рабства Global Slavery Index–2013, складеному австралійською правозахисною організацією Walk Free Foundation. За даними авторів дослідження, число людей, що знаходяться в рабстві на території нашої країни, становить від 110 тисяч до 120 тисяч осіб. Серед найближчих сусідів України за рейтингом світового рабства виявилися Молдова (6-те місце), Росія (49), Чехія (54), Угорщина (55), Болгарія (56), Хорватія (60), Польща (62), Словаччина (63 ). У десятку країн із найвищим рівнем
рабства ввійшли Мавританія, Гаїті, Пакистан, Індія, Непал, Молдова, Бенін Кот-д’Івуар, Гамбія та Габон. Найменший рівень рабства зафіксований в Ісландії, Ірландії та Великобританії, що поділили 160-те місце рейтингу. У десятку найбільш вільних від рабства країн також увійшли Данія, Фінляндія, Люксембург, Норвегія, Швеція, Швейцарія та Нова Зеландія. Керівник інтерактивного театру «Дзеркало» Луцького педагогічного коледжу Ірина Чемерис розповіла про діяльність аматорського театру та запропонувала переглянути фрагмент вистави, де студенти за допомогою міміки, жестів розповіли глядачам про проблему рабства. Викладач кафедри соціальної педа-
гогіки педагогічного інституту, голова Волинської обласної філії українського фонду «Благополуччя» Валерій Петрович оголосив результати конкурсу соціального плакату з проблематики протидії торгівлі людьми. За втілення колективної ідеї І місце посіла студентка ІСН СНУ імені Лесі Українки Ірина Слащук, ІІ – Інна Завадська (педагогічний інститут), а ІІІ – Оксана Лісова (ЛІРоЛ). Опісля вручення нагород учасники підсумкового круглого столу зібралися для колективного фото. Валентина КОРНІЙЧУК
«Ярмарок кар’єри» – шанс знайти роботу Проблеми, пов’язані з розвитком ринкової економічної системи в Україні, вимагають активного формування ринку праці й забезпечення високого рівня зайнятості економічно активної частини населення, а особливо молоді. Проблематика працевлаштування та зайнятості молоді давно є предметом дослідження вчених, перебуває у фокусі уваги журналістів, представників державних установ та неурядових організацій, адже невирішені проблеми зайнятості молодих людей призводять до зростання безробіття та зниження рівня життя, а безробіття загалом – до негативних соціальних та економічних наслідків. Професійна дискваліфікація молоді у стані тривалого безробіття зменшує їх конкурентоспроможність. Також безробітна особа стикається з певними психологічними труднощами. Самостійний пошук вакансії – нелегка справа. Тому відділ сприяння працевлаштуванню студентів і випускників університету організував VІІ Ярмарок кар’єри, що відбувся 10 квітня у приміщенні бібліотеки СНУ імені Лесі Українки, де студенти і випускники змогли ближче познайомитися з організаціями й отримати перший досвід спілкування з роботодавцями, дізнатися про умови стажування і працевлаштування, подати свої резюме в кадровий резерв компанії та пройти попередню співбесіду, ознайомитись із вимогами роботодавців, узяти участь у тематичних семінарах і майстер-класах, а роботодавці – поповнити базу кандидатів із числа студентів і випускників Лесиного вишу, провести
презентацію компанії, попередню коротку співбесіду, надати інформацію про можливі стажування та вакансії постійної й тимчасової роботи, показати свої переваги на ринку праці й поширити інформацію про компанію та асортимент послуг. Серед організацій, які взяли участь у дійстві, – групи компаній «Volwest Group», «РОСА», ПАТ «ТеремноХліб», ТзОВ «Internet Devels», мережа супермаркетів «Наш край», ВАТ «Волинь-Авто», ПрАТ «Волиньхолдінг» (ТМ Торчин), ПрАТ «Волинська фондова компанія», ТзОВ «Кромберг & Шуберт Україна», СП ТОВ «Модерн-Експо», ПП «Портал Укрбізнес», ДП «САВсервіс Карпати», ТзОВ «Фокстрот-Луцьк», ТОВ «САВ Дістрибьюшин», компанія «Фокстрот. Техніка для дому», ПП «Древній Ладомир», веб-студія «Web-logic», обласний та міський центри
зайнятості, а також польська делегація в складі Дороти Бартинської, Агнєшки Осядви та Єви Козяж. Із вітальними словами до присутніх звернулися перший заступник директора Волинського ОЦЗ Світлана Корецька, перший проректор СНУ імені Лесі Українки Анатолій Цьось і начальник відділу сприяння працевлаштуванню студентів і випускників Лесиного університету Ірина Лещук. Опісля урочистого відкриття розпочалася робота Ярмарку, яка цьогоріч тривала 10 та 11 квітня. Валентина КОРНІЙЧУК
11
20 квітня 2014 р. Ч. 4 (90)
НАУКОВЕ ЖИТТЯ Визначено найкращих знавців французької мови серед студентів
Волинські грані польської культури
19–20 березня у СНУ імені Лесі Українки проходив II етап Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності «Французька мова та література». Упродовж двох днів студенти з різних куточків України виконували письмові й усні завдання, а у вільний час пізнавали та ближче знайомилися з чудовим древнім Луцьком, його княжою історією. Підсумовуючи результати олімпіади, декан інституту іноземної філології Оксана Рогач зазначила: «Англійська – глобальна мова, але якщо ми хочемо висловити найщиріші, найніжніші, найтепліші слова – використовуємо французьку». Кращою в турі «Аудіювання» стала студентка Київського національного універси-
тету імені Т. Шевченка Катерина Грицайчук, «Читання» – Вікторія Варвашеніна (СНУ імені Лесі Українки), «Письмо» – Ольга Мазур (Київський національний лінгвістичний університет), «Усне мовлення» – Марія Абрамова (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). Дівчата отримали грамоти і сувенір – унікальну кружку із символікою олімпіади та певного виду діяльності. Трійку призерів студентської олімпіади з французької мови вітав перший проректор СНУ імені Лесі Українки Анатолій Цьось. І місце зайняла Анна Лозовицька (Київський національний лінгвістичний університет) і отримала в нагороду поїздку у Францію. Другою стала Катерина Грицайчук (КНУ імені Тараса Шевченка), третьою – Валерія Томсинська (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). Кращим із кращих подарували дипломи, енциклопедії, картини та мінімагнітофони. Вітаємо переможців і бажаємо нових здобутків на освітньо-науковій ниві! Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО
12
3 квітня в Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки розпочала роботу Міжнародна наукова конференція «Польська культура в контексті волинського тексту». Організаторами її виступили, окрім Лесиного вишу, Міністерство освіти і науки України, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Житомирський державний університет імені Івана Франка, Волинський краєзнавчий музей та Люблінський католицький університет імені Іоанна Павла II. Відкриваючи конференцію, декан інституту філології та журналістики, кандидат філологічних наук, доцент Юрій Громик передав присутнім вітання від імені ректорату СНУ імені Лесі Українки та професорсько-викладацького складу інституту. З вітальними промовами виступили Генеральний консул Республіки Польща в м. Луцьку Беата Бживчи, консул цього консульства Кшиштоф Савіцкі, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри слов’янської філології Лесиного вишу Луїза Оляндер, професор Люблінського католицького університету імені Іоанна Павла ІІ Юзеф Франчішек Ферт, заслужений працівник культури України, директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк, головний хранитель фондів цього
музею, український історик, краєзнавець, музеєзнавець, лесезнавець Наталія Пушкар. Учасники конференції хвилиною мовчання вшанували пам’ять бійців Небесної сотні та відомого науковця, доктора філологічних наук, професора Людмили Бублейник. Було заслухано доповіді Луїзи Оляндер («Польська культура ХХ – початку ХХІ століть як складова загальноєвропейського красного письменства і волинський текст»), Юзефа Франчішека Ферта («Волинь Юзефа Чеховича»), доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри теорії та історії світової літератури Інституту філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка Володимира Єршова («Своєрідність історико-ремінісцентного фону в “Мемуарах” Г. Олізара»), кандидата філологічних наук, наукового співробітника Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Наталії Єржиківської («Волинські ландшафти в поезії Юзефа Чеховича»), доктора філологічних наук, професора Люблінського католицького університету імені Іоанна Павла ІІ Даріуша Пахоцкі («Юзеф Лободовський на сторожі Волині»), відомої вітчизняної перекладачки, члена Національної спілки письменників України Валерії Богуславської («Юліуш Словацький – Волинь і Польща – у поемі Євгена Маланюка “П’ята симфонія”»), а також чимало інших цікавих, глибоких і змістовних доповідей. Максим КИРИЛЕНКО
20 квітня 2014 р. Ч. 4 (90)
НАУКОВЕ ЖИТТЯ
Культурна спадщина українців і поляків по обидві сторони Бугу Із плином часу суспільство намагається пам’ятати, берегти і популяризувати культурну спадщину своєї держави. Так уже склалося історично, що українська спадщина завжди перепліталася з культурним набутком сусідніх держав. Історія, мова, живописні, архітектурні, навіть поховальні пам’ятки століттями зберігали історію сусідньої держави, хоч і були розміщені на території іншої. Мережа співпраці неурядових організацій прикордоння, фінансована в Польщі Європейським Союзом, разом із українською громадською організацією «Futurus ХХІ» цьогоріч підготувала для українського й польського студентства спільні ініціативи в чотирьох напрямах. Найперше було організовано обстеження на місцях і фотографічне документування старих цвинтарів у Польщі та в Україні. Результатом цієї ініціативи стала публікація наукових статей студентів і викладачів, а також конференція з окресленої проблематики. 11 квітня в м. Влодава (Республіка
Польща) відбулася Міжнародна наукова конференція «Цвинтарі по обидві сторони Бугу», на якій Україну представляла делегація у складі студентів інституту філології та журналістики й історичного факультету Тетяни Карпів, Анастасії Дищаковської, Іванни Потапчук, Юлії Абрамової, Надії Лайтарук, Любомира Біля, Максима Гаврилюка, Мар’яни Цицарук, Ірини Переходько, а також представників громадської організації «Futurus ХХІ». Професор Михайло Лесів, відомий польський учений, україніст і славіст, історик культури і церкви, доктор габілітований, розповів, що обговорюване на цьому науковому заході «дослідження – дуже важлива справа для історії. Дещо просто потрібно для пам’яті; є така річ, як вічна пам’ять». Також пан Лесів розповів цікаву історію зі свого життя: «Пам’ятаю, як до мене якось приїхав професор із Києва, хотів побачити місця, де він народився. Я водив його тими місцями, і мені було дуже соромно, що римо-католицькі кладовища дуже гарні, доглянуті, а по православному цвинтарі корови ходили, кладовища були занедбані абсолютно. Тепер це змінюється, молоді люди долучаються до цього, як знак, як символ, як чудо історії, бо це є історична праця, адже там такі назвиська, імена та прізвища, яких ніде немає, бо ж багато людей позмінювали прізвища, деякі прізвища взагалі зникли. Для ономастики це важлива справа, адже коли я сам ходжу цвинтарем, шукаю речі, які мене цікавлять з живої мови, вони підтверджуються на інскрипціях». Юрій Мазурик, представник від орга-
нізації «Futurus ХХІ», головний спеціаліст відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради, зазначив, що упродовж досліджень відвідано понад 21 кладовище та зроблено близько 15 тис. знімків. Також до проекту було залучено студентську молодь, яка розробляла таку важливу тему, як некрополістика, і мала змогу представити результати дослідження на цій конференції. У рамках проекту «Мережа неурядових організацій прикордоння» заплановано зреалізувати ще три проекти: «Навколишнє середовище і спадщина природи» (ініціатива «Чотири пори року»); «Волонтерство і молодь» (ініціатива «Історичні та культурні пам’ятки польсько-українського Полісся»); «Громадянське суспільство і підтримка людей, яким загрожує позбавлення громадянської активності» (ініціатива «Громадянське суспільство»). Зазначимо, що українські учасники конференції залишилися задоволеними як можливістю виступити на такому поважному заході міжнародного рівня, так і теплим прийомом у Польщі.
Анастасія ДИЩАКОВСЬКА, студентка інституту філології та журналістики
13
20 квітня 2014 р. Ч. 4 (90)
НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС
Тиждень інституту іноземної філології 31 березня стартував тиждень інституту іноземної філології. Цьогоріч інститут відмовився від заходів виключно розважального характеру на користь конструктивних обговорень, круглих столів і справжніх європейських дебатів. День перший, німецький Тиждень розпочався «німецьким» днем. Студенти й викладачі відділення уже з самого ранку зуміли зацікавити гостей фотовиставкою «Verweile doch, du bist so schon». Літературна композиція «Кобзар» різними мовами світу, включаючи німецьку та шведську, стала гарним продовженням попередніх Шевченківських заходів університету. Смачна кулінарна ярмарка порадувала традиційними стравами німецької кухні. Всі кошти, виручені від їхнього продажу, вирішено передати на лікування нашої студентки Людмили Захарової. У рамках тижня ІІФ також тривали відкриті лекції з німецької літератури професора М. Мьоллера.
Також у програмі французького дня – неток-шоу «Жінка» з оглядом еволюції цієї гендерної ролі в суспільстві. На особливу увагу заслуговує черговий випуск газети «!проСНУлись!» за редакцією В. Бруцької. На сторінках часопису розміщені інтерв’ю з непересічними особистостями нашого інституту та роздуми молоді щодо поворотного моменту в історії України.
День другий, французький Французький день в інституті іноземної філології розпочався з перевірки знань та мистецьких уподобань наших студентів у вікторині «Життя на полотні». Опісля всі охочі відвідали майстер-клас О. Хірочинської «Poisson d`avril» та скуштували вишуканих французьких десертів у імпровізованому французькому кафе «Chez Ratatouille». Цікаво, якщо університет хоч іноді перетворюється на кінозал, тому перегляд фільму «Minuit a Paris» на другому поверсі головного корпусу Лесиного вишу приємно здивував наших студентів.
День третій, англійський Англія – країна, яка славиться своїми традиціями. Сподіваємося, нові й цікаві заходи, запропоновані викладачами та студентами кафедр англійської філології та практики англійської мови з нагоди тижня інституту іноземної філології, також стануть традиційними. О. Галапчук-Тарнавська, Л. Киричук та Л. Ніжегородцева організували проект буккросингу. Як відомо, бук-кросинг – це хобі та громадський рух, близький до флешмобу, процес своєрідного «визволення» книг. Людина, прочитавши книгу, залишає її у громадському місці (парк, кафе, під’їзд, станція
14
метро) для того, щоб інша особа знайшла її і прочитала. Відтепер бук-кросинг функціонує і в інституті іноземної філології. Зустріч зі студенткою ІІІ курсу Дариною Гребенко, переможницею численних поетичних конкурсів, цього разу відбувалася інакше – Дарина презентувала власні вірші. Незабаром її твори вийдуть друком і на сторінках газети інституту. Завдяки вже традиційному й улюбленому конкурсу «Mister and Miss Sound» зроблено чимало приємних відкриттів. Виявляється, серед наших першокурсників є справжні актори, до того ж із класичною шекспірівською вимовою. Завершився цей насправді святковий день чудовим вечором англо-американської поезії. Анна ЛЕВЧУК, заступник декана інституту іноземної філології із виховної роботи
20 квітня 2014 р. Ч. 4 (90)
НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС
Факультет психології: сім днів подій Із 31 березня по 4 квітня студенти та викладачі факультету психології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки демонстрували свої наукові здобутки і творчі таланти. У рамках тижня факультету відбулося безліч цікавих заходів, зокрема виставка творчих робіт студентів та викладачів «Весняний подих». Про те, чим живуть студенти, можна було довідатися зі стіннівок «Я і моя факультетська сім’я». Психологи – справжні умільці, що й засвідчив ворк-шоп «Організація нашого часу» (керівник – доцент З. Крижановська). Не забувають вони і про доброчинність. На факультеті відбулися благодійний ярмарок виробів ручної роботи «Майстерня добрих справ», благодійна акція «ЕкоПсихо». Спудеї змогли відчути себе у ролі викладачів під час дня студентського самовряду-
вання, а також скуштувати страви народів Нової Європи під час етнопсихологічної дегустації. Факультет психології багатий і на наукові звершення. Викладачі кафедри загальної та соціальної психології (завідувач – професор Лариса Засєкіна) презентували альманах про свою науково-дослідну та навчальнометодичну роботу, організували науковий семінар «Психолінгвістичні студії» в рамках діяльності науково-дослідної лабораторії нейропсихології та психолінгвістики. Завідувач кафедри педагогічної та вікової психології, професор Ярослав Гошовський зініціював науково-практичний семінар «Феноменологія депривації: психолого-педагогічний і теоретикоприкладний дискурс. Ремедіум–4». Відбулася презентація результатів роботи експериментальних науково-дослідних майданчиків цієї кафедри (доценти М. Бабій, Н. Вічалковська, Д. Гошовська, О. Іванашко, М. Коць). Доценти кафедри педагогічної та вікової психології Людмила Потапчук та Наталя Кордунова разом зі студентами пере-
глянули документальний фільм «Життя на продаж» у рамках волонтерського проекту «Твоя обізнаність – твоя безпека». Опісля присутні поділилися своїми думками й враженнями від стрічки. Студентів надзвичайно вразила й схвилювала історія українців, які через певні обставини стали жертвами торгівлі людьми. Вони зауважили, що й у ХХІ ст. ця проблема залишається масштабною і потребує розв’язання на міжнародному рівні. Доценти О. Хлівна, С. Чагарна провели майстер-клас «Творче використання психотерапевтичних технік», старші викладачі Х. Шишкіна, І. Грицюк – «Арт-терапія з ресурсами здоров’я», доцент К. Шкарлатюк – тренінг «Прогнозування подій». Свої наукові роботи продемонстрували студенти ІІ курсу (стенд «Перші кроки наукових досліджень з психології»), члени клубу «Інсайт» на тему «Соціально-психологічні аспекти вивчення особистості в старшому шкільному віці». Також відбулася міжкультурна презентація «Мир – Євросоюз – Україна». Роботу викладачів факультету психології належно поціновує і керівництво Лесиного вишу. Так, на урочистому засіданні вченої ради факультету відзначено кандидатів психологічних наук, доцентів: Золотим нагрудним знаком Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки – Августу Мудрик; Срібним нагрудним знаком СНУ імені Лесі Українки – Наталію Вічалковську. Завершив тиждень факультету день відкритих дверей, під час якого відбулася зустріч із випускниками різних років, учнями шкіл – потенційними абітурієнтами факультету. Вл. інф.
15
20 квітня 2014 р. Ч. 4 (90)
ЛІТЕРАТУРА–ПРЕЗЕНТАЦІЇ–ЗУСТРІЧІ
Андрій Любка: «Коли я зрозумів, що у військовому училищі з мене не зроблять кілера, то пішов вчитися на філологічний…» Квітень розпочався літературно: інститут філології та журналістики відвідав молодий письменник Андрій Любка. Автор презентував нову книгу «Спати з жінками», до якої ввійшли 50 есеїв та ліричних колонок. Цього разу оригінальний поет Любка потішив прозою. Варто зазначити, що назву книги обрали самі читачі. У листопаді минулого року в соціальних мережах провели опитування, запропонувавши 5 різних варіантів: «Смерть і ще тисяча приводів для любові» (до цього варіанту найбільше тяжів автор; однойменний есей подається у книзі найпершим), «Тут жив хтось до нас», «Серце, серце», «Люби мене навіть по смерті» та «Спати з жінками». До голосування долучилися понад 1,5 тисячі людей. Отож, «Спати з жінками»… Варіант назви, який і став остаточним, народився з однойменної поезії американського поета Кеннета Кока, улюбленого вірша Андрія. Кожну презентацію цієї книги (я побувала на двох) Любка розпочинає з пояснення значення назви, тобто з розвінчання міфу про будь-який прихований еротичний зміст. Автор переконує, що спати з жінками – річ дуже
природна, але він вкладає в це щось більше, аніж просто фізіологію. Сон, за його словами, – це відрізок часу, коли людина найщиріша, найбільш справжня і схильна довіряти, саме тому важливо, з ким ти не лише спиш, а й прокидаєшся. Втім, інтимності у книзі вистачає, щоправда, вона схована у глибокій щирості автора та «щоденниковості» есеїв, адже ліричний герой подекуди дуже схожий на самого Любку. Андрій же з усмішкою запевнив, що позитивні ситуації, в які потрапляють герої, списані з його життя, а негативні – винятково з життя друзів. Найважче, мабуть, коротко описати,
про що ж ідеться у «Спати з жінками». Читаючи перші есеї, перестаєш впізнавати автора, який тут постає чуттєвим, відвертим, часом веселим, іноді драматичним… Емоцій так багато, як і переплетів тем у книзі. Любка-поет, окрім притаманних йому ніжних і любовних мотивів, береться за дуже непрості теми соціальної та ментальної ідентифікації українців, незалежність України, національні меншини, державні кордони, революції тощо. Часто-густо есеї приховують подвійне дно, коли на тлі основної розповіді ліричного характеру кількома штрихами подається бачення автора щодо гострих соціальних питань та проблем. Кому не подобаються вірші Любки, раджу почитати цю прозову книгу, а тим, кому подобається його поезія, й поготів! «Спати з жінками» читається напрочуд легко і швидко, але, водночас, залишає по собі внутрішнє бажання щось робити, щось змінювати, подорожувати, закохуватися, пити біле вино з льодом у спеку, любити маленькі та зручні міста і ще багато з того, що пропонує автор. Юлія ФІНКОВСЬКА, студентка інституту філології та журналістики
Письменницька родина в гостях у студентів Нині нашу країну, на жаль, важко назвати «найбільш читаючою». І для того, щоб справді пересічний українець потрапив до реєстру активних читачів художньої літератури (тим паче вітчизняної), письменникові, далебі, мало гарно й професійно писати. Необхідне вміння дивувати! До авторів, які мають не лише неабиякий талант, а й уміють повсякчасно дивувати своїх шанувальників і, так би мовити, «неофітів», належить письменницьке подружжя з Волині – Володимир Лис та Надія Гуменюк. Приємний подив викликає і творча продуктивність обох, і якість написаних творів, і здатність, здавалося б, у непомітному
16
для багатьох життєвому випадку чи постаті знайти риси, слова, образи, які не залишать читача байдужим. 31 березня обоє митців завітали до Східноєвропейського національного універ-
ситету імені Лесі Українки на зустрічавтограф. Організатор і ведуча заходу – методист бібліотеки Світлана Кресак – навела чимало висловлювань українських письменників та науковців (зокрема Миколи Жулинського, Оксани Забужко, Марії Матіос, Віктора Вербича й ін.) про творчість колег, після чого запросила до слова першого проректора вишу Анатолія Цьося. Анатолій Васильович підкреслив значимість творчої місії Володимира Лиса та Надії Гуменюк як письменників, котрі оспівують добро, що, на думку вченого, сьогодні вкрай необхідно. Надія Гуменюк – заслужений журналіст України, лауреат низки престижних літературних премій (нещодавно пані Надію удостоїли Премії імені Лесі Українки) – розповіла про землю, на якій вона народилася і зросла, спростувавши уявлення про Хмель-
20 квітня 2014 р. Ч. 4 (90)
ЛІТЕРАТУРА–ПРЕЗЕНТАЦІЇ–ЗУСТРІЧІ ниччину лише як про Поділля (насправді та частина, де вперше побачила світ маленька Надійка, належить до історичної Волині). Вірші, лейтмотивом яких звучала тема України (зокрема йшлося про знакові постаті Тараса Шевченка й Лесі Українки), тепло зустріла студентська аудиторія. Володимир Лис – кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня, лауреат багатьох премій – наголосив на тому, що в ідеалі писати потрібно так, ніби нічого досі не читав, але водночас щоб відчувалося, що за автором стоїть багатовіковий досвід світової літератури. Тобто виклад не повинен бути вторинним, а мусить нести читачеві свіжість і новизну матеріалу, сформованого в книгу. Услід за американським письменником-класиком, Нобелівським лауреатом Вільямом Фолкнером пан Володимир вважає, що єдиний
предмет зображення в літературі – порухи людської душі. Запитання, які лунали впродовж зустрічі з зали, стосувалися таких романів Володимира Савовича, як «Століття Якова» та «Соло для Соломії». Присутніх цікавило, що ж слугувало імпульсом до написання цих творів, а також прообрази головних героїв, зв’язок описуваних подій із реаліями волинської й загалом української історії та сучасності. Розповів пан Володимир і про здобутки в царині фантастики (роман «Щоденники Ієрихар»). Прозвучало також питання про музу Володимира Лиса. Письменник, посміхнувшись, мовив, що муза сидить поруч (Володимир Савович і Надія Павлівна познайомились і побралися ще в студентські роки). Чимало запитань було адресовано й пані Надії. Перший вірш, написаний у дитинстві,
вплив роботи в журналістиці на появу тем для художньої прози (йшлося, зокрема, про роман «Янгол у сірому»), творчі плани – все це викликало в аудиторії неабиякий інтерес. Наостанок поважні гості побажали, щоб Україна стала такою, якою б її усі хотіли бачити – справді вільною, незалежною, демократичною. А молодим – бути активними, цікавитися життям, любити людей. Ясна річ, було багато квітів, теплих слів, фото- й автограф-сесія, а також виставкапродаж книг цієї талановитої письменницької родини – Володимира Лиса, Надії Гуменюк та їхнього сина Сергія, котрий, до речі, видав цікаву книгу п’ятивіршів-танка «Ясминовий місяць». Максим КИРИЛЕНКО
Їдкий і мистецький «Ї» у Тернополі Вихідні можна проводити по-різному: в теплому колі друзів, на зустрічах із відомими людьми або ж у поєднанні дружньої атмосфери та різнобарв’я живого спілкування із майстрами слова. Ми з друзями обрали останній варіант, тому вирушили на мистецький фестиваль «Ї» до хорошого міста Тернополя. Організатори на офіційній сторінці фестивалю в соціальній мережі схарактеризували «Ї» як «їдку суміш в поєднанні всіх видів сучасного українського мистецтва – літератури, живопису, фотографії, музики та короткометражного кіно». Багато відомих авторів, музичних гуртів, нових знайомств і три дні в новому місті – все це склало остаточне рішення їхати. Тернопіль зустрів сонячно, з озера (а тернополяни його називають ставом) віяло справжнім морем. Уся програма фестивалю вибудовувалася довкола одного з найпрестижніших у місті розважального комплексу «Максим». Організатори, волонтери, адміністрація закладу доклали максимум зусиль, аби наше перебування стало комфортним та незабутнім. Також на стінах закладу гості могли переглянути фотовиставку на тему євромайдану тернопільського фотографа Андрія Шевчука. Утім, як добре не було б у тернопільському «Максимі», але все ж настрій трьох днів, вечорів та ночей створювали митці, а їх було чимало!
у перший день фестивалю тішили своїм філігранним словом молоді поети Іван Байдак та Марк Лівін і патріарх сучасної літератури Юрій Андрухович. Марк та Іван дивували публіку ніжною лірикою і розважали жартами. Наприкінці виступу навіть спробували погратися в пародію, читаючи твори одне одного. Окрім того, Марк розповів, що «таких інтимних, затишних і компактних міст, як Тернопіль, дуже мало у світі». Юрій Андрухович зачитав уривок зі свого «Лексикону інтимних міст», у якому згадується Тернопіль, коли «Тернополя як міста ще не було». Публіка дуже гучно й активно підтримувала виступи авторів. Варто зауважити, що зала була вкрай переповнена людьми, які сиділи-стояли-заглядали-слухати повсюди. Літературну атмосферу вечора розбавляли виступи музичних гуртів «Кімната Гретхен» із м. Дніпропетровська й «Один в каное» зі Львова. У перервах між відомими та знаменитими в усі три дні фестивалю свої твори читали молоді та сміливі автори, іноді вони неабияк запалювали публіку. Вечір плавно став ніччю короткометражного кіно. Охочі мали змогу перегляну-
ти короткі стрічки «Голосуйте за мене, будь ласка», «Міраж», «Розмови на серйозні теми», «Мовчазний хаос» та «Перукарська воля». Другого дня учасників стало ще більше! А все тому, що фестивальна програма в «Максимі» розпочиналася презентацією прозової збірки «Спати із жінками» молодого, але вже дуже відомого та запитаного автора Андрія Любки. Невимушена атмосфера та «щоденниковий» стиль книжки сприяли дружньому спілкуванню. Жіноча половина зали захоплено спостерігала за кожним словом і порухом талановитого та красивого парубка. Автограф-сесія з автором стала найдовшою за всі дні фестивалю. Андрію із натовпом прихильників довелося вийти на вулицю із задушливого приміщення, аби кожен міг спокійно отримати заповітний автограф на книзі й усмішку автора. Ввечері Любка пив на сцені віскі, створюючи невимушену атмосферу, і годину читав свою поезію. Однак години все одно не вистачило, через що програма фестивалю відбилася від графіку. Поет із ентузіазмом відповідав на запитання, читав нові твори (лірику назвав «мімімішною»), а закінчив зустріч чи не найвідомішим своїм віршем «Ти прокинешся зранку», який уже почав недолюблювати через постійні прохання його читати. Найдовша автограф-сесія отримала своє продовження. Наступним публіка зустріла спокійного (і від того якогось неземного) Тараса Прохаська. Автор зачитав кілька історійок, які затягнули у вир карпатських традицій, природи гір та безлічі деталей, що чудово доповнювали живу картинку… Драйву й усмішок додав борщівський гурт «Медовий полин». Юнак у вишиванці з гітарою награвав веселих пісень та сипав віршами-жартами. Остаточно «підірвали» зал хлопці із гурту «Rizups», учасники
17
20 квітня 2014 р. Ч. 4 (90)
КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ талант-шоу «Україна має талант», змусивши глядачів гучно плескати, танцювати й підспівувати. Пізно вночі лірики додав вокаліст луцького гурту «Фіолет» Сергій Мартинюк (більш відомий як Колос) із сольним проектом «Колос». Декілька юнаків зі Львова приїхали спеціально до його виступу. Останній день засипав талантами з подвійною силою, розпочавшись із пресконференції Олександра Ірванця, Юрка Іздрика, Дмитра Лазуткіна, Микити Луніна та Григорія Семенчука. Говорили про різне: літературу, фестивалі та, звичайно, політику. Особливо запам’ятався дует ІрванецьІздрик, адже жоден із них не впускав нагоди пожартувати з іншого, що створювало невимовно живу атмосферу. Згодом кожен із авторів отримав свій час для презентації власної творчості. Дмитро Лазуткін представив публіці свою нову збірку «Колядки і вальси». За експресивним і виразним читанням автора було чітко помітно його коментаторську кар’єру. Варто зауважити, що книга виявилася не лише дуже цікавою, а й красивою і яскравою ззовні. Київський гурт «Компас» розігрів публіку музикою з нотками «важкого металу». Олександр Ірванець читав про все й одразу: від лірики до політики, від гумору до сатири… Це той автор, якого хочеться слухати, бо він завше різний, але від того не менш цікавий. Його збірки розлетілися миттєво! Неочікуваним і дуже нетиповим був виступ Юрка Іздрика та Грицька Семенчука, котрі презентували себе у складі гурту «Drumтиатр». Музично-речитативна подача інтелектуальних текстів Іздрика поєднувалася з грою гітари та звуковими ефектами від Семенчука. Публіка зірвалася з місць! Це був той момент, коли «Ї» став справді їдкою сумішшю. Завершилася літературна програма виступом письменниці Ірени Карпи, зокрема в складі музичного гурту «Qarpa». Авторка активно розмовляла з публікою, жартувала і запалювала піснями. Фестиваль «Ї» не вщухав аж до ранку, доки звучали акорди української вечірки, яка завершувала заявлену програму дійства. Додому поверталися геть утомлені, але такі щасливі! Цитували Любку, Ірванця й Іздрика, співали пісні «Медового полину» та «Колоса»… Сучасне літературне життя, як виявилося, має місце в житті багатьох молодих людей, тому так приємно усвідомлювати, що знайшлися юнаки і юнки, котрі взяли на себе відповідальність за такий масштабний фестиваль! Настрій від «Ї» ми ще довго носитимемо у сумках (у вигляді книг) та в серці ( у вигляді емоцій). Юлія ФІНКОВСЬКА, студентка інституту філології та журналістики
18
Уроки писанкарства – уроки українства
Писанкарство має тисячолітню історію. Це прадавнє мистецтво сягає коренями ще дохристиянських солярних культів (яйце як символ народження, джерело життя, асоціація жовтка із Сонцем і т. д.). Після прийняття християнства писанкарство не було відкинуте, а навпаки, міцно «вросло» в уявлення українців, позначившись впливом нової релігійної доктрини. Чи не найяскравіше це видно в народних традиціях підготовки до Великодня. Існує чимало легенд, пов’язаних із писанкою саме у Великодньому контексті. Одна з них розповідає, що краплі крові розп’ятого Ісуса Христа, впавши на землю, зробилися твердими, як каміння, і стали схожими на курячі яйця, сльози Богородиці залишили на них сліди у вигляді витончених візерунків. Коли Христа поклали до гробу, його послідовники зібрали ці краплі й поділили між собою. Після Воскресіння Спасителя вони вітали своїх однодумців словами «Христос Воскрес!» і дарували одне одному ці знамення Божественного Дива. Писанки писали під час Великого посту (робити це в інші дні вважалося гріхом). Спочатку це було суто жіноче мистецтво і лише згодом до нього долучились і чоловіки. Нині писанкарство переживає час відродження. Виготовлення писанок – добра традиція і в Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки, зокрема на кафедрі образотворчого мистецтва інституту мистецтв. Багато наших студентів стали
переможцями престижних конкурсів у цій царині, їхні роботи експонуються в музеях, зокрема й у Волинському краєзнавчому музеї. Упродовж 7–10 квітня на кафедрі діяв проект «Школа писанкарства». «Його ідея, – говорить старший викладач кафедри образотворчого мистецтва Галина Вахрамеєва, – належить Благодійному фонду “Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк”. Саме вони закупили необхідні матеріали й інструменти – барвники, писачки, віск, а також подарунки дітям». Усього за час дії проекту до занять було залучено 40 дітей від 6 до 13 років із сімей, які опинились у складних життєвих обставинах. На одному з таких занять 9 квітня пощастило побувати й авторові цих рядків. На його початку згадана вже Галина Вахрамеєва розповіла дітям про Великодні традиції в Україні, історію постання писанки як виду декоративно-прикладного мистецтва, види писанок, а також про технологію їх виготовлення, після чого запросила маленьких художників до творчості. Ясна річ, для діток усе це було новим, і їхні очі горіли цікавістю, захопленням від продемонстрованих зразків писанок і бажанням одразу ж розпочати роботу. В цьому майбутнім писанкарям допомагала не лише Галина Іванівна, а й лаборант кафедри, чудова майстриня Тетяна Борис і студенти-волонтери – третьокурсниці Марія Горбатюк, Ірина Ільчук та Аліна Ізюмнікова. Такі уроки потрібно проводити регулярно, оскільки вони неабияк допомагають дітям із кризових сімей долучитися до творчої діяльності, знайомлять їх із народними звичаями, а також сприяють подальшій соціалізації й національному самоусвідомленню. Із візерунками писанок у дитячі серця входить Україна, щоб лишитися там назавжди… Максим КИРИЛЕНКО
20 квітня 2014 р. Ч. 4 (90)
КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ
Головний холостяк інституту філології та журналістики Чарівні звуки скрипки, класичної музики в тандемі з сучасною, класичні костюми, величезна кількість позитиву, артистизму… У такому стилі проведено один із найочікуваніших конкурсів краси серед філологоредакторськовидавничої родини інституту філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки. Свято відбулося у приміщенні Центру культури та дозвілля Лесиного вишу. Організатор дійства – студентська рада інституту. Глядачі в захопленні чекали виходу учасників. За титул «Головного холостяка» ІФтаЖ змагалися 7 красенів: Віталій Заєць (ПМ-15), Володимир Потрапелюк (УКР-11), Ігор Кіц (Рос-14), Сергій Філюк (Журн-17), Ярослав Євчук (ВС-16), Максим Шакула (Укр-11), Олександр Андріюк (ВС-16). Конкурсна програма складалася з п’яти виходів, під час яких хлопці доводили своє вміння бути впевненими в класичних костюмах, демонстрували професіоналізм і старан-
ність у нелегкому танго, власну акторську майстерність і зачаровували журі й гостей своїм почуттям гумору. Глядачі та судді належно оцінили старання хлопців. У перервах між виходами головних холостяків присутніх розважали шоу-балет «Fly», золоті голоси ІФтаЖ Олена Слободенюк, Наталія Якушина, гості Павло Малиновський та Анастасія Матюшик, майстерні художники Настя Єргеєва й Ольга Пилипчук. Одним із сюрпризів для глядачів стало проведення інтелектуального конкурсу членом журі, телеведучою «Ранку Нової Волині» Іванною Остапчук. Вона перевірила не лише розумовий потенціал хлопців, а й їхнє вміння знаходити вихід із непередбачуваних ситуацій.
Із ініціативи голови студентської ради ІФтаЖ та групи волонтерів під час конкурсу зібрано кошти для лікування півторарічного Тимофія Прадунця (діагноз – бактеріальна нефробластома). Завдяки спільним зусиллям вдалося зібрати 850 гривень. Феміда конкурсу підбила підсумки. Цьогорічним «Містером ІФтаЖ» та тим щасливцем, який захищатиме честь інституту на університетському рівні, став Віталій Заєць (ПМ-15). «Срібло» виборов студент-видавець Олександр Андріюк (ВС-16). «Бронзу» й титул «Містер глядацьких симпатій» отримав Володимир Потрапелюк (Укр11). Титул «Містер елегантність–2014» завоював Сергій Філюк (Жур-17); надзвичайно артистичним цьогоріч став Ярослав Євчук (ВС-16); своєю креативністю вразив Ігор Кіц (Рос-14); титул «Містер ексклюзив» отримав Максим Шакула (Укр-11). Усі учасники одержали цінні подарунки від спонсорів вечора: нічного клубу «Zefir», творчої кав’ярні «DRUZI FOREVER, ABSENTA CLASSIC & SAMBUСА CLASSIC», студії стилю «ЧІРІК» Щиро вітаємо учасників конкурсу, а переможцю бажаємо терпіння та витримки у фіналі «Містер СНУ імені Лесі Українки». Тетяна КАРПІВ, голова студентської ради ІФтаЖ
Театральний туризм В інституті філології та журналістики театральний сезон триває упродовж року. Відвідини театру всією академічною родиною починаються ще з I курсу. 2 квітня студенти інституту переглянули виставу за драматичною поемою Б. Стельмаха «Тарас», що була поставлена на сцені Волинського академічного обласного театру ляльок. Вистава «Тарас» за мотивами першої частини тетралогії львівського драматурга охоплює події життя Тараса Шевченка з шестирічного віку до юності. Так, театрали разом із молоденьким Тарасом ходили шукати стовпів, що підпирають небо; переживали його першу симпатію до Оксани тощо. Глядачі мали змогу опинитися не лише в сценах із життя Тараса, а й у снах та думках, мріях і фантазіях поета. Постановка дійства належить відомому українському режисеру Сергію Брижаню. Ви-
шукані поетичні візії, народнопоетична символіка й образи справили гарне враження на присутніх. Сміливий творчий експеримент із грою світла й тіней, декораціями і ляльками не залишили байдужими філологів. Лілія Мартинюк, магістр ІфтаЖ: «Вистава відбулася за участі заслужених акторів України, відповідно акторська майстерність характеризується справді професійним рівнем. Емоційна насиченість, чуттєвість, правдоподібність та повнота донесення до глядачів головної ідеї вистави заслуговує високої
оцінки. Реквізити і декорації оригінальні, містять у собі сюрреалістичну тенденційність, що пояснюється жанром вистави: фантазія. Костюми вигадливі… Одна із цікавинок вистави – використання ляльок саме ручної роботи. Музичний супровід, професійна гра акторів, колористика та незвичні декорації з яскравою індивідуальною нотою складають в єдину картину, яка зображує шлях українського поета – повен незгод та поневірянь. Діана Халик, першокурсниця: «Досить цікаво було споглядати на “перевтілену” виставу. Постановка виявилася оригінальною для читацького ока: в новому світлі поставали слова тексту. Поетичний талант Б. Стельмаха й акторська майстерність театральної групи утворили новаторську “суміш” пісні, дії, картин… Отримала неймовірне задоволення від декламаторського мистецтва акторів: голос просто занурював у минуле й дарував приємні відчуття. У ньому вся трагічність і насолода». Ірина ПОЛЄТУХА, голова НТАіС інституту філології та журналістики
19
20 квітень 2014 р. Ч. 4 (90)
СПОРТИВНІ ЗДОБУТКИ Тріумф волинських поліатлоністів
Кікбоксери зі СНУ імені Лесі Українки – найкращі в Україні 9–14 квітня у м. Дніпропетровську відбулися змагання з кікбоксингу (ВТКА), у яких взяли участь і наші студенти.
27–30 березня у м. Рівному відбувся чемпіонат України із зимового поліатлону, де волиняни вибороли II місце в командному заліку. Цією радісною звісткою поділився з нами тренер та учасник змагань, старший викладач кафедри олімпійського та професійного спорту інституту фізичної культури та здоров’я Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Микола Білера. До слова, Микола Олексійович в особистому заліку посів I місце на чемпіонаті. У складі команди з Волині виступали студенти інституту фізичної культури та здоров’я. Хлопці показали такі результати: Тарас Заболоцький і Юрій Михальчук – І місце, Роман Розюк та Іван Гузуватий – ІІ, Андрій Сацик – ІІІ. Вони ж виконали перший дорослий розряд із зимового поліатлону. Валентина КОРНІЙЧУК
Третьокурсниця факультету міжнародних відносин Анастасія Коновальчук виборола 3 нагороди: золоту медаль – у розділі лоу-лайт, срібну – у розділі лайт-контакт і бронзову – у розділі фул-контакт (вагова категорія до 55 кг). До речі, за результатами чемпіонату світу, який проходив минулого року в Італії, Анастасії присвоєно й урочисто вручено посвідчення майстра спорту України міжнародного класу, тому вона знову ввійшла до збірної України. Також студент І курсу інституту фізичної культури та здоров’я Володимир Мельниченко успішно виступив у розділах лайт та лоу-лайт та виборов дві золоті медалі. Не менш успішним був виступ випускника інституту фізичної культури та здоров’я Андрія Подвального, який виборов дві нагороди найвищого ґатунку у фул-контакті та лайт-контакті та срібну медаль у розділі лоу кік-лайт у ваговій категорії до 75 кг. Висловлюємо щиру вдячність ректору СНУ імені Лесі Українки Ігореві Коцану за сприяння в підготовці наших спортсменів. Микола МОРДИК, тренер команди
ВІ-ТА-Є-МО! Ректорат, профспілкові комітети Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки щиро вітають із ЮВІЛЕЯМИ: ВІЧАЛКОВСЬКУ Наталію Калинівну – доцента кафедри педагогічної та вікової психології; ГЕДЗ Світлану Федорівну – доцента, завідувача кафедри іноземних мов гуманітарних спеціальностей; ГУСАК Людмилу Євгеніївну – доцента кафедри іноземних мов гуманітарних спеціальностей; НІФАКУ Ярослава Миколайовича – доцента кафедри спортивних ігор; СОКОЛОВУ Вікторію Альбертівну – доцента кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури; ТУЧАКА Анатолія Михайловича – доцента кафедри фізичної реабілітації; ЧЕПЕЛЮКА Василя Адамовича – професора кафедри історії, теорії мистецтва та виконавства.
Бажаємо міцного здоров’я на многії літа, нехай Ваше життя сповнюється любов’ю та добром, натхненними думками й щирими почуттями! Зичимо невпинного руху вперед і нових звершень на професійній ниві!
Засновник і видавець – Cхідноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Адреса редакції: 43025, м. Луцьк, просп. Волі, 13, кім. 120. Телефон: (0332) 24-75-40. E-mail: media@univer.lutsk.ua. Свідоцтво про державну
реєстрацію – ВЛ № 468-201 ПР від 21.03.2013 р.
20
Головний редактор – Олеся ФЕСИК. Кореспонденти – Ігор ОЛЬШЕВСЬКИЙ, Валентина КОРНІЙЧУК. Літературний редактор – Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО. Коректор – Інна МОГІЛЕВСЬКА. Фотокореспондент – Володимир ЛУК’ЯНЧУК.
Газету зверстано та віддруковано в інформаційно-видавничому центрі CНУ імені Лесі Українки. Редакція зберігає за собою право літературного редагування, скорочення прийнятих до публікації текстів і не завжди поділяє позицію авторів публікацій. За достовірність опублікованих матеріалів відповідає автор (рекламодавець).
Обсяг 3 друк. арк. Наклад 1500 прим.