Наш університет №10 (85)

10 (85) 20 ëèñòîïàäà 2013 ð.

Наймасовіше фото студентів інституту іноземної філології з метеликами

КРАЩИЙ СТУДЕНТ ВОЛИНІ

ТИЖДЕНЬ іфтаж

c. 4–5

c. 11

ЖАННА КУЯВА ЗАВІТАЛА у СНУ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

c. 15

20 листопада 2013 р. Ч. 10 (85)

ОФІЦІЙНО

СНУ імені Лесі Українки презентував власний науковий доробок на українськояпонській конференції Упродовж двох жовтневих днів в Одеському національному політехніч­ному університеті за участю першого заступника міністра освіти і науки України Євгена Суліми працювала Міжнародна українсько-японська конфе­ ренція з питань науковопромислового співробітництва. За словами ректора ОНПУ Геннадія Оборського, мета заходу – «спроба дослідити можливості та правові межі іноземного інвестування в інноваційні проекти для національного виробництва й водночас продемонструвати собі та японським учасникам форуму науково-практичний потенціал вітчизняних вищих навчальних закладів. Так би мовити, звести на єдиному майданчику потенційних виконавців і замовників інтелектуально ємного продукту». Японську делегацію представляли заступник міністра освіти, культури, спорту, науки та технології Фудзікі Кандзі, Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Саката Тоічі, президент Агентства з науки та технологій Японії (JST) Накамура Мічіхару й виконавчий директор цього агентства Обара Мічіо.

24 жовтня розпочалася робота виставки досягнень науки у вищих навчальних закладах. Близько 70 вітчизняних ВНЗ, зокрема й Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, представили вченим, бізнесовим колам, японським підприємцям і промисловцям вагомий науково-технічний доробок – результати досліджень, діючі моделі виробничих технологій, проекти вдосконалень чинних систем. На відкритті виставки перший заступник міністра освіти і науки України Євген Су­ліма зазначив, що українська освіта й наука не є чимось окремим. Сьогодні міжнародні зв’язки нашої науки забезпечують подальший поступ України у світову спільноту. Наразі можна говорити про значні успіхи нашої освіти й про те, що постійно збільшується чисельність іноземних студентів в українських ВНЗ. Євген Миколайович поспілкувався зі своїм японським колегою – заступником міністра освіти, культури, спорту, науки та технології Фудзікі Кандзі. У розмові він повідомив: «Мені б хотілося, щоб і сьогодніш-

2

На фото (зліва направо): Ігор Коцан, Геннадій Оборський (ректор Одеського національного політехнічного університету) та Михайло Яцишин

ня виставка, і переговори, які ще попереду, були плідними для української наукової спільноти, україно-японських відносин, а головне – для подальшого розвитку науки у світі». До обговорення проблем інтелектуальної власності, трансферу технологій, приватних і державних вітчизняних та зарубіжних інвестицій в університетську науку, перспективи й способи просування інновацій у виробництво тощо долучилися провідні фахівці у правовій, промисловій, науково-технологічній галузях та сфері державного управління. У вітальному слові міністр освіти, культури, спорту, науки та технології Японії Фудзікі Кандзі відзначив, що японці високо цінують і поважають величезний науковий, індустріальний, технологічний, а головне – науковий рівень України. Японія завжди пильно стежила за розвитком європейської науки, орієнтувалася на міцні зв’язки між японськими та європейськими вченими. Співпраця в галузі науки, освіти, технології та виробництва сприятлива для розвитку та вигідна обом учасникам процесу. Працюючи спільно заради майбутнього, міністр і члени делегації сподіваються на плідні й далекосяжні результати як для українських, так і японських науки та виробництва, а форум зміцнить і динамізує більш тісні відносини дружніх держав. Наступного дня було окреслено перспективи подальшої роботи Японського центру при Одеському національному університеті ім. І. І. Мечнікова, Ради ректорів Одеського регіону в сфері трансферу технологій, зокрема й для потреб зарубіжного виробника, центрів трансферу технологій при вишах тощо.

Окремо перший заступник міністра освіти і науки України Євген Суліма наголосив на необхідності підготовки нової угоди про співпрацю в науково-технічній сфері між Україною та Японією, адже до сьогодні взаємини регулюються угодою від 10 жовтня 1973 р. між СРСР та Японією. Також Євген Миколайович поінформував про конкретні шляхи та проекти з комерціаналізації науки, окреслив ті сфери, в яких уже сьогодні можлива плідна співпраця, а саме: атомна енергетика, нанотехнології, біотехнології, співробітництво в рамках програми сталого розвитку SATREPS. Саме тепер формуються робочі українсько-японські групи й комісії для розробки спільних програм і проектів. Про сучасний стан науково-промис­ лової праці та трансферу технологій в Японії розповів виконавчий директор Агентства з науки та технологій Японії (JST) Обара Мічіо, продемонструвавши конкретні працездатні схеми співробітництва академічної науки та стрімко зростаючого виробництва своєї країни. Частина доповідей учасників була присвячена конкретним розробкам, які вже сьогодні готові до впровадження у виробництво. Але в них так чи інакше звучала стурбованість у спроможності захисту ко­ мерційних інтересів науковців та ВНЗ у процесі реалізації технологій і продуктів, з одного боку, і необхідності дієвої державної підтримки – з іншого. Вл. інф.

20 листопада 2013 р. Ч. 10 (85)

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ

з’їзд членів Товариства психофізіологічних досліджень 2–6 жовтня у м. Флоренція (Італія) відбувся 53-й щорічний з’їзд членів Товариства психофізіологічних дослід­ жень, у якому взяли участь доценти кафедри фізіології людини і тварин біологічного факультету СНУ імені Лесі Українки Т. Качинська, І. Кузнєцов й аспірантка цієї ж кафедри Н. Євпак. Географія з’їзду – більше як 30 країн світу. Загальна кількість учасників – понад 1400 науковців, із яких близько 950 безпосередньо представили результати своєї роботи у вигляді усних і постерних доповідей. Із шести постерних доповідей українських психофізіологів чотири дослідження були від викладачів, аспірантів і студентів кафедри фізіології людини і тварин Лесиного вишу: 1. Illya Kuznietsov «EVIDENCE OF CONSCIOUSNESS PROCESSES IN AN EXPERIMENT WITH COVERT LOGIC: AN ERP STUDY»; 2. Oksana Fedorchuk, Ihor Kotsan, Illya Kuznietsov, Evgenij Kyrychuk «ELECTRICAL ACTIVITY OF THE BRAIN DEPENDING ON PERSON'S SOCIAL ACTIVITY TYPE»; 3. Tetiana Kachynska, Illya Kuznietsov,

Ihor Kotsan, Ella Kolodich «THE F R E Q U E N C Y SPECTRUM OF P300 COMPONENTS IN LEFT- AND RIGHTHANDERS»; 4.

Nataliia Ievpak, Illya Kuznietsov, Nataliia Kozachuk, Olena Dmytrotsa «ESTIMATING PHASE SYNCHRONY R E O R G A N I Z AT I O N COEFFICIENTS IN ODD-BALL PARADIGM». Представники СНУ імені Лесі Українки взяли участь й у роботі круглих столів: «What Do EEG/ERP Signals Tell Us About The Underlying Psychological Process?» (Тетяна Качинська), «Starting a Psychophysiology Lab» (Наталія Євпак), «Neurodynamics» (Ілля Куз­нєцов). Учасники з’їзду, зокрема керівник інформаційно-агітаційного відділу товариства SPR, голова комісії «Гранти для країн Східної Європи та Азії» Йасунорі Котані (Токіо, Японія), схвально оцінили наукові результати, представлені Іллею Кузнєцовим, Тетяною Качинською та Наталією Євпак у постерних доповідях. Результат участі в роботі з’їзду: – презентація наукової школи «Вікова

нейрофізіологія» (науковий керівник – професор І. Коцан) на міжнародному рівні; – налагодження контактів із Євгенієм і Бронією Ващіло (Університет штату НьюДжерсі, США); – подальша співпраця з Інститутом експериментальної медицини імені І. С. Беріташвілі (Тбілісі, Грузія), робота над спільним українсько-грузинським проектом; – зацікавленість співголів Товариства психофізіологічних досліджень у створенні його осередку в Україні на базі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Вл. інф.

Міжнародний студентський досвід У рамках проекту фонду «Partnerstwo i współpraca», що функціонує при Почесному консульстві України в Хелмі та сприяє розвитку українсько-польських відносин, троє студентів факультету міжнародних відносин Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, отримавши почесні грамоти консула України в Хелмі (Польща) Станіслава Адамяка, побували в Хелмській вищій державній школі й відвідали визначні міста Люблінського воєводства.

Відбулися зустрічі з Генеральними консулами Німеччини Анджеєм Кідибою та України в Любліні Іваном Грицаком. Вони розповіли про особливості функціонування дипломатичних установ і всі нюанси консульської роботи. Нагороди студен­ ти отримують не вперше. Торік 7 вихо­ ванців факультету міжнародних відносин були відзначені почесними грамотами та грошовими подарунками. Програма створена з ініціативи професора Хелмської вищої державної школи Анджея Вавринюка та покликана заохотити студентів, які беруть активну участь у роботі

Інституту Польщі, який уже 5 років існує при факультеті міжнародних відносин. Іван САБОВ, ІІ курс, факультет міжнародних відносин

3

20 листопада 2013 р. Ч. 10 (85)

ТИЖДЕНЬ ІФтаЖ

Філологи та журналісти: осінній ужинок Здається, пізнє бабине літо добігло кінця. Майже традиційним у листопадові дні (як і навесні) став тиждень інституту філології та журналістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Зазвичай цей інститут являє цілі сузір’я різнобічних талантів. Не став винятком і цей тиждень, який можна було б назвати науково-мистецьким. Чесно кажучи, очі розбігалися – яку з виставок оглянути першою? Бо ж 4 листопада вони «посипалися» як із рогу достатку. Це й експозиція фоторобіт студентів під назвою «Шалений лайнер ІФтаЖ», і виставка «Вікіпедія життя… Вікіпедія любові…», яка містила творчі напрацювання випускників різних років – Тетяни Тарасевич, Юлії Левчук, Роксолани Наумчук (Бень), Катерини Скакун, Олени Кравчук, Наталії Дорошук (Колошви), Надії Білевич, Людмили Кух, Маргарити Сорокун (Цигульової), Наталії Шульської. Третьокурсники спеціальності «Українська мова та література» представили свої творчі роботи під загальною назвою «Осінні карнавали». Увагу привертають світлини Тетяни Карпів, Юлії Абрамової, Юлії Стасюк, Юлії Калахан, Оксани Боярчук, Аліни Бойчук, поезії Яни Іванової, Надії Петриної, Марії Когут, Катерини Стасюк, Шухрата Бобомуратова (до речі, не філолога, а географа, адже задумом організаторів – доцента кафедри української літератури Олени Маланій та студенток Тетяни Карпів і Юлії Абрамової – було не замикатися суто в рамках інституту, що є великим плюсом, тим паче, що вірші Шухрата приваблюють характерним для Сходу мудрим поглядом на життя й природу). Неподалік експонува-

4

лись і фотороботи Олени Маланій. Однак не лише мистецькими заходами означився цей день. Студенти взяли участь у написанні диктанту в рамках І етапу Всеукраїнського конкурсу «Ваша Величносте, Грамотність!» Усі охочі відвідали публічні лекції професорів, завідувачів кафедр теорії літератури та зарубіжної літератури Марії Моклиці «Алегоричний код літератури» та української мови Миколи Мірченка «Мова і суспільство». Наступний день розпочався під знаком українського весілля. Саме цьому чудовому обрядові, вписаному у світовий контекст, була присвячена публічна лекція професора кафедри української літератури Віктора Давидюка. організаторами виставки картин студентів «Буває мить якогось потрясіння…» виступили Тетяна Карпів (студентський декан) та Тетяна Красько. Графічні, малярські, аплікаційні роботи, а також вишивані картини й ікони Олександри Свиріної, Лілії Тимчук (Рос-33), Катерини Миронюк (Рос14), Олени Лучко (Укр-11), Аліни Йолдовської (Рос-24), Ірини Неведюк (Укр-31), Вікторії Білецької (Укр-12), Олесі Сінюченко (Журн-36), Лілії Мартинюк (Укр-57м)вражають досконалою технікою виконання та розмаїттям змісту. Переможцями І етапу Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка визнано Аліну Демчук (Журн-36; І місце), Марію Салаган (Укр23; ІІ місце), Олену Лановенко (Журн-36; ІІІ місце). У презентації стипендійної програми Вічного фонду Степана та Євгенії Радіонів (Австралія) взяли участь декан ІФтаЖ Юрій Громик, професор кафедри історії та культури української мови Григорій Аркушин, а також торішні стипендіати Анна Бідун, Тетяна Гроголь, Олеся Калинюшко, Анастасія Пере-

дрій, Владислава Жорняк (студенти інституту) та Надія Білевич (аспірант). Новими стипендіатами стали Олександр Хвіщук, Ірина Полєтуха (Укр-57м), Юрій Грицевич, Вікторія Зіньковська (Укр41), Тетяна Карпів (Укр-31), Наталія Базюк (Укр-42), Ельвіра Яцута (ВС-26), Анна Бойко, Іванна Рудишин, Анастасія Ушинська (ВС-45). Учасниками «Літературних посиденьок» цього разу, окрім молодої талановитої поетеси Ані Яблучної (вона ж ініціатор, організатор і ведуча – студентка ВС-45 групи Анна Бідун), стали Андрій Мошкун, Людмила Роспопа, Ірина Киричук, Саша Магмель (Олександра Рахімова), Ольга Менько (читали власні вірші), Ірина Полєтуха (декламувала вірші своєї приятельки, студентки ІФтаЖ Аліни Ольхович), Анастасія Ушинська (представила власні переклади з польської та англійської). До участі в заході зголосилися також студенти фізичного факультету й інституту іноземної філології. Завершився конкурс студентських творчих робіт «Магія слова». І місце посіли Андрій Мошкун (Журн-36), Галина Микитюк (Укр-57м), Анна Бідун (ВС-45), ІІ – Людми-

20 листопада 2013 р. Ч. 10 (85)

ТИЖДЕНЬ ІФтаЖ

ла Роспопа (17-Ж), Ірина Полєтуха (57-У), Іванна Рудишин, Анастасія Чубрей (45-ВС), ІІІ – Юлія Лук’янчук (Укр-21), Юлія Мазур (ВС-45), Лілія Мартинюк, Тетяна Шелкунова (Укр-57м), Аліна Демчук (Журн-36). Подяку за оригінальність авторського задуму та його втілення висловлено Тетяні Швирид (ВС-26), Анастасії Ушинській (ВС-45), Тетяні Полюхович (Журн-17), Володимиру Грисюку, Олені Лановенко (Журн-36), Тетяні Бондарук (ВС-35), Оксані Шолоті, Юлії Фінковській (Журн-27), Марії Салаган, Анастасії Поліщук, Юлії Корольчук (Укр-23) та ін. Окремо відзначено поетичні спроби Юрія Грицевича (Укр-41) та Лілії Мартинюк (Укр-57м), а також публіцистичні праці Євгенії Ткаченко (Журн-56), Тетяни Бондарук (ВС-35), Сергія Філюка (Журн-17) та ін. Поза рамками вказаного конкурсу до друку рекомендовано творчі роботи Тетяни Карпів (Укр-31), Лілії Бусел (ВС-35), Володимира Максимчука (ВС-35), Світлани Куц (Укр-23), Софії Січкун (Укр-22), Лілії Дудечко (Укр-57м). Відкрите практичне заняття з нібито нової, але насправді вічної науки – студентознавства, провели 6 листопада для викладачів інституту члени студради на чолі зі студентським деканом Тетяною Карпів. Педагоги отримали чудову нагоду відчути себе спудеями з усіма їхніми «енками», заборгованостями, відпрацюваннями, з’ясуванням причин неявки чи запізнення на пару. На занятті було багато цікавого (включно з презентаційним слайд-фільмом), але чи не найбільше – доброзичливого гумору. Того ж дня відбулися дві відкриті лекції – «Формування українських говірок Берестейщини» професора кафедри історії та культури української мови Григорія Аркушина та «“Простувать в ході духові шлях”: месіанська роль пророка у творах І. Франка» доцента кафедри української літератури Вікторії Сірук. Доцент цієї ж кафедри Лариса Семенюк презентувала свій навчальний посібник «Література Волинського краю ХІ–ХVІІІ ст.», що побачив світ цьогоріч у поліграфічновидавничому домі «Твердиня». Переможцями V рівня І етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика (серед студентів інституту

філології та журналістики) стали Анастасія Ушинська (ВС-45; І місце), Тетяна Полюхович (Журн-17; ІІ місце), Тетяна Швирид (ВС26; ІІ місце), Анна Бойко, Анна Бідун, Іванна Рудишин (ВС-45; ІІІ місце). Переможці ІV рівня (серед студентів ОКР «бакалавр» нефілологічних спеціальностей): 1 сходинка – Ольга Левіновська (факультет міжнародних відносин, ІІІ курс), 2-га – Ірина Наквацька (інститут іноземної філології, ІІ курс), Антон Бугайчук (історичний факультет, ІІІ курс), 3-тя – третьокурсниці Наталія Квасневська (інститут економіки і менеджменту) та Ольга Росоловська (фізичний факультет).

7 листопада викладачі кафедри історії та культури української мови презентували свої книги. Завідувач кафедри, професор Світлана Богдан представила працю «Методи і методика лінгвостилістичних досліджень», професор Лариса Павленко – навчальний посібник «Історична граматика української мови» та книгу «До джерел словесних скарбів», доцент Ірина Левчук – практикум «Українська мова за професійним спрямуванням». Презентувалися також «Український правопис» доцента Юрія Громика, збірник тестових завдань «Українська мова за професійним спрямуванням», видання «Лінгвостилістика ХХІ століття: стан і перспективи» й ін. Професор кафедри української мови Ніна Данилюк представила зразки українського народного одягу зі своєї приватної колекції.

8 листопада доцент кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Лілія Лаврінович прочитала відкриту лекцію «Творчість Ж.-Ж. Руссо в контексті французького Просвітництва», а доцент кафедри слов’янської філології Юлія Васейко провела відкрите заняття на тему «Методи організації навчального процесу на уроках польської мови». Під час урочистої академії «Я повен любові» (до дня народження українського письменника, перекладача Святого Письма, педагога Пилипа Морачевського)

присутні заслухали виступи завідувача кафедри історії та культури української мови, професора Світлани Богдан, четвертокурсників Тетяни Зінчук, Марії Мигляс і Олександри Яручик та переглянули відеофільм, присвячений П. Морачевському. Пані Світлана презентувала того дня також виставку власних фоторобіт «Коріння мого роду: хутір Зуброве», а доцент кафедри української літератури Галина Яструбецька – свою поетичну збірку «Яшмове серце». А ще були екскурсії для першокурсників і безкоштовний запис у Волинську державну обласну універсальну наукову бібліотеку, акція «Фотосушка», презентація громадської ініціативи студентів інституту філології та журналістики «стендаЛь», телепередача до Дня української писемності та мови… Окрім того, на «Радіо ІФтаЖ» звучала українська музика, а у вестибюлі демонструвалися короткометражні фільми філологічної тематики. Словом, для того, щоб описати все, що відбувалося, знадобився б, либонь, цілий спецвипуск університетського часопису. Ігор ОЛЬШЕВСЬКИЙ, Тетяна КАРПІВ, студентський декан ІФтаЖ Фото Володимира ЛУК’ЯНЧУКА, Джафара АЛІШЕРОВА та Мар’яни ПЕЧЕНЮК

5

20 листопада 2013 р. Ч. 10 (85)

ТИЖДЕНЬ ІФтаЖ

Обрано найкращого студента-журналіста Тиждень інституту філології та журналістики відзначився масою цікавих і веселих заходів. Упродовж п’яти днів панувала атмосфера свята. Не обійшлось і без фахових конкурсів: уже другий рік поспіль майбутні працівники ЗМІ ­змагалися за звання кращого студентажурналіста року. У просторій аудиторії тривала запекла боротьба. Глядачі уболівали за своїх друзів і намагалися всіляко допомагати конкурсантам. Після І етапу конкурсу, який відбувся до 7 листопада, у другий тур потрапили Анастасія Дищаковська, Ірина Баран, Наталія Воскресенська, Іванна Рудишин, Тетяна Бондарук, Тетяна Денисюк, Олександр Гаврилюк, Андрій Мошкун, Анастасія Передрій і Аліна Демчук. Суддями майбутніх фахівців стали відомі журналісти (до слова, випускники цього ж таки факультету), а саме: кореспондент усеукраїнського журналу «Лі-

на Демчук. Наступними завданнями майбутніх акул пера були такі: дати коментар щодо стану вищої освіти в Україні, поставити запитання Президенту так, щоб він міг відповісти лише «так» або «ні», зробити фоторепортаж, взяти коротке інтерв’ю у цікавої людини із глядацької зали. У перервах між конкурсами своїм чудовим співом під гітару публіку радувала Анна Бідун, даруючи щирі посмішки і гарний настрій. За підсумком п’яти конкурсів ІІІ місце присудили третьокурсНа фото: конкурсанти під час виконання завдань ниці Тетяні Бондарук (напрям підготовки «Видавнича справа та совий вісник» Тетяна Сасюк, завідувач відредагування»), ІІ – студентці ІV ділу листування і роботи з читачами газети курсу Анастасії Передрій (напрям «Журна«Волинь-нова» Анна Карась і журналіст чалістика»), І – третьокурсниці Тетяні Денисюк сопису «Сім’я і дім» Андрій Собуцький. (напрям «Журналістика»). Переможця конкурсу визначали за суВітав переможців, вручав призи, а також мою отриманих балів після І етапу (заочна закликав до активної участі в наступному презентація журналістського доробку) та конкурсі 2014 року декан інституту філології п’яти конкурсів ІІ етапу (публічного). Після та журналістики Юрій Громик. першого конкурсу, який мав назву «Репортер», було обрано 5 фіналістів, котрі й змаОлександра Рахімова, галися за звання найкращого. Ними стали І курс, інститут філології Анастасія Дищаковська, Тетяна Бондарук, та журналістики Тетяна Денисюк, Анастасія Передрій та Алі-

Презентація нової громадської ініціативи 6 листопада в ІФтаЖ відбулася презентація громадської ініціативи «стендаЛь». Під час заходу організатори роз­ повіли про ідею створення, діяльність та плани на майбутнє. «стендаЛь» – це ініціатива чотирьох студенток інституту філології та журналістики, яких об’єднала любов до літератури. Цьогоріч дівчата були волонтерами на ХХ Форумі видавців. «Саме там ми занурились у літературне життя з головою: десятки сучасних письменників, презентації книг, автограф-сесії, обговорення… Усе це настільки надихнуло, що нам закортіло частинку цього щастя перенести й у Луцьк», – діляться студентки. За словами дівчат, на тому ж Форумі вони сконтактували із письменником, який і став першим гостем у нашому місті, – Любком Дерешем. Місяць підготовки до заходу – і 24 жовтня відбувся довгоочікуваний візит представника сучас-

6

ної літератури до Луцька. На презентації ініціативи представники «стендаЛь» показали відеозвіт про зустріч. Що ж до майбутніх планів організації, то дівчата розповіли, що зараз ведуть переговори з Юрієм Макаровим: «Його ви знаєте як ведучого телепрограми “Імперія кіно”, але він також успішний та відомий журналіст і письменник. Саме такого (цілком можливо, комусь нового) Юрія Макарова

ми хочемо відкрити для лучан», – розповідають «стендаЛівці». Також під час презентації дівчата повідали про функціонування відповідних груп у соціальних мережах. Там вони планують подавати огляди літературних подій нашого міста, розповідати про маловідомі факти з життя письменників, робити, так би мовити, «батли» між книгою та фільмом, який знятий за мотивами цього ж таки твору. У планах новоствореної громадської ініціативи «стендаЛь» ще багато заходів і тематичних вечорів, тож наостанок дівчата закликали стежити за новинами й анонсами їхньої організації і бути в курсі літературних подій Луцька. Тетяна БОНДАРУК, ІІІ курс, інститут філології та журналістики

20 листопада 2013 р. Ч. 10 (85)

НОВИНИ ФАКУЛЬТЕТІВ

20 років – лише початок 8 листопада у Центрі культури та дозвілля відбувся святковий концерт із нагоди 20-річчя хімічного факультету. Факультет має славну історію, яка бере свій початок із 1975 р. Про шлях його становлення та випускників розповів присутнім кандидат біологічних наук, професор Володимир Демчук – перший декан факультету й людина, яка присвятила йому все своє життя. Із найщирішими вітаннями від ректора СНУ імені Лесі Українки Ігоря Коцана завітав на урочистості проректор із науково-педагогічної роботи Анатолій Цьось. Він відзначив, що за показниками наукової діяльності хімічний факультет посідає перші місця, а також подякував блискучим педагогам, завдяки яким студенти досягають значних успіхів у житті. Також Анатолій Цьось вручив Золоті нагрудні знаки професорам Володимиру Демчуку та Жолту Кормошу, доценту Ользі Змій, а Подяки ректора – завідувачам кафедр неорганічної та фізичної хімії Івану Олексеюку, органічної та біоорганічної хімії Наталії

На фото: Анатолій Цьось вітає Наталію Сливку

Сливці, завідувачам лабораторій кафедр органічної та біоорганічної хімії Миколі Зайцю та аналітичної хімії та екотехнологій Ірині Мазуренко, доцентам Галині Горгут, Дмитру Процу, Ларисі Марушко, Віталію Крюкову, Петру Зіньчуку, Михайлу Петрику, Олені Джам, Зоряні Лавринюк, Олегу Марчуку, Світлані Коротюк, Світлані Олексеюк (працювала на тоді ще кафедрі аналітичної хімії), старшим викладачам Надії Кучерепі,

Ярославу Країло, Богдану Жбанюку, старшому лаборанту Ірині Мазурець, інженеру Олександру Шевлякову та ін. Присутня на концерті заступник директора Волинської обласної МАН Віта Роїк також нагородила викладачів факультету. Завідувач кафедри неорганічної та фізичної хімії Іван Олексеюк отримав Грамоту Міністерства освіти і науки України, а доценти Дмитро Проц, Людмила Піскач, Наталія Сливка, Лариса Марушко, Світлана Корольчук, Олександр Янчук (також нагороджений нагрудним знаком «Відмінник освіти України»), професор Жолт Кормош – Подяки Волинської обласної

МАН. Щирі слова вітання лунали цього дня і від випускників факультету, а студенти продемонстрували присутнім на святі свої багатогранні таланти й подарували рідному факультету безліч чудових пісень.

Інна МОГІЛЕВСЬКА

Підвищення рівня майстерності викладачів 15 листопада на базі кафедри філології та методики початкової освіти педагогічного інституту СНУ імені Лесі Українки було проведено Всеукраїнський науковометодичний семінар-тренінг «Психодидактичні умови застосування технології ситуаційного навчання у підготовці майбутніх учителів». Організували заняття завідувач зазначеної кафедри, кандидат філологічних наук, доцент Оксана Данилюк, декан педагогічного інституту, доктор педагогічних наук, професор Іван Смолюк, заступник декана з навчальної роботи, кандидат педагогічних наук, доцент Володимир Антонюк. Тренер-модератор семінару – доктор педагогічних наук, доцент Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Інна Осадченко.

Інна Іванівна охарактеризувала актуальність обраної теми й окреслила очікувані результати організованого заходу, зокрема особистісне визначення для кожного викладача рівня володіння ним категоріальним апаратом технологічної проблематики На фото: Петро Гусак та Інна Осадченко в контексті підготовки майбутніх учителів у ВНЗ. компоненти технології навчання. Зазначений семінар-тренінг Активну участь у виконані дискусійних – перший (теоретичний блок) із запланованої серії аналогічних заходів у рамках під- завдань семінару-тренінгу взяли науковці вищення рівня майстерності викладачів. кафедри соціальної педагогіки та педагоНа ньому шляхом застосування інтерак- гіки вищої школи на чолі з її завідувачем тивних методів навчання (дискусії, «мозко- – доктором педагогічних наук, професором вий штурм», обговорення в парах, «синтез Петром Гусаком. У результаті плідної наукової дискусії, думок») було з’ясовано сутність ключових понять семінару: «технологія», «технологія наголошуючи на науково-практичній знаосвіти», «педагогічна технологія», «техно- чущості семінару-тренінгу, його учасники логія навчання», «технологія навчання в окреслили тематику наступних заходів. Інна ОСАДЧЕНКО, підготовці майбутніх учителів»; виокремдоцент Уманського державного лено критерії технологічності навчання, педагогічного університету тобто переходу навчання на вищий рівень імені П. Тичини – технологічний; поетапно обґрунтовано

7

20 листопада 2013 р. Ч. 10 (85)

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ Й МОВИ

Тиждень української писемності Поки живе мова в устах народу, До того часу живе народ К. Ушинський

Уже традиційно 9 листопада відзначають День української писемності та мови. Члени кафедри філології та методики початкової освіти педагогічного інституту Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки на чолі з завідувачем, кандидатом філологічних наук, доцентом Оксаною Данилюк підготували тематичний тиждень із нагоди свята. Упродовж тижня в інституті було організовано низку заходів, до яких активно долучилися студенти всіх курсів. Вранці 4 листопада піднесеного святкового настрою всім додав пісенний вернісаж «Віночок українських пісень». Цього ж дня кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри Зоряна Мацюк провела відкриту пару на тему «Мамина пісня» в 25 групі спеціа­ льності «Дошкільна освіта». Студенти підготували вірші, пісні, легенди про маму, інсценівки. На завершення кожен спудей прочитав власну казку. Студенти всіх груп спеціальностей «Дошкільна освіта» та «Початкова освіта» взяли участь у фотоконкурсі «Як ми вчимо рідну мову», конкурсах малюнків і композицій до творів українських письменників і на кращу стінгазету «Що не слово – то золото».

5 листопада в обласній юнацькій бібліо­ теці відбувся літературний вечір «Слово рідне, ти мені – від Бога, ти мого народу оберіг», до проведення якого долучилися

8

Зокрема, в «Лелечій фортеці» – телевізійний сюжет про зруйновану Микулинецьку фортецю та бабусю, яка нею опікується. Цікава історія надихнула Надію Гуменюк творити. У творчості Володимира Лиса знаходимо чудові психологічні детективи, історичні твори, книжки містичного характеру, драматургію… Письменник представив свій творчий доробок. Зокрема, новий роман «Соло для Соломії», у якому йдеться про унікальну долю волинянки, нездоланну силу кохання. Нове напрацювання Володимира Лиса високо оцінили На фото: Оксана Данилюк нагороджує найвідоміші прозаїки сучасноспереможців конкурсу ті. Кожен охочий мав нагоду одразу ж придбати книги й поспілкуватися з авторами. студенти 11, 12 та 31 груп на чолі з кандидаЦього ж дня доцент Марія Фенко зі стутом філологічних наук, доцентом Галиною Каптур. Вони декламували чудові вірші про дентами 57 групи спеціальності «Початкова мову, розповіли про її заборону та сучасний освіта» провела диспут на тему «Чистота стан, милозвучність і неповторність, закли- мови – чистота душі». Усі бажаючі долучилися до творчого кали боротися за її чистоту та високу мовну конкурсу, продемонструвавши таланти як у культуру. Ідейним продовженням дня був тема- поезії, так і в прозі. Незабутній вечірній культпохід працівтичний вечір «Осіннє слово в серденьку бринить…», який підготували студенти 21 ників та студентів педагогічного інституту групи, а до виступів долучились і спудеї у Волинський драматичний театр імені Таінших груп. Присутні змогли насолодитися раса Шевченка на моноп’єсу «Стіна» орпіснями, гуморесками, віршами, а на завер- ганізувала доцент Зінаїда Пахолок. Глядашення переглянути показ костюмів із під- чі перенеслись у той час, коли жив Тарас Шевченко, слухаючи й споглядаючи сповідь ручних матеріалів.

6 листопада студенти педагогічного ін- княжни Варвари Рєпніної.

8 листопада відбулася презентація книституту зустрілися з волинською письменницею Надією Гуменюк та відомим жур- ги «Загублений талант. Сергій Кушніренко: налістом і письменником Володимиром біографічний нарис, твори, документи». Лисом. Талановите подружжя представило Упорядник Надія Миронець – доктор істо­ присутнім свої нові книги. Надія Гуменюк ричних наук, професор, провідний науко­ розпочала виступ із читання власних по- вий співробітник Інституту української езій, розповіла про журналістську та літе- археографії та джерелознавства ім. М. С. ратурну діяльність, становлення себе як Гру­шевського НАН України розповіла про прозаїка. З-під пера Надії Гуменюк вийшло карколомну долю поета Сергія Кушніренка, також чимало опові- уродженця Волині, приятеля Олени Теліги. дань, віршів і по- Виступили донька Ірина й онука Світлана. вістей для дітей. Організували зустріч Волинська обласна Цим вибагливим організація Всеукраїнського жіночого товачитачам знана во- риства ім. Олени Теліги, обласний науковолинська письмен- методичний центр культури. Логічним завершенням тижня українниця подарувала такі твори: «Шур- ської писемності було нагородження перешик В. та інші: можців у проведених конкурсах грамотами Казки з Яринчи- та солодкими подарунками. ного саду», дитяТетяна ЗДІХОВСЬКА, чий детектив «Чукандидат філологічних наук, пакабра і чотири старший викладач “м ушк етери”», кафедри філології та методики «Лелеча фортепочаткової освіти ця». В основі її творів, як зазначила сама авторка, реальні факти.

20 листопада 2013 р. Ч. 10 (85)

ДЕНЬ СТУДЕНТА

У СНУ дискутували щодо ролі викладача в контексті розвитку сучасної системи вищої освіти Із нагоди святкування Міжнародного дня студента в Лесиному університеті протягом тижня відбувалися різноманітні заходи. Одним із перших став круглий стіл «Роль викладача в контексті розвитку сучасної системи вищої освіти». Процес європейської інтеграції дедалі помітніше впливає на всі сфери життя держави. Не оминув він і вищої освіти, яка завжди була особливою функцією суспільства й держави, спрямованою на формування й розвиток соціально значущих якостей кожної

людини як члена суспільства й громадянина держави. Через освіту як найбільш масовий соціальний інститут здійснюється вплив на формування свідомості суспільства, нового мислення, бачення сенсу життя, регулюються процеси свідомого саморозвитку громадян. Освіта як соціальне й культурне явище є атрибутом людства, його невід’ємним супутником у поступальному русі еволюційного розвитку. Відтак, Україна чітко визначила орієнтири на входження в освітній та науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, щораз наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу. Усе це спонукало організувати круглий стіл, аби обговорити роль викладача в контексті розвитку сучасної системи вищої освіти. Голова студентської ради СНУ імені Лесі Українки Володимир Ковальчук представив модератора зустрічі – заступника декана з виховної роботи історичного факультету Тараса Літковця, який окреслив актуальність обговорюваної теми, згадав про позитиви

навчання та виховання в радянській педагогічній школі, розповів про історію виникнення дистанційного навчання в США, акцентував увагу на практичному втіленні наукових розробок з організації сучасних технологій виробництва тощо. Учасники круглого столу жваво обговорювали не лише роль викладача в інформаційну епоху, але й студента; яке навчання краще: дистанційне чи безпосереднє; конкурентоспроможність вітчизняної освіти на шляху до євроінтеграції; намагались у відсотковому відношенні визначити кількість студентів, які свідомо обрали свій фах, та чимало інших актуальних питань. Валентина КОРНІЙЧУК

Студенти СНУ імені Лесі Українки зіграли брейн-ринг 12 листопада до Дня студента найрозумніші й найкмітливіші спудеї СНУ імені Лесі Українки зійшлися в інтелектуальному змаганні – брейн-рингу. На захід завітали команди всіх факультетів / інститутів ВНЗ. Спершу було зіграно 3 відбіркові гейми (3 блоки по 10 питань). Безпосередньо у брейн-рингу зустрілося 8 команд. Логіко-інтелектуальні питання стосувалися тем спорту, літератури, музики, кулінарії, маркетології, шахів, відомих людей світу, винаходів, фільмографії, філології (зокрема, термінології), географії й ін.

У грі на швидкість і правильність мислення перемогла команда «Inter» (факультет міжнародних відносин). Другою стала збірна «Appland» (інсти-

тут іноземної філології), а третьою – «С++» (математичний факультет). Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО

9

20 листопада 2013 р. Ч. 10 (85)

ДЕНЬ СТУДЕНТА

Я – студент СНУ імені Лесі Українки 13 листопада в Центрі ку­ льтури і дозвілля Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки відбувся концерт, присвячений Дню студента. Із вітальними словами від імені професорсько-викладацького складу, рек­­ тора Ігоря Коцана та від себе особисто до присутніх звернувся проректор із наукової роботи Михайло Яцишин. Михайло Михайлович зазначив, що студенти, здобуваючи освіту, закладають цеглинки у фундамент своєї майбутньої професійної діяльності, побажав успіху й нагадав, що він складається із 90 % копіткої праці та 10 % везіння. Наостанок науковець констатував, що студент – це не статус, а стан душі. Також Михайло Яцишин нагородив студентів вишу за особливі успіхи в навчанні, активну участь у науково-дослідній, культурно-мистецькій, громадській діяльності університету та з нагоди Міжнародного

мистецькі доробки. Глядачі могли оцінити співочу, танцювальну майстерність, гру на гітарі, гумористичні номери учасників команди КВН «Жигулі» та виступ театру тіней. Ведучими дійства цього разу були студенти Дар’я Боровська (географічний факультет) та Артем Лимар (історичний факультет). Між концертними номерами ведучий брейн-рингу Антон Євтушок вручив Кубок СНУ імені Лесі Українки з інтелектуальних ігор. Цьогоріч серед 19 команд перемога На фото: пісенне вітання від дісталася команді «Inter» Анастасії Оболончик і Крістабел Мванго (факультет міжнародних відносин). дня студента. Завершальною нотою свята став вихід До привітань долучилися голови Первинної профспілкової організації студентів на сцену всіх учасників заходу під звучання Юлія Дмитрук і студентської ради СНУ імені пісні у виконанні студенток факультету міжнародних відносин Анастасії Оболончик і Лесі Українки Володимир Ковальчук. Опісля відбувся насичений святковий Крістабел Мванго. Валентина КОРНІЙЧУК концерт, де спудеї демонстрували свої

Інститут іноземної філології відзначив День студента рекордом Інститут іноземної філології – один із найбільших у СНУ, відповідно, й святкування Дня студента проходить тут масштабно. Численний творчий колектив виявив себе у найрізноманітніших напрямах, аби урочистості не просто запам’яталися, а й надихнули наших студентів на подальші звершення. Центральним об’єктом декорації святкування була створена п’ятикурсником спеціальності «Мова та література (німецька)» Сергієм Новосадом інсталяція «Еволюція студента – від розгубленого першокурсника до впевненого у своїх силах бакалавра». Концерт-представлення першокурсників пройшов у форматі телешоу «Інститут іноземної філології має таланти». Перед журі конкурсу постало непросте завдання – обрати кращих серед кращих. У результаті спільного з глядацькою аудиторією рішення було відзначено дві групи – 14 (німецька) та 11 (англійська), про що й оголосив голова журі – заступник голови первинної профспілкової організації студентів СНУ

10

імені Лесі Українки Вадим Курилюк. Особливу атмосферу свята створював дрес-код – метелики, адже це відповідає стилю, визначеного англійською мовою як smartly dressed (перекл. буквально – одягнений з розумом). Також інститут іноземної філології СНУ встановив рекорд – наймасовіше (понад

100 осіб) фото студенів із метеликами. любі наші студенти, сміливих мрій і наполегливості в їхньому втіленні! Інститут іноземної філології

20 листопада 2013 р. Ч. 10 (85)

день студента

Найкращі студенти навчаються у СНУ імені Лесі Українки Напередодні Міжнародного дня студента, 14 листопада, у Палаці культури міста Луцька відбувся фінал конкурсу «Кращий студент Волині– 2013». Нагадаю, що участь у змаганні брали спудеї з усіх ВНЗ області. Цьогоріч за звання кращого з кращих боролося близько сотні студентів різних навчальних закладів нашого краю. Привітати талановиту молодь прийшли голова облдержадміністрації Борис Клімчук та його заступник Олександр Курилюк. Керівник виконавчої гілки влади пригадав свої студентські роки, після чого зазначив: «Конкурс – це завжди відбір лі-

знано Іванну Приймас (математичний факультет), «Студент-програміст» – Івана Сиротюка (математичний факультет), «Студент-журналіст» – Анастасію Передрій (інститут філології та журналістики), «Студент-спортсмен» – майстра спорту України міжнародного класу з велосипедного спорту Яну Біломоїну (інститут фізичної культури та здоров’я), «Студент-громадський діяч» – Антона Євтушка (математичний факультет). Кращим студентоммитцем стала Ольга Шипелик (факультет будівництва та дизайну Луцького НТУ). Цього святкового вечора на сцену виходили не лише конкурсанти, але й вокальні, танцювальні, музичні колективи міста й області, які дарували глядачам свої творчі доробки й чудовий настрій. Валентина КОРНІЙЧУК

дера. Ми зібралися для того, щоб побачити кращих із кращих. Переможцям ми повинні дати шанс реалізувати себе та власні напрацювання, а як вони його використають – залежить тільки від них». Борис Клімчук вручив переможцям подяки обласної державної адміністрації та Міністерства молоді та спорту України, а Олександр Курилюк – стипендії від влади. Приємно, що з шести нагород п’ять у студентів Східноєвропейського національного універси­тету імені Лесі Українки. Найкращими в номінаціях «Сту­дент-науковець» ви-

Про припинення діяльності Інституту дослідів Волині у Вінніпезі На прохання президента товариства «Волинь» та директора Інституту дослідів Волині у Вінніпезі, доктора Сергія Радчука і його колег у газеті «Наш університет» друкується лист, у якому оголошується про припинення діяльності цих установ, які відіграли важливу роль у збереженні історичної пам’яті, традицій та культури. Їхня плідна просвітницька, видавнича й наукова діяльність мала важливе значення не лише для української діаспори, а й для українців загалом. У 90-х рр. ХХ ст. представники товариства «Волинь» та «ІДВ» поширили свою діяльність на Україну і Волинь зокрема. 1996 р. було підписано договір про співпрацю з Лесиним вишем і створено філію – Відділення Інституту дослідів Волині у Вінніпезі при ВНУ імені Лесі Українки. В університет було передано велику кількість літератури, яка зберігається у спеціальному фонді бібліотеки. Велике значення для студентів і викладачів мали книги Івана Огієнка, Олександра Цинкаловського, Уласа Самчука, 20 номерів часопису «Літопис Волині» й інша друкована продукція. Прикладом високого служіння Україні та рідній Волині стала подвижницька діяльність тих людей, які співпрацювали з товариством «Волинь». Ілля Онуфрійчук, Іван Огієнко, Сергій Радчук, Степан Ярмусь, Олександр Цинкаловський та інші зробили все, щоб більше ніж 60-річна праця не стала забутою. Викладачі та студенти СНУ імені Лесі Українки продовжуватимуть традиції і використовуватимуть спадщину української діаспори у своїх наукових дослідженнях, видаватимуть «Літопис Волині», який став фаховим виданням, відомим в Україні та за її межами. Сергій Радчук і Степан Ярмусь назавжди записані почесними професорами у літопис Волинського, а тепер Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Із повагою, найкращими побажаннями і вдячністю звертаємося до керівництва товариства «Волинь» та Інституту дослідів Волині, справи і традиції яких продовжуватимуть. Ігор КОЦАН, ректор СНУ імені Лесі Українки; Геннадій БОНДАРЕНКО, директор Відділення Інституту дослідів Волині при СНУ імені Лесі Українки

11

20 листопада 2013 р. Ч. 10 (85)

ЛІТЕРАТУРНЕ ЖИТТЯ

Таїна «Яшмового серця», або Стрімкий злет Галини Яструбецької 2009 р. поліграфічно-видав­ ничий дім «Твердиня» благословив у світ першу поетичну збірку доцента кафедри української літератури Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Галини Яструбецької «“Меморіогліфіка” (різьблення на пам’яті)». Книга одразу привернула увагу незвичністю образів, щирістю ліричної тональності, а головне – глибоким, далеким від, здавалося б, неминучих для літературних дебютів несміливих початківських кроків, поглядом на життя. Створювалося враження, що цей матеріал зрів у душі поетеси впродовж тривалого часу, аж поки не настала пора врожаю. Пригадую, як ще на І курсі, аналізуючи наші студентські писання, куратор групи – світлої пам’яті Тетяна Степанівна Баран, – одразу помітила яскравий ліричний струмінь і потенціал поетеси у прозових, на перший погляд, спробах Галини. І все ж були вони тоді у молодої авторки якимись боязкими, невпевненими, й коли Галя обрала наукову стезю, я грішним ділом подумав: невже ці замальовки (чи новелети?) так і залишаться звичайним спомином про студентську юнь? На щастя, помилився… Та все ж поява «Меморіогліфіки» виявилася для автора цих рядків майже цілковитою несподіванкою. Це був не просто дебют, а стрімкий старт, що обіцяв невдовзі перерости у граційний лет вимірами, доступними лише для поетів. І це невдовзі сталося. Минуло тільки чотири роки, а на робочому столі у Галини Яструбецької вже п’ята збірка – «Яшмове серце». У новій книзі ще більше відчувається діткливість душі й серця поетеси, ще яскравішим стає її чуття Слова: Дослухаюсь до себе: квітка за квіткою вірш розцвітає. Літає пилок золотистий – листя втрат припорошує. Ліпше життя переношу, по вуха словами зарошена. Важко жити такій особистості в сьогоднішній атмосфері бездуховності й жорстокості, яка з настирливістю маніяка переслідує людину, забираючи з душ усе, що пов’язувало її з Богом, залишаючи натомість культ загарбницького цинізму й

12

чистогану. Та прийняти ці правила гри – зрадити себе і Творця, Котрий (даруйте за тавтологію) створив нас за образом Своїм і подобою – отже, теж творцями, а не руйнівниками. Тож і роздуми ліричної героїні аж ніяк не «в дусі часу» – так би мовити, «не формат»: Як по світу пройти, щоб нікого не ранити собою? А як же інакше, якщо людина йде на поклик Світла? Адже Світло не може бути ні «модним», ні «зручним» для суєтного світу, а може бути лише Світлом, Яке «у темряві світить, і темрява не обгорнула його» (Ів., 1: 5). Презентація «Яшмового серця» відбулася 8 листопада в рамках тижня інституту філології та журналістики. Вела імпрезу колега авторки – доцент кафедри української літератури Вікторія Сірук. Вона детально, з ретельністю літературознавця проаналізувала доробок Г. Яструбецької, зробивши акцент на оригінальності її світобачення та підкресливши глибинну філософічність творів, уміщених у книзі (а також попередніх збірках – тій же таки «Меморіогліфіці», «Фотодосії», «Поліському пілігримові» й «Какофонії»). Різні грані обдарування поетеси та виміри ліричного космосу «Яшмового серця» розкрили перед присутніми завідувач кафедри української літератури, доцент Ірина Констанкевич, професор цієї ж кафедри Віктор Давидюк, завідувач кафедри історії та культури української мови, професор Світлана Богдан, відома художниця, ілюстратор, по суті, всіх книг Галини Яструбецької Наталія Кумановська, магістрантка Галина Микитюк, четвертокурс-

ниці Катерина Андрійчук та Ольга Олійник і (на правах друга й однокурсника винуватиці торжества) аз грішний… Ясна річ, не могло того дня обійтися без нових віршів, прочитаних поетесою просто, щиро, проникливо, без надривного пафосу й претензійності. Природною була й розмова про джерела творчості Галини Яструбецької, цікавили присутніх і секрети її творчої лабораторії. До речі, поетеса зізналася, що навіть у наш комп’ютерний час пише виключно від руки. То, може, якраз у цьому таїна не лише «Яшмового серця», а й її лірики в цілому, можливо, згадана вище проникливість і зворушливість бере початок саме з цієї природності, дещо дивної серед засилля фальші? Зустріч із Галиною Яструбецькою, попри мінорний настрій багатьох поезій (життя застерігає нас як від безпросвітного песимізму, так і від безоглядного оптимізму), залишила відчуття радості за людину, котрій не байдуже жити в цьому жорстокому, але й прекрасному світі, й якій є що сказати людям, зокрема молодим, давши їм інформацію для роздумів, серед яких не останнє місце належатиме самозапитанню: хто ми в цьому житті? Бездушні маріонетки, а чи все-таки люди, здатні мислити, здатні відчувати біль і щастя, здатні любити? Хто ми? Ігор ОЛЬШЕВСЬКИЙ Фото Джафара АЛІШЕРОВА

20 листопада 2013 р. Ч. 10 (85)

ЛІТЕРАТУРНЕ ЖИТТЯ

Талановитий і непередбачуваний Чим відрізняється справжній поет від просто віршника? Не від графомана (тут і порівнювати нема чого), а від інтелектуала, який вміє писати цілком пристойні вірші та їх вряди-годи навіть публікує в періодиці й, якщо є гроші, видає окремими книжками? Це питання за всієї зовнішньої легкості далеко не просте, поки не згадаєш призабуту нині, в час тотального цинізму, людську здатність дивуватися. Справжній поет (та й узагалі митець) – це той, хто, по-перше, вміє дивувати, а по-друге, змушує замислитися над долею як власною, так і людства. Щодо Ігоря Павлюка, подив і cтимул до роздумів відчуваєш, либонь, у кожній книзі, і з кожним новим виданням їх більше. Таким постав відомий український письменник і на творчій зустрічі, яка відбулася 24 жовтня в бібліотеці Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Про що б не писав поет: спомини про дитинство, екскурси в минуле краю, відображення химерного сьогодення, яке теж із плином часу стане історією, – всюди відчутне усвідомлення того, що події нашого життя – великою мірою наше уявлення про них. Цей поет прагне глянути на світ очима, вільними від стереотипів. Зрештою, й згадана зустріч (завдяки самому Ігореві та ведучій – методистові університетської книгозбірні Світлані Кресак) одразу пішла нешаблонним шляхом, явивши приклад жвавого, задушевного діа-

логу між поетом й аудиторією, більшість якої становила молодь. Запитання були різноманітними. Присутніх цікавили витоки Павлюкової творчості (а вони, звісно, сягають коренями дитинства). Тепло і вдячно згадав поет шкільні роки, нелегкий період власного творчого становлення, розповів про мандрівки, яких у житті Ігоря було чимало – Росія, США, Ірландія, Грузія... Та, власне, і творчість письменника – це завжди мандри лабіринтами доль його героїв… Звучали й вірші – «Дівчинка», «Христос», «Вдома». Учителька Будятичівської загальноосвітньої школи І–ІІ ступенів, поетеса Світлана Костюк виступила у двох «амплуа» – детально проаналізувала зв’язок творчості Ігоря Павлюка з життєвими реаліями й прочитала декілька доброзичливих пародій на вірші поета (даремно багато хто вважає цей жанр «образливим» – це своєрідна реклама, й письменник нерідко повинен заслужити увагу пародиста: на будь-кого пародій не пишуть). Зворушливими спогадами були позначені роздуми директора ЗОШ І–ІІ ступенів с. Залісці Рожищенського району Тамари Ткачук (саме в цій школі поет тривалий час

навчався). Літературний критик, член Національної спілки письменників України Ігор Ольшевський наголосив на синтезі поезії та прози у творчості І. Павлюка, який дає право говорити про зародження нового виду літератури (т. зв. «проезії»), провівши цікаві паралелі з доробком інших митців, зокрема забутого українського поета 10–20-х рр. минулого століття Василя Алешка. Перш аніж зустріч переросла у традиційну фото- й автограф-сесію, Ігор Павлюк запропонував присутнім поетичну прем’єру (у його виконанні прозвучали нові вірші – «Напиши мені морем…», «Переформатування», «Сповідь у сільському храмі», «Ранок» та ін.), а завідувач відділу культурно-просвітницької роботи бібліотеки СНУ імені Лесі Українки Лариса Млинар вручила поетові квіти від ректорату університету. Представив письменник того дня й свої відомі книги – «Магму», «Заборонений цвіт», «Стратосферу», збірки, видані останнім часом поза межами України – у США («Catching Gossamers» / «Ловлячи осінні павутинки»), Росії («Исповедь последнего волхва»), Польщі («Męskie wróżby» / «Чоловіче ворожіння»), а також монографію Оксани Пухонської «Творчість Ігоря Павлюка: проблематика та тропіка». Як бачимо, Ігорева муза долає не лише земне тяжіння, а й утворені політиками кордони, все більше розширюючи видавничу географію його творів. Окрім згаданих видань, твори поета перекладено білоруською, англійською, латиською, болгарською, французькою, японською та іншими мовами. Чесно кажучи, якби дізнався, що в момент написання цих рядків його вірші й проза, пардон, «проезія» вже перекладаються, скажімо, мовою хінді, суахілі чи самоанською, нітрохи б не здивувався, бо отакий він Ігор Павлюк – талановитий і непередбачуваний. Максим КИРИЛЕНКО

13

20 листопада 2013 р. Ч. 10 (85)

ЛІТЕРАТУРНЕ ЖИТТЯ

Благословила всіх любов’ю У передмові до пісенного збірника «Благослови мене, Любове!» методиста бібліотеки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Світлани Кресак визначний композитор, заслужений діяч мистецтв України, професор Мирослав Стефанишин недарма згадав євангельську притчу про таланти. Доробок пані Світлани є красномов­ним прикладом ретельного, творчого підходу до розвитку й реалізації власних обдарувань. Це недвозначно засвідчив і її со­льний концерт, що відбувся 7 листо­пада у Палаці ку­льтури м. Луцька й був приурочений до Дня української писемності та мови. Світлана Олександрівна виступила в усіх відомих широкому загалу амплуа: як співачка, читець, композитор, актриса, сценарист, режисер і на додаток ведуча власного концерту-бенефісу. Відкрилося дійство піснею «Гостям» на вірші Ніни Горик – це було своєрідним гостинним звертанням до глядачів і слухачів. «Колір сльози» (слова Олександра Богачука), «Хризантемний вальс», «Осінні скрипки», «Ранній снігопад» (усі три, а також фінальна – «Сизокрилі мої журавлі», – на тексти Василя Голюка), «Валентинка», «Марія» (автор слів обох пісень Михайло Каменюк), «Очі волошкові» (текст Надії Голіней), «Спогад про шкільний

вальс» (вірші Валентини Штинько; до речі, під час виконання вальсували й на сцені, і навіть у залі, й це було найяскравішою ознакою того, що пісня нікого не залишила байдужим) – композиції сипалися як із рогу достатку (до речі, таку назву мав один із двох творів Ірини Жиленко, прочитаних на концерті), й у кожній була своя родзинка, власна творча знахідка й завжди жвавий контакт артист – глядач. Однак звучали під час концерту не лише романси авторства Світлани Кресак. Проникливо й майстерно співачка виконала два твори на вірші Лесі Українки – «Когда цветёт никотиана» (музика Вайнсбурга) та «Нічка тиха і темна була», музику до якої написав чоловік пані Світлани – відомий композитор і педагог Юрій Кре-

сак (на адресу Юрія Павловича того вечора також лунало багато теплих і зворушливих слів). Цікаво продуманою виявилась і структура дійства. Якщо перша частина відзначалася драматизмом і мотивами певного смутку (власне, кульмінацією її став відео­кліп за твором Світлани Кресак на вірші Тамари Севернюк «Сповідь», присвячені пам’яті матері співачки), то друга – оптимістичністю, світлом. Оригінальним переходом від першого до другого відділення концерту стали пісня Сергія Скулинця «Татова криниця» в авторському виконанні й інструментальна п’єса в чудовій інтерпретації відомого джазового музиканта, композитора й аранжувальника Геннадія Гусінцева (Геннадій Іванович блискуче аранжував, по суті, всі пісні Світлани Кресак). Гармонійне поєднан­ня поезії й музики, щирість і теплота спілкування, підсилена появою наймолодших шанувальників і партнерів пані Світлани по сцені – маленьких Ангелінки та Миколки, – коровай від однокласниць, слова подяки, що линули з вуст співачки на адресу глядачів, представників влади, керівництва Лесиного вишу, всіх, хто був причетний до організації заходу, безліч квітів – усе це створювало неповторну атмосферу справжнього мистецького свята. Концерт водночас був і презентацією аудіоальбому Світлани Кресак «Благословляю вас любов’ю». Ігор БЕРЕСТЮК

На фото: поціновувачі творчості Світлани Кресак

14

20 листопада 2013 р. Ч. 10 (85)

ЛІТЕРАТУРНЕ ЖИТТЯ

Не втрачати себе Далеко не кожен нині може порадіти звершенням у навчанні, кар’єрі й творчості колеги, сусіда, навіть друга. В багатьох у душі поселяється сумнозвісне земноводне, яке навіть биттю серця надає власного потворного ритму: «Ква-ква-ква – чому він, такий-сякий, а не я!» На щастя, не всіх спіткала ця біда. На зустрічі із письменницею та журналісткою Жанною Куявою, що відбулася 7 листопада в рамках тижня інституту філології та журналістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, присутні переконалися, що не все так похмуро, не всіма творчими особистостями керує заздрість до чужого успіху, а є серед них люди (і таких чимало), котрі здатні щиро радіти досягненням своїх колег. Жанна Куява – волинянка, випускниця Лесиного вишу. Нині мешкає у Києві. За плечима у неї, попри молодість, – досвід

педагогічної та журналістської роботи. А ще пані Жанна не мислить свого життя без творчості й літератури. Вона авторка романів «Із медом полин» і «Нічниця», володарка спецвідзнаки літературного конкурсу «Коронація слова–2012», дипломант «Коронації слова–2013». Пані Жанну представив присутнім відомий у краї письменник, науковець і видавець, директор поліграфічно-видавничого дому «Твердиня» Микола Мартинюк. Варто було подивуватися демократичності, безпосередності, «незабронзовілості» авторки згаданих вище творів, її вмінню блискавично знаходити контакт із аудиторі-

єю (далося-таки взнаки вчительське минуле плюс журналістське «сьогодні») й тій теплоті, з якою Жанна Куява говорила про своїх близьких, друзів, персонажів, узагалі людей. І її поради творчій молоді виявилися актуальними і вільними від сухої дидактики. На власному досвіді письменниця пояснювала важливість вибору «своєї» справи, яка була би до душі (або, як говорив Григорій Сковорода, «сродною»). А одне з її побажань звучало однозначно: «Не втратьте себе!» В результаті замість тривіального сценарію літературних презентацій кожен отримав нагоду бути і свідком, і реальним учасником жвавої та змістовної розмови про літературу і творчість Ж. Куяви, у якій взяли участь також колеги письменниці по перу – згаданий уже Микола Мартинюк, шеф-редактор газети «Сім’я і дім» (і наставник пані Жанни на стезі журналістики) Іван Корсак та працівник інформаційновидавничого центру СНУ імені Лесі Українки Ігор Ольшевський. На зустріч завітала і мати письменниці – Наталія Йосипівна. Максим КИРИЛЕНКО

Історія Незалежності в супроводі кобзи й гармоніки Що з Братами Капрановими не занудьгуєш – це, мабуть, уже аксіома. Коли славнозвісні українські письменники і видавці завітали 13 листопада до інституту філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки, окрім книг, із якимись вельми музичними чохлами та футлярами, стало зрозуміло – тривіальної «презентухи» не буде. Незвичною була вже сама книга, яку написали, видали й узялися презентувати невтомні брати. Як її назвати? Підручник? Посібник? Це звучало б надто офіціозно, не «по-капрановському». А поміж тим «Мальована історія незалежності України» може виявитися потрібнішою та ефективнішою за деякі підручники, схвалені Міністерством освіти і науки України. І це при тому, що обсяг її – усього 80 сторінок. Інформацію з історії української державності, культури, ментальності подано настільки компактно, що читачеві не доведеться гортати громаддя листків

у пошуках якогось знакового епізоду чи постаті – все необхідне вміщено в межах одного розвороту сторінок. Так, хронологію української державності від Трипілля до 1991 р. (за концепцією авторів, державність тією або іншою мірою існувала в українців упродовж усіх цих епох) подано на форзаці. Далі інформація розміщується так: у верхньому кутку зліва – портрет історичного діяча, у правому нижньому кутку – мапа, що характеризує вказаний період, а тоді – розповідь про того, чий портрет, і… комікс, сюжетно пов’язаний із певним епізодом у житті цієї постаті. Варто відзначити блискуче оформлення сторінок, здійснене художниками Юрком Журавлем (лідер рівненського гурту «OT VINTA»), Олександром Бронзовим (Чернігів), Олександром Костенком (Дніпропетровськ), Юрієм Васіним (Вінниця), Олегом Колларом (Миколаїв), Романом Барабахом (Львів).

Імпреза виявилася водночас і концертом – у супроводі кобзи й духової гармоніки й виконанні Братів Капранових лунала ще й співана поезія у дивовижних стилях «кобзареп», «боса-кобза» тощо. Зрозуміло, час від початку дійства до автограф- і фотосесії збіг надзвичайно швидко, а це вкотре підтвердило: «З Братами Капрановими не занудьгуєш». Ігор БЕРЕСТЮК

15

20 листопада 2013 р. Ч.10 (85)

ЦІКАВЕ НАВЧАННЯ

Студенти коледжу – майстри ножа 20 листопада в Коледжі технологій, бізнесу та права СНУ імені Лесі Українки відбулося засідання обласного методичного об’єднання заступників директорів із виробничого навчання ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації Волинської ­області. У рамках засідання відбулося обговорення тематичних питань: – формування творчого, дослідницького підходу до практичної підготовки (доповідач – завідувач відділення виробничо-професійного навчання та працевлаштування Аліна Авдеєва); – зв’язок циклових комісій з виробництвом як засіб підвищення рівня професійно-практичної підготовки студентів (доповідач – голова циклової комісії обліково-економічних дисциплін Наталія Денисюк); – презентація творчих робіт з елементами карвінгу третьокурсників спеціальності «Виробництво харчової продукції»;

– майстер-клас із нарізки овочів і фруктів у виконанні студентів коледжу. Вл. інф.

ВІ-ТА-Є-МО! Ректорат, профспілкові комітети Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки щиро вітають із ЮВІЛЕЯМИ: БАБІЯ Миколу Федоровича – доцента кафедри педагогічної та вікової психології; ГОЛОВЕЙ Вікторію Юріївну – доцента кафедри культурології і менеджменту соціокультурної діяльності; ЄФРЕМОВУ Наталію Володимирівну – доцента кафедри практики англійської мови; МУДРИКА Сергія Борисовича – доцента кафедри здоров’я та фізичної культури; ПРОЦА Дмитра Івановича – доцента кафедри органічної та біоорганічної хімії; СЕМЕНЮК Марію Опанасівну – доцента кафедри педагогіки дошкільної та початкової освіти; СЕРГЕЄВУ Валентину Федорівну – доцента кафедри педагогіки дошкільної та початкової освіти; ЯЦИШИНА Михайла Михайловича – доктора юридичних наук, професора, проректора з наукової роботи. Бажаємо міцного здоров’я на многії літа, нехай Ваше життя сповнюється любов’ю та добром, натхненними думками й щирими почуттями! Зичимо невпинного руху вперед і нових звершень на професійній ниві!

Засновник і видавець – Cхідноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Адреса редакції: 43025, м. Луцьк, просп. Волі, 13, кім. 120. Телефон: (0332) 24-75-40.

E-mail: media@univer.lutsk.ua. Свідоцтво про державну

реєстрацію – ВЛ № 468-201 ПР від 21.03.2013 р.

20

Головний редактор – Олеся ФЕСИК. Кореспонденти – Ігор ОЛЬШЕВСЬКИЙ, Валентина КОРНІЙЧУК. Літературний редактор – Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО. Коректор – Інна МОГІЛЕВСЬКА. Фотокореспондент – Володимир ЛУК’ЯНЧУК.

Газету зверстано та віддруковано в інформаційно-видавничому центрі CНУ імені Лесі Українки. Редакція зберігає за собою право літературного редагування, скорочення прийнятих до публікації текстів і не завжди поділяє позицію авторів публікацій. За достовірність опублікованих матеріалів відповідає автор (рекламодавець).

Обсяг 3 друк. арк. Наклад 1500 прим.