Газета "Наш університет" №9 (84)

9 (84) 20 æîâòíÿ 2013 ð.

На фото В. Лук’янчука: президія Міжнародної науково-практичної конференції «Нау­ко­­вий парк та інновацій­на інфраструктура університету як основа розвитку освіти та науки» (с. 2–3)

ii МІЖНАРОДНА ШКОЛА БІОМЕДИЧНИХ НАУК

c. 6

«ЗОЛОТІ» ВОЛИНСЬКІ КІКБОКСЕРИ

c. 15

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕОРГІЮ ЮХИМЧУКУ

c. 16

20 жовтня 2013 р. Ч. 9 (84)

ОФІЦІЙНО

Євген Суліма: «Наукові розробки, наукові статті й наукові парки – компоненти сучасної вищої освіти» 4–5 жовтня у Східноєв­ ропейському національ­ ному університеті імені Ле­сі Українки (м. Луцьк) від­­бу­лася Міжнародна на­ укова конференція «Нау­ ко­­вий парк та інновацій­на інфраструктура універси­ тету як основа розвитку освіти та науки» за участю пер­шо­го заступника міні­ стра ос­ві­ти і науки України Євгена С ­ уліми. На захід завітало 63 делегації українських ВНЗ на чолі з ректорами, керівники органів державної та місцевої влади, підприємств різних галузей економіки, представники бізнес-структур і партнери Лесиного вишу з-за кордону – Італії, Польщі, Німеччини, Великої Британії. Зі вступним словом до учасників заходу виступив перший заступник міністра освіти і науки Євген Суліма, подякувавши господарям конфренції за хорошу організацію, теплий прийом і побажавши майбутніх творчих наукових та освітянських успіхів. До вітань долучилися голова Волинської обласної державної адміністрації Борис Клімчук, Луцький міський голова Микола Романюк, народний депутат України Юрій Савчук, директор факультету менеджменту та економіки підприємництва Університету міста Павіа (Італія) П’єро Мелла. «Шановні колеги, акцентуйте увагу на тому, що будете чути, робіть правильні висновки і дивіться, що на вашій рідній університетській землі можна реалізовувати»,

На фото: президія конференції у складі Олександра Якименка, Ігоря Коцана, Євгена Суліми, Бориса Клімчука, Миколи Романюка

– так Євген Миколайович закликав присутніх до роботи. Розпочалося пленарне засідання з виступу ректора Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Ігоря Коцана на тему «Інфраструктура СНУ імені Лесі Українки. Як можуть університети заробляти гроші». Ігор Ярославович коротко презентував гостям ВНЗ й окреслив завдання й перспективи: – організація наукових центрів (біотехнологій; здоров’я нації); – відкриття наукових лабораторій; – створення наукового парку, зокрема зведення студентського містечка з навчальними корпусами, науковими лабораторіями і центрами, спортивними і культурнодозвіллєвими комплексами, гуртожитками та багатоквартирним будинком для викладачів на 8,1 га землі в центрі міста; – створення ботанічного саду з фарма-

На фото: ректори українських вишів і члени університетських делегацій

2

цевтичним нахилом, тобто на волинській землі вирощуватимуть лікарські рослини, які в Європі будуть використовувати в фармацевтичній промисловості; – активна міжнародна діяльність. Про законодавчі аспекти покращення освіти й науки в Україні говорив перший заступник міністра Євген Суліма. «Ця конференція – прямий посил для співпраці із законодавцями, обласною та міської владами, бізнесовими структурами та меценатами. Необхідно виходити за межі університету, – і тільки тоді будуть амбітні цілі й амбітні кроки. На цій конференції варто обговорити можливості консолідації зусиль вищих навчальних закладів (не кожного окремо, а напрацюймо те, що об’єднає нас, і те, що треба вирішити для всіх, хто хоче займатися науковим парком), державних органів та підприємницьких структур на плекання в сучасному університеті середо­

На фото: перший заступник міністра освіти і науки України Євген Суліма

20 жовтня 2013 р. Ч. 9 (84)

ОФІЦІЙНО вища, сприятливого для інновацій та підприємництва, природнім результатом якого стає формування трикутника знань “освіта – дослідження – інновація”», – мовив Євген Миколайович. «Вивчення англійської мови, наукові статті в закордонних фахових виданнях, наукові розробки, наукові парки – компоненти сучасної вищої освіти», – наголосив заступник міністра Євген Суліма. Вдалим продовженням думки Євгена Миколайовича став виступ директора Британської ради в Україні Мартіна Дауела, котрий висвітлив пріоритети Британської ради у сфері вищої освіти: сприяти розвитку зв’язків українських і британських університетів; покращити рівень знання англійської мови у ВНЗ, адже це мова інтернаціонального спілкування, робоча мова в освітніх, наукових, бізнесових інституціях Європи. Досвідом у сфері освітніх інновацій поділилися ректори провідних університетів України, зокрема Віль Бакіров (Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна), Петро Ясній (Тернопільський націо­ нальний технічний університет ім. Івана Пулюя), Володимир Онищенко (Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка), Анатолій Васильєв (Сумський державний університет), Микола Фролов (Запорізький національний університет). Гості запропонували такі теми: «Інноваційний аспект співпраці ВНЗ Польщі й України» – ректор Державної вищої професійної школи (м. Холм, Польща) Юзеф Зайонц, «Нестандартний підхід до вивчення економіки» – професор Докторської школи економіки та статистики Національного університету «Габріеле Д’Аннунціо» у м. К’єті-Пескара (Італія) та ад’юнкт-професор економічної теорії та економіки підприємництва в Національному університеті у м. Орадья (Румунія) Еджидіо Рангоне. Упродовж конференції обговорено чимало питань щодо вдосконалення вищої освіти, як-от: державна політика у сфері розвитку інноваційної інфраструктури; державно-правове регулювання функціонування вітчизняних наукових парків; інституційне та фінансово-економічне забезпечення діяльності наукових парків; комерційний трансфер технологій і технологічне підприємництво в Україні; державно-правове партнерство в системі механізмів інвестиційної діяльності; університетські центри трансферу технологій: український і зарубіжний досвід; транскордонне співробітництво Волині: інноваційний аспект; міжнародні програми і гранти як джерела фінансування освітньої інноваційної діяльності. Крім того, колектив Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки привітав першого заступника міністра освіти і науки України Євгена Суліму з присудженням Державної премії України в галузі освіти 2013 року за цикл наукових праць «Філософія освіти: пошук пріорите-

тів». Того ж дня перший заступник міністра освіти і науки Євген Суліма перевірив стан котельні СНУ імені Лесі Українки, побував на щойнозбудованому універ­ситетському стадіоні «Спортивне ядро» (вул. Ярощука), ознайомився з інфраструктурою бази практик спортивнооздоровчого табору «Гарт» (поблизу оз. Світязь). Також учасники здійснили екскурсію Святогорським Успенським Зимненським монастирем. Підсумком дводенного обміну думок стала прийнята резолюція: 1. Широко популяризувати необхідність підвищення значущості інтелектуального капіталу, необхідність створення наукових парків як умови для розвитку науково-технічної діяльності вищих навчальних закладів та інструменту ефективного економічного розвитку країни.

2. Розпочати активну роботу зі створення мережі наукових парків.

3. Здійснювати патентно-ліцензійну допомогу, інформаційно-методичне та правове забезпечення засновників і партнерів наукового парку.

4. Активно залучати студентів, випускників, аспірантів, науковців і працівників університету до розроблення та виконання проектів наукового парку.

5. Розвивати й підтримувати конструктивне співробітництво та взаємовідносини, розширювати партнерство вишів України з науковими організаціями, європейськими ВНЗ, малими і середніми підприємствами й бізнес-структурами, провідними компаніями з метою формування інноваційного наукового середовища, здатного мобілізувати інтелектуальний потенціал, виявляти і розповсюджувати передові ідеї та результати досліджень, упроваджувати їх у виробництво; залучати інвестиційні ресурси в освітній процес.

6. Забезпечити до­­ с­туп до ознайомлен­­­ ня з науковими проек­­­ та­ми ВНЗ та наукових установ зацікавле­них партнерів, інвесто­рів, бізнесо­вих стру­к­тур тощо.

7. Університетам розширювати спектр послуг (інноваційних продуктів, розробок, проектів), які вони надають користувачам з урахуванням перспективних потреб підприємств, компаній і галузей промисловості; проводити наукові дослідження,

На фото: доповідає ректор Ігор Коцан

що відповідають сучасним потребам ринку праці й мають авторитет на світовому ринку.

8. Вищим навчальним закладам внести свої пропозиції щодо покращення роботи Українсько-російської міжуніверситетської мережі трансферу технологій.

9. Збільшити частку патентної спроможності ВНЗ за результатами виконання наукових проектів.

10. Із метою популяризації вітчизняних наукових розробок стимулювати ВНЗ до збільшення показника цитування шляхом включення його до державних вимог із акредитації магістрів.

11. Оновити матеріально-технічну базу науково-дослідних лабораторій, науковонавчальних центрів університетів із залученням приватного інвестиційного капіталу.

12. Головам рад ректорів регіонів відпрацювати питання щодо забезпечення рівня знань іноземних мов студентами; звернути увагу на посилення вивчення англійської мови.

13. Університетам відпрацювати з Британською радою рівень знань і викладання іноземної мови. Вл. інф.

На фото: учасники семінару з питань трансферу технологій

3

20 жовтня 2013 р. Ч. 9 (84)

ОФІЦІЙНО Найкращим студен­ там вручили стипен­ дії від Благодійного фонду Ігоря Палиці 2 жовтня в бібліотеці СНУ імені Лесі Українки іменні стипендії Ігоря Палиці отримали сто найкращих студентів волинських закладів І–IV рівня акредитації, зокрема й Лесиного вишу. Іменні стипендії Ігоря Палиці призначають уже третій рік поспіль найкращим студентам, які отримали рекомендації від органів студентського самоврядування та керівництва навчальних закладів, продемонстрували неабиякі результати в науковій сфері, навчанні, мистецтві, спорті або громадській діяльності. Проект діє в рамках реалізації програми «Підтримка творчої та обдарованої молоді – інвестиції в майбутнє». Його бюджет становить майже 1 млн грн щороку. Цьогоріч стипендії отримали 40 студентів СНУ імені Лесі Українки, 20 – Луцького національного технічного університету й десяти інших навчальних закладів I–IV рівня акредитації. Сума стипендії становить 1000 грн для студентів ВНЗ і 500 грн для закладів I–II рівня акредитації. Заступник голови правління фонду Ірина Констанкевич висловила сподівання, що ці кошти слугуватимуть студентам для самореалізації та самовдосконалення. Ірина Мирославівна зазначила, що це, перш за все, моральна відзнака, адже дуже важливо, що завдяки своїй праці студенти отримують винагороду. Інший аспект полягає в тому, що ці кошти перевищують розмір державної стипендії з метою їх використання у навчанні, науково-дослідницькій роботі та для подальшого розвитку. «Студентство – той вік, коли є можливість найпотужніше самореалізуватися, і ви повинні робити все, щоб ці роки використати з якомога більшою користю і для себе, і для власних батьків, навчального закладу й усього міста. Передаючи вітання від Ігоря Палиці як голови Наглядової ради університету та народного депутата, який представляє наше місто у Верховній Раді, хочу висловити прохання, щоб у своїй праці ви самовдосконалювались, аби в майбутньому реалізуватися в усіх аспектах власної діяльності», – звернулася до присутніх Ірина Констанкевич. Студенти дякували Ігорю Палиці за розвиток інтелектуально-творчого потенціалу сучасної молоді. Студент інституту економіки та менеджменту СНУ імені Лесі Українки Богдан Підцерковний зазначив, що іменна стипендія Ігоря Палиці – це велика відповідальність, своєрідний індикатор того, що він йде правильним шляхом, і вона повинна утворювати не бюджет споживання, а бюджет розвитку особистості. За матеріалами інтернет-видання «Волинські новини»

4

Зустріч Євгена Суліми зі студентами: «Держава надає можливості, а вам робити кроки»

На фото: Євген Суліма та Ігор Коцан

4 жовтня у рамках Міжна­ родної науково-практичної конференції «Науковий парк та інноваційна інфраструк­ тура університету як осно­ ва розвитку освіти та науки» перший заступник міністра освіти і науки України Євген Суліма зустрівся із моло­ дими науковцями та пред­ ставниками студентського самоврядування Східноєв­ ропейського національно­ го університету імені Лесі Українки. Євген Миколайович одразу запевнив аудиторію, що він готовий до розмови й хотів би почути про мрії студентства та пропозиції щодо реалізації цих планів. Випереджаючи запитання про працевлаштування, Є. Суліма пояснив присутнім власне бачення поняття «ринок праці»: «Ви продаєте свої знання, вміння, риси характеру. І є покупець – працедавець... Шукайте роботу в тому сегменті, де ви поставили план. Кожен повинен індивідуально зрозуміти свою траєкторію розвитку й напрям, у якому може бути відмінним фахівцем. У кожного повинне бути власне бачення майбутнього». Наприклад, сам Євген Миколайович як працедавець при прийомі на роботу обере людину, яка чітко висловлює свої думки, знає про що говорить й уміє реалізувати те, що пропонує. Тому

перший заступник міністра освіти і науки закликав студентів працювати над власними професійними й особистісними якостями. Із залу лунали численні запитання від студентства, які торкалися таких питань, як: навчання в аспірантурі; реальні знання та пільги при вступі у ВНЗ; можливість обрання будь-якої спеціальності для навчання в магістратурі; світові рейтинги вишів; зменшення навчального навантаження; дистанційна освіта та безліч інших. На всі запитання студенти отримали конструктивні відповіді від Євгена Суліми. На завершення зустрічі Євген Миколайович порадив молоді активно спілкуватися з ректоратом, разом вирішувати проблеми і досягати мети, а також побажав пишатися тим, що здобувають гарну українську освіту та навчаються в чудовому вітчизняному університеті з сильним науковим потенціалом і розвиненою матеріально-технічною базою. «Думати про майбутнє потрібно не завтра, коли ви закінчите університет, а уже сьогодні», – підсумував перший заступник міністра освіти та науки України Євген Суліма. Інна МОГІЛЕВСЬКА

20 жовтня 2013 р. Ч. 9 (84)

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Українці переймали в поляків досвід роботи з іноземцями 23–26 вересня у м. Лю­ бліні відбулася робоча зустріч на тему «Прак­ тичний досвід роботи з іноземцями польських інституцій для представ­ ників українських уста­ нов». Візит українців пройшов у рамках про­ екту «Транскордонний обмін досвідом між Лю­ бліном і Луцьком у сфе­ рі інтеграції іноземців», що реалізується ВОГО «Фонд місцевого розвитку» (м. Луцьк) у партнерстві з товариством «Homo Faber» (м. Люблін). Українську сторону представляли ке­ рівник проекту від ВОГО «Фонд місцевого розвитку» Марта Сидорук, фахівець відділу міжнародних зв’язків по роботі з іноземними громадянами Східноєвропейського національного університету імені

Лесі Українки Ірина Татушко, головний спеціаліст відділу по роботі з іноземцями Управління державної міграційної служби у Волинській області Оксана Шулипа та начальник відділу звернень громадян департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Луцької міської ради Роман Паюк. Варто зазначити, що СНУ імені Лесі Українки був єдиною державною установою в проекті, що репрезентувала освітню сферу діяльності. Адже одним з основних завдань у міжнародній діяльності Лесин виш вбачає в інтеграції іноземних студентів і виклада-

чів у науковий, культурний та суспільний простір. Під час візиту відбулася зустріч із директором відділу у справах громадян та іноземців Люблінської воєводської адміністрації Мартою Нєджелею та дире­к­ тором Бюро обслуговування мешканців при Люблінській міській раді Монікою Артимяк. Для отримання додаткового досвіду учасники відвідали Центр туристичної інформації, де ознайомилися з інформаційними та промоційними матеріалами міста Любліна, які адаптовані для іноземців. У ході зустрічі відбувалося розв’язання практичних проблем у сфері інтеграції іноземців, презентація позитивних прикладів у сфері роботи інституцій, опрацювання рекомендацій стосовно покращення якості надання послуг іноземним громадянам, які будуть долучені до загальних порад і пропозицій для державних установ Волинської області, що працюють у сфері інтеграції іноземців.

Ірина ТАТУШКО, фахівець відділу міжнародних зв’язків

ІІ Конгрес ініціатив Східної Європи 1–6 жовтня під час прове­ дення ІІ Конгресу ініціатив Східної Європи в м. Люблі­ ні об’єднано дві ініціати­ ви. Завдяки цьому Люблін став місцем діалогу пред­ ставників культурного й освітнього середовища, органів державної влади та місцевого самовряду­ вання, посадових осіб і людей мистецтва. Програ­ ма КІСЄ–2013 об’єднує 9 програмних ліній, зокрема належне управління, грома­ дянське суспільство, культу­ ру, освіту, туризм, соціальні інновації, соціальну відпові­ дальність бізнесу, спадщину й контексти. Під час Конгресу відбулося підписання угоди про партнерство між Любліном, Рівним і Сумами. Також почесний член Парламентської асамблеї Ради Європи, колишній депутат швейцарського парламенту В. Руффі вручив меру м. Люблін К. Жуку почесну на-

городу Ради Європи – одну з найбільш важливих нагород за міжнародне співробітництво, яке проводять міста, і пропаганду ідеї об’єднаної Європи. Під час КІСЄ–2013 проведено конкурс на кращі проекти транскордонного співробітництва. Проекти, які отримали нагороди в минулорічному конкурсі, вже зараз є для багатьох установ і приватних осіб прикладом можливостей креативної та суспільно-інноваційної діяльності в східноєвропейських країнах. СНУ імені Лесі Українки представив проект «Інформаційне забезпечення транскордонного співробітництва України», який виконується кафедрою міжнародної інформації

(керівник – професор, доктор політичних наук Євгенія Тихомирова). Незважаючи на активізацію транскордонного співробітництва й інтенсифікацію наукових досліджень в цьому напрямі, до сьогодні в наукових колах питання інформаційної підтримки цих процесів розглядалося фрагментарно, а сама проблема окреслювалася лише в загальному вигляді, чим і зумовлено необхідність дослідження інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва України. У рамках КІСЄ–2013 запропоновано спеціальну програму «Культура для Східного партнерства». Культура, на думку організаторів, – це важливий чинник, що визначає соціально-економічний розвиток, створення діалогу між країнами і відкриває нові можливості для діяльності в міжнародному, особливо загальноєвропейському масштабі. Дебати Конгресу супроводжувалися фестивалем «Інтеграції – Медіації», що демонструє різноманітність сучасної культури Східного партнерства. Культурна програма фінансується міністерствами культури і національної спадщини та закордонних справ. Кафедра міжнародної інформації

5

20 жовтня 2013 р. Ч. 9 (84)

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

ІІ Міжнародна школа біомедичних наук у СНУ імені Лесі Українки 23 вересня у Східноєвропей­ ському національному уні­ верситеті імені Лесі Україн­ ки відбулася ІІ Міжнародна школа біомедичних наук, у якій взяли участь провідні науковці Великобританії та США. У Лесин виш завітали професори Грем МакГеон, Маделін Енніс, доктори Кім Кьортіс (Школа медицини, зуболікування та біомедичних наук Королівського університету Белфаста (Великобританія)), Норман Сколфілд (Таїланд), професор Джонатан Соболов (Темпл, Пенсільванія). Приймали гостей ректор СНУ імені Лесі Українки, доктор біологічних наук Ігор Коцан, проректор із наукової роботи Михайло Яцишин, декан біологічного факультету Андрій Поручинський. Міжнародна школа біомедичних на­ук, яка проходила в рамках співпраці з Київським національним університетом імені Т. Ше­в­ченка та за підтримки Інституту фізіології ім. О. Богомольця, відбулася вже вдруге. Ця школа – унікальна нагода відчути атмосферу навчання в кращих традиціях англійської освіти; покращити своє знання англійської мови; дізнатися про роль іонів кальцію – ключового внутрішньоклітинного посередника в регуляції широкого спектра функцій клітин, органів і їх систем, захворювання, які пов’язані з аномаліями кальцієвої сигналізації, та сучасний стан біомедичних досліджень у цій галузі; отримати практичні навички реєстрації й аналізу активності кальцієвих каналів і внутрішньоклітинних кальцієвих сигналів; представити результати власних досліджень і взяти участь у конкурсі на кращий постер й отримати диплом і грошовий приз від The Physiological Society; отримати сертифікат про участь у

міжнародній школі для студентів, аспірантів і молодих учених. Тема цьогорічної школи – «Кальцієва сигналізація в нормі та патології», адже кальцій – важливий вторинний посередник, який виконує в організмі надзвичайно широкий спектр функцій. Це не наукова конференція, а освітній захід, але до лекцій залучаються найсучасніші дані наук. Як зазначив ідейний натхненник школи – доктор біологічних наук, професор кафедри біофізики Навчальнонаукового центру «Інститут біології» КНУ ім. Т. Шевченка, вчений секретар Українського біофізичного товариства Олександр Жолос, гості з Великобританії дуже зацікавлені в обміні студентами, спільних магістерських програмах, розширенні співпраці на рівні аспірантів. Ці питання обговорювалися під час зустрічі з ректором СНУ імені Лесі Українки Ігорем Коцаном. Нам також вдалося поспілкуватись із заступником голови Школи медицини, зуболікування та біомедичних наук Королівського університету Белфаста Гремом МакГеоном.

– Пане професоре, окресліть, будь ласка, основні напрями в питанні вивчення кальцієвої сигналізації.

– Основний інтерес – ґрунтовно з’ясувати, які процеси на клітинному рівні контролюються іонами кальцію. Ці процеси мають дуже широкий спектр: це і секреція, і скорочення клітин, але ми при цьому не забуваємо про те, що з порушеннями кальцієвої сигналізації пов’язаний розвиток дуже складних патологій і захворювань, наприклад, гіпертонія, серцева недостатність. Тобто, в колі нашого зору під час цієї школи – як функції кальцію на рівні клітин, так і захворювання, які пов’язані з порушеннями цих механізмів, а також шляхи корекції, які б допомагали лікувати ці захворювання в майбутньому.

– Які ще проблеми входять у коло Ваших інтересів?

На фото: іноземні гості й студенти

6

– Дослідження сітківки ока, її захворювання, зокрема при діабеті, що, як відомо, є основною причиною сліпоти. При цих захворюваннях судини сітківки ростуть ненормально. Й у контролі цих процесів виражену функцію має кальцієва сигналізація. Якщо ми зрозуміємо, яким чином це контролюється в нормі, то напевно знайдуться шляхи корекції цих патологій, які ведуть до тяжких розладів зору й аж до повної сліпоти. Тобто, діабетична ретонопатія – мій основний науковий інтерес.

– Плануєте ще раз приїхати в Україну, зокрема у Луцьк?

– Торік, коли школа проходила вперше, ми її проголосили як щорічну, хоча вона була перша. Цьогоріч ми знаємо, що вона стала щорічною. Дуже добре, що ми змогли включити і Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки й уже співпрацюємо з двома вишами. Хоча візит у Луцьк і СНУ імені Лесі Українки був коротким, уже всі колеги впевнені, що хочуть сюди повернутися наступного року. І ми вам обіцяємо, що це відбудеться. Наостанок пан Грем побажав нашим студентам і науковцям знайти власну нішу, галузь досліджень, де б вони найкраще використали свої можливості, і щоб усе це було на користь науки зокрема та суспільства й України загалом. Тобто, працювати в тому напрямі, який їх цікавить. Також він виразив побажання, щоб зв’язки, які встановилися сьогодні між двома університетами, принесли плідні результати. У рамках школи в університетській біб­ ліо­теці відбувся круглий стіл «Роль судинних захворювань у захворюваності та смертності» за участю іноземних гостей, клініцистів, учених і студентів. Інна МОГІЛЕВСЬКА

На фото: доповідає професор Джонатан Соболов

20 жовтня 2013 р. Ч. 9 (84)

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

Інноваційні процеси в лексиці та граматиці української мови Ця проблема стала цен­ тральною під час роботи Міжнародної наукової кон­ ференції, яка відбулася 26–27 вересня в інституті філології та жур­налістики СНУ імені Лесі Українки. Відкрив науковий захід декан ІФтаЖ Юрій Громик. Він радо вітав у стінах Лесиного вишу мовознавців, які, приїхавши до Луцька, неначе відтворили карту України (та й засвідчили міжнародну співпрацю). Географія конференції, справді, вражає: Київ, Львів, Донецьк, Бердянськ, Дніпропетровськ, Луцьк, Полтава, Вінниця, Харків, Тернопіль, Умань, Чернівці, Острог, Рівне, Одеса (Україна), Гродно (Білорусь), Варшава (Польща). «Бажаю гарних вражень від нашої конференції, цікавих дискусій, плідних розмов, нових знайомств. Будьмо здорові та спілкуймося, бо, на жаль, за теперішнього часу умов для такого спілкування, обміну науковими ідеями не так багато», – мовив Юрій Васильович. Від ректорату гостей вітав проректор із наукової роботи Михайло Яцишин, котрий відзначив актуальність і важливість заявленої теми, оскільки на конференцію приїхала народний депутат України, мовознавець та активний борець за українську мову Ірина Фаріон. До вітальних слів долучився завідувач кафедри української мови СНУ імені Лесі Українки Микола Мірченко, який спробував обґрунтувати вибір теми: «На перший погляд у граматиці інновації не помітні, проте через граматику ми намагаємося показати інноваційні процеси, які творять і формують наш граматичний і лексичний лад української мови».

мови (XIV–XVII ст.)». «Не даремно я торкнулася питання історії мови, бо історія – це наша доля. Усі сьогоднішні проблеми, мовні, політичні, загальнокультурні, глибоко, насправді, можна пояснити лише, коли сягнути вчорашнього чи позавчорашнього дня. А якщо висловитися ще точніше чи метафоричніше, то варто згадати слова І. Огієнка: “Час не лінійний, все відбувається зараз, час абсолютно точковий”. Тому не випадково я обрала собі об’єктом вивчення історію мови, адже відповіді на поставлені питання щодо проНа фото (зліва направо): Михайло Яцишин, блем, які ми маємо, я знаходжу Микола Мірченко, Юрій Громик не в теперішньому, а в минулому. Всі проблеми лежать у плоНа пленарному засіданні виступили щині нашої свідомості», – закцентувала доктори філологічних наук, професори Ірина Дмитрівна. кафедри української мови СНУ імені Лесі Загалом на конференції обговорено Українки Микола Мірченко («Актуалізаційпитання дериватології, функціональної ні реченнєві категорії: проблема вибору»), морфології, категорійного синтаксису, сеНіна Данилюк («Мовні засоби образності мантики лексичних і фразеологічних одив українських народнопісенних текстах»), ниць; динамічних процесів у термінології; доктор філологічних наук, професор кафеукраїнської ономастики в синхронії та діадри української мови та методики виклахронії; нових підходів до вивчення історії та дання фахових дисциплін Бердянського діалектології української мови. державного педагогічного університету РаПідсумковим акцентом заходу стала їса Христіанінова («Безсполучникові складкультурно-просвітницька подорож гостей нопідрядні речення в сучасній українській і викладачів кафедри української мови до мові»), кандидат філологічних наук, доВолодимира-Волинського та Зимненського цент кафедри українського прикладного монастиря. мовознавства Львівського національного університету імені І. Франка Ірина Процик Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО («“Зелено-білі наші кольори...”: кольороназви в соціолекті українських футбольних фанатів»). Досить цікавою був виступ кандидата філологічних наук, доцента НУ «Львівська політехніка» Ірини Фаріон «Нові підходи у дослідженні історії статусу української

На фото: учасники конференції

На фото: на території Зимненського монастиря

7

20 жовтня 2013 р. Ч. 9 (84)

ДЕНЬ БІБЛІОТЕК

Бібліотека – притулок мудрості й духовності го разу в її роботі взяли участь тільки бібліотекарі. За задумом організаторів, обов’язкова умова участі – готовність про­ аналізувати прочитаний худо­ж­ ній твір. Л. Млинар, Р. Собчук, Г. Оме­льчук, О. Матящук, В. Ман­ дзюк, О. Патрай, М. Яртись і С. Дри­чик поділилися своїми враженнями про улюблені книги. У невимушеній, доброзичливій атмосфері порушувалися питання філософії людського А розпочалося все зі святкового життя, щастя, призначення люоформлення холу бібліотеки. Строкаті дини, її страждань і здатності барви осені в букетах із айстр, кленоводолати перешкоди. Звучала го листя та гілочок калини вдало поєддумка про те, що всі невдачі та нались із візерунками на полотні. Украпомилки варто полюбити хоча їнського колориту й урочистості додали На фото: круглий стіл на тему прози й поезії за б за те, що вони є нашими найвишиті рушники. участю бібліотекарів кращими вчителями. Упродовж цих днів проходила акція Така зустріч, як визнали «Тиждень боржника», коли читачі без самі гості, була потрібною та чу і креативну презентацію відділу комплекбудь-яких «каральних санкцій» могли потування документів, із якого, власне, і почи- корисною, адже дала змогу бібліотекарям вернути заборговані книги. Відвідувачам бібліотеки для відкри- нається бібліотека. Окрім характеристики поспілкуватися, відчути себе в дещо нетого перегляду було представлено чи- про кожного працівника, яка зроблена за звичній ролі оповідача і цікавого співрозмало книжкових виставок, зокрема: «До- квітковим гороскопом, подані фото, не лише мовника водночас. На засіданні прозвучала сліджуйте нові світи: читайте»; цікаво, сучасні, а й чорно-білі – з далекого дитин- думка, що художня книга, яку в час інтернетпо-новаторськи втілено ідею подорожі ства. Заслуговує на увагу й щиру усмішку технологій дещо ігнорують, лишається неУкраїною в інформаційно-журнальній ви- видрукований на символічному пергаменті вичерпним джерелом мудрості. Прочитані, пропоновані та рекомендовані книги праставці «Україна очима бібліотекарів» (відділ текст, який розкриває роботу відділу. Увазі студентів було представлено но- цівники бібліотеки «відпустили» і поклали періодичних видань); «Книги-ювіляри 2013 року» (сектор рідкісних та іноземних ви- винки буккросингової полиці, які підготувала на буккросингову полицю. Всеукраїнський день бібліотек відзнадань); «Книгозбірня традиційна та сучасна» завідувач відділу бібліографії Т. Гула. Цей порівняно новий соціальний проект фунці- чаємо щороку 30 вересня у День Святих (сектор гуманітарної літератури). Завідувач культурно-просвітницького онує в нашій бібліотеці уже рік під назвою мучениць Віри, Надії, Любові та їхньої мавідділу Л. Млинар провела екскурсію для «Буккросинг». Його суть полягає в тому, що тері Софії. Із бесідою про те, що ж значать першокурсників. Їх ознайомили з довідково- ви після прочитання книги не кладете її в такі поняття в житті християн, завітав до бібібліографічним апаратом бібліотеки, чи- шафу, а «відпускаєте», тобто передаєте бліотеки капелан університету, протоієрей, тальними залами та представили найбільш іншому читачеві. Для цього член руху бук- отець Віктор Михалевич. Розповідаючи про кросингу (буккросер) на спеціальному сай- мученицьку смерть святих, він підвів нас до цікаві екземпляри книжок. Щоб повніше познайомити читача з ро- ті (bookcrossing.het.ua) реєструється сам і розуміння суті життя. І прийшли ми на землю ботою бібліотеки, кожен відділ мав можли- книги, з якими готовий поділитися. Так ство- тільки для того, аби скласти іспит, і від цього вість у довільній формі представити себе. рюється власна «книжкова полиця», а світ залежатиме наше буття після смерті. Адже, Хочеться відзначити досить незвичну, твор- поступово перетворюється в одну велику помираючи тілесно, ми не зникаємо назабібліотеку. Саме з буккросин- вжди. Ми переходимо в інший стан. Відчутгової полиці бібліотеки СНУ тя та розуміння вічності – найцінніший дар! імені Лесі Українки «вилеті- І саме віра як доказ небаченого, на яке ми ло» у світ 112 книг. До нас сподіваємося, і яка задає нам ціль – перше, приєдналася буккросингова що має бути у християнина. Потім надія – полиця, яка раніше функці- сила, яка рухає вірою. І, нарешті, любов як онувала у кафе «Майдан». смирення та безкорисливість. «Людина, яка працює серед книг, має Також деякі книги «відправилися» разом із кроссерами у багато відповідей на безліч запитань, – підсумував о. Віктор і побажав. – Тож нехай США.

26 вересня у стінах кни- вам Господь дасть мудрості та сили розумігозбірні нашого університету ти і діяти по-християнськи!» відбулося чергове засідання літературно-мистецької Р. Хоменко вітальні. На відміну від попередніх зустрічей, на яких були присутні відомі в Україні На фото: екскурсія бібліотекою поети та письменники, цьодля першокурсників

23–27 вересня з нагоди Всеукраїнського дня біб­ ліо­тек у книгозбірні СНУ імені Лесі Українки про­ грама святкувань була на­ сичена різнотематичними заходами: книжковими ви­ ставками, презентаціями та зустрічами.

8

20 жовтня 2013 р. Ч. 9 (84)

ЛІТЕРАТУРНЕ ЖИТТЯ

Скарби інків у новому психотрилері Макса Кідрука 24 вересня в інституті філо­ логії та журналістики моло­ дий письменник Макс Кідрук презентував свій новий ро­ ман «Твердиня». У творі по­ єднано елементи техно- та психотрилерів, але це також і пригодницький роман про заховані скарби. Із початку презентації автор захопив студентів і викладачів буктрейлером (промороликом до книжки), який, до речі, змонтував сам. Відео наповнене кадрами непролазних джунглів Мадре-де-Діос у Перу, де й відбувається дія психотрилера (загалом же Макс побував у 31 країні!) Саме стародавні руїни в Перу наштовхнули його на ідею роману: «Вся всесвітня історія – це шпалери, наклеєні цивілізаціями-переможцями. Залишки стародавніх споруд приписують тим, хто насправді не міг їх збудувати. Наприклад, римляни не вміли переміщувати тисячотонні кам’яні брили, на яких стоять храми, приписані їм, та й сучасна техніка не може перемістити брилу більше як 250 т». У романі Макс написав власну – альтернативну – історію Південної Америки, яка пояснює ті руїни в Перу. Сучасна наука не дає такого пояснення надскладним давнім спорудам, тому в книзі подано дещо містичну історію. Як і попередні видання, «Твердиня» має список треків, рекомендованих при читанні, та власні фото Макса з подорожі через

Перу. Ще весною письменник поділився враженням і від написання трилера на своїй сторінці в соціальній мережі «Вконтакті»: «Кілька годин тому під зубодробильні гітарні рифи “HollywoodUndead” (...життя – це колесо, як казав Кінг) поставив у “Твердині” останню крапку. Найбільший мій роман на сьогодні, найважча – в усіх сенсах – фабула. 166324 слів, більше 1 мільйона знаків, 77 малюнків, купа втягнутих у текст реальних історій і місцями – нелінійний сюжет. Загалом на створення пішло 1107 годин, не враховуючи час, затрачений на підготовку карт, схем та ілюстрацій, але – на диво – спустошеним не почуваюся. Тиждень перерви – і беруся за новий техно!» Окрім опису небезпечної мандрівки студентів Стокгольмського Королівського університету за золотом, автор пообіцяв

і любовну лінію з відвертими сценами. До слова, Максим навчався в цьому ж виші, але покинув задля написання першої художньої книжки. Як і попередній трилер, «Твердиня» має ненормативну лексику, яка зовсім не зупиняє постійних читачів, адже за неповні п’ять днів нова книга увірвалась у «Топ–20» мережі книгарень «Є». Як «професійний» мандрівник, Макс давав поради щодо подорожей дівчатам. Проте він наголосив, що в небезпечні мандри однозначно не взяв би представницю прекрасної статі. Заробітку із книжок письменнику ж вистачає на регулярні подорожі. Він розповів, як саме треба готуватися до мандрівки: «Плануючи подорож, не вибирайте торовані шляхи, відкривайте щось нове, своє. Так ви знайдете щось набагато цікавіше за те, що лежить на поверхні». Також Макс розповів, що зовсім скоро вийде російський переклад «Бота», а згодом німецький і польський, і пообіцяв, що за 10 місяців ми почуємо про його екранізацію. Весною вийде нова книга «На Зеландію», а потім – трилер «Жорстоке небо». Наприкінці зустрічі можна було придбати «Твердиню» та взяти автограф у письменника. Оксана ШОЛОТА, ІІ курс, інститут філології та журналістики Фото Тетяни КУШНЕРИК

Розвиток можливостей молоді На основі багаторічної взає­ модії обласного центру за­ йнятості та відділу сприя­­н­­­ня працевлаштуванню студе­ нтів і випускників СНУ ім. Лесі Українки 24 верес­­ня для студентів IV курсу фа­ культету психології й пе­ дагогічного інституту про­ відний спеціаліст обласно­­го молодіжного центру пра­­ці провів тренінг «Розвиток можливостей молоді у пра­ цевлаштуванні».

Учасники заходу ознайомилися з основними кроками, які передують успішному працевлаштуванню. До них належать: – аналіз власних умінь, знань, навичок, здібностей, ринку праці; – визначення потрібної професійної сфери, методів пошуку роботи; – складання резюме; – розвиток навиків самопрезентації; – знання правил проходження співбесіди. Студенти змогли покроково пройти всі сходинки, які стануть їм у пригоді під час влаштування на роботу. Вони зробили висновок: пошуки омріяного місця праці потрібно розпочинати якомога раніше. А особиста активність, ініціативність, цілеспрямованість, комунікабельність допоможуть їм досягнути

бажаного успіху. На закінчення всі учасники подякували тренеру за чудову роботу, корисні знання, поради та масу отриманих позитивних емоцій. Відділ сприяння працевлаштуванню студентів і випускників

9

20 жовтня 2013 р. Ч. 9 (84)

Я – СТУДЕНТ СНУ

У Лесиному виші на Волині навчаються за обміном студенти зі Східної України З ініціативи Надзвичайного і Повноважного Посла Украї­ ни у США, заступника голови Наглядової ради Східноєв­ ропейського національного університету ім. Лесі Укра­ їнки Олександра Моцика, за фінансової підтримки пре­ зидента компаній «United Psychiatric corporation» та «Business Ukrainian Development» (США) Юрія Чопівського та ректора Східноєвропейського на­ ціонального університету імені Лесі Українки Ігоря Коцана на семестрове на­ вчання у Східноєвропей­ ський націо­нальний уні­ верситет ім. Лесі Українки було запрошено студен­ тів зі Східної України. На цю пропозицію відгукнули­ ся Східноукраїнський на­ ціональний університет ім. Володимира Даля та Марі­ упольський державний уні­ верситет, обравши вось­ме­ ро найкращих студентів для ­такої практики. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки забезпечив безкоштовне проживання студентів у гуртожитку, а голова Наглядової ради вишу та Благодійного фонду «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк» Ігор Палиця – безоплатне харчування. Також гості зі Східної України отримали стипендію ректора СНУ імені Лесі Українки Ігоря Коцана та основну стипендію від представника української діаспори Юрія Чопівського. Із 16 вересня для студентів із Маріуполя та Луганська розпочалося навчання, яке відбувається на таких курсах та за такими напрямами підготовки (спеціальностями): «Українська мова та література» (II, IV курси), «Журналістика» (ІІІ курс), «Менеджмент організацій» (IV курс), «Прикладна лінгвістика» (ІІ курс), «Психологія» (V курс). Для зручності фіксування академічних успіхів студентів зі східних регіонів України було розроблено індивідуальні навчальні плани студентів (ІНПС), де зазначаються не лише заліково-екзаменаційні успіхи, а й

10

успішність і присутність на парах. Також їм було запропоновано вивчення дисциплін додатково, що може бути зафіксовано в ІНПС. Після місяця перебування в Луцьку та навчання у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі України наші гості поділилися своїми враженнями про виш, Луцьк і Волинь. Юлія Онищенко, студентка Маріупольського державного університету, спеціальність «Українська мова та література»: «15 вересня почалася нова сторінка мого життя – неповторна, різнобарвна та казкова… Найперше, що вразило до глибини душі, – доброзичливе, прихильне ставлення лучан. Мені здається, що саме на Волині цілком і повністю збережені українські звичаї та культура. Тут усі мешканці розмовляють українською, не соромлячись нікого і нічого! Настільки приємно йти вулицею і чути рідну мову із вуст інших людей... Стає тепло від думки, що саме в цьому куточку України деякий час проживала Леся Українка, народилися відомі письменники Володимир Лис, Оксана Забужко. Також мене приємно вразив Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Тут познайомилася з дуже чуйним і відданим своїй справі деканом інституту філології та журналістики Юрієм Громиком. Це дійсно людина з великої літери, яка знаходить час на все, знає кожного студента і піклується про нього, як про рідну дитину. Не обійшов, звичайно, своєю увагою він і нас. Також сподобалися викладачі університету. У кожного з них свій підхід, власне бачення предмета. Вражають винахідливістю та манерою проведення лекції Світлани Богдан. Надзвичайно цікаво вона розповідає! А закінчить лекцію якоюсь чуттєвою історією, від якої на очах з’являються сльози… Від такого залишається приємний відбиток на серці, нібито ти й сам стаєш кращим і добрішим. Волинь залишиться в моїй пам’яті назавжди як регіон добрих і гостинних людей, культурних пам’яток і державних цінностей, регіон, що займається не тільки збереженням рідної мови та віковічних традицій українців, а й їхнім розвитком». Олексій Слєпов, студент Маріупольського державного університе-

ту, спеціальність «Менеджмент організації»: «Мне нравится университет, требования к знаниям такие же, как и у нас. Присутствует Болонская система. Единственная разница – преподавание на украинском языке. Чувствуется близость с Европой, тесное сотрудничество с западными университетами, студенты ориентированы на получение не только украинского, но и европейского диплома. Мы очень благодарны ректору Игорю Ярославовичу Коцану за теплый прием, внимание к нам и стипендии. Спасибо ему за то, что уделяет внимание и время таким программам. Хочу отдельно поблагодарить Игоря Дмитриевича Чулипу, который, к сожалению, ничего у меня не ведет, но активно работает со студентами, в том числе и со мной, помогает с программами учебы в Польше. Огромное спасибо преподавательскому составу. Удивляет отличная сбалансированность их демократичности и требовательности относительно знаний. Спасибо Чрезвычайному и Полномочному Послу Украины в США Александру Федоровичу Моцику, меценату Юрию Чопивскому и всем тем, кто приложил усилия к этой программе. Ведь это отличная возможность реализоваться как личность где-то помимо дома. Город же потрясает меня своим украинским духом. Даже на улицах можно встретить людей в вышиванках». Ольга Квасоля, студентка Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, спеціальність «Прикладна лінгвістика»: «Маю щонайкращі враження від університету, викладачів та студентів! Дуже вдячна за щирий прийом та увагу. Програма спеціальності «Прикладна лінгвістика» мого університету та СНУ імені Лесі Українки дещо відрізняються, але декани інституту іноземної філології Оксана Олексіївна Рогач та інституту філології та журналістики Юрій Васильович Громик, а також усі викладачі ідуть назустріч,

20 жовтня 2013 р. Ч. 9 (84)

Я – СТУДЕНТ СНУ щоб влаштувати повноцінне вивчення тих предметів, які маю скласти на зимовій сесії у своєму виші, та щоб я не відчувала незручностей у навчальному графіку! Академічний обмін – важливий етап у житті, адже ми отримуємо новий досвід. Тому я висловлюю подяку всім людям, які допомогли організувати наше навчання в Луцьку, зокрема Надзвичайному і Повноважному Послу України у США Олександру Моцику – ініціатору цієї програми. Щодо міста, то в Луцьку проживають щирі та відкриті люди. Тут надзвичайно вдало поєднуються дух старовинного міста та швидкий темп життя сучасної людини! Але найбільше враження на мене справила своєрідна причетність до минувшини: виходиш із дому, заклопотаний буденними справами, і бачиш старовинний замок Любарта, що зачаровує. Я щаслива, бо не маю жодної вільної секунди у цьому місті! Життя Луцька насичене подіями! Я вже встигла побувати на декількох фестивалях і отримати безліч вражень!» Ольга Яшутіна, студентка Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, спеціальність «Українська мова та література»: «Хочу подякувати педагогам свого університету за те, що запропонували семестрове навчання в найкращому виші Волині! Мене вразило, що в Луцьку нас зустрічав сам декан факультету, незважаючи на те, що ми приїхали вночі. Треба віддати належне організації цієї поїздки. Мені подобається університет, навчальний процес, викладацький склад. Хочу висловити окрему подяку організаторам цієї програми, особливо меценату з української діаспори у США Юрію Чопівському за фінансову підтримку. Завдяки цій поїздці я познайомилася з новими людьми, вперше побачила Західну Україну й Луцьк, уже відвідала визначні місця. Особливе враження і захоплення викликав Замок Любарта і його архітектура. Місто насичене українським колоритом, проводиться безліч українських фольклорних фестивалів. Люди дійсно шанують історію й традиції нашої країни». Ганна Демків, студентка Маріупольського державного університету, спеціальність «Журналістика»: «Перше, що здивувало ще задовго до приїзду в університет і сам Луцьк – комунікабельність майбутніх одногрупників, які вийшли зі мною на зв’язок у соціальних мережах. Також налагодженість системи інформування через vk-сторінку декана інституту філології

та журналістики. Окрема ж подяка Юрію Васильовичу за його батьківську опіку. Причому таке ставлення не тільки до нас, як до гостей, а й до всього студентства. Ще велика вдяч­ність ініціаторам та організаторам цієї програми обміну, яка дала змогу вперше побувати на Західній Україні, побачити чарівність Волинського краю, отримати нові знання та враження і сповна насолодитися студентським життям. Луцьк допоміг мені глибше поринути в журналістську діяльність: ні дня без події та фотозвіту. Постійно якісь фестивалі, зустрічі, презентації… А ще тут я вперше в своєму житті побачила справжній замок!» Вікторія Боровська, студентка Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, спеціальність «Психологія»: «Я навіть не підозрювала, яке чудове місто Луцьк. Історичний центр невеликий, але красивий, спокійний, скрізь прибрано і квіти на кожній клумбі. Особливо гарне Старе місто. Прогулюючись його вуличками, можна відчути атмосферу минулих століть та уявити, як цими дорогами ходили лицарі Луцького замку. Чудове місто! Замок неперевершений, один із найгарніших в Україні! Ця земля має свою неповторну енергетику, ти наче торкаєшся до старовини. У Луцьку є й сучасні багатоповерхові будівлі, і древня частина міста. Місцеві жителі доброзичливі та гостинні, завжди готові допомогти. На центральній вулиці міста розташований головний корпус СНУ імені Лесі Українки. Він відразу кидається в очі своїм архітектурним стилем, ліпниною та колонами. Луцьк – одне з найкрасивіших міст України!» Олена Дюкарева, студентка Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, спеціальність «Психологія»: «“Железнодорожный билет возбуждает больше надежд, чем лотерейный” – и это чистая правда. Лично я, когда покупала билет в Луцк, вместе с чувством неизвестности, которое присутствует каждый раз, когда отправляешься в дорогу, ощущала дивное воодушевление. Новый

город нисколько не разрушил моих надежд, скорее подыграл им, а где-то превзошел все ожидания! Невероятно красивый, чистый, ухоженный, со множеством исторических произведений архитектуры, богатством зелени на улицах, заполненный невероятным колоритом украинской культуры, которая проявляется кругом. Чудесные, отзывчивые, вежливые люди, на мой взгляд, – одна из отличительных черт Луцка, сложно не ответить на их лучистую улыбку. Мне выпала честь не только побывать в этом невероятном городе, но и проучиться семестр в Восточноевропейском национальном университете имени Леси Украинки. Не меньше, чем городом, я впечатлена устройством университета: культура, взаимоотношение педагогов и студентов, научная база на высоте, есть свои традиции, окунуться в которые стало для меня удивительным опытом. Я счастлива быть в этом городе и получаю фантастическое наслаждение от него!» Лариса Коростошевиць, студентка Маріупольського державного університету, спеціальність «Українська мова та література»: «Луцьку, наше перше знайомство відбулося 15 вересня о 3:40. Уже тоді я відчула, що ти станеш важливою сторінкою мого життя. Твої вузенькі вулички з постійно мокрою від дощу бруківкою, прохолодне вересневе повітря, малоповерхові будинки були такими незвичними і водночас цікавими. Приємно блукати містом, яке дихає старовиною. Я пам’ятаю, яке величезне враження на мене справив замок Любарта XIV ст., лютеранська кірха, кафедральний собор Св. апостолів Петра і Павла, врешті – уся твоя старовинна архітектура. Мій рідний інституте філології і журналістики, я щодня бачу тебе з вікон своєї кімнати. Безмірно вдячна долі, що маю можливість, нехай навіть на короткий термін, стати частиною дружнього колективу українських філологів. Рада, що можу слухати лекції прекрасних викладачів, відчувати підтримку і бачити розуміючі очі Юрія Васильовича, знати, що при потребі тобі обов’язково допоможуть. Луцьку, я відчуваю, що коли повернуся додому, на мені залишиться твій аромат. Але його ніхто не відчуватиме. Це буде аромат того, що я любила...»

Навчальний відділ

11

20 жовтня 2013 р. Ч. 9 (84)

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Тиждень педагогічного інституту: працюємо та святкуємо Упродовж першого тижня жовтня у педагогічному ін­ ституті тривали наукові, на­ вчальні й культурні заходи. День кафедри Розпочався святковий тиждень із дня кафедри педагогіки, яка запросила всіх на виставку фоторобіт «Дитинство, як воно є!». Педагоги та студенти підготували розвивально-інформаційні круглий стіл «Перспективи: інновації в початковій освіті» (організатор – професор Р. Пріма), майстер-клас фіналіста Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності «Вихователь року–2013», вихователя луцького ДНЗ № 10 Т. Линник на тему «Формування свободи дій та поведінки дошкільників у театралізованій діяльності», семінарогляд новинок літератури «Актуальні проблеми початкової та дошкільної освіти» (керівники – доценти М. Семенюк, І. Мельник, Л. Заремба), презентацію результатів науково-дослідної роботи «Інклюзивна освіта в умовах спеціального дошкільного закладу: реалії та перспективи» (І. Кузава та В. Сергеєва), круглий стіл «Упровадження в навчально-виховний процес сучасного ДНЗ новітніх виховних технологій».

1 жовтня кафедра філології та методики початкової освіти запропонувала викладачам і студентам Усеукраїнський науковометодичний семінар-тренінг «Дидактичні умови використання ситуаційних завдань у підготовці майбутніх учителів початкової школи» (організатор – доктор педагогічних наук, професор Уманського державного педагогічного університету Інна Осадченко), презентацію науково-методичних видань:

На фото: відкриття виставки наукових досягнень викладачів кафедри соціальної педагогіки та педагогіки вищої школи

монографії «Гносеологічний і онтологічний статус категорії повторюваності: мовний та мовленнєвий виміри» доцента Зінаїди Пахолок, словника «Що сільце, то слівце» старшого викладача Зоряни Мацюк, тематичний вечір «Голос, який найбільше чули в світі», присвячений творчості співачки українського походження Квітки Цісик (підготували студенти 21 та 22 груп спеціальності «Початкова освіта»).

2 жовтня розпочалося з виставки наукових досягнень викладачів кафедри соціальної педагогіки та педагогіки вищої школи. Ось уже ввосьме кафедра на чолі з професором Петром Гусаком провела Міжнародну конференцію «Проблеми соціалізації та ресоціалізації особистості» за участю українських і польських учених. Із метою формування у студентів емоційно-ціннісного ставлення до природи, до себе та загальнолюдських духовних

На фото: виставка студентських мистецьких виробів

12

цінностей педагоги кафедри теорії і методики природничо-математичних дисциплін початкової освіти провели майстер-клас «Шануймо природу» (асистент Світлана Буднік), заняття з курсу «Екокультура особистості» (доцент А. Філіпенко), презентували зміст навчальної моделі «1 учень – 1 комп’ютер». День студентського самоврядування 3 жовтня студентська рада педінституту організувала безліч різнопланових навчальних і виховних заходів. Кращі спудеї провели практичні заняття в усіх академічних групах, а викладачі мали змогу пригадати роки навчання й відчути себе в ролі студентів. Неабияке захоплення викликала виставка-конкурс мистецьких виробів «Творча студентська майстерня». Студентська рада інституту провела просвітницьку лекцію для першокурсників «Профілактика негативних проявів у молодіжному середовищі», конкурс-захист плакатів «Молодь інституту проти алкоголізму», тематика якого вибрана не випадково, оскільки Україна займає перше місце у світі з дитячого алкоголізму. З ініціативи начальника відділу сприяння працевлаштуванню студентів і випускників СНУ імені Лесі Українки Ірини Лещук студенти ІV та V курсів взяли участь у тренінгу Волинського обласного молодіжного центру праці «Розвиток можливостей молоді у працевлаштуванні». А завершилось усе великим святковим концертом із нагоди Дня працівників освіти. Вл. інф.

20 жовтня 2013 р. Ч. 9 (84)

ДЕНЬ ЮРИСТА

Професійне свято на юридичному факультеті 8 жовтня на юридич­ ному факультеті СНУ імені Лесі Українки відбулося святкування Дня юриста. У рамках заходів, присвячених цій події, оперуповноважений кримінальної міліції у справах дітей Луцького МВ УМВС України у Волинській області, лейтенант міліції Євгеній Ковальчук провів профілактичну лекцію-бесіду із другокурсниками юридичного факультету. Майбутні фахівці активно обговорювали різноманітні аспекти діяльНа фото: Михайло Яцишин вручає Подяку ності кримінальної міліції у справах ректора дітей, отримали безліч практичних порад від юриста-практика.

– кандидату юридичних наук, профеУ Центрі культури та дозвілля сору кафедри цивільно-правових дисциплін Східноєвропейського національного універІгорю Якушеву; ситету імені Лесі Українки відбулося урочисте – кандидату юридичних наук, доцензасідання з нагоди Дня юриста, яке відкрила ту, декану юридичного факультету в 1999– заступник декана юридичного факультету з 2003 рр. Степану Василюку; виховної роботи, кандидат юридичних наук, – кандидату філософських наук, доцент Вікторія Кондратішина. З напутніми словами та привітаннями доценту, декану правничого факультету в до присутніх звернувся проректор з наукової 1993–1998 рр. Віктору Пеньку; – кандидатам юридичних наук, дороботи СНУ імені Лесі Українки, завідувач центам кафедри цивільно-правових дисцикафедри теорії та історії держави і права, плін Надії Чубосі та Лесі Решетник; доктор юридичних наук, професор Михайло – кандидату юридичних наук, доценЯцишин. За сумлінну працю, високий професіоналізм і з нагоди професійного свята ту кафедри теорії та історії держави і права Ользі Юхимюк; – Дня юриста, а також Дня працівників освіти – старшому викладачеві кафедри та 20-річчя факультету Михайло Михайлотеорії та історії держави і права Тетяні Климвич вручив подяки ректора університету: чук; – кандидату економічних наук, про– кандидатам юридичних наук, дофесору кафедри цивільно-правових дисцицентам кафедри кримінального права і проплін Мар’яну Качмарю; цесу Вікторії Кондратішиній, Олександру – кандидату політичних наук, доценКрикунову, Юлії Фідрі та Борису Чупринськоту кафедри теорії та історії держави і права му; Миколі Кравчуку; – старшому викладачеві кафедри

На фото: вітальне слово Андрія Духневича кримінального права і процесу Наталії Карпінській; – старшому викладачеві кафедри цивільно-правових дисциплін Антону Демчуку. До побажань колегам і студентам у День юриста долучився завідувач кафедри кримінального права і процесу, кандидат юридичних наук, доцент Олег Батюк. Не менш щирі вітання з нагоди професійного свята прозвучали від завідувача кафедри цивільно-правових дисциплін, кандидата юридичних наук, доцента Андрія Духневича. Під час святкового концерту студентиюристи продемонстрували свої яскраві мистецькі таланти. Вітальні слова, які виголошувалися протягом усього заходу, сприяли позитивним емоціям запрошених гостей, підтримували урочисту атмосферу та зробили уже традиційне відзначення професійного свята правників дійсно незабутнім. Лариса ШЕВЧУК

На фото: виступи студентів юридичного факультету

13

20 жовтня 2013 р. Ч. 9 (84)

ЮВІЛЕЙ ФАКУЛЬТЕТУ

День народження біологічного факультету (4–5 жовтня), а також висловив надію про те, 20 літ – вік непростий: що 25 років факультету зможемо відзначати на Час становлення й злетів, вул. Воло­димирській, де Визнання й розвою. постане студмістечко з лабораторіями світового рівня. За вагомий внесок 11 жовтня у СНУ імені Лесі у становлення біофаку Срібні нагрудні знаки Українки відбулась уро­ СНУ імені Лесі Українки чиста академія «Знову ра­ Михайло Михайлович зом!» з нагоди 20-річчя вручив доценту кафебіологічного факультету. дри зоології Олександру Святковий зал зібрав ви­ Зінченку та старшому кладачів, студентів і ви­ викладачеві кафедри ботаніки Євгенії Батюрі. пускників, медиків і пред­ Подяки ректора отримаНа фото: свій колектив вітає Марія Білецька ставників місцевої влади. ли викладачі та ветерани факультету Лариса залучає зарубіжних біологів і медиків до чиЯк було і є тання лекцій, проведення майстер-класів, Коцун, Ростислав Омельковець, Алла МаБіологічний факультет, організований у розвиває новий для нашого вишу напрям шевська, Катерина Сухомлін, Леся Щепна, 1993 р., бере свій початок від природничо«біофізика» (адже є президентом Біофізич- Юрій Антонюк, Людмила Генайло, Ірина географічного факультету (1975 р.), який Кузьмішина, Оксана Блажко, Надія Романого товариства України) тощо. очолював Володимир Демчук. Вагомий внеІз часу створення біологічного факуль- нюк, Михайло Шевчук, Наталія Козачук, сок у формування та становлення сучастету деканами були кандидати біологічних Оксана Іванців, Алевтина Моренко. ного біологічного факультету і створення Спогади та найщиріші побажання лунанаук, доценти Володимир Бенедь (1993– потужної наукової школи фізіологів зробив 2000 рр.), Людмила Шварц (2000–2005 рр.), ли з вуст деканів природничо-географічного відомий в Україні та за її межами професор, факультету 1975–1993 рр. Володимира Андрій Поручинський (із грудня 2005 р.). доктор медичних наук, невропатолог, член Нині на факультеті функціонують чотири Демчука, біологічного факультету 1993– Національної спілки письменників України кафедри: фізіології людини та тварин, зоо- 2000 рр. Володимира Бенедя, 2000–2005 Леонід Гіттік. Наукові традиції та здобутки логії, ботаніки, лісового та садово-паркового рр. – Людмили Шварц та Андрія Поручинпрофесора Леоніда Самійлович продогосподарства. Підготовка здійснюється за ського (з 2005 р.). Зі словами вдячності вжують його учні – професори Ігор Коцан, двома напрямами: «біологія» та «лісове та звернувся випускник, а тепер перший заСвітлана Швайко, доценти Наталія Козачук, ступник голови облради Юрій Лобач: «Ви, садово-паркове господарство». Андрій Поручинський, Алевтина Моренко, Завдання та перспективи сучасного дорогі педагоги, нас учили, виховували, які тепер працюють на кафедрі фізіології біологічного факультету: створення нових формували як особистості. Дякую, дякую, людини та тварин. потужних науково-практичних центрів – біо- дякую! Здоров’я, успіхів, наполегливості!». Багато зусиль до становлення біологічтехнології, генетично-молекулярних дослі- Почесних грамот голови облради удостоєні ного факультету докладає ректор універсиджень, електронної мікроскопії, імунологіч- педагоги Світлана Швайко, Марія Білецька, тету, доктор біологічних наук, професор Ігор них досліджень, ландшафтного дизайну; Володимир Марков, Лариса Андрієнко, Віра Коцан, який щоденною невпинною працею реорганізація та розвиток агробіологічної Велемець, Володимир Демчук, Володимир покращує матеріально-технічну базу для станції, ботанічного саду «Волинь»; розши- Бенедь, Людмила Шварц, Катерина Солоздійснення якісних практичних досліджень, рення матеріальної бази й ау- гор, Володимир Іванців і колектив біологічдиторного фонду факульте- ного факультету. Вокальні, хореографічні та літературту для проведення наукової ні композиції дарували студенти-біологи й та практичної діяльності на артисти інституту мистецтв. Не обійшлось і рівні світових стандартів. без «золотого голосу» біологічного факультету – Марії Білецької. Вітання, нагороди й подарунки А далі... Із вітальним словом до Неформальне спілкування студентів, біологічної родини звернувся проректор із наукової викладачів, ветеранів, випускників і святкороботи Михайло Яцишин, ва вечеря. котрий побажав гарної наІванна МИСЛИВА-БУНЬКО укової та навчальної роботи і подякував за максимальну участь в іміджевій конференції «Науковий парк та інноваційна інфраструктура університету як основа На фото: Михайло Яцишин вручає Подяку ректора розвитку освіти та науки» 20 літ – вік ще молодий.

14

20 жовтня 2013 р. Ч. 9 (84)

ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

Чи врятує часник і цибуля від грипу? Тільки-но на дворі стовп­ чик термометра показує нижче 10 оС, за вікном ві­ тер, туман чи дощ – серед людей проповзають чутки про наближення чергової епідемії грипу. Хтось від­ разу біжить до аптеки, ску­ повуючи будь-які проти­ вірусні препарати, багато хто не з’являється на ву­ лиці чи в місцях скупчення людей. А лікарі й епідеміо­ логи настійно радять по­ силено споживати цибулю і часник, щоб відбити атаку грізного вірусу. Чи зможуть ці овочеві культури врятувати людство від грипу чи гострих респіраторних інфекцій? Медики переконують, що завдяки високому вмісту фітонцидів, вживання цибулі та часнику прирівнюється до ефективного протиепідемічного заходу. Фітонциди – речовини рослинного походження, які володіють потужним антимікробних ефектом. Вони діють як у дихальних шляхах, потрапляючи в них із повітрям, так і в роті, і в кишківнику. Щоб домогтися максимально ефективної

протимікробної і противірусної дії цибулі та часнику, вживати їх слід у подрібненому, перетертому виді. Така механічна обробка сприяє виходу фітонцидів із клітин, запускаючи біохімічні процеси, що збільшують їхню активність. А ось сухий або ліофілізований часник, який не має запаху, практично не містить фітонцидів, тому під час сезонних епідемій грипу він абсолютно даремний. Тому просто жуйте часник, додайте цибулю в салат, зробіть лікувально-профілактичний продукт: змішайте подрібнений часник із пропущеним через м’ясорубку салом або залийте порізаний часник рослинної олією (цей настій можна пити чи змазувати крила носа). А від специфічного аромату можна легко позбутися, пожувавши підгорілу хліб-

ну скоринку або жменьку смажених горіхів. Крім того, цибуля – чемпіон серед овочів за вмістом цинку, що відіграє велику роль у захисті організму від простудних захворювань. А часник багатий селеном. Саме цей мікроелемент істотно підсилює імунний захист і особливо активізує противірусний імунітет. Вважається, що фітонциди – леткі речовини, тому споконвіку біля ліжка хворого ставлять блюдце з дрібно нарізаними часником і цибулею. Такі ж заходи вживають і в дошкільних закладах освіти, або ж змушують діток носити амулети з розрізаним навпіл часником. Чи правильно це? У ХХІ ст. краще все-таки, як зазначає відомий педіатр Євген Комаровський, використовувати аромалампи, додаючи у воду кілька крапель олії чайного дерева чи альпійської сосни (і запах приємніший, і результат кращий), регулярно здійснювати вологе прибирання і провітрювання кімнат (а то дітлахи змушені зранку до вечора сидіти в приміщенні, насиченому часниково-цибулевим духом і вірусами). Ці поради можуть використовувати й усі офісні працівники. Будьмо здорові! Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО

Волинські кікбоксери вибороли золоті медалі чемпіонату України 3–6 жовтня у м. Павлоград Дніпропетровської області проходив чемпіонат України з кікбоксингу серед дорослих, юнаків і молодших юнаків. У змаганнях взяло участь 17 областей і понад 400 спортс­ менів. Волинь представляло 16 спортсменів у різних вікових категорія. У віковій групі «дорослі» перемогу здобули студенти та випускники Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки: Андрій Подвальний – лайт-контакт (75 кг) (3 місце), фул-контакт (2-ге); Світлана Васькевич – лоу-лайт (60 кг) (1 сходинка), фул-контакт (3-тя); Анастасія Коновальчук – лайт-контакт (55 кг) (1 місце), фул-контакт (2-ге); Іван Швайко – лоу-лайт (1 сходинка), фул (2-га).

А. Коновальчук, І. Швайко, А. Подвальний потрапили до складу збірної України і будуть відстоювати честь країни в Італії. Збірна команда Волинської області ви-

словлює вдячність ректору СНУ імені Лесі Українки Ігорю Коцану за надану підтримку. Вл. інф.

15

20 жовтня 2013 р. Ч. 9 (84)

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ

Патріот і людинолюб Вийшли друком його повісті «Вода з нашої криниці» (К. : Рад. письменник, 1980) та «Минуле не мовчить» («Дороги і бездоріжжя». – К. : Укр. письменник, 1993); «На столоченім пасовиську» (Луцьк : РВВ Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1996). Нагороджений орденом «Знак По­ шани», кількома медалями, а 29 березня 2013 р. – Золотою медаллю української журналістики. Тато був талановитою творчою особистістю. Нехай опубліковані в газеті «Наш університет» його есеї та ліричні етюди стануть світлим спогадом про людину, яка жила, діяла, творила, співпереживала поруч із нами. А найголовніше – вірила в майбутнє нашого народу. І цю Віру заповіла нам.

Цьогоріч 14 жовтня свя­ то Покрови Пресвятої Бо­ городиці мало бути осо­ бливо урочистим у родині Юхимчуків-Сташенків. На­ шому татові, дідусеві й уже прадідусеві Георгію Олек­ сандровичу Юхимчуку зозу­ ля накувала 80 літ життєвого і творчого шляху. Але Доля вирішила по-іншому. Забра­ ла його життя 26 вересня. Тато відійшов гідно і мужньо, хоча нестерпними були його болі. Однак найбільше він болів Україною, був гордий, що як нам не складно, але нарешті ми не «малороси», а маємо свою Державу. На своєму життєвому шляху Г. Юхимчук звідав надмір горя, як і його покоління. Складними були дороги його життя – сирота із 13 років, на очах якого 18 грудня 1946 р. вбили батьків. Від смерті врятувала мама Надія, яка своїми благаннями зупи­ нила вбивць, а простелила його дорогу в подальше життя бабуся, яка також мала ім’я Надія. Йому судилося пройти вистраждані випробування низинами і верховинами життя. Працював у колгоспі, завідував сільським клубом. Тільки 1951 р. відновив навчання у 9 класі в Луцькій школі робітничої молоді № 1. Після її закінчення 1953 р. вступив на історико-філологічний факультет Луцького педінституту. Формування духовних орієнтирів і потяг до творчості пробудились у 60-ті рр. Перше

На фото: найкращі друзі Георгій Юхимчук та Олександр Богачук – студенти Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки

16

Надія СТАШЕНКО, доцент кафедри української літератури оповідання надруковане в рік закінчення інституту. У 1962–1964 рр. навчався на факультеті журналістики у ВПШ при ЦК Компартії України. Завдяки письменникові та другу Борисові Харчуку познайомився із Борисом Антоненком-Давидовичем, Миколою Вінграновським, Василем Симоненком, Михайлом Ткачем, Іваном Світличним і багатьма іншими особистостями, які мали значний вплив на світ його почуттів, зростання національної свідомості. Працював на партійній, радянській та журналістській роботі. Був редактором луцької районної газети «Слава праці», упродовж тривалого часу заступником головного редактора газети «Радянська Волинь», очолював редакційновидавничу справу в управлінні преси, був першим директором Волинського державного редакційно-видавничого підприємства «Надстир’я», засновником редакційновидавничого відділу ВДУ ім. Лесі Українки «Вежа», а згодом працював там редактором. Він мав багато друзів, найперше тих, хто цінував його не за призначеними посадами, а за людяність, саможертовність, готовність зарадити чужій біді. Його поважали за виважений розум, незалежний, відвертий і непідкупний характер. Був щедрий, чесний, рішучий, благородний і світлий у доброті своїй. Поза державними обов’язками Георгій Юхим­чук був самобутнім прозаїком і поетом, публіцистом, автором спогадів про пережите, які підготував до друку. Його художньо-публіцистичні твори публікувалися в багатьох колективних збірниках, на сторінках журналів «Україна», «Ранок», «Зміна», «Світязь», газет «Літературна Україна», «Сільські вісті», «Волинь».

* * *

Першу зустріч із Георгієм Олександровичем Юхимчу­ ком пам’ятаю до найменших деталей.

1997 рік, березень. Україна переживає дуже важку, затяжну економічну кризу. Цей період був складним і в моєму житті: один за одним відійшли в небесні світлі виміри батько й мати. Доля розпорядилася так, що я переступив поріг новоствореного редакційного відділу Волинського державного університету імені Лесі Українки як його редактор. Ця посада була для мене зовсім несподіваною і новою, отож, невпевненість і розгубленість були дуже великі. Важку втрату найрідніших людей допоміг пережити сивочолий чоловік – Георгій Олександрович Юхимчук, інтелігентна, проста й чемна людина. Його мудре слово, добрі очі допомогли встояти, повірити у свій творчий потенціал, адже він першим у житті впевнено мені сказав: «Мовне чуття у Вас від Бога. Пишіть!» Згодом я довідався, що Георгій Олександрович чимало зусиль доклав для становлення в університеті редакційного відділу, очолював його, створив у підрозділі чудовий мікроклімат. Також я дізнався, що Георгій Олександрович мав великі проблеми зі здоров’ям. Але й досі пам’ятаю його феноменальні здібності читати напам’ять (без жодної помилки!) величезні за обсягом віршові та прозові твори. Це було не просто високохудожнє читання. То була майстерність актора. Георгій Юхимчук жив Словом. Сам майстерно творив. Пам’ятаю ту мить, коли вперше ознайомився з його новою повістю «Минуле не мовчить». Із перших сторінок

20 жовтня 2013 р. Ч. 9 (84)

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ

На фото: Георгій Юхимчук у колі інтелігенції Волині

увага моя була прикута до цього твору, передусім життєвою правдою, відмінним зображенням історичних подій, майстерним змалюванням характерів персонажів і добірною мовою. Георгій Олександрович тепло, побатьківськи ставився до молодих колег. Багатьом допоміг у складних життєвих ситуаціях. Спілкуючись з молоддю, і сам ставав молодшим. Пам’ятав він і про людей, із якими працював і підтримував стосунки колись. Бюрократом Георгій Олександрович ніколи не був. На видному місці службового стола завжди лежала книжечка з телефонними номерами вищих чиновників області та міста. Тож, мабуть, жодному, хто переступав поріг кабінету за допомогою, він не відмовив. Не раз, коли ми йшли пішки на роботу чи додому, я бачив, як люди зупиняються, вклоняються йому, вітаючись, дякують, і це надзвичайно окрилювало Георгія Олександровича. І ще він мав одну дуже прекрасну якість: володів гарним чуттям на талановитих і здібних людей. Так, завдяки Георгію Олександровичу начальником відділу став Віктор Гребенюк – непересічна, талановита особистість із енциклопедичними знаннями, редактор-професіонал, на жаль, на сьо-

годні належно не поцінований літературною критикою письменник-богослов... Талановитим у житті непросто. Нелегко було і Георгію Юхимчукові. Та він залишався оптимістом, людинолюбом і патріотом, не вдаваним – справжнім! Василь ГОЛЮК

* * * 1994 р. у нашому універ­ ситеті започатковано ви­ давничу справу: створено редакційно-видавничий від­ діл «Вежа». Очолив його Ге­ оргій Олександрович Юхим­ чук – яскрава особистість, обдарований письменник і просто чудова людина. Народився 1933 р. у с. Милуші Луцького району. Рано втратив батьків, яких було жорстоко вбито. Із дитинства звик до праці й удома, й у колгоспі. Далі – сільський клуб, Луцький міськфінвідділ... Потім було

На фото: радість першим онукам Марічці Юхимчук та Тарасикові Сташенку

На фото: з Миколою Вінграновським

навчання (1953 р. – Луцький педагогічний інститут, далі – факультет журналістики Київської вищої партійної школи). Учителював, працював на комсомольській і партійній роботі, очолював «Надстир’я». Його твори опубліковано в обласних та республіканських часописах. Працюючи в редакційно-видавничому відділі, я прочитала повість Георгія Юхимчука «Вода з нашої криниці». Затамувавши подих, ми слухали, як він читає напам’ять уривки з «Тараса Бульби», поезію Ліни Костенко. А знав він дуже багато напам’ять й чудово декламував... А ще – надзвичайно любив нашу мову, історію, свою землю та людей. До нього часто зверталися за допомогою. І він намагався зробити все можливе... Любив свою родину, особливо внуків. Про них міг розповідати годинами... Важко говорити про Георгія Олександровича в минулому часі. Цей золотий вересень став останнім у його житті, залишивши нам лише пам’ять, спогади й слово... Вони вічні! Галина ДРОБОТ

На фото: робочі будні у «Вежі»

17

20 жовтня 2013 р. Ч. 9 (84)

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ

Есеї та ліричні етюди Георгія Юхимчука ДОРОГА Ти починалася від сліда найдальшого пращура біля родинного вогнища. Довго грілася під босими ногами, топталася неподалік, а потім сп’ялась на колеса – та й гайда у світ! Холонули і заростали споришем твої витоки, а ти знову і знову вибігала з-під ніг і копит, простувала вперед і все далі. Через хащі і нетрі, яри й видолинки, через ріки і гори. Кидалася вплав, плигала мостами, вихоплювалась на круті вершини і тужавіла давністю. І вже ні початку тобі, ні краю! Була шукачем щастя й добра і ставала матір’ю сліз і горя. Називалася Тернистою, Чорною, воліла, щоб завжди зватися Світлою і повсякчас не переставала бути собою, хоч і не завжди потрапляла туди, куди брала розгін. Скрипіла ярмами, рипіла попругами, брязкала залізом і стогнала мукою. Боліла мовчанням і знову озивалася гуком і гамором, бо не могла жити без тих, від кого взяла свій початок. Тьмяніла від тяжких і ясніла від світлих дум, вмивалася чистими помислами, вигойдувала майбутнє. Скільки людських життів кануло в тобі, наче в Леті?! Ти свідок усіх віків і завжди ніким не прочитаний літопис. Все загадковонезбагнено розмотуєшся під колесами, як полотно, снуєшся назустріч і зникаєш перед очима наче вливаєшся і проходиш крізь саму душу. Ніби жива, знемагаєш у спеці і дубієш у холоді. Закувалася в твердь і вже не мчиш, а летиш, мов стріла. Без упину шумиш під шинами, кличеш вперед, хоч сама зостаєшся на місці. І все туди, все далі і далі, до першопроходців, що з дня у ніч і з ночі у день торують твоє вістря. Розганяєшся з долини на гору, аби було дальше видно і знову спішиш наздогнати обрій, щоб там осягнути нову далечінь. Вічна без краю і нескінченна без віку, дорого пізнань, дорого надій, дорого незлічених доль і чекань. Наймиліша бентежному серцю, коли відкриваєш нові, що були непроглядними, далі, рідниш з близькими і далекими побратимами, кличеш у своє і наше прийдешнє.

1960 р. ЛЕЛЕКИ Вертались до гнізд лелеки. Спускалися з неба, обіймали крильми рідні простори. Сідали на стріхи, забрьохані по коліна, замурзані з дороги, але й вибілені на сонці ще світліше, аніж мамине полотно, аж обвуглені з країв в нестерпній спекоті, бо ж летіли неначе від самого сонця, несли на крилах весну. І гнізда, здавалося, теж здіймались до них назустріч, так само знудившись у роз-

18

луці. Зомлілі у втомі крила зітхали останнім помахом і на стрісі всідалася тиша. Як велося з прадавніх давен, ми вшановували лелек мовчанням. Вони також мовчки позиркували на нас, підігнувши втомлену ногу, на одній звикалися з рідним гніздом. І було в тім щось невимовне, до щемливості радісне, що прилетіли вони до нас, у своє гніздо, додому. Ми вірили, що лелеки приносили в довгих дзьобах ще несповитих маленьких дітей, що від них ведеться людський рід на землі. Хоч втім на стрісі хати тітки Христі вони не селилися, та все ж галасливої дітлашні там було чи не найбільше. Пальців не вистачало, щоб дати лік її босоногим, підкинутим буслами хлопчикам і дівчатам, а вона все розквітала, як здавалося всім, у своїм необтяжливім материнстві. Ми щиро вірили, що всіх нас принесли на світ лелеки і вважали, що такі от наші прародичі не інакше, як святі птахи. І вони, мабуть, те розуміли, бо завжди впевнено й недоторкно проходжувались на замшілій селянській стрісі, на вершечку гребеня клуні, як батько з дідом чи мама з бабусею своїм затравілим, давнім двором. Все наше було також і їхнім, як їхне нашим, бо були вони, як і ми, в себе вдома... Немає тепер таких клунь, таких хат, такик стріх. Звелися назавжди і ніхто за цим не жалкує. Навіть самі лелеки звикли моститися на деревах, біля нових, націлених у височінь, шиферних чи бляшаних дахів, на водонапірних баштах, телеграфних стовпах, навіть на щоглах електроліній, тільки ж неодмінно побіля доріг, неподалік від людей, щоб жити разом із ними. Бувало, клеплять нам пісню, як батько косу в дворі перед косовицею, ходять із закоченими колошами поміж трав, так як ми з батьком і дідом коло маленької річечки Ревні, що нищечком несла свою настояну на різному зіллі наскрізь пропахлу карасями й в’юнами воду у норовистий і швидкоплинний Стир. І всі ми пахли спільними луками, водою із нашої маленької річечки. Лелеки клеплять піснями коси крізь всю косовицю, невтомно няньчать своїх уже майже дорослих опецькуватих і ледачих дітей, зовсім так, як наші бабуся, коли вже аж геть їсти не хочеться, а вони тобі ще ложечку в рот. Але настає такий

день – пора, коли навідуються старі лелеки лише з протилежного кінця клуні і тоді, хоч як не ганяй по замшілому гребені, як не виклянчуй крильми бодай якусь рисочку, щоб вгамувати голод – стають незворушними до буслят, немов злі мачуха із вітчимом. А тим часом, певно, як і ми, потай вловлюють, як їхнє потомство стає все фігурнішим, підтягнутішим на цибатих ногах, вирівнюється обрисами у справжніх красенів-птахів. Непоступливі в своїй впертості батьки-лелеки так само навідуються лише з іншого боку стріхи і як нам стає зрозуміло – врешті зваблюють дітей за собою, виманюють в небо помірятись силами в крилах. Виводять туди, де простягнулася сіножать і де вже не можна ходити босим, бути, як влітку, серед лелек. І дихне лиш застудженим вітром – розпорошаться бусли у небі лійчастою каруселлю, тихим прощальним жалем покотяться над опустілими гніздами, спорожнілими луками і ланами, описуючи колами прощальний слід за собою. О-йо-йой – як їм тоскно розлучатися із насидженими місцями! І смуток всідається в їхніх оселях, наче в навхрест забитих дошками пустках… Розпорошеним колом, невимовним жалем випускають з обіймів рідні простори, відкочуються лелеки в далекі краї, щоб потім знову відмірювати крильми незмірні далі назад, додому, приносити із собою весну і ще несповитих маленьких діток, аби нас більшало у кожнім дворі. ОСІННЄ (лист-елегія) Я занедужав чеканням. Через багато верств хвилею напливав на мене таємничий, ледь-ледь надтріснутий голос, мерехтить переді мною безхмарне небо в твоїх очах. Бачу, як блимають у глибоких зіницях не мною засвічені вогники. Але я жду. Знаю, що ти далеко від мене, але щомиті стоїш чомусь зовсім поруч. Тягнуся і не можу дотягнутися, щоб хоч приторкнутись до тебе теплотою своїх долонь... Як морем, бреду розлукою. Рвуся вітром на несходжені нами стежки, щоб розвіяти там страждання, свій неспокій. Я чекаю! Мої груди аж переспіли цим почуттям, я весь ніби зітканий з нього. А дні вмирають, як люди, і там біля тебе теж набрякає в туманах листя, падає, черкає по сучках черінками, наче підбиті горлиці крильми. А я все жду чогось, жду...

20 жовтня 2013 р. Ч. 9 (84)

У СВІТІ ТАЄМНИЦЬ

«Кільценосні ви наші!», або Конспірація і ще раз конспірація Для багатьох любителів астрономії (зокрема й для автора цих рядків) перше знайомство із загадками Всесвіту починалося з кни­ жки «Земля і небо» визна­ чного дитячого письмен­ ника та популяризатора науки Олександра Волкова. Розгорнімо це раритет­н е нині видання на сторінці, де мовиться про Сатурн. Го­ ворячи про кільце плане­т и, О. Волков підкреслю­в ав, що Сатурн – єдина серед планет Сонячної системи, яка має такі особливі при­ кмети. Що й казати, таку ж думку поділяли й чимало вчених, аж поки в 1977 році… Втім, це трохи згодом. А зараз згадаймо, як були відкриті кільця саме Сатурна. До історично зафіксованих телескопічних досліджень про цю особливість ніхто й не здогадувався (хоча астроном Габібулла Мамедбейлі зумів-таки знайти згадки про кільця Сатурна у видатного поета ХІІ–­­­ХІІІ ст. Нізамі, та ще, кажуть бушмени з Південної Африки наділені таким гострим зором, можуть бачити ці утворення навіть неозброєним оком). І от у листопаді 1610 р., спрямувавши виготовлену ним зорову трубу на зоряне небо, Галілео Галілей побачив біля Сатурна придатки, які сприйняв за супутники. Про своє відкриття він повідомив не відкритим текстом, а анаграмою з 39 літер. Річ у тім, що в доби Середновіччя та Відродження існував досить оригінальний спосіб закріплення першостi в наукових відкриттях: якщо те чи інше відкриття потребувало подальшої перевірки, вчений повідомляв про нього тайнописною фразою (як правило, у вигляді анаграми), справжній зміст якої спроможний був пояснити тільки він сам. Це давало змогу без поспіху перевiрити отримані дані й довести першість відкриття, якщо на нього претендувала iнша людина (своєрідний захист авторських прав). І лише після підтвердження правильності власних висновків учений оприлюднював істинний зміст тайнопису. Славетний німецький сучасник Галілея Йоган Кеплер, спробувавши розшифрувати цей текст, дійшов висновку, що йдеться про два супутники... Марса. Насправді ж шифрограма приховувала іншу фразу

«Найвищу планету спостерігав потрійною» (на той час було відомо лише шість планет).

32-кратний телескоп Галілея аж ніяк не відзначався досконалістю оптики й великим кутом зору (така система нині застосовується хіба що в іграшкових і театральних біноклях). Коли ж у 1656 р. голландець Хрістіан Гюйгенс «наново» відкрив одне з кілець Сатурна (те, що Галілео Галілей вважав «придатками»), він теж скористався тайнописом, зміст якого оприлюднив лише через три роки, впевнившись, що кільце – не оптичний обман і не «глюки» від перевтоми. У заявці мовилося: «Кільцем оточений тонким, пласким, яке ніде не доторкається, нахиленим до екліптики». Про те, що кільце в Сатурна не єдине й не суцільне, що система «прикрас» планети складається з окремих порошинок та камінців, які, подібно до супутникiв, обертаються навколо неї, вчені дійшли висновку в ХІХ ст. (Д. Максвелл, С. Ковалевська). Але серед людей, далеких від науки, ще довго побутувала думка про суцільність кілець.

1921 р. телескопічна видимість кілець цієї планети-гіганта зменшилася до мінімуму. Повідомлення в пресі про це явище, яке насправді є звичайною ілюзією й періодично повторюється, породило чутки про «зникнення кілець Сатурна» й неабияку паніку. Українсъкий астроном Сергій Всехсвятський ще в 50-х рр. минулого століття вису-

нув гіпотезу, згідно з якою «кiльценосним» є не лише Сатурн. Та й іще в ХVІІІ ст. Вільям Гершель повідомляв про спостереження кілець Урана, а 1846 р. астроном-аматор (і відкривач Тритона та деяких інших Нептунових супутників) Вільям Лассель зробив аналогічне повідомлення щодо Нептуна. Щоправда, сумнівно, щоб ці вельми слабкі утворення могли бути побачені в тогочасні телескопи. Тож справжнім підтвердженням версії київського вченого стало відкриття Джеймсом Елліотом, Едвардом Данхемом та Дугласом Мінком у 1977 р. дев’яти кілець Урана (1986 р. автоматична міжпланетна станція «Вояджер–2» виявила ще два, а наступні два – телескоп «Хаббл» у 2003–2005 рр.). Кільця Юпітера були відкриті за допомогою «Вояджера–1» (1979), Нептуна – «Вояджера–2» (1989 р., хоча перше таке кільце ще в 1968-му виявила група астрономів на чолі з Едвардом Гвінаном). Так і хочеться мовити на адресу планетгігантів: «Кільценосні ви наші!» Підготував Ігор ОЛЬШЕВСЬКИЙ Фото з мережі Інтернет

19

20 жовтня 2013 р. Ч.9 (84)

ОФІЦІЙНО

Еджидіо Рангоне одержав науковий ступінь Doctor honoris causa 5 жовтня під час урочистого засідання вченої ради Схід­ ноєвропейського національ­ ного університету імені Лесі Українки почесний титул Doctor honoris causa отри­ мав професор Докторської школи економіки та статис­ тики Національного універ­ ситету «Габріеле Д’Аннунціо» у м. К’єті-Пескара (Італія) та ад’юнкт-професор еко­ номічної теорії та економіки підприємництва в Національ­ ному університеті м. Орадья (Румунія) Еджидіо Карло Ран­ гоне. Ураховуючи те, що професор Еджидіо Рангоне вже тривалий час плідно й активно співпрацює зі Східноєвропей­сь­ ким національним університетом імені Ле­сі Українки, постійно сприяє налагодженню

тісних контактів між Лесиним вишем та ВНЗ, установами й організаціями країн Західної Європи, позитивно впливає на реалізацію проекту ботанічного саду «Волинь»

у Луцьку, ректоратом прийнято рішення про присвоєння почесного титулу Doctor honoris causa Еджидіо Карло Рангоне. Вл. інф.

ВІ-ТА-Є-МО! Ректорат, профспілкові комітети Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, щиро вітають із ЮВІЛЕЯМИ: ГРОМИКА Юрія Васильовича – декана інституту філології та журналістики; ДУЖИЧА-НІКОЛАЙЧУКА Віктора Івановича – доцента, завідувача кафедри хореографії; ЗАСТРОВСЬКУ Софію Олександрівну – професора кафедри німецької філології; КОЛОШУК Надію Георгіївну – професора кафедри теорії літератури і зарубіжної літератури; САМЧУК-КОЛОДЯЖНУ Зінаїду Федорівну – доцента кафедри цивільного права та процесу; САЦИК Валентину Іванівну – старшого викладача кафедри англійської філології. Бажаємо міцного здоров’я на многії літа, нехай Ваше життя сповнюється любов’ю та добром, натхненними думками й щирими почуттями! Зичимо невпинного руху вперед і нових звершень на професійній ниві!

Засновник і видавець – Cхідноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Адреса редакції: 43025, м. Луцьк, просп. Волі, 13, кім. 120. Телефон: (0332) 24-75-40.

E-mail: media@univer.lutsk.ua. Свідоцтво про державну

реєстрацію – ВЛ № 468-201 ПР від 21.03.2013 р.

20

Головний редактор – Олеся ФЕСИК. Кореспонденти – Ігор ОЛЬШЕВСЬКИЙ, Валентина КОРНІЙЧУК. Літературний редактор – Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО. Коректор – Інна МОГІЛЕВСЬКА. Фотокореспондент – Володимир ЛУК’ЯНЧУК.

Газету зверстано та віддруковано в інформаційно-видавничому центрі CНУ імені Лесі Українки. Редакція зберігає за собою право літературного редагування, скорочення прийнятих до публікації текстів і не завжди поділяє позицію авторів публікацій. За достовірність опублікованих матеріалів відповідає автор (рекламодавець).

Обсяг 3 друк. арк. Наклад 1500 прим.