Наш університет (жовтень, 2017 р.)

20 жовтня 2017 року

наш університет

Ó ÂÈز ÍÎÂÈÉ ÏÎ×ÅÑÍÈÉ ÏÐÎÔÅÑÎÐ – Генрiх Беннер Ñ.3 ÊÐÓÃËÈÉ ÑÒ²Ë

про синергiю трьох наук вiдбувся на бiлогiчному факультетi Ñ.6

ÁÐÎͲÑËÀÂÀ ÂÎËÊÎÂÀ поспiлкувалася зi

студентами Ñ.14

ÂÎËÎÄÈÌÈÐ ÊÎÂÒÓÍÅÖÜ ÄÎËÓ×ÈÂÑß до вшанування науковoго доробку Михайла Кравчука Ñ.4–5

З ЗДОБУТКИ ПОЧАТКОМ! НАУКА

Ректору університету вручили подяку за гідне представлення країни на Всесвітній літній Універсіаді 22 вересня ректор СНУ імені Лесі Українки Ігор Коцан взяв участь у семінарі-нараді керівників вищих навчальних закладів та регіональних відділень спортивної студентської спілки України.

З

наш університет

ахід відбувся у Львові за участю заступника міністра освіти і науки України Романа Греби, заступника міністра молоді та спорту України з європейської інтеграції Миколи Мовчана, віце-президента Міжнародної федерації студентського спорту Маріана Димальського, президента Спортивної студентської спілки України Євгенія Імаса та ректорів провідних вишів України. Заступник міністра освіти і науки України Роман Греба нагородив керівників вітчизняних вишів за здобутки у студентському спорті, зокрема за гідне представлення України на Всесвітній

2

літній Універсіаді в Тайбеї (провінція Тайвань, КНР). Серед ректорів, яких було відзначено й керівник СНУ імені Лесі Українки – Ігор Коцан. Нагадаємо, що під час ХХІХ Всесвітньої літньої Універсіади в Тайбеї (провінція Тайвань, КНР) українські студенти показали чудовий результат – 36 медалей (12 золотих, 11 срібних, 13 бронзових), 4 з яких – завоювали студенти Лесиного університету. У підсумку виш зайняв 5-ту позицію серед університетів України за кількістю медалей. Після церемонії вручення винагород учасники семінару-наради виступили

з доповідями, а на завершення було підписано Угоду про співпрацю між Спортивною студентською спілкою України і Польською асоціацією студентського спорту та розглянуто проект Концепції розвитку Спортивної студентської спілки України на період до 2025 року, яка визначає мету та основні завдання, спрямовані на підвищення соціального статусу та авторитетності спілки у сферах вищої освіти та фізичної культури і спорту.

Відділ зв’язків із громадськістю

НАУКА

Генріх Беннер – почесний професор Лесиного вишу 19 жовтня відбулося урочисте розширене засідання вченої ради Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Основною його темою стало вручення диплому почесного професора Лесиного вишу відомому громадському діячеві, голові німецької доброчинної організації «Україна. Допомога. Брайтшайд» із міста Брайтшайд (земля Гессен), почесному громадянинові Бродів, Володимира-Волинського та Підкаменя Генріху Беннеру.

У

наш університет

заході участь взяли Митропо­ лит Луцький та Волинський Михаїл, ректор Ігор Коцан, про­ ректори, декани, викладачі та студенти університету. Привітати пана Беннера з відзнакою також прийшли колеги з організації та родина. На початку засідання вчений секретар СНУ імені Лесі Українки, доцент Лариса Семенюк надала слово ректорові вишу, професору Ігореві Коцану, котрий нагадав присутнім суть звання «Почесний профе­ сор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки», яке є найбільшою університетською відзнакою і вручається науковцям, громадським діячам, митцям за особливий внесок у наукове й культурне життя Лесиного вишу. Нового почесного професора представила декан факультету іноземної філології, доцент Оксана Рогач. Вона розповіла про самовіддану благодійну діяльність Генріха Беннера, про його активну співпрацю з медичними, освітніми, науковими, громадськими організаціями України (зокрема про його допомогу Луцьку, Бродам, ВолодимируВолинському, Підкаменю), а також на­ гадала, що саме гер Беннер презентував орган для університетської каплиці Свя­тої Софії – Премудрості Божої. Відділ зв’язків із громадськістю

3

НАУКА

У Лесиному виші вшанували науковий доробок і пам’ять Михайла Кравчука 7 жовтня у бібліотеці Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки відбулося відкриття ХVІІІ Міжнародної наукової конференції імені академіка Михайла Кравчука (1892–1942) за участю першого заступника міністра освіти і науки України Володимира Ковтунця.

М

наш університет

ета конференції – поглибити і розвинути відповідно до новітніх напрацювань вчення відомого математика, узагальнити напрацьований вченим досвід у галузі математичних знань, віддати належну шану талановитому математику і патріоту України. Відкрив науковий захід декан факультету інформаційних систем, фізики та математики Юрій Харкевич, який у вітальному слові розповів, що конференція присвячена 125-річчю від дня народжен­н я волинського генія, математика, академіка Михайла Пилиповича Кравчука. Вже вдруге СНУ імені Лесі Українки має за честь приймати учасників конференції, яка організована спільно з провідними

4

університетами України – Національ­ ним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Інститутом мате­ма­ тики Національної академії наук Украї­ни,

Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Національ­­ ним пе­дагогічним університетом імені М. П. Дра­­­гоманова, Рівненським державним гуманітарним університетом. Як підсумував Юрій Ілліодорович: «Тепер уже ніхто не сумнівається, що Михайло Кравчук – один із засновників електронно-обчислюваних машин, мето­ди науковця були використані у США, Японії й інших країнах при моделюванні кібернетичної техніки». Також із вітальним словом до учасників звернулися ректор СНУ імені Лесі Українки Ігор Коцан, перший заступник міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець, завідувач кафедри математичного аналізу та теорії ймовірностей НТУ України «КПІ імені Ігоря Сікорського» Олег Клесов, декан Фізико-математичного факультету НПУ імені М. П. Драгоманова, професор Микола Працьовитий. Ректор Ігор Коцан наголосив, що наукову спадщину Михайла Кравчука треба активно вивчати, адже це є приклад для майбутніх студентів-математиків. Виловив вдячність співорганізаторам конференції, і, звичайно, згадав теплим словом про Віру Опанасівну Вірченко,

яка докладає чималих зусиль, аби такі конференції відбувалися саме на малій батьківщині математика – Волині. Перший заступник міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець нагадав про вклад українських учених – Михайла Остоградського, Георгія Вороного та Михайла Кравчука у розвиток світової науки. З особливою приємністю Володимир Віта­лійович повідомив, що традиції продовжуються, і нині ми маємо чим пишатися – українка Марина В’язовська відзначена «Премією Салема – 2016» та удостоєна премії SASTRA RamanujanPrize 2017 року. Висловлюю­чись про Михайла Пилиповича, він наголосив:«Спадщина Ми­ хайла Кравчука для українців, історії дуже важлива. І не тільки його наукові роботи, але і біографія. Я часто згадую досить цікавий факт із біографії Михайла Кравчука: в часи громадянської війни, рятуючись, він перебрався у село, і працюючи у школі, писав підручник! Потрібно згадати інший урок Михайла Пилиповича, пов’язаний з його науковою діяльністю. В ті часи не так багато було вчених, але високо цінувалися результати. І коли зараз нас критикують, що нищимо науку, то мушу сказати, що за ці роки склалася система, де ми оцінюємо не наукові результати, а вимірюємо результати кілограмами, тоннами списаного паперу. Ми в дисертаціях відійшли від того, щоб оцінювати реальні наукові здобутки, а рахуємо кількість фахових статей та в яких журналах вони опубліковані. Ми хвалимося кількістю кандидатів наук, докторів, але одиниці можуть себе реалізувати як науковці і в більшості випадків за кордоном. У нас вибудована система, яка не чутлива до інновацій. І з тими мінімальними коштами, які виділяються на науку й освіту, ми хочемо нічого не змінювати. Насправді

потрібно все змінювати і серйозно змінювати. Є науковий результат – є диплом, нема результату – нема диплому. Це дасть дорогу хорошим науковцям, які можуть продовжувати справу таких вчених як Михайло Кравчук. А будуть результати – буде в нас усе: і ресурси, і фінанси». Продовжилося засідання науковими доповідями лауреата обласної премії імені Михайла Кравчука (2013), вчителя математики НВК № 26 м. Луцька, заслуженого вчителя України Тамари Коць, доктора технічних наук, професора, завідувач кафедри інформатики і приклад­ ної математики Рівненського державного гуманітарного університету Андрія Бомби та доктора фізико-математичних наук, професора кафедри вищої математики, декана фізикоматематичного факультету НПУ імені М. П. Драгоманова Миколи Працьовитого. Цього ж дня для гостей організували поїздку на малу батьківщину М. Кравчука у с. Човниця. Решта пленарних засідань наукової конференції тривали з локацією у Києві. Серед доповідачів знані науковці, аспіранти і студенти математичного профілю з різних наукових установ країни та з-за кордону.

НАУКА

Відділ зв’язків із громадськістю

наш університет

5

НАУКА

Взаємодія наук як необхідність 21 вересня у центрі культури та дозвілля Східноєвропейського національного університе­ ту імені Лесі Українки (в рамках ІІІ Міжнародного симпозіуму «Фізіологія, біофізика та фармакологія гладеньких м’язів: від генів і молекул до функцій, їх порушень та нових можливостей лікування», який проходить нині у Лесиному виші) відбувся круглий стіл, присвячений питанням синергії (взаємодії) трьох наук – біофізики, фізіології та фармакології.

З

наш університет

і вступною доповіддю «Уні­ верситетська освіта в галузі біомедичних наук в Україні» виступив президент Українського біофі­ зичного товариства, доктор біологічних наук, ректор СНУ імені Лесі Українки, професор Ігор Коцан. Він наголосив на необхід­ності інтеграції українських ви­ шів у європейський та світовий науковоосвітній простір. Східноєвропейський національ­­ний університет імені Лесі Українки було назва­но в числі основних осередків біофізичної нау­ки в Україні (поряд із Київським національним університетом імені Т. Шевченка та

6

Національним медичним університетом імені О. О. Бо­ гомольця). Ігор Ярославо­вич підкреслив особливо важливу роль вищих навчальних зак­ ладів у формуванні всебічно розвинених особистостей з творчим мисленням – потенційних наукових кадрів, висловив велику надію на нинішню студентську молодь, допитливу і креативну. Було заслухано також доповідь доктора біологічних наук, професора, завідувача к а ф е д р и біофізики та медичної інформатики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вченого секретаря Українського біофізичного товариства Олександра Жолоса «Біофізика в Україні: минуле, теперішнє і майбутнє». Доповідач зупинився на потребі

взаємодії біофізики, фізіології та медици­ ни, вибудувавши чітку схему – біофізика як теоретичне підгрунтя для фізіології, фізіологія як теоретичне підгрунтя для медицини. Відділ зв’язків із громадськістю

НАУКА

І Міжнародний науковий конгрес істориків фізичної культури зібрав провідних науковців України та Польщі на Волині

18–20 вересня 2017 року на базі практик табору «Гарт» Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, за підтримки Міністерства освіти і науки України, секції з фізичної культури і спорту відділення вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, управління туризму та промо­ цій міста Луцької міської ради відбувся, І Міжнародний науковий конгрес істориків фізичної культури «Історія фізичної культури і спорту народів Європи».

Одне із семи природних чудес України, перлина Волині – озеро Світязь, – зустріло учасників конгресу теплим дощем, грибним лісом, а невдовзі – сонячними променями. Першому проректору, проректору з адміністрування та розвитку, профе­ сору Анатолію Цьосю та доктору габілітованому, професору Елігіушу Малолєпшу з Академії імені Яна Длугоша в Ченстохові (Польща) вдалося залучити до участі в науковому заході провідних фахівців у сфері вивчення становлення та розвитку фізичного виховання й спорту

з вишів України та Республіки Польщі. На пленарних та секційних засіданнях учасники заслухали цікаві доповіді та дискусійні питання. Професор Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Ско­ вороди Сергій Єрмаков провів майстерклас на тему «Інформаційне забезпечення підготовки фахівців в сфері фізичної культури і спорту в критеріях якості наукових публікацій». Нікого не залишили байдужими захопливі виступи та майстер-класи Во­ линської обласної федерації хортингу на

чолі з її президентом Сергієм П’ятіковим та спортивного клубу козацького бойового мистецтва «Герць» під керівництвом Романа Ковальчука. Зазначимо, що ІІ Міжнародний конгрес істориків фізичної культури «Історія фізичної культури і спорту народів Європи» відбудеться 10–12 вересня 2018 році у Польщі в Академії імені Яна Длугоша в Ченстохові. Кафедра теорії фізичного виховання, фітнесу та рекреації

наш університет

7

НАУКА

Універсальні та життєві цінності особистості – тема дискусії науковців України, Греції та Польщі

27–29 вересня 2017 р. в бібліотеці СНУ імені Лесі Українки відбулась Міжнародна науково-практична конференція «Психологія. Цінності. Духовність».

Н

наш університет

ауковий захід ініційований факультетом психології і соціології у співпраці з колегами факультету педагогічної освіти і соціальної роботи, управлінням освіти Луцької міської ради, партнерами-науковцями з Польщі та Європейського Комітету Світової організації ОМЕП (Греція). На відкритті учасників конференції привітали проректор з наукової роботи та інновацій Андрій Бояр, декан факультету психології і соціології, професор Жанна Вірна. Упродовж трьох днів учасники конференції працювали у форматі «від практики до теорії». Вчені акцентували увагу на розкритті творчого потенціалу

дитини, розвитку її уяви, мислення, емоційно-вольової сфер і формування життєвих компетентностей. Якісні зміни в освіті: від дошкільної до вищої школи починаються з сім’ї, завдяки підвищенню рівня обізнаності батьків і творчо працюючого педагога та науковця. У рамках конференції науковці, аспіранти і студенти взяли участь у майстеркласах, відкритих заняттях з формування компетентностей дитини та її системи пріоритетних цінностей, а саме: заняття з англійської мови за авторським методом асоціативних символів для п’ятирічних дітей і майстер-клас із виготовлення ляльки-мотанки (ДНЗ № 7), робота ізостудії та діяльність психолога і логопеда в

дошкільному закладі (ДНЗ № 11), техніки збереження здоров’я дитини (ДНЗ № 40), а також розвивально-корекційне заняття на «Стежині відчуттів» (ДНЗ № 9). На пленарному засіданні конференції та презентації навчального посібника «Методологічні проблеми наукової психології», виступили: доктор психологічних наук, професор провідний науковий співробітник відділу психології праці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, головний науковий співробітник Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України Валентин Рибалка із доповіддю «Аксіопсихологія одухотворення особистості та діяльності педагога і учня»; голова ОМЕП України, кандидат психологічних наук, доцент СНУ імені Лесі Українки Філіппова І. доповіла на тему «Діяльність ОМЕП України по формуванню компетентностей та цінностей дитини»; віце-президент Світової організації ОМЕП, асистент професора кафедри освіти, науки та раннього розвитку дітей Університету Патрас (Греція), координатор програми «Еразмус+» в ЄС Нектаріос Стеллакіс – «Система дошкільної освіти в Греції»; професор, доктор психологічних наук, декан факультету педагогіки і психології Вищої школи економії і інновацій (Люблін, Польща) Мар’ян Здіслав Степуляк виголосив доповідь «Зміни в преференціях цінностей у польської молоді після 1989 року»; доктор філософських наук, доцент, завідувач відділення «Дошкільне виховання» Луцького педагогічного коледжу Наталія Іванова «Духовноонтологічні стратегії мислення в підготовці фахівців дошкільної освіти». Загалом участь у конференції взяли 14 докторів наук, з них 5 – представники країн ЄС, 38 кандидатів наук, а також докторанти, аспіранти, магістри психології, практичні психологи, керівники освітніх установ – всього 93 учасники. На завершення перед молоддю та учасниками конференції Нектаріос Стеллакіс виступив з лекцією «Положення молоді в Греції». Лектор розкрив проблеми фінансової кризи в світі та наслідки війни в Сирії, покинутих дітей як новий вид рабства в Китаї, міграції та біженців у ЄС, зміни клімату на планеті. Факультет психології та соціології

8

Науковці шукали шляхи вирішення екологічних проблем Поліського регіону України

V Міжнародна науково-практична конференція «Шацький національний природний парк у структурі екомережі Західного Полісся» відбулася 6–8 жовтня 2017 р. у селі Світязь на базі практик спортивно-оздоровчого табору «Гарт» Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

У

тії, Інституту водних проблем і меліорації НААН України, Шацької міжвідомчої науково-дослідної екологічної лабораторії ФМІ імені Г. В. Карпенка НАН України. Вче­ ні Інституту екології Карпат НАН України, Львівського національного університету імені Івана Франка та Східноєвропейського національного уні­вер­ситету імені Лесі Українки ведуть спостереження за станом рослинного і тваринного світу навколишніх територій. Враховуючи загрози від госпо­дарського освоєння прилеглих територій, а також ненормо­ваного рекреаційного навантаження, учасники конференції ухвалили: 1. Науковим установам, що працюють на території парку, надавати звіти про свою діяльність дирекції парку.

2. Шацькому національному природ­ному парку, Східноєвропейському націо­нальному університету імені Лесі Україн­ки, Фізикомеханічному інституту імені Г. В. Карпенка НАН України та Інституту гідробіології НАН України із залученням спеціалізованих наукових установ інших відомств розробити проект створення міжнародного науковоінформаційного центру транскордонного біосферного резервату «Західне Полісся». Відповідальні – ректор Східноєвропейського націо­нального університету імені Лесі Українки, директор Фізико-механічного інституту імені Г. В. Карпенка, директор Шацького національного природного парку. Термін виконання – до 01.10.2018 р.

3. Погодити й затвердити проект створення міжнародного науково-інфор­ маційного центру транскордонного

біосфер­ного резервату «Західне Полісся» на регіональному рівні (Шацька районна рада, Волинська обласна рада) з визна­ ченням можливих джерел фінансування. Відповідальні виконавці – голова Шацької районної ради, директор Шацького НПП.

4. Надіслати в установленому порядку проект створення міжнародного науковоінформаційного центру транскордонного біосферного резервату «Західне Полісся» в Кабінет міністрів України, Верховну Раду України, Міністерство екології та природних ресурсів України, Державне агентство лісового господарства України та Національну академію наук України з пропозицією включення цієї програми в проект Держбюджету України на 2018 р. Відповідальні виконавці – ректор Східно­ європейського національного уні­вер­ситету імені Лесі Українки Коцан І. Я., директор Шацького національного природного парку Цвид В. І.

5. Шацькому НПП із залученням спеціалізованих наукових установ прискорити оцінювання можливих загроз від господарського освоєння прилеглих те­ риторій, а також ненормованого рекреацій­ ного навантаження для озерних екосистем парку, стану поверхневих і підземних вод, ландшафтного та біотичного його різноманіття.

6. Враховуючи посилення антропо­ генного навантаження на екосистеми ШНПП, а також важливе значення лісових та болотяних масивів парку в депонуванні вугле­кислого газу та фотосинтезу кисню, про­сити Кабінет Міністрів України затверди­ ти розроблену науковими установами програ­ му моніторингу й реабілітації порушених екосистем Шацьких озер із виділенням цільових коштів на її реалізацію.

7. Просити Міністерство екології та природних ресурсів відновити роботу координаційного комітету при Мінекології України з аналізу існуючого стану та розроб­ лення рекомендацій щодо реабілітації довкілля ШНПП.

8. Просити Кабінет Міністрів України розглянути можливість створення Шацького радіоекологічного банку зі змішаним капіталом (державні + приватні інвестиції), керованим радою директорів, відповідно до видів ресурсоспоживання та природокористування, котрий би регулював рівень природокористування, ресурсопотік, витрати на реабілітацію та моніторинг, екологічну освіту населення.

9. Рекомендувати місцевим адмі­ ністраціям сприяти розширенню ро­ біт щодо збільшення лісистості на знелісненій території шляхом заліснення низькопродуктивних та порушених земель для оптимізації вікової структури лісів Полісся і покращення екологічного стану навколишнього середовища. Учасники конференції висловили подяку Шацькому НПП та СНУ імені Лесі Українки за організацію та відмінне проведення конференції. Біологічний факультет

9

наш університет

її роботі взяли участь107 представни­ків із 27 установ України, Білорусі та Вірменії. Організатори конфе­ренції – біологічний та географічний факультети СНУ імені Лесі Українки і Шацький національний природний парк.

V Міжнародна науково-практична конференція «Шацький національний природний парк у структурі екомережі Західного Полісся» констатує, що найгострішими екологічними проблемами Поліського регіону України є: 1) розвиток деградаційних процесів на землях меліоративного фонду; 2) замулення, заростання аквальних комплексів з гігрофільною рослинністю; 3) трансформація біотичного і ландшафтного різноманіття; 4) сильватизація колишніх сільсько­ господарських угідь; 5) трансформаційна діяльність у процесі розробки корисних копалин; 6) техногенний вплив на біотичне і ландшафтне різноманіття ШНПП; 7) висихання сосни звичайної (Pinus sylvestris). Зокрема, учасники конференції висловили стурбованість можливими потенційними негативними наслідками господарської діяльності. У зв’язку з господарським освоєнням прилеглої до ШНПП території запроваджено спільний моніторинг за станом природних екосистем та рівнем напірних і ґрунтових вод, який здійснюють науковці Шацького НПП, Волинської гідрогеолого-меліоративної пар­

НАУКА

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Ігор Коцан зустрівся з німецькою делегацією міста Фехта

2 жовтня у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки відбулася зустріч ректора Ігоря Коцана з представниками громадської організації «Бокернер Кліке» м. Фехта (Німеччина).

наш університет

Д

елегація у складі двадцяти осіб на чолі з президентом організації – Віллі Зельхорстом нині перебу­ ває на Волині з благодійною місією. Німці привезли вантаж гуманітарної допомоги для шкіл-інтернатів і дитячих будинків. До Лесиного університету гості завітали на запрошення декана факультету іноземної філології Оксани Рогач і доцента кафедри німецької філології Галини Новак та подарували кафедрі німецької філології копіювальний апарат XEROX. Під час зустрічі ректор розповів про академічне партнерство з Університетом Фехта для студентів і викладачів зі СНУ імені Лесі Українки, тісну співпрацю з відомим політиком, членом Європейського парламенту і нинішнім головою Комітету Європарламенту у закордонних справах Елмаром Броком; головою спілки «Мости дружби в Україну», почесним професором СНУ імені Лесі Українки Карлом Герма­ ном Крогом; лектором Німецької служби академічних обмінів (DAAD) на Волині Андре Бьомом. Лесин виш пишається тим, що серед почесних професорів навчально­ го закладу троє – громадяни Німеччини,

10

а в жовтні буде присвоєне звання почесного професора СНУ імені Лесі Українки громадському діячеві, почесному громадянину Володимира-Волинського Генріху Беннеру. Наостанок ректор вручив Віллі Зельхорсту книгу унікальної серії формату «білінгва» (українсько-німецькою мовами) – видання драми-феєрії Лесі Українки

«Лісова пісня», а також видання «УкраїнаНорвегія: тривале партнерство заради майбутнього» й висловив сподівання, що книги подібної серії будуть і надалі друкуватись. Відділ зв’язків із громадськістю

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО СВІТОГЛЯД ТРАДИЦІЇ

Канадські науковці прочитали лекції для студентів факультету іноземної філології

29 вересня за сприяння Центру канадознавства, який діє при факультеті іноземної філології, відбулася зустріч студентів із науковцями – Валерієм Полковським (м. Сейнт-Альберт, Канада), Орестом Цапом (м. Вінніпег, Канада) і Сергієм Ціпком (м. Едмонтон, Канада).

С

«Українці Канади: труднощі, випробування, успіхи та досягнення» – тема лекції доктора філософії, професора педагогічного факультету Манітобсько­ го університету, директора Центру Українських Канадських Студій при Манітобському університеті (м. Вінніпег, Канада) Ореста Цапа стала свідченням того, що за свій сьогоднішній успіх і добробут в Канаді українці заплатили чималу ціну. Канада – третя країна у світі за чисельністю емігрантів з України. Масове переселення українців до Канади розпочалося наприкінці 19 століття й у подальшому мало кілька хвиль. Насправді будувати нове життя, як розповів науковець, за океаном було досить не просто: тяжка праця, англійська

Відділ зв’язків із громадськістю

наш університет

ерії лекцій передувало знайомство гостей з ректором Ігорем Коцаном. У розмові ректор розповів про університет, історію створен­ ня Центру канадознавства. Також було обговорено можливості співробітництва з науковими установами Канади, які представляли гості. Представили студентам гостей керівник Центру канадознавства, доцент Ірина Калиновська та декан факультету іноземної філології, доцент Оксана Рогач. Першим лекцію «Людина, яка розпочала “цю справу багатокультурності”: Павло Юзик та “третя сила”» прочитав доктор філософії, заступник директора Канадського інституту українських студій при Альбертському університеті (м. Едмонтон, Канада) Сергій Ціпко. Він розповів історію успіху Павла Юзика – канадського сенатора українського походжен­ня, професора Універ­ ситету Манітоби, відомого діяча у канадській політиці, ініціатора й основоположника політики багатокультурності в Канаді. Одним із найвагоміших здобутків Пола (Павла) Юзи­ка є офіційне оголошення мульти­ культуралізму державною полі­ тикою в 1971 році тодішнім прем’єр-міністром П’єром Еліотом Трюдо (батьком чинного прем’єра Джастіна Трюдо).

та французька мови й інші фактори. Особливо складно було українцям у часи Першої світової війни, коли Уряд Канади визнав українців-іммігрантів з австроугорським громадянством «союзниками ворога». У результаті багато чоловіків, жінок та дітей опинилися у спеціальних таборах для інтернованих, де залучалися для примусової праці. Проте історія Кана­ ди налічує й возвеличує багато політиків, науковців, підприємців з українськими прізвищами. Дякуючи гостям за цікаві лекції, декан факультету Оксана Рогач зауважила, що відтепер ми знаємо іншу сторону медалі успіху канадських українців. На згадку про університет та для вивчення української мови керівник Центру канадознавства Ірина Калиновська подарувала гостям українсько-англійський словник, укла­ дений колективом кафедри практики англійської мови ще під керівництвом професора Євгенії Гороть.

11

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Працівники університету завершили навчання з упровадження студентської мобільності у рамках проекту MILETUS

Представники СНУ імені Лесі Українки – Назар Михайлюк (асистент кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу факультету міжнародних відносин), Олександр Журавльов (доцент кафедри фізіології людини і тварин факультету біології) та Марта Сидорук (начальник відділу міжнародних зв’язків) взяли участь у черговому етапі реалізації проекту «Розвиток потенціалу студентської мобільності в Україні та Сербії» (MILETUS) у рамках програми Erasmus+, а саме – тренінгу з питань інтернаціоналізації та мобільності, який відбувся на базі Національного університету «Києво-Могилянська академія».

наш університет

М

ета тренінгу – отримання додаткового досвіду і нових знань викладачами універси­ тетів для реалізації положень грантового проекту на наступному ета­пі проекту – реалізація віртуальної мо­більності. Упродовж тижня викладачі та пра­ цівники українських і сербських ви­шів, представники міністерств освіти і нау­ки України та Сер­бії мали змогу під час се­ мінарів та воркшопів переймати досвід загальноприйнятих й експериментальних ме­тодик навчання від європейських лекто­ рів. У числі слухачів були також посадовці

12

Міністерства освіти і науки України – начальник Управління міжнародного співробітництва та європейської інтегра­ ції Ганна Новосад, начальник відділу міжнародних освітніх проектів, заступник начальника Управління міжнародного співробітництва та європейської інтегра­ ції Любов Щітка, представники інших вишів-партнерів по проекту: з України – Миколаївського національного аграрного університету, Національного універси­ тету «Києво-Могилянська академія», Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія», з Сербії – Новосадського університету, Сингидунум

університету, Ниського університету. Зі слухачами працювали лектори з Технічного університету Гамбургу (Німеччина), Міланської політехніки (Італія) та Ольборзького університету (Данія). Джаспер Ларсен розповів про власний досвід використання у проекті Problem Based Learning (PBL): його історію, варіанти, можливі шляхи та проблеми реалізації. Італійські науковці Федеріка Чікулло і Мартіна Сані поділились власним досвідом щодо процедур прийому і роботи зі студентами в рамках академічної мобільності, як реальної, так і віртуальної. Натомість професор

із Технічного університету Гамбургу Тростен Блеккер, який є безпосереднім координатором проекту MILETUS, наголосив на важливості інновацій в навчальному процесі, представив їх види та синергію з навчальним процесом. Наступний етап проекту «Розвиток потенціалу студентської мобільності в Україні та Сербії» (MILETUS) передбачає облаштування навчальної аудиторії в університетах-партнерах та впровадження академічної мобільності серед студентства. Нагадаємо, що СНУ імені Лесі Українки увійшов до числа українських

вишів, які реалізовують МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО проект «Розвиток потенціалу студентської Приватний вищий навчальний заклад мобільності в Україні та Сербії» (MILХарківський гуманітарний університет ETUS) у рамках програми Erasmus+ у «Народна українська академія» (Харків), гроні партнерів з Німеччини (Гамбурзький Міністерство освіти і науки України. Технологічний університет) – координатор Загальний бюджет проекту становить: проекту, Італії (Політехнічний університет 953 973.80 євро. Проект триватиме три (Мілан)), Данія (Університет міста роки – з 2016 до 2019 р. Ольборг), Сербії (Університет Нови Сад, Університет Ніс, Університет Сінгідунум Відділ зв’язків із громадськістю /Бєлград/), Міністерство освіти і науки Сербії, України (Миколаївський аграрний університет), Національний університет «Києво-Могилянська Академія» (Київ),

У рамках програми академічних обмінів ERASMUS+ виш відвідали фінські науковці На запрошення декана факультету іноземної філології Оксани Рогач в університеті перебували гості з Республіки Фінляндія – викладачі Університету прикладних наук м. Каяані Ер’я Карппіпен та Сейя Хейккінен.

М

іноземної філології, методики викладан­ ня іноземних мов, функціонування культур­них центрів при факультеті та нові перспективні напрями співпраці. Разом зі студентами фінські науковці взяли участь у зустрічі з норвезьким письменником Арном Форнессом. Крім того, Ер’я Карппіпен та Сейя Хейккінен

ознайомилися з інфраструктурою вишу: відвідали музей Лесі Українки, гурто­ житки, їдальні, де харчуються студенти та ін. Відділ зв’язків із громадськістю

13

наш університет

ета приїзду науковців – проведення тренінгу «Міжкультурна комунікація» в рамках програми академічних обмінів ­ERASMUS+ між Університетом приклад­ них наук м. Каяані та Волинсь­ким інститутом економіки та менеджменту й налагоджен­ня співробітництва зі СНУ імені Лесі Українки. Упродовж двох днів Ер’я Карппіпен і Сейя Хейккінен працювали зі студентами факультету іноземної філології при центрі вивчення шведської мови. Тематика тренінгу покликана сприяти підвищенню рівня знань мови, культури, літератури та історії Швеції студентами і викладачами університету. Під час перебування в університеті Ер’я Карппіпен та Сейя Хейккінен також поспілкувалися з проректором Анною Данильчук, деканом Оксаною Рогач і керівником центру вивчення шведської мови Аллою Гнатюк про особливості навчального процесу на факультеті

ЛІТЕРАТУРА

Броніслава Волкова – у Лесиному виші Броніслава Волкова – відома чеська письменниця, професор Індіанського університету в м. Блумінгтоні (США). Вона, одна з тих, кого поразка «Празької весни» в серпні 1968 року, докорінно змінила долю, змусивши невдовзі емігрувати на Захід.

наш університет

2

8 вересня на факультеті філології та журналістики Східноєропейсько­ го національного університету імені Лесі Українки відбулася презентація збірки пані Броніслави «Неприналежність» (в українському перекладі Віктора Мельника), що побачила світ у Луцьку, в Поліграфічновидавничому домі «Твердиня». Відкрив імпрезу знаний письменник і науковець, директор ПВД «Твердиня» Микола Мартинюк, котрий одразу ж надав слово поважній гості. Пані Броніслава розповіла про свій нелегкий життєвий шлях, про випробування, які їй випало пережити як на батьківщині, так і на чужині, про свою творчість і передала деякі свої поетичні збірки до університетської бібліотеки. Вірші поетеса читала того дня двома мовами – чеською та англійською, – а Микола Мартинюк одразу ж озвучував їх перекладами Віктора Мельника. Думками про творчість Броніслави Волкової поділилися літературний критик, працівник університетського відділу зв’язків із громадськістю Ігор Ольшевсь­ кий та доктор філологічних наук, профе­ сор, завідувач кафедри української літератури СНУ імені Лесі Українки, поетеса Галина Яструбецька. Гостя також відповіла на численні запитання студен­тів – майбутніх філологів та журналістів. Того ж дня Броніслава Волкова виступила з лекцією на факультеті іноземної філології. Максим КИРИЛЕНКО

14

ЗУСТРІЧІ

Зустріч із колегами-білорусами, або Про що журналісти говорять із журналістами

У п’ятницю, 6 жовтня, на факультеті філології та журналістики відбулася зустріч із білоруськими журналістами. У гості завітали виконавчий директор білоруської газети «Наша Ніва» Анд­рій Скурко і Павлина Скурко – голов­ний редактор альманаху «Справа». Зустріч проводили журналісти-другокурсники. Модератором була доцент кафедри соціальних комунікацій Оксана Косюк.

Н

апередодні заходу було проведено опитування серед лучан: наскільки вони знайомі з білоруськими ЗМІ і що читають. Про «Нашу Ніву» згадували, її знають. Хоча відповіді були різні. Не оминули й нещодавніх, як їх часто називають, скандальних військових навчань, що проводилися на території Білорусі. Аналізували, як ці події висвітлюють українські, білоруські та

російські ЗМІ. Кому вірити? «Наша Ніва» подає інформацію так само, як і українські журналісти. Андрій Скурко наголосив, що пропаганда до газети не потрапляє, а інформації публікується багато, щоб читач міг сам аналізувати. Після цього студенти попросили пана Андрія прокоментувати публікації пікантної тематики, яка також присутня в «Нашій Ніві». Гість відповів, що цього

Софія МІЩУК, студентка факультету філології та журналістики Фото Марія ВАВРИНЮК

15

наш університет

вимагає сам читач, і рейтинг газети збільшується, оскільки деякі розважальні видання в Білорусі закрилися. Потім студенти, які до цього лише спостерігали, отримали можливість безпосередньо запитувати в гостей. А запитань було багато. Майбутнім журналістам цікаво, чи знають білоруси українські видання і чи співпрацюють ЗМІ сусідніх держав. На завершення залишили живий репортаж, під час якого ми дізналися, що пані Павлина запланувала великі покупки в нашій книгарні «Є». Глядачі поділилися своїми враженнями, а декан факультету філології та журналістики Юрій Громик подякував гостям за візит і висловив надію, що погана вітряна погода не вплинула на їхні враження про Луцьк.

ЕКСКУРСІЙНИЙ КВЕСТ

Студенти університету долучилися до святкування Міжнародного дня студентського спорту 20 вересня з нагоди Міжна­ родного дня студентського спорту студенти СНУ імені Лесі Українки провели перед головним корпусом вишу спортивний флешмоб – виконали згинання та розгинання рук в упорі лежачи. Рішення про щорічне проведення 20 вересня Міжнародного дня студентського спорту ухвалене на 38-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі в листопаді 2015 року з ініціативи Міжнародної федерації студентського спорту (FISU).

наш університет

Відділ зв’язків із громадськістю

Засновник і видавець – Cхідноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Адреса редакції: 43025, м. Луцьк, просп. Волі, 13, кім. 120. Телефон: (0332) 24-75-40.

E-mail: media@univer.lutsk.ua. Свідоцтво про державну

реєстрацію – ВЛ № 468-201 ПР від 21.03.2013 р.

16

Головний редактор – Олеся ФЕСИК. Кореспонденти – Ігор ОЛЬШЕВСЬКИЙ, Валентина КОРНІЙЧУК. Літературний редактор – Ольга ГЛУЩЕНКО. Фото Володимира ЛУК’ЯНЧУКА.

Газету зверстано у відділі зв’язків із громадськістю CНУ імені Лесі Українки. Редакція зберігає за собою право літературного редагування, скорочення прийнятих до публікації текстів і не завжди поділяє позицію авторів публікацій. За достовірність опублікованих матеріалів відповідає автор (рекламодавець).

Обсяг 3 друк. арк. Наклад 1500 прим.